Дзеркало Тижня

У Празі 15 листопада сотні тисяч людей вийшли на протест проти реформи фінансування суспільних медіа. Учасники акції зажадали, щоб уряд Андрея Бабіша відкликав законопроєкт. Про це повідомило інформаційне агентство Аssосіаtеd Рrеss.
Демонстранти зібралися в празькому парку Летна. У 1989 році там проходили багатолюдні мітинги Оксамитової революції, яка поклала край понад 40 рокам комуністичного правління в країні. Цьогорічна акція відбулася за два дні до річниці тих протестів.
Прем’єр Чехії Бабіш, який припинив військову допомогу Україні, програв вибори
За оцінкою головного організатора акції Мікулаша Мінаржа з руху «Мільйон миттєвостей за демократію», на мітинг прийшли близько 350 тисяч людей. Вони закликали уряд відкликати законопроєкт. Протестувальники також висловили занепокоєння, що дії прем’єра-мільярдера Бабіша та його партнерів з коаліції загрожують демократії.
«Сьогодні ми справді бачимо щось надзвичайне. Це лише початок», — сказав Мінарж.
Уряд пропонує фінансувати суспільне радіо й телебачення з державного бюджету. Зараз мовники отримують регулярні внески від громадян, домогосподарств і підприємств. За нової системи їхнє фінансування зменшиться приблизно на 15%. Це може призвести до звільнень, скорочення виробництва та закриття програм.
Критики реформи вважають, що вона дасть трипартійній коаліції змогу взяти медіа під контроль. Вони порівнюють ініціативу з діями уряду Роберта Фіцо у Словаччині та змінами в Угорщині за часів Віктора Орбана, який втратив владу у квітні. «Ми відкидаємо словацький сценарій», — ішлося на одному з плакатів. На іншому було написано: «Руки геть від медіа».
Керівна коаліція несподівано винесла проєкт на розгляд нижньої палати парламенту 24 жовтня. Наступного дня тисячі людей вийшли на вулиці через поспіх із розглядом законопроєкту. 3 листопада працівники суспільних медіа оголосили страйк. Їх підтримали профспілки, університети, студенти, церкви, митці, спортсмени та міжнародні медійні організації.
У середу свободу медіа та верховенство права в Чехії обговорили в Європарламенті. Єврокомісар із питань юстиції Майкл Макграт заявив, що національне законодавство має встановлювати прозорі й об’єктивні критерії фінансування суспільних мовників. Воно також має гарантувати, що коштів буде достатньо, а надходження будуть стабільними й передбачуваними.
Бабіш пообіцяв продовжити роботу над реформою попри протести. Прем’єр запевнив, що зміни не вплинуть на свободу медіа. Він повернувся до влади після того, як його рух АNО, назва якого чеською означає «так», переміг на торішніх виборах. Рух сформував коаліцію з двома меншими політичними силами. До неї увійшли проросійська й антимігрантська партія «Свобода і пряма демократія» та праві «Автомобілісти за себе».
Бабіш виступав проти низки ініціатив ЄС у сфері довкілля та міграції. Він також відмовився підтримувати фінансову допомогу Україні й надавати гарантії за кредитами ЄС, покликаними допомогти Києву протистояти російському вторгненню.
Союзники з НАТО критикують уряд Бабіша за недостатні оборонні витрати. Протестувальники також засудили оборонну політику уряду й зажадали відставки голови нижньої палати парламенту Томіо Окамури та міністра оборони Яроміра Зуни. Окамура очолює партію «Свобода і пряма демократія», яка відповідає за оборонне відомство.
«Поки Путін погрожує Європі, проросійська партія систематично підриває обороноздатність держави й ставить під загрозу національну безпеку», — заявив Мінарж.
Президент Чехії не хоче бути переговірником Європи щодо війни в Україні
Нагадаємо, що 25 жовтня тисячі людей зібралися на Староміській площі в Празі на протест проти реформи суспільних медіа. Уряд Андрея Бабіша погодив план ще в червні, коли в столиці вже відбулася масова хода. Європейська мовна спілка та 15 інших організацій, зокрема «Репортери без кордонів», закликали ширше обговорити реформу. Вони вимагали вилучити положення, які загрожують фінансовій стійкості мовників.
Окрім того, Павел закликав європейські країни вчасно долучитися до мирних переговорів щодо України. Він застеріг, що в очікуванні одностайності Європа може втратити можливість впливати на переговори. За його словами, тоді Росія, США та Китай можуть домовитися про європейську безпеку без участі європейців. Президент Чехії обговорив готовність Москви до діалогу з президентом Фінляндії Александром Стуббом.