Дзеркало Тижня

Цей текст публікується у межах «Ініціативи 143» — акту солідарності українських медійників, що вирішили підтримати колег зі «Слідства.Інфо» та ЦПК, яким Печерський суд заборонив публікувати це розслідування. Ще до заборони суду журналісти Аліна Стрижак (ЦПК) та Максим Савчук («Слідство.Інфо») зібрали всю інформацію, і розслідування було готове до публікації. Один зі співавторів, на якого не поширюється заборона суду, передав цей текст нашій редакції. Оскільки така заборона виглядає відвертим проявом цензури, ми разом з іншими учасниками ініціативи вважаємо за необхідне оприлюднити розслідування.

Сімейний портрет

Якщо ви шукатимете родичів директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова у російській соцмережі «Одноклассники», то неодмінно натрапите на це фото. На тлі зеленого паркану стоять п’ятеро чоловіків. Світлина опублікована 2011 року і має підпис «мій чоловік із братами».оk.ruНа ній ви одразу впізнаєте Олексія Сухачова — він у центрі світлини. А крайній праворуч — його рідний брат Олександр Сухачов, значно менш публічний, аніж директор ДБР.Олександр старший за Олексія трохи більш як на шість років. У відкритих джерелах про нього інформації небагато: згідно із соцмережами — родом із Харкова, протягом 2007–2015 років був фізичною особою-підприємцем, профіль діяльності — надання в оренду нерухомості. Олександр Сухачов також працював керівником і епізодично володів частками в приватних компаніях. За інформацією «Наших грошей», 2023 року чоловік працював у службі безпеки «Укрзалізниці» в Києві. Також Олександра можна знайти на фото працівників державного «Укргазбанку» 2025-го. У телефонних книгах його номер підписували як номер представника різних банків.Олександр Сухачов і працівники «Укргазбанку».61000.соm.uаЗ першого погляду — нічого особливого. Але якщо ви підете до центру надання адміністративних послуг і замовите деталізовану довідку про нерухомість Олександра Сухачова з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, будьте готові до того, що вам нададуть стос зі 155 аркушів. Саме таким є обсяг довідки з переліком майна, яке реєстрували на рідного брата директора ДБР. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У суді кажуть, що заборона на публікацію розслідування щодо брата директора ДБР — тимчасова — ЗМІ

Квартира за ціною смартфона

Відповідно до даних із реєстру, брат Олексія Сухачова 2018 року став власником 40% обʼєктів у житловому багатоквартирному будинку в Харкові на вулиці Юлія Чигирина, 13. За цією адресою розташований ЖК «ІТ-Парк Маnufасturа» забудовника «Строй Сіті». А протягом 2018–2020 років брат директора ДБР зібрав колекцію зі 143 об’єктів у двох харківських ЖК за адресами, які на сайтах оголошень згадуються як об’єкти забудовника «Строй Сіті».Харків-Ріелтер«Унікальний проєкт для ринку нерухомості Харкова. Йому вдається об’єднати офісні приміщення і житлові квартири з єдиною екосистемою. Передбачена сотня однокімнатних квартир невеликої площі, апарт-готель, ореn-sрасе простір», — так описували «ІТ-Парк Маnufасturа» на одному із сайтів продажу нерухомості.2019 року забудовник пропонував квартири в цьому житловому комплексі за середньою ціною майже 800 доларів за квадратний метр. Тому логічно було б припустити, що Олександр Сухачов витратив мільйони доларів на набуття цього майна. Але це не так.Відповідно до документів, які є в розпорядженні авторів розслідування, він скуповував нерухомість у ЖК «ІТ-Парк Маnufасturа» за балансовою вартістю, значно нижчою за ринкові ціни. Настільки низькою, що її можна порівнювати з ціною смартфона.Наприклад, 9 липня 2018 року за двома угодами купівлі-продажу Олександр Сухачов придбав 30 квартир у цьому харківському ЖК. Ціна за одну квартиру становила від 24,6 тис. до 48,9 тис. грн, тобто за тодішнім курсом кожна квартира обійшлася від 932 до 1856 дол. За ці 30 квартир брат на той час заступника начальника департаменту Генпрокуратури Олексія Сухачова сукупно виклав трохи більш як мільйон гривень (на той час 39,3 тис. дол.). За два дні Олександр Сухачов повторив свій успіх і докупив іще 28 квартир, витративши менш як 33 тис. дол. Ціна найдешевшої становила 26,5 тис. грн, найдорожчої — 38,7 тис. грн.Саме деталі цих операцій виявилися дуже чутливими для продавця — компанії ТОВ «Парковий-2». Там, отримавши запит від журналістки Аліни Стрижак, звернулися до Печерського райсуду Києва. І суддя Сергій Вовк заборонив Стрижак, «Слідству.Інфо» та Центру протидії корупції поширювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова. 13 липня «Парковий-2» подав позов, у якому наполягає, що «інформація про нерухомість та укладені угоди є частиною приватного життя фізичної особи та містить комерційну таємницю забудовника». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Скандал із братом директора ДБР: забудовник вимагає через суд обмежити журналістські розслідування Але історія з харківською нерухомістю брата Олексія Сухачова — це не лише про «комерційну таємницю» і «приватне життя фізичної особи». Це ще й історія про взаємини харківського забудовника з ДБР, яке розслідувало його діяльність.

Коли розслідуєш «своїх»

На момент купівлі квартир 2018 року ТОВ «Парковий-2» належало на той час адвокату Івану Козікову, а тепер пов’язане зі «Строй Сіті» — компанією, проєктами якої є ЖК «ІТ-Парк Маnufасturа» та комплекс на проспекті Героїв Харкова, де Олександр Сухачов мав нерухомість.Цей зв’язок простежується через Людмилу Рябих — сестру дружини колишнього власника «Строй Сіті», бізнесмена Єгора Масленнікова. Ви могли про нього чути завдяки коштовному «Роллс-Ройсу», який у грудні 2024-го зафіксували журналісти «Української правди» в Монте-Карло. Особисто у Масленнікова Олександр Сухачов докуповував 11 квартир. І так само — за символічні гроші.Сторінка Єгора Масленникова у Fасеbооk, «Українська правда»Але зв’язок Олександра Сухачова із забудовником простежується не лише завдяки купівлі квартир зі знижкою. За даними реєстру судових рішень, 2021 року, розслідуючи ймовірну незаконність забудов за повідомленням СБУ, співробітники Національної поліції провели обшуки в офісах «Строй Сіті» та виявили печатки фірм, які належать або раніше належали безпосередньо Олександру Сухачову, а також фінансову документацію компанії, власником якої він був.Тож можна припустити, що Олександр Сухачов міг залучатися до діяльності забудовника не лише як покупець, а і як інвестор. Але чи мав він на це кошти? Поспілкуватися безпосередньо з Олександром Сухачовим не вдалося — на дзвінки та звернення чоловік не відповів.Того ж таки 2021 року поліція та прокуратура відкрили кримінальне провадження щодо самобудів «Строй Сіті». Якщо коротко і спрощено — забудовник ставив посеред Харкова паркани, приганяв екскаватори та починав будувати житлові комплекси.Зокрема йшлося про будинки, за адресами яких набував нерухомість Олександр Сухачов. Це й стало предметом дослідження правоохоронців.Але розслідували поліціянти цю справу недовго. У грудні 2022-го заступник генпрокурора доручив розслідування головному слідчому управлінню ДБР. Протягом певного часу бюро розслідувало справу, в якій фігурує компанія, ймовірно, пов’язана з братом їхнього керівника, але зрештою підозри нікому не оголосили.Власник «Строй Сіті» Єгор Масленніков, як повідомляли журналісти Віhus.Іnfо, переписав старий будівельний бізнес на сестру дружини та відкрив новий — у Дубаї. Після цього провадження щодо самобудів, яке розслідувало ДБР, у серпні минулого року знов опинилося в поліції (але вже Чернігівщини), де його зрештою закрили. І, найімовірніше, це було б остаточною крапкою в історії із самобудами.Але за дивним, або ж навпаки — закономірним збігом провадження поновили після того, як особи, згадані в цьому розслідуванні, отримали інформаційні запити від журналістів.Станом на сьогодні Олександр Сухачов припинив володіти майже всіма 143 квартирами й офісами.У Державному бюро розслідувань на запит журналістів відповіли, що ні вони, ні їхній директор не володіють «інформацією стосовно фактів участі Сухачова Олександра Олександровича в будь-якій господарській діяльності, в тому числі із забудовником «Строй Сіті», набуття ним будь-якої нерухомості». На запитання щодо досудового розслідування дій забудовника у ДБР повідомили, що рішення про закриття провадження не ухвалювали, й наголосили, що доручення здійснення досудового розслідування слідчим інших органів є компетенцією прокуратури.

Втеча колишнього співвласника "ПриватБанку" Геннадія Боголюбова через пункт пропуску "Ягодин" у червні 2024 року стала підставою для кількох кримінальних проваджень ДБР. Аналіз судових рішень свідчить, що справа стосовно самого бізнесмена наразі фактично поставлена на паузу, однак розслідування обставин його виїзду вивело слідство ще на одного фигуранта.Аналіз матеріалів ЄДРСР свідчить про щонайменше три пов'язані кримінальні провадження.Базовим є провадження №62022000000000619, відкрите 22 вересня 2022 року за ч.3 ст.209 та ч.3 ст.332 КК України. Із його матеріалів після втечі Боголюбова виділили окремі епізоди.Провадження №62024000000001046 стосується Боголюбова. У ньому бізнесмену повідомили про підозру у незаконному переправленні через кордон та незаконному заволодінні паспортом.Окремо ж розслідували дії начальника групи інспекторів прикордонного контролю пункту пропуску "Ягодин" Володимира Макаренка. Це провадження №62024000000000979 вже перебуває на розгляді суду.

Справа Боголюбова зупинена

Із ухвали Печерського райсуду Києва випливає, що 6 лютого 2025 року досудове розслідування щодо Боголюбова було зупинене на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 КПК України. Така підстава застосовується, коли підозрюваний переховується від слідства, а його місцеперебування не встановлено.Судові матеріали також свідчать, що ДБР звернулося до прокуратури Польщі із запитом про міжнародну правову допомогу."Скеровано для організації виконання до Національної прокуратури Республіки Польща запит про міжнародну правову допомогу. На даний час відповідь на вказаний запит (...) не надходила.", — йдеться в ухвалі.Після зупинення провадження слідчі не можуть проводити процесуальні дії, окрім тих, що спрямовані на пошук Боголюбова. Водночас його захист намагався оскаржити як постанову про зупинення розслідування, так і рішення про оголошення Боголюбова у розшук.

У справі прикордонника новий фігурант

Водночас судові матеріали свідчать, що обвинувальний акт щодо начальника групи інспекторів прикордонного КПП "Ягодин" Володимира Макаренка, якого обвинувачують у сприянні втечі Боголюбова, вже перебуває на розгляді суду. Крім того, слідство здобуло у справі додаткову оперативну інформацію.В ухвалі Любомльського районного суду Волинської області від 3 грудня 2025 року зазначено, що слідство встановило ще одну особу, яка могла сприяти втечі Боголюбова.У документі вказано, що підозрюваному "здійснювали сприяння в організації та незаконному перетині державного кордону України та привласненні офіційних документів" особа, яка користувалася конкретним номером телефону.Суд дозволив отримати банківську інформацію для встановлення користувача номера, оскільки він був оформлений через банк.Суд наголосив, що встановлення особи користувача номера "має істотне значення" для перевірки доводів обвинувачення, а власник телефону "міг бути причетним до вчинення інкримінованих дій". Важливо і те, що саме захист Макаренка наполягає на встановленні цієї особи, розраховуючи таким чином довести невинуватість прикордонника.На момент втечі Боголюбова Західне регіональне управління ДПСУ, до якого належить КПП "Ягодин", очолював Володимир Вавринюк. Макаренко був його підлеглим.Попри гучний скандал з Боголюбовим, у жовтні 2025 року Вавринюка призначили першим заступником голови ДПСУ, а вже у січні 2026 року він став т.в.о. голови служби.Нагадаємо, у січні 2026 року депутат Олексій Гончаренко повідомляв про проведення НАБУ обшуків у Вавринюка. А вже у травні Бюро заявило про викриття схеми вимагання 1 млн дол. за постачання безпілотників для ДПСУ.

НАБУ та САП повідомили нову підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом», який у матеріалах слідства фігурує як «Тенор». Його підозрюють у відмиванні коштів, одержаних за злочинною схемою, відомою під назвою «шлагбаум», яку викрили восени минулого року в межах операції «Мідас», пише НАБУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Народний депутат Кучеренко і фігуранти справи «Мідас»: журналісти дізналися, що їх пов’язує



«НАБУ та САП виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на АТ «НАЕК «Енергоатом»», — йдеться у повідомленні Бюро.
За версією слідства, у період із 2023 по 2025 рік підозрюваний легалізував понад 30 млн грн. За ці кошти експосадовець придбав два автомобілі Меrсеdеs-Веnz загальною вартістю понад 8 млн грн, елітну нерухомість в Україні та на індонезійському острові Балі (на суму в еквіваленті понад 19 млн грн), а також різні предмети розкоші. 
Зазначається, що для унеможливлення викриття фінансових транзакцій, «Тенор» використовував криптовалюту, а всі активи оформлював на близьку особу.
Антикорупційні органи не уточнюють імені підозрюваного, однак раніше повідомлялося, що під псевдо «Тенор» у справи про масштабні розкрадання в «Енергоатомі» фігурує Дмитро Басов. 12 листопада 2025 року антикорупційні органи повідомили про затримання п'яти фігурантів справи та оголошення підозри семи учасникам злочинної організації – Тімуру Міндічу (який вночі напередодні обшуків виїхав з України), колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку, виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову та чотирьом особам-«працівникам» бек-офісу з легалізації коштів. Того ж дня суд відправив Басова під варту терміном на 60 днів із можливістю внесення 40 млн гривень застави. 26 грудня за нього внесли всю суму застави.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАЗК зараз вивчає непублічний масив даних щодо «плівок Міндіча» – Павлущик



У листопаді 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на «Енергоатом". Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а "відкат" сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача.
11 листопада прокурори заявили, що затримали п'ятьох учасників схеми. Тим часом про підозру повідомлено семи фігурантам, зокрема «Карлсону». Мова йде про друга президента та співвласника проєкту «Квартал 95» Тімура Міндіча, який виїхав з України в Ізраїль за кілька годин до початку слідчих дій. За даними детективів, саме він контролював відмивання грошей.

За народного депутата Миколу Тищенка внесли усю заставу у справі про колцентри та відмивання грошей. Про це пише lіgа.nеt з посиланням на пресслужбу Вищого антикорупційного суду.
Сума застави сягнула 10 млн грн. Як пишуть у проєкті "Схеми", 650 тисяч гривень вніс сам Тищенко. Половину застави сплатила приватна фірма з Дніпра, а ще 4 млн 350 тисяч внесла приватна особа.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тищенка примусово доставлять на наступне засідання суду — ОГП



"Вчора [9 липня] ми бачили на рахунку не всі гроші, а сьогодні вже вся сума надійшла", — зазначили у ВАКС.
Нагадаємо, у червні НАБУ та САП повідомили Тищенку про підозру у вимаганні неправомірної вигоди, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та внесенні недостовірних відомостей до декларації. За версією слідства, у 2023 році депутат вимагав понад мільйон доларів у людини, яку вважав причетною до роботи колцентрів. Натомість він обіцяв не перешкоджати діяльності одних таких центрів і вплинути на роботу їхніх конкурентів.

3 липня ВАКС обрав Тищенку запобіжний захід у вигляді застави 10 млн грн, відмовивши стороні обвинувачення у триманні під вартою. Суд також зобов'язав депутата носити електронний браслет, здати документи для виїзду за кордон, не залишати Київ без дозволу та утримуватися від спілкування зі свідками.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок у справі колишнього голови Тернопільської обласної ради Михайлу Головку про вимагання та отримання хабаря від бізнесмена-волонтера.
У червні 2025 року ВАКС  Визнав головка винним у вимаганні хабаря та незаконному зберіганні боєприпасів і призначив йому дев’ять років позбавлення волі із конфіскацією майна і забороною займати обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на три роки.
Як повідомили в НАБУ, під час розгляду справи у Апеляційній палаті суд частково задовольнив скаргу захисників та  виключив з обвинувачення частину про зберігання боєприпасів. Водночас в іншій частині вирок ВАКС залишено без змін.
Оскільки ухвала суду набрала законної сили з моменту проголошення, Головка взяли під варту відразу в залі суду.
Відповідно до законодавства України він може ще оскаржити вирок у касаційному порядку у Верховному Суді впродовж трьох місяців.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ВАКС визнав винним ексголову ДФС Насірова: який вирок йому присуджено



Михайла Головка затримали у червні 2023 року після викриття на вимозі та отриманні частини хабаря на суму понад 600 тис. грн (загалом вимагали 1,8 мільйона гривень) від бізнесмена-волонтера. Посадовець вимагав гроші запогодження актів виконаних робіт із будівництва та ремонту інфраструктурних об’єктів комунальним підприємством Тернопільської облради.
Тоді ж правоохоронці затримали як спільників двох заступників голови Тернопільської ОВА — Ігоря Демʼянчука та Ігоря Гайдука. Зокрема Гайдука засудили до восьми років позбавлення волі, а Ігор Дем’янчук мобілізувався до ЗСУ на посаду начальника групи цивільно-військового співробітництва штабу управління військової частини, через що провадження щодо нього довелося зупинити.

Вищий антикорупційний суд на засіданні 7 липня частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про продовження обов’язків колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову та вирішив не продовжувати обов’язок носити електронний браслет, повідомив Центр протидії корупції.За Чернишовим залишили такі обов’язки як:

повідомляти про зміну місця проживання та роботи;прибувати до детектива, прокурора, суду  утримуватись від спілкування з Тімуром Міндічем, Олександром Цукерманом та ще низкою осіб;здати закордонний паспорт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Хто кому кум: як пов’язані Чернишов, Єрмак та Зеленський Про розслідування справи щодо Олексія Чернишова про ймовірну легалізацію ним коштів для будівництва чотирьох будинків в котеджному містечку під Києвом стало відомо ще в жовтні 2025 року,  до викриття справи «Мідас». На той момент у Чернишова вже була підозра у справі про корупційну оборудку в Міністерстві регіонального розвитку України. Саме зі справою Чернишова пов’язували обшуки та арешти в детективів НАБУ, після яких Верховна Рада намагалася позбавити антикорупційні органи незалежності. Ба більше, у звіті фахівців ЄК справу політика називають «інституційним спусковим гачком» тиску на бюро та антикорупційну прокуратуру.За даними НАБУ, Чернишов відвідував так звану «пральню Міндіча», де йому та дружині передали понад 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро готівкою. Отримувачем коштів, здебільшого, була Світлана Чернишова, яка на аудіозаписах фігурує під псевдо «Професор».Станом на зараз слідство у справі завершене та йде ознайомлення з матеріалами справи.

Вищий антикорупційний суд відмовив Спеціалізованій антикорупційній  прокуратурі у клопотанні про продовження процесуальних обов’язків лідерці фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яку підозрюють у пропозиції хабаря. Як повідомив Центр протидії корупції, рішення ухвалили 7 липня.
Тепер із Тимошенко зняли зобов’язання прибувати за викликом до прокурора та повідомляти про зміну місця проживання.  Водночас прокурор САП наполягав на їх продовженні, оскільки певні ризики зберігаються, як от ризик впливу на експертів та свідків, переховування від суду та перешкоджання іншим чином.
Прокурор вказав і на той факт, що Тимошенко затягувала з ознайомленням з матеріалами справи і фактично не отримала їх.
Тим не менше суд зняв обов’язки з депутатки. Ця ухвала суду оскарженню. Не підлягає.
Водночас як підкреслюють аналітики Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, це рішення не означає, що Юлія Тимошенко зможе ігнорувати засідання суду —обовʼязок зʼявлятись за викликом до суду є обов’язковим для всіх громадян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Юлії Тимошенко відмовили у передачі справи про корупцію до іншого суду



Нагадаємо, 14 січня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру Юлії Тимошенко, яку викрили на пропозиції по 10 тисяч доларів хабаря щомісяця депутатам інших фракцій за «потрібне» голосування щодо конкретних законопроєктів. За даними ZN.UА, вона пропонувала гроші «слугам народу». Санкція інкримінованої їй статті передбачає до 10 років позбавлення волі. 
Сама ж Тимошенко назвала слідчі дії антикорупційних органів зачисткою політичних конкурентів і заперечує всі обвинувачення.


Як писала Інна Ведернікова у статті «Гроші за голос. Що відбувається в справах НАБУ проти Кісєля й Тимошенко», ключовим доказом у справі Тимошенко є аудіозаписи розмов, датовані січнем 2026 року. На них жіночий голос, схожий на голос Юлії Тимошенко, обговорює з чоловічим співрозмовником питання регулярних виплат депутатам. Результати державної експертизи цих записів можуть не задовольнити захист Тимошенко, яка стверджує про фальсифікацію записів.

«Туман війни розсіється. Але європейці хочуть, щоб ви вийшли з цієї битви демократичною країною. Не схожою на Росію», — сказав на зустрічі з журналістами та медіа-спільнотою посол, представник ОБСЄ з питань свободи медіа Ян Браату.Ми теж цього хочемо. І щодня шукаємо відповідь на запитання, як залишитися демократією, якщо війна встановлює свої правила. Адже найсуворіші з них безпосередньо стосуються не тільки процесів жорсткої централізації влади в руках президента, а й інформації та свободи слова.З одного боку, схоже, за майже п’ять років війни ми намацали ту межу, за якою війна та влада починають знищувати свободу: в Україні, попри пильну увагу силовиків, збереглися незалежні медіа та громадянське суспільство. З іншого — не можна не помічати й того, що поступово в нас сформувалася культура замовчування, яка підмінює реальність.Коли ж ти — і не має значення, людина це чи держава, — перебуваєш в ілюзії, то не можеш чітко усвідомити своє становище й ухвалити правильне рішення, щоб визначити напрямок руху.Причому замовчує правду не лише влада. І не лише в питаннях державної безпеки. У цей бік дрейфує й активне громадянське суспільство, і медіа. Контракт на мовчання із самим собою уклало й суспільство.І це, можливо, одна з найнебезпечніших тенденцій, які породила війна. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Диктат національної корупції «Треба брати!». Як працює «психологія справедливого осуду»

Перший рівень. Влада

Величезної шкоди замовчування завдало нашій армії. Поява першого в уряді відносно суб’єктного міністра оборони Михайла Федорова (причина такої тимчасової преференції від президента, якої не має навіть прем’єр, не є темою цієї розмови) несподівано перетворилася на лакмусовий папірець для всієї системи влади. Тому що вперше за роки війни всередині неї раптом дозволили проявитися людині, яка почала публічно говорити про те, про що сама система та її лідер президент Зеленський воліють мовчати. Про проблеми мобілізації. Про насильство та беззаконня в ТЦК. Про кадрові провали в армії. Про якість військово-лікарських комісій і медичної допомоги. Про ставлення держави до прав людини. Про ігнорування очікувань військових, які п’ятий рік поспіль воюють із квитком в один кінець.Результати замовчування цих проблем критичні для держави, що воює: напади власних громадян на працівників ТЦК (526 випадків за роки війни, і їхня кількість постійно зростає), 200 тисяч СЗЧ, катастрофічна нестача людей на фронті та спроба реформи Федорова, яку вороже зустріли і цивільні, й військові. Тому що йдеться наразі не про реальну реформу, а про проєкт «Вікно 2026–27», мета якого — встигти набрати людей і змінити ситуацію на полі бою.Однак вдихніть глибше — поринатимемо в туман далі. Розповідаючи про те, як йому доводиться змінювати ситуацію в міністерстві, протистояти корупційним кланам і тиску придворних гравців на ринку оборонних закупівель, Федоров на політичному рівні фактично зафіксував те, що на юридичному нині розслідують детективи НАБУ. (Чому при цьому міністр не написав жодної заяви ні до антикорупційних органів, ні до прокуратури, ні до СБУ — інше питання.)«Я відразу запитав у президента: як мені діяти? — розповідає в одному з нещодавніх інтерв’ю Федоров. — Президент сказав: вчиняй по совісті». «Це брехня, ми молодці»: Зеленський відкинув звинувачення в надмірній корупції та похвалив себе за боротьбу з нею — ВВС При цьому будь-яка людина, хоч трохи втаємничена в те, що відбувається в країні, розуміє: говорячи про корупційні клани та спротив усередині системи, міністр оборони фактично каже про результати роботи свого попередника Рустема Умерова. Того самого Умерова, який після завершення кар’єри в Міністерстві оборони (з її наслідками тепер так завзято бореться Федоров) не тільки не опинився на політичній периферії, а став практично правою рукою президента в РНБО й очолив ключову переговорну групу з американцями та росіянами.Відчуваєте невідповідність, так?А якщо згадати опубліковані записи Міндіча, де ми стали свідками сніданку ексміністра оборони Умерова з громадянином іноземної держави, який лобіював постачання тих самих «лівих» бронежилетів? Одночасне існування в найближчому оточенні президента публічного борця з корупційними кланами Михайла Федорова та одного з провідників цих кланів Умерова — м’яко кажучи, аргумент не на користь збільшення часу перебування на посаді Федорова. Хоча відмова міністра оборони від політичних амбіцій (і публічно, й на зустрічі зі своєю командою) може дати йому трохи більше шансів і часу.Водночас сам Федоров мовчить про Умерова, ніби не знає, чиї завали розгрібає. Цікаво, він розмовляв про це з президентом? Чи тут теж діє культура замовчування, вже всередині самої влади? Як у депутатів фракції «Слуга народу», котрі після оголошення колишньому голові офісу президента Андрію Єрмаку підозри у відмиванні грошей на будівництві особняка в кооперативі «Династія» так і не насмілилися на зустрічі з президентом поставити пряме запитання: «А Вова, будинок якого поруч із Єрмаком, Міндічем і Чернишовим, — це хто?». Ми вже описували детально причини такої поведінки «конвертованої» парламентської більшості.Ось десь тут починаються, точніше, пояснюються наслідки для країни. Несуб’єктний парламент. Кишеньковий Кабмін, населений здебільшого «своїми», а не компетентними. Президент, який дозволяє собі взагалі не коментувати того, що відбувається в його найближчому оточенні. І з якихось лише йому відомих причин залишити при владі Умерова — вочевидь, носія не тільки особливих таємних знань, а й активів у країнах Близького Сходу, які не дають змоги президенту відпустити його з повідця. А також тримати при дворі фігуранта розслідування НАБУ — голову Держфінмоніторингу Філіпа Проніна. До речі, найважливішої структури, відповідальної за допомогу антикорупційним органам розкручувати операції щодо виведення вкрадених у держави грошей за кордон. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У 2025 році в Україні зменшився рівень сприйняття поширеності корупції — опитування Усе, що відбувається всередині влади, оповите мороком мовчання. Ніби нічого не відбувається. Влада не каже про корупцію всередині, позбавляючи систему держуправління можливості самоочищатися та виправляти свої помилки, і не коментує її суспільству. Залишаючи можливість гною накопичуватися в наразі закритих ранах.Ба більше, влада за допомогою судів прагне закоркувати систему ще міцніше. Мало того, що на противагу європейським практикам у нас діє стаття 296 Цивільного кодексу України, яка забороняє називати прізвища фігурантів досудових розслідувань (її підкріпив Верховний суд, давши можливість тиснути на медіа — позовами фігурантів антикорупційних розслідувань проти ZN.UА, а також «Слідство.Інфо» та ЦПК, яким суд буквально вчора заборонив публікувати матеріали про майно брата директора ДБР ще до оприлюднення розслідування), у Раді пропонують ввести відповідальність для правоохоронців за оприлюднення доказів корупційних та інших злочинів політиків і топчиновників. Законопроєкт №15289 зареєстрував нардеп «Батьківщини» Сергій Власенко. Однак документ не чужий і для партії влади, яка бажає вивести антикорупцію в абсолютно сліпу зону.

Другий рівень. Громадські лідери та медіа

Було дуже важко на початку повномасштабного вторгнення. Усім. Ми знаємо, яку силу має слово. Тому страх ненавмисно спрацювати на користь ворогу, який підступив до Києва, паралізував. Десь до літа стримували незручні запитання до влади, щоб не нашкодити. Адже треба було вистояти. Однак поступово, коли з’явилось усвідомлення, що дії чи бездіяльність влади шкодять більше, ніж слово, табуйованими залишилися тільки військові об’єкти, місця дислокації, персональні дані військових і державна таємниця. Решта є предметом журналістики.У січні 2023-го ми опублікували розслідування Юрія Ніколова про корупцію в закупівлях Міністерства оборони. Кейс «яйця по 17» прогримів на всю країну й мав наслідком низку відставок і кримінальних справ у обороні. Однак уже тоді звучали думки, що не на часі нині про це. Навіщо ви вдарили по Резнікову? (Його, до речі, президент дуже довго тримав на посаді міністра оборони.) Вже тоді потрібно було доводити, що правда важлива. І особливо під час війни, оскільки від неї залежить очищення системи державного управління, її ефективність та виживання держави.Тоді ж Центр Разумкова з ініціативи ZN.UА провів соціологічне опитування. Ми хотіли зрозуміти: чи справді суспільство вважає, що під час війни про корупцію потрібно мовчати? Виявилося, що ні. 84% українців відповіли, що факти корупції необхідно оприлюднювати саме тому, що вона загрожує і єдності країни, і підтримці партнерів, і самій перемозі. Соціальні мережі, де розгорнулася кампанія замовчування, укотре виявилися поганим дзеркалом реальних настроїв суспільства. «Були свої причини»: Зеленський не визнав, що звільнив Єрмака через корупцію 2025 року країна спочатку вибухнула розслідуванням НАБУ «Чисте місто», що оприявнило кричущу корупцію в Києві, а потім — операцією НАБУ «Мідас» і записами Міндіча, що зачепили найближче оточення президента Зеленського: найкращий друг Тимур Міндіч, віцепрем’єр Чернишов, міністр енергетики Герман Галущенко... Політична відставка Єрмака після обшуків у нього вдома в межах розслідування «Династії» і фасадне перезавантаження уряду та ОПУ, куди прийшов Буданов. Тим часом Єрмак був на постійному зідзвоні з президентом і продовжував впливати не менше. Система не змінилася.2026 року — нова хвиля записів і підозра Єрмаку у відмиванні грошей під час будівництва особняка в «Династії». Антикорупційні органи роблять серйозні успіхи. Зокрема в розкритті схем підкупу депутатів у парламенті — як у фракції «Слуга народу» (справа Кісєля), так і в опозиції (справа Тимошенко). І, здавалося б, суспільство та лідери громадської думки мають підтримувати цю тенденцію. Але в соціальних мережах після поста Павла Казаріна розгортається дискусія про те, що безпека важливіша за боротьбу з корупцією. Що боротьба за компетентність у владі важливіша за антикорупцію. І вперше за тривалий час частина громадських лідерів перестає сприймати боротьбу з корупцією як безумовний елемент національної безпеки.А буквально нещодавно проступив іще один шар туману війни — це вже не замовчування фактів. Це замовчування можливостей.Коли війна, страх помилки, відповідальність за інститути та розуміння ризиків поступово звужують поле допустимого настільки, що ми перестаємо обговорювати не лише те, що можна зробити, а й те, що варто хоча б спробувати зробити.Мені здається, саме з цим ми сьогодні стикнулися вже всередині антикорупційної та експертної спільноти. Дискусія між Лабораторією законодавчих ініціатив і частиною антикорупційних громадських організацій навколо конкурсної моделі призначення генерального прокурора несподівано показала, наскільки по-різному сьогодні оцінюють межі можливого навіть ті люди, які багато років працювали над тими самими реформами.І річ тут, як на мене, не в нестачі експертизи, не в амбіціях і не в доброчинності. Навпаки. Люди, які багато років разом боролися за зміни, сьогодні по-різному оцінюють реальність: ЛЗІ експертно акцентує увагу на конституційних обмеженнях, інституційних ризиках, реальній політичній якості та позиції нинішнього парламенту, тоді як ЦПК, Фундація DЕJURЕ й Антикорупційний центр «Межа» — на вікні можливостей, яке відкривають переговори про вступ до ЄС. І тому вони по-різному відповідають на запитання: чи маємо ми право відмовитися від спроби реально деполітизувати посаду генерального прокурора лише тому, що не впевнені в успіху? ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Українці вважають корупцію більшою загрозою для розвитку, ніж агресію РФ — опитування І це теж туман війни. Коли страх помилки починає обмежувати не тільки наші дії, а й наше уявлення про те, що взагалі можливо.Однак, напевно, найнебезпечніше — не сам факт цієї розбіжності. Він природний, як і будь-яка дискусія. Найнебезпечніше — замовчувати згубність його наслідків. Адже якщо люди, котрі багато років разом змінювали країну, перестануть чути одне одного або зведуть цю суперечку до боротьби амбіцій і впливів, це стане проблемою вже не окремих організацій, а всієї системи змін.

Третій рівень. Суспільство

Поки міністр оборони Федоров розповідав про те, як намагається змінити систему, журналісти показали, що саме ця система творить, коли її не чіпають роками.Йдеться про 425-й окремий штурмовий полк «Скеля» — один із найвідоміших штурмових підрозділів країни. 23 червня «Бабель» опублікував розслідування: з кінця осені 2025-го до весни 2026-го в навчальних центрах полку загинули щонайменше 26 новобранців, більшість — у перший місяць служби. Офіційна причина здебільшого — хвороби, але родичі та свідки казали про побої, катування та запізнілу меддопомогу. Після публікації ДБР розпочало розслідування. Але журналісти видання стикнулися з публічними погрозами, образами та репутаційними атаками з боку частини військових і суспільства. Мовляв, не чіпайте заслуженого підрозділу, який успішно воює на передовій. Забуваючи про те, що розкриття небезпечних наривів рятує весь організм, а отже, заплющувати очі на таке неприпустимо для демократії.Ситуація в «Скелі» розвивається не перший рік і вже ставала об’єктом уваги медіа та правозахисників. Окрім імовірних порушень прав людини, безпорадності системи омбудсменів, фактичної бездіяльності правоохоронців і заплющених очей командування ЗСУ, для системи в цій історії має стати переломним одне просте запитання: як дві тисячі людей із важкими залежностями взагалі опинилися в армії? І скільки ям для них вирито в інших підрозділах, про які ми ще не знаємо?І тут стає очевидно, що історія «Скелі» — не про окремий підрозділ. Вона — про всі ті проблеми армії й держави, про які роками воліли не говорити. Але найстрашніше, можливо, навіть не це. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Думали, що негативні явища усунені": Сирський вперше прокоментував катування і смерті мобілізованих у полку "Скеля" Тому що мовчала не тільки влада. І під «Скелею» просто розверзлося провалля, куди можуть остаточно звалитися всі — держава, суспільство та армія, якщо занадто довго дивитися убік і не вживати заходів. Не казати собі правди.Як це зробила журналістка та військовослужбовиця Леся Ганжа в коментарі до одного з постів. По суті вона запропонувала подивитися на «Скелю» не як на збій системи чи злочин окремих командирів, а як на тест для суспільства:«Давайте без ілюзій: це системна вибудувана робота в підрозділі. І вибудувана вона саме так. Ясно, що це вимушена стратегія, виправдана війною і задачами, які ставляться. Але це взагалі не про комунікації, це тест суспільству на те, чи готове воно, щоб за нього воювали такими методами? І обурення суспільства мені виглядає нещирим. Бо воно готове. Хай воюють. Аби не ми».І, імовірно, це найстрашніше запитання, яке поставила перед нами «Скеля». Чи готове суспільство дізнатися ціну своєї неучасті у війні? Тому що формула «нехай воюють, аби тільки не я... аби тільки не мій...» давно стала не лише приватною людською емоцією, а й негласним суспільним договором, на якому тримається система замовчування....Тож можливі наслідки описаних процесів можуть бути сумні. Система влади не самоочищається. Суспільні лідери втрачають спроможність домовлятися про майбутнє. Суспільство втрачає спроможність розуміти свій стан.А що, якщо демократична система гине не тоді, коли їй забороняють говорити, а тоді, коли вона припиняє розмовляти сама із собою?

Вищий антикорупційний суд відмовився відправляти в СІЗО народного депутата Миколу Тищенка, якого НАБУ підозрює у вимаганні хабаря, легалізації грошей та внесенні недостовірної інформації до декларації про доходи, повідомили в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе. Натомість ВАКС встановив для нього заставу в 10 млн грн.Згодом у САП уточнили, що на Тищенка також наклали такі процесуальні обов’язки:

прибувати до детективів, прокурорів та суду;не виїжджати з Києва без дозволу детектива, прокурора та суду;повідомляти про зміну свого місця проживання та місця роботи;утримуватися від спілкування зі свідками у справі;здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та вʼїзд в Україну;носити електронний засіб контролю.

Водночас народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк повідомив, що із зали суду Тищенка відпустили додому. А на внесення застави він має п’ять днів. На думку адвокатів депутата, розмір застави завищений, і він таких грошей немає. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ДБР: Телефон, який Тищенко розбив під час обшуків, відправлять на експертизу Під час засідання ВАКС захист Тищенка заявляв, що підозри проти депутата є штучними, а докази слідства — сфальсифіковані та змонтовані. За версією адвокатів, їхній підзахисний нібито активно боровся із кол-центрами, а твердження про вимагання хабарів — це всього-на-всього домисли слідства. Водночас захист переконував, що свідки, які дали показання проти Тищенка, входять до транснаціональної злочинної «Хімпром» і тому, мовляв, намагаються припинити боротьбу Тищенка з кол-центрами. Щодо грошей, які за версією слідства депутат легалізував, оформивши їх як подарунок від ексдружини Алли Барановської, адвокати також висловились. Кажуть, нібито в такому правочині немає нічого неправомірного. Захист намагався переконати, що попри наявність у слідства листування Тищенка та Барановської, детективи «читають між рядків», аби створити враження незаконного походження грошей. А насправді, за версією адвокатів, його підзахисний з ексдружиною разом легально працювали і так, мовляв, заробили відповідні гроші. А після розлучення розділили активи.Адвокат Тищенка також заявив, що надав ВАКС довідку моніторингу способу життя депутата. Перевірку провело НАЗК, і нібито не виявило активів, отриманих незаконним шляхом.Сам же Тищенко заявив, що жодних хабарів не брав, а всі докази НАБУ назвав такими, що отримані незаконно. Ще й з подачі того ж таки «Хімпрому». Щодо коштів, які буцімто отримав від дружини, депутат розповів, що це була частка майна, яка належала йому після розлучення. І в цілому, за версією Тищенка, законно перевіряти його доходи може лише НАЗК, а НАБУ нібито підміняє поняття та займається не тим, що входить до його компетенції. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Тищенко «врятував» від розпаду депутатську групу колишніх членів ОПЗЖ 29 червня НАБУ повідомило Тищенку про підозру за ч. 4 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України та ч. 2 ст. 366-2 КК України. За версією слідства за хабар в 1 млн доларів Тищенко обіцяв вплинути на роботу конкурентів в інтересах відповідної людини, яку він вважав причетною до роботи кол-центрів, та не перешкоджати роботі інших. Що стосується «подарунку від дружини», то так він, за версією НАБУ, легалізував 12,6 млн грн.Сандал за участі Миколи Тищенка щодо діяльності кол-центрів розгорівся ще влітку 2023 року. Тоді народний депутат заявив, що в Києві нібито виявили кол-центр, який начебто працював на Росію та збирав інформацію про військових і ППО.Водночас офіс, де начебто знаходився кол-центр, за словами власника компанії, якій належить будівля, однопартійця Тищенка депутата Олега Семінського, орендувала ІТ-компанія. У ційже будівлі знаходилась і громадська приймальня депутата.Згодом в мережі зявився аудіозапис, на якій людина із голосом, схожим на голос Тищенка, обговорює з іншим чоловіком необхідність «підтримати» кол-центри «певної людини» та дає завдання скласти список конкурентів. Сам Тищенко заявляв, що запис є фейковим.Водночас минулого року Тищенку уже оголосили про підозру у незаконному позбавленні волі учасника бойових дій. Потерпілого певний час утримували та завдали йому тілесні ушкодження.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відмовила захисникам народної депутатки Юлії Тимошенко, яку підозрюють у корупції, у клопотанні про зміну підсудності кримінального провадження.
Як повідомила ГО Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе, колегія суддів постановила, що справа підсудна Вищому антикорупційному суду, а жодного конфлікту інтересів немає.
Раніше захист Тимошенко клопотав, щоб справу передали до Київського апеляційного суду, оскільки її заступник по парламентській фракції Сергій Власенко очолює Тимчасову слідчу комісію ВРУ, яка  розслідує роботу правоохоронних органів і судів, у тому числі ВАКС. За словами адвокатів, через це саме цей суд начебто не може неупереджено розглядати справу. Водночас антикорупційні активісти припустили, що клопотання подали для того, аби затягнути розгляд справи по суті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ передало до суду справу Юлії Тимошенко



Нагадаємо, 14 січня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру Юлії Тимошенко, яку викрили на пропозиції по 10 тисяч доларів хабаря щомісяця депутатам інших фракцій за «потрібне» голосування щодо конкретних законопроєктів. За даними ZN.UА, вона пропонувала гроші «слугам народу». Санкція інкримінованої їй статті передбачає до 10 років позбавлення волі. 
Сама ж Тимошенко назвала слідчі дії антикорупційних органів зачисткою політичних конкурентів і заперечує всі обвинувачення.

Як писала Інна Ведернікова у статті «Гроші за голос. Що відбувається в справах НАБУ проти Кісєля й Тимошенко», ключовим доказом у справі Тимошенко є аудіозаписи розмов, датовані січнем 2026 року. На них жіночий голос, схожий на голос Юлії Тимошенко, обговорює з чоловічим співрозмовником питання регулярних виплат депутатам. Результати державної експертизи цих записів можуть не задовольнити захист Тимошенко, яка стверджує про фальсифікацію записів.

Спільник народної депутатки від партії «За майбутнє» Ганни Скороход, яку підозрюють у підбурюванні до хабаря за обіцянку вплинути на питання щодо застосування санкцій Ради національної безпеки і оборони України, пішов на угоду зі слідством та визнав свою вину.
Як повідомили у САП, 1 липня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та громадянином, якого разом із іншими людьми  викрито на підбурюванні представника підприємця заплатити $250 тисяч за вирішення питання щодо застосування санкцій РНБО до компанії-конкурентки.
«Обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому йому злочині та зобов'язався надати викривальні покази стосовно інших співучасників», — заявили у прокуратурі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





За депутатку Скороход "треті особи" внесли 3 млн грн застави — ЗМІ



Суд визнав підозрюваного винним за двома статтями та призначив йому п’ять років позбавлення волі. Водночас його звільнили від покарання із встановленням іспитового терміну. Також винуватець має перерахувати у фонд «Unіtеd 24» на підтримку Збройних сил України 700 тисяч гривень.
Підозру народній депутатці Ганні Скороход оголосили 5 грудня 2025 року. За даними слідства, вона обіцяла посприяти введенню санкцій проти компанії-конкурента та навіть отримала 125 тис. доларів «передоплати», які депутатка мала передати членам РНБО. Щоправда організаторка схеми так і не знайшла охочих погодитися на цю схему.
30 червня НАБУ і САП завершили розслідування у справі депутатки та передали її до суду.
 

Народний депутат від «Слуги народу» Сергій Кузьміних, якого напередодні Вищий антикорупційний суд відправив під домашній арешт, затягує судовий розгляд справи про підозру його у корупції, оскільки хоче уникнути відповідальності через закінчення термінів слідства у справі.
Як пише Центр протидії корупції, у січні 2027 року у справі про хабар, в якій фігурує Кузьміних, спливуть строки давності, оскільки підозру народному депутату оголосили ще в січні 2022 року.
Справу депутата передали до суду ще у 2022 році. Відтоді він системно і цілеспрямовано не з’являється на судові засідання та затягує процес.
За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, він не прибув до суду 29 жовтня, 30 березня, 1 червня і 22 червня. При цьому останнього разу Кузьміних не прийшов на засідання, бо поїхав у відрядження до Іспанії. І це вже не вперше його службові закордонні відрядження збігались у часі з заздалегідь призначеними судовими засіданнями. За дві із цих неявок суд наклав на нардепа грошові стягнення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави



У січні 2022 року  Сергію Кузьміних повідомили підозру в отриманні  від приватної компанії 558 тисяч гривень «відкату» за сприяння у перемозі в тендері на постачання системи ультразвукової діагностики комунальній лікарні в Житомирі. Це була третина суми від контракту. Також обіцяв перемогу у ще двох тендерах, від яких сподівався також отримати по 30% від суми контракту.
Напередодні НАБУ затримало Кузьміних, а САП клопотала про утримання його під вартою, однак суд відправив депутат  під цілодобовий домашній арешт.
 

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про підозру чинному народному депутату України за вимогу хабаря , легалізацію грошей та внесення недостовірної інформації до декларації про доходи. За інформацією джерел  ZN.UА в правоохоронних органах, мова йде про народного депутата Миколу Тищенка.
За даними слідства, у серпні 2023 року депутат, прикриваючись боротьбою з діяльністю так званих «кол-центрів», вимагав у людини, яку вважав причетною до їх роботи, понад 1 млн дол. США. Натомість він обіцяв вплинути на роботу конкурентів в інтересах цієї людини та не перешкоджати роботі інших. Щоправда грошей він так і не отримав.
Також депутат легалізував 12,6 млн гривень незаконного походження — він оформив фіктивний договір дарування грошей від колишньої дружини. Слідство підтвердило, що такої суми у жінки не було, як і фактичної передачі грошей. Пізніше депутат вказав цей «подарунок» у своїй щорічній декларації, тобто умисно вніс до неї завідомо недостовірні відомості.
Як зазначили в САП, дії народного обранця кваліфікували за ч. 4 ст. 369 КК України, ч. 2 ст. 209 КК України та ч. 2 ст. 366-2 КК України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тищенко «забув» задекларувати свій Меrсеdеs - НАЗК



Сандал за участі Миколи Тищенка щодо діяльності кол-центрів розгорівся ще влітку 2023 року. Тоді народний депутат заявив, що в Києві нібито виявили кол-центр, який начебто працював на Росію та збирав інформацію про військових і ППО.
Водночас офіс, де начебто знаходився кол-центр, за словами власника компанії, якій належить будівля, однопартійця Тищенка депутата Олега Семінського, орендувала ІТ-компанія. У ційже будівлі знаходилась і громадська приймальня депутата.
Згодом в мережі зявився аудіозапис, на якій людина із голосом, схожим на голос Тищенка, обговорює з іншим чоловіком необхідність «підтримати» кол-центри «певної людини» та дає завдання скласти список конкурентів. Сам Тищенко заявляв, що запис є фейковим.
Водночас минулого року Тищенку уже оголосили про підозру у незаконному позбавленні волі учасника бойових дій. Потерпілого певний час утримували та завдали йому тілесні ушкодження. 

За колишнього міністра енергетики, а потім юстиції Германа Галущенка, якого підозрюють у відмиванні грошей та участі у злочинній організації, яка завдала великих збитків через вплив на енергетичні підприємства, внесли усю суму застави. Як повідомляють «Схеми» із посиланням на джерела у правоохоронних органах,  останні 45 мільйонів внесли дві приватні фірми.
На засіданні 12 червня Вищий антикорупційний суд зменшив розмір застави Галущенку з 200 до 150 мільйонів гривень.
Станом на п’ятницю, 26 червня, за Галущенка внесли понад 100 млн гривень застави.
Так, 54 млн гривень внесла компанія «Тетрас Оптіма», яка займається оптовою торгівлею деревиною. Водночас журналісти «Схем» вказують, що востаннє річний фінансовий звіт компанія подавала за 2023 рік і тоді її чистий прибуток склав 35,6 тисяч гривень. З вересня 2024 по січень 2025 у засновниках фірми значився інвестиційний фонд «Адамант», який є співвласником низки юридичних осіб разом із фірмами з групи компаній «Авалон», власником якої себе називав львівський бізнесмен Григорій Козловський.
Ще 46 мільйонів гривень внесла фірма «Гіран Констракт», яка займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням. На момент заснування у 2024 році її статутний капітал складав п’ять тисяч гривень, а за два останні роки вона не мала прибутків. Керівницею та бенефіціаркою компанії  в реєстрах вказана Олена Сідун, яка у телефонних книгах інших людей підписана як «Контролер ЛьвівОблЕнерго», «Контролер Світло Львів».
5 млн гривень внесла фірма «Скайт Рітейл» з Харкова, яка займається оптовою торгівлею деревиною. У звітності за 2023 рік фірма мала одного працівника та нульовий дохід. Торік фірма змінила власника та перереєструвалась  Київській області.
Останні два «транші» застави за вихідні внесли фірми «Пелет Сервіс» – 4 мільйони  гривень та згадана вище «Гірант Констракт» – 41 мільйон гривень. У підсумку остання внесла понад половину застави за Галущенка — 87 із 150 мільйонів гривень.
Що ж стосується компанії «Пелет Сервіс», то вона зареєстрована в Києві та також спеціалізується на лісозаготівельних роботах. Директор та власник компанії 34-річний киянин Назар Бойко також володіє ще чотирма компаніями. У інших користувачів номер Бойка підписаний як «Назар Укрбуд», «Назар Кмда», «Назар Киевмиськбуд».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Миронюк-«Рокет» розповів, що їх пов’язувало із Галущенком



Нагадаємо, у ніч на 15 лютого Галущенка затримали під час спроби виїхати з України, його зняли з поїзда. Після цього йому вручили підозру у справі «Мідас».
Уже 17 лютого Вищий антикорупційний суд обрав Галущенку запобіжний захід. Прокурори просили для нього заставу у 425 млн грн, однак суд встановив вдвічі меншу. Сам ексміністр заявив, що вважає таку суму «вироком» і здатен зібрати не більше 20–30 мільйонів гривень.
Водночас перед початком суду Галущенко заперечив незаконне походження грошей, зокрема тих, які пішли на навчання його сина. За його словами, у перший рік ці витрати покривав хрещений батько, а потім «інша людина». Він додав, що у нього «багато кумів і всі вони заможні».
Як пишуть журналісти, Тімур Міндіч, який контролював схему відкатів, завжди захищав Германа Галущенка перед президентом і називав його «єдиною його опорою і чесною людиною в енергетиці». На записаних НАБУ плівках останній навіть радився із Міндічем, як говорити із Зеленським та що йому обіцяти.

Детальніше про Міндічгейт читайте у статті «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади довжиною в долар» редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UА Інни Ведернікової.

Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання сторони захисту ексголови офісу президента Андрія Єрмака, якого підозрюють у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. Сторона захисту клопотала про зняття електронного браслету, йдеться у повідомленні ВАКС.
«Нагадаємо, раніше суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Оскільки визначену суму було внесено, підозрюваного було звільнено з-під варти, проте на нього покладено низку процесуальних обов'язків, серед яких — носіння електронного браслета», — заявили у суді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Боротьба за контроль: ЗМІ дізналися подробиці конфлікту Єрмака та Портнова



Раніше Апеляційна палата ВАКС розглянула скаргу Єрмака на запобіжний захід. Суд постановив залишити рішення без змін.
11 травня Єрмак отримав підозру, пов'язану з елітними маєтками у кооперативі «Династія», для будівництва яких через корупційні схеми в «Енергоатомі» легалізували понад 460 млн грн. За даними ЗМІ, один з чотирьох будинків належав йому, а іншими резиденціями володіли ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов, друг і бізнес-партнер президента Тімур Міндіч, а також людина, яку на записах називають «Вова». 
Чому історія із заставою стала моментом істини для системи влади Зеленського, у статті «Каса на виході. Як збір застави для Єрмака виявив суть системи Зеленського» пояснила Інна Ведернікова.

Детективи Національного антикорупційного бюро затримали чинного народного депутата України, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за сприяння приватним компаніям у перемозі в тендерах на постачання медичного обладнання в Житомирській області.
Як повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура, депутата затримали за рішенням Вищого антикорупційного суду у зв'язку із систематичною неявкою обвинуваченого в судові засідання. Зокрема, востаннє він не з’явився до суду через відрядження до Іспанії. Відповідно народного обранця доставили до ізолятора тимчасового тримання.
Тепер САП клопотатиме, щоб підозрюваному змінили запобіжний захід на тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави. Судовий розгляд питання має відбутись 29 червня об 11:00.
Мова про депутата від фракції «Слуга народу» Сергія Кузьміних, якого у січні 2022 року викрили на отриманні через довірену особу 558 тис. гривень  як відкат від суми договору за перемогу в тендері на закупівлю медичного обладнання. Це була третина суми договору приватного підприємства на постачання системи ультразвукової діагностики комунальній лікарні в Житомирі. Гроші він отримав як «подяку» за вплив на керівництво лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави



Тоді ж депутат пообіцяв, що у майбутньому за «відкат» на 30% забезпечить укладення ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.
Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України — зловживання впливом. Справу Кузьміних передали до суду ще у 2022 році, однак відтоді народний обранець системно не з’являється на судові засідання та затягує розгляд справи. За дві таких неявки суд у листопаді 2025 року та квітні 2026 року застосував до підозрюваного грошове стягнення. Окремі неявки обвинувачений обґрунтовував закордонними службовими відрядженнями, що збігалися в часі з призначеними засіданнями суду.
Як наголосили в САП, систематичне ухилення Кузьміних  від участі у судовому розгляді створило реальну загрозу затягування провадження.

У столиці правоохоронці викрили групу осіб, яких підозрюють у причетності до схеми незаконного оформлення інвалідності. Як повідомила пресслужба Київської міської прокуратури, семеро осіб, серед яких медичні працівники, за винагороду у розмірі 25–30 тис. доларів виготовляли фіктивні медичні документи для здорових військовозобов'язаних чоловіків.
За даними слідства, підроблені документи дозволяли отримати статус особи з інвалідністю ІІ або ІІІ групи. Це могло надавати неправомірні пільги та звільнення від виконання певних обов’язків, зокрема військової служби.
За даними прокуратури, у справі про порушення законодавства фігурують семеро осіб, серед яких голова ВЛК столичної лікарні, двоє лікарів, колишній експерт Центральної військово-лікарської комісії Міноборони, екскерівник районного військкомату Києва, працівник податкової та пенсіонер.
Як повідомили в прокуратурі, одного з підозрюваних затримали під час отримання грошей. Йому інкримінують сприяння незаконному перетину кордону, зловживання впливом та перешкоджання діяльності Збройних сил України. Іншим шістьом оголошено підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ.
У ході обшуків вилучено медичні документи, печатки, бланки, техніку та 100 тис. доларів, з яких 85 тис. виявлено у голови МСЕК.
Суд обрав запобіжні заходи: п'ятьох підозрюваних взято під варту з можливістю внесення застави, одного відправлено під цілодобовий домашній арешт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реформа МСЕК: чи можуть скасувати людині безстрокову третю групу інвалідності у 2025 році



Корупційні схеми з оформленням фіктивної інвалідності в Україні викривають регулярно. Після ліквідації МСЕК і запуску нової системи оцінювання правоохоронці продовжують перевіряти раніше видані висновки та розслідувати нові оборудки. Зокрема, цього року перевірки торкнулися прокурорів із інвалідностями.

Від ранку четверга, 25 червня, правоохоронні органи проводять слідчі дії на території Хмельницької атомної електростанції. Про це повідомили у АТ «НАЕК «Енергоатом», хоча не уточнювали, який саме правоохоронний орган здійснює обшуки.
В «Енергоатомі» зазначили, що слідчі дії стосуються окремих закупівельних процедур, проведених у попередні роки. При цьому запевнили, що НАЕК «забезпечує повне сприяння роботі правоохоронних органів, надає всю необхідну документацію та інформацію».
Також в компанії-регуляторі запевнили, що проведення слідчих дій не впливає на виробничі процеси та безпеку експлуатації об’єкта, а Хмельницька АЕС працює у штатному режимі та забезпечує надійну експлуатацію енергоблоків і стабільне виробництво електроенергії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тандем Деркач-Галущенко, Хмельницька АЕС і Fіrе Роіnt: з’явилась нова порція «плівок Міндіча»



Зазначимо, що Хмельницька АЕС, яка э найменшою в Україні, у 2024 році планувала збудувати захисні споруди, витративши на них найбільше з усіх українських АЕС —1,7 мільярди гривень. При цьому кошторис на будівництво був засекречаний. Самі ж роботи планували завершити до квітня 2026 року.
Також з літа 2024 року низка посадовців просувала ідею добудови Хмельницької атомної електростанції, для чого планували закупити російські реактори у Болгарії.
Хоча згодом від ідеї відмовились, у 2025 році Національне антикорупційне бюро відкрило провадження щодо керівництва НАЕК «Енергоатом» через можливу розтрату 430 млн грн на будівництво нових атомних блоків.


Ігор Маскалевич у статті «Атомних авантюристів не вгамувати»  пояснював, чому уся історія із добудовою Хмельницької АЕС була мильною бульбашкою, на якій лише хотіли нагріти руки.

Зібрати з мільйона людей по гривні чи мільйон гривень з одного?Фіскальна модель здебільшого налаштована на те, що з мільйона зібрати по гривні набагато легше, аніж з одного платника — мільйон. Саме тому в Україні й досі практикується пласка шкала податку на доходи фізичних осіб.Зазначену вище фіскальну дилему в кожній країні вирішують по-своєму.У нас зазвичай податкова політика керується відомим принципом: з бідних по нитці — чиновнику «на потоках» сорочка «бріоні». Так ця система працює десятиліттями.Сьогодні у нашій статті — всі найпопулярніші хіти місцевих схематозників.Це, так би мовити, хрестоматія схемних моделей перерозподілу фіскальних доходів, в якій накопичення ПДВ для відшкодування перетворюється на фіскальний «общак», на якому «сидять» усі «сім’ї татталья, соллоццо і капоне».Принцип тут такий самий, як із сорочкою «бріоні»: скільки київських бабульок мають купити батонів, у ціні яких «сидять» 6–7 грн ПДВ, для того аби накопичити 150 млрд грн відшкодування податку на додану вартість щороку (більшість якого йде на користь експортерів сировини, здебільшого залізорудної та аграрної)? ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мільйони "зниклих квітів" потрапляють в Україну без сплати митних зборів та за сприяння митників  Багато аналітиків помітили, що в Україні власники великих торговельних мереж, які є і найбільшими імпортерами товарів, водночас є й аграрними лендлордами та експортерами аграрної сировини. Чому монтуються саме такі види бізнесу?Причина в ефекті податкової інверсії, або «перегортанні»: коли зобов’язання зі сплати податку на додану вартість при імпорті в податковій моделі фіндира ФПГ компенсуються відшкодуванням ПДВ при експорті.Як це відбувається, і спробуємо розібратись. Отже, всі улюблені фіскальні хіти наших олігархів.Перший крок імпортера — це суттєве заниження задекларованої ціни товару відповідно до вантажно-митної декларації.Наприклад, імпортер купує гумові капці в Китаї. Контракт із китайським продавцем укладається на повну суму, візьмемо ціну в 5 дол. за пару. Але в ланцюгу компаній цей товар купує компанія-нерезидент, зареєстрована здебільшого в офшорній зоні.Потім ця офшорна компанія переписує інвойс на реального отримувача — компанію-імпортера в Україні. Тут ціна на капці залишається на рівні 5 дол., але вже не за пару, а за умовно 10 кг.Імпортер завозить капці в Україну і декларує цей товар на митниці: договір на придбання з офшорною компанією засвідчує ту саму ціну в 5 дол. за 10 кг.Звісно, митники мають застосувати до цього товару індикативну ціну, тобто нарахувати податки, передусім податок на додану вартість, на рівні 5 дол. за пару.І митниця так і робить.Однак тут на допомогу імпортеру приходять зміни до Митного кодексу, внесені ще до повномасштабної війни: імпортер може заплатити податки, виходячи з індикативної ціни, забрати товар і пустити його в продаж в Україні, паралельно оскаржуючи рішення митниці стосовно ціни. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ЄС збирається скоротити квоти на імпорт сталі на 47%: Україна може втратити понад 1 млрд євро експорту — Fіnаnсіаl Тіmеs Увесь цей час сплачені податки не надходять до державного бюджету і зберігаються в митниці на спеціальному депозиті в уповноваженому банку.Цей час потрібен імпортеру, аби піти в суд умовно «на малій арнаутській» в Одесі та отримати рішення на свою користь. З цим рішенням імпортер повертається на митницю і отримує частину свого податкового депозиту, яка розраховується як різниця між 20% від «5 дол. за пару» та 20% від «5 дол. за 10 кг».На цьому етапі формується «схемний профіт №1».Далі імпортер продає гумові капці на одеському «7-му кілометрі», переважно за готівку. І ціна реалізації тут як мінімум удвічі більша за «китайську», тобто вже 10 дол. за пару. Але капці треба якось списати з балансу, тобто продати за безготівковий розрахунок.Крім того, у цього імпортера залишається податковий кредит із ПДВ на суму сплаченого податку під час митного декларування. Хоча суму цього ПДВ нараховано на занижену податкову базу, втрачати ці гроші якось «не комільфо».І тоді на допомогу імпортеру приходять компанії-«скрутки».Бо саме в цей час десь є реальні компанії, які стикаються з необхідністю платити ПДВ, наприклад, будівельні фірми.Для того аби сформувати податковий кредит і збалансувати податкові зобов’язання з ПДВ, їм треба купити якийсь товар, у складі ціни якого є сума податку на додану вартість. Гумові капці такому платнику не потрібні, бо списати на будівництві можна цемент, цеглу тощо.І тут «на допомогу» приходять компанії-«скрутки»: вони фіктивно купують у імпортера гумові капці та «скручують» у нього податковий кредит. Реальної поставки товару тут не відбувається, сторони просто «купують документи». «Скрутка» перераховує імпортеру безготівкові кошти й отримає «зустрічні» валізи з кешем і зареєстровані на свою користь податкові накладні. А звідки «скрутка» бере безготівкові кошти? ПДВ на всі посилки: Україна готує нові правила через вимоги МВФ Перед цим «скрутка» продає будівельній компанії фіктивний «цемент» і «скручує» ПДВ на її користь. За цемент будівельна компанія платить безготівковими коштами, які транзитом йдуть імпортеру. А самі «будівельники» отримують валізи з готівкою, яку «скрутка» отримала від імпортера. А імпортер отримав готівку — на «7-му кілометрі» за гумові капці.Усі задоволені, інтерес сторін «зашитий» у дисконт під час «скрутки ПДВ». Умовно кажучи, «будівельники» купують 100 одиниць податкового кредиту за 85–90 грошових одиниць, а «скрутка» отримує 2–3% комісії.Так формується «схематозний профіт №2».А тепер уявіть, що імпортер, який платить ПДВ під час імпорту, та експортер зерна — це одна ФПГ із консолідованою моделлю сплати податків?Тут усе стає набагато простіше, бо не потрібно використовувати «скрутки». Весь схематоз відбувається за компом фіндира.Наприклад, така компанія купила китайські гумові капці по 5 дол. за пару. На митниці задекларувала ціну в 5 дол. за 10 кг. Потім реалізувала ці капці в мережі своїх магазинів за ціною 10 дол. за пару, де юридично продаж товарів оформлений на конгломерат ФОПів, зареєстрований на касирів, водіїв і менеджерів.Зараз ліміт річного обороту ФОПа на третій групі — трохи більше 10 млн грн. Отже, 100 фіктивних ФОПів — це один мільярд гривень обороту щорічно. Завдяки цьому трюку, замість податку на прибуток у розмірі 18% і ПДВ у розмірі 20% така ФПГ заплатить лише 5% єдиного податку з обороту конгломерату своїх фіктивних ФОПів.Так формується «схематозний профіт №3».Якщо частину товару реалізовувати за готівку, то у такої компанії залишиться ще й «невикористаний» податковий кредит із ПДВ.Куди його дівати? В такій ФПГ є свій аграрний бізнес. Реалізуючи за готівку імпортний товар у мережі своїх магазинів, вказана компанія накопичує величезні обсяги кешу. А його можна використати для закупівлі зерна у фермерів за готівку (ціна в такому разі буде меншою як мінімум на суму ПДВ).Так ФПГ отримує зерно, яке можна експортувати. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Поставки українського зерна за кордон скоротилися — митниця Однак для експорту зерно треба «поставити на баланс». Тут на «допомогу» приходять компанії, в яких є запаси податкового кредиту з ПДВ. Такі компанії не тільки продають фіктивне зерно, а й «скручують» податковий кредит з ПДВ за певний дисконт. Такий саме «продаж документів», а не реального товару.ФПГ експортує зерно й отримує від держави відшкодування ПДВ, на яке не має права.Так формується «схематозний профіт №4».Якщо під час експорту завищити обсяги законтрактованого зерна, то можна отримати і «фіктивне відшкодування ПДВ».Так формується «схематозний профіт №5».У скільки цей схематоз обходиться країні?Імпорт товарів торік становив 90 млрд дол. З урахуванням тінізації імпорту ця сума дорівнювала приблизно 120 млрд дол. Ефективна ставка ПДВ з урахуванням пільгових груп товарів мала би становити не менш як 18%. Це мало б принести до бюджету 885 млрд грн. Натомість отримано 542 млрд грн. Тінізація ПДВ становила як мінімум 343 млрд грн, або близько 8 млрд дол.База тінізації податку на прибуток становить не менш як 50% від обсягу імпорту (включаючи тіньовий), тобто більш як 10 млрд дол.Обсяг фіктивного експорту можна оцінити в 20 млрд дол. на рік. Тінізація ПДВ тут становитиме близько 4 млрд дол. щорічно. А тінізація податку на прибуток — до 3 млрд дол.Сукупно «всі хіти схематозу» коштують національній економіці приблизно 25 млрд дол. на рік.Для розуміння, надходження коштів до держбюджету внаслідок прийняття сумнозвісних законопроєктів про оподаткування ФОПів, цифрових платформ і посилок — усе загалом становитиме не більш як 50 млрд грн на рік, або трохи більше 1 млрд дол.Сума схематозу порівнянна з обсягом зовнішньої фінансової підтримки, яка надійде до бюджету 2026 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мережа магазинів оформила понад 3,5 тисячі ФОПів для уникнення податків

Як боротись із схематозом?

Здійснити досить радикальні реформи.Запровадити постійний моніторинг на митниці статистичних баз з країнами — торговельними партнерами за кожною партією товару.Запровадити подвійний митний збір з імпортних товарів, поставлених не з країн їхнього виробництва, наприклад, з офшорів.Замінити ПДВ на імпортні товари фіксованою ставкою імпортного мита без права «скрутки» та передачі за ланцюжком компаній.Запровадити закон про «конгломерати ФОПів» і систему їхнього реального оподаткування.Скасувати нульову ставку ПДВ під час експорту сировинних товарів (що призведе до відсутності відшкодування ПДВ).Однак автор таких законопроєктів має розуміти, що він позбавляє грошей не мільйони бабульок, коли вони опосередковано сплачують ПДВ під час купівлі батонів, а цілком собі десяток реальних «сімей татталья, соллоццо і капоне».

Вищий антикорупційний суд арештував квартиру та паркомісце, якими користується віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, які Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить визнати необґрунтованими активами.
Як повідомив Центр протидії корупції, арешт накладено на квартиру площею 109,9 кв. м та вартістю 4,4 млн гривень і машиномісце вартістю 520 тисяч гривень.
Згідно з ухвалою суду, прокурор САП аргументував вимогу тим, що спірна нерухомість оформлена на сестру міністра, а останній може вплинути на юридичну власницю, щоб вона продала їх чи  надала в заставу. В такому разі це майно більше не підлягатиме стягненню.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як маєтки «Династії» хотіли вивести з-під арешту та конфіскації



Минулого тижня САП звернулася до суду з позовом про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму майже 5 млн грн, якими користується Олексій Кулеба.
В САП зазначили, що саме він через сестру у 2021 році уклав попередні угоди на покупку майна, які остаточно оформив у 2023 році. Усю нерухомість держчиновник оформив на сестру. При цьому доходи його родини були недостатніми для придбання відповідної квартири та паркомісця.