Дзеркало Тижня

Вищий антикорупційний суд визнав колишню першу заступницю голови Державної міграційної служби України Діну Пімахову винною у вимаганні хабаря в особливо великому розміріза сприяння в отриманні українського громадянства та засудив її до дев’яти років позбавлення волі. 
Як повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, згідно з вироком від 2 листопада, окрім ув’язнення Пімаковій на три роки заборонено займати низку посад, а також передбачена конфіскація майна. Вирок суду набере законної сили через тридцять днів із дня проголошення, якщо його не оскаржать в апеляційному порядку.
Чиновниця ДМС Пімахова живе в елітних апартаментах і їздить на Роrsсhе Саyеnnе - ЦПК
Історія стосується ще подій літа 2017 року, коли тоді заступниця голови ДМС запропонувала організувати оформлення громадянину В’єтнаму посвідки на тимчасове проживання в Україні на один рік із можливістю подальшого її продовження до трьох років. За «сприяння» вона попросила 1800 доларів США.
Уже в серпні того ж року посадовиця запропонувала «посприяти» в процесі набуття громадянином Ірану громадянства України нібито за територіальним походженням, хоча документи, які це мали підтвердити, були несправжніми. За «вирішення» цієї справи та отримання чоловіком паспортів України та закордонного вона попросила 30 тисяч доларів США. 
Про ймовірні правопорушення з боку чиновниці стало відомо в листопаді 2017 року, коли НАБУ звинуватило СБУ у зриві спецоперації. 
У березні 2018 року жінка звільнилась із ДМС, але підозру їй вручили лише у грудні 2019 року. 

У Державній прикордонній службі заперечили, що тодішнього генпрокурора Руслана Кравченка випустили з України «за дзвінком з Києва». Під час перетину кордону спрацювало доручення в базі даних, але заборони на виїзд не було, повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, пише “Укрінформ”.
Інформація про виїзд за кордон ексгенпрокурора Руслана Кравченка начебто «за дзвінком з Києва», яка зараз лунає в інформаційному просторі, неправдива і вкрай абсурдна.
За його словами, під час перетину кордону вночі 14 вересня через пункт пропуску "Шегині" Кравченко надав документи про службове відрядження, що давало право на виїзд з України.
НАЗК перевіряє спосіб життя ексгенпрокурора Кравченка
Як зазначив Андрій Демченко, під час оформлення в базі даних спрацювало доручення уповноваженого державного органу за індексом І (інформування). 
«За визначеним алгоритмом дій, ініціатора доручення відразу повідомили телефоном про виїзд з України цієї людини. Додам, що це доручення не передбачає заборони виїзду людини, а лише інформування ініціатора. Будь-яких застережень про виїзд Кравченка від ініціатора доручення також не надходило. Інших доручень Держприкордонслужбі, які б обмежували виїзд з України цієї особи, уповноважені державні органи не надавали», — пояснив речник ДПСУ.
Він додав, що уповноважені державні органи чітко розуміють алгоритм дій прикордонників під час надання ДПСУ доручень про заборону на виїзд, розшук та додаткове вивчення питання щодо законних підстав для перетину кордону.
«У цьому випадку заборони не було, а відповідно, діяли й прикордонники. Коли обмеження від уповноважених органів зазначені в системі, особа на виїзд не допускається», — констатував Демченко.
Раніше “Українська правда” з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомляла, що під час перетину кордону 14 вересня у пункті пропуску "Шегині" у Кравченка забрали паспорт і тривалий час не повертали. Причиною, за словами співрозмовників, була позначка від НАБУ і САП у базі прикордонників. За версією співрозмовників, “прикордонники отримали дзвінок з Києва і випустили Кравченка”.
Кравченко звинуватив НАБУ та САП у нібито підготовці нападу на нього у Відні. В бюро відповіли
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП провели обшуки в офісі генпрокурора у справі «Карфаген». Антикорупційні органи повідомили про викриття злочинної організації на чолі з посадовцем офісу, яка прикривала шахрайські колцентри та легалізацію грошей. Підозру Кравченку наразі не оголошували, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається з біографічними даними та по батькові чинного генпрокурора.
Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, але до вечора офіс генпрокурора наявність будь-якої підозри Кривоносу спростував. Згодом стало відомо, що вночі Кравченко виїхав за кордон. 
За даними ЗМІ, Руслан Кравченко отримав реєстрацію у Відні, при цьому за адресою, де розташований офіс фірми, що надає юридичні адреси. 
Що залишив після себе колишній генпрокурор і чому директор НАБУ Семен Кривонос не може просто відмахнутися від запитань до свого минулого, навіть якщо підозра проти нього — частина політичної атаки? І чи скористається Володимир Зеленський шансом не просто призначити чергового «свого» генпрокурора, а змінити саму систему — через прозорий конкурс і реформу прокуратури? Про це детально читайте у статті Інни Ведернікової «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем».

Під час спроби виїзду з України тодішнього генерального прокурора Руслана Кравченка не випускали за кордон через позначку НАБУ і САП. Він зміг виїхати лише після дзвінка з Києва, йдеться у розслідуванні “Української правди”.
За даними джерел видання у правоохоронних органах, у пункті пропуску "Шегині" у Кравченка забрали паспорт і тривалий час не повертали його. Зазначається, що причиною була позначка від НАБУ і САП у базі прикордонників.
"Згодом, як переконують ті ж таки співрозмовники, прикордонники отримали дзвінок з Києва і випустили Кравченка у Відень, де на нього вже могла чекати охорона віденської спецслужби", — розповів журналіст Михайло Ткач. 
Кравченко звинуватив НАБУ та САП у нібито підготовці нападу на нього у Відні. В бюро відповіли
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП провели обшуки в офісі генпрокурора у справі «Карфаген». Антикорупційні органи повідомили про викриття злочинної організації на чолі з посадовцем офісу, яка прикривала шахрайські колцентри та легалізацію грошей. Підозру Кравченку наразі не оголошували, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається з біографічними даними та по батькові чинного генпрокурора.
Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, але до вечора офіс генпрокурора наявність будь-якої підозри Кривоносу спростував. Згодом стало відомо, що вночі Кравченко виїхав за кордон. 
За даними ЗМІ, Руслан Кравченко отримав реєстрацію у Відні, при цьому за адресою, де розташований офіс фірми, що надає юридичні адреси. 
Що залишив після себе колишній генпрокурор і чому директор НАБУ Семен Кривонос не може просто відмахнутися від запитань до свого минулого, навіть якщо підозра проти нього — частина політичної атаки? І чи скористається Володимир Зеленський шансом не просто призначити чергового «свого» генпрокурора, а змінити саму систему — через прозорий конкурс і реформу прокуратури? Про це детально читайте у статті Інни Ведернікової «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем».

Вищий антикорупційний суд зменшив застави трьом фігурантам справи «Карфаген» про кришування співробітниками генпрокуратури кол-центрів, повідомляє Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе. Водночас цим трьом фігурантам продовжили терміни тримання під вартою ще на 60 діб.Рішення стосуються:

ймовірного організатору схеми Сергія Кропиви («Канцлера») — заставу зменшили зі 120 млн грн до 93,1 млн грн;адвоката Олександра Дидича — заставу зменшили з 15 млн грн до 11,7 млн грн;фігуранта без зазначення імені — 15 млн грн.

4 вересня НАБУ та САП оголосили про операцію «Карфаген» — розслідування діяльності ймовірної злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора, причетної, за версією слідства, до прикриття шахрайських кол-центрів і легалізації коштів.Першим затриманим став посадовець ОГП Сергій Кропива — «Канцлер» у матеріалах НАБУ. Слідчі дії проводили у службових приміщеннях Офісу генпрокурора, а також у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера, який раніше очолював Київську міську прокуратуру.За інформацією джерел ZN.UА, в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських кол-центрів. Понад тисячу з них у цьому середовищі називають «білими». Не тому, що вони працюють законно, а тому, що мають силове прикриття, платять щомісячну «абонплату» й можуть не побоюватися обшуків.Центри, які не ввійшли до цієї системи, називають «чорними» або «партизанами». Саме вони, за словами співрозмовників ZN.UА, найчастіше стають об’єктами показових обшуків та імітації боротьби з кол-центрами.Безпосередньо колишній генпрокурор-втікач Руслан Кравченко у справі поки не фігурує, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається із біографічними даними та по батькові чинного генпрокурора.

З 2024 року по 15 жовтня 2026 року благодійний фонд «Повернись живим» отримав від угод про визнання винуватості 275 млн грн. Водночас БФ «Спільнота Стерненка» протягом минулого року та три квартали цього отримав майже 52 млн грн. Про це фонди повідомили у відповідь на запити Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе.«Обидві організації вкотре наголосили на тому, що ці кошти не використовують на власні адміністративні потреби, а звіти про використання коштів можна побачити на їх сайтах», — зазначили в ТІ Ukrаіnе та розповіли про детальне розподілення цих грошей.САП не має внутрішньої методики щодо оцінки можливості укладання угод зі слідством

Повернись живим

Фонд станом на 15 жовтня 2026 року отримав 275 412 872,21 грн. Якщо говорити про періоди надходжень, то розподіл виглядає так:

2024 рік – 32 000 000,00 грн;2025 рік – 67 540 741,00 грн;з 1 січня по 15 жовтня 2026 року – 175 872 131,21 грн.

У фонді повідомили, що на виконання угод про визнання винуватості він не отримував майна, майнових прав чи криптоактивів. «Повернись живим» також розповів про допомогу, яку вже передали, а також про закупівлі, які ще тривають. Зокрема, на 214 854 555,07 грн фонд закупив та передав військовим обладнання й інші засоби за трьома напрямами:

81 718 129,61 грн — на забезпечення потреб підрозділів Армійської авіації Сухопутних військ ЗСУ;12 729 795,00 грн — на забезпечення потреб підрозділів 19-го Армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ;120 406 630,46 грн — на реалізацію проєкту «Дронопад».

Крім того, станом на 15 жовтня 60 558 317,14 грн перебували в процесі використання. Артем Шило пішов на угоду зі слідствомЗ них фонд спрямував:

4,36 млн грн — на закупівлю для Армійської авіації;56,2 млн грн — на фінансування «Дронопаду». 

Звітність щодо цих витрат «Повернись живим» має оприлюднити після того, як завершить закупівлі, передасть допомогу та оформить документи.«У відповіді фонд «Повернись живим» також навів дані підрозділів-учасників «Дронопаду» про збиття 499 російських розвідувальних та ударних БпЛА із застосуванням переданих засобів», — заявили в ТІ Ukrаіnе.

Спільнота Стерненка

Фонд повідомив, що отримав гроші на виконання угод у п’яти кримінальних провадженнях. Загалом «Спільнота Стерненка» отримала 51 млн грн та 20 021 USDТ. Останню суму оцінили у 888 932,49 грн за курсом на момент зарахування. Тож загалом фонд отримав 51 888 932,49 грн. За часом розподілення виглядає так:

за 2025 рік — 49 млн грн за трьома рішеннями ВАКС; за перші 3 квартали 2026 року — 2 млн грн та 20 021 USDТ за двома рішеннями ВАКС.

Фігурант справи депутатки Скороход пішов на угоду зі слідствомУ 2023 та 2024 роках, як зазначили у фонді, вони не отримували надходжень, бо зареєструвалися як юридична особа 15 січня 2025 року. Всі ці гроші «Спільнота Стерненка» витратила на закупівлю засобів для Сил оборони:

FРV-дрони Ноrnеt різних модифікацій — 1930 штук загальною вартістю 49 376 680,00 грн;БпЛА Stіng R4 з цифровою тепловізійною камерою — 25 штук загальною вартістю 2 090 000,00 грн;безпілотний авіаційний комплекс «Мавка» (цифровий денний) — один комплект загальною вартістю 1 983 400,00 грн.

Різницю в 1,56 млн грн між отриманими 51,89 млн грн та витраченими 53,45 млн грн «Спільнота Стерненка» покрила іншими благодійними внесками. Звіти фонд пообіцяв оприлюднити, коли завершить закупівлі, передасть майно та оформить підтверджені документи.

Як прослідкувати за використанням грошей

Фонд «Повернись живим» у відповідь на запит надав посилання на розділ звітності, матеріали на своєму сайті та публікації в соцмережах. Там фонд публікує дані про отримані внески та їх використання, зокрема й щодо надходжень за угодами. «Спільнота Стерненка» також надала посилання на свій розділ звітності. На сайті публікуються щоденні звіти про передачу дронів, а також про інше передане майно.Крім того, там публікують календарну звітність.«Як бачимо, отримані дані про надходження з угод та їх використання демонструють прозорість роботи та надійність благодійних фондів «Повернись живим» та «Спільнота Стерненка». Це вкотре підкреслює, що попри суспільні побоювання й сумніви в нецільовому використанні отриманих з угод коштів, донати на армію, у тому числі через приватні благодійні фонди — це важлива умова угод про визнання винуватості з урахуванням того контексту, у якому зараз функціонує система кримінальної юстиції», — додали в ТІ Ukrаіnе.Ексдепутата Христенка після угоди зі слідством охороняє СБУ — ЗМІЛише за 2025 рік ВАКС ухвалив 72 вироки на підставі угод про визнання винуватості. 2026-го дискусії викликала угода з ексголовою Верховного Суду Всеволодом Князєвим: навіть реальний строк ув’язнення не зняв суспільних запитань. А останню хвилю обговорень спричинила угода із Сергієм Пашинським — із м’якшим покаранням і зобов’язаннями на 1,1 млрд грн. Як САП використовує інститут угод? Що стоїть за такими рішеннями: можливість викрити інших фігурантів і забезпечити відшкодування збитків чи ще й ризик спливу строків давності та затягування судових процесів? Як оцінити реальну користь для держави? У статті «Fаіr dеаl: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справах» переваги, ризики та проблеми застосування цього механізму аналізує старший юридичний радник Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе Павло Демчук.

Служба безпеки України восени 2025 року провела обшуки в колишніх детективів НАБУ, які розслідували корупційний бекофіс Артема Шила в «Укрзалізниці», однак за рік після цих слідчих дій їх, за словами одного з учасників подій, так і не допитали. Про це в інтерв’ю Тетяні Безрук для ZN.UА розповів колишній детектив НАБУ Тарас Лікунов, який нині очолює управління службових перевірок, взаємодії з правоохоронними органами та кадрової безпеки «Укрзалізниці».
Обшуки відбулися приблизно через два місяці після обшуків і затримання детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова та Віктора Гусарова. Слідчі дії в обох випадках проводила СБУ. За словами Лікунова, він не вважає такий збіг випадковим.
«У нас провели обшуки, щоб здійснити спробу втягнути нас у справу Федора Христенка і створити докази, що це ніби він працевлаштував нас в «Укрзалізницю» і таким чином реалізував роботу на ворога», — заявив ексдетектив.
Відкати, «общак» і контроль платежів: ексдетектив НАБУ розкрив подробиці спільної схеми корупції в УЗ та «Енергоатомі»
Це його оцінка мотивів слідчих дій, а не встановлений судом факт. Лікунов також припустив, що СБУ могла намагатися відновити вплив на закупівлі державної компанії після того, як колишні детективи НАБУ змінили роботу її служби безпеки. За його словами, на той час надходила інформація про те, що співробітники СБУ зверталися до працівників «Укрзалізниці» із запитаннями, чому компанія не здійснює платежі певним контрагентам за поставлені товари.
«І виглядало, що СБУ хоче повернути контроль над закупівлями в УЗ», — сказав він.
Колишній детектив пояснив, що після приходу його команди до департаменту корпоративної безпеки «Укрзалізниці» було змінено механізм погодження закупівель. Раніше служба безпеки могла блокувати тендери, зокрема посилаючись на листи СБУ про можливі ризики, пов’язані з постачальниками. Нині, за словами Лікунова, вона лише надає професійні застереження, не ухвалюючи рішення про блокування закупівель.
Окрему увагу він звернув на те, чим завершилися обшуки.
«Нас навіть не допитали. Мені під час обшуку вручили три повістки з викликом на допит. Допит не відбувся, бо слідчий його відкладав кожного разу. Ба більше, мої колеги надсилали клопотання з проханням допитати їх як свідків. Не було жодної реакції», — розповів Лікунов.
За його словами, клопотання про проведення обшуку погодив тодішній генеральний прокурор Руслан Кравченко. Лікунов вважає, що для участі генпрокурора в погодженні такого клопотання не було окремої процесуальної необхідності, оскільки на той момент він уже не працював детективом НАБУ.
«Його підпис не викликав у мене жодних емоцій, але створював враження, що це не рядовий обшук. Я вирішив, що це пов’язано з атакою на НАБУ, бо іншого пояснення у мене не було», — зазначив він.
Розкрадання в «Укрзалізниці»: ВАКС затвердив угоду Шила, і той уникнув в’язниці
Керівник Лікунова в «Укрзалізниці», також колишній детектив НАБУ Олександр Риковцев, вважає, що з липня 2025 року триває системна кампанія тиску на детективів НАБУ, прокурорів САП та людей, причетних до розслідування топкорупції. За інформацією, наведеною в інтерв’ю, Риковцев звертався з офіційними листами до керівника СБУ та генерального прокурора.
Коментуючи можливості захисту від такого тиску, Лікунов наголосив на ролі судів. Він позитивно оцінив стандарти дотримання прав людини у Вищому антикорупційному суді, водночас різко розкритикувавши практику Печерського районного суду Києва.
Обшуки відбувалися на тлі протистояння навколо незалежності НАБУ і САП, а також кримінальних проваджень щодо окремих детективів Бюро. Водночас наведені Лікуновим обставини не дають підстав стверджувати, що кримінальне провадження, у межах якого проводилися обшуки, закрито або що слідчі дії офіційно визнано безпідставними. Ідеться про його свідчення щодо відсутності допитів та оцінку можливих мотивів СБУ.
Підозру Артему Шилу оголосили навесні 2024 року. Ще в листопаді 2022 року у розслідуванні Віhus.Іnfо йшлося, що Артем Шило за десять років на держслужбі накопичив майна майже на $4 млн. Його також називали близьким до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова і тих, хто «стежить за залізницею». Крім того, саме із Шилом пов'язують появу в Україні російського букмекера 1хВеt.
Водночас перед оголошенням підозри Артема Шила звільнили з посади начальника в СБУ. За даними ZN.UА, ініціатором відставки був особисто президент Володимир Зеленський.
У справі про закупівлі «Укрзалізниці» у 2021–2023 роках слідство встановило збитки на 182 млн грн. На початку жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду зі слідством, укладену Артемом Шилом.

Колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков звернувся до директора Національного антикорупційного бюро Семена Кривоноса з проханням знайти фахівців, здатних змінити роботу служби безпеки «Укрзалізниці». Це сталося після викриття корупційного бек-офісу, пов’язаного з колишнім радником офісу президента та співробітником СБУ Артемом Шилом. Про це в інтерв’ю Тетяні Безрук для ZN.UА розповів колишній детектив НАБУ Тарас Лікунов, який нині очолює управління службових перевірок, взаємодії з правоохоронними органами та кадрової безпеки УЗ.
Відкати, «общак» і контроль платежів: ексдетектив НАБУ розкрив подробиці спільної схеми корупції в УЗ та «Енергоатомі»
За словами Лікунова, після розслідування стало зрозуміло, наскільки глибоко департамент безпеки компанії був інтегрований у корупційні процеси.
«На той момент міністр інфраструктури Олександр Кубраков звернувся до Семена Кривоноса з пропозицією знайти йому когось з толкових людей, які зможуть навести лад у безпеці «Укрзалізниці». Бо стало зрозуміло, що департамент безпеки був сильно інтегрований у корупційні процеси», — зазначив Лікунов.
Він назвав рішення Кубракова прикладом політичної волі до змін. Після викриття схеми четверо колишніх детективів НАБУ, які брали участь у розслідуванні корупції в УЗ, перейшли працювати до департаменту корпоративної безпеки компанії. Цей кадровий перехід викликав запитання, оскільки йшлося про працевлаштування правоохоронців у структурі, діяльність якої вони раніше розслідували.
Лікунов пояснив, що однією з перших змін стало усунення так званого безпекового шлагбаума — механізму, який дозволяв службі безпеки блокувати закупівлі. За його словами, раніше служба безпеки могла фактично зупинити закупівлю, зокрема використавши лист СБУ про можливий «російський слід» одного з учасників тендера. Такий механізм виявили під час розслідування закупівлі трансформаторів 2022 року.
«Наразі цього немає, бо безпека не «погоджує закупівлі», а надає фахові застереження щодо наявних у них ризиків», — пояснив Лікунов.
Розкрадання в «Укрзалізниці»: ВАКС затвердив угоду Шила, і той уникнув в’язниці
Таким чином, за його словами, служба безпеки втратила можливість самостійно вирішувати, чи відбудеться закупівля, і зосередилася на оцінюванні ризиків. Ще одним кроком стало суттєве скорочення переліку товарів так званого залізничного призначення. Для постачання такої продукції компанія раніше вимагала додаткові документи, отримати які було складно. Лікунов стверджує, що перегляд цих вимог сприяв збільшенню конкуренції на торгах і зниженню закупівельних цін.
За його словами, зміни стали можливими після оновлення закупівельної команди УЗ, зокрема приходу Олександра Находа, та за підтримки керівництва компанії, зокрема Олександра Перцовського. Водночас Лікунов наголосив, що сам корупційний бек-офіс ліквідували саме детективи НАБУ, а не міністерство чи нова команда безпеки.
Говорячи про мотиви Кубракова, він припустив, що колишній міністр прагнув не допустити відновлення схеми після її викриття. Однак застеріг, що це його власне припущення. До приходу нової команди департамент безпеки УЗ очолював Едуард Кріцин — колишній керівник Артема Шила в СБУ. За словами Лікунова, Кріцин вибудовував власну вертикаль впливу всередині компанії.
Відповідаючи на запитання, чи розумів офіс президента масштаб діяльності бек-офісу та чи впливав на рішення змінити керівництво безпеки УЗ, Лікунов зазначив, що йому складно це оцінити.
У справі про закупівлі «Укрзалізниці» у 2021–2023 роках слідство встановило збитки на 182 млн грн. На початку жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду зі слідством, укладену Артемом Шилом.
Підозру Артему Шилу оголосили навесні 2024 року. Ще в листопаді 2022 року у розслідуванні Віhus.Іnfо йшлося, що Артем Шило за десять років на держслужбі накопичив майна майже на $4 млн. Його також називали близьким до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова і тих, хто «стежить за залізницею». Крім того, саме із Шилом пов'язують появу в Україні російського букмекера 1хВеt.
Водночас перед оголошенням підозри Артема Шила звільнили з посади начальника в СБУ. За даними ZN.UА, ініціатором відставки був особисто президент Володимир Зеленський.

Корупційні бек-офіси, які діяли в «Укрзалізниці» та «Енергоатомі», використовували однакові механізми контролю закупівель, блокування платежів і розподілу відкатів. До обох схем, за словами колишнього детектива НАБУ Тараса Лікунова, були залучені підрозділи безпеки державних компаній. Про це він розповів в інтерв’ю Тетяні Безрук для ZN.UА — «Ексдетектив НАБУ Тарас Лікунов: «Бек-офіс в «Укрзалізниці» був на 100 відсотків ідентичним до бек-офісу „Енергоатому“»».
Лікунов прийшов до НАБУ в першому наборі детективів 2015 року. Він брав участь у розслідуванні корупційних схем на «Укрзалізниці», пов’язаних із колишнім радником офісу президента та керівником одного з головних управлінь СБУ Артемом Шилом. Нині Лікунов очолює управління службових перевірок, взаємодії з правоохоронними органами та кадрової безпеки УЗ.
Дружина експрацівника СБУ та ексрадника ОП Артема Шила за два роки придбала в ОАЕ дев’ять об’єктів нерухомості – Схеми
За словами ексдетектива, ще 2021 року НАБУ отримало інформацію про групу людей, які повідомляли постачальникам «Укрзалізниці» розміри відкатів за участь у закупівлях. Розслідуючи діяльність цієї групи, детективи встановлювали, як була побудована її вертикаль, хто ухвалював рішення та як розподілялися гроші. Лікунов пояснив, що мета бек-офісу — контролювати шлях від вибору постачальника до оплати поставленого товару. За можливість отримати кошти за контрактом постачальник мав передати певний відсоток неформальним посередникам.
Для підтримання роботи такої системи створювали «общак», із якого оплачували участь людей, здатних забезпечити потрібні рішення на різних етапах закупівель. «Ланка» може отримувати від 500 і до 30 тисяч доларів щомісячно», — розповів Лікунов. 
Водночас частина працівників, за його словами, могла навіть не усвідомлювати своєї ролі в корупційній схемі. Вони отримували додаткові виплати від керівництва й виконували поставлені завдання, не знаючи, звідки надходять гроші.
Окремим інструментом контролю були так звані шлагбауми — можливості зупиняти закупівлі, платежі або виконання зобов’язань. Саме їх Лікунов називає однією зі спільних рис схем в УЗ та «Енергоатомі».
«Що на «Енергоатомі», що на «Укрзалізниці» були умови, коли виконання рішень судів стосовно цих боржників зупинялося, і неможливо було витребувати кошти. Шлагбауми були на кожному етапі. Відсотки відкатів сходились і також були ідентичні. І там, і там був залучений підрозділ безпеки в ці схеми», — заявив він.
Розкрадання в «Укрзалізниці»: ВАКС затвердив угоду Шила, і той уникнув в’язниці
За матеріалами справи УЗ, збитки державі від закупівельних схем становили 182 млн грн. В інтерв’ю також ідеться про приблизно 500 млн грн збитків у справі «Енергоатому». У справі УЗ фігурує Артем Шило — колишній позаштатний радник офісу президента, який згодом очолював Головне управління контррозвідувального захисту об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ. У справі «Енергоатому» фігурує бізнесмен Тимур Міндіч, якого пов’язують із президентом Володимиром Зеленським.
На запитання журналістки, чи міг тодішній керівник офісу президента Андрій Єрмак знати про існування бек-офісу УЗ, Лікунов відповів: «Мав би знати». Водночас ексдетектив не навів у цій частині інтерв’ю доказів безпосередньої обізнаності Єрмака або спільного управління двома бек-офісами.
За словами Лікунова, під час розслідування детективи бачили, як учасники бек-офісу після появи загрози викриття давали вказівки припинити його діяльність, але згодом вирішували відновити роботу. При цьому окремі учасники схеми продовжували отримувати гроші навіть у періоди її формального припинення. Лікунов стверджує, що 2023 року НАБУ вдалося припинити діяльність бек-офісу УЗ. На той момент, за його словами, підозри отримали близько 80% керівників закупівельних філій компанії.
Підозру Артему Шилу оголосили навесні 2024 року. Вона стосується подій 2021–2022 років, коли організована група на чолі з Шилом під час закупівель трансформаторів за завищеними цінами заволоділа грошима «Укрзалізниці».
Ще в листопаді 2022 року у розслідуванні Віhus.Іnfо йшлося, що Артем Шило за десять років на держслужбі накопичив майна майже на $4 млн. Його також називали близьким до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова і тих, хто «стежить за залізницею». Крім того, саме із Шилом пов'язують появу в Україні російського букмекера 1хВеt.
Водночас перед оголошенням підозри Артема Шила звільнили з посади начальника в СБУ. За даними ZN.UА, ініціатором відставки був особисто президент Володимир Зеленський.
На початку жовтня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду зі слідством, укладену Артемом Шилом у справі щодо закупівель «Укрзалізниці».

На початку жовтня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з колишнім радником офісу президента та співробітником СБУ Артемом Шилом у справі про розкрадання в АТ «Укрзалізниця» (УЗ). Справа стосується функціонування в УЗ бек-офісу, який регулював тендерні закупівлі трансформаторів та кабелів, які відбувалися у 2021–2023 роках. Сума збитків для держави у схемах становила 182 млн грн.За час, поки розслідували справу, парламент намагався позбавити повноваженнь Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), СБУ та Офіс генпрокурора оголосили підозри двом детективам Національного антикорупційного бюро (НАБУ) — Руслану Магамедрасулову та Віктору Гусарову, що їх потім заарештували київські районні суди та кинули в СІЗО.Паралельно з арештами детективів восени минулого року Служба безпеки провела обшуки в тих, хто розслідував справу Шила. Це четверо колишніх детективів, які нині працюють у Департаменті корпоративної безпеки «Укрзалізниці».Один із них — Тарас Лікунов. Колишній прокурор Волинської області, прийшов у НАБУ в першому наборі детективів, а зараз очолює управління службових перевірок із взаємодії з правоохоронними органами і кадрову безпеку в УЗ. Лікунов разом із колегами розслідував справи «братів Дубневичів», одеських організованих злочинних груп, де фігурує колишній мер міста Геннадій Труханов, бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського. А також бек-офіс «Укрзалізниці», який організував Шило.Перехід детективів НАБУ, котрі розслідували корупцію в «Укрзалізниці», на роботу в саму компанію свого часу викликав неоднозначну реакцію. Чому вони вирішили працювати там, де ще недавно викривали корупційні схеми, і що їм вдалося змінити? Ці питання досі залишалися без достатніх публічних пояснень.Сьогодні Лікунов дивиться на НАБУ вже ззовні і може оцінювати те, що відбувається в інституції, з певної дистанції. Зокрема й роль її керівництва.Загалом історія «Укрзалізниці» — один із прикладів того, як досвід і практики НАБУ виходять за межі самого Бюро. Поки його опоненти критикують призначення колишніх детективів на ключові посади в державних структурах, ці люди, можливо, поступово змінюють сам генетичний код держави. Чи вдасться їм це, чи система зрештою змінить їх самих — питання відкрите.Про бек-офіси, зміни в «Укрзалізниці» та погляд на НАБУ зсередини й ззовні — в інтерв’ю Тараса Лікунова.Fаіr dеаl: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справах

Про НАБУ та роль керівника

— Пане Лікунов, почнімо із самого початку. Що 2015 року змусило прокурора прокуратури Волинської області кинути все і йти працювати в НАБУ?— Це був шанс долучитися до активних змін у країні. На той момент я вже пропрацював три роки в прокуратурі і зрозумів, що перспективи там дуже туманні. Робота була цікава, але її перетворили на фікцію та формалізм.Бо в прокуратуру я прийшов з університету, де вчив, як прокурор має охороняти право. Але на роботі тобі кажуть: «КПК для дурака, а ти слухай, як прокурор скаже». І це казали керівники міської прокуратури. Може, й жартома, але це дуже життєвий жарт.У Бюро високі стандарти доброчесності. Зрозуміло, що янголів серед детективів немає. Всі помиляються. Однак рівень доброчесності та професійності не можна порівняти з іншими слідчими органами.Я не очікував і не думав, що НАБУ дотягнеться до такого рівня розслідувань у країні, який ми маємо на сьогодні. Я йшов у Бюро як у невідомість. Коли пройшов конкурс і вирішив звільнятися з прокуратури, мене викликав заступник прокурора і запитав, чому я йду, бо це, за його словами, неконституційний орган і його розженуть за два роки.І коли став детективом, отримав нову роботу, то думав, що для мене все найскладніше закінчилося. Був такий рівень наївності 2015 року. Тоді це був лише початок. І перші справи, які ми реалізовували, повернули нас до реальності дуже швидко.— Основа НАБУ — це команда детективів, тоді як роль директора передусім стратегічна та представницька. Водночас вимоги до керівника антикорупційного органу мають бути особливо високими. Колишній генпрокурор Руслан Кравченко, якому може загрожувати підозра у причетності до прикриття діяльності шахрайських кол-центрів, після втечі з України публікував у своєму Теlеgrаm-каналі матеріали розслідування щодо директора НАБУ Семена Кривоноса. Чи вважаєте ви, що Кривонос усе ж має публічно й по суті відповісти на ці закиди? І як ця ситуація, на вашу думку, вплинула на НАБУ?— Від вибору, куди має рухатися НАБУ, багато чого залежить. А цей вибір залежить від керівника команди. 90 відсотків роботи Бюро — це робота детективів, на яку директор, безумовно, може впливати через свою адміністративну посаду. Однак його вплив набагато менший, ніж вплив прокурора, наприклад. І прокурор — це ключова особа в будь-якому розслідуванні, незалежно від того, чи це звичайне кримінальне провадження, чи справа, пов’язана з корупцією.НАБУ не буде керувати людина, котра не відповідає стандартам доброчесності самого Бюро. І зараз колектив НАБУ сформував стандарт доброчесності, який, наче живий організм, застосовує процедури імунітету і просто випльовує із цього соціуму тих, хто не відповідає стандартам.САП не має внутрішньої методики щодо оцінки можливості укладання угод зі слідствомПодивімося на факти, що їх звідкись дістав Кравченко. Наскільки вони впливають на будь-які розслідування детективів? Як це впливає на розслідування у межах спецоперацій «Карфаген», «Мідас» чи «Форест Гамп»? На мою думку, абсолютно не впливають. Чи можемо ми знайти кришталево чистих людей на всі посади в країні? Мабуть, таких немає.Тому мені не важливо почути відповідь Кривоноса на те, що йому закидає Офіс генерального прокурора. Те, що відбулося — коли Кравченко розповів про розслідування прокуратури, — навпаки, прибрало можливість у влади якось тиснути на директора НАБУ та шантажувати його. І наразі ситуація і для суспільства, і для самого Кривоноса стала кращою, ніж до оприлюднення цих фактів.— Українські слідчі органи використовують у своїй роботі різні види комунікації із суспільством. Один із них — це подача результатів розслідувань. Найбільше питань у цій подачі до НАБУ. Можливо, НАБУ навіть більше критикують за ці відео, ніж за те, які схеми вони розкривають та оприлюднюють суспільству в цих відео. Чим для вас була і є медійна сторона роботи Бюро? І чому НАБУ це робить попри критику?— Ці відео — обов’язковий елемент роботи НАБУ. Я особисто негативно ставлюся до оприлюднення розмов негласних слідчих (розшукових) дій, бо опоненти НАБУ не дурні, і вони на цьому вчаться. Однак розкажу одну історію.Був 2016 рік, ми тільки почали працювати в Бюро. Детективи приходять на обшук, стукають у двері, з того боку квартири питають: «Хто це?», детективи кажуть: «НАБУ». У відповідь: «Хто?». Детективи: «Національне антикорупційне бюро України». Натомість запитання: «Це що таке?». І тоді детективи мусили казати: «Поліція, відчиняйте». Це реальний діалог між детективом і тим, хто був за дверима під час обшуку.А на сьогодні назва «Карфаген» і абревіатура «НАБУ» відомі всім. Особливо фігурантам корупційних справ. Це шлях, який Бюро пройшло за 10 років.Якось ми «полювали» за одним дуже обережним фігурантом, щоб записати його розмови. За кілька місяців роботи вдалося отримати записи всього-на-всього на 10 хвилин його розмов, і за ці 10 хвилин він двічі згадав НАБУ. Настільки вони нас бояться.ВАКС не затвердив угоду депутата Качного зі слідством: САП категорично не погодилася з цим рішеннямЗа допомогою цих відео детективи інформують суспільство про те, що вони виявили і здобули під час слідчих дій. Бо суспільство є ключовим стейкхолдером НАБУ. Детективи працюють для суспільства. І не інформувати суспільство вони просто не мають права. І якщо НАБУ не робитиме цього, то суспільство не зможе оцінити, чи потрібно йому саме таке НАБУ.А влітку 2025 року на площі Франка в Києві суспільство з картонками в руках продемонструвало, що йому потрібне таке НАБУ.

Про бек-офіс «Укрзалізниці» та роль Кубракова

— 2020 року між «Укрзалізницею» та НАБУ була дискусія про корупцію на залізниці. Серед її учасників був представник наглядової ради УЗ Сергій Лещенко, який сказав: «Керівник департаменту безпеки — це друга за впливом людина в компанії… Департамент внутрішньої безпеки УЗ… там фактично з кожної силової вертикалі є по своєму представнику». Коли ви прийшли в УЗ — ця схема, яку описував Лещенко, зберігалася?— На той момент так. Історично склалося, що департамент безпеки «Укрзалізниці» очолювали вихідці з різних правоохоронних органів. Десь це була поліція, десь СБУ. До нас департаментом керував колишній керівник Шила — Едуард Кріцин, вихідець з СБУ. Він очолював цю структуру і вибудовував вертикаль під себе.Артем Шило (по центру) на засіданні ВАКС з обрання запобіжного заходу, квітень 2024 р.Центр протидії корупції— Як ви дізналися про бек-офіс в УЗ і з чого все почалося?— Тримати в таємниці свою діяльність для бек-офісу або дуже складно, або неможливо. Адже бек-офісу на закупівлях потрібно контактувати і з постачальниками. Постачальників дуже багато, вони з різним світоглядом та різним баченням процесів. Хтось вміє працювати тільки через бек-офіс і тільки через рішалово. Хтось досягнув певного рівня розвитку і вважає, що це неприйнятна ситуація в нашій країні. Друга категорія і є нашими партнерами.У випадку УЗ 2021 року в НАБУ була пряма інформація про групу людей, які ходять і озвучують постачальникам рівень відкатів. Тоді ми почали дізнаватися про вертикаль цієї структури, як вона функціонує та як там ухвалюють рішення.Що більше етапів контролює бек-офіс, то він сильніший. У теорії бек-офіс може охопити і контролювати всі етапи закупівель. Мета бек-офісу — щоб постачальник поставив свій товар і йому заплатили за це кошти. А відсоток з цих коштів він передає у вигляді відкату до бек-офісу.Щоб бек-офіс функціонував, йому треба створити «общак», з якого він виплачуватиме гроші тим ланкам, які ухвалюють рішення в усьому процесі закупівель. «Ланка» може отримувати від 500 і до 30 тисяч доларів щомісячно.— Чи суттєво впливає на весь процес людина, яка отримує 500 доларів?— Впливає, але вона може і не знати про це. Зарплати були вкрай низькі, і, отримуючи доплати в розмірі 500 доларів від свого керівника, людина могла не знати про те, як функціонує схема взагалі і що вона є ланкою бек-офісу. Є пул людей, які отримують гроші в конверті і забезпечують потрібні рішення для бек-офісу, а є ті, хто виконує поточну роботу та задачі і не створює доходу.СБУ неодноразово зривала операції НАБУ — Клименко— Чи може голова правління АТ «Укрзалізниця» не знати, що на підприємстві працює бек-офіс?— Може. Теоретично це можливо. Бек-офіс може працювати в умовах партизанщини.— Однак ми говоримо не про теорію, є дуже реальна справа на 180 мільйонів гривень, і їх важко замести під килим.— Ми бачили, коли проводили розслідування, що, коли члени бек-офісу зрозуміли, що про них знають, вони надсилали сигнали припинити діяльність бек-офісу взагалі. Але потім ухвалювали рішення відновлювати все знову. Проте ті ланки, які забезпечували діяльність цього бек-офісу, у проміжку, коли їм не дозволяли цього робити, продовжували брати гроші.Глобальна проблема бек-офісів — це системна корупція. На чолі бек-офісу є людина, яка дає команду приносити та генерувати кеш.— 2023 року ви викрили першу ланку бек-офісу в «Укрзалізниці», але тоді ця справа не набула такого розголосу. Про неї вже широко дізналися, коли ви викрили організатора, тобто Шила?— Так, але до того 80 відсотків керівників закупівельних філій УЗ були з підозрами НАБУ. Нам вдалося стосовно майже кожного з них задокументувати та довести факти вчинення кримінальних правопорушень.— Однак після викриття бек-офісу, роботу якого ви припинили, ви йдете працювати в УЗ у департамент безпеки. Як це стало можливим?— Тоді всі зрозуміли, яку схему ми розкрили.На той момент міністр інфраструктури Олександр Кубраков звернувся до Семена Кривоноса з пропозицією знайти йому когось з толкових людей, які зможуть навести порядок у безпеці «Укрзалізниці». Бо стало зрозуміло, що департамент безпеки був сильно інтегрований у корупційні процеси. Це був приклад політичної волі з боку Кубракова. Коли захотів і зробив. Захотіли змін, зрозуміли, яких саме, і зробили це.— Як ви думаєте, чи достатньо офіс президента розумів, що відбувається у бек-офісі «Укрзалізниці», щоб дати Кубракову змінити там керівництво?— Мені складно відповісти на це питання.Єврокомісія занепокоєна тиском на НАБУ і САП та закликає реформувати СБУ— На «Енергоатомі» на момент вашого розслідування 2023 року вже існував бек-офіс, і збитки для держави у корупційних схемах на ньому становлять 500 мільйонів гривень. Сума збитків у бек-офісі УЗ — понад 180 мільйонів гривень. Теж доволі помітна цифра. За матеріалами НАБУ, схемами на «Енергоатомі» займався друг президента Тимур Міндіч. За вашими матеріалами — на УЗ це був радник офісу президента Артем Шило. Чи міг Єрмак знати про існування бек-офісу в УЗ?— Мав би знати.Бек-офіс, який функціонував на УЗ у 2021–2023 роках, на 100 відсотків був ідентичним до бек-офісу «Енергоатому». Що на «Енергоатомі», що на «Укрзалізниці» були умови, коли виконання рішень судів стосовно цих боржників зупинялося, і неможливо було витребувати кошти. Шлагбауми були на кожному етапі. Відсотки відкатів сходились і також були ідентичні. І там, і там був залучений підрозділ безпеки в ці схеми. 2023 року ми виконали своє домашнє завдання і ліквідували цей бек-офіс в УЗ. Бо якщо б ми із цим не впоралися, 2025 року він міг розростися до інших масштабів.— Виходить така ситуація, що Кубраков приходить до директора НАБУ і питає його про людей, які зможуть не дати, аби на УЗ знову утворився бек-офіс. Тобто у колишнього міністра інфраструктури була настільки сильна політична воля, що він міг «прикрити лавочку», про яку міг знати чи ж не знати Єрмак?— Бек-офіс «прикрило» безпосередньо Бюро. Ймовірно, у завданнях, які собі ставив Кубраков, було не допустити створення такого ж бек-офісу. І, мабуть, якщо взяти людей з НАБУ у департамент безпеки «Укрзалізниці» — це не дасть змоги цьому повторитися. Можливо, логіка була така. Але це здогадки.Одним із перших наших системних рішень була ліквідація «безпекового шлагбаума». Тобто раніше безпека в УЗ могла заблокувати будь-яку закупівлю, наприклад, використавши лист СБУ про «російський слід» в учасника закупівлі з меншою ціновою пропозицією (як це було виявлено в розслідуванні щодо закупівлі трансформаторів 2022 року). Наразі цього немає, бо безпека не «погоджує закупівлі», а надає фахові застереження щодо наявних у них ризиків.Клименко: учасники атаки на НАБУ і САП самі стали фігурантами справІншим важливим етапом ліквідації шлагбаумів у закупівлях стало значне звуження переліку товарів так званого залізничного призначення. Цей статус продукції вимагав надання багатьох додаткових документів, яких «просто так не отримати». Як наслідок — збільшення конкуренції в торгах і зниження ціни закупівель. Цього результату вдалося досягти після оновлення закупівельної команди УЗ, зокрема приходу Олександра Находа та за підтримки керівництва УЗ, зокрема Олександра Перцовського.— У жовтні стало відомо, що організатор бек-офісу «Укрзалізниці» пішов на угоду зі слідством. Він має сплатити гроші і викрити іншу особу. Оскільки Шило — організатор у цій схемі, він вище за себе вже не викриє. Тобто це має бути підозрюваний в іншій справі. За даними ZN.UА, ця особа — генерал-майор СБУ Ілля Вітюк, котрого звинувачено у справі про купівлю квартири за заниженою вартістю. Чи підтверджуєте ви цю інформацію про Вітюка?— Я не можу ні спростувати, ні підтвердити цю інформацію, бо не володію нею. Проте мій досвід та логіка дають мені змогу припустити, що це саме Ілля Вітюк з вірогідністю 99 відсотків.

Про обшуки СБУ та фактор Христенка

— Восени минулого року у вас, вашого керівника Олександра Риковцева та ще трьох колишніх детективів НАБУ, які нині працюють у департаменті безпеки УЗ, пройшли обшуки. Це було через два місяці після обшуків та затримання детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова та Віктора Гусарова. І у вас, і у Магамедрасулова та Гусарова обшуки проводила СБУ. Чи це збіг?— На мою думку, таких збігів не буває. У нас провели обшуки, щоб здійснити спробу втягнути нас у справу Федора Христенка і створити докази, що це ніби він працевлаштував нас в «Укрзалізницю» і таким чином реалізував роботу на ворога. І виглядало, що СБУ хоче повернути контроль над закупівлями в УЗ. Бо на той час було відомо, що співробітники СБУ приходили до співробітників «Укрзалізниці» і питали, чого вони не платять певним контрагентам за поставлений товар? Які повноваження у цей момент здійснює СБУ?СБУ— Чим завершились обшуки? Бо вже рік минув.— Нас навіть не допитали. Мені під час обшуку вручили три повістки з викликом на допит. Допит не відбувся, бо слідчий його відкладав кожного разу. Ба більше, мої колеги надсилали клопотання з проханням допитати їх як свідків. Не було жодної реакції.— Клопотання на обшук підписав колишній генпрокурор Кравченко. Ви не спецсуб’єкт, бо вже не детектив, щоб вам це підписував генпрокурор. У чому суть участі генпрокурора в цих діях, на вашу думку?— Безпосередньо із цим прокурором я навчався у Харківській юридичній академії на одному потоці. Ми були на різних факультетах, але оскільки студентів було мало, то наші факультети об’єднували для спільних лекцій.Жодної процесуальної причини, щоб там стояв підпис генпрокурора, немає. Його підпис не викликав у мене жодних емоцій, але створював враження, що це не рядовий обшук. Я вирішив, що це пов’язано з атакою на НАБУ, бо іншого пояснення у мене не було. Генпрокурор простих клопотань на обшук не погоджує.Ті, хто намагався знищити незалежність НАБУ і САП, отримали заохочення та підвищення — Клименко— Ваш керівник, також колишній детектив НАБУ Олександр Риковцев, вважає, що, починаючи з липня 2025 року, триває системна кампанія тиску на детективів НАБУ, прокурорів САП та людей, які брали участь у розслідуванні топкорупції. Він звертався з офіційними листами до голови СБУ та генпрокурора. Виходить, що ви опинилися в ситуації, коли вас немає кому захистити, окрім суспільства.— У нас є лише наша репутація. Суспільство прямо нас не захистить. У таких випадках ключовою є судова гілка влади. Однак найвищий рівень дотримання прав людини в судовій ланці наразі у ВАКС. Там максимально дмухають на холодне, бо це справи, де обвинувачені та підозрювані залучають сильних адвокатів. І для корупціонерів працює ВАКС, а для всіх інших — Печерський суд, де не судова система, а театр абсурду.

Понад пів сотні громадських організацій вимагають від Верховної Ради невідкладно розглянути проєкт Антикорупційної стратегії України на 2026-2030 роки та ухвалити його за основу і в цілому. Спільну заяву опублікували на сайті ГО «Антикорупційний штаб».«Ми переконані, що йдеться не про технічну затримку в розгляді цього законопроєкту. Майже всі положення Стратегії вже узгоджені з парламентськими фракціями, комітетами та заінтересованими органами влади. Наразі неузгодженими залишаються кілька положень, які становлять менш як 1% тексту документа. Саме вони обмежують можливий політичний вплив на правоохоронну систему», — йдеться у заяві.Підписанти наголошують, що Антикорупційна стратегія не змінює законодавство автоматично. Щодо кожної із передбачених реформ потрібно буде ухвалювати окремі закони. Однак зараз депутати навіть не хочуть зобов’язатися їх провести.НАЗК закликало Раду ухвалити антикорупційну стратегію: під загрозою 420 млн євро«Ціна відсутності цього рішення вимірюється мільярдами втрачених коштів для бюджету. Ухвалення Стратегії є умовою отримання близько 420 млн євро, тобто понад 21 млрд грн, у межах Плану Ukrаіnе Fасіlіty. Ще 64,4 млн євро пов’язано із затвердженням Державної антикорупційної програми. Україна вже пропустила два строки виконання цього зобов’язання. Країна, що воює, втрачає європейські кошти через небажання частини політиків відмовитися від контролю над силовиками», — вказано в заяві.Ухвалення нової Антикорупційної стратегії — це зобов’язання України на шляху до євроінтеграції. Ця ж стратегія також передбачена у проміжних критеріях (іntеrіm bеnсhmаrks) переговорів про вступ до ЄС, Дорожній карті у сфері верховенства права та рекомендаціях Єврокомісії у звітах про прогрес України у 2024 і 2025 роках. Кожне відкладене засідання, наголосили підписанти, сигналізує партнерам, що українська влада не готова виконувати взяті на себе зобов'язання.«Перше читання — лише половина справи. Ми застерігаємо від сценарію, за якого стратегію ухвалять за основу для звіту перед партнерами, а до другого читання вилучать зазначені вище, неузгоджені положення. Такий документ буде ухвалений лише формально, а політичний контроль над правоохоронною системою, який він мав обмежити, залишиться незмінним. Ukrаіnе Fасіlіty вимагає остаточного ухвалення Стратегії, і міжнародні партнери оцінюватимуть її зміст, а не назву», — зазначають підписанти.Антикорупційне бюро посилило вплив на українську політику під час війни — FТГромадські організації вимагають від ВРУ:

невідкладно включити до порядку денного проєкт Закону «Про затвердження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки» № 15230-д від 27.07.2026 та розглянути його на найближчому пленарному засіданні;ухвалити законопроєкт за основу і не виключати положення, які обмежують політичний вплив на НАБУ, САП, ДБР, прокуратуру й Національну поліцію, та передбачають реформу адвокатури;ухвалити Стратегію в цілому, без вилучення чи послаблення норм щодо повноважень керівника САП, конкурсного добору керівників правоохоронних органів, участі незалежних експертів, реформи адвокатури і змін до кримінального процесуального законодавства.

Зазначимо, що передусім спротив депутатів викликають передбачені у Стратегії перегляд так званих поправок Лозового, зміни до статті 49 Кримінального кодексу щодо строків давності та розширення підслідності НАБУ. Також чутливим виявилося питання повноважень керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У цьому ж списку питання участі міжнародних експертів у конкурсах та оцінюванні роботи антикорупційних органів, призначення керівників правоохоронних органів, а також реформи ДБР та адвокатури.У статті «25 мільярдів за право контролювати силовиків. Чому Рада блокує Антикорупційну стратегію» голова Всеукраїнського об'єднання «Автомайдан» Катерина Бутко та голова Антикорупційного центру «МЕЖА» Мартина Богуславець розбирають політичну ціну цього спротиву. 

Вищий антикорупційний суд у понеділок, 26 жовтня, зменшив суму застави народній депутатці Юлії Тимошенко, яку підозрюють у пропозиції хабаря, з 33,3 млн грн до 266,2 тисячі грн. Про це повідомив Центр протидії корупції.
Рішення ухвалив головуючий суддя Олег Ткаченко. Під час засідання Тимошенко заявила, що сума застави для неї була надмірна та неспівмірна. Саме тому вважає, що застава має бути повернута. 
Тепер близько 33 млн грн мають повернути заставодавцям. Зокрема, народному депутату від «Батьківщини» Костянтину Бондарєву. 
У липні цього року суддя Ткаченко відмовив у продовженні обов’язків для Тимошенко. 
Автомобілі, гаражі та готівка: ВАКС частково зняв арешт з майна Тимошенко
Нагадаємо, 14 січня НАБУ оголосило про підозру голові фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Сталося це після того, як її викрили на пропозиції хабаря депутатам інших фракцій за «потрібне» голосування щодо конкретних законопроєктів. За даними ZN.UА, вона пропонувала гроші «слугам народу», йшлося про щомісячну виплату «десятки» за два пленарні засідання. Сама ж Тимошенко назвала слідчі дії антикору зачисткою політичних конкурентів. 
16 січня ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33 млн грн. 

Верховна Рада вдруге за осінь прибрала з порядку денного Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. У вересні її не розглянули, у жовтні історія повторилася. Перший рік дії документа добігає кінця, а парламент досі не проголосував за нього навіть у першому читанні. Цього тижня Верховна Рада не включила до порядку денного й жодного з антикорупційних законопроєктів, передбачених стратегією. Причина — брак голосів і незгода частини депутатів із кількома положеннями. Одне з них дозволило б керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) самостійно вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про можливі злочини народних депутатів, без участі генерального прокурора. Суперечки точаться також навколо конкурсів на керівні посади в правоохоронних органах та участі незалежних експертів.Зволікання має ціну. З ухваленням стратегії пов’язано 419,7 млн євро фінансування за Ukrаіnе Fасіlіty, із затвердженням Державної антикорупційної програми — ще 64,4 млн євро. Разом це близько 25 млрд грн за відповідним курсом. Україна вже пропустила два строки виконання зобов’язання.І навіть якщо депутати знайдуть голоси за перше читання, найгостріша боротьба за зміст стратегії може розгорнутися пізніше. На кону — мільярди європейської допомоги для країни, що воює, та збереження політичного контролю Банкової над правоохоронною системою. Торг триває.Кабмін може винести антикорупційну стратегію на розгляд без ключових гарантій автономії САП — джерела

Від проєкту НАЗК до трьох версій у Раді

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) взялося за нову Антикорупційну стратегію в липні 2024 року. Почали з інвентаризації функцій держави та визначення сфер, найбільш уражених корупцією. Таких виявилося 16 — від судової системи, прокуратури та оборони до енергетики, митниці, податків, охорони здоров’я й освіти. Ще десять напрямів охоплювали роботу самої антикорупційної системи. До підготовки документа залучили 138 експертів, які працювали в 26 командах. Розробники опрацювали 222 зауваження і пропозиції від державних органів і 42 рекомендації Європейської комісії.У результаті НАЗК фактично взяло на себе роль державного аналітичного центру. Досліджуючи корупційні ризики, експерти виходили на причини неефективності цілих галузей — від кадрових призначень до розподілу бюджетних коштів. Замість вузького антикорупційного документа з’явилася своєрідна стратегія реформування держави. Іронія в тому, що таке комплексне бачення запропонувало не профільне урядове міністерство, а антикорупційне агентство.2 квітня 2026 року проєкт надійшов до Кабміну. Уже 8 квітня урядовий комітет, як випливає з протоколу його засідання, вирішив прибрати положення про конкурсний відбір керівників Національної поліції. На той час першим заступником голови Нацполіції був Максим Цуцкірідзе (зараз він тимчасово виконує обов’язки голови), якого в публікаціях називали кумом заступника керівника офісу президента Олега Татарова. Сам собою цей зв’язок не пояснює рішення уряду, але додає політичного контексту дискусії про незалежність кадрових призначень.Конкурсний відбір генпрокурора: експерти оцінили цю пропозицію на відповідність Конституції УкраїниУ середині квітня на обговоренні за участю тодішнього віцепрем’єра Тараса Качки, НАЗК і громадських організацій стало відомо, що під питанням також конкурсний добір директора Державного бюро розслідувань (ДБР) і зміна процедури відбору генерального прокурора. Тим часом урядова редакція не потрапляла до парламенту, а до першого строку виконання зобов’язання за Ukrаіnе Fасіlіty — кінця червня — залишалося дедалі менше часу.13 травня голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, не дочекавшись урядового тексту, зареєструвала законопроєкт №15230 на основі редакції НАЗК. У ньому збереглися положення про прозоріший добір генпрокурора, відкритий конкурс на посаду директора ДБР із перевіркою доброчесності кандидатів і поступовий перехід до конкурсних призначень керівництва Нацполіції.Згодом Кабмін вніс власну, пом’якшену, версію. Ще одну подали депутати «Європейської солідарності», взявши за основу текст НАЗК і доповнивши його положеннями про ДБР. У травні–липні три проєкти зводили в один, погоджували зауваження відомств і парламентських комітетів. Так з’явився доопрацьований законопроєкт №15230-д, який було підтримано антикорупційним комітетом. Однак голосів за нього досі немає.

Менш як 1% документа: що саме не влаштовує депутатів

За оцінкою співрозмовника, обізнаного з підготовкою стратегії, положення, які викликають найбільший спротив, становлять менш як 1% її тексту. Проте саме через них парламент не може перейти до голосування.Передусім ідеться про норми, що впливають на розслідування корупційних злочинів: перегляд так званих поправок Лозового, зміни до статті 49 Кримінального кодексу України щодо строків давності та розширення підслідності Національного антикорупційного бюро (НАБУ).Це різні механізми. Поправки Лозового стосуються строків досудового розслідування та наслідків їхнього спливу. Стаття 49 Кримінального кодексу України — звільнення від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності. Розширення підслідності НАБУ змінить коло справ, які розслідуватиме бюро. Від цих правил залежить, чи дійде кримінальне провадження до суду і чи не завершиться без розгляду обвинувачення по суті.Антикорупційне бюро посилило вплив на українську політику під час війни — FТОднак найбільш чутливим для самих народних депутатів виявилося питання повноважень керівника САП. Нині відомості про кримінальні правопорушення народних депутатів до ЄРДР вносить генеральний прокурор або особа, яка виконує його обов’язки. Стратегія передбачає, що керівник САП має отримати право робити це самостійно.Відмінність принципова. Генпрокурора призначає президент за згодою Верховної Ради, керівника САП обирають за результатами окремого конкурсу. Запропонована зміна усунула б залежність початку розслідування щодо депутата від рішення посадовця, призначення якого безпосередньо пов’язане з політичною владою.Показовою є позиція представниці «Слуги народу» Ольги Василевської-Смаглюк, яка запропонувала відкласти це питання до наступного скликання парламенту: «Розробити норму про самостійне внесення відомостей в ЄРДР по нардепах антикорупційним прокурором ми доручимо депутатам наступного — Х скликання. А коли воно буде — невідомо, може, вже й 2030 рік пройде».За воєнного стану парламентських виборів не проводять. Тож депутати фактично пропонують відкласти обмеження політичного впливу на початок розслідувань щодо них на невизначений термін.Ще одна суперечка стосується участі міжнародних експертів у конкурсах та оцінюванні роботи антикорупційних органів. Прихильники такого механізму вбачають у ньому запобіжник від політичного впливу на добір керівництва НАБУ, САП і НАЗК. Опоненти наполягають, що призначення українських посадовців має залишатися рішенням українських інституцій без вирішальної участі представників, делегованих міжнародними партнерами.Не менш гостре питання — призначення керівників правоохоронних органів. Стратегія передбачає конкурсний підхід до добору генерального прокурора, зміну процедури відбору директора ДБР і поступовий перехід до конкурсного призначення керівництва Національної поліції.Найчутливіша посада — генеральний прокурор. Конституційні повноваження президента й Верховної Ради щодо його призначення та звільнення залишаються незмінними. Питання в тому, хто і за якими правилами визначатиме кандидатуру.Захист антикорупційних органів: суд не дав СБУ можливості знати про обшуки та розслідування НАБУУ плані Ukrаіnе Fасіlіty йдеться про комплексну реформу та деполітизацію прокуратури, але вимоги конкурсу на посаду генпрокурора прямо не прописано. Цим і користується влада. Віцепрем’єр із євроінтеграції Всеволод Ченцов уже заявив, що не бачить ні необхідності, ні можливості проводити такий конкурс. Хоча в плані Качки — Кос він передбачений окремо.Звісно, фігури в цій грі переставляє Банкова. Для президента вкрай важливо зберегти опору на підконтрольний йому силовий блок, у якому генпрокурор — одна з ключових фігур. Через цю посаду влада зберігає важелі впливу на кримінальні провадження, зокрема й ті, що стосуються представників антикорупційних органів. І саме тому відкритий конкурс міг би стати реальним кроком до деполітизації прокуратури, а не залишити її в руках президента, зокрема, як інструмент для організації нових атак на НАБУ й САП.Щодо ДБР спротив стосується і майбутнього призначення директора бюро. За інформацією джерел, противники реформи прагнуть зберегти можливість призначити нового керівника без відкритого конкурсу. У переговорах, за словами співрозмовника, фігурує перспектива зберегти нинішню модель впливу на бюро ще на сім років. Конкурсні процедури для керівництва Нацполіції також обмежили б можливості кадрових призначень виключно рішеннями виконавчої влади.Окремий спротив викликає реформа адвокатури, яка зачіпає інтереси керівництва Національної асоціації адвокатів України на чолі з незмінною з 2012 року Лідією Ізовітовою та пов’язаних із ним депутатів. Саме ця досі не реформована система дала прихисток адвокату Андрію Єрмаку, який розгорнув активність серед військових, намагаючись вибудувати собі нову репутацію. Тож ідеться не лише про правила адвокатського самоврядування, а й про збереження впливу на нього.Усе це наразі лише стратегія, а не зміни до законів. Конкретні реформи ще доведеться ухвалювати окремо, а заходи та строки їхньої реалізації — визначати в Державній антикорупційній програмі. Однак навіть зобов’язатися провести ці зміни депутати не готові: після затвердження стратегії відступати від обіцяного стане складніше.

Чи знайдуться голоси — і якою буде ціна компромісу

Законопроєкт №15230-д планували винести на розгляд 3 вересня та 13 жовтня. Обидва рази голосування не відбулося. За інформацією наших джерел у Верховній Раді, причина — відсутність упевненості, що документ набере хоча б 226 голосів у першому читанні. Навіть після всіх поступок підтримка президентської фракції залишається під питанням.За оцінкою співрозмовника, обізнаного з переговорами, поза «Слугою народу» можна зібрати приблизно 90 голосів. Із них близько 40–45 можуть забезпечити «Європейська солідарність» і «Голос», ще до 50 — депутатські групи «Платформа за життя та мир», «Відновлення України», «За майбутнє», «Довіра» та позафракційні. На підтримку «Батьківщини» ніхто не розраховує. Отже, ще приблизно 130 голосів доведеться шукати у «Слузі народу». Без політичного рішення всередині президентської фракції стратегія так і залишиться законопроєктом.Частину суперечностей удалося зняти ще в парламентських комітетах. Зокрема, розробники узгодили значну частину зауважень комітетів з питань освіти та цифрової трансформації без вилучення принципових положень документа.Одним із найскладніших став розгляд у комітеті з питань правової політики. Переговори тривали з травня, а одне із засідань, за словами співрозмовника, розтягнулося приблизно на шість годин і завершилося великим переліком зауважень. Після консультацій розробникам удалося зберегти близько 95% положень відповідного розділу стратегії. Проте частина членів комітету й надалі виступає проти участі незалежних експертів, делегованих міжнародними партнерами, у конкурсних та інших колегіальних органах.Fаіr dеаl: чи справді працюють угоди зі слідством у топкорупційних справахНепростими були й переговори щодо податкового та митного блоків. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев долучився до перегляду відповідних положень. Спочатку йшлося про вилучення або істотне послаблення частини антикорупційних заходів. Однак після консультацій, за оцінкою джерела, вдалося зняти понад 90% розбіжностей і зберегти основні положення щодо податкової та митниці. Це, втім, не гарантує голосів усіх членів комітету.Натомість комітет з питань правоохоронної діяльності під керівництвом Сергія Іонушаса, за інформацією джерел у ньому, компромісного законопроєкту досі не розглянув. І це не випадкова деталь: саме тут перетинаються інтереси офісу президента та заступника його керівника Олега Татарова, з яким пов’язують неформальний вплив Банкової на силовиків. Однак не варто плутати Татарова з центром ухвалення рішень. Він не самостійний гравець, а провідник політичної волі президента. І вже зараз можна прогнозувати, що саме правоохоронний комітет стане тією сокирою, якою Банкова рубатиме ключові антикорупційні положення, закладені в стратегію.…Головна загроза для стратегії — провал не лише першого читання, а й другого. Саме тоді через поправки можна вихолостити положення, які обмежують політичний контроль над правоохоронною системою. І комітет Іонушаса може стати ключовим майданчиком цієї боротьби.Для Банкової перше читання може стати зручним сигналом міжнародним партнерам. Однак Ukrаіnе Fасіlіty вимагає остаточного ухвалення стратегії. Самого голосування за основу для отримання коштів недостатньо.Отже, перед парламентом стоять два взаємопов’язані завдання: знайти 226 голосів і не втратити під час пошуку компромісу тих положень, заради яких стратегія взагалі розроблялася. Адже якщо в першому читанні депутати погодяться з необхідністю незалежніших правоохоронних органів, а до другого вилучать конкурси, міжнародних експертів і нові повноваження САП, формально документ може бути ухвалений. Однак політичний контроль над системою, який він мав обмежити, залишиться практично незмінним. І якщо народні депутати та Банкова думають, що міжнародні партнери сліпі, то це точно не так.

Головнокомандувач Збройних Сил України Михайло Драпатий 7 вересня видав доручення про мінімізацію корупційних ризиків у війську, передають «Наші гроші» з посиланням на джерела в ЗСУ, які отримали розпорядження. Доручення має ускладнити перебування на відносно спокійних посадах корупціонерів, які таким чином перечікують терміни своїх кримінальних проваджень.Вказано, що у документі прописані кадрові обмеження та дисциплінарні заходи для тих, хто має стосунку до корупційних правопорушень. Адресатами доручення стали керівництво Генштабу ЗСУ, командувачі видів та родів військ, керівники органів військового управління, навчальних закладів та правоохоронних органів Збройних Сил. Загалом документ надіслали 48 отримувачам.У дорученні Драпатого йдеться не лише про військових, які вже мають вироки, стягнення чи заборони обіймати певні посади, а й про тих, чию провину ще не довели.У фонд замість бюджету: які реальні ризики ховаються за донатами фігурантів корупційних справ«Це доручення може зачепити значну частину обвинувачених у справах НАБУ та САП, які мобілізувалися до Сил оборони, значна частина яких мобілізувалися, аби уникнути покарання. Нам відомо про близько 80 фігурантів, які мобілізувалися до Сил оборони», — розповів виданню юрист Центру протидії корупції Роман Вербовський.В документі прописана пряма заборона на комплектування підрозділів військовими, яких обвинувачують у тяжких чи особливо тяжких корупційних злочинах, навіть якщо справу досі розглядає суд. Саме це обмеження дозволяє командуванню відсторонити підозрюваних ще до того, як суд винесе вирок у справі.У виданні нагадали, що слідство та судовий розгляд резонансних корупційних справ можуть тривати не один рік. Наприклад, у справі «яєць по 17 грн» щодо розкрадання понад 733 млн грн на харчування для військових НАБУ та САП оголосили підозри у квітні 2025 року, а досудове розслідування завершили — у вересні 2025 року. Водночас скерувати провадження в суд, як пише видання, антикороргани можуть не раніше наступного року.Також є приклади, коли військові з доганою за корупцію можуть працювати роками після її отримання. «Наші гроші» нагадали епізод із закупівлею дров, у якому фігурував очільник Східного КЕУ Олег Лупійчук. Він і отримав відповідну догану наприкінці 2024 року. У серпні минулого року його звільнили з посади в Дніпрі після розслідування про махінації на закупівлі дров, а вже наступного місяця Лупійчук став очільником Східного КЕУ. Через кілька днів він отримав підозру за недбале ставлення до служби. Суд обрав йому запобіжний захід, але той вніс заставу і повернувся. Судячи із судових ухвал, датованих вереснем 2026 року, Лупійчук і досі є військовим. Однак нова заборона із доручення Драпатого може зачепити саме таких кадрів у ЗСУ.Крім того, згідно з документом, якщо військовий вчинив корупційне або пов’язане з корупцією порушення, однак суд не позбавив його права обіймати певні посади, то його все одно потрібно притягнути до дисциплінарної відповідальності.У випадку з військовими, які вже мають вироки в корупційних справах, варто розглядати питання переведення на посади без керівних і господарських обов’язків. А тих військових, чиї активи суд визнав необґрунтованими та стягнув на користь держави, мають звільняти.Драпатий підготував для РНБО план війни. Мабуть, вперше — ЗМІУ дорученні звертається також увага на призначення кадрів до ТЦК та СП, ВЛК та підрозділів, що відповідають за закупівлі. При призначенні на такі посади чи ухваленні щодо них кадрових рішень тепер обов’язково потрібно враховувати:

наявність непогашеної судимості за корупцію;відкриті кримінальні справи за корупційними статтями;притягнення до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за корупційні правопорушення.

Ці самі вимоги стосуються Військової служби правопорядку, юридичних та антикорупційних служб та підрозділів внутрішнього контролю.Командування, згідно з дорученням, не повинно допускати пряме підпорядкування та залежності між близькими родичами під час проходження служби.Звіти щодо корупціонерів, вироків, відкритих проваджень, стягнень тощо тепер необхідно подавати кожні пів року та за підсумком року.Драпатий також видав окреме доручення, яким зобов’язав командирів забезпечувати явку підлеглих до слідчих і суду. Тобто тепер надавати службові завдання як привід для неявки заборонено. Про всі перешкоди командири мають одразу повідомляти прокурора, слідчого чи суд.Відділ запобігання корупції повинен вести облік притягнутих до відповідальності за корупційні порушення, перевіряти реакцію командирів на порушення і за потреби ініціювати службові перевірки.Драпатий скасував рішення Сирського про перекидання 7-го корпусу ДШВ на Волинь — ЗМІНагадаємо, у квітні ексглава Державної фіскальної служби Роман Насіров отримав реальний вирок — шість років позбавлення волі і позбавленняя права обіймати посади на публічній службі строком на 3 роки. Насірова визнали винним у зловживанні службовим становищем, що стало причиною завдання державі збитків на понад 2 млрд грн. Після кількох продовжень запобіжного заходу Насіров перебував у СІЗО до травня 2024 року, коли вийшов під заставу у 55 мільйонів гривень. У квітні 2025 року стало відомо, що Насіров бажає мобілізуватися до ЗСУ на посаду сапера. Проте вже наступного дня у Військовій службі правопорядку заявили про скасування відповідного наказу та початок розслідування.

Україна ризикує не отримати 420 млн євро фінансової підтримки Європейського Союзу, якщо Верховна Рада України не ухвалить Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Проєкт стратегії розробляли два роки, а до уряду його надіслали ще 2 квітня. Ухвалення стратегії передбачене планом для програми Ukrаіnе Fасіlіty. Виконання цього кроку є умовою отримання фінансування, нагадало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).
Проте стратегію знову прибрали з порядку денного наступного пленарного тижня через брак голосів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, депутатам спершу розіслали один порядок денний, а одразу після цього — новий. Різниця між двома документами лише в тому, що в другому немає антикорупційної стратегії. Це вже не вперше, коли документ зникає з порядку денного. «Немає голосів — немає 18 млрд у бюджет від ЄС», — написав Железняк.
Конкурс на посаду генпрокурора та реформа ДБР: без чого неможливий рух до ЄС
У НАЗК закликали парламентарів розглянути й підтримати проєкт (законопроєкт № 15230-д) у першому читанні. Це дасть змогу перейти до фінальної стадії роботи над документом, який визначатиме державну антикорупційну політику на наступні п'ять років, пояснили в агентстві. Документ розробили спільно з комітетом Верховної Ради з питань антикорупційної політики, за участю міністерств, експертів Європейської комісії та Організації економічного співробітництва та розвитку, а також громадськості.
Ухвалення стратегії — євроінтеграційне зобов'язання України. Йдеться про крок № 4.5 реформи №2 розділу про боротьбу з корупцією та відмиванням грошей у плані для Ukrаіnе Fасіlіty. Його виконання є умовою отримання 420 млн євро від ЄС. Цього також вимагають проміжні критерії членства в Євросоюзі (п. 23.5) і Дорожня карта у сфері верховенства права.
Без політичної монополії: в Раді пропонують запровадити конкурс на посаду генпрокурора
За даними соціологічних досліджень, із 2008 до кінця 2025 року частка людей із корупційним досвідом скоротилася з 67,8% до 18,2%, тобто в 3,7 раза. Попри це, корупція, за оцінкою НАЗК, і досі гальмує євроінтеграцію, знижує оборонні можливості та створює серйозні ризики для післявоєнної відбудови. В агентстві запевнили, що готові співпрацювати з парламентом і надавати аналітичну підтримку під час доопрацювання проєкту.
Уряд, який отримав проєкт 2 квітня, тривалий час не вносив його до парламенту, а згодом вилучив положення про конкурси на посади генпрокурора та керівників ДБР і Національної поліції. Тому голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна зареєструвала в парламенті версію НАЗК без урядових поправок. Уже 19 жовтня віцепрем'єр з європейської інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що особисто не бачить необхідності проводити конкурс на посаду генпрокурора, хоча експерти вважають, що такий відбір не суперечить Конституції.
Про те, як уряд переписує антикорупційну стратегію і де саме чинили опір міністерства, у статті «Без конкурсу на генпрокурора: як уряд переписує антикорупційну стратегію» розповідає редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.

Національне агентство з питань запобігання корупції проводить моніторинг способу життя колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка, після того як журналісти «Схем» опублікували розслідування про інвестиції його уже колишньої тещі у віллу в Дубаї у 2023 році, коли Кравченко очолював Київську обласну військову адміністрацію.
«Інформація буде врахована під час проведення моніторингу способу життя колишнього генерального прокурора Кравченка Р.А.», – зазначили в НАЗК у відповідь на звернення громадської організації «Антикорупційний штаб», пише "Радіо свобода".
У вересні цього року, вже після оголошення НАБУ про розслідування справи «Карфаген» про легалізацію грошей із незаконних колцентрів та виїзду Кравченка з України, «Схами» опублікували розслідування про те, що 20 липня 2023 року Аліна Шкробанець, мати тодішньої дружини Кравченка Олени Шкробанець, інвестувала близько 670 тисяч доларів у будівництво вілли площею понад 143 квадратні метри в котеджному містечку Dаmас Lаgооns у Дубаї. 
Руслан  Кравченко у той час очолював Київську обласну військову адміністрацію. У той же період тоді він декларував користування автомобілем тещі Іnfіnіtі QХ70 2013 року випуску. 
Вже у листопаді 2024 року Кравченко розлучився з Оленою Шкробанець, а наступного року Аліна Шкробанець продала віллу керуючому київським рестораном Lа Vеrаndа Андрію Кейбашу. 
При цьому у спілкуванні із журналістами жінка заперечила, що купувала віллу в ОАЕ. Вона припустила, що що її дані могли використати без її відома. При цьому Аліна Шкробанець підтвердила, що спілкується з Кейбашем. 
Безпосередньо Андрій Кейбаш підтвердив, що у 2025 році придбав віллу у Дубаї за майже 670 тисяч доларів, але заперечив, що купував її в Аліни Шкробанець. При цьому в кого саме він купив нерухомість, Кейбвш «забув». 
Батько ексдружини Кравченка Ігор Шкробанець є депутатом Чернівецької обласної ради і мав би вказати нерухомість у Дубаї в своїй декларації. Однак про таку нерухомість він не згадував і в коментарі «Схемам» сказав, що нічого не знав про таку покупку.
Закордонне відрядження Руслана Кравченка: ОГП розпочав службове розслідування
Нагадаємо, що лише після звільнення Руслан Кравченко згадав у своїй декларації про оренду будинку в Козині, де він з 2025 року проживав із новою дружиною Олександрою Паровишник.  Також в декларації виявилась квартира в Києві, яку ексгенпрокурор купив буквально за день до обшуків НАБУ за приблизно за 16 тисяч доларів США. 
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП провели обшуки в офісі генпрокурора та оголосили про викриття справи «Карфаген» — діяльності злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора, яка прикривала шахрайські колцентри та легалізацію грошей.
Безпосередньо Руслан Кравченко у справі поки не фігурує, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається із біографічними даними та по-батькові чинного генпрокурора.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру ще одному учаснику злочинної організації, викритої у межах масштабної спецоперації «Карфаген». Як зазначили у антикорупційних органах, мова про колишнього очільника одного з департаментів Офісу генерального прокурора.
В НАБУ вказали, що цей посадовець відігравав одну з ключових ролей у функціонуванні злочинної схеми. 
«Він безпосередньо відповідав за комунікацію з представниками нелегальних кол-центрів та систематичне одержання від них грошових коштів. Крім того, до його функцій входило забезпечення загальної безпеки та конспірації членів злочинної організації, а також залучення до протиправної діяльності інших осіб», - йдеться в заяві бюро. 
Дії підозрюваного кваліфікували за статтями ч. 3 ст. 255 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
Водночас слідство продовжує встановлювати інших причетних до справи осіб. 
Як пише Центр протидії корупції, мова йде про колишнього начальника Департаменту інформаційних технологій Офісу генпрокурора Івана Тимошенка. Його прізвище фігурувало під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу іншому прокурору Сергію Кропиві. 
«Тимошенко - це саме той прокурор, хто організовував Кравченку Іспанію, збирав із колег і друзів гроші на подарунки, обирав мотоцикл Наrlеy-Dаvіdsоn для Кропиви», - зазначили в ЦПК. 
Як зазначили в НАБУ, загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищує 1 млрд грн.
Ще у вересні стало відомо, що після викриття підозрюваних у справі Іван Тимошенко звільнився з посади начальника Департаменту інформаційних технологій Офіс генпрокурора.
Декларації фігуранта справи «Карфаген» Кропиви показали статки його родини — YоuСоntrоl
4 вересня НАБУ та САП оголосили про операцію «Карфаген» — розслідування діяльності ймовірної злочинної організації на чолі з посадовцем Офісу генерального прокурора, причетної, за версією слідства, до прикриття шахрайських кол-центрів і легалізації коштів.
Першим затриманим став посадовець ОГП Сергій Кропива — «Канцлер» у матеріалах НАБУ. Слідчі дії проводили у службових приміщеннях Офісу генпрокурора, а також у заступниці генпрокурора Марії Вдовиченко та голови Одеської ОВА Олега Кіпера, який раніше очолював Київську міську прокуратуру.
За інформацією джерел ZN.UА, в Україні можуть діяти близько двох тисяч шахрайських колцентрів. Понад тисячу з них у цьому середовищі називають «білими». Не тому, що вони працюють законно, а тому, що мають силове прикриття, платять щомісячну «абонплату» й можуть не побоюватися обшуків.
Центри, які не ввійшли до цієї системи, називають «чорними» або «партизанами». Саме вони, за словами співрозмовників ZN.UА, найчастіше стають об’єктами показових обшуків та імітації боротьби з кол-центрами.

Безпосередньо Руслан Кравченко у справі поки не фігурує, але на плівках згадується «Шеф», імені якого ані детектив НАБУ, ані прокурор САП поки не розголошували. Вони зазначають, що «Шеф» раніше був керівником Податкової служби, а «Канцлер» під час телефонної розмови з одним зі своїх пособників називає його «Андрійовичем», що збігається із біографічними даними та по-батькові чинного генпрокурора.

Вищий антикорупційний суд вирішив зняти браслет з ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, який є одним із основних фігурантів справи «Мідас», повідомили в Центрі протидії корупції. Хоча деякі процесуальні обов’язки для нього досі діють.
«Вищий антикорупційний суд частково задовольнив клопотання прокурора САП та продовжив на два місяці строк дії процесуальних обов’язків, покладених на ексміністра енергетики Германа Галущенка», — зазначили в ЦПК.
За рішенням ВАКС, Галущенко не має права виїжджати за межі Києва та області без дозволу. Також він має здати закордонні паспорти.
«Водночас звертаємо увагу, що суд не продовжив обов’язок носити браслет», — додали в ЦПК.
220 «квадратів» за $9 тисяч щомісяця: «Схеми» знайшли житло родини Галущенка у Швейцарії
Нагадаємо, Германа Галущенка затримали 15 лютого під час перетину державного кордону та оголосили підозру у межах справи «Мідас». Йому інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья  за ініціативою учасників злочинної організації зареєстрували фонд, який мав залучити близько 100 мільйонів доларів «інвестицій». Очільник цього фонду «на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом».
Галущенко заперечує свою причетність до злочинної діяльності і заявляє, що доводитиме свою позицію в юридичній площині.
Водночас, за даними САП, на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина Галущенка, нібито надійшло понад 7,4 мільйона доларів. Ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою і перерахували родині напряму в Швейцарії. Частина цих коштів пішла на оплату навчання дітей підозрюваного в престижних закладах Швейцарії, решта — на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід.
З 17 лютого Герман Галущенко перебував у СІЗО, поки за нього не внесли заставу на суму 150 млн гривень. Водночас вже наприкінці серпня НАБУ та САП оголосили про викриття групи осіб, яка «організувала й забезпечила легалізацію грошей, одержаних злочинним шляхом», для внесення цієї застави. 

Національне антикорупційне бюро прийшло з обшуками в Національний банк України. Про це повідомив народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк.
«За даними наших джерел, то сьогодні НАБУ завітало до… Нацбанку», — написав Железняк у Теlеgrаm.
Згодом він додав, що правоохоронці прийшли з обшуками до голови НБУ Андрія Пишного. І нібито обшуки проходять не лише за його робочою адресою. 
Оновлено: Згодом у НАБУ підтвердили, що за процесуального керівництва САП проводять обшуки в будівлі НБУ та за місцем проживання одного зі співробітників Нацбанку.
«Жодна особа не затримувалася, про підозру не повідомляли. Слідчі дії санкціоновані й здійснюються відповідно до чинного законодавства. Інші деталі не розголошуються для збереження таємниці досудового розслідування», — додали в НАБУ.
Нацбанк також підтвердив проведення обшуків.
«НБУ підтверджує інформацію про проведення слідчих дій НАБУ в приміщенні Національного банку. Додаткові пояснення будуть надані по завершенню процесуальних дій. Національний банк продовжує працювати в штатному режимі», — йдеться у повідомленні.
Розкрадання 254 млн грн на закупівлі дронів у Держспецзв'язку: НАБУ і САП завершили розслідування
Нагадаємо, ще у вересні колишній голова наглядової ради «Сенс Банку» Шевкі Аджунер повідомив, нібито Пишний особисто представив йому Василя Веселого, як людину, яка «мала налагодити комунікації Наглядової ради зі стейкхолдерами». Згодом Пишний заперечив, що саме він рекомендував призначити Веселого радником Наглядової ради державного «Сенс Банку».
Колишній радник голови наглядової ради «Сенс Банку» Василь Веселий, зокрема, фігурує на так званих «плівках Міндіча», де разом із Олександром Цукерманом обговорював призначення «своїх» людей до нового складу ради «Сенс Банку». 
Водночас ця історія пов’язана з розслідуванням справи НАБУ «Форрест Гамп» щодо легалізації грошей для внесення застави за ексміністра Германа Галущенка, до якої були залучені підконтрольні компанії та фізичні особи, а також менеджмент «Сенс Банку», зокрема голова правління «Сенс банку» Олег Ступак та  голова Наглядової ради банку Микола Гладишенко.  Обох уже відсторонили від посада, а в голова НБУ Андрій Пишний стверджував, що давно вказував на проблеми у «Сенс Банку».

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили розслідування у справі щодо розкрадання мільйонів гривень під час закупівель безпілотників для Сил оборони. П’ятьом підозрюваним у справі, серед яких два посадовці Держспецзв’язку, два представники приватних компаній та ще одна людина, яка фактично контролювала приватні компанії, відкрили матеріали справи для ознайомлення, повідомляє САП.
У повідомленні САП не уточнює імен фігурантів, проте раніше журналіст Олег Новіков інформував, що йдеться про начальника департаменту забезпечення Держспецзв'язку Володимира Мокренка, посадовця служби Вадима Борсука, а також Юрія Воляна і Сергія Горбатюка. 
“Відповідно до розробленого злочинного плану постачання дронів мало відбуватися наперед визначеними компаніями за завищеними цінами. Задля забезпечення перемоги згаданих компаній співучасниками до тендеру залучались підконтрольні фірми, що імітували конкуренцію”, — йдеться у повідомленні.
Вкрали 100 тисяч тонн нафтопродуктів «Укрнафти» і реалізували: НАБУ показали листування учасників злочинної схеми
За версією слідства, протягом травня — вересня 2023 року Держспецзв’язку придбало 400 дронів DJІ Маvіс 3 та 1300 дронів Аutеl Еvо Мах 4Т за цінами, що перевищували ринкові на 70–90%.
Крім того, у вересні 2023 року посадовці Держспецзв’язку уклали з компаніями, які брали участь у схемі, додаткові договори на постачання дронів DJІ Маvіс 3Т (500 од.), DJІ Маvіс 3Рrо (2000 од.) та DJІ Маtrісе М30Т (900 од.) з перевищенням ринкових цін на 60–90%.
Гроші від продажу цих дронів компанії перераховували на рахунки підконтрольних компаній, у тому числі за кордоном. Загальна сума збитків становить 254 млн грн. Крім того, завдяки своєчасним діям НАБУ та САП накладено арешт на понад 4 млн дол. на рахунках компаній за кордоном та 17 млн грн в Україні.
Нагадаємо, у вересні НАБУ та САП повідомили нові підозри посадовцю Державної прикордонної служби та власнику компанії у справі щодо вимагання одного мільйона доларів хабара у переможця тендеру на постачання дронів. 

НАБУ та САП завершили досудове слідство в межах справи колишньої міністерки юстиції Ольги Стефанішиної. Матеріали провадження відкрили, повідомили в НАБУ. Бюро не називає імені підозрюваної, але деталі справи вказують саме на Стефанішину.«НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі за підозрою колишнього віцепрем’єр-міністра — міністра юстиції у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні», — зазначили в Бюро.Стефанішина не внесла заставу — ЗМІСлідство встановило, що Стефанішина була власницею двох квартир у ЖК «Файна Таун» вартістю майже 11 млн грн. Нерухомість була зареєстрована на подругу ексміністерки. Крім того, підозрювана у різний період користувалася: 

квартирою у столичному ЖК бізнес-класу «Львівська площа», зареєстрованою на матір;автівкою Меrсеdеs-Веnz GLС 220 d, зареєстрованою на підлеглого.

Інформації про це майно не було у деклараціях.«Крім того, вона вела перемовини щодо купівлі будинку під Києвом орієнтовною вартістю 550 тис. дол. США. За планом, 250 тис. дол. США мали бути сплачені готівкою, а решта суми — шляхом передачі продавцю двох згаданих вище квартир у ЖК «Файна Таун». Однак від угоди урядовиця відмовилася, імовірно, через призначення на дипломатичну посаду за кордоном», — додали в НАБУ.За даними Бюро, офіційні доходи підозрюваної не дозволяли придбати таке майно. Вказано, що з початку 2024 до середини 2025 року Стефанішина заробила 3,7 млн грн. Однак з її банківських рахунків було витрачено близько 4,2 млн грн.Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла в США: вона пояснила причинуНагадаємо, НАБУ та САП вручили Стефанішиній підозри 5 серпня. Сама політична діячка зазначила, що вважає будь-які процесуальні дії законною частиною роботи правоохоронної системи, але вони ще не доводять її провину, і додала, що інтерес до її справи схожий «на бурю в склянці води».Нова підозра від антикору — вже друге кримінальне провадження щодо Стефанішиної, тоді як перше — щодо ймовірних зловживань у Мін’юсті часів Олени Лукаш — тягнеться понад десять років. Про те, чим відрізняються ці справи й чому перша досі не завершена, читайте у статті «Між євроінтеграцією, США та підозрами в корупції: дві справи Ольги Стефанішиної» юридичної радниці Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе Оксани Копійчук.