Дзеркало Тижня

Вчені створили модифікованих мікробів, які в майбутньому можуть допомогти людству колонізувати Марс. Над створенням мікроорганізмів працювали дослідники з компанії Ріоnееr Lаbs у США, повідомляє Sрасе.соm.
«На Марсі природа виконуватиме для нас ту саму роботу, що й на Землі: створюватиме родючий ґрунт, забезпечуватиме укриття, кисень і їжу», — заявила Еріка ДеБенедіктіс, генеральний директор Ріоnееr Lаbs.
На Марсі виявили «ведмедя»: що це таке
Одна з головних проблем, пов’язаних з ідеєю тераформування Марса, полягає в тому, що поверхня Червоної планети за своєю суттю токсична. Хоча на Марсі в достатку є ресурси, потенційно придатні для підтримки земних форм життя, у ґрунті вони змішані з токсичними речовинами — наприклад, перхлоратами, — а також із солями, що перешкоджають росту більшості організмів.
Раніше вчені пропонували для вирощування рослин на Марсі вимивати отруйні речовини, доставляти з Землі добрива або ж взагалі відмовитися від використання марсіанського ґрунту. Але фахівці Ріоnееr Lаbs вважають, що ці методи неефективні при масштабуванні, якщо врахувати витрати часу та коштів.
Компанія розробила мікроорганізм sРL.001, здатний існувати за рахунок штучних аналогів марсіанського ґрунту, води та атмосфери, які точно відтворюють їхній хімічний склад. Він може розвиватися як в очищеному середовищі, так і при додаванні добрив. Мікроорганізм також здатний виробляти біопластик. Цей матеріал на Землі використовується для виготовлення найрізноманітніших виробів: від стаканчиків до ниток для 3D-друку. На Марсі він може стати в нагоді під час будівництва житлових модулів.
«На Марсі в достатку є всі необхідні для життя вихідні компоненти. Життя може розвиватися, використовуючи виключно поживні речовини, що містяться в необробленому марсіанському реголіті. Це унікальна особливість, що відрізняє Марс від інших небесних тіл — наприклад, від Місяця, у реголіті якого таких поживних речовин немає. Ми не були впевнені, що це спрацює. Коли ми вперше перевіряли, чи можуть земні мікроби рости в марсіанських умовах, жоден із них не виріс! Нам довелося продовжувати роботу й випробувати безліч інших організмів, перш ніж ми зрозуміли, що першого разу нам просто не пощастило», — сказала ДеБенедіктис.
Для виживання новому мікробу необхідний біореактор із підігрівом та перемішуванням, який захищає його від екстремальних температур, радіації та розрідженої марсіанської атмосфери. Крім того, він повинен отримувати повітря, що пройшло спеціальну обробку, яка забезпечує мікроб цінним азотом у формі ацетату, оскільки концентрація азоту в звичайному марсіанському повітрі занадто низька для підтримання життя цих мікроорганізмів. Цей організм також не здатний до фотосинтезу і, отже, не може самостійно виробляти поживні речовини.
В іншому дослідженні вчені зазначили, що ці обмеження означають, що мікроорганізм не зможе вижити, якщо опиниться у відкритому середовищі Марса. Це знижує ризик того, що він зможе забруднити Червону планету як інвазивний організм, особливо з огляду на те, що колись на ній могло виникнути власне життя.
Нещодавно вчені провели дослідження, яке надало нові докази того, що Марс складається з двох дуже різних половин. У глибинах південної півкулі Марса температура на 400 градусів Цельсія вища, ніж у північній півкулі, що поглиблює загадку дивного протиріччя між рівнинним північчю Червоної планети та скелястими південними височинами.