Дзеркало Тижня

Магазини датської мережі ІКЕА можуть перетворитись на прихистки чи навіть лікарні в разі відключення електроенергії, повені чи нападу на об’єкти критичної інфраструктури. Їхні ресторани зможуть забезпечувати харчування, а генератори підтримувати функціонування будівель, розповів Rеutеrs керівник служби безпеки мережі Торбен Мортенсен. 
Агентство зазначає, що ця ідея відображає більш широкі зміни в підході Європи до питань безпеки: уряди дедалі частіше звертають увагу не лише на збройні сили та служби екстреної допомоги, а й на підприємства, які можуть допомогти забезпечити функціонування суспільства під час кризи. І хвиля підозр у саботажі, кібератаках та інших інцидент ах, які європейські чиновники пов’язують із російською гібридною війною, додала гостроти цим зусиллям. 
⁠Розвідувальна служба Данії уже попередила, що Росія, ймовірно, посилить таку діяльність проти країн НАТО та інших західних держав у найближчі місяці, хоча Москва ці звинувачення заперечує.
«Ми хочемо бути добрими сусідами. Ми хочемо бути компанією, яка зможе підтримати суспільство у разі кризи», — сказав Мортенсен, коментуючи підхід компанії. 
Британія та Німеччина створюють партнерство для протидії гібридним загрозам з боку Росії
Європейський Союз загалом заохочує держави-члени тісніше співпрацювати з бізнесом у рамках своєї Стратегії Союзу з питань готовності, започаткованої в березні 2025 року. ІКЕА входить до складу Данської корпоративної коаліції з питань готовності до криз — мережі, яка структурує дані про те, що приватні компанії можуть надати в надзвичайних ситуаціях: від ліжок і продовольчих запасів до вантажівок та спеціалізованого персоналу.
«ІКЕА — дуже хороший приклад, адже ніхто б природно не включив цю компанію до списку кризових ресурсів… У магазині ІКЕА є простір, товари, харчові запаси та генератори», — зазначила генеральна директорка мережі Мая Бролоес.
Ця концепція не є суто теоретичною. Під час повеней у іспанській Валенсії в жовтні 2024 року ІКЕА перетворила один зі своїх магазинів на притулок для понад 600 осіб.
Рітейлер зазначив, що не має глобальної програми готовності до надзвичайних ситуацій і що такі заходи координуються окремо в кожній країні.
Інші датські рітейлери також готуються до надзвичайних ситуацій. Найбільший оператор супермаркетів у Данії Sаllіng Grоuр невдовзі відкриє перший із 51 магазинів, спроектованих так, щоб працювати до 48 годин без електроенергії та доступу до Інтернету.
Ця тенденція поширюється за межі Данії. В Естонії закон зобов’язує 300 компаній забезпечувати функціонування критично важливих послуг під час кризи, тоді як у Фінляндії існує мережа органів влади, НУО та компаній, відповідальних за безпеку постачання. У Польщі деякі компанії згідно із законом зобов’язані надавати збройним силам свої транспортні засоби, техніку та майно в разі кризи.
Данська розвідка попередила про нові загрози з боку Росії для НАТО
Данська мережа налічує понад 200 компаній, у яких працює понад 300 000 осіб — від роздрібних мереж і будівельних груп до телекомунікаційних провайдерів.
«Якщо трапиться криза, у владних органів буде місце, куди можна звернутися, і ми знайдемо компанії, які зможуть допомогти», — сказала Бролоес.
Вона зазначила, що зараз створюється державна система компенсацій, розмір відшкодування за якою визначатиметься в кожному конкретному випадку. Мережа вже брала участь у навчаннях з підготовки до надзвичайних ситуацій разом із державними органами, але на практиці ще не стикалася з серйозною реальною надзвичайною ситуацією.
Україна добре знає, що означає бути готовими до воєнної кризи. Але чи обов’язково країні спочатку пережити війну, щоб навчитися цієї готовності? У Великій Британії популярний кадетський рух — тисячі підлітків навчаються першої допомоги, навігації, поводження зі зброєю, розвивають дисципліну, витривалість і лідерські навички. І все це — без зобов’язання в майбутньому піти до армії. Як працює ця система — в статті «Британські кадети: як мирне суспільство готує молодь до криз і чого може навчитися Україна» розповідає українська вчителька Надія Майбогіна.