Дзеркало Тижня

Вчені заявили про те, що сонячне світло долає 150 мільйонів кілометрів від Землі до Сонця за вісім хвилин. І все ж цьому світлу вже 170 тисяч років — саме стільки часу знадобилося йому, щоб покинути зірку, повідомляє Sсіеnсе Аlеrt.
Енергія, яку виробляє ядро Сонця, долає його щільно упаковані внутрішні шари. Енергія багаторазово передається від частинки до частинки, тож подолання відстані в 695 700 кілометрів від центру Сонця до його поверхні може зайняти близько 170 тисяч років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Сонці помітили гігантського "Годзіллу" з плазми: він рухається по зірці



Про це ще в 1992 році написали астрофізики Ромас Міталас і Кеннет Р. Сіллс із Університету Західного Онтаріо. Вони помітили, що припущення, яке використовувалося для розрахунку часу поширення енергії від Сонця, було неправильним.
Вважалося, що енергія просто витікає з ядра, але це припущення є хибним. Фотон, що рухається по прямій лінії, потребував би близько 2,3 секунди, щоб пройти від ядра до поверхні. Але те, що відбувається насправді, фізики називають «випадковим блуканням».
У щільній плазмі всередині Сонця гамма-фотон може пройти лише невелику відстань, перш ніж почати взаємодію із зарядженою частинкою. Він може бути поглинений і перевипромінений, або ж розсіяний у новому, випадковому напрямку. Ця невелика відстань — відома як довжина кроку — є ключовим фактором при розрахунку часу, необхідного сонячному світлу для виходу за межі Сонця.
Раніше вчені припускали, що довжина кроку є приблизно постійною у всій внутрішній частині Сонця, і ґрунтували свої розрахунки на приблизному значенні від 0,5 до одного сантиметра. Це дає час дифузії від трьох до 30 тисяч років. Проблема, за словами Міталаса та Сіллса, полягала в тому, що такі розрахунки неточно враховували набагато вищу щільність внутрішніх шарів зірки.
Коли дослідники перерахували довжину кроку, використовуючи реалістичну модель зміни щільності Сонця, вони виявили, що вона становитиме менше 0,1 сантиметра протягом понад 50 % радіуса Сонця. Ця крихітна поправка збільшила час дифузії фотонів на Сонці з десятків тисяч років до приблизно 170 тисяч років.
Коли енергія нарешті досягає поверхні Сонця, мільярди частинок більше не перегороджують їй шлях. Вона стрімко рухається крізь вакуум космічного простору, долаючи решту 150 мільйонів кілометрів до Землі трохи більше ніж за вісім хвилин.
Раніше вчені з’ясували, що вимірювання радіаційної активності на поверхні Сонця не відображають повної картини. Вони провели більш глибоке, ніж раніше, дослідження та «прослухали» внутрішні коливання зірки. У результаті вони зафіксували значні зміни за останні 40 років.