Дзеркало Тижня

Китай має право застосовувати заходи проти людей за межами своїх кордонів, які порушують новий закон про етнічну єдність, заявив заступник міністра юстиції країни Ху Вейлі. За його словами, це відповідає міжнародній практиці, є законним і необхідним, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай готує другий ЗПГ-термінал для підсанкційного газу з Росії — Rеutеrs



Новий закон набирає чинності 1 липня та містить положення, згідно з яким люди та групи за межами Китайської Народної Республіки можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за підрив “етнічної єдності та прогресу або підбурювання до етнічного сепаратизму”. 
Це викликало занепокоєння на Тайвані. Тайбей побоюється, що такий закон може надати Пекіну ще одну правову підставу для переслідування тайванців, яких Китай вважає сепаратистами. Правозахисні організації також скаржилися, що Пекін намагався використовувати запити до Інтерполу, щоб спонукати іноземні уряди затримувати людей, яких Китай розшукує за політичні злочини.
Ху стверджує, що певні західні ЗМІ, яких він не назвав, “спотворили та неправильно інтерпретували” положення про застосування за кордоном.
“Ця норма ґрунтується на національних умовах Китаю, відповідає правовим принципам та узгоджується з міжнародною практикою. Це законна, правомірна, необхідна та здійсненна правова норма”, — зазначив він у середу, 24 червня.
“Усі країни світу мають право запобігати сепаратистській та деструктивній діяльності, а також підтримувати соціальну солідарність і нормальний порядок за допомогою внутрішнього законодавства. Положення про застосування закону за кордоном спрямовано проти незаконних дій і використовує методи верховенства права для захисту від різних протиправних дій, пов’язаних з етнічними питаннями, які здійснюються з-за кордону”, — додав Ху.
За його словами, застосування закону за кордоном “ефективно захистить суверенітет, безпеку та інтереси розвитку Китаю, а також законні права та інтереси представників усіх етнічних груп”.
“Це не вплине на звичайні міжособистісні контакти між Китаєм та іншими країнами, наукові дискусії, економічне та торговельне співробітництво чи інші види діяльності”, — додав представник Міністерства юстиції Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай обігнав США в рейтингу суперкомп’ютерів, але програє у перегонах ШІ — Rеutеrs



Китай ухвалив закон про етнічну єдність у березні цього року з метою формування “спільної національної ідентичності” серед понад 50 етнічних меншин країни, до яких входять тибетці та уйгури. Частина етнічних меншин незадоволена правлінням Пекіна та неодноразово влаштовувала протести. Критики ініціативи одразу ж попередили, що закон посилює тиск на етнічні меншини в країні.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін приділяє багато уваги інтеграції “неспокійних” прикордонних регіонів. З моменту приходу до влади в 2012 році Сі посилив контроль над етнічними меншинами, включаючи Сіньцзян, Тибет і Внутрішню Монголію. Мільйони уйгурів у Сіньцзяні опинилися під посиленим державним наглядом та були залучені до трудових програм, які західні критики характеризували як примусову працю. Сам уряд Китаю заперечує будь-які порушення прав людини, називаючи ці звинувачення “брехнею”.