Дзеркало Тижня

З 2014 року продаж швейцарських боєприпасів у Росію заборонений. Проте розслідування газети NZZ показує, що навіть після початку війни у лютому 2022 року високоточні швейцарські боєприпаси продовжували надходити до Росії. Дані з глибин російської бюрократії свідчать, що нібито жорсткі санкції були обійдені, — повідомляє Nеuе Zürсhеr Zеіtung.

Що показують російські документи

Після початку війни у 2022 році дві російські компанії зареєстрували поставки боєприпасів компанії Ruаg. Російські органи влади сумлінно вказали виробника разом з адресою: Ruаg Аmmоtес АG, Uttіgеnstrаssе 67 у Туні (місто у Швейцарії).Зареєстровані поставки виглядали так:

перша партія — 60 000 патронів, зареєстрована 30 грудня 2022 року;друга партія — 50 000 патронів, про неї повідомили наступного року, 5 квітня 2023 року. Їх також виготовила компанія Ruаg Аmmоtес у Бернському Оберланді.

Імпортери заявили, що швейцарські боєприпаси призначені для цивільного використання. Проте боєприпаси зазначених калібрів переважно застосовують снайпери.

Завод у Туні

Завод з виробництва боєприпасів у Туні випускає патрони з 1863 року. До 2022 року це підприємство входило до компанії Ruаg і тому належало Швейцарській Конфедерації. Влітку 2022 року італійський оборонний концерн Веrеttа придбав завод.Сьогодні збройна майстерня в Туні працює під назвою SwіssР Dеfеnсе, а її боєприпаси мають відмінну репутацію. На своєму сайті компанія недвозначно рекламує патрони, які потрапили до Росії, як Snіреr's Сhоісе, тобто «вибір снайпера».Державний секретаріат з економіки (SЕСО) відповідає на федеральному рівні за контроль експорту зброї та реалізацію санкцій проти Росії. Він також зазначає, що боєприпаси калібрів, указаних у документах, вважаються військовим спорядженням. Заявки на експорт військового спорядження до Росії не задовольняють з 2014 року.

Таємна мережа

Чому ж снаряди все одно опиняються в Росії? Розслідування NZZ проливає світло на таємну мережу, яка охоплює пів Європи й активно переправляє боєприпаси на схід. Передбачуваний маршрут обох поставок пролягав через Балкани до Центральної Азії.Схема виглядала так:

Тун — Словенія. Спершу все відбувалося впорядковано й законно: швейцарські патрони залишили Тун і вирушили до Словенії. SЕСО схвалив експорт до цієї країни ЄС.Словенія — Киргизстан. Згодом торговець зброєю, схоже, перепродав боєприпаси до Киргизстану. Покупцями були дві невеликі компанії, які офіційно спеціалізуються на «товарах для полювання».Киргизстан — Росія. Звідти було неважко доставити цей делікатний вантаж до Росії.

Словенський торговець

Покупцем у Словенії виступив торговець зброєю Гашпер Хейбал. Це колоритна постать, яка обіймала керівні посади в кількох компаніях, що постачають військове спорядження. Він закупив товар для компанії, зареєстрованої за адресою промислового цеху неподалік Любляни (столиці Словенії).Згідно з інформацією газети, торговець зброєю запевнив, що боєприпаси залишаться в країні й не покинуть Словенії. Проте Хейбал вчинив інакше. Документи Міністерства оборони Словенії показують, що згодом торговець, судячи з усього, перепродав боєприпаси до Киргизстану.

Чому Киргизстан

Киргизстан входить до Євразійського економічного союзу (міждержавного об'єднання за участю Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Вірменії), створеного з ініціативи Москви. У той час ця країна була головним центром операцій з обходу санкцій.

Лазівки в системі контролю

Федеральна влада намагається за допомогою так званих сертифікатів кінцевого користувача гарантувати, що іноземні покупці не перепродаватимуть зброю. Проте в цій системі є лазівки, якщо хтось готовий порушити правила, як показує випадок із патронами з Туна.Раніше повідомлялося, що італійський виробник зброї Веrеttа імпортує в Росію стрілецьку зброю через власну «дочку» і компанії, якими володіє «збройовий барон» Михайло Хубутія. ЄС ввів заборону на постачання нарізної вогнепальної зброї у 2014 році, але це не заважає тисячами завозити гвинтівки, пістолети і патрони з Німеччини, Фінляндії та Італії. Також деякі європейські деталі використовують у новій моделі карабіна концерну «Калашников».