Дзеркало Тижня

Українські науковці та природоохоронці закликають надати Великому Лугу статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО й відмовитися від відбудови Каховської греблі. Вони пропонують зберегти відновлені екосистеми та археологічні пам’ятки, яким загрожуватиме повторне затоплення. Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
Історики, археологи, екологи та дослідники природи виступають за міжнародний захист Великого Лугу — території, яку десятиліттями покривало Каховське водосховище. Після руйнування греблі тут швидко відновлюються водно-болотні угіддя, луки та острови. Водночас відкрилися численні сліди людського життя, що охоплюють тисячі років. Науковці вважають цю місцевість цінною і як природне середовище, і як культурну спадщину. На їхню думку, відновлювати греблю та знову затоплювати територію не слід.
В Україні "чорні копачі" за мовчазної згоди влади проводять незаконні розкопки колишніх польських поселень — Качинський
Ініціативу офіційно підтримують понад 100 українських громадських організацій. До ЮНЕСКО вже надіслали лист про наміри, а до українського Міністерства культури звернулися щодо співпраці. Однак пропозиція суперечить планам повернути водосховище, зокрема для зрошення сільськогосподарських земель півдня України. Невдовзі після руйнування греблі уряд започаткував експериментальний проєкт із державною компанією «Укргідроенерго». Він передбачає підготовку до відбудови після завершення війни.
Великий Луг охоплює 2155 квадратних кілометрів заплави Дніпра. Від спорудження Каховської греблі у 1950-х роках і до 6 червня 2023 року ця територія перебувала під водою. Того дня греблю заввишки 30 метрів і завдовжки три кілометри підірвали. Більшість аналітиків покладають відповідальність за це на Росію. Руйнування спричинило масштабну гуманітарну катастрофу.
Із водосховища витекло близько 18 кубічних кілометрів води. Потік рушив униз за течією, затопивши міста й села на обох берегах Дніпра та по обидва боки лінії фронту. Тепер колишнє дно водосховища поступово набуває рис місцевості, яка існувала до будівництва греблі. Відновлення відбувається значно швидше, ніж очікували дослідники. Саме ці зміни стали одним з аргументів на користь збереження Великого Лугу.
На початку цієї території розташована Хортиця — скелястий острів нижче Запоріжжя, завдовжки 12,5 кілометра і завширшки 2,5 кілометра. Разом із сусідніми меншими островами він утворює природний та історичний заповідник. Хортиця має особливе значення для української історії як перший осередок запорозьких козаків. Сліди людської присутності тут сягають мезоліту. Дослідження острова та прилеглих вод тривають навіть поблизу бойових дій.
У вересні група підводних археологів і науковців проводила експедицію біля Хортиці. Старша наукова співробітниця Інституту археології України Олена Дзнеладзе показала знахідки експедиції. Серед них — оленячий ріг доби бронзи, кінець якого перетворили на інструмент для нанесення візерунків на кераміку або шкіру. Дослідники також виявили уламок посудини, ймовірно, виготовленої скіфами — давнім кочовим народом степу. Інші знахідки включають фрагмент візантійської амфори та якір ХVІІІ століття. Вони свідчать про використання цієї частини Дніпра в різні історичні періоди.
Однією з найважливіших знахідок став цілий човен, видовбаний з одного стовбура дерева. Він добре зберігся після приблизно тисячолітнього перебування у річковій воді. У цій частині Дніпра раніше знаходили й інші судна, зокрема військові кораблі ХVІІІ століття. Нові відкриття доповнюють матеріали про давнє судноплавство та життя поблизу острова.
Давніші періоди історії Хортиці досліджує археолог Анатолій Волков. У вересні він працював у глибині острова, неподалік від табору підводних археологів. Волков розкопував одну з кам’яних огорож доби бронзи, які утворюють тут цілу серію об’єктів. Він наголошує, що близькість фронту створює постійну загрозу для дослідників і пам’яток. За його словами, у будь-який момент сюди може влучити ракета, тому важливо встигнути дослідити та зберегти якомога більше.
На берегах і річковому дні роботи потребують особливої оперативності. Олена Дзнеладзе пояснила, що після руйнування греблі тисячі тонн піску почали переміщуватися вниз за течією. Разом із ним з’являються й археологічні предмети. Дослідники змушені враховувати одночасно бойову небезпеку та швидкі зміни річкового середовища. Це посилює потребу в постійному спостереженні за знахідками та ділянками, де вони відкриваються.
Польща обміняла російського археолога Бутягіна: в Офісі генпрокурора зробили заяву
Нагадаємо, що у Котельві на Полтавщині археологи виявили понад тисячу артефактів різних історичних епох. Перші розкопки провели на території колишньої Котелевської фортеці, повідомили в історико-культурному заповіднику «Більськ». Більшість знахідок належить до ХVІІ–ХVІІІ століть. Давніші епохи представлені керамікою доби бронзи, скіфським наконечником стріли та уламками давньоруського посуду.
Окрім того, вже у вересні 2023 року після підриву Каховської ГЕС на Хортиці нарахували понад тисячу археологічних знахідок. Про це розповів науковий співробітник відділу охорони пам’яток заповідника «Хортиця» Анатолій Волков. Серед виявлених предметів були монети, кулі, пряжки та ґудзики. До загальної кількості включили й уламки кераміки розміром у кілька сантиметрів.