Дзеркало Тижня

Європарламент 8 липня ухвалив резолюцію, у якій розкритикував будівництво вітряків на високогір’ї Карпат. Ухвалення резолюції стало наслідком звіту Комісії Євросоюзу щодо України, пише Громадська ініціатива «Голка». Вказано, що окремо в резолюції згадали полонину Руна. 
«Європарламент висловлює занепокоєння розвитком вітрових електростанцій на території високогірних природоохоронних районів Карпатських гір на заході України, зокрема, запланованим встановленням 30 вітрових турбін на полонині Руна; підкреслює, що вітрова енергетика є більш безпечною та сталою альтернативою викопному паливу, і закликає Україну реалізовувати свій значний потенціал розвитку вітрової енергетики поза межами природоохоронних територій», — йдеться у резолюції.
Крім того, в Європарламенті наголосили, що виробництво енергії з відновлюваних джерел та збереження природи в Україні не повинні виключати одне одного. Адже існують інші території, визначені для розвитку енергетичної інфраструктури, де немає унікальних природних оселищ і пралісів, а натомість є під’їзні дороги.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Будівництво вітряків на полонині Руна: чому захисники природи занепокоєні, а петиції до президента ігноруються



«Резолюція — доказ того, що і журналістка із Закарпаття Олена Мудра, і екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, не просто так з такими природоохоронними організаціями як «Екологія-Право-Людина», понад рік піднімають питання на рівні Верховної Ради та уряду. Зрозуміло, що у війну країні треба вітряки, але не на високогір’ї. Це нищить гори: щоб підняти лопаті на вершини треба рубати ліс для прокладання доріг», — зазначила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів, яка також брала участь в рейдах та їздила в гори з представниками «Української природоохоронної групи» та FrееSvydоvеts.
Вона нагадала, що ветеран та біолог Андрій Тупіков зареєстрував на сайті офісу президента петицію з вимогою невідкладно розробити законодавство, яке б захистило Карпати. І ця петиція зібрала необхідні для розгляду головою держави 26 тисяч голосів.
«А профільний міністр Олексій Соболєв не знайшов навіть часу, щоб зустрітися з автором петиції. Ба більше, уряд дав зелене світло для будівництва на Руні. А на рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу протягнути законодавчу ініціативу представників ОПЗЖ. Їм забракло одного голосу. Прізвища кожного народного депутата, хто голосував за ми внесли в інструмент «Перезарядити країну тобі під силу». Українці мають знати, хто виступає за знищення Карпат», — додала Федорів.
У «Голці» також зазначили, що у Верховній Раді за можливість будувати вітряки у Карпатах проголосували представники всіх фракцій та депутатських груп, крім «Голосу» та «Європейської солідарності».
Нагадаємо, минулого року парламент об’єднав Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та Міністерство захисту довкілля в нове Міністерство ресурсів. Саме Міндовкілля, додали в «Голці», допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи. Профільне міністерство досі не відновило роботу, попри звернення майже 130 організацій.
Вже 2026 року Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Забудовник там — це компанія, наближена до колишнього члена забороненої в Україні «Партії Регіонів» Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП «Ліси України» за власні гроші. Аби це зробити, в Карпатах вирубали праліс. Там також почали будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Природоохоронні організації, додали в «Голці», розкритикували рішення Мінекономіки не лише через шкоду для довкілля, а й тому, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.
Детальніше читайте у статті «Вітряки в Карпатах: що насправді відбувається в горах?» фахівця зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдана Кученка.