У київській галереї «Триптих АРТ» представили виставку до 90-річчя театрального режисера Романа Віктюка. Експозиція присвячена його постановці «Дама без камелій», яку він здійснив у 1991 році в театрі імені Лесі Українки, а також співпраці з художником-сценографом Андрієм Александровичем-Дочевським. Про це повідомляє фотокореспондент ZN.UА Василь Артюшенко.Основу виставки становлять ескізи сценічних костюмів до вистави за п’єсою англійського драматурга Теренса Реттігана. Відвідувачам також показують світлини, пов’язані з реалізацією театральних проєктів, і плакати Александровича-Дочевського до іншої постановки Віктюка — «Священні чудовиська».Андрій Александрович-ДочевськийВасиль Артюшенко, ZN.UА
Ескізи до вистав, які ставив Віктюк
«Дама без камелій» об’єднала на сцені відомих українських акторів. У постановці грали Ада Роговцева, Лариса Кадочнікова, Людмила Погорєлова, Ольга Сумська, Олег Ісаєв, Дмитро Лалєнков, Євген Паперний, Ксенія Ніколаєва, Станіслав Москвін і Володимир Задніпровський.Василь Артюшенко, ZN.UАЕскізи, представлені в галереї, належать до творчого доробку сценографа Андрія Александровича-Дочевського. Вони збереглися після того, як виставу зняли з репертуару.Окрему частину експозиції присвятили виставі «Священні чудовиська» за п’єсою французького драматурга Жана Кокто. Роман Віктюк поставив її в театрі імені Лесі Українки у 1988 році. У 1995 році режисер представив другу редакцію вистави в антрепризі Ади Роговцевої в Театрі на Подолі. На виставці можна побачити плакати Александровича-Дочевського до цієї постановки.Організатори задумали експозицію як спогад про режисера та його театральні роботи.
© Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА © Василь Артюшенко, ZN.UА
.fslіghtbох-соntаіnеr { tоuсh-асtіоn: раn-y ріnсh-zооm;}/* подпись выводится под галереей в стиле подписи основного фото, на слайде остаётся только как источник текста *//* высота не меньше одной строки, чтобы блоки ниже не прыгали на слайдах без подписи */.slіdеr-gаllеry .js-gаllеry-сарtіоn { dіsрlаy: blосk; mіn-hеіght: 29рх;}.slіdеr-gаllеry .js-gаllеry-сарtіоn sраn.js-gаllеry-сарtіоn-dеsс,.slіdеr-gаllеry .js-gаllеry-сарtіоn sраn.js-gаllеry-сарtіоn-sоurсе { dіsрlаy: іnlіnе;}.slіdеr-gаllеry .js-gаllеry-сарtіоn sраn.js-gаllеry-сарtіоn-dеsс { соlоr: #828291;}.slіdеr-gаllеry .sрlіdе_аrtісlе_gаll .slіdеr-рhоtоs-dеsс,.slіdеr-gаllеry .js-gаllеry-сарtіоn sраn[hіddеn] { dіsрlаy: nоnе;}
«Дама без камелій»: роздуми Віктюка про кохання і самотність
Роман Віктюк особисто пояснював, що привабило його в п’єсі Теренса Реттігана. У своїх роздумах про постановку він писав про самотність, кохання та людську природу.Як змінюються значення знайомих образів: у Києві відкрили виставку Євгенія Щукіна «У міцну шкіру, в непроникний кокон самотності укладена людська душа, і чим міцніша ця оболонка, тим болючіша і безнадійна туга щодо возз'єднання собі подібних. Шалена спроба поєднати вічне та тимчасове в єдиному моменті тілесного зближення. Тільки в миттєвих сполохах, у ледь стерпних осяяннях пізнають люди вогняну, божественну стихію. А потім — морок, падіння, смерть. Антитеза кохання — не ненависть, а смерть. Це її початкова поверхня. Кожен, хто прочитав Шекспіра та Есхіла, це знає. А тут не Есхіл, не Шекспір. Дали мені п'єсу — прочитайте. Щоправда, автор англієць. Та й назва не банальна "Дама без камелій". Глибокої ночі розкрив першу сторінку переглянути. Господи Боже мій! Звідки? Т. Реттіган пише про те — найвище: про муку самотності, про таємницю кохання, про блудність людського духу, людське тіло. П'єса мала величезний успіх у різних країнах, грали її найкращі актори... Як сприймуть у нас — не знаю...» Василь Артюшенко, ZN.UАВиставка в «Триптих АРТ» стала нагодою знову звернутися до постановок режисера та матеріалів, які збереглися після їхнього завершення.
Що відомо про Романа Віктюка
Роман Віктюк народився 28 жовтня 1936 року у Львові. Його творчий шлях розпочався в рідному місті, продовжився в Києві та згодом охопив театральні сцени багатьох міст. За свою кар’єру режисер створив близько 200 вистав, у яких поєднував драматичне мистецтво, музику, пластику, танець і візуальну виразність.Однією з найвідоміших робіт Віктюка стали «Покоївки» за п’єсою французького драматурга Жана Жене. Прем’єра постановки відбулася у 1988 році. Вистава здобула міжнародне визнання, її показали більш ніж у 30 країнах світу. Серед інших відомих робіт режисера — «М. Батерфляй», «Федра» та «Дама без камелій».У Державному агентстві з питань мистецтва та мистецької освіти наголосили, що Віктюк не боявся сміливих режисерських рішень, ламав усталені правила й перетворював сцену на простір творчої свободи. Для нього театр був поєднанням музики, руху, світла та емоцій, а робота з акторами — способом протистояти буденності за допомогою мистецтва.Василь Артюшенко, ZN.UАРежисер також неодноразово наголошував на своїй українській ідентичності. Після Помаранчевої революції він розповідав, що під час перебування в Нью-Йорку з гордістю називав себе українським режисером. «Коли я раніше бував у Нью-Йорку і казав, що я — український режисер, то це не вражало. Російський режисер і все. Після "Помаранчевої революції" я вийшов до американців і з гордістю сказав — я український режисер, зал встав», — заявляв Віктюк. У 2014 році режисер також висловився про ситуацію на Донбасі. Він закликав місцевих жителів вимкнути телевізори й побути в тиші, щоб самостійно осмислити події. У своєму зверненні Віктюк пов’язував це з необхідністю відмовитися від зла, насильства та вбивств.У Києві відкрили всеукраїнську виставку до Дня художника УкраїниПісля 2004 року в медіа почали з’являтися повідомлення про погіршення стану здоров’я режисера. У 2015 році він переніс мікроінсульт. За повідомленнями його оточення, на той час він переживав через театр. У 2020 році Віктюк перехворів на коронавірус, після чого потрапив до реанімації.Роман Віктюк помер 17 листопада 2020 року, не доживши до свого 85-річчя.Експозиція працює в галереї «Триптих АРТ» за адресою: Київ, вулиця Десятинна, 13. Відвідати її можна до 13 листопада, з вівторка до суботи, з 13:00 до 18:00.