Search trend "Банкноти Євро"

Про це розповів доктор економічних наук Олексій Плотніков в ексклюзивному коментарі редакції Новини.LIVE.

Що буде з курсом долара у вересні

Протягом серпня 2026 року офіційний курс гривні до долара коливався у діапазоні 44,54-44,86 грн/дол. Чітка низхідна тенденція почалася з другої половини місяця і може продовжитися на початку вересня. Однак існують підстави для переходу через позицію 45 грн/дол. з огляду на ситуацію в Україні.

"Події на валютному ринку прив'язані з макроекономічною і конкретно фінансовою обстановкою. Зараз іде невиконання державного бюджету: повинні бути одні надходження, а фактично інші. Плюс не виконується графік надходження іноземної допомоги, яку записали для планування бюджету", — констатував Плотніков.

За його словами, Національний банк може піти на прискорення девальвації гривні, аби частково вирішити проблему з нестачею фінансових ресурсів. А "відкотити" офіційний курс назад, до показника кінця серпня, вже буде важче. Тому українцям радять не відкладати купівлю американської валюти, оскільки її здешевлення не передбачається.

Які купюри долара можуть продати в обмінниках

Раніше ми розповідали, що українці можуть купити незвичні іноземні банкноти — з зірочкою біля серійного номера. Цей символ використовують для маркування купюр, якими замінили пошкоджені при друці гроші.

Подібне трапляється нечасто, враховуючи використання високотехнологічного обладнання для виготовлення готівки. Тому знайти в обігу долари з зірочкою непросто. Саме через рідкість купюр за ними полюють колекціонери.

На онлайн аукціонах і порталах з оголошенням зустрічаються пропозиції продажу американської валюти з символом біля серійного номера за великі гроші. Варто врахувати, що зірочка ніяк не впливає на номінальну вартість грошей, проте боністи готові заплатити більше для поповнення власних колекцій.

Що ще варто знати українцям

Раніше Новини.LIVE писали, яка купюра може коштувати понад 100 000 грн в Україні. Йдеться про пам'ятну банкноту номіналом 50 гривень 2011 року випуску під назвою "20 років НБУ". Її унікальність — в оптично-змінному написі на лицьовому боці.

Також Новини.LIVE розповідали, скільки коштує надрукувати гривню, долар та євро. Ми розібралися, яку суму витрачали центральні банки для виготовлення готівки. Вартість залежить від номіналу і додаткових витрат на папір, чорнило та інші виробничі процеси.

Угорщина припинила розслідування щодо інкасаторів українського державного «Ощадбанку», яких підозрювали у відмиванні грошей у справі про так званий золотий конвой.

Про це повідомив адвокат Лорант Горват, який представляє інтереси банку, в коментарі угорському виданню Telex.

Провадження розпочали після затримання у березні 2026 року в Угорщині автомобілів Ощадбанку з грошима та золотом за прем’єрства Віктора Орбана.

Як з’ясували угорські слідчі, вилучені готівка та золото походили з міжбанківської операції між австрійським Raiffeisen Bank та «Ощадбанком». Raiffeisen Bank документально підтвердив походження банкнот і дорогоцінних металів, а також оплату їхньої вартості «Ощадбанком».

У межах розслідування встановили, що гроші та золото мають законне походження.

«Ощадбанк» підтвердив припинення кримінального провадження щодо інкасаторів у зв’язку з відсутністю складу злочину.

«Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) припинила кримінальне провадження щодо перевезення готівки та дорогоцінних металів співробітниками Ощадбанку. За результатами комплексного розслідування угорські правоохоронці встановили законне походження банкнот і золотих зливків та не виявили ознак кримінального правопорушення», — сказано в повідомленні.

У банку нагадали, що розслідування було розпочато 5 березня 2026 року на підставі кримінальної скарги Управління захисту Конституції Угорщини. Йшлося зокрема про регулярне транзитне перевезення готівки в іноземній валюті та інвестиційного золота спецтранспортом Ощадбанку з Австрії до України через територію Угорщини.

Під час огляду інкасаторського конвою угорські правоохоронці виявили у двох автомобілях «Ощадбанку» 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг золотих зливків.

У межах розслідування було перевірено митні декларації та документи щодо вантажів, результати митних оглядів, проведено допити та експертизи, досліджено вилучені електронні пристрої, перевірено маршрути руху транспортних засобів, а також отримано інформацію від інших європейських правоохоронних органів. Окремо було направлено європейські слідчі доручення до Австрії та Польщі.

Як сказано в повідомленні, отримана в результаті слідчих дій інформація підтвердила, що банкноти та дорогоцінні метали належали українському банку та були придбані в межах окремих міжбанківських операцій з Raiffeisen Bank International AG відповідно до рамкової угоди між банками. Слідство не виявило доказів кримінального походження коштів чи дорогоцінних металів, наголосили у фінустанові.

Запис В Угорщині закрили справу проти інкасаторів «Ощадбанку» спершу з'явиться на Громадське радіо.

Національна податкова та митна служба (NAV) Угорщини закрила кримінальне провадження проти українських інкасаторів «Ощадбанку». У березні 2026 року їх затримали угорські силовики за підозрою у відмиванні грошей.

Слідство встановило, що вилучені у них 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота мають законне походження. Йдеться про міжбанківську операцію між Raiffeisen Bank International AG та «Ощадбанком», повідомляє HVG.

Про рішення повідомив адвокат Лорант Горват, який представляє інтереси інкасаторів та «Ощадбанку». За його словами, у постанові про закриття справи NAV зазначила, що походження вилученої готівки, золота та банкнот, які раніше вважалися «невідомими», тепер встановлене.

Вони походять із міжбанківської угоди між Raiffeisen Bank та «Ощадбанком». Raiffeisen Bank International AG документально підтвердив походження цінностей та сплату «Ощадбанком» їхньої вартості.

У постанові також зазначено, що зібрані під час слідства докази підтвердили некримінальне походження активів. Їхнє джерело встановлене. Крім відмивання грошей, у справі не виявили інших ознак злочину.

Попри те що угорська влада знала про легальність перевезення, уряд Віктора Орбана перед виборами публічно натякав на можливе відмивання грошей. Окремі представники «Фідес» також стверджували, що вантаж нібито мав фінансувати виборчу кампанію опозиційної партії «Тиса».

При цьому конвой, який у публічному просторі назвали «золотим», насправді рухався не до Угорщини, а з неї.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Інкасатори "Ощадбанку" могли перевозити гроші мафії — Сійярто

Після зміни влади ситуація почала змінюватися. У травні 2026 року Угорщина повернула «Ощадбанку» всі вилучені гроші та золото. Також скасували рішення про депортацію та заборону на в'їзд до Шенгенської зони для всіх семи інкасаторів.

У справі розпочалося окреме розслідування. У його межах допитали колишнього керівника TEK Яноша Хайду, якого згодом звільнили.

Ця інформація узгоджується з попередніми даними HVG. Ще у червні, коли подав у відставку очільник Центральної слідчої прокуратури Пал Фюрхт, видання повідомляло про його претензії до участі спецслужб у справі.

За даними HVG, спецслужби були залучені не лише на етапі оперативної розробки українських інкасаторів, а й безпосередньо до кримінального провадження щодо відмивання грошей. При цьому юридичних повноважень на таку участь вони не мали.

Фюрхт пояснював, що спецслужба ввела прокуратуру в оману та штучно створила кримінальну справу. Таким чином вона домоглася призначення саме NAV відповідальною за розслідування відмивання грошей. Увесь процес, за його словами, фактично підпорядкували намірам Управління захисту конституції.

Невдовзі після відставки Фюрхта про свою відставку оголосив і генеральний прокурор Габор Балінт Надь. Від самої ночі виборів прем'єр-міністр Петер Мадяр неодноразово закликав його піти у відставку.

У своїй заяві Надь написав: «Прокуратура не може ставати інструментом боротьби політичних гравців і не може бути ареною щоденних політичних інтересів чи владних ігор».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Справа "Ощадбанку": Мадяр анонсував відставку генпрокурора Угорщини

Після цього Національна податкова та митна служба відкликала повноваження заступника головного слідчого директора та керівника Центрального слідчого відділу. Цю інформацію HVG підтвердили Міністерство фінансів та сама NAV.

Обидва посадовці брали участь у підготовці затримання українських інкасаторів та були присутні на їхніх допитах.У березні угорська влада затримала два автомобілі «Ощадбанку», які перевозили з Австрії до України валюту та золото. Разом із вантажем затримали сімох українських інкасаторів. Угорська NAV заявила про підозру у відмиванні грошей, хоча «Ощадбанк» наголошував, що перевезення відбувалося в межах міжнародної угоди з австрійським Raiffeisen Bank.

У квітні угорська сторона оприлюднила нові докази у справі, намагаючись обґрунтувати кримінальне провадження. Після зміни влади підхід Будапешта змінився. У червні Угорщина почала внутрішнє розслідування дій NAV і TEK під час затримання інкасаторів та вилучення грошей.

Центральний слідчий відділ Головного управління у справах злочинів Національної податкової служби Угорщини (NAV) припинив кримінальне провадження щодо українських інкасаторів, яких затримали за підозрою у відмиванні грошей. Слідство не встановило складу злочину.

Про це повідомив адвокат інкасаторів Ощадбанку Лорант Горват на своїй сторінці у Facebook.

“У зв’язку з відсутністю складу злочину Національне податкове управління (NAV) припинило розслідування у справі “золотого конвою”! Відмивання грошей не відбувалося!” – написав він.

За словами Горвата, які цитує угорське видання HVG, у рішенні про припинення розслідування NAV зазначило, що походження готівки, золота та банкнот, які під час обшуку вказали у протоколі як нібито невідомі, було встановлено. Вони походили з міжбанківської операції між Raiffeisen Bank International AG та АТ “Ощадбанк”.

Адвокат зазначив, що Raiffeisen Bank International AG документально підтвердив походження банкнот і дорогоцінних металів, а також оплату їхньої вартості Ощадбанком.

У NAV також дійшли висновку, що зібрані під час кримінального провадження докази підтвердили: вилучене майно не є результатом злочину, а його походження встановлено. При цьому у справі не було підозри у вчиненні інших злочинів, крім відмивання грошей.

Що передувало?

5 березня “Ощадбанк” повідомив, що в Угорщині затримали два інкасаторські автомобілі банку, які виконували регулярне перевезення валютних коштів та банківських металів між Raiffeisen Bank в Австрії та українським банком.

За інформацією банку, автомобілі супроводжували сім співробітників інкасаторської бригади. В “Ощадбанку” стверджували, що їхнє затримання відбулося без пояснення причин.

Зреагував на затримання і голова МЗС України Андрій Сибіга, за словами якого Угорщина фактично взяла в заручники сімох українців. Причини затримання досі невідомі. Також невідомо про стан українців, оскільки зв’язатись з ними також поки не вдається.

ЗМІ повідомили, що Угорщина утримували інкасаторські автівки “Ощадбанку” на території свого Антитерористичного центру. Щодо того, де перебувають українські інкасатори, нічого невідомо.

Згодом Сибіга повідомив, що українських консулів досі не допустили до семи громадян України – співробітників бригади інкасації “Ощадбанку”, захоплених у заручники в Будапешті.

Своєю чергою національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV) заявила, що сімох українських інкасаторів затримали за підозрою у відмиванні грошей.

Факти стосовно інциденту в Угорщині:

• перевезення коштів і цінностей здійснювалось у межах міжнародної угоди між Ощадбанком та Райффайзен Банк Австрія. Вантаж було оформлено відповідно до міжнародних правил перевезень та чинних європейських митних процедур;
• Ощадбанк має діючу ліцензію на виконання міжнародних перевезень, видану Державною службою України з безпеки на транспорті;
• під час повномасштабної війни перевезення цінностей банками здійснюються виключно наземним шляхом. Такі перевезення відбуваються в середньому щотижня;
• у складі інкасаторської бригади були 7 штатних співробітників, стаж роботи яких в банку складає від 3 до 21 року. Традиційно доставку міжнародних вантажів супроводжує один з керівників департаменту інкасації Ощадбанку. Цього разу очолював бригаду заступник директора департаменту;
• кошти, які перевозились з Відня до України, належать Ощадбанку. Ці кошти були довірені банку українськими громадянами і бізнесом. Вони прямували до України для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку країни;
• пакування грошей і цінностей було здійснено відповідно до всіх регуляторних і транспортних вимог.

6 травня Ощадбанк повернув свої незаконно затримані в Угорщині кошти і цінності в обсязі 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кг банківського золота.

• 18 травня Генеральна дирекція поліції у справах іноземців Угорщини скасувала рішення про трирічну заборону на в’їзд і перебування на території Шенгенської зони щодо семи співробітників Ощадбанку. Рішення ухвалили після початку судового оскарження, без очікування фінального рішення суду в Будапешті.

Запис В Угорщині закрили справу проти інкасаторів Ощадбанку через відсутність складу злочину спершу з'явиться на Букви.