Дзеркало Тижня

Щодо експортних поставок з України цього року, то значну роль відіграватиме запуск або незапуск альтернативних шляхів експорту, насамперед залізницею. Однак наразі маємо кумулятивну транспортно-логістичну кризу, яка торкнулася і портів, і залізниці. Про те, які масштаби кризи загрожують бізнесу, пише Олексій Кущ, економіст і фінансовий аналітик, у статті «Морські ворота на замку. Скільки Україна втратить через блокаду одеських портів».Серед негативних факторів експерт зазначив:

обмеженість пропускних потужностей на західному кордоні;залежність експортних потоків від позиції Польщі. Зростання експорту може спричинити нові протести польських фермерів;паралельно з кризою в портах наразі спостерігається криза на залізниці. Тобто маємо кумулятивну транспортно-логістичну кризу, а не лише блокування портів.

«Максимальні втрати експортної виручки можуть становити $7–8 млрд за підсумками другого півріччя 2026 року та понад $15 млрд у річному обчисленні. Мінімальні втрати — до $4 млрд експортної виручки у серпні–грудні 2026 року та до $8 млрд у річному обчисленні», — підкреслює автор.

Фактори, що впливають

На думку аналітика, цьогорічне «транспортне завдання» для України має багатофакторний характер і залежить від таких чинників:

тривалості блокування одеських портів;можливості використовувати дунайські порти (тут і фактор обміління Дунаю, і фактор ударів з боку РФ, і ризик знищення єдиного мосту, який з’єднує Буджак з Одесою);можливості суттєво збільшити накопичувальну спроможність «сухих портів» на заході країни (а також того, чи не опиняться вони під ударами ракет);пропускних можливостей транспортних коридорів на західному кордоні країни;позиції Польщі щодо кратного збільшення транзиту української аграрної продукції;наявності вільних логістичних, портових і транспортних потужностей у Польщі;інтенсивності ударів РФ по інфраструктурі української залізниці.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.