Дзеркало Тижня

Через російські удари по енергетиці України та загрозу блекаутів українські заклади вищої освіти повинні мати два плани навчального календаря. Йдеться про звичайний та кризовий варіанти. Останній має передбачати перенесення, в разі необхідності, частини занять із зимових місяців на травень — серпень. Університети також можуть впроваджувати додаткові літні семестри, розповів проректор Українського католицького університету та член Управлінської групи Альянсу українських університетів Дмитро Шеренговський у статті "Скасувати канікули чи вчити швидше? Як мають змінитися українські університети під час війни".
За його словами, нині університети мають вирішувати два завдання: надолужувати освітні втрати, які виникли ще до повномасштабного російського вторгнення в Україну, та прискорити темп перетворення освіти на продуктивний людський капітал. Особливо це стосується підготовки фахівців для  критично важливих спеціальностей.
Не лише дисертація: навіщо Україні змінювати аспірантуру
Автор статті наводить приклад роботи університетів Сполучених Штатів Америки в період Другої світової війни. Студенти у цій країні навчалися цілий рік, а літні канікули скорочували. Шеренговський зазначив, що українським університетам для того, щоб перейти на навчання влітку, не потрібно чекати дозволу від Міністерства освіти та науки. Законодавством передбачено, що студенти мають право на не менше як вісім тижнів канікул на рік, однак це не вимагає обов'язкових канікул саме в літній період. 
Науковець додає, що питання не в дозволі міністерства, а у здатності ЗВО перепроєктувати свій освітній процес. Шеренговський наголошує, що навчання влітку є важливим і для соціалізації молоді. 
ІТ-освіта в еру штучного інтелекту: як університетам устигати за викликами ринку
"Найперше — це соціалізація в літніх школах і таборах, коли вимушені гібридні формати навчання чи заняття онлайн значно посилюють соціальну дезінтеграцію молоді. Мені доводилося бачити у літніх кемпах студентів із прифронтових територій, які навчалися в одній групі в університеті, але фізично побачилися вперше за кілька років у Львові", — пояснив експерт. 
У серпні редакторка відділу освіти та науки ZN.UА Оксана Онищенко у статті "Очно чи онлайн: як навчати дітей у школах в умовах атак балістики?" писала про стан укриттів та навчання дітей під загрозою російських ударів. Через масовані удари РФ студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка від 29 вересня навчаються дистанційно.