Дзеркало Тижня

У п’ятницю, 26 червня, Китай позбавив шістьох генералів, колишнього керівника Національного управління фінансового регулювання КНР Лі Юньцзе та члена Політбюро Ма Сінжуя, який нещодавно потрапив під розслідування, посад у Всекитайських зборах народних представників — найвищому законодавчому органі країни, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай удосконалює інструменти для протидії іноземним санкціям — WSJ



Китайські ЗМІ цитують заяву Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, у якій не вказано причин звільнень.
Зокрема, звільнено генерала Сюй Сюецяна, який очолював Департамент розвитку озброєння Центральної військової ради — вищого військового органу, що відповідає за нагляд за розробкою, закупівлею та випробуванням зброї для Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). 
Серед звільнених також — генерал Лі Фенбяо, який обіймав посаду політичного комісара Західного оперативного командування НВАК, генерал Го Пусао, який був політичним комісаром ВПС, Ван Канпін зі Східного оперативного командування, Чжан Мінхуа з Кібервійськ та Інь Хунсін із Сухопутних військ.
Ці звільнення знаменують продовження багаторічної антикорупційної кампанії, ініційованої лідером країни Сі Цзіньпіном, у межах якої десятки високопосадовців та вищих генералів потрапили під розслідування та були звільнені.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай випустив дешевий аналог передових ШІ-систем США: ризики нових кібератак



Антикорупційна кампанія Сі значною мірою торкнулася армії. Як писав у статті для ZN.UА Віктор Константинов, масштаб чисток серед військових КНР виявився безпрецедентним навіть за мірками Сі — чистки охопили його найближче оточення та керівництво стратегічних родів військ. У статті “Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань” Константинов аналізував мотиви та наслідки кадрової політики китайського лідера.

Китай готує нові правові інструменти для протидії економічному тиску з-за кордону, що підвищує ризики для іноземних компаній, які працюють у другій за величиною економіці світу, пише WSJ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Новий альянс проти Китаю: США запропонували Європі масштабну співпрацю у сфері ШІ



Цього тижня високопоставлені законодавці в Пекіні розглянули законопроєкт, який надасть прокурорам повноваження подавати цивільні позови проти іноземних організацій та фізичних осіб, які нібито завдають шкоди інтересам Китаю.
Запропонований закон про “прокурорські судові процеси в інтересах суспільства” доповнить низку правових механізмів, які Китай створив протягом останніх років для протидії іноземним санкціям та іншим формам того, що Пекін вважає примусом, зокрема з боку США.
Останній проєкт закону, який пройшов друге читання на законодавчій сесії, містить нове положення, згідно з яким прокурори “можуть ініціювати судові процеси в інтересах суспільства проти незаконних дій, вчинених іноземними організаціями або фізичними особами, які порушують національні та суспільні інтереси Китаю”.
Більшість законопроєктів ухвалюються після третього читання, яке, на думку юридичних експертів, для цього законопроєкту очікується до кінця року.
Пекін не уточнив, які дії підпадатимуть під такі “судові процеси в інтересах суспільства”. У разі схвалення це положення підкріпить чинне законодавство країни, яке вже дозволяє китайським компаніям та фізичним особам подавати цивільні позови проти іноземних сторін із метою отримання компенсації за збитки, спричинені іноземними санкціями.
Відповідачам у цивільних судових процесах може бути наказано виплатити компенсацію та відшкодувати збитки, а в разі невиконання цього рішення їм може загрожувати кримінальне покарання. У Китаї громадянам та іноземцям, які беруть участь у цивільних судових процесах, також може бути заборонено виїжджати з країни.
Судові позови в інтересах суспільства можуть призвести до запровадження нових судових заборон та присудження компенсації, що завдає шкоди доходам, діяльності та репутації компаній, зазначила консалтингова компанія Тrіvіum Сhіnа. 
“Це додає ще один рівень ризиків, які компаніям доведеться враховувати”, — додала Тrіvіum Сhіnа.
Наприкінці минулого року законодавчий орган Китаю попросив громадськість надати відгуки щодо попереднього проєкту закону. У Тrіvіum зазначили, що після ухвалення цей закон стане “ще одним інструментом у дедалі більшому арсеналі правових засобів Пекіна для протидії санкціям”.
Американська торговельна палата в Китаї, яка представляє понад 800 переважно американських компаній у країні, заявила, що “уважно стежитиме за тим, як цей закон буде застосовуватися на практиці”.
“Для підприємств, які працюють у Китаї, прозорість, передбачуваність, дотримання належних процедур та послідовне застосування законодавства є важливими чинниками для підтримання довіри та сприяння подальшим інвестиціям”, — зазначив голова Американської торговельної палати в Китаї Джеймс Циммерман.
Китайські чиновники закликали до створення дієвіших правових інструментів для протидії тому, що вони називають “іноземним примусом”, зокрема застосуванню західними урядами економічних та дипломатичних санкцій з метою тиску на Пекін у таких питаннях, як права людини, торгівля та технологічна конкуренція.
Протягом останніх тижнів офіційна газета Верховної народної прокуратури Китаю публікувала статті, в яких висловлюється підтримка використання цивільних позовів для боротьби із зовнішнім втручанням.
“Коли іноземні заходи завдають шкоди інтересам Китаю, наприклад, загрожуючи безпеці ключових промислових ланцюгів та ланцюгів постачання або блокуючи доступ до важливих технологій, прокуратура може розглянути можливість порушення судових справ у громадських інтересах, щоб вимагати припинення таких порушень та відшкодування збитків”, — йдеться в одній зі статей.
Останніми роками Китай посилює свої правові інструменти для протистояння тиску з боку США та інших західних урядів, які запроваджували економічні санкції та інші заходи, спрямовані проти промислової політики Пекіна, ставлення до мусульманських меншин у Сіньцзяні й обмеження громадянських свобод у Гонконгу.
У 2021 році Пекін ухвалив закон про протидію іноземним санкціям, який передбачав механізми контрзаходів у відповідь на іноземні обмеження та пом’якшення їхнього впливу. Контрзаходи включають відмову у видачі віз та висилку іноземних громадян, арешт їхніх активів у Китаї та обмеження можливості здійснювати операції з китайськими партнерами. Закон також дозволив китайським юридичним та фізичним особам подавати позови з метою отримання компенсації за збитки, заподіяні іноземними санкціями.
Цього року Пекін оголосив про нові нормативні акти, що передбачають застосування каральних заходів проти іноземних організацій та фізичних осіб, які загрожують доступу Китаю до критично важливих ресурсів або відмовляються від послуг китайських постачальників у відповідь на політичний тиск, а також проти іноземних сторін, які претендують на “необґрунтовану екстериторіальну юрисдикцію” над китайськими юридичними та фізичними особами.
“Каральні заходи” включають обмеження на ведення бізнесу й інвестування в Китаї, а також на поїздки до країни. Китайські компанії, проти яких застосовано іноземні санкції, можуть вимагати компенсації через китайські суди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пентагон відкриває військові бази для промзон: як США ліквідують залежність від Китаю



NYТ писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.
У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. Це є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які діяли десятиліттями та сприяли піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.

Заступник голови Національного космічного управління Китаю Бянь Чжиган опинився під слідством за “підозрою в серйозних дисциплінарних і правових порушеннях”. Це стало продовженням низки чисток, які останніми місяцями торкнулися керівників державних підприємств-виробників зброї, дослідників у галузі озброєння та вчених-ядерників, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай заявив про право переслідувати людей за кордоном за новим законом про етнічну єдність 



Державне управління науки, технологій та промисловості в галузі національної оборони Китаю, в якому Бянь також пропрацював тривалий час, здійснює нагляд за передовими секторами оборонної галузі країни.
На сайті управління зазначається, що воно “відповідає за організацію та координацію основних питань, пов’язаних із дослідженнями та виробництвом озброєння й обладнання в галузях ядерної енергетики, космонавтики, авіації, суднобудування та електроніки, а також за розвиток основних потенціалів оборонної промисловості”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Британія, Франція та Німеччина занепокоєні маневрами Китаю біля східного узбережжя Тайваню



Китай перебуває в епіцентрі багаторічної антикорупційної кампанії, ініційованої лідером країни Сі Цзіньпіном, у межах якої десятки високопосадовців, а також вищих генералів ставали об’єктами розслідувань та зрештою були звільнені з посад.
Минулого місяця двох колишніх міністрів оборони Китаю засудили до смертної кари з відстрочкою виконання вироку на два роки за звинуваченнями в корупції. За словами аналітиків, чистки в армії можуть залишати серйозні прогалини в командній структурі та заважати боєготовності армії Китаю.
Корупція, саботаж, страх перевороту чи поспіх перед великою війною? У статті "Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань" Віктор Константинов розповідав про мотиви та наслідки чисток Сі.

Китай має право застосовувати заходи проти людей за межами своїх кордонів, які порушують новий закон про етнічну єдність, заявив заступник міністра юстиції країни Ху Вейлі. За його словами, це відповідає міжнародній практиці, є законним і необхідним, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай готує другий ЗПГ-термінал для підсанкційного газу з Росії — Rеutеrs



Новий закон набирає чинності 1 липня та містить положення, згідно з яким люди та групи за межами Китайської Народної Республіки можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за підрив “етнічної єдності та прогресу або підбурювання до етнічного сепаратизму”. 
Це викликало занепокоєння на Тайвані. Тайбей побоюється, що такий закон може надати Пекіну ще одну правову підставу для переслідування тайванців, яких Китай вважає сепаратистами. Правозахисні організації також скаржилися, що Пекін намагався використовувати запити до Інтерполу, щоб спонукати іноземні уряди затримувати людей, яких Китай розшукує за політичні злочини.
Ху стверджує, що певні західні ЗМІ, яких він не назвав, “спотворили та неправильно інтерпретували” положення про застосування за кордоном.
“Ця норма ґрунтується на національних умовах Китаю, відповідає правовим принципам та узгоджується з міжнародною практикою. Це законна, правомірна, необхідна та здійсненна правова норма”, — зазначив він у середу, 24 червня.
“Усі країни світу мають право запобігати сепаратистській та деструктивній діяльності, а також підтримувати соціальну солідарність і нормальний порядок за допомогою внутрішнього законодавства. Положення про застосування закону за кордоном спрямовано проти незаконних дій і використовує методи верховенства права для захисту від різних протиправних дій, пов’язаних з етнічними питаннями, які здійснюються з-за кордону”, — додав Ху.
За його словами, застосування закону за кордоном “ефективно захистить суверенітет, безпеку та інтереси розвитку Китаю, а також законні права та інтереси представників усіх етнічних груп”.
“Це не вплине на звичайні міжособистісні контакти між Китаєм та іншими країнами, наукові дискусії, економічне та торговельне співробітництво чи інші види діяльності”, — додав представник Міністерства юстиції Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай обігнав США в рейтингу суперкомп’ютерів, але програє у перегонах ШІ — Rеutеrs



Китай ухвалив закон про етнічну єдність у березні цього року з метою формування “спільної національної ідентичності” серед понад 50 етнічних меншин країни, до яких входять тибетці та уйгури. Частина етнічних меншин незадоволена правлінням Пекіна та неодноразово влаштовувала протести. Критики ініціативи одразу ж попередили, що закон посилює тиск на етнічні меншини в країні.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін приділяє багато уваги інтеграції “неспокійних” прикордонних регіонів. З моменту приходу до влади в 2012 році Сі посилив контроль над етнічними меншинами, включаючи Сіньцзян, Тибет і Внутрішню Монголію. Мільйони уйгурів у Сіньцзяні опинилися під посиленим державним наглядом та були залучені до трудових програм, які західні критики характеризували як примусову працю. Сам уряд Китаю заперечує будь-які порушення прав людини, називаючи ці звинувачення “брехнею”. 

З 2027 року компаніям, зареєстрованим у Євросоюзі, заборонять продавати російський зріджений природний газ навіть третім країнам, незалежно від кінцевого покупця. Це спонукає Кремль шукати інші маршрути збуту. Зокрема, Китай готує другий імпортний термінал для приймання ЗПГ з російського проєкту "Арктик СПГ-2". Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Новозбудований ЗПГ-термінал Lоngkоu у східній китайській провінції Шаньдун, оператором якого є державний трубопровідний гігант РіреСhіnа, готують до приймання вантажів з "Арктик СПГ-2".
Такий крок може стати важливою підтримкою для проєкту вартістю $21 млрд, який перебуває під серйозним санкційним тиском. Він також може допомогти Москві, чиї газові поставки постраждали через рішення Європи відмовитися від закупівель, тоді як нафтовий сектор Росії зазнає додаткового тиску через українські атаки.  
Другий імпортний термінал дозволив би Китаю приймати більші обсяги підсанкційного російського ЗПГ. Водночас "Арктик СПГ-2", проєктна потужність якого становить 19,8 мільйона тонн на рік, отримав би ще один експортний напрям.
Китай, який наразі є єдиним відомим покупцем підсанкційних вантажів "Арктик СПГ-2", досі приймав поставки через термінал Веіhаі компанії РіреСhіnа у провінції Гуансі. Саме цей об’єкт у серпні 2025 року прийняв першу партію проєкту для покупця, яку доставив танкер Аrсtіс Мulаn.
Відтоді Веіhаі отримав 41 вантаж, або 2,6 мільйона тонн ЗПГ з "Арктик СПГ-2", зокрема багато партій проходили через дві плавучі установки для зберігання у Росії. Про це свідчать дані відстеження суден. Крім того, цей термінал прийняв три вантажі ЗПГ з російського підсанкційного термінала "Портовая". Китаю потрібен додатковий термінал, щоб поглинати більші обсяги підсанкційних вантажів.
Китай, який є найбільшим імпортером ЗПГ у світі, торік закупив у Росії 7,57 мільйона тонн скрапленого природного газу, свідчать дані китайської митниці. Lоngkоu розглядають як логічний варіант, оскільки, як і Веіhаі, він перебуває під управлінням РіреСhіnа. Крім того, цей термінал розташований ближче до плавучої установки Коryаk на Далекому Сході Росії, де вантажі "Арктик СПГ-2" зберігають і перевантажують.
Представник галузі повідомив, що Lоngkоu вже завершив етап механічного будівництва і має бути готовий до роботи до жовтня. Це дозволило б запустити його до періоду пікового зимового попиту. Після завершення першої фази термінал Lоngkоu у прибережному місті Яньтай матиме річну потужність приймання 5 мільйонів тонн ЗПГ. Для порівняння, потужність термінала Веіhаі становить 6 мільйонів тонн на рік.
ЗПГ-термінал РіреСhіnа у Даляні на північному сході Китаю також обговорюється як потенційний майбутній пункт приймання вантажів. Nоvаtеk останнім часом активізував наймання персоналу в Китаї. З серпня 2025 року Nоvаtеk знизив ціни на вантажі на 30–40%, щоб залучити китайських покупців попри санкції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому «розворот до Китаю» не врятував газовий експорт РФ — Вlооmbеrg



Нагадаємо, що китайський напрям для підсанкційного російського ЗПГ вже давно набув особливого значення для Москви. РФ поступово збільшує експорт газу із заводів "Арктик СПГ-2" і "Портова", які перебувають під санкціями США. Росія намагалася скористатися глобальним дефіцитом природного газу та схилити енергозалежні країни Південної Азії до купівлі цього палива зі знижкою близько 40% від ринкової ціни. Продавці пропонували оформити документи відповідним чином, щоб вантаж виглядав так, ніби походить не з Росії, а з Оману або Нігерії. Водночас єдиною країною, яка наразі купує підсанкційний російський ЗПГ, залишається Китай, використовуючи для цього так званий "тіньовий флот".

Коли наприкінці лютого США та Ізраїль розпочали бомбардування Ірану, Китай постав перед ризиком: ще один дружній режим міг бути повалений, подібно до того, як було у Венесуелі. Але зараз, майже через чотири місяці, ситуація виглядає зовсім інакше: США та Іран досягли тимчасової угоди після кількох тижнів мирних переговорів, режим у Тегерані залишається при владі, а сама війна, на думку деяких аналітиків, продемонструвала межі американської могутності.Тим часом дипломатичний вплив Китаю, здається, зріс — країна приймала низку іноземних лідерів і позиціонувала себе як прихильника миру, заслуживши похвалу навіть від президента США Дональда Трампа за свою реакцію на війну, пише СNN. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Розвідка США попереджає, що Ізраїль може підірвати нову мирну угоду з Іраном Друга за величиною економіка світу також краще за багатьох своїх сусідів пережила історичну енергетичну кризу, спричинену війною США з Іраном, завдяки своїм значним стратегічним запасам нафти та впровадженню зелених технологій.Міністерство закордонних справ Китаю привітало оголошення про укладення угоди між США та Іраном. Пекін висловив готовність відігравати активну роль у “відновленні миру та спокою” на Близькому Сході.Речник МЗС Китаю Лін Цзянь не підтвердив, чи мав Пекін якийсь стосунок до укладення угоди. Але він наголосив на “невтомних” зусиллях Китаю, спрямованих на припинення війни, зокрема на оприлюдненні лідером Сі Цзіньпіном у квітні мирної пропозиції з чотирьох пунктів. І така похвала лунала не лише з Пекіна.“Я хочу подякувати Китаю, Сі… він залишався нейтральним, абсолютно нейтральним, і я це ціную”, — сказав Трамп у середу, 17 червня, зазначивши, що китайський лідер не використав військово-морську міць своєї країни, щоб протистояти блокаді іранських портів.Під час війни Китай дотримувався обережної дипломатичної лінії. Пекін засудив атаку США та Ізраїлю на Іран і продовжував купувати іранську нафту, попри американські санкції. Водночас Китай підтримував відкритий діалог з обома сторонами.На тлі загострення ситуації на Близькому Сході Пекін відвідувала низка іноземних лідерів.На початку переговорів Тегеран прагнув забезпечити підтримку Китаю як гаранта мирної угоди, але Пекін не виявив особливого інтересу до виконання такої офіційної та потенційно складної ролі.У середу глава МЗС Китаю Ван Ї провів телефонну розмову з іранським колегою та закликав до “належного врегулювання” питання судноплавства в Ормузькій протоці.“Ключ до наступного кроку полягає в тому, щоб усі сторони справді виконали свої зобов’язання”, — зазначив Ван.Незрозуміло, чи використовував Пекін свій дипломатичний вплив для сприяння тимчасовій угоді між США та Іраном — меморандуму про взаєморозуміння, офіційно підписаного в середу, який започаткував 60-денний період переговорів щодо ширшої угоди.Але для Пекіна візити міжнародних лідерів підсилили його риторику про те, що, поки інші ведуть війни, Китай є відповідальною світовою державою і впливовим гравцем на міжнародній арені.У той час як США та Іран вступають у наступну фазу переговорів, аналітики пильно стежать за тим, що саме Вашингтон отримав після війни, яка завдала шкоди світовій економіці.У Китаї, де опозиція до світового порядку, в якому домінують США, є одним із принципів зовнішньої політики, аналітики також обговорюють, як ця війна вплинула на місце США на світовій арені.Деякі експерти замислюються, чи є цей конфлікт для США “суецьким моментом”. У 1950-х роках Британська імперія втратила контроль над Суецьким каналом, що вважається ознакою занепаду країни на міжнародній арені.“Чи повторюється зараз для Сполучених Штатів у Ормузькій протоці та сцена, яка кинула тінь на Британську імперію під час Суецької кризи?” — зазначає Сун Денган із Університету Фудань у Шанхаї.“З моменту закінчення холодної війни Сполучені Штати стали єдиною наддержавою світу. Однак цього разу військова міць США виявилася не настільки великою, як уявляв собі Вашингтон, а відсутність ключових союзників, які б підтримали цю війну, є ознакою того, що глобальна система альянсів під керівництвом США демонструє розкол”, — написав Сун у статті в китайській газеті Glоbаl Тіmеs.Це питання обговорюється і на Заході, але в Китаї деякі голоси також висловили думку, що Пекін отримав вигоду від війни США з Іраном.“Китай не зацікавлений у тому, щоб носити ореол переможця у віддаленій війні на Близькому Сході”, — написав на початку цього тижня політичний коментатор Ху Сіцзінь у соціальній мережі Wеіbо.Однак ця війна вплинула на сприйняття Китаю у світі — продемонструвавши успіх “стратегічного планування” країни, спрямованого на подолання енергетичних потрясінь, та привабливість мирного “шляху розвитку”, додав коментатор.На думку Ху, війна також значно послабила загальну силу американського стримування в питанні Тайваню, адже продемонструвала обмеженість запасів боєприпасів США та нездатність Вашингтона сформувати західну коаліцію навіть проти такого ізольованого ворога, як Іран.

Балансування Китаю

Як Китай відреагує на те, що він вважає ослабленням США, — питання відкрите.Пекін давно позиціонує себе як захисника “багатополярного світу” та, ймовірно, використає цей конфлікт, щоб отримати ще одну зміну, якої прагне: кінець ери безпекового середовища під домінуванням США та їхніх союзників.Але протягом усієї війни Пекін намагався обережно балансувати свої інтереси, замість того щоб брати активну участь у вирішенні конфлікту або відкрито обирати сторону.Імовірно, саме Пекін підштовхнув Тегеран до переговорів із США на початку весни, навіть попри те, що Вашингтон звинувачував китайські компанії у сприянні закупівлі зброї для іранських сил. Те, що Сі зміг провести саміт із Трампом минулого місяця, попри ці звинувачення та попри те, що Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти, може свідчити про вплив Пекіна та його ретельно виважену політику балансування.Однак спостерігачі в Китаї також зазначають, що потенційний “суецький момент” для США не означатиме, що Пекін автоматично займе місце Вашингтона на вершині світового порядку. А китайські чиновники й аналітики вже давно заявляють, що Пекін не прагне стати наддержавою за зразком США.“США залишаються найпотужнішим зовнішнім гравцем на Близькому Сході. Змінилося лише те, що їхнє домінування тепер вимагає значно більших політичних, військових, економічних та репутаційних витрат”, — заявив науковий співробітник Університету Цінхуа в Пекіні Сун Ченхао.За його словами, ця війна може зробити світогляд Китаю, який наголошує на суверенітеті, невтручанні, політичному врегулюванні та безпеці, орієнтованій на розвиток, привабливішим для багатьох країн.“Але авторитет будується не лише завдяки критиці дій США. Він також залежить від того, чи зможе Китай запропонувати практичні дипломатичні рішення, забезпечити стабільність енергопостачання та сприяти створенню умов для деескалації конфлікту”, — додав Сун. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Спецпосланець Трампа вирушив до Швейцарії на переговори з Іраном — Ахіоs Тимчасова угода Трампа з Іраном зазнала критики. У Вашингтоні навіть деякі республіканські союзники Трампа в Конгресі висловили сумніви щодо того, чи не пішов президент США на занадто великі поступки. Коли майже чотири місяці тому США та Ізраїль розпочали війну, Трамп казав, що метою є знищити іранську ядерну програму, позбавити Тегеран можливості завдавати ударів по сусідах, не дозволити Ірану підтримувати союзних бойовиків у регіоні та створити для іранців можливість повалити свій теократичний уряд. Президент США підписав тимчасову угоду, не досягнувши жодної з цих цілей.Як писав у статті для ZN.UА В’ячеслав Ліхачов, інтерпретувати текст меморандуму “як збалансований або взаємовигідний неможливо, адже документ досить відверто перекошений на користь Ірану”. Хто насправді вийшов переможцем із цього протистояння та чи варто було взагалі розпочинати війну? Відповіді Ліхачов шукав у статті “Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США”.

Президент Лі Чже Мен повідомив, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті G7 в Евіан-ле-Бен пояснив йому, що санкції та тиск міжнародної спільноти на Північну Корею не принесли достатніх результатів.
Зокрема, коли він пояснив, що ефективність санкцій ослабла через військову співпрацю Північної Кореї та Росії на тлі війни між Росією та Україною, президент Трамп, як повідомляється, запитав: «Якби Росія теж знаходилася у складній ситуації, надала б вона таку велику допомогу Північній Кореї?». Про це пише видання СВS NоСut Nеws.
У відповідь президент Лі заявив, що навіть невелика підтримка з боку Росії надасть Північній Кореї велику допомогу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Питання закрите незворотно»: у КНДР відмовилися обговорювати відмову від ядерної зброї



«З відкриттям кордонів Росії значення санкцій поменшало, і зараз настав час вести переговори з метою зупинити подальшу розробку ядерних матеріалів та ракет».
Він також згадав, що серед військових експертів у США висловлюються думки про те, що «слід обговорювати конкретні альтернативи, засновані на реальності, а не беззастережну денуклеаризацію», і заявив, що рекомендує переглянути це питання.
Президент Лі наголосив: «Було б добре, якби проблеми вирішувалися одним лише тиском, але реальність така, — додав він, — я вважаю, що політика має ґрунтуватися на реальності».
Президент Лі заявив, що пояснив президенту Трампу, що Північна Корея виробляє достатньо ядерного матеріалу для виготовлення від 10 до 20 ядерних боєголовок щорічно, і що розробка міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) досягла своєї фінальної стадії. Потім він пояснив короткострокові та довгострокові цілі.
Президент Лі заявив, що «короткострокові цілі» включають припинення подальшого виробництва та розробки ядерного матеріалу, відмову від експорту ядерного матеріалу за кордон і припинення подальшої розробки технології МБР. Він пояснив:
«Просте припинення цієї діяльності вигідне міжнародній спільноті. Якщо це не зупинити, ситуація продовжуватиме погіршуватися». Він додав: «Ми не повинні відмовлятися від денуклеаризації, а маємо рухатися поетапно — у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі, а не негайно. Як тільки буде досягнуто стабільності, ми зможемо розглянути питання про скорочення».
Він додав: «Давайте поставимо перед собою довгострокову мету паралельного проведення денуклеаризації, створивши ситуацію, в якій буде зміцнена взаємна довіра та гарантована безпека режиму — оскільки вартість підтримки ядерної зброї величезна — і де обидві сторони будуть визнані такими, що не становлять загрози для режиму».
Повідомляється, що президент Трамп відповів на пояснення президента Лі: «Це може бути одним із методів. Я розгляну його повністю».
Про те, як закінчити війну в Україні? — аналізує у статті "Не Косово і не Корея: що захід досі не зрозумів про війну РФ проти України" Сергій Корсунський.

Країни з ринками, що розвиваються, страждають від недостатнього представництва в Організації Об’єднаних Націй, авторитет якої стикається з викликами через загострення політичних та економічних суперечок у всьому світі, заявив у середу, 17 червня, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї. Про це повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС заявив, що Китай тренував російських військових для війни в Україні



Коментарі Вана, в яких коротко згадувалися також війни на Близькому Сході та в Україні, пролунали під час пресконференції в Пекіні, присвяченої випуску “Білої книги”, в якій викладено шляхи забезпечення “справедливішого та рівноправного глобального управління”.
“Країни, незалежно від того, великі вони чи малі, сильні чи слабкі, розвинені чи такі, що розвиваються, є рівноправними членами міжнародної спільноти”, — сказав Ван, закликавши до того, щоб голоси країн Глобального Півдня були почуті.
“Нові виклики, які швидко з'являються один за одним, призводять до взаємопов’язаних глобальних криз. Корабель цивілізації увійшов у небезпечні води, де причаїлися приховані рифи та вирують бурхливі шторми”, — додав міністр.
Глава МЗС Китаю закликав докласти зусиль для рішучого дотримання перемир’я на Близькому Сході, звернувшись до всіх сторін із закликом працювати над створенням основи для “сталої архітектури безпеки в регіоні”. 
Китай регулярно намагається позиціонувати себе як “миротворця” як на Близькому Сході, так і у війні РФ проти України, закликаючи до діалогу та представляючи себе як опору глобальної стабільності. При цьому Китай є ключовим покупцем як іранської, так і російської нафти, включаючи постачання трубопроводами та морські перевезення. 
За словами Вана, мета “Білої книги” — досягти міжнародного консенсусу щодо ефективних заходів у відповідь на глобальні виклики, а підтримка авторитету та статусу ООН є основою успіху цієї ініціативи. Китай готовий співпрацювати з іншими країнами з метою активізації та зміцнення ООН, додав міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Чистий наклеп": Китай різко заперечив військову допомогу Росії



Минулого місяця Китай та РФ підписали декларацію про становлення “багатополярного світу” та міжнародних відносин “нового типу”. У документі міститься застереження про те, що “фундаментальні, загальновизнані норми міжнародного права та міжнародних відносин регулярно порушуються”, глобальні інститути втрачають ефективність та існує ризик повернення до “закону джунглів”.
NYТ писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Дональда Трампа та користується моментом. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, зазначала FТ, Китай досі не зробив кроку вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном, прагнучи глобального домінування без відповідальності.

Китай посилює контроль над капіталом, технологіями та компаніями, вибудовуючи модель "економічної фортеці". Її частиною стає і нова фінансова інфраструктура транскордонних платежів mВrіdgе. Вона покликана здешевити міжнародні перекази та зменшити залежність світової торгівлі від американського долара. Проєкт підтримують центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об'єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. Про це повідомили Fіnаnсіаl Тіmеs.
Китай наближається до запуску нової цифрової платіжної інфраструктури, яка може суттєво змінити систему міжнародних розрахунків. У Пекіні розраховують, що впровадження платформи дозволить активніше використовувати юань у світовій торгівлі, скоротити залежність від долара та посилити економічні зв'язки з країнами-партнерами в межах ініціативи "Один пояс, один шлях".
Йдеться про платформу mВrіdgе, створення якої координує Китай за участю центральних банків Гонконгу, Таїланду, Об'єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. За словами джерел, обізнаних із перебігом підготовки, нагляд за роботою системи здійснюватиме спеціальний орган, який планують розмістити в Гонконзі.
Точні терміни повноцінного запуску поки що не розголошуються. Проєкт перебуває на завершальній стадії підготовки. Використання mВrіdgе дозволить скоротити розмір комісій приблизно вдвічі порівняно з традиційними міжнародними платіжними мережами. Новою платформою активно користуватимуться насамперед малі та середні компанії, для яких нинішні міжнародні системи переказів, зокрема Swіft, часто залишаються занадто дорогими та складними.
Прагнення Пекіна розширити міжнародне використання юаня посилилося на тлі війни між Іраном та Ізраїлем. Від початку конфлікту значно зріс попит на китайську систему транскордонного клірингу та платежів у юанях Сірs, яку часто називають китайською альтернативою Swіft.
Платформа mВrіdgе працюватиме окремо від Сірs, але виконуватиме доповнювальну функцію. Її головне завдання полягає в підтримці використання цифрового юаня у міжнародних фінансових операціях.
Запуск проєкту також відбувається в умовах посилення конкуренції між різними платіжними системами. Серед таких ініціатив — європейська система Sера, яку підтримує Європейський центральний банк, а також рішення приватних компаній, зокрема міжнародна мережа QR-платежів від Аnt Grоuр.
Більшість нових платіжних платформ орієнтуються на швидкі транзакції в режимі реального часу та намагаються зменшити витрати користувачів, особливо під час невеликих міжнародних платежів, які часто здійснюють туристи.
Директор-засновник Центру фінансів та безпеки британського аналітичного центру RUSІ Том Кітінге вважає, що у світі фактично розгортається конкуренція між альтернативними фінансовими системами.
За його словами, додатковим фактором стала підтримка стейблкоїнів у США за президентства Дональда Трампа. Такі цифрові активи прив'язані до традиційних валют, зокрема до долара. Кітінге зазначив, що Китай прагне забезпечити цифровому юаню важливу роль у глобальній фінансовій системі через такі інструменти, як mВrіdgе.
На його думку, цю платформу можна розглядати як своєрідне цифрове продовження ініціативи «Один пояс, один шлях», тому логічно, що китайська влада продовжує активно просувати її розвиток.
Керівник досліджень Китаю в Інституті міжнародних фінансів Джин Ма також вважає, що міжнародна платіжна система переживає масштабні зміни. Він наголосив, що глобальний ринок платежів, який тривалий час перебував під впливом мережі Swіft, поступово перетворюється на середовище кількох конкуруючих платформ. Однією з таких систем має стати mВrіdgе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай відкрив свій ринок для Африки, намагаючись переграти Трампа



Нагадаємо, що новий проєкт із розвитку ШІ став продовженням цієї масштабної технологічної стратегії Пекіна. Китай планує інвестувати 295 млрд доларів  протягом п'яти років у створення мережі взаємопов’язаних центрів обробки даних по всій країні. Значну частину інфраструктури мають забезпечити державні компанії Сhіnа Моbіlе та Сhіnа Теlесоm, а щонайменше 80% обладнання й ШІ-чипів планують закуповувати у китайських виробників, зокрема Нuаwеі. У Пекіні розраховують, що проєкт допоможе прискорити розвиток ЩІ, об'єднати національні обчислювальні ресурси та зміцнити позиції країни у технологічному суперництві зі США.

Китай готується витратити близько двох трильйонів юанів ($295 млрд) протягом наступних п’яти років на будівництво центрів обробки даних по всій країні, підкріплюючи амбіції в розвитку власного сектору штучного інтелекту та випередження США в потенційно революційній технології, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ 



За словами співрозмовників Вlооmbеrg, обізнаних у цьому питанні, ключові урядові відомства Китаю, зокрема Національна комісія з розвитку та реформ, розробляють план створення мережі взаємопов’язаних обчислювальних центрів по всій країні. Державні компанії, такі як Сhіnа Моbіlе та Сhіnа Теlесоm, будуть експлуатувати більшу частину центрів обробки даних та забезпечувати їх підключення. 
Ідея полягає в тому, щоб принаймні 80% технологій, таких як чипи штучного інтелекту, закуповувати у місцевих постачальників, зокрема у Нuаwеі Тесhnоlоgіеs, фактично витіснивши з ринку Nvіdіа та Аdvаnсеd Місrо Dеvісеs.
Цей всеосяжний план є найагресивнішою спробою Пекіна створити основу для майбутнього розвитку китайського ШІ. План нагадує заходи минулих років, коли мобілізувалися ресурси для підтримки національних лідерів, таких як Нuаwеі, з метою заміни американських технологій. І це ключовий напрямок програми “Шість мереж”, оголошеної на початку цього року, яка охоплює будівництво необхідної інфраструктури — від водо- та електропостачання до обчислювальних потужностей.
Проєкт щодо центрів обробки даних поки що перебуває на початковій стадії обговорення, і деталі можуть змінитися. Однак це підкреслює рішучість Пекіна розвивати передові технології навіть тоді, коли витрати в інших сферах починають скорочуватися через зростання державного боргу. Фінансування буде здійснюватися переважно за рахунок суверенного боргу, зокрема наддовгострокових спеціальних державних облігацій — зазвичай із терміном погашення понад десять років — та державних фондів для інвестицій у стратегічні галузі. Також фінансування доповнюватимуть банківські кредити та приватний капітал.
За словами головного аналітика Fоrrеstеr Rеsеаrсh Чарлі Дая, така єдина обчислювальна мережа дозволить об’єднати розрізнені регіональні ресурси та надасть підприємствам ширший доступ до високопродуктивних обчислень. Це також сприятиме прискоренню інтеграції моделей штучного інтелекту та розширенню послуг у сфері ШІ в різних галузях. 
“Піднесення цього до рівня національної стратегії забезпечує узгодженість політики та мобілізацію капіталу”, — додав аналітик.
Ідея побудови загальнонаціональної обчислювальної мережі була викладена в останньому п’ятирічному плані Китаю, що охоплює період до 2030 року, в якому Пекін зобов’язався надати пріоритет будівництву інфраструктури даних.
Інвестиційна мета Китаю блідне на тлі $725 мільярдів, які американські гіганти, такі як Меtа Рlаtfоrms та Місrоsоft, виділяють на штучний інтелект лише цього року. Загалом китайські центри обробки даних обходяться дешевше, ніж американські, завдяки нижчим витратам на робочу силу, компоненти для обладнання та будівництво, а також заохочувальним заходам місцевої влади. У суму в два трильйони юанів також не входять витрати приватних компаній, таких як Аlіbаbа Grоuр та Теnсеnt.
Незрозуміло, як потенційна об’єднана мережа центрів обробки даних функціонуватиме поряд із приватними хабами. Але загальна мета полягає в тому, щоб до 2028 року об’єднати розрізнені об’єкти обробки даних у єдину мережу. Це також сприятиме досягненню мети Китаю щодо впровадження штучного інтелекту в таких державних секторах, як охорона здоров’я, транспорт та управління містами.
Окрім об’єктів штучного інтелекту, до яких належать центри обробки даних та комунікаційна інфраструктура, Китай також планує інтегрувати в проєкт енергомережу. Це може збільшити загальний обсяг прогнозованих інвестицій щонайменше до п'яти трильйонів юанів. Якщо проєкт буде реалізовано, найбільше виграють китайські компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ШІ-індустрія стимулює торгівлю: зростання експорту та імпорту Китаю перевищило прогнози — Вlооmbеrg



Нещодавно Роlіtісо писало, що Китай може перетворити передові ШІ-моделі США на кіберзброю. Нові моделі ШІ, такі як Сlаudе Мythоs від Аnthrоріс та GРТ 5.5-Сybеr від ОреnАІ, розвиваються швидше, ніж законодавство, яке регулює цю технологію. Обидві моделі продемонстрували надзвичайну здатність виявляти вразливості програмного забезпечення та здійснювати кібератаки — навички, якими прагнуть скористатися хакери та кіберзлочинці.
Останні оцінки свідчать, що у США є щонайбільше від шести до 12 місяців, перш ніж Пекін отримає доступ до передової моделі, потужність якої можна порівняти з Мythоs або GРТ 5.5-Сybеr, або розробить конкурентну модель ШІ, яка зрештою може бути використана як кіберзброя.
Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у статті “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

Китай зводить бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Цього тижня Держрада Китаю оголосила про нові правила, які вимагають перевірки на предмет національної безпеки для китайських компаній, які прагнуть інвестувати за кордоном. Цей крок є продовженням правил, запроваджених у квітні, які дозволяють владі втручатися, коли іноземні компанії намагаються перенести ланцюги постачання за межі Китаю.У сукупності ці заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США, пише NYТ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ  Ці правила є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які десятиліттями керували більшою частиною світу та сприяли надзвичайному піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.Від Вашингтона до Брюсселя найбільші економіки світу віддають перевагу торговельним бар'єрам, а не більшій економічній інтеграції, частково через посилення занепокоєння щодо глобального домінування Китаю в галузі сировини, промислових товарів і технологій, а також через різке зростання кількості китайських товарів у всьому світі.“Ми відійшли від світу, де законодавство сприяло вільному руху капіталу, людей, технологій і торгівлі”, — зазначає експерт з питань торгівлі в юридичній фірмі Ноgаn Lоvеlls у Гонконгу Бен Косртжева.Китай уже дав уявлення про те, як може виглядати ця нова ера. Пекін заблокував придбання компанією Меtа за $2 млрд китайського ШІ-стартапу Маnus. Уряд Китаю наказав нафтопереробним заводам країни, які потрапили під санкції США, не дотримуватися запроваджених обмежень. Також Пекін наказав державній компанії з виробництва обладнання у сфері безпеки не співпрацювати зі слідчими Європейського Союзу.Кожною такою дією Пекін наближається до конфронтації зі Сполученими Штатами та Європою.

Акцент на національній безпеці

Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.Нові правила Держради поширюються на діяльність китайських компаній за кордоном і окреслюють, як Пекін може вживати заходів у відповідь проти іноземних компаній.Ці правила також надають владі нові повноваження щодо ретельного контролю за китайськими компаніями, які шукають можливості за кордоном, піддаючи їх перевіркам на предмет національної безпеки, в результаті яких інвестиції розподіляються на три категорії: заохочувані, обмежені або заборонені.Як зазначають юристи, частково це робиться для того, щоб утримати в країні гроші, таланти й інтелектуальну власність у тих галузях, де Китай має конкурентні переваги.Іноземні підприємства в Китаї побоюються, що такі заходи можуть бути витлумачені досить широко, щоб охопити дані про діяльність у країні, які вони повинні надавати міжнародним регуляторам у межах розслідувань або перевірок інвестицій.Китай також вжив жорстких заходів щодо інвестицій за кордон десять років тому, націлившись на так звані “ірраціональні” угоди корпоративних гігантів, які прагнули придбати престижні активи. Але ці втручання були спрямовані на зменшення фінансових ризиків у країні та здебільшого полягали в ретельному вивченні банківськими регуляторами балансів компаній.Нова система відрізняється. Її фокус — національна безпека, і сама кампанія є значно більш скоординованою.

“Зелене світло, червоне світло”

Новим у правилах, оприлюднених цього тижня, є спроба уповільнити “експансію” китайських компаній за кордон. Ці заходи обмежують переміщення певних фахівців у “чутливих галузях”, хоча Пекін не визначив, які саме галузі підпадають під цю категорію. Правила також надають чиновникам ширші повноваження щодо контролю за рухом капіталу, зокрема право змушувати інвесторів продавати акції або припиняти інвестиції в разі загрози національній безпеці.Нові заходи створюють правову основу для регуляторних органів, щоб заборонити іноземним суб’єктам господарювання інвестувати або вести діяльність у Китаї, включаючи їх висилку з країни, у відповідь на дії урядів їхніх країн проти китайських інвестицій.На думку деяких експертів, найпомітнішим наслідком таких правил є те, що вони можуть обмежити амбіції китайських компаній у час, коли ті перебувають під сильним тиском з метою пошуку нових ринків, а експорт країни досягає рекордних рівнів.“Китай заохочує компанії виходити на закордонні ринки, щоб відкривати там виробничі потужності, інвестувати й обходити будь-які обмеження, що можуть існувати для виробництва в Китаї”, — зазначає досвідчений експерт з питань Китаю та старший юрисконсульт у фірмі Wіlmеr Наlе Лестер Росс.Однак ці нові правила можуть ускладнити ситуацію, додав Росс. Для багатьох інвесторів нечітке визначення того, що становить загрозу національній безпеці, призвело до значної невизначеності.

Дежавю?

Ідея, що компанії або фізичні особи потребують дозволу на інвестування за кордон, може здатися незвичною. Але Китай давно обмежує відтік капіталу з країни та наразі дозволяє фізичним особам переказувати за кордон не більше $50 000 на рік. Цей інструмент набуває дедалі більшого значення в умовах уповільнення економічного зростання.Китай також не перша країна, яка перевіряє інвестиції за кордон. Вашингтон за адміністрації президента Джо Байдена у 2024 році запровадив обмеження на фінансування США китайських секторів напівпровідників, квантових обчислень та штучного інтелекту. Європейський Союз також закликав свої держави переглянути інвестиції в ті самі чутливі сектори.Але на відміну від США та Європи, Пекін визначив національну безпеку значно ширше, і запроваджувані правила відповідно є більш розширеними.Для юристів і торгових консультантів лавина обмежень з боку урядів різних країн означає кінець цілої епохи.Китайський уряд назвав “глибокі зміни, яких не було протягом століття” обґрунтуванням для запровадження нових правил. “З юридичної точки зору, реструктуризація правил міжнародного бізнесу була спричинена конкуренцією великих держав і технологічним прогресом. Китай сподівається забезпечити власні інструменти”, — зазначає китайський юрист Чжоу Юн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як Китай виманює секретну інформацію у фахівців з безпеки по всьому світу — попередження альянсу “П'ять очей” Раніше повідомлялося, що Китай уже побудував одну з найжорсткіших у світі систем державного регулювання штучного інтелекту, цифрових платформ і АІ-аватарів, тоді як США досі не мають єдиного федерального закону про ШІ, а ЄС лише починає впроваджувати нові правила. Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у матеріалі “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін наступного тижня відвідає Північну Корею. Це стане першою закордонною поїздкою Сі цього року після того, як нещодавно він приймав у Пекіні президента США Дональда Трампа та російського диктатора Владіміра Путіна, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кім Чен Ин оглянув новий завод із виробництва ядерних матеріалів, наказав нарощувати арсенал КНДР



Як написало в п’ятницю, 5 червня, китайське інформаційне агентство Хіnhuа, Сі відвідає Пхеньян уперше з 2019 року, візит відбудеться 8–9 червня на запрошення лідера КНДР Кім Чен Ина. Поїздка очікується на тлі активізації дипломатичної активності Кіма та демонстрації КНДР зовнішньому світу свого дедалі більшого ядерного арсеналу.
Попри багаторічний тиск з боку Китаю, Північна Корея останніми роками прискорила свою ядерну програму та поглибила військові зв’язки з РФ після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Під час свого останнього візиту до Північної Кореї у 2019 році китайський лідер сказав Кіму, що світ хоче прогресу в ядерних переговорах КНДР із США. Трамп і Кім зустрічалися тричі протягом першого терміну президентства Трампа, але ці переговори не змогли переконати північнокорейського лідера скоротити ядерну програму.
В останній “білій книзі” Китаю з питань нерозповсюдження ядерної зброї, на відміну від попередніх заяв, не згадується “денуклеаризація” як мета для Корейського півострова. Хоча Білий дім повідомляв, що минулого місяця Трамп і Сі підтвердили спільне прагнення до “денуклеаризації Північної Кореї”, у заяві Китаю таких деталей не було. Це породило припущення, що Пекін мовчазно погоджується з існуванням ядерної Північної Кореї заради збереження регіональної стабільності.
Торік Кім відвідав великий військовий парад у Пекіні. Китай і Північна Корея, давні союзники, нещодавно зробили кроки для зміцнення двосторонніх відносин, зокрема відновили залізничне та авіаційне сполучення між своїми столицями.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відвідав Північну Корею у квітні та зустрівся з Кімом. Він підкреслив “соціалістичні зв’язки” між двома країнами, додавши, що сторони повинні посилити координацію у важливих глобальних та регіональних справах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Марш КНДР у Москві: як війна проти України змінює Північну Корею



Поїздка до КНДР, після самітів з Трампом і Путіним, дозволить Сі представити Китай як одну з небагатьох держав, здатних взаємодіяти з усіма сторонами у світі, який дедалі більше розколюється. Зустріч із Кім Чен Ином нагадає Вашингтону та Москві про вплив, який Пекін має на північнокорейський режим, хоча цей вплив має свої межі, зазначають аналітики.

Китайська компанія намагається розробити технологію на основі штучного інтелекту, яка дозволить авторитарним урядам не тільки стежити за дисидентами, але й потенційно передбачати, хто може стати інакодумцем у майбутньому, пише NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Захист від домінування США: Міstrаl АІ прискорює створення європейського суперінтелекту



Цей проєкт, який, судячи з усього, перебуває на стадії дослідження, нагадує антиутопічну наукову фантастику та дає уявлення про світ, у якому авторитарна держава здатна вживати заходів проти своїх громадян ще до того, як вони почнуть висловлювати публічну незгоду.
Китайська компанія Gееdgе Nеtwоrks продає комерційну версію “Великого брандмауера” — програмного забезпечення для спостереження та цензури, яке Китай використовує для контролю за діяльністю в інтернеті. Ці інструменти дозволяють урядам відстежувати інтернет-трафік і сигналізувати, коли хтось намагається обійти традиційну інтернет-цензуру.
Але, згідно з витоком документів компанії, фірма працює над новими розробками, які використовують штучний інтелект для аналізу даних про місцеперебування та використання інтернету, щоб передбачити, хто може зробити або сказати щось критичне на адресу уряду, за даними дослідників з Університету Вандербільта.
Така технологія, якщо її вдосконалити, надасть авторитарним урядам потужний інструмент для боротьби з “ворогами”.
Сама думка про те, що авторитарний уряд може використовувати штучний інтелект для придушення інакомислення, вже викликає серйозне занепокоєння. Але, на думку деяких представників галузі, використання ШІ для прогнозування інакомислення задовго до того, як людина встигне вчинити будь-які дії, перетворилося на справжній критичний сценарій.
“Ось що відбувається, коли масове стеження поєднується зі штучним інтелектом. Без системи стримувань і противаг те, що Китай робить зі своїми громадянами, є анонсом того, що стане можливим будь-де, де ці інструменти залишаються без контролю”, — зазначив Бретт Дж. Голдштейн з Інституту національної безпеки Університету Вандербільта.
Аналітики Університету Вандербільта виявили, що компанія Gееdgе, співпрацюючи зі своїм дослідницьким підрозділом МЕSА Lаb, підтримуваним урядом, розробляла технологію, яка б створювала профілі китайських громадян, а потім використовувала ШІ для виявлення тих, хто може становити політичний ризик.
Однак прогрес компанії, схоже, був уповільнений через запроваджені США за часів  адміністрації Джо Байдена експортні обмеження на ШІ-чипи американського виробництва. Документи Gееdgе показують, що у 2024 році, коли діяли жорсткі американські експортні обмеження щодо Китаю, у компанії були труднощі з пошуком достатньої обчислювальної потужності для технологій спостереження.
За словами американських чиновників, сьогодні Gееdgе має доступ до достатньої кількості графічних процесорів для своїх поточних розробок. Однак для реалізації найамбітнішої версії технології прогнозування компанії, ймовірно, знадобляться досконаліші чипи, ніж ті, які Китай може придбати.
Колишні чиновники адміністрації Байдена кажуть, що, за даними розвідки, їхня політика обмеження доступу Китаю до високотехнологічних чипів американського виробництва дозволила зберегти перевагу США у сфері штучного інтелекту та уповільнити розвиток інших китайських технологій.
Однак залишається відкритим питання, чи сповільнять американські експортні обмеження розвиток Китаю в напрямку більш репресивного використання ШІ.
Адміністрація нинішнього президента США Дональд Трампа послабила деякі експортні обмеження, запроваджені за часів Байдена, та зберегла обмеження на найсучасніші процесори від Nvіdіа — американської компанії, яка розробляє найпотужніші у світі ШІ-чипи. Під час недавньої поїздки Трампа до Пекіна американські чиновники заявили, що Китай отримає доступ до досконалішої версії чипів Nvіdіа.
Але Китай намагається позбавити свої компанії, що займаються штучним інтелектом, залежності від використання чипів американського виробництва, щоб експортний контроль більше не міг стримувати їхні амбіції.
Нова інформація отримана з великого масиву даних — ста тисяч документів компанії Gееdgе, опублікованих у вересні минулого року. На основі цих документів ЗМІ описали, як Gееdgе експортувала своє програмне забезпечення для мережевої безпеки до таких країн, як Ефіопія, Казахстан, М’янма та Пакистан, що дозволило їм здійснювати стеження в мобільних мережах.
Дослідники з Університету Вандербільта, які ретельно вивчали документи, зосередилися не на технології, яку продавала Gееdgе, а на технології наступного покоління, яку компанія намагалася розробити, а також на обмеженнях, які могли завадити їй реалізувати цю стратегію.
Згідно з документами Gееdgе, у перші місяці 2024 року дослідники компанії працювали над розробкою поведінкових профілів людей на основі даних телекомунікацій, соціальних мереж і даних про місцеперебування. Моделі штучного інтелекту використовувалися для класифікації людей та “виявлення шкідливої інформації”, що часто є евфемізмом, який використовує Комуністична партія Китаю для ідентифікації політичних дисидентів або матеріалів, які уряд хоче придушити.
На одному із засідань 5 лютого 2024 року дослідники обговорювали, як створювати профілі людей для “виявлення їхніх намірів” та “шкідливої інформації”.
Імовірно, дослідники Gееdgе розробляли інструменти для використання штучного інтелекту з метою прогнозування, хто може стати критиком китайського уряду, на основі закономірностей у даних, зібраних технологіями спостереження.
“Дослідницька команда Gееdgе займалася не лише фіксацією моделей поведінки. Вони намагалися передбачити, що громадяни можуть зробити далі. Ці запаси даних є сировиною для створення профілів, які визначають, хто ви є і що будете робити далі”, — зазначають дослідники Університету Вандербільта.
Gееdgе не відповіла на запит NYТ про коментар.
Згідно з дослідженням Університету Вандербільта, команда китайської компанії працювала над пов’язуванням фізичних переміщень з іншою онлайн-активністю, зокрема з тим, які фільми люди дивилися та які книги читали.
Дослідження Gееdgе певною мірою були схожі на роботу іншої китайської компанії, пов’язаної з урядом, — GоLахy. Минулого року повідомлялося, що GоLахy працювала над програмним забезпеченням на базі штучного інтелекту, яке б поширювало цільову пропаганду.
Китай роками розробляє технології спостереження і прогнозування. Але, як показують документи Gееdgе, моделі штучного інтелекту прискорили розробку таких інструментів. 
Хоча документи не охоплюють останні місяці, немає доказів того, що Gееdgе завершила роботу над проєктом або вже розгорнула технологію прогнозування, за словами американських чиновників.
Але посадовці визнали, що китайські компанії працюють над такою технологією, щоб вдосконалити систему стеження. А китайські бюро громадської безпеки поспішають використовувати DеерSееk, провідну в країні модель штучного інтелекту, для розробки інших технологій поліцейського контролю та прогнозування. 
Gееdgе та інші китайські компанії, що займаються технологіями стеження, ймовірно, мають достатню обчислювальну потужність для своїх інструментів поточного покоління. Однак інструменти прогнозування, особливо якщо компанія зрештою почне використовувати перехоплені телефонні розмови або відео з камер спостереження, можуть зіткнутися з обмеженнями обчислювальної потужності.
“Китайські служби безпеки мають справу з надмірним обсягом даних. Вони отримують занадто багато інформації одночасно. Справжня цінність штучного інтелекту полягає в тому, що він може сортувати дані та виявляти загрози. Але їхня здатність масштабувати це залежить від доступу до обчислювальних потужностей. Саме це робить експортний контроль таким важливим”, — зазначає старший науковий співробітник Інституту глобальних конфліктів та співпраці Каліфорнійського університету Джиммі Гудріч.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Штучний інтелект виявився занадто дорогим для американського бізнесу — Ахіоs



Чому ШІ — це більше не про технології, а про політичний вплив і контроль над майбутнім, у статті “Поки Україна розробляє стратегію ШІ, світ уже ділить вплив на нього” розповідав Олексій Костенко.
Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у статті “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

На провідному саміті з питань безпеки Азії, який відбувається у суботу у Сінгапурі, у делегатів було одне питання: "Де Китай?" Насправді китайська делегація присутня на форумі, але вона представлена малозначущими посадовцями, повідомляє 30 травня Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пентагон посилює підготовку на випадок війни з Китаєм за Тайвань — Вlооmbеrg



Другий рік поспіль міністр оборони Китаю Дун Цзюнь пропускає цю неформальну зустріч з питань безпеки в Сінгапурі, втрачаючи можливість зустрітися з міністром оборони США Пітом Хегсетом, а також колегами з Австралії, Франції, Великої Британії, Японії та інших країн. Натомість Пекін направив скромну делегацію з «експертів та науковців» Народно-визвольної армії — значно скромніше, ніж зазвичай.
Однією з головних подій щорічної програми діалогу завжди була промова міністра оборони Китаю або високопоставленого чиновника, в якій викладалася оборонна доктрина Пекіна та його погляд на глобальні напруження. Але промова, яку мав виголосити Китай, була виключена з програми цього року, як і в 2025 році.
Міністри США та Австралії заявляють, що відсутність — це втрачена можливість для прямого діалогу. Аналітики більш конкретні: волни вказують на  обдуманий вибір: уникнення питань, таких як напруженість навколо Тайваню та вплив військових чисток корупції на бойову готовність Китаю.
Навіть Хегсет звернув на це увагу.
«Я б хотів, щоб мій колега був тут, на цій конференції, але я з нетерпінням чекаю на інші можливості, коли ми зможемо зустрітися та поспілкуватися, обговорити питання, де дії на морі чи в повітрі часто сприймаються по-різному», — сказав він під час своєї промови в суботу.
Дипломати зазначили, що Пекін, можливо, також хотів уникнути повторення минулорічного діалогу, під час якого Хегсет назвав Китай загрозою в Індо-Тихоокеанському регіоні та закликав азіатських союзників збільшити видатки на оборону. Тоді Пекін відреагував, звинувативши США у дискредитації Китаю.
Цього року Хегсет висловився більш стримано, хоча й застеріг, що «жодна держава, включаючи Китай, не може нав’язувати свою гегемонію та ставити під сумнів безпеку чи процвітання нашої країни та наших союзників».
Він додав, що відносини між США та Китаєм кращі, ніж були протягом багатьох років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Російський «тіньовий флот» використовує Сінгапур для обходу санкцій — Rеutеrs



Нагадаємо, незважаючи на те, що учасники форуму у Сінгапурі до останнього чекали на участь військових високопосадовців Китаю, знаючи, що Китай зазвичай підтверджує візити своїх ключових посадовців лише за день або два до початку заходу, у КНР заздалегідь дали зрозуміти, що міністр оборони не приїде.
Причина відсутності міністра оборони КНР невідома, але посадовці провідних країн висловили розчарування, тому що триденний форум у Сінгапурі — це рідкісна нагода для військових чиновників регіону безпосередньо поставити запитання керівникам оборонних відомств у публічній обстановці. Традиційно чинний глава Пентагону виголошує програмну промову в суботу вранці, а його китайський колега — у неділю. Востаннє це відбувалося у 2024 році, коли Дун і тодішній міністр оборони США Ллойд Остін також провели рідкісну особисту зустріч у кулуарах форуму. 

Китайська влада розпочала масштабну модернізацію найбільшої у світі системи відеоспостереження для поліції, інтегрувавши до неї технології штучного інтелекту та великі мовні моделі. Нове покоління камер дозволить розширити можливості контролю за населенням. Про це повідомили Fіnаnсіаl Тіmеs.
Пекін, таким чином, орієнтує поліцію на перехід до стратегії "прогнозного контролю". Оновлення є найбільшим за часи існування системи, яка була створена 10 років тому для контролю над населенням. Метою є як зниження рівня злочинності, так і придушення політичного спротиву чинній владі КНР.
Нові покоління камер від Ніkvіsіоn та Нuаwеі містять напівпровідники, достатньо потужні для локальної роботи комп'ютерного зору та великих мовних моделей. Це дозволяє владі аналізувати відеозаписи в поточний момент роботи, а не передавати все до централізованих центрів обробки даних.
Найновіші продукти Ніkvіsіоn дозволяють операторам шукати відеозаписи за допомогою підказок текстом, наприклад, "жінка в червоному капелюсі", та автоматично знаходити відповідне відео. Попереднє покоління вимагало "опорного" зображення для виконання подібного пошуку.
Системи навчені прогнозувати та попереджати про такі аспекти, як підозріле водіння, несанкціонований в'їзд, скупчення натовпу та затримка біля мостів. В одному з тендерів провінції Сичуань було виділено $132 455 на 175 камер високої чіткості з інтелектуальним аналізом відео. У тендері поліції Датуна було зазначено, що камери зі штучним інтелектом здатні визначати стать та одяг.
Основним напрямком є модернізація існуючого обладнання, причому більшість тендерів коштують від 1 до 10 мільйонів юанів на район. Деякі органи влади навіть зберігають камери та замінюють лише проміжні сервери на «ПК зі штучним інтелектом», які обробляють навантаження ШІ локально, що зменшує витрати на хмарні обчислення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перегони озброєнь цифрової епохи: США та Китай готують переговори щодо безпеки ШІ — WSJ 



Нагадаємо, що Китай посилює державний контроль над розвитком штучного інтелекту та будує одну з найжорсткіших систем регулювання ШІ у світі. Влада КНР вимагає від компаній проходити державні перевірки моделей і дотримуватися політичних обмежень щодо контенту. Пекін також активно розвиває технології спостереження та аналізу даних для потреб безпеки й контролю суспільства. Експерти зазначають, що китайська модель поєднує швидке впровадження ШІ з тотальним цифровим наглядом за його використанням.

Китай у віддаленій пустелі будує величезний військовий комплекс, який, на думку експертів з питань безпеки, створюється для того, щоб потенційний перший удар США по китайському ядерному арсеналу не міг позбавити Пекін можливості завдати удару у відповідь, повідомляє Rеutеrs. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ РФ заявила, що в рамках навчань доставила в Білорусь ядерні боєприпаси Китайські ядерні ракети вже можуть досягти будь-якого міста в США. Тепер супутникові знімки, проаналізовані Rеutеrs, показують, що Пекін будує розгалужену мережу пускових майданчиків, бункерів та вузлів зв'язку поблизу ізольованих ядерних шахт, де зберігаються ракети китайських збройних сил із найбільшою дальністю польоту.Знімки показують понад 80 пускових майданчиків, які, ймовірно, будуть використовуватися для дедалі більшого парку мобільних ракетних пускових установок і батарей протиповітряної оборони Китаю. Знімки також зафіксували об’єкти, які можуть використовуватися для ведення радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку й управління операціями.Масштаби будівництва вказують на значне розширення укріпленої інфраструктури, призначеної для захисту й експлуатації наземних ядерних сил Китаю. У сукупності ця мережа свідчить про значне посилення кампанії Пекіна з забезпечення можливості завдати удару у відповідь, що підкреслює загострення ядерної конкуренції зі Сполученими Штатами на тлі зростання напруженості навколо таких питань, як суверенітет Тайваню.“Ми бачимо, що ця інфраструктура будується у величезних масштабах і охоплює тисячі квадратних кілометрів пустелі за межами полів ракетних шахт”, — зазначає науковий співробітник аналітичного центру Расіfіс Fоrum Александр Нейл.За його словами, залежно від конкретних можливостей, йдеться про “дуже значне посилення та диверсифікацію китайського стратегічного ядерного стримування”.Здатність захищати свої шахти в пустелі є ключовою для заявленої Пекіном мети створення надійного ядерного стримування — політики, заснованої на здатності завдати удару у відповідь у разі першого удару по Китаю. Хоча Народно-визвольна армія Китаю може запускати ядерну зброю з підводних човнів та літаків, шахти в північно-західному регіоні Сіньцзян та провінції Ганьсу є ядром її ядерних сил.Нарощування ядерного потенціалу Китаю стало одним із найбільш ретельно досліджуваних аспектів військової модернізації глави КНР Сі Цзіньпіна через те, що деякі іноземні дипломати описують як брак прозорості з боку Пекіна та невдалі спроби США залучити китайське керівництво до обговорення дедалі більших ядерних можливостей та намірів Китаю.Наріжним каменем китайської доктрини є політика “не застосовувати ядерну зброю першими”. Однак деякі високопоставлені західні дипломати й аналітики стверджують, що Китай, імовірно, вдасться до ядерного тиску, щоб обмежити зовнішнє втручання у конфлікт навколо Тайваню.Цього місяця Сі попередив президента США Дональда Трампа, що неправильний підхід до питання Тайваню, який Китай вважає своєю територією, може призвести до конфлікту між Вашингтоном і Пекіном.

Восьмикутні споруди в пустелі

Нова інфраструктура в пустелі зосереджена навколо двох восьмикутних споруд, збудованих протягом останніх шести років у східній частині Сіньцзяну. Обидві знаходяться на південний захід від ядерних шахт району Хамі — одна на відстані близько 140 кілометрів, інша — приблизно 230 кілометрів.Сhіnа іs buіldіng а sрrаwlіng wеb оf lаunсh раds, bunkеrs аnd соmmunісаtіоns nоdеs nеаr іts nuсlеаr mіssіlе sіlоs іn thе соuntry’s nоrthwеstеrn dеsеrt, sаtеllіtе іmаgеry shоws httрs://t.со/ОІЕfрLS3В0— Rеutеrs (@Rеutеrs) Маy 29, 2026Супутникові знімки показують, що восьмикутні споруди містять житло для персоналу та великі військові транспортні засоби. Вони оточені броньованими бункерами та укріпленими зонами зберігання зброї, а також аеродромами та залізничними станціями, що з'єднують “восьмикутники” з комплексами Хамі.Цього місяця та у квітні навколо північного “восьмикутника” проводилися навчання за участю великої військової техніки. На знімках також видно великі намети й об’єкти, які, на думку аналітиків, схожі на замасковані пускові майданчики, облаштовані в пустелі, деякі оснащені батареями зенітних ракет.П’ятеро експертів з питань безпеки, опитаних Rеutеrs, погодилися, що ця інфраструктура загалом може підтримувати ядерну програму Китаю, а також інші військові цілі. Однак вони застерегли, що ключові деталі залишаються невідомими — зокрема, які саме види зброї Китай може розмістити на цих пускових майданчиках і чи містять восьмикутні споруди балістичні ракети на автоплатформах або обладнання для встановлення ядерних боєголовок.Важливо, що кожна восьмикутна споруда розташована в центрі мережі ґрунтових доріг і трубопроводів, які простягаються далеко в пустелю. Ці маршрути з’єднуються з бетонними майданчиками, розташованими серед скелястих виступів і сухих русел струмків.Ці майданчики можуть використовуватися для розгортання мобільних ракет протиповітряної оборони, вузлів радіоелектронної боротьби або, на деяких більших з них, мобільних пускових установок МБР, заявили експерти.Ганс Крістенсен із Федерації американських вчених зазначив, що хоча важко зробити висновок про те, як будуть використовуватися усі ці об’єкти, “важко виключити будь-що”, зважаючи на масштаби інфраструктури.На думку Крістенсена і Нейла, у трубопроводах, які з’єднують майданчики з восьмикутними спорудами, можуть пролягати волоконно-оптичні кабелі для зв’язку.Троє аналітиків зазначили, що біля найпівнічнішого “восьмикутника” також будується об’єкт, який, імовірно, призначений для космічного зв’язку, вказавши на супутникові антени та дві великі вежі.Третя восьмикутна споруда на південь від ядерних випробувальних полігонів Лоп-Нур є менш розвиненою. Вона, схоже, використовується як полігон для стрільб.Масштаби оборонної мережі поблизу шахт потенційно вирізняють Китай серед інших великих ядерних держав. США та Росія — чиї запаси боєголовок і розгорнуте озброєння значно перевищують аналогічні показники Пекіна — покладаються на поєднання великої кількості шахт, їх відносної ізольованості та зміцненої конструкції для стримування першого удару, а не на розгалужену систему протиракетної оборони, зазначив Крістенсен.Масштаби того, що відбувається в пустелі на північному заході Китаю, вразили навіть досвідчених аналітиків.“Я ніколи не бачив нічого подібного”, — сказав Крістенсен. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ядерний договір помер: Америка страхується, Росія деградує, Китай — останній шанс Москви у ядерній грі Китайські військові продемонстрували зброю, здатну нести ядерний заряд, під час параду в Пекіні у вересні минулого року, присвяченого 80-й річниці закінчення Другої світової війни. Серед неї були міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), встановлені на вантажівках.Американські урядовці й аналітики з питань контролю над озброєннями стверджують, що Китай розширює та вдосконалює свій ядерний потенціал швидше, ніж будь-яка інша країна. В останньому звіті Пентагону щодо військової модернізації Китаю зазначається, що виробництво боєголовок у країні сповільнилося, проте Пекін залишається на шляху до розгортання тисячі боєголовок до 2030 року. У грудневому звіті оцінювалося, що Китай, імовірно, вже розмістив сто міжконтинентальних балістичних ракет на трьох основних полігонах.Китай також посилює свою систему раннього попередження, що базується на супутниках Нuоyаn-1. За даними Пентагону, система може виявити наближення міжконтинентальної балістичної ракети протягом 90 секунд після запуску та сповістити командний центр протягом трьох-чотирьох хвилин — цього часу достатньо, щоб Китай встиг запустити власні ракети з шахт до того, як вони будуть уражені.Згідно з оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (ІІSS), потенційний конфлікт між США та Китаєм через Тайвань може призвести до ядерної ескалації. ІІSS заявив, що світ стоїть на порозі нових перегонів ядерних озброєнь, “у центрі яких знаходиться Азійсько-Тихоокеанський регіон”. 

На засіданні Радбезу ООН 28 травня, зібраного після масованої атаки РФ на Київ 24 травня, представник Китаю при ООН Сун Лей закликав РФ до стриманості..
Сун Лей висловив занепокоєння, що мішенню стає цивільне населення в Україні. Також він зазначив, що ситуація продовжує загострюватися, а війна затягується.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





РФ готує атаки з Білорусі по трасі Київ–Чоп: в ІSW розкрили план Путіна



"Китай закликає всі залучені сторони зберігати максимальний спокій і стриманість, надавати пріоритет миру та людям, припинити вогонь і зупинити війну, суворо дотримуватися міжнародного гуманітарного права та припинити напади на цивільне населення і цивільну інфраструктуру", – заявив Сун Лей.
Представник Китаю закликав сторони до переговорів.
Представниця постпреда США при ООН Теммі Брюс назвала удари по Києву "варварською ескалацією" та застерегла Росію від атак по Києву, які можуть збільшити кількість жертв і ускладнити перспективи миру.
«Сполучені Штати знову закликають до негайного та всеосяжного припинення вогню як кроку до стійкого переговорного завершення війни», – наголосила Брюс, передає "Укрінформ".
Раніше у МЗС Росії закликали іноземців і дипломатів терміново виїхати з Києва через нібито підготовку ударів по військових об’єктах і центрах ухвалення рішень.
 

Тайвань не повинен “втручатися” у місії китайських ВПС навколо острова, які проводяться у повітряному просторі Китаю, заявив Пекін у четвер, 28 травня, коментуючи нещодавні військові маневри, на які скаржився Тайбей, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань заявив про суперечку з береговою охороною Китаю біля стратегічних островів



Тайвань заявляв, що Китай двічі за тиждень провів “бойові патрулювання” навколо острова.
“Тайвань є частиною Китаю. Наші літаки здійснюють військові маневри в межах повітряного простору Китаю”, — заявив речник Міністерства оборони Китаю Цзян Бін.
“Збройним силам, які виступають за «незалежність Тайваню», краще утриматися від втручання та провокацій”, — додав він.
Цзян наголосив, що армія Китаю продовжуватиме посилювати свою бойову готовність, вживатиме заходів для захисту суверенітету й територіальної цілісності, а також “рішуче придушуватиме будь-яку сепаратистську активність та зовнішнє втручання”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війна за Тайвань може спровокувати ядерну ескалацію між США та Китаєм — звіт ІІSS



Китай чинить тиск на Тайвань, посилюючи військову присутність навколо острова, і Тайбей перебуває насторожі щодо подальших дій Китаю після того, як китайський лідер Сі Цзіньпін обговорив тайванське питання з президентом США Дональдом Трампом у Пекіні цього місяця. Китай розглядає демократично керований Тайвань як свою територію. АР, аналізуючи коментарі Трампа після саміту в Пекіні, писало, що президент США частково перейняв наратив Сі щодо Тайваню.   

Цього року світові лідери активно прямують на зустріч з однією людиною — главою КНР Сі Цзіньпіном. За підрахунками FТ, зробленими на основі даних китайського МЗС та державних ЗМІ, за перші п’ять місяців 2026 року Китай відвідали 21 глава держави або уряду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай видаватиме гуманоїдним роботам цифрові “паспорти”



Серед гостей Китаю — лідери Туркменістану, Уругваю та Мозамбіку, а також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністри Іспанії Педро Санчес, Канади Марк Карні та Великої Британії Кір Стармер. Президент США Дональд Трамп і російський диктатор Владімір Путін провели цього місяця саміти з Сі. Цього тижня в Пекіні перебувають прем'єр Пакистану Шехбаз Шаріф та президент Сербії Александар Вучич.
Аналітики зазначають, що “парад” іноземних лідерів може підсилити намагання Китаю представити себе як надійну опору та прихильника багатосторонності на міжнародній арені, навіть попри те, що Пекін проводить агресивну торговельну політику, демонструє дедалі більшу військову активність в Азії та підтримує тісні партнерські відносини з Росією та Північною Кореєю.
Для внутрішньої аудиторії Сі це також має безсумнівний відгомін системи данини до ХХ століття, коли дрібні правителі та сановники здійснювали паломництва до імператорського двору.
“У цьому є певний китайський контекст, особливо в тому, як це сприймається китайською громадськістю, — як повернення до природного стану речей, коли люди самі приходять до тебе”, — зазначає історик Джон Делурі.
Водночас Сі значно рідше виїжджає за кордон порівняно з першими роками свого правління. Цього року він ще не виїжджав з Китаю, а у 2025 році здійснив лише шість міжнародних поїздок.
За сім років після того, як Сі взяв на себе керівництво Комуністичною партією Китаю у 2012 році, він здійснив сотню закордонних візитів. За той самий період президенти США — Барак Обама, а потім Трамп — здійснили 90 поїздок, як свідчать дані, зібрані Азійським товариством.
З моменту скасування суворих обмежень, пов’язаних із коронавірусом, у 2022 році Сі здійснив 26 закордонних візитів. Показник для його американських колег — Джо Байдена та Трампа — становить 56.
Науковий співробітник Центру аналізу Китаю Нейл Томас зазначив, що закордонні поїздки Сі з початку пандемії зосереджувалися на сусідах Китаю та невеликому колі стратегічних партнерів у Центральній та Південно-Східній Азії — регіонах, які США часто ігнорують.
Прийом лідерів на двосторонніх самітах, на відміну від зустрічей з ними на міжнародних форумах, також дозволяє Пекіну посилювати вплив на менш потужних партнерів і схиляти їх до своєї моделі двосторонніх відносин.
“Для Китаю шлях до Європи пролягає через Берлін і Париж, а не через Брюссель. Така сама динаміка спостерігається і в Південно-Східній Азії: вони насправді не хочуть мати справу з АСЕАН (Асоціацією держав Південно-Східної Азії)”, — зазначає аналітик Даміен Ма.
“Ви не їдете до Пекіна, щоб прочитати їм лекцію та встановити свої правила. Ви їдете, щоб налагодити добрі відносини, оголосити про деякі ділові угоди та, можливо, надіслати сигнал третій стороні про те, що у вас добрі відносини з Китаєм”, — зазначає аналітик Делурі.
За цим критерієм вигоди для іноземних лідерів були різними.
Карні отримав похвалу за те, що в січні в Давосі виступив із закликом до середніх держав об'єднатися під час занепаду світового порядку. Також він отримав від Сі деякі поступки, зокрема скасування мит на насіння каноли — важливий канадський сільськогосподарський експортний товар. Критики Карні заявляли, що прем'єр підтримав позицію Пекіна, попри напруженість між Китаєм і Канадою через шпигунські скандали та “дипломатію заручників”.
Під час візиту Стармера Пекін знизив митний тариф на віскі та дозволив британцям в’їжджати до Китаю без візи, а компанія АstrаZеnеса оголосила про інвестиції в Китай на $15 млрд. 
На думку британської опозиції, результати зрештою виявилися вигіднішими для Китаю, ніж для Великої Британії, критики Стармера звинуватили прем'єра в “підлабузництві”.
Колишній канадський дипломат Майкл Ковриг, якого Китай затримував за шпигунство, спровокувавши дипломатичний скандал, вважає, що західні лідери повинні координувати свою політику щодо Китаю та свої повідомлення перед поїздками, відстоювати спільні червоні лінії та колективно чинити опір китайському примусу, “а не капітулювати перед Пекіном індивідуально”, підкріплюючи наратив Сі про “піднесення Китаю та занепад Америки”.
Натомість, як зазначають аналітики, дводенний саміт Трампа з Сі, який відбувся цього місяця, був насичений урочистостями, але бідний на зміст, і китайський лідер не дав жодних конкретних гарантій, що допоможе чинити тиск на Іран.
Путін, який є одним із найближчих міжнародних партнерів Сі, також покинув Пекін без укладення чіткої угоди щодо проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, реалізація якого вже давно затримується.
Китай зараз наближається до наступної важливої внутрішньої події  — з’їзду партії наприкінці 2027 року, коли, як очікується, Сі забезпечить собі четвертий п’ятирічний термін при владі. На тлі цього аналітики зазначають, що китайський лідер, який нещодавно провів чистки серед вищих військових чиновників, дедалі більше зосереджуватиметься на внутрішній політиці, щоб забезпечити собі наступний термін.
“По суті, ми вже перебуваємо в передвиборчому сезоні в Китаї. Для Сі Цзіньпіна краще бути вдома, ніж постійно літати кудись”, — зазначає аналітик Даміен Ма.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війна за Тайвань може спровокувати ядерну ескалацію між США та Китаєм — звіт ІІSS



NYТ писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, як зазначала FТ, Китай досі не зробив кроку вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном, прагнучи глобального домінування без відповідальності.

Міністр оборони Китаю Дун Цзюнь, імовірно, другий рік поспіль пропустить найбільший безпековий форум в Азії, поступившись США та їхнім союзникам можливістю публічно впливати на безпекові дискусії в регіоні, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай вдруге за тиждень провів “бойове патрулювання” біля Тайваню 



Дун, імовірно, не братиме участі у Діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі, який відбудеться на вихідних. Пекін, як очікується, відправить делегацію нижчого рівня з Університету національної оборони Народно-визвольної армії Китаю, за словами джерел Вlооmbеrg.
Причина очікуваної відсутності Дуна невідома і такі плани ще не остаточні — все може змінитися в останній момент. Китай зазвичай підтверджує візити своїх ключових посадовців лише за день або два до початку заходу.
Міжнародний інститут стратегічних досліджень зі штаб-квартирою у Великій Британії, який організовує захід, не підтвердив і не спростував цю інформацію, заявивши лише, що китайські чиновники запрошені, “як це зазвичай відбувається щороку”.
Міністр війни США Піт Гегсет візьме участь у форумі, повернувшись із поїздки до Китаю цього місяця у складі делегації американського президента Дональда Трампа. Хоча візит включав коротку розмову Гегсета з Дуном під час банкету, ймовірна відсутність міністра оборони Китаю на форумі означає, що дві найбільші економіки світу втратять ще одну нагоду для прямого спілкування на високому рівні щодо військових питань у критичний для американсько-китайських відносин час.
Між двома країнами зберігається військова напруженість із низки питань, зокрема щодо Тайваню та Південно-Китайського моря. Під час саміту в Пекіні китайський лідер Сі Цзіньпін висловив Трампу найрішучіше на сьогодні попередження щодо Тайваню, застерігаючи, що це питання може призвести до конфлікту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Саміт Трампа з Сі Цзіньпіном: Роlіtісо пише про гучні обіцянки та обмежені результати



Триденний форум у Сінгапурі — це рідкісна нагода для військових чиновників регіону безпосередньо поставити запитання керівникам оборонних відомств у публічній обстановці. Традиційно чинний глава Пентагону виголошує програмну промову в суботу вранці, а його китайський колега — у неділю. Востаннє це відбувалося у 2024 році, коли Дун і тодішній міністр оборони США Ллойд Остін також провели рідкісну особисту зустріч у кулуарах форуму.
Ще одним свідченням того, що Пекін відходить від форумів, підтримуваних Заходом, є те, що він дедалі активніше просуває власний безпековий форум Сяншань. Цей захід, який зазвичай відкриває міністр оборони Китаю, збирає військових чиновників з усього світу, проте делегація США, як правило, представлена лише на нижчому рівні.