Дзеркало Тижня

Вчені виявили у формації Чоррільо, розташованій у найпівденнішій частині Патагонії, понад 250 фрагментів шкаралупи яєць динозаврів. Як заявили вчені під керівництвом палеонтолога Кохея Танакі з Університету Цукуби в Японії, це найпівденніша точка, в якій коли-небудь знаходили яйця динозаврів, повідомляє Sсіеnсе Аlеrt.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





За однією крихітною кісткою: вчені виявили новий вид гігантського динозавра



У той час, коли динозаври відкладали ці яйця, їхнє гніздо розташовувалося приблизно на 55–60-му градусі південної широти, в кліматичних умовах, порівнянних із кліматом сучасного Нью-Йорка. На думку вчених, яйця типу Fusіооlіthus розміром з футбольний м’яч відклали титанозаври — остання група гігантських довгошиїх завропод, що мешкали на Землі.
Свідчення гніздування непташиних динозаврів поблизу Південного полюса знаходять досить рідко. До цього яйця Fusіооlіthus знаходили лише в регіонах, де в минулому був тепліший клімат.
Для розвитку вмісту яєць динозаврів була потрібна певна кількість тепла. Однак чим далі на південь, тим нижче опускається температура, особливо взимку, коли світловий день дуже короткий.
Яєчна шкаралупа відрізнялася високою пористістю; згідно з попередніми дослідженнями Танакі, це характерно для гнізд, які повністю вкривалися, а яйця в них засипалися ґрунтом. Укриття яєць допомагає утримувати тепло всередині насипу (цей прийом використовують, наприклад, морські черепахи), але саме по собі не могло забезпечити достатнього для розвитку ембріонів нагрівання. Гніздам було потрібно додаткове джерело тепла.
Відомо, що гребневі крокодили та багатоногі кури нагромаджують навколо своїх яєць і поверх них великі купи гниючої рослинності; у результаті утворюються своєрідні «компостні інкубатори», де в процесі розкладання органіки температура піднімається до доволі високих значень.
Великі пори в скам’янілій шкаралупі яєць свідчать про те, що динозаври могли діяти подібним чином. Якщо яйця закопані в ґрунт, їм потрібні більші пори для отримання достатньої кількості кисню, тоді як яйцям, що знаходяться на поверхні, потрібні пори меншого розміру, щоб запобігти надмірній втраті вологи.
«Висока палеоширота, на якій розташовувалася ця місцевість у маастрихтському ярусі, дозволяє припустити, що яйця відкладалися в гнізда куполоподібної форми, де основним джерелом тепла для інкубації слугувало мікробне розкладання органіки, а не сонячне випромінювання. За наявними у нас даними, формація Чоррільо є найвисокоширотнішою ділянкою Південної півкулі, де було виявлено достовірні залишки яєць динозаврів; це свідчить про те, що титанозаври гніздилися у вищих широтах, ніж вважалося раніше», — заявили вчені.
Нагадаємо, нещодавно палеонтологи вперше підтвердили виявлення скам’янілостей диплодока — одного з найвідоміших довгошиїх динозаврів юрського періоду — за межами США. Його останки виявили на ділянці Ла-Техерія неподалік від селища Ель-Кастельяр у провінції Теруель на сході Іспанії, і дослідники припускають, що він міг потрапити до Європи через тимчасовий сухопутний міст близько 150 мільйонів років тому.