Згідно з результатами вступної кампанії 2026 року, в Україні все менше молодих людей вступає на спеціальності "фізика" та "хімія". У деяких закладах вищої освіти формуються мікрогрупи у складі менш як п’ять студентів на природничі спеціальності, пише проректор з наукової роботи в Чернівецькому національному університеті Юрій Халавка у статті "Україна втрачає майбутніх фізиків і хіміків: про що свідчать результати вступу-2026".Автор статті наводить результати університетів-лідерів за кількістю абітурієнтів, яких рекомендовано зарахувати на бюджетні місця на спеціальність "хімія": ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Експерт розповів, як учням допомогти краще розуміти фізику та вивчати її
до Київського національного університету імені Тараса Шевченка зараховано 106 вступників станом на 15 серпня; до Львівського національного університету імені Івана Франка — 50;до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова — 27;до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна — 17.
ZN.UАВін наголошує, що водночас у закладах вищої освіти у Чернівцях, Ужгороді, Житомирі та Луцьку зараховано на ці спеціальності лише 10–13 студентів.За його словами, загалом кількість студентів на суміжних технологічних спеціальностях нині становить вже не тисячі, а лише сотні. Халавка наголошує, що такої кількості людей нині критично недостатньо, щоб забезпечувати оборонні потреби та відновлювати промисловість. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як обрати університет, якщо любиш математику і фізику? Науковець звертає увагу, що цього року ситуація зі вступом на спеціальність "фізика та астрономія" ще гірша. У КНУ на цю спеціальність зараховано 56 людей, у Київський політехнічний університет — 15, у ЛНУ — 47, у ХНУ — 27, а в ОНУ — лише 13. ZN.UА"Хоча кількість тих, хто складає НМТ з фізики, значно перевищує відповідний показник із хімії, більшість абітурієнтів обирає інженерні й ІТ-напрями, залишаючи класичну фізику на межі зникнення", — зауважує він.У зв'язку з малою кількістю вступників, у закладах вищої освіти формують мікрогрупи. Доктор хімічних наук вказує, що така ситуація є серйозною проблемою для університетів, оскільки унеможливлює повноцінну навчальну роботу і унікальні природничі спеціальності важко об'єднати з іншими групами. Недобір студентів також впливає на відтік викладачів та національну експертизу."І це насправді серйозний виклик, адже дуже часто в критичний момент, коли потрібна експертиза з хімії чи фізики, держава стикається з браком реальних фахівців, які можуть надати компетентну консультацію, особливо в оборонній сфері", — підкреслює Халавка.Автор статті вказує, що 500 людей, які вступили на спеціальність "хімічні технології" — це мізерна кількість, якщо порівняти з реальними потребами. Він додає, що ця спеціальність — дуже специфічна та є основою великої кількості виробництв. Науковець вказує, що після завершення війни Україна потребуватиме великої кількості кваліфікованих хіміків-технологів для відновлення зруйнованих підприємств та будівництва нових заводів. Халавка наголошує, що держава має системно підтримувати учителів фізики та хімії, зокрема забезпечувати якісний методичний супровід та запроваджувати стипендіальні програми.
Go to zn.ua