У Китаї знайшли докази життя Ноmо еrесtus у тропічних лісах 184 тисячі років томуДослідники встановили, що людина прямоходяча, або Ноmо еrесtus, жила в густих тропічних лісах південного Китаю ще 184 тисячі років тому. Це перший прямий доказ того, що таке середовище освоїв іще один вид давніх людей, крім Ноmо sаріеns. Висновок ґрунтується на аналізі зубів, знайдених у двох печерах регіону. Про це повідомляє СNN.Два дослідження зубів із печер на півдні Китаю показали, що Ноmо еrесtus міг долати великі відстані й жити у вологих тропічних лісах із густим деревним покривом ще 184 тисячі років тому. Раніше вчені вважали, що таке складне середовище освоїв лише наш вид, Ноmо sаріеns.ШІ, давня ДНК і глибоководні роботи: Китай представив п’ятирічний план розвитку археологіїНові дані змінюють уявлення про здібності людини прямоходячої. Цей вид першим серед давніх людей залишив Африку й розселився на інших континентах. Він проіснував майже два мільйони років, і тепер дослідники припускають, що його пізнавальні здібності могли недооцінювати.«Дедалі більше даних свідчать, що наш вид, Ноmо sаріеns, пристосувався до тропічних лісів у різних частинах світу в період від 100 тисяч до 13 тисяч років тому. Але це перше чітке й пряме свідчення того, що в таких середовищах жив інший вид гомінінів», — сказав Патрік Робертс, професор Інституту геоантропології імені Макса Планка в Німеччині.Науковці з Австралії, Китаю та Європи дослідили дев’ять зубів давніх людей і викопні рештки тварин. Знахідки походять із печер Насянь і Басянь у південнокитайському регіоні Гуансі. Печери розташовані за 15 кілометрів одна від одної серед вапнякових пагорбів із крутими схилами, рівнинних долин і карстових проваль.Вісім зубів віднесли до Ноmо еrесtus за формою горбиків і борозенок. З емалі чотирьох зубів вдалося отримати молекулярні дані. Вони вказали на спорідненість із білками, які раніше цього року виявили в інших зубах людини прямоходячої. Донедавна дослідникам бракувало генетичного матеріалу, тож місце цього виду в історії еволюції людини залишалося однією з великих загадок.Щоб визначити вік знахідок, команда використала п’ять методів датування. Дослідники аналізували самі зуби, а також печерні відклади й мінеральні утворення довкола них. Результати показали, що Ноmо еrесtus жив у нинішньому південному Китаї від 324 до 184 тисяч років тому. Досі вважали, що на той час вид уже зник із цього регіону й більшості інших територій, які заселяв. Наймолодші відомі рештки Ноmо еrесtus знайшли в Індонезії. Їх датують приблизно 108 тисячами років тому.Команда також дослідила ізотопний склад зубної емалі, щоб з’ясувати, як пересувалися давні люди. Співвідношення ізотопів стронцію відображає геологічні особливості місцевості, де формувалися зуби. Аналіз показав, що деякі представники Ноmо еrесtus могли ще в дитинстві переміщуватися великими лісистими територіями з карстовим рельєфом. Можливі відстані сягали 250 кілометрів. Частину зубів знайшли в печері Басянь неподалік від ділянки, де проводив розкопки співавтор дослідження, професор Їнці Чжан.Геохронологиня Кіра Веставей, одна з провідних авторок дослідження, зазначила, що відкриття підтвердило присутність Ноmо еrесtus у місцевості й у період, яких раніше не розглядали. Професорка Університету Маккуорі в Сіднеї вважає, що ці дані важливі для уточнення хронології існування виду та пошуку причин його вимирання.Одне з пояснень зникнення Ноmо еrесtus полягає в тому, що вид не зміг пристосуватися до нових умов, які швидко змінювалися. Науковий співробітник кафедри антропології Університету Коннектикуту Бен Аттінг, який не брав участі в дослідженні, вважає, що знахідки свідчать про значно більшу здатність цих давніх людей пристосовуватися, ніж припускали раніше. Рештки з індонезійського острова Ява вказували, що близько 108 тисяч років тому Ноmо еrесtus мешкав у рідколіссі. Це породило припущення, що поширення густих лісів могло сприяти зникненню виду.«Вологі тропічні ліси належать до найскладніших середовищ для життя людей, особливо без землеробства. Результати цього дослідження свідчать, що Ноmо еrесtus міг жити в таких складних умовах значно раніше в історії еволюції людини, ніж вважали дотепер. У ширшому сенсі це дає підстави припустити, що тропічні ліси відігравали значно важливішу роль у давній історії людства, ніж ми традиційно вважали», — зазначив Аттінг в електронному листі.Не менш несподіваними Аттінг вважає відстані, які могли долати давні люди. На його думку, такі подорожі потребували доброго знання рельєфу, особливостей місцевості та річкової мережі, яка змінюється залежно від сезону.
Загадка дев’ятого зуба
Команда не змогла остаточно встановити, кому належав дев’ятий зуб. За формою він відрізнявся від зубів Ноmо еrесtus, Ноmо sаріеns і неандертальців. Останні зникли близько 40 тисяч років тому, і Східну Азію досі не вважали частиною їхнього ареалу. У дев’ятому зубі також не виявили молекулярних ознак, характерних для білків із зубів Ноmо еrесtus.Палеоантрополог Раян Макрей зі Смітсонівського національного музею природничої історії у Вашингтоні припустив, що зуб міг належати представникові денисівської лінії, яку пов’язують із Ноmо lоngі, або нащадкові денисівця й Ноmо еrесtus. Макрей не брав участі в жодному з двох досліджень. Обидві групи мешкали в одному регіоні приблизно в той самий час. Раніше цього року вчені виділили давні білки із шести зубів Ноmо еrесtus, знайдених у Китаї. Тоді вони вперше виявили молекулярний зв’язок між людиною прямоходячою та пізнішими видами давніх людей, зокрема Ноmо lоngі.«Один із дев’яти знайдених зубів може належати денисівцю або людині змішаного походження, а не Ноmо еrесtus. Автори не беруться стверджувати це напевно, але явно на це натякають», — сказав Макрей в електронному листі.Кріс Стрінгер, фахівець із походження людини в Музеї природознавства в Лондоні, також вважає таке пояснення можливим. Він зазначив, що попередні роботи вже вказували на схрещування Ноmо еrесtus із денисівською лінією, яку пов’язують із Ноmо lоngі. Нові дані, на його думку, підвищують імовірність того, що таке схрещування принаймні іноді відбувалося.Ноmо еrесtus був найдавнішим видом людини з пропорціями тіла, подібними до пропорцій Ноmо sаріеns. Його представники були високими й ходили прямо. Вони мали велике обличчя, виразні надбрівні дуги та не мали підборідного виступу.Викопні рештки Ноmо еrесtus знаходили в Африці, Азії та Європі. Ці знахідки охоплюють період у понад 1,5 мільйона років. Ноmо sаріеns існує близько 400 тисяч років. За даними лондонського Музею природознавства, людина прямоходяча проіснувала найдовше серед усіх відомих родичів сучасної людини.«Що більше ми дізнаємося про Ноmо еrесtus, то краще розуміємо, що вони не так уже й відрізнялися від нас», — сказав Макрей.Генетики з’ясували, як міграції та їжа сформували предків давніх японцівНагадаємо, що схрещування давніх людських груп залишило сліди в ДНК сучасних людей. Генетики Сванте Паабо та Гуґо Зеберг виявили той самий варіант ДНК у сучасних людей і п’ятьох неандертальців. Цей варіант пов’язаний із геном DААМ1, який раніше асоціювали з розвитком мозку. У людей, які успадкували цей варіант від обох батьків, ризик шизофренії був майже на 10% нижчим.Окрім того, аналіз понад 500 геномів сучасних людей виявив сліди двох раніше невідомих людських популяцій. Одна з них, за оцінкою дослідників, схрещувалася з Ноmо sаріеns в Африці понад 50 тисяч років тому й залишила сліди в ДНК всіх сучасних людей. Сліди другої групи, яка відокремилася від предків Ноmо sаріеns близько 1,8 мільйона років тому, знайшли в жителів Океанії. Її ДНК могла потрапити до сучасних людей через денисівців. Генетик Фернандо Вільянеа припустив, що ця давніша група могла належати до виду Ноmо еrесtus.
Go to zn.ua