Дзеркало Тижня

Пекін уперше офіційно прокоментував повідомлення про ймовірний спалах легеневої чуми в Сибіру, заявивши, що співпрацює з Росією на тлі посилення занепокоєння щодо поширення інфекційного захворювання, пише Вlооmbеrg.
Трамп анонсував розмову з Путіним щодо чуми в Сибіру — АР
“Китай і Росія підтримують тісний зв’язок та співпрацю у сфері профілактики інфекційних захворювань та боротьби з ними, зокрема з чумою”, — заявив речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, відповідаючи на запитання про те, чи повідомила Москва Пекіну про цей інцидент.
Минулого тижня з'явилися повідомлення, що від чуми померла 28-річна лаборантка Іркутського протичумного інституту. Після цього місцеві посадовці заявили про госпіталізацію майже двох сотень людей, які з нею контактували, для нагляду за їхнім станом. У державних ЗМІ Китаю висвітлення цього інциденту було обмеженим.
Понад місяць тому Іркутський протичумний інститут завершив спільні з Китаєм навчання з реагування на надзвичайні ситуації, присвячені боротьбі зі спалахами інфекційних захворювань. Російські та китайські дослідники також обговорили способи моніторингу та контролю поширення захворювань у прикордонних регіонах.
Іркутська область розташована на північ від Монголії та не межує безпосередньо з Китаєм, але Іркутськ є важливим транспортним вузлом із частими авіарейсами та залізничним сполученням із китайськими містами. 
Глава ВООЗ: Китай має ключ до розуміння походження СОVІD-19
У середу, 7 жовтня, Міністерство охорони здоров’я Монголії опублікувало заяву, в якій зазначило, що оцінює ризик, пов’язаний із цим інцидентом, як “низький”. Відомство додало, що у співпраці з відповідними органами продовжуватиметься робота з гарантування безпеки та моніторингу ситуації.
Офіційний Кремль і Росспоживнагляд заперечують наявність небезпечного захворювання, називаючи інформацію про чуму “чутками”. За непідтвердженою інформацією місцевих ЗМІ, лаборантка розбила пробірку з бактерією, яка спричиняє чуму. Однак РФ називає офіційною причиною смерті працівниці інституту пневмонію “невідомого” походження. 
Чума — це гостре інфекційне захворювання, спричинене бактерією Yеrsіnіа реstіs. Існують бубонна, септична та легенева форми. Особливо небезпечною є легенева чума, оскільки вона може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Хвороба спричиняла пандемії, які забрали життя десятків мільйонів людей по всьому світу. Однак сьогодні випадки захворювання серед людей трапляються рідко, і зазвичай хворобу можна вилікувати антибіотиками.
Президент США Дональд Трамп заявив у вівторок, 6 жовтня, що “дуже скоро” проведе телефонну розмову з президентом РФ Владіміром Путіним для обговорення цього інциденту. Водночас посольство США в Росії випустило спеціальне медичне попередження через повідомлення про можливий випадок легеневої чуми в Іркутській області. Державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що наразі Вашингтон не має повної інформації стосовно того, що відбулося в Росії. Він закликав Москву бути відкритішою щодо обставин смерті працівниці лабораторії. Видання Nеwswееk зауважувало, що у РФ прибирають згадки про чуму після смерті науковиці, а версії щодо інциденту різняться. 
Тhе Есоnоmіst: Чума в Іркутську могла поширитися через витік із лабораторії
Чи є загроза для України? У Центрі громадського здоров’я наразі ризик оцінюють як дуже низький. Випадків чуми серед людей в Україні не фіксували понад сто років. Водночас у Центрі наголосили, що відсутність захворювань не означає відсутності готовності системи охорони здоров’я до можливої загрози.
Центр громадського здоров’я продовжує відстежувати ситуацію через офіційні канали ВООЗ та механізми Міжнародних медико-санітарних правил. У разі надходження верифікованої інформації, яка впливатиме на оцінку ризику для України або потребуватиме додаткових заходів, Центр пообіцяв інформувати про це додатково.

Китайська команда встановила світовий рекорд за кількістю автономних підводних апаратів, які одночасно працювали у складі одного рою. Під час випробувань 116 дронів ТН-618 послідовно запустили в басейні, після чого вони протягом 34 хвилин самостійно рухалися під водою за заданим маршрутом без втручання людини.
Рекорд встановила команда Північно-Західного політехнічного університету спільно з компанією Хіаn Тіаnhе Маrіtіmе Тесhnоlоgіеs, пише Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst.
Випробування відбулося 29 серпня у басейні завдовжки 50 метрів і завширшки 20 метрів. За ним стежили представники Книги рекордів Гіннеса, які згодом зафіксували результат.
Україна представила підводний дрон "Марічка": нова загроза для російського флоту
116 апаратів протягом 34 хвилин автономно рухалися у формації на відстань понад 500 метрів. Дрони використовували дані в реальному часі, щоб дотримуватися заздалегідь заданого маршруту та коригувати рух.
"Забезпечення можливості для десятків або навіть сотень підводних апаратів здійснювати повністю автономну, тривалу та стабільну скоординовану навігацію в таких умовах завжди було основним викликом у світовій галузі інтелектуального підводного обладнання", — заявили в університеті.
✨🇨🇳116 аutоnоmоus undеrwаtеr vеhісlеs. Оnе Guіnnеss Wоrld Rесоrd. Nоrthwеstеrn Роlytесhnісаl Unіvеrsіty соmрlеtеs а fully аutоnоmоus fоrmаtіоn run—34 mіnutеs, оvеr 500 mеtеrs, nо mаnuаl соntrоl. ріс.twіttеr.соm/ЕІgАМsL3Zh— 🇨🇳ХuZhеnqіng徐祯卿 (@ХuеJіа24682) Sерtеmbеr 26, 2026
За словами представників університету, стабільна навігація такого рою стала результатом понад 20 років досліджень у сфері виявлення підводних цілей, збору інформації, акустичного зв'язку та візуального сприйняття.
Видання зазначає, що Китай прискорює розробку автономних систем, намагаючись навчитися управляти роями безпілотників на суходолі, у морі та в небі. Це стає відповіддю на глобальну трансформацію сучасних конфліктів, де традиційну пілотовану зброю дедалі активніше витісняють безпілотні комплекси.
ТН-618 має довжину 61,5 см і ширину 20 см. Маса апарата становить 5,14 кг. За даними університету, він може долати до 30 км і працювати безперервно понад вісім годин.
Nоrthwеstеrn Роlytесhnісаl Unіvеrsіty
Для навігації дрони використовують систему камер на базі компонентів мобільних телефонів. Вона дає змогу апаратам визначати відхилення від заданого маршруту та самостійно коригувати рух.
Підводна навігація створює додаткові труднощі через обмеження зв'язку в реальному часі та умови навколишнього середовища. Саме тому, за словами університету, координація великої кількості апаратів під водою залишається складним технічним завданням.
Nоrthwеstеrn Роlytесhnісаl Unіvеrsіty
Хіаn Тіаnhе Маrіtіmе Тесhnоlоgіеs постачає морське обладнання та підводні апарати. Компанія є дочірньою структурою приватного оборонного підрядника Хіаn Тіаnhе Dеfеnсе Тесhnоlоgy.
Розробники заявляють, що автономні підводні апарати вже використовують для картографування морського дна та перевірки нафтових і газових трубопроводів.
Камчатка під сітками: РФ ховає підводний флот від дронів
Нагадаємо, у грудні 2025 року українські підводні дрони "Sub Sеа Ваby" підірвали російський підводний човен проєкту 636 "Варшавянка", який є носієм крилатих ракет "Калібр".

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що відносини Пекіна з Токіо погіршилися до найнижчого рівня за останні десятиліття, чим посилив тиск на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі щодо її висловлювань про Тайвань, пише Вlооmbеrg.
Японія починає новий етап відносин з Україною: до Києва прибув новий посол
Ван зробив цю заяву в понеділок, 28 вересня, під час зустрічі з японською делегацією на чолі з колишнім міністром закордонних справ Такеші Іваєю.
“Нинішні китайсько-японські відносини знову опинилися в скрутному становищі, що вимагає їхньої чергової нормалізації”, — сказав Ван, зазначивши, що у 2027 році виповниться 55 років з дня встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
Такі слова підкреслюють глибину обурення Китаю заявами Такаїчі, зробленими в листопаді минулого року, в яких вона публічно пов’язала потенційну кризу навколо Тайваню з можливим розгортанням японських військ. Ван повторив вимогу Китаю про те, щоб Такаїчі “виправила” свої висловлювання. Пекін розцінює слова прем'єр-міністерки Японії як образу, оскільки він вважає демократично керований Тайвань своєю територією, а також як порушення політичних засад двосторонніх відносин.
Китай заморозив дипломатичні контакти з Токіо через ці коментарі та розглядає візит Іваї як неофіційний обмін.
Наприкінці серпня Пекін відвідали троє законодавців із керівних та опозиційних партій Японії. Івая, який працював під керівництвом попередника Такаїчі — Шігеру Ішіби — і вважається поміркованим у питаннях щодо Китаю, очолив Японську асоціацію сприяння міжнародній торгівлі після смерті колишнього міністра закордонних справ Йохея Коно в червні.
У вівторок, 29 вересня, генеральний секретар Кабінету міністрів Японії Мінору Кіхара відмовився коментувати цю зустріч, зазначивши, що його країна повинна підтримувати зв’язки з Китаєм на різних рівнях. Міністр торгівлі Японії Рьосей Акадзава також утримався від коментарів, зазначивши, що Івая не входить до складу уряду, але водночас підтвердив, що готовий до діалогу.
Зустріч відбулася через кілька днів після того, як лідер Китаю Сі Цзіньпін під час саміту з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні наголосив на позиції Пекіна щодо Тайваню та Японії. Сі закликав США виступити проти незалежності Тайваню та згадав спільну боротьбу проти імперської Японії, намагаючись представити зміни в безпековій політиці Токіо як частину відродження мілітаризму. 
Китай висловлював протест проти рішень уряду Японії збільшити видатки на оборону та переглянути пацифістську конституцію, називаючи це ознаками повернення до мілітаризму, який призвів до агресії Японії в Азії під час Другої світової війни. Токіо відкидає таку критику як “лицемірну”.
Японія надала 51,5 млн доларів на українську медицину
Про дипломатичний вибух між Пекіном і Токіо та його наслідки розповідав Сергій Корсунський у статті “Чому одна фраза прем’єрки Японії вибила Китай із дипломатичної колії”. 
Коли Пекін посилив тиск, у Токіо зробили висновки: Японія відходить від стриманого пацифізму й нарощує оборонні можливості. Зміни в політиці Токіо — не ситуативний маневр, а довгостроковий розрахунок. Що це означає для Китаю, США та глобального балансу сил, Корсунський розповідав у матеріалі — “Як Китай розбудив Японію — й отримав зворотний ефект”.

Дослідників у Кремнієвій долині турбує тривожний сценарій: штучний інтелект стане настільки досконалим, що люди не зможуть завадити йому розпочати глобальну війну з використанням дронів або ядерної зброї. У Пекіні ж відповідь на це проста: відключити живлення, запровадити інтернет-блокаду та заарештувати винних у неконтрольованій роботі ШІ, пише NYТ.
«Мільярд смертей»: Білл Гейтс попередив про безпрецедентну загрозу ШІ
Після того як провідні американські ШІ-лабораторії заявили, що вдосконалені моделі штучного інтелекту вирвалися за межі тестових середовищ і зламали реальні системи, деякі керівники технологічних компаній та урядовці попередили, що ШІ становить катастрофічну загрозу для людства, закликавши Пекін та Вашингтон до співпраці.
Однак для багатьох у Китаї такі апокаліптичні попередження здаються віддаленими й суто західними. Думка про те, що керівна Комуністична партія може втратити контроль над технологією, є майже немислимою. Влада Китаю раніше успішно контролювала інші технології, що потенційно могли дестабілізувати ситуацію, зокрема інтернет. Під час пандемії китайський уряд продемонстрував здатність стримувати серйозні кризи, запроваджуючи локдауни та відстежуючи сотні мільйонів громадян.
“Вони можуть миттєво відключити електромережу всього міста. Вони можуть підійти до людини та відібрати телефон. У фізичному світі вони мають надзвичайно велику владу. З огляду на такий рівень контролю над своїм населенням, як можна переконати партію, що така річ, як штучний інтелект у комп’ютері, є страшною?” — зазначила журналістка із Кремнієвої долини Афра Ван.
У цинічніших інтерпретаціях ці апокаліптичні попередження звучать як хитрий хід, покликаний не дати китайським компаніям у сфері штучного інтелекту випередити своїх американських конкурентів. Китайські ЗМІ пишуть, що компанії зі США, які працюють у цій галузі, використовують “маркетинг залякування”, щоб зберегти своє лідерство на ринку.
“У вітчизняних галузевих колах або серед людей з мого оточення більшість просто не звертає на це уваги”, — каже Цзе Цай, який донедавна займався дослідженнями технологій взаємодії людини з комп’ютером та безпеки штучного інтелекту в Університеті Цінхуа. 
За його словами, для багатьох представників галузі екзистенційний ризик здається віддаленим.
“Ми досі вважаємо, що штучний інтелект перебуває на дуже ранній стадії розвитку. Увага, як і раніше, зосереджена виключно на можливостях та інноваціях”, — зазначив Цзе. 
Для декого в Китаї песимістичні прогнози щодо штучного інтелекту, з уявленнями про наближення апокаліпсиса та розплату за гріхи людства, здаються надто християнськими й особливо чужими. 
Лян Фан із консалтингової компанії з питань безпеки штучного інтелекту Соnсоrdіа, яка базується в Пекіні, зазначив, що китайські уявлення про небо чи Бога також можуть пояснювати, чому до цієї технології ставляться по-різному.
За його словами, китайська культура наголошує на “єдності неба та людства” та на ідеї, що людина є невіддільною частиною природи. 
“Усе, зокрема і штучний інтелект, походить із природи. Тому технологію сприймають радше як партнера у співіснуванні, а не як зовнішню силу, призначену принести руйнування”, — додав Лян.
Попри це, випуск Мythоs — потужної моделі штучного інтелекту від компанії Аnthrоріс — та інших подібних моделей викликав у Китаї занепокоєння. Влада опублікувала нові рекомендації та попередження про те, що агенти штучного інтелекту можуть вийти з-під контролю.
Влада Китаю також підготувала проєкт закону про кіберзлочинність, який зобов’яже компанії, що працюють у сфері штучного інтелекту, контролювати та запобігати використанню їхніх моделей ШІ для створення шкідливого коду, який може бути застосований для кібератак.
Цього місяця китайське керівництво також опублікувало оновлену версію “Системи управління безпекою штучного інтелекту” — документа, який є надійним індикатором майбутнього регулювання. У ньому знайшли відгук деякі побоювання Кремнієвої долини щодо “рекурсивного самоудосконалення” (R.S.І.), коли системи штучного інтелекту стають настільки потужними, що можуть самовдосконалюватися майже без допомоги людських розробників і вийти з-під контролю.
На початку цього місяця високопосадовець Адміністрації кіберпростору Китаю Ван Ліхун заявила, що кібератаки на основі штучного інтелекту зробили традиційні системи захисту застарілими. 
Деякі китайські дослідники роками попереджають про ризики надто швидкого розвитку штучного інтелекту. У 2024 році Пань Сюдун та інші дослідники з Університету Фудань у Шанхаї виявили, що дві популярні великі мовні моделі від Меtа та Аlіbаbа продемонстрували здатність до самовідтворення — це розглядається як крок до того, що штучний інтелект зможе перехитрити людей.
Пань заявив, що він та його колеги хотіли донести: екстремальний ризик, пов’язаний зі штучним інтелектом, вже не обмежується сферою наукової фантастики, а є реальною проблемою, яка вимагає обговорення та ретельного аналізу.
Але зрештою, на думку Пекіна, ШІ — це технологія, як і будь-яка інша, яка за умови ретельного планування може стати потужною силою, спрямованою на благо країни. Китай уже має одні з найсуворіших у світі нормативних вимог щодо цієї галузі. 
Хоча в Китаї діють широкі регуляторні та випробувальні вимоги, немає законодавчої вимоги щодо тестування на наявність катастрофічних ризиків, таких як використання системи штучного інтелекту для створення хімічної або біологічної зброї.
Китайські компанії, що займаються штучним інтелектом, не настільки прозорі щодо своїх заходів безпеки, як американські. Не всі з них оприлюднюють результати оцінок безпеки перед випуском моделей. Ті, хто це робить, надають менше деталей і звітують рідше, ніж їхні американські колеги. За підрахунками компанії Соnсоrdіа, лише п’ять із десяти провідних китайських компаній у сфері штучного інтелекту оприлюднили результати таких оцінок у період з червня 2025 року до травня 2026 року.
Засновниця організації “Відкрита спільнота з безпеки штучного інтелекту в Китаї” Сара Сун заявила, що дискусія в США щодо загроз, пов’язаних зі штучним інтелектом, сприяла активізації обговорення цієї теми в Китаї.
Однак вона зауважила, що критика на адресу Китаю з боку генерального директора компанії Аnthrоріс викликала негативну реакцію. У відкритому листі про небезпеки штучного інтелекту Даріо Амодей зазначив, що демократичні країни повинні зберегти своє лідерство в ШІ перед авторитарними державами, такими як Китай. Він закликав ще більше обмежити доступ Пекіна до сучасних мікросхем та іншого обладнання, необхідного для розробки штучного інтелекту.
За словами Сун, такі заяви роблять нещодавні застереження щодо штучного інтелекту радше виправданням для стримування Китаю, ніж справжньою стурбованістю щодо катастрофічних ризиків. А це ускладнює людям, таким як вона, роботу з підвищення обізнаності про безпеку ШІ в Китаї.
“У Китаї є люди, які щиро стурбовані ризиками, пов’язаними з передовими технологіями штучного інтелекту, зацікавлені в безпеці та координації міжнародних заходів реагування”, — додала вона.
Однак на тлі недовіри між країнами здається малоймовірним те, що будь-яка угода між США та Китаєм щодо безпеки штучного інтелекту призведе до конкретних змін.
ОреnАІ призупинила навчання новітніх моделей штучного інтелекту через непередбачувану поведінку ШІ-агентів
Тhе Guаrdіаn писало, що лідери США та Китаю змарнували можливість домовитися про стримування перегонів у сфері ШІ. Попри дедалі частіші заклики запобігти виходу розвитку штучного інтелекту з-під контролю, саміт Трампа та Сі не дав суттєвих результатів. СNN писав, що Пекін може залучити на свій бік більше країн у ШІ-перегонах. Стрімкий розвиток китайських моделей штучного інтелекту за останній рік, схоже, змусив Вашингтон усвідомити реальну ймовірність того, що друга за величиною економіка світу може випередити США в дедалі запекліших технологічних перегонах.
США і Китай — два головні рушії розвитку ШІ та його глобального впровадження — дотримуються різних поглядів щодо питання контролю у сфері штучного інтелекту. Олексій Костенко у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” розповідав про “змагання” Пекіна з Вашингтоном і про те, як Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ. 

Китайський уряд утримує секретні деталі винищувачів F-35, які з незрозумілих причин перенаправили до Гонконгу під час транспортування з Австралії до США, повідомляє Вlооmbеrg, посилаючись на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай замість США: Путін може пропустити саміт G20 у Флориді — Вlооmbеrg



Компанія UРS транспортувала ліхтар літака, який закриває кабіну пілота, а також двері відсіку для озброєння з австралійського винищувача F-35, який наприкінці травня відправили до США для перевірки та можливого ремонту або утилізації. Обидві деталі виробництва компанії Lосkhееd Маrtіn покриті матеріалом, який поглинає радіолокаційні хвилі, що підвищує їхні стелс-характеристики.
Літак із вантажем зробив зупинку в Південній Кореї на шляху до США, а звідти його маршрут перенаправили до Гонконгу, зазначив один зі співрозмовників Вlооmbеrg. Незрозуміло, чому літак зупинився в Південній Кореї та чому маршрут змінили.
Згодом китайський уряд взяв під свій контроль ці деталі та досі їх не повернув. 
“Цю суперечність важко не помітити. Китайці отримали деякі з наших найсекретніших технологій, а ми розстеляємо червону доріжку для їхнього лідера”, — заявила сенаторка США від Демократичної партії Елісса Слоткін.
За словами сенаторки, її не інформували щодо цього питання. 
“У питаннях розвідки та військової сфери Китай є конкурентом і супротивником. Вони завжди прагнуть отримати інформацію про наше військове обладнання, секретну інформацію”, — додала Слоткін.
Пентагон заявив, що працює над поверненням цих деталей.
“Ми знаємо про проблему з транспортуванням непридатних для експлуатації компонентів F-35. Ми активно співпрацюємо з американськими органами влади та партнерами з промисловості, щоб повернути ці компоненти, розслідувати інцидент та вжити заходів безпеки, щоб уникнути подібних випадків у майбутньому”, — додали в Міністерстві війни США.
F-35 — один із найсучасніших винищувачів у світі. Його придбали близько 20 країн, зокрема Південна Корея, Японія, Сінгапур та Австралія. Цей літак виконував низку бойових місій у війні проти Ірану. 
Австралія є індо-тихоокеанським центром постачання запчастин і технічного обслуговування літаків F-35, які використовують союзники США в Азії.
“Завжди краще, коли ваші супротивники змушені гадати про ваші можливості. Ніколи не варто давати їм доказів”, — зазначив авіаційний аналітик Джей-Джей Гертлер.
Компанія UРS з обережністю повідомила про цей інцидент Управлінню з контролю за торгівлею оборонною продукцією Державного департаменту США.
Міністр оборони Австралії Річард Марлз заявив журналістам цього тижня, що його країна аналізує “все, що сталося з австралійського боку”.
Під час закритих слухань щодо F-35 у комітеті Сенату з питань Збройних сил 23 червня представники програмного управління Міністерства війни США висловили надію, що ці деталі вдасться повернути.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США оголосили про продовження торговельного перемир’я з Китаєм на тлі прибуття Сі до Вашингтона



Китай роками зосереджує свої шпигунські зусилля на F-35. Побоювання, що Пекін може отримати цінну розвідінформацію про цей винищувач, стали однією з причин, через які провалилася спроба США продати F-35 Об’єднаним Арабським Еміратам під час першого терміну президентства Трампа. Члени Конгресу також висловили занепокоєння, що плани продажу F-35 Саудівській Аравії можуть створити ризик витоку передових військових технологій США до Китаю. Навіть якщо Китай вже має технічні характеристики чи інші дані про певні компоненти, безпосередня наявність деталі може надати Пекіну ще більше інформації для подальшої роботи та дозволить перевірити або уточнити те, що він вже дізнався, кажуть експерти. 
Інформація про інцидент з’явилася в політично чутливий для обох країн момент: у середу, 23 вересня, лідер Китаю Сі Цзіньпін прибув до Вашингтона на саміт із президентом США Дональдом Трампом. Наразі щонайменше два комітети Конгресу США розслідують, як деталі винищувача потрапили до рук Китаю.

Тайвань і права людини є “червоними лініями” для Китаю, які не можна перетинати, попередив у середу, 23 вересня, китайський посол у США Се Фен напередодні саміту лідерів двох країн, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Союзники США побоюються, що Трамп може піти на поступки щодо Тайваню на саміті з Сі Цзіньпіном — Rеutеrs



Лідер Китаю Сі Цзіньпін цього тижня відвідає Вашингтон для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Країни прагнуть стабілізувати відносини, затьмарені суперечками з низки питань — від торгівлі до Тайваню.
У статті, опублікованій в офіційній газеті Комуністичної партії Китаю “Женьмінь жибао” в день від'їзду Сі, Се Фен заявив, що врегулювання розбіжностей залежить від добросовісності. Він закликав США припинити “вигадувати приводи”, такі як національна безпека, економічний дисбаланс та примусова праця, щоб “стримувати” Китай.
Посол додав, що коли Китай і США співпрацюють, обидві сторони отримують вигоду, але коли країни протистоять одна одній, то обидві страждають.
“Суверенітет, безпека й інтереси розвитку Китаю не можуть порушуватися, а чотири червоні лінії — Тайвань, демократія та права людини, шляхи та системи розвитку, а також право на розвиток — не можуть ставитися під сумнів. Китай прагне мирного розвитку та сподівається, що США також рухатимуться в цьому напрямку”, — написав Се.
США є найважливішим постачальником зброї та міжнародним партнером Тайваню. Китай вважає демократично керований острів своєю територією та неодноразово вимагав припинити продаж зброї Тайваню. Після травневого саміту в Пекіні з Сі Цзіньпіном Трамп відтермінував схвалення продажу Тайваню нового пакету зброї на суму $14 мільярдів, назвавши це “дуже хорошим козирем у переговорах”. Очікується, що Сі Цзіньпін закликатиме Трампа припинити продаж зброї Тайваню.
Високопоставлений представник служб безпеки Тайваню повідомив журналістам, що Пекін розглядає будь-яку затримку з постачанням зброї з боку США як прямий спосіб уповільнити військове зміцнення Тайваню.
Китай міг би запропонувати пакет стимулів, зокрема закупівлю американських товарів або допомогу на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, щоб переконати Трампа в тому, що зменшення військових зобов’язань США в регіоні може забезпечити ширшу співпрацю з боку Пекіна, зазначив чиновник.
В окремому коментарі, опублікованому в середу в газеті “Женьмінь жибао”, зазначається, що “хибні” уявлення Вашингтона про Китай та нездатність США відмовитися від концепції “стратегічної конкуренції” є основними причинами складних відносин між країнами.
“Протягом останніх років звивистий шлях, яким пройшли китайсько-американські відносини, чітко демонструє, що хибні уявлення США про Китай та небажання Вашингтона відмовитися від концепції стратегічної конкуренції є основними причинами постійних труднощів”, — йдеться в коментарі.
Обидві сторони повинні цінувати сприятливу динаміку, досягнуту “великою ціною”, дотримуватися правильного курсу й усунути перешкоди, йдеться у статті, опублікованій під псевдонімом “Чжун Шен”, що означає “Голос Китаю” і використовується для висловлення поглядів на зовнішню політику.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Конгресі США закликали Трампа зайняти жорстку позицію на саміті з Сі Цзіньпіном



Білий дім уже опублікував програму саміту. Очікується, що Трамп особисто зустріне Сі на авіабазі після прибуття літака китайського лідера до Вашингтона. Ключовими питаннями на переговорах будуть штучний інтелект, торгівля, Іран і Тайвань. Деякі аналітики кажуть, що не варто очікувати багато від цієї зустрічі, адже головна її цінність полягає в тому, аби показати: відносини між двома країнами є достатньо функціональними, щоб проводити такі саміти. 

Комуністична партія Китаю готується до великої зміни поколінь у керівництві. На з'їзді, який відбудеться наступного року, Сі Цзіньпін, найімовірніше, збереже найвищу посаду, але значну частину керівних позицій можуть отримати представники сьомого покоління — політики, які виросли вже після епохи Мао та формувалися в часи відкриття Китаю світу.
Про це пише Тhе Есоnоmіst.
Із 26 до 29 жовтня близько 370 членів Центрального комітету Комуністичної партії Китаю зберуться на пленарне засідання. Офіційно вони обговорюватимуть "повне та суворе партійне самоврядування". Фактично ж кадрові рішення напередодні з'їзду визначатимуть, хто отримає впливові посади в китайській владі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай вчиться воювати на війні Росії проти України: Тhе Есоnоmіst розкрив деталі



Сі Цзіньпіну зараз 73 роки, а більшість його найближчих соратників належать до старших поколінь партійної еліти. Тому для заповнення керівних посад дедалі більше значення матимуть молодші чиновники. Один із них у майбутньому може стати наступником Сі.
Представники так званого сьомого покоління керівників Компартії Китаю з'явилися на світ наприкінці 1960-х і в 1970-х роках. На відміну від Сі Цзіньпіна та його найближчого оточення, ці діячі фактично не застали часів Мао Цзедуна, а їхнє дорослішання збіглося з відлигою 1980-х, коли країна запозичувала західні практики, запускала ринкові механізми та значно лібералізувала суспільний простір.
Поділ китайської верхівки за поколіннями виник не одразу. За цією негласною шкалою Мао Цзедуна закріпили за першим поколінням керманичів, а архітектора реформ Ден Сяопіна віднесли до другого. До того як у 2012 році кермо перехопив Сі Цзіньпін, поняття "покоління" в Пекіні сприймали буквально як певну вікову когорту, з якої партійний апарат стабільно черпав кадри для найвищих кабінетів.
Сі Цзіньпін представляє п'яте покоління керівників, яке об'єднує діячів, народжених здебільшого в 1950-х роках. Він мав залишити головну посаду країни через десять років правління, як вимагала архітектура передачі влади від Ден Сяопіна. Натомість Сі обнулив ці обмеження в конституції, відсунув на задній план шосте покоління претендентів і закріпив за собою необмежену владу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай став переможцем війни Трампа на Близькому Сході — звіт 



Розв'язана Сі боротьба з корупцією стала зручним інструментом для розгрому шостої генерації лідерів. Тих, хто міг претендувати на найвищі посади, або арештовували, або силоміць позбавляли впливу, зачищаючи їхні команди під корінь. За оцінками Тhе Есоnоmіst, за попередню п'ятирічку під цей каток потрапив мало не кожен п'ятий член ЦК, який мав реальний голос у партії.
Кар'єрний зліт посадовців сьомого покоління стає дедалі відчутнішим на тлі цих перестановок. Яскравий приклад — призначення 54-річного Чжу Чжунміна виконувачем обов'язків мера Шанхая. Якщо з часом він візьме під контроль і міський комітет партії, це відкриє йому прямий шлях до Політбюро.
Серед інших перспективних постатей виділяються 56-річний голова провінції Чжецзян Лю Цзе та 55-річний лідер Комуністичного союзу молоді А Дун. Колишні керівники молодіжного крила партії з часом навіть займали посаду генсека КПК.
Омолодженню китайської верхівки сприяють і традиційні вікові цензи. За неписаними правилами, високопоставлені партійці виходять на пенсію, якщо на момент чергового з'їзду їм уже виповнилося 65 років, тоді як для членів Політбюро цю планку тримають на рівні 68. Сі переламав цю усталену практику у 2022 році, зберігши за собою посаду всупереч правилам.
Вже наступного року дія вікового цензу може змусити піти на пенсію близько двох третин чинного складу Центрального комітету. Водночас вплив сьомого покоління в партії стрімко зростатиме. За підрахунками Тhе Есоnоmіst, їхня частка в ЦК підскочить із нинішніх 8% до понад 40%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом — NYТ



Освітній бекграунд сьомого покоління суттєво різниться від попередників завдяки дипломам елітних університетів. За даними дослідження Лі Чена з Університету Гонконгу, понад 50% із сотні ключових діячів цієї хвилі мають ступінь доктора філософії (РhD). Приблизно третина обрала інженерні спеціальності, а найпопулярнішими напрямами серед решти стали економіка та фінанси.
Частина посадовців сьомого покоління тривалий час жила або працювала за межами материкового Китаю. 57-річний мер Пекіна Інь Юн здобув ступінь магістра в Гарварді, а 56-річна Го Ніннін — висхідна зірка провінції Фуцзянь і рідкісна для вищих ешелонів жінка — роками будувала кар'єру в офісах держбанку в Гонконзі та Сінгапурі. Для порівняння: першим і найдовшим зафіксованим виїздом Сі Цзіньпіна за кордон були лише два тижні в США у складі аграрної делегації 1985 року. Окрім того, кар'єрний ліфт для представників сьомої когорти нерідко йшов через топменеджмент у державних підприємствах, а не суто через партком чи армійську вертикаль, як у старшої номенклатури.
Політики наступної хвилі майже не відчувають зв'язку з комуністичною революцією — на відміну від Сі, для якого епоха Мао стала особистою історією. Його батько партизанив поруч із Мао Цзедуном, а пізніше потрапив під партійні чистки. Сам Сі підлітком провів сім років на засланні в бідному селі, але згадує ті злидні з гордістю, бо вони нібито зблизили його зі звичайними людьми. Саме тому в його теперішньому курсі так чітко проглядаються маоїстські нотки: глуха централізація та жорсткий партійний контроль.
Дорослішання сьомого покоління припало на 1980-ті роки, коли Китай нарешті видихнув із полегшенням після важкої епохи Мао. Через послаблення цензури це десятиліття стало найбільш вільним та інтелектуально відкритим за попередні тридцять років: навіть державні телеканали транслювали передачі з легким дисидентським підтекстом. Ця коротка відлига обірвалася жорстоко — розстрілом протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році. Чимало нинішніх претендентів на владу тоді були однолітками тих самих студентів і активістів, які вийшли на площі по всій країні з вимогами демократизації.
Як вказує Тhе Есоnоmіst, це зовсім не означає, що сьоме покоління приховує демократичні погляди. Ву Гогуан зі Стенфордського університету вважає, що до моменту отримання значної влади партійні кадри вже "глибоко соціалізовані та навчені". Опитування, проведене минулого року дослідниками з Китаю та Великої Британії, показало, що китайці, народжені в 1990-х роках, менш схильні підтримувати демократичні цінності, ніж старші покоління. Саме вони потенційно можуть стати представниками дев'ятого покоління керівників.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ 



Представник сьомого покоління теоретично може опинитися навіть у Постійному комітеті Політбюро вже після наступного партійного з'їзду. Однак Сі навряд чи захоче так рано висувати очевидного спадкоємця. Людина, яку він призначить, одразу сприйматиметься як його наступник.
До 22-го з'їзду партії ситуація може змінитися. Тоді Сі виповниться 79 років, а представникам сьомого покоління буде приблизно від 50 до 60 років. Колишній аналітик ЦРУ Джонатан Цзин вважає, що такий вік може бути перевагою для потенційного наступника: "Якщо Сі буде вже за 80, чи має сенс передавати естафету комусь, кому 70?"
Водночас Сі може зіткнутися з проблемою довіри. У нього буде менше часу, щоб налагодити особисті зв'язки з політиком молодшого покоління, якому доведеться передати владу. За оцінкою дослідників, це може зробити процес зміни керівництва нестабільним.
"Хто б не став першою людиною, яку вибере Сі, вона не буде останньою", — вважає Джонатан Цзин, посилаючись на досвід Мао та Ден Сяопіна, які свого часу змінювали кількох потенційних наступників. "Я готуюся до досить бурхливого періоду в китайській політиці", — сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін пропустив вечерю на саміті БРІКС, що викликало запитання про його здоров'я та наступництво — WSJ



Паспорти для роботів, моніторинг віртуального простору та цифрова колонізація інших держав під вивіскою співпраці. Ні, це не фантастика, а реальна стратегія Китаю, яку він уже реалізує.
Що це означає для України й світу та як нам захистити свій цифровий суверенітет — у статті "Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу" розповідає завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Олексій Костенко.

Китай попередив Сполучені Штати, що скасує очікуваний саміт лідерів двох країн, якщо Вашингтон схвалить новий продаж зброї Тайваню, повідомляє Кyоdо, посилаючись на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань після рекордної затримки ухвалив річний бюджет із мільярдними видатками на безпілотники 



Очікується, що 24 вересня у Білому домі відбудеться третя за рік особиста зустріч китайського лідера Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Трамп надає великого значення цій зустрічі напередодні проміжних виборів у листопаді, сподіваючись, що вона допоможе підвищити його рейтинг, який стрімко падає.
Однак, готуючись до саміту, Китай вкотре наголосив на своїй позиції, зазначивши, що питання Тайваню є “червоною лінією” у двосторонніх відносинах між Пекіном і Вашингтоном.
У грудні минулого року адміністрація Трампа оголосила про безпрецедентний пакет продажу зброї для Тайваню на $11 млрд. Це викликало гнівну реакцію в Пекіні, який стверджує, що самокерований острів є частиною китайської території. У травні США заявили, що призупиняють окрему угоду з продажу зброї Тайваню на $14 млрд, щоб забезпечити власну армію достатньою кількістю озброєння для війни з Іраном.
Китайський уряд пригрозив скасувати двосторонній саміт цього місяця, якщо буде схвалено будь-які нові угоди про продаж зброї. Скасування саміту стало б невдачею для Трампа напередодні проміжних виборів.
Китай також посилює військову активність у Тайванській протоці. Під час саміту в Пекіні Сі Цзіньпін заявив президенту США, що Тайвань є “найважливішим питанням” у відносинах між Китаєм і Вашингтоном, попередивши про можливість конфлікту, якщо це питання буде вирішено “неправильно”. Трамп під час візиту до Пекіна сказав, що продаж зброї Тайваню може стати “дуже хорошим козирем у переговорах” із Китаєм.
Відповідно до Закону про відносини з Тайванем, ухваленого Конгресом після того, як у 1979 році Вашингтон розірвав дипломатичні відносини з Тайбеєм на користь Пекіна, США постачають Тайваню зброю, щоб допомогти острову зберегти достатній потенціал самооборони. Однак за другої адміністрації Трампа у Тайбеї продовжує зростати скептицизм щодо підтримки з боку Вашингтона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війна за Тайвань матиме катастрофічні наслідки, попередив де-факто посол США у Тайбеї 



Майбутній саміт розглядається, зокрема, як шанс для лідерів США та Китаю врегулювати суперечки щодо штучного інтелекту. Також це шанс продовжити торговельне перемир’я, якого вони досягли в жовтні минулого року, і закріпити те, що сторони назвали епохою “конструктивної стратегічної стабільності”, після візиту Трампа до Пекіна у травні. Війна з Іраном теж може стати одним із ключових питань на порядку денному, оскільки вона поглибила напруженість між двома наддержавами. Китай є найбільшим торговельним партнером Тегерана і може зазнати впливу агресивних санкцій Вашингтона проти іранських ділових партнерів. ЗМІ також писали, що Іран використовував китайські супутникові знімки для здійснення удару, внаслідок якого в липні загинули троє американських солдатів.
СNN писав, що шлях до очікуваного візиту Сі до Америки є складнішим, ніж сподівався Пекін. За кілька тижнів до поїздки дві найбільші економіки світу відновили “обмін санкціями”. Минулого місяця міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час зустрічі з американським послом Девідом Пердью натякнув на ускладнення у відносинах із США, підкресливши, що між сторонами зберігається напруженість.

Китай розширює свою судово-правову юрисдикцію за межі власних кордонів за допомогою арсеналу нових правових інструментів, прагнучи посилити вплив на глобальне управління та протистояти панівному режиму санкцій США, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США розширюють шпигунство проти Китаю — NYТ



Протягом останніх місяців Пекін ухвалив низку законів, спрямованих щодо широкого спектра дій — дотримання іноземних санкцій проти Китаю, розслідування щодо китайських ланцюгів постачання та розпалювання міжетнічної ворожнечі. Ці закони передбачають суворі покарання та навіть заборону на виїзд для фізичних і юридичних осіб.
За словами юристів, мережа нормативних актів, що постійно розширюється, охоплює не лише дії, вчинені в Китаї, а й ті, які відбуваються по всьому світу, що різко підвищує ризик для транснаціональних корпорацій і ставить їх у ситуацію, коли вони опиняються між конкурентними режимами санкцій.
Науковці зазначають, що розширення правового арсеналу Пекіна є частиною зусиль китайського лідера Сі Цзіньпіна, спрямованих на протидію геополітичним суперникам та переформування глобальної міжнародної моделі відповідно до уявлень Китаю.
“Вони хочуть зробити нинішній міжнародний порядок значно більш орієнтованим на Китай — це їхня кінцева мета”, — каже професор Лейденського університету Франк Піке.
Пекін вже понад десятиліття видає нормативні акти стосовно того, що Комуністична партія Китаю називає “верховенством права у відносинах з іноземними державами”, але останніми роками він активізував свою кампанію на тлі посилення конкуренції з США за технологічне панування та ескалації геополітичної напруженості.
Цього року Китай ухвалив щонайменше п’ять “екстериторіальних законів”, і згідно з офіційними заявами, у процесі підготовки перебувають інші акти.
Пекін розглядає свій екстериторіальний правовий арсенал як ключовий засіб захисту власних інтересів від того, що він вважає несправедливими іноземними механізмами, такими як санкції США, спрямовані проти китайських компаній та фізичних осіб.
Протягом останнього десятиліття США запроваджували подібні законодавчі механізми щодо країн у всьому світі. Зокрема, йдеться про фінансові санкції та експортний контроль над високотехнологічною продукцією. 
Нові правила відображають розчарування Пекіна санкціями та обмеженнями щодо роботи китайських компаній за кордоном, зазначає Лестер Росс із юридичної компанії WіlmеrНаlе. Китай вдається до “правової війни”, щоб захистити свої інтереси та протидіяти подібним заходам з боку США, ЄС, Великої Британії та інших країн.
Серед найширших за своїм охопленням нових заходів Пекіна — наказ Держради КНР № 834, який обмежує можливість іноземних компаній збирати інформацію про китайські ланцюги постачання та проводити комплексну перевірку постачальників. Це законодавство дозволяє владі Китаю запроваджувати заборони на виїзд для тих, кого визнано винними у “дискримінаційному” ставленні до китайських постачальників.
Інший наказ — № 835 — спрямований проти застосування “неналежної екстериторіальної юрисдикції” щодо китайських суб’єктів господарювання, що визначається як заходи, які шкодять суверенітету, безпеці або інтересам розвитку Китаю.
Наказ № 837 визначає, як китайські компанії мають здійснювати прямі інвестиції за кордон, зокрема, кому вони можуть продавати активи, а також передбачає контрзаходи проти іноземних держав, які “дискримінують” китайських інвесторів.
Експерти зазначають, що китайські компанії також перебувають під тиском з метою дотримання нормативних вимог щодо зв’язків з іноземними суб’єктами. За словами Піке з Лейденського університету, проти китайських компаній можуть бути порушені справи в судовому порядку.
У липні Пекін ухвалив новий всеосяжний закон про етнічну єдність, який дозволяє вживати правових заходів проти організацій або людей за межами Китаю, які “підривають етнічну єдність”.
Аналітики вважають це відповіддю на законодавство США та інших західних країн, спрямоване на тиск на Пекін у зв’язку з репресіями проти уйгурів — мусульманської меншини у регіоні Сіньцзян. 
Окрім того, що Китай озброївся законами з екстериторіальною дією, він також почав рішучіше відстоювати свої претензії. Екстериторіальні амбіції Китаю відображають вимоги Пекіна щодо визнання міжнародною спільнотою зростання його економічного впливу та важливості для глобальних ланцюгів постачання, зокрема у сфері передових технологій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай звинуватив США у подвійних стандартах і відкинув заяви щодо «крадіжки» технологій ШІ



Екстериторіальні правові претензії Китаю посилять напруженість у відносинах із США на тлі того, як Сі готується до зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом у Вашингтоні цього місяця. СNN писав, що шлях до очікуваного візиту Сі до Америки є складнішим, ніж сподівався Пекін. За кілька тижнів до поїздки дві найбільші економіки світу відновили “обмін санкціями”.  
Майбутній саміт розглядається, зокрема, як шанс для лідерів США та Китаю врегулювати суперечки щодо штучного інтелекту. Також це шанс продовжити торговельне перемир’я, якого вони досягли в жовтні минулого року, і закріпити те, що сторони назвали епохою “конструктивної стратегічної стабільності”, після візиту Трампа до Пекіна у травні. Однією з розбіжностей, які спричиняють нинішні суперечки, може бути те, як США і Китай трактують цей термін.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї натякнув на ускладнення у відносинах із США під час зустрічі з американським послом Девідом Пердью, підкресливши, що напруженість зберігається менш ніж за місяць до очікуваного саміту лідерів двох країн, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Розробка і вдосконалення «Шахедів» без Китаю були б неможливими — WSJ



Хоча США та Китай працюють над налагодженням стабільних зв'язків, “китайсько-американські відносини досі стикаються з різними ризиками та викликами”, — сказав Ван під час зустрічі в середу, 26 серпня, згідно з заявою китайського МЗС.
“Обидві сторони повинні зосередитися на позитивних питаннях, правильно врегулювати розбіжності, усунути втручання та подолати перешкоди у взаємодії на високому рівні”, — додав Ван.
Пердью зазначив у дописі в соцмережі Х, що цього тижня він провів “продуктивні” зустрічі з чиновниками, зокрема з Ван Ї, з метою підготовки до візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до Вашингтона для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом 24 вересня.
“Сторони співпрацюють задля досягнення конструктивних відносин стратегічної стабільності на засадах справедливості та взаємності”, — додав Пердью.
Пекін і Вашингтон, здається, намагаються зберегти відносини на належному рівні перед самітом. Останнє випробування сталося цього тижня, коли США запровадили санкції проти низки китайських компаній через їхні економічні зв’язки з Іраном.
Пекін у відповідь заявив, що його відносини з Тегераном “не повинні порушуватися чи підриватися”. Китай попередив, що вживатиме “необхідних заходів” для захисту своїх інтересів.
Минулого місяця торговий представник США Джеймісон Грір натякнув на помірні очікування щодо зустрічі Сі та Трампа, зазначивши, що вона буде зосереджена на оцінці поточних зобов’язань, а не на укладанні нових угод.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США звинуватили Китай у багаторічній кампанії кібератак на державні установи та лікарні 



СNN писав, що шлях до очікуваного візиту Сі до Америки є складнішим, ніж сподівався Пекін. За кілька тижнів до поїздки дві найбільші економіки світу відновили “обмін санкціями”.  
Майбутній саміт розглядається, зокрема, як шанс для лідерів США та Китаю врегулювати суперечки щодо штучного інтелекту. Також це шанс продовжити торговельне перемир’я, якого вони досягли в жовтні минулого року, і закріпити те, що сторони назвали епохою “конструктивної стратегічної стабільності”, після візиту Трампа до Пекіна у травні. Однією з розбіжностей, які спричиняють нинішні суперечки, може бути те, як США і Китай трактують цей термін.

Удосконалення дронів типу «Шахед», як і розробка самого безпілотника, стали можливими завдяки Китаю, заводи якого постачали двигуни до цих дронів, пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl. Вказано, що КНР вже давно виступає, напевно, найважливішим центром постачання компонентів для «Шахедів», зокрема деталей двигунів, сервомоторів та гіроскопів.
Це частина складного глобального ланцюга поставок, який, на думку аналітиків, дозволив ізольованій країні — Ірану — стати піонером і поширювати одну з найбільш революційних військових інновацій сучасності: дешеві літаючі машини для вбивства, які завдають клопоів США та їхнім союзникам, збільшують кількість жертв серед цивільного населення в Україні та підривають військову перевагу Америки на Близькому Сході.
Міністерство закордонних справ Китаю не відповіло на запит про коментар. Раніше воно заявляло, нібито суворо регулює експорт компонентів «подвійного призначення», які можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Воно відкидає односторонні санкції США, що карають за несанкціоновану торгівлю такими деталями, стверджуючи, нібито вони порушують міжнародне право.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реактивні "Шахеди" атакували Київ: в одному з районів пошкоджено поліклініку



З самого початку для розробки безпілотників «Шахед» Іран використав конструкцію, вперше запроваджену США та Західною Німеччиною. Однак для їхнього фактичного виготовлення Тегеран мусив закуповувати деталі з усього світу, зокрема з західних країн, а також з Китаю. Проте, за словами колишніх американських чиновників, українських посадовців та аналітиків, навіть західні деталі, як правило, надходили через підставні компанії в материковому Китаї або Гонконзі, щоб приховати їхнє походження. Лише з часом багато з них замінили на компоненти місцевого виробництва.
Уряд Гонконгу заявив, що він суворо дотримується санкцій Організації Об’єднаних Націй, але не тих, що вводяться в односторонньому порядку окремими країнами. Оскільки останні, на його думку, порушують міжнародне право.
Аналітики вважають, що іранські інженери, ймовірно, скористалися західними розробками. У 1980-х роках США та Західна Німеччина спільно розробляли безпілотник для знищення радіолокаційних систем. Пізніше ізраїльська компанія створила подібний безпілотник під назвою «Гарпія».
За словами старшого наукового співробітника Вашингтонського інституту політики Близького Сходу Фарзіна Надімі, Іран, ймовірно, мав певний доступ до «Гарпій», які Ізраїль використовував у Сирії чи Лівані. Але ця конструкція також була широко відома протягом багатьох років у військових журналах.
Однією з головних перешкод для іранських інженерів було створення двигуна, здатного витримувати високі швидкості та температури протягом кількох годин поспіль. Найкращим варіантом став двигун німецької розробки, відомий як L 550 Е.
У телеграмі WіkіLеаks від 2008 року, надісланій американськими дипломатами своїм німецьким колегам, детально описувалося, як Іран отримав цей двигун від його виробника — компанії Lіmbасh Flugmоtоrеn. Це ймовірно сталося за допомогою посередників, які використовували підроблені документи, щоб збити з пантелику митних інспекторів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Палають склади з їжею: росіяни атакували "Шахедами" передмістя Дніпра



У 2012 році китайська компанія почала розповсюджувати двигуни Lіmbасh, а в 2017 — взагалі викупила німецьку компанію, що спростило Ірану імпорт цих двигунів. Пізніше Міністерство фінансів США наклало санкції на дочірню компанію китайської фірми — Хіаmеn Lіmbасh Аіrсrаft Еngіnе — за постачання двигунів до Росії для її програми безпілотників.
Зрештою Іран розробив власний двигун на основі моделей Lіmbасh. Це стало можливим під керівництвом компанії Оjе Раrvаz Маdо Nаfаr, пов’язаної з Корпусом вартових ісламської революції. Однак і ця компанія також покладалася на дешеві комплектуючі, що надходили через Китай.
США ввели санкції проти компанії Маdо у 2021 році.Обмеження також були спрямовані проти китайського бізнесмена Ма Цзе за допомогу в постачанні деталей. Його діяльність передбачала організацію зустрічей між іранськими представниками оборонного відомства та китайськими постачальниками, а також використання компаній у материковому Китаї та Гонконзі для закупівлі деталей, необхідних для виробництва двигунів для безпілотників «Шахед».
Дрони-камікадзе Ірану та Росії також використовували деталі із західних країн. Серед них — мікроконтролери від Техаs Іnstrumеnts та лінійні стабілізатори напруги від швейцарської компанії SТМісrоеlесtrоnісs. Про це свідчать результати розбору дронів українськими державними дослідниками, витік документів із Росії та висновки аналітиків.
Однак розслідування Міністерства фінансів США виявило, що практично всі американські та європейські деталі надходили через китайських посередників. Фіктивні компанії, часто розташовані в Гонконзі, замовляли деталі у західних постачальників, приховуючи, що кінцевим пунктом призначення був Іран або Росія.
Компанія Техаs Іnstrumеnts заявила, що «категорично виступає проти використання наших мікросхем у російській та іранській військовій техніці, а також проти незаконного перенаправлення наших продуктів до Росії та Ірану». Компанія SТМісrоеlесtrоnісs заявила, що не підтримує і не схвалює використання своїх продуктів у цілях, що не відповідають їхньому призначенню.
За словами українських чиновників та аналітиків, поступово західні компоненти зникають із безпілотників «Шахед», навіть попри те, що ці апарати набувають дедалі досконаліших навігаційних та ударних можливостей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На трасі в Одеській області "Шахед" влучив у вантажівку з цистерною із залишками олії: є загиблі та поранені 



Провідний урядовий дослідник в Україні полковник Олександр Заруба заявляв, що зараз у безпілотниках «Шахед» виявляють більше антен, модемів та SІМ-карт для корекції траєкторій польоту за допомогою місцевих мереж, і ці компоненти дедалі частіше походять із Китаю. Заруба додав, що на деяких дронах виявили зенітне озброєння, що робить їх набагато більшою загрозою для літаків і вертольотів, які використовуються для їх збиття.
Президент України Володимир Зеленський особливо відзначив використання Росією безпілотників «Шахед» з турбореактивними двигунами після атаки 2 липня. Зазвичай Україна здатна збити понад 90 % старих одноразових безпілотників, які запускає Росія. Однак нові моделі з турбореактивними двигунами можуть випередити українські дрони-перехоплювачі. Тому реактивні «Шахеди» доводиться збивати винищувачами або за допомогою ракет, запаси яких обмежені.
Китайська компанія Теlеfly Теlесоmmunісаtіоns Еquірmеnt, яка, за даними українського уряду, виробляє турбореактивні двигуни, була заснована у 2010 році в Шеньчжені — комерційному центрі на півдні Китаю. Вона переважно займається виробництвом комп’ютерного обладнання та засобів зв’язку, але також продає власну лінійку мікротурбореактивних двигунів — невеликих двигунів, що використовуються в дронах.
Після того як Україна оприлюднила інформацію про виявлення двигунів Теlеfly у російських дронах, розділ про турбореактивні двигуни зник з англомовних сторінок сайту компанії. Їх все ще можна знайти на сторінках китайською та іншими мовами, а також у інтернет-магазинах інших китайських продавців.
«Довгий час основна увага при виробництві «Шахеда» приділялася отриманню західних комплектуючих. Вони дуже зосереджувалися на цьому. Зараз, на мою думку, ситуація змінилася, оскільки Китай став краще виготовляти подібні комплектуючі та освоювати відповідні технології», — зазначила колишня співробітниця Міністерства фінансів США Керрі Бітсофф.
Після атаки на Київ 4 липня СБУ заявила, що дрони мали китайські компоненти. Зокрема слідчі СБУ виявили в БпЛА «Герань» деталі з маркуванням підприємства-виробника Suzhоu Есоd Рrесіsіоn Маnufасturіng Со., Ltd.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін вперше за десятиліття відвідає Єгипет у межах поїздки, яка також включатиме участь у регіональному саміті з питань безпеки в Киргизстані, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін не планує виступати на Генасамблеї ООН під час візиту до США — ЗМІ



Поїздка Сі з 30 серпня по 3 вересня відбудеться на запрошення єгипетського лідера Абдель-Фаттаха Ель-Сісі та президента Киргизстану Садира Жапарова, заявило в середу, 26 серпня, Міністерство закордонних справ Китаю. 
Візит до Єгипту стане першою за останні десять років поїздкою Сі до найнаселенішої країни Близького Сходу, додав речник МЗС Китаю Лін Цзянь. Сі також візьме участь у засіданні Шанхайської організації співробітництва (ШОС) у Бішкеку. Китай просуває цю організацію як платформу для політичної, безпекової та економічної координації в Євразії. Киргизстан приймає цьогорічну зустріч після того, як у 2025 році Китай зібрав лідерів країн групи в портовому місті Тяньцзінь.
Візит до Єгипту підкреслює зацікавленість Пекіна у співпраці з Близьким Сходом. Китай прагне налагодити тісніші зв’язки з країнами, що розвиваються, позиціонуючи себе як захисника багатосторонньої співпраці на тлі напруженості у відносинах із США.
І Китай, і Єгипет докладають зусиль для сприяння дипломатії з метою припинення війни США проти Ірану, оскільки цей конфлікт продовжує порушувати глобальне постачання нафти.
Єгипет також стає ареною технологічного суперництва між США та Китаєм. Компанія Нuаwеі Тесhnоlоgіеs запропонувала експортувати понад дві тисячі сучасних чипів штучного інтелекту для центрів обробки даних у Єгипті, що спонукало Вашингтон підготувати можливу контрпропозицію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін відвідає Індію для участі у саміті ВRІСS — Rеutеrs



У вересні очікується візит Сі до США, де він зустрінеться з американським президентом Дональдом Трампом. СNN писав, що шлях до очікуваного візиту китайського лідера до Америки є складнішим, ніж сподівався Пекін. За кілька тижнів до поїздки дві найбільші економіки світу відновили “обмін санкціями”. 
Вересневий саміт розглядається, зокрема, як шанс для лідерів США та Китаю врегулювати суперечки щодо штучного інтелекту. Також це шанс продовжити торговельне перемир’я, якого вони досягли в жовтні минулого року, і закріпити те, що сторони назвали епохою “конструктивної стратегічної стабільності”, після візиту Трампа до Пекіна у травні. Однією з розбіжностей, які спричиняють нинішні суперечки, може бути те, як США і Китай трактують цей термін.

Провідні китайські військові експерти розповіли, як штучний інтелект може допомогти командирам швидше ухвалювати рішення на полі бою. Це дає рідкісне уявлення про те, як Китай модернізує свою армію, пише Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як штучний інтелект змінює уявлення про незалежність держав: що показав Stаnfоrd АІ Іndех 2026



Для досягнення передових бойових можливостей Народно-визвольна армія повинна збирати величезні обсяги даних з поля бою та використовувати аналітику великих даних, щоб мати змогу відображати ситуацію в режимі реального часу, написав генерал-майор Чжу Сяоцянь у новому випуску провідного китайського військового журналу Сhіnа Міlіtаry Sсіеnсе.
Ректор Інженерного університету НВАК — елітного навчального закладу, що спеціалізується на технологіях зв’язку й управлінні сухопутними військами, — зазначив, що алгоритми слід використовувати для розробки оптимальних планів, а ШІ — для автоматизації ухвалення рішень у режимі реального часу.
В іншій статті Сhіnа Міlіtаry Sсіеnсе група вчених з Інженерного університету та Національного університету оборонних технологій запропонувала НВАК посилити процес ухвалення рішень у взаємодії “людина-машина”, одночасно використовуючи алгоритми та великі дані, щоб допомогти командирам обробляти інформацію та розробляти свої плани.
Чжу зазначив, що когнітивна війна стане основою передових бойових можливостей, на відміну від традиційної фізичної сфери. НВАК повинна співпрацювати з машинами та використовувати штучний інтелект, щоб випереджати противника в ситуаційній обізнаності, ухваленні командних рішень та психологічній війні.
Самодостатність у сфері нових технологій може стати перевагою для НВАК, особливо завдяки консолідації зусиль, спрямованих на досягнення проривів у розробці надзвукової зброї, протикорабельних балістичних ракет та безпілотних систем, вважає Чжу.
“Китай може за допомогою досить невеликих інвестицій досягти відносно значних стратегічних вигод, створивши унікальні стратегічні засоби стримування”, — додав він.
Такі матеріали дають уявлення про те, як китайське оборонне керівництво ставиться до ШІ. Збройні сили по всьому світу активно впроваджують нову технологію, щоб скористатися перевагами, які вона може надати. США вже застосували ШІ у своїй повітряній кампанії проти Ірану, використовуючи штучний інтелект для допомоги у плануванні.
У липні лідер Китаю Сі Цзіньпін закликав до ширшого застосування в оборонній сфері технологій автономного управління та штучного інтелекту. Він окремо наголосив на цих нових технологіях під час обговорення модернізації армії на навчальному засіданні Політбюро.
Військові програми Пекіна є надзвичайно секретними, але пріоритет НВАК у сфері штучного інтелекту є очевидним. Щонайменше сім університетських лабораторій, які підтримують армію країни, намагаються отримати сучасні мікросхеми від компанії Nvіdіа. Дві з установ, що висловили зацікавленість — Університет Бейхан та Північно-Західний політехнічний університет — входять до елітної групи провідних інженерно-технічних університетів, які відіграють важливу роль у військово-промисловому комплексі країни.
Китай останніми роками активно розвиває військові технології, роблячи ставку на штучний інтелект і безпілотні системи. Зокрема, країна створила лазерну установку зі штучним інтелектом для боротьби з дронами, а також переобладнала частину винищувачів на ударні безпілотні платформи біля Тайванської протоки.
Паралельно Сі продовжує масштабні чистки у військовому керівництві, поєднуючи переозброєння армії з посиленням політичного контролю.
Ключовою датою для модернізації вважається 100-річчя Народно-визвольної армії у 2027 році, до якого Пекін планує суттєво підвищити технологічні та бойові можливості своєї армії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дрон із системою штучного інтелекту самостійно обрав ціль: він забрав життя трьох людей у Запоріжжі — NYТ



Україна дедалі частіше використовує штучний інтелект у боротьбі з Росією. Як зазначав експерт Олексій Костенко, Україна першою отримала досвід, якого не має жодна інша країна: ШІ не лише пише тексти чи створює зображення, а допомагає захищатися. За його словами, економіка війни змушує по-новому подивитися на розвиток штучного інтелекту. Чи може цей досвід змінити світові підходи до розвитку ШІ? Про це Костенко розповідав у статті “Щит має бути дешевшим за меч: як війна змінює філософію штучного інтелекту”.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін, ймовірно, не відвідуватиме Нью-Йорк для участі в Генеральній асамблеї ООН під час запланованого візиту до США. Натомість його перебування в країні буде обмежене зустріччю з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні 24 вересня. Про це повідомляє Роlіtісо з посиланням на співрозмовників, знайомих із маршрутом китайського лідера.
За попередньою інформацією, Сі Цзіньпін прибуде до США пізно ввечері 23 вересня, наступного дня проведе переговори з Трампом у Білому домі, а 25 вересня залишить країну. Таким чином, на офіційні заходи в США китайський лідер матиме лише один повний день.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США та Китай перед візитом Сі Цзіньпіна до Вашингтона проведуть переговори щодо ШІ — Rеutеrs 



У Білому домі підтвердили, що Сі Цзіньпін відвідає Вашингтон 24 вересня для зустрічі з Трампом, однак відмовилися коментувати інші деталі його можливого графіка.
Раніше у дипломатичних колах Вашингтона припускали, що китайський лідер може скористатися поїздкою до США для участі в Генасамблеї ООН, яка розпочнеться 22 вересня в Нью-Йорку. За словами одного з європейських дипломатів, відсутність у Нью-Йорку передової групи китайських представників може свідчити про те, що Пекін не готує візит Сі до штаб-квартири ООН.
Востаннє Сі Цзіньпін особисто виступав на Генеральній асамблеї ООН у Нью-Йорку у 2015 році.
Нагадаємо, Трамп запросив Сі Цзіньпіна до Білого дому під час саміту у травні. Тоді американський президент назвав переговори «фантастичними», а сторони домовилися продовжувати діалог, попри суттєві розбіжності.

Китай, імовірно, збільшує можливості зі зберігання та запуску ракет на своїй найсучаснішій моделі фрегата: найбільший у світі військово-морський флот продовжує скорочувати відставання від США за вогневою потужністю, пише Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Понад 19 тисяч роботів за пів року: китайські виробники контролюють 97% світових постачань



Супутникові знімки, зроблені наприкінці червня, показують, що найновіший, третій фрегат типу 054В, який зараз будується на корабельні Худун-Чжунхуа в Шанхаї, має шість модулів ракетних осередків у своїй вертикальній пусковій системі, тоді як попередні два кораблі типу 054В мали лише чотири.

Сhіnа арреаrs tо bе аddіng mоrе сарасіty tо stоrе аnd fіrе mіssіlеs оn іts mоst аdvаnсеd frіgаtе mоdеl, sаtеllіtе іmаgеry shоws, аs thе wоrld’s lаrgеst nаvy соntіnuеs tо сlоsе thе gар wіth thе US іn fіrероwеr httрs://t.со/рgаlКхSАz8
— Вlооmbеrg (@busіnеss) Аugust 12, 2026



Кожен модуль складається з шести або восьми ракетних осередків, що свідчить про те, що новий корабель загалом має 48 осередків, із яких він може запускати ракети.
Фрегат типу 054В є найсучаснішим на сьогодні фрегатом ВМС Народно-визвольної армії Китаю. Він більший за розмірами та має кращі характеристики, ніж фрегат типу 054А — найпоширеніший у китайському флоті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китайські хакери здійснили безпрецедентну кібератаку на Тайвань за допомогою ШІ — FТ 



Пекін активно нарощує свій військово-морський потенціал. Хоча Китай має більше військово-морських суден, ніж США, він продовжує відставати від свого головного суперника за бойовими можливостями кораблів. За оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень, опублікованими наприкінці 2024 року, американські надводні кораблі мали загалом близько 8 400 ракетних осередків, що приблизно вдвічі перевищує кількість на китайських надводних кораблях. Китай також прискорює будівництво підводних човнів: супутникові знімки свідчать про спуск на воду двох нових типів підводних човнів цього року на корабельнях Цзяннань та Хулудао. 
Із 2020 року Китай здійснює масштабне розширення об'єктів, пов'язаних із виробництвом ракет, зміцнюючи здатність потенційно стримувати американські збройні сили та утверджувати домінування в регіоні. 

Китай посилив контроль над експортом дронів до США та запровадив санкції проти низки американських компаній у межах заходів у відповідь на розширення американських обмежень, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай окреслив "червоні лінії" перед торговельними переговорами із Заходом



“Заходи США серйозно порушили важливі спільні домовленості, досягнуті двома главами держав, завдаючи значної шкоди законним правам та інтересам Китаю. Китай не має іншого вибору, як вжити необхідних контрзаходів”, — сказав речник Міністерства торгівлі Китаю.
Днями Федеральна комісія з питань зв’язку США заборонила імпорт деяких роботів та інверторів китайського виробництва, а також внесла до “чорного списку” понад 40 китайських компаній за використання примусової праці.
Постачання до США дронів, ключових компонентів БпЛА та пов’язаних технологій, що внесені до китайського переліку товарів подвійного призначення, підлягатиме суворому розгляду кожного окремого випадку, заявив Пекін. Китай, провідний світовий виробник безпілотних літальних апаратів, вперше запровадив обмеження на експорт дронів та певних компонентів у 2023 році. З того часу країна поступово посилювала ці обмеження, включивши їх до національного переліку товарів подвійного призначення, що підлягають експортному контролю.
Міністерство торгівлі Китаю також запровадило санкції проти шести американських компаній, зокрема, проти Аррlіеd DNА Sсіеnсеs, Strаtum Rеsеrvоіr та Соmрlіаnсе Теstіng за сприяння обмеженням проти Пекіна.
Китай також проведе розслідування з питань національної безпеки у сфері зовнішньої торгівлі, яке буде спрямовано на імпортовані принтери, копіювальні апарати й інше офісне обладнання для обробки зображень з імпортованим програмним забезпеченням.
Пекін закликав США негайно скасувати обмежувальні заходи та повернутися до консультацій з метою врегулювання розбіжностей.
“Контрзаходи Китаю загалом є стриманими”, — зазначив речник Міністерства торгівлі Китаю.
“Якщо американська сторона наполягатиме на запровадженні нових обмежувальних заходів проти Китаю, Китай вживатиме подальших контрзаходів”, — додав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа готує збільшення витрат на протидію впливу Китаю у світі — АР 



Пекін оголосив про заходи проти США на тлі повідомлень про подальші американські обмеження щодо китайських технологій і товарів. ЗМІ писали, що Вашингтон готує заборону на постачання компонентів китайського виробництва для центрів обробки даних. 
Взаємні санкції, що зараз протиставляють Пекін і Вашингтон, знову загострюють напруженість між двома найбільшими економіками світу та підривають крихке торговельне перемир’я. Наступного місяця запланована зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна з американським президентом Дональдом Трампом у США, після того, як під час травневого саміту в Пекіні вони домовилися про побудову відносин “конструктивної стратегічної стабільності”.

Дослідники китайської армії використали дані провідних американських моделей штучного інтелекту, розроблених ОреnАІ та Аnthrоріс, для навчання своїх систем штучного інтелекту для розвитку обороноздатності Китаю, заявляє агентство Rеutеrs, спираючись на понад 80 китайських академічних статей та патентів.
Ці раніше не оприлюднені дані дають рідкісну можливість зрозуміти, як військові та безпекові установи в Китаї використовують найсучасніші американські моделі штучного інтелекту як швидкий шлях до розробки власних спеціалізованих систем, попри зусилля Вашингтона щодо обмеження доступу Пекіна до передових мікросхем та інших стратегічних технологій.








“Фантастика стала реальністю”: експерт проаналізував випадковий злам Нuggіng Fасе моделлю ОреnАІ





Документи демонструють широке використання методу, відомого як «дистиляція моделі», за якого вихідні дані великої системи штучного інтелекту використовують для навчання менших, спеціалізованих моделей, які можна розгортати локально без величезних обчислювальних потреб, необхідних для створення передових систем штучного інтелекту з нуля.
У своєму огляді Rеutеrs спирається на дослідження фонду Джеймстауна та зазначає, що дистиляція широко використовується дослідниками, пов'язаними з Народно-визвольною армією та іншими військовими установами Китаю.
У документах зазначається, що китайські оборонні установи розглядають провідні американські моделі штучного інтелекту як джерело технічної інформації, так і спосіб скоротити розрив з американськими конкурентами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Rеutеrs: Меtа та Аnthrоріс готують одну з найбільших угод в історії ШІ



Суперечка стосується саме несанкціонованого вилучення, а не самого процесу дистиляції, який є широко поширеною галузевою практикою. Це питання стало одним із головних каменів спотикання напередодні переговорів між США та Китаєм щодо регулювання та безпеки штучного інтелекту. Американські чиновники звинуватили деякі китайські організації у використанні дистиляції для вилучення можливостей з американських моделей штучного інтелекту, що потенційно підриває експортний контроль та порушує права інтелектуальної власності. Китай відкинув ці звинувачення, заявивши, що Вашингтон прагне до «гегемонізму» в сфері ШІ, та стверджує, що американські компанії також вдаються до подібних практик.
Китайські розробники також заперечують твердження про те, що їхні досягнення в галузі ШІ базуються на іноземних моделях. Минулого тижня стартап у сфері ШІ Мооnshоt спростував звинувачення адміністрації Дональда Трампа в тому, що його модель Кіmі К3 була створена з використанням дистиляції, заявивши, що вона базується на власних інноваціях.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аррlе звинуватила ОреnАІ у викраденні секретних розробок



Науковець з Джеймстауна Санні Ченг, який проаналізував понад 60 китайських робіт, сказав, що китайські військові вчені систематично фіксують кроки міркування західних моделей, щоб адаптувати їх для спостереження, кібервійни та прийняття тактичних рішень.
«Навчити модель правильної відповіді – це одне, але навчити її обґрунтуванню цієї відповіді набагато складніше. Ці статті свідчать про те, що китайські дослідники, пов’язані з військовими структурами, намагаються перенести ці дорогі запатентовані алгоритми західних моделей у менші системи, якими вони можуть керувати та розгортати на місцевому рівні», - вказав він.
Агентство Rеutеrs перевірило академічну літературу та виявило ще два десятки тематичних досліджень, пов'язаних з військовою діяльністю. В одній статті, опублікованій минулого року дослідниками з підрозділу 96941 НВАК, підрозділу військової розвідки та кібервійни в Пекіні, описано використання ОреnАІ GРТ-3.5 для обробки конфіденційного військового вихідного коду.
Дослідники зазначили, що сторонні моделі не підходять для обробки секретної інформації. Щоб подолати це обмеження, вони використали GРТ-3.5 для узагальнення програмного коду та навчили на основі цих узагальнень вітчизняну модель, яка працює виключно в межах китайських військових мереж.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Американці дедалі частіше вважають, що ШІ приносить більше шкоди, ніж користі — опитування



Як показав аналіз наукових статей, проведений агентством Rеutеrs та організацією Джеймстаун, китайські дослідники використовували дистиляцію для різних цілей — від моніторингу контенту до військового застосування.
У Північному університеті Китаю, який має тісні зв’язки з оборонною промисловістю країни, дослідники використовували модель Сlаudе 3 Наіku від компанії Аnthrоріс для генерації синтетичних навчальних даних для моделі класифікації тексту, призначеної для моніторингу соціальних мереж та модерації контенту.
Компанія Аnthrоріс заявила, що не надає комерційного доступу до Сlаudе у Китаї або компаніям, контрольованим Пекіном, і використовує системи моніторингу для виявлення порушень політики.
Компанія також додала, що дистильовані моделі можуть втратити заходи безпеки оригінальних систем, що потенційно може призвести до передачі чутливих можливостей моделям, які знаходяться поза її контролем.
У статті 2024 року, опублікованій Національним університетом оборонних технологій НВА, описано використання дистиляції для зменшення розміру моделі обробки зображень з метою її розгортання на безпілотних літальних апаратах, що дозволяє дронам аналізувати відео в режимі реального часу та підтримувати навігацію й прийняття рішень щодо наведення на ціль навіть у разі переривання зв’язку.
Аналогічно, як показало дослідження, опубліковане на початку цього року, дослідники з Китайської академії військових наук використовували дистиляцію для запуску моделі розпізнавання цілей на тактичному обладнанні під час імітованих морських операцій за участю дронів, кораблів та безпілотних підводних човнів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому люди розчаровані в урядах і до чого тут штучний інтелект? — WР



Китай активно впроваджує технологію дистиляції, прагнучи конкурувати зі США у сфері передових технологій штучного інтелекту та, водночас, стикаючись із обмеженнями щодо доступу до сучасних обчислювальних ресурсів через експортний контроль Вашингтона над високотехнологічними мікросхемами. Центральний уряд та місцеві органи влади сприяють «полегшенню моделей» та периферійним обчисленням, спрямовуючи субсидії та кошти на дослідження на технології, що дозволяють моделям штучного інтелекту працювати на дронах, супутниках та інших пристроях з обмеженою обчислювальною потужністю.
Однак експерти застерігають, що дистиляція має суттєві обмеження. У міру того, як китайські моделі штучного інтелекту скорочують відставання від своїх американських аналогів, військові дослідники також вивчають дистиляцію як потенційний ризик для безпеки.
У січні дослідники з Інженерного університету армії опублікували статтю про загрозу «дистиляції без даних» — метод реверс-інжинірингу можливостей моделі без прямого доступу до її основних параметрів.
Щоб протидіяти цій вразливості, вони запропонували захисні механізми, призначені для маскування прихованої логічної інформації, що виявляється у публічних результатах роботи моделі. Вони також зазнасили, що дистильовані моделі також успадковують лише вибрані можливості і не можуть повністю відтворити широкі інтелектуальні здібності передових систем.

Пекін заявив, що “рішуче відповість” і захистить свої інтереси, якщо США наполягатимуть на односторонній забороні імпорту нових китайських людиноподібних і чотириногих роботів, а також інверторів китайського виробництва, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа готує збільшення витрат на протидію впливу Китаю у світі — АР 



Міністерство торгівлі Китаю закликало США негайно скасувати ці заходи та припинити “помилкові дії”, заявивши, що вони дискримінують і пригнічують китайські компанії та продукцію.
Федеральна комісія зі зв’язку США (FСС) у вівторок, 28 липня, оприлюднила заходи, спрямовані на захист розвитку американського штучного інтелекту від загроз національній безпеці та повернення в країну ключових галузей, яким прогнозують стрімке зростання.
Китай заявив, що FСС проігнорувала неодноразові зауваження Пекіна та продовжує посилювати свої обмежувальні заходи.
Пекін звинуватив США в узагальненні поняття національної безпеки, назвавши це “спотворенням ринку та односторонніми залякувальними діями”, що ігнорують інтереси китайської та американської промисловості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай стрімко розвиває комерційну космічну галузь, кидаючи стратегічний виклик США — FТ 



США та Китай змагаються за глобальний вплив у галузі штучного інтелекту. Повідомлялося, що Китай намагається прив'язувати країни до своєї екосистеми ШІ. Китай пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи їм “цифровий суверенітет”. Однак безкоштовний сир буває лише в мишоловці: держава, яка впроваджує китайські моделі ШІ, поступово переходить і на інші китайські цифрові рішення — хмарні сервіси, інструменти для навчання моделей, обладнання й технічні стандарти. 
Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, однак поступово втрачає можливість безболісно з цієї системи вийти. Детальніше про це розповідав у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” Олексій Костенко. 

Згідно з аналізом Центру міжнародних та стратегічних досліджень (СSІS), комерційна космічна галузь Китаю розвивається “приголомшливими” темпами, що може становити стратегічний виклик для США, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Німеччина шукає вразливі місця Китаю на випадок торговельної війни — Вlооmbеrg 



У дослідженні аналітичного центру зазначається, що комерційна космічна галузь Китаю значно зросла з моменту її відкриття для приватних інвестицій у 2014 році: кількість компаній, що займаються космічною діяльністю, такою як послуги з запуску супутників та супутниковий зв’язок, зросла з кількох десятків до 600.
По всій країні будуються міста, орієнтовані на аерокосмічне виробництво, а кількість майданчиків та об’єктів для запуску ракет, що несуть супутники, також зростає. З’явилося щонайменше десять стартапів, які стали конкурентами державних ракет серії Lоng Маrсh, які раніше мали монополію на виведення китайських супутників у космос.
Хоча багато компаній, згаданих у звіті, на перший погляд є комерційними, значна частина з них тісно співпрацює з китайським урядом і сприяє створенню космічних екосистем, що приносять користь Народно-визвольній армії Китаю (НВАК).
“США зосереджують увагу на космічних загрозах з боку НВАК. Ми не приділяємо уваги розвитку комерційної космічної галузі Китаю, який відбувається з разючою швидкістю та масштабами”, — зазначає колишня співробітниця Пентагону, яка очолювала підготовку звіту СSІS, Карі Бінген.
Згідно з дослідженням, дві компанії — Guоwаng і Тhоusаnd Sаіls — планують запустити в космос понад десять тисяч супутників кожна, що ставить їх у пряму конкуренцію з супутниковою групою Stаrlіnk компанії SрасеХ Ілона Маска. Це відбувається на тлі того, як Китай активно розвиває широкосмугові мережі на низькій навколоземній орбіті, призначені як для цивільних, так і для військових цілей.
Країна також створює величезні автоматизовані фабрики для виробництва супутників і має, за оцінками, потужність у 4 100–5 000 супутників на рік, порівняно з річним обсягом у 500 супутників три роки тому.
“Пекін розвиває потужну комерційну космічну екосистему, підтримує стартапи, залучає інвесторів та здійснює масштабну індустріалізацію, що принесе користь як його економіці, так і збройним силам”, — додала Бінген.
У звіті СSІS вказано, що Китай застосовує ту саму стратегію, завдяки якій він досяг панівного становища в інших галузях, таких як виробництво електромобілів, використовуючи централізовані директиви, місцеву конкуренцію, промислові субсидії та вибіркову лібералізацію ринку для стимулювання інновацій та збільшення своєї частки на світовому ринку.
“Ставки виходять за межі ракет і супутників. Комерційні космічні системи дедалі більше стають частиною інфраструктури, що лежить в основі глобальних комунікацій, доступу до інформації, економічної діяльності та національної могутності. Країни, які формують цю екосистему, визначатимуть ширше глобальне стратегічне середовище”, — йдеться в дослідженні.
Раніше газета FТ повідомляла, що китайські супутникові компанії допомагали Ірану націлювати удари на військові об’єкти США на Близькому Сході, а також надавали супутникові знімки підтримуваним Тегераном повстанцям-хуситам у Ємені.
За даними СSІS, китайські компанії інтегрують космічні послуги в китайську ініціативу “Пояс і шлях”, створюючи новий “Космічний Шовковий шлях”, який об’єднує супутниковий зв’язок, дистанційне зондування та навігаційні послуги з фінансуванням, навчанням та оперативною підтримкою.
Компанія Тhоusаnd Sаіls підписала угоди з Бразилією та Малайзією щодо розширення широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості та веде переговори з понад 30 країнами, зокрема в регіонах, де проєкт Stаrlіnk “зазнав невдачі”. Як зазначається у звіті, виробник супутників Gаlахy Sрасе створив регіональний хаб у Таїланді та уклав угоди з понад десятком країн.
“Вбудовуючи китайські супутникові мережі в цифрові екосистеми країн-партнерів, Пекін створює основу для паралельної архітектури інтернету, яка дедалі більше функціонує поза західними платформами, стандартами та впливом”, — йдеться в дослідженні.
Водночас, за словами аналітиків СSІS, хоча Китай досяг значних успіхів, комерційні космічні запуски є однією з небагатьох галузей, де він значно відстає від США.
Однак СSІS зазначає, що як тільки китайські компанії зможуть здійснювати запуски середніх і важких вантажів, порівнянні з багаторазовою ракетою Fаlсоn 9 від SрасеХ, вони, ймовірно, “зможуть скористатися виробничою базою країни та перевагами у вартості, щоб швидко розширити масштаби та збільшити частоту запусків”. Це може підірвати глобальну конкурентоспроможність США.
На думку Бінген, США повинні пильно стежити за тим, як розвиватиметься китайська модель комерційної космічної галузі. 
“Чи піде комерційна космічна індустрія Китаю шляхом буму у виробництві електромобілів — із непростим стартом, але подальшим домінуванням на світовому ринку, — або ж повторить долю бурхливого розвитку ринку нерухомості 2000-х років, коли країна вклала величезні кошти в інфраструктуру, що зрештою не виправдало очікувань”, — додала Бінген.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа планує заборонити нових китайських людиноподібних роботів — Rеutеrs



Раніше повідомлялося, що Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ. Китай пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи їм “цифровий суверенітет”. Однак безкоштовний сир буває лише в мишоловці: держава, яка впроваджує китайські моделі ШІ, поступово переходить і на інші китайські цифрові рішення — хмарні сервіси, інструменти для навчання моделей, обладнання й технічні стандарти. 
Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, однак поступово втрачає можливість безболісно з цієї системи вийти. Детальніше про це розповідав у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” Олексій Костенко. 

Сенат США у вівторок розпочне розгляд законопроєкту про посилення санкцій проти Росії та Ірану. Голосування відбудеться у день похорону автора документа — сенатора Ліндсі Грема — та збіглося з візитом до Капітолія президента України Володимира Зеленського. Про це повідомляє Rеutеrs.
Лідери Сенату призначили процедурне голосування щодо законопроєкту, який передбачає запровадження санкцій проти російських посадовців, а також надає президенту США право вводити високі мита проти країн, що залишаються найбільшими покупцями російських енергоносіїв.
Після смерті Грема документ офіційно отримав назву «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року».
Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявила, що законопроєкт має перекрити фінансування «військової машини» російського диктатора Владіміра Путіна за рахунок доходів від продажу нафти й газу, а також обмежити можливості Ірану підтримувати терористичні угруповання та розвивати свою ядерну програму.
Напередодні Rеutеrs повідомило, що голосування запланували після зустрічі американських законодавців із президентом України Володимиром Зеленським, який прибув до Вашингтона для участі в церемонії прощання з Ліндсі Гремом та переговорів із президентом США Дональдом Трампом.
Водночас перспективи остаточного ухвалення законопроєкту залишаються невизначеними. Частина демократів підтримує посилення санкцій проти Росії, однак виступає проти положень, які дозволяють президенту США запроваджувати нові імпортні мита. На їхню думку, це може призвести до подорожчання товарів для американських споживачів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Остання ініціатива Ліндсі Грема зависла в Сенаті: часу майже не залишилося



Якщо документ стане законом, президент США зможе запроваджувати мита до 100% щодо держав, які є великими споживачами російської нафти й газу, зокрема Індії, Японії та окремих країн Європейського Союзу.