Дзеркало Тижня

Вступ до ЄС — це не лише дипломатія, а довгий і вимогливий шлях перебудови держави, економіки, суспільства й інституцій. І до кінця 2026 року Україна має довести, що здатна перейти від декларацій до виконання.
Першим і ключовим пріоритетом у відносинах між Україною та ЄС на цей період є реальне виконання зобов’язань у межах переговорного кластера “Основи”, оскільки це фундамент усього процесу вступу, пише надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО “Центр нових рішень” Костянтин Єлісєєв у статті “П’ять кроків до ЄС: чому героїзму недостатньо для вступу України до Євросоюзу”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС припинив тимчасовий захист для новоприбулих українців призовного віку



Йдеться про верховенство права, демократію, незалежність судів, боротьбу з корупцією, публічну адміністрацію, фінансовий контроль, публічні закупівлі та статистику. І саме цей кластер відкривається першим та закривається останнім: ЄС перевірятиме Україну не один раз, а протягом усього процесу переговорів.
Питання, за словами Єлісєєва, будуть дуже конкретними. 
“Чи справді працюють демократичні інституції? Чи є незалежний суд? Чи захищено антикорупційні органи? Чи є парламентський контроль? Чи забезпечено свободу слова та політичний плюралізм? Які права має опозиція? Чи немає політично вмотивованого тиску на опонентів і громадянське суспільство?” — зазначає дипломат.
Єлісєєв нагадав про підписання 11 грудня 2025 року декларації Качки-Кос із переліком десяти першочергових кроків у сфері демократії, верховенства права, незалежності правосуддя та боротьби з корупцією. Українське керівництво зобов’язалося виконати ці кроки до кінця 2026 року. Однак на сьогодні, за оцінками експертів, виконано менш як 20% — і перспективи сумнівні. 
“Тому постає просте питання: про який «турборежим» євроінтеграції можна заявляти, якщо навіть десять кроків виконують із шаленим запізненням?”, — додав він.
Важливо усвідомлювати те, що виконання критеріїв членства — це не десять і навіть не сто рішень. Йдеться про тисячі законів, урядових постанов, міністерських рішень, змін у роботі інституцій та щоденну практику їх виконання. 
“ЄС оцінює не лише те, чи ухвалили ми правильний закон. Він оцінює, чи цей закон працює”, — пояснив Єлісєєв.
За словами дипломата, переформатування уряду може стати стимулом для прискорення реальної євроінтеграції, або ж можновладці знову застрягнуть у болоті продукування нових “турбопрограм”, інституцій, посад, планів і конференцій. Такий ризик існує, адже замість прискореного виконання Національної програми адаптації до законодавства ЄС обсягом понад тисячу сторінок, схваленої ще 1 квітня цього року, новому уряду пропонують написати нову програму прискореного вступу. 
“Це радше нагадує євроінтеграційний популізм та імітацію, ніж реальну інтеграцію та впровадження Копенгагенських критеріїв”, — зазначає Єлісєєв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу



Повноправне членство в ЄС для України — це не просто зовнішньополітична мета, а одна з найнадійніших гарантій незалежності, територіальної цілісності, демократії, безпеки та процвітання. Тому в умовах війни Україна не може дозволити собі втрачати час, можливості та довіру партнерів, наголосив дипломат.