Дзеркало Тижня

Упродовж десятиліть вважалося, що перекриття Ормузької протоки спричинить глобальну економічну катастрофу. Минуло вже понад три місяці відтоді, як рух через цю ключову артерію був фактично заблокований, однак нафта досі коштує менше 100 доларів за барель, хоча багато експертів прогнозували зростання до 200–300 доларів.Головними причинами, пише Вlооmbеrg, стали рекордне збільшення експорту зі США, різке падіння попиту в Китаї, часткове збереження поставок через Ормузьку протоку та надлишок пропозиції, який існував на ринку ще до початку війни..

Китай несподівано став головним фактором

Одним із найбільших сюрпризів для ринку став Китай — найбільший імпортер нафти у світі.У травні імпорт нафти до країни впав майже на 40% порівняно із середніми показниками минулого року. Це компенсувало значну частину втрат від скорочення поставок із Близького Сходу.На попит вплинули кілька чинників:

Китай припинив активно поповнювати стратегічні нафтові резерви;хімічна промисловість дедалі частіше використовує вугілля замість нафти;стрімке поширення електромобілів скорочує споживання бензину.

За оцінками аналітиків, завантаження китайських нафтопереробних заводів впало до рівнів, які востаннє спостерігалися на початку пандемії СОVІD-19. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кому війна, а кому мати рідна: нафтова криза змінить авторинок назавжди — Вlооmbеrg

США стали головним балансуючим постачальником

Після початку війни проти Ірану Сполучені Штати різко збільшили експорт нафти та нафтопродуктів.У травні він перевищив середній показник минулого року більш ніж на 2 мільйони барелів на добу.Крім того, адміністрація Трампа розпочала масштабне використання стратегічних нафтових резервів. США пообіцяли випустити на ринок 172 мільйони барелів нафти, причому темпи використання резервів виявилися вищими, ніж очікували експерти.Водночас Вашингтон частково послабив обмеження на поставки російської нафти, що дозволило Індії значно наростити закупівлі.У травні імпорт російської нафти до Індії зріс на 63% порівняно з лютим.

Ринок поки що витримує удар

Країни Перської затоки швидко переорієнтували поставки на альтернативні маршрути.Саудівська Аравія активно використовує трубопровід до Червоного моря, а Об'єднані Арабські Емірати перенаправляють нафту через порт Фуджейра.Частина танкерів продовжує проходити через Ормузьку протоку, хоча й у значно менших обсягах.За словами генеральної директорки Аngеlісоussіs Grоuр Марії Анджелікуссіс, світова економіка продемонструвала значно більшу стійкість, ніж очікувалося.«Ціни на сировину зросли на 50–60%, а ціни на скраплений газ в Азії — майже на 90%, але вони все одно далекі від тих рівнів, які багато хто прогнозував», — зазначила вона.

Запаси швидко тануть

Та попри відносну стабільність цін, аналітики попереджають, що нинішня ситуація може бути тимчасовою.Світові запаси нафти скорочуються рекордними темпами, а стратегічні резерви поступово вичерпуються. Минулого тижня запаси нафти у США впали до найнижчого рівня більш ніж за двадцять років.«Щотижня система втрачає від 70 до 80 мільйонів барелів запасів. Так не може тривати вічно», — попередив керівник сировинного напрямку Расіfіс Іnvеstmеnt Маnаgеmеnt Со. Грег Шареноу.За його словами, через кілька місяців ринок може втратити гнучкість, а будь-який новий збій у постачанні здатен спровокувати різкий стрибок цін.

Усе залежить від миру

Ще одним фактором, який стримує ціни, залишаються постійні заяви Дональда Трампа про можливість швидкої мирної угоди з Іраном.Через це багато трейдерів не поспішають робити ставки на подальше зростання цін.Проте головне питання залишається відкритим: чи вистачить світу нинішніх резервів, якщо війна затягнеться.«Усе тримається на очікуванні, що рішення вже близько. Але навіть якщо видобуток швидко відновиться, на ринку все одно залишиться діра приблизно в мільярд барелів нафти», — заявив керівник підрозділу Vіtоl у Бахрейні Том Бейкер.

Чеська Республіка прагне транспортувати азербайджанський газ та нафту через Україну. Про це сьогодні у Чорногорії заявив прем'єр-міністр Андрій Бабіш у відповідь на запитання азербайджанських журналістів, передають чеські ЗМІ. 
За словами прем'єр-міністра, транзит азербайджанського газу був однією із тем його травневої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Вірменії.
Чехія має намір налагодити транзит газу та нафти, які купуватиме у Азербайджана, через територію України. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш 5 червня, перебуваючи у Чорногорії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чехія припиняє пряме фінансування закупівлі снарядів для ЗСУ, але залишається координатором ініціативи — Rеutеrs



За його словами, тема транспортування азербайджанського газу підіймалася під час його травневої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Вірменії.
Два державні діячі зустрілися напередодні травневого саміту Європейського політичного співтовариства (ЄПС). «Я запитав президента Зеленського, чи дозволить Україна транзит азербайджанської нафти та газу через свою територію. Він відповів, що це можливо», — заявив сьогодні журналістам Бабіш.
Бабіш додав, що Прага має виконати всі угоди з Азербайджаном щодо постачання газу. Наразі Азербайджан є одним із найбільших постачальників нафти до Чеської Республіки, нагадав сьогодні прем'єр-міністр. За його словами, Азербайджан та Чеська Республіка прагнуть ширших економічних зв'язків і ведуть переговори про створення спільних підприємств.
Міністр промисловості та торгівлі Карел Гавлічек заявив під час візиту до Азербайджану у квітні, що Чеська Республіка має намір щорічно закуповувати у Азербайджану два мільярди кубометрів газу.
За словами Гавлічека, постачання може розпочатися в період з 2028 по 2029 рік. Угода ще не підписана, контракт обіцяно і виконується відповідно до графіка, додав він.
Після травневої зустрічі Бабіш заявив, що під час зустрічі із Зеленським його цікавила енергетика, яка є для нього пріоритетом. «Словачі звернулися до нас із проханням надати деяку допомогу у зворотній експлуатації нафтопроводу «Дружба», що, звісно, ​​технічно складно і займе рік», — сказав тоді чеський прем'єр-міністр.
Угорщина та Словаччина — останні країни ЄС, які залежать від російської нафти та газу. Європейський союз намагається повністю припинити імпорт нафти та газу з Росії до кінця 2027 року, щоб не допомагати Москві фінансувати війну. Російський бюджет отримує найбільший дохід від продажу нафти та газу. Росія розпочала військове вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Двостороння зустріч Бабіша з Зеленським у Єревані стала їхньою першою зустріччю після повернення Бабіша до чеського уряду у грудні минулого року. Остання його зустріч із главою української держави відбулася у 2019 році у Києві, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Російські окупаційні війська здійснили чергову атаку на об'єкт енергетичної інфраструктури України. Цього разу під удар потрапив об'єкт у сусідній із Чернігівщиною області, що спричинило серйозні проблеми з електропостачанням у прикордонному регіоні. Внаслідок ворожого обстрілу повністю або частково знеструмлено близько 80 тис. абонентів, повідомили в АТ «Чернігівобленерго»
Наразі відсутнє світло у будинках жителів Ніжинського та Новгород-Сіверського районів. Фахівці компанії вже працюють над ліквідацією наслідків та відновленням живлення.
За інформацією компанії «Укренерго», станом на ранок 5 червня, через постійні атаки з боку РФ, нові пошкодження мереж та знеструмлення зафіксували також у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях. Окрім цього, вдень російська армія вдарила по цивільній інфраструктурі на півдні країни — під обстріл потрапила автозаправна станція в Чорнобаївській громаді Херсонської області, де загинула одна людина та є поранені.
Російська Федерація продовжує системно нищити українську цивільну та критичну інфраструктуру. Протягом останніх місяців прикордонні північні області, зокрема Чернігівщина та Сумщина, регулярно зазнають масованих атак із використанням ракет, артилерії та ударних безпілотників. Через постійні обстріли та пошкодження магістральних ліній у регіоні періодично запроваджуються екстрені графіки відключень. 
Зокрема, наприкінці березня 2026 року внаслідок серії точкових ударів по енергетичному обладнанню Чернігівська область уже опинялася в лідерах за кількістю відключень — тоді без електропостачання тимчасово залишилися близько 150 тис. споживачів.

Уряд підтримав проєкти «Укрнафти» щодо встановлення газопоршневих станції на Івано-Франківщині та на Львівщині. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про надання на ці цілі 939 млн грн з фінсько-українського інвестиційного фонду.
Зокрема, планується запуск генерації загальною потужністю: до 40 МВт в Івано-Франківській області та до 20 МВт – у Львівській області. Ці станції дозволять забезпечити надійне електропостачання для людей і бізнесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удари РФ по енергетиці: шість областей частково знеструмлені, на Сумщині поранено працівника обленерго



Раніше «Наші гроші» повідомляли про те, що в рамках угоди між «Укрнафтою» та фінською Wärtsіlä остання зобов’язалася поставити до кінця 2027 року чотири електричні станції, дві з яких по 13,75 млн євро, а інші дві — по 9,05 млн євро.
Окремо дочірній компанії виробника ТзОВ «Вяртсіля Україна» замовлятимуть послуги з введення в експлуатацію та тестування. Для реалізації цього проекту ЄБРР надав кредит у ​​розмірі 80 млн євро.
Про те, як українцям пройти наступну зиму, пише у статті "Наступна зима не для наївних: яка енергетична автономія потрібна кожній оселі" Роман Яненко.
 

У Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомили, що вранці 4 червня Запорізька ТЕС, розподільчий пристрій якої допомагає у передачі електроенергії на окуповану Запорізьку АЕС, зазнала масованого обстрілу. Представники агентства на території ЗАЕС бачили дим з боку теплоелектростанції та чули звуки військової активності, зазначає на своїй сторінці у Х МАГАТЕ. 
«Цей випадок викликає серйозне занепокоєння щодо єдиної лінії електропередачі, яка забезпечує живлення Запорізької АЕС. Протягом останніх тижнів вона вже кілька разів виходила з ладу, через що станція повністю залежала від аварійних дизель-генераторів, необхідних для охолодження шести реакторів і недопущення ядерної аварії», — йдеться у повідомленні. 
Зазначається, що лінія електропередачі наразі залишається в роботі. Працівники Запорізької ТЕС перебували в укриттях.
Тим часом генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив серйозне занепокоєння через повідомлення про атаку та наголосив, що обстріли мають негайно припинитися, аби не допустити тривалого знеструмлення Запорізької АЕС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ІSW пояснив, навіщо Росія звинувачує Україну в атаках на ЗАЕС



У ніч проти 3 червня, на окупованій Запорізькій атомній електростанції стався 17-й блекаут із моменту захоплення станції російськими військами та вже п'ятий від початку цього року. Ввечері через відключення лінії електропередачі «Феросплавна-1» станція повністю втратила зовнішнє електроживлення. Функціонування критично важливих систем забезпечувалося за рахунок роботи резервних дизель-генераторів.

У ніч на середу, 3 червня, на окупованій Запорізькій атомній електростанції стався 17-й блекаут із моменту захоплення станції російськими військами та вже п'ятий від початку цього року, повідомила національна енергокомпанія «Енергоатом»».
«О 23:44 через відключення лінії електропередачі «Феросплавна-1» станція повністю втратила зовнішнє електроживлення. Функціонування критично важливих систем забезпечувалося за рахунок роботи резервних дизель-генераторів», - заявили там.
У свою чергу в  МАГАТЕ повідомили, що  причиною знеструмлення став удар безпілотника по підстанції «Нікопольська» на протилежному від ЗАЕС березі Дніпра. Як наслідок єдина лінія електропередачі, яка залишалася у розпорядженні станції, та яка необхідна для забезпечення її потреб, перестала працювати.
В «Енергоатомі» наголосили, що цей, вже п’ятий з початку року, блекаут на найбільшій атомній електростанції Європи вказує на критичні ризики внаслідок окупації АЕС  російськими військами.
«Кожна втрата зовнішнього живлення створює пряму загрозу ядерній та радіаційній безпеці. Лише повернення Запорізької АЕС під повний контроль України та її законного оператора здатне гарантувати безпечну експлуатацію станції та запобігти виникненню ядерної і радіаційної аварії з непередбачуваними наслідками», - наголосили в компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ІSW пояснив, навіщо Росія звинувачує Україну в атаках на ЗАЕС



Попередній раз ЗАЕС повністю втрачала електропостачання 29 травня. На щастя відновити його вдалось у доволі короткий термін.
Однак наступного дня російська державна компанія з ядерної енергетики «Росатом», яка контролює окуповану АЕС, заявила про начебто удар українського безпілотника по станції.
В Збройних силах України спростували цю заяву та назвали її спробою окупантів дискредитувати Україну. Там вказали, що українські військовослужбовці діють виключно в межах норм міжнародного гуманітарного права та усвідомлюють наслідки будь-яких дій щодо ядерних об’єктів, на відміну від окупантів.

Національна служба судових виконавців Фінляндії вилучила 3,7 мільйона євро російських коштів, які будуть передані енергетичній компанії "Нафтогаз України" за майно, знищене Росією. Про це пише Ylе.
Зауважується, що раніше Національна служба вилучала переважно нерухомість, а тепер на основі позову української державної енергетичної компанії "Нафтогаз" та її дочірніх компаній вилучені кошти.
Зазначається, що ці кошти в розмірі 3,7 мільйона євро Росія перечислила на спільну із Фінляндією програму, яка була спрямована на розвиток прикордонних регіонів між країнами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рада ратифікувала угоду з ЄС про кредит на 90 мільярдів євро



«Програма прикордонного співробітництва була припинена після повномасштабного вторгнення, і гроші залишилися в міністерстві, у якого вони зараз вилучені», — йдеться у повідомленні.
Загалом з 2024 року Національна служба судових виконавців Фінляндії конфіскувала російських активів на суму понад 40 мільйонів євро.
Нагадаємо, раніше ЄС домовився безстроково заморозити 210 млрд євро активів РФ у межах намірів надання Києву позики в розмірі 90 млрд євро протягом наступних двох років.
 

У Києві внаслідок російського обстрілу в ніч на вівторок, 2 червня,  пошкоджений виробничий майданчик та інфраструктура енергетичного підприємства, а двоє енергетиків зазнали поранень, повідомило вранці Міністерство енергетики України.
У відомстві зазначили, що внаслідок чергової російської атаки на енергетику частина споживачів у Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській та Черкаській областях тимчасово залишаються без електропостачання.
Зараз енергетики працюють у посиленому режимі, щоб відновити електропостачання для всіх абонентів.
Зокрема, група ДТЕК вже повідомила, що в Києві вже відновили постачання електроенергії 110 000 абонентам. Ще 30 тисяч залишаються без світла.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Серед загиблих цієї ночі рятувальник із Дніпра



Водночас під ударом цієї ночі була і нафтогазова інфраструктура, на підприємствах також є пошкодження. На щастя обійшлось без постраждалих працівників. Зараз на місцях працюють рятувальники та оперативні служби.
«Застосування обмежень сьогодні не прогнозується. Про будь-які зміни з енергопостачанням дізнавайтесь на офіційних ресурсах своїх операторів системи розподілу», - заявили в міненерго.
При цьому у міністерстві попросили ощадливо використовувати електроенергію -з 18:00 до 22:00, аби зменшити навантаження на систему.

Німеччина є одним із світових лідерів у розвитку відновлюваної енергетики, однак це не заважає їй залишатися серед країн із найвищими цінами на електроенергію в Європейському Союзі. Про це свідчить новий аналіз енергетичної компанії 1КОММА5° на основі даних Еurоstаt, пише Еurоnеws.За підрахунками аналітиків, середня вартість електроенергії для домогосподарств у ЄС становить 0,29 євро за кВт·год з урахуванням усіх податків і зборів. У Німеччині цей показник сягає 0,39 євро за кВт·год, що робить країну другою найдорожчою в Євросоюзі після Ірландії.Для порівняння, в Україні з 1 червня 2024 року діє єдиний тариф для населення — 4,32 гривні за кВт·год. За поточним курсом це приблизно 0,084 євро за кВт·год, тобто більш ніж у чотири рази дешевше, ніж у Німеччині.Згідно з рейтингом, найдорожча електроенергія в ЄС наразі в Ірландії — 0,40 євро за кВт·год. 

Ірландія — 0,40 євро/кВт·годНімеччина — 0,39 євро/кВт·годБельгія — 0,35 євро/кВт·годДанія — 0,33 євро/кВт·годАвстрія — 0,33 євро/кВт·годЧехія — 0,32 євро/кВт·годІталія — 0,30 євро/кВт·годРумунія — 0,29 євро/кВт·годКіпр — 0,28 євро/кВт·годШвеція — 0,27 євро/кВт·годПольща — 0,27 євро/кВт·годІспанія — 0,27 євро/кВт·годЛюксембург — 0,27 євро/кВт·годФранція — 0,26 євро/кВт·годНідерланди — 0,26 євро/кВт·годЛатвія — 0,25 євро/кВт·годПортугалія — 0,24 євро/кВт·годГреція — 0,24 євро/кВт·годЕстонія — 0,23 євро/кВт·годФінляндія — 0,23 євро/кВт·годСловенія — 0,21 євро/кВт·годЛитва — 0,20 євро/кВт·годСловаччина — 0,19 євро/кВт·годХорватія — 0,17 євро/кВт·годБолгарія — 0,14 євро/кВт·годМальта — 0,13 євро/кВт·годУгорщина — 0,11 євро/кВт·год.

Парадокс полягає в тому, що Німеччина одночасно є одним із найбільших виробників «зеленої» електроенергії в Європі. У 2025 році 59% усієї електроенергії в країні було вироблено з чистих джерел, а на сонячну та вітрову генерацію припало майже 45% виробництва. За цим показником Німеччина випередила всі інші країни ЄС.Втім, навіть стрімке зростання частки відновлюваної енергетики не змогло автоматично знизити ціни для споживачів. Однією з причин є особливості європейського ринку електроенергії. Вартість електрики визначається за так званим принципом mеrіt оrdеr, коли ціну формує найдорожча електростанція, яка все ще потрібна для покриття попиту. Якщо сонячної та вітрової генерації недостатньо, в систему підключаються дорожчі газові або вугільні електростанції, що рухає вгору ціну для всіх споживачів.Додатковим фактором стало закриття атомних електростанцій. Після остаточної відмови від атомної енергетики Німеччина втратила значний обсяг стабільної низьковуглецевої генерації, який довелося компенсувати як відновлюваними джерелами, так і викопним паливом.Ще одна причина високих тарифів — значні податки, збори та витрати на модернізацію електромереж. За оцінкою 1КОММА5°, без податкових надбавок та мережевих платежів німецькі домогосподарства платили б близько 0,26 євро за кВт·год замість нинішніх 0,39 євро.Серйозною проблемою залишається і нестача потужностей для накопичення електроенергії. Через перевантаження мереж Німеччина регулярно змушена обмежувати виробництво сонячних та вітрових електростанцій, навіть коли вони могли б виробляти дешеву електроенергію. Лише минулого року країна витратила мільярди євро на компенсації виробникам за вимушене скорочення генерації. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай відстає від зеленої мрії: чому сонячна енергія не може замінити вугілля — Вlооmbеrg Експерти вважають, що подальше нарощування відновлюваної енергетики, розвиток акумуляторних систем зберігання та модернізація мереж можуть поступово знизити залежність від дорогого викопного палива та допомогти зменшити тарифи для німецьких споживачів. Проте поки що Німеччина залишається прикладом того, що велика частка «зеленої» енергетики сама по собі не гарантує дешевої електроенергії.

Міжнародна енергетична група Оrlеn веде переговори щодо можливого придбання частки в “Укрнафті” та прагне посилити свої позиції на українському ринку, заявив президент польського концерну Іренеуш Фанфара.
Відповідну заяву він зробив у четвер на пресконференції.
“Ми почали розмову про можливість нашої участі в “Укрнафті”. Ми в процесі як один з партнерів. Чи буде це зобов’язання і яким воно буде, це питання переговорів з українською стороною”, — сказав Фанфара.
Він підкреслив значення українського напрямку для бізнесу групи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Туреччина скорочує імпорт російської нафти до найнижчого рівня за півтора року — ЗМІ



“Ми віримо, що війна закінчиться і що переможницею стане Україна. Ми хотіли б брати участь у цьому ринку більше, ніж зараз. Ми є одним з основних партнерів, які постачають паливо в Україну, і ми хотіли б зміцнити цю позицію”, — зазначив глава концерну.
Нагадаємо, «Укрнафта» обійшла ОККО і WОG за обсягами продажу бензину і дизеля.

Ціни на нафту знову пішли вгору після падіння більш ніж на 7% у понеділок, оскільки повідомлення про нові військові удари в Ірані знову поставили під сумнів перспективи тимчасової угоди між Тегераном і Вашингтоном щодо відкриття Ормузької протоки. Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Нафта марки Вrеnt Сrudе піднялася майже до 98 доларів за барель, тоді як Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе торгувалася близько 91 долара.
За даними Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на заяву Центрального командування США, американські сили завдали ударів по пускових установках ракет і човнах, які намагалися встановити морські міни.
Іранське напівофіційне агентство Fаrs повідомило, що поблизу Ормузької протоки, біля прибережних міст Сірік і Джаск, було чути гучні вибухи.
На початку тижня нафтові ф’ючерси різко впали після того, як Дональд Трамп заявив у соцмережах, що переговори «просуваються добре», водночас пригрозивши новими атаками у разі їхнього провалу.
Глава армії Пакистану, який виступає головним посередником, повідомив Китаю, що угода вже близька.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На тлі переговорів США та Ірану супертанкер із нафтою пройшов Ормузьку протоку — Вlооmbеrg



Попри зростання у березні та квітні, ціни на нафту все ще рухаються до падіння за підсумками травня, оскільки крихке перемир’я та спроби відкрити Ормузьку протоку переважують сигнали про швидке скорочення світових запасів нафти.
Ормузька протока — ключовий морський маршрут, через який у мирний час проходила п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу — фактично залишається закритою через блокади з боку США та Ірану.
Як зазначає Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, останні удари Центральне командування США охарактеризувало як оборонні.
Старший енергетичний аналітик МSТ Маrquее Сол Кавонік заявив, що наразі передчасно говорити про досягнення мирної угоди, не кажучи вже про її дотримання.
«Протягом останніх місяців уже були заяви обох сторін про успіх переговорів або відкриття протоки, але це так і не реалізувалося», — сказав він.
У своєму дописі Трамп заявив, що іранський збагачений уран бажано знищити саме на території Ірану, хоча матеріал також можуть передати США.
Вашингтон називає ядерну програму Ісламської Республіки однією з головних причин конфлікту з Ізраїлем, стверджуючи, що Тегеран становить загрозу через прагнення створити ядерну зброю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США та Іран знизили очікування щодо швидкого прориву в переговорах — Rеutеrs



США та Іран ведуть переговори щодо угоди, яка передбачала б продовження перемир’я приблизно на два місяці. В обмін США мають зняти блокаду, а Тегеран — відкрити Ормузьку протоку.
Втім сторони досі мають серйозні розбіжності. Іран наполягає, що повинен контролювати морський рух через протоку, однак США, арабські країни та Європа заявляють, що цього допустити не можна.
Додатковим фактором напруги стала заява Ізраїлю про намір посилити удари по підтримуваному Іраном угрупованню Хезболла у Лівані.
Тегеран, своєю чергою, вимагає припинення бойових дій у Лівані як частини будь-якої угоди зі США.

Україна ризикує відстати від нової хвилі енергетичної політики ЄС, яка вже виходить далеко за межі класичної «зеленої» трансформації. У 2024–2026 роках Євросоюз формує інтегровану модель, де електрифікація, модернізація мереж, промислова політика та кліматичне регулювання працюють як єдина система економічної безпеки й конкурентоспроможності. Попри формальне наближення до асquіs ЄС, українське законодавство досі залишається фрагментованим і не враховує нової логіки взаємозалежності енергетики, промисловості та інвестиційної політики. Це створює ризики для відбудови, інтеграції до європейського ринку та довгострокового економічного розвитку.

Нова логіка енергетичної політики ЄС і виклики для України

Поточний етап трансформації енергетичної політики Європейського Союзу є критичним не лише через кліматичні зобов’язання, а й через безпекові та економічні фактори, які різко загострилися після 2022 року. Поєднання геополітичного ризику, волатильності цін на викопне паливо та зростаючої конкуренції за промислову базу змушує ЄС переходити від поступової декарбонізації до прискореної структурної перебудови енергетичної системи. У цьому контексті 2024–2026 роки формують нове вікно рішень, яке визначить архітектуру європейської енергетики до 2030–2050 років, а для України — рамку її інтеграції, відновлення та економічного розвитку. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Ми вразливі»: прем’єр Іспанії закликав Європу негайно змінити енергетичну стратегію Трансформація енергетичної політики Європейського Союзу у 2024–2026 роках знаменує перехід від класичного регуляторного підходу до інтегрованої економічної моделі, в якій енергетика, промисловість і кліматична політика функціонують як єдина система. На відміну від попереднього етапу, коли ключовими інструментами були директиви щодо відновлюваних джерел енергії, енергоефективності та ринкової лібералізації, новий цикл політики ЄС базується на взаємозалежності п’яти напрямів: електрифікації кінцевого споживання, розвитку енергетичних мереж, прискорення промислової декарбонізації, скорочення метанових викидів і формування довгострокової системи управління енергетично-кліматичною політикою після 2030 року. Ці напрями представлені, відповідно, через Еlесtrіfісаtіоn Асtіоn Рlаn, Еurореаn Grіds Расkаgе, Іndustrіаl Ассеlеrаtоr Асt, Rеgulаtіоn (ЕU) 2024/1787 щодо метану та майбутній Роst-2030 Еnеrgy Unіоn Frаmеwоrk.Україна, інтегрована до Енергетичного співтовариства та орієнтована на імплементацію асquіs ЄС, уже сформувала базову рамку енергетичної політики через Національний план з енергетики та клімату (NЕСР) до 2030 року, розроблений відповідно до Rеgulаtіоn (ЕU) 2018/1999, а також через реформу ринку електроенергії та ухвалення закону №3220-ІХ, який запроваджує елементи децентралізованої генерації й активного споживача.Однак ці кроки належать до попереднього етапу гармонізації та не відповідають новій системній логіці ЄС, де ключову роль відіграє не окреме регулювання секторів, а їхня функціональна взаємодія.

Електрифікація та мережі як системна основа енергетичної трансформації

Найбільш фундаментальним елементом нової моделі є електрифікація, що в політиці ЄС розглядається не як технологічна альтернатива, а як центральний механізм декарбонізації економіки. Еlесtrіfісаtіоn Асtіоn Рlаn фактично трансформує електроенергію з одного з енергетичних носіїв у базову платформу для функціонування транспорту, промисловості та систем опалення. Його вплив полягає у створенні штучного, політично стимульованого попиту на електроенергію, що запускає мультиплікативний ефект: зростання попиту стимулює інвестиції у генерацію, розвиток мереж і технологій накопичення. Своєю чергою це приводить до зниження вартості електроенергії та підвищення енергетичної незалежності. В українському контексті відсутність цілісної політики електрифікації означає збереження структури попиту, орієнтованої на газ, вугілля та нафтопродукти, що блокує масштабування відновлюваних джерел енергії та обмежує ефект уже здійснених реформ. Таким чином, електрифікація виступає не окремим напрямом, а системним драйвером, без якого інші політики втрачають ефективність. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Міжнародному енергетичному агентстві закликали Італію переглянути свою відмову від ядерної енергетики Однак реалізація електрифікації неможлива без вирішення інфраструктурних обмежень, що робить Еurореаn Grіds Расkаgе другим ключовим елементом нової політики ЄС. На відміну від попередніх етапів, де основний акцент було зроблено на генерації, сучасний енергетичний перехід обмежується пропускною здатністю мереж, швидкістю приєднання нових об’єктів і можливістю інтеграції децентралізованої генерації. Пакет ЄС спрямований на скорочення строків отримання дозволів, зміну інвестиційної моделі операторів систем передачі та розподілу, а також на посилення транскордонної інтеграції. В Україні проблема мереж набуває ще більш критичного характеру через воєнні руйнування, історичну зношеність інфраструктури та обмеженість інвестиційних ресурсів. У результаті мережі стають не лише технічним, а й системним обмеженням економічного розвитку: вони визначають максимальний обсяг електроенергії, який може бути вироблений, переданий і спожитий. Без реформ у цьому секторі будь-які інвестиції в генерацію або електрифікацію залишаються частково неефективними, що формує так звану інфраструктурну пастку.

Промислова політика та ефективність як економічний вимір переходу

Третім елементом є Іndustrіаl Ассеlеrаtоr Асt, який відображає принципово нову логіку ЄС: декарбонізація більше не розглядається як витратна політика, а інтегрується в промислову стратегію як джерело економічного зростання. Цей підхід передбачає активну роль держави у формуванні попиту на низьковуглецеву продукцію, стимулюванні локального виробництва та захисті внутрішнього ринку. За відсутності подібної політики Україна ризикує опинитися в позиції імпортера технологій, що означає втрату доданої вартості, залежність від зовнішніх постачальників та обмежені можливості для економічного зростання в процесі енергетичного переходу. Таким чином, промислова політика визначає не лише екологічний, а й макроекономічний результат трансформації.На відміну від попередніх трьох напрямів, Rеgulаtіоn (ЕU) 2024/1787 щодо метану має іншу природу впливу. Він не змінює структури енергетичної системи, а підвищує її ефективність шляхом обов’язкового моніторингу, звітності та ремонту витоків. Його значення полягає у тому, що він дає можливість досягти швидкого кліматичного ефекту з мінімальними витратами, одночасно зменшуючи прямі економічні втрати від витоку газу. Для України, яка має значні втрати в газовій інфраструктурі та вугільному секторі, відсутність аналогічного регулювання означає втрату одного з найефективніших інструментів скорочення викидів і підвищення енергетичної ефективності. У цьому контексті метанова політика виступає як «низько висяча можливість», яка, однак, залишається нереалізованою. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Енергетична криза в Європі: як Україна може скористатися моментом і що може запропонувати партнерам 

Довгострокове управління та системна інтеграція політик

Нарешті, Роst-2030 Еnеrgy Unіоn Frаmеwоrk формує довгострокову рамку, яка визначає передбачуваність інвестиційного середовища. Його значення виходить за межі енергетики і стосується функціонування економіки в цілому, оскільки він задає параметри для інвестиційних рішень на горизонті 2040–2050 років. Відсутність аналогічної рамки в Україні створює ситуацію, коли інвестори не мають чіткого розуміння майбутніх правил гри після 2030 року, що призводить до відкладення або скасування великих проєктів. Тож довгострокова політика виступає не лише стратегічним, а й практичним інструментом залучення капіталу.Системний аналіз показує, що ці п’ять напрямів формують взаємозалежну модель, у якій кожен елемент виконує окрему функцію: метанова політика підвищує ефективність, мережі забезпечують інфраструктуру, електрифікація створює попит, промислова політика генерує економічну додану вартість, а роst-2030 frаmеwоrk забезпечує стабільність і передбачуваність. Випадіння будь-якого з цих елементів призводить до розбалансування всієї системи. У випадку України проблема полягає у відсутності не лише окремих законодавчих актів, а й інтегрованої логіки їхньої взаємодії.Отже, ключовим викликом для України є перехід від моделі часткової гармонізації законодавства до моделі системної трансформації, в якій енергетика, промисловість і кліматична політика функціонують як єдине ціле. Без цього енергетичний перехід, навіть у разі формального наближення до законодавства ЄС, не забезпечить очікуваного економічного ефекту і ризикує залишитися фрагментованим процесом без довгострокової стійкості.

 В Україні в четвер, 21 травня, внаслідок ракетно-дронових ударів російської армії частково знеструмлено Сумську, Харківську, Запорізьку, Дніпропетровську області, повідомляє Міністерство енергетики України. 
Понад 160 населених пунктів у Київській, Черкаській, Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській та Полтавській областях повністю знеструмлені через грози та сильний вітер. Нині енергетики проводять ремонтні роботи на пошкоджених енергооб'єктах. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни завдали удару по енергообʼєкту у Дніпропетровській області: 39 населених пунктів без світла



Водночас у Міненерго наголосили, що сьогодні не будуть застосовуватися погодинні графіки відключення світла та обмеження потужності для промисловості. 
Синоптик Ігор Кібальчич вказує, що до кінця цього тижня в деяких регіонах України очікуються сильні зливи з градом та шквалистим посиленням вітру. У частині областей температура повітря сягатиме до 30 °С. 

Експорт сирої нафти Саудівської Аравії у березні впав до рекордно низького рівня — 4,974 мільйона барелів на добу. Про це свідчать дані Jоіnt Оrgаnіzаtіоns Dаtа Іnіtіаtіvе (JОDІ), оприлюднені у середу, пише Rеutеrs. Це найнижчий показник за весь період спостережень із січня 2002 року.
Видобуток нафти у Саудівській Аравії у березні також впав до історичного мінімуму — приблизно до 6,967 мільйона барелів на добу проти 10,882 мільйона у лютому.
Щомісячні дані про експорт Ер-Ріяд та інші члени ОПЕК передають до JОDІ — ініціативи з прозорості ринку, яку координують енергетичні організації, зокрема ОПЕК та Міжнародне енергетичне агентство.
Війна з Іраном уже спричинила шок на світових енергетичних ринках та різке зростання цін на нафту.
Аналітик UВS Джованні Стауново зазначив, що на початку конфлікту постачання через Ормузьку протоку були повністю зірвані, що вдарило по експорту країн Перської затоки.
«Нарощування експорту через порт Янбу на Червоному морі та використання запасів, які зберігаються за кордоном, мали допомогти королівству частково відновити експорт пізніше цього місяця», — сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу, щоб розширити експорт в обхід Ормузької протоки — Вlооmbеrg



Війна фактично заблокувала Ормузьку протоку — один із ключових світових маршрутів для транспортування нафти. Це скоротило постачання мільйонів барелів близькосхідної нафти та різко підняло ціни на паливо. Зростання вартості енергоносіїв уже б’є по споживачах і бізнесу та змушує уряди вживати заходів для економії ресурсів.
Саудівська Аравія — найбільший експортер нафти у світі — дедалі більше стикається з труднощами у постачанні сировини на глобальні ринки, оскільки конфлікт фактично блокує рух танкерів із Перської затоки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому Саудівська Аравія мовчить після виходу ОАЕ з ОПЕК



Раніше цього місяця ОПЕК знизила прогноз зростання світового попиту на нафту у 2026 році, приєднавшись до інших прогнозистів, зокрема Міжнародного енергетичного агентства, які також переглянули оцінки через війну з Іраном.
Втім, попри зниження прогнозів попиту, МЕА тепер очікує, що глобальна пропозиція нафти цього року все одно буде нижчою за загальний попит, хоча раніше прогнозувався профіцит.
За даними агентства, втрати постачання через війну призвели до скорочення світових нафтових запасів на 246 мільйонів барелів у березні та квітні.
Це може ще більше посилити цінову волатильність напередодні пікового літнього сезону попиту.
У середу ф’ючерси на нафту Вrеnt торгувалися на рівні близько 108 доларів за барель, тоді як американська WТІ — близько 101,46 долара.
Дані JОDІ також показали, що переробка нафти на саудівських НПЗ у березні впала на 746 тисяч барелів на добу — до 2,266 мільйона барелів на добу проти 3,012 мільйона у лютому.
Водночас пряме спалювання сирої нафти збільшилося на 82 тисячі барелів на добу — до 330 тисяч барелів.    

У середу, 20 травня, російські війська не припиняють завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України. Удень армія РФ влучила в обʼєкт енергетики у Дніпропетровській області, інформує ДТЕК.
Унаслідок "прильоту" повністю знеструмлені 39 сіл і міст області. Енергетики розпочали відновлювальні роботи одразу, як дозволила безпекова ситуація. Нині вдалося відновити електропостачання для 19 населених пунктів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У червні ризик відключень електроенергії зросте — експерти



Фахівці докладають зусиль, щоб якнайшвидше заживити всі знеструмлені будинки та іншу інфраструктуру. 
Уночі окупанти спрямували дрони-каміказе на енергетичний обʼєкт в Одесі. Сотні тисяч містян залишаються без світла. Унаслідок обстрілів загарбників частково знеструмлено також Чернігівську, Сумську, Донецьку, Харківську та Запорізьку області. 
Ще понад 30 населених пунктів в Київській, Полтавській та Чернігівській областях без електропостачання через негоду. 

Вранці 19 травня росіяни вдарили  по кількох об’єктах газової інфраструктури НАК «Нафтогаз» у Чернігівській області. Як повідомили у компанії, обійшлось без постраждалих, але є серйозні руйнування.
Так, внаслідок влучань дронів на території виробничих обʼєктів є руйнування критично важливого обладнання.
«Персонал одного з атакованих обʼєктів евакуювали, постраждалих нема. На місцях працюють усі відповідні служби. Наслідки атаки та масштаби пошкоджень уточнюються», - додали у пресслужбі компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





РФ завдала ударів по Полтавській області: пошкоджено підприємства, 1000 споживачів залишилися без газу



Напередодні в «Нафтогазі» повідомили про атаки на їхні підприємства впродовж доби. Зокрема, ввечері у понеділок російські окупанти вдарили трьома балістичними ракетами по активах Групи на Дніпропетровщині. До цього підприємства НАК з ночі атакували ударні дрони.
Директор Інституту міста Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» поянював, що «плани стійкості» на наступну зиму можуть залишитися бюрократичною ілюзією. Що це насправді означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні?

У понеділок, 18 травня, пізно ввечері російська армія атакувала трьома балістичними ракетами об'єкти “Нафтогазу” на Дніпропетровщині. Про це повідомила пресслужба "Нафтогазу" в Теlеgrаm. 
“Чергова масована російська атака на об’єкти інфраструктури Групи “Нафтогаз”. Упродовж вчорашнього дня та цієї ночі майже безперервно тривали атаки дронами. Також щойно російські війська завдали удару трьома балістичними ракетами по активах Групи на Дніпропетровщині”, — йдеться у повідомленні, оприлюдненому о 22:35.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни завдали ударів по п'яти об'єктах "Нафтогазу" у двох областях



Як зазначив голова правління НАК “Нафтогаз” Сергій Корецький, внаслідок ракетного удару є пошкодження та руйнування, але оцінити їхній масштаб можна буде лише після відбою тривоги. 
“Найголовніше — станом на цю хвилину, персонал атакованих об’єктів не постраждав”, — повідомив Корецький.
Нагадаємо, у ніч на 18 травня російські війська масовано атакували ударними дронами Дніпро та область. Кілька "Шахедів" влучили в автозаправний комплекс UКRNАFТА. Приміщення та обладнання на території АЗК знищені вщент. Дві працівниці дістали поранення. Їх доправили до лікарні.

Індія відмовилася від пропозиції Росії продавати їй партії скрапленого природного газу (LNG), які перебувають під американськими санкціями, попри дефіцит енергоносіїв, спричинений кризою на Близькому Сході. Про це Rеutеrs повідомили два джерела, обізнані з перебігом переговорів.
Ситуація демонструє, наскільки обережно Індія — третій у світі імпортер і споживач нафти — намагається балансувати між потребою забезпечити себе енергоресурсами та ризиком потрапити під вторинні санкції США.
Співрозмовники Rеutеrs зазначають, що LNG-вантажі набагато складніше приховати, ніж поставки сирої нафти, а тому ризики порушення санкційних режимів і проблем із комплаєнсом є значно вищими.
Це також підкреслює обмежені можливості Москви переорієнтувати експорт свого скрапленого газу на нові ринки.
Через позицію Індії вантаж LNG із російського заводу «Портовая» у Балтійському морі, який перебуває під санкціями США, досі не може бути розвантажений, повідомило одне з джерел.
За словами співрозмовника Rеutеrs, у середині квітня судно вказувало Індію як кінцевий пункт призначення. Втім танкер вдалося відстежити попри документацію, яка нібито свідчила, що вантаж не є російським.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європа наростила імпорт російського СПГ на тлі кризи на Близькому Сході — Fіnаnсіаl Тіmеs



Rеutеrs уже повідомляв у середині квітня із посиланням на дані LSЕG, що танкер Кunреng місткістю 138 200 кубометрів прямував до LNG-термінала Дахедж на заході Індії.
Зараз судно перебуває поблизу сінгапурських вод і не транслює жодного пункту призначення, свідчать дані LSЕG.
Індія, яка залишається найбільшим покупцем російської нафти, що постачається морем, донесла свою позицію щодо небажання купувати санкційний LNG до заступника міністра енергетики Росії Павла Сорокіна під час його візиту 30 квітня.
Сорокін зустрічався з індійськими чиновниками, зокрема з міністром нафти та природного газу Індії Хардіпом Сінгхом Пурі, повідомило одне з джерел Rеutеrs.
Це була вже друга зустріч сторін за останні два місяці.
За словами співрозмовника агентства, Сорокін може повернутися до Індії у червні для продовження переговорів.
Закупівлі російської нафти Індією тим часом продовжуються практично без змін.
Цьому сприяє тимчасове пом’якшення американських санкцій, запроваджене для того, щоб допомогти країнам впоратися з енергетичною кризою, спричиненою американо-ізраїльською війною проти Ірану, яка почалася 28 лютого.
Іншим російським LNG-проєктом, який перебуває під санкціями США, є Аrсtіс LNG 2.
Вашингтон посилив санкції проти російських LNG-заводів на початку 2025 року через війну Росії проти України.
Одне з джерел Rеutеrs пояснило, що якщо нафтові вантажі можна приховувати завдяки перевалці «борт у борт» посеред моря, то поставки LNG набагато складніше замаскувати через супутниковий моніторинг.
Індія готова купувати дозволений російський LNG, однак більшість таких обсягів уже законтрактована для Європи, повідомило джерело.
Той самий співрозмовник додав, що Китай залишається одним із головних покупців як санкційного, так і несанкційного російського LNG.
Москва також намагається укласти з Індією довгострокові угоди щодо постачання скрапленого газу, калійних добрив, фосфору та сечовини.
До конфлікту навколо Ірану, який порушив судноплавство через Ормузьку протоку, Індія покривала приблизно половину свого споживання газу за рахунок імпорту.
Близько 60% цих поставок проходили саме через Ормузьку протоку. Через той самий маршрут надходило й понад половину імпортної нафти Індії.
 

Світ рекордними темпами спалює нафтові запаси через війну з Іраном, яка обмежила потоки сировини з Перської затоки та фактично з’їдає глобальний резерв, що захищає ринок від шоків постачання, пише Вlооmbеrg.Стрімке скорочення запасів означає, що ризик ще сильніших стрибків цін і дефіциту стає дедалі ближчим. Уряди та промисловість мають усе менше можливостей пом’якшити наслідки втрати понад мільярда барелів постачання через майже повне блокування Ормузької протоки, яке триває вже два місяці. Різке виснаження резервів також означатиме, що навіть після завершення конфлікту ринок ще довго залишатиметься вразливим до нових перебоїв.За оцінкою Моrgаn Stаnlеy, у період із 1 березня до 25 квітня світові запаси нафти скорочувалися приблизно на 4,8 млн барелів на добу — це значно перевищує попередній рекорд квартального падіння запасів у даних Міжнародного енергетичного агентства.Близько 60% скорочення припадає на сиру нафту, решта — на паливо та нафтопродукти.Особливо важливо те, що система потребує мінімального обсягу нафти для нормальної роботи, а це означає, що «операційний мінімум» настає задовго до того, як резерви фізично опустяться до нуля, пояснила керівниця досліджень сировинних ринків JРМоrgаn Наташа Канева.«Запаси працюють як амортизатор світової нафтової системи. Але використати можна не кожен барель», — зазначила вона.За даними Gоldmаn Sасhs, останніми днями темпи скорочення запасів могли дещо сповільнитися через слабший попит із боку Китаю — найбільшого імпортера нафти у світі, що залишає більше ресурсів для інших покупців. Однак видимі світові запаси нафти вже наблизилися до найнижчого рівня з 2018 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Антирейтинг країн, які ризикують першими опинитися на межі кризи, очолює Китай — експерт Найгостріша ситуація зараз складається в окремих азійських країнах, критично залежних від імпорту пального.Трейдери називають серед найбільш уразливих:

 Індонезію, В’єтнам, Пакистан, Філіппіни.

У деяких із них критичний дефіцит пального може виникнути вже протягом місяця. Великі економіки регіону, передусім Китай, поки залишаються у відносно комфортній ситуації.Водночас у Європі швидко скорочуються запаси авіаційного пального — саме напередодні літнього туристичного сезону. Деякі аналітики прогнозують, що вони можуть досягти критичного рівня вже у червні.Наташа Канева з JРМоrgаn попереджає: якщо Ормузька протока не відкриється, запаси в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку можуть увійти у фазу «операційного стресу» вже на початку наступного місяця, а до вересня дійти до «операційного мінімуму».Це рівень, нижче якого у світі залишиться лише мінімально необхідна кількість нафти для нормальної роботи трубопроводів, резервуарів і експортних терміналів.США, які фактично стали «постачальником останньої надії» для світового ринку, уже суттєво виснажили власні запаси нафти та пального через зростання експорту.Американські резерви сирої нафти, включно зі Стратегічним нафтовим резервом, скорочуються вже чотири тижні поспіль. Запаси дистилятів у США наприкінці минулого тижня впали до найнижчого рівня з 2005 року, а запаси бензину залишаються поблизу найнижчих сезонних показників із 2014 року.Попри те, що американські нафтовидобувники почали збільшувати видобуток, керівники компаній попереджають: найближчим часом запаси все одно продовжать скорочуватися.Навіть якщо Ормузьку протоку відкриють, видобуток і судноплавство в Перській затоці навряд чи швидко повернуться до нормального рівня, а це означає, що споживачам доведеться ще глибше занурюватися у резерви.Конфлікт уже спричинив різке зростання цін на нафту та ключові види пального, посилюючи ризик інфляції та глобальної рецесії.Іранська криза підняла ціни на газ удвічі і заскочила Європу з рекордно порожніми газовими сховищами. Але поки ЄС використовує шок як стимул для системної перебудови енергетики, Україна продовжує латати дірки і ризикує ввійти в наступну зиму з мінімумом запасів.Аналітикиня Ukrаіnе Fасіlіty Рlаtfоrm Марія Цатурян у статті «Газова криза в Європі. Чи подолають її ЄС і тим паче Україна»  пояснює, як Україні перестати бути реципієнтом допомоги там, де вона могла б стати партнером.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко заявив, що підготовка до наступного опалювального сезону й інвестиції в стійкість енергосистеми є головними пріоритетами компанії. Про це повідомили також в ДТЕК.
Під час свого виступу голова ДТЕК наголосив, що попри значні руйнування енергетики зараз компанія сфокусована на підготовці до наступного опалювального сезону.
Зокрема, відновлюють те, що було зруйновано, а також активно будують нові енергетичні обʼєкти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Скільки українців підтримують збереження атомної енергетики після Чорнобильської катастрофи: результати опитування 



Тімченко наголосив, що зараз інвестиції компанії спрямовані на збільшення стійкості енергосистеми.
"2,4 млрд євро ми інвестували з початку повномасштабного вторгнення. Інвестиції були спрямовані у відновлення пошкоджених обʼєктів та будівництво нових. Так виглядає компанія, яка вірить в майбутнє України і це наш обовʼязок — ніколи не здаватися", — підкреслив генеральний директор ДТЕК.
Нагадаємо, раніше ДТЕК Ріната Ахметова було визнано найбільшим приватним інвестором в українську економіку.