Дзеркало Тижня

У київській галереї «Митець» відкрилася виставка «Код Відродження», присвячена творчості килимаря та лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Степана Ганжі (1942–2024). Експозиція об’єднала 50 графічних робіт із родинного зібрання митця та приватних колекцій. Половину представлених творів — 25 робіт — публіка побачить уперше. 
Відкриття експозиції відвідав фотокореспондент ZN.UА Василь Артюшенко. 
Урочисте відкриття відбулося 8 вересня о 18:00. До програми увійшли кураторська екскурсія та виступ бандуристки Олени Воловецької, відомої під сценічним ім’ям Коbzаrkа, яка виконала пісні на вірші Степана Ганжі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Боротися, піклуватися, грати, поєднувати»: про що розповідає нова текстильна виставка в Києві



Основу експозиції становлять твори, створені Ганжею у 1970-х–2010-х роках. Серед них — графічні композиції, декоративні розписи, портрети, а також кілька килимів. До робіт, які раніше не демонструвалися публічно, належать «Козак на бандурі грає» (1972), «Рожевий півень» (1973), «Портрет Івана Марчука» (1976), «П’ять декоративних розписів на пергаменті» (1970-ті), «Декоративний розпис» (1980-ті), «Ранок. Півень» (1988), «Квіти Поділля» (1993), «Два леви» (1998), «Свято врожаю» (2000-ні) та «Козак-бандурист» (2010).
Василь Артюшенко, ZN.UА
Центральне місце в експозиції займає робота «Веселі музики» 1979 року. У ній поєднані декоративна побудова композиції, символічні образи та мотиви української традиції. Твір належить до графічного доробку Ганжі, через який простежуються теми, що розвивалися і в його килимарстві.
Василь Артюшенко, ZN.UА
Графіка для Ганжі була не лише підготовчим етапом перед створенням масштабних декоративних робіт. Представлені на виставці твори демонструють самостійний напрям його мистецької практики. У роботах 1970-х–2010-х років повторюються образи, пов’язані з українською культурною традицією, зокрема козаків, бандуристів, весільних музикантів, дерева життя та жіночих постатей.
Василь Артюшенко, ZN.UА
Назва виставки «Код Відродження» пов’язана з темами, до яких митець звертався у своїй творчості. У графіці та килимарстві Ганжа працював із фольклорними та обрядовими мотивами, переосмислюючи їх у власній художній системі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Україна — це квітка, яка розквітне»: у музеї Шевченка відкрили виставку JYТТІА. Кvіtkа



Степан Ганжа народився 18 квітня 1942 року в селі Жорнище на Вінниччині. Його батько Олександр Дорофійович Ганжа був гончарем. Саме родинне середовище стало одним із джерел зацікавлення майбутнього митця народним мистецтвом.
Василь Артюшенко, ZN.UА
До професійного заняття образотворчим мистецтвом Ганжа понад два десятиліття працював у хореографії. Він навчався у хореографічній студії при ансамблі танцю УРСР імені Павла Вірського, а з 1966 до 1984 року був солістом балету Українського народного хору імені Григорія Верьовки.
Василь Артюшенко, ZN.UА
У 1984 році Ганжа залишив сцену та почав самостійно опановувати килимарство. Професійну художню освіту він не здобував. Надалі саме килимарство стало одним із головних напрямів його творчості, однак паралельно митець працював із графікою та іншими видами декоративного мистецтва. У його роботах поєднувалися мотиви народної культури та авторські композиційні рішення. Серед образів, до яких Ганжа звертався упродовж творчого шляху, — козак-мамай, бандуристи, дерево життя, Берегиня, весільні музиканти та інші персонажі й символи української традиції.
Василь Артюшенко, ZN.UА
У 2004 році Степанові Ганжі присвоїли звання Заслуженого майстра народної творчості України. Він також був відзначений премією імені Данила Щербаківського у 2002 році, премією імені Катерини Білокур у 2005-му та мистецькою премією «Київ» імені Сергія Колоса у 2008 році.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Лятошинський. Відображення»: в Українському Домі відкрили виставку про композитора та український музичний модернізм



У 2010 році Ганжа отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за мистецьку серію килимів. Також він був членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
Степан Ганжа помер 5 серпня 2024 року в Києві у віці 82 років.
Галерея «Митець» працює щодня з 10:00 до 19:00. Вхід на виставку вільний.
Раніше ZN.UА писало, що у Музеї Авангарду відкрили виставковий проєкт «АНАТОЛІЙ КРИВОЛАП. БЕЗКІНЕЧНІСТЬ», приурочений до 80-річчя художника.