Дзеркало Тижня

Близько 83% продуктів харчування в магазинах США — ультраперероблені, тобто схожі на їжу, але за своїми якостями скоріше є її імітацією. В Європі ситуація аналогічна. Україна рухається в тому ж напрямі. Але чи звинувачувати виробників у тому, що вони «хімічать»? Адже ринок регулює попит. Про це пише Роман Яненко у статті "Епоха харчової маси: тарілка повна — тіло голодне".Автор посилається на лікарку-дієтологиню вищої категорії Світлану Фус, яка стверджує, що ключовий елемент, на який націлений харчопром, — смак.«Виробники орієнтуються на смакові вподобання. Безумовно, це недобре. Бо, як ми знаємо, в переробленій їжі майже нічого хорошого немає. Що більше людина споживає солодких, ультраперероблених продуктів із порожніми вуглеводами, то більше шансів захворіти на цукровий діабет і ожиріння. До того ж зайва глюкоза руйнує судини, суглоби, дуже багато шкоди завдає», — пояснює Світлана Фус.

Формула "успіху"

За її словами, щоб стати хітом, продукт має бути, по-перше, смачним, по-друге, дешевим та, по-третє, довго зберігатися на полиці."Букет ароматів повинен мати таку комбінацію, щоб мозок натиснув кнопку — «повторити». Це вже не кухня, а інженерія апетиту", — підкреслює автор.Дослідник Кевін Голл провів відомий експеримент: люди в контрольованих умовах їли або мінімально оброблену їжу, або ультраперероблену. Раціони намагалися зробити подібними за калоріями, білками, жирами, вуглеводами, цукром і клітковиною. Виявилося, що на ультрапереробленій їжі люди споживали приблизно на 500 ккал більше на день і набирали вагу."Тобто проблема була не в «цукрі» чи «жирі», а в конструкції продукту", — зазначає автор.2024 року Вrіtіsh Меdісаl Jоurnаl (ВМJ) опублікував великий огляд досліджень щодо ультрапереробленої їжі. Високе її споживання пов’язали з 32 негативними наслідками для здоров’я: серцево-судинними ризиками, діабетом 2-го типу, тривожністю, депресивними станами, ожирінням, підвищеною смертністю."Це не означає, що кожне печиво «вбиває». Але гарантує — якщо ультраперероблена їжа стає основою раціону, організм роками живе в режимі метаболічного шуму. Наслідків не видно одразу. Наприклад, через 15 років раптом — інсулінорезистентність, жирова печінка, тривожність, зайва вага...", — пояснює він.З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.