Дзеркало Тижня

Венесуела вивчає плани виходу з ОПЕК, повідомили Вlооmbеrg джерела, обізнані із ситуацією. Це може стати новим ударом по нафтовому картелю, у створенні якого країна брала участь понад шість десятиліть тому.За словами деяких співрозмовників, ідею виходу обговорювали під час переговорів з американськими посадовцями, однак остаточного рішення ще не ухвалено. Джерела попросили не називати їхніх імен через конфіденційність інформації. Рішення вийти з Організації країн-експортерів нафти стало б ще одним свідченням масштабної політичної переорієнтації Каракаса після того, як президент США Дональд Трамп усунув від влади багаторічного венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та взяв під контроль продаж нафти країни.Зростання впливу Вашингтона проявляється і в переговорах США з венесуельським керівництвом щодо отримання великої частки в нафтових родовищах країни — ще два роки тому такий розвиток подій був би немислимим.За словами обізнаних джерел, представники обох країн обговорюють цю пропозицію. Деякі співрозмовники повідомили, що одним із можливих варіантів, який розглядався, є 100-річна оренда кількох нафтових родовищ.Хоча така угода означала б майже безпрецедентне втручання США в економіку іншої держави, вона відповідає так званій «доктрині Донро» Трампа, спрямованій на розширення американського впливу в Західній півкулі.Трамп називав Венесуелу «51-м штатом» і заявляв, що США контролюють її нафту. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп опублікував фото з «51-м штатом» США. І це не Канада Цей крок також вписується в дедалі більш інтервенціоністський підхід адміністрації Трампа до бізнесу. Його уряд отримав частки в компаніях — від Іntеl до виробника рідкісноземельних матеріалів МР Маtеrіаls та літієвої компанії Lіthіum Аmеrісаs.Трамп також прагне отримати доступ до природних ресурсів за кордоном. Минулого року його адміністрація створила спільний інвестиційний фонд з Україною, який наповнюється доходами від українських проєктів у сфері видобутку корисних копалин, нафти й газу.Можливість безпосередньої участі уряду США у венесуельських нафтових проєктах демонструє, наскільки сильно змінюється галузь у період політичного переходу в країні. Великі міжнародні нафтові корпорації здебільшого обережно ставляться до Венесуели, тоді як незалежні видобувні компанії та інвестори, готові до більшого ризику, активно намагаються скористатися тим, що багато хто вважає найбільшою можливістю в нафтовій галузі з часів розпаду Радянського Союзу.

Втрачена велич

Колись Венесуела була одним із найпомітніших членів нафтового картелю, однак її значення зменшилося після того, як американські санкції та внутрішні потрясіння підірвали нафтову промисловість країни.За даними Вlооmbеrg, у липні Венесуела видобувала 1,16 млн барелів нафти на добу — менш як половину обсягу десятирічної давності. Водночас цього року видобуток зріс.З огляду на скорочення виробництва потенційний вихід Венесуели з ОПЕК навряд чи матиме значний негайний вплив на світові нафтові ринки, які нині перебувають під впливом наслідків війни США з Іраном.Проте ідея виходу набирає популярності на тлі публічного невдоволення зобов'язаннями членів організації, яке висловлювали Ірак та інші країни.Лише чотири місяці тому Об'єднані Арабські Емірати оголосили про вихід з ОПЕК, поставивши під загрозу єдність картелю та його здатність впливати на ціни на нафту.Вихід Венесуели ще більше посилив би сумніви щодо того, чи зможе ОПЕК на чолі із Саудівською Аравією зберегти єдність та вплив на нафтові ціни. Подальший розпад організації може втягнути її учасників у жорстку боротьбу за частку ринку, повторивши короткочасну цінову війну 2020 року.За словами одного з джерел, деякі американські посадовці бачать можливість створення нафтової наддержави на основі союзу США та Венесуели, яка могла б суттєво послабити вплив ОПЕК.Наразі Каракас не обмежений квотами ОПЕК на видобуток через масштабне падіння виробництва в попередні роки. Інше джерело зазначило, що звільнення Венесуели від будь-яких потенційних квот у майбутньому допомогло б країні максимально наростити видобуток у довгостроковій перспективі й таким чином сприяти зниженню цін.Вашингтон водночас міг би реалізовувати свої плани щодо нафтового сектору Венесуели, не будучи обмеженим зобов'язаннями країни перед іншою організацією, додав співрозмовник. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вlооmbеrg: Вихід ОАЕ з ОПЕК є екзистенційним викликом для нафтового картелю

Сприятливий момент?

Потенційний вихід Венесуели з ОПЕК може відкрити шлях для американських та інших міжнародних нафтових компаній до більшої участі у відновленні нафтової промисловості країни. Це потенційно збільшить глобальний надлишок нафти, який у найближчі роки прогнозують Міжнародне енергетичне агентство та інші провідні аналітичні організації.Вихід Каракаса став би перемогою для Трампа, який давно критикує ОПЕК за її здатність підвищувати ціни на нафту і, відповідно, витрати американських споживачів на пальне. Венесуела була однією з п'яти держав-засновниць ОПЕК у 1960 році і вважається країною, яка відіграла найбільшу роль у створенні організації завдяки наполегливій дипломатичній роботі тодішнього міністра нафтової промисловості Хуана Пабло Переса Альфонсо. Відтоді картель та його партнери відігравали значну роль на світових нафтових ринках — від арабського нафтового ембарго 1970-х років до масштабного скорочення видобутку, яке стабілізувало ціни та підтримало значну частину світової нафтової промисловості під час пандемії коронавірусу.Венесуела також відіграла важливу роль у створенні ОПЕК — альянсу, сформованого у 2016 році між основними членами картелю та країнами поза його межами, зокрема Росією. Це об'єднання тоді допомогло відродити вплив організації, який почав згасати.Однак останніми роками вплив коаліції знову, схоже, слабшає. Американські виробники сланцевої нафти та інші конкуренти в різних частинах світу зменшили її здатність впливати на ціни. А масштабні відкриття нафтових родовищ у Гаяні та Бразилії додатково послабили домінування ОПЕК у світовому видобутку.

Венесуела вже допустила американську SLВ до стратегічних даних про родовища, видобуток і характеристики нафтових пластів. Це створює основу для угоди, що має забезпечити Сполученим Штатам довгостроковий доступ до венесуельських нафтових запасів. Родовища зможуть передати в розробку американським виробникам, а видобуту сировину спрямовуватимуть на ринок США. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Над угодою працюють представники адміністрації президента США Дональда Трампа. Домовленість може бути підписана й оприлюднена найближчим часом. Її мета — гарантувати стабільні постачання сировини до Сполучених Штатів і потенційно знизити вартість імпортної нафти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Влада Венесуели відкриває нафтовий сектор для інвесторів зі США



За запропонованою схемою уряд США фактично закріпить за собою групу венесуельських родовищ. Переговори відбуваються на найвищому рівні між урядами США і Венесуели. Одним із можливих юридичних механізмів розглядається модель "оренди". Після цього окремі родовища можуть розподілити між американськими виробниками через аукціон або тендер.
У список із 17 родовищ, які зараз обговорюють сторони, входять нові ділянки у величезному нафтовому поясі Оріноко, а також зрілі родовища в районі озера Маракайбо. Частину з них зараз експлуатує невелика китайська компанія, яка отримала контракт ще за адміністрації Ніколаса Мадуро.
Чинне венесуельське законодавство у сфері вуглеводнів не передбачає оренди нафтових ділянок. Конституція країни водночас закріплює основні види діяльності нафтової галузі за державою. Нещодавно реформоване нафтове законодавство дозволяє працювати на родовищах через спільні підприємства та угоди про розподіл продукції. Водночас протягом десятиліть уряд Венесуели не дозволяв іноземним компаніям записувати місцеві запаси нафти на власний баланс.
Повні умови можливої угоди між Вашингтоном і Каракасом поки не оприлюднені. Експерти попереджають, що вона може викликати питання щодо відповідності Конституції Венесуели та стати предметом судових спорів. Міністр енергетики США Кріс Райт може відвідати Каракас уже наступного тижня.
Після того як США у січні захопили та усунули від влади колишнього президента Ніколаса Мадуро, Вашингтон намагається забезпечити стабільний потік венесуельської нафти на американські нафтопереробні заводи. Паралельно адміністрація Трампа просуває американські інвестиції у занепалу енергетичну галузь країни.
Наразі Венесуела видобуває близько 1,25 млн барелів нафти на добу. Країна володіє найбільшими підтвердженими запасами сирої нафти у світі, але її видобувний сектор багато років потерпає від нестачі інвестицій, технічних проблем та зношеної інфраструктури.
Адміністрація Трампа також перебуває під внутрішньополітичним тиском напередодні проміжних виборів, які мають відбутися пізніше цього року. Однією з проблем залишаються високі ціни на бензин. У Вашингтоні розраховують, що дешевші поставки нафти та збільшення видобутку можуть послабити цей тиск.
США також шукають способи поповнити Стратегічний нафтовий резерв. Йдеться, зокрема, про можливість обміну сирою нафтою з американськими виробниками. Наразі у стратегічному резерві зберігається близько 290 млн барелів нафти в підземних соляних сховищах. Це становить приблизно 41% від загальної місткості системи.
Поповнення запасів іде повільно через нестачу фінансування та ремонтні роботи у сховищах. США активно використовували резерв після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. До нього знову звернулися після початку війни з Іраном у лютому 2026 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прем'єр Індії зустрівся з тимчасовою лідеркою Венесуели: які питання обговорювали 



Нагадаємо, що ще у січні США заявили про намір безстроково продавати венесуельську нафту на світовому ринку під контролем Вашингтона. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив, що прибутки від продажу мали надходити на спеціальні рахунки під наглядом американського уряду. Дональд Трамп доручив підготувати реалізацію до 50 млн барелів підсанкційної сировини, яку передала тимчасова влада Венесуели.

Хоча після минулої суворої зими із масштабними ударами по тепловій генерації в Україні посилено намагаються виконати плани з установки розподіленої генерації (когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних установок, які до того роками стояли на складах без підключення), часу на своєчасне їх підключення може не вистарчити, пише у статті «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів» журналіст Владислав Обух.
Автор зазначає, що когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, таки можуть врятувати від замерзання окремі мікрорайони міст, але для великого міста, як-от Київ, їх буде недостатньо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Підготовка до опалювального сезону в Києві: експерт розповів, як самі кияни готують будинки до складної зими



Саме Київ минулої зими опинився у дуже складній ситуації із опаленням, коли були зруйновані окремі ТЕЦ міста. Станом на серпень столична влада заявила про виконання майже половини запланованих робіт із підготовки до наступного опалювального сезону, а частину запланованого мають закінчити до кінця року. У мерії заявляють, що першочергову увагу зосередили на створенні дублювальної системи забезпечення киян водою та теплом.
Також у місті розписали і план на чорний день та формують списки маломобільних жителів — самотніх літніх людей, людей з особливими потребами та сім’ї з дітьми з інвалідністю, які можуть потребувати відселення в разі тривалої відсутності тепла.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Газ стане страховкою для енергосистеми взимку 2026/2027 — експерт



Зі свого боку Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту звітує, що станом на середину серпня в масштабах країни загалом готові 75,6% резервного живлення для  об’єктів тепло- та водопостачання.
За даними відомства, на 1 серпня до опалювального сезону були готові 58% житлових будинків, 62,7% об’єктів соціальної сфери і 61,7% котелень.
Владислав Обух зазначає, що плани планами, а напружитись і пришвидшити роботи потрібно усім, «бо кожен ефективно використаний день літа й теплої частини осені гарантує бодай 0,01% полегшення для нас найближчої складної зими».
 

Через нові російські удари по Херсону, зокрема пошкодження ТЕЦ, опалювальний сезон у населеному пункті може бути надзвичайно складним. Місто має план підготовки до зими, однак для його реалізації бракує грошей і часу.
Про це в етері "Еспресо" розповіла депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій.
"Наразі є план незламності та потужності. Але для того, щоб його виконати, по-перше, треба гроші, а по-друге, треба час", — наголосила депутатка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Експерт оцінив реальність прогнозу про «дві години електроенергії на добу»



За її словами, навіть у випадку фінансування повністю виконати заплановане можна було б лише наступного року. Вона заявила, що необхідних грошей місту не надають.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів



У ніч проти 27 серпня російські війська атакували Херсон п'ятьма керованими авіабомбами, три з яких влучили. Унаслідок ударів вкотре пошкоджень зазнала ТЕЦ.
"Я так думаю, що КАБами цю ТЕЦ намагаються добити, щоб у нас уже точно від ТЕЦ опалення не отримувалося", — додала Погомій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини



Місту обіцяли встановити індивідуальні пункти обігріву, однак, за словами депутатки, наразі може йтися лише про кілька таких пунктів в одному з мікрорайонів.
"Індивідуальні пункти обігріву нам обіцяли, можливо в нашому місті в одному з мікрорайонів встигнуть поставити декілька. Все. Тобто, ТЕЦ добивають. Наша влада каже: на 60% ми готові. У минулому році ми теж були готові на 100% ще в липні місяці — не готові. І не будуть готові. І людям треба казати, що треба готуватися до дуже важкої зими", — зазначила депутатка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Києву бракує фахівців, часу та грошей, але основні заходи з підготовки до зими виконані вже на 50% — Кличко



Вона зауважила, що навіть розташування Херсона на півдні України не гарантує теплої зими, оскільки минулого року в місті були морози.
"Як буде в цьому році, ми не знаємо. Я не знаю, які зараз результати тих КАБів, що сьогодні вночі прилетіли. І якщо в ТЕЦ потрапить ще пару КАБів, то опалення від ТЕЦ чекати не варто", — підсумувала Погомій.
За інформацією "Нафтогазу", після удару станція зазнала критичних руйнувань: окупанти повністю вивели з ладу та знищили все обладнання для генерації тепла й електроенергії, що там ще залишалося.


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»



До старту опалювального сезону 2026/2027 залишається дедалі менше часу, а роботи за деякими напрямами виконано лише наполовину. А головне — найвразливішою ланкою залишається теплопостачання: локальної генерації, яку встигли розгорнути громади, може не вистачити для великих міст.
Журналіст Владислав Обух у статті "Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів" з’ясовував, наскільки реальною є заявлена готовність українських енергетиків і комунальників до нового опалювального сезону.

У ніч на четвер, 27 серпня, російські війська повторно атакували керованими авіабомбами Херсонську теплоелектроцентраль. Одразу чотири КАБи влучили у станцію, інформує "Група Нафтогаз".
Унаслідок атаки на території ТЕЦ вщент знищене енергогенеруюче та теплогенеруюче обладнання. Теплоелектроцентраль забезпечувала опаленням значну частину будинків у Херсоні. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Херсоні російські окупанти знищили запаси Червоного Хреста



"Мета атаки — це терор цивільного населення та спроба позбавити десятки тисяч херсонців джерела тепла напередодні опалювального сезону", — наголосив виконувач обов’язків голови правління "Нафтогазу" Сергій Федоренко.
Голова "Бюро комплексного аналізу та прогнозів" Сергій Дяченко в коментарі ZN.UА заявив, що панічні прогнози про "світло по дві години на добу взимку" є малоймовірними. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Газ стане страховкою для енергосистеми взимку 2026/2027 — експерт



Журналіст Владислав Обух у статті "Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів" розповів про підготовку енергетиків і комунальників до нового опалювального сезону.

Газ може стати важливим резервним ресурсом для забезпечення роботи української енергосистеми взимку 2026/2027 року на фоні російських атак, вважає голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.
У коментарі для ZN.UА Міністерство енергетики України запевнило, що врахувало досвід попередніх воєнних зим і зараз продовжує працювати над забезпеченням необхідних запасів природного газу, підтриманням стабільного видобутку, диверсифікацією джерел імпорту та посиленням стійкості об’єктів газової інфраструктури до можливих ударів ворога.
Там запевнили, що зараз особливо активно працюють над відновленням видобутку газу, оскільки газову генерацію дедалі більше використовують для підтримки роботи енергосистеми в умовах пошкодження електрогенераційних потужностей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Експерт оцінив реальність прогнозу про «дві години електроенергії на добу»



Зі свого боку Дяченко погоджується, що динаміка накопичення газу в сховищах України дуже непогана. Особливо у порівнянні із попередніми роками, коли блакитного палива ледве вистачало для проходження опалювального періоду.
Але з власним видобутком в Україні зараз майже катастрофа — росіяни від початку року майже 300 разів атакували об’єкти «Нафтогазу», а також додатково били по газовидобувних потужностях приватних компаній. Як наслідок значна частина видобутку зупинилась.
Тим не менше міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що  у підземних газосховищах уже накопичили 14,3 млрд кубометрів газу, що значно більше, ніж у цей час торік (приблизно 11 млрд кубометрів).
«І це непогано. Адже газ — важливе резервне паливо. Зокрема у країні на газі значна частина опалення. Також у нас не завжди вистачає високоманевренних резервів. Тому баланс зазвичай закриваємо завдяки тепловим електростанціям, які працюють на газі», — вважає Дяченко.
За його словами, газ — це той ресурс, «дістати» який російськими ударами «практично неможливо».

Про те, наскільки Україна готова до опалювального сезону 2026/2027, читайте у статті «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів».

Ймовірність тривалих відключень електроенергії цієї зими через російські удари по системах генерації та розподілу цілком можлива, але панічні прогнози про включення світла по дві години на добу є малоймовірними, заявив у коментарі ZN.UА голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.
Під час спілкування із журналістом Владиславом Обухом він зазначив, що захист підстанцій та інших складових системи передачі та розподілу електроенергії нині покращився, а самі енергетики навчилися швидко відновлювати такі об’єкти після пошкоджень.
«Так, тривалі вимкнення струму в разі поновлення інтенсивних атак на українську електросистему, ймовірно, будуть. Але не настільки, щоби справдилися прогнози про «щонайбільше дві години електрики на добу», — вважає Дяченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Цієї зими Росія націлиться на водопостачання — Шмигаль



Зі свого боку Міністерство енергетики жодних чітких прогнозів не дає та нагадує, що об’єми обмеження електропостачання, з огляду на ситуацію, визначає оператор системи передачі, тобто НЕК «Укренерго».
«З огляду на значну кількість чинників, прогнозування можливих графіків погодинних відключень має сценарний характер і залежатиме від наслідків можливих атак на об’єкти енергоінфраструктури та фактичного стану енергосистеми», — наголосили у пресслужбі Міністерства енергетики.
Про те, наскільки Україна готова до опалювального сезону 2026/2027, читайте у статті «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів».

Хоча до початку опалювального сезону в Україні залишилось ще два, максимум три місяці, до завершення запланованих робіт із підготовки до зими ще далеко. За певними напрямками готовність складає максимум 70%, а за іншими заледве 50%, вказує у статті «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів» журналіст Владислав Обух.
Основне завдання влади — посилити інженерний та фізичний захист об’єктів критичної енергоінфраструктури, оскільки повністю захистити здебільшого великі комплекси від атаки не вийде. Особливо на фоні дефіциту ракет. Однак дотримання плану підготовки до атак допоможе скоротити терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт у разі влучань.
У Міністерстві енергетики України у відповідь на запит ZN.UА повідомили, що паралельно тривають технічна підготовка потужностей генерації і електромереж до роботи в умовах підвищених навантажень. Також накопичують запас матеріалів і критичного обладнання, насамперед силових трансформаторів, автотрансформаторів, високовольтного обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для оперативної ліквідації наслідків можливих пошкоджень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кличко розповів, чи встигне Київ відновити енергооб'єкти до початку опалювального сезону



Перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді минулого тижня заявив, що цього літа в Україні відремонтували 4,8 ГВт генераційних потужностей, а також збудували майже 200 споруд другого рівня захисту. Ремонти ще 4 ГВт потужностей тривають. Загалом у планах на  2026 рік відновити та побудувати потужності понад 10 ГВт. Зокрема на деяких пошкоджених ТЕЦ і ТЕС встановлять обладнання із  виведених з експлуатації об’єктів Литви, Німеччини та Латвії.
Також, за словами міністра, в Україні запрацювали об’єкти розподіленої газової генерації загальною потужністю 1,8 ГВт і до кінця року планують запустити ще 800 МВт — тривають роботи з під’єднання понад 280 установок.
Найбільше когенераційних газових установок встановили у Київській області,  слідом йдуть Черкаська, Дніпропетровська, Волинська, Івано-Франківська, Сумська і Закарпатська.
Однак понад половину української електрогенерації забезпечують атомні електростанції, три із дев’яти атомних енергоблоків на підконтрольній Україні території зараз перебувають у ремонті. До настання холодів до енергосистеми планують під’єднати і їх.

Наступний опалювальний сезон, вочевидь, буде складнішим за попередній. Про це кажуть і президент, і прем’єр, і фахівці-енергетики та спеціалісти ЖКГ. Це, зрештою, розуміє кожен українець. Тож хоч як прикро, але доводиться говорити про ймовірність такого сценарію ледь не як про аксіому. Отже, маємо бути до цього готові. Завдання — максимально убезпечитися від ворожих атак (це — справа ППО й інженерного захисту) та підготуватися до швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури. У цьому допоможуть досвід ремонтів під час попередніх інтенсивних ворожих обстрілів і солідний (як запевняють у Міністерстві енергетики) запас обладнання та запчастин, зроблений за сприяння міжнародних партнерів.

Електроенергія: без графіків «по дві години на добу», але…

Хоча готуватися до наступної зими почали заздалегідь, бачимо, що за два-три місяці до потенційного початку опалювального періоду 2026/2027 до завершення запланованих робіт іще далеко. Як звітують у профільних відомствах та місцевих громадах, готовність за деякими напрямами — до 70%, за іншими — ледве наполовину.Одне з основних завдань — посилення інженерного та фізичного захисту об’єктів критичної енергоінфраструктури. Маємо розуміти, що повністю вберегти від ворожих ударів такі (зазвичай величезні) комплекси споруд неможливо. Тим паче коли Україні так бракує протиракет. Але попередня підготовка допоможе у разі влучань максимально скоротити терміни виконання аварійно-відновлювальних робіт, що особливо важливо в зимовий період. І, звісно ж, ідеться про захист від непрямого влучання ракет і атак безпілотників. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: як у Києві планують забезпечити місто теплом У Міністерстві енергетики України, відповідаючи на запит ZN.UА, розповіли, що паралельно тривають технічна підготовка генераційних потужностей і електромереж до роботи в умовах підвищених навантажень, ремонт електростанцій, накопичення аварійного запасу матеріалів і критичного обладнання, насамперед силових трансформаторів, автотрансформаторів, високовольтного обладнання та інших матеріально-технічних ресурсів, необхідних для оперативної ліквідації наслідків можливих пошкоджень.«Водночас інформація щодо фактичної забезпеченості окремих підприємств паливно-енергетичного комплексу резервним устаткуванням, кількості трансформаторів, автотрансформаторів, іншого обладнання, а також рівня сформованих аварійних запасів належить до інформації з обмеженим доступом, оскільки її поширення може створювати додаткові ризики для функціонування об’єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного стану», — наголосили у пресслужбі Міненерго.Як повідомив, виступаючи під час години запитань до уряду у Верховній Раді, перший віцепрем’єр — міністр енергетики Денис Шмигаль, в Україні цьогоріч уже відремонтували 4,8 ГВт генераційних потужностей, а також збудували майже 200 споруд другого рівня захисту. Ремонти 4 ГВт потужностей тривають. Загалом 2026 року заплановано відновити та побудувати потужності понад 10 ГВт. Зокрема планують установити обладнання з виведених з експлуатації ТЕС і ТЕЦ із Литви, Німеччини та Латвії.Також, за словами урядовця, в Україні вже працюють об’єкти розподіленої газової генерації загальною потужністю 1,8 ГВт. До кінця року хочуть установити ще 800 МВт. Роботи з під’єднання понад 280 установок тривають. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Києву бракує фахівців, часу та грошей, але основні заходи з підготовки до зими виконані вже на 50% — Кличко «Лідер із під’єднання когенераційних газових установок — Київська область, де встановлено понад 219 МВт. Більш як по 100 МВт потужностей установлено в Черкаській (129,3 МВт), Дніпропетровській (118,2 МВт), Волинській (113,6 МВт), Івано-Франківській (108,8 МВт), Сумській (103,6 МВт) і Закарпатській (100,3 МВт) областях», — деталізували у пресслужбі Міністерства енергетики.Водночас понад половину української електрогенерації, як відомо, забезпечують атомні електростанції. Денис Шмигаль повідомив, що зараз три з дев’яти атомних енергоблоків на підконтрольній Україні території перебувають у ремонті. До настання холодів усі блоки під’єднають до енергосистеми.Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко сподівається, що «тумблер спрацює» і РФ утримається від терористичних атак на ці енергооб’єкти.«Думаю, по АЕС ворог не стрілятиме. До того ж це дуже міцні об’єкти. Свого часу я як науковець займався проблемами міцності, навіть захищав дисертацію на цю тему. І трошки брав участь у розрахунках конструкції атомних електростанцій, там дуже серйозний запас», — розповів експерт у коментарі ZN.UА.Він також наголосив, що захист підстанцій та інших елементів системи передачі та розподілу електроенергії нині справді покращився. До того ж завдяки попередньому досвіду енергетики навчилися швидко відновлювати такі об’єкти після пошкоджень.«З усього цього — висновок: так, тривалі вимкнення струму в разі поновлення інтенсивних атак на українську електросистему, ймовірно, будуть. Але не настільки, щоби справдилися прогнози про «щонайбільше дві години електрики на добу», — заспокоює Дяченко. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюрократія проти тепла: 1,25 млрд грн для зимового Києва «гуляли» рахунками, поки місто їх не повернуло У Міненерго натомість жодних цифр не назвали, нагадавши, що прогнозні режими роботи Об’єднаної енергосистеми України, обсяги електроспоживання, очікувані баланси потужності та електроенергії, а також можливість вживати заходів з обмеження електропостачання визначає оператор системи передачі з урахуванням прогнозних погодних умов, доступності генераційних потужностей, графіків ремонтної кампанії, режимів роботи енергосистем суміжних держав, можливостей здійснення імпорту електроенергії та, звісно ж, безпекової ситуації.«З огляду на значну кількість чинників, які можуть впливати на роботу енергосистеми в умовах воєнного стану, прогнозування можливих графіків погодинних відключень має сценарний характер і залежатиме насамперед від наслідків можливих атак на об’єкти енергоінфраструктури та фактичного стану енергосистеми», — підсумували у пресслужбі Міністерства енергетики.

Газового «голоду» цієї зими не буде. А що з теплом?

У Міненерго також запевнили ZN.UА, що досвід опалювального сезону 2025/2026 урахували й у питанні задоволення потреб країни у блакитному паливі: «Пріоритетами залишаються забезпечення необхідних запасів природного газу, підтримання стабільного рівня власного видобутку, диверсифікація джерел імпорту та посилення стійкості об’єктів газової інфраструктури до можливих атак. Важливим напрямом підготовки до осінньо-зимового періоду залишається відновлення пошкоджених об’єктів газовидобування та створення резервів для надійної роботи газотранспортної системи».У відомстві додали, що газову генерацію дедалі більше використовують для підтримки роботи енергосистеми в умовах пошкодження електрогенераційних потужностей. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Для двох районів Києва будують теплові станції, але на комфортну температуру в оселях їх може не вистачити Сергій Дяченко погоджується: ситуація з накопиченням газу непогана — особливо якщо порівнювати з деякими попередніми роками, коли блакитного палива для проходження опалювального періоду нам ледь вистачало. Та й то завдяки не надто суворим зимам.З іншого боку, зараз значно гірше з власним газовидобуванням — ворог посилив обстріли виробничої інфраструктури. Загалом від початку року РФ майже 300 разів атакувала об’єкти «Нафтогазу». Дісталося й приватним компаніям. І, незважаючи на оперативні ремонти, роботу частини видобувних потужностей зупинено, обсяги внутрішнього видобутку неабияк скоротилися.За таких умов пришвидшені темпи закачування у підземні газосховища як власного, так і імпортованого ресурсу додають бодай трохи оптимізму. За інформацією Дениса Шмигаля, у ПСГ накопичили вже 14,3 млрд кубометрів газу — набагато більше, ніж на цей час торік (приблизно 11 млрд кубометрів).«І це непогано. Адже газ — важливе резервне паливо. Зокрема у країні на газі значна частина опалення. Також у нас не завжди вистачає високоманеврових резервів. Тому баланс зазвичай закриваємо завдяки тепловим електростанціям, які працюють на газі. Отже, якщо обладнання працюватиме, ресурс для нього буде. До того ж це той ресурс, «дістати» який російськими ударами практично неможливо», — коментує Дяченко.Крім того, відновити газотранспортну інфраструктуру набагато легше, ніж електроенергетичну.«Та й удари по устаткуванню газових мереж — непросте завдання. Влучити по такому невеликому (особливо якщо порівняти з ТЕЦ) об’єкту ракетою доволі складно. А від «шахедів» ми потихеньку навчилися захищатись. Удари ж по трубах газогонів також неефективні», — вважає голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів».Ілюструючи свої слова, він нагадав про спроби донецьких незаконних збройних формувань учиняти теракти на магістральних газогонах. Зазвичай за тиждень-два після атак усе вдавалося відновлювати.«А по-друге, в нас дуже розгалужена ця система. Розподільні мережі взагалі під землею, а магістральні мають альтернативні «нитки», тож завжди є можливість прокачати паливо в обхід пошкодженої ділянки», — каже експерт. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде» За оцінками Дяченка, достатніми є й накопичені в Україні обсяги вугілля. Але тут ситуація дещо інша. Йдеться радше не про швидкі темпи його закупівлі, а про істотне скорочення потреб у такому паливі. Адже в нас, на жаль, залишилося дуже мало тепло- й електрогенерації, яка на ньому працює.І найбільший головний біль, звісно ж, — забезпечення українців теплом. Після минулої зими посилено увагу до виконання планів установлення розподіленої генерації — локальних джерел тепла й електроенергії (когенераційних установок, блочно-модульних котелень, газотурбінних установок). Адже не секрет (і ZN.UА торік писало про це), що доки попередньої зими «не припекло», у багатьох громадах таке обладнання — здебільшого подароване міжнародними партнерами та благодійниками — роками простоювало на складах чи й просто неба. Тепер держава спростила дозвільні процедури, запровадила митні та податкові пільги під час ввезення енергообладнання. Та й громади після уроків минулої зими помітно активізувалися. Єдине: чи не запізно? Згадані когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, справді можуть урятувати від замерзання окремі мікрорайони. Але для великого міста, як-от, приміром столиця, їх недостатньо.До речі, в Києві відзвітували про виконання майже половини запланованих робіт із підготовки до опалювального сезону. Низку великих проєктів мають завершити до кінця року. За словами міського голови Віталія Кличка, одне з головних завдань — створення дублювальної системи, яка забезпечуватиме киян теплом, електроенергією та водою у разі руйнування великих генераційних об’єктів.Думають і про альтернативу на чорний день. У столиці заздалегідь формують списки маломобільних жителів, які можуть потребувати тимчасового переселення у разі тривалої відсутності теплопостачання. Насамперед йдеться про самотніх літніх людей, людей з особливими потребами та сім’ї з дітьми з інвалідністю. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: штаб оцінив готовність регіонів до опалювального сезону Тим часом у Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту повідомили, що на середину серпня в масштабах країни забезпечено 918,5 МВт (75,6% потреби об’єктів тепло- та водопостачання) резервного живлення. Непокрита потреба — 296,2 МВт.«Станом на 1 серпня до опалювального сезону підготовлено 83 553 житлові будинки, або 58% від плану; 14 962 об’єкти соціальної сфери, або 62,7%; 10 590 котелень, або 61,7%; 10,4 тис. км теплових мереж; 2457 водопровідних та 1516 каналізаційних насосних станцій», — деталізували у міністерстві.Проте тут маємо два запитання: чи вистачить часу до настання холодів для виконання всіх запланованих робіт? І друге: чи достатньо було заплановано для того, щоби наші міста, попри ворожі атаки, трималися й не замерзли взимку? Оцінки чуємо різні. Але з тим, що зараз варто «напружитися», погоджуються, мабуть, усі. Бо кожен ефективно використаний день літа й теплої частини осені гарантує бодай 0,01% полегшення для нас найближчої складної зими.

Венесуела ще на початку року почала відкривати нафтовий сектор для американських інвесторів і готувати зміни до закону про вуглеводні. Тепер американська нафтосервісна компанія SLВ отримала доступ до даних про нафтові родовища Венесуели за контрактом із державною РDVSА.  Проєкт охоплює дані про характеристики покладів, видобуток у реальному часі та інші ключові показники. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
SLВ зможе впорядкувати та оновити великі, але застарілі бази РDVSА, які роками залишалися без належної модернізації. Додаткової шкоди інформаційній інфраструктурі завдала нещодавня кібератака. Венесуела понад десять років не публікує регулярної нафтової статистики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Роlіtісо: США збираються безстроково продавати нафту з Венесуели



Останній щорічний бюлетень Міністерства нафти країни вийшов у 2015 році. РDVSА щомісяця передає ОПЕК лише обмежені дані про видобуток. Нестача достовірної інформації ускладнює залучення інвесторів до родовищ, а також контроль видобутку, переробки та експорту.
Контракт із SLВ охоплює управління даними від характеристик нафтових пластів до показників видобутку в реальному часі. Компанія також надаватиме низку технологічних послуг. Точний масштаб угоди сторони не розголошують. SLВ зможе використовувати сучасні рішення, зокрема штучний інтелект, щоб розширити, модернізувати та підвищити надійність венесуельських нафтових баз даних.
Головна мета угоди полягає у цифровізації та об'єднанні всієї інформації нафтової галузі для РDVSА і Міністерства нафти. Контракт також передбачає передачу технологій та навчання персоналу. У перспективі потенційний інвестор зможе отримувати необхідну інформацію про конкретне родовище з хмарної системи.
Це має спростити доступ до даних, які Венесуела протягом десятиліть ретельно обмежувала. Деякі дані тепер доводиться відновлювати з паперових документів. Саме модернізація та консолідація такої інформації має стати одним із ключових завдань SLВ у Венесуелі.
Водночас багато деталей контракту залишаються невідомими. Сторони не розкрили ані його тривалості, ані механізму оплати. Під час переговорів обговорювали можливість розрахунків у натуральній формі, зокрема нафтою. Грошові перекази можуть бути складними, оскільки США контролюють доходи від венесуельського нафтового експорту, що суттєво обмежує можливості Каракаса.
Минулого тижня Міністерство нафти Венесуели та посольство США в Каракасі підтвердили укладення угоди між РDVSА і SLВ. Її метою вони назвали модернізацію розвідки та видобутку. Керівник SLВ у Мексиці, Центральній Америці та Венесуелі Вільям Антоніо заявив на конференції в Х'юстоні, що реалізація контракту почалася одразу після підписання.
У 2019 році Вашингтон запровадив жорсткі санкції проти енергетичного сектору Венесуели. На той момент РDVSА вже мала мільярдні прострочені борги перед різними компаніями, серед яких були й постачальники нафтосервісних послуг, зокрема SLВ. Через цей досвід компанії, які зараз готові працювати з РDVSА, намагаються убезпечити себе від нових проблем з оплатою.
Ще однією перешкодою залишаються численні тимчасові програмні рішення, які РDVSА встановлювала для обходу технологічних проблем. Санкції довгий час не дозволяли американським постачальникам технологій працювати з венесуельськими державними компаніями. Через це інформаційна інфраструктура РDVSА стала фрагментованою та складною для модернізації.
Попри ці проблеми, угода зі SLВ вперше надасть зовнішній компанії масштабний доступ до ключової статистики РDVSА. Венесуела протягом останніх десятиліть жорстко контролювала цю інформацію. Тепер американська компанія фактично отримає можливість упорядкувати одну з найзакритіших баз даних світової нафтової галузі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Венесуельська нафта може піти до США замість Китаю



Нагадаємо, що Венесуела паралельно розширює енергетичне співробітництво з Індією та шукає нових партнерів для нафтового сектору. Тимчасова лідерка країни Делсі Родрігес під час візиту до Нью-Делі 3–7 червня провела переговори з прем’єром Нарендрою Моді. Індія заявила про зацікавленість у збільшенні поставок венесуельської нафти та інвестиціях у місцеву нафтову галузь. Індія імпортує близько 90% споживаної нафти, тому Венесуела набуває для неї більшого значення як альтернативне джерело енергоносіїв.

Російські окупаційні війська в ніч на вівторок, 25 серпня, завдали ударів по енергетичних об'єктах у низці областей. Унаслідок влучання в енергетику Херсонська, Донецька, Сумська, Дніпропетровська та Чернігівська області частково знеструмлені, розповіли в Міністерстві енергетики України.
Нині енергетики розпочали відновлювальні роботи у тих населених пунктах, де дозволяє безпекова ситуація. У відомстві вказали, що сьогодні не будуть застосовуватися графіки погодинних відключень та обмеження потужності для промисловості та бізнесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни атакували енергетику та будинки в Чернігові та області: частина міста знеструмлена



Водночас у Міненерго закликали громадян зменшити використання потужних електроприладів у вечірній час доби. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія завдала масованих ударів по Запоріжжю: 11 людей поранено, пошкоджено енергетику та будинки



22 серпня війська РФ масовано атакували кілька енергетичних об’єктів в Одеській області. Енергетична інфраструктура у цьому регіоні зазнала значних пошкоджень. Відновлення пошкоджених об’єктів потребуватиме часу.

Україна створила інженерно-технічний захист для енергетичних об'єктів, який допомагає захищати їх навіть після влучання балістичних ракет. Також енергетики та інженери розробили укриття для об'єктів різного рівня та потужності.
Про це заявив міністр енергетики Денис Шмигаль під час шостого саміту перших леді та джентльменів.
"Створюємо нову архітектуру роботи. Ми розробили унікальні укриття для енергетичних об'єктів різних рівнів і потужностей. Наші енергетики та інженери створили унікальний інженерно-технічний захист, який допомагає захистити енергетичні об'єкти навіть після прильоту балістичних ракет. Пошкодження ремонтується за тиждень, а не за місяці", — сказав міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як Україні збудувати найстійкішу енергосистему Європи



Шмигаль зазначив, що українська енергосистема нині проходить безпрецедентний етап змін через повномасштабну війну та регулярні балістичні удари Росії.
"Хочу зазначити, що все це вдається також завдяки потужній і постійній підтримці наших партнерів", — додав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС виділив Україні додаткові 30 млн євро на підтримку енергетики



Майже 6000 тонн енергетичного обладнання цьогоріч уже відправили з розподільчих хабів до регіонів і громад України. Йдеться про генератори, трансформатори, когенераційні установки та блочно-модульні котельні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Швеція передала Київщині захисні конструкції для енергетичних об'єктів



Водночас Шмигаль попередив, що зима буде складною, оскільки Росія продовжує війну на виснаження.
"Чи буде наступна зима легкою? Ні. Ворог веде війну на виснаження. Енергетика залишиться його головною ціллю", — підсумував міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Майбутня зима є небезпечнішою для України, ніж попередні: Вlооmbеrg пояснює, чому



Майбутнє української енергетики — розумні мережі, мікромережі, накопичувачі та енергетичні громади. Але без єдиної логіки розвитку окремі пілотні проєкти ризикують перетворити модернізацію на технологічний "зоопарк" із несумісними стандартами й дорожчим відновленням для всіх.
Енергетик Сергій Єрмілов у статті "Як Україні побудувати нову енергосистему без технологічного хаосу" пояснює, чому перші кроки трансформації мають бути керованими, а не лише швидкими, і яка інвестиційна модель дасть можливість перетворити локальні пілоти на національну систему.

Норвегія продовжить розробку нафтових і газових ресурсів Баренцевого моря незалежно від позиції Європейського Союзу щодо арктичного буріння. Осло вважає нові родовища необхідними для збереження нинішніх обсягів видобутку щонайменше до 2035 року. Після скорочення російських поставок країна стала найбільшим постачальником природного газу до Європи. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Про це заявив міністр енергетики країни Тер'є Осланд. За його словами, Осло також більше не розглядає себе як "зелену батарею" Європи. На неї припадає близько 30% газового попиту як Європейського Союзу, так і Великої Британії. Минулого року видобуток газу в країні був близьким до рекордного рівня. Видобуток нафти водночас став найвищим із 2009 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Норвегія планує збільшити видобуток газу, щоб замінити постачання з РФ – Вlооmbеrg



Офіційні прогнози показують, що після 2030 року виробництво може різко скоротитися. Уникнути цього можна лише за умови відкриття та розробки нових ресурсів. Саме тому норвезький уряд вважає Баренцеве море одним із ключових регіонів для майбутнього енергетичного сектору.
"У сучасних геополітичних та безпекових умовах, а також враховуючи ситуацію з ресурсами, я вважаю, що продовження діяльності в Баренцевому морі служить як норвезьким, так і європейським інтересам", — сказав Осланд в інтерв'ю Rеutеrs напередодні енергетичної конференції ОNS, яка починається у Ставангері в понеділок.
Євросоюз наразі підтримує заборону на нове буріння в Арктиці з екологічних причин. Водночас у Брюсселі розглядають можливість перегляду цієї позиції через побоювання щодо енергетичної безпеки. Норвезький уряд тим часом не планує чекати остаточного рішення ЄС. Екологічні організації критикують позицію Осло.
"Родовища, відкриті сьогодні, ризикують бути введеними в експлуатацію саме тоді, коли попит на газ у Європі різко падає, що створює очевидний ризик активів, які не зможуть повністю окупити вкладення", — заявив політичний радник Grееnреасе Паал Фрісвольд.
Норвезькі енергетичні компанії, однак, продовжують планувати нові бурові роботи. Вони розраховують знайти великі запаси вуглеводнів. Найбільша нафтова компанія країни Еquіnоr також підтримує подальше освоєння Баренцевого моря. Генеральний директор Еquіnоr Андерс Опедал заявив, що нафту та скраплений природний газ із цього регіону можна продавати в будь-якій частині світу. За його словами, навіть якщо ЄС відмовиться від таких поставок, Норвегія знайде інші ринки.
"Єдине, що від цього постраждає, це фактично європейська безпека. У нас є гнучкість. Якщо Норвегія має залишатися довгостроковим постачальником нафти та газу до Європи, тоді Арктика має бути частиною цієї дискусії", — сказав Опедал у кулуарах конференції ОNS.
Уряд Норвегії планує зберігати видобуток і експорт нафти та газу приблизно на нинішньому рівні щонайменше до 2035 року. Баренцеве море має відіграти важливу роль у досягненні цієї мети. Під час переговорів із представниками ЄС Норвегія також наводить екологічні аргументи на користь видобутку. Осло зазначає, що відкриті для нафтової діяльності ділянки Баренцевого моря не покриті льодом. У цьому сенсі вони схожі на Північне море. Норвезька влада вважає, що це знижує ризики розливів нафти та інших негативних наслідків.
Водночас Осланд наголосив, що освоєння ресурсів Баренцевого моря є суверенним правом Норвегії. За словами міністра, Норвегія розвиватиме ці райони навіть у разі збереження позиції ЄС щодо мораторію. Після цього вже сам Євросоюз вирішуватиме, чи вводити обмеження на купівлю такого газу або нафти. Арктичну нафту у будь-якому разі можна буде продавати на світовому ринку.
Водночас Норвегія не відмовляється від тісної співпраці з Європою в енергетичній сфері. Осланд закликав європейські держави зміцнювати стабільні джерела генерації. Їхні можливості скоротилися через закриття вугільних і атомних електростанцій та недостатні інвестиції у нові газові потужності.
Міністр вважає, що сильніша базова генерація допоможе знизити ціни та зробить обмін електроенергією між державами більш збалансованим. Майбутнє європейської енергетики він пов'язує із сильною та інтегрованою системою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Начальник сухопутних військ Норвегії: НАТО готується захищати "кожен сантиметр" Арктики від Путіна



Нагадаємо, що Норвегія вже розширює видобуток енергоресурсів, щоб зберегти роль одного з ключових постачальників для Європи. Уряд схвалив перезапуск трьох газових родовищ Аlbuskjеll, Vеst Еkоfіsk і Тоmmеlіtеn Gаmmа у Північному морі, закритих ще у 1998 році. На відновлення їхньої роботи планують витратити близько 19 млрд норвезьких крон. Видобуток мають розпочати наприкінці 2028 року та продовжувати до 2048-го, отримавши від 90 до 120 млн барелів нафтового еквівалента. Влада також відкрила для розвідки 70 нових ділянок, зокрема 38 у Баренцевому морі, 10 у Норвезькому та 22 у Північному.

Спроби Індії стримати глобальний стрибок цін на нафту шляхом рекордних закупівель російської сировини опинилися під загрозою. Третій за величиною імпортер нафти у світі зіткнувся із жорсткою конкуренцією з боку Китаю, який випередив її у боротьбі за танкерні партії з РФ через масштабні збої в постачанні з Близького Сходу, інформує Rеutеrs.

Китай нарощує обсяги

У серпні Китай збільшив імпорт морської нафти з Росії до приблизно 1,25 млн барелів на добу. Хоча цей показник дещо нижчий за липневі 1,423 млн барелів на добу, липень та серпень стали найпотужнішими місяцями за обсягами постачань для китайських переробників починаючи з квітня. Пекін, який раніше ігнорував санкції Заходу, змушений шукати нові джерела сировини через війну на Близькому Сході та морську блокаду США у танкерних маршрутах Ірану. На тлі цих подій поставки іранської нафти до Китаю в серпні впали до 340 тисяч барелів на добу (у липні було 329 тисяч, у червні — 361 тисяча), що становить лише третину від березневого обсягу в 1,14 млн барелів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Туреччина різко скоротить імпорт нафти з російських портів у серпні — Rеutеrs Традиційно Китай закуповує основну частину російської нафти сорту ЕSРО через східні порти, а також близько 1 млн барелів на добу через трубопроводи, залишаючи сорт Urаls із європейських портів РФ для інших покупців. Якщо у червні частка азійських портів у китайському морському імпорті з РФ становила 78%, а в липні 90%, то в серпні ще й частка сировини з європейських портів Росії зросла до 31%.

Удар по ринку пального

Зміна китайських маршрутів боляче вдарила по Індії, яка зазвичай отримує основну масу російської нафти саме з європейських портів РФ. За даними аналітичної компанії Крlеr, ситуація для індійського ринку виглядає наступним чином:

Загальний імпорт російської нафти до Індії в серпні впав до 1,87 млн барелів на добу проти рекордних 2,79 млн у липні та 2,73 млн у червні.Частка постачань із європейських портів РФ до Індії в серпні зросла до 97,4% (проти 93,4% у липні), але їхній фізичний обсяг скоротився майже на 30% — до 1,82 млн барелів на добу, що означає втрату близько 770 тисяч барелів щодня.Загальний імпорт сирої нафти в Індію в серпні впав до 4,17 млн барелів на добу (проти 5,06 млн у липні), що є найнижчим показником з моменту початку війни на Близькому Сході.

Хоча аналітики очікують коригування індійських показників у бік збільшення до кінця місяця, Індія вже стикається з труднощами у пошуку заміни російським барелям, які тепер прямують до Китаю. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Росія прискорила експорт нафти до Азії через Арктику — Rеutеrs Це загрожує ланцюговою реакцією для всього азійського ринку, де спостерігається дефіцит бензину та дизельного пального. Індія є ключовим експортером світлих та середніх дистилятів, відвантаживши у липні та серпні по 1,29 млн барелів на добу (найвищі показники з вересня минулого року). Проте дефіцит сировини на індійських НПЗ проявиться вже починаючи з вересня, і якщо це призведе до скорочення експорту готового пального, криза постачання в Азії лише загостриться.Раніше повідомлялося, що на тлі атак на портову інфраструктуру морський експорт російської сирої нафти впав до найнижчого рівня з кінця квітня. Поставки скорочуються вже п’ять тижнів поспіль, а минулого тижня Новоросійськ не завантажив жодного нафтового танкера.

Тимчасово окупована Запорізька атомна електростанція 8 серпня двічі втрачала зовнішнє електроживлення, через що її власні потреби тимчасово забезпечували дизель-генератори. Тепер Міжнародне агентство з атомної енергії отримало інформацію про вибух безпілотника на автобусній зупинці, якою користуються працівники тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Водночас пошкоджень, які б вплинули на ядерну безпеку чи захищеність станції, не зафіксовано. Про це МАГАТЕ повідомило у Х.
За даними, наданими агентству, дрон вибухнув біля ЗАЕС близько 06:00. Унаслідок інциденту одна людина загинула, а загалом постраждали 16 працівників і підрядників, троє з них — у тяжкому стані. Директор станції охарактеризував подію як найгірший інцидент, з яким станція зіткнулася за весь час. МАГАТЕ також отримало інформацію про атаки в промисловій зоні Запорізької АЕС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЗАЕС знову підключена до енергосистеми за посередництва МАГАТЕ — Rеutеrs



"Пошкоджень, які б вплинули на ядерну безпеку чи захищеність, не зафіксовано. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі закликав військове командування, відповідальне за ці дії, а також усіх, хто завдає ударів по атомних електростанціях та їхньому персоналу, негайно припинити такі неприйнятні дії", — зазначили в агентстві.
За словами Гроссі, такі дії є неприйнятними, суперечать семи основним принципам і п’яти принципам ядерної безпеки та створюють серйозні ризики для безпеки атомних об’єктів під час війни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ІSW пояснив, навіщо Росія звинувачує Україну в атаках на ЗАЕС



Нагадаємо, що ризики для ядерної безпеки на окупованій Запорізькій АЕС зростають і через регулярні втрати зовнішнього електроживлення. 4 серпня станція вдруге від початку місяця увійшла у стан блекауту та близько години працювала на дизель-генераторах, після чого о 14:20 живлення відновили. Це був уже 12-й блекаут ЗАЕС від початку 2026 року та 24-й від моменту російської окупації станції.

У Києві виконали 50% із запланованого обсягу робіт щодо підготовки міста до зими, заявив міський голова Віталій Кличко. Він зазначив, що підготовка до зими продовжується, але для реалізації великих проєктів необхідно більше часу.
«Враховуючи, що основною ціллю ворога є зруйнувати систему теплопостачання, що є без перебільшення — геноцидом, ми готуємося до дуже складної зими. Минулої зими, в сильні морози, агресор цілеспрямовано бив по енерго- та теплогенеруючих об’єктах. І, готуючись до опалювального сезону, наше головне завдання — підготувати дублюючу систему. Система теплопостачання в Києві – одна з найбільших у Європі, будували її десятиліттями. І за такий короткий проміжок часу докорінно змінити її неможливо», — зазначив Кличко в ефірі телеканалу «Київ».
Він зазначив, що у разі руйнування великих генеруючих підприємств, кияни все одно мають отримати тепло, світло та воду. Однак втілити це дуже складно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Бюрократія проти тепла: 1,25 млрд грн для зимового Києва «гуляли» рахунками, поки місто їх не повернуло



«Нам не вистачає фахівців, не вистачає коштів. І дуже обмаль часу. Втім, ми працюємо над цим. Сьогодні говоримо про те, що майже половину запланованого виконали. Але цей показник — середнє арифметичне значення десятків робіт та проєктів. Вони різні за масштабами, специфікою, обладнанням, яке необхідне, і ще низкою чинників. Звідси випливають обсяги витрат та терміни виконання. Так, частина проєктів виконана на 90% і більше, інші – об’єктивно неможливо виконати за квартал чи пів року. Основні заходи з підготовки плануємо завершити до початку опалювального сезону. Фундаментальні проєкти, які ще й передбачають виробництво обладнання, — до кінця року», — підсумував Кличко.
Київ нарощує місцеву генерацію, щоб частково компенсувати 1200 МВт потужності, втрачених через російські удари по ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Повністю замінити великі ТЕЦ невеликими станціями місто не зможе, але вони мають зменшити залежність від зовнішнього живлення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»



У березні Київрада затвердила план енергостійкості столиці, який передбачає розвиток розподіленої генерації та резервного живлення. Однак сума, в яку Києву має обійтися План стійкості, затверджений раніше РНБО, є непідйомною для столиці. Тому місцева влада запропонувала взяти на себе частину цієї суми, а іншу залучити з інших джерел. Щоправда, станом на початок серпня з обіцяних Кабінетом міністрів 14 млрд грн до столичної скарбниці надійшло ледь 3 млрд грн.
Докладніше про підготовку Києва до зими та проблеми міської енергетики у статті ZN.UА «Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини» та «Скільки тепла потрібно Києву, або Що треба зробити, аби пережити зиму» розповідає директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

Через пошкодження енергетичних об’єктів унаслідок бойових дій та обстрілів частина споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській, Чернігівській, Херсонській та Харківській областях наразі не має електропостачання. Міністерство енергетики України у своєму Теlеgrаm-каналі повідомляє, що відновити електропостачання намагаються всюди, де це дозволяє безпекова ситуація.
«Енергетики роблять усе, аби якнайшвидше заживити усіх споживачів»,— йдеться у повідомленні. 
Також зазначається, що на сьогодні введення обмежень на споживання електроенергії не очікується. У разі змін в електропостачанні споживачам радять стежити за офіційними повідомленнями своїх операторів систем розподілу.
Крім того, споживачам радять перенести використання енергоємних приладів на період із 10:00 до 16:00. Увечері, з 17:00 до 22:00, за можливості варто зменшити споживання електроенергії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни атакували енергетику: в якій області найскладніша ситуація зі світлом



Нагадаємо, що вчора, 17 серпня, російські війська атакували Чернігів, пошкодивши енергетичний об’єкт. Через удар понад 10 тисяч споживачів в обласному центрі залишилися без електропостачання.

Російська армія в понеділок, 17 серпня, завдала удару по Чернігову. Пошкоджено об'єкт енергетики. Унаслідок цього понад 10 тисяч споживачів залишилися без світла в обласному центрі, розповіли в АТ "Чернігівобленерго".
Енергетики розпочнуть ремонтні роботи, коли дозволить безпекова ситуація. Голова Чернігівської обласної військової адміністрації В'ячеслав Чаус зазначив, що напередодні у Козелецькій громаді внаслідок атаки дрона-камікадзе типу "Герань" 41-річний чоловік постраждав. У Холминській громаді через влучання дронів "Гербера" знищено сільськогосподарську техніку та ангар.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війська РФ атакували "Нову пошту" у трьох містах Чернігівської області: фото наслідків



У Городнянській громаді FРV-дрони атакували приватне домоволодіння та пожежний автомобіль, коли рятувальники гасили займання. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чернігів під атакою російських дронів: є постраждалий і пошкоджене одне з підприємств



Нещодавно у прикордонному місті Семенівці дрон влучив біля магазину "Тріумф". Троє людей постраждали. Одна людина дістала важке поранення. 

У ніч на середу, 12 серпня, російська окупаційна армія завдала удару по енергетичному об'єкту в Одеській області. Нині енергетики проводять аварійно-відновлювальні роботи. У цьому регіоні найскладніша ситуація зі світлом, зазначили в Міністерстві енергетики України.
Під удар військ РФ потрапила також енергетична інфраструктура в ще чотирьох областях. Частина Херсонської, Донецької, Харківської та Дніпропетровської областей знеструмлена. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС виділив Україні додаткові 30 млн євро на підтримку енергетики



 У відомстві вказали, що сьогодні не будуть застосовуватися погодинні графіки відключення електроенергії та обмеження потужності для промисловості й бізнесу. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Україні зафіксували маловоддя: чим це загрожує енергетиці та водопостачанню



В "Укренерго" повідомили, що в Україні в серпні можуть запроваджувати графіки відключення світла в разі масованих ударів російських військ по енергетиці та сильної спеки. 

У липні світовий нафтовий ринок пережив уже другий за пів року глобальний ціновий і ресурсний сплеск, спричинений війною в Перській затоці. Загалом на ринку нафтопродуктів України підвищена напруга не спадає вже рік — відтоді, як у червні минулого року рашисти остаточно вивели з ладу Кременчуцький нафтопереробний завод. А цього року ринок пройшов спочатку надскладну зиму зі споживанням на рівні літніх місяців, потім весняний, а згодом і літній злет цін і ресурсну нестачу. Головне ж у тому, що якогось послаблення в найближчій перспективі не очікується — і до цього треба готуватися.Липнева криза стала в усьому несподіваною. Ринок щойно відновився після весняних гойдалок, коли ціни на нафту та пальне за кілька місяців злетіли майже вдвічі, а потім три місяці сповзали донизу (ZN.UА детально писало про це). Накупивши з переляку дорогого пального у квітні, українські трейдери зазнали втрат на ринку, що падав. До речі, на відміну від світового нафтового й особливо нафтопереробного комплексу, українські власники АЗС, навпаки, втратили в показниках маржинальності порівняно з аналогічним періодом минулого року (див. інфографіку 1 та 2). Так, якщо спред між митною вартістю та ціною на АЗС у першому півріччі минулого року для бензину А-95 становив 278 дол./тонна, то цього року — 240 дол./тонна. Для дизпального — відповідно 254 дол. і 238 дол./тонна.А95 Соnsultіng GrоuрА95 Соnsultіng GrоuрПозбувшись у червні дорогих запасів, зокрема й сформованих на прохання уряду, в липень ринок увійшов із мінімальними залишками. Щодо бензину їх узагалі не було: якраз у розпал сезону активного споживання, з 1 липня, запровадили стандарт Е10 — бензину з обов'язковим вмістом біоетанолу. Європейські постачальники спочатку виявилися не готовими до таких обсягів, а деякі з українських паливних мереж до останнього не вірили у запуск проєкту й, відповідно, не квапилися контрактувати нове дорожче пальне. Є цілковита впевненість, що чимало мереж, зокрема й із відомими іменами, стартували в липні з бензином Е0 у резервуарах. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Запаси дешевого бензину в Україні вичерпано: на АЗС готуються до нового стрибка цін Крім того, ситуацію з бензином поглибила втрата кількох напрямків імпорту, які відмовилися постачати Е10. Це, зокрема, румунський НПЗ Rоmреtrоl, а головне — грецький НПЗ Неllеnіс Реtrоlеum, що протягом останніх років був постачальником останньої надії в періоди нестачі бензину на внутрішньому ринку.«Ми сьогодні не змогли купити бензин», — такі повідомлення від різнокаліберних мереж АЗС можна було чути ледь не щодня на початку й у середині липня.На цьому «чудовому» тлі ціни на нафту в перших числах липня знову злетіли з 72 дол. до 100 дол./бар., а на дизпальне — з 900 дол. до 1300 дол./тонна (див. інфографіку 3). Причина та сама — боротьба за мир в Ормузькій протоці.А95 Соnsultіng Grоuр

Потрійний удар і не тільки

На відміну від весняної напруги, цього разу ситуація виглядала (і виглядає) набагато гіршою. Тоді ми бачили й набагато вищі ціни, але життя дедалі більше вчить, що це не головне. Головне — мати постачання. З цим виникли проблеми, які, вочевидь, залишаться з нами надовго.Перекриття росіянами українського морського експорту в середині липня мало набагато глибші наслідки, які не в останню чергу спровокували ресурсну нестачу пального.По-перше, безпекові ризики скоротили постачання пального водою. Після атаки на газовоз, що йшов в Україну, фрахт і страхування злетіли до небес, а охочих іти до нас майже не лишилося. Додамо також, що румуни закрили експорт нафтопродуктів зі своїх НПЗ, але поки що залишили можливість транзиту через порти, якими, власне, й надходить основна частина пального з румунського напрямку. До того ж згадаємо про обміління Дунаю: тепер баржі можна завантажувати лише на 30–50% їхньої місткості, що відповідно зменшує потужність цього каналу постачань. Через подорожчання нафти АМКУ пропонує переглянути податки на пальне По-друге, експортери перейшли з води на колеса. Це різко збільшило споживання пального. Крім того, промислові споживачі почали активно скуповувати пальне оптом, через що оптові ціни злетіли вище за роздрібні. Відповідно, великі покупці перекинулися спустошувати й АЗС. Відсутність дизпального у другій половині дня стала буденною картиною наприкінці липня й на початку серпня.По-третє, вантажівки та вагони із зерном та іншим експортом стали в чергу на сухопутних пунктах перетину разом із бензовозами й цистернами. Ритмічність постачання впала. Крім того, Польща призупинила рух окремими ділянками через спеку, а польський концерн ОRLЕN з технічних причин зрізав серпневі квоти українським компаніям на 20–30%.Сплеск споживання через підвищення цін у світі (звична реакція, майже інстинкт) і через перекриття моря на тлі обмежень майже за всіма імпортними напрямками призвів до досить гострої ситуації, яка окремими днями навіть нагадувала паніку.І це незважаючи на те, що ринок, попри всі проблеми, спрацював непогано. Імпорт дизпального в липні становив 562 тис. тонн, що на 5% більше, ніж за аналогічний період минулого року; бензину — 196 тис. тонн, це максимальний показник із серпня 2025 року. Показники покращили майже всі провідні імпортери дизпального (див. інфографіку 4–5).А95 Соnsultіng GrоuрА95 Соnsultіng GrоuрПоказово, що наприкінці місяця помітно зросли обсяги постачання бензовозами. Це найдорожчий вид імпорту, який сигналізує про підвищений попит і відкриття цінового арбітражу. Воно й недивно, адже окремі оптові пропозиції на піку напруги зашкалювали за 100 грн/л.«Активізація постачань на західному кордоні була зумовлена нестачею пропозицій на півдні. Нам вдалося оперативно збільшити імпорт з альтернативних джерел, хоча це були дорогі спотові постачання», — розповів співвласник «Західної паливно-енергетичної компанії»  Олег Чикида.Щодо цін, то вже вдруге за пів року ринок зупинився буквально за крок від магічної позначки 100 грн/л. 4 липня стало відомо про відновлення переговорів між США та Іраном, і ринки нафти та нафтопродуктів впали. Разом із ними миттєво зник і ажіотаж в Україні: великі споживачі вміють рахувати й стежать за новинами зі світових нафтових бірж. Майже одразу зникли черги фур на АЗС, а пропозиція пального відновилася в повному обсязі. Найбільше від цього постраждали «Укрнафта» та UРG, які, попри шалений попит, утримували найнижчі ціни. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Аналітик про ринок пального: "Йдемо по краю" Тим часом історія не завершена: переговори навколо Ормузу тривають і наразі не мають ознак щасливого фіналу. Ціна знову зростає — і після падіння на 200 дол. менш ніж за тиждень додала 100 дол.

Що робитимемо восени і взимку?

Очікується, що в другій половині серпня питання обсягів остаточно закриють. Як свідчить досвід «перелитого» квітня, всі законтрактувалися із запасом. Зокрема, відомо про антикризову роботу «Укрнафти», яка й навесні зробила великий внесок у стабілізацію ситуації.Неочікувану допомогу отримав і ринок бензину. За всіма ознаками, різко зросло кустарне виробництво. Про це свідчить злет цін на газоконденсат — основну сировину для міні-НПЗ, і на октанопідвищувальні компоненти. Фактично це біоетанол, який продають на ринку під виглядом розчинників, щоб не сплачувати акцизу. Держава без податків, зате бензин є (схоже, у нас ніколи не буде так, щоб було і те, й інше).Ключове питання: як підготуватися до зими? Однозначно варто розраховувати на гірше. Ворог продовжує атаки, і чекати від нього послаблення не доводиться. У галузі активно обговорюють питання створення запасів пального. За наявною інформацією, з 1 жовтня уряд хоче запустити систему мінімальних запасів нафтопродуктів. Галузь проти.По-перше, де зберігати? На Лівобережжі вже немає жодної вцілілої нафтобази, а загалом по країні, мабуть, не лишилося об'єктів, куди хоча б раз не прилітало.По-друге, тепер атакують уже не лише нафтобази, а й АЗС із бензовозами. Хто захистить і компенсує втрати? Зараз прем'єр проводить антикризові наради за результатами руйнування складів продовольчих і промислових товарів, а паливна галузь під прицілом із перших днів війни. І якщо в роздрібних мереж є хоча б часткове зберігання в підземних резервуарах на АЗС, то в оптовиків такого немає. Їм доводиться або одразу йти з ринку (митниця не оформить імпорту за відсутності підтверджених запасів), або чекати на удар по сховищах і вже потім залишати ринок через збитки. Атаки на АЗС: Росія б'є вже за 200 км від лінії фронту Вихід — у створенні підземних сховищ, і таку роботу, за наявними даними, держава вже веде. Також є кілька прецедентів проєктування підземних нафтобаз приватними компаніями. Але знову ж таки: погодження в чиновників триватиме роками, тому було б логічно, щоб держава дала зелене світло створенню таких стратегічних об'єктів, не кажучи вже про пільгові програми кредитування. Потрібне й саме стимулювання будівництва такої інфраструктури, яка коштує щонайменше вдвічі дорожче за наземні резервуари. Тут має бути й нормативне зобов'язання зберігати частину запасів під землею, й інші заохочення.У цьому контексті також дивує позиція деяких чиновників щодо просування мобільних АЗС. Це звичайний бензовоз із роздавальним «пістолетом». Навіть страшно уявити, які наслідки може мати влучання в таку «заправку» під час її роботи. Тим часом, попри важку ситуацію, стаціонарні станції здебільшого відновлюються й мають захист і підземні резервуари, які залишаються неушкодженими навіть після ударів «шахедами».Напередодні зимового сезону не завадить подбати про запаси пального й домогосподарствам. Розпорошений запас серед споживачів дасть змогу запобігти ажіотажу та надмірному миттєвому навантаженню на систему постачання у разі кризової ситуації. До того ж пальне може довго зберігатися, тож ця «інвестиція» не пропаде. Питання створення запасів місцевими органами влади та підприємствами Кабмін має невідкладно роз'яснити.Система постачання пального в Україну максимально диверсифікована — й логістично, й географічно. І ця система пройшла вже кілька важких випробувань, останні з яких були взимку, навесні й от тепер улітку. Але досвід свідчить, що ворог уміє влаштовувати сюрпризи й неприємності. Вони обов'язково будуть, і до цього треба бути готовими. Пальне є абсолютним пріоритетом і ключовим елементом стійкості, тому для його постачання уряд має підготувати відповідні протоколи роботи залізниці, митниці, прикордонників. Бізнес зі свого боку неодноразово демонстрував здатність працювати в надскладних умовах. За цим справа не стане.