Дзеркало Тижня

Урагани — одні з найбільш руйнівних погодних явищ. Цього року вони встановили моторошний рекорд, який спочатку може здатися сприятливим: в Атлантиці не утворилося жодного урагану, повідомляє Sсіеnсе Аlеrt.
12 вересня було встановлено новий рекорд тривалості періоду без ураганів в Атлантичному басейні з початку ери супутникового спостереження в 1966 році. Тоді цей показник перевищив попередній максимум на один день.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Екстремальні пожежі, посухи та урагани можуть почастішати і за помірного потепління – вчені



Як заявив Маршалл Шеперд, метеоролог і професор Університету Джорджії, раніше 11 вересня урагани виникали двічі, причому обидва рази за останні 25 років: ураган «Густав» у 2002 році та ураган «Умберто» у 2013 році.
Відсутність ураганів цього року вказує на аномальні атмосферні процеси, оскільки початок вересня припадає на кліматичний пік сезону ураганів. У серпні Національне управління океанічних та атмосферних досліджень (NОАА) оцінило ймовірність того, що сезон ураганів 2026 року в басейні Атлантики, який триває з 1 червня по 30 листопада, виявиться менш активним, ніж зазвичай, на 75%.
Зазвичай протягом сезону ураганів в Атлантиці формується 14 штормів, яким присвоюють імена. Швидкість вітру в них перевищує 63 кілометри на годину. Сім із них досягають стадії урагану, коли швидкість вітру перевищує 119 кілометрів на годину, троє з них стають сильними ураганами зі швидкістю вітру понад 179 кілометрів на годину.
Незвичайне затишшя в Атлантиці пояснюється виключно потужним Ель-Ніньо, яке почало формуватися в екваторіальній частині Тихого океану ще в червні.
«Ель-Ніньо розростається до гігантських масштабів прямо на наших очах. Наукові дані не залишають сумнівів: планета опинилася в незвіданих водах, і ці води нагріваються», — заявив Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Незважаючи на потепління океану, Ель-Ніньо сприяє пригніченню штормової активності в Атлантиці. Це відбувається завдяки зміні напрямку вітру, який змінює характер циркуляції повітряних мас, не дозволяючи штормам зароджуватися або набирати силу після їхнього формування.
Шторми, що набирають силу, зазнають потрійного удару: зсуву вітру, впливу сухого повітря та низхідних потоків. У сукупності ці фактори буквально розривають на частини потенційні урагани, позбавляють їх вологи та «сплющують».
Цього року в Атлантиці вже спостерігалося п’ять штормів, але вони були слабкими. Загалом же активність штормів в Атлантиці напередодні пікового сезону становить лише близько 7% від норми.
Водночас ці умови призвели до підвищеної активності штормів у Тихому океані: у східній частині було зафіксовано 16 іменних штормів, а в центральній — 20 (включно з шістьма ураганами, два з яких обрушилися на Гаваї).
Нагадаємо, раніше вчені попереджали про те, що Ель-Ніньо може стати найсильнішим в історії з «приголомшливим відривом». За прогнозами, пікові температури в тропічній частині Тихого океану можуть піднятися приблизно на 3,6 градуса Цельсія вище середніх значень. Це на 0,8 градуса за Цельсієм вище попереднього рекорду, встановленого під час супер-Ель-Ніньо 2015–2016 років.