Дзеркало Тижня

Вищий антикорупційний суд визнав винним адвоката одного зі столичних адвокатських об’єднань у пропозиції хабаря, на якій його викрили у 2024 році, та засудив його до позбавлення волі на чотири з половиною роки, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Вирок оголосили у вівторок, 9 червня. Фактично два роки тому йому повідомили про підозру у пропозиції прокурорам САП надати 200 тис. доларів за рішення про передачу кримінального провадження стосовно його підзахисного до іншого органу досудового розслідування. Як писали медіа, мова йшла про адвоката Сергія Носова.
У підсумку суд визнав його винним  за ч. 3 ст. 369 КК України та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців.  Додатково йому заборонили займатись адвокатською діяльністю строком на три роки. Додатково суд конфіскував 100 тис. доларів.
Водночас рішення суду ще може бути оскаржене в апеляційній інстанції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адвокатура: чи може Антикорупційна стратегія розрубати гордіїв вузол



Відомо, що Носов клопотав про передачу справи голови правління банку «Альянс» Юлії Фролової, яка фігурує у справі про заволодіння електричною енергією ПрАТ «НЕК «Укренерго» та легалізацію отриманих від її продажу коштів на суму 716 млн гривень. За даними слідства, схему у 2022 році провернула пов’язана із Ігорем Коломойським компанія  «Юнайтед Енержі», а банк «Альянс» виступав гарантом цих операцій.
У січні 2024 року НАБУ та САП оголосили в розшук, а згодом заочно арештували підозрюваних у справі Михайла Кіпермана, Юлію Фролову та Дмитра Кондрашова. У березні того ж року справу передали до суду.

Перший заступник голови фракції "Слуга народу" Андрій Мотовиловець із літа 2025 року орендує квартиру площею близько 180 квадратних метрів в історичному центрі Києва у компанії, яка купила це житло невдовзі після свого створення. За даними журналістів Віhus.Іnfо, на початку вартість оренди становила близько тисячі доларів на місяць. Ця сума суттєво нижча від ринкову на аналогічну нерухомість у цьому районі столиці.
Як встановили розслідувачі, квартира оформлена на ТОВ "ХАЙБІЛД-ІН". Компанію зареєстрували у березні 2025 року, а вже через місяць після створення вона купила помешкання орієнтовною вартістю у 14 мільйонів гривень. Наразі це житло є першим і єдиним активом фірми.
Невдовзі після цього Мотовиловець орендував житло строком на сім років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мільйони зі "спадку дідуся": родини трьох кіберполіцейських синхронно стали власниками люксового житла — Віhus.Іnfо



Власницею та директоркою ТОВ "ХАЙБІЛД-ІН" є жителька Броварів Людмила Кубанських, яка займається нарощуванням вій. Жінка не змогла пояснити журналістам, чим займається компанія, яка оформлена на її ім'я.
Спочатку Кубанських повідомила, що підприємство нібито займається металочерепицею. Пізніше до розмови долучився її чоловік, який заявив, що дружина фактично не веде бізнес самостійно та лише підписує документи за дорученням інших людей. За його словами, вона є директоркою лише "на папері".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Поки Буча була в крові, вони замовляли черепицю: нові плівки "Че Гевари" та Єрмака про будівництво "Династії"



Журналісти встановили, що раніше квартира належала ТОВ "БІЗНЕС БІЛДІНГ КОМПАНІ", яке інвестує у житлову нерухомість у Києві. Зазначається, що значна частина об'єктів цієї компанії розташована в житлових комплексах, збудованих структурами, які пов'язані із народним депутатом від нині забороненої партії "ОПЗЖ" Вадимом Столаром. Зокрема, мова йде про квартири у житлових комплексах Маnhаttаn Сіty, Роеtіса та "Французький квартал-2".
Квартира біля Золотих воріт у майже сторічному будинку, де зараз живе Мотовиловець, була єдиною такою покупкою фірми. Це може свідчити про те, що житло має особливий статус.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





89% доходів на маєтки в Козині: ЗМІ з'ясували, що спонсор "Династії" заробляв на гральному бізнесі




Журналісти звернулися за коментарями до обох компаній та самого детутата. Представники "ХАЙБІЛД-ІН" та "БІЗНЕС БІЛДІНГ КОМПАНІ" виступили проти того, щоб їх згадували в розслідуванні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Розкішний маєток за мільйони доларів, але не в декларації: як виглядає нове житло депутата Мамояна — Віhus.Іnfо



Натомість Мотовиловець заявив, що взагалі не знає власників цих фірм, ніколи не вів із ними спільний бізнес і не займався купівлею чи продажем цієї квартири. Чоловік наголосив, що висновки про можливу фіктивність суб'єкта господарювання не можуть ґрунтуватися лише на інформації про професію людини, на яку оформлена компанія.
Водночас народний обранець не розповів, скільки платить за оренду, заявивши, що "не може це повідомити". Як зазначили у Віhus.Іnfо, на момент укладення договору оренда квартири коштувала близько тисячі доларів на місяць, що приблизно втричі менше за ринкову вартість аналогічного житла в цьому районі Києва.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Родичів прокурорів знайшли серед власників люксових апартаментів у Буковелі



Коли розкіш стає вульгарною, а влада — мертвою? Чому "золотий унітаз" — це щось більше, ніж просто анекдот?
Про природу багатства, несвідоме та фройдистські комплекси — розповідає психологиня Світлана Чуніхіна у статті "Золотий унітаз і моральне зубожіння".

Іван Гаврилюк, який був першим заступником голови Міноборони при Рустему Умєрову, розповів, що не був знайомий із бізнесменом Тімуром Міндічем. За даними НАБУ, останній мав вплив на Умєрова, кои той очолював оборонне відомство.
«На превелике щастя ні. Виходячи з мого стилю поведінки принципово з Тимуром Міндічем контактів не було», — зазначив Гаврилюк у відповідь на питання голови ТСК Верховної Ради Олексія Гончаренка, чи був він знайомий із Міндічем.
Він зазначив, що не бачив бізнесмена в Міноборони. У Гаврилюка також запитали, чи бачив він прояви впливу Міндіча на Умєрова. На це ексзаступник Міноборони відповів, що до свого звільнення із цієї посади «взагалі не володів будь-якою інформацією стосовно цих справ».
Водночас Гаврилюк повідомив, що знайомий із головним конструктором та співзасновником Fіrе Роіnt Денисом Штілерманом. З ним він кілька разів зустрічався на ставці верховного головнокомандувача та на засіданнях Ради нацбезпеки та оборони. За його словами, на цих зустрічах були присутні всі великі представників компаній, які займаються виробництвом дронів та далекобійної зброї.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Неякісні бронежилети: ексзаступник Умєрова в Міноборони розповів, чи знайомий із Міндічем



Нагадаємо, у травні в мережі оприлюднили чергові фрагменти «плівок Міндіча», фігурантом яких є чинний секретар РНБО і колишній міністр оборони Рустем Умєров. Він, ще бувши главою Міноборони, обговорював із Міндічем продаж 33% заводу Fіrе Роіnt та ситуацію зі скандальними бронежилетами. 
Сам Міндіч у розмові з народним депутатом Олексієм Гончаренком підтвердив, що обговорював питання поставок бронежилетів із  Умєровим, але начебто «хотів допомогти», а не отримати зиск.  За його словами, компанію не допустили до поставок через «внутрішню корупцію». Водночас випробування бронежилетів показували, що їхній клас не відповідав вимогам замовлення — захисні засоби прострілювались.
Детальніше про Міндічгейт читайте у статтях «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади довжиною в долар» редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UА Інни Ведернікової та «Як відреагує суспільство на Міндічгейт: майдани, перевороти, падіння рейтингу» редакторки відділу соціуму Алли Котляр. 

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін запобіжні заходи трьом суддям Верховного Суду, яким оголосили підозри у справі щодо корупції, повідомили в Центрі протидії корупції.  Мова йде про Жанну Єленіну, Ірину Григорʼєву та Ігоря Желєзного.ВАКС відхилив скаргу сторони захисту підозрюваних. Тож застави для всіх трьох лишилися без змін:

для судді Григор’євої — 2,5 млн грн;для судді Желєзного — 2 млн грн;для судді Єленіної — 3 млн грн.

Раніше Вища рада правосуддя відсторонила всіх трьох від здійснення правосуддя до 19 липня. Причиною стала підозра НАБУ у справі про хабар 2,7 млн доларів США, який бізнесмен Костянтин Жеваго передав суддям для ухваленні рішення на його користь у корпоративному спорі. Зазначимо, що крім Григор’євої, Єленіної та Желєзного, підозру також отримав суддя ВС у відставці Олександр Прокопенко. Йому ВАКС визначив заставу у розмірі 900 тисяч гривень, хоча САП просила заставу в 10,7 млн грн.   ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Справа Князєва: САП повідомила підозру пособнику Головним підозрюваним у справі, яку викрили ще у 2023 році, є колишній суддя Верховного Суду Всеволод Князєв. Як стало відомо із засіданні суду під час обрання запобіжного заходу суддям, він підтвердив причетність суддів до історії.У травні 2023 року суддю Князєва викрили на отриманні $2,7 млн хабаря. За версією слідства, він у змові з нотаріусом Кирилом Горбуровим та адвокатом Олегом Горецьким організував схему з отримання хабарів за ухвалення потрібних судових рішень. Горбуров шукав клієнтів, а Горецький вів перемовини з Князєвим, який далі домовлявся з суддями Верховного Суду.Як наслідок, 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь власника групи «Фінанси та кредит». Вже у травні того ж року 1,8 млн доларів розділили між очільником та суддями Верховного Суду.  Слідство вважає, що Князєв координував дії групи, погоджував кандидатури «клієнтів», визначав суму та порядок розподілу хабарів, отримував готівку і передавав її суддям. Водночас підозри іншим суддям ВС антикорупційні органи не повідомляли через брак доказів.Відомо, що восени 2023 року ще один фігурант справи адвокат Олег Горецький пішов на угоду зі слідством, яку затвердив ВАКС. Джерело ZN.UА повідомляло, що адвокат викрив схему роботи з Князєвим і домовленості за основним епізодом справи з олігархом Костянтином Жеваго, на отриманні хабаря від якого і затримали Князєва.Детальніше про справу щодо хабаря, читайте у статтях «Король помер. Хай живе король!» та «Справа Князєва. Навіщо слідство пішло на угоду з адвокатом Горецьким і чому судді ВС залишилися без підозр?» редакторки відділу політики Інни Ведернікової.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили у вівторок, 2 червня, про викриття схеми привласнення майже 170 млн грн «Енергоатому» під час будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС) у Миколаївській області. У ДП «НАЕК «Енергоатом» повідомили, що обставини стосуються справи від 23 листопада 2022 року. Компанія сприяє правоохоронцям у розслідуванні можливих зловживань, повідомили в «Енергоатомі».
У компанії зазначають, що фігуранти, які, за версією слідства причетні до зловживань, були звільнені 22 вересня 2023 року.
Зокрема, серед підозрюваних — колишній керівник відділу відокремленого підрозділу ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом».
«Енергоатом забезпечує повне сприяння правоохоронним органам у межах розслідування. Компанія надала необхідні документи та інформацію, а також сприяє проведенню слідчих дій на своїх об’єктах», — йдеться у заяві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Буде вірний, як собака»: з’явився новий фрагмент «плівок Міндіча» про пошук «ручного» кандидата в «Енергоатом»



За даними НАБУ, організував схему привласнення грошей під час будівництва Ташлицької ГАЕС фактичний власник низки компаній. Крім нього, серед підозрюваних опинився колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Слідство з’ясувало, що добудовувала ГАЕС одна з компаній організатора схеми. Вона зірвала терміни виконання робіт, але завдяки впливу на посадовців «Енергоатому» з фірмою укладали додаткові угоди.
За однією з таких додаткових угод через підконтрольну іноземну фірму придбали комплект обладнання ГАЕС на понад 305 млн грн. штучно завищивши ціну майже на 170 млн грн.

Черговий скандал із майном родичів керівництва Бюро економічної безпеки спалахнув навколо очільника столичного управління відомства. Дружина тимчасового керівника київського управління Бюро економічної безпеки Романа Лисаковського, Світлана Лисаковська, понад десять років декларувала мізерні доходи від власної стоматологічної клініки в Тернополі. Про це йдеться у розслідуванні Віhus.Іnfо.
Лисаковська вела бізнес через ФОП, хоча клініка SLсlіnіс мала дороге обладнання, штат лікарів і надавала високовартісні послуги. Аналітики підрахували, що лише пасивна оренда обладнання мала приносити власниці щонайменше 135 тисяч гривень щорічно, навіть без її особистої практики.
У податкових звітах ці суми виглядали скромніше. У 2021 році виторг підприємиці становив 235 тис. грн, а минулого року впав до 63,5 тис. Таким чином, офіційний місячний заробіток дружини головного борця з економзлочинністю в столиці ледь сягав 5300 грн — це приблизна вартість одного встановленого імпланта чи кількох пломб.
Попри це, родина демонструвала значні інвестиції. У 2025 року Лисаковська придбала комерційне приміщення в центрі Тернополя за 28 тис. доларів, хоча його ринкова ціна стартує від 60 тис. Згодом, через переїзд до Києва, клініку продали за 2 млн грн (близько 45 тис. доларів), тоді як реальна ціна продажу становила 140 тис. доларів. За словами Лисаковського, така різниця — наслідок тривалих торгів, але це дозволило мінімізувати податки.
Водночас сам керівник БЕБ, згідно з документами, не має в Києві жодної нерухомості. Родина безкоштовно проживає в дуплексі на Софіївській Борщагівці та їздить на Vоlkswаgеn Тоuаrеg. Ця нерухомість, автомобіль і решта сімейних активів вартістю близько 250 тис. доларів записані на матір чиновника Людмилу, яка працює доглядальницею в США.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Не можна оцінювати ефективність роботи БЕБ лише за цифрами зі звіту про роботу протягом 2025 року — експерт



Розбіжність між задекларованими статками та реальним способом життя регіональних очільників БЕБ — системне явище. Восени минулого року БЕБ звільнило керівника Львівського управління після журналістського розслідування про конфлікт інтересів і мільйонні бізнеси родичів.
Нові викриття збіглися в часі зі спробами відомства провести повноцінну кадрову реформу та очистити лави від сумнівних фахівців. Що саме відбувалось за лаштунками реформи відомства розповів у статті ZN.UА «Перезавантаження» БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли» керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
 

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили незаконне привласнення грошей «Енергоатому» під час будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС) на Миколаївщині. У НАБУ повідомили, що через відповідну схему підозрювані привласнили майже 170 млн грн.



За даним Бюро, організував схему фактичний власник низки компаній. Крім нього, серед підозрюваних опинився колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом».
Слідство з’ясувало, що добудовувала Ташлицьку ГАЕС однра з компаній організатора схеми. Компанія зірвала терміни виконання робіт, проти неї також порушували процедуру банкрутсвта. Але це не завадило укладати з фірмою додаткові угоди, у яких змінювалися перелік та обсяг робіт, а також терміни їх виконання. Це стало можливим завдяки тому, що власник компанії здійснював вплив на посадовців «Енергоатому».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Буде вірний, як собака»: з’явився новий фрагмент «плівок Міндіча» про пошук «ручного» кандидата в «Енергоатом»



«За однією з таких додаткових угод, яких загалом уклали понад 70, придбали комплект обладнання автоматизованої системи управління ГАЕС загальною вартістю понад 305 млн грн. Закупівлю здійснили через підконтрольну іноземну фірму, що дозволило штучно завищити ціну обладнання майже на 170 млн грн», — додали в НАБУ.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем — ред.) Кримінального кодексу України.
Нагадаємо, «Енергоатом» вже й без того фігурує у гучній справі про корупцію, яку відкрили в рамках операції «Мідас». Детальніше про це читайте у статтях «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади довжиною в долар» редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UА Інни Ведернікової та «Як відреагує суспільство на Міндічгейт: майдани, перевороти, падіння рейтингу» редакторки відділу соціуму Алли Котляр.  

Політична воля у процесі проведення реформ не є абстрактним явищем і не виникає сама по собі — її формують громадянське суспільство, медіа, політики та міжнародні партнери. Таку думку висловила колишня керівниця Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, ексміністерка юстиції Грузії Ека Ткешелашвілі в інтерв’ю Галині Чижик для проєкту «Обґрунтований сумнів», створеного у співпраці з громадською організацією «Голка».
За її словами, поширене пояснення реформ через наявність або відсутність політичної волі є надто спрощеним.
«Мені не подобається, коли люди використовують політичну волю як міфічну категорію — або для виправдання всіх невдач, або для пояснення всіх успіхів», — сказала вона.
Ткешелашвілі переконана, що успішні зміни стають можливими лише тоді, коли вдається сформувати коаліцію прихильників реформ як усередині влади, так і поза нею.
«Якщо ви тиснете лише ззовні, то можете створити оборонну позицію у політичного класу. Потрібно працювати з обох сторін одночасно — показуючи тим, хто всередині уряду, що вони отримують, а не лише те, що вони втрачають», — зазначила Ткешелашвілі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ексочільниця Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні закликала зберегти міжнародних експертів у конкурсах після війни



Як приклад вона навела створення Вищого антикорупційного суду, яке стало результатом співпраці громадянського суспільства, міжнародних партнерів, парламенту, НАБУ та САП.
«Правильне питання завжди таке: чому ця воля з’явилася або не з’явилася? Що її сформувало?» — наголосила вона.
На думку експертки, саме відповідь на це питання дозволяє зрозуміти, як просувати реформи в майбутньому.
Також Ека Ткешелашвілі вважає, що Україна зробила стратегічну помилку, розпочавши реформування судової системи з Верховного суду без паралельного реформування судів першої та апеляційної інстанцій. Саме на рівні нижчих інстанцій ухвалюється більшість рішень, які безпосередньо впливають на громадян.

Україна зробила стратегічну помилку, розпочавши реформування судової системи з Верховного суду без одночасних змін у судах нижчих інстанцій. Про це заявила колишня міністерка юстиції Грузії Ека Ткешелашвілі в інтерв’ю Галині Чижик для проєкту «Обґрунтований сумнів», створеного у співпраці з громадською організацією «Голка».
«Помилка України, на мій погляд, полягала в тому, що вона почала з Верховного суду без паралельного процесу реформування принаймні окремих судів першої та апеляційної інстанцій», — сказала Ткешелашвілі.
Вона наголосила, що саме на рівні нижчих інстанцій ухвалюється більшість рішень, які безпосередньо впливають на громадян.
«Поки справа дійде до Верховного суду, усе відбувається в судах нижчих інстанцій. Якщо система не змінюється знизу, ви не можете розраховувати на те, що Верховний суд у дивовижний спосіб змінить систему через свої рішення», — зазначила експертка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кабмін прибрав розробку Містобудівного кодексу з Антикорупційної стратегії на 2026-30 рр. — експерт



За її словами, судова реформа не може обмежуватися лише оновленням верхівки системи. Важливими є також зміни в органах суддівського врядування та апеляційних судах, які задають стандарти для всієї системи правосуддя.
Ткешелашвілі також звернула увагу на досвід Грузії, де реформування супроводжувалося не лише масовим звільненням суддів, а й зміною судової архітектури.
“Ми замінили пострадянську структуру судів на більш спеціалізовану систему, погоджену з європейськими стандартами, запровадили чіткіші інституційні та процедурні рамки та реформували органи судового врядування. Судді мали подавати заявки до нових судів через процес переприйняття на роботу”, — констатувала Ека Ткешелашвілі.
На нинішньому етапі відмова від міжнародників означатиме не «захист суверенітету», а відмову від реальної реформи. Це не про зовнішнє управління, а про будівництво стійких інституцій, які згодом зможуть утримувати стандарти вже без міжнародної участі. Про це у статті «Будинок на піску»: чим загрожує судовій реформі втрата міжнародних експертів» розповідають аналітики Фундації DЕJURЕ Кирило Сидорчук та Анастасія Кокалко.

Україні не варто поспішати відмовлятися від участі міжнародних експертів у конкурсах на керівні посади в антикорупційних та правоохоронних органах. Їх участь залишатиметься корисною ще протягом певного часу після завершення війни, заявила колишня керівниця Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (ЕUАСІ) та ексміністерка юстиції Грузії Ека Ткешелашвілі в інтерв’ю Галині Чижик для проєкту «Обґрунтований сумнів», створеного у співпраці з громадською організацією «Голка».
За її словами, після війни політична конкуренція в Україні лише загостриться. Тому збереження незалежності НАБУ, САП і ВАКС, аби жоден із антикорупційних органів не став інструментом вибіркового правосуддя чи політичних справ, матиме критичне значення.
«Після війни такого масштабу політична боротьба неминуче стане набагато інтенсивнішою», — зазначила Ткешелашвілі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дорадча група експертів припинила конкурс на посаду судді КСУ через невідповідність кандидатів



Вона вважає, що участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях дозволяє знизити ризик звинувачень в упередженості або політичній заангажованості.
«Наявність міжнародних експертів у складі майбутніх відбіркових комісій зніме напругу і створить більше простору для незалежного і конструктивного процесу», — наголосила вона.
При цьому Ткешелашвілі підкреслила, що не вважає таку модель постійною. На її думку, після нормалізації політичного життя та проведення кількох виборчих циклів аргументи на користь міжнародної участі поступово слабшатимуть.
«Головне — не згортати міжнародного залучення передчасно з міркувань бюджетної зручності та не підтримувати це вічно як умову, нав’язану ззовні, а не як спільне розуміння з українськими акторами», — констатувала вона. 
Міжнародні експерти були тим запобіжником, який не дозволяв судовій системі повністю замкнутися на самій собі. Саме їхня участь допомогла запустити ВАКС і перезавантажити ВККС. Але тепер цей механізм можуть фактично прибрати.
На нинішньому етапі відмова від міжнародників означатиме не «захист суверенітету», а відмову від реальної реформи. Це не про зовнішнє управління, а про будівництво стійких інституцій, які згодом зможуть утримувати стандарти вже без міжнародної участі. Про це у статті «Будинок на піску»: чим загрожує судовій реформі втрата міжнародних експертів» розповідають аналітики Фундації DЕJURЕ Кирило Сидорчук та Анастасія Кокалко.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Державної прикордонної служби України та підприємцю-спільнику, яких викрили на вимаганні одного мільйона доларів хабара. Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 
Зокрема, посадовця ДПСУ відправили під варту з альтернативою внесення чотирьох мільйонів гривень застави.
Підприємцю обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою 44,262 мільйона гривень застави.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ завершило слідство про корупції в податковій, де фігурує колишній в.о. голови ДПСУ



Нагадаємо, НАБУ та САП викрили посадовця прикордонної служби та підприємця на вимаганні хабара у переможця тендеру на постачання БпЛА. У межах розслідування встановлено, що в серпні 2025 року одна з військових частин ДПСУ провела тендер із закупівлі партії безпілотників. Посадовець Адміністрації прикордонної служби підлаштував умови проведення закупівель так, щоб забезпечити перемогу фірми його спільника. 
Попри плани спільників до участі в тендері долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало вигіднішу пропозицію, згідно з якою загальна вартість дронів знизилась до 760 млн грн. Після цього власник компанії-конкурентки за змовою з прикордонниками почав вимагати хабар у переможця. 

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура викрили посадовця Державної прикордонної служби України та підприємця-спільника на вимаганні одного мільйона доларів хабара у переможця тендеру на постачання БпЛА. Про це повідомляє НАБУ, а також САП. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ВРП відсторонила від правосуддя трьох суддів, підозрюваних у справ Князєва-Жеваго



У межах розслідування встановлено, що в серпні 2025 року одна з військових частин ДПСУ розпочала процедуру закупівлі партії безпілотників. Посадовець Адміністрації прикордонної служби підлаштував умови проведення закупівель так, щоб забезпечити перемогу фірми його спільника. 
Попри плани спільників до участі в тендері долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало вигіднішу пропозицію — поставити 270 безпілотників за 825 млн грн. 
Під час закупівлі з директором цієї фірми сконтактувався власник іншої компанії, що виробляла БпЛА. Він просив не знижувати ціну на безпілотники, оскільки за домовленістю з Адміністрацією ДПСУ переможцем мала стати його компанія.
Втім, директор фірми надав оновлену пропозицію, згідно з якою загальна вартість дронів знизилась до 760 млн грн та здобув перемогу. 
“Зрозумівши, що попередній план зірвано, власник компанії-конкурентки за змовою з прикордонниками почав вимагати у переможця закупівлі неправомірну вигоду. Він повідомив, що для безпроблемного укладення договору та подальшого приймання техніки службовими особами ДПСУ необхідно сплатити 1 млн дол. Цю суму планував розділити між собою та посадовцями прикордонної служби”, — розповіли в НАБУ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ завершило слідство про корупції в податковій, де фігурує колишній в.о. голови ДПСУ



Для переконання директору фірми організували телефонну розмову з представником прикордонників, під час якої той повідомив, що всі вимоги погоджені із Адміністрацією відомства.
Водночас Держприкордонслужба заявила, що сьогодні в Києві співробітники НАБУ провели обшуки в кількох підрозділах ДПСУ, які пов’язані з закупівлею безпілотників в минулому році. Там зазначили, що співпрацюють зі слідством у цій справі.
“Наголосимо, в час війни, розв’язаної росією проти України, коли більша частина всього особового складу ДПСУ перебуває в складі Сил оборони, забезпечення підрозділів всім необхідним є пріоритетом. І ніхто не має ні законного, ні морального права наживатися на засобах для фронту”, — констатували у відомстві.

Нагадаємо, НАБУ та САП 22 січня прийшли з обшуками до колишнього голови прикордонної служби Сергія Дейнеки. За даними “Української правди” слідчі дії стосуються справи про неправомірну вигоду, повʼязану з контрабандою цигарок.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про завершення слідства у справі про створення конвертаційного центру та залучення понад 200 підконтрольних компаній для мінімізації податкових платежів, у якій фігурували колишній виконувач обов’язків Голови Державної податкової служби України та ексзаступниця начальника Головного управління ДПС у Полтавській області.За даними слідства, учасники злочинної організації внаслідок  систематичних зловживань службовим становищем посадовців Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Полтавській області, та підкупу посадових осіб,  створили конвертаційний центр із використанням понад 200 юридичних осіб, задіяних у мінімізації податкових платежів.У підсумку податкові накладні з неправдивими даними успішно проходили автоматизований моніторинг під час прийняття рішень про невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та про врахування таблиць даних платника ПДВ.Учасники схеми для своєї оборудки:

використовували віддалені сервери за межами України для зберігання документів;застосовували налаштування VРN-сервісу для маскування своїх реальних ІР-адрес;регулярно змінювали номери іноземних операторів мобільного зв'язку;тиснули і підкуповували на осіб, яких злочинна організація використовувала як підставних посадових осіб товариств.

У підсумку через роботу конвертаційного центру до бюджету не надійшло понад 147 млн грн податків.В НАБУ зазначили, що вже відкрили матеріали справи стороні захисту для ознайомлення.Правоохоронці не називали імен підозрюваних, однак ще під час отримання підозри центр протидії корупції повідомляв, що основними організаторами справи є колишній в.о. голови ДПС України Євген Олейніков та ексзаступниця начальника Головного управління ДПС у Полтавській області Наталія Новоженіна.

Вища рада правосуддя відсторонила від роботи трьох суддів Верховного Суду, яким оголосили підозри  у справі щодо корупції у Верховному Суді, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Саме прокурори САП клопотали про відсторонення суддів від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. У підсумку 29 травня ВРП задовольнила клопотання та відсторонила суддів від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року.
Мова про суддів Верховного Суду Жанну Єленіну, Ірину Григорʼєву та Ігоря Желєзного. Вони, а також суддя у відставці Олександр Прокопенко, 19 троавня отримали підозри від Національного антикорупційного бюро у справі про хабар 2,7 млн доларів США, який бізнесмен Костянтин Жеваго передав суддям для ухваленні рішення на його користь у корпоративному спорі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Корупція у Верховному Суді: в НАБУ відреагували на те, що їхній детектив отримав квартиру від батька-екссудді



Головним підозрюваним у справі, яку викрили ще у 2023 році, є колишній суддя Верховного Суду Всеволод Князєв. Як стало відомо із засіданні суду під час обрання запобіжного заходу суддям, він підтвердив причетність суддів до історії.
У травні 2023 року суддю Князєва викрили на отриманні $2,7 млн хабаря. За версією слідства, він у змові з нотаріусом Кирилом Горбуровим та адвокатом Олегом Горецьким організував схему з отримання хабарів за ухвалення потрібних судових рішень. Горбуров шукав клієнтів, а Горецький вів перемовини з Князєвим, який далі домовлявся з суддями Верховного Суду.
Як наслідок, 19 квітня 2023 року Верховний Суд ухвалив рішення на користь власника групи «Фінанси та кредит». Вже у травні того ж року 1,8 млн доларів розділили між очільником та суддями Верховного Суду.  Слідство вважає, що Князєв координував дії групи, погоджував кандидатури «клієнтів», визначав суму та порядок розподілу хабарів, отримував готівку і передавав її суддям. Водночас підозри іншим суддям ВС антикорупційні органи не повідомляли через брак доказів.
Відомо, що восени 2023 року ще один фігурант справи адвокат Олег Горецький пішов на угоду зі слідством, яку затвердив ВАКС. Джерело ZN.UА повідомляло, що адвокат викрив схему роботи з Князєвим і домовленості за основним епізодом справи з олігархом Костянтином Жеваго, на отриманні хабаря від якого і затримали Князєва.



Детальніше про справу щодо хабаря, читайте у статтях «Король помер. Хай живе король!» та «Справа Князєва. Навіщо слідство пішло на угоду з адвокатом Горецьким і чому судді ВС залишилися без підозр?» редакторки відділу політики Інни Ведернікової.

Напередодні Служба безпеки України повідомила, що разом з Офісом генпрокурора затримала двох посадовців Бюро економічної безпеки, які вимагали хабарі за «сприяння» у веденні бізнесу та в уникненні кримінальної відповідальності. Голова БЕБ Олександр Цивінський відреагував на затримання підлеглих та повідомив, яких заходів вжило Бюро.В СБУ заявили, нібито ліквідували одразу дві злочинні схеми у БЕБ. Вказано, що одного з фігурантів затримали на отримання хабаря від підприємця. У БЕБ він був аналітиком і почав працювати лише в лютому 2026 року. За даними СБУ, аналітик в обмін на гроші «допоміг» підприємцю отримати ліцензію на право  зберігання пального на складах компанії.Інший затриманий — старший детектив Територіального управління БЕБ у Київській області вимагав хабар від фігуранта кримінальної справи за його непритягнення до відповідальності. Обох, як заявили в СБУ, затримали «на гарячому».  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Ябко» та «Маркетопт» оголосили про зміну моделі бізнесу після розслідувань БЕБ Затриманим планують повідомити про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою);ч. 3 ст. 369-2 (зловживання впливом).

Затриманим загрожує до 10 років в’язниці з конфіскацією майна.Вже 29 травня на затримання відреагував голова БЕБ Олександр Цивінський. Він заявив про кадрові та організаційні зміни у Бюро.«Унаслідок вчорашніх подій ухвалено рішення щодо кадрових та організаційних змін у Територіальному управлінні БЕБ у Київській області. Бо коли хтось вирішує переплутати державну службу з «вирішенням питань», то відповідальність несуть не лише виконавці. Висновки робимо швидко», — повідомив Цивінський.Також за його словами, у Бюро посилять внутрішній контроль. Зокрема, під час трансформації Бюро вдалося виявити проблему в законодавстві, яка обмежує можливості підрозділу внутрішнього контролю повноцінно виявляти та документувати корупцію всередині БЕБ. Зокрема, це неврегульованість між Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ БЕБ потребує статусу незалежного правоохоронного органу — голова Антикорупційного центру «Разом із профільним комітетом Верховної Ради вже підготували необхідні зміни. Комітет їх підтримав. Чекаємо остаточного ухвалення. Поки частину таких функцій виконують інші правоохоронні органи. А БЕБ працює над тим, щоб підрозділи внутрішнього контролю мали всі необхідні законні інструменти для своєчасного виявлення та припинення таких проявів», — додав Цивінський.Він запевнив, що в БЕБ не лише реагуватимуть на корупцію, а й працюватимуть на випередження. За словами Цивінського, у Бюро будують модель, у якій корупційні ризики виявлятимуть та ліквідовуватимуть до відкриття кримінальних справ.«Для тих, хто приходить на державну службу служити державі, у такій системі немає жодних ризиків. Для тих, хто приходить «вирішувати питання», будь-який прояв недоброчесності має ставати квитком на вихід», — підсумував Цивінський.Олександра Цивінського призначили директором Бюро економічної безпеки менше року тому і цього терміну достатньо, аби оцінити динаміку змін та напрямок БЕБ. Однак оцінювати ефективність Бюро лише за цифрами у звіті за минулий рік недостатньо, пише у статті "Перезавантаження! БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли" керівник напряму "Правопорядок" Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Верховного Суду у відставці Олександру Прокопенку, підозрюваному в отриманні хабаря у розмірі 50 тисяч доларів хабаря, повідомили в Центрі протидії корупції. Йому визначили заставу в розмірі 900 тисяч грн, хоча САП просила заставу в 10,7 млн грн. Таке рішення ухвалив слідчий суддя Андрій Біцюк. Він також поклав на Прокопенка такі процесуальні обов’язки:

утриматися від спілкування зі свідками, зокрема Князевим, Жеваго, Горецьким тощо;здати паспорти для виїзду за кордон;прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду.

У ЦПК зазначили, що під час обшуку у екссудді знайшли 2 300 доларів. Захист Прокопенка і сам підозрюваний розповіли, що ці гроші потрапили до нього через обмінник валюти. Водночас згідно із показаннями ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, Прокопенко, попри те, що голосував проти рішення, отримав кошти як «подяку всім суддям». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ “Скоро стану мультимільйонером”: “касир” судді Князєва розповів, як той збагатився на продажі рішень Раніше суд визначив застави ще кільком підозрюваним у справі. Зокрема,  судді Верховного Суду Жанні Єленіній призначили 3 млн грн, а судді Верховного Суду Ірині Григор'євій — 2,5 млн грн. Підозру також отримав суддя ВС Ігор Желєзний.Нагадаємо, що у травні 2023-го ексголову ВС Князєва викрили на отриманні 2,7 млн доларів хабаря. За версією слідства, разом із нотаріусом Кирилом Горбуровим та адвокатом Олегом Горецьким він організував схему отримання грошей за ухвалення судових рішень. Згодом підозри на підставі доказів, отриманих в результаті угоди зі слідством Горецького, отримали інші судді ВС — Жанна Єленіна, Ірина Григорʼєва, Ігор Желєзний, а також суддя у відставці Олександр Прокопенко. Та у справі можуть фігурувати ще кілька екссуддів.Детальніше про справу щодо хабаря, читайте у статтях «Король помер. Хай живе король!» та «Справа Князєва. Навіщо слідство пішло на угоду з адвокатом Горецьким і чому судді ВС залишилися без підозр?» редакторки відділу політики Інни Ведернікової.

Вищий антикорупційний суд у вівторок, 26 травня, закрив кримінальне провадження про заволодіння 93 млн гривень «Укрзалізниці» через закінчення строку досудового розслідування. Одним із обвинувачених у цій справі є народний депутат Ярослав Дубневич, повідомили у ВАКС.
У суді уточнили, що ВАКС задовольнив клопотання захисту. Справу закрили на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Зазначається, що ухвалу можна оскаржити протягом семи днів з дня її оголошення.
У Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе нагадали, що цю справу ВАКС закривав у вересні 2022 року за аналогічною підставою. Однак у травні 2023 року АП ВАКС скасувала це рішення та повернула справу суду до першої інстанції.
Активісти наголошують, що цей приклад вкотре підкреслює проблему п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України більш відому як «поправки Лозового». 
“Ця законодавча норма дозволяє закрити справу, навіть якщо її було скеровано до суду з мінімально пропущеним строком”, — зазначили в Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Родина Дубневичів розширює бізнес в ОАЕ та Європі – ЗМІ



Нагадаємо, слідство вважає, що Дубневич разом ще з вісьмома особами організував схему, в результаті якої Філія “Центр забезпечення виробництва” ПАТ “Укрзалізниця” впродовж грудня 2015 — березня 2017 років провела закупівлі стрілочної продукції за суттєво завищеними цінами не у виробника, а через дві компанії-посередниці, бенефіціарним власником однієї з яких є народний депутат України.
Ярослав Дубневич також є підозрюваним і в іншому кримінальному провадженні. 10 жовтня 2023 року прокурор САП повідомив йому про підозру в організації заволодіння майном держави (природним газом) на суму понад 2,1 млрд грн та легалізації незаконно отриманого прибутку. Оскільки народний депутат переховується від органу слідства, 17 жовтня 2023 року детективи НАБУ оголосили його в розшук, а 13 листопада цього року ВАКС обрав для депутата як запобіжний захід у цій справі заочний арешт. 

Національне антикорупційне бюро передало в суд справу очільниці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Про це повідомили в НАБУ.
«Перед судом постане керівниця однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України. НАБУ і САП обвинувачують її у пропозиції надати неправомірну вигоду народним депутатам України», — йдеться у повідомленні.
Раніше повідомлялося, що Тимошенко затягувала передачу її справи до суду. Зокрема,  у НАБУ зазначили, що завершили слідство та відкрили матеріали стороні захисту 7 квітня. Однак щонайменше до 27 квітня лідерка депутатської фракції на ознайомлення з матеріалами не з'являлася. Згодом Вищий антикорупційний суд обмежив час для ознайомлення з матеріалами справи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ВАКС дозволив Тимошенко поїхати у Хорватію



Нагадаємо, 14 січня 2026 року НАБУ і САП повідомили про підозру Юлії Тимошенко, яку викрили на пропозиції по 10 тисяч доларів хабаря щомісяця депутатам інших фракцій за «потрібне» голосування щодо конкретних законопроєктів. За даними ZN.UА, вона пропонувала гроші «слугам народу». Санкція інкримінованої їй статті передбачає до 10 років позбавлення волі. 
Сама ж Тимошенко назвала слідчі дії антикорупційних органів зачисткою політичних конкурентів і заперечує всі обвинувачення.
Ба більше, слідчий суддя ВАКС Віталій Дубас звернувся до Вищої ради правосуддя із заявою про погрози від захисників Юлії Тимошенко та зрив судового засідання. 
Як писала Інна Ведернікова у статті «Гроші за голос. Що відбувається в справах НАБУ проти Кісєля й Тимошенко», ключовим доказом у справі Тимошенко є аудіозаписи розмов, датовані січнем 2026 року. На них жіночий голос, схожий на голос Юлії Тимошенко, обговорює з чоловічим співрозмовником питання регулярних виплат депутатам. Результати державної експертизи цих записів можуть не задовольнити захист Тимошенко, яка стверджує про фальсифікацію записів.

За рішенням Верховного Суду у начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту конфіскують дорогу автівку. Суд став на бік Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і визнав автівку необґрунтованим активом, повідомили в САП.
«Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду підтвердив законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій ВАКС, якими задоволено позов прокурора САП про визнання необґрунтованим активу, яким користується начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України В. Кірієнко, та стягнення його вартості в дохід держави (цивільна конфіскація)», — йдеться у повідомленні.
Так, у Крієнка конфіскують Lаnd Rоvеr Rаngе Rоvеr Vоquе 2021 року випуску. Правоохоронці встановили, що у день придбання авто коштувало 3 290 400 грн. Автомобіль придбала донька посадовця в інтересах свого батька.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





САП вимагає визнати необґрунтованими активи керівника Держмитниці Звягінцева



«Доведено, що посадовець міг опосередковано вчиняти із цим активом дії, тотожні за змістом праву розпорядження ним. Суд погодився з доводами прокурора та відмовив у задоволенні касаційної скарги. Рішення Верховного Суду є остаточним та оскарженню не підлягає», —  додали в САП.
Раніше ВАКС визнав необґрунтованими активи на майже 20 млн грн депутата Київської міськради та його дружини.  Мова йде про активи вартістю 9,7 млн грн, набуті депутатом Київської міської ради та його дружиною, і постановила стягнути з них 3 земельні ділянки, вартість решти активів, а також 10 млн грн доходів, отриманих від їх продажу 

Інтеграція України до ЄС дедалі менше схожа на рожеву мрію і дедалі більше — на жорсткий тест на інституційну спроможність. Частина кредиту на 90 млрд євро тісно прив'язана до реформ у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.Одним із кроків «плану Качки—Кос» — узгодженого переліку реформ для успішного просування України до членства в ЄС — є поновлення участі міжнародних експертів у конкурсних доборах суддів. Їхня участь у процедурі слугує інструментом очищення судової влади від політичного впливу та корупції.Однак цей механізм залишається під загрозою. Ми вже писали, що у червні 2025 року закінчився строк повноважень міжнародних експертів у Конкурсній комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) — органу, який відчиняє і зачиняє двері до суддівської професії. Саме вона проводить добір, оцінює чинних суддів і ухвалює рішення, які можуть стати підставою для звільнення. Парламент досі не ухвалив змін, які продовжили б їхній мандат. Відмова від участі міжнародних експертів у доборах загрожує Україні втратою підтримки з боку Європи. А ще критичніше — судова система вчергове захистить себе від реформ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Конституційний суд: стагнація призначень чи шанс на перезапуск?

Запобіжник, який спрацював

Події Революції Гідності стали каталізатором реформи суддівського врядування. Країна прагнула вийти з пострадянської моделі управління і не могла й надалі миритися із закритими та політично залежними судами. Частина цих спроб провалилася через недосконале законодавство і здатність старої системи пристосовуватися до нових правил.Це добре видно на прикладі перших післямайданних спроб оновити суддівський корпус. У 2016–2019 роках Вища рада правосуддя (ВРП) і ВККС часто ігнорували висновки Громадської ради доброчесності (ГРД) і маніпулювали кваліфікаційним оцінюванням. За даними Фундації DЕJURЕ, оцінювання не пройшли лише близько 4% суддів, а серед 192 суддів, призначених до Верховного суду, майже чверть мали негативні висновки ГРД.Показовим став інший досвід — Вищого антикорупційного суду (ВАКС), який розпочав роботу у вересні 2019 року. До процесу добору суддів у ВАКС залучили міжнародних експертів із правом вирішального голосу. Результат не забарився. За перші роки роботи суд ухвалив понад 200 вироків у найгучніших корупційних справах — цей показник різко контрастує з результатами всієї судової системи за попередні десятиліття.Після успіху антикорупційного суду склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів вирішили обрати за такою ж моделлю. Ще 2019 року ВККС залишалась ареною боротьби груп впливу: кваліфікаційне оцінювання, яке охопило тисячі суддів, завершилося звільненням менш як одного відсотка з них. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ В Україні головні судові інституції не мають стратегій: до чого це призводить Після чотирирічної перерви, 2023 року, ВККС відновила роботу. Новий склад сформували з вирішальним голосом міжнародників. Саме цей запобіжник уперше зробив добір суддів не формальністю, а реальним фільтром.Модель не була досконалою: бракувало прозорості на окремих етапах, важлива інформація щодо доброчесності кандидатів часом не оприлюднювалася. Але навіть із цими вадами у ВККС сформувалася орієнтована на реформи більшість. Комісія рекомендувала звільнити понад 50 суддів із низьким рівнем доброчесності. І це з кількох сотень розглянутих справ.Модель із вирішальним голосом міжнародних експертів стала своєрідним золотим стандартом. Її підтримує і суспільство: за даними опитування Київського міжнародного інституту соціології, майже 60% опитаних українців за переважне право голосу делегованих експертів.

Системний збій на десятиліття

1 червня 2025 року завершилися повноваження міжнародних експертів у Конкурсній комісії, яка добирає членів ВККС. Якщо їхньої участі не буде поновлено, місця незалежних фахівців можуть зайняти представники нереформованих інституцій — Ради прокурорів, Ради адвокатів і Національної академії правових наук. І тоді ВККС ризикує знову перетворитися на рекрутинговий центр для залежних і зручних суддів.Масштаб завдання, що стоїть перед Комісією, історичний. ВККС має добрати орієнтовно 1800 суддів до місцевих судів і 550 — до апеляційних, взяти участь у формуванні двох нових адміністративних судів, доборі до ВАКС та оновленні Верховного суду. Рішення уряду не дочекались: в Раді зареєстрували законопроєкт про антикорупційну стратегію до 2030 року Суддів в Україні призначають до досягнення 65-річного віку — наслідки цих призначень формуватимуть обличчя української Феміди на кілька поколінь. Якщо в цій точці відбудеться системний збій, виправити його за один політичний цикл буде неможливо. У цьому й полягає небезпека помилок судової реформи: вони не стають миттєвою катастрофою, а проявляються у рішеннях, що підривають довіру — громадян, міжнародних партнерів та інвесторів.Головна проблема зараз — не відкрита відмова від реформ, а їхня витончена імітація. Політичні гравці навчилися послаблювати зміни ще на стадії проєктування: створювати нібито «незалежні» органи та проводити «відкриті» конкурси, водночас зберігаючи важіль для блокування «незручних» переможців.

«Суверенітет» як зручна ширма

Коли йдеться про міжнародних експертів, опоненти змін дістають із шухляди аргумент про «суверенітет». Мовляв, у державах ЄС представники професії самостійно добирають своїх колег, а зовнішній компонент лише ставить під сумнів суб'єктність держави. Цей аргумент міг би звучати переконливо, якби Україна вже була зрілою демократією з розвиненими інституціями. Але це не наша стартова точка. Це наша мета.До того ж міжнародні експерти діють у межах українського правового поля. Комісії створені за законом, який ухвалює Верховна Рада, а Кабінет міністрів затверджує їхній склад. Вони не призначають суддів і не перебирають повноважень президента, парламенту чи органів суддівського врядування. Вони є незалежним фільтром доброчесності, аби відсіяти тих, хто роками руйнував довіру до права. Остаточне рішення завжди залишається за українськими інституціями, але вже серед найкращих, а не «найзручніших» кандидатів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вступ до ЄС 2027 року: обіцянки є, реформ немає Від наслідків самодобору всередині суддівської системи свого часу потерпали Молдова і Албанія, які мають схожі з Україною проблеми інституційної незрілості. У цих країнах суддів значною мірою добирають самі судді. У висновках щодо реформ правосуддя у цих країнах Венеційська комісія наголосила: високі гарантії суддівської незалежності можуть дати протилежний ефект, якщо цю незалежність отримує недоброчесний корпус.

Ціна імітації змін

Аби уникнути цього сценарію, Верховна Рада має ухвалити зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів». Необхідно відновити ефективну модель Конкурсної комісії за усталеною формулою — троє українських експертів і стільки ж міжнародників. Потрібно також гарантувати реальний вплив міжнародної квоти на всіх ключових етапах: будь-яке рішення мають ухвалювати за підтримки щонайменше двох представників міжнародної квоти.Ідеальна модель мала б включати й українських експертів за міжнародною квотою, адже вони краще розуміють місцевий контекст. Але тут ховається ще одна небезпека: поки правоохоронні органи не реформовані, будь-який вітчизняний фахівець може стати мішенню для тиску. Факти переслідування активістів і тиску на детективів НАБУ наочно це підтверджують.Країна, яка щодня платить найвищу ціну за свободу, не може дозволити собі вибіркову відповідальність за корупцію. Де немає довіри до суду, немає захисту ані прав людини, ані права власності, ані бізнесу. Демократичне відновлення — це не тільки відбудовані мости, школи й лікарні. Це здатність держави діяти за правилами, яким суспільство готове довіряти. Суддівська незалежність як умова переговорів із ЄС: де Україна сьогодні За даними грудневого опитування, здійсненого на замовлення Центру «Нова Європа», серед головних показників успішної європейської інтеграції українці найчастіше називали боротьбу з корупцією, а також верховенство права, справедливі суди та судову реформу. Суспільство очікує від європейського шляху цілком конкретних змін у якості держави.Втім, членство в ЄС — це не почесний титул і не приз глядацьких симпатій за стійкість під час війни. І не моральна компенсація за пережиті страждання. Україні можуть запропонувати проміжні формати, політичні декларації, доступ до окремих програм, красиві формули про незворотність європейського шляху. Але все це не замінить головного: здатності держави гарантувати верховенство права — фундаменту, без якого будь-яка євроінтеграція залишається будинком на піску.Ми ще далекі від фінішу. Але без чесного суду цей фініш виглядатиме недосяжним рубежем — хоч би скільки разів ми називали європейський шлях незворотним.