Дзеркало Тижня - we.ua

Дзеркало Тижня

we:@zn.ua
19.9 thous. of news
Дзеркало Тижня on zn.ua
Незламний і передбачливий. Чому великий бізнес готує реструктуризацію наперед
Великі підприємства починають замовляти плани превентивної реструктуризації «у стіл», щоб у разі російського удару мати прораховані рішення щодо боргів.Український бізнес може все. Як зазвичай про нього говорять медійно? Незламний, потужний, до всього пристосується. Одним словом, дуже зручний бізнес.Немає електроенергії? Куплять генератори. Дорого заправляти? Поставлять сонячні панелі, збудують власну електростанцію. Немає води? Уже й біотуалети в офіси закуповують. Та це ще квіточки. Вітчизняні підприємці вже власними силами збивають російські дрони.Чого варта така «потужність»? Збитків, причому як прямих, за оцінками уряду, в 7,7 млрд дол., так і непрямих — серед 465 підприємств 41% респондентів повідомили про непрямі втрати через зриви постачання та зростання цін.Тому, попри всю повагу до нашої незламності, я усе ж таки поговорив би про підготовку до кризи.Державі час забезпечити безперервність роботи бізнесу, а не лише рахувати збитки

Держава допоможе?

«Доступні кредити 5–7–9%», кредити на відновлення майна й енергообладнання, гранти для відновлення переробних підприємств, компенсації воєнних збитків і витрат на страхування. За ними вже видають кредити та здійснюють виплати. Але не кожне постраждале підприємство відповідає умовам, може вкласти власні кошти чи отримає достатньо для відновлення. Крім того, можливості держави також обмежені: за серпень-вересень загальний фонд держбюджету недоотримав 32 млрд грн запланованих доходів.Візьмімо, наприклад, програму через Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Один із напрямів програми — за пошкоджене або знищене майно можна отримати до 30 млн грн на підприємство сукупно за весь строк дії програми. Водночас на початку жовтня голова ЕКА повідомив, що виплат за цим напрямом ще не було: рішення ухвалені, але коштів для їхнього виконання агентство не отримало.А є ще відповідь, яку особисто нам неодноразово доводилося чути під час супроводу бізнес-клієнтів: позивайтеся до Росії. Звісно, потрібно фіксувати збитки, збирати докази, заявляти вимоги. Є міжнародний Реєстр збитків, але він не визначає суми належної компенсації і не призначає виплат. Для цього ще будується окремий міжнародний механізм. Тому документи готуємо й заяви подаємо, але майбутньою компенсацією не виплатиш зарплат зараз і не розрахуєшся з банком.ЄБРР запустив механізм відшкодування воєнних збитків для позичальників: як бізнесу скористатися?Так, у цьому ланцюгу є ще й банки, які часто є основними кредиторами бізнесу. Підприємство втратило виробництво або оплату за контрактом, а банк через це ризикує не повернути виданих коштів, особливо якщо знищене майно було в заставі. За даними НБУ, за січень–серпень частка непрацюючих кредитів у банківському секторі скоротилася приблизно з 13,9 до 11,5%, а в кредитах бізнесу — з 17 до 13,9%. Та наслідки осінніх ударів для банків ще доведеться оцінити: вони можуть потребувати більших резервів і погіршити їхні фінансові результати.Отже, підприємцю потрібно зберегти бізнес. Банку потрібен позичальник, здатний повернути борг. І про те, як цього досягти, краще домовлятися, поки обидві сторони ще мають вибір.

План «у стіл»

Нещодавно до нас звернулося велике виробниче підприємство. Наразі все нормально, воно працює. Однак власників непокоїть доволі актуальне запитання: якщо завтра прилетить у виробництво чи склад, що робити із зобов’язаннями? Надходження можуть зупинитися, а строки платежів залишаться.Отже, нас попросили підготувати план превентивної реструктуризації — заздалегідь розібратися, як можна буде врегулювати борги, якщо через обстріли підприємство не зможе працювати, як раніше. Зараз наша команда над цим працює. Зокрема, аналізуємо зобов’язання підприємства, опрацьовуємо можливі умови реструктуризації на випадок зупинки роботи або скорочення надходжень. Тут недостатньо просто запропонувати перенести дати платежів, потрібно обчислити, звідки підприємство братиме кошти, скільки зможе спрямовувати на погашення боргу, а скільки потребуватиме для роботи й відновлення.Запитання, яке обов’язково поставить кредитор: чому йому має бути вигідно погодитися? Тому під час підготовки плану порівнюють, скільки він зможе отримати в разі реструктуризації, а скільки — в разі ліквідації підприємства чи іншого можливого сценарію. За цими розрахунками стоять оцінка активів, прогнози надходжень, строки й витрати. На таку роботу потрібен час.Клієнт ще не вирішив, чи піде він у процедуру превентивної реструктуризації. Він просто хоче мати підготовлений план, який можна буде, так би мовити, покласти в стіл. Ми всі сподіваємося, що він там і залишиться.Звісно, якщо обставини зміняться, найімовірніше, умови доведеться переглянути, але основні розрахунки вже будуть готові, зобов’язання проаналізовані, класи залучених кредиторів сформовані, можливі варіанти реструктуризації опрацьовані. Якщо план знадобиться, починати з нуля не доведеться, а зекономлений час у таких обставинах на вагу золота.НБУ анонсував зміни для підтримки кредитування бізнесу під час війниПоказово, що це не перший такий запит від великого бізнесу, що працює. Раніше наша команда готувала план превентивної реструктуризації «в стіл» для іншого великого промислового підприємства.До речі, превентивна реструктуризація — це частина імплементації Директиви ЄС 2019/1023 про реструктуризацію та неплатоспроможність. Її ідея проста: життєздатному бізнесу дати можливість відновитися, а добросовісному підприємцю, який не впорався з боргами, — шанс почати знову.

Превентивно убезпечуємося

В ідеалі це має виглядати так: якщо підприємство ще працює, але вже бачить, що в наступний платіж за кредитом не вкладеться (або вкладеться, але не буде за що купити сировину чи виконати замовлення), власник може завчасно запропонувати кредиторам превентивну реструктуризацію — свій план урегулювання заборгованості. Кредитори його розглядають і голосують, а суд вирішує, чи затверджувати такий план.Що можна запропонувати? Перенести платежі, розтягнути погашення боргу на довший строк, домовитися про часткове списання, за потреби залучити додаткове фінансування, продати окремі активи, щось змінити в операційній роботі підприємства тощо. Скажімо, бізнесу потрібно відновити виробничу лінію. Тоді в плані потрібно показати, скільки грошей на це піде, коли вона запрацює і як після цього підприємство розраховуватиметься. От із цим уже можна йти до банку.Закон дає можливість вести цю розмову з кредитором під захистом суду. За заявою підприємства суд може тимчасово заборонити примусово списувати гроші з його рахунків чи продавати майно для стягнення боргу, зокрема й те, що перебуває в заставі. Ідея зрозуміла: якщо забрати, наприклад, обладнання, на якому бізнес заробляє, відновити роботу буде фактично нереально. Однак суду потрібно показати, як підприємство збирається відновитися й розраховуватися з кредиторами та чому без такого захисту це не вдасться. На окремі борги, зокрема із зарплати, така заборона не поширюється.Та розповідати про чарівну пігулку для бізнесу у вигляді «превентивки» було б не зовсім чесно. Це дієвий механізм, але традиційно в ньому майже все впирається саме в перемовини з кредиторами.Кредитний парадокс. Приріст є, прориву немаєУ нашій практиці превентивних реструктуризацій був випадок, коли домовитися не вдалося. Кредитори звернули стягнення на майно клієнта й отримали його у власність. Наразі актив залишається у власності фінустанов, продати його наразі не вдалося. Так банки отримали майно, яким потрібно управляти й на яке ще потрібно знайти покупця. Яким буде остаточний фінансовий результат цього рішення, покаже час.І все ж домовленостей стає більше. До превентивної реструктуризації був такий механізм — санація до відкриття провадження у справі про банкрутство. Складна в підготовці й погодженні, вона так і не стала поширеним способом розв’язання проблем із боргами. За 2019–2025 роки суди прийняли до розгляду 29 заяв і затвердили вісім планів.За неповні два роки роботи превентивної реструктуризації, станом на кінець вересня, маємо вже близько 15 відкритих процедур і п’ять затверджених планів. Частину з них ще оскаржують. Однак п’ять планів менш як за два роки проти восьми за шість років — різниця відчутна. І це ми ще не рахуємо планів «у стіл», з якими підприємства до суду ще не зверталися.Хтось спитає: чому так мало? Тому що витягнути підприємство з боргів і повернути його до нормальної роботи — це складно. Навіть у США, Британії та Франції більшість справ про неплатоспроможність одразу йдуть шляхом ліквідації. Тож наша динаміка мене більш-менш обнадіює, особливо з огляду на те, що відбувається це під час війни.

Готуємось до «найважчої» зими

Коли ми вже цілком серйозно обговорюємо власну генерацію, запасні склади й навіть приватну ППО, то, можливо, до гіпотетичних проблем із боргами теж варто підготуватися? Принаймні розуміти, з ким доведеться домовлятися, що можна запропонувати та коштом чого підприємство відновлюватиме роботу.Як перестати «сидіти на трильйонах» й відродити кредитування бізнесуАдже антикризова стратегія — це, як на мене, дещо ширше за перелік того, що потрібно купити до зими. Це плани «Б», «В», «Г» і далі за обставинами: як працюємо, якщо зникне світло, а якщо доведеться перенести виробництво, а раптом постачальник не зможе виконати зобов’язань і що робимо з власними платежами в кожному із цих випадків?Звісно, реальність потім внесе свої корективи — вона в нас у цьому сенсі дуже непередбачувана та ініціативна. Але значно простіше переглянути готові розрахунки, ніж уперше почати з’ясовувати, скільки грошей потрібно підприємству, щоб протриматися. Тому, готуючись до чергової «найважчої» зими, я усе-таки додав би до списку справ і фінансовий план на «час Ч», з яким потім можна йти до кредиторів шукати компроміси. Генератори вже, здається, навчилися обирати.
Go to zn.ua
Go to all channel news
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site zn.ua.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization