Дзеркало Тижня

Цього літа Європу накриває вже друга хвиля аномальної спеки. За даними європейської служби зі змін клімату Сореrnісus (С3S), червень 2026 року став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень у Західній Європі. Це відчули на собі й українці. Нові хвилі спеки з перервами на грози, шквали та короткі похолодання можливі й у другій половині липня, зокрема на півдні, сході та в центрі України.Дослідження ЕurоМОМО (Європейської програми моніторингу смертності) узагальнило національну статистику 27 країн Європи. Підраховано, що аномально висока температура наприкінці червня спричинила понад 10 тисяч надлишкових смертей. Більшість пов’язаних зі спекою смертей у цей період — серед людей віком 65 років і старших.За оцінкою Інституту Роберта Коха (RКІ), до кінця червня в Німеччині з цієї причини померло 5100 осіб, причому 4310 із них — лише за один найтяжчий тиждень, із 22 до 28 червня. На людей, старших за 75 років, припало понад 80% смертей, пов’язаних зі спекою. За даними дослідників із Великої Британії, лише в Англії та Вельсі екстремальна спека наприкінці червня забрала життя 2700 осіб.Після короткого періоду нижчої температури ситуація знову погіршилася. Зокрема в липні в Італії, у таких містах, як Рим і Флоренція, температура перевищує 35 °С, й очікується, що ще спекотніше стане на Сицилії — до 40 °С і на Сардинії — до 45 °С. Міністерство охорони здоров’я країни оголосило червоний рівень небезпеки для кількох великих міст. У Португалії за температури 44°С медики звернулися до місцевої влади з вимогами негайно відкрити центри з кондиціонерами для захисту вразливих груп населення, де можна буде «пересидіти» найтяжчі години й отримати психологічну, медичну та соціальну підтримку. Без харчових отруєнь: як правильно зберігати продукти у спеку Сонце заходить, але нічна прохолода не настає. Періоди з низьким рівнем вітру, високою вологістю й так звані тропічні ночі, коли температура не опускається нижче 20 °С, є особливо стресовими для організму.Метеорологи використовують термін «відчувана температура». Тобто температура, яку відчуває людина, може відрізнятися від вимірюваної температури: як вище, так і нижче. Це залежить від таких чинників, як вологість і швидкість вітру.Німецька метеорологічна служба (DWD) публікує попередження про спеку, коли очікується високий тепловий стрес. Є два рівні попередження: високий тепловий стрес (відчувана температура сягає 32 °С на початку дня) та екстремальний тепловий стрес (відчувана температура сягає 38 °С удень). Наприкінці червня, наприклад, жителів землі Північний Рейн-Вестфалія попередили про екстремальну температуру в 40 °С, яка відчувалась як 43 °С.Як вважають фахівці ВООЗ, масштаби і характер впливу спеки на здоров’я залежать від інтенсивності й тривалості аномально спекотної погоди, а також від ступеня акліматизації й адаптації місцевого населення, об’єктів інфраструктури та установ до особливостей змін клімату.

Дія аномальної спеки

Безпосередніми наслідками згубного впливу спеки на здоров’я людини є насамперед сонячний і тепловий удари, теплове виснаження, сонячні опіки, м’язові судоми, теплові набряки гомілок і стоп, зневоднення тощо. Спека може бути небезпечною для людини, оскільки створює насамперед надмірне навантаження на серцево-судинну систему. Організм збільшує приплив крові до своєї поверхні, щоб ефективніше розсіювати тепло. Унаслідок втрати рідини з потовиділенням зменшується загальний об’єм крові, що змушує серце працювати швидше та створює навантаження на всю серцево-судинну систему.За сильної спеки терморегуляція порушується, відповідно температура тіла підвищується. Температура 38 °С вже вважається лихоманкою, а якщо підіймається на кілька градусів вище — це стає небезпечним для життя, оскільки за температури 41 °С руйнуються білки організму людини та порушується його функціонування.Інтенсивне сонячне світло підвищує вміст озону в повітрі. Це може подразнювати дихальні шляхи, а у деяких людей — спричиняти хронічне запалення легеневої тканини. Підвищене ультрафіолетове випромінювання може призвести до сонячних опіків, сонячної алергії, проблем з очима, таких як кератит, і навіть істотне ослаблення імунної системи. Останню можуть ослабити й екстремальні коливання температури, наприклад, через надмірне кондиціонування повітря. Франція через спеку зупинила три ядерні реактори — Frаnсе 24 Дослідження, проведене Інститутом Роберта Коха, показало, що в спеку комарі й кліщі, а також гризуни швидше розмножуються та зазвичай активні протягом тривалішого часу, що збільшує ризик інфекційних захворювань, які вони переносять.Тепловий стрес є однією з поширених причин смертності, пов’язаної з погодою, і може провокувати ускладнення наявної патології, зокрема серцево-судинної, цукрового діабету, психічних розладів, бронхіальної астми, а також підвищує ризик нещасних випадків різного роду.Спека впливає на поведінку. Як показали дослідження у США (Клівленд), у спекотні дні зростає рівень агресії, дорожньої люті, насильства і навіть кількість звернень до відділень невідкладної допомоги щодо проблем психічного здоров’я.

Групи ризику

Вразливість до негативного впливу спеки зростає внаслідок старіння населення й підвищення поширеності неінфекційних захворювань. Спека може становити загрозу для здоров’я кожного. Однак найбільше ризикують люди, у яких уже порушена природна регуляція температури тіла, або ті, хто страждає на серцево-судинні захворювання.У людей із надмірною вагою серце зазвичай працює з більшим навантаженням, тому вони важче переносять спеку. Люди, які не можуть активно захистити себе від спеки (такі як маленькі діти, ті, хто потребує догляду, або безхатьки), також мають більший ризик для здоров’я. Немовлята більш схильні до перегріву, їх слід частіше годувати грудьми або напувати з пляшечки. Матері, що годують грудьми, мають пити більше води у спекотну погоду.Люди похилого віку менше пітніють і часто мають знижене відчуття спраги. Недостатнє споживання рідини ще більше перешкоджає потовиділенню та може призвести до зневоднення.У великих містах висока температура відчутніша й гірше переноситься. У мегаполісах під час тривалих хвиль спеки можуть утворюватися так звані теплові острови, що перешкоджають належному охолодженню вночі. Зокрема цього червня саме в таких містах, як Мілан, Париж і Барселона, було зафіксовано рекордну кількість смертей.

Вагітність

Об’єм крові вагітних збільшується, а частота серцевих скорочень прискорюється навіть за помірних температур. Оскільки кровоносні судини розширюються у спеку, може виникнути різке зниження кров’яного тиску, запаморочення, що підвищує ризик падіння. Також зростає ймовірність появи набряку ніг. У США через аномальну спеку скасували парад до Дня незалежності Під час вагітності шкіра стає чутливішою до світла, і можуть виникати пігментні плями, подразнення шкіри або сонячна алергія. Тому незалежно від строку вагітним слід уникати тривалого перебування на сонці.

Як зменшити ризики для здоров’я

Є низка рекомендацій:

пийте багато води (прохолодної, але не крижаної, не менш як два-три літри на добу);уникайте кави, алкоголю та солодких напоїв;уживайте невеликі порції їжі, краще рідкої;захищайтеся від сонця: використовуйте крем із SРF, світлі головні убори з полями, сонцезахисні окуляри;за можливості перебувайте в тіні;у найжаркіші години уникайте інтенсивних навантажень;носіть світлий, вільний, легкий одяг із натуральних тканин;використовуйте вентилятори;провітрюйте кімнати рано-вранці та ввечері;ніколи не купайтесь наодинці;не забувайте дізнаватись, як почуваються люди поважного віку, особливо самотні.

Спека та ліки

Більшість ліків, які вам зазвичай виписує лікар, мають зберігатися за температури, не вищої за 25 °С. Деякі снодійні, сечогінні та ліки для зниження кров’яного тиску можуть спричинити проблеми через змінену ефективність. Тому під час спеки бажано проконсультуватись із лікарем і за потреби скоригувати дози, а також перевірити інструкції та змінити місце зберігання.

Купання й душ

Остерігайтеся контрастів. Небезпечно (особливо для людей із серцево-судинними проблемами) різко змінювати температуру навколо всього тіла, стрибаючи, наприклад, у холодне озеро. Навіть коли хочеться охолонути в душі чи ванні, краще використовувати прохолодну або теплу воду, а у водойму заходити повільно, щоб організм мав час адаптуватися до нижчої температури.Не нехтуйте простими й доступними методами — наприклад, прохолодною ванночкою для ніг, обмиванням ліктьових ямок і зап’ястків, де близько до поверхні проходять судини, або, за прикладом японців, пов’язуванням вологої білої хустинки навколо шиї.

Спорт і фітнес

У спеку звичне тренування може бути шкідливим. Щоденний біг або прогулянку на велосипеді краще перенести на прохолодніші ранкові години або взагалі тренуватись у приміщеннях із кондиціонером. Не слід забувати про втрату з потом не лише води, а й солей, пити мінеральну воду та спеціальні спортивні напої з електролітами.Неможливо точно сказати, наскільки високою є толерантність окремої людини до високої температури. Зовнішні умови та доступні варіанти зниження температури навколишнього середовища занадто різняться. За однакової температури надворі, в однаковому віці й за однакового стану здоров’я менш забезпечені люди страждають від спеки сильніше і мають вищий ризик померти, ніж заможніші, які мають більше можливостей протистояти екстремально високій температурі.

Поради щодо запобігання перегріву вашої квартири, будинку чи офісу

Правильна вентиляція: тримайте вікна зачиненими упродовж дня й провітрюйте лише ввечері або вночі на кілька годин, коли на вулиці стає прохолодніше, ніж у приміщенні. За потреби використовуйте сітки від комах. Особливу увагу слід приділити верхнім поверхам, мансардам або горищам, які можуть значно сильніше нагріватися від даху. Як пережити спеку: підбірка гаджетів, які справді допомагають охолодитися Захист від променів сонця: встановіть ролети, жалюзі або віконниці на зовнішньому боці вікон і зачиняйте їх протягом усього дня. Внутрішні жалюзі або сонцезахисні плівки не такі ефективні. У крайньому разі можна використати білу тканину на зовнішньому боці вікна. Штори світлих кольорів із бавовни та льону — теж варіант. Тенти або великі парасольки забезпечують тінь на балконах і лоджіях.Імовірні додаткові джерела тепла: вимкніть усі прилади, які ви зараз не використовуєте, оскільки вони часто виділяють тепло. Використання плити обмежте лише необхідним і обирайте страви з мінімальними строками приготування їжі. Приготування в духовці краще перенести на прохолодніші години.Ізоляція: якщо ви будуєте або ремонтуєте будинок, подбайте, щоби проєктом було передбачено ефективну теплоізоляцію. Гарна теплоізоляція захищає не лише від холоду, а й від тепла іззовні.Прилади: вентилятори, хоч і не охолоджують повітря в кімнаті, забезпечують рух повітря, що робить перебування комфортнішим. Їхні переваги — невисока ціна й енергоспоживання приблизно вдесятеро менше, ніж у кондиціонера. Але за температури, вищої за 40 °С, вентилятор, навпаки, може провокувати нагрівання тіла, тому його краще не використовувати. За паралельного використання кондиціонера, виставленого на 27 °С, і вентилятора температура в приміщенні суб’єктивно сприйматиметься приблизно на 4 °С нижчою. Кондиціонери ефективно охолоджують повітря в приміщенні. Мінуси — вартість експлуатації та можливі наслідки для здоров’я, зокрема запалення нервів і м’язів через переохолодження, сухість слизових оболонок, поширення інфекцій у разі несвоєчасної заміни фільтрів тощо.ВООЗ разом із Всесвітньою метеорологічною організацією 2025 року опублікували доповідь і керівництво, присвячені зростанню загрозі екстремальної спеки для здоров’я працівників. Як зазначив помічник генерального директора ВООЗ д-р Дж.Фаррар, тепловий стрес уже завдає шкоди здоров’ю й економічному благополуччю мільярдів працівників, особливо в найуразливіших групах населення, тому в новому керівництві запропоновано науково обґрунтовані практичні рішення, які допомагають захистити життя людей і підвищити стійкість трудових ресурсів в епоху глобального потепління.Страхові компанії Німеччини наголошують на реальному ризику для здоров’я й констатують, що дедалі більше людей беруть лікарняні через пов’язані зі спекою проблеми. На думку генерального директора однієї з найбільших німецьких медичних страхових компаній ІКК Südwеst професора Й.Лота, «настав час підвищити обізнаність роботодавців і працівників про те, що до спеки потрібно ставитися серйозно. Ті, хто змушений виконувати фізичну роботу на відкритому повітрі, перебувають у особливій групі ризику, тому для захисту працівників необхідно вжити додаткових профілактичних заходів, зокрема впроваджувати плани дій щодо спеки в компаніях і навчання з питань гідратації».За прогнозами метеорологів, спека найближчими днями просуватиметься з Південної та Західної Європи до Східної. Бережіть себе й мінімізуйте, за можливості, ймовірні проблеми зі здоров’ям!Використано дані з офіційного порталу ВООЗ Неаt аnd Неаlth, сайтів Dеutsсhе Wеllе, Сореrnісus.

Український лікар став цінним ресурсом для польської провінції та розмінною монетою для тамтешніх політиків. Замість стабільності тисячі наших фахівців стикнулися з жорсткими мовними вимогами, які можуть зірвати роботу окремих відділень у повітових лікарнях.ZN.UА розповідає, як працює цей кадровий аукціон і чому наша держава може програти боротьбу за власних лікарів.

Скільки їх насправді та де вони працюють

За даними звіту Головного статистичного управління Польщі (GUS) «Здоров’я й охорона здоров’я 2024 року», станом на кінець 2024-го право на медичну практику в Польщі мали 2715 лікарів з українським громадянством (не враховуючи лікарів-стоматологів, яких обліковують окремо), а безпосередньо з пацієнтами працювали 2586.Для порівняння: загалом у країні право на медичну практику мали 166 515 лікарів, із пацієнтами працювали — 141 193. Ще 2020 року відповідні показники для українців становили лише 514 і 439. Тобто за чотири роки кількість українських фахівців зросла більш як уп’ятеро.Щодо медичних сестер динаміка теж показова: 2020 року їх було 153, 2024-го — 1288. Тож українці становлять близько 1,8% усіх лікарів, які працюють із пацієнтами в Польщі, та 0,6% медсестер. Відсоток нібито невеликий, але його реальна вага визначається не чисельністю, а місцем, де ці медики зосереджені.Показово, що автори звіту виокремили громадян України як окрему аналітичну категорію. Це визнання того, що приплив лікарів з-за східного кордону став постійним елементом кадрового балансу польської медицини.Польські медіа, спираючись на офіційну статистику та розмови з керівниками лікарень, звертають увагу: найважливішу роль українські лікарі відіграють не лише у великих містах, а передусім у менших населених пунктах і повітових лікарнях. Саме там вони часто допомагають закривати найскладніші кадрові прогалини й підтримувати цілодобову роботу ключових відділень.Українські лікарі дедалі частіше закривають кадрові прогалини в польських лікарнях, особливо поза великими містами. Фото: Gеtty ІmаgеsУкраїнські лікарі дедалі частіше закривають кадрові прогалини в польських лікарнях, особливо поза великими містами.Gеtty Іmаgеs

Чому польська провінція залежна від українських медиків

Директор Самостійного публічного закладу охорони здоров’я в Саноку Ґжеґож Панек перелічує відділення, що нині покладаються на українців: інфекційне, внутрішніх хвороб, неврологія з інсультним блоком, загальна та судинна хірургія, кардіологія, інтенсивна терапія, приймальне відділення.У його закладі із 40 акредитованих місць для спеціалізації зайнято лише 10; загальна хірургія має чотири місця, з них зайнято лише два, а відділення інфекційних хвороб, анестезіології, невідкладної медицини й неврології стоять порожні.За прогнозами GUS, частка людей віком 65 у Польщі зросте приблизно з п’ятої частини населення сьогодні до понад 22% 2030 року й майже 30% у середині століття. Якщо ж рахувати ширшу групу 60 , то вже 2030 року вона становитиме 28% населення, а до 2050-го — 37%. Це означає різке зростання навантаження на систему охорони здоров’я та довготривалої опіки: вже 2024 року 62% поляків віком 60 повідомили про хронічні або довготривалі проблеми зі здоров’ям. Тим часом геріатрів, медсестер і місць у закладах опіки критично бракує вже зараз.Про нестачу геріатрів Вища палата контролю Польщі (NІК) іще 2022 року писала, що ключова проблема польської геріатрії — замала кількість спеціалістів: у країнах ЄС — від 16 до 50 геріатрів на мільйон населення, у Польщі — 12,8. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Українці в Польщі дійшли висновку, що якість медицини в Україні вища Банк національного господарства 2026 року повідомив, що Польщі наразі бракує 33 тисяч місць у закладах довготривалої опіки, а до 2040 року, з огляду на старіння населення, потрібно буде створити ще 124 тисячі місць.Одна з найпоширеніших популістських тез — нібито українці «з’їдають» кошти Національного фонду здоров’я — не підтверджується статистикою. 2024 року стаціонарною допомогою скористалися 40 795 громадян України, амбулаторно-спеціалізованою — 186 962, первинною — 256 182 особи. У масштабах країни це лише близько 0,5% усіх госпіталізацій. Натомість між 2023 і 2024 роками кількість українських лікарів, що працюють із пацієнтами, зросла приблизно на 23% (майже на 500 осіб).

Ціна питання: чому український лікар — це економічна вигода

За даними польського Агентства оцінки медичних технологій і тарифікації (АОТМіТ), 73% польських лікарів-спеціалістів працюють на контрактній основі, а медіана місячних виплат за такими контрактами становить 25 595 злотих брутто. Понад 20% лікарів-спеціалістів за контрактами отримують від 10 до 15 тис. злотих брутто на місяць, тоді як 1,2% — більш як 100 тис. злотих.На практиці це означає, що польська медицина живе в режимі внутрішнього кадрового аукціону. Лікарі дефіцитних спеціалізацій можуть одночасно працювати в кількох закладах, обирати вигідніші чергування й диктувати умови там, де без них відділення просто не зможе закрити графік. Проте АОТМіТ рахує контракти / виплати за контрактами, а не завжди сумарні доходи конкретної людини.Міністерство охорони здоров’я Польщі зараз пропонує встановити максимальну ставку на рівні до 240 злотих (2800 гривень) брутто за годину роботи медичного працівника, обмежити частку витрат на лікарські зарплати в бюджетах лікарень і боротися з так званими лікарями-валізами — фахівцями, які одночасно працюють у кількох закладах. Серед ідей також — обов’язкова робота щонайменше на пів ставки в одному базовому шпиталі та дозвіл основного роботодавця на додаткову роботу в інших установах.Точної статистики саме щодо зарплат українських медиків немає, але, за оцінками галузевих рекрутерів, у меншому осередку їхня ставка часто опиняється в нижній частині «контрактної вилки» — істотно нижче за польську медіану у 25,6 тис. злотих, тоді як частина працевлаштована через фірми-посередники, що додатково знижує заробіток. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Польща внесла зміни до закону про допомогу українським біженцям

Мовний бар’єр, президентське вето та «партизанщина»

Польща почала планомірно згортати спрощений режим, який давав змогу українським лікарям працювати без повної нострифікації диплома. Особи, які отримали дозвіл за спрощеною процедурою до 24 жовтня 2024 року, мали до 1 травня 2026-го подати до окружної лікарської ради сертифікат про знання польської мови щонайменше на рівні В1. Інакше — загроза повної втрати права займатися професійною діяльністю. За даними Головної лікарської палати (NІL), ця вимога стосувалася 2321 лікаря загальної практики та інших спеціальностей і 1024 лікарів-стоматологів з України.Міністерство охорони здоров’я намагалося пом’якшити удар і перенести дедлайн іще на рік. Відповідну норму успішно провів Сейм і схвалив Сенат. Але 11 червня 2026 року президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето.«Кожен поляк має право очікувати, що зможе безперешкодно порозумітися зі своїм лікарем», — аргументував він своє рішення. Як наслідок, до середини червня 2026 року право займатися професійною діяльністю вже втратили близько 440 лікарів з-поза меж ЄС, а загалом під загрозою опинилися до 800 лікарів. Голова Головної лікарської ради Лукаш Янковський констатував: сьогодні в Польщі працюють близько 3 тисяч українських медиків, із яких орієнтовно тисяча досі не подали мовний сертифікат.На думку Янковського, в країні склалася «партизанська система», у якій «особи, що ніколи не мали в ній опинитися, стали її опорою» в малих містах і окремих поліклініках. Професійний аргумент палати звучить так: В1 — це «туристичний» рівень, якого недостатньо для безпечної лікарської практики (хоча, відповідно до міжнародної школи, В1 — це середній рівень). Але для побоювань є підстави: успішність складання Лікарського верифікаційного іспиту (LЕW) серед українців тримається на рівні 8,5–8,8%.Директор департаменту розвитку медичних кадрів польського МОЗ Маріуш Кленцький у коментарі для Моnеy.рl визнає: втрата дозволів для кількох сотень українців не стане системною проблемою на тлі 140 тисяч лікарів по всій країні. Але це може стати локальною проблемою там, де завдяки цим лікарям узагалі вдавалося скласти сітку чергувань.Нестача медичних кадрів у Польщі найгостріше відчувається на рівні чергувань, приймальних відділень і повітових лікарень. Gеtty Іmаgеs

Що втрачає Україна

Дискусія в Польщі майже завжди залишає за дужками просте, але фундаментальне питання: а звідки, власне, взялися ці кваліфіковані лікарі — і чого коштує їхня відсутність тій системі, яку вони вимушено покинули?Українська система охорони здоров’я переживає власну кадрову кризу. За підрахунками дослідників на основі даних Центру громадського здоров’я, за роки пандемії та повномасштабної війни загальна кількість лікарів в Україні скоротилася на 19,4 тисячі (на 10,8%) — до 160,2 тисячі, а молодшого медичного персоналу поменшало ще відчутніше: на 51,2 тисячі.Втім, самі експертні оцінки застерігають від алармізму: лікарі й медсестри виїхали приблизно пропорційно до частки населення, що залишило країну, тож у перерахунку на пацієнта співвідношення майже не змінилося. Проте міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко все ж таки прогнозує глобальний дефіцит медичних кадрів до 2030 року.Причини відтоку є дзеркальним відображенням польських переваг. Середня зарплата лікаря в Україні на початок 2026 року становила, за даними НСЗУ, близько 23 тис. грн. Лише з 2026-го держава почала гарантувати працівникам «первинки» та екстреної допомоги базові 35 тис. грн брутто за повне навантаження — і вже в січні 2026-го середня зарплата лікаря екстреної медицини зросла до 38 тис. грн. Однак український педіатр чи терапевт у польській провінції за стандартної кількості чергувань заробляє в чотири-п’ять разів більше. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Українські лікарі перейматимуть досвід колег з Ізраїлю у межах гуманітарної програми До фінансового чинника неминуче додаються корупція, слабкий захист професійних прав і радянська «зрівнялівка». Як наслідок, молоді фахівці та студенти-медики дедалі частіше доходять висновку, що вигідніше вчитися й закріплюватися за кордоном від самого початку.Гіркий парадокс полягає в тому, що обидві державні системи опинилися в жорсткій конкуренції за той самий ресурс. Дослідження гуманітарної агенції Zdоrоvі показало, що майже 40% українських медзакладів відчувають значний брак кадрів, а на деокупованих і прифронтових територіях цей дефіцит став екзистенційним.Україні доведеться серйозно думати не лише про те, як утримати медиків зараз, а й про дієві механізми їхнього повернення після війни: автоматичне визнання набутого за кордоном досвіду, гідну оплату, професійне страхування та жорсткий юридичний захист для лікаря. А Польщі варто замислитися над іншим: виштовхування вже успішно інтегрованих українських фахівців негнучким посиленням мовних вимог у розпал власної демографічної кризи може виявитися недалекоглядним.Українські лікарі не «забирають» польські робочі місця — ці місця роками стоять порожніми. Вони не «об’їдають» польську медичну систему — їхній практичний внесок значно перевищує фінансове навантаження від лікування українських біженців. Вони потрібні не «лише своїм» — навпаки, вони полегшують доступ до медицини для цілих польських громад.Проте поки Варшава й Київ намагаються розв’язати свої кадрові рівняння порізно, лікар посередині дедалі частіше стає розмінною монетою двох національних криз.

Більшість українців готові пройти навчання з домедичної допомоги, але вони не знають, де це зробити або відкладають навчання на потім. Про це йдеться у дослідженні «Між відповідальністю та примусом: стан сфери домедичної допомоги та рівень обізнаності населення в Україні», яке провели центр ініціатив «Повернись живим», фундація ЗМІN та Благодійний фонд «Вдячні».
Дослідження показало, що українці й українки розуміють важливість домедичної допомоги, але це не завжди означає готовність діяти. Зокрема 46% респондентів висловили готовність надати допомогу, однак лише близько 13% можна вважати об’єктивно підготовленими. Цей розрив — один із центральних викликів сфери.

Крім того, серед тих, хто не проходив навчання, 32% ніколи раніше не думали про це, 27% не мають курсів у своєму населеному пункті, 25% не зустрічали інформації про такі можливості. 
Водночас під час дослідження з'ясувалося, що серед тих, хто регулярно проходить курси, 51% заявили про повну готовність діяти. Серед тих, хто ніколи не навчався, таких лише 2%. Це означає, що навчання суттєво змінює готовність надати допомогу.
Опитування також свідчить, що досвід навчання має меншість населення, а навички часто потребують оновлення. 34% респондентів проходили навчання з домедичної допомоги, 22% планують пройти, а 38% ніколи не проходили і не планують. Водночас серед тих, хто навчався, третина робила це понад п’ять років тому — отже, їхні навички можуть бути вже неактуальними.
Автори дослідження зазначають, що домедична допомога — це не лише про війну. Хоча повномасштабне вторгнення актуалізувало цю тему, але реальний досвід надання допомоги найчастіше пов’язаний із повсякденними ситуаціями: побутовими травмами, непритомністю, падіннями, кровотечами, проблемами із серцем, судомами або ДТП.

“Результати дослідження зміщують фокус із питання «чому люди не хочуть навчатися» на питання «що має бути змінено, щоб навчання стало видимим і доступним»… Якщо домедична допомога має стати реальною суспільною практикою, вона має бути системною, а не епізодичною”, — коментує керівниця аналітичного напряму Центру ініціатив «Повернись живим» Ярослава Братусь.
Серед тих, хто проходив навчання, найпопулярнішими місцями були робота та заклади освіти: 44% навчалися на роботі, 41% — у закладах освіти. Громадські та волонтерські організації охопили 17% тих, хто проходив курси, онлайн-платформи — 12%, військові вишколи — 11%.
“Для нас важливо говорити про домедичну допомогу як про навичку, яка може знадобитися поруч із близькими, колегами, сусідами чи випадковою людиною на вулиці. Це не про героїзм, а про здатність не розгубитися і зробити базові правильні дії до прибуття фахівців”, — зазначає керівниця БФ «Вдячні» Наталія Ціпліцька.
Кампанія «Докрути корисну звичку!» покликана привернути увагу до домедичної допомоги як до навички, яку варто не лише отримати, а й регулярно оновлювати. Йдеться про формування культури безпеки, у якій навчання стає зрозумілим, доступним і природним кроком.
“Ми хочемо допомогти змістити домедичну допомогу з площини разової реакції на небезпеку в площину повсякденної культури. Коли людина знає, де пройти навчання, розуміє, що це доступно, і бачить поруч інших, хто вже це зробив, така навичка перестає здаватися далекою або складною”, — говорить комунікаційна менеджерка Фундації ЗМІN Оксана Мрозек.
У дослідженні взяли участь близько 1200 респондентів віком 18–64 роки. Географія опитування охоплює майже всі регіони України. Найбільше респондентів проживають у Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Київській та Одеській областях, а також у місті Києві.

Колись людей бентежило, чи буде що їсти? Сьогодні питання не змінилося, попри те, що тарілка повна. Супермаркети забиті: хлібці, батончики, соуси, пластівці, снеки, напівфабрикати, «фітнес»-печиво, протеїнові десерти... За прогнозом ООН, до 2050-го на Землі житимуть майже 10 мільярдів людей. Нагодувати таку юрбу — треба більше калорій, більше продукції з гектара, більше логістики, більше всього. У відповідь з’являються гідропоніка, вертикальні ферми, лабораторні білки, харчові принтери тощо. Наче все ок. Білки є, жири, вуглеводи теж. На упаковці зелений листочок. Але вже тут слід почати з’ясувати, це їжа чи харчова маса? Бо ці поняття тотожні, як компас і кактус.

Супермаркет як кілзона

Сучасна етикетка навчила дивитися на продукт як бухгалтер: білки, жири, вуглеводи, калорії. Але організм не інсинератор, де спалюють усе без розбору. Щоб запустити метаболізм простої глюкози, клітині треба з десяток супутніх нутрієнтів — магній, калій, марганець, цинк, цілий список вітамінів групи В, коферменти типу Q10 та інші.Складніше «паливо» потребує ще більшого. Саме тому в природі їжа — це біокомплекс: енергетичне ядро плюс усі необхідні супровідні додатки. У тому ж яблуці не лише фруктоза й клітковина. Там органічні кислоти, калій, поліфеноли, пектини, ароматичні сполуки. Ожиріння частіше спричинене надмірним споживанням висококалорійної їжі, а не браком фізичної активності По інший бік барикад — харчова маса. Це коли з продукту залишили енергетичний каркас: крохмаль, цукор, рафінований жир, білковий ізолят. Тілу дають «бензин», але без свічки запалення. Тож підрахунок калорій не пояснює реальності. Дві страви можуть мати по 500 ккал, але одна буде їжею, друга — метаболічною декорацією. Перша дасть насичення — мінерали, клітковину, повільну глюкозу, харч для мікробіоти. Друга пролетить травною системою, хитне інсулін, розбурхає апетит, і через годину знову хочеться перекусити.Бразильський науковець Карлос Монтейро, один із творців шкали NОVА (класифікація продуктів за ступенем промислової обробки, а не за калоріями), прямо говорить, що ультраперероблені продукти — вже не їжа. Це промислові формули, які виглядають і смакують, як їжа. Продукт імітує страву так само, як пластикова квітка імітує сад: форма є, життя нема.Відомий на Заході нутриціолог доктор Ерік Берг називає жахливу цифру: близько 83% продуктів у супермаркетах США — ультраперероблені. В Європі ситуація не набагато краща. Україна впевнено крокує в тому ж напрямі, пропонуючи все масово й дешево. І не варто звинувачувати виробників у тому, що вони «хімічать». Пропозиція керується попитом. У цьому впевнена лікарка-дієтологиня вищої категорії Світлана Фус. За її словами, ключовий елемент, на який націлений харчопром, — смак.«Виробники орієнтуються на смакові вподобання. Безумовно, це недобре. Бо, як ми знаємо, в переробленій їжі майже нічого хорошого немає. Але що більше людина споживає солодких, ультраперероблених продуктів з порожніми вуглеводами, то більше шансів захворіти на цукровий діабет і ожиріння. До того ж зайва глюкоза руйнує судини, суглоби, дуже багато шкоди завдає», — пояснює Світлана Фус.Бог харчопрому — смак. Якщо продукт смачний, дешевий і довго лежить на полиці, він стає хітом. Букет ароматів повинен мати таку комбінацію, щоб мозок натиснув кнопку — «повторити». Це вже не кухня, а інженерія апетиту. Дослідник Кевін Голл провів відомий експеримент: люди в контрольованих умовах їли або мінімально оброблену їжу, або ультраперероблену. Раціони намагалися зробити подібними за калоріями, білками, жирами, вуглеводами, цукром і клітковиною. Але на ультрапереробленій їжі люди споживали приблизно на 500 ккал більше на день і набирали вагу. Тобто проблема була не в «цукрі» чи «жирі», а в конструкції продукту. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Здорове харчування: як додати овочі до раціону 2024 року Вrіtіsh Меdісаl Jоurnаl (ВМJ) опублікував великий огляд досліджень щодо ультрапереробленої їжі. Високе її споживання пов’язали з 32 негативними наслідками для здоров’я: серцево-судинними ризиками, діабетом 2-го типу, тривожністю, депресивними станами, ожирінням, підвищеною смертністю. Це не означає, що кожне печиво «вбиває». Але гарантує — якщо ультраперероблена їжа стає основою раціону, організм роками живе в режимі метаболічного шуму. Наслідків не видно одразу. Наприклад, через 15 років раптом — інсулінорезистентність, жирова печінка, тривожність, зайва вага...

Дефіцити ситого світу

Щоб зрозуміти, чому продукти нутритивно збідніли, треба з полиць супермаркетів опуститися нижче — у ґрунт. Рослина не 3D-принтер мінералів. Вона створює органіку з води, вуглекислого газу й сонячної енергії. Синтезує цукри, крохмаль, вітаміни, поліфеноли. Але не магній, цинк, залізо, селен, йод тощо.Мінерали або є в середовищі, або їх немає. Це принципово. Якщо в ґрунті мало цинку, рослина недодасть його. Якщо в ґрунті немає селену, він не з’явиться в пшениці й горіхах. Якщо магній і мідь роками вивозили з урожаєм, але назад повертали переважно азот, фосфор і калій у простій схемі, ґрунт стає «порожнім». Інтенсивне землеробство працює за логікою: головне — врожайність.Гідропоніка і вертикальні ферми подаються як майбутнє. І в певних умовах вони справді корисні: мегаполіси, дефіцит землі, контроль води, свіжа зелень поруч зі споживачем, менше пестицидів. Але не треба плутати технологічну чистоту з нутритивною повнотою. У гідропоніці рослина росте в рідині. Це означає просту річ: усе, що вона отримає, має бути внесене в цей розчин. Не внесли мікроелемента — його не буде. У ґрунті зазвичай більше сотні мінералів, тоді як гідроферми годують свої врожаї десятком базових мікроелементів. Важливо знати: чим небезпечні трансжири Сьогодні дедалі частіше говорять не про класичний голод, а про прихований. Людина їсть достатньо або й забагато, але не добирає нутрієнтів. Це парадокс ХХІ століття: повний холодильник і голодний метаболізм клітини. За глобальними оцінками, мільярди людей не отримують достатньо ключових мікронутрієнтів. Найчастіше в зоні ризику: йод, вітамін Е, кальцій, залізо, фолати, рибофлавін, вітамін С. Також дуже поширені нестачі магнію, цинку, селену, калію, вітамінів групи В, вітаміну D, омега-3 жирних кислот.

Як повернути здорову тарілку

В Україні все ще жива культура городів, садів, базарів, сезонної їжі, ферментації, гречки, бобових, капусти, буряка, гарбуза, ягід, зелені, горіхів, меду, кисломолочних продуктів, домашнього приготування. У нас іще багато хто знає, як виглядає справжній помідор, який пахне не «нічим», а літом.Що коротший шлях від поля до тарілки, то більше шансів, що перед вами їжа, а не харчовий конструктор. Тому кожному з нас доведеться стати трохи дослідником, трохи фермером, трохи біохіміком і трохи детективом.Перше: повертати в раціон цілісні продукти. Крупи, бобові, овочі, зелень, ягоди, фрукти, горіхи, насіння, якісні олії, ферментовані продукти, нормальні джерела білка.Друге: дивитися не лише на калорії, а на нутритивну цінність. Запитання має бути не «скільки кілокалорій?», а «що корисного цей продукт дає тілу?». Чи це просто солодко-жирна подушка для мозку?Третє: шукати якісні продукти. Фермерські, органічні, сезонні, локальні — не як релігію, а як практичний інструмент. Органічне не завжди автоматично означає ідеальне, але воно принаймні ставить питання про ґрунт, методи вирощування, пестициди, екосистему. А це вже інший рівень мислення.Четверте: вирощувати щось самостійно, якщо є можливість. Навіть зелень на підвіконні, трави, ягоди, городина біля дому — це не дрібниця. Це повернення контролю. Коли людина сама вирощує хоча б щось, вона починає інакше дивитися на все інше. Раптом стає зрозуміло, що помідор не народжується в пластиковому лотку, а салат не просто зелена декорація до сендвіча. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Здорове харчування: що потрібно їсти для стабільного емоційного стану П’яте: розумно використовувати добавки, коли це потрібно. Ідеально отримувати нутрієнти з їжі. Але якщо їжа збіднена, ґрунти виснажені, раціон обмежений, є стрес, хвороби, вік, підвищені потреби або підтверджені дефіцити, добавки можуть бути не примхою, а інструментом. Це має сенс, якщо підходити стримано й розумно, бажано з аналізами і фахівцем.***Сьогодні харчова відповідальність у кожного особиста. Треба вчитися відрізняти їжу від харчової маси. Схоже, справжня їжа невдовзі стане преміальним ресурсом. Бо система дешевизни витісняє її з масового ринку. Харчова ж маса має лише формулу, маркетолога і термін придатності до наступної епохи.

З початку року бажання пройти скринінг здоров’я висловили понад мільйон українців, яким виповнилося 40 років. У МОЗ нагадали про те, що держава надає 2 тисячі гривень на обстеження та базові аналізи. Сенс програми полягає в тому, щоб на ранньому етапі виявити ризики розвитку серцево-судинних захворювань чи цукрового діабету. В Україні визначено 2 227 місць, де можна пройти обстеження в рамках програми. Обрати заклад можна незалежно від місця проживання чи реєстрації. Подати заявку на участь у програмі можна через Дію або у найближчому відділенні ЦНАП.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Програма "Скринінг40 " та шкільне харчування: уряд інвестує у здоров’я українців



У МОЗ застерігають, що люди, які отримали кошти на скринінг до 1 травня 2026 року мають пройти обстеження до кінця червня. У разі нарахування коштів пізніше — пропозиція діє рівно два місяці.
Станом на сьогодні в рамках програми виплачено 1,5 млрд грн. 160 тисяч українців вже пройшли скринінг.
Раніше у ЦГЗ розповіли, які медобстеження можна пройти безкоштовно в межах програми «Скринінг здоров'я 40 ».

Підлітковий вік — період мінливості та невизначеності. Але сьогодні українські діти проживають його в умовах, коли невизначеність стала частиною буденності. Дорослішання під час війни — це не тільки про пошук себе, зміну настрою чи бунтарство. Це про спробу побудувати автономію й особисті кордони, які межують із повітряними тривогами, обстрілами та емоційним виснаженням.Імпульсивна поведінка підлітків — головний засіб розширення власного життєвого простору. Проте постійне нервове напруження через війну вкупі з бажанням виразити своє «Я» потребують батьківської підтримки, навіть коли діти ізолюються та демонструють, що їм ніхто не потрібен.Як батькам під час війни тримати баланс між безпекою, власним спокоєм та повагою до кордонів дитини?

Коли бунт стає саморуйнуванням

Підлітковий бунт — це про дорослішання, а не про проблему. Дитина починає частіше обстоювати власну думку, сперечатися, шукати себе, орієнтуватися на друзів і потребувати більше свободи. Збереження контакту зі значущими дорослими, навіть попри конфлікти, — головна ознака здорового підліткового протесту. У дитини залишаються інтереси, важливі стосунки, здатність чути та повертатися до діалогу.Водночас війна може посилювати підлітковий бунт, і до вікової перебудови додається хронічний стрес, втрата передбачуваності, страх за себе та близьких. Зазвичай віковий протест свідчить про автономію: «я хочу сам / сама», «не контролюйте мене», «я маю власну думку». Але зовсім інша ситуація з деструктивною поведінкою, коли відбувається не просто протест заради власної автономії, а саморуйнування.Якщо до цього додається різка ізоляція, втрата інтересів, постійна агресія, безнадія чи поведінка, яка системно шкодить підлітку, це вже може бути не просто дорослішання, а реакція на перевантаження чи травматичний досвід, спричинені війною. Саме тому батькам важливо пильнувати не лише поведінку дітей, а й те, що за нею стоїть. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як говорити з дитиною про війну: поради психолога

Агресія — це норма, але до межі

Умовною віковою нормою є підліткова грубість, яка не завжди є лакмусом поганого виховання. Мозок підлітка проходить масштабну перебудову: емоційні центри вже працюють дуже активно. Водночас іще дозріває частина мозку, яка відповідає за самоконтроль, прогнозування наслідків і стримування імпульсів.Саме тому діти можуть реагувати дуже емоційно, різко сперечатися, огризатися, обстоювати власну думку так, ніби це питання життя та смерті. І певною мірою це норма розвитку. Але тут важливо розуміти: гормони можуть пояснювати поведінку, але точно не виправдовують жорстокість чи насильство.Тривожними сигналами є ситуації, коли агресія стає постійним способом взаємодії. Йдеться про приниження, погрози, жорстокість до інших або до себе, руйнування речей, повну втрату контролю над емоціями чи помітну зміну поведінки, яка раніше не була характерною для дитини. Також важливі причини агресії, як-от перевантаження, тривога, сором, страх бути неприйнятим, конфлікти з однолітками або сильний внутрішній стрес. Завдання дорослого в цій ситуації — не втратити контакт із підлітком і втримати кордони.У контексті війни це особливо актуально: постійна тривога через обстріли, переїзди чи тривалу розлуку з близькими тримає нервову систему підлітка в режимі надмірної напруги. І тоді навіть дрібна ситуація може спричинити сильну реакцію — різкість, дратівливість, крик або відмову говорити. Це не означає, що грубість треба дозволяти, але важливо розуміти: часто за агресією стоїть не «поганий характер», а виснаження, страх, безсилля та потреба повернути хоч якийсь контроль над життям в умовах суцільної невизначеності. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Чоловік на фронті, діти в чужій школі, валізи зібрані роками: реальне життя українських біженців — Rеutеrs

Між приватністю та безпекою

Для підлітка важлива приватність, оскільки через неї формується його самостійність і довіра до себе. Саме тому війна в поєднанні з тотальним батьківським контролем, постійними перевірками телефону чи порушеннями кордонів часто не зближують, а віддаляють дитину від дорослих і вчать її ще краще приховувати свої переживання.Але якщо батьки бачать тривожні сигнали — ознаки булінгу, селфхарму (самоушкоджувальна поведінка, як-от сліди порізів, опіків), небезпечні компанії або різкі зміни поведінки, — важливо не робити вигляд, що все мине само собою. Завдання дорослого — втрутитися не з позиції покарання чи слідства, а з позиції турботи.Найкращий спосіб дізнатися, що відбувається з дитиною, — контакт, а не контроль. В умовах війни замкнутість підлітка не варто одразу сприймати як «віддалився / віддалилася» чи «йому / їй байдуже». Іноді дитина мовчить, бо їй страшно, боляче або вона не має слів, щоби пояснити свій стан. Тут важливо не вимагати примусово розмову, а залишатися поруч: «Я бачу, що ти більше закриваєшся, і я хвилююся. Ти не мусиш говорити зараз, але я поруч і готовий / готова вислухати, коли ти будеш готовий / готова». Це виявлення поваги до кордонів, але не байдужість.Коли підліток тривожиться через власну безпеку, майбутнє або долю близьких, важливо говорити з ним чесно, але без катастрофізації. Діти не хочуть чути фальшиве «все буде гаразд», якщо батьки самі в це не вірять. Вони прагнуть відчувати, що поруч є стабільний дорослий, який у скрутний час може сказати: «Я теж хвилююся, але ми робимо те, що можемо, для безпеки. Поміркуймо, що нам допоможе зараз».Батькам важливо слухати, не знецінювати страхи, надавати правдиву інформацію відповідно до віку та повертати дитину до того, на що вона може впливати. За будь-яких умов найбільше захищає підлітка не страх перед дорослими, а відчуття: «Я можу прийти до них із проблемою, й мені допоможуть».

Що робити, якщо діти вас не чують

Коли підліток кричить або ігнорує правила, він найменше здатний сприймати нотації й тривалі пояснення. У таких випадках добре працюють прості техніки:«Я-повідомлення» — говорити про свій стан без звинувачень. Замість «Ти мене взагалі не поважаєш!» — «Я зараз дуже злюсь, і мені важко продовжувати розмову в такому тоні».Називання стану підлітка без оцінки: «Я бачу, що ти зараз дуже злишся», «Схоже, тобі зараз дуже образливо» — це знижує напругу, навіть якщо ви не погоджуєтесь із поведінкою.Короткі спокійні фрази: «Я готовий / готова говорити, коли ми обоє заспокоїмося», «Ми можемо сваритись, але не принижувати одне одного».Витримати паузу: «Я бачу, що ми зараз обоє дуже злі. Повернімося до цієї розмови пізніше».І дуже важливо бути чесними та визнавати власні помилки. Батьки не мають бути ідеальними. Якщо вони накричали, різко відповіли або сказали щось на емоціях, важливо потім повернутися до дитини й відновити контакт: «Мені шкода, що я так сказав / сказала. Спробуймо поговорити ще раз».Саме так дитина вчиться, що помилки — це не кінець стосунків, а контакт після конфлікту можна відновлювати без страху та приниження. Підлітки значно більше вчаться не з наших правильних слів, а з того, як ми самі поводимося в емоціях, як справляємося зі злістю, як просимо вибачення і як повертаємось у стосунки після сварки.

«Я вас ненавиджу» або «Ви псуєте мені життя»

За такими словами в підлітка часто стоїть не справжня ненависть, а сильні емоції, безсилля, образа або крик про допомогу. В підлітковому віці дітям іще складно гальмувати імпульсивні реакції, особливо коли вони перевантажені або дуже злі.Головне завдання дорослого — не реагувати автоматично й не спускатися на рівень підлітка. Адже, коли у відповідь починається крик, приниження чи боротьба «хто кого переможе», конфлікт лише посилюється.Значно важливіше зберігати холодну голову та спокійно тримати межі з любов’ю. Доречно сказати: «Я бачу, що тобі зараз дуже важко. Ти маєш право на ці емоції, але ми не ранитимемо одне одного словами. Я поруч і готовий / готова говорити, коли ми трохи заспокоїмося». Саме така реакція дорослого поступово вчить підлітка, що сильні емоції можна проживати без руйнування стосунків і втрати контакту. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Воєнне дитинство: наслідки для психіки

Наслідки — не покарання

Наслідки для дітей за порушення домовленостей — це не про покарання чи «поставити на місце». У підлітковому віці вони вже почуваються дорослими та потребують більшої поваги до себе, своїх кордонів і права голосу. Саме тому приниження, крик або жорсткі покарання дуже часто не формують відповідальності, а лише викликають протест, дистанціювання або приховування.Важливо реагувати не криком і не «безпорадною помстою», а логічними наслідками. Вони мають бути рівноцінними та зрозумілими заздалегідь: підліток повинен знати, що буде, якщо він порушить правило.Якщо не попередив про запізнення — наступного разу прогулянка коротша на той самий час, на який запізнився. Якщо взяв без дозволу гроші — повертає борг і буде розмова про відповідальність. Якщо не прибрав у своїй кімнаті — не може запросити друзів додому.Про наслідки важливо говорити спокійно та без приниження: «Ми домовлялися про це, і зараз домовленість було порушено, тому будуть такі наслідки. Це не тому, що ти поганий, а про відповідальність». І обов’язково пояснювати, коли обмеження завершується. Підліток має бачити, що це покарання тимчасове, а не назавжди.Але правила та наслідки — це лише частина стосунків. Не менш важливо помічати хороше: Дякую, що попередив / попередила, що затримуєшся», «Я ціную, що ти виконав / виконала домовленість», «Мені було дуже приємно, як ти сьогодні допоміг / допомогла. Підлітки, як і всі люди, потребують не лише обмежень, а й визнання.

Якщо дитина закрилася

Для багатьох батьків самоізоляція дитини — це одна з найболючіших ситуацій. Коли вона закривається та відповідає «Все нормально» або «Відчепись», виникає відчуття, ніби контакт втрачається. Але треба розуміти: часто підлітки мовчать не тому, що їм байдуже, а тому що складно говорити про свої переживання; вони бояться осуду, нотацій або просто ще не вміють пояснити, що з ними відбувається.У такій ситуації краще працює спокійна присутність і чесне повідомлення: «Я бачу, що останнім часом ти більше закриваєшся в собі, і хвилююся за тебе. Ти не зобов’язаний / зобов’язана говорити просто зараз, але хочу, щоб ти знав / знала: я поруч і готовий / готова тебе вислухати, коли ти будеш готовий / готова».І дуже важливо: зв’язок із підлітком будується не лише через серйозні розмови. Іноді контакт повертається через прості речі — спільну вечерю, жарти, поїздку, перегляд фільму або навіть коротке «Ти як?». Для дитини дуже важливо відчувати: «до мене не лізуть, але мною цікавляться і я важливий / важлива». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Травма покоління Z: як війна формує світогляд і соціальні навички підлітків і молоді

Менше спільного часу ≠ не потрібен

Для багатьох батьків це непростий момент: іще недавно дитина хотіла весь час бути з ними поруч, а тепер дедалі більше часу в її житті займають друзі, спілкування та власний світ. Однак це не означає, що батьки стали менш важливими, — просто дитина починає дорослішати. У підлітковому віці важливою стає потреба знайти своїх людей, із якими можна відчути схожість, прийняття та приналежність до групи. Це нормальна частина розвитку та поступового відділення від батьків.Особливо важко, коли через війну дитина втратила звичне коло спілкування або була змушена змінити місце проживання. У такі моменти батькам важливо допомогти його відновлювати: підтримувати онлайн-контакт зі старими друзями, шукати гуртки, безпечні молодіжні простори, волонтерські або творчі активності. Проте треба пам’ятати, що пошук та адаптація в новому колі спілкування вимагає часу й терпіння.Крім того, дорослим не треба намагатися повернути все як було через контроль чи образу. Їхнє завдання — бути не центром світу дитини, а її надійною опорою й тилом за будь-яких умов. Необхідно залишатися тими батьками, до яких можна прийти у складний момент без страху бути відкинутими чи висміяними.Також це гарна нагода згадати про себе й приділити час собі, адже батьківство не означає повного розчинення в житті дітей. Коли в батьків є ресурс на себе й вони не чіпляються за підлітка зі страху втратити з ним контакт, стосунки часто стають теплішими та спокійнішими. Однак якщо тривожність дається взнаки, можна звернутися по безоплатну психологічну підтримку до фахівця, який завжди зможе допомогти.«ПОРУЧ» — проєкт із психосоціальної підтримки та збереження психічного здоров’я дітей, батьків / осіб, які їх замінюють, та фахівців, що працюють із дітьми, який реалізує ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» спільно з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

Кабінет міністрів України постановою №739 офіційно ліквідував Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Як випливає із документа, рішення ухвалили ще 4 червня.Згідно з постановою правонаступником Держлікслужби буде Українське фармацевтичне агентство, діяльність якого контролюватиме уряд через міністра охорони здоров’я. Як зазначив член парламентського комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьміних, новий орган створили на виконання євроінтеграційного закону «Про лікарські засоби» від 2022 року.Укрфармагентство реалізовуватиме державну політику у сферах створення, допуску на ринок, контролю якості, безпеки та ефективності лікарських засобів, ринкового нагляду медичних виробів, медичних виробів для діагностики іn vіtrо, активних медичних виробів, які імплантують, біоімплантатів, косметичної продукції, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, донорства крові та компонентів крові, функціонування системи крові. «Сподіваємось, що в Україні з'явиться справжній, осучаснений європейський орган контролю.  Адже завдання перед новим відомством стоять колосальні: контроль біоеквівалентності ліків, жорстке дотримання ліцензійних умов усіма гравцями ринку і, врешті-решт, повноцінна інтеграція української фарми в ЄС», - написав депутат.Згідно постановою Укрфармагентство:

проводитиме експертизу реєстраційних матеріалів;ухвалюватиме рішення про державну реєстрацію;здійснюватиме перереєстрацію ліків;ухвалюватиме рішення про безстрокове подовження реєстрації;адмініструватиме Державний реєстр лікарських засобів та інше.

Також передбачені зміни до регулювання питання  клінічних випробувань лікарських засобів в Україні. Саме агентство:

проводитиме експертизу матеріалів клінічних випробувань;дозволятиме їх проведення;зупинятиме або припинятиме випробування;проводитиме їх інспектування;оприлюднюватиме результати випробування на власному вебсайті.

Також орган матиме широкі повноваження щодо контролю за обігом лікарських засобів від виробництва та імпорту до зберігання, транспортування, реалізації, утилізації чи знищення. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ціни на ліки в аптеках: як ДЕЦ реагує на завищені націнки Очолюватиме Укрфармагентство голова, якого  після відповідного конкурсу призначатиме Кабмін за поданням міністра охорони здоров’я строком на п’ять років. Одна і та сама особа не може обіймати посаду голови Укрфармагентства більше двох строків.Реформа фармрегулювання може змінити низку ризиків в українській фармацевтичній галузі, як от фальсифіковані препарати, складні процедури, дублювання повноважень, на  цифрову прозорість і спрощення. Але лише якщо вона спрацює. Про це в статті «Чого виробникам і споживачам очікувати від євроінтеграційної реформи фармгалузі» писала заступниця міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко.

Нова щотижнева ін'єкція потрійної дії для пацієнтів із діабетом другого типу здатна кардинально знизити рівень цукру в крові та зменшити масу тіла. Результати третьої фази клінічних випробувань свідчать про безпрецедентну ефективність інноваційного препарату який поки називають «ретатрутид» (офіційна наукова назва активної речовини, адже новий препарат ще не отримав схвалення регуляторів та офіційної торгової назви), повідомляє видання Тhе Guаrdіаn.

Потрійний ефект

Сьогодні світова медицина переживає справжній бум розробок ліків проти ожиріння та метаболічних порушень, проте новий засіб працює за абсолютно унікальним принципом. Новий медикамент розроблений для контролю апетиту та рівня цукру, але, на відміну від інших відомих ліків, він також суттєво збільшує енергетичні витрати організму. Препарат потрійної дії імітує три гормони кишківника, які допомагають контролювати апетит, рівень цукру в крові та метаболізм: ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Важливо знати: як пацієнтам отримати тест-смужки для глюкометра

GLР-1: глюкагоноподібний пептид-1, який знижує апетит, уповільнює спорожнення шлунку, знижує цукор;GІР: глюкозозалежний інсулінотропний поліпептид, що посилює виділення інсуліну, підсилює ефект GLР-1;Глюкагон: пептидний гормон α-клітин підшлункової залози, що прискорює спалення жиру (особливо в печінці) та збільшує витрати енергії.

Більшість існуючих ліків мають значно вужчий спектр дії. Наприклад:

Популярні препарати Оземпік (Оzеmріс) та Вегові (Wеgоvy) переважно націлені лише на шлях GLР-1 для пригнічення апетиту.Препарат Мунджаро (Моunjаrо) містить комбінацію GLР-1 та GІР для контролю рівня цукру.Новий ретатрутид додатково задіює рецептор глюкагону, що безпосередньо стимулює тіло спалювати більше калорій.

Результати випробувань

У масштабному дослідженні, результати якого опублікували в авторитетному медичному журналі Тhе Lаnсеt, взяли участь 930 дорослих із діабетом другого типу. На момент старту дослідження жоден із них не приймав ліків проти діабету, усі мали неконтрольований рівень цукру в крові та показник ВМІ (індекс маси тіла, що визначає співвідношення ваги та зросту людини) не менше 23. Пацієнтів випадковим чином розділили на групи для щотижневого приймання ретатрутиду в дозах 4 мг, 9 мг або 12 мг, або ж плацебо.Медики ретельно моніторили вагу, холестерин, артеріальний тиск та довгостроковий рівень цукру в крові — показник НbА1с (глікований гемоглобін, що відображає середній вміст цукру в крові за попередні три місяці). Через 40 тижнів результати продемонстрували колосальну різницю:

Зниження цукру: Середнє падіння рівня НbА1с у пацієнтів, які отримували ретатрутид, становило близько 1,7 – 1,9 відсоткового пункту, порівняно з лише 0,8 у групі плацебо.Втрата ваги: Учасники втратили в середньому від 11,5% до 15,3% маси тіла на ретатрутиді, тоді як на плацебо цей показник склав лише 2,6%. Пацієнти на активному лікуванні худнули в чотири рази швидше.Серцево-судинні маркери: У людей, які приймали препарат, також помітно покращилися показники холестерину та артеріального тиску.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Дешевий аналог Оzеmріс уже реальність: Китай перехоплює ринок ліків від ожиріння — Вlооmbеrg

Побічні ефекти

Під час випробувань 14 учасників зафіксували серйозні побічні реакції, включаючи двох людей із групи плацебо. Проте для абсолютної більшості пацієнтів небажані симптоми були легкими або помірними та з часом зникали. Найпоширенішими виявилися шлунково-кишкові розлади.Автори дослідження наголошують, що ці медикаменти потрійної дії мають потенціал серйозно покращити стан здоров'я пацієнтів, які потребують інтенсивніших схем лікування діабету другого типу. Наразі клінічні випробування препарату тривають. Раніше виробник ліків, американська фармацевтична компанія Еlі Lіlly, вже публікувала дані, які доводять високу ефективність ретатрутиду в боротьбі з ожирінням.

Оцінка експертів

Спеціальний радник з питань ожиріння в Королівському коледжі лікарів доктор Кет Маккалоу назвала результати надзвичайно обнадійливими. Вона підкреслила, що для багатьох людей, які живуть із діабетом та ожирінням, подібна терапія може стати справжнім порятунком і змінити життя. Проте фахівчиня зауважила, що ліки не є "срібною кулею", адже довгостроковою метою системи охорони здоров’я має залишатися профілактика, яка не дозволить людям взагалі дійти до стану, коли їм потрібні такі сильні препарати.Фахівець із профілактики діабету та метаболічних розладів в інституті Кембриджського університету доктор Марі Спреклі назвала масштаби втрати ваги вражаючими. Водночас вона вказала на важливий науковий нюанс: оскільки ретатрутид порівнювали з плацебо, а не безпосередньо з семаглутидом (діюча речовина Оземпіку) чи тирзепатидом (діюча речовина Мунджаро), на основі цих даних неможливо встановити, чи є він кращим, еквівалентним або гіршим за існуючі ліки. Для порівняльної оцінки ефективності знадобляться прямі перехресні клінічні дослідження. Експертка додала, що саме по собі схуднення не гарантує ідеального здоров'я, тому пацієнтам під час лікування потрібна підтримка для збереження м'язової маси та збалансованого харчування.Керівниця відділу впливу досліджень та комунікацій організації Dіаbеtеs UК доктор Люсі Чеймберс резюмувала, що цей новий клас препаратів принесе подвійну користь — як для контролю ваги, так і для довгострокового керування рівнем цукру. Організація з нетерпінням очікує на подальші дослідження, щоб детально вивчити довгострокові ефекти ліків та порівняти їх із методами лікування, які вже доступні в рамках Британської національної служби охорони здоров’я NНS.Нагадаємо, що вчені з Корейського інституту передових наук і технологій виявили епігенетичний "перемикач", який уповільнює ріст жирових клітин. Розуміння того, як звичайні клітини перетворюються на жирові, може допомогти в лікуванні таких захворювань, як ожиріння і діабет 2 типу.

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про подальше розширення програми реімбурсації "Доступні ліки", завдяки якій українці можуть отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою за електронним рецептом. За словами першої прем'єр-міністерка Юлії Свириденко, з липня 2026 року до оновленого переліку програми буде додано ще 51 міжнародну непатентовану назву лікарських засобів. Про це Юлія Свириденко повідомила у Fасеbооk.
"Це препарати для контролю артеріального тиску, лікування серцевої недостатності та порушень серцевого ритму, профілактики тромбоутворення, зниження рівня холестерину, а також терапії для пацієнтів після інфаркту міокарда або з підвищеним ризиком інсульту", – зазначила Свириденко.
За словами Свириденко, у межах програми "Доступні ліки" держава повністю або частково компенсує вартість медичних препаратів. у 2026 році її фінансування програми збільшили до 8,7 млрд грн. Від моменту її запуску можливістю скористалися вже понад 6 млн українців, а лише від початку 2026 року препарати за програмою отримали майже 2 млн пацієнтів.
"Щоб отримати ліки за програмою, пацієнту необхідно звернутися до лікаря, отримати електронний рецепт і звернутися з ним до аптеки з наліпкою "Тут є Доступні ліки". Важливо, що якщо український виробник пропонує препарат, який відповідає встановленим вимогам і має найнижчу ціну, він може отримати перевагу під час включення до програми"", – наголосила Свириденко.
За її словами, це сприятиме розвитку українського фармацевтичного виробництва та водночас допоможе зміцнити стабільність забезпечення пацієнтів необхідними медикаментами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Доплати лікарям на фронті: Свириденко заявила про продовження програми до кінця року



Нагадаємо, що програма "Доступні ліки" поширюється також на військовослужбовців, які можуть отримувати необхідні препарати за правильно оформленим електронним рецептом.  Міноборони пояснило, що для цього потрібно звернутися до лікаря, який працює з ЕСОЗ, та отримати рецепт на ліки. Повторний рецепт можна оформити дистанційно без особистого візиту до медзакладу. З 1 липня 2025 року стала обов'язковою участь у програмі ліцензованих аптек України.

Депресія — найпоширеніший психічний розлад сьогодні. І водночас це розлад, пов’язаний, напевно, з найбільшою кількістю міфів і сліпих плям. Багато хто хворіє на депресію, але не знає про це, оскільки недостатньо поінформований. Хтось страждає мовчки й на самоті, не звертаючись по допомогу. А проте депресія добре піддається лікуванню, особливо якщо розпочати його вчасно та проводити правильно.

Хвороба чи стан?

У науковому світі сьогодні прийнято вважати, що депресія — це захворювання. Вона має цілком конкретні ознаки, значно погіршує якість життя й часто вимагає медикаментозної допомоги. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Покоління Z може оминути кризу середнього віку — але через погіршення психічного здоров’я у молодості Однак деякі дослідники висловлюють думку, що депресія — це радше не хвороба, а складний стан, адже кількість і тяжкість її ознак та симптомів у кожної людини можуть бути індивідуальними. Хвороба часто вважається хронічним станом, тоді як тривалість депресії можна скоротити за достатнього та своєчасного догляду. На думку цих учених, коли ми кажемо «депресія — це хвороба», ми поглиблюємо стигматизацію проблеми (навішування негативного ярлика призводить до того, що люди, які переживають депресію, починають соромитися свого стану). І, крім того, значну роль у її виникненні та розвитку відіграють культурні, соціальні та духовні чинники, а не лише біологічні причини.

Що не є депресією?

Слово «депресія» часто використовують для позначення станів, які по суті нею не є. Наприклад, депресією називають поганий настрій — коли людина переживає смуток, пригніченість, зневіру чи безпорадність. Або негативні думки про себе, песимізм чи безнадія. Якщо людина загальмована, млява або замкнута, їй теж можуть приписати «депресію».Але справжня депресія, також відома як великий депресивний розлад або клінічна депресія, має чіткі симптоми. І для встановлення діагнозу необхідний певний мінімум цих симптомів, який спостерігається протягом хоча б двох тижнів.Кожна людина час до часу відчуває смуток чи пригніченість. Цілком нормально переживати горе через такі події, як серйозна хвороба, смерть у сім’ї, втрата роботи чи розлучення. Але у більшості людей ці почуття горя та смутку зазвичай слабшають із часом. Проте якщо смуток триває два тижні чи довше й заважає повсякденному життю, можливо, ми маємо справу з клінічною депресією.Люди, які страждають на депресію, схильні відчувати безпорадність і безнадію та звинувачують себе в цих почуттях. Вони можуть відчувати сильне виснаження й припинити брати участь у повсякденному житті; можуть віддалитися від сім’ї та друзів. Дехто навіть може думати про смерть чи самогубство. Тому важливо знати основні симптоми депресії, щоби вчасно попросити про допомогу або надати її тому, хто її потребує.

Симптоми депресії

Депресія по-різному проявляється в різних людей, але більшість переживає поєднання таких симптомів:

тривалий смуток або відчуття порожнечі;відчуття безпорадності чи безнадії;почуття провини чи власної нікчемності;гнів і дратівливість;занепокоєння;труднощі з концентрацією уваги;втома;зміни в режимі сну;зміни апетиту;хронічний біль, головний біль або біль у животі;втрата інтересу до звичних занять;відсторонення від друзів та сім’ї;думки про смерть або самогубство, що повторюються.

Загалом депресивний стан варіюється від відчуття нещастя й невдоволення до глибокого смутку, песимізму та зневіри, які заважають повсякденному життю.Однак не варто займатися самодіагностикою. Цей список — ваша перша допомога в тому, щоб ухвалити рішення: чи потрібно звернутися до спеціаліста (психіатра, психотерапевта, психолога), чи ознак цієї проблеми у вас немає.

«Чоловіча депресія»

Дослідження показують, що для чоловіків, які переживають депресію, можуть бути характерні не симптоми з наведеного вище списку, а специфічні «чоловічі маркери депресії»:

більша, ніж зазвичай, втома;дратівливість;гнів;адиктивна поведінка (алкогольна залежність, зловживання алкоголем, розлади, пов’язані з уживанням психоактивних речовин).

Ці ознаки маскують депресію й ускладнюють її виявлення у чоловіків.

Що є причиною депресії?

На це питання немає однозначної відповіді.

До деяких форм депресії призводять хімічні зміни в організмі, які можуть впливати на настрій та мислення.Депресію можуть спричиняти біологічні, генетичні, екологічні чинники.Також депресія може виникати через психологічні, соціальні чи емоційні чинники. Наприклад, сильні стреси — такі як смерть близької людини, серйозні життєві зміни, травми, — можуть спровокувати клінічну депресію, хоча деякі депресивні епізоди починаються без очевидних зовнішніх причин.Люди зі спадковою схильністю до депресії, а також люди із серйозними хронічними захворюваннями, такими як хвороби серця або рак, мають підвищений ризик розвитку депресії.

Як позбавитися депресії

Люди з депресією, які не звертаються по допомогу, мучаться марно. Це нікому не потрібні страждання. Депресія добре піддається лікуванню, але важливо звернутися до професіонала з гарною освітою, підготовкою та досвідом, а не до сумнівних «фахівців», що закінчили тримісячні курси із психології.Основним методом лікування є психотерапія. А у випадках помірної й тяжкої депресії корисними є ліки, які потрібно вживати лише під наглядом психіатра.Депресія — це не якась вада. Думка на кшталт «якби я взяв себе в руки, то впорався б» — це помилка. Причиною частини негативних емоцій і станів під час депресії може бути сам цей розлад. І якщо це розуміти, припиняєш тиснути на себе й намагатися контролювати емоції там, де це неможливо зробити. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Фізичні вправи проти депресії: наука підтвердила терапевтичний ефект руху

Як війна провокує зростання депресії?

Фахівці вважають, що поширеність депресії в Україні зросла й нині охоплює до 60% населення. Причина в тому, що під час війни на психіку впливають хронічні стресори:

постійний стрес і страх;тривала загроза обстрілів, небезпека для життя — власного та близьких;втрати — рідних, житла, роботи;невизначеність і цілковита невідомість щодо майбутнього;відсутність відчуття безпеки;зміна місця проживання, розрив соціальних зв’язків;виснаження нервової системи через постійний перегляд новин, переживання горя та співчуття;почуття самотності й тривоги через вимушену розлуку із сім’єю (чоловік / дружина, діти);економічна нестабільність.

Як не «скотитися» в депресію під час війни?

Найменша ймовірність впасти в депресію — у тих людей, які зуміли заповнити три найважливіші сфери життя: соціальну, когнітивну та фізичну. І для того, щоб уберегтися від депресії, можна запропонувати низку рекомендацій:Не фокусуйтеся на темах, пов’язаних із війною. Свідомо, зусиллям волі створюйте простір у своєму житті, де ви думаєте про зовсім інше, прагнете іншого, будуєте інше. Наприклад, якщо ви — біженець в іншій країні й змушені вивчати мову, знайдіть для себе в цьому сенс — вчіть нову мову, щоб подорожувати, читати книги, дивитися нові передачі й фільми, тобто щоб підвищити якість свого життя.Вчіться помічати хороше, навіть у дрібницях. Наприклад, милуйтеся небом і хмарами, слухайте спів птахів. Читайте вірші, художні книги, що передають життєрадісний стан.Ставте нові цілі, не думаючи, чи досягнете їх. Уявляйте, що ви вже цього досягли, й отримуйте задоволення від цієї мрії. Щодня маленькими кроками рухайтеся до неї. Живіть «тут і зараз».Звертайтеся по підтримку до сім’ї, друзів, коли відчуваєте, що вам це потрібно: просіть, щоб вас вислухали, дали пораду, поговорили з вами. Внутрішній негатив меншає, коли поділяєш його з кимось, хто любить тебе.Займайтеся помірною фізичною активністю: прогулянки із собакою, руханка, біг, походи до спортзалу, плавання тощо. Фізичні вправи не лише можуть уберегти від депресії, а й відіграють важливу роль у її лікуванні.Вчіться пристосовуватися до нових обставин — це називають адаптацією. Що вища адаптивна здатність, то легше людина може пережити кризові періоди в житті.

Нещодавно на судні МV Ноndіus в Атлантичному океані стався спалах рідкісного штаму хантавірусу. Уже відомо про трьох загиблих інфікованих пасажирів. В Україні також зафіксовано перші випадки хантавірусної інфекції, яка переноситься інфікованими гризунами. У цьому році в Хмельницькій області у двох пацієнтів виявили хантавірус, розповіла лікар-інфекціоніст Вікторія Бондар. 
За її словами, в одного пацієнта хантавірусна інфекція проявилася у вигляді ураження печінки, лихоманки та висипу, в іншого хворого була гостра геморагічна лихоманка з нирковим синдромом. Обидва діагнози були підтверджені лабораторно. Лікарка наголосила, що хвороба мала середньотяжкий перебіг. Пацієнтів успішно вилікували та виписали з лікарні. 


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Спалах хантавірусу: у МЗС розповіли про стан українців на борту МV Ноndіus



У Хмельницькій інфекційній лікарні наголосили, що хантавірус — не  нова хвороба. Лікарям про неї відомо кілька десятиліть. Через те, що вірус передається від тварини до людини, науковці називають його зоонозом. 
Аndеs vіrus — різновид хантавірусу, який може у рідкісних випадках передаватися від людини до людини при дуже тісному контакті. Його найчастіше фіксують в Аргентині та Чилі. Інфекція від тварини передається через вдихання частинок, забруднених сечею, фекаліями або слиною тварин. Вказано, що деякі варіанти хантавірусу перебігають відносно легко, водночас інші, навпаки, можуть загрожувати життю людини. 
У ЦГЗ раніше повідомляли, які дві серйозні хвороби можуть спричиняти хантавіруси в людини. Детальніше про інкубаційний період та як розвивається хвороба, читайте за посиланням. 
Важливо! Ця публікація заснована на останніх та актуальних наукових дослідженнях у сфері медицини та має виключно загальноінформаційний характер. Публікація не може бути підставою для встановлення будь-яких діагнозів. Якщо ви захворіли або потребуєте діагнозу, зверніться до лікаря!

Після повідомлень про спалах хантавірусної інфекції, пов’язаної з Аndеs vіrus, у медіа та соцмережах почали ширитися побоювання щодо потенційної нової пандемії. Йдеться про випадки, зафіксовані на круїзному судні Ноndіus, де повідомляли про інфікування та летальні випадки внаслідок спалаху хантавірусу. Сімейна лікарка та фтизіопульмонолог Оксана Молода в дописі на Fасеbооk пояснила особливості Аndеs vіrus, його клінічний перебіг та відмінності від інших вірусів. Вона також наголосила, що наразі немає підстав розглядати його як аналог СОVІD-19.

Що таке Аndеs vіrus і де він поширений?

Аndеs vіrus — це південноамериканський хантавірус, який найчастіше фіксують в Аргентині та Чилі. Природним резервуаром вірусу є довгохвоста миша Оlіgоryzоmys lоngісаudаtus. Круїзний лайнер, на якому спалахнув хантавірус, прибув на Тенеріфе Вірус належить до групи хантавірусів і викликає тяжкий хантавірусний кардіопульмональний синдром. За різними оцінками, летальність може досягати 30–50% у тяжких випадках.

Шляхи передачі та інкубаційний період

Особливістю хантавірусів є те, що людина заражається переважно від гризунів. Інфекція передається через вдихання частинок, забруднених сечею, фекаліями або слиною тварин.Для Аndеs vіrus описано рідкісну, але підтверджену передачу від людини до людини. Вона можлива лише при тісному та тривалому контакті, зокрема під час догляду за хворими або перебування в закритих приміщеннях. Хантавірус набирає обертів: Rеutеrs пише про нові випадки інфікування Інкубаційний період становить у середньому від 4 до 42 днів. Повітряно-крапельний шлях передачі, подібний до СОVІD-19, не характерний для Аndеs vіrus.

Як розвивається хвороба?

Вірус уражає ендотелій мікросудин, але не руйнує його безпосередньо. Основні зміни пов’язані з імунною реакцією організму, що призводить до підвищення проникності судин і втрати плазми.Це викликає розвиток набряку легень, гіпоксемії — зниження рівня кисню в артеріальній крові, порушення згортання крові та можливий шок. Для Аndеs vіrus характерне поєднання легеневих та серцево-судинних порушень. Трамп сподівається, що ситуація з хантавірусом під контролем

Клінічні прояви інфекції

Перебіг захворювання зазвичай має дві фази:

продромальна фаза — гарячка, слабкість, м’язові болі, головний біль, нудота, іноді блювання та діарея. Респіраторні симптоми можуть бути слабко вираженими;кардіопульмональна фаза — швидке погіршення стану, задишка, кашель, гіпоксемія, падіння тиску та розвиток шоку.

Перехід між фазами може бути швидким, що ускладнює ранню діагностику.

Діагностика та лабораторні зміни

При візуалізації (рентген або КТ) зазвичай виявляють двобічні інфільтрати — патологічні клітини в обох легенях одночасно — та ознаки некардіогенного набряку легень. Типові лабораторні зміни включають:

зниження тромбоцитів;лейкоцитоз;підвищення ЛДГ і трансаміназ;можливе ураження нирок;зниження рівня альбуміну.

ЄК про ситуацію з хантавірусом на лайнері: немає причин для занепокоєння

Лікування та медичні підходи

Спеціального затвердженого лікування для Аndеs vіrus не існує. Основою терапії є інтенсивна підтримка пацієнта, що включає:

кисневу терапію;переведення в реанімаційне відділення;застосування вазопресорів для підвищення артеріального тиску;інвазивну вентиляцію при необхідності.

Антибіотики використовуються лише на етапі виключення бактеріальних інфекцій та не впливають на вірус. Рибавірин іноді розглядають як можливий препарат, однак його ефективність саме при Аndеs vіrus не доведена. Спалах хантавірусу: в Іспанії запровадили обов'язковий карантин

Контроль інфекції та профілактика

Пацієнти з підозрою на інфекцію потребують ізоляції. Медичний персонал має використовувати засоби захисту, включно з респіраторами, захистом очей, халатами та рукавичками. Контактні особи підлягають спостереженню до 42 днів. У разі появи симптомів необхідне негайне тестування та ізоляція.Профілактика базується на контролі гризунів і безпечному прибиранні. Оксана Молода рекомендує уникати сухого підмітання, дезінфікувати приміщення, захищати продукти харчування та не перебувати в місцях зі слідами гризунів.

Чи є ризик пандемії?

Як зазначає фтизіопульмонолог, Аndеs vіrus не має характеристик, які б дозволяли йому спричинити глобальне поширення, подібне до СОVІD-19. У повідомленнях про спалах на судні Ноndіus йшлося, що зафіксовано 7–8 випадків, включно з 3 смертями. Також повідомляли про можливу передачу між людьми на борту, але ризик для глобального населення оцінюється як низький. Таким чином, попри локальні спалахи, Аndеs vіrus розглядається як контрольована інфекція з обмеженим потенціалом поширення.

Хантавірус для українців не новий, щороку фіксують десятки випадків зараження. Про це розповів речник Центру громадського здоров'я Микола Ганіч.
«В Україні щороку фіксують десятки випадків інфікування хантавірусною інфекцією, але цей хантавірус передається виключно від гризунів до людини», — зазначив Ганіч, передає "Громадське".
Експерт рекомендує робити вологе прибирання у приміщенні, де можуть бути щури, щоб не здіймати пил, і мінімізувати ризик зараження.
«Якщо ви знаєте, що на поверхнях могли бути гризуни, краще очистити антисептиками, у жодному разі не торкатися руками», — каже представник ЦГЗ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Спалах хантавірусу: в Іспанії запровадили обов'язковий карантин



За його словами, для України, Європи та Азії характерні хантавіруси, які спричиняють геморагічну гарячку з нирковим синдромом. Для країн Західної півкулі характерний хантавірусний легеневий синдром. До цієї ж групи належить різновид вірусу Анд, який може передаватися від людини до людини за умови тісного контакту.
Нагадаємо, спалах хантавірусу зафіксовано на круїзному лайнері, який прямував до Іспанії. Відомо про те, що захворіли восьмеро людей, у шістьох підтвердили хантавірус, троє людей померли — 69-річний чоловік та його 70-річна дружина і громадянин Німеччини. На сьогодні чіткого протоколу лікування хантавірусів, які зазвичай переносять гризуни, не існує, як і немає широкодоступних вакцин від них.
 
 
 

Перед входом до Голірудського палацу в Единбурзі 48-річний шотландець Джон Девідсон попросив повідомити королеву Єлизавету ІІ про те, що в нього синдром Туретта, тож він, цілком імовірно, вилається. Королева вручила йому МВЕ — звання члена Ордена Британської імперії — за просвітницьку роботу щодо цього розладу, а Девідсон у відповідь видав «F**k thе Quееn!». Королева, за його словами, лише всміхнулася й продовжила говорити. А перед тим, на парковці, на запитання охорони Девідсон відповів: «Воmb! І'vе gоt а f***іng bоmb!» («Бомба! У мене є клята бомба!»).Епізод із королевою відкриває британський байопік І Swеаr («Я лаюсь») — стрічки, яка 2026 року взяла дві премії ВАFТА, зокрема за найкращу чоловічу роль для Роберта Арамайо, відомого нам із «Перснів влади».Кадр з фільму «Я лаюсь» А за кілька хвилин після початку церемонії нагородження сам Джон Девідсон, що сидів у залі як виконавчий продюсер стрічки, під час виходу на сцену Майкла Б. Джордана та Делроя Ліндо викрикнув слово на літеру N, яке в англійській мові вважається расистською образою. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Експерт: близько 10-15% людей у світі мають труднощі з читанням через дислексію — дослідження У соцмережах вже за пів години спалахнула бурхлива дискусія. Джеймі Фокс у коментарях під відео написав, що Девідсон mеаnt thаt sh*t: «Із усіх слів саме це тобі Туретт підказав?», а Пірс Морґан відповів йому в Х, що перш ніж писати, варто було спочатку переглянути фільм.ВАFТА визнала структурні слабкості у процедурі управління ризиками живого ефіру. Сам Девідсон пояснив: слово, яке він викрикнув, — це буквально остання річ у світі, в яку він вірить. Тики, зізнався Джон, мовби навмисно шукають найболючіше — для нього й для тих, хто поруч.Кадр з фільму «Я лаюсь» ВВС офіційно визнала, що порушила власні редакційні стандарти, допустивши слово в ефір, попри двогодинну затримку; публічні вибачення вийшли на початку квітня.

Я лаюсь, але це не навмисно

Стрічка Кірка Джонса, режисера «Пробудження Неда» й «Мого великого грецького весілля-2», — це біографічна драма, яка вишукано балансує між ніжністю та жорстокістю. 1983 року дванадцятирічний Джон (його роль виконує Скотт Елліс Вотсон) мріє стати воротарем у школі шотландського містечка Ґалашилз, доки під час іспиту перед скаутом у нього раптово не з’являються тики й ехолалія (автоматичне, неконтрольоване повторення слів, фраз або звуків). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нейробіка: вправи, які перезавантажують мозок і знімають стрес Директор школи у відповідь б’є його по руках паском; мати виганяє з-за столу; після того, як батько йде з дому, Джон, доведений до розпачу, заходить у річку, щоби більше не повертатися. Його витягують живим. Діагноз поставлять лише за кілька років, та й він у 1980–1990-х іще мало важить у містечку, де слова «Туретт» не знає ніхто, включно з його родиною.Кадр з фільму «Я лаюсь» Центральна сцена фільму, якщо шукати головну тезу Джонса, — не зустріч із королевою, а суд. Джон проходить як свідок у справі про бійку в клубі, яку сам і спровокував тиком. Він намагається присягнутися говорити правду, а замість цього тричі викрикує до судді непристойність. Старий сторож Томмі Троттер (блискучий Пітер Маллан), який бере Джона під своє крило у громадському центрі, каже в залі: «Нікому ж не спаде на думку звинувачувати сліпого в тому, що він перекинув пиво в пабі. Чому ж до Джона інше мірило?»На Rоttеn Тоmаtоеs стрічка отримала 100% свіжості, а в британському прокаті зібрала 8 мільйонів доларів — для інді-драми без жодної франшизної зірки це майже диво. Головний секрет фільму — в акторській майстерності Арамайо: він прожив три місяці у Ґалашилзі поруч із реальним Девідсоном і вперто відмовлявся перетворювати тики на виставу.Кадр з фільму «Я лаюсь»

Від «Молота відьом» до Жиля де ла Туретта

Першу задокументовану згадку про тики й мимовільні вокалізми ми знаходимо в тексті геть не медичному.1486 року члени ордену домініканців Гайнрих Крамер і Якоб Шпренгер опублікували Маllеus Маlеfісаrum («Молот відьом») — катехізис полювання на відьом. Серед його симптоматологічних описів є священник, який мимовільно смикався й викрикував непристойності — інквізитори оголосили його одержимим дияволом. У ХVІ–ХVІІ століттях такої кваліфікації цілком вистачало, щоб людина опинилася на вогнищі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як підтримати пам’ять у часи хронічного стресу: що радить наука Лише 1825 року французький лікар Жан-Марк Ітар, який займався диким хлопчиком з Аверона (аутистом), описав випадок маркізи де Дамп’єр, паризької аристократки, котра посеред салонних розмов вигукувала вульгарні фрази. Це була перша задокументована копролалія в історії медицини, тобто непереборний імпульсивний потяг до цинічної, нецензурної або образливої лайки.Шістдесят років по тому, 1885-го, учень славетного Шарко в лікарні Сальпетрієр — Жорж Жиль де ла Туретт — синтезував описи дев’ятьох пацієнтів в окремий синдром, який миттєво назвали його іменем.Цікаво, що саме копролалія — той симптом, який масова культура вважає «візитівкою» Туретта, — трапляється лише у 10–15% хворих. Решта мають кашель, моргання, смикання головою, прокручування шиї, торкання об’єктів — симптоми, які без пояснень сприймаються як нервовість чи погане виховання.Кадр з фільму «Я лаюсь» Сам зміст копролалії виявився культурно детермінованим. Порівняльне дослідження у Великій Британії та ОАЕ, а також синтез попередніх робіт фіксують копролалію у 4–11% японців, 46% новозеландців та 60% жителів Гонконгу. У певному сенсі синдром Туретта — це своєрідний сейсмограф культурних заборон: він оприявлює саме те, чого ми боїмося найбільше.

Українські голоси

В Україні про синдром Туретта говорять мало, хоча за світовими метааналізами розлад мають приблизно п’ятеро з кожної тисячі школярів — тобто на близько 3,5 мільйона українських учнів це понад 15 тисяч дітей, яких переважно не діагностовано.Кадр з фільму «Я лаюсь» Найвідоміше відкрите обличчя — письменник Іван Байдак, автор роману «(Не)помітні», одним із героїв якого є хлопець із Туреттом. Байдак, який сам живе з цим діагнозом із підліткового віку, в інтерв’ю розповідав, що відмовляється сідати за кермо: боїться кліпнути в критичний момент і зашкодити іншим.Ця відвертість робить надзвичайно важливу річ — переводить фокус із сухого клінічного терміна на людський вимір. Деталь про кермо разюче суголосна з головним конфліктом британського «Я лаюсь» — щоденною, невидимою для оточення боротьбою за контроль над власним тілом і виснажливим «маскуванням» симптомів на людях.Кадр з фільму «Я лаюсь» Але якщо у Британії про цю боротьбу знімають кіно рівня ВАFТА (ще 1989 року ВВС випустила документальний фільм «Джон не божевільний», який уперше показав країні зацькованого 15-річного Девідсона), провокуючи загальнонаціональні дискусії, то в Україні тема досі залишається здебільшого непомітною. Наше суспільство, не маючи базової обізнаності, часто схильне таврувати неконтрольовані рухи чи звуки, залишаючи людей із розладом у зоні тотального нерозуміння.ZN.UА поспілкувалося з двома людьми, які мають діагноз або прояви синдрому Туретта.Ірина, 24 роки, Львів. Тики з’явились у 14. У її випадку — не копролалія, а покашлювання й ехолалія, тобто мимовільне повторення щойно почутого. Якось у школі вчителька біології поставила їй двійку за те, що Ірина повторила слово, яке ця сама вчителька вимовила п’ять секунд тому. «Найстрашніше — не сам тик, — пояснює Ірина, — а момент перед ним. Ти знаєш, що за мить твоє тіло тебе зрадить, і не можеш вдіяти нічого. Це як чхання, яке неможливо стримати, тільки в тисячу разів сильніше — і ти ще й знаєш, що навколо є люди, які тобі за це щось скажуть». Саме це відчуття клініцисти називають передчутливим імпульсом, і воно, за даними європейських досліджень, є в 90% людей із синдромом Туретта. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Стрес — не ворог, а партнер: як перетворити тиск на рушійну силу Максим, 16 років, Харківська область. Перші тики — моргання й смикання плеча — з’явились у лютому 2022-го, відразу після початку повномасштабного вторгнення, коли хлопець разом із родиною ночував у підвалі багатоповерхівки. Спершу невропатолог у Львові, куди переїхали з родиною, списував усе на гострий стрес. Діагноз поставили лише 2024 року, після того, як у тиках з’явився вокальний компонент — короткі уривчасті «хм-хм», якими Максим зараз ставить розділові знаки у власному мовленні.Його випадок, імовірно, на межі класичного Туретта й так званих функціональних тикоподібних розладів, що їх західна медицина посилено обговорює з 2020 року, фіксуючи сплеск серед підлітків під час пандемії та в зонах активних конфліктів.Кадр з фільму «Я лаюсь» Жодне із солідних досліджень не стверджує, що стрес спричиняє Туретта; натомість численні роботи фіксують, що психосоціальний стрес погіршує перебіг у тих, хто вже має генетичну схильність. Інакше кажучи, війна не призводить до Туретта, але може посилювати його прояви.Максим зараз відвідує онлайн-терапію з когнітивно-поведінковим компонентом, із осені має піти до 11-го класу. Його улюблена сцена в «Я лаюсь» — та, де Джон малюнком пояснює дівчинці із синдромом Туретта, що тик — це просто сигнал тіла, а не вирок.Український контекст додає до теми Туретта вимір, про який британський фільм, звісно, не говорить: війна як середовище, в якому дитячі та підліткові тикові розлади почастішали й де ознаки функціональних тиків іноді плутають із класичним Туреттом.Кадр з фільму «Я лаюсь» «Синдром Туретта високогенетичний, — нагадує Джеймс Лекман, професор Єльського центру дитячих досліджень і один із провідних світових дослідників розладу. — Стрес сам не створює Туретта, але відчутно модулює його перебіг. У наших довготривалих даних рівень психосоціального стресу, зафіксований на початку, прогнозував тяжкість тиків і обсесивно-компульсивних симптомів за два роки — навіть із поправкою на вихідну важкість». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як війна вплинула на людей з цукровим діабетом: захворювання “молодшає”, а ускладнення зростають Для дітей, які зростають у середовищі затяжного конфлікту, цей зв’язок особливо важливий: війна, переміщення і втрата стабільності — це хронічні стресори, а не короткочасні епізоди. Кожен додатковий місяць без відчуття безпеки — реальний клінічний чинник.Кадр з фільму «Я лаюсь»

Кабінет міністрів України ухвалив рішення підвищити заробітну плату медичним працівникам, що здійснюють роботу в зонах активних бойових дій або в регіонах із потенційною загрозою обстрілів. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у своєму Теlеgrаm після засідання уряду.Свириденко наголосила, що окрему увагу приділили Нікополю, який постійно перебуває під російськими ударами. Вона зазначила, що оновлені ставки оплат мають на меті підтримати медиків, які ризикують життям, залишаючись на робочих місцях. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Штучний інтелект може допомагати медикам читати рентген грудної клітини Згідно з рішенням уряду, у районах активних бойових дій зарплати становитимуть:

лікарям — 40 тис. грн,середньому медичному персоналу — 27 тис. грн,молодшому медперсоналу — 18 тис. грн.

Для фахівців, які працюють у зонах потенційної небезпеки:

лікарям — 28 тис. грн,медпрацівникам середньої ланки — 18 тис. грн,молодшому персоналу — 9 тис. грн.

«Нам надзвичайно важливо підтримати тих, хто, попри складні обставини, продовжує щодня рятувати життя українців», — підкреслила прем’єрка.Про те,  як працює медицина на фронті, як вижити в армійській реальності та чому важливо знати свої можливості й обмеження - пише у статті "Військова медицина без ілюзій: правила, що рятують життя" Олександр Чистяков.

Українські медичні працівники ініціюють законодавчі зміни, які передбачають підвищення мінімальної заробітної плати до 25 тисяч гривень для медичних сестер і до 30 тисяч гривень для лікарів. Також вони вимагають закріплення обов’язку обласних рад компенсувати недостачу коштів у медичних закладах у разі дефіциту фінансування.Ініціатива оформлена у вигляді петиції на сайті кабінету Міністрів. Медики пояснюють необхідність таких змін тим, що нинішні оклади не відповідають складності професії та знецінюються через інфляцію. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Медики призиватимуться до ЗСУ за контрактом на один рік – Ляшко У зверненні зазначено, що робота лікарів і медичних сестер потребує постійного підвищення кваліфікації, знання сучасних клінічних протоколів, цифрових технологій і адаптації до змін у системі охорони здоров’я. До цього додається високий психологічний тиск та ризики через роботу з важкими пацієнтами та шкідливі умови праці.Медичні працівники наголошують, що надбавки за шкідливість або стаж часто скасовуються, а зростання цін на товари та послуги робить фактичний дохід ще меншим. Серед ключових вимог:

встановити мінімальні зарплати: 25 тис. грн для медсестер та 30 тис. грн для лікарів;законодавчо закріпити компенсацію дефіциту фінансування медзакладів обласними радами;створити механізм обов’язкового дофінансування державних і комунальних лікарень, щоб зарплати не залежали від бюджету конкретного закладу.

Особливо гостро питання фінансування стоїть для лікарень поблизу лінії фронту. За останні два роки понад половина таких медзакладів втратила кошти за пакетом № 57, який передбачає оплату роботи у прифронтових умовах. При цьому лікарні стикаються з високим навантаженням через поранених, внутрішньо переміщених осіб та самотніх літніх людей.Безпека медиків залишається критичною: багато лікарень не мають укриттів, а бригади швидкої допомоги наражаються на небезпеку. Лише за час війни російські окупанти вбили 58 працівників швидкої допомоги.Медики наголошують, що стабільні та достойні зарплати є ключовою умовою ефективної роботи системи охорони здоров’я та забезпечення медичної допомоги на належному рівні.Раніше з'явилась петиція з вимогою підвищити зарплати вихователям.  Українські педагоги посідають останні позиції серед європейських колег за показником паритету купівельної спроможності (ПКС), який визначає реальну вартість зарплати. Докладніше про це пише у статті "Дошкільна освіта як козир, або Чому похвала Єврокомісії не означає успіху реформ" Оксана Онищенко.

Війна погіршує перебіг хронічних захворювань.

Експертка Рrеvеntіvе Нub закликає чоловіків не ігнорувати тривожні симптоми та нагадує: профілактика займає 15 хвилин, але рятує роки життя.

Серед хворих — переважно діти, найменшій постраждалій лише півтора року.

Місцеві кажуть, що робота, правильне харчування та активне соціальне життя є ключем до їхнього довголіття.