Кошта запропонував зменшити семирічний бюджет ЄС ще на 40 млрд євро: що відомо про допомогу УкраїніГолова Європейської ради Антоніу Кошта запропонував скоротити проєкт бюджету ЄС на 2028–2034 роки й запровадити цифровий податок. Перед бюджетним самітом 26–27 листопада в ЄС зберігаються розбіжності щодо допомоги Україні. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Антоніу Кошта, який головує на самітах ЄС, у суботу запропонував додатково скоротити видатки в проєкті бюджету на 2028–2034 роки. Він також запропонував нові джерела надходжень для фінансування програм Євросоюзу, зокрема цифровий податок.
Загальний обсяг бюджету становив би 1,582 трлн євро. Це на 40 млрд євро менше за компромісний проєкт, який Ірландія представила в жовтні під час головування в Раді ЄС, і на 180,6 млрд євро менше за початкову пропозицію Єврокомісії.
Рада ЄС погодила рекордну виплату Україні: скільки грошей надійде та чому така сума
Основні скорочення торкнуться Європейського фонду конкурентоспроможності, оборонних видатків і фінансування зовнішньої політики. Фонд має допомогти європейській промисловості конкурувати з Китаєм і США. Фінансування сільського господарства та програм згуртованості в пропозиції Кошти краще захищене від скорочень, ніж в ірландському проєкті.
Франція вважає, що запропонованих коштів усе одно недостатньо для захисту інтересів фермерів. Головний переговорник Європарламенту щодо бюджету Зігфрід Мурешан назвав нові цифри кроком назад.
«Ця пропозиція неприйнятна для Європарламенту й не може бути основою для нашої згоди. Бюджет ЄС — це інвестиційний бюджет. Скорочення, ще більше скорочень і скорочення на додачу — це не інвестиційна стратегія», — заявив Мурешан.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав пропозицію першим кроком, але вважає запропонований бюджет завеликим. Німеччина є найбільшим чистим платником до бюджету ЄС. Берлін неодноразово закликав скоротити його на сотні мільярдів євро.
«Справедливого й рівноправного розподілу фінансового навантаження можна досягти лише завдяки змінам у дохідній частині бюджету», — сказав Мерц.
Канцлер наголосив, що бюджет має забезпечити стабільне довгострокове фінансування, до якого повинні долучитися всі 27 країн ЄС. Це питання особливо гостре для Угорщини, Словаччини, Болгарії та Чехії. Ці країни, зокрема, не хочуть брати участі у фінансуванні України.
На спеціальному саміті 26–27 листопада лідери ЄС спробують зблизити позиції чистих платників і країн, які отримують із бюджету більше, ніж сплачують. Домовленості прагнуть досягти у грудні. Зі спільного бюджету ЄС фінансує всі свої програми. Кошти спрямовують на підтримку фермерів, розвиток технологій, промисловості й досліджень, щоб Європа могла конкурувати з Китаєм і США. Бюджет також покриває студентські обміни, програми зі скорочення розриву в рівні життя між країнами ЄС, допомогу Україні та зарплати посадовців Євросоюзу.
Бюджет ЄС наповнюють внески держав-членів і так звані власні ресурси. Це податки та збори, які країни збирають і спрямовують до спільного бюджету. До них належать митні надходження, частка податку на додану вартість і збір за неперероблені пластикові відходи. Що більше бюджет отримує з таких джерел, то менше урядам потрібно перераховувати з національних бюджетів.
Пропозиція Кошти спирається на проєкт цифрового податку, який Єврокомісія представила 2018 року. Тоді уряди країн ЄС його не підтримали. Тепер Кошта пропонує стягувати 3% із річного чистого обороту від онлайн-реклами, цифрових посередницьких послуг і використання даних, які створюють користувачі. Податок поширювався б на компанії з річним оборотом від цифрової діяльності в ЄС щонайменше 50 млн євро та глобальним оборотом понад 750 млн євро.
Збір зачепив би передусім великі американські технологічні компанії, зокрема Gооglе, Місrоsоft, Меtа, Аррlе та Аmаzоn. Багато урядів країн ЄС остерігалися запроваджувати такий податок через можливу реакцію президента США Дональда Трампа. Він виступав проти цього збору.
Щоб залишити в бюджеті більше коштів на інші потреби, Кошта також запропонував сповільнити погашення основної суми боргу за фондом відновлення після пандемії. До кінця 2026 року обсяг спільних запозичень ЄС для цього фонду перевищить 600 млрд євро. Виплати відсотків і погашення основної суми мають початися 2028 року й тривати до 2058-го, як і передбачав початковий графік. За словами посадовців, у перші сім років основну суму боргу можуть погашати повільніше, щоб вивільнити гроші для інших бюджетних пріоритетів.
Бюджет і джерела його фінансування мають одностайно погодити всі країни ЄС. Такі переговори часто супроводжуються гострими суперечками. Цього разу домовитися складніше через високі ціни на енергоносії та оборонні видатки, які посилюють тиск на національні бюджети.
Семирічний бюджет має бути готовий до 2028 року. Лідери ЄС прагнуть погодити його до кінця 2026-го, оскільки наступного року відбудуться вибори у Франції, Італії, Польщі, Греції, Естонії, Фінляндії та Словаччині. Бюджет може стати однією з тем передвиборчих кампаній у цих країнах.
Мерц пригрозив зірвати бюджет ЄС через гроші для України
Нагадаємо, що від семирічного бюджету ЄС залежить і фінансування програми АgоrаЕU, яка з 2028 року замінить «Креативну Європу». Профільні комітети Європарламенту запропонували вперше передбачити в ній окремий бюджет для журналістики. На цей напрям пропонують виділити близько 1,45 млрд євро на сім років. На підтримку зможуть претендувати незалежні редакції, зокрема українські.
Окрім того, Єврокомісія та частина країн ЄС домагаються підтримки нових спільних запозичень для України. Така позика може забезпечити Києву близько 45 млрд євро додаткової допомоги. Це покрило б приблизно дві третини очікуваного дефіциту, а решту мають забезпечити міжнародні партнери. Наприкінці 2025 року лідери ЄС уже погодили позику на 90 млрд євро для потреб України у 2026–2027 роках.
Go to zn.ua