Рада підтримала реформу прокуратури: що зміниться і чому ЦПК виступає протиВерховна Рада України 11 листопада підтримала в першому читанні законопроєкт №16144 про реформу прокуратури. Центр протидії корупції вважає, що документ не забезпечить незалежного кадрового контролю, бо прокурори й надалі добиратимуть кадри самостійно. Законопроєкт передбачає перетворити Раду прокурорів України на незалежний орган самоврядування з власним секретаріатом і розширити перелік дисциплінарних стягнень. Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради України.
За законопроєкт проголосували 236 народних депутатів, проти не проголосував ніхто, 49 утрималися, 39 не голосували. Це перше читання, остаточно закон ще не ухвалено. Напередодні, 10 листопада, парламент не зміг включити документ до порядку денного: за це проголосували 218 депутатів із 226 необхідних. Профільний комітет ще 27 жовтня рекомендував ухвалити законопроєкт за основу й у цілому.
Проєкт змінює Закон «Про прокуратуру». Він встановлює загальні правила оцінювання якості роботи прокурорів, відбору й призначення на адміністративні посади. Також визначає, як формуватимуть комісії, які проводитимуть оцінювання та відбір, які вимоги ставитимуть до кандидатів у їхні члени і за якими критеріями відбиратимуть кандидатів на посади. Раду прокурорів переформатують на незалежний орган прокурорського самоврядування з секретаріатом, яким вона керуватиме, та розширять її повноваження. Удосконалять дисциплінарні процедури та роботу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, розширять перелік дисциплінарних стягнень і визначать у законі, що таке дисциплінарний проступок. Також закон визначить зміст дисциплінарної скарги й підстави для відмови у відкритті дисциплінарного провадження.
Реформа прокуратури входить до євроінтеграційних зобов'язань України: рішення Ради ЄС від 30 липня 2026 року, зокрема, передбачає прозорий відбір керівників прокуратур і посилення дисциплінарної системи. Реформу доведеться проводити за нестачі кадрів: за даними щорічної доповіді уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2025 рік, станом на 31 грудня вакантними були 13,5% посад прокурорів, крім адміністративних.
Законопроєкт передбачає також створення Ради етичних стандартів, яка перевірятиме доброчесність і професійну компетентність кандидатів до Ради прокурорів та дисциплінарної комісії. У постійному складі ради буде сім членів: чотири представники Ради прокурорів (три прокурори й один член Ради) та по одному представнику від дисциплінарної комісії, адвокатури й юридичних вишів та наукових установ. Міжнародних експертів у постійному складі немає.
У ЦПК називають документ «псевдореформою». Генпрокурор і надалі призначатиметься без конкурсу, як і його перший заступник та заступники, нагадують в організації. За її оцінкою, саме генпрокурор пропонує склад комісії, яка відбиратиме керівників в Офісі генерального прокурора, і сам обирає переможця серед рекомендованих кандидатів. Нині його призначає президент за згодою Верховної Ради, а процедур професійного добору й оцінки доброчесності законодавство не визначає. Запровадження відкритого конкурсу є й серед євроінтеграційних вимог, проте уряд таких змін не пропонує, а парламент не підтримує вже поданий депутатами законопроєкт №15343.
«Без незалежного та прозорого конкурсу на посаду генпрокурора та реальних інструментів очищення прокуратури — це профанація, яка лише забетонує системні проблеми», — зазначила заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан.
У центрі наголошують, що саме генпрокурор має виняткові повноваження розпочинати розслідування щодо народних депутатів. Як приклад там наводять спроби зареєструвати провадження проти голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії. Зареєструвати його відмовився колишній генпрокурор Руслан Кравченко. Тепер це зробити відмовився і виконувач обов'язків генпрокурора Антон Ковальський.
За аналізом ЦПК, Рада етичних стандартів не матиме незалежності: п'ять із семи її членів делегують Рада прокурорів і дисциплінарна комісія, а для ухвалення рішення потрібно п'ять голосів. Адвокат і представник науки, які лишаються, на рішення впливати не зможуть. Законопроєкт не забороняє раді працювати лише прокурорським складом, якщо з'їзди адвокатів чи науковців не делегують своїх представників. Рада також не зобов'язана мотивувати свої рішення, а спеціального механізму їх оскарження немає. У центрі нагадують, що за каденції Кравченка Рада прокурорів погоджувала всі його керівні кадрові призначення й рекомендувала до складу конкурсної комісії САП адвоката Олексія Шевчука.
Комісії з оцінювання та відбору на керівні посади складатимуться із семи членів: шістьох прокурорів, які обіймають адміністративні посади у відповідному органі, і одного члена Ради прокурорів. Вони рекомендуватимуть щонайменше двох кандидатів, а обиратиме керівник. У ЦПК пояснюють: керівник прокуратури делегує до комісії шістьох підлеглих, а потім обирає з кандидатів, яких вони йому подали. Законопроєкт також скасовує заборону для прокурорів на адміністративних посадах бути членами Ради прокурорів і дисциплінарної комісії. Доброчесність кандидата не є обов'язковою умовою відбору, результати перевірки лише враховуються, а конкурси запрацюють через рік після набрання законом чинності.
Законопроєкт скасовує норму, що під час воєнного стану дозволяла призначати людей до Офісу генпрокурора й обласних прокуратур без конкурсу. Але, наголошують у ЦПК, не визначає долю тих, кого вже так призначили: вони й надалі обійматимуть посади й зможуть претендувати на керівні.
У ЦПК розповіли, як дисциплінарна комісія прокурорів "покриває" фігурантів справи "Карфаген"
ЦПК закликає Верховну Раду не ухвалювати законопроєкт, а натомість підтримати незалежний відкритий конкурс на посаду генпрокурора й лише після цього запроваджувати незалежну Раду етичних стандартів та інші механізми оновлення системи.
Законопроєкт розглядають під час розслідування справи «Карфаген», про яку НАБУ і САП оголосили 4 вересня. 9 жовтня Ковальський повідомив, що відомство тимчасово відмовилося від призначень без конкурсу і проводить аудит призначень на адміністративні посади. Того ж дня він розповів, що з органів прокуратури звільнили вісьмох посадовців, згаданих у справі «Карфаген». Сім із них працювали в Офісі генерального прокурора.
Чому заміна генпрокурора сама по собі не змінить систему і чому потрібен прозорий конкурс на цю посаду, пояснює заступниця виконавчого директора ЦПК Олена Щербан у статті ZN.UА «Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка».
Go to zn.ua