Дзеркало Тижня

В Україні укриттями охоплено 80% школярів, але частину з них потрібно посилювати, зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко на зустрічі з представниками громад під час Конгресу місцевих та регіональних влад при президентові України 7 серпня.
“Ми з вами чудово розуміємо, що ці типи укриттів різні. Десь це повноцінні бомбосховища, а десь — примітивні укриття. Чи достатньо цього? Очевидно, що недостатньо. І там, де є примітивні укриття, їх потрібно посилювати", — наголосив він. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Підземні переходи замість сховищ: мешканці Запоріжжя скаржаться на закриті укриття під час атак КАБами



Редакторка відділу освіти й науки ZN.UА Оксана Онищенко у статті "Очно чи онлайн: як навчати дітей у школах в умовах атак балістики" наголошує, що згідно із законом (стаття 32 Кодексу цивільного захисту), учні та педагоги мають користуватися лише конкретним типом укриття — протирадіаційним. Водночас усі інші типи укриттів — лише як тимчасові альтернативи.
ZN.UА
"Тобто усі ці цоколі”, звичайні підвали й метро через дорогу від школи — лише тимчасова альтернатива, якою на початку повномасштабного вторгнення школам дозволили користуватися, аби закрити нестачу справжніх бункерів-укриттів", — зауважує авторка статті.
Вона додає, що на початку повномасштабного вторгнення без таких укриттів неможливо було зберегти очне навчання. Онищенко вказує, що ці тимчасові укриття мали б дати час на побудову повноцінних укриттів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Заблокувало в укритті: що робити



Авторка статті наголошує, що за понад 4,5 року повномасштабної війни ці тимчасові рішення не відкинули, а навпаки — на них тримається вся система освіти.
“Кого ми обманюємо, коли дозволяємо навчатися в найпростіших укриттях? Ми ж, умовно кажучи, підставляємо самі себе. Коли, не дай боже, щось станеться з учасниками навчального процесу в найпростішому укритті, правоохоронці запитають: "А хто дозволив їм навчатися безпосередньо там?", — звернувся до представників влади голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Онищенко наголошує, що проблема укриттів ще більше загострилася через те, що характер війни змінився, а російські удари балістичними ракетами по Україні стали регулярними.
"Коли ракета з Брянська чи Курська прилітає за кілька хвилин або й одночасно з сигналом тривоги, то все, що ми раніше знали про безпеку і до чого вже якось призвичаїлися, перестає працювати. І питання безпеки дітей у ньому звучатимуть дещо інакше: тепер важливо буде не лише те, чи є в школі укриття, а й те, наскільки воно безпечне і чи встигнуть школярі до нього дістатися під час атаки", — зазначає Оксана Онищенко. 
У червні уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що 93% укриттів в Україні мають порушення. 
У громадах, де діти роками не бачили парти й не знали, що брати до школи, модульні навчальні простори стають шансом на освіту. У шести селах і містечках вони перетворилися на центри нового життя, де навчаються діти, працюють учителі й батьки можуть зітхнути з полегшенням: тепер є школа. Про це в статті "Надія серед уламків: як модульні школи змінюють життя в громадах" розповідає директорка програм ІRЕХ Юлія Ткачук.