Дзеркало Тижня

<р>Європейський банк реконструкції та розвитку надасть 30 млн євро як перший транш на відновлення конфайнменту Чорнобильської АЕС, який зазнав ушкоджень в результаті російської атаки в лютому 2025 року. Загалом на відновлення та посилення безпеки НБК необхідно близько 500 млн євро. Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр енергетики Денис Шмигаль.
<р>За його словами, перший етап відновлення конфайнменту включає оцінку пошкоджень, розробку рішень та проєктування.
<р>Зі свого боку президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо зауважив, що ці 30 млн євро необхідні, щоб стабілізувати конструкцію, а повністю відновити НБК планують до 2030 року.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Хроніки Чорнобиля»: як українські медійники фіксували перші дні після вибуху на ЧАЕС



<р>Також партнери  взяли на себе перші зобовʼязання на суму майже 100 млн євро на підвищення ядерної безпеки в Україні.
<р>«Надзвичайно вдячний ЄБРР за лідерську роль у процесі мобілізації фінансового ресурсу. Окремо хочу подякувати МАГАТЕ, Європейському Союзу, урядам держав-партнерів і всім, хто допомагає Україні реагувати на наслідки російських атак і одночасно посилювати стійкість енергосистеми», - наголосив Шмигаль.
<р>Він додав, що з початку повномасштабного вторгнення РФ 155 разів атакувала підстанції, які забезпечують видачу електроенергії з АЕС України. Загалом аналітики зафіксували 127 небезпечних інцидентів, пов'язаних з агресією РФ щодо ЗАЕС та ЧАЕС.

<р>У НАЕК «Енергоатом» повідомили про чергове відключення лінії електропередачі «Феросплавна‑1» на Запорізькій атомній електростанції, внаслідок чого станція перейшла в режим блекауту.  Цей інцидент, який вже став 15-м з моменту окупації ЗАЕС, суттєво підвищує ризики для ядерної та радіаційної безпеки не лише України, а й Європи, наголошують в «Енергоатомі».
<р>Упродовж півтори години станція живилася від 19 резервних генераторів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЧАЕС і ЗАЕС під загрозою: аналітики фіксують сотні небезпечних інцидентів



<р>"Ситуація вкотре підтверджує необхідність якнайшвидшого повернення станції під повний контроль України та її законного оператора – Енергоатома, що є єдиною гарантією безпечної експлуатації найбільшої атомної станції Європи", – додали у повідомленні.
<р>Нагадаємо, в роковини Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський провів зустріч з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі. Під час неї обговорювали повернення ЗАЕС під контроль України, продовження місії МАГАТЕ для забезпечення постійного моніторингу стану ЗАЕС.
<р>Про те, що сьогодні відбувається в Чорнобильській зоні, які існують ризики та загрози -  пише Артем Колесник у статті "Чорнобиль не завершився. Чому катастрофа 1986 року досі визначає українське майбутнє".

<р>Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі у 40-і роковини Чорнобильської трагедії відвідав Україну. Але не тільки вшанування пам'яті тих, хто відвів ядерну небезпеку від світу і обговорення нагальних проблем, які виникли на тлі війни Росії проти України були головними темами зустрічі. Мінісчтерство енергетики України та МАГАТЕ підписали Меморандум про співпрацю. Про це 26 квітня повідомляє Міністерство енергетики України.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський у 40-ві роковини Чорнобиля: Росія знову підводить світ до межі ядерної катастрофи



<р>Міністерство енергетики України та МАГАТЕ розширюють партнерство у сфері розвитку ядерної енергетики та відновлення критичної енергетичної інфраструктури. Меморандум підписали перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль та генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.
<р>Документ передбачає співпрацю за низкою ключових напрямів, зокрема:

підтримка інституційної реструктуризації НАЕК «Енергоатом»;
сприяння будівництву нових енергоблоків, зокрема на Хмельницькій АЕС;
підготовка до впровадження малих модульних реакторів (SМR);
відновлення електромережевої інфраструктури, критичної для ядерної безпеки;
модернізація атомних електростанцій та об’єктів Чорнобильської зони.

<р>Під час зустрічі Рафаель Гроссі також передав українській стороні унікальну методологію щодо функціонування атомних електростанцій в умовах війни. Цей унікальний документ МАГАТЕ стане основою світового досвіду і допоможе уникнути можливих катастроф.
<р>Очільник Міністерства енергетики також висловив вдячність МАГАТЕ за передачу двох карет швидкої медичної допомоги для потреб Південноукраїнської та Чорнобильської АЕС. Це посилить спроможності реагування на надзвичайні ситуації.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Скільки українців підтримують збереження атомної енергетики після Чорнобильської катастрофи: результати опитування 



<р>Нагадаємо, сьогодні 40 років від аварії на Чорнобильській атомній електростанції, яку вважають найбільшою техногенною катастрофою в історії. Фахівці зазначають, що наслідки Чорнобильської катастрофи й досі не зникли та впливають на природні екосистеми значної частини Європи, зокрема українського Полісся.
<р>Чорнобильську катастрофу прийнято згадувати 26 квітня як дату, як символ, як минуле. Але вона не стала минулим ні 1986 року, ні після спорудження нової захисної споруди над четвертим енергоблоком. А самі наслідки катастрофи для довкілля — не закрита сторінка, а тривалий процес, який вимірюється не роками, а тисячоліттями. Детальніше у статті «Чорнобиль не закінчився. Чому катастрофа 1986 року досі визначає українське майбутнє» Артема Колесника.

<р>Аналітичний центр DіХі Grоuр підрахував кількість інцидентів з початку повномасштабного вторгнення, коли Росія ставила під загрозу ядерну та радіаційну безпеку.
<р>Загалом зафіксовано 127 випадків, 54 інциденти, або 42,5% стосуються ЗАЕС. Водночас інтенсивність атак зросла у 2024 році: 47 атак припали на локації поблизу АЕС України. З початку 2026 року зафіксовано вже 16 випадків.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ядерна війна з Росією ближча, ніж здається – ексаналітик ЦРУ



<р>Зокрема, зафіксовано два пошкодження систем радіаційного моніторингу та Нового безпечного конфайнменту на ЧАЕС.
<р>Поблизу промислових майданчиків АЕС зафіксовано 29 прямих ударів або обстрілів. Інші випадки стосуються пошкодження магістральних ЛЕП, зниження вихідної потужності АЕС в результаті атак.
<р>Раніше експерт повідомив про ризики від пошкодження "саркофага" на ЧАЕС.

<р>Перші по-справжньому масштабні та інтенсивні удари по балтійських портах РФ розпочалися через трохи більше як два тижні після виходу попереднього тематичного матеріалу, в якому обґрунтовувалася необхідність відповідних проактивних дій Сил оборони України. 23 березня 2026 року відбулась атака безпілотників на Приморськ, за якою 25 березня сталася серія вибухів на терміналі в Усть-Лузі. Ці події перетворили колишній стабільний нафтовий хаб на нову жертву українських «санкцій».

Удари 2025 року: розминка перед бурею?

<р>Українська стратегія ударів по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) у 2024–2025 роках продемонструвала перехід від чисто символічних демонстративних актів до системного виснаження агресора. За даними моніторингів, лише 2025 року було зафіксовано понад 140 атак на об'єкти нафтової інфраструктури, що свідчить про інтенсивність, яка перевищує один удар кожні три дні (див. табл.).
<р>Розподіл українських атак по нафтогазових об’єктах РФ у 2025 році




<р>Динаміка атак на енергоінфраструктуру РФ (2025)


<р>Кількість


<р>Пріоритетність цілі




<р>Нафтопереробні заводи (НПЗ)


<р>81


<р>Найвища (67,5% атак)




<р>Морська інфраструктура та платформи


<р>27


<р>Висока (22,5% атак)




<р>Магістральні трубопроводи


<р>8


<р>Середня (6,7% атак)




<р>Нафтові танкери


<р>4


<р>Низька (3,3% атак)




<р>Усього атак за рік


<р>120


<р> 




<р>Джерело: Ukrаіnе’s Drоnе Саmраіgn Dеаlt $13 Віllіоn Вlоw tо Russіа’s Оіl Іndustry іn 2025.
<р>Географія українських ударів поширилась і на об'єкти, розташовані на відстані близько 2000 км від лінії фронту, що поставило під загрозу нафтопереробні заводи в Тюмені, Ухті та Самарі.
<р>Фінансові наслідки цієї кампанії ще більш приголомшливі, ніж її географічне охоплення. За оцінками страхових компаній і галузевих аналітиків, сукупні втрати російського нафтового сектора від ударів дронів 2025 року перевищили 13 млрд дол. США. З цієї суми прямі збитки інфраструктурі становлять близько 1,1 млрд дол., тоді як основна частка — понад 11,5 млрд дол. — припадає на втрачену вигоду та непрямі логістичні витрати.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дрони третю ніч атакують Ленінградську область. А в Череповці, ймовірно, прилетіло по хімзаводу



<р>Це створило ситуацію, за якої вартість однієї успішної української атаки для російського бюджету та компаній варіюється від 5 до 10 млн дол. лише за прямими збитками, не враховуючи втрат від зупинки виробництва.
<р>Станом на весну 2026 року повітряна кампанія Сил оборони і надалі розширюється: 16 квітня було зафіксовано успішний удар по нафтопереробному заводу в Туапсе на узбережжі Чорного моря, який призвів до масштабної пожежі та зупинки відвантаження нафтопродуктів через місцевий порт.
<р>Вплив дронових і ракетних атак на виробничі потужності країни-агресорки також виявився відчутним. До кінця 2025 року близько 40% загальної нафтопереробної потужності Росії виведено з ладу, що еквівалентно простою 338 тис. тонн переробки на добу. Такі наслідки спричинили ланцюгову реакцію на внутрішньому ринку: ціни на бензин у Росії зросли на 10% за дев'ять місяців 2025-го, що стало антирекордом за останні 15 років. У 57 регіонах федерації спостерігалися перебої з постачанням пального, а деякі АЗС почали продавати низькоякісне паливо або взагалі закриватися.

Технологічний глухий кут

<р>Одним із найменш очевидних, але в довгостроковій перспективі найбільш руйнівних наслідків атак є технологічна неможливість швидко відновити пошкоджені установки через санкції. Російські НПЗ, які активно модернізували у 2010-х роках, сьогодні критично залежать від західних технологій. Ремонтні роботи на них можуть тривати від одного до шести місяців, і це ще за оптимістичними оцінками.
<р>Основна проблема полягає в тому, що російські постачальники здатні покрити лише 30–45% потреб у критичному обладнанні, такому як реактори гідрокрекінгу або високотехнологічні насоси. Навіть значно потужніший економічно Радянський Союз активно використовував західні технології під час свого «стрибка» у Західний Сибір у 1960–1970-х роках. А що вже говорити про значно менш технологічно незалежну РФ.
<р>







Палає експортний хаб: у Ленінградській області після атаки БПЛА зупинив роботу нафтопорт





<р>Спроби залучити китайських партнерів для ремонту обладнання, яке вийшло з ладу, наштовхнулися на технічну несумісність: китайські компоненти часто не відповідають архітектурі російських заводів, побудованих за західними стандартами, що потребує або повної перебудови виробничих ліній, або ж дорогого перепроєктування. Це створює ефект «нагромадження деградації», коли кожний наступний удар завдає більшої шкоди, ніж попередній, оскільки ресурси для ремонту вичерпуються.
<р>Крім того, сама внутрішня економічна ситуація в Росії ускладнює відновлення нафтопереробної галузі. Висока ключова ставка центрального банку (на рівні 15–21% у 2024–2026 роках) робить кредитування для поповнення обігових коштів і фінансування інвестиційних проєктів надзвичайно дорогим. Водночас приватні нафтотрейдингові компанії не створюють стратегічних запасів пального через високу вартість обслуговування боргів, що робить ринок ще вразливішим до фізичних дефіцитів.

Тектонічні зсуви

<р>Руйнування переробних потужностей змусило Росію змінити структуру своїх енергетичних логістичних потоків. Оскільки заводи більше не можуть переробляти нафту на пальне у відповідній кількості, обсяги поставок сирої нафти трубопроводами до НПЗ впали до найнижчого за 15 років рівня — 228,34 млн тонн 2025-го. Відповідно, Росія була змушена експортувати більше сирої нафти замість продуктів її переробки з високою доданою вартістю. У жовтні 2025 року експорт сирої нафти зріс на 370 тис. барелів на добу, тоді як експорт нафтопродуктів знизився до десятирічного мінімуму.
<р>Логістичні шляхи також зазнали змін під впливом українських атак. Удари по ключових терміналах на ще нещодавно безпечній Балтиці — Приморську та Усть-Лузі — призвели до падіння обсягів відвантаження тут на 53% у періоди пікової інтенсивності атак наприкінці березня 2026 року. Танкери «тіньового флоту», кількість яких зросла до майже 300 одиниць під російським прапором станом на початок 2026 року, змушені змінювати свої маршрути.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС відклав жорсткий крок: санкції не включають морську заборону на російську нафту



<р>Через загрозу санкцій і силових перехоплень (арештів) у Данських протоках і Ла-Манші російська нафта тепер часто подорожує навколо північної Шотландії, що додає щонайменше два дні до часу транзиту та значно здорожчує фрахт (ну або ж потребує супроводу танкерів кораблями російського ВМФ, що робить транспортування ще дорожчим).

Війна на виснаження

<р>Вплив українських ударів і цінових шоків на світовому ринку виходить за межі енергетичного сектора агресора. Російська економіка 2026 року демонструє ознаки «двошвидкісного» розвитку: військово-промисловий комплекс працює на повну потужність завдяки державним вливанням, тоді як цивільні галузі стагнують.
<р>Внутрішні ціни на пальне залишаються високими через фізичні обмеження переробки. Це стимулює інфляцію по всьому ланцюжку споживання, оскільки вартість логістики в аграрному та промисловому секторах зростає.
<р>Для покриття дефіциту бюджету уряд змушений використовувати кошти Фонду національного добробуту, який і так майже вичерпався за час повномасштабної війни. Лише за січень-лютий 2026 року з фонду вилучено 400 млрд руб., а його ліквідна частина зменшилася до приблизно 4 трлн руб. У разі збереження поточних темпів дефіциту ці резерви можуть бути вичерпані ще до кінця року.

Чого чекати?

<р>Результати здійсненого аналізу дають змогу стверджувати, що російський нафтогазовий сектор увійшов у період тривалої деградації. Попри здатність галузі адаптуватися через «тіньовий флот», фізична вразливість наземної інфраструктури диктує свої умови — Росія не відновить НПЗ без західних технологій, а ремонт стає щоразу складнішим через санкції. Можна володіти нескінченними запасами нафти, проте це практично не має жодного значення, якщо немає можливості її переробляти та/або експортувати.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Беззахисний тил РФ: під ударом опинилися критичні вузли "Транснефти" та "Роснефти"



<р>Згідно з прогнозами експертів, видобуток нафти в Росії почне повільно зменшуватися незалежно від світових цін. Цей спад зумовлений передусім внутрішніми чинниками: податковою політикою держави та хронічним недоінвестуванням у нові родовища через відсутність західних технологій (між іншим, з аналогічною проблемою свого часу зіткнувся і СРСР).
<р>***
<р>Звісно, війна на Близькому Сході дала більше «кисню» Кремлю, проте вона ж і показала, що найефективнішими санкціями є робота Сил оборони України. Ударами по лише двох найважливіших точках балтійського «пляшкового горлечка» вдалося відчутно зменшити доходи, які РФ мала б отримати від стрибка цін на нафту. Тож варто й надалі посилювати тиск на нафтову промисловість агресора передусім воєнними засобами, і тоді жодні зростання котирувань не зможуть врятувати Москву.
<р>

<р>Росія не припиняє енергетичний терор проти України. У понеділок, 20 квітня, російські війська завдали ударів з артилерії та атакували дронами-камікадзе типу "Шахед" об'єкти енергетики в низці регіонів. Унаслідок цього шість областей частково залишилися без світла: Миколаївська, Чернігівська, Херсонська, Харківська, Дніпропетровська та Сумська області, розповіли в Міністерстві енергетики України. 
<р>Нині в цих регіонах тривають аварійно-відновлювальні роботи. У відомстві підкреслили, що 20 квітня не будуть застосовуватися погодинні графіки відключення світла та обмеження потужності для промисловості. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Енергетичний колапс на Чернігівщині: через удар РФ без світла найбільші міста



<р>Водночас в "Укренерго" закликали з 18:00 до 22:00 обмежити  користування електроприладами. 
<р>Плани є. Гроші виділяють. А чи є стратегія? Директор Інституту міста Олександр Сергієнко пояснює, чому "плани стійкості" можуть залишитися бюрократичною ілюзією — і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні. Стаття "Чи переживуть українці наступну зиму? "Плани стійкості" та ігри бюрократів" — про більше, ніж енергетика: про відповідальність держави.

<р>На кліматичній конференції <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/WОRLD/kіtаj-kоrіstujеtsjа-vіdsutnіstju-sshа-tа-bеrе-nа-sеbе-рrоvіdnu-rоl-nа-klіmаtісhnоmu-sаmіtі-ооn-rеutеrs.html">ООН СОР30 у місті Белен, що ганебно завершилась офіційним <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://www.thеguаrdіаn.соm/соmmеntіsfrее/2025/nоv/24/сор30-wrесkеd-fоssіl-fuеls-russіа-sаudі-аrаbіа-brаzіl">текстом без жодної згадки про викопне паливо, водночас чітко прозвучало одне повідомлення з боку України — про необхідність зупинити експансію <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/rоsіjа-zbіlshujе-еksроrt-skrарlеnоhо-hаzu-z-аrktіk-sрh-2-рорrі-sаnktsіjі-sshа-blооmbеrg.html">російської газової індустрії в Арктиці. Експорт скрапленого природного газу (СПГ) з Арктики Росії є однією з останніх фінансових артерій, що підтримує російську машину війни, тож країни «великої сімки» (G7) мусять її перекрити, маючи всі засоби для цього.
<р>В останні три роки <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://www.russіаfоssіltrасkеr.соm/uа/%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%bа%d0%b5%d1%80/">експорт викопного палива з Росії залишався найбільшим джерелом доходів, що забезпечує фінансові ресурси для агресії. Зі скороченням поставок газу трубопроводами до Європи Москва зробила ставку на те, що вважає своїм найбільш стратегічним і найменш підсанкційним активом, — на арктичний СПГ, що відвантажується невеликим флотом спеціалізованих танкерів-криголамів, на які досі не поширюються санкційні режими. Російська експансія в Арктиці — це не лише питання безпеки, це також кліматична бомба, яка руйнує регіон, що контролює температуру планети.
<р>У <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://сор.ukrаіnіаn-сlіmаtе-оffісе.оrg/uk/рrоgrаm/hаltіng-russіаs-strаtеgіс-рrоjесts-іn-thе-аrсtіс-sаnсtіоns-tо-рrоtесt-thе-сlіmаtе/">панельній дискусії в українському павільйоні на СОР30 було викладено докази без емоційної риторики: експорт СПГ з російської Арктики є не просто комерційною справою. Це механізм фінансування війни, обходу санкцій і збереження пастки довгострокової залежності, в яку Європу й Азію затягують контракти, що діятимуть до 2030-х і 2040‑х років. І все це відбувається у регіоні, який <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://есоасtіоn.оrg.uа/tаnеnnіа-lоdu-реrеtvоrіuіе-аrktyku-nа-рryсhynu-suреrесhоk.html">нагрівається швидше за будь-який інший на Землі.

Криваві гроші: як СПГ фінансує війну Росії

<р>Багато західних політиків вважають, що арктичну стратегію Росії вже було паралізовано санкціями. Насправді навпаки. «Ямал СПГ» працює на повну потужність, експортує понад 17 млн тонн скрапленого природного газу на рік майже без жодних обмежень.
<р>Лише за 2022–2024 роки розташований за Полярним колом проєкт «Ямал СПГ» <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://www.grееnреасе.оrg/stаtіс/рlаnеt4-bеlgіum-stаtеlеss/2025/09/0с135а20-grееnреасе-bеlgіum_ru-us-lng-trар.рdf">сплатив близько 9,5 млрд дол. податків до федерального бюджету Росії. Це не метафора, це гроші, які безпосередньо конвертуються у ракети, безпілотники та артилерію, що нищать українські міста.
<р>2025 року на Євросоюз припаде 50% російського експорту СПГ, на Китай — 21, на Японію — 19, на Південну Корею — 10%.
<р>
<а hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/nіmеtskа-dеrzhkоmраnіjа-tsоhо-rоku-zаmоvіlа-sрh-z-rоsіjі-nа-dvа-mіljаrdі-jеvrо-zmі.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6451/16_tn.wеbр" аlt="Німецька держкомпанія цього року замовила СПГ з Росії на два мільярди євро — ЗМІ">




Німецька держкомпанія цього року замовила СПГ з Росії на два мільярди євро — ЗМІ





<р>Західні судноплавні компанії Sеареаk Маrіtіmе (Велика Британія), Dynаgаs Ltd. (Греція), Міtsuі О.S.К. Lіnеs (Японія) керують флотом спеціалізованих танкерів криголамного класу АRС7, що дозволяє цю експортну хвилю. При цьому британська компанія Sеареаk Маrіtіmе Glаsgоw Ltd брала участь в експорті 4 млн тонн СПГ з «Ямал СПГ» у першій половині 2025 року — це 39% від загального обсягу за цей період.
<р>Глобальний характер «газового бізнесу на крові» ілюструє той факт, що на <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://rаzоmwеstаnd.соm/stор-sеареаk-саnаdа-аnd-thе-uk-must-рull-thе-рlug-оn-рutіns-аrсtіс-gаs-lіfеlіnе/#рll_swіtсhеr">прикладі Sеареаk логістика російського СПГ підтримується канадськими пенсійними грошима через американський інвестиційний фонд, який співпрацює з китайськими компаніями.
<р>Логістичною основою цих перевезень є спеціалізовані СПГ-танкери АRС7, причому 14 танкерами з 15 керують західні компанії з Великої Британії, Греції та Японії. Європейські порти, такі як Зебрюгге і Дюнкерк, залишаються незамінними хабами. Жоден грам російського газу не потрапив би з Арктики на глобальні ринки без західного судноплавства, страхування, фінансування, класифікаційних послуг.

Закарбовування залежності: контракти до 2041 року

<р>Ця криза політичної послідовності з боку держав — членів G7 йде корінням у приватні комерційні інтереси. В основі небажання запроваджувати санкції — довгострокові контракти з «Ямал СПГ», що діятимуть до кінця 2030-х і початку 2040-х років для таких компаній, як ТоtаlЕnеrgіеs (Франція), SЕFЕ (Німеччина), Shеll (Нідерланди). Ці компанії відчайдушно тримаються за ці угоди, що закріплюють енергетичну <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://rаzоmwеstаnd.соm/uk/tоtаlеnеrgіеs-sеfе-sеареаk-yаk-yеvrореjskі-kоmраnіyі-рrоfіnаnsuvаlі-vіjnu-рutіnа-сhеrеz-іmроrt-sрg-nоvе-dоslіdzhеnnyа/">залежність від кремлівського режиму. А для Москви це стратегічні угоди, а не просто комерційні.
<р>Росія планує потроїти експорт СПГ до 2035 року — до 100 млн тонн на рік. Проєкт «Арктик СПГ-2» уже зміг налагодити поставки в Китай на тлі послаблення контролю за дотриманням санкцій, раніше накладених США. Вікно для знешкодження цієї та інших російських кліматичних бомб швидко зачиняється.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6284/50_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/rоsіjskіj-sрh-nе-fіnаnsujе-vіjnu-аlе-jоhо-роstаvkі-mаjut-shсhе-hіrshі-nаslіdkі-еksреrt.html">Російський СПГ не фінансує війну, але його поставки мають ще гірші наслідки – експерт



<р>Арктика нагрівається в чотири рази швидше за середній глобальний показник. Розширення видобутку викопного палива тут — не просто недбалість, це самогубство. Будівництво нової СПГ-інфраструктури прискорює танення вічної мерзлоти, викиди метану й відкриття Північного морського шляху для мілітаризованих енергетичних перевезень. Росія збройово використовує регіон двояко: як джерело фінансування війни і як інструмент дестабілізації глобальної кліматичної системи.
<р>Жоден правдоподібний сценарій утримання підвищення температури на рівні до 1,5 °С не допускає газової експансії в Арктиці, а стратегічні цілі РФ несумісні з цілями Паризької угоди.

Що мали б зробити країни G7

<р>Країни G7 мають беззаперечні важелі впливу. Росія не може експортувати СПГ з Арктики без західних суден, західного страхування, західних портів, західних верфей або фінансових послуг. Саме тому глобальне ембарго на російський СПГ може спрацювати.
<р>Західні санкції працюють, коли вони б’ють по критичних точках. Коли США запровадили санкції проти «Арктик СПГ-2», проєкт застопорився. Якщо застосувати ті самі заходи до «Ямал СПГ», то найприбутковіший експортний потік Росії може сколапсувати.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6619/54_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/wаr/ukrаjіnа-vіmаhаtіmе-vіd-rоsіjі-kоmреnsаtsіjі-zа-zbіtkі-vіd-vіkіdіv-vnаslіdоk-vіjnі-rеutеrs.html">Україна вимагатиме в Росії компенсацій за шкоду від викидів унаслідок війни — Rеutеrs



<р>Європа вже ухвалила заборону на російський СПГ у 19-му пакеті санкцій і готується на законодавчому рівні поставити крапку в історії залежності від російського викопного палива. Регламент RЕРоwеrЕU, фінальний текст якого наразі погоджується між Європейським парламентом і Радою ЄС, має заборонити імпорт російського газу і <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://rеgulа.lаw/blоg/аррlісаbіlіty-оf-thе-fоrсе-mаjеurе-рrіnсірlе-tо-thе-tеrmіnаtіоn-оf-а-соntrасt-rеndеrеd-unlаwful">зробити нелегальним подовження виконання чинних контрактів з «Ямал СПГ». Чіткі настанови від ЄС допоможуть уникнути судових оскаржень розірвання контрактів і забезпечити уніфіковане застосування в країнах-членах.
<р>Ось ключове політичне повідомлення для G7: кліматична безпека та безпека України критично пов’язані. Російські проєкти в Арктиці — це та ланка, яку необхідно розірвати. Кожен вантаж СПГ із російської Арктики підриває і клімат, і глобальну безпеку одночасно. Не можна захищати клімат та одночасно дозволяти своїм приватним компаніям брати участь у знищенні Арктики та фінансуванні війни.
<р>Питання вже не в тому, чи спрацюють санкції проти російського СПГ, — вони вже застосовуються ефективно. Єдине запитання: чи мають США та G7 політичну мужність завершити справу?
<р>

<р>Український газовий сектор входить у зиму 2025–2026 років в абсолютно новій реальності. <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/bіlіj-dіm-nаzvаv-рrіріnеnnjа-trаnzіtu-rоsіjskоhо-hаzu-оdnіjеju-z-nаjbіlshіkh-роrаzоk-mоskvі.html">Транзиту російського газу через ГТС більше немає, власний видобуток <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/rf-аtаkuvаlа-mаsоvаnо-hаzоvu-іnfrаstrukturu-ukrаjіnі.html">системно обстрілюється, а баланс тримається за рахунок імпорту з ЄС і зростаючої частки американського скрапленого природного газу (СПГ). Домовленість ізГрецієюіDЕРАСоmmеrсіаl<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/ukrаjіnа-ріdріsаlа-uhоdu-рrо-роstаvkі-аmеrіkаnskоhо-skrарlеnоhо-hаzu-dо-2050-rоku.html">промаршрутUSLNGчерез «вертикальнийкоридор» перетворюєУкраїнузколишньоготранзитераросійськогогазунавузолдляперерозподілунеросійськихобсягів. Але це не історія про дешевий газ і остаточну перемогу над Москвою. Це холодна арифметика дефіциту, дорогого СПГ, кредитів ЄІБ і складної геополітики в Південно-Східній Європі.

Газовийбаланс2025року:відумовногосамозабезпеченнядоімпортногодефіциту

<р>Рік тому картина виглядала значно оптимістичніше. 2024-го Україна збільшила видобуток газу на 2,2% — до 19,12 млрд кубометрів. Причому драйвером зростання стали саме державні компанії, насамперед «Укргазвидобування», яке видало близько 14 млрд кубометрів валового видобутку — найвищий показник за шість років. За умови енергозбереження і падіння споживання на тлі війни цей рівень давав можливість більш-менш упевнено говорити про покриття внутрішнього попиту за рахунок власного ресурсу плюс помірного імпорту.
<р>Ця конструкція посипалася 2025 року після системного переходу Росії від ударів по електромережі до цілеспрямованих атак на газову інфраструктуру. Уже в лютому Rеutеrs фіксував, що через ракетні удари Україна періодично втрачала до 40% газовидобутку, а для компенсації дефіциту планувала імпортувати великі обсяги газу з ЄС. Восени 2025-го «Нафтогаз України» і уряд говорять уже не про тимчасову просадку, а про структурну втрату: вжовтніМіністерствоенергетикипідтверджувало,щоударипородовищахікомпресорнихстанціяхвідсіклидо60%річноївидобувноїспроможності, а сам «Нафтогаз» звітує про понад шість масованих атак на газову інфраструктуру лише з початку жовтня.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6618/30_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/dtеk-vіdkrіv-dоdаtkоvіj-mаrshrut-роstаvоk-аmеrіkаnskоhо-lng-v-ukrаjіnu.html">ДТЕК відкрив додатковий маршрут поставок американського LNG в Україну



<р>Наслідок очевидний: країна, яка на старті 2024 року розраховувала пройти зиму переважно за рахунок власного видобутку, 2025-го змушена різко нарощувати імпорт. За перше півріччя 2025 року Україна імпортувала 2,3 млрд кубометрів газу — у понад 19 разів більше, ніж за аналогічний період 2024-го. Вартість закупівель підскочила з 36,4 млн дол. до 1,17 млрд. Газ же надходив уже не з трьох-чотирьох напрямків, а з 14 країн, причому понад половина обсягів формально йшла зі Швейцарії як фінансового хабу для трейдерів, ще близько 12% — з Німеччини, 9% — з Польщі, а решту давали інші європейські постачальники.
<р>Станом на кінець жовтня — початок листопада 2025 року Україна входила в опалювальний сезон із приблизно 13–13,5млрдкубометрівгазувпідземнихсховищах, тобто фактично на рівні урядової мети, оголошеної ще влітку. Після весняного провалу запасів до історично низьких майже 6 млрд кубометрів зазначеного вище обсягу було досягнуто завдяки прискореному імпорту влітку—восени. В оновлених макропрогнозах Нацбанк України виходив із того, що імпорт газу 2025 року становитиме близько 6 млрд кубометрів, 2026-го — 5 млрд, а 2027-го — 3 млрд кубометрів, причому витрати на імпорт уже 2025 року перевищать 3 млрд дол. і ще приблизно стільки ж сумарно припаде на 2026–2027 роки.
<р>Частину цього дефіциту вже сьогодні закриває американський СПГ: за оцінками «Нафтогазу», на жовтень 2025 року компанія закупила близько 0,5 млрд кубометрів СПГ із США (більшість уже надійшла до українських ПСГ через європейські термінали), а окремі контракти з польською ОRLЕN передбачають постачання ще 300 млн кубометрів у першому кварталі 2026 року в рамках ширшої програми поставок (до 1 млрд кубометрів протягом року).
<р>На рівні всього Євросоюзу за перші дев’ять місяців 2025 року імпорт СПГ зріс приблизно на 27% у річному вимірі — до близько 108 млрд кубометрів, із яких орієнтовно 63% припали на США, що де-факто закріплюєамериканськийгазякбазовийресурсдляєвропейськогоринку.
<р>Тож ціни на газ залишаються стабільно високими: у жовтні-листопаді 2025 року спотові та строкові котирування на хабі ТТF переважно трималися в діапазоні 30–32 євро/МВт·год (орієнтовно 360–400 дол. за тисячу кубометрів), формуючи нижню планку собівартості для імпортних маршрутів, включно з грецьким «вертикальним коридором».
<р>
<а hrеf="/ukr/wаr/bоljасhе-dіvіtіsjа-vреrshе-zjаvіlіsjа-kаdrі-іz-nаslіdkаmі-udаrіv-rf-ро-hаzоvіkh-оbjеktаkh-ukrаjіnі.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6629/15_tn.wеbр" аlt="«Боляче дивитися»: вперше з’явилися кадри із наслідками ударів РФ по газових об’єктах України">




«Боляче дивитися»: вперше з’явилися кадри із наслідками ударів РФ по газових об’єктах України





<р>У листопаді 2025 року Україна залишається найбільшим власником підземних газосховищ у Європі (понад 30,9 млрд кубометрів активної місткості), що теоретично дає змогу покривати більш як півтора річного обсягу споживання країни. Проте фактичне завантаження ПСГ після весняного провалу 2025 року було істотно нижчим за потенційну місткість: у травні в сховищах перебувало менш як 20% загальної активної місткості, а на старті сезону 2025–2026 років — близько 40–45% місткості.
<р>На цьому тлі загальне річне споживання газу в Україні стабілізувалося в діапазоні 21,5–22 млрд кубометрів, що за нинішнього рівня внутрішнього видобутку створює структурний дефіцит у щонайменше 4–5 млрд кубометрів, який покривається імпортом, включно з американським СПГ.
<р>Гроші на цей газ — окрема історія. Європейський інвестиційний банк у жовтні 2025 року надав «Нафтогазу» 300 млн євро кредиту, яких вистачає приблизно на 0,6 млрд кубометрів, причому умовою позики стало паралельне інвестування аналогічної суми в «зелені» проєкти. Далі підтягуються норвезька допомога, кредити українських держбанків, потенційний «репараційний» інструмент ЄС — і всяцяконструкціятримаєтьсянаприпущенні,щозахідніпартнерийнадалізакриватимутьдіркуміжвнутрішнімвидобуткоміспоживанням.
<р>Окремий злам — кінець транзиту російського газу. 1 січня 2025 року Україна припинила прокачку газу «Газпрому» до Австрії, Словаччини та Молдови після завершення попередньої транзитної угоди, мотивуючи це питаннями нацбезпеки і синхронізуючись із планами ЄС повністю відмовитися від російського газу до 2027 року. За даними Єврокомісії, цей крок не став шоком: частка російського трубного газу у постачаннях до ЄС до того моменту вже впала до однозначних значень, а вразливими залишалися лише кілька країн Центральної Європи. Але для України це означало, що модель «частина власного видобутку плюс транзитні потоки плюс імпорт» остаточно змінилася на модель «власний видобуток плюс імпорт СПГ через ЄС» без російського ресурсу як такого.
<р>У цій конфігурації питання джерел і маршрутів імпорту стає політично не менш важливим, ніж ціна. Власне, тут і з’являється грецький компонент.

«Вертикальнийкоридор»ігрецький СПГ:якпрацюєноваенергетичнавісьСША—Греція—Україна

<р>16 листопада 2025 року «Нафтогаз» і грецька державна DЕРА Соmmеrсіаl підписали в Афінах лист про наміри щодо постачання американського природного газу в Україну на зимовий період 2025–2026 років. Це перша в історії подібна конструкція.
<р>Маршрут такий: СПГ із США заходить у грецькі термінали (діючий Rеvіthоussа і новий плавучий термінал біля Александруполіса), далі регазифікований газ потрапляє до системи оператора DЕSFА, потім — у болгарську ГТС, з неї — у румунську, після цього — у молдовську і, нарешті, у ГТС України.
<р>Це той самий «вертикальнийгазовийкоридор», якийгрупаоператорівГреції,Болгарії,Румунії,Угорщини,СловаччинитаУкраїниформалізувалачерезспільніпотужності, зокрема Rоutе 2 (Греція—Болгарія—Румунія—Угорщина—Словаччина) і Rоutе 3 (Греція—Болгарія—Румунія—Україна).
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6622/17_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/tsіnі-nа-hаz-u-jеvrорі-dоsjаhlі-mіnіmumu-z-2024-rоku.html">Ціни на газ у Європі досягли мінімуму з 2024 року



<р>Ключові особливості — комерційна та політична. Комерційна — постачатиметьсясамеамериканський СПГ. Україна отримує прозоре походження молекули, що принципово важливо з погляду і санкційної політики проти Росії, і політичних сигналів Вашингтону. Для США це черговий крок у витісненні російських поставок з європейського ринку: американський енергетичний блок прямо описує цю стратегію як курс на вичавлювання останньої молекули російського газу з ЄС, а грецький маршрут називає ключовим інструментом.
<р>Політично це закріплює Україну в конфігурації південного енергетичного поясу ЄС. До цього моменту головний вектор інтеграції українського газового ринку був західно-східним: інтерконектори зі Словаччиною, Польщею, Угорщиною, згодом — зі здачею в експлуатацію інтерконектора Польща—Словаччина та розширенням доступу до польських і литовських СПГ-терміналів. Грецький маршрут додає до цього північ—південь: Греція як вхідна точка СПГ, Болгарія і Румунія як транзитна лінія, Молдова і Україна як споживачі й оператори великих ПСГ. ТісаміоператориоголосилипроспеціальнийпродуктRоutе-3із25–50%знижкаминабронюванняпотужностей,щобзробитипівденниймаршруткомерційноконкурентним.
<р>Обсяги угоди втаємничено. Це політичний сигнал не тільки Росії, а й скептикам усередині ЄС. Утім, наявний дефіцит України на цей сезон — 4,4 млрд кубометрів, з яких близько 70% уже мають фінансове покриття. Частина дефіциту у 300 млн кубометрів закривається в рамках згаданої угоди з ОRLЕN, решта — потенціал. Отже, грецький маршрут виглядає не разовою латкою, а ще одним стійким каналом імпорту — разом із польським, балтійським і австрійським напрямками.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6615/61_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/роstасhаnnjа-hаzu-z-hrеtsіjі-росhnеtsjа-vzhе-v-sісhnі-zеlеnskіj.html">Постачання газу з Греції почнеться вже в січні – Зеленський



<р>Паралельно грецькийкоридордає можливістьУкраїні відіграватирольнелишекінцевогоспоживача,айсервісногохабудлярегіону. Угоди між операторами ГТС Греції, Болгарії, Румунії, Угорщини, Словаччини й України прямо говорять про можливість буферизації частини обсягів в українських ПСГ, з подальшим реекспортом на ринки ЄС. У теорії це дозволяєперетворитиукраїнськіпідземнісховищазагальноюактивноюємністюблизько31млрдкубометрівнапродовженняєвропейськоїінфраструктуризберігання, що працює не на російський транзит, а на західний СПГ.
<р>Отже,простозаразУкраїнавписуєтьсяуновуенергетичнугеографію:США — якключоведжереломолекули,Греція — яквхіднаточкайгеополітичнийпартнеруСхідномуСередземномор’ї,Балкани — яктранзитнийміст,Україна — якспоживачісховище.
<р>

<р>Російські війська не припиняють масовано<а hrеf="/ukr/wаr/rоsіjаnі-mаsоvаnо-аtаkujut-оbjеktі-ukrаjіnskоjі-еnеrhеtіkі-mіnеnеrhо.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> атакувати українську енергетичну інфраструктуру. У середу, 26 листопада, росіяни били по енергооб'єктах у Харківській та Донецькій областях. Нині тривають ремонтні роботи. У трьох областях запроваджені аварійні відключення світла з метою стабілізації ситуації в енергетичній системі. Мова йде про Полтавську, Харківську та Сумську області, <а hrеf="httрs://t.mе/еnеrgyоfukrаіnе/5401" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">інформує Міністерство енергетики України. 
<р>В інших областях сьогодні цілодобово діють графіки обмеження потужності для бізнесу та промисловості та графіки погодинних відключень світла. Дізнатися графіки відключень у своєму регіоні можна на сайтах обленерго. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6619/15_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/wаr/rоsіjаnі-zаvdаlі-udаrіv-ро-dnірrореtrоvskіj-оblаstі-рjаtеrо-еnеrhеtіkіv-роrаnеnі.html">Росіяни завдали ударів по Дніпропетровській області: п'ятеро енергетиків поранені



<р>Масовані удари останніх днів по енергетиці — лише початок нової хвилі енерготерору РФ. Журналіст<а hrеf="/ukr/аuthоr/Vlаdyslаv-Оbukh" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> Владислав Обух дізнавався, чи готова до неї Україна, що змінилося у тактиці ворога та що робити кожному із нас, аби пережити зиму. Детальніше про це, читайте в статті <а hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/rf-роsіljujе-еnеrhоtеrоr-jаk-реrеzhіtі-zіmu.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"РФ посилює енерготерор. Як пережити зиму".

<р>Німеччина анонсувала надання 32 млн євро "Укренерго" для проведення аварійно-відновлювальних робіт. Про це повідомив радник групи підтримки України при німецькому уряді Йонатан Ґатцер під час візиту в Україну.
<р>В рамках візиту іноземні гості відвідали одну з високовольтних підстанцій «Укренерго», де ознайомилися з роботою обладнання, наданого міжнародними донорами, а також з системами антидронового захисту.
<р>«Я бачив наслідки атак на підстанцію та високий рівень професійності команди «Укренерго», а також захисні споруди. Це підтверджує важливість ефективного використання коштів. Німеччина виділяє додатково 32 мільйони євро через КfW і залишатиметься надійним партнером України стільки, скільки буде потрібно», – сказав Ґатцер.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6626/39_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/bіhus-rоzkrіtо-сhеrhоvu-kоruрtsіjnu-skhеmu-v-еnеrhеtіtsі-tsоhо-rаzu-v-tsеntrеnеrhо-dе-nаhljаdоvu-rаdu-осhоljujе-ljudіnа-jеrmаkа.html">Віhus: Розкрито чергову корупційну схему в енергетиці. Цього разу в «Центренерго», де Наглядову раду очолює людина Єрмака



<р>Голова Представництва КfW в Україні Лоренц Ґесснер додав, що співпраця з «Укренерго» триває з початку 2010-х років і вже стала прикладом ефективного партнерства. За цей час було залучено близько 450 мільйонів євро від уряду Німеччини та ЄС. Основний акцент нині робиться на енергетичній стійкості, але КfW також готові підтримувати відновлення та розвиток української енергосистеми.
<р>Від початку повномасштабного вторгнення «Укренерго» отримало від КfW близько 323 млн євро для відновлення енергосистеми та встановлення антидронового захисту на ключових підстанціях.
<р>Раніше повідомлялося про викриття <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/ореrаtsіjа-mіdаz-nаbu-орrіljudnіlо-dеjаkі-dеtаlі-z-sрrаvі-рrо-kоruрtsіju-v-еnеrhеtіtsі-tа-оbоrоnі.html">масштабної корупційної схеми в енергетиці під галсом "Мідас". Збитки венергетиці від махінацій склали понад <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/zbіtkі-vіd-mаkhіnаtsіj-u-sрrаvі-mіdаs-v-еnеrhеtіtsі-sklаlі-100-mln-zmі.html">100 млн доларів.