Дзеркало Тижня

Фракція «Батьківщина» дає найменше голосів за законопроєкти з плану Ukrаіnе Fасіlіty — європейської програми щодо виділення Україні 50 млрд євро протягом 2024-2027 років. Про це пише «Голка» за результатами дослідження, підготованого до сьомої річниці роботи Верховної Ради.
За інші проєкти законів депутати фракції «Батьківщина» в середньому натискають зелені кнопки «за» у 35% випадків. Однак коли ВР голосувала за 41 законопроєкт Ukrаіnе Fасіlіty, фракція Юлії Тимошенко віддала свої голоси «за» менш ніж у 17% випадків. 
Вказано, що це єдина фракція, яка відкрито голосує проти євроінтеграційних реформ. Червоні кнопки вони натискають у 7,4% випадків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Україні 47 мажоритарних округів залишаються без представників у Верховній Раді



Для порівняння, «слуги народу» за євроінтеграційні проєкти голосують у близько 80% випадків зеленими кнопками, а депутатська група «Довіра» — майже у 75% випадків.
Громадська ініціатива "Голка"
«Нещодавно ЄС схвалила додаткові 8,3 млрд євро через механізм Ukrаіnе Suрроrt Lоаn, але для цього Україна має виконати зобов’язання у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Екологія — це не лише про збереження довкілля, а й про запобігання корупційним ризикам довкола гір, узбережжя, річок, лісів. За довкіллєві питання “Батьківщина” не дала жодного голосу – і це на тлі скандалів із незаконним землевідведенням за участі представників партії на місцях», — зазначила очільниця «Голки» Ірина Федорів.
Громадська ініціатива "Голка"
За словами представника WWF-Україна Ярослава Телешуна, значна частина зобов’язань України перед Євросоюзом пов’язана із захистом довкілля та мінімізацією корупційних ризиків. 
«Завдання процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) насамперед – збереження безпечного довкілля, захист здоров’я людей та запобігання екологічним наслідкам непродуманих рішень. Водночас ці процедури – запобіжник від виникнення корупційних ризиків. Послаблення цих інструментів суперечило б не лише курсу України на членство в ЄС та її міжнародним зобов’язанням, а й принципам сталого, прозорого та підзвітного відновлення, закладеним у механізмі Ukrаіnе Fасіlіty», — додав Телешун. 
Водночас експерти «Голки» звертають увагу, що під виглядом виконання вимог Ukrаіnе Fасіlіty Рlаn до законопроєктів можуть додавати норми, які фактично погіршують становище громадян або створюють нові лазівки для влади і ці ризики намагаються виявляти представники громадського сектору.
Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NЕD.
Нагадаємо, за сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження.  Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.
Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.