Дзеркало Тижня

На підтримку виробництва та підприємництва в Україні у проєкті бюджету-2027 уряд заклав 9,4 млрд грн. Враховуючи реалії, сума підтримки — скромна, а сама підтримка — дивна. Погодитися можна лише зі стимулюванням розвитку переробки. Про це пише редакторка економіки ZN.UА Юлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».Зазначається, що ці державні кошти планують спрямувати на:

допомогу у створенні або оновленні виробництв переробної промисловості;часткову компенсацію вартості агротехніки та обладнання вітчизняного виробництва;стимулювання створення індустріальних парків;надання компенсації покупцям товарів і послуг українського виробництва. Йдеться про «Національний кешбек»;державну підтримку проєктів зі значними інвестиціями.

Що не так із державною підтримкою

Індустріальних парків в Україні станом на липень поточного року налічується аж 121, однак реально з них працюють лише 50. Тобто створювати нові парки недоцільно, натомість можна підтримати наявні, наприклад розширивши підтримку парків, інфраструктура яких постраждала через російські обстріли.«Національний кешбек» — взагалі безглузда затія на старті, тепер перетворюється на шкідливу на фініші. Оскільки попит наразі не в топі проблем українського виробника. Його пригнічує зруйнована логістика, перебої з енергопостачанням, брак кадрів, але не попит. І реальні проблеми бізнесу не вирішити, роздаючи «кешбеки» покупцям.«Як допоможе куца держпідтримка розвитку проєктів зі ЗНАЧНИМИ інвестиціями, теж не дуже зрозуміло», — підкреслює авторка.Крім того, додатково уряд хоче виділити 19 млрд грн Національній установі розвитку, яка опікується програмами доступних кредитів «5–7–9» та доступного лізингу «5–7–9». Йдеться про підтримку агровиробників у різній формі (у кредитах — 41% від загального обсягу, у лізингу — 82% від загального обсягу фінансування) та трохи обігових коштів решті. Розглянуть ще й випуск ОВДП на 10 млрд грн, щоб дофінансувати проєкти Національної установи розвитку.«Здається, уряд не помітив, як драматично змінилася наша дійсність. Наразі головні проблеми аграрної галузі — неможливість експорту виробленої продукції, склади, що палають, здорожчання палива та його ймовірний дефіцит. Прикладати до цих саден листок подорожника з кредитів «5–7–9» — так собі лікування», — зазначає авторка.

Компенсація за знищене майно

Компенсації ж за знищене чи пошкоджене майно бізнесу хитро прив’язали до надлишку від підвищення податків: 58,7 млрд грн — від збільшення ставки ПДВ, 8,3 млрд грн — від зростання паливного акцизу.«Сума солідна, але… зміни до оподаткування не бюджетним законом ухвалюють, а як складеться доля цих поправок у Податковий кодекс, наразі невідомо. Ймовірно, парламентська дискусія « 1% ПДВ чи відновлення зруйнованого бізнесу» запеклою не буде. На відміну від підвищення паливного акцизу на 4%, враховуючи, що з початку року ціни на пальне в річному вимірі вже зросли на 39%», — додає авторка.Іншими словами, прив’язувати таку важливу видаткову статтю до таких непевних джерел неправильно.З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.