Дзеркало Тижня

Внутрішня криза у Римо-католицькій церкві Польщі загострюється через небажання вищої єпархіальної влади захищати українських біженців від зростаючої хвилі агресії. Релігійні аналітики та католицька інтелігенція звинувачують вищих ієрархів у мовчанні, яке обумовлене політичним розрахунком та страхом втратити прихильність консервативних виборців, повідомляє Rzесzроsроlіtа.
Критики зазначають, що позиція голови Конференції Єпископату Польщі архієпископа Тадеуша Войди свідчить про глибоку кризу лідерства. Замість виконання морального обов'язку, церковна верхівка обрала відстороненість, щоб не дратувати радикально налаштовану частину своїх прихожан та ультраправих політиків перед виборами. Зокрема, у польських інтелектуальних колах гостро засудили поведінку шовіністичних сил, які намагаються виправдати ксенофобію релігійними переконаннями, наголосивши, що частина польських правих сил просто прикриває вірою власну агресію.
Цей розкол у Костелі розгортається на тлі різкого погіршення ситуації з безпекою, що підтверджується офіційними даними. За свіжою статистикою Головної комендатури поліції Польщі, за перше півріччя 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 кримінальних заяв про злочини проти українців на ґрунті національної ненависті, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Паралельно соціологічні дослідження центру СВОS фіксують корінний злам у настроях суспільства: вперше 52% поляків виступили проти подальшого прийому втікачів від війни. Водночас опитування агенції ІВRіS підтверджує, що 33,6% громадян чітко помічають загострення міжнаціональних відносин у повсякденному житті.
Ліберальне крило духовенства та великі релігійні часописи зазначають, що якщо у 2022 році Костел перебував в авангарді допомоги і відкривав монастирі для українців, то зараз офіційні структури фактично капітулювали перед побутовою ксенофобією. Замість засудження реальних нападів на вулицях, єпископи воліють зміщувати акценти на безпечні історичні суперечки навколо ексгумацій жертв Волинської трагедії. На думку експертів, така пасивність духовних лідерів країни лише легітимізує радикалів і створює в них відчуття схвалення та безкарності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу



Антиукраїнські настрої в Польщі останніми місяцями дедалі частіше виходять за межі політичної риторики. Після серії нападів на українців спікер польського Сейму засудив насильство, поклавши відповідальність за розпалювання ненависті на ультраправих політиків. Водночас польські правоохоронці викрили мережу організаторів антиукраїнських акцій, які діяли на замовлення Росії, що, за даними слідства, мала посилювати суспільну напругу та дискредитувати Україну.
На цьому тлі суперечки між Києвом і Варшавою навколо історичної пам'яті лише загострили політичну атмосферу. Експрезидент Польщі Александр Квасневський попереджав, що розпалювання антиукраїнських настроїв заради політичних рейтингів може дорого коштувати самій Польщі, адже українці стали важливою частиною її економіки. Докладніше про причини нинішньої кризи та можливі шляхи її подолання у статті ZN.UА «Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини» розповідає виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.