Дзеркало Тижня

Перебої з постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку уже загрожують виробництву добрив, ускладнюють світову логістику та збільшують витрати на перевезення зерна, посилюючи ризик глобальної продовольчої кризи. На тлі цього Росія активізувала атаки на торговельні судна, портову інфраструктуру та морські маршрути у Чорному й Азовському морях. Унаслідок цього міжнародні ціни на пшеницю досягли найвищого рівня за два роки. Кукурудза, ріпак та інші важливі сільськогосподарські товари також почали дорожчати. Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Росія та Україна протягом останнього часу значно активізували удари по торговельних суднах і портах у Чорному та Азовському морях. Це поставило під загрозу стабільність експорту зерна та спричинило різке зростання міжнародних цін на сільськогосподарську продукцію.
Пшениця подорожчала до найвищого рівня за останні два роки. Котирування кукурудзи та ріпаку також пішли вгору, оскільки учасники ринку дедалі більше побоюються перебоїв із постачанням продукції з чорноморського регіону.
Нинішні порушення поки що не досягли масштабу 2022 року. Тоді після початку повномасштабного вторгнення Росії завантаження суден в українських портах фактично зупинилося, а світові ціни на зерно сягнули рекордних значень.
Однак нове загострення відбувається у вкрай несприятливий момент для глобальної продовольчої галузі. Через війну з Іраном рух через Ормузьку протоку періодично обмежується, що створює загрозу для постачання добрив, пального та інших ресурсів, необхідних аграріям. Водночас аномальна спека пошкоджує посіви у Європі. Формування погодного явища Ель-Ніньйо створює додаткові ризики для врожайності та може спричинити нові перебої у світовому сільському господарстві.
Упродовж кількох місяців Росія завдавала авіаційних і ракетних ударів по українській інфраструктурі, що використовується для експорту зерна. Пошкоджень зазнали об’єкти, якими керують найбільші світові компанії з торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема Вungе та АDМ.
У липні Москва посилила цю кампанію. Російські війська почали частіше атакувати вантажні судна, а також головні українські зернові термінали у Чорноморську, Одесі та Південному. Через інтенсивні удари Україна втратила приблизно третину своїх потужностей для експорту зерна через Чорне море.
11 та 12 липня Росія також атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Після порушення традиційних чорноморських маршрутів цей порт перетворився на один із найважливіших альтернативних центрів експорту українського зерна.
Україна станом на 20 липня атакувала 183 балкери та танкери, пов’язані з Росією, у Чорному та Азовському морях. Крім того, у липні Україна завдала ударів по двох ключових російських портах в Азовському морі. Росія суттєво обмежила рух Донсько-Азовським каналом – водним шляхом, який сполучає річку Дон з Азовським морем.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році спричинило найрізкіше зростання світових цін на продукти харчування за всю історію спостережень. Однією з головних причин стала роль чорноморського регіону у глобальній торгівлі сільськогосподарськими товарами.
Чорне море є одним із найважливіших у світі коридорів для експорту аграрної продукції. Через нього проходить значна частка міжнародної торгівлі пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією. Українські порти є критично важливими воротами для постачання зерна до країн Африки, Близького Сходу та Азії. Багато з цих держав мають обмежені фінансові можливості й не можуть легко перейти на дорожчу продукцію з інших регіонів.
Будь-які перебої у чорноморських портах одразу впливають на ціни, доступність продукції та транспортні витрати. Аналітик Крlеr із зернових та олійних культур Метт Дарраг наголосив, що пшениця з чорноморського регіону зазвичай є найдешевшою на глобальному ринку.
За його словами, покупці, які особливо чутливі до ціни, будуть змушені або скорочувати імпорт, або погоджуватися на вищу вартість продукції. В обох випадках наслідком може стати прискорення світової продовольчої інфляції.
Світові запаси зерна поки залишаються достатньо великими завдяки високим урожаям попередніх років. Крім того, Румунія, Болгарія та Сербія можуть частково замінити Україну й Росію як альтернативні постачальники чорноморської пшениці.
Для України зерно залишається одним із головних джерел надходження іноземної валюти. Тому порушення роботи чорноморських маршрутів має наслідки не лише для світового ринку, а й для української економіки.
Через атаки фермерські господарства отримуватимуть менші доходи. Водночас витрати на транспортування продукції зростатимуть, що створюватиме додатковий тиск на економіку країни під час війни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Глобальна криза. Чому ринки у неї не вірять і що буде, коли повірять



Нагадаємо, що ризики для світової продовольчої безпеки зростають не лише через порушення експорту зерна, а й через можливі перебої з постачанням добрив на тлі загострення ситуації в Ормузькій протоці. Країни Перської затоки забезпечують близько чверті світового експорту карбаміду, тоді як із Близького Сходу надходить третина сірки, необхідної для виробництва фосфорних добрив. Китай виробляє 44% світових фосфатів, 30% азотних добрив, 23% сірки та 13% калію. Це дає Пекіну значний вплив на глобальний аграрний ринок. Особливо вразливою залишається Індія, уряд якої через залежність від постачальників Перської затоки прискорив закупівлю карбаміду та звернувся до Китаю з проханням допомогти покрити дефіцит.