Дзеркало Тижня

Європейські ціни на газ досягли чотиримісячного максимуму на фоні ескалації конфлікту на Близькому Сході, який викликає побоювання щодо дефіциту поставок газу до початку зими.
Як пише Тhе Guаrdіаn, 20 липня ціна на нідерландський природний газ піднялася вище 60 євро за МВт/год, що близько до максимуму, що спостерігався на початку війни між США та Іраном.
Аналітики Незалежної служби розвідки товарів (ІСІS) заявили, що поставки газу до Європи цієї зими опинилися під тиском, оскільки конфлікт знову відклав очікуване відновлення експорту скрапленого природного газу з Катару у літній сезон накопичення запасів.
«Холодний початок зими суттєво збільшить витрати на досягнення цільового показника ЄС щодо заповнення сховищ на 80%. Хоча безпека постачання залишається досяжною, витрати на її забезпечення різко зростають», — зазначив у коментарі виданню керівник відділу енергетичної аналітики компанії ІСІS Андреас Шредер.
Аналітична компанія додала, що якщо ціна на газ залишиться на рівні близько 60 євро за МВт/год, це може означати «потенційно дороге втручання держави для забезпечення безпеки постачання», хоча її моделювання показує, що європейські газосховища все ще можуть досягти цільових показників до кінця листопада.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС шукає способи зберегти обмеження на російський скраплений природний газ у новому пакеті санкцій — ЗМІ



Європейські газові сховища зараз заповнені менш ніж на 54%, порівняно з 64% на той самий момент минулого року. ІСІS підрахувала, що з початку війни на Сході 28 лютого лише 26 вантажів СПГ вдалося вийти із Перської затоки, порівняно зі звичайними 90-100 щомісяця.
Цієї осені європейським країнам, можливо, доведеться платити близько 54 євро за МВт/год за поповнення запасів, і до 60 євро за МВт/год, якщо початок зими буде холодним.
Перебої з експортом катарського СПГ вже вплинули на постачання газу, оскільки ІСІS знизила свій прогноз щодо світових поставок СПГ цього року з 441 млн тон до 431 млн.
Ескалація на Близькому Сході останніми днями знову загрожує судноплавству через Ормузьку протоку, через яку до початку конфлікту з Іраном проходило близько 20% світової нафти та газу.
Також спостерігався негативний вплив на ринки нафти — у неділю ціна на нафту марки Вrеnt ненадовго піднялась вище 90 доларів за барель.
Водночас до вечора понеділка ціна на газ знизилася приблизно до 57 євро за МВт/год.
Аналітики зазначають, що будь-які дії національних урядів не матимуть суттєвого впливу на ситуацію, оскільки усі прив’язані до міжнародних ринків і до волатильності, яка двічі за останні кілька років виникала через війну, що точиться за тисячі кілометрів від споживачів.
Ормузька криза вдарила по цінах на пальне в усьому світі, але Україна пройшла її інакше, ніж очікувалося. Експерти паливного ринку Сергій Куюн та Іван Марченков у статті «Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ» аналізували, чому українські АЗС піднімали ціни повільніше за французькі та польські, як уряди ЄС і США знімали напругу мільярдними пільгами і чому навіть без них українські ціни вписуються у загальносвітову логіку.