Дзеркало Тижня

Організація навчального процесу в закладах загальної середньої освіти столиці під час тривалих повітряних тривог та масових вимкнень електроенергії потребує негайних нормативних рішень на державному рівні. Звичайних рекомендацій від профільного міністерства для розв'язання накопичених проблем недостатньо. Про це пише директорка київського ліцею Ірина Чернілевська-Бойко у своїй статті для ZN.UА «Між тривогами й вимогами: як працюють школи майже прифронтового Києва».За словами керівниці закладу, загальні поради не враховують реальних умов, у яких опинилися педагогічні колективи, учні та їхні батьки в умовах воєнного стану.Відключення світла та перебої з водою: як працюватимуть київські школи

Навчання в укриттях

Головним викликом для забезпечення безперервного очного навчання залишається фізична відсутність укриттів необхідної місткості. Навіть за наявності захисних споруд у закладах освіти вони не здатні вмістити всіх школярів для повноцінного проведення уроків.«У нашому ліцеї 54 класи, проте в підвальних приміщеннях ми змогли пристосувати під уроки лише 14 кімнат, тобто 14 класів. Пробували посадити більше, займали коридори, але так уроків не організуєш», — наголошує Чернілевська-Бойко.Особливо гостро постає питання викладання дисциплін, які потребують спеціального обладнання. Зокрема, повноцінне вивчення інформатики в підвальних приміщеннях без відповідного технічного забезпечення є неможливим. Водночас дистанційний формат також створює перешкоди, адже необхідне спеціальне програмне забезпечення більшість батьків не мають змоги безкоштовно встановити на домашні планшети чи ноутбуки.

Дистанційка та бюрократія

Крім технічних ускладнень, освітяни стикаються з відсутністю належного правового захисту під час війни. Чинне законодавство України розроблялося в мирний час і не містить чітких норм щодо розмежування відповідальності адміністрації шкіл та вчителів під час дистанційного навчання в умовах воєнних загроз.

Відсутність спеціальних норм: законодавство не регулює межі відповідальності педагогів під час онлайн-уроків у разі виникнення надзвичайних ситуацій чи надзвичайних подій.Юридичні ризики: директори та вчителі ризикують бути притягнутими до відповідальності, якщо під час навчання станеться надзвичайна подія.Звернення до уряду: Асоціація директорів шкіл столиці вже направила офіційне прохання до Міністерства освіти і науки України щодо термінового врегулювання цього питання.

Рекомендацій МОН недостатньо, потрібні конкретні рішення: директорка столичного ліцею розповіла, як працюють школи під час тривог і блекаутів

Харчування школярів під час знеструмлень

Не менш важливим питанням залишається забезпечення школярів гарячим харчуванням під час тривалих відключень світла. Керівники навчальних закладів закликають розробити та затвердити адаптовані стандарти та інструкції для шкільних їдалень.

Аварійне меню: пропонується запровадити швидке у приготуванні меню (наприклад, кускус, м'ясні консерви, фрукти), яке можна підготувати протягом однієї години паралельно з освітнім процесом.Стандарти зберігання продуктів: відсутні чіткі офіційні роз'яснення щодо допустимих термінів зберігання продуктів харчування у холодильних та морозильних камерах під час відключень електроенергії на 10, 12 або 20 годин.

Описана ситуація свідчить про те, що, попри розробку навчальними закладами власних внутрішніх сценаріїв роботи, ключові безпекові, юридичні та організаційні питання потребують системних рішень з боку держави.Нагадаємо, що Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про організацію освітнього процесу під час тривалих повітряних тривог. Громади мають допомогти закладам освіти та розглянути можливість проводити заняття в інших облаштованих укриттях. Кожен заклад сам вибирає модель занять залежно від безпекової ситуації та місткості укриття.