Дзеркало Тижня

Вчені помітили на знімках Плутона, отриманих під час прольоту місії Nеw Ноrіzоns повз карликову планету у 2015 році, наслідки зсувів. Ці зсуви свідчать про те, що крижаний світ все ще активний, хоча й у геологічних масштабах часу, повідомляє Sрасе.соm.
Група під керівництвом геолога Марко Емануеле Дісченца ретельно вивчила знімки, зроблені приладом LОRRІ (Lоng-Rаngе Rесоnnаіssаnсе Іmаgеr) місії Nеw Ноrіzоns. Він здатний виявляти на поверхні особливості розміром до 300 метрів. У результаті вчені виявили сліди шести зсувів, які сталися на внутрішніх стінках трьох кратерів на західній околиці плато Супутник — «серця», виявленого на Плутоні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Апарат Nеw Ноrіzоns «прокинувся» далеко за Плутоном: що він робитиме далі



Зсуви виявляли й на інших тілах Сонячної системи, зокрема на Марсі, Церері та навіть на супутнику Плутона Хароні. Але на самому Плутоні їх виявили вперше.
У кратері Кофлін на Плутоні було виявлено зсув, який простягнувся на 2,2 кілометра, неподалік від вторинного кратера на краю Кофліна, який, можливо, і спровокував цей зсув. Ще два зсувні утворення було помічено в кратері Гіклас, а ще три — у третьому, безіменному, кратері.
Зсуви можна розпізнати за великими шлейфами уламків, які розлетілися по дну кратерів. Зсувний матеріал просунувся на відстань від 10,1 до 14,5 кілометрів. Деякі зі зсувних шлейфів були нерівними, ніби в них містилися величезні валуни твердого льоду, а в районах навколо осередків зсувів спостерігалися чітко окреслені, увігнуті скелі, де матеріал відколовся і скотився вниз по крутих стінах кратерів.
Величезні відстані, які подолали уламки, вказують на те, що зсуви на Плутоні є найактивнішими в Сонячній системі, що зумовлено низькою гравітацією та низьким тертям крижаних уламків. Найбільший із цих уламкових шлейфів займає площу в 130 квадратних кілометрів. Тобто він міг би засипати невелике місто на Землі.
Зсуви є важливими процесами у формуванні поверхонь планет, забезпечуючи переміщення матеріалу на великі відстані. Але чому вони виникають на Плутоні, поки що незрозуміло. Ймовірно, що зсув у Кофліні був пов’язаний із меншим зіткненням неподалік, походження решти п’яти — менш певне. Одне з можливих пояснень — термічні напруження в поверхневому льоді, спричинені незначними змінами температури, які призводять до періодичної сублімації та подальшої конденсації летких речовин карликової планети — серед яких молекулярний азот, оксид вуглецю та метан. Ці зміни температури є результатом поступового нагрівання та охолодження Плутона в міру того, як його еліптична орбіта трохи наближає його до Сонця, перетинаючи орбіту Нептуна, а потім знову віддаляючись від нього.
Нагадаємо, спостереження, проведені за допомогою телескопа «Джеймс Вебб», показали, що на Плутоні та супутнику Сатурна Титані відсутня загадкова довжина хвилі світла. Це відкриття натякає на те, що ці світи містять невідому молекулу, яка досі не була виявлена на жодному іншому світі Сонячної системи чи екзопланеті.