Дзеркало Тижня

Із твердженням про те, що мотивація міжнародних і національних членів комісій різниться, можна посперечатися, вважає німецький юрист, колишній суддя та один із найавторитетніших європейських експертів із питань доброчесності й антикорупції Тільман Хоппе. В інтерв’ю для ZN.UА, яке експерт дав Галині Чижик, він також назвав одну зі сліпих плям моделі конкурсних комісій із залученням міжнародних експертів.
«Гарантії справді важливі. І мені здається, саме тут — одна зі сліпих плям цієї моделі. Є один чинник, про який говорять надто мало, — секретаріат. Якщо пощастить, як це здебільшого було в Україні, проблем не виникає. Але закон майже не регулює, як саме має працювати секретаріат і наскільки незалежною є його підтримка. Іноді це прописують не в законі, а в регламенті: хто керує секретаріатом, чи мають члени комісії власних помічників, хто контролює їхню роботу. Звучить технічно, але саме від цього залежить, яку інформацію зрештою отримають члени комісії», — зазначив Хоппе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Конкурсна комісія оголосила повторний конкурс на посаду голови АРМА



За його словами, той, хто контролює потік інформації, може суттєво впливати на роботу конкурсної комісії. Адже саме ці люди вирішують, що саме побачать члени комісії, а що ні. Особливо це стосується саме міжнародних експертів, більшість із яких, за словами Хоппе, «сліпі». Адже вони не знають місцевої мови і повинні довіритися помічнику, який із ними працює.
«Для мене одним із найзворушливіших відкриттів став патріотизм працівників секретаріатів. Я не раз казав їм: має існувати пам’ятник невідомому борцю за доброчесність. Його, мабуть, ніколи не побудують, але він мав би бути більшим за будь-який інший пам’ятник у світі — саме завдяки цим людям. Спостерігати за тим, як незалежні секретаріати фактично визначають успіх усього процесу, справді зворушливо», — додав експерт. 
Він зазначив, що на прикладі антикорупційних органів вже всі переконалися: важливо не лише, які гарантії записані в законі, а й те, кого саме призначають ухвалювати рішення. Та все ж таки, за словами Хоппе, дуже вагомим аргументом лишається те, що експерти з інших країн значно менше пов’язані з місцевими мережами впливу, ніж національні члени комісій.
«Втім, незалежність має і зворотний бік — питання ефективності. Воно постає у будь-якому незалежному органі: як забезпечити, щоб його члени працювали швидко та якісно? Я бачив, як дуже авторитетні члени комісій просто зникали на кілька днів саме тоді, коли процес входив у найвідповідальнішу фазу. Але це проблема не лише міжнародних експертів. Схожі приклади я можу згадати і серед національних членів комісій», — каже Хоппе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Генпрокурор призначив у Конкурсну комісію САП адвоката Киви, який ймовірно допомагав "ухилянтам" виїхати за кордон



Водночас на тезу Галини Чижик про те, що мотивація міжнародних і національних членів комісій різниться, він відповів, що посперечався б із цим. З одного боку Хоппе погодився, що серед міжнародних експертів є люди, яким, очевидно, бракує справжньої залученості. Однак, за його словами, більшість експертів, яких він бачив, горять своєю справою.
«Більшість із них справді відчуває, що може щось змінити. Іноді під час тренінгів я думаю: до реальних результатів іще дуже далеко. А потім, коли оцінювання вже майже завершено, ми зустрічаємося з членами комісії в неформальній обстановці, я слухаю їхні історії про те, як відбувався цей процес, і бачу, наскільки вони насправді ним захоплені», — розповів Хоппе.
Тоді як з національними членами комісій, за словами експерта, все трохи інакше. Для них мотивація часто значно особистіша. Зокрема, це можливість зробити свою країну кращою.
«Є і ще одне обмеження — так звані sоft skіlls. Достатньо одного проблемного члена комісії, щоб це позначилося на роботі всього органу. Я бачив не одну комісію, де тон — прямо чи опосередковано — задавав найгучніший або найконфліктніший її член. Це впливає і на швидкість роботи, і навіть на її результати. І ще одна проблема. Деякі комісії користуються дуже високою суспільною довірою — наприклад, Громадська рада міжнародних експертів. Але ГРМЕ не мала доступу до банківських даних. У Молдові натомість комісії такий доступ мають. Тож постає питання: що ми могли не побачити у випадку з ГРМЕ? Ніхто по-справжньому не аналізував, чи вплинуло це на кінцевий результат», — підсумував Хоппе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Без політичної монополії: в Раді пропонують запровадити конкурс на посаду генпрокурора



Нагадаємо, у червні кілька десятків громадських організацій закликали Верховну Раду та президента України невідкладно ухвалити закон, який продовжить мандат міжнародних експертів у Конкурсних комісіях з відбору до судових та правоохоронних органів вдали. Адже без цього Україна може втратити запобіжники незалежності цих органів та перспективу закріплення верховенства права.