Дзеркало Тижня

У німецькому місті Лінген ввечері 21 жовтня відбувся пікет проти постачання російського урану та співпраці місцевого заводу із російською корпорацією «Росатом». Учасники зажадали припинити партнерство й скасувати дозвіл на нове виробництво ядерного палива. Про це повідомило видання «Радіо Свобода».
Місцеві активісти організували акцію біля заводу ядерного палива французької компанії Frаmаtоmе у Лінгені, що в Нижній Саксонії. Поштовхом до пікету став очікуваний захід судна «Міхаіл Дудін» до порту Роттердама. Активісти припускають, що воно перевозить чергову партію збагаченого урану з Росії. Водночас підтвердження складу вантажу поки немає.
Німеччина відмовилася від атома, але не від «Росатома». Як у Лінгені вироблятимуть паливо за російською технологією
Протестувальники вимагають припинити партнерство Frаmаtоmе з «Росатомом». Вони також домагаються скасування дозволу на виробництво в Лінгені паливних збірок для атомних електростанцій російського проєкту. Такі збірки використовують, зокрема, АЕС у Чехії, Угорщині та Болгарії.
Раніше активісти висловлювали побоювання, що залучення працівників російської держкорпорації до виробництва може створити ризики шпигунства та диверсій. Екологи також нагадують про участь «Росатому» в управлінні Запорізькою АЕС, тимчасово захопленою російськими військами.
Влада Нижньої Саксонії видала дозвіл на нове виробництво влітку 2026 року за вказівкою федерального уряду Німеччини. Екологічні організації оскаржують це рішення в суді. Підготовчі роботи вже дозволені, однак випуск паливних збірок російського типу в Лінгені ще не розпочався.
Суд у Люнебурзі розглядає термінове клопотання екологів про призупинення дії дозволу. Попередню партію російського урану доставили на підприємство в серпні під охороною поліції. Тоді перевезення також супроводжувалося протестами.
Компанія «Росатома» у Нідерландах за рік заробила для РФ сотні мільйонів доларів
Нагадаємо, що уряд прем’єр-міністра Угорщини Петера Мадяра розглядає заміну «Росатому» як головного підрядника розширення АЕС «Пакш». Будапешт оцінює юридичні, технічні та фінансові наслідки такого рішення й можливість залучення інших постачальників. У 2014 році тодішній прем’єр-міністр Віктор Орбан передав проєкт початковою вартістю 12,5 млрд євро «Росатому» без тендеру. У разі розірвання контракту Угорщина може втратити вже сплачені 1,1 млрд євро та додатково виплатити штрафи.
Окрім того, у січні 2025 року Державний департамент США запровадив санкції проти генерального директора «Росатому» Алєксєя Ліхачова та членів правління корпорації. До списку потрапили, зокрема, його перші заступники Кіріл Комаров і Алєксандр Локшин та заступник із міжнародних зв’язків Ніколай Спасський. За даними відомства, дочірні підприємства корпорації постачали російській оборонній промисловості зброю, компоненти та військові технології. У Держдепартаменті наголосили, що ці постачання сприяли продовженню війни Росії проти України.