Дзеркало Тижня - we.ua

Дзеркало Тижня

we:@zn.ua
19.9 thous. of news
Дзеркало Тижня on zn.ua
Не до жиру… Українська олія зникає з експорту, а за нею і мільярди доларів виручки
Експорт в Україні входить у фазу структурної кризи. Наскільки глибокою вона може бути, і спробуємо розібратися.
Однак почнемо з останньої сумної новини.
Флагмани олійно-жирової галузі України зупиняють роботу.
«Кернел» повністю призупинив роботу всіх своїх олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) і припинив закупівлю насіння. «Дельта Вілмар Україна» вимкнула всі виробничі потужності, включно з олійноекстракційним заводом в Одеській області. Ніжинський жиркомбінат зупинився через критичні пошкодження. Завод «Потоки» корпорації «Алеф» теж тимчасово на стопі через перебої в електропостачанні.
Олія України посідала друге місце за обсягом експортного виторгу після гірничо-металургійного комплексу (який також зупиняє роботу). Втрата її експортного виторгу — до 5 млрд дол. на рік, десятки тисяч співробітників або скорочених, або переведених на мінімальну заробітну плату.
Олійно-жирова галузь за природою капіталу відрізнялася від гірничо-металургійного комплексу. ГМК — це здебільшого радянська спадщина, в основній масі активів приватизована у 1990-х. Олійно-жирову галузь практично створено з нуля на початку нульових за рахунок експерименту із запровадженням експортних мит на насіння соняшнику наприкінці 1990-х років. Так з'явилося понад 50 нових олійноекстракційних заводів.
В «Укроліяпромі» пояснили, чи загрожує Україні дефіцит соняшникової олії
Однак капітал не йде з галузі, а просто заморожує свою діяльність до завершення війни. Небо не захищене, а ОЕЗ — це надто легкозаймисті об’єкти, навіть у разі удару звичайного БпЛА.
Тобто це спосіб мімікрії та виживання великого бізнесу, спроба перечекати.
Логіку бізнесу зрозуміти можна: війна може тривати ще кілька років, і за цей час заводи, які працюють, можуть бути фізично знищені.
У цій стратегії є одне слабке місце: сподівання на те, що росіяни не завдаватимуть ударів по заводах, які не працюють. А це залежить від того, яку мету собі ставить РФ: завдання удару по динаміці ВВП чи знищення матеріальних активів як таких і послаблення великих компаній.
Залежно від відповіді на це питання удари по ОЕЗ або припиняться, або триватимуть навіть за умови їхньої зупинки.
У магазинах за рахунок наявних товарних запасів дефіциту соняшникової олії поки не буде — він може виникнути 2027 року. З урахуванням того, що Україна є найбільшим виробником соняшникової олії у світі, поповнити товарні запаси в майбутньому буде непросто. Ба більше, Україна може скоротити і посіви соняшнику та експорт його насіння через логістичні проблеми. Усе це призведе до суттєвого зростання вартості соняшникової олії у світі — купити її буде цілком можливо, але питання у ціні.
Та ідеться, звісно, не тільки про олійну галузь. Ще раніше почали зупинятися активи гірничо-металургійного комплексу: металургійні комбінати в Кривому Розі, Запоріжжі, гірничо-збагачувальні комбінати, які видобували та експортували залізну та марганцеву руди.
Тут втрата експортного виторгу становитиме теж до 5 млрд дол. Наприклад, за дев’ять місяців 2026 року виторг криворізького металургійного комбінату ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» становив 45,65 млрд грн. За 2025 рік цей показник досяг 70,63 млрд грн.
Росіяни вдарили дронами по олійному заводу у Дніпрі
Зупинка компаній ГМК — це теж втрата робочих місць для десятків тисяч працівників.
Статистичні дані за січень–вересень 2026 року, наведені НБУ, демонструють агреговані показники за експортом.
У структурі цих даних ще повною мірою не відображене суттєве ускладнення безпекового чинника: удари по портовій логістиці, зміна режиму ударів з повітря та енергетична криза.
Усі ці чинники сформують зовсім іншу картину щодо експорту, але вже за підсумками четвертого кварталу 2026 року.
Найбільше падіння показників експорту зафіксовано за статтею «машини, устаткування, транспортні засоби» (мінус 24,6%) (див. табл. 1). Хоча сам показник експортних поставок тут досить незначний: 1,2 млрд дол., або 4,5% від загального експортного валу. Такий різкий обвал у промисловості, очевидно, не викликаний чинником портової логістики — причина кризи тут полягає у постійному руйнуванні ринку праці в Україні.
Табл. 1. Динаміка товарної структури експорту, млн дол. США
Джерело: дані НБУ.
Експорт чорних металів становив за цей же період 2,8 млрд дол., або 10% від загального товарного експорту (падіння на 16%).
Мінеральні продукти, переважно залізна руда, — експорт скоротився на 12,3%, до 1,9 млрд дол. (6,9% у структурі експорту).
Зупинка олійних заводів в Україні загрожує аграріям Молдови: ціни на соняшник падають
На першому місці — експорт продовольчих товарів, у тому числі напівфабрикатів і сировини: 17 млрд дол., або 61% від експорту. Тут навіть зафіксовано зростання експорту на 4,5% переважно за рахунок збільшення світових цін на аграрну сировину. Але тут криза ще попереду, адже саме до цього сегмента експортних товарів належить і постачання рослинної олії.
Від'ємне товарне сальдо за січень–вересень 2026 року збільшилося до 47,58 млрд дол. через скорочення експорту та різке зростання імпорту (див. табл. 2).
Табл. 2. Розподіл зовнішньої торгівлі товарами за географічними регіонами
Джерело: дані НБУ.
Загальний обсяг товарного експорту становив 27,66 млрд дол., це 99,8% від показників аналогічного періоду минулого року.
Найбільший обсяг експорту зафіксували до країн Європи — 16,45 млрд дол. (зростання на 5,1%).
Експорт до Азії знизився на 8,4%, до 6,34 млрд дол.
Загалом у контексті експорту Європа становить майже 60% від загальних показників, а Азія — 23%. Через логістичні проблеми (експорт до Азії — це морський транспорт і порти, а експорт до ЄС — це залізниця і автомобільний транспорт) постачання товарів на ринки Азії скорочуватимуться і надалі. Хоча Азія раніше була для нашого експорту зіставним ринком збуту, особливо для аграріїв.
Експорт до Америки становить мізерні 948 млн дол., вдвічі менше за постачання на африканські ринки (2 млрд дол.).
Що цікаво, найбільший товарний дефіцит, тобто перевищення імпорту над експортом, зафіксували саме з країнами Азії — 26 млрд дол., здебільшого завдяки Китаю.
Товарний дефіцит торгівлі з ЄС становив понад 15 млрд дол., переважно через постачання з Польщі та Німеччини.
Тож найближчим часом експортна криза охопить продовольчу галузь. На кону — втрата до 50% ріллі, яка не оброблятиметься, якщо проблем не вдасться розв’язати до наступної посівної.
Тисячі тонн соняшникової олії розлилися через атаку дрона на Миколаївщині: що відомо про наслідки
В Україні під експорт заготовили до 60 млн тонн зерна у 2026/2027 маркетинговому році. З нинішніми обмеженими каналами експорту вивезти вдасться в кращому разі половину.
В умовах блокування портів «Великої Одеси» варіантів не так і багато. Насправді всі вони зводяться до одного — зниження фізичних обсягів експорту. Як вирішити це завдання?
Або завдяки внутрішній переробці: розщеплення та зниження фізичного обсягу експорту завдяки зростанню доданої вартості. Але шанс на запуск масштабної переробки втратили у 2023–2025 роках. Нині, в умовах воєнної ескалації, це вже неможливо.
Зі швидких рішень залишається переорієнтація із зернових на олійні та бобові культури.
Наприклад, соя: її врожайність приблизно вдвічі нижча, ніж у кукурудзи, а ціна — майже вдвічі більша. Аналогічна ситуація з горохом. І це буде експорт культур, які в ЄС можуть перероблятися на олію та рослинний білок. Тобто Європа, на відміну від нашого зерна, зацікавлена в імпорті олійних і бобових культур з України, і такий імпорт не суперечить інтересам європейських фермерів.
Перехід на бобові позитивно позначиться на якості ґрунтів, оскільки забезпечує їхнє природне насичення азотом, що, до речі, знижує потребу в азотних добривах.
Однак є одна проблема — рівень рентабельності для українських фермерів. Звісно, рентабельність кукурудзи та пшениці була вищою для українських аграріїв.
Тому завдання для уряду — провести з Єврокомісією переговори щодо надання українським фермерам європейських дотацій на вирощування сої та гороху. Ціна питання — приблизно один мільярд євро.
Звісно, тут існує кілька вузьких місць. По-перше, ЄС майже ніколи не дотує конкретного товарного виробництва. По-друге, Україна не «підключена» до аграрних дотацій ЄС, і сам Євросоюз розглядає можливість їхнього скорочення навіть для європейських товаровиробників.
Однак з іншого боку, ситуація в Україні має безпрецедентний характер, війна вносить свої корективи в директиви мирного часу.
На шляху до ЄС переробка має перемогти сировину
По суті, нині є два варіанти: або занурення України в масштабну економічну кризу, що потребуватиме збільшення обсягів фінансової допомоги з ЄС (інакше — послаблення безпекового фактора в Україні і, відповідно, в ЄС). Або застосування ЄС нестандартних механізмів підтримки економіки в Україні (до речі, це обійдеться Європі значно дорожче, ніж амортизація кризи в українській економіці).
Щодо аграрної переробки та промислових виробництв, то альтернативи запуску розосередженої, децентралізованої малої мережі переробки на базі децентралізованої енергетики та логістики у нас немає.
Втім, така програма — це масштабна структурна перебудова української економіки, яка потребуватиме значних коштів. Інвестицій у таку модель не буде через ті ж таки воєнні ризики. Тут можуть спрацювати лише кредитні механізми, державні стимули, передусім податкові, та фінансова допомога з ЄС.
Тобто вихід є, але він полягає в усвідомленні управлінських помилок, залученні нових носіїв знань і компетенцій та в запуску нової економічної моделі зростання в умовах війни. І певним чином треба відійти від «модерації» фінансових потоків і спрямувати їх у точки зростання. Останнє — особливо болісне для наших політиків.
Go to zn.ua
Go to all channel news
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site zn.ua.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization