Саміт Трампа, Сі та Путіна завершився без проривів, але зі здобутками для Кремля: як західні ЗМІ оцінюють наслідкиУ четвер, 19 листопада, в Шеньчжені відбувся саміт президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Владіміра Путіна. Західні ЗМІ здебільшого пишуть про відсутність конкретних проривів щодо важливих питань, однак вказують на символічне значення такої зустрічі, а також на її роль для очільника Кремля.Республіканці в Конгресі США розкритикували саміт Трампа з Сі та Путіним — РоlіtісоСаміт Сі, Трампа та Путіна увійшов в історію, але на цьому все, пише Тіmе. Це була гучна зустріч лідерів трьох найбільших ядерних держав світу. Сі Цзіньпін відкрив переговори, підкресливши їх “новаторське значення”. Однак те, чого саме вдалося досягти під час саміту в Шеньчжені, викликає у спостерігачів багато запитань. Сі закликав великі держави до відповідальності за мир у світі, Путін заглибився в історичні “спільні інтереси”, а Трамп розкритикував “глобалістські організації”, такі як Міжнародний кримінальний суд (МКС).Здавалося, ніби ця історична тристороння зустріч не мала чітко визначеного порядку денного. Його і справді не було. Коли вперше з'явилася пропозиція провести саміт, Путін хотів обговорити Україну, хоча американські чиновники виступили проти цього. Натомість Трамп запропонував обговорити ядерну зброю та Іран, але Пекін не виявляв до цього інтересу. Міністерство закордонних справ Китаю зупинилося на темі “забезпечення світового миру та сприяння стратегічній стабільності у відносинах між великими державами”.Подія була насичена банальностями без конкретних результатів. Однак зустріч виконала своє завдання. Трамп отримав шанс продемонструвати свій вплив після невдачі республіканців на проміжних виборах та скандалу навколо засновника компанії Nvіdіа Дженсена Хуанга. Сі зміг постати в образі досвідченого державного лідера, а Путін зробив крок до виходу з дипломатичної ізоляції. Для президента США це було водночас і тривожне видовище: Трамп сидів поруч із двома найвпливовішими противниками Америки, лідери яких у 2022 році заявили, що їхня дружба “не має меж”.Під час зустрічі з Сі перед тристороннім самітом Трамп також запропонував, щоб Вашингтон і Пекін співпрацювали з метою припинення війни Росії проти України.Ця перспектива була важливою для президента України Володимира Зеленського, який заявив, що війна може закінчитися, якщо США та Китай використають свій економічний вплив на Москву. Натомість Трамп виступив із різкою критикою на адресу МКС, який видав ордер на арешт Путіна за воєнні злочини. Ця історична тристороння зустріч дійсно дозволила вивести Китай у центр дипломатії великих держав. Проведення тристороннього саміту лідерів підкріплює твердження Пекіна про те, що глобальний вплив зміщується на Схід, а Китай виступає стабілізаційною силою, особливо на тлі непередбачуваної політики США.Водночас образ трьох літніх лідерів, які за зачиненими дверима обговорюють глобальні проблеми, не дуже поєднується із закликом Сі до багатополярного світу. Але саме мужній опір України російській агресії підкреслює те, що сучасні середні держави мають більше можливостей для впливу, зауважує видання.
Новий світовий порядок Трампа, Путіна та Сі
Оглядач Марк Чемпіон у статті для Вlооmbеrg пише про новий світовий порядок Трампа, Путіна та Сі. Цей саміт неминуче мав відбутися. Попри всю порожнечу цієї зустрічі, вона знаменує дещо доленосне: кінець старого ліберального світового порядку й остаточне приниження Європи.Коли Сі, Путін і Трамп оприлюднили коротку спільну заяву після зустрічі, вони не поділили світ за “ялтинським зразком”. Але перший у нинішній епосі саміт G3 був примітним своїм сигналом: США тепер вважають, що мають двох справжніх рівних суперників, із якими доведеться змагатися самотужки. Кому потрібні Європа, Індія, Японія, G7 чи G20, якщо ця трійка може відтіснити їх усіх? Також саміт став великим тріумфом для Путіна: зустріч підтверджує статус його країни, символізує поразку західних зусиль щодо ізоляції Росії та принижує багатших суперників у Європі. Саміт також забезпечує відновлення легітимності Путіна на міжнародній арені. Вже за кілька годин після саміту Путін запросив європейських лідерів приїхати до Москви, якщо вони хочуть обговорити Україну чи питання своєї безпеки.Путін може цілком обґрунтовано сподіватися, що трійка лідерів великих держав — яка, безсумнівно, зустрінеться знову, хоча б для того, щоб кожен із них по черзі зайняв центральне місце — згодом дійде до визначення сфер впливу. Домовленості Трампа, Сі та Путіна вказують на їхні пріоритети та спільні позиції. Ліберальний міжнародний порядок був молодим, нечітко визначеним і часто ставав об’єктом зловживань, зокрема і з боку його головного захисника — США. Проте цей порядок уособлював спробу підпорядкувати геополітику правилам і законам, які могли б стримати надмірні амбіції сильних гравців та надати меншим державам реальний суверенітет і незалежність. Тріумф для Путіна
Саміт із Трампом та Сі показав, що навіть потужні дружні зв’язки Путіна мають свої межі, пише WSJ. Зустріч із двома найвпливовішими лідерами світу стала значним дипломатичним успіхом для Путіна після того, як повномасштабне вторгнення РФ в Україну зробило його вигнанцем на Заході. Однак саміт у Китаї також продемонстрував межі того, чого можна досягти завдяки особистим стосункам із Трампом та Сі Цзіньпіном. США, Китай та РФ мають власні інтереси та розбіжності щодо основних геополітичних питань.Лідери оприлюднили декларацію, в якій зобов’язалися співпрацювати у сферах ядерної безпеки, енергопостачання та інших питань, але не оголосили про конкретний прогрес щодо припинення війни РФ проти України чи переформатування європейської архітектури безпеки — давньої амбіції російського диктатора. Хоча Китай забезпечив Москві важливу підтримку після повномасштабного вторгнення в Україну, ця зустріч продемонструвала, що Пекін продовжує дотримуватися власних пріоритетів.Проте саміт дав Путіну можливість зміцнити позиції Росії на світовій арені. Для очільника Кремля відсутність значних політичних перемог не знівелювала символічну цінність зустрічі, яка стала для Путіна потужним сигналом про те, що Росія й надалі відіграє важливу роль у світових справах.Трамп хизувався дружніми стосунками з Сі та Путіним, однак жодних проривів у питаннях ядерного контролю, припинення війни РФ проти України чи штучного інтелекту досягнуто не було. Водночас саміт дав Путіну важливу символічну перемогу, якої він так прагнув: наближення до рівного статусу з великими державами, пише NYТ.Тристороння зустріч у Шеньчжені здебільшого була дипломатичним спектаклем, який надав Росії більшої ваги, ніж вона має насправді. РФ відстає як від США, так і від Китаю за економічним впливом, чисельністю населення та більшістю інших основних показників. Великим винятком, окрім території та певних природних ресурсів, є ядерна зброя.Попередні американські президенти з обережністю ставилися до надання автократам легітимності на міжнародній арені, але Трамп погодився на саміт із Путіним, не вимагаючи жодних попередніх зобов’язань щодо України. Трамп і Путін, здається, поділяють думку, що у світовій політиці є лише кілька дійсно серйозних гравців. Китай у центрі уваги
Уся пишність саміту АТЕС і тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та РФ у Шеньчжені не змогла відвернути увагу від очевидного: це був момент китайського лідера Сі Цзіньпіна, пише WР.“Пекін демонструє світові картину міжнародного порядку, в центрі якого стоїть Китай. Трамп може вважати, що вся увага прикута до нього, але все було зроблено для того, щоб показати китайського лідера в ролі організатора цього зібрання”, — сказав колишній чиновник Ради національної безпеки США Джуліан Гевірц.Майже всі аспекти саміту АТЕС, здавалося, були розраховані на те, аби показати, що Сі тримає ситуацію під контролем.“Китайська сторона, ймовірно, цілком задоволена тим, що погодилася провести саміт у Шеньчжені”, — зазначив старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Зак Купер.Водночас аналітики закликали до обережності, звертаючи увагу на внутрішні економічні проблеми, з якими стикається Сі, оскільки Китай намагається подолати багаторічний спад на ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді та демографічні проблеми. У короткостроковій перспективі зустріч Сі з Трампом і Путіним, а також саміт АТЕС можуть відвернути увагу громадськості. Однак якщо економіка й надалі демонструватиме незадовільні результати, ефект від дипломатичних успіхів може зникнути.Трамп, Путін і Сі виявилися менш впливовими, ніж вони вважали
Зрештою Трамп, Путін і Сі виявилися менш впливовими, ніж вони вважали, пише Тhе Тіmеs. Замість поділу світу за зразком Ялтинської конференції, троє лідерів зібралися за круглим столом і ходили по колу в розмовах. Якщо троє найвпливовіших гравців світу не можуть домовитися про подальші дії щодо Ірану та України, то як вони зможуть поділити між собою решту земної кулі?Також видання вказує на те, що тепер світ зовсім інший. Іран та Україна продемонстрували, що так званим титанам насправді можна протистояти. Навіть якби Сі, Трамп і Путін хотіли укласти угоди за “ялтинським зразком”, не зовсім зрозуміло, чого саме кожен із них зажадав би. США навряд чи змогли б прийняти вимоги Путіна щодо Європи.Трамп: Дуже важко відмовитися від ядерної зброїНа саміті в Китаї не домовилися про припинення війни Росії проти України, контроль над ядерними арсеналами чи нову архітектуру безпеки. Однак для Путіна сама поява поруч із Трампом і Сі могла стати важливішою за будь-яке комюніке, адже Кремль отримав кадр, який легко продати як повернення до клубу великих держав, зазначав Сергій Корсунський у статті “Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися”.Сам факт цієї зустрічі стане надзвичайно негативним сигналом: Путін прориває блокаду і в очах багатьох стає рівним лідерам провідних держав світу, попереджав дипломат.
Go to zn.ua