Дзеркало Тижня

Російська Федерація протягом останнього місяця здійснює системні атаки на мостову інфраструктуру України, намагаючись повністю порушити транспортне сполучення та логістику. Масовані ураження об'єктів зафіксовано в Києві, Запоріжжі, Дніпрі та Харкові. Реагуючи на загрози, уряд ухвалив проєкт, який передбачає швидке зведення 21 альтернативної мостової переправи через річки, зокрема через Дніпро, повідомив міністр інфраструктури й відновлення Микола Калашник під час години запитань до уряду 30 жовтня.ЗСУ атакували понтонно-мостові переправи та інші важливі об'єкти РФ у п'ятьох областяхУсі роботи з будівництва нових об'єктів взяла на себе центральна влада. Будівельний процес у столиці вже стартував, а перші мости розпочнуть функціонувати на початку року.Окрему увагу уряд приділяє відновленню нормального транспортного руху в столиці через Дніпро.

Південний міст: відновлення руху цим шляхопроводом є критично важливим, адже раніше ним щоденно проїжджали 150 тисяч автомобілів.Загальне навантаження: на всі мости Києва через Дніпро щодня припадало сукупно 600 тисяч автомобілів.

Зведення альтернативних понтонних або комбінованих мостових переправ є стандартною тактикою захисту критичної логістики під час воєнних дій. Це дозволяє дублювати основні магістралі та зберігати циркуляцію цивільного й військового транспорту навіть у разі суттєвих пошкоджень капітальних залізобетонних споруд.Шість автомобільних мостів з’єднують два береги Києва, і перекриття навіть одного відчуває все місто. Тепер до старих проблем додалася нова: російські атаки на інфраструктуру через Дніпро. У відповідь влада обмежує рух, говорить про понтонні переправи, нові бетонні конструкції й навіть тунель. Але наскільки ці рішення відповідають реальній загрозі? У статті «Чи вистоять київські мости, або Про взаємодію влади та суспільства» директор Інституту міста Олександр Сергієнко аналізує запас міцності столичних мостів, логіку нинішніх обмежень і пропонує власну відповідь на питання, як зберегти сполучення між берегами під час атак.