Дзеркало Тижня

ZN.UА з’ясовувало, чому після невнесення 300 млн грн застави сторона обвинувачення не просить суд узяти Столара під варту. Причина виявилася ширшою за одну справу.
11 вересня Вищий антикорупційний суд обрав народному депутату Вадиму Столару, фігуранту розслідувань НАБУ і САП «Феміда» та «Форест Гамп», запобіжний захід у вигляді 300 млн грн застави без взяття під варту.
За Кримінальним процесуальним кодексом підозрюваний, який не перебуває під вартою, має внести заставу або забезпечити її внесення заставодавцем не пізніше п’яти днів із дня обрання запобіжного заходу. Внести її можна й пізніше, якщо на цей момент суд не змінив запобіжний захід.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Столару повідомили про підозру за кількома статтями — Віhus.Іnfо



Столар у визначений строк заставу не вніс, однак НАБУ та САП не звернулися до ВАКС із клопотанням про зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою. ZN.UА поцікавилося у джерел у правоохоронних органах, чому сторона обвинувачення не вимагає арешту народного депутата.
Як з’ясувало ZN.UА, Столар повідомив стороні обвинувачення, що має необхідні кошти та готовий внести всю суму, однак банки відмовляються проводити платежі. За даними співрозмовників ZN.UА, відмови надходять від підрозділів фінансового моніторингу банків, які визначають кошти, призначені для внесення застави на рахунок ВАКС, як ризикові. В окремих випадках банки також розривають зі Столаром договори банківського обслуговування.
За інформацією джерел, Столар пропонував стороні обвинувачення як альтернативу накласти арешт на 300 млн грн на його рахунках. У приватних розмовах представники банків, за даними співрозмовників ZN.UА, пояснюють відмови тим, що Національний банк як центральний регулятор не рекомендував проводити платежі, пов’язані з внесенням застав у цих справах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Столар не може обміняти гроші, щоб внести заставу — народна обраниця



Саме цим джерела пояснюють, чому сторона обвинувачення не звертається до суду з вимогою взяти Столара під варту. Якщо САП подасть відповідне клопотання, Столар зможе надати суду документи про спроби внести заставу та відмови банків.
«Якщо САП піде до суду, Столар надасть документи про те, що звертався до банків, а вони відмовлялися проводити платіж або розривали договори банківського обслуговування. За таких обставин суд не візьме його під варту», — пояснив співрозмовник ZN.UА у правоохоронних органах.
Аналогічна проблема, за даними джерел ZN.UА, виникла із заставою за іншу фігурантку цих розслідувань — колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру. 25 серпня ВАКС узяв її під варту на 60 діб із можливістю внесення 20 млн грн застави, а 2 вересня Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін. 
За інформацією джерел ZN.UА, Мудра встигла внести 5 млн грн власних коштів, після чого її рахунки арештували. Решту суми намагався внести її чоловік, однак банки відмовлялися проводити платежі. Заставу намагалися внести через кілька банків: адвокати перевіряли можливість проведення операцій навіть платежами по тисячі гривень, але банки не приймали й ці суми.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мудра шукала гроші на заставу для Галущенка: ZN.UА дізналося причину



Як і у випадку зі Столаром, відмови надходили від підрозділів фінансового моніторингу. У приватних розмовах представники банків, за даними джерел ZN.UА, посилалися на рекомендацію центрального регулятора не проводити такі платежі на рахунок ВАКС.
У результаті Мудра продовжує перебувати під вартою, хоча суд передбачив можливість її звільнення після внесення застави. Тобто визначена судом альтернатива триманню під вартою фактично не може бути реалізована через неможливість провести банківський платіж.
Співрозмовники ZN.UА наголошують, що проблема не в самому фінансовому моніторингу: створена в Україні система дає змогу перевіряти походження коштів. За їхніми словами, випадки, коли кошти сумнівного походження проходили контроль, були пов’язані не з відсутністю необхідних механізмів, а з ручним втручанням у їхню роботу.
Тепер, вважають джерела, виникла протилежна крайність: замість перевірки походження конкретних коштів блокується сама можливість внести заставу. Законодавство дозволяє банкам відмовляти у проведенні підозрілих фінансових операцій та зупиняти їх за визначеною процедурою. Водночас окремої заборони на проведення операції лише тому, що гроші призначені для внесення визначеної судом застави, закон не встановлює.
«Кошти треба перевіряти. Якщо вони законні й їхнє походження підтверджене — платіж має бути проведений. Не можна замість перевірки просто блокувати саму можливість внести заставу», — пояснив співрозмовник ZN.UА.
За оцінкою джерел ZN.UА, в обох випадках проблема одна — ручне втручання в роботу фінансового моніторингу: раніше воно могло використовуватися для обходу контролю, тепер — для блокування платежів незалежно від походження коштів.