Дзеркало Тижня

В офісі генпрокурора ліквідували посаду заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва, яку обіймає один з основних фігурантів справи «Карфаген» про кришування колцентрів Сергій Кропива («Канцлер»). Про це повідомила речниця ОГП Мар'яна Гайовська в коментарі "Українській правді".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Під час затримання у Львові Кропива був у шортах, ні про яке відрядження не йшлося — прокурор



"Наказом виконувача обов'язків генерального прокурора реорганізовано Департамент міжнародного співробітництва ОГП. У межах реорганізації, в тому числі, ліквідовано посаду заступника начальника Департаменту, яку обіймав Кропива С.В", — сказала Гайовська.
Як пояснила речниця, офіс генпрокурора не може звільнити Кропиву на підставі повідомлення йому про підозру або перебування під вартою. Рішення про дисциплінарне стягнення, яке передбачає звільнення прокурора, має ухвалити Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів (КДКП).
Водночас в ОГП поінформували, що виконувач обовʼязків генпрокурора Антон Ковальський направив лист до КДКП щодо пришвидшення розгляду скарги та відсторонення Кропиви від посади.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Карфаген" косить регіони: у Черкасах звільнили двох прокурорів, зокрема сестру Кропиви



Раніше повідомлялося, що Сергій Кропива досі перебуває на посаді, попри те, що суд вже встиг відправити його під варту. Як йдеться у відповіді офісу генерального прокурора на запит Центру протидії корупції, станом на 17 вересня наказ про відсторонення або звільнення Кропиви з посади «не реєструвався».  У ЦПК зазначили, що це суперечить публічній заяві вже колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який заявляв, нібито співробітника ОГП, який фігурує на записах, вже відсторонили від посади. Тоді він також заявив, що доручив підготувати рішення про звільнення відповідного співробітника.
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП заявили про проведення операції «Карфаген», в рамках якої було викрито злочинну групу, яка прикривала роботу мережі шахрайських колцентрів: координувала обшуки у «не своїх» офісах, тоді як зі «своїх» збирала абонплату в розмірі 20-24 тисяч доларів на місяць, розповідають подробиці джерела ZN.UА. Основним фігурантом розслідування та організатором схеми є саме Кропива, колишній заступник глави Департаменту міжнародного співробітництва ОГП, якого ВАКС взяв під варту з можливістю внесення 120 млн гривень застави.

Сергій Кропива («Канцлер») — один з основних фігурантів справи «Карфаген» про кришування офісом генпрокурора колцентрів — досі перебуває на посаді, попри те, що суд вже встиг відправити його під варту. Про це йдеться у відповіді офісу генерального прокурора на запит Центру протидії корупції.
Сергій Кропива обіймає в генпрокуратурі посаду заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва. І судячи з відповіді ОГП, станом на 17 вересня «Канцлера» не лише не звільнили з посади, а навіть формально не відсторонили від неї. Зокрема, в офісі генпрокурора повідомили, що наказ про відсторонення або звільнення Кропиви з посади «не реєструвався». 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Під час затримання у Львові Кропива був у шортах, ні про яке відрядження не йшлося — прокурор



У ЦПК зазначили, що це суперечить публічній заяві вже колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який, до слова, теж засвітився на плівках НАБУ, після чого втік з країни і заявив про оголошення підозри директору Бюро Семену Кривоносу. Кравченко ще 6 вересня заявляв, нібито співробітника ОГП, який фігурує на записах, вже відсторонили від посади. Тоді він також заявив, що доручив підготувати рішення про звільнення відповідного співробітника.
Деякі кроки до Кропиви все-таки зробили. Зокрема, у відповіді ОГП вказано, що8 вересня очільник Генеральної інспекції офісу генпрокурора направив до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів дисциплінарну скаргу щодо «Канцлера». Там окремо порушили питання про відсторонення Кропиви. А 10 вересня комісія почала дисциплінарне провадження.
Та, як зазначили в ЦПК, у порядку денному найближчого засідання КДКП має відбутися 23 вересня, однак у порядку денному питання щодо Кропиви немає. У Уентрі протидії дезінформації додали, що законодавство передбачає процедуру відсторонення прокурора на час, поки щодо нього буде відкрите дисциплінарне провадження. Зокрема, член комісії має внести відповідне клопотання, яке повинні розглянути під час найближчого засідання КДКП.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Карфаген" косить регіони: у Черкасах звільнили двох прокурорів, зокрема сестру Кропиви



Також лишається працювати і Сергій Куций — водій Кропиви. Він теж проходить у справі як підозрюваний. У відповіді ОГП на запит ЦПК вказано, що Куций працює в офісі генпрокурора із серпня 2025 року водієм транспортного відділу. Станом на 17 вересня наказ про його звільнення також не реєструвався.
«Таким чином, через два тижні після масштабної операції НАБУ і САП, затримання Кропиви та обрання йому запобіжного заходу він формально продовжує обіймати керівну посаду в Офісі генерального прокурора. Рішення про його відсторонення, про яке публічно заявляло тодішнє керівництво ОГП, згідно з офіційною відповіддю самого офісу, так і не було оформлене», — зазначили в ЦПК.
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП заявили про проведення операції «Карфаген», в рамках якої було викрито злочинну групу, яка прикривала роботу мережі шахрайських колцентрів: координувала обшуки у «не своїх» офісах, тоді як зі «своїх» збирала абонплату в розмірі 20-24 тисяч доларів на місяць, розповідають подробиці джерела ZN.UА. Основним фігурантом розслідування та організатором схеми є саме Кропива, колишній заступник глави Департаменту міжнародного співробітництва ОГП , якого ВАКС взяв під варту з можливістю внесення 120 млн гривень застави.

Тепер уже генеральний прокурор у відставці Руслан Кравченко поставив країну на вуха. Мало того, що він раптом став настільки незалежним, що президент одразу ж проклав йому шлях до відставки, так він ще й самостійно (якщо, звісно, сценарію не писали на Банковій, що теж варіант) здійснив чергову, давно анонсовану в медіа, атаку на НАБУ та САП.Щоправда, її центром став не голова САП Олександр Клименко, аргументом проти якого в «катівнях» СБУ давно заготовлений колишній нардеп-зрадник Федір Христенко, а директор НАБУ Семен Кривонос. На голову останнього за два дні Кравченко вилив достатньо компрометуючого креативу. Від звинувачень у фіктивному батьківстві заради амністії та участі в земельній корупційній схемі до яскравих псевдонімів і нібито голосу директора на плівках. Клин, як то кажуть, клином вибивають. Ти мені руйнівний «Карфаген» з кол-центрами — я тобі дволикого «Януса» із землею. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Арахамія в присутності Зеленського лякав керівників НАБУ та САП підозрами від Кравченка — ЗМІ Усе розвивалося стрімко, включно з реакціями президента, керівників антикорупційних органів і навіть голови «Укрпошти» Ігоря Смілянського, який осмілів настільки, що припустив у дописі у ФБ, що саме від нього може залежати розв'язка державної історії. Чи вручить його працівник підозру, надіслану Кравченком Кривоносу, або ж ні. Народ вправлявся у дотепах дві доби.Кравченку пригадали й родинні узи із САП, які він анонсував минулого літа, пояснюючи майбутні відносини з поневоленими антикорупціонерами (сім’я, очевидно, не склалася), і «викрадений» державний автомобіль, на якому він о другій годині ночі помчав через пункт пропуску Шегині у п’ятиденне відрядження до Франції на захід ПАРЄ, де, як з’ясувалося, його ніхто не чекав. ПАРЄ згодом повідомила, що Кравченко та його представники у згаданому заході участі не брали.Журналісти по гарячих слідах допитували Кривоноса з Клименком на брифінгу, куди вони вийшли вже ввечері в понеділок. Однак, підтвердивши чергову атаку на антикорупційні органи, директор НАБУ вирішив не коментувати «фейків». Ні цього дня, ні наступного, коли Кравченко виклав епізод зі звинуваченнями в корупції часів роботи Кривоноса на посаді начальника реєстраційної служби Обухівського управління юстиції Київської області. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Атаки на НАБУ та САП готувалися та виконувалися не лише генпрокурором, а і його другом, "адвокатом-хакером" — Клименко Президент теж не виявив великої сміливості: після заяви про необхідність відставки «цього генпрокурора» взяв дистанцію щодо свого політичного призначенця. Хоча Кравченко був частиною тієї самої силової системи, руками якої — СБУ, ДБР та МВС — Зеленський увесь цей час тримав владу. Ба більше, як з’ясувалося зі слів самого Кравченка, генпрокурор терпів «злочини Кривоноса» виключно під примусом президента. (Оце так поворот, а ми ж думали, що Банкова проти антикорів.) Словом, із «київським режимом» Кравченко ненароком перестарався. У кожному жарті Давида Арахамії є лише частка жарту.Усе це, звісно, було б дуже смішно. Якби не було війни.Коли на фронті стоять на смерть, у тилу — тікають. Хтось — від можливої сьогодні підозри до Парижа, хтось — від незручного минулого до блискучого сьогодення, а хтось — від відповідальності за майбутнє країни.Ось про цей синдром втікача й варто поговорити предметно.

Втеча до Парижа. Що залишив після себе Кравченко

«Карфаген» таки було зруйновано. 4 вересня НАБУ та САП прийшли з обшуками до Офісу генпрокурора у справі про кришування шахрайських кол-центрів. Першим затримали Сергія Кропиву — чиновника ОГП і близьку до Кравченка людину, «Канцлера» на плівках НАБУ.За версією слідства та даними джерел ZN.UА, йшлося не про окремі кол-центри, а про цілу систему. Більш як тисяча «білих» точок платили за силове прикриття близько 20 тис. дол. на місяць кожна. (Сукупно — понад 20 мільйонів доларів щомісяця). Гроші збирали через так зване єдине вікно і далі розподіляли між силовиками. Частка прокуратури становила приблизно 3 тис. дол. з точки. Після приходу Кравченка її нібито вирішили підвищити до 7 тис. дол., а загальну «абонплату» — з 20 тис. до 24 тис. дол. Але куди тоді йшли ще 17 тис. дол. з кожної точки? Якщо зазирнути за це «єдине вікно», кажуть співрозмовники ZN.UА, там можна побачити представників СБУ, ГУР, Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, прокуратури, Фінмону та окремих представників Державної прикордонної служби. Після років затягування Рада посилила відповідальність за створення шахрайських колцентрів Конкретний механізм розподілу грошей і роль представників кожної структури ще потребують перевірки. Але, можливо, саме спроба переділити вже сформований ринок і вивела НАБУ на прокурорську гілку схеми. Незадоволені настукали.А далі з’явився «шеф». На плівках Кропива казав: «Прикольно, яку імперію шеф зробив. Треба самому спробувати». НАБУ прізвища «шефа» не назвало, але уточнило, що той раніше очолював Державну податкову службу і після відходу зберіг там вплив. Ну, Кравченко ж. При цьому жодного процесуального статусу в розслідуванні у самого генпрокурора не було і наразі немає.Однак його токсичність для президента стала позамежною. Причому буквально вдень 7 вересня, напередодні відставки, Кравченко збирав офрек для журналістів і переконував їх, що йому нема чого боятися і сам він нікуди не піде. Хіба що президент скаже. Президент сказав. Попри, як йому здалося, безапеляційний аргумент генпрокурора на свою користь: «Це ж не бюджетні гроші». Ага, нам теж хочеться залізти під стіл.Після розмови із Зеленським Кравченко оголосив про відставку, пояснивши свій вчинок небажанням підставляти інституцію. На той час Зеленський уже зустрівся з керівниками НАБУ та САП Семеном Кривоносом та Олександром Клименком. Пізніше на брифінгу керівники антикорупційних органів розповіли, що обговорювали з президентом масштаб кол-центрів і збитки, яких вони завдають. За словами Кривоноса, Зеленський відреагував на почуте «дуже спокійно».Голова САП Олександр Клименко та директор НАБУ Семен Кривонос на брифінгу, 14 вересня 2026 рікМарія Юркян / hrоmаdskеХоча спокійного навколо президента до цього моменту залишалося мало. Тільки-но затихнув кейс колишньої заступниці голови ОП Ірини Мудрої щодо легалізації 150 млн грн на заставу за Германа Галущенка. У матеріалах слідства з’явився ще один високопоставлений чиновник офісу президента — «Кирило Олексійович». А в протоколі однієї з розмов прямо зазначалося: «у розмові бере участь Буданов К.О.». Саме йому в розмові зі своїм напарником по схемах Микитасем Мудра відносила репліку про те, що корупцію потрібно очолити й контролювати. Під час затримання у Львові Кропива був у шортах, ні про яке відрядження не йшлося — прокурор І тут слідом бахнув «Карфаген». Тепер уже генеральний прокурор. Ще один політичний призначенець Зеленського, чиє ім’я читалося в маркерах розслідування. Причому кол-центри, про які йшлося, руками молоді ошукували не тільки своїх — людей у роздертій війною Україні, але й громадян європейських держав. Тих самих держав, які дають Україні гроші на виживання та зброю. Представники яких уже неодноразово вказували українській владі на цю проблему. Тож малоймовірно, що Кривонос і Клименко повідомили президенту новину.Кравченко подав у відставку. Але відставки не відбулося. Для цього потрібне було рішення Верховної Ради, а до нього Кравченко юридично залишався генеральним прокурором з усіма своїми повноваженнями.Причому тепер відомо, що цей тиждень минув не в інформаційному вакуумі. За даними джерел «Української правди», ще ввечері 7 вересня Давид Арахамія в присутності президента попередив керівників НАБУ та САП, що Кравченко або вже підписав, або готує підозри Кривоносу та Клименку. Та й самі матеріали з’явилися не за цей тиждень. За інформацією джерел ZN.UА, їх давно готували в СБУ, і ми пам’ятаємо, що окремі епізоди ще раніше вкидали через анонімні телеграм-канали. У СБУ розуміли, що НАБУ йде по сліду і далі піде вже за ними. Тому нинішню атаку на Кривоноса та Клименка джерела розглядають як превентивний удар. Руками генпрокурора, що йде. Кравченко, зрозуміло, теж був у темі далеко не перший день: ще з липня 2025 року він брав участь у підготовці атак на антикорупційні органи та знав про матеріали, які збирали проти їхніх керівників. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ВАКС не зменшив розмір застави для "Музи" з "Карфагену". Підозрювана переконує, що грошей немає Так минув тиждень. Людина, чия токсичність уже стала причиною для розмови з президентом і заяви про звільнення, продовжувала керувати Офісом гепрокурора. (Відсторонив його Зеленський від виконання обов’язків лише після втечі.) Ба більше, 13 вересня Кравченко сам підписав собі наказ про п’ятиденне відрядження до Франції. А вже вночі виїхав за кордон. Причому, за даними джерел колег, на той час Кравченко знав, що на нього встановлено «маячок» у базі прикордонників. При перетині кордону про це мали повідомити НАБУ та САП. Про «маячок» знали й нагорі: 13 вересня Арахамія з’ясовував, навіщо його встановлено і чи означає це, що під час спроби виїзду Кравченку можуть вручити підозру. Але Кравченко кордон перетнув. Сам?І отут якраз про новини. 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Ще одну — близькій особі керівника САП Олександра Клименка. (Станом на сьогодні, за словами самого Клименка, загадкову особу так і не знайшли). Кравченко назвав НАБУ та САП фактично окремим центром політичної влади та звинуватив їх у спробі узурпації.Та найцікавіше Кравченко сказав далі: «До ухвалення цих рішень президент стримував мене в політичному плані». Що сталося за цей тиждень? Президент перестав політично стримувати Кравченка? Кравченко перестав піддаватися політичному стримуванню? Чи саме це й було останнім завданням генерального прокурора, який іде?На той момент самого Кравченка в Україні вже не було. Він заявив, що перебуває у закордонному відрядженні та збирається поінформувати міжнародних партнерів про «реальний стан справ» в антикорупційних органах. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кравченко опублікував другу частину плівок щодо директора НАБУ Кривоноса НАБУ та САП відповіли: Кривоносу жодної підозри офіційно не вручено, заяви Кравченка вони вважають публічними, а не процесуальними діями та продовженням системної атаки на антикорупційні органи. І майже миттєво — Зеленський: «У цього генерального прокурора є лише один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому й сказав». І заклик до парламенту підтримати звільнення невідкладно.За даними джерел ZN.UА, після заяви Кравченка Зеленський зателефонував Кривоносу. Під час розмови президент був дещо розгублений. Тобто ефект несподіванки цілком міг бути справжнім.У всього цього поки що є два пояснення.Перше. Президента зупинила реакція суспільства та партнерів. Не обов’язково тому, що він раптом побачив межу, за якою починається вже не чергова війна силовиків, а пряме згортання незалежності антикорупційних органів і злам правової системи. Можливо, він просто злякався цієї реакції й не захотів ставати політичним обличчям процесу. Але тоді виникає запитання: чому після рішення про відставку Кравченко ще тиждень зберігав усі повноваження генерального прокурора та встигнув ними скористатися?Друге. Перед нами вистава. Кравченко, який іде, виконує найбруднішу частину роботи: завдає прямого політичного удару по керівниках НАБУ та САП — і залишає після себе підозри, кримінальні провадження та токсичний інформаційний шлейф. Президент при цьому публічно дистанціюється від виконавця. Конфлікт між прокуратурою та НАБУ може вплинути на міжнародну фінансову підтримку України — Rеutеrs Однак от що неприємно: для президента погані обидва пояснення. А фраза самого Кравченка про те, що президент раніше «політично стримував» його від процесуальних рішень, залишається в цій історії за будь-якого з двох варіантів.Та перш ніж говорити про відповідальність президента, варто розібрати позицію директора НАБУ Семена Кривоноса, якому й було завдано основного репутаційного удару. Адже це вже не лише про Кривоноса, а про НАБУ.

Втеча від минулого. Чому мовчання Кривоноса працює проти нього та інституції

У підписаній Кравченком підозрі директору НАБУ два епізоди. І обидва — дуже старі.Сама підозра, втім, прожила недовго: за даними «Української правди», вже 14 вересня о 17:26 заступник генпрокурора Максим Крим зазначив її в Єдиному реєстрі досудових розслідувань як анульовану та внесену помилково. Але оскільки саме ці два епізоди Кравченко виніс у публічний простір, розберемося з ними.Перший стосується 2009 року. Тоді Семена Кривоноса судили у справі про підкуп виборців на виборах до Київради. За версією нинішньої підозри, щоб уникнути можливого покарання, Кривонос визнав батьківство щодо чужої дитини та надав свідоцтво про народження суду як підставу для застосування амністії. Амністію він отримав. Пізніше ДНК-експертиза показала нульову ймовірність його біологічного батьківства, а 2019 року за позовом самого Кривоноса запис про нього як про батька дитини виключили. Зараз Кравченко кваліфікував ці дії як використання завідомо підробленого документа. Однак строки давності за цим епізодом давно минули.Другий епізод стосується 2014 року, коли Кривонос очолював реєстраційну службу Обухівського управління юстиції. За версією підозри, він був учасником схеми, де за виділення та оформлення 25 соток землі вимагали 72 тис. дол., і організував заниження офіційної оцінки ділянки. Справа розслідується з 2014 року. Сам Семен Кривонос раніше давав у ній свідчення як свідок і ще 2016-го стверджував, що жоден із пред'явлених йому фактів не підтвердився. При цьому в нинішній підозрі, як зазначають у медіа, не вказано, яку вигоду мав отримати сам Кривонос, і не наведено доказів того, що він знав про вимагання хабара. Кравченко з-за кордону почав публікувати «плівки» про підозру Кривоносу Ви шоковані? Ми ні. Спробуймо ввімкнути пам'ять.Коли Семен Кривонос виграв конкурс на посаду директора НАБУ, особливого захвату в антикорупційному середовищі не було. М'яко кажучи. До його бекграунду були питання. Інформація про земельну справу вже була в публічному просторі. Кривоноса тоді сприймали не лише як людину Банкової, а й як людину першого заступника директора НАБУ Гізо Углави. Неформальним лідером конкурсної комісії був міжнародний експерт Драго Кос, і саме його голос став вирішальним на користь Кривоноса, тоді як, наприклад, колишня агентка ФБР Карен Грінавей голосувала проти. За інформацією джерел, свою роль у виборі Коса відіграв саме Углава.Тобто великого кредиту довіри у Кривоноса на старті не було. Надії були радше на саму інституцію, яка формувалася за абсолютно новими для України принципами. Директор НАБУ — насамперед адміністратор, який не може просто сказати детективу, кого розслідувати, а кого ні. Тому детективи, з якими ми тоді спілкувалися і які теж були не надто задоволені можливістю приходу людини не із системи, говорили приблизно таке: навіть якщо хтось прийде із завданням хакнути НАБУ, швидко це зробити не вдасться. Це розтягнута на роки історія: кадрові рішення, підніжки, поступове вимивання людей, поки сильні детективи не розчаруються й не почнуть іти самі.Перші враження ці побоювання швидше підтверджували. На початковому етапі Кривонос виглядав дуже несамостійним гравцем. Ми пам’ятаємо зустрічі з медіа, де поруч із ним обов’язково був або Углава, або нинішня заступниця Поліна Лисенко. Сам Кривонос здавався не надто компетентним у новій для себе системі, при цьому досить напористим і чомусь спокійно допускав постійну присутність на інтерв’ю інших людей, хоча директор НАБУ взагалі-то міг би перебувати там один.Перелом стався під час скандалу зі зливами з НАБУ. У вилученому ще 2023 року телефоні Юрія Голіка, відомого консультанта Банкової з питань «Великого будівництва», виявили видалене листування, з якого випливало, що Голік регулярно отримував внутрішню інформацію про розслідування Бюро. Почалося внутрішнє розслідування. Углаву, якого підозрювали у причетності до витоків і який сам категорично це заперечував, спочатку відсторонили, а потім звільнили. Це було перше по-справжньому жорстке рішення Кривоноса. Причому стосовно людини, з якою пов’язували саму його появу на чолі НАБУ. І отут Кривонос, мабуть, уперше здобув свою суб’єктність. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ За детективами НАБУ стежили. СБУ "мала довідки" щодо деяких з них — Кривонос З цього моменту поступово почала складатися вже інша зв'язка — Кривонос—Клименко. А далі з’явилися результати: «Чисте місто», справа Князєва, справа «адвокатів-хакерів», «Мідас», «Династія», «Форрест Гамп», «Феміда», «Карфаген». І хоч би які претензії висувалися до НАБУ — а їх достатньо, — результати інституція показала. Поступово нова репутація почала працювати й на самого Кривоноса.Сьогодні це вже не той Семен Кривонос, якого з величезним скепсисом зустрічали в НАБУ після конкурсу. Це директор НАБУ, за якого Бюро дійшло розслідуваннями до верхівки влади. У будь-якому разі побоювання, що він почне гальмувати розслідування, втручатися в роботу детективів, вичищати колектив або перетворювати НАБУ на підконтрольний комусь орган, не підтвердилися.І тут починається найскладніше. Бо старий Кривонос наздогнав Кривоноса нового.Директор НАБУ Семен КривоносВіталій Носач / РБК-УкраїнаМожна скільки завгодно розбиратися в якості підозри Кравченка, строках давності, складі злочину, записах, голосах, інтонаціях і всій доказовій базі. Запитувати, чому земельна справа, відома багато років, вистрілила саме зараз. Чому все це сталося через тиждень після «Карфагена» і чому підозру підписував генеральний прокурор, який уже йшов з посади. Всі ці питання є. І ми їх нікуди не діваємо. Але вони не скасовують інших. Зокрема й питань до конкурсу, який Кривонос виграв, маючи весь цей бекграунд. Але зараз головне питання не до конкурсної комісії.Головне питання зараз до самого Кривоноса. Людина прожила великий шмат життя, здобула іншу суб’єктність, зробила ціннісні вибори, якими заробила нову репутацію, — і тепер має відповісти на питання до свого минулого.Проте поки що Кривонос говорить про фейки та політичну атаку. Політичний характер нинішньої атаки очевидний. Але це не відповідь на питання, що відбувалося тоді. І небажання Кривоноса публічно пояснити свої тодішні вчинки сьогодні стає слабкістю. Причому вже не лише самого Семена Кривоноса. Це стає слабкістю інституції. Бо йдеться про довіру. Про чесність. Про цінності.І тут починається тест на дорослість. Не лише для самого директора НАБУ. Для антикорупційних інституцій. Для громадських організацій і медіа, які займаються антикорупцією. Для всіх нас, хто чудово розуміє, що стоїть за нинішньою атакою на антикорупційні органи, пам’ятає, що відбувалося рік тому, і бачить, які гнізда корупції за цей час розворушило НАБУ. Адже йдеться вже давно не лише про найближче оточення президента. У деяких розслідуваннях НАБУ ми бачимо зрощення криміналу, великих грошей, чиновників і влади (кейс Андрія Осіпова). На цьому тлі шахрайські кол-центри — квіточки. Детективи ходять на межі ризику для свого життя.Чи зуміємо ми при всьому цьому правильно все розкласти? Відділити зерна від полови. Не використати політичного характеру нинішньої атаки як підстави не відповідати на незручні запитання. Але й не дати можливості використати реальні питання до минулого однієї людини, щоб перетворити на сміття результати роботи цілої інституції. Чи зуміємо ми взагалі бути чесними перед самими собою? ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кривонос назвав «незрозумілим винаходом» підозру, надіслану йому в Теlеgrаm Тому не комунікувати зараз не можна. Не говорити не можна. Не пояснювати не можна. Тікати не можна. Між минулим і сьогоденням треба прокласти міст. І ніхто, крім самого Семена Кривоноса, цього зробити не може.

Втеча від відповідальності за країну. Тест Зеленського на нового генпрокурора

Розслідування НАБУ одне за одним показують, наскільки хитка в нас система державного управління з несуб’єктним парламентом і несуб’єктним Кабміном, де немає лідерів. Тріщини пішли вже по самій президентській опорі. По силовиках: СБУ, ДБР, МВС, ГУР.Два тижні тому в нас була стрілянина між СБУ та ГУР. Потім був «Карфаген». А тепер генеральний прокурор, уже йдучи з посади, оголошує війну антикорупційним органам і публічно розповідає про те, як президент його «політично стримував». У яких узагалі стосунках перебували президент і людина, яка за Конституцією мала діяти в межах своїх повноважень, а не президентських домовленостей? І це вже не інформація джерел і не журналістська версія. Це публічне свідчення людини, яка ще вчора була генеральним прокурором.Але наступний тест для Зеленського починається не зі звільнення Кравченка. 15 вересня Кравченка вже відправили у відставку. Він починається після Кравченка. І це далеко не єдиний тест. Зараз одночасно вирішується, наприклад, хто отримає в руки податкову. Прокуратура та податкова — два дуже різні, але однаково показові кадрові рішення. За ними можна буде оцінити хоча б одне: чи зрозумів президент бодай щось із того, що зараз відбувається із системою державного управління. І що відповідальність за її розвал несе він.Президент України Володимир ЗеленськийВіталій Носач / РБК-УкраїнаОднак нас зараз цікавить прокуратура. Бо найпростіший вихід із цієї історії — призначити іншого «свого». Кравченко скінчився? Знайдемо нового. Свого. І продовжимо жити далі в тій самій системі, яка вже не вперше продукує спочатку політичних призначенців, а потім політичні кризи. І цей сценарій цілком реальний. За інформацією джерел ZN.UА, президенту вже пропонували кандидатури людей, які могли би бути більш самостійними на чолі прокуратури. Але серед обговорюваних на Банковій персоналій є набагато звичніші для Зеленського. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ На тлі скандалу з Кравченком ЄС нагадав Україні про реформу генпрокуратури Серед ручних варіантів у медіа називають керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова та керівника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Прихожанов, за словами наших джерел, — друг родини президента. Але є один нюанс. Дніпро давно став столицею шахрайських кол-центрів — тієї самої індустрії, яка зараз підірвала Офіс генпрокурора. Тому було б дуже дивно, якби Зеленський зараз призначив генеральним прокурором, як висловився один із наших співрозмовників, «сліпого прокурора» з Дніпра.Джерела пов’язують Ковальського з впливовим чернівецьким бізнесменом Іллею Павлюком — неформальним куратором так званої групи Павлюка у фракції «Слуга народу». Цей зв’язок веде через колишнього заступника генпрокурора Віктора Мустецу. Ще за Руслана Рябошапки люди Павлюка намагалися провести Мустецу в заступники генпрокурора, але Рябошапка категорично відмовився брати собі в зами «спеціаліста з контрабанди». За наступного генпрокурора Мустеца все-таки став заступником. А Ковальського обізнані співрозмовники називають його вихованцем — за їхніми словами, Мустеца вів його кар’єрними сходами. Сам Ковальський чотири роки очолював Чернівецьку обласну прокуратуру, а влітку 2025-го перейшов керувати Хмельницькою. Співрозмовники характеризують його так: ніде особливо не заплямований, але й нічим особливо не відзначився.Сьогодні в антикорупційному середовищі обговорюють й інші варіанти майбутнього призначення генпрокурора. Конкурс за участю міжнародників. Етична рада. Залучення міжнародних партнерів до відбору самим президентом. Європа вимагає реформи прокуратури та більш прозорої й незалежної процедури призначення генпрокурора. Але конкретної умови конкурсу на цю посаду зараз не комунікує. Ба більше, як стверджують співрозмовники ZN.UА в Євросоюзі, особливого бажання знову зв'язуватися з черговою українською номінацією у європейських партнерів немає. Європа від нас стомилася.Значить, рішення в будь-якому разі доведеться шукати нам самим. І, схоже, що швидше й жорсткіше буде сформульовано правильну рамку, то краще. Спочатку — на вході нового генерального прокурора: прозорий конкурс за участю міжнародних експертів (відповідний законопроєкт №15343 уже зареєстрований у парламенті та включений до порядку денного). А слідом — законопроєкти, які стануть частиною реформи самого Офісу генерального прокурора.Бо нинішній генпрокурорський фарс показав: відкладати цю реформу на потім уже ризиковано. Проблема давно не в одному прізвищі. Вона в системі.І при цьому все, від чого суспільство зараз жахнулося, — лише її видима частина. За оцінкою співрозмовників ZN.UА, усе, що ми побачили в останніх розслідуваннях, — навіть не 10% усієї ренти, яку влада та силовики виймають з економіки країни. Але якщо зараз на цьому тлі дозволити не просто дискредитувати, а розвалити НАБУ та САП, далі догниватиме вже вся система. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Наразі в ОГП немає ні генпрокурора, ні першого заступника — депутат І тут Зеленський або визнає свою відповідальність, або побіжить. Не в Париж. Не з незручного минулого в блискуче сьогодення. А від відповідальності за країну — в чергове зручне кадрове рішення. Річ уже навіть не лише в процедурі призначення генпрокурора (хоча її потрібно вибудувати так, щоб влада вкотре не змогла її хакнути). Річ у тім, що Офіс генерального прокурора має перестати бути кнопкою, на яку натискає будь-який президент для того, щоб тримати всіх на стрьомі.Якщо в Зеленського реально спрацює інстинкт самозбереження, якщо він захоче залишитися в історії президентом, який не тільки допоміг Україні відбутися й вижити 2022 року, коли почав говорити з народами через голови їхніх правителів, а й президентом 2026 року, коли він нарешті почав говорити зі своїм народом через голови некомпетентних корупціонерів, — тоді в нас є шанс.Змінити систему без необхідності змінювати владу під час війни. Під обстрілами.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко вніс до ЄРДР відомості про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу о 23:19 13 вересня, а приблизно через три години на служновому автомобілі перетнув кордон через пункт пропуску "Шегині".
За даними джерел "Української правди", перед виїздом Кравченко відмовився від особистої державної охорони, а його дружина залишила Україну днем раніше. Уже 15 вересня Верховна Рада дала згоду на звільнення Кравченка, після чого президент підписав відповідний указ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Буданов прокоментував кейс Кравченка-Кривоноса



Заяву про тимчасову відмову від особистої державної охорони Кравченко подав у першу годину ночі 14 вересня — приблизно через дві години після внесення відомостей про підозру Кривоносу. Як пише "УП", це може свідчити, що генпрокурор уже тоді розумів, що залишатиме Україну не в межах звичайного службового відрядження.
О 2:30 ночі Кравченко перетнув кордон через "Шегині" на службовому автомобілі. Сам Кравченко того ж ранку підтвердив перебування за кордоном і заявив, що перебуває у службовому відрядженні у Франції, яке мало тривати п'ять днів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ДПСУ прокоментували виїзд генпрокурора Кравченка за кордон



Дружина Кравченка виїхала з України 12 вересня через кордон із Молдовою, після чого, за даними "УП", вирушила до Румунії.
Інформація про можливий виїзд Кравченка за кордон, за словами співрозмовників журналістів серед влади та правоохоронців, циркулювала ще за кілька днів до його від'їзду.
Джерела видання стверджують, що після початку операції "Карфаген" Кравченка передусім цікавило, чи отримає він особисті гарантії недоторканності. Дізнатися про підготовку підозри щодо себе він так і не зміг.
Матеріали, зібрані за участі Департаменту захисту національної державності СБУ, були повністю готові до використання, стверджували очільники НАБУ і САП. Водночас джерела "УП" серед силовиків зазначають, що Кравченко систематично збирав наради й роздавав вказівки щодо підготовки удару по антикорупційному блоку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Паспорти РФ і столичні ЖК: як оточення фігуранта справи "Карфаген" скуповувало житло в Україні



Співрозмовники "УП" у політичних та правоохоронних колах назвали три можливі причини, які могли вплинути на рішення Кравченка залишити Україну в ніч на 14 вересня.
Перша версія пов'язана з головою фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією, якого називають "директором парламенту". За даними джерел "УП", Кравченко вважав, що Арахамія побоюється можливого розслідування з боку НАБУ і САП щодо виплат депутатам додаткових зарплат у конвертах та прагне зберегти вплив на ці органи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Доктор монобільшості»: як дисертант Арахамія дослідив те, чого немає



Друга версія стосується можливої операції "Імператор". Зазначається, що Кравченко міг отримати від правоохоронців інформацію про підготовку розслідування його можливої участі в "дахуванні" колцентрів, яке могло завершитися повідомленням про підозру та затриманням.
Третя версія стосується появи спеціального "маячка" щодо Кравченка в базі даних прикордонників. Про те, що він опинився під особливим контролем на кордоні, посадовець дізнався 13 вересня. Така позначка могла означати необхідність повідомити НАБУ і САП у разі спроби Кравченка перетнути кордон.
Співрозмовники "УП" стверджують, що 13 вересня Арахамія намагався з'ясувати, навіщо щодо Кравченка встановили таку позначку та чи означає вона можливе затримання генпрокурора під час виїзду з України.
Очільник САП Олександр Клименко на брифінгу 14 вересня заявив, що допомагати Кравченку міг його близький товариш, юрист Дмитро Борзих, який є підозрюваним НАБУ і САП у справі "адвокатів-хакерів".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ZN.UА мало повне право оприлюднити дані щодо справи Борзих — медіаюристка



Після виїзду з України Кравченко опублікував відео, у якому прямо заявив про політичний вплив на свою роботу. Це важлива деталь, якщо врахувати, що перед цим він підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, а згодом залишив країну.
Не можна виключати, що атака на НАБУ і САП була для Кравченка способом у майбутньому отримати політичний притулок у Європі.
На цьому тлі особливо цікаво звучить реакція президента Володимира Зеленського. Після відео Кравченка він заявив: "У цього генерального прокурора є тільки один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі причини. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає".
"Чи може така комунікація президента свідчити про те, що в якості подяки за виконання принаймні минулорічної атаки на НАБУ і САП влада сприяє генеральному прокурору в тому, щоб отримати ті самі гарантії безпеки від НАБУ і САП? Чи може цитата голови держави — "Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає" — стати в пригоді новому політичному VІР-біженцю?", — задаються питаннями в "УП".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кравченко може виправдовувати оренду будинку у Козині аномальним доходом нової дружини — ЦПК



І президент Володимир Зеленський публічно, і Давид Арахамія непублічно одразу відхрестились від дій Руслана Кравченка.
14 вересня відповідний указ підписав президент Верховна Рада розпочала процедуру звільнення генпрокурора. 15 вересня парламент 317 голосами підтримав надання згоди на його звільнення. Того самого дня Зеленський підписав указ про звільнення Кравченка з посади генерального прокурора.
Також 14 вересня о 17:26 заступник генпрокурора Максим Крим позначив відомості про підозру Кривоносу в ЄРДР як скасовані та внесені помилково.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Укрпошта» призупинила доставку «підозри» від Кравченка



Кравченко після виїзду з України заявляв, що перебуває у службовому відрядженні. Однак після звільнення з посади генерального прокурора 15 вересня виникло питання щодо його подальшого статусу за кордоном: чи може людина продовжувати перебувати у відрядженні, якщо посада, на якій її було відряджено, вже припинилася.
Зокрема, Кравченко самостійно оформив собі 5-денне відрядження з 13 вересня до Парижа, щоб взяти участь у слуханнях парламентської мережі ПАРЄ, які стосуватимуться українських дітей. За даними ЗМІ, у документі сказано, що витрати на перебування Кравченка за кордоном бере на себе сторона, яка організовує захід.
Керівниця комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська раніше зазначала, що їй "нічого не відомо" про цю поїздку. Тим часом у Центрі протидії корупції заявили, що зустріч щодо українських дітей у Парижі відбудеться лише 16 вересня, а виступ генпрокурора в рамках цього заходу взагалі не запланований.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кравченко опублікував другу частину плівок щодо директора НАБУ Кривоноса



Чи шукатиме Зеленський чергову лояльну фігуру або ж погодиться змінити сам принцип призначення генпрокурора? Особливо після того, як розслідування НАБУ і САП показало, до чого може призвести концентрація величезних повноважень і ручна кадрова політика в ОГП.
У статті "Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка" керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пише про те, чому наступне призначення генпрокурора стане тестом для Зеленського.

З'явилися нові деталі про тиск на Міністерство юстиції під час рейдерського захоплення активів. За версією слідства, його організовували ексзаступниця керівника офісу президента Ірина Мудра, колишній депутат Максим Микитась і народний депутат Владислав Столар. Йдеться про усунення керівника офісу протидії рейдерству Мін'юсту Ігоря Поночовного, який відмовився виконувати незаконні вказівки. Про це з посиланням на матеріали слідства повідомляє Віhus.іnfо.
За даними розслідування, Поночовний знав про підробку документів під час перереєстрації активів і відмовився брати участь у схемі. Слідство вважає, що Мудра розуміла: його позиція заважає заволодіти об'єктами нерухомості. Через це вона ініціювала його звільнення шляхом реорганізації офісу протидії рейдерству.
Журналісти також звертають увагу на епізод із заступницею міністра юстиції Оленою Ференс. Вона координувала роботу цього офісу та підтримувала дружні стосунки з Мудрою. За даними розслідування, Микитась і Мудра розглядали можливість тиску на Ференс. Їй могли погрожувати звільненням або поширенням компрометувальної інформації через підконтрольні медіа, якби вона затягувала з розглядом скарг на дії реєстраторів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У справі «Мідас» вже внесли застави, яких вистачило б на 25 тисяч ударних FРV-дронів. Фігуранти «Форрест Гамп» — на черзі



У підсумку компанію, на яку претендували Микитась і Столар, переоформили на водія Микитася Єгора Меркулова. Це сталося попри те, що в Мін'юсті були люди, які намагалися протидіяти схемі.
За словами журналістів Віhus.іnfо, ці епізоди свідчать, що фігуранти справи використовували можливості Мін'юсту не лише для рейдерського захоплення окремих об'єктів. Вони також намагалися усувати посадовців, які відмовлялися допомагати схемі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Корупцію треба очолити»: фігуранти справи «Форрест Гамп»



Справу назвали операцією «Форрест Гамп». За нею НАБУ та САП підозрюють колишню заступницю керівника офісу президента Ірину Мудру, ексдепутата Максима Микитася та народного депутата Владислава Столара в участі у злочинній організації. За версією слідства, група займалася рейдерськими захопленнями нерухомості на сотні мільйонів гривень, а також організувала легалізацію 150 млн гривень готівки для внесення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка, підозрюваного у справі «Мідас».
25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід для Мудрої у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави. У матеріалах справи також фігурує неназваний високопосадовець офісу президента, причетність якого до контролю над схемою слідство ще встановлює.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Столару повідомили про підозру за кількома статтями — Віhus.Іnfо



Тим часом інший учасник розслідування, забудовник Вадим Столар, нещодавно повернувся в Україну зі 300 млн грн для власної застави та наміром домовитися зі слідством.

У справі щодо підозри Ірині Мудрій з’явилися нові деталі переміщення готівки напередодні внесення застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. За версією слідства, 22 червня фігуранти організували перевезення десятків мільйонів гривень готівкою до заздалегідь визначених місць. Про це з посиланням на текст підозри повідомляє Віhus.іnfо.
За даними слідства, об 11:02 невстановлений учасник на ім’я Павло за дорученням посадовця офісу президента та колишньої заступниці керівника ОП Ірини Мудрої автомобілем Тоyоtа Lаnd Сruіsеr Рrаdо доставив 50 млн гривень готівкою до офісу компанії «Метробуд».
Ще 20 млн гривень, за версією слідства, того ж дня передали під контроль Владислава Єлізарова. Згодом Олексій Кондратюк перемістив ці гроші до фактичного місця проживання колишнього депутата Максима Микитася. Як зазначено в матеріалах справи, гроші нібито мали там зберігатися.
Журналісти звертають увагу, що будинок, де проживав Микитась, розташований за кілька хвилин ходьби від помешкання Мудрої. За версією слідства, в тому ж будинку розміщувався один із офісів злочинної організації, куди мали доступ лише учасники схеми.
Ця операція, за даними слідства, була частиною ширшої схеми легалізації готівки, яку раніше отримали від людей, пов'язаних із бізнесменом Тимуром Міндічем, для внесення застави за Галущенка у справі «Мідас». Ексміністра підозрюють у причетності до корупційної схеми в енергетиці.
Віhus.іnfо зазначає, що ця частина історії (про перевезення готівки) стала можливою завдяки заздалегідь сформованій команді, яка, за версією журналістів, діяла ще до оприлюднення операції «Мідас» та затримання ексміністра.
Справа про переміщення й легалізацію готівки для застави Галущенка — частина ширшого розслідування, яке ведуть НАБУ та САП під назвою операція «Форрест Гамп».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мудра заявила, нібито не брала в Микитася 4 млн доларів



Повний перелік фігурантів цієї справи антикорупційні органи оприлюднили ще 20 серпня. За версією слідства, група займалася не лише готівковими схемами: серед епізодів — і рейдерські захоплення нерухомості на сотні мільйонів гривень, а в записах розмов фігурантів слідчі знайшли вказівки на керівника офісу президенту Кирила Буданова.
Одна з ключових фігуранток, колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, уже перебуває під запобіжним заходом, який їй обрав ВАКС. Тим часом інший учасник розслідування, забудовник Вадим Столар, нещодавно повернувся в Україну зі 300 млн грн для власної застави та наміром домовитися зі слідством.

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили експосадовця та працівників комунального підприємства «Київський метрополітен», які заволоділи понад 137,5 млн грн на транспортуванні вагонів метро в Україну. Про це повідомили в пресслужбі НАБУ.Як з'ясувало слідство, наприкінці 2022 року Варшавський метрополітен безоплатно передав Києву 60 вагонів метро.Для їх доставки комунальне підприємство у 2023 році провело низку тендерів. Перемогу в них здобула наперед визначена компанія, яка запропонувала транспортування за значно завищеною ціною на загальну суму 190 млн грн.“Після отримання оплати для приховування злочину кошти з рахунку компанії переказали на рахунки іншої підконтрольної фірми за кордоном. Надалі частину цієї суми сплатили реальному перевізнику, а решту, 137,5 млн грн, учасники схеми залишили собі”, — йдеться у повідомленні.Серед фігурантів справи, яким оголосили підозру:

експосадовець комунального підприємства «Київський метрополітен»;три службовці комунального підприємства;два співорганізатори злочину;директор підконтрольної компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Склад для Нацгвардії перепродали державі із переплатою у 143 млн грн. НАБУ затримало посадовців НГУ Раніше НАБУ та САП викрили масштабну схему із заволодіння 100 тисячами тонн нафтопродуктів «Укрнафти» та легалізації грошей від її продажу. За словами народного депутата Ярослава Железняка, серед них може бізнесмен Михайло Кіперман.

Вищий антикорупційний суд продовжив ще на два місяці дію процесуальних обов’язків для екскерівника офісу президента Андрія Єрмака, який фігурує у справі про відмивання грошей на будівництві котеджного містечка "Династія" під Києвом. Водночас суд зняв з нього електронний браслет через «можливу загрозу для життя та здоров’я», повідомили у ВАКС. Зокрема слідчий суддя Вищого антикорупційного суду частково задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив строк дії процесуальних обов’язків ще на 60 днів.Зокрема підозрюваний має:

прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду;повідомляти їх про зміну свого місця проживання та роботи;не відлучатись за межі встановлених населених пунктів;здати на зберігання паспорти та інші документи, що дають право на виїзд з України;не спілкуватися з визначеними людьми з приводу обставин, про які йдеться у підозрі.

“Окремо зазначимо, що відповідно до пояснень незалежного медичного спеціаліста, подальше носіння електронного засобу контролю може становити загрозу для життя та здоров’я особи”, — йдеться у повідомленні. У суді додали, що ця обставина стала однією з підстав, з яких ВАКС відмовив у продовженні цього обов’язку. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Відбілювання через армію": хто очолює бригади, які просили випустити Єрмака для "консультацій" Нагадаємо, 10 серпня ВАКС пом'якшив запобіжний захід Єрмаку, дозволивши йому виїзд до кількох областей. Підставою для клопотання його адвокатів стали однотипні листи від командирів військових частин. Ексголова ОП Андрій Єрмак отримав 11 травня підозру від НАБУ, пов'язану з елітними маєтками у кооперативі "Династія", для будівництва яких через корупційні схеми в "Енергоатомі" легалізували понад 460 млн грн. За даними ЗМІ, один з чотирьох будинків належав йому, тоді як іншими резиденціями володіли ексвіцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов, близький друг і бізнес-партнер президента Тімур Міндіч, а також людина, яку на записах називають "Вова". Згодом в антикорі заявили, що президент Володимир Зеленський не є фігурантом розслідування.  ВАКС вирішив відправити Єрмака під варту з правом застави в сумі 140 млн грн. Вже через кілька днів ексглава ОП вийшов із СІЗО. За даними ЗМІ, заставу за Єрмака внесли сім компаній та сім людей. Так, як Єрмака випустили з-під арешту, він має низку процесуальних обов’язків. Чому історія із заставою стала моментом істини для системи влади Зеленського, у статті "Каса на виході. Як збір застави для Єрмака виявив суть системи Зеленського" пояснила Інна Ведернікова.Водночас, за даними ZN.UА, Андрій Єрмак продовжує впливати на політичні процеси в країні. Так, після звільнення Михайла Федорова з Міноборони він зустрічався із тоді ще головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.Також президент Володимир Зеленський погоджував з Єрмаком нещодавнє призначення Рустема Умєрова, який  фігурує на "плівках Міндіча", керівником Служби зовнішньої розвідки.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили масштабну схему із заволодіння 100 тисячами тонн нафтопродуктів «Укрнафти» та легалізації грошей від її продажу. Антикорупційні органи не називають імен підозрюваних, втім за словами народного депутата Ярослава Железняка, серед них може бізнесмен Михайло Кіперман.Як зазначили в НАБУ, за першим епізодом про підозру повідомили чотирьом учасникам оборудки:

організатору (вищого рівня) — одному з лідерів відомої бізнес-групи, яка фактично контролювала нафтову сферу економіки України;організатору (нижчого рівня) — акціонеру низки підконтрольних бізнес-групі товариств, відповідальний за координацію дій виконавців та приховування злочинної діяльності;голові правління та заступнику голови правління з комерційних питань акціонерних товариств, підконтрольних бізнес-групі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Укрнафта» запропонувала інвесторам ревіталізувати виснажені свердловини Про повідомлення підозри Кіперману написав і журналіст Олег Новіков. Також, за його даними, підозру вручили ексголові правління «НПК-Галичина» Богдану Барадному, співвласнику ТОВ «Рожнятівнафта» Євгену Кричевському та колишньому віцепрезиденту ПАТ «Укрнафта» Феліксу Луньову.«Стосовно ще однієї особи — колишнього віцепрезидента ПАТ «Укрнафта» (контрольний пакет акцій належить державі), який є іноземцем — складено письмове повідомлення про підозру. Документи направлено за кордон для вручення у межах міжнародного співробітництва», — додали в НАБУ.Слідство встановило, що керівники бізнес-групи розробили і самі ж реалізували схему, яка дозволила незаконно заволодіти 100 тисячами тонн нафтопродуктів. Загальна вартість фактично вкрадених нафтопродуктів становить понад 2,88 млрд грн.«Спочатку нафтопродукти передавали підконтрольній компанії через договори комісії. Надалі частина перекидалася на інші пов'язані фірми для роздрібного та оптового продажу через мережу АЗС. Одержані від реалізації кошти перераховували на користь контрольованих компаній, зокрема за кордоном», — додали в НАБУ.Розслідування справи Бюро здійснювало за оперативного супроводу СБУ. Водночас на певному етапі розслідування детективи НАБУ виявили витік інформації, які були таємницею слідства. Зокрема, довіреній особі організатора схеми передавали дані про заплановані слідчі та процесуальні дії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ СБУ та БЕБ знайшли чорну бухгалтерію «Укртатнафти» Коломойського «До розголошення інформації може бути причетна службова особа СБУ керівної ланки, підрозділ якої здійснював супровід кримінального провадження», — наголосили в НАБУ.Зазначимо, що за останні кілька років це не перша підозра, оголошена Кіперману. Зокрема, він фігурує у справі завдання збитків «Укренерго» на суму 716 млн грн. Цю справу НАБУ та САП відправили до суду ще у вересні 2024 року. У січні 2024 року НАБУ та САП оголосили в розшук, а згодом заочно арештували підозрюваних у справі Михайла Кіпермана.Роком раніше — у червні 2023 — підозру Кіперману оголосила СБУ. Тоді повідомлялося, що Служба безпеки разом із Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему привласнення 600 мільйонів гривень «Укртатнафти».

Великі політичні історії іноді починаються з дуже конкретних речей — ділянки землі, бульдозера й дороги, якої ще вчора не було. Під Полтавою дорога до майбутніх газових свердловин стала точкою, де зійшлися приватний бізнес, виконавча влада та правоохоронна система. І ця точка, в якій об’єдналися зусилля цього тріумвірату, стала інструментом тиску на місцеву громаду.Фото надане авторомГазовидобувне підприємство ТОВ «МНД Жуківське» намагається подати цю історію як звичайну недокомунікацію з громадою, мовляв, це «господарський спір». Воно аргументує це тим, що компанія має спецдозвіл і є урядова постанова, а незгодний землекористувач нехай звертається до суду. Ось тільки «на землі» все виглядає інакше. Важка техніка прокладає дорогу через землю громади, на яку інше підприємство має посвідчене державним актом право постійного користування. Роботи супроводжують поліція охорони та, за словами представників громади, начебто найняті для залякування молодики. Це виглядає геть не як рівноправний господарський спір.Фото надане авторомМожна було б знову посміятися з «місцевих куркулів», які нібито заважають державі видобувати газ під час війни. Але склад іншої сторони руйнує цю картину та дає підстави для роздумів: бізнес Зіновія Козицького, батька голови Львівської ОВА, та Карела Комарека, у минулому багаторічного партнера «Газпрому», сприяння міської влади і, за інформацією моїх джерел, можливе втручання обласного прокурора Євгена Гладія. Коли на боці приватного бізнесу опиняються чиновники, прокурорська вертикаль і силовий ресурс, земельний «спір» перетворюється на небезпечне протистояння з громадою. Врадіївка свого часу показала, як швидко місцеве свавілля, помножене на безкарність правоохоронців, може спричинити конфлікт далеко за межами одного району. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Львові підписали меморандум щодо земель біля аеропорту: Садовий назвав це "злочином проти громади" І тоді в нас виникає вже геть інша стратегічна картина, доволі сумна й подекуди ганебна, але реальна. Спробуймо в ній розібратися, бо кейс цей важливий, показовий і, я сказав би, симптоматичний не тільки для Полтави, а й для всієї України.

Громада: спочатку техніка, потім запитання

Отже, як я вже казав, «МНД Жуківське» почало роботи на чужій ділянці — просто за правом сильного. Компанія показала спецдозвіл і постанову Кабміну, які насправді аж ніяк не дають вичерпних пояснень її діям. Спецдозвіл на користування надрами не є правом зайти на будь-яку земельну ділянку. Статті 97 і 98 Земельного кодексу передбачають погодження із землекористувачем або оформлення земельного сервітуту.Пункт 6 урядової постанови №1320 дозволяє повторно не отримувати дозволів для відновлення видобутку, не виготовляти проєктів, не отримувати погодження підприємствам, які внаслідок російських атак зазнали руйнувань матеріальної та видобувної бази.8 липня 2026 року секретарка Полтавської міськради Катерина Ямщикова підписала меморандум із директором «МНД Жуківське». Міська влада пообіцяла компанії координацію під час проєктування й будівництва та консультаційну підтримку. Приблизно через два місяці техніка вже працювала на землі громади, на яку інше підприємство має посвідчене державним актом право постійного користування.Якщо хтось не в курсі, меморандуми земельних прав не створюють. А завданням місцевої влади є захист інтересів громади, а не створення адміністративного коридору для «правильних» інвесторів. Ямщикова мала показати людям, що міськрада перевірила власників, фінансування, маршрут, земельні й екологічні документи, провела, зрештою, громадські слухання. Але навіщо: швидше спрацювала формула, мовляв, є команда згори — ми виконуємо, а люди нехай терплять. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Земельний скандал на Закарпатті: слід веде до оточення Льовочкіна

Область: коли родинний бізнес стає партнером влади

За реєстровими даними, 93,75% «МНД Жуківське» належить чеській МND Ukrаіnе, 6,25% — кіпрській ІVЕNА Lіmіtеd. Кінцевими бенефіціарами вказані Карел Комарек і Зіновій Козицький — батько начальника Львівської ОВА Максима Козицького.МND Комарека понад десять років володіла Моrаvіа Gаs Stоrаgе разом із «Газпромом» і стала одноосібним власником лише 26 червня 2024 року. 2011 року група Комарека придбала в Росії нафтовий термінал «Самара», оператор якого згодом працював із «Роснєфтью» та «РН-Бункером». Деталі виходу Комарека з цього активу 2022 року вкрито глибокою темрявою. Біографію цього достойника я вже розбирав два роки тому, коли була перша спроба Карела Комарека і Козицьких зайти на полтавські землі. На мою думку, інвесторів із таким бекграундом не можна допускати до українських надр. Власне, СБУ сама писала в листі до Держгеонадр (про це згадується в судовому рішенні №640/3734/19), що згаданий термінал постачав паливо незаконним збройним формуванням «ЛНР/ДНР».Фото надане авторомНа Львівщині це вже не окремі збіги, а щонайменше три епізоди, що можуть створювати систему, де повноваження Максима Козицького перетинаються з бізнесом його батька. 19 лютого 2026 року він особисто підписав меморандум Львівської ОВА з МND а.s. та газовидобувним підприємством ТОВ «МНД Тинівське», серед бенефіціарів якого зазначені Зіновій Козицький і Карел Комарек. Документ передбачає експертну підтримку, робочі групи, сприяння інвестиціям і публічно-приватному партнерству. Тобто очільник області від імені влади домовився про сприяння бізнесу, в якому присутній приватний інтерес його батька.Другий епізод — дорога на вулиці Гірській у Східниці, на яку 2023 року за розпорядженням Максима Козицького виділили 25 млн грн обласної субвенції. За версією НАБУ, викладеною в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, вона стала фактично єдиним під’їздом до курорту «Панорама Східниця» родини Козицьких, збудованого компанією «Нормаз Плаза», а проєкт отримав 25,8% відповідного річного фінансування доріг. Ще 11 травня 2023 року Антимонопольний комітет України дозволив Зіновію Козицькому придбати контроль у «Вест Енерджі», через яку йому згодом належали 50% «Нормаз Плаза». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Справа "Династії": як гроші "Енергоатома" перетворювалися на маєтки для Єрмака, Міндіча та "Вови" Третій епізод — укладений того ж року департаментом дорожнього господарства ЛОВА контракт на 195,07 млн грн на капремонт дороги Зимівки—Уличне. Вона веде, зокрема, до Орівської ВЕС — спільного проєкту МND та групи компаній «Еко-Оптіми», пов’язаної з родиною Козицьких. Це вже послідовність рішень, яку Національне агентство з питань запобігання корупції має перевірити цілісно: чи повідомляв Максим Козицький про приватний інтерес близької особи, чи усувався від підготовки й погодження рішень і чи не отримували пов’язані з його родиною проєкти переваг завдяки посаді.Тож Полтавщина отримала не просто нового надрокористувача. Схоже, сюди переноситься вже випробувана модель: родинний бізнес входить у партнерство з владою, а публічні повноваження починають працювати поруч із приватним інтересом.

Україна: хто охороняє охоронців

Останнім бар’єром мала би бути прокуратура. За інформацією моїх джерел, місцева поліція та окружна прокуратура спочатку зареєстрували звернення щодо робіт «МНД Жуківське» і почали перевірку. Потім, як стверджують мої джерела, начебто після втручання керівника Полтавської обласної прокуратури Євгена Гладія активні процесуальні дії припинилися, а техніка продовжила працювати.Це можна перевірити за ЄРДР, процесуальними рішеннями тощо.На прикладі справи «Карфаген», в ході якої було викрите «дахування» шахрайських кол-центрів,  ми побачили, у якому стані перебуває орган, який тепер має оцінювати законність дій МНД.За моєю інформацією, у Полтаві працюють десятки таких «офісів». І мені геть нічого не відомо про системну боротьбу обласної прокуратури з цією індустрією. Натомість є документований результат одного провадження. Після обшуку 29 серпня 2025 року на проспекті Миру, 26 правоохоронці вилучили понад 200 одиниць комп’ютерної техніки. Судова ухвала фіксує, що прокурор відділу ОГП не прийшов на розгляд скарги, не подав заперечень і не надав інформації про арешт майна. У результаті техніку повернули. Якою була мотивація цього прокурора і хто давав вказівки прокурору-виконавцю? Це питання повинні перевірити детективи у справі «Карфаген».Адже обласні прокуратури не є автономними князівствами. Закон «Про прокуратуру» визначає єдину систему, в якій ОГП є органом вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур. Тому версія про десятки офісів, що могли роками працювати лише через місцевий «недогляд», а не як частина вертикалі, мабуть, дещо сміховинна.Тому перевірка не може завершитися прізвищем Гладія. НАБУ і САП мають встановити, чи потрапляли полтавські провадження до сфери впливу Кропиви, хто визначав прокурорів, які вказівки йшли з центру, з ким контактував Гладій і чи рухалися кошти.До чого я веду? А до того, що прокуратура займається подібними речами, то чи буде вона відмовляти топ-чиновникам, які попросять «посприяти» у «вході» на полтавські землі «правильних» інвесторів? Тим більш таких, максимально близьких до Банкової.Максим Козицький є не обраним керівником регіону, а президентським призначенцем. Стаття 118 Конституції встановлює відповідальність голів адміністрацій перед президентом і Кабміном. Отже, потенційний зв'язок бізнесу родини голови ОВА — це також питання кадрової відповідальності Банкової. Коли вибори відкладені через війну, відповіддю має бути посилений контроль за призначенцями, а не менша підзвітність.Ось тільки чи здатна Банкова вимагати відповідальності від своїх призначенців? На плівках НАБУ по справі «Династія» ми чули про «Вову» як власника одного з будинків. На мою думку, це має розслідуватися НАБУ та ВАКС, і воєнний стан не має давати і не дає безстрокового імунітету Зеленському від розслідування, і моя відповідна скарга знаходиться у Конституційному суд й розподілена судді-доповідачу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Антикорупційне бюро посилило вплив на українську політику під час війни — FТ

Знову громада

Однак повернемося до нашої ситуації. Насправді у точці під Полтавою сходяться всі ці рівні: бізнес батька голови ОВА, адміністративне сприяння міської влади, повідомлення про можливе втручання обласного прокурора і загальнонаціональна криза прокурорської вертикалі. Воєнний виняток може стати зручним інструментом приватного проєкту саме тому, що інституції, які мали б контролювати його застосування, або сприяють бізнесу, або мовчать.З огляду на згадане НАЗК повинне перевірити дії Максима Козицького щодо компаній із приватним інтересом його батька. Зокрема й «МНД Жуківське». Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура — можливе втручання у полтавське земельне провадження. Офіс генпрокурора — перевірити і оприлюднити хронологію дій обласної прокуратури щодо можливого блокування розслідування дій «МНД Жуківське» на Полтавщині. А СБУ — дати відповідь щодо загроз національній безпеці з огляду на бекграунд одного з інвесторів.Україні потрібен власний газ. Але їй не потрібна система, в якій родинний бізнес отримує прокурорський «дах», громада — офшорних інвесторів, землевласники — захоплені ділянки, а країна — черговий кейс корупційної ганьби.

Національне агентство із запобігання корупції нарешті провело повну перевірку декларації про доходи колишнього міністра Германа Галущенка, якого підозрюють у відмиванні грошей та участі у злочинній організації, яка завдала великих збитків через вплив на енергетичні підприємства, та виявило низку недостовірних відомостей, повідомила голова антикорупційного комітету Верховної Ради України Анастасія Радіна.Вона нагадала, що вимогу про повну перевірку декларації ексміністра скеровувала до НАЗК ще в січні, однак документ за підсумками відправили до Національного антикорупційного бюро України лише в кінці серпня.Так, у декларації виявили, що Герман Глущенко не задекларував:

Оренду арештованого будинку ексміністра Віталія Захарченка, в якому в листопаді 2025 року його знайшли детективи НАБУ.

НАЗК встановило, що він проживав у цьому будинку більше половини звітного періоду, тому мав це задекларувати. Зі свого боку Галущенко пояснював НАЗК, що попри судову заборону на користування будинком, проживав там за усною домовленістю із громадянином Котенком С.О., який і дав йому ключі. На засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради Галущенко особисто розповів, що платив за його оренду $3 тис. у місяць та користувався «окремими приміщеннями будинку» з червня по листопад 2025 року.Зі свого боку НАЗК вказало, що ексміністр мав безперешкодний доступ і необмежену можливість перебувати у цьому будинку, зберігати там власне майно і приймати інших осіб.Водночас сам будинок з 2021 року знаходиться в управлінні АРМА, а на конкурс про прошук управлінця його виставили восени 2025 року.

Квартиру площею 220 квадратних метрів у Швейцарії, у якій проживали його діти з колишньою дружиною.

За оренду цього житла Галущенко сплатив понад 85 тисяч швейцарських франків (приблизно 4,5 млн гривень), хоча стверджував, що нічого не знав про оренду такої квартири його сім’єю.

Грошовий подарунок розміром трохи більше 258 тисяч швейцарських франків (приблизно 12,5 млн гривень) від громадянина Віктора Артемова на навчання своїх дітей у Швейцарії.

У поясненнях для НАЗК Герман Галущенко вказав, що нібито не знав, що за навчання його дітей сплачує інша людина, і не знав, скільки це навчання коштує, хоча ці слова повністю спростовують матеріали НАБУ.У підсумку НАЗК дійшло висновку, що Герман Галущенко приховав у декларації дані на загальну суму 55,5 млн гривень, що підпадає під ознаки ч.2 статті 366-2 Кримінального кодексу — декларування недостовірної інформації.Радіна наголосила, що НАЗК має подбати про те, щоб підстави для таких перевірок Агентство бачило самостійно, а не тільки тоді, коли їх побачили буквально всі інші. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як Держфінмоніторинг допоміг відмити 150 млн грн на заставу для Галущенка: деталі схеми Нагадаємо, у ніч на 15 лютого Галущенка затримали під час спроби виїхати з України, його зняли з поїзда. Після цього йому вручили підозру у справі «Мідас».Уже 17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід. Прокурори просили для нього заставу у 425 млн грн, однак суд встановив вдвічі меншу. Сам ексміністр заявив, що вважає таку суму «вироком» і здатен зібрати не більше 20–30 мільйонів гривень.Водночас перед початком суду Галущенко заперечив незаконне походження грошей, зокрема тих, які пішли на навчання його сина. За його словами, у перший рік ці витрати покривав хрещений батько, а потім «інша людина». Він додав, що у нього «багато кумів і всі вони заможні».Водночас уже 19 серпня НАБУ оголосило підозру у відмиванні коштів десяти людям, які забезпечили внесення 150 млн грн застави за Германа Галущенка. За даними слідства курувала увесь процес звільнена того ж дня заступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили у Головному управління Державної податкової служби в Тернопільській області схему з вимагання хабарів від бізнесу. Наразі затримали двох підозрюваних, повідомили в НАБУ.
Слідство встановило, що заступниця начальника управління разом з керівником одного з територіальних підрозділів наживалися завдяки маніпуляціям з результатами податкових перевірок. Вони нібито знаходили порушення на великі суми грошей та пропонували зменшити суму штрафів в офіційних документах. За весну та літо цього року підозрювані отримали від двох підприємств хабарів на загальну суму 75 тисяч євро (понад 385 тисяч грн — ред.).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Конфлікт між прокуратурою та НАБУ може вплинути на міжнародну фінансову підтримку України — Rеutеrs



У червні, як додали в НАБУ, затримані захотіли отримати від чергової компанії відкат в 11,5% за безперешкодне бюджетне відшкодування ПДВ на понад 14,6 млн грн. Хабар передавали через посередника і в момент передачі НАБУ викрило злочин. 
НАБУ
Як наслідок — заступницю начальника ГУ ДПС у Тернопільській області та її підлеглого затримали. Їм повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою — ред.) Кримінального кодексу України. Наразі НАБУ та САП перевіряють причетність до злочину інших службових осіб ГУ ДПС в Тернопільській області.
Нагадаємо, 9 вересня повідомлялося, що НАБУ прийшло з обшуками в головне управління Державної податкової служби в Тернопільській області. Офіційно причина обшуків не називалась, однак місцеві ЗМІ тоді припустили, що чинна очільниця ГУ ДПС у Тернопільській області Ольга Ліщинська може бути пов’язана зі справою «Карфаген» щодо «кришування» колцентрів працівниками генпрокуратруи.  

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив нову серію записів, які, за його версією, свідчать про причетність директора НАБУ Семена Кривоноса до корупційної схеми із земельною ділянкою у 2014 році. Він стверджує, що тодішній начальник реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Кривонос разом з іншими людьми вимагав від заявника 72 тисячі доларів за отримання землі, а пізніше брав участь в організації її продажу та заниження вартості в документах.
Кравченко заявляє, що нинішній директор НАБУ був причетний до подій, які можуть свідчити про неправомірність його призначення на посаду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кравченко вдарив по Кривоносу через розслідування НАБУ "Імператор". Справу директора бюро готувала СБУ



У відео Кравченко назвав фігурантів записів:
"Янус" — Семен Кривонос, який у 2014 році очолював реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції;
"Швондер" — голова Старобезрадичівської сільради Петро Горбаченко;
"Борменталь" — заявник Владислав Рузматов.
За даними, які навів генпрокурор, у березні-листопаді 2014 року Горбаченко разом із Кривоносом, Віталієм Булашенком, Віталієм Оверченком і Дмитром Шнайдером нібито вимагали від Рузматова 72 тисяч доларів за виділення земельної ділянки площею 0,25 га у селі Тарасівка Обухівського району.
Рузматов у березні 2014 року звернувся до голови сільради, щоб безоплатно отримати землю у власність. За версією слідства, Горбаченко повідомив йому, що зробити це можна лише за хабар у 120 тисяч доларів.
Розмови, оприлюднені Кравченком, стосуються, зокрема, розподілу грошей між учасниками схеми. На записах співрозмовники нібито обговорюють суми, витрати та те, скільки кожен із них зможе отримати.

У квітні 2014 року Рузматов звернувся до правоохоронців і почав діяти під їхнім контролем. За даними Кравченка, це мало допомогти викрити голову сільради та інших учасників схеми.
Кривонос нібито мав знайти формального власника, на якого можна було б безкоштовно оформити землю. Надалі цю ділянку планували перепродати Рузматову.
Горбаченко мав забезпечити скликання сесії сільради та ухвалення рішення про передачу землі на підставну людину. Булашенко нібито виконував роль посередника між учасниками схеми та Рузматовим.
20 травня 2014 року Булашенко повідомив Рузматову, що землю оформлять на Віталія Оверченка. Отримати її Рузматов мав через подальший договір купівлі-продажу між ними.
Згодом сільрада ухвалила рішення про передачу ділянки Оверченку. 30 вересня реєстраційна служба, яку тоді очолював Кривонос, зареєструвала за ним право власності на землю.
Оверченко після цього видав довіреність Дмитру Шнайдеру. Той мав оформити подальший продаж ділянки Рузматову.
28 жовтня Кривонос, за даними Кравченка, доручив Шнайдеру знайти оцінювача, який міг би визначити вартість землі нижче за її реальну ринкову ціну. На оприлюдненому записі співрозмовники обговорюють оцінку приблизно у 149 тисяч гривень.
30 жовтня оцінювач Сергій Рябукін склав звіт, у якому визначив вартість ділянки у 149 896 гривень 25 копійок. Проте її ринкова вартість нібито становила 345 тисяч гривень.
Продати землю Рузматову 31 жовтня 2014 року не вдалося. Шнайдер перебував у нотаріальній конторі, де вже розпочали оформлення документів і перерахунок грошей, але після отримання повідомлення на телефон відмовився завершувати операцію. Спочатку він переніс її на 3 листопада, а згодом відмовився від неї взагалі.
В оприлюдненому Кравченком відео йдеться, що зрив операції пов'язаний із зустріччю Кривоноса із заступником прокурора Обухівського району Олексієм Павлушком, яка відбулася того самого дня. Після неї нібито Кривонос припинив телефонні розмови та перестав спілкуватися з іншими учасниками схеми.
Кравченко заявив, що Кривоноса підозрюють у проханні надати хабар в особливо великому розмірі за використання посади на користь себе та спільників. Кравченко запевняє, що діяла ціла група людей за чіткою попередньою домовленістю.
Також Кравченко оголосив про причетність Кривоноса до організації складання та видачі завідомо підробленого звіту про оцінку земельної ділянки.
Кравченко стверджує, що ці обставини були відомі конкурсній комісії, яка обирала директора НАБУ. Попри це, Кривонос увійшов до трійки кандидатів, яких комісія рекомендувала для призначення.
"Як наслідок, маємо ситуацію, коли особа, яка обґрунтовано підозрюється у корупційних діяннях, в результаті очолила орган, основним призначенням якого є протистояти таким діянням", — підсумовується у відео, яке опублікував Кравченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Офіс генпрокурора спростував підозру Кривоносу, а Кравченко заявив про тиск НАБУ



Нагадаємо, вранці 14 вересня Кравченко підписав підозру для Кривоноса. За його словами, той підробив документи для отримання хабаря та "штучно" всиновив дитину, щоб мати причини для уникнення відповідальності в суді. Кравченко також заявив, що операція "Карфаген", в якій фігурують посадовці ОГП, була організована для того, щоб детективи могли викрасти матеріали кримінальних проваджень проти керівників і працівників антикору.
Вчора вночі генпрокурор виїхав з України у, як сам він сказав, закордонне відрядження. У ЦПК вважають, що чиновник не міг цього зробити, якби не мав дозволу від президента. Тим часом сам Володимир Зеленський у публічній площині на рішення ГП відреагував категорично: заявив, що у Кравченка є лише один шлях — звільнення. Як наслідок, сьогодні за це голосуватиме ВРУ. Також на підозру для Кривоноса відреагували в НАБУ, зауваживши, що тиск на антикорупційні органи, який розпочався торік, продовжується.
У статті "Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка" керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, чому наступне призначення очільника ОГП буде випробуванням для президента.

Керівник НАБУ Семен Кривонос під час відкритого брифінгу заявив, що під час обшуків у рамках справи “Карфаген” у приміщенні Офісу генпрокурора детективи не вилучали матеріали проваджень, вилучено лише довідку. 
Він пояснив, що під час обшуків детективи діяли суворо в межах закону на підставі ухвал слідчих суддів ВАКС. За словами Кривоноса, вони вилучили матеріали, які знаходилися в приміщенні Офісу генерального прокурора та безпосередньо самого генпрокурора, в тому обсязі, в якому вважали достатнім. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Системна атака триває»: НАБУ і САП відповіли на заяву генпрокурора про Кривоноса



“Там про протоколі зазначено, “вилучена довідка”, а не матеріали кримінального провадження”, — сказав очільник НАБУ. 
Він додав, що йдеться щодо так званих контррозвідувальних справ на детективів. 
“Ми раніше публікували, що у деяких детективів знайшли апаратуру вдома. Ці детективи займаються важливими кримінальним провадженнями і займають важливі позиції. Це керівники ГПД, їх заступники. І безпосередньо оця інформація і містилася”, — констатував Кривонос.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





За детективами НАБУ стежили. СБУ "мала довідки" щодо деяких з них — Кривонос



Вранці у понеділок генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу, якого підозрює «у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі» а також «викрадені документів» щодо справ проти керівників і працівників НАБУ та САП із Офісу генпрокурора.
Згодом стало відомо, що вночі Кравченко виїхав закордон. В ЦПК заявили, що такий виїзд був можливий лише за згоди та дозволу президента Володимира Зеленського, який генпрокурор отримав в обмін на підписання  підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.

Після заяви генерального прокурора Руслана Кравченка про підписання підозри директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу та наближеній особі до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександра Клименка, в антикорупційних органах заявили, що розцінюють ці дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи.
Вони зазначили, що активна фаза атаки розпочалась ще минулого літа, коли однією з головних цілей була спроба підпорядкувати НАБУ і САП Офісу Генерального прокурора.
Там наголосили, що НАБУ і САП не беруть участі в політичній боротьбі, а діють виключно в межах закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи.
«Станом на зараз жодної підозри директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручено. Так само НАБУ не вилучало жодних кримінальних проваджень, про які йдеться у заявах Генерального прокурора. Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності», - наголосили там.
Там додали, що таким чином, заяви Кравченка «мають публічний, а не процесуальний характер».
В НАБУ і САП наголошують, що «ніколи не пропонували і не вимагали жодної недоторканності для будь-кого – ані для своїх працівників, ані для інших осіб» та пообіцяли надати більше інформації згодом.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кравченко може виправдовувати оренду будинку у Козині аномальним доходом нової дружини — ЦПК



Вранці у понеділок генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену  Кривоносу, якого підозрює «у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі» а також «викрадені документів» щодо справ проти керівників і працівників НАБУ та САП із Офісу генпрокурора.
Згодом стало відомо, що вночі Кравченко виїхав закордон. В ЦПК заявили, що такий виїзд був можливий лише за згоди та дозволу президента Володимира Зеленського, який генпрокурор отримав в обмін на підписання  підозри директору НАБУ Семену Кривоносу.
Водночас президент Зеленський уже заявив, що у Кравченка є лише один шлях і це звільнення із посади.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка



Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП провели обшуки в офісі генпрокурора та оголосили про викриття справи «Карфаген» — діяльності злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора, яка прикривала шахрайські колцентри та легалізацію грошей.
Після слідчих дій затримали посадовця ОГП Сергія Кропиву, а слідчі дії проводили також у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера, який раніше очолював Київську міську прокуратуру.
Безпосередньо Руслан Кравченко у справі поки не фігурує, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається із біографічними даними та по-батькові чинного генпрокурора.
7 вересня президент України Володимир Зеленський з головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією зустрічався із генеральним прокурором Русланом Кравченком. Після зустрічі останній подав у відставку, але назвав це рішення політичним.

Вже наступного дня «Українська правда» із посиланням на джерела в правоохоронних органах написала, що Кравченко, ймовірно, готує атаку на НАБУ та САП, оскільки в кабінеті Вдовиченко виявили матеріали, що свідчать про стеження за директором НАБУ Семеном Кривоносом та очільником САП Олександром Клименком, а також за їхніми родинами та підлеглими.

Останні кілька операцій Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури отримали гучні та впізнавані назви — «Мідас», «Форрест Гамп», «Феміда» та «Карфаген». Причин вибору таких назв може бути кілька, пише «Радіо Свобода».
У світі надання спецоперацій цікавих назв спецопераціям — це не щось нове. За словами першого заступника голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Ярослава Юрчишина, несподівані назви обирають для конспірації.
«Коли, наприклад, ФБР у США проводить якесь розслідування – вони теж дають завуальовані, закодовані назви своїм операціям. Робиться це з метою конспірації. НАБУ і САП не хочуть, щоб коли велась мова про справи, щоб було зрозуміло про що мова і щоб не злякати тих, хто фігурує на записах», — зазначив депутат в інтерв’ю «Радіо Свобода».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Декларації фігуранта справи «Карфаген» Кропиви показали статки його родини — YоuСоntrоl



Ще однією причиною вибору назви з-поміж імен античних царів, богинь міст чи героїв всім відомих фільмів може бути спроба привернути увагу. Такий собі елемент широкого розголосу.
 «Це про піар, це про додатковий розголос та інформаційний вплив, оскільки всі слідчі операції антикорупційних органів, всі розслідування – вони супроводжуються серйозною медіа-кампанією по їхній підтримці. І в рамках саме стратегічних комунікацій і потрібного медіа-фокусу і даються ці назви», — розповів в інтерв’ю медіа політолог Олег Саакян.
Крім того, широкий резонанс, створений, зокрема, і назвою справи — це спроба антикорупційних органів захистити свою незалежність та вистояти під тиском.
«Вивести НАБУ і САП з-під можливого удару. Чим більше публічної уваги і розголосу — тим у більшій безпеці перебувають самі антикорупційні органи, тим менше шансів, що атаки на НАБУ і САП увінчаються успіхом. А такий захист цим органам і справді потрібен», — пояснив Юрчишин.
Водночас самі НАБУ та САП не повідомляли, чому обрали ту чи іншу назву для своїх спецоперацій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ЄК прокоментували операцію "Форрест Гамп"



Раніше повідомлялося, що наприкінці серпня народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко зареєстрував постанову №15568 про утворення нової тимчасової слідчої комісії, яка, якщо проєкт збере необхідну кількість голосів народних обранців, відновить роботу скандальної ТСК Власенка-Бужанського. Та торік «відзначилася» боротьбою з антикорупційними активістами. Пояснювальна записка до законопроєкту підтверджує — нова комісія продовжить «розслідувати» корупційні ризики в антикорупційній інфраструктурі.   
У НАБУ та САП неодноразово заявляли, що очікують поновлення тиску, а спроба реанімувати скандальну ТСК Власенка-Бужанського може бути першим кроком у цьому напрямку. Втім, директор бюро Семен Кривонос зазначив, що 2025-й був успішним для актикору, адже інституції довели ефективність та завдяки українцям захистили свою незалежність. Він додав, що Україні необхідні системні реформи для посилення таких структур. 

ВАКС у п'ятницю, 11 вересня, визнав винним народного депутата Олександра Юрченка в хабарництві. Його засудили до дев’яти років позбавлення волі, повідомила Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе. 
Доповюється…
 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура підтвердила, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід народному депутату Вадиму Столару, який фігурує у справах «Форрест Гамп» та «Феміда». САП не називає імені підозрюваного, якому обрали запобіжний захід, але деталі вказують на Столара.Так, як і повідомляли ЗМІ, суд призначив йому 300 млн грн застави. Також на Столара наклали такі процесуальні обов’язки:

прибувати на першу вимогу до детективів, прокурорів та суду;не виїжджати з України без дозволу детектива, прокурора та суду;повідомляти про зміну свого місця проживання;не спілкуватися з іншими підозрюваними та свідками у справі;здати на зберігання до Державної міграційної служби всі свої закордонні паспорти та інші документи, що дають право перетинати держкордон.

Як повідомляло ZN.UА з посиланням на джерела, Столар повернувся в Україну, аби укласти угоду зі слідством. При чому гроші для застави — саме 300 млн грн — він приготував заздалегідь. За нашою інформацією, тривала відсутність загрожувала йому втратою контролю за бізнес-активами: партнери могли скористатися його становищем для їхнього перерозподілу. Тому він повернувся, щоб утримати свою бізнес-імперію.  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда» Нагадаємо, у серпні НАБУ та САП оголосили низку підозр в рамках антикорупційного розслідування «Форрест Гамп». Слідство встановило, що члени злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Микитась, депутат від колишньої ОПЗЖ Столар та ексзаступниця голови ОП Ірина Мудра, забезпечили легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи «Мідас». Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».Також слідство вважає, що підозрювані «Форрест Гампу» незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень. 

Генерал Служби безпеки України Ілля Вітюк намагається затягнути розгляд справи про незаконне збагачення у Вищому антикорупційному суді України. Як повідомив Центр протидії корупції, під час підготовчого засідання ВАКС 10 вересня його захист подав клопотання про направлення справи до іншого суду.
В ЦПК зазначили, що  захист Вітюка просив відкласти засідання не лише у звʼязку із вирішенням питання підсудності, а й через тривогу в Києві, яку на той момент вже скасували.
При цьому сам Вітюк до суду не з’явився, а приєднався онлайн, адже нібито знаходиться у відрядженні. Також у адвокатів  захисту виникали проблеми з підписанням документів про ознайомлення прав та обовʼязків онлайн. В ЦПК назвали цей факт дуже іронічним, оскільки Вітюк раніше очолював Департамент кіберзахисту СБУ.
У підсумку суддя ВАКС частково задовольнив клопотання захисту та заслухав лише прокурора САП.
Це вже не вперше захист Вітюка просить перевести справу до іншого суду — такі клопотання також подавали під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до Вітюка, однак тоді слідчий суддя відмовив, адже вважає підозрюваного субʼєктом підслідності НАБУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Павлущик розповів, чому НАЗК на відміну від НАБУ не побачило порушень у випадку з Крупою та Вітюком



Справу Іллі Вітюка щодо підозри його у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації передали до суду на початку вересня. Підозру посадовцю вручили восени 2025 року. За даними слідства, у грудні 2023 року службовець придбав квартиру за 21,6 млн грн та оформив її на члена своєї сім’ї. При цьому за договором її вартість становить 12,8 млн грн. Для обґрунтування походження коштів, член сім’ї вказав, що надавав з лютого 2022 року юридичні та консалтингові послуги.
Розслідування почали після того, як  на початку квітня 2024 року журналісти «Слідства.Інфо» опублікували розслідування про придбання дружиною Вітюка Юлією у грудні 2023 року квартири у житловому комплексі преміум-класу на столичному Печерську. При цьому кошти на житло вона буцімто заробила уже під час повномасштабної війни.
Після цього, керівника департаменту відсторонили від виконання службових обов’язків та відправлено на фронт, а президент Володимир Зеленський видав указ про його звільнення.

Перша заступниця генпрокурора Марія Вдовиченко, яка фігурує у розслідуванні НАБУ та САП написала заяву про відставку. Про це інформує Центр протидії корупції.
У пресслужбі Офісі генпрокурора повідомили "Українській правді", що відповідний наказ було підписано. Там уточнили, що "вчора був її останній робочий день". 
Слідом за генпрокурором Русланом Кравченком заяву про відставку написала його перша заступниця Марія Вдовиченко.
За даними ЦПК, під час обшуків у межах операції «Карфаген» у Вдовиченко знайшли коштовні годинники Rоlех. За даними слідства, їх подарував на день народження співробітник ОГП Сергій Кропива, який отримав підозру від НАБУ і САП.
Активісти нагадали, що саме Вдовиченко підписувала документи у сфабрикованому провадженні щодо детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова. Крім того, її брат обіймає керівну посаду у військовій прокуратурі Росії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Першим замом голови ОГП стала прокурорка із численними родичами у Росії



Раніше УП з посиланням на джерела в правоохоронних органах повідомляла, що під час обшуків у першої заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко виявили матеріали, що свідчать про стеження за директором НАБУ Семеном Кривоносом та очільником САП Олександром Клименком, а також за їхніми родинами та підлеглими. В УП зазначили, що це може свідчити про намір генпрокурора Руслана Кравченка контратакували антикорупційні органи.
Напередодні, Руслан Кравченко подав у відставку і заявив, що зробив це у зв'язку із операцією НАБУ і САП «Карфаген» щодо «кришування» мережі шахрайських колцентрів. Одним із її ключових фігурантів справи є посадовець офісу генерального прокурора Сергій Кропива, якого вже відправили під варту із заставою в 120 млн грн.
На плівках Кропива, він же «Канцлер» говорить із людиною до якої звертається «Андрійович» чи «шеф». Таке ж саме по  батькові й у генпрокурора Кравченка.
Кравченко свою причетність заперечує. Втім, слідство вважає, що Кропива був наближеним до генпрокурора. Зокрема, він контролював та оплачував ремонт у його будинку в Козині.