Дзеркало Тижня

Після чотирьох із половиною років повномасштабної війни протистояння між Росією та Україною дедалі більше переходить у повітря. Повсюдна присутність дронів і сенсорів на лінії фронту зробила маневрування практично неможливим. Війна на землі жахлива й кривава, але значною мірою статична, йдеться у редакційній статті Fіnаnсіаl Тіmеs.
Українські та російські сили нарощують ракетні й дронові атаки, намагаючись виснажити одна одну. Як заявив минулого місяця президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю FТ, саме битва в небі визначить результат війни. Партнерам України необхідно терміново зробити більше, щоб захистити її від найбільшої загрози — балістичних ракет.
Найпомітнішою подією цього року стала ефективність українських ударів на середню та велику відстань. Українські Сили оборони завдають потужних ударів по російських військових об'єктах у Криму та логістичних маршрутах, які з'єднують півострів із територією Росії. Через це Москві стає дедалі складніше обороняти й забезпечувати цю територію. Київ також використовує дедалі точніші далекобійні безпілотники та деякі ракети для ударів по підприємствах російського оборонно-промислового комплексу, нафтопереробних заводах і складах, підриваючи воєнні зусилля Росії та змушуючи пересічних росіян відчути ціну агресивної війни Владіміра Путіна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Понад 2000 км: ССО вразили найбільший хімзавод РФ



Саме зараз Україна мала б розвинути свою перевагу за допомогою західних партнерів і змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
Однак останні тижні продемонстрували вразливість самої України до російських балістичних атак — частково через те, що партнери не зробили більше для посилення протиповітряної оборони.
У 2024 та 2025 роках Росія наростила виробництво балістичних ракет, використовуючи прогалини в західних санкціях для закупівлі необхідних компонентів. За оцінками військових аналітиків та представників української розвідки, вона здатна виробляти приблизно 70 таких ракет на місяць. Лише минулого місяця Росія випустила по українських цілях 198 балістичних ракет. Єдиним надійним засобом Києва проти балістичних ракет є американська система Раtrіоt, однак запаси ракет-перехоплювачів для неї майже вичерпані, про що свідчать показники перехоплення під час останніх російських масованих атак. Москва практично безперешкодно завдає ударів по підприємствах української оборонної промисловості, транспортних вузлах, енергетичній та водній інфраструктурі.








У ГУР пояснили, чому Росія призупинила виробництво «Кинджалів»





Війна з Іраном серйозно виснажила запаси ракет-перехоплювачів США та їхніх союзників у Перській затоці. Нещодавні кроки щодо розширення американського виробництва дадуть результат лише через роки. Саме тому ще важливіше, щоб європейські партнери, які мають значні запаси, зокрема Іспанія та Греція, передали Україні більше таких ракет.
Також важливо, щоб США підтвердили свій план щодо ліцензування виробництва ракет-перехоплювачів Раtrіоt безпосередньо в Україні. Президент Дональд Трамп нещодавно в розмові з FТ дав зрозуміти, що вагається щодо ліцензійної угоди, на яку погодився лише минулого місяця на саміті НАТО, хоча українські посадовці та виробники готуються рухатися вперед.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Захід знову може підвести Україну в критичний момент і втратити шанс зупинити війну — Вlооmbеrg



Ця угода дозволила б збільшити глобальні виробничі потужності Раtrіоt, що може бути лише на користь США. Україні можуть знадобитися роки, щоб узгодити передачу технологій і створити сертифікований ланцюг постачання, тому це не стане короткостроковим вирішенням проблеми. Але сама наявність такої угоди могла б заохотити партнерів передати Україні свої дорогоцінні запаси, якщо вони знатимуть, що згодом зможуть їх поповнити.
Тим часом Франція та Італія мають прискорити постачання своїх SАМР/Т NG — нової системи, аналогічної Раtrіоt, — а також додатково розширити лінії складання ракет-перехоплювачів. Якби вони раніше інвестували у виробничі потужності для допомоги Україні, ані Київ, ані Європа сьогодні не були б настільки залежними від американських технологій. У довгостроковій перспективі Україні та її партнерам також варто залучати оборонні стартапи до створення дешевших ракет-перехоплювачів, придатних для масового виробництва.
І нарешті, партнери мають допомогти Україні засобами ураження та розвідувальною інформацією для наведення на цілі, щоб знищувати підприємства з виробництва балістичних ракет та пускові установки на території Росії.
Масштаби російського виробництва ракет і дефіцит перехоплювачів означають, що українським силам потрібно «бити по лучнику, а не лише по стрілі».