Дзеркало Тижня

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про нову підозру у справі про масштабне рейдерство та відмивання грошей. Її оголосили впливовому бізнесмену, колишньому депутату Дніпропетровської обласної ради VІІ скликання, повідомляє НАБУ.
У релізі НАБУ ім'я підозрюваного не називають, дотримуючись презумпції невинуватості. За інформацією медіа, йдеться про бізнесмена Василя Астіона.
За інформацією слідства, керівники злочинної організації, чинний та колишній народні депутати України, залучили бізнесмена до протиправної діяльності. Вони розраховували використати його неформальні зв'язки та вплив у судовій сфері. Зокрема, він забезпечував ухвалення господарськими судами рішень на користь компаній і людей, пов'язаних зі злочинною організацією.
За участі підозрюваного відбулося рейдерське захоплення двох підприємств із активами на 248 млн грн. За інформацією слідства, бізнесмен також допомагав легалізувати гроші, одержані злочинним шляхом. Згодом ці кошти внесли як заставу за одного з учасників іншої злочинної організації у межах справи «Мідас».
Аналітики та деякі ЗМІ повідомляють, що йдеться про легалізацію 150 млн грн через рахунки підконтрольних компаній за попередньою змовою з представниками одного з держбанків. За їхньою інформацією, ці гроші нібито пішли на сплату застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Застави за підозрюваних перетворилися на прибутковий бізнес — посадовець НАБУ



Дії підозрюваного кваліфікували за частиною 2 статті 255 Кримінального кодексу України:участь у злочинній організації. Також йому інкримінують протиправне заволодіння майном підприємства та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Йдеться про частину 4 статті 28 та частини 2 і 3 статті 206-2, а також частину 4 статті 28 та частину 3 статті 209 ККУ.
Це вже друга підозра у цій справі. 19 серпня 2026 року НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної організації, якою, за інформацією слідства, керували чинний та колишній народні депутати України. До її діяльності також були причетні високопосадовці офісу президента та інші люди.
За версією слідства, угруповання заволодівало дорогою нерухомістю та активами юридичних осіб. Для цього його учасники незаконно втручалися в роботу інформаційних мереж Міністерства юстиції, підробляли судові рішення та документи про право власності.
Слідство триває.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Обрання запобіжного заходу для Мудрої: у ВАКС розповіли про знищення доказів та витік даних НАБУ



Відповідно до частини першої статті 62 Конституції України, людина вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.
19 серпня НАБУ та САП почали масштабну спецоперацію проти злочинної організації, яку, за даними слідства, очолювали чинний та колишній народні депутати за участі високопосадовців офісу президента. У межах справи правоохоронці розслідують, зокрема, легалізацію 150 млн грн, які згодом внесли як заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка. За версією слідства, до схеми були залучені підконтрольні компанії та керівництво Sеnsе Ваnk.
У матеріалах справи також фігурує бізнесмен Василь Астіон. За версією слідства, його залучили до схеми через Максима Микитася, а завданням Астіона було перетворити готівку на легальні гроші.

Керівництво Державної служби фінансового моніторингу України направляло до ТЦК та СП фіктивні документи, на підставі яких працівники отримували відстрочки. Наразі незаконні відстрочки масово анулюються, а в самому Держфінмоніторингу призначили перевірку стану військового обліку.
У грудні 2025 року ZN.UА вже повідомляло про розслідування Національного антикорупційного бюро України щодо голови Держфінмоніторингу Філіпа Проніна за новими епізодами з ухилення від мобілізації. Зокрема, НАБУ долучило інформацію нашого видання щодо організації Проніним в Держфінмоніторингу схеми ухилення людей від мобілізації до кримінального провадження № 52025000000000498 від 03.09.2025, яке розслідують детективи Бюро. Воно стосується заволодіння службовими особами Полтавської обласної адміністрації грошима, які були виділені на будівництво фортифікаційних споруд.
«Дзеркалу тижня» стало відомо, що в Держфінмоніторингу реалізується схема ухилення від призову на військову службу військовозобов’язаних працівників, і вона відрізняється від тієї схеми, яка існувала за часів керівництва Проніна в Полтавській ОВА (компанії, що долучалися до будівництва фортифікацій отримували від ОВА статус «критичності», гроші на роботи списувались на зовсім інших людей, а працівники «критичних» суб’єктів, зі свого боку, отримували бронювання та звільнялись від призову на військову службу).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Вважає себе вищим за закон»: у Раді закликали Корецького звільнити очільника Держфінмоніторингу Проніна



Встановлено, що Держфінмоніторинг починаючи з 2025 року незаконно створював та ініціативно направляв до ТЦК та СП фіктивні документи (довідки, що підтверджують право на відстрочку), на підставі яких військовозобов’язаним працівникам цього державного органу надавались відстрочки від призову на військову службу, без наявних на те підстав.
Відомо про понад 70 випадків зловживань та порушень Держфінмоніторингом Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560).

Беручи до уваги резонансність виявлених фактів особливо у воєнний стан та період мобілізації, ZN.UА для усунення виявлених порушень, а також притягнення винних осіб до відповідальності інформувало про це прем’єр-міністра України та міністра оборони України.
Згідно із законом, відповідальність за організацію мобілізаційної підготовки та стан мобілізаційної готовності органів державної влади покладається на їх керівників, а отже голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін персонально відповідає за вчинене.
Водночас статтею 336 Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Експерти зазначають, що ця стаття безпосередньо стосується і посадових осіб органів державної влади, якщо їх дії сприяли ухиленню працівників від мобілізації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ отримало доступ до банківської таємниці в справі, де фігурує голова Держфінмону Пронін



З джерел в Мінобороні відомо, що ТЦК та СП вже почали анульовувати незаконні відстрочки, а 31 серпня 2026 року за координації Генерального штабу Збройних Сил України відбудеться перевірка стану військового обліку в Держфінмоніторингу.
Нагадаємо, ZN.UА писало про виявлення схеми виведення грошей в офшори, пов’язану з керівництвом Держфінмоніторингу, про заяви НАБУ щодо саботажу з боку Держфінмоніторингу, а також обшуки НАБУ та САП у Службі фінансового моніторингу. Крім того, нещодавно ми інформували, як Держфінмоніторинг допоміг відмити 150 млн грн на заставу для Галущенка.
Зважаючи на це, в даній справі не виключається також і отримання посадовими особами Держфінмоніторингу неправомірної вигоди за послуги з надання відстрочок. Для прикладу, 25 серпня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру співробітнику СБУ, який організував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Слідство задокументувало декілька епізодів щодо бронювання військовозобов’язаних осіб. Загальна сума отриманої неправомірної вигоди становила майже 1 млн грн.

Колишній заступник головного військового прокурора та один із підозрюваних у так званій «справі адвокатів-хакерів» Дмитро Борзих подав позов до ZN.UА та редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової через статтю «Справа адвокатів-хакерів. Як НАБУ виявило паразитів». Мовляв, там і інформація недостовірна, і його ім’я не можна було публікувати як офіційного підозрюваного. Однак медіаюристка та адвокатеса Оксана Максименюк наголосила, що оприлюднення інформації, яка міститься у статті, законне, а претензії Борзих містять низку ознак SLАРР-позову.
SLАРР (Strаtеgіс Lаwsuіts Аgаіnst Рublіс Раrtісіраtіоn) — це стратегічний позов проти участі громадськості, основною метою якого є не захист ділової репутації, а залякування, цензурування та фінансове виснаження медіа. Інститут масової інформації раніше також заявляв, що позов Борзих має ознаки SLАРР. Максименюк першою ознакою називає надмірну та необґрунтовану суму компенсації судових витрат, про які заявив Борзих.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ повідомило про підозру у хабарі одному з учасників групи Борзих. Тепер "справу адвокатів-хакерів" розглядатиме ВАКС



«Сума витрат на правничу допомогу, заявлена до компенсації, становить 300 тис. грн. Таку суму можна вважати надмірною, оскільки середня вартість у даній категорії справ складає від 20 тис. до 50 тис. грн з урахуванням складності та часу на підготовку», — пояснила Максименюк.
Другою ознакою, за її словами, є те, що позов подали щодо висловлювання з питань суспільного інтересу. Адже стаття стосується пред’явленої НАБУ підозри певним особам щодо систематичного несанкціонованого доступу до закритих матеріалів та баз даних, зокрема і з боку позивача.
«Хоча чинне законодавство містить обмеження щодо публікації імені особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, до набрання вироком законної сили, ця ж стаття дозволяє публікацію імені у випадках, якщо інформація є суспільно значущою», — додала Максименюк.
Вона підкреслила: оскільки кримінальна справа стосується доступу до інформації з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати значної шкоди інтересам держави, журналісти мали повне право повідомити це суспільству.
Захиститися від SLАРР-атак сьогодні можна, зокрема, за допомогою заяви про зловживання процесуальними правами. Однак Максименюк зауважила, що з її досвіду, це не працює. Зокрема, медіаюристка не знає жодного випадку, коли суд міг не розглядати позов через зловживання процесуальними правами з боку позивача.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Асоціація адвокатів на чолі з Ізовітовою  стала корпоративним щитом в «справі Борзих»



Як зазначають у Громадській організації «Жінки в медіа», для посилення цього захисту необхідно напрацювати нове законодавство. Щоправда, як додає Максименюк, якщо не впровадити відповідну судову практику, це може лишитися просто нормою закону, яку ніхто не виконує.
Минулого місяця в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення представили результати публічних консультацій щодо законопроєкту «Про захист осіб, які здійснюють громадську участь, від явно необґрунтованих претензій або зловживань судовими процесами». Законопроєкт стосується SLАРР-позовів. Під час презентації голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин зазначив, що після доопрацювання документа за результатами публічних консультацій його планують внести на розгляд парламенту. 
Зазначимо, що Печерський районний суд Києва переніс з 10 серпня на 3 вересня підготовче засідання у справі за позовом Борзих до ZN.UА та Інни Ведернікової. Як повідомив адвокат Інни Ведернікової Роман Васильняк, його з невідомих причин не долучили до справи в системі «Електронний суд». Через це він не мав доступу до матеріалів справи та не міг подавати документи через систему. Відзив на позов адвокат надіслав поштою. За його словами, канцелярія суду повідомила про передання документа судді Олексію Соколову ще 14 липня, однак у судді його не виявилося. Під час засідання Васильняк передав паперову копію відзиву представниці Борзих. Напередодні засідання адвокат також подав заяву про відвід судді Олексія Соколова через сумніви щодо неупередженості розгляду справи. Заяву має розглянути інший суддя. Свою позицію Васильняк пов'язує, зокрема, з обставинами розподілу справи.

Очільник офісу президента Кирило Буданов вперше прокоментував інформацію, що його ім’я, ймовірно, фігурує на плівках НАБУ, записаних в межах операції «Форрест Гамп». Зокрема, Буданов відповів на питання hrоmаdskе.
«Хай суд розбирається, де хто лунає. У нас, знаєте, багато чого де лунає», — зазначив очільник ОП.
На питання про те, чи зустрічався він із своєю ексзаступницею Іриною Мудрою після її звільнення з офісу президента, він відповів ствердно. За словами Буданова, це потрібно було саме через звільнення, бо це «юридичний процес».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мудра шукала гроші на заставу для Галущенка: ZN.UА дізналося причину



«По-перше, звільнення — це юридичний процес. По-друге, я в принципі ніколи від людей не відвертався, допоки не буде висновків остаточних. Суд зробить висновок, що вона винна, — це інше питання», — додав Буданов.



Напередодні повідомлялося, що на записах розмов Ірини Мудрої фігурує ще один чиновник офісу президента, якому слідство відводить роль організатора. У зафіксованих слідством розмовах його найчастіше називають «Кирилом» і «Кирилом Олексійовичем».  Згідно з матеріалами, він мав отримувати під контроль від Тимура Міндіча та учасників його угруповання готівку, організовувати її зберігання та механізм передачі, а також забезпечити фінансову винагороду всім причетним. За даними співрозмовників hrоmаdskе, мова може йти про Кирила Буданова. Його прізвище також зустрічається безпосередньо в самих матеріалах клопотання.
За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасом та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до злочинного угруповання, основною метою якого було незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб’єктами господарської діяльності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»



Крім того, як встановило слідство, Мудра разом із Микитасем і Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас» та ексміністра енергетики й юстиції Германа Галущенка. До цієї угоди також були залучені підконтрольні компанії та керівництво державного «Сенс Банку».
Максима Микитася вже помістили під варту з альтернативою застави у 30 млн грн. Також запобіжний захід обрали підлеглому Микитася, який теж підозрюється у причетності до махінацій угруповання. Мудру також відправили в СІЗО.
Столар, за даними ЗМІ, також отримав підозру за п’ятьма статтями. Зокрема — створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура затримали військовослужбовців військових частин Збройних сил України, у тому числі одного офіцера,  які вимагали хабаря за забезпечення безперешкодного прийняття засобів радіоелектронної боротьби від одного із постачальників.Як уточнили в антикорупційних органах, у жовтні 2025 року громадська організація уклала договір із приватним товариством на закупівлю засобів РЕБ для військової частини загальною вартістю понад 22,4 млн грн.Водночас офіцер  військової частини вимагав грошову винагороду, щоб безперешкодно прийняти засоби РЕБ на баланс. Розмір хабаря мав скласти 10% від суми контракту — 2,24 млн грн.Після відмови підприємства платити «відкат», військовий почав створювати перешкоди у виконанні контракту та залучив до цього кількох інших людей. У підсумку він збільшив суму неправомірної вигоди, яку вимагав у постачальника, до 20% від вартості договору — 4,48 млн грн.Згодом один із військовослужбовців отримав першу частину неправомірної вигоди на суму 20 тис. дол. США, а згодом учасники  групи почали вимагати другу частину хабаря на суму 80 тис. дол. США.Усіх спільників затримали 26 серпня та повідомили про підозру за статтями:

прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч. 4 ст. 368 ККУ);пособництво (ч. 5 ст. 27 ККУ).

НАБУ НАБУ Слідство у справі ще триває.Днями НАБУ та САП викрили співробітника Служби безпеки України на організації схеми незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації та легалізації доходів, а спільник займався незаконним прослуховуванням детективів Бюро. Загальна сума отриманих хабарів склала майже 1 млн грн. За ці гроші посадовець купив нерухомість, автомобілі  та земельну ділянку. 

У межах операції "Феміда" детективи НАБУ та САП 19 серпня провели обшуки й у двох суддів Верховного Суду. Йдеться про голову Касаційного адміністративного суду Ігоря Дашутіна та очільницю Касаційного господарського суду Ларису Рогач.
Про це повідомляє аналітично-адвокаційний центр "Фундація DЕJURЕ" із посиланням на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»



За даними антикорупційних органів, колишній народний депутат Максим Микитась та чинний парламентар Вадим Столар створили злочинне угруповання і брали під контроль бізнеси, аби забирати собі їхні активи та дорогу нерухомість. До групи входила й ексзаступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.
Зокрема, за версією слідства. фігуранти підкуповували суддів, щоб отримати "потрібні" рішення.
Також підозрювані відмили 150 мільйонів гривень, аби внести заставу за ексміністра енергетики Германа Галущенка у справі "Мідас". Гроші проганяли через підконтрольні компанії та за участі керівництва державного "Сенс Банку".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У справі щодо легалізації 150 млн як заставу для Галущенка знайшли вказівки на Буданова



Микитася відправили в СІЗО з альтернативою застави у 30 млн гривень. Його спільнику — голові "Метробуду" Валентину Єлізарову — суд призначив 20 млн грн застави. Мудру також арештували на два місяці із заставою у 20 млн грн, частину цієї суми за неї вже внесли.
Окрім того, повну заставу у 7 млн гривень сплатили за посадовця офісу президента Віктора Дубовика, якого підозрюють у рейдерстві в межах справи "Феміда".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У справі «Мідас» вже внесли застави, яких вистачило б на 25 тисяч ударних FРV-дронів. Фігуранти «Форрест Гамп» — на черзі



За даними ЗМІ, Столар отримав підозру за п'ятьма статтями, серед яких створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

Військова контррозвідка Служби безпеки України викрила схему постачання медикаментів для державних медичних закладів, зокрема Сили оборони. Учасники оборудки завдали державному бюджету понад 80 млн грн збитків, повідомила пресслужба СБУ.
Зазначається, що під час спецоперації на Київщині, у Львівській області та Дніпрі правоохоронці затримали чотирьох представників комерційних структур. Зловмисники закуповували медикаменти у виробників та імпортерів, після чого продавали їх бюджетним медичним установам із суттєвим перевищенням граничної 10-відсоткової націнки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





СБУ повідомила про удари по кораблях ФСБ і російському НПЗ



Схема стосувалася насамперед важливих медзасобів, які використовують під час реанімації, анестезіології, інтенсивної терапії, а також під час лікування важких інфекційних захворювань. Крім того, фігуранти залучали афілійовані підприємства для формування штучного податкового кредиту з подальшим виведенням отриманих коштів.
У результаті 16 обшуків за місцями проживання та в офісах учасників оборудки слідчі вилучили документи, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, банківські картки, печатки та електронні носії з речовими доказами.
Наразі чотирьом затриманим повідомили про підозру у привласненні та розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України). Вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За цією статтею учасникам схеми загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





СБУ затримала агента ГРУ в академії Міноборони: шпигував за розробками дронів



Нагадаємо, СБУ спільно з Національною поліцією затримала колишнього народного депутата України, який організував схему ухилення від мобілізації в Україні. За 10 тисяч доларів фігурант пропонував військовозобов’язаним оформити фейкову інвалідність.

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Юлія Матвєєва не задовольнила клопотання слідчого Служби безпеки України про надання доступу до внутрішньої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, повідомляє Центр протидії корупції.

Загроза витоку

У цій електронній системі зберігається детальна інформація про клопотання, які подають детективи Національного антикорупційного бюро України, зокрема про дозволи на проведення обшуків та інші слідчі дії у кримінальних провадженнях. Прямий доступ співробітників спецслужби до зазначеного реєстру давав би їм можливість заздалегідь бачити, стосовно яких саме людей детективи здійснюють розслідування. Подібний витік інформації створював ризик попередження потенційних фігурантів про заплановані слідчі дії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Корупцію треба очолити»: фігуранти справи «Форрест Гамп»

Закритий розгляд

Під час судового засідання слідчий СБУ звернувся з проханням закрити розгляд справи від публіки, прикриваючись таємницею досудового розслідування. Представник спецслужби переконував, що наявність вільних слухачів може зашкодити інтересам кримінального провадження, а також висловлював обурення присутністю громадськості та зазначав, що не розуміє її зацікавленості цією справою. Суддя Юлія Матвєєва це прохання задовольнила та проводила подальше слухання у закритому режимі.Водночас представника НАБУ не долучили до засідання як учасника справи. Таке рішення обґрунтували тим, що він не є представником безпосереднього володільця зазначеної інформації.Аналітики та громадські активісти розцінюють цю подію як чергову спробу тиску на антикорупційні інституції в Україні. Попри те, що СБУ цього разу не отримала доступу до баз даних ВАКС, експерти наголошують, що це далеко не остання атака на НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.Нагадаємо, що раніше Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили співробітника Служби безпеки України на організації схеми незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації та легалізації доходів. Його спільник займався "прослуховуванням" детективів Бюро.

25 серпня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для екс-заступниці голови офісу президента Ірини Мудрої — її помістили під варту на 60 діб із заставою у 20 мільйонів гривень (САП просила 150 мільйонів). За версією слідства, Мудра організовувала легалізацію грошей разом зі столичним забудовником, екс-нардепом Максимом Микитасем та залученими ним людьми. У розпорядженні hrоmаdskе опинилися матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу щодо одного з фігурантів справи. У них, крім Мудрої, фігурує ще один чиновник офісу президента, якому слідство відводить роль організатора. У зафіксованих слідством розмовах його найчастіше називають «Кирилом» і «Кирилом Олексійовичем».Згідно з матеріалами, він мав отримувати під контроль від Тимура Міндіча та учасників його угруповання готівку, організовувати її зберігання та механізм передачі, а також забезпечити фінансову винагороду всім причетним. За даними співрозмовників hrоmаdskе, мова може йти про Кирила Буданова. Його прізвище також зустрічається безпосередньо в самих матеріалах клопотання. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ За Мудру вже внесли частину застави. Застводавців кілька

Міндич і чиновник ОП

Бізнесмен Тимур Міндич, якого підозрюють у створенні злочинної організації, масштабній корупції в енергетиці та відмиванні грошей, виїхав з України в листопаді 2025 року — напередодні обшуків у справі «Мідас» про корупцію в енергетиці. У лютому 2026 року в рамках тієї ж справи НАБУ затримало екс-міністра енергетики Германа Галущенка під час спроби перетнути кордон. 16 лютого йому повідомили про підозру у справі «Мідас», після чого він перебував у СІЗО з можливістю внесення застави у розмірі 200 мільйонів гривень.Не пізніше 8 червня 2026 року, за версією слідства, Тимур Міндич попросив неназваного чиновника офісу президента допомогти звільнити Галущенка з-під варти. 12 червня ВАКС зменшив заставу для Галущенка до 150 мільйонів гривень. Судячи з матеріалів клопотання, гроші, призначені для застави, мали передати під контроль цього неназваного чиновника.За версією слідства, саме він вирішив залучити до організації легалізації грошей Ірину Мудру. Заступниця голови ОП «погодилася з пропозицією» чиновника і вирішила залучити до схеми Максима Микитася та очолювану ним злочинну організацію. До схеми Микитась, як стверджує слідство, залучив пов’язаних із ним Микиту Тарковського та Валентина Єлізарова, а також бізнесмена Василя Астіона: кожен із них мав виконувати свою частину роботи, а Астіон — забезпечити перетворення переданих готівкових коштів на легальні гроші.

«Кирило» та «Сенс Банк»

За даними слідства, 8 червня 2026 року Ірина Мудра розповіла Максиму Микитасю про розмову Тимура Міндіча з неназваним чиновником ОП. З цієї частини матеріалів клопотання випливає, що чиновника звуть «Кирило». Як стверджує Мудра, Міндич запропонував «Кирилу» взяти під свій контроль «Сенс Банк», через який, за її словами, проходили значні фінансові «потоки»:«А дзвонить, каже мені наш ізраїльський біженець... Дзвонить Кирилу й каже: „Слухай, Кириле, візьми, будь ласка, Sеnsе Ваnk“... А цим пройдисвітам не можна довіряти банк, а там потоки, серйозні потоки.... Візьми банк під свій контроль... Він сидів на всіх потоках», — говорила Мудра, згідно з матеріалами клопотання.Того ж дня Мудра, згідно з тими ж матеріалами, стверджувала, що керівництво «Сенс Банку» готове виконувати вказівки «Кирила»: «Вони до всього готові. Куди скаже Кирило, туди вони й підуть... Вони все робитимуть».9 червня 2026 року Мудра та Микитась, як випливає з матеріалів клопотання, обговорювали прохання Міндіча до цього чиновника — взяти під контроль «Сенс Банк» та його «потоки». З розмови випливає, що після звільнення з-під варти Галущенко міг знову отримувати дохід від цих «потоків»:«До Кирила звернувся Міндич. Взяти під контроль… там нормальні потоки йдуть. Їх зараз нікому брати. А зараз Геру випустять, він знову сяде на ці потоки. Тому треба до цього моменту собі щось виторгувати», — говорила Мудра.Вже наступного дня, 10 червня, за версією слідства, Мудра разом із неназваним чиновником офісу президента зустрілися з головою правління «Сенс Банку» Олегом Ступаком та головою наглядової ради Михайлом Гладишенком. За твердженням слідства, за підсумками зустрічі керівники банку погодилися працювати під їхнім «неформальним контролем» — до цього таким «куратором», як зазначено в клопотанні, був Тимур Міндич, проте на той момент він уже перебував у розшуку і не міг виконувати цю функцію.Того ж вечора Мудра, за даними слідства, розповіла Микитасю, що разом із чиновником ОП вони отримали неформальний контроль над «Сенс Банком». Інфраструктуру банку, як стверджує НАБУ, вони планували використовувати для легалізації готівки, яку мали спрямувати на заставу за Германа Галущенка. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Гроші на заставу за Галущенка мали перевірити на трьох рівнях. Жоден не спрацював — депутат

Як збирали гроші

17 червня 2026 року Микитась під час телефонної розмови, як зазначає слідство, розповів, що Міндич особисто передав готівку для внесення застави чиновнику Офісу президента, якого Микитась називає «Кирилом Олексійовичем»:«Він зараз робить величезну послугу Міндичу. І гроші він привіз, до речі. Міндич привіз їх йому в руках», — говорив Микитась, згідно з матеріалами справи.За даними слідства, супроводжувати та передавати гроші мав особистий охоронець чиновника на ім’я «Павло».Про те, як відбувалося перевезення коштів, свідчить зафіксована слідством розмова фігурантів справи. 22 червня Валентин Єлізаров повідомив Микитасу, що привезли 50 мільйонів гривень, упакованих у чотири полімерні мішки. Співрозмовники вирішили, що 35 мільйонів гривень з них перевезуть за адресою, яку вкаже бізнесмен Василь Астіон — його компанія у схемі конвертації грошей була третім ланцюгом.За версією слідства, 22–24 червня учасники схеми перемістили 150 мільйонів гривень готівкою, які слідство вважає отриманими злочинним шляхом. З цієї суми понад 131 мільйон гривень вдалося перевести в безготівкову форму та провести через рахунки компаній у різних банках, щоб приховати походження грошей:

83,86 мільйона гривень на рахунок ТОВ «Гіран Констракт» у «Сенс Банку»;12,36 мільйона гривень на рахунок тієї ж компанії в ПУМБ;35,06 мільйона гривень на рахунок ТОВ «Компанія "Командіор"» у «Глобус Банку».

Станом на 29 червня 2026 року вся застава за Галущенка була внесена.

Подяка та компенсація витрат

Того ж дня, 29 червня, згідно з матеріалами клопотання, Мудра зателефонувала Микитасю та підключила до розмови неназваного чиновника офісу президента, якого назвала «Кирилом Олексійовичем». При цьому в самих протоколах, що містяться в матеріалах клопотання, прямо зазначено, що «у розмові бере участь Буданов К. О.». Чиновник подякував Микитасу за виконану роботу.Під час розмови Микитась попросив компенсувати витрати, яких він зазнав під час організації схеми внесення застави за Галущенка — йшлося про 7,5 мільйона гривень. Того ж дня Микитась розповів Єлізарову, що Мудра збирається зустрітися з Міндичем, а наступного ранку чиновник має переказати 7,5 мільйона гривень на покриття витрат, пов’язаних із заставою.

«Контролювати корупцію»

Ще 9 лютого 2026 року Максим Микитась та Ірина Мудра, згідно з матеріалами клопотання, обговорювали заходи конспірації. Мудрая розповідала Микитасю, що її запросили на святкування, куди мали прийти голови судів, але вона вирішила не йти, щоб не «світитися» разом із суддями в ресторані, який може бути «під прицілом НАБУ».На відео з матеріалів справи, яке НАБУ опублікувало 19 серпня, Мудра скаржилася, що отримати інформацію про хід справ у НАБУ та САП майже неможливо, тоді як із СБУ та Нацполіцією ситуація інша. На тих самих записах, імовірно між Іриною Мудрою та Максимом Микитасем, зафіксовано такий діалог, де Мудра переказує розмову з певним чиновником з офісу президента:«Ну, я хочу робити правильні речі... Він каже: "Дивіться, неправильний підхід. Корупцію треба систематизувати й контролювати"», — говорила заступниця керівника ОП. «І очолити. Терміново очолити», — відповідав їй співрозмовник. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У ЄК прокоментували операцію "Форрест Гамп" В оприлюднених НАБУ записах не уточнювалося, хто такий «він» — чиновник ОП, з яким Мудра обговорювала корупцію. Однак, згідно з матеріалами клопотання, повний фрагмент цієї розмови виглядав так: Мудра назвала співрозмовника «Кирилом Олексійовичем» і уточнила, що саме йому вона розповідала про своє бажання «робити правильні речі» та боротися з корупцією.Крім того, як зазначає слідство, у листуванні та розмовах Ірина Мудра неодноразово повідомляла Максиму Микитасю, що систематично отримувала неофіційно 20–30 тисяч доларів від людини на ім’я «Кирило».Таким чином, у матеріалах слідства неназваний чиновник ОП — якого фігуранти справи між собою називають переважно «Кирило» або «Кирило Олексійович» — фігурує на різних етапах історії із заставою Галущенка: від прохання Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки до розмови з Мікітасом після легалізації грошей та домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасом та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до злочинного угруповання, основною метою якого було незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб’єктами господарської діяльності.Крім того, як встановило слідство, Мудра разом із Микитасем і Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас» та екс-міністра енергетики й юстиції Германа Галущенка. До цієї угоди також були залучені підконтрольні компанії та керівництво державного «Сенс Банку».Максима Микитася вже помістили під варту з альтернативою застави у 30 млн грн. Також запобіжний захід обрали підлеглому Микитася, який теж підозрюється у причетності до махінацій угруповання.Столар, за даними ЗМІ, також отримав підозру за п’ятьма статтями. Зокрема — створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.

Минулого року НАБУ та САП повідомили підозри низці представників вищих ешелонів влади та їх поплічникам, які фігурують у різних епізодах справи «Мідас». Справи стосуються корупції в енергетиці та відмивання грошей. Вже цього року антикороргани заявили про викриття нових корупційних схем та опублікували записи розмов, записаних в межах операцій «Форрест Гамп» та «Феміда». ZN.UА зібрало докупи цифри щодо визначених застав та підрахувало, скільки грошей вже внесли за фігурантів проваджень.

Операція «Мідас»

Герман Галущенко — «Сигізмунд/Професор»

За даними слідства, коли Галущенко обіймав посаду міністра енергетики, то брав участь у координації дій злочинної організації, яка систематично вимагала 10–15% «відкатів» від контрагентів НАЕК «Енергоатом» за укладення договорів. Ця схема отримала назву «шлагбаум». САП, крім утримання під вартою, просила для нього 200 млн грн застави, однак Вищий антикорупційний суд встановив її в розмірі 150 млн грн. Цю суму і внесли за Галущенка у червні 2026 року.

Андрій Єрмак — «Хірург»

Екскерівник офісу президента, за даними слідства, брав участь у злочинній організації, яка відмивала гроші, отримані з корупційних схем, зокрема, й через відкати та зловживання в «Енергоатомі». Загалом підозрювані, серед яких Єрмак, за допомогою будівництва кооперативу «Династія» змогли легалізувати 460 млн грн. САП просила за Єрмака 180 млн грн застави, але ВАКС встановив її у розмірі 140 млн грн. Всю суму внесли у травні 2026 року і Єрмак вийшов із СІЗО.  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нерухомість на Балі, Меrсеdеs та крипта: НАБУ і САП висунули звинувачення фігуранту справи «Мідас», «Тенору»

Олексій Чернишов — «Че Гевара»

За даними НАБУ, колишній віцепрем’єр Чернишов відвідував так звану «пральню Міндіча», де йому та дружині передали понад 1,2 млн доларів США та майже 100 тис. євро готівкою. Отримувачем коштів, здебільшого, була Світлана Чернишова. Чернишов також пов’язаний з кооперативом «Династія». САП просила для нього 55 млн застави, але ВАКС вирішив, що 51,6 млн буде достатньо. Гроші за ексвіцепрем’єра внесли в листопаді 2025 року.

Ігор Фурсенко — «Рьошик»

Слідство вважає, що Фурсенко був довіреною особою ще одного фігуранта «плівок Міндіча» Олександра Цукермана та виконував роль бухгалтера бек-офісу з легалізації грошей. САП просила суд призначити 254 млн грн застави, однак ВАКС встановив її в розмірі 95 млн грн. Всю суму внесли в листопаді 2025 року.

Дмитро Басов — «Тенор»

За даними НАБУ та САП, колишній виконавчий директор з безпеки «Енергоатома» Басов систематично вимагав та отримував хабарі (10–15% від суми контрактів) від контрагентів «Енергоатома» за можливість безперешкодно працювати з підприємством. Його також підозрюють у відмиванні грошей, отриманих за допомогою «шлагбаума» в «Енергоатомі». САП клопотала про призначення 45,2 млн грн застави, однак ВАКС визначив лише 40 млн грн. Заставу за Басова внесли в грудні минулого року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мудра шукала гроші на заставу для Галущенка: ZN.UА дізналося причину

Леся Устименко та Людмила Зоріна

Устименко, яка була головною касиркою та вела чорнову бухгалтерію бек-офісу, підозрюють у розкраданні та легалізації викрадених коштів загальною сумою понад 145 мільйонів гривень. Тоді як адміністраторку бек-офісу Зоріну підозрюють в участі у схемі з розкрадання в «Енергоатомі». Устименко САП просила визначити заставу в розмірі 30 млн грн, а Зоріній — 15 млн грн. Однак ВАКС призначив застави розміром 25 і 12 млн грн відповідно. За обох всі суми внесли у листопаді минулого року.

Ігор Миронюк — «Рокет»

До СІЗО також потрапив Ігор Миронюк, якого називали «смотрящим» в «Енергоатомі». За даними слідства, він був не лише одним із виконавців схеми, але й сприяв залученню бізнесменів Тімура Міндіча та Олександра Цукермана. САП просила заставу в розмірі понад 136 млн грн, але ВАКС спершу визначив її у 126 млн грн, а згодом зменшив до 85 млн грн. Однак заставу за Миронюка досі не внесли, він перебуває під вартою.

Загальна сума застав

За тих фігурантів справи «Мідас», які опинилися в СІЗО, внесли застави загальною сумою трохи більш як 513 млн грн. Згідно з відкритими даними, на ці гроші, приміром, можна було б купити:

близько 25 тисяч ударних FРV-дронів. За середньої ринкової вартості 7–10-дюймового FРV-дрона у 20 тис. грн, вказаної суми вистачило б на те, аби забезпечити ними цілий корпус на кілька місяців активних бойових дій;близько 340–390 нових повноприводних пікапів. Враховуючи, що Міноборони через Рrоzоrrо закупило спеціалізовані пікапи, вартість яких становить 1,3–1,5 млн грн за одиницю, то 513 млн грн — це повноцінний транспортний парк для кількох бригад;близько 2 тисяч комплектів купольного РЕБ для авто та позицій. За середньої ціни якісної 4-5-діапазонної системи радіоелектронної боротьби у 200–250 тис. грн, це дозволило б закрити захистом від ворожих дронів тисячі екіпажів і вогневих позицій.

Операції «Форрест Гамп» і «Феміда»

Максим Микитась

За даними слідства, колишній народний депутат Микитась разом із чинним парламентарем Вадимом Столаром організували злочинну групу, основною метою якої стало незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Також ця група легалізувала 150 млн грн застави для Галущенка. Це вже п’ята підозра для Микитася. Суд відправив його під арешт з альтернативою застави в розмірі 30 млн грн, хоча САП просила 200 млн грн. Заставу за Микитася, як і за інших фігурантів справи, поки не внесли. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мудра дуже прозоро натякнула, що для НАБУ її записував Микитась

Валентин Єлізаров

Керівник ТОВ «Метробуд» та підлеглий Микитася, за даними слідства, координував операційну діяльність угруповання, надавав вказівки тим, хто був фіктивними директорами, а також шукав людей, на яких можна записати компанії та відповідав за відмивання грошей у червні 2026 року. Його відправили під варту із правом внесення застави в 20 млн грн. САП просила визначити заставу в розмірі 35 млн грн.

Ірина Мудра

За версією слідства, ексзаступниця голови ОП впливала на заступницю міністра юстиції Олену Ференс щодо діяльності антирейдерської комісії Мінʼюсту.  Мудра неодноразово фігурує на плівках НАБУ записаних в межах операцій «Форрест Гамп» і «Феміда». Суд відправив її в СІЗО з альтернативою внесення застави в розмірі 20 млн грн. САП просила призначити 150 млн грн.

Віктор Дубовик 

За даними слідства, Дубовик в межах організованої злочинної групи розробляв юридичні схеми для захоплення чужого майна та інструктував спільників, як підробляти судові ухвали про зняття арештів і приховувати їх у реєстрах від нотаріусів. Крім того, за даними слідства Дубовик відповідав за важелі впливу на Мін’юст через підконтрольних працівників. САП просила для нього 50 млн грн застави, однак ВАКС призначив лише 7 млн грн. Цю суму внесли у серпні 2026 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Корупцію треба очолити»: фігуранти справи «Форрест Гамп» Зосередивши владу у своїх руках, президент Володимир Зеленський водночас досяг межі своєї компетенції. Він так і не наважився скинути баласт зі «своїх», перезавантажити систему державного управління професіоналами та дати їй простий сигнал: «Не красти». Що небезпечніше під час війни — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність лояльних дилетантів? Чому Україна опинилася в цьому глухому куті і як із нього виходити, розмірковує  у статті «Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна» редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.

За гендиректора Директорату з питань правової політики ОП та фігуранта справи «Феміда» про рейдерство Віктора Дубовика внесли всю суму застави. Про це пише «Бабель» з посиланням на відповідь Вищого антикорупційного суду.
Під варту ВАКС відправив Дубовика 21 серпня та призначив заставу в 7 млн грн. Щоправда, САП просила 50 млн грн.
Слідство встановило, що Дубовик в межах організованої злочинної групи розробляв юридичні схеми для захоплення чужого майна та інструктував спільників, як підробляти судові ухвали про зняття арештів і приховувати їх у реєстрах від нотаріусів. Крім того, за даними слідства Дубовик відповідав за важелі впливу на Мін’юст через підконтрольних працівників.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»



За даними САП, колишній народний депутат Максим Микитась та чинний народний депутат Вадим Столар організували злочинну групу, основною метою якої було незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб'єктами господарської діяльності. Також до групи входила ексзастуниця голови ОПУ Ірина Мудра.
Крім того, як встановило слідство, злочинне угруповання забезпечило легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас» та ексміністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».
Максима Микитася вже відправили під варту з альтернативою застави в 30 млн грн. Також запобіжний захід обрали підлеглому Микитася, який теж підозрюється у причетності до оборудок угруповання. Мудру також відправили в СІЗО.

За ексзаступницю керівника офісу президента Ірину Мудру, яка фігурує у двох провадженнях Національного антикорупційного бюро у справі «Форрест Гамп», станом на ранок середи, 26 серпня, уже внесли частину застави, повідомило «Суспільне» із посиланням на адвоката Артема Крикуна-Труша.
Вищий антикорупційний суд 25 серпня відправив Мудру під арешт із можливістю застави 20 мільйонів гривень. Тоді ексчиновниця заявила, що має частину грошей на заставу, але проситиме друзів, аби вони внесли решту.
Сьогодні захисник Мудрої повідомив, що частину застави вже внесли. Точної суми він не назвав, але зазначив, що заставодавців є кілька.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мудра заявила, нібито не брала в Микитася 4 млн доларів



За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до злочинної групи, основною метою якої було незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб'єктами господарської діяльності.
Крім того, як встановило слідство, Мудра разом із Микитасем та Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас» та ексміністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».
Загалом у справі фігурують такі люди, як гендиректор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, посадовці Sеnsе Ваnk та інші.

Рівнів захисту від корупційної системи легалізації грошей, отриманих злочинним шляхом, для внесення застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка було цілих три, але жоден із них не спрацював, вказав народний депутат Ярослав Железняк.
Так, попередити викриту Національним антикорупційним бюро України схему могли фінмоніторинг власне Sеnsе Ваnk, керівництво якого фігурує у справі, Національний банк України та Державна служба фінансового моніторингу України.
«Три незалежних рівні. Знаєте, скільки з них спрацювало? Нуль. І це не вперше. Тому що ще в листопаді минулого року на засіданні нашої ТСК, я питав якраз того ж самого голову Держфінмону саме про застави. Про те, що їх носять фірми з статутним капіталом у тисячу гривень, і ніхто це чомусь не помічає», - зазначив депутат.
Він нагадав, що Філіп Пронін тоді відповів дуже обтічно: «Є запит від НАБУ, ми його відпрацьовуємо. … Мені невідомо, з якого банку вносили гроші».
Зі свого боку НБУ до цього уже щонайменше двічі штрафував Sеnsе Ваnk за порушення у сфері фінмоніторингу. Железняк зазначив, що проблему бачили задовго до викритої історії, але питання в тому, що для неї «відкрили вікно».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»



Депутат нагадав, що з липня у парламенті зареєстрований законопроєкт №15388 про посилення контролю за законністю походження коштів, внесених як застава, який дасть НАБУ і САП можливість швидко перевіряти ланцюжок походження грошей. Основними критеріями для додаткової перевірки будуть  відсутність персоналу у компанії, відсутність звітності та свіжа реєстрація.
Натомість прямі питання щодо справи «Форрест Гамп» чиновникам Мінфіну, НБУ, Держфінмону, «Ощадбанку», Sеnsе Ваnk, а також керівництву НАБУ та САП депутати планують поставити на засіданні Тимчасової слідчої комісії 2 вересня.
«Ми хочемо побачити на засіданні ТСК публічну відповідь, чому, наприклад, не звільнений голова Фінмону. Чому, відповідно, весь цей час Національний банк це не бачив і скільки таких застав пройшло. Причому питання, швидше за все, не тільки до Sеnsе Ваnk, а й до «Ощадбанку», - заявив Железняк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Вважає себе вищим за закон»: у Раді закликали Корецького звільнити очільника Держфінмоніторингу Проніна



Нагадаємо, 19 серпня НАБУ оголосило підозру у відмиванні коштів десяти людям, які забезпечили внесення 150 млн грн застави за фігуранта справи «Мідас» ексміністра енергетики Германа Галущенка. За даними слідства курувала увесь процес звільнена того ж дня заступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.
Також у справі фігурують такі люди, як гендиректор Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик, заступниця міністра юстиції Олена Ференс, колишній народний депутат Максим Микитась, чинний народний депутат Вадим Столар, посадовці Sеnsе Ваnk та інші.
Уже наступного дня НАБУ заявило, що організатори схеми із легалізації грошей для застави також займалися рейдерством нерухомості та бізнесу. За цим епізодом їм оголошено додаткові підозри.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили співробітника Служби безпеки України на організації схеми незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації та легалізації доходів. Його спільник займався "прослуховуванням" детективів Бюро, повідомила пресслужба НАБУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Співробітник СБУ отримав підозру від НАБУ за підбурювання до хабаря: записи розмов



За даними слідства, посадовець СБУ діяв у змові з пособником та директоркою підприємства, яке має статус критично важливого для економіки. Учасники схеми організували фіктивне оформлення чоловіків на роботу з подальшим наданням їм офіційного бронювання. При цьому «працівники» фактично не працювали, а нараховану їм заробітну плату віддавали організаторам. Оплату за такі послуги приймали як у готівці, так і в криптовалюті.
Слідчі задокументували кілька епізодів, а загальна сума хабарів сягнула майже 1 млн грн.
Крім цього, співробітника СБУ підозрюють у легалізації понад 18,4 млн грн. Отримані кошти посадовець витрачав на придбання та оформлення елітної нерухомості, земельної ділянки, автомобіля, а також поповнення власних банківських рахунків.
Дії фігурантів кваліфіковано за статтями про прийняття неправомірної вигоди, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом (ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 та ч. 2 ст. 209 КК України).
Слідство також встановило, що залучений до схеми пособник причетний до незаконного використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації. Саме він встановив пристрої, які виявили наприкінці 2025 року в помешканні керівниці одного з підрозділів детективів НАБУ, що розслідує корупцію в оборонній сфері.
У НАБУ не уточнюють прізвищ фігурантів, однак за даними Центру протидії корупції йдеться про співробітника СБУ Ігоря Слиша, а його пособником був Дмитро Мельник.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Одещині мер вимагав хабар за документи для будівництва вітроелектростанції



Раніше повідомлялося, що НАБУ та САП затримали працівника одного з міжрайонних відділів ГУ СБУ. Наступного дня він отримав підозру за ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою – ред.) КК України.
Слідство встановило, що підозрюваний отримав 68 тисяч доларів за зняття з розшуку в ТЦК двох громадян. Також за цю суму передбачалось оформлення їм відстрочки. У НАБУ наголосили, що службовець СБУ використав своє службове становище, аби приховати свою протиправну діяльність.

Ексзаступниця голови офісу президента Ірина Мудра, яку суд відправив під варту в межах справ «Форрест Гамп» та «Феміда», заявила, що не брала грошей від ще одного фігуранта Максима Микитася, про які йшлося на записах НАБУ. Про це вона сказала під час засідання суду.
«Я ніколи не отримувала від Микитася 4 мільйонів доларів: ані готівкою, ні на банківський рахунок, ні в будь-якій іншій формі», — заявила Мудра.
Вона додала, нібито в матеріалах справи немає вилучених грошей і свідчень про факт їх передачі. Мовляв, є лише слова «іншої особи», тобто Микитася, та, можливо, «його власний намір».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мудра дуже прозоро натякнула, що для НАБУ її записував Микитась



Суд відправив Мудру в СІЗО з альтернативою застави в 20 млн грн. Хоча САП просила 200 млн грн застави. 
За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до злочинної групи, основною метою якої було незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб'єктами господарської діяльності.
Крім того, як встановило слідство, Мудра разом із Микитасем та Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас» та ексміністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».
Максима Микитася вже відправили під варту з альтернативою застави в 30 млн грн. Також запобіжний захід обрали підлеглому Микитася, який теж підозрюється у причетності до оборудок угруповання.
Столар, за даними ЗМІ, також отримав підозру за п’ятьма статтями. Зокрема — створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. 

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексзаступниці голови офісу президента Ірині Мудрій, яка фігурує на плівках, записаних в межах операцій НАБУ «Форрест Гамп» та «Феміда». Її відправили під варту на 60 діб із заставою в 20 млн грн.Зазначимо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила суд призначити заставу в 150 млн грн. Якщо за Мудру таки внесуть заставу, то вона буде зобов’язана:

прибувати за першою вимогою до детектива, прокурора, суду;не виїжджати без дозволу з Києва та області;утримуватися від спілкування зі свідками, підозрюваними та потерпілими в цій справі;утримуватися від відвідування приміщень ТОВ «Будмонтажсервіс-1», ТОВ «Філософія девелопмента», ТОВ «Регіональні ресурси»;здати закордонний паспорт;носити електронний браслет.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Головний рабин Києва поручився за Ірину Мудру у ВАКС Мудра заявила, що спробує знайти гроші на заставу. Мовляв, частину грошей має сама, а частину — попросить у друзів.«В мене є частково свої гроші і є гроші в знайомих, друзів. Я спробую знайти таку суму… В мене є багато друзів і багато контактів. Я нагадаю, скільки мені років. За цей час в мене достатньо контактів зібралося», — заявила Мудра.Після цього адвокат заявив журналістом, що коментарі на цьому завершені, зі всім запитаннями звертатися до нього, а не до Мудрої.Під час засідання Мудра натякнула, що для НАБУ її записував Максим Микитась, який також фігурує у справі. Водночас вона заявила, нібито не отримувала від останнього 4 млн грн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Обрання запобіжного заходу для Мудрої: у ВАКС розповіли про знищення доказів та витік даних НАБУ За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до злочинної групи, основною метою якої було незаконне заволодіння дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб'єктами господарської діяльності.Крім того, як встановило слідство, Мудра разом із Микитасем та Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас» та ексміністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного «Сенс Банку».Максима Микитася вже відправили під варту з альтернативою застави в 30 млн грн. Також запобіжний захід обрали підлеглому Микитася, який теж підозрюється у причетності до оборудок угруповання.Столар, за даними ЗМІ, також отримав підозру за п’ятьма статтями. Зокрема — створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. 

Ексзаступниця голови офісу президента Ірина Мудра під час обрання їй запобіжного заходу натякнула на те, що її для НАБУ та САП нібито записував ще один фігурант справи Максим Микитась. Під час суду вона не назвала ім’я, але розповіла про обставини справи Микитася, коли вказувала на людину, яка робила записи.
«Із 237 розмов, покладених у цю справу, 232 записані через мікрофон однієї людини. Ця людина була мені близькою, я їй довіряла. І весь час, коли вона говорила зі мною, вона мене записувала. Тепер подивіться, що мені інкримінують: не документ, який я підписала; не рішення, яке я ухвалила; не гроші, які я взяла; не зустріч, яку я провела. Мені інкримінують те, що людина мене записувала, що ця людина говорила, а я була поруч і слухала. Він говорив, я слухала, він записував», — заявила Мудра.
Потім вона заявила, що «ця сама людина» має кілька справ у НАБУ і «всі ці роки вона провела на свободі». Перед цим адвокат Мудрої саме звернув увагу, що у Микитася підозра щодо злочинного угруповання вже п’ята. Також Мудра заявила, що з «цієї людини» торік зняли електронний браслет. З Микитася зняли браслет 10 червня 2025 року. Насамкінець Мудра зазначила, що «цій людині» три дні тому ВАКС обрав запобіжний захід, а як альтернативу — 30 млн грн застави, тоді як САП просила 200 млн грн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Головний рабин Києва поручився за Ірину Мудру у ВАКС



Нагадаємо, колишній заступниці голови ОП Ірині Мудрій антикорупціонери оголосили про підозру за двома резонансними корупційними кейсами. Перший — "Форрест Гамп". Слідство встановило, що чиновниця разом з іншими членами злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Максим Микитась і депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар, забезпечила легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного "Сенс Банку".
Другий кейс — про рейдерство. Слідство вважає, що підозрювані у справі "Форрест Гампу" також незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) продовжує обирати запобіжний захід колишній заступниці голови офісу президента Ірині Мудрій, для якої прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) вимагають тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 150 млн грн, передає «Суспільне».Перед початком судового засідання адвокати посадовиці заявили, що є двоє охочих взяти Мудру на поруки. Імена потенційних поручителів обіцяють оголосити пізніше, тоді як у засіданні виступила сторона обвинувачення. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Буданов про підозру для Мудрої: "Реакція абсолютно пряма і проста"

Конспірація

Під час засідання прокурор САП детально перерахував заходи конспірації, яких вживали експосадовиця та забудовник Максим Микитась. За даними слідства, фігуранти цілеспрямовано намагалися приховати свою діяльність та застосовували такі методи:

системно знищували інформацію у власних телефонах;ліквідовували документи, які стосувалися кримінальної справи;використовували закордонні номери телефонів;вели комунікацію через анонімні месенджери, зокрема Тhrееmа (захищений швейцарський месенджер із підвищеним рівнем приватності).

Представник обвинувачення зачитав розшифровки аудіозаписів, на яких Микитась інструктував Мудру, як діяти перед можливими обшуками:«Порви ее, порви. А что, если с обыском, вдруг не дай Бог придут? Спрячь ее где-то. Порвать и выкинуть в окно. И Тhrееmа нужно удалить и по-новому установить», — цитує прокурор.Крім того, співрозмовники обговорювали витоки інформації про негласні слідчі розшукові дії (НСРД) Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) із фіксації злочинної діяльності та стеження по адресах:«Мудра: Как еще проверять НСРД? Витя сейчас будет смотреть по адресам.Микитась: Ну я порвал то, что ты говорила порвать. Бережёного Бог бережёт.Мудра: А телефон не будем покупать новый? Дождемся выпуска 18-го (іРhоnе?)», — йдеться у матеріалах прослуховування.

Вплив на суддів

Окрему увагу прокурор САП звернув на обговорення між фігурантами можливостей впливу на судові інстанції. Зокрема, ішлося про потенційну співпрацю із суддею Верховного Суду для оскарження та скасування рішень ВАКС щодо Микитася, оскільки саме Верховний Суд переглядає вироки антикорупційного суду. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський відреагував на розслідування щодо працівників ОП: чи будуть нові відставки Прокурор оприлюднив фрагмент розмови, де Мудра розповідає про підготовку позицій у Верховному Суді:«Я ее (суддю) тихонечко подвожу. Но если будет решение, обвинительный вирок, я сразу его дам, чтобы она добавила позиции», — зазначала вона.Мудра також висловлювала впевненість у позитивному результаті в разі винесення обвинувального вироку ВАКС щодо Микитася:«Если будет обвинительный, то все равно можно работать с Верховным Судом. Понимаешь? Но я уверена, что у нас Верховный, мы сможем в Верховном все объединить», — додала вона.Також була оприлюднена розмова Микитася з бізнесменом Василем Астіоном:Микитась: Андрюха Смирнов (ексзаступник голови ОП, який має підозру від НАБУ і САП?) поговорил с судьёй. Он приехал к судье, у них нормальные отношения. Вот смотри, комиссия Минюста, вот снятие ареста в Печере (Печерському суді Києва), вот проводка.Астіон: После этого передаст за подсудностью в Днепр и в Днепре я потушу это все. И мы сейчас через Пашу отправляли твои вопросы.Раніше стало відомо, що НАБУ та САП повідомили про підозру чинному народному депутату Вадиму Столару в межах операції «Форрест Гамп» та «Феміда». Йому інкримінують п’ять статей.Нагадаємо, колишній заступниці голови ОП Ірині Мудрій антикорупціонери оголосили про підозру за двома резонансними корупційними кейсами. Перший — "Форрест Гамп". Слідство встановило, що чиновниця разом з іншими членами злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Максим Микитась і депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар, забезпечила легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного "Сенс Банку".Другий кейс — про рейдерство. Слідство вважає, що підозрювані "Форрест Гампу" також незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень.

НАБУ та САП повідомили про підозру чинному народному депутату Вадиму Столару в межах операції «Форрест Гамп» та «Феміда». Йому інкримінують п’ять статтей, передає Віhus.Іnfо з посиланням на джерела.
«За даними наших джерел у правоохоронних органах, минулого тижня Вадиму Столару таки повідомили про підозру. Вона оголошена за різними частинами п’яти різних статей, зокрема — створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем», — зазначили в Віhus.Іnfо.
Перша стаття передбачає ув’язнення від 7 до 12 років та конфіскацію майна, остання — позбавлення волі на 10-15 років, тому що злочин вчинений під час дії в країні воєнного стану.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»



За даними САП, Столар разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем створили злочинну організацію, основна мета якої полягала у заволодінні дорогою нерухомістю та іншими активами підприємств. Для цього вони незаконно встановлювали контроль над суб'єктами господарської діяльності. Аби досягти цілей, учасники групи залучали хакерів, які під виглядом державних реєстраторів проникли до реєстру юридичних осіб та внесли підроблені документи, неправдиві відомості про перехід права власності від законних власників на підставних осіб. 
Однак крім цього, члени угруповання, серед яких колишня заступниця голови ОП Ірина Мудра, відмивали 150 млн грн для застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. За даними ZN.UА, перебуваючи в СІЗО, Галущенко через адвокатів почав обговорювати з НАБУ і САП можливість співпраці зі слідством. Таких розмов було кілька. Водночас адвокати Галущенка передали на Банкову сигнал: якщо питання із заставою не вирішать, ексміністр може почати співпрацювати зі слідством і свідчити щодо людей із вищих ланок корупційного ланцюга. На Банковій цей сигнал, за інформацією наших джерел, сприйняли серйозно. Саме після цього почався пошук 150 млн грн для застави. 
Максима Микитася вже відправили під варту з альтернативою застави в 30 млн грн. Також запобіжний захід обрали підлеглому Микитася, який теж підозрюється у причетності до оборудок угруповання.

Президент України Володимир Зеленський відреагував на корупційні справи щодо колишніх представників офісу президента, зокрема щодо вже колишньої заступниці голови ОП Ірини Мудрої, яка відповідала за юридичний напрямок та розробку механізмів репарацій. За словами глави держави, він не має додаткової інформації про ці справи, якої немає у публічному просторі, про що він сказав під час спілкування з журналістами, передає кореспондент «Суспільного». За всі роки перебування Зеленського на посаді президента, Дзеркало тижня на оффрек запрошували лише один раз. І це був не цей раз.

Звільнення Мудрої

Президент розповів, що інформації з відкритих джерел виявилося достатньо для ухвалення кадрових рішень щодо працівників ОП.«Було достатньо деталей для того, щоб її звільнити. Я почув фактично разом із вами деякі розмови про якісь вчинки — реальні або потенційні. Це некоректно зараз обговорювати. Того, що там було озвучено, — я вважаю, достатньо, щоб була звільнена заступниця і ще одна людина в департаменті. Буде додаткова інформація — будемо реагувати на додаткову інформацію», — зазначив Зеленський. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Найєм про захист Мудрої: "Серед наших клієнтів були люди, яких я особисто не покликав би на вечерю" Також президент прокоментував можливість кадрової чистки в офісі президента. На його думку, зміна кадрів не повинна перетворюватися на формальність.«Ротації не повинні бути самоціллю. Можна кожного дня робити якісь ротації. Але не завжди є кого на кого міняти», — розповів глава держави.

Взаємодія з антикорупційними органами

Зеленський наголосив, що антикорупційні органи продовжують незалежно працювати, а влада реагує на їхні розслідування.Глава держави окреслив алгоритм дій у разі висунення підозр посадовцям:

«Вони роблять якісь кроки — ми реагуємо на ці кроки.Якщо це міністр і його є за що звільнити — будуть звільняти.Якщо є якісь незрозумілі речі, то потрібно чекати додаткових деталей, вироку суду.

Він додав, що керівники антикорупційних органів не мають якихось запитань до нього безпосередньо. «Вони прекрасно розуміють, що я нічим таким не займаюся. І для мене це важливо», — підсумував президент.Варто нагадати, що у антикорупційних органів немає питань до Зеленського не через те, що вони вважають його невинним. Просто у законі про діяльність НАБУ та САП чітко вказано, що вони не мають повноважень робити об’єктами своїх розслідувань чинних президентів України.Нагадаємо, колишній заступниці голови ОП Ірині Мудрій антикорупціонери оголосили про підозру за двома резонансними корупційними кейсами. Перший — "Форрест Гамп". Слідство встановило, що чиновниця разом з іншими членами злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Максим Микитась та депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар, забезпечила легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного "Сенс Банку".Другий кейс — про рейдерство. Слідство вважає, що підозрювані "Форрест Гампу" також незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень. Тепер ВАКС обирає для Мудрої запобіжний захід, САП просить для неї арешт із можливістю внесення 150 млн гривень застави. Чому Україна опинилася у глухому куті і як із нього виходити — у статті "Виродження влади. Як Зеленський досяг своєї стелі, а система держуправління — дна" розмірковує редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.