Search trend "Швеція – Румунія"

Про це очільниця європейської дипломатії Кая Каллас повідомила перед початком неформальної зустрічі міністрів оборони країн ЄС, — інформує Європейська правда.За словами Каллас,  група зможе"по-новому поглянути на те, як реагувати на поточні та дедалі реальніші військові загрози" для Європейського Союзу, оскільки колишні високопосадовці "можуть говорити те, чого ми як інституції не можемо"."Тому я прошу цю групу кинути виклик традиційному мисленню і дивитися далі, ніж просто робити те саме, але в більшому обсязі. Отже, це завдання полягає в тому, щоб визначити, що Європі потрібно робити інакше, щоб мати змогу захищатися ефективніше, швидше та розумніше", – додала Каллас.Окремо головна дипломатка Євросоюзу наголосила на тому, що Європі не потрібно дублювати можливості США, "оскільки ми маємо зосередитися переважно на обороні європейської території. Але ми маємо використовувати наші унікальні сильні сторони, а їх є чимало – зокрема інноваційні оборонні галузі, які ми маємо в Європі, а також залучити до обговорення багатий оперативний та інноваційний досвід України".Робота групи має розпочатися наступного тижня.Раніше висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас закликала країни Євросоюзу надати Україні ракети-перехоплювачі для посилення протиповітряної оборони. Зокрема, вона запропонувала передати ті боєприпаси, термін придатності яких невдовзі спливає1 вересня на Стратегічному форумі в Бледі прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Європейський Союз переживає кризу лідерства й має вирішити, чи хоче він просто вижити, чи все ж перемогти — і розкритикував бюрократію Брюсселя, яка, за його словами, "вбиває" ініціативи.Сьогодні Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція наполягають на вивченні ідеї переходу від одноголосності до кваліфікованої більшості у зовнішній політиці, тобто на скасуванні права вето.Очільниця оборонного комітету Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Циммерманн звернула увагу на російські операції впливу проти Європи: поширення фейкових новин, провокування паніки через дописи в соцмережах і TikTok. За її словами, це новий вимір, якого не існувало 20–30 років тому, і він робить ситуацію особливо небезпечною.

Фото: unsplash

Право вето дедалі частіше стає гальмом для спільних рішень Євросоюзу. Тепер одинадцять урядів пропонують перевірити межі політичного консенсусу.

Одинадцять держав Європейського Союзу закликали переглянути порядок ухвалення рішень у сфері зовнішньої політики. Австрія, Бельгія, Данія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Румунія, Фінляндія, Франція та Швеція пропонують у частині випадків відмовитися від принципу одностайності й перейти до голосування кваліфікованою більшістю.

Про це повідомляє Euronews.

Свою позицію країни виклали у спільному листі, адресованому високій представниці ЄС Каї Каллас. Підписанти вважають, що право вето дедалі частіше стримує здатність Євросоюзу оперативно реагувати на міжнародні виклики.

На думку авторів звернення, в умовах стратегічного суперництва, нестабільності та спроб послабити міжнародний порядок ЄС повинен діяти швидше, рішучіше та ефективніше.

Культура консенсусу Союзу є важливим джерелом його легітимності. Тому ми й надалі прагнутимемо консенсусу там, де це можливо. Однак ця культура має сприяти спільним діям, а не перешкоджати їм, інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили.

– У спільному листі

Нині рішення ЄС у питаннях зовнішньої політики потребують підтримки всіх держав-членів. Це дає кожній із 27 країн можливість заблокувати позицію решти учасників Союзу. Одним із ключових прихильників зміни цього механізму стала Німеччина, найбільша держава Євросоюзу.

Які зміни пропонують одинадцять країн ЄС

Автори листа визначили п’ять принципів, які, на їхню думку, мають посилити спільну зовнішню політику ЄС. Вони закликають держави діяти в межах щирої співпраці та взаємної солідарності, а замість блокування рішень частіше застосовувати механізм конструктивного утримання.

Крім того, країни пропонують не пов’язувати зовнішньополітичні рішення з питаннями, які не мають до них прямого стосунку. Ще дві пропозиції передбачають використання положень договорів ЄС для переходу від одностайності до кваліфікованої більшості, а також надання вагомого обґрунтування у разі заперечень проти такого кроку.

Правова база для всіх п’яти принципів уже існує. Лише від нас залежить, чи втілимо ми їх у життя та просунемо вперед нашу зовнішню політику.

– У спільному листі

Вето Угорщини та рішення щодо України

Заклик до реформи з’явився на тлі неодноразового використання Угорщиною права вето. Прем’єр-міністр Віктор Орбан застосовував цей механізм для отримання поступок і просування власних інтересів.

У березні Орбан заявив журналістам, що не підтримає рішення ЄС, пов’язані з інтересами України, доки не буде відновлено транзит російської нафти нафтопроводом “Дружба”.

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав блокування Угорщиною кредиту ЄС обсягом 90 мільярдів євро для України грубим порушенням лояльності між країнами-членами. Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що пов’язувати розблокування допомоги Україні з обставинами, які не залежать ані від ЄС, ані від Києва, є неприйнятним.

Ініціатива одинадцяти держав має на меті обмежити можливості для політичного блокування та зробити зовнішню політику Євросоюзу більш дієвою.

Можливо, вам буде цікаво:

• ЄС перевірив танкер «Сан» у Середземному морі через підозри у порушенні міжнародного права та зв’язках із російським тіньовим флотом.
• ЄС обговорює радикальну реорганізацію Європейської служби зовнішніх справ під керівництвом Каї Каллас, включно зі скороченням бюджету, делегацій і передачею функцій для швидшої реакції на кризи.
• ЄС розробляє механізми, які не дозволять новим членам відкотитися у реформах або зловживати правом вето, гарантуючи прозорість і стабільність процесу розширення.

The post Одинадцять країн ЄС закликали дозволити голосування більшістю у зовнішній політиці first appeared on Межа. Новини України..

Про це повідомляє Euronews.Група з 11 країн Європейського Союзу об'єднала зусилля, вимагаючи припинення "обструктивних" вето, які паралізували зовнішню діяльність ЄС останніми роками, стверджуючи, що принцип "щирої співпраці" має бути пріоритетним."Культура консенсусу в Союзі є важливим джерелом його легітимності. Тому ми продовжуємо прагнути до консенсусу, де це можливо", – йдеться у листі країн, адресованому Високому представнику Каї Каллас. - Але ми також повинні забезпечити, щоб ця культура консенсусу сприяла спільним діям, а не перешкоджала їм – інакше ми матимемо легітимність, але не матимемо сили".На думку ініціаторів листа, зовнішня діяльність Євросоюзу має справу з фундаментально зміненим ландшафтом, сформованим стратегічною конкуренцією, наростальною нестабільністю та спробами підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах."У цих умовах здатність Союзу захищати свої цінності та інтереси залежить від того, чи зможе він швидко та ефективно мобілізувати свою колективну політичну, економічну та дипломатичну вагу", - вважають автори листа.Лист підписали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція. Німеччина, найбільша держава-член, очолила заклики до реформування зовнішньої політики блоку.Лист є відкритим до підписання представниками інших країн — членів ЄС.Згідно з правилами ЄС, зовнішня політика суворо регулюється одностайністю, а це означає, що одна країна може в будь-який час "зв'язати руки" іншим 26 державам-членам, — додає видання, нагадавши недавні практики вето з боку Угорщини часів прем'єрства Віктора Орбана. 

"Футбол 24 " аналізує готовність українських тенісисток до Відкритого чемпіонату США, останнього мейджора у цьому сезоні. Еліна Світоліна, Марта Костюк, Дарія Снігур, Олександра Олійникова, Юлія Стародубцева, Ангеліна Калініна та Даяна Ястремська зіграють в основній сітці US Open 2026, який розпочнеться в Нью-Йорку у неділю, 30 серпня.
Світоліна та Монфіс зупинилися за крок від фіналу US Open 2026 – історичне досягнення Еліни
Утім, для першої ракетки України Еліни Світоліної американський мейджор вже стартував. І розпочався він з історичного досягнення, співавторкою якого вона стала разом зі своїм чоловіком Гаелем Монфісом у змаганнях змішаних пар Відкритого чемпіонату США. Як відомо, турнір у міксті вже другий рік поспіль проводиться у Нью-Йорку напередодні основних змагань та в особливому форматі. Світоліна та Монфіс вперше об’єдналися у дует на офіційному турніру і дійшли до півфіналу. Там їх зупинила пара Белінда Бенчіч – Флавіо Коболлі, яка у підсумку виграти трофей не змогла. Чемпіонами US Open 2026 у міксті стали чехи Кароліна Мухова та Якуб Меншик.
Еліна, попри невдачу в 1/2 фіналу змішаного розряду, стала лише другою українкою, якій вдалося на американському мейджорі дістатися у міксті цієї стадії. У 2021 році першою це зробила Даяна Ястремська. Тепер основна увага Світоліної зосереджена на одиночному розряді, де вона вже теж пробивалась до 1/2 фіналу. Було це у 2019-му, коли її у фінал не пустила Серена Вільямс (3:6, 1:6). У 2020-му Еліна грала у чвертьфіналі, що є її другим найкращим результатом в Нью-Йорку. Минулого року найкраща на сьогодні тенісистка України завершила US Open вже у 1/64 фіналу – сенсаційно поступилася представниці Угорщині Анні Бондар (2:6, 4:6).
Американську серію сезону 2026 Світоліна відкрила на турнірі WTA 500 у Вашингтоні. Там вона трішки розчарувала, бо зупинилася вже у чвертьфіналі, програвши філіппінській тенісистці Александрі Еалі. Потім в Еліни був півфінал на турнірі WTA 1000 у Торонто (Канада) з поразкою 3:6, 6:1, 3:6 від Іги Свьонтек. Далі українка провела одну зустріч на "тисячнику" у Цинциннаті, після чого відмовилася від гри в 1/16 фіналу та зосередилася на відновленні й підготовці до US Open 2026.
Тема відновлення є головною для Світоліної на нинішньому етапі кар’єрі. Юнацької зухвалості у неї вже немає, проте з'явився тверезий розрахунок та адекватна реакція на сигнали від організму. А він потребує якісного відновлення після навантажень на корті. Зараз Еліна вже має три зустрічі у міксті, але вони повноцінно компенсуються позитивними емоціями від виступу з Гаелем і результатом. Він приємний, хоча і не максимальний.
Багато що у виступі Світоліної на US Open 2026 буде залежати від сітки та готовності українки грати на межі можливого саме тоді, коли це потрібно. Вона може неприємно провалюватися, але здатна тримати темп протягом тривалого часу. Це важливий аспект на мейджорах, які тривають два тижні, та вимагають найкращої готовності у кожній зустрічі. Навіть з суперницями, які апріорі не мають бути проблемою. Це ж Grand Slam! Тим паче американський, який, до слова, проводиться на особливому харді, грати на якому непросто.
Якщо Еліна Світоліна впорається з емоціями і перебуватиме у хороших фізичних кондиціях, то він неї можна очікувати хорошого результату. Якого саме? Важко відповісти на це питання. Хотілося, щоб це був мінімум півфінал, а максимум – фінал чи то навіть довгоочікуваний самою тенісисткою трофей. Єдине, в чому можна не сумніватися на сто відсотків, – підтримка Світоліної в Україні. До слова, Еліна стартує на Відкритому чемпіонаті США проти Солани Сієрри (WTA № 87), першої ракетки Аргентини.
Марта Костюк, друга ракетка України, ще не має на Відкритому чемпіонаті США таких результатів, як у Світоліної. Її найкраще досягнення – це 1/8 фіналу, де вона грала минулого року, коли поступилася чеській тенісистці Кароліні Муховій (3:6, 7:6 (7:0), 3:6). Втім, то було рік тому, а поточний сезон у Костюк зовсім інший. Марта виграла Мастерс в Мадриді, виступала у півфіналах на Ролан Гаррос та Вімблдоні. З цього ряду випадає Відкритий чемпіонат Австралії, де Костюк програла представниці Франції Ельзі Жакемо вже у першому раунді (7:6 (7:4), 6:7 (4:7), 6:7 (7:10)). Але там все вирішилося на трьох тай-брейках – це була лотерея.
Серію турнірів напередодні US Open 2026 Костюк відкрила в Торонто, де провела три зустрічі. Зупинила її Іга Свьонтек (6:3, 1:6, 2:6), але Марта однозначно занесла собі в актив перемогу над грізною Медісон Кіз. Потім на аналогічному "тисячнику" в Цинциннаті українка дійшла до чвертьфіналу, де поступилася американці Коко Гофф (2:6, 2:6). Гофф потім не лише вийшла в фінал, а й забрала головний трофей турніру.
До слова, те ж саме відбулося у Торонто – Свьонтек стала чемпіонкою турніру. Цей факт може мало тішити Костюк, але він беззаперечно свідчить про її силу. Тут можна говорити і про потенціал, бо обидві поразки Марти сталися за її власних провальних дій. Передусім на подачі. Якщо проти польської тенісистки відсоток першої подачі у Костюк становив 65%, то проти американки він вже був лише 45%. Це не той показник, з яким можна розраховувати на перемоги над такими суперницями як Свьонтек та Гофф. А якщо ставити за мету брати великі трофеї, то таких опоненток треба бити – не варто сподіватися, що саме у них не піде гра і від цього будуть переможні дивіденди.
Марта Костюк на US Open 2026 має 11-й номер посіву та у першому раунді зустрінеться зі Сторм Гантер (Австралія, WTA № 169), однією з переможниць кваліфікації.
Вперше у своїй кар’єрі Дарія Снігур (WTA № 44) підходить до Відкритого чемпіонату США у статусі третьої ракетки України. Вона після Вімблдону зіграла на турнірі WTA 250 у Празі (Чехія), де могла взяти трофей, але поступилась у фіналі представниці Австрії Ліллі Таггер (6:7 (3:7), 2:6). Потім Снігур на Мастерсі в Цинциннаті обіграла Юлію Стародубцеву (6:4, 6:3) та поступилася Медісон Кіз (6:3, 3:6, 3:6).
Перемога над Стародубцевою та виграш одного сету у Кіз налаштовують на приємні результати від Дарії у Нью-Йорку. Лише є один нюанс – Снігур дуже не пощастило з жеребкуванням. У першому раунді на Дарію чекає Діана Шнайдер, 15-та ракетка посіву. Суперниця – непроста, але принципова. Можливо, останнє мобілізує українку на приємну сенсацію. Як не згадати, що на Вімблдоні 2026 Снігур на старті шокувала Еліну Світоліну (7:5, 6:2), яка мала на турнірі восьмий номер посіву.
Олександра Олійникова (WTA № 46), четвертий номер українського рейтингу, в основній сітці Відкритого чемпіонату США ще ніколи не грала. Свої виступи на мейджорах вона, як відомо, розпочала лише цього сезону. Найкращий результат показала на Ролан Гаррос, де одразу вийшла в третій раунд.
Напередодні US Open 2026 Олійникова зіграла одразу у шести турнірах – у Бостаді (Швеція), Ясси (Румунія), Гамбурзі (Німеччина), Торонто (Канада), Цинциннаті (США) та Монтерреї (Мексика). Загалом вона провела 13 зустрічей, сім з яких виграла. У Нью-Йорку Олександра розпочне мейджор матчем проти американки Різ Брантмаєр (WTA № 425). Українка мала б пробитись у другий раунд. Більше? Далі за сіткою буде Александра Еала, 17-та ракетка турніру. Висновки можете зробити самі.
Ангеліна Калініна (WTA № 49) вшосте в кар’єрі зіграє на Відкритому чемпіонаті США. У 2023 році вона дійшла до 1/16 фіналу, а у 2022, 2024, 2025 та 2026 роках вибувала на стадії 1/64 фіналу. Цього року Ангеліна у першому раунді зустрінеться з Хімено Сакацуме (Японія, WTA № 144), однією з переможниць кваліфікації. Хочеться вірити, що майбутня суперниця не завадить Калініній розпочати US Open 2026 з перемоги.
Під час підготовки до американського мейджора українка зіграла у чотирьох турнірах, провела 7 зустрічей, з яких виграла три. На турнірах в Ясси та Торонто Ангеліна поступалася одразу на старті.
Юлія Стародубцева (WTA № 74) цього літа переживає приємний та водночас складний етап своєї кар'єри. На початку липня вона та Надія Кіченок відвідали весілля колишньої російської тенісистки Дар’ї Касаткіної з екс-фігуристкою з Росії Наталією Забіяко. На заході також були присутні так звані "нейтральні" російські тенісистки, які підтримують війну проти України. Ця подія, не варто сумніватися, стала для Стародубцевої дуже радісною. Але на корті паралельно вона втратила майже всю свою потужність.
Одразу після Вімблдону Юлія на турнірі в Ноттінгемі переграла представницю Австралії Маю Джойнт (6:7 (8:10), 7:5, 6:4) та пішла у піке поразок – у шести зустрічах поспіль Стародубцева поступалася. Чорну смугу вона перервала на турнірі WTA 500 у мексиканському Монтерреї. Там Стародубцева переграла Ліллі Таггер (6:3, 6:4) та представницю Індонезії Дженіс Тжен (6:4, 6:3), але поступилася бельгійській тенісистці Елізе Мертенс (1:6, 4:6), залишившись за бортом півфіналу.
Згідно з жеребкуванням US Open 2026, у першому раунді на Стародубцеву чекає німкеня Елла Зайдель (WTA № 124). Тут від прогнозів варто взагалі утриматися, бо Юлія зараз, нагадаємо, дуже непередбачувана. Можливо, вона згадає радісні миттєвості російського весілля, де була нещодавно, та знову підхопить "синдром невдач". Складно сказати.
Даяна Ястремська (WTA № 112) є єдиною представницею України на цьогорічному US Open, яка не входить у топ-100 світового рейтингу. На жаль, вона цього року поступово здає свої позиції. На старті американського мейджора Даяна, як Марта Костюк та Ангеліна Калініна, зіграє з однією з переможниць кваліфікації – Лукрецією Стефаніні (Італія, WTA № 119). Статус суперниці зовсім не гарантує Ястремській путівку в другий раунд турнірі – за неї українській тенісистці ще доведеться поборотися. Передусім через те, що Даяна зараз не в оптимальній формі. Причина – травма, через яку вона пропустила нещодавно майже півтора місяця.
Напередодні Відкритого чемпіонату США Ястремська зіграла лише на двох турнірах після свого відновлення та зазнала двох поразок у двох зустрічах. Скромно. Але мейджор – є мейджор. Можливо, Даяна ще зможе покращити свої кондиції та здивує чимось приємним.
Дуже хотіли потішити українських прихильників тенісу Анастасія Соболєва, Вероніка Подрез та Віталій Сачко, перша ракетка країни серед чоловіків. Вони вийшли на старт кваліфікації US Open 2026 та билися за путівку в основну сітку. На жаль, успіхом їхні кампанії не завершилися. Соболєва у першому раунді не впоралася з так званою "нейтральною" Алєксандрою Шубладзе (7:6 (7:0), 1:6, 4:6). Подрез здолала американку Керолайн Доулхайд (6:2, 0:6, 6:3), але потім програла Б’янці Андреєску (0:6, 3:6), яка є чемпіонкою Відкритого чемпіонату США 2019 року.
Сачко виграв у бельгійця Готьє Онклена (7:5, 7:5), що стало для українця першою в кар’єрі перемогою у кваліфікації американського мейджора, а потім поступився іспанцю Пабло Льямасу Руїсі (2:6, 6:4, 6:7 (11:13).
Світоліна та Монфіс дізналися свій заробіток за півфінал у міксті на US Open 2026
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24
Футбол 24

У п'ятницю, 21 серпня, розпочнеться жіночий чемпіонат Європи з волейболу. Турнір відбудеться у чотирьох країнах: Азербайджані, Швеції, Туреччині та Чехії.
Збірна України потрапила до групи B, де їхніми суперницями будуть національні команди Чехії, Австрії, Сербії, Болгарії та Греції. Матчі за участі "синьо-жовтих" відбудуться у чеському місті Брно.
"Синьо-жовті" стартують зустріччю з волейболістками з Болгарії. Потім їх чекатиме гра проти Греції. Надалі збірна України зійдеться на паркеті з австрійками, чешками, а в останньому турі – дуель проти сербок.
Календар жіночої збірної України на Євро-2026
21.серпня, 18:00. Болгарія – Україна 3:0
22 серпня, 17:00. Україна – Греція 2:3
24 серпня, 17:00. Україна – Австрія 3:0
25 серпня, 20:00. Чехія – Україна 3:1
27 серпня, 17:00. Україна – Сербія 0:3
Повний календар групи B (Чехія, Брно)
21 серпня, 17:00. Австрія – Сербія 0:3
21 серпня, 18:00. Болгарія – Україна 3:0
21 серпня, 23:00. Чехія – Греція 3:1
22 серпня, 18:00. Україна – Греція 2:3
22 серпня, 21:00. Австрія – Чехія 0:3
23 серпня, 18:00. Греція – Болгарія 3:1
23 серпня, 21:00. Чехія – Сербія 1:3
24 серпня, 18:00. Україна – Австрія 3:0
24 серпня, 21:00. Сербія – Болгарія 3:0
25 серпня, 18:00. Греція – Австрія 3:1
25 серпня, 21:00. Чехія – Україна 3:1
26 серпня, 18:00. Австрія – Болгарія 2:3
26 серпня, 21:00. Сербія – Греція 3:0
27 серпня, 18:00. Україна – Сербія 0:3
27 серпня, 21:00. Чехія – Болгарія 3:0
Календар групи A (Туреччина, Стамбул)
21 серпня, 20:00. Туреччина – Латвія 3:0
22 серпня, 17:00. Німеччина – Словенія 0:3
22 серпня, 20:00. Угорщина – Польща 0:3
23 серпня, 17:00. Латвія – Німеччина 1:3
23 серпня, 19:00. Словенія – Туреччина 1:3
24 серпня, 18:00. Польща – Латвія 3:1
24 серпня, 21:00. Угорщина – Туреччина 0:3
25 серпня, 17:00. Польща – Словенія 3:0
25 серпня, 17:00. Угорщина – Німеччина 0:3
26 серпня, 19:00. Німеччина – Туреччина 1:3
26 серпня, 19:00. Угорщина – Латвія 2:3
27 серпня, 15:00. Польща – Німеччина 3:0
28 серпня, 20:00. Словенія – Угорщина
28 серпня, 18:00. Туреччина – Польща
Календар групи C (Азербайджан, Баку)
21 серпня, 18:00. Азербайджан – Португалія 3:1
22 серпня, 15:30. Бельгія – Іспанія 3:2
22 серпня, 17:30. Румунія – Нідерланди 2:3
23 серпня, 15:30. Португалія – Бельгія 0:3
23 серпня, 17:30. Іспанія – Азербайджан 0:3
24 серпня, 15:30. Нідерланди – Португалія 3:0
24 серпня, 18:30. Азербайджан – Румунія 3:2
25 серпня, 15:30. Румунія – Бельгія 0:3
25 серпня, 18:30. Нідерланди – Іспанія 3:0
26 серпня, 15:30. Іспанія – Португалія 1:3
26 серпня, 18:30. Бельгія – Азербайджан 3:0
27 серпня, 15:30. Нідерланди – Бельгія 2:3
27 серпня, 18:30. Португалія – Румунія 3:2
28 серпня, 15:30. Іспанія – Румунія
28 серпня, 18:30. Азербайджан – Нідерланди
Календар групи D (Швеція, Гетеборг)
21 серпня, 14:00. Франція – Словаччина 3:0
21 серпня, 17:00. Хорватія – Італія 0:3
21 серпня, 20:00. Швеція – Чорногорія 3:0
22 серпня, 15:00. Італія – Чорногорія 3:0
22 серпня, 18:00. Словаччина – Швеція 2:3
23 серпня, 17:00. Франція – Хорватія 3:0
23 серпня, 19:00. Швеція – Італія 0:3
24 серпня, 17:00. Хорватія – Словаччина 3:2
24 серпня, 20:00. Франція – Чорногорія 0:3
25 серпня, 20:00. Швеція – Хорватія 3:2
25 серпня, 17:00. Італія – Словаччина 3:0
26 серпня, 17:00. Чорногорія – Словаччина 0:3
26 серпня, 17:00. Італія – Франція 1:3
27 серпня, 20:00. Швеція – Франція 1:3
27 серпня, 20:00. Хорватія – Чорногорія 3:2
Для жіночої збірної України це буде десятий чемпіонат Європи в історії. Найкращим показником є "бронза" ЧЄ-1993. У 2001-му українки дісталися півфіналу.
На попередній континентальній першості, яка проходила в 2023, українки вибули в 1/8 фіналу, поступившись команді Чехії з рахунком 2:3.

За підсумками матчів-відповідей раунду плейоф кваліфікації Ліги конференцій, які відбулися 26 та 27 серпня, визначилися всі 36 учасників загального етапу турніру сезону-2026/27.
24 команди здобули путівки до основного етапу безпосередньо з раунду плейоф Ліги конференцій. Ще 12 клубів потрапили до турніру після вильоту з кваліфікації Ліги Європи.
Всі учасники загального етапу Ліги конференцій-2026/27
Албанія: Егнатія
Англія: Брайтон
Андорра: Інтер Ескальдес
Бельгія: Гент, Сент-Трюйден
Болгарія: ЦСКА Софія
Боснія і Герцеговина: Борац Баня-Лука
Гібралтар: Лінкольн Ред ІмпсГреція: Панатінаїкос
Грузія: Іберія 1999
Данія: Копенгаген, Мідтьюлланд, Норшелланн, Орхус
Іспанія: Хетафе
Італія: Аталанта
Казахстан: Кайрат
Кіпр: Пафос
Латвія: Рига
Литва: Кауно Жальгіріс
Нідерланди: Аякс, Твенте
Німеччина: Фрайбург
Норвегія: Бранн
Португалія: Брага
Румунія: Університатя Крайова
Сербія: Црвена Звезда
Туреччина: Трабзонспор
Фінляндія: КуПС
Франція: Монако
Хорватія: Хайдук
Чехія: Яблонець
Швейцарія: Лугано, Тун
Шотландія: Гартс
Швеція: М'єльбю
Жеребкування загального етапу Ліги конференцій відбудеться у п'ятницю, 28 серпня. Початок – о 14:00 за київським часом. Усі 36 команд дізнаються своїх суперників на цій стадії змагань, матчі якої розпочнуться 15 жовтня.
Як відомо, Україна не матиме своїх представників у загальному етапі Ліги конференцій сезону-2026/27. Черкаський ЛНЗ та житомирське Полісся припинили виступи в турнірі на другому кваліфікаційному етапі.
Раніше стали відомі учасники загального етапу Ліги чемпіонів та Ліги Європи.

У четвер, 27 серпня, відбулись матчі-відповіді фіналу кваліфікації Ліги Європи сезону-2026/27.
Польська Ягеллонія і в другому матчі переграла грузинську Іберію 1999 Андрія Демченка та вийшла в основний етап Ліги, колектив українця виступить у Лізі конференцій.
Зазначимо, що вперше за 22 сезони грузинський клуб візьме участь в основному етапі єврокубків. Останнім представником країни на цій стадії турніру було тбіліське Динамо у розіграші Кубка УЄФА-2004/05.
Олександр Романчук та його Універсітатя Крайова вилетіли до Ліги конференцій, поступившись на виїзді Арарату в додатковий час. Нападник господарів Сандро Ліма схибив з обох позначок, але після другого удару все ж добив м'яч у сітку з лінії воріт.
Вікторія Пльзень створила божевільний камбек проти Црвени Звезди, відігравшись після поразки 0:3 у першому матчі та вибивши сербів з Ліги Європи.
Бенфіка вдруге впевнено здолала данський Орхус. Анатолій Трубін залишився в запасі, а ось Георгій Судаков вийшов у стартовому складі "орлів" і відіграв 65 хвилин.
Руслан Малиновський підвів Трабзонспор, отримавши пряму червону картку вже на 13-й хвилині після втручання ВАР. Турки, опинившись у меншості поступились з рахунком 0:4, пізніше отримавши ще одне вилучення.
Український нападник Данило Сікан знову відзначився голом у матчі з Кайратом. Бельгійці матч-відповідь завершили з рахунком 3:0.
Ліга Європи-2026/27Кваліфікація, фінал27 серпня
Іберія 1999 (Грузія) – Ягеллонія (Польща) 1:2 (1:1)
(перший матч 0:4)
Голи: 0:1 – 31 Імас (пен), 1:1 – 35 Начкебія, 1:2 – 70 Клюнге
Арарат-Вірменія (Вірменія) – Університатя Крайова (Румунія) 1:0 (0:0)
(перший матч 0:0)
Гол: 1:0 - 90 8 Ліма
На 90 8-й хвилині Сандро Ліма не реалізував пенальті
Вікторія Пльзень (Чехія) – Црвена Звезда (Сербія) 5:1 (1:1)
(перший матч 0:3)
Голи: 1:0 - 8 Пекло, 1:1 - 11 Іванич, 2:1 - 58 Вишинський (з пенальті), 3:1 - 63 Грошовскі, 4:1 - 90 4 Кабонго (з пенальті), 5:1 - 96 Крчик
Вилучення: Букарі (53)
На 51-й хвилині Аду не реалізував пенальті
Жальгіріс Каунас (Литва) – Бешикташ (Туреччина) 1:0 (0:0)
(перший матч 0:3)
Голи: 1:0 - 64 Ренан Олівейра
Зальцбург (Австрія) – М'єльбю (Швеція) 3:0 (0:0)
(перший матч 1:0)
Голи: 1:0 - 61 Конате, 2:0 - 67 Конате, 3:0 - 80 Табакович
Ліллестрем (Норвегія) – КФ Егнатія (Албанія) 2:1 (0:1)
(перший матч 0:0)
Голи: 0:1 - 32 Сота, 1:1 - 82 Фосс, 2:1 - 94 Ольсен
Омонія (Кіпр) – Сінт-Трейден (Бельгія)
(перший матч 0:1)
Голи: 1:0 - 16 Діоні (пенальті), 2:0 - 29 Діоні, 2:1 - 33 Себауї (пенальті), 3:1 - 50 Діоні, 4:1 - 82 Панайоту, 4:2 - 90 2 Себауї
Орхус (Данія) — Бенфіка (Португалія) 1:3 (0:1)
(перший матч 1:3)
Голи: 0:1 - 19 Престіанні, 0:2 - 55 Сілва, 1:2 - 60 Карстенсен, 1:3 - 61 Престіанні
Тун (Швейцарія) — Лех Познань (Польща) 2:2 (2:1)
(перший матч 0:7)
Голи: 0:1 - 17 Гумний, 1:1 - 22 Ленген, 2:1 - 43 Дурсун, 2:2 - 68 Валемарк
ЦСКА Софія (Болгарія) — ОФІ Крит (Греція) 0:2 (0:1)
(перший матч 0:3)
Голи: 0:1 - 36 Нусс, 0:2 - 78 Теодосулакіс
Андерлехт (Бельгія) — Кайрат Алмати (Казахстан) 3:0 (1:0)
(перший матч 3:0)
Голи: 1:0 - 45 2 Цветкович, 2:0 - 53 Сікан, 3:0 - 71 Б'янкон
Ференцварош (Угорщина) - Трабзонспор (Туреччина) 4:0 (1:0)
Голи: 1:0 - 19 О'Дауда, 2:0 - 54 Корбу, 3:0 - 59 Деле (пен), 4:0 - 86 Лістеш
Вилучення: Малиновський (13), Лопес Кабрал (57)
Напередодні визначилися усі учасники основного етапу Ліги чемпіонів сезону-2026/27.

Київстар першим серед українських операторів запускає послугу «SIM для подорожей» — це окрема eSIM, призначена виключно для мобільного інтернету в роумінгу. Вона працює у 38 країнах світу та дозволяє користуватися інтернетом без регулярної абонплати — клієнт сплачує лише за обраний пакет гігабайтів. Що таке «SIM для подорожей» та як вона працює Тільки інтернет: це окрема eSIM із новим номером, створена виключно для мобільного інтернету за кордоном, вона не передбачає можливості здійснювати дзвінки або надсилати SMS. Гнучкі пакети: користувачі самостійно обирають необхідний обсяг трафіку — 5, 10, 20 або 40 ГБ — і сплачують виключно за нього. Доступність для всіх: скористатися цією eSIM можуть не лише клієнти Київстар, послуга доступна й абонентам інших мобільних операторів. Як підключити послугу Щоб скористатися «SIM для подорожей», необхідно придбати її в інтернет-магазині «Київстар». Далі потрібно встановити eSIM на смартфон, що підтримує цю технологію, та активувати її. Після цього мобільним інтернетом у роумінгу можна користуватися у всіх країнах, де доступна ця послуга. Географія покриття «SIM для подорожей» працює у 38 країнах. Зокрема: в Австрії, Азербайджані, Бельгії, Болгарії, Великій Британії, Греції, Данії, Естонії, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Італії, на Кіпрі, в Латвії, Литві, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Мальті, Молдові, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, ОАЕ, Польщі, Південній Кореї, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії, США, Туреччині, Угорщині, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії та Швеції. Послуга також діє у Гваделупі, Мартиніці та Французькій Гвіані. В окремих країнах покриття охоплює популярні острови та території, серед яких Канарські й Азорські острови, Мадейра, Корсика, Ібіца, Ватикан і Сан-Марино. «Мобільний інтернет є однією з основних потреб українців за кордоном. Тому ми хочемо дати користувачам простий вибір: окрему eSIM для подорожей, за якою вони сплачують лише за необхідний пакет інтернету. Важливо, що скористатися цим рішенням можуть не лише абоненти Київстар, а й користувачі інших мобільних операторів», — зазначив CEO «Київстар» Олександр Комаров. Інші можливості роумінгу від Київстар Компанія продовжує розвивати послуги для абонентів за кордоном та розширювати технологічні можливості роумінгу. Наразі абонентам доступна технологія VoLTE у роумінгу, що забезпечує голосові виклики через мережі 4G, а також 5G-роумінг у десятках країн світу. Крім того, клієнти можуть користуватися послугою «Роумінг як вдома», яка дозволяє використовувати мобільний зв’язок за кордоном на умовах, наближених до домашнього тарифу. Застереження Ця новина містить «заяви щодо майбутнього», як це визначено в Розділі 27А Закону США про цінні папери 1933 року (із змінами) та Розділі 21Е Закону США про біржову діяльність 1934 року (із змінами). Такі заяви щодо майбутнього включають, але не обмежуються, твердженнями, що стосуються, серед іншого,  про запуск окремої eSIM для подорожей у роумінгу. Існує численна кількість ризиків та невизначеностей, які можуть призвести до суттєвого відхилення фактичних результатів і показників від тих, що зазначені в таких заявах, включаючи ризики, пов’язані із запуском окремої eSIM для подорожей у роумінгу, а також інші ризики, розглянуті в розділі «Фактори ризику», що міститься у фінальному документі, поданому групою Kyivstar Group до Комісії з цінних паперів та бірж США («SEC») 13 березня 2026 року (із змінами та доповненнями час від часу), а також у будь-яких наступних поданнях групи Kyivstar Group до SEC.Заяви щодо майбутнього, наведені в цьому матеріалі, є актуальними лише станом на дату його оприлюднення. Група Kyivstar не бере на себе жодних зобов’язань щодо їх оновлення або перегляду, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.Спорт в Україні – це явище, яке здатне об'єднувати людей – як у миті легендарних перемог, так і в часи прикрих поразок. Спорт став однією з найяскравіших візитівок нашої держави у світі – від перших олімпійських медалей під синьо-жовтим прапором до тріумфів, які об’єднували мільйони людей у моменти радості та віри.33 найкращі спортсмени в історії України"Чемпіон" спробував згадати найяскравіші миттєвості українського спорту у форматі "один рік – одна подія". Це не просто перемоги чи рекорди, це символи епохи, які показують шлях країни та силу її чемпіонів.Цей текст – це не рейтинг і не істина в останній інстанції. Це привід нагадати, що попри всі негаразди та труднощі, український спорт живе, а українські спортсмени продовжують підкорювати найбільші арени світу.













Читайте також :


Відео

Фото






Як здобувалася футбольна незалежність: підніжки Росії, незграбність Баннікова і дебют у формі Інтера







1992. Перший гімн України на Олімпіаді

Зважаючи на те, що заснований у 1990 році НОК України ще не став повноцінним членом міжнародної спільноти, українські спортсмени на Олімпіаді-1992 у Барселоні виступали в об'єднаній команді й під прапором МОК. Але для переможців індивідуальних змагань дозволили включити гімн рідної країни та вже 29 липня над Барселоною звучав Гімн України після перемоги Олега Кучеренка у фіналі з греко-римської боротьби. Наступного дня славень звучав на честь звитяги гімнастки Тетяни Гуцу.











1993. Рекорд Сергія Бубки в Донецьку

Сергій Бубка став першим легкоатлетом, якому підкорилася висота вище 6 метрів у стрибках з жердиною. З 1985 року Бубка вперше взяв планку в шість метрів і рік у рік ставив все нові рекорди. В 1993 році на змаганнях у Донецьку спортсмен стрибнув на рекордні 6,13 м у приміщенні. Це досягнення протрималося майже 21 рік і було побито французом Рено Лавіллені у 2014 році, також у Донецьку.











1994. Олімпійське золото Оксани Баюл

На Олімпійських іграх в Ліллегаммері фігуристка Оксана Баюл стала першою офіційною золотою медалісткою для незалежної України. В 1992 році українці вже брали "золото" в Барселоні, але тоді виступи проводилися під нейтральним прапором, тому саме Баюл заведено вважати першою. Після завершення довільної програми Оксана не змогла стримати емоції, розплакавшись у прямому етері.























Читайте також :


Фото






"Сиджу в колготках і дивлюсь, як по них тече кров". Як Оксана Баюл принесла Україні перше золото Олімпійських ігор







1995. Світовий рекорд Інеси Кравець

Дніпрянка Інеса Кравець на чемпіонаті світу у шведському Гетеборзі відлетіла на космічні 15,50 у потрійному стрибку, перевершивши попередній світовий рекорд одразу на 39 см. Рекорд Кравець став одним із найбільш довготривалих в історії королеви спорту. Лише на Олімпійських іграх у Токіо венесуелка Юлімар Рохас зуміла покращити результат українки.











1996. Олімпійські ігри в Атланті

Ігри в Атланті стали першими літніми для українських спортсменів з оголошення Незалежності. У медальному заліку українці посіли 9 місце. У доробку "синьо-жовтих" спортсменів 23 медалі: 9 золотих, 2 срібні та 13 бронзових. Перше історичне "золото" здобув борець греко-римського стилю В’ячеслав Олійник, останню в Атланті – Володимир Кличко.



Володимир Кличко із золотом Атланти-1996




1997. Нищівна перемога Динамо над Барселоною

Восени 1996-го немов грім серед ясного неба пролунала новина про повернення в Динамо Валерія Лобановського. Легендарний тренер очолив Динамо 1 січня 1997 року, а вже восени кияни гучно увірвалися в Лігу чемпіонів, за підсумками групового етапу вийшли в плейоф, а апогеєм всього цього стало приниження Барселони. Динамівці двічі знищили каталонців із загальним рахунком 7:0. А уся футбольна Європа знову почала говорити про геній славетного тренера.











1998. Перемога збірної України з футболу над Росією

Майже 27 років тому, 5 вересня 1998-го, на НСК Олімпійський збірна України здобула одну з найважливіших і найбільш емоційних перемог у своїй історії. Понад 80 тисяч глядачів, голи Попова, Скаченка та Реброва (у відповідь були м’ячі Варламова та Онопка) назавжди увійшли в історію вітчизняного футболу. Згодом, через рік, у Москві гол Шевченка поставить на коліна Філімонова та "Лужники", залишивши збірну Росії поза плейоф Євро-2000.











1999. Динамо в півфіналі Ліги чемпіонів

Легендарний сезон столичного клубу в історії незалежної України. Динамо розпочало кампанію з першого кваліфікаційного раунду, обігравши валлійський Баррі Таун 8:0 (другий матч 2:1). Далі була важка дуель зі Спартою, в якій кияни перемогли лише по пенальті.

У групі кияни виглядали явно цікавіше, хоча початок був таким собі – два очки в трьох стартових турах. Але потім перемоги над Арсеналом, Панатінаїкосом та Лансом вивели команду Лобановського у чвертьфінал! А фантастичні 1:1 та 2:0 проти мадридського Реала – до півфіналу.





Getty Images




Та команда заслуговувала на фінал, і 3:1 проти Баварії по ходу першого матчу є яскравим тому підтвердженням. На жаль, мюнхенці вирвали нічию, а у матчі-відповіді перемогли 1:0. Шевченко ж тоді став найкращим бомбардиром турніру й відправився до Мілана.











2000. Срібло жіночого чемпіонату Європи з гандболу

Друге місце на континентальній першості у Румунії поки є найвищим досягненням жіночої збірної України з гандболу. Під керівництвом Леоніда Євтушенка національна команда виграла свою групу у фінальній частині та вийшла на Росію у півфіналі. У принциповому матчі українки перемогли 28:24, а рефері двічі діставав червону картку. Битву за "золото" збірна України програла угоркам лише в екстратаймі! Основний час зафіксував рахунок 26:26, а фінальний – 30:32.











2001. Медведенко вперше став чемпіоном НБА2001 рік ознаменувався історичною подією для нашого спорту: вперше український баскетболіст став чемпіоном НБА – найпрестижнішої ліги світу. Це досягнення підкорилося центровому Станіславу Медведенку, який виступав за Лос-Анджелес Лейкерс, де грали легендарні Шакіл О’Ніл та Кобі Браянт. І нехай наш баскетболіст мав тоді не так і багато ігрового часу, але отримав чемпіонський перстень за перемогу в НБА.


Станіслав Медведенко


Getty Images



До речі, у 2002-му Лейкерс з українським центровим у складі повторили свій історичний успіх. Ще ціннішими обидва чемпіонські персні робить те, що Медведенко продав їх на благодійному аукціоні, а кошти пішли на підтримку постраждалим від війни. Понад 20 років Станіслав був єдиним українцем, який вигравав НБА. І лише у 2024 році це досягнення зумів повторити Святослав Михайлюк.












Читайте також :


Фото






Слава Медведенко: Ще у 2004 році мені потрібно було йти з Лейкерс







2002. Пономарьов переміг Іванчука і став першим українським чемпіоном світу з шахів
З 27 листопада по 23 грудня тривав матч за чемпіонство світу з шахів, у якому зустрілись Руслан Пономарьов та Василь Іванчук. Примітно, що сам поєдинок відбувався у Москві й уперше в історії фіналістами були двоє українців. Тоді ФІДЕ тільки шукало оптимальне рішення для визначення найкращого шахіста світу – турнір відбувався за нокаут-системою, а фінал грався протягом вісьмох партій.



Василь Іванчук та Руслан Пономарьов




У підсумку, Пономарьов у прагматичному та надійному стилі переграв Іванчука та став першим українцем – чемпіоном світу з шахів. До того ж, Пономарьов був наймолодшим в історії чемпіоном світу, здобувши звання у віці 18 років – його було побито лише у 2024-му Гукешем Доммараджу. Серед чоловіків Україна після цього не мала представників у фінальному матчі, а серед жінок чемпіонками ще ставали Марія Музичук (2015) та Анна Ушеніна (2012).
2003. Бій Віталія Кличка з Ленноксом Льюїсом

21 червня 2003 року Віталій Кличко та Леннокс Льюїс провели один із найкращих боїв важкої ваги у 21 сторіччі. Українець дізнався про поєдинок лише за 12 днів, однак зумів влаштувати справжню рубку британському чемпіону. Попри технічну поразку (рефері зупинив бій через глибоке розсічення), публіка вважала переможцем киянина, який, до речі, лідирував на суддівських записках на момент зупинки бою.Цікаві подробиці про бій читайте в матеріалі Максима Розенка.











2004. Андрій Шевченко отримав Золотий м'яч

Восени 2004-го видання France Football оголосило Андрія Шевченка новим володарем Золотого м’яча. Український нападник Мілана випередив в опитуванні португальця Деко та бразильця Роналдінью. У 2004-му Мілан із Шевченком виграли Серію А, що і стало вирішальним у визначенні найкращого футболіста Європи.



Андрій Шевченко


Getty Images




2005. Сергій Дзінзірук став чемпіоном світу

Наприкінці 2005 року Сергій Дзінзірук став чемпіоном світу за версією WBO в першій середній вазі (до 69,8 кг), перемігши тогочасного володаря титулу Даніеля Сантоса з Пуерто-Рико. Українець відправив суперника в нокдаун у восьмому раунді, проте Сантос зумів піднятися. За підсумком бою судді віддали перемогу і пояс Дзінзіруку. Наступні п’ять років Сергій успішно проводив захист титулу.











2006. Україна дійшла до 1/4 чемпіонату світу з футболу

Чемпіонат світу 2006 став для України першим великим футбольним турніром: після невдалих спроб у відборах, команда Олега Блохіна напряму здобула путівку, випередивши у кваліфікації зокрема Грецію, яка була чинним чемпіоном Європи. У групі після 0:4 від Іспанії "синьо-жовті" реабілітувалися перемогами над Саудівською Аравією (4:0) і Тунісом (1:0), вийшовши в плейоф. А в 1/8 фіналу проти Швейцарії долю путівки до чвертьфіналу визначила серія пенальті: Шовковський відбив два удари, ще один влучив у поперечку – 3:0 – Україна у вісімці найсильніших збірних планети.











2007. Бронза Андрія Дериземлі на чемпіонаті світу з біатлону

Український біатлон довгий час асоціювався з жіночими успіхами – це частково пояснюється тим, що у чоловічому конкуренція завжди зашкалювала. Проте це не завадило Андрію Дериземлі вписати своє ім'я в історію, ставши бронзовим призером спринту на чемпіонаті світу, що проходив в Антгольц-Антерсельві. За 4 роки до того Андрій виграв на італійській трасі золоту медаль Кубку світу, тріумфувавши в мас-старті, тож сенсаційним той успіх точно не був.


Андрій Дериземля


Getty Images




2008. Золото українських шаблісток на Іграх у Пекіні

Жіноча збірна України з фехтування на шаблях у фіналі Олімпійських ігор у Пекіні протистоїть господаркам і фавориткам турніру. Рахунок 40:35 на користь китаянок. Останній двобій. У вирішальний момент на доріжку виходить 17-річна Ольга Харлан і наносить 9 (!) уколів поспіль. Україна уже попереду – 44:40. Домашні трибуни женуть китаянок уперед, тиснуть на юну українку і, здавалося б, зуміли зламати її психологію – 44:44. Проте Харлан була зовсім іншої думки. Вирішальний укол – і золоті медалі в українок. Саме 14 серпня 2008 року світ дізнався про "Вовченя з Миколаєва".



Ольга Жовнір, Ольга Харлан, Галина Пундик та Олена Хомрова


Getty Images




2009. Шахтар виграв Кубок УЄФА

У сезоні 2008/09 відбувся останній розіграш Кубку УЄФА, який з нового сезону став відомою зараз Лігою Європи. Той сезон запам’ятався вболівальникам виступами українських клубів, які високо піднялися по сітці, а донецькому Шахтарю вдалося підняти трофей над головою. До Кубку УЄФА "гірники" перейшли з Ліги чемпіонів і розпочали виступи одразу з 1/16 фіналу.

Шляхом до успіху команда Луческу пройшла Тоттенгем, московський ЦСКА, Марсель та Динамо Київ в епічній дуелі (1:1, 1:2). У фіналі був Вердер, гол Жадсона на 97-й і сльози радості українських футбольних уболівальників.











2010. Українці вдруге виграли Шахову ОлімпіадуУ 2010 році українські шахісти знову тріумфували у Росії – на цей раз національна команда на чолі з Василем Іванчуком за першою шахівницею впевнено виграла Олімпіаду. На турнірі "жовто-синіх" представляли також вже ексчемпіон світу Руслан Пономарьов, Павло Ельянов та Олександр Моїсеєнко, а Заур Мамедов був резервістом. Збірна України пройшла турнір дуже впевнено, не зазнавши жодної поразки за 11 турів – 19 очок з 22 можливих. Ще один приємний момент змагання – роком раніше Сергій Карякін змінив громадянство на російське та разом зі своєю збірною залишився позаду на другому місці.










2011. Брати Клички зібрали всі чемпіонські пояси

2 липня в Гамбурзі Володимир Кличко переміг британця Девіда Хея та відібрав у того пояс WBA. Отже, головна мрія Кличків – зібрати в себе усі найпрестижніші чемпіонські пояси у важкій вазі – стала реальністю. Володимир – чемпіон за версіями WBA, WBO та IBF, Віталій – WBC. І хоча жоден з Кличків так і не став абсолютним чемпіоном, для них, вочевидь, ця формальність була не настільки важливою, як розділити тріумфальну мить із братом.



Віталій та Володимир Клички


Getty Images




2012. Євро-2012 в Україні

Восени 2007 року УЄФА ухвалила рішення про проведення Євро-2012 в Україні та Польщі. Попри невдалий виступ "синьо-жовтих", той турнір назавжди залишиться у спогадах, а перемога в стартовому матчі над шведами з дублем Шевченка золотими літерами вписана в літопис вітчизняного футболу.



Андрій Шевченко святкує гол у ворота збірної Швеції на Євро-2012


Getty Images




2013. Донбас виграв Континентальний кубок

На початку 2013 року Донецьк приймав суперфінал Континентального кубку, а ХК Донбас потрапив до суперфіналу як команда-господар турніру. Основним суперником був французький Руан, якому донеччани програли в суперфіналі рік перед цим 2:5. Також до фіналу вийшли переможці попередніх раундів італійський Больцано та Металург з Білорусі. Жодних шансів команда з Донецька не залишила своїм опонентам: три перемоги з різницею 11:1! В останньому турі був знищений той же Руан 7:1.











2014. Золото українських біатлоністок на Олімпіаді в Сочі

У 2014 році українські біатлоністки Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна виграли золоті медалі в жіночій естафеті на Олімпійських іграх 2014, що проходили у російському Сочі. Українки, поєднавши влучну стрільбу з хорошим лижним ходом, підтвердили статус одних із фавориток і подарували уболівальникам неймовірні емоції та історичну першу золоту олімпійську нагороду для України.



Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна


Getty Images




2015. Дніпро у фіналі Ліги Європи

2015 рік знаменувався єврокубковою казкою Дніпра. Перед цим восени команда Мирона Маркевича невдало стартувала у кваліфікації Ліги чемпіонів, потім не без фарту вийшла з групи Ліги Європи. Проте на стадії плейоф набрала неймовірних обертів, залишивши за бортом турніру Олімпіакос, Аякс, Брюгге та Наполі. І лише у драматичному варшавському фіналі дніпряни поступилися іспанській Севільї (2:3), залишившись без омріяного трофея. Однак емоції від того сезону назавжди житимуть у пам'яті вболівальників.



Євген Коноплянка, Руслан Ротань та Лео Матос у фіналі проти Севільї


Getty Images




2016. Золото Юрія Чебана на Олімпіаді в Ріо

Юрій Чебан їхав на Олімпіаду-2016 як чемпіон Лондона-2012 та бронзовий призер Пекіна-2008, але його шлях до другої золотої нагороди був драматичним. На ЧС-2015 він провалився, посівши 9 місце й фактично втративши шанс на Ігри, однак отримав квоту завдяки відмові суперника. У Ріо спершу система помилково відправила його у втішний фінал, але після протесту він потрапив у вирішальний заїзд. Там Чебан шаленим ривком вирвав перемогу й здобув неймовірне за драматургією золото для України.























Читайте також :


колонка
Козак на каное. Як Юрій Чебан бісив росіян і йшов до свого олімпійського золота







2017. Еліна Світоліна у трійці найкращих тенісисток світу

11 вересня 2017 року Еліна Світоліна піднялася на 3 сходинку в рейтингу WTA. Встановивши історичну планку для українських тенісистів і тенісисток. Далі буде перемога в Підсумковому турнірі, безліч інших титулів, але статус третьої ракетки світу поки залишається недосяжним для представників України.



Еліна Світоліна


Getty Images




2018. Олександр Абраменко став чемпіоном Олімпіади-2018

Олександр Абраменко відкрив спортивний рік перемогою на Іграх у Пхьончхані. Один з лідерів Кубку світу виграв золото в суперфіналі змагань з лижної акробатики. Олександр виконав стрибок Back Full-Full-Double Full і набрав найкращу суму балів – 128,51, випередивши представників збірної Китаю та Росії. Та медаль стала єдиною для України на ОІ-2018, а в кінці календарного року Абраменко отримав звання найкращого спортсмена України.











2019. Україна виграла чемпіонат світу з футболу U-20

Молодіжна збірна України під керівництвом Олександра Петракова тріумфувала в Польщі, здобувши "золото" Мундіалю. У фіналі у Лодзі була обіграна збірна Південної Кореї. Цікаво, що українці пропустили вже на п’ятій хвилині з пенальті, але згодом дубль Супряги й гол Цітаїшвілі принесли першу перемогу в історії для нашої країни на турнірі подібного рівня. Багато гравців з тієї команди є гравцями національної збірної, зокрема Лунін, Бондар, Конопля та Попов.





УАФ




2020. Пандемія COVID-19

Пандемія коронавірусу вплинула абсолютно на усі види спорту, українські спортсмени не виняток. У 2020-му мали відбутися футбольний Євро-2020 та Олімпійські в Токіо, але обидва турніри були перенесені на наступний рік. Важко сказати, якими б були результати українців, якби турніри відбулися вчасно.
У Токіо збірна України здобула 19 медалей, серед них одна золота у Жана Беленюка. Чемпіонат України з футболу був перерваний і дограний вже влітку без вболівальників, тріумфував тоді донецький Шахтар, який був незмінним лідером протягом сезону.

2021. Україна в 1/4 фіналу Євро-2020

Чемпіонат Європи 2020 з футболу, зіграний у 2021-му, став найуспішнішим для збірної України: команда Андрія Шевченка вперше дійшла до 1/4 фіналу. У групі українці програли Нідерландам (2:3) та Австрії (0:1), але перемога над Північною Македонією (2:1) дозволила вийти далі з третього місця. В 1/8 фіналу проти Швеції вирішальним став гол Артема Довбика у компенсований час екстратайму – 2:1 та історична путівка до чвертьфіналу.





Getty Images




2022. Український спорт вижив в умовах повномасштабного вторгнення
Попри війну та постійні обстріли, український спорт не лише вижив, а й зберіг обличчя на світовій арені. Того року були індивідуальні успіхи спортсменів, перемоги на рівні збірних, професійних команд.Головне, що з'явилося розуміння того, як в умовах війни проводити змагання та чемпіонати саме в Україні, що дозволило займатися улюбленою справою багатьом талановитим юнакам та зберегти роботу спортсменам і тренерам.


Військовий завдав символічний удар перед стартом першого матчу УПЛ-2022/23


ФК Шахтар




2023. Магучіх стала чемпіонкою світуЯрослава Магучіх неймовірно провела наступний 2024 рік. Виграла майже всі змагання, встановила світовий рекорд, здобула золоту медаль Олімпійських ігор. Але початком домінації Магучіх можна вважати 2023 рік, коли вона завоювала своє перше золото чемпіонату світу. До цього вона двічі поспіль вигравала "срібло".






















Читайте також :


Фото

оновлено





ексклюзив
День з Ярославою Магучіх у Дніпрі. Улюблений парк, зустріч зі школярами й тренування в рідній школі







2024. Україна здобула бронзу на чемпіонаті Європи з футзалу2024 рік був вкрай багатим на спортивні здобутки України. Тут і перемоги на Олімпійських іграх, і два тріумфи Олександра Усика, і рекорд Магучіх. Всі ці події заслуговують на те, щоб їх виділити. Але також була перша в історії медаль чемпіонату світу з футзалу.Збірна України неймовірно провела турнір, мала серйозні шанси на "золото", але їх зупинила Бразилія. У матчі за "бронзу" "синьо-жовті" розгромили Францію та здобули історичну медаль. Після цього Україна продовжила свою переможну ходу, не програвши жодної гри у кваліфікації до Євро-2026. І тепер команда є одним з головних претендентів на перемогу.










2025. Усик втретє став абсолютним чемпіоном
Ми вже згадали про Усика у попередньому блоці, адже він вперше здобув титул абсолютного чемпіона в гевівейті. Але у 2025-му він нокаутував Даніеля Дюбуа в 5-му раунді та став першим дворазовим абсолютним чемпіоном в надважкій вазі з часів Мохаммеда Алі.Ще одним досягненням Усика є те, що цей титул абсолюта є для нього третім у кар'єрі. Усик – лише другий в історії боксер, який зумів завоювати всі пояси в крузервейті та надважкій ваговій категорії після Евандера Холіфілда.









2026. Дорощук став чемпіоном світу у приміщенніУкраїнський легкоатлет Олег Дорощук виграв золоту медаль чемпіонату світу у приміщенні, що проходив у польському місті Торунь. У своїй найкращій спробі 24-річний спортсмен підкорив планку 2,30 м, залишивши позаду мексиканця Еріка Портільо, корейця У Сан Хьока та Раймонда Річардса з Ямайки.Для України це перша за 12 років медаль у чоловічих стрибках у висоту на чемпіонаті світу у приміщенні. До цього у 2014-му срібним призером став Андрій Проценко, а золоту медаль планетарної першості у приміщенні українці раніше не вигравали.

2025 року на українських дорогах загинули 3249 людей — у середньому майже дев’ятеро щодня. За чотири роки — понад 12 тисяч. Водночас українська система може десятки разів зафіксувати порушення того самого водія, виписати йому черговий штраф — і не мати механізму позбавити права керувати лише через системність такої поведінки.
За перевищення швидкості більш як на 20 км/год (але не більш як на 50 км/год) штраф становить 340 гривень. Якщо порушення зафіксувала камера і штраф сплачено в пільговий строк — 170 гривень. Навіть якщо водій потрапляє в поле зору системи десятки разів, це саме собою не призводить до позбавлення прав.
Після резонансних ДТП у Києві тема дійшла до рівня РНБО. Тим часом у Верховній Раді вже зареєстровано два законопроєкти з різними підходами. Один переважно збільшує штрафи. Другий пропонує карати саме за системність і значно довше не допускати до керування тих, через кого гинуть люди.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Києві сталася смертельна ДТП: водій на швидкості в’їхав у зупинку з людьми


ZN.UA розбиралося, чому українська система бачить небезпечного водія, але часто не може вчасно його зупинити, як це роблять у Німеччині, Франції, Данії, Фінляндії та Польщі, — і що з європейських моделей справді могло б працювати в Україні.
Unsplash
Коли держава знає, але не зупиняє
17 серпня на Великій Васильківській у Києві зіткнулися два BMW. Одна з машин після удару вилетіла на тротуар і літній майданчик закладу та перекинулася. Того ж вечора Володимир Зеленський анонсував засідання РНБО, присвячене дорожній безпеці й відповідальності за системні порушення ПДР. Президент заявив, що за кермом була людина, яка вже давно мала б втратити право керувати, й наголосив: потрібні не косметичні зміни, а дієві кроки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ДТП на Миколаївщині загинули 12 людей: Зеленський відреагував


5 червня на Чоколівському бульварі Mercedes на великій швидкості виїхав на пішохідну частину та врізався в конструкцію входу до підземного переходу. Загинули четверо людей: 47-річна жінка, 12-річний хлопчик і двоє поліціянтів — Дмитро Бондарчук і Денис Будченко. Ще троє людей зазнали травм. Про смертельну аварію писало ZN.UA.
Найважливішою для нинішньої дискусії виявилася передісторія водія. За даними прокуратури, його неодноразово штрафували за перевищення швидкості, він уже був учасником кількох ДТП. Із січня 2025 року водія п’ять разів притягували до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, а ще п’ять — за інші порушення ПДР.
Батько загиблого 12-річного Григорія Глушича, військовослужбовець Олексій Глушич, подав до президента петицію з вимогою системних змін у сфері дорожньої безпеки. Вона набрала необхідні 25 тисяч голосів.
І саме ця історія ставить питання, значно ширше за обставини однієї ДТП: якщо держава вже знає, що людина раз у раз небезпечно поводиться за кермом, чому вона має очікувати аварії, щоб вирішити, чи варто залишати їй право керувати?
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ДТП у Києві: з'явилося відео моменту, як авто на швидкості влітає у підземний перехід з людьми


Майже дев’ять смертей щодня — і 170 гривень за перевищення
За даними Патрульної поліції, 2025 року в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. Загинули 3249 людей, ще 31 898 були травмовані. Порушення безпечної та встановленої швидкості стало причиною 40,8% аварій із тяжкими наслідками. Через перебування водіїв у стані сп’яніння сталося 643 ДТП із потерпілими, в яких загинули 73 людини.
У спільній заяві батьків дітей, постраждалих у ДТП, та громадських організацій наведено дані, за якими у 2022–2025 роках в Україні внаслідок аварій на дорогах загинули 12 295 людей, серед них 678 дітей. Понад 116 тисяч людей були травмовані. За ці чотири роки кількість загиблих за рік зросла з 2791 до 3249.
Для порівняння: за попередніми даними Єврокомісії, 2025 року на дорогах усього ЄС загинули близько 19 400 людей, або в середньому 43 на мільйон населення. У Швеції цей показник становив 20, у Данії — 23, у Німеччині — 34, у Польщі — 45. У Румунії та Болгарії, які залишаються серед країн із найвищою дорожньою смертністю в ЄС, — 68 і 71 відповідно. Дані за 2025 рік наразі попередні; остаточні Єврокомісія планує оприлюднити восени 2026 року.
До прямого переведення української статистики в показник на мільйон населення під час великої війни варто ставитись обережно. Точної актуальної кількості людей, які фактично живуть на підконтрольній Україні території, немає. Але сам масштаб розриву з країнами, які досягли найкращих результатів у Європі, очевидний.
Unsplash
На цьому тлі особливо показово працює український «поріг безкарності». Чинна стаття 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановленої швидкості більш як на 20 км/год. Штраф — 340 гривень; для постанов автофіксації за умови оплати зі знижкою — 170 гривень.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Після резонансної ДТП у Києві: Зеленський анонсував засідання РНБО щодо безпеки на дорогах


П’ятдесят порушень не означають втрати прав
Українське законодавство не встановлює автоматичного чи поступового позбавлення права керувати лише тому, що водій раз у раз перевищує швидкість.
За даними, що їх наводять громадські організації, 2025 року 2878 людей притягували до відповідальності понад 50 разів за порушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані автоматично. Більш як 12 тисяч людей отримали понад 20 таких постанов, майже 36 тисяч — понад 10.
Ці цифри добре пояснюють слабке місце системи. Камера бачить порушення. Інформація про них накопичується в державних базах даних. Водій отримує постанови, сплачує штрафи — і повертається на дорогу. Чинне законодавство не перетворює системність таких порушень на окрему підставу для позбавлення права керувати.
Після червневої трагедії тодішній очільник МВС Ігор Клименко вже говорив про необхідність нової системи санкцій за повторні порушення. Він наводив такий принцип: певна кількість порушень має призводити до вилучення посвідчення, обмеження або повторного складання іспиту.
Наразі частина 2 статті 286 Кримінального кодексу — порушення правил безпеки руху, що спричинило смерть людини або тяжкі тілесні ушкодження, — передбачає від трьох до восьми років за ґратами з позбавленням права керувати на строк до трьох років або без такого. Тобто у цьому випадку заборона керувати навіть не є обов’язковою. Якщо загинули кілька людей, покарання становить від п’яти до десяти років ув’язнення з позбавленням права керувати, але максимальна тривалість такої заборони — однаково три роки.
Маємо юридичний парадокс: людина може отримати багаторічний термін ув’язнення за ДТП, у якій загинули люди, але держава однаково керується припущенням, що за кілька років після звільнення вона потенційно може знову сісти за кермо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Києві чоловік наїхав на військового, а під час втечі пошкодив службові авто і потрапив у ДТП: відео


Європейські системи дедалі частіше ставлять питання інакше: не про те, коли покарати водія, а про те, коли він перестає бути безпечним водієм узагалі.
Getty Images
У Європі шлях до нового посвідчення можуть закрити назавжди
У Німеччині, позбавляючи людину права керувати (§69a Кримінального кодексу), суд водночас визначає період, протягом якого нове посвідчення не може бути видане, — від шести місяців до п’яти років. Якщо цього недостатньо, щоб усунути небезпеку, яку становить конкретна людина, заборона може бути безстроковою.
У Франції законом від 2025 року запроваджено окреме поняття «дорожнє вбивство» — homicide routier. Воно застосовується, коли ненавмисна смерть на дорозі поєднується з певними обтяжувальними обставинами: алкоголем, наркотиками, відсутністю прав, перевищенням швидкості щонайменше на 30 км/год, втечею з місця ДТП, використанням телефона та іншими прямо визначеними законом обтяжувальними обставинами.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ДТП на трасі Одеса-Київ: загинув підліток, ще шестеро дітей постраждали


За наявності такої обставини передбачено до семи років ув’язнення і 100 тисяч євро штрафу, а за двох чи більше — до 10 років і 150 тисяч євро. Засудження за дорожнє вбивство автоматично анулює посвідчення, а також забороняє отримувати нове на період від п’яти до десяти років. У разі рецидиву десятирічна заборона стає обов’язковою, а суд умотивованим рішенням може зробити її остаточною.
У Великій Британії реформа 2022 року збільшила максимальне покарання за спричинення смерті небезпечним водінням із 14 років до довічного ув’язнення, а мінімальний строк позбавлення права керувати за цей злочин збільшила з двох до п’яти років.
Позбавлення прав — не єдиний спосіб упливати на небезпечну поведінку.
У Данії з 31 березня 2021 року діють жорсткі правила щодо так званого vanvidskørsel — буквально «шаленого водіння». До нього належать, зокрема, рух зі швидкістю 200 км/год і більше, перевищення дозволеної швидкості більш як удвічі за фактичної швидкості понад 100 км/год, водіння з понад 2 проміле алкоголю в крові, особливо нерозсудливе керування, а також окремі випадки необережного спричинення смерті чи тяжких травм.
У таких випадках конфіскація автомобіля стала стандартною санкцією. Причому поліція може вилучити машину, навіть якщо вона належить не самому водієві, а, наприклад, лізинговій компанії; остаточне рішення про конфіскацію ухвалює суд. За даними Мін’юсту Данії, з 1 квітня 2021 до 7 квітня 2024 року поліція вилучила 2966 транспортних засобів.
Фінляндія вирішує іншу проблему — нерівність фіксованого штрафу. За серйозніші дорожні правопорушення там діють денні штрафи, розмір яких залежить від доходу порушника. Для перевищення швидкості більш як на 20 км/год поліція вже застосовує саме таку систему: її розраховують з огляду на чистий місячний дохід.
Як карають за небезпечне водіння в Україні та країнах Європи. Інфографіка_ ZN.UA
Проте для України ця модель не така проста, як здається. У країні з великим тіньовим сектором офіційний дохід не завжди відображає реальну платоспроможність. Якщо просто скопіювати фінську формулу, людина з повністю «білою» зарплатою може отримати значно більший штраф, аніж власник преміального автомобіля, який формально декларує мінімальний дохід.
Тому європейський досвід важливий не як каталог норм для копіювання, а як набір принципів. Наприклад, що небезпечнішою й системнішою стає поведінка, то сильнішим має бути втручання держави.
У Польщі з 2022 року суттєво посилили відповідальність за дорожні порушення: збільшили штрафи, змінили систему штрафних балів і зробили повторне порушення дорожчим.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Поліція опублікувала відео з місця смертельної ДТП, що трапилася на Миколаївщині


За попередніми даними Єврокомісії, 2025 року кількість загиблих на польських дорогах була на 43% нижчою, ніж 2019-го. Польща входить до групи держав, які зараз рухаються в темпі, сумісному з європейською метою скоротити дорожню смертність удвічі до 2030 року. Пов’язувати це падіння лише з підвищенням штрафів було б некоректно: паралельно у Польщі діють система штрафних балів, підвищена відповідальність за рецидив і посилений контроль. Зниження смертності також може бути пов’язане з інфраструктурою, безпекою автомобілів, демографією, поведінкою водіїв і змінами мобільності.
Позбавили прав в одній країні — заборона діятиме в усьому ЄС
Є ще один вимір реформи, який в українській дискусії звучить значно рідше: придатність до керування.
У листопаді 2025 року набрали чинності оновлені правила ЄС. Вони передбачають щонайменше дворічний випробувальний період для водіїв-початківців, можливість супроводжуваного водіння із 17 років, цифрове посвідчення та систематичніші перевірки фізичної та психічної придатності. Водій щонайменше має проходити самооцінку стану здоров’я під час видачі та кожного поновлення посвідчення або іншу процедуру оцінювання, передбачену національним законодавством.
Паралельно Євросоюз запроваджує взаємне визнання серйозних заборон на керування. Після імплементації нових правил серйозне позбавлення права керувати в одній державі-члені поширюватиметься на весь ЄС, зокрема в разі перевищення швидкості на 50 км/год і більше, водіння у стані сп’яніння чи спричинення смерті або тяжкої травми через небезпечне керування.
Тут, однак, є важлива юридична деталь: директиви вже набрали чинності, але більшість їхніх положень не почала автоматично діяти в усіх країнах ЄС. Державам-членам дали час на перенесення правил у національне законодавство; основна частина має стати застосовною за чотири роки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У смертельній ДТП у Києві загинули двоє поліцейських


Україна в липні 2026 року теж змінила строки дії посвідчень: для мотоциклів і легкових автомобілів — 15 років, для вантажного й пасажирського транспорту — п’ять років. Але поки діє воєнний стан, медична довідка під час звичайного обміну посвідчення не є обов’язковою. Тож механізм регулярного контролю придатності наразі суттєво відрізняється від напрямку, в якому рухається ЄС.
У Верховній Раді лежать два законопроєкти
Український парламент зараз фактично має обрати між двома підходами.
24 червня 12 депутатів зареєстрували законопроєкт №15348. Він пропонує насамперед градацію штрафів залежно від величини перевищення швидкості: 680 гривень за перевищення більш як на 20 км/год, 2040 — більш як на 40, 2720 — більш як на 60 і 3400 — більш як на 80 км/год. Окремо для системних порушників проєкт передбачає 17 тисяч гривень — для тих, хто протягом року п’ять і більше разів перевищував швидкість на 60–80 км/год.
Але цей проєкт майже не змінює головного принципу: систематичне перевищення швидкості саме собою не стає підставою для позбавлення права керувати.
13 липня група з 51 депутата зареєструвала альтернативний законопроєкт №15348-1. Він пропонує знизити нинішній поріг із 20 до 10 км/год, карати за повторні грубі перевищення аж до позбавлення прав і змінити Кримінальний кодекс.
За четверте протягом року перевищення швидкості на 40 км/год і більше проєкт передбачає штраф 17 тисяч гривень, а за кожне наступне — ще 17 тисяч і позбавлення права керувати на строк від шести місяців до року. Для смертельних ДТП він пропонує зробити додаткову заборону керувати обов’язковою і значно тривалішою: на 3–8 років, а якщо загинуло кілька людей — на 8–12. За повторний злочин зі смертельними наслідками — 8–12 років ув’язнення із забороною керувати транспортним засобом на 12–15 років.
15 липня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував базовий №15348 прийняти за основу, а альтернативний №15348-1 — відхилити. Громадські організації критикують це рішення, заявляючи, що альтернативний проєкт не отримав достатнього фахового обговорення. Станом на 18 серпня голосування в сесійній залі ще не було: обидві картки на сайті Верховної Ради мають статус «очікує розгляду».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Тіньовий куратор» депутатів «Слуги народу» потрапив у ДТП і залишив місце аварії — ЗМІ


Чого сьогодні найбільше бракує Україні, то це здатності реагувати на системність до того, як вона завершиться трагедією. Якщо камера фіксує ту саму людину 10, 20 чи 50 разів, держава повинна бачити не десятки окремих квитанцій, а системного порушника.
Якщо водія позбавили прав, це рішення має фактично не дозволяти йому повернутися за кермо. Якщо людина вже продемонструвала, що її спосіб водіння становить системну небезпеку, питання має полягати не лише в тому, скільки вона заплатить наступного разу.
Натомість позбавлення права керувати за системні грубі порушення, адекватний строк такої заборони після смертельної ДТП і розширення невідворотного контролю — це інструменти, для яких не потрібно винаходити нову правову реальність.
Європейські країни різняться між собою розмірами штрафів, кримінальними санкціями та правилами повернення посвідчення. Але їх дедалі більше об’єднує логіка: система повинна оцінювати не лише окреме порушення, а й ризик, який створює конкретний водій.

У четвер, 20 серпня, низкою матчів стартував 4-й раунд кваліфікації Ліги Європи сезону-2026/27.
Зокрема, відкривали ігровий день Кайрат та Андерлехт. Розгромну перемогу на виїзді з рахунком 3:0 здобув бельгійський клуб, а один з голів у ворота господарів поля забив український нападник Данило Сікан.
Пізніше відбулася ще низка поєдинків. Зокрема, Трабзонспор Руслана Малиновського вдома програв Ференцварошу. Український півзахисник турецького клубу з'явився на полі у другому таймі, однак врятувати команду від поразки не зміг.
Закривав ігровий день поєдинок, у якому Бенфіка вдома розібралася з данським Орхусом. Український півзахисник "орлів" Георгій Судаков відіграв майже весь матч (був замінений на 84-й хвилині, без результативних дій), водночас його земляк та одноклубник Анатолій Трубін знову всю зустріч провів на лаві для запасних.
Ліга Європи, кваліфікаціяЧетвертий раунд, перші матчі, 20 серпня
Кайрат (Казахстан) – Андерлехт (Бельгія) 0:3 (0:3)
Голи: 0:1 – 2 Оксанен (аг), 0:2 – 24 Амброрс, 0:3 – 45 1 Сікан
Вилучення: 38 – Широбоков (Кайрат)
М'єлбю (Швеція) – Зальцбург (Австрія) 0:1 (0:0)
Гол: 0:1 – 90 1 Петтерсон (аг)
Ягеллонія (Польща) – Іберія 1999 (Грузія) 4:0 (2:0)
Голи: 1:0 – 34 Імас (пен), 2:0 – 45 2 Агбоніфо, 3:0 – 62 Альхассан (аг), 4:0 – 90 2 Лосано
Бешикташ (Туреччина) – Жальгіріс (Литва) 3:0 (2:0)
Голи: 1:0 – 6 О Хьон Ку, 2:0 – 12 Мурільйо, 3:0 – 59 Кокджу (пен)
Егнатія (Албанія) – Ліллестрем (Норвегія) 0:0
Лех (Польща) – Тун (Швейцарія) 7:0 (5:0)
Голи: 1:0 – 10 Валемарк, 2:0 – Сайядманеш, 3:0 – 25 Валемарк, 4:0 – 31 Скшипчак, 5:0 – 45 Муравський, 6:0 – 47 Хаканс, 7:0 – 79 Гумний
Трабзонспор (Туреччина) – Ференцварош (Угорщина) 0:1 (0:1)
Гол: 0:1 – 17 ЗахаріассенВилучення: 90 6 Нвайву (Трабзонспор)
Університатя Крайова (Румунія) – Арарат (Вірменія) 1:1 (1:1)
Голи: 0:1 – 20 Маліс, 1:1 – 33 Банку
ОФІ Крит (Греція) – ЦСКА Софія (Болгарія) 3:0 (1:0)
Голи: 1:0 – 19 Фунтас, 2:0 – 51 Фунтас (пен), 3:0 – 90 5 Дікманн
Вилучення: 81 – Брагімі (ЦСКА Софія)
Сінт-Трейден (Бельгія) – Омонія (Кіпр) 1:0 (0:0)
Гол: 1:0 – 90 4 Танігучі
Црвена Звезда (Сербія) – Вікторія Пльзень (Чехія) 3:0 (1:0)
Голи: 1:0 – 36 Іванич, 2:0 – 53 Іванич, 3:0 – 89 Катай (пен)
Бенфіка (Португалія) – Орхус (Данія) 3:1 (3:1)
Голи: 1:0 – 2 Рафа Сілва, 2:0 – 31 Баррейро, 2:1 – 36 Йоргенсен, 3:1 – 45 2 Павлідіс (пен)
Як відомо, у середу, 19 серпня, відбулася низка перших матчів фінального кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів сезону-2026/27.

У п'ятницю, 21 серпня, жіноча збірна України розпочне свою боротьбу на чемпіонаті Європи 2026 року з волейболу, який прийматиме одразу 4 міста: Баку (Азербайджан), Стамбул (Туреччина), Брно (Чехія) і Гетеборг (Швеція).
На цьогорічній континентальній першості буде розіграно першу путівку на Олімпійські ігри-2028 – її отримає переможець. А топ-3 команди напряму потраплять на чемпіонат світу-2027, який прийматимуть США та Канада.
Україна до Євро-2026 підходить на тлі вдалого виступу в дебютній для себе Лізі націй, де команда Якуба Глушака зуміла врятуватися від вильоту, показавши при цьому конкурентний волейбол.
В цьому матеріалі ми детально розповімо, хто буде суперником збірної України на груповому етапі, який формат турніру та на що може розраховувати наша команда.


Якуб Глушак


cev.eu



Формат чемпіонату Європи 2026
На турнірі змагатимуться одразу 24 національні збірні. Прямі путівки отримали господарі (Азербайджан, Туреччина, Чехія і Швеція), а також 8 команд за підсумками попереднього чемпіонату Європи, серед яких була й Україна. Решта ж долали відбір.
Господарі змагання потрапили у 4 різні групи та отримали змогу обрати собі по одному супернику. Таким чином Туреччина обрала у групу A Латвію, Чехія – у групу B Австрію, Азербайджан – у групу C Португалію, а Швеція – Чорногорію.
Для подальшого розподілу команд провели жеребкування, за підсумком якого Україна потрапила у групу B. А також Сербія, Болгарія та Греція.
Груповий етап проходитиме за коловою системою, кожна команда зіграє по 5 поєдинків, за підсумком яких 4 найкращі збірні кожної групи пройдуть до 1/8 фіналу. Надалі змагання проходитиме за звичною системою матчів на виліт.
Додамо, що головним критерієм на попередньому етапі є кількість перемог. У випадку рівності головним критерієм почергово будуть: кількість набраних балів, співвідношення сетів, очок, результати особистих зустрічей.










Читайте також :


Чемпіонат Європи 2026: розклад, турнірні таблиці та результати матчів






Збірна України на чемпіонаті Європи 2026
Ще кілька місяців тому жіноча збірна України з волейболу провела перший в історії матч Ліги націй – поступилася 0:3 грізним США, показавши при цьому якісну гру.
Загалом за турнір українки здобули три перемоги: над Німеччиною, Таїландом і Бельгією – типовими середняками. Натомість матчі проти прямих конкурентів Україна просто провалила.
Францію ми мали перемагати, але віддали камбек (2:3). Болгарію ми мали перемагати, але не дотиснули (2:3). Домініканкам ми мали програти розгромно, але зуміли перехопити ініціативу. І знову не дотиснули (2:3). А всі ці колективи до останнього були в боротьбі за місце в Лізі націй.
Натомість проти фаворитів "синьо-жовті" видавали якісний перформанс, нерідко відбираючи сет (Японія, Польща, талія). Щоправда, на більше їх не вистачало.










Читайте також :


Відео
Фото
Україна врятувалася від вильоту – чи заслужено? Підсумки жіночої Ліги націй






Вже напередодні чемпіонату Європи жіноча збірна України завершила свою участь на міжнародному товариському турнірі – Меморіалі Аґати Мруз-Ольшевської. У своєму першому поєдинку "синьо-жовті" поступились Польщі (0:3), у другому – Італії (1:3), а заключний поєдинок проти Франції також завершився поразкою (2:3).
І на такому тлі українки підійшли до континентальної першості. Найбільша радість – присутність у заявці головних зірок команди. Окрім ліберо Кристини Нємцевої, яка пропускає весь євросезон.
Але, там є найкраща зв'язуюча Ліги націй Дар'я Шаргородська, лідерка збірної України в нападі Олександра Міленко та надії нашого блоку Діана Мелюшкіна і Світлана Дорсман.
Склад жіночої збірної України з волейболу на чемпіонат Європи-2026
Пасуючі: Дар'я Шаргородська (Virtus Le Cannet, Франція), Станіслава Парфьонова (Буковинка);
Діагональні: Вікторія Даньчак (ІБК Альтос, Республіка Корея), Анна Артишук (Бешикташ, Туреччина);
Догравальниці: Олександра Міленко (Динамо, Румунія), Юлія Димар (Берел, Казахстан), Валерія Нудьга (Мерінос, Туреччина), Андріана Павлик (Ополе, Польща);
Центральні блокуючі: Світлана Дорсман (Хьюстон, США), Уляна Котар (Девелопрес, Польща), Діана Мелюшкина (Торей Ерроуз, Японія), Кіма Жаркова (Балта);
Ліберо: Аріна Бойко (DH Volley, Азербайджан), Аліка Луценко (Мелець, Польща).
Склад виглядає бойовим та нітрохи не послабленим, а тому й очікувати від команди необхідно щонайменше виходу в плейоф. Все ж, опоненти дозволяють.


Олександра Міленко


Volleyball World



Суперники збірної України на ЧЄ-2026
Головний фаворит групи – триразовий чемпіон збірна Сербії – команда, що починаючи з 2015 року неодмінно завершувала турнір з медаллю.
Прямо зараз сербки посідають 10 місце у світовому рейтингу збірних, однак серед європейців вище лише Італія (1 місце), Туреччина (3 сходинка), Польща (5 рядок), Нідерланди (8-мі) та, на жаль, Росія (9-та). А тому дуже важко уявити Сербію не на першому місці групи.
Україна ж може претендувати вже на другу сходинку, а головним опонентом має бути співгосподар – збірна Чехії. Стабільний учасник чемпіонатів Європи (пропустив лише 3 змагання), найвищим досягненням якого є "бронза" ще у минулому сторіччі (як і в України).
За рейтингом саме чешки є другими у групі B, поступаючись Сербії лише 4 місцями (14 сходинка). Але й випереджаючи українок на ті ж 4 місця.
Решта колективів перебувають значно нижче. Греція йде 29-ю, Болгарія опинилася на 31-му, а Австрія взагалі посідає 43 місце, будучи головним андердогом групи.
Розклад матчів збірної України
21 серпня. 18:00 Болгарія — Україна
22 серпня. 17:00 Україна — Греція
24 серпня. 17:00 Україна — Австрія
25 серпня. 20:00 Чехія — Україна
27 серпня. 17:00 Україна — Сербія
Тим не менш, не можна сказати, що Україні пощастило із суперниками. Наприклад Болгарія, з якими нам доведеться грати в перший же день, перемагає "синьо-жовтих" 7 матчів поспіль, востаннє – у червні 2026-го.








Три останні гри з грекинями завершувалися, хоч і перемогами України, але лише на тай-брейку. І це були товариські матчі. На офіційному рівні команди грали у 2018-му на ЧЄ, де двічі виграла Греція (по 0:3).
З Чехією "синьо-жовті" ніяк не можуть визначити сильнішого, чередуючи перемоги в особистих протистояннях, Сербія нас стабільно декласує 0:3, і лише Австрію дійсно можна назвати зручним суперником.
У разі виходу в плейоф Україна зустрінеться з кимось із квартету D, де боротимуться Італія, Франція, Хорватія, Словаччина, Швеція та Чорногорія. Головне не фінішувати четвертими, бо потрапити у плейоф на Італію – найгірший варіант.
Фаворити чемпіонату Європи 2026
На жаль, про Україну ми говорили до цього блоку не просто так. Річ у тім, що навіть потрапляння у вісімку найкращих виглядає як неймовірно складна місія (востаннє таке було ще у 2001-му). Про медалі, а тим паче перемогу, годі й говорити.
На таке можуть розраховувати хіба кілька колективів. За всю історію змагання, яка тягнеться ще з 1949 року, лише 10 збірних вигравали чемпіонат Європи. Серед них вже зниклі СРСР, НДР, Чехословаччина і Росія, яка поточне Євро пропустить, попри повернення до змагань.
А ще серед переможців була Болгарія, яка зараз дуже далеко від історичного досягнення. Тому й суто математично залишається лише 5 збірних: Італія, Сербія, Туреччина, Польща і Нідерланди. І, насправді, саме ці країни є претендентами.
Головним фаворитом безсумнівно є туркені – чинні чемпіонки Європи, переможниці цьогорічної Ліги націй.








Дещо поруч за статусом збірні Італії (бронзові медалістки ЛН-2026) та Сербії. Польки з нідерландками дещо поступаються, але не настільки, щоб випасти з цього списку.
Де дивитися чемпіонат Європи 2026
В Україні офіційним транслятором жіночого чемпіонату Європи з волейболу 2026 року та поєдинків збірної України є Суспільне.
Матчі турніру можна дивитися на телеканалі та сайті Суспільне Спорт, місцевих телеканалах Суспільного, а також на Ютуб-каналі Суспільне Спорт/Суспільне Волейбол.
Прогноз
На думку автора, збірна України повинна виходити з групи з 2 місця, завдяки чому отримає легшого суперника у плейоф та зуміє вперше за 25 років потрапити у топ-8 команд чемпіонату Європи.
Але далі чвертьфіналу команда Якуба Глущака не зможе пробитися.

Від початку року Україна тримала від партнерів 4658 одиниць енергетичного обладнання. Про це повідомили у Міненерго.
"Це генератори, трансформатори, блочно-модульні котельні (БМК), когенераційні установки (КГУ), котли тощо. Допомогу надали партнери з ЄС, Австрії, Азербайджану, Бельгії, Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Словаччини, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Філіппін, Швейцарії, Швеції, Японії, Чехії, Польщі, Кіпру, Китаю, UNICEF/WASH, МОМ, PFRU, VOLVO", – заявили у відомстві.
Станом на зараз Україна очікує надходження ще понад 1200 одиниць енергетичного обладнання.
"Очікуємо на надходження ще 832 генераторів, 266 трансформаторів та 123 одиниць іншого обладнання, зокрема котлів, БМК і КГУ", –  повідомили у відомстві.
Від початку року зі складів хабу до регіонів доставили 556 вантажів гуманітарної допомоги вагою 5,3 тис. тонн, серед яких 2793 генератори, 171 трансформатор і 190 одиниць блочно‑модульних котелень, когенераційних установок та котлів.
"Загалом з березня 2022 року за координації Міністерства енергетики в Україну надійшло 2542 гуманітарних вантажів з енергетичним обладнанням загальною вагою понад 32,3 тис. тонн, із них понад  28,9 тис. тонн уже розподілені між регіонами. В тому числі за 2026 рік отримано 512 вантажів, загальною вагою майже 5,9 тис тонн", – додали там.
У відомстві зазначили, що від початку повномасштабного вторгнення енергетичну гуманітарну допомогу надала 41 країна. Зокрема допомогу надали Австрія, Азербайджан, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Республіка Корея, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Філіппіни, Хорватія, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція, Японія, Об'єднані Арабські Емірати, Республіка Болгарія, Туреччина, Китайська Народна Республіка.
Нагадаємо, Швеція залишається одним із ключових партнерів України, системно підтримуючи український енергетичний сектор. Київщина отримала від Швеції понад 33 тонни захисних конструкцій для енергетичної інфраструктури, які допоможуть зміцнити енергооб'єкти.
Читайте також: Німеччина передала Україні 58 тонн енергетичного обладнання для чотирьох регіонів.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

15 серпня 2026 року Варшава влаштувала найбільший військовий парад у своїй сучасній історії: тисячі військових, сотні одиниць техніки, літаки й кораблі. Не вистачало тільки одного – нащадків тих, без кого свято взагалі не існувало б. Більше про цей польський парадокс розповість Еспресо. Парад без запрошенняДень Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RP15 серпня Польща відзначала День Війська Польського – річницю Варшавської битви 1920 року, тієї самої, яку історики й публіцисти охрестили "Дивом на Віслі". Цього року святкування вийшло справді небувалим: у Варшаві на Віслостраді пройшли близько двох тисяч військових, понад 300 одиниць наземної техніки, понад 60 літаків і гелікоптерів. У Гдині та Гданську паралельно відбувся морський парад – понад 20 кораблів, а безпеку заходу забезпечували ще близько 9 тисяч військовослужбовців. Президент Кароль Навроцький того дня встиг присвоїти генеральські й адміральські звання 21 офіцеру, а прем'єр Дональд Туск говорив про прагнення Польщі уникнути війни.До параду долучилися військові США, Канади, Австралії, Литви, Естонії, Швеції, Румунії – а найчисельніший іноземний контингент представила Франція, зокрема підрозділ Іноземного легіону.Українців серед них не було. Міністерство оборони України ще за кілька днів до цього офіційно підтвердило: запрошення на парад Київ не отримував. Пресслужба Міноборони Польщі пояснила це буденно – усталених правил щодо переліку гостей немає, а окремі підрозділи ЗСУ не брали участі у варшавській дефіляді ні у 2022-му, ні у 2023-му, ні у 2024-му, ні у 2025-му, бо, за логікою Варшави, під час війни українським військовим краще виконувати бойові завдання, ніж марширувати парадами за кордоном. Аргумент по-своєму логічний. Проблема лише в тому, що саме цей парад – історично не байдужий для українців. Бо це свято річниці події, в якій українська зброя була не масовкою, а однією з причин перемоги."Диво", яке починалося зі спільного походу на КиївПольсько-український парад на Хрещатику, 9 травня 1920, фото: ВікіпедіяЩоб зрозуміти іронію ситуації, варто повернутися на сто шість років назад. Навесні 1920 року Юзеф Пілсудський і Симон Петлюра підписали союзницьку угоду – так звані Варшавські угоди, які були суперечливим, та все ж: Польща визнавала УНР, натомість Україна погоджувалася на польський контроль над частиною Галичини й Волині. Разом польсько-українські війська рушили на схід, і вже 7 травня 1920-го спільними зусиллями звільнили Київ від більшовиків, відкинувши Червону армію за Дніпро.Однак цей тріумф виявився недовгим. Уже за місяць, 6 червня, союзники залишили Київ і почали відступ – Червона армія перейшла в контрнаступ і покотилася на захід через Полісся, Поділля й Галичину аж до польської території. У липні більшовицькі війська прорвалися до Львова, а армія Тухачевського розгорнула наступ на Варшаву. Над самим існуванням молодої польської держави, яка щойно відродилася після 123 років поділів, нависла реальна загроза знову канути в Лету. Замостя: дванадцять днів, які виграли ВаршавуМарко Безручко (другий зліва на передньому плані) й Симон Петлюра (крайній справа) під час військового параду в Києві 9 травня 1920 року, фото: з фондів Centralne Archiwum WojskoweСаме тоді на історичну сцену виходить постать, про яку в самій Польщі сьогодні згадують значно рідше, ніж вона того заслуговує, а часом і применшують, кажучи, що поляки самі справилися. Тож, його ім’я – полковник, згодом генерал-хорунжий Армії УНР Марко Безручко.Поки польське командування готувало контрудар під Варшавою, більшовицьке командування кинуло в обхід, у тил польському фронту, 1-шу Кінну армію Семена Будьонного – близько 20-25 тисяч шабель, кінні тачанки з кулеметами, десятки гармат. Завдання Будьонного було прорватися через Замостя й Люблін і вийти на Варшаву з тилу, замкнувши оточення. Зупинити цю лавину мав гарнізон Замостя – 6-та Січова стрілецька дивізія Безручка разом із польським 31-м полком, загалом трохи більш як 3 тисячі багнетів проти майже 25-тисячного кінного корпусу.Дванадцять днів облоги – з середини серпня до початку вересня 1920 року – гарнізон Замостя утримував місто, не даючи кінноті Будьонного вийти на оперативний простір і з'єднатися з рештою більшовицьких сил. Саме в ці дні під Варшавою розгорнувся успішний польський контрнаступ – армія Тухачевського зазнала поразки, а трохи згодом, на початку вересня, під Комаровом уже сама кіннота Будьонного була розбита польськими кавалерійськими та піхотними частинами. Штурм Замостя, під яким Будьонний поніс важкі втрати, фактично зламав ударну силу його армії й позбавив більшовиків шансів дотягнутися до польської столиці з півдня. За цю операцію Безручко та його заступник Всеволод Змієнко 5 жовтня 1920 року отримали звання генерал-хорунжих.Простіше кажучи: поки поляки перегруповувалися й били Тухачевського під Варшавою, українські воїни цих кілька вирішальних днів тримали фронт у Замості й не пускали до польської столиці другий кулак більшовицького наступу. Без цього "диво" на Віслі цілком могло не відбутися. Принаймні, так трактують українські історики героїчну постать Безручка.Подяка по-варшавськомуФінал цієї спільної кампанії виявився менш зворушливим, ніж її середина. Восени 1920-го Польща сіла за стіл перемовин із більшовицькою Росією – і в жовтні уклала перемир'я, а в березні 1921-го підписала Ризький мирний договір, за яким територію Правобережної України фактично поділили між Польщею та більшовицькою Росією, а про союзника УНР – просто "забули". 35-тисячне українське військо, яке ще вчора билося пліч-о-пліч із поляками, було роззброєне й інтерноване в польських таборах.Варшавський договір 1920 року, який мав стати основою польсько-української державності, на практиці виявився разовим використанням українських армій проти спільного і значно сильнішого ворога – з подальшим списанням союзника з рахунків, щойно він виконав свою функцію. Формулювання жорстке, але саме так це сьогодні у більшості описують українські історики, коли говорять про долю армії УНР після 1920 року.Свято, яке заснував брат митрополитаГенерал, граф Станіслав Шептицький, фото: radiosvobodaА тепер – деталь, яка цього серпня набуває особливої іронії. Дату 15 серпня як офіційний День Війська Польського запровадив зовсім не Пілсудський. Це зробив генерал Станіслав Шептицький – рідний брат глави Української греко-католицької церкви митрополита Андрея Шептицького. У 1923 році, обіймаючи посаду міністра військових справ Польщі, Станіслав Шептицький своїм наказом №126 від 4 серпня 1923 року встановив 15 серпня як "День Вояка"– на честь річниці "пам'ятної поразки більшовицької навали під Варшавою". Саме цей наказ і започаткував традицію, яку сьогодні продовжує сучасне польське Свято Війська Польського.Виходить доволі цікава картина. Адже свято, яке цього року відбулося без українців, започаткував чоловік, чий рідний брат очолював Українську греко-католицьку церкву і чиє прізвище в Україні асоціюється насамперед із митрополитом Андреєм та УГКЦ – чи не найбільш проукраїнською церквою. Як святкували разом – і як забули заразУ міжвоєнній Польщі про українську складову перемоги 1920 року, м'яко кажучи, воліли не наголошувати. Політика щодо українських земель у складі II Речі Посполитої в ті роки була далекою від союзницької риторики часів походу на Київ. Після Другої світової війни саме свято на кілька десятиліть узагалі зникло з календаря – у соціалістичній Польщі "буржуазну" перемогу над Червоною армією не відзначали.Повернулося воно вже після 1989 року, а тема спільної польсько-української боротьби проти більшовиків почала повертатися в публічний простір ще пізніше – переважно після падіння СРСР, коли з'явилася змога говорити не лише про болючі сторінки взаємних міжетнічних трагедій, а й про сторінки, які поляків та українців об'єднують, а не роз'єднують.У 2007 році у Польщі відбувся перший великий сучасний парад, тоді Україна участі не брала. Однак вже у 2008 році українські військові вперше взяли участь у параді до Дня Війська Польського. Тим самим польська влада визнала вагомий внесок українців у цій перемозі. У 2010-х ця тенденція стала помітнішою на офіційному рівні, особливо після анексії Росією Криму та початку АТО. Зокрема, була інформація, що у 2016 році український підрозділ брав участь. А у 2017 році не лише українські воїни були присутні, а також тодішнього міністра оборони України Степана Полторака прийняли у Варшаві з неабиякою теплотою: він провів переговори з польським колегою Антонієм Мацеревичем, а разом вони поклали вінки до могил вояків Армії УНР на варшавському православному кладовищі "Воля". У 2023 році, вже під час повномасштабної війни, президент Анджей Дуда під час святкових заходів вшанував пам'ять воїнів УНР, які загинули в боях проти більшовиків, і в промові прямо казав про те, що незалежні Україна й Білорусь життєво важливі для безпеки самої Польщі, тим самим засвідчуючи живучість доктрини Ґедройця.Тобто ще кілька років тому пам'ять про 1920-й працювала як місток, що поєднував два народи. Але останні два роки з приходом до влади Карла Навроцького, цей місток чомусь виявився не потрібен.2026-й: наймасштабніший парад і найпомітніша відсутністьДень Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RPФормально в польському Міноборони наполягають, що відсутність українського підрозділу – не жест неповаги. Речник відомства Януш Сеймей пояснював, що Україну на святкуванні представляли дипломати й військові аташе, а самих військових не запрошують, бо в країні триває війна. Аналітик Польського інституту міжнародних справ (PISM) Даніель Шеліговський додав до цього ширший контекст: окремі підрозділи ЗСУ не брали участі у варшавському параді жодного разу з 2022 року, а на сам захід традиційно запрошують лише кілька іноземних контингентів – більшість союзників Польщі в параді взагалі не бере участі.Пояснення логічне саме доти, доки не згадати, з якої саме нагоди цей парад проводиться. Частина польських публіцистів і громадських діячів це й підкреслила. Громадський діяч із Komitet Obrony Demokracji Пшемислав Вішнєвський публічно закликав польську владу включити до параду почесний підрозділ ЗСУ як символ польсько-українського союзу – і як відповідь на російську пропаганду. Цей допис зібрав 10 тисяч коментарів. Журналіст Єжи Вуйцік у коментарі порталу "Наш вибір" сформулював цю думку ще показовіш. За його словами, Україна з початку повномасштабного вторгнення фактично захищає й територію Польщі, а сама відсутність українського підрозділу на параді – це ще одна межа, яку перейшла польська сторона на тлі загального погіршення двосторонніх відносин. Він також нагадав, що лише за місяць до цього, 14 липня, українські військові пройшли парадом на Єлисейських Полях у Парижі – з нагоди Дня взяття Бастилії, як почесні гості поряд із президентом Макроном і за особистої присутності Володимира Зеленського, а українські пілоти пілотували французькі Mirage 2000.Український історик Олександр Зінченко відреагував на ситуацію ще коротше й точніше –написав, що цього року Польща "вдруге зрадила солдатів генерала Марка Безручка, посмертно".Володимир Зеленський тим часом, попри відсутність запрошення, публічно привітав Польщу зі 106-ю річницею Варшавської битви й нагадав про спільну боротьбу проти більшовицького наступу. Тим самим нагадуючи і показуючи польській стороні, з ким насправді велася тоді і зараз боротьба поляків. День Війська Польського 15 серпня 2026 року, фото: Kancelaria Prezydenta RPДо речі, варто згадати, що у соцмережах миттєво з’явилися "сенсації" про те, що на військовій машині президента Карла Навроцького, якою він їхав під час параду, були "українські" номери UA. Ці букви то були, але в них інше розшифрування. Це фейк старий, бо польські військові номери починаються з літери U, а UA – один із кодів для певних типів техніки. Те саме писали ще про Дуду у 2023-му. Російський сегмент любить такі збіги. Показово, що і цю дрібницю встигли перетворити на привід посперечатися про Україну – притому що йдеться про звичайну службову абревіатуру.Контекст, у якому все це відбуваєтьсяПарад без українців стався не у вакуумі. Усього за кілька тижнів до нього, у червні 2026-го, президент Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі – ордена Білого Орла, який той отримав ще від Анджея Дуди. Формальним приводом став український указ про присвоєння одному з військових підрозділів імені Героїв УПА, хоча й сам Зеленський, і незалежні спостерігачі вказували на реальну причину – наближення парламентських виборів у Польщі та бажання Навроцького заробити електоральні бали на тлі непростих стосунків між президентом і урядом Дональда Туска. У відповідь низка українських політиків – від Кирила Буданова до Леоніда Кучми, Віктора Ющенка й Петра Порошенка – оголосили про відмову від власних польських нагород. У липні Навроцький під час заходів пам'яті Волинської трагедії закликав парламент заборонити в Польщі використання червоно-чорного прапора, а Варшава дедалі наполегливіше буквально кричить про визнання Волинської трагедії геноцидом, а всю тему ОУН-УПА ставить таким боком, що або забудьте їх , або ми Україну не пустимо до ЄС.Тобто на всьому цьому антиукраїнському тлі відсутність українського підрозділу на параді виглядає не випадковістю, а ще одним, цілком системним епізодом у ряду жестів, у яких актуальна польська національна політика воліє наголошувати на болючих сторінках спільної історії – і воліє не помічати сторінок, де поляки й українці билися за одну справу й перемагали разом.Але іронія цієї історії в тому, що якби не українська зброя під Замостям у ті дванадцять серпневих днів 1920 року, міжвоєнна Польща цілком могла не відбутися в тому вигляді, у якому ми її знаємо, а разом з нею, можливо, і сама традиція Дня Війська Польського. Сто шість років по тому Польща провела найбільший парад в історії своєї сучасної армії – на тлі війни, у якій Україна знову, як і тоді, стримує спільного ворога, тільки цього разу сама з фронтом завдовжки в тисячу кілометрів. І знову, як і тоді, подяка виявилася вибірковою.Читайте також: Від Катині до Волині: російський слід в еволюції польської історичної травми

Кліматичні аномалії цього літа часто розглядаються як курйози. У війні проти нас вони стали повноцінною зброєю, здатною перекроїти політичну карту світу.
Як це працює і чого чекати нам - розбиралася Gazeta.ua.
Пекельний попіл для ППО
Економіка Сицилії ризикує втратити до $15 мільйонів від виверження вулкана Етна (зі скіфської - піч), котре триває з 6 серпня. Доходи від туристів складають до 4,2% сицилійської економіки. А через попіл і хмари диму із 7 серпня аеропорт у Катаньї тимчасово припиняв працювати, а інші аеропорти були перевантажені. Загалом скасовано або змінено маршрути понад 1 тис. рейсів.
Якщо Етна вивергатиме попіл і лаву ще інтенсивніше, це не лише ускладнить польоти цивільним літакам, а й роботу італійській системі ППО. Та додає сірчаного присмаку повітрю, розжареному як у пустелі.
Енергетична удавка Кремля
Екстремальна спека у Європі не лише забрала життя десятків тисяч людей, а й, як пише Newsweek, стала союзницею російського диктатора Володимира Путіна.
Путін може, не чекаючи зими, затягнути енергетичну удавку на Україні
Обміліла річка Дунай, по якій розроблено резервні експортні маршрути для України на випадок морської блокади. Офіційний Київ змушений експортувати електроенергію, зокрема, з Румунії, бо Росія зруйнувала електростанції. Та зневоднені річки зменшують обсяги генерації енергії європейськими ГЕС та АЕС.
Тож Путін може, не чекаючи зими, затягнути енергетичну удавку на Україні. За таких умов проходять надзвичайно напружені консультації про мораторій на обстріли бодай по експортних коридорах у Чорному морі.
Загроза голоду та стрибок цін
Європа постає перед реальною перспективою голоду. Південь України вже потерпає від нестачі води для зрошування полів. У Європі, за даними Copernicus, спека у липні 2026 року побила всі температурні рекорди, а рівень вологості ґрунтів впав до п'ятирічного мінімуму. У результаті врожай зернових у Європі впав до найнижчого з 2018 року рівня. На додачу, озимі не мають "наливу" через спеку, тому і від них гарного врожаю чекати не варто.
Всохлі посіви - голод для свійських тварин
Найкритичніша ситуація наразі з кукурудзою. У Франції врожай кукурудзи може обвалитися до рівня 1976 року. Саме тоді уряд змушений був запровадити субсидії фермерам, які діють досі.
Крім пшениці та кукурудзи, постраждали інші олійні культури та ґрунтові овочі (цибуля, часник, салат тощо). Втрати сягають 50%.
Всохлі посіви - голод для свійських тварин. Тож восени зростання цін на продукти харчування складе мінімум 15%.
Соціалка замість зброї: вибір Європи
За таких умов Європа вступає у нові виборчі цикли, що може дати більше голосів популістам, ультраправим та ультралівим. Чинні уряди, щоб утримати стабільність, будуть змушені витрачати більше коштів на соціалку. Чи це вплине на обсяги допомоги нам?
Як зазначив президент України Володимир Зеленський, нині Київ платить США за ракети 100%, та частина коштів - від європейських партнерів. Можливо, обіцяні обсяги допомоги не будуть зменшені, а от про збільшення буде говорити все складніше і складніше.
З витоків у ЗМІ про можливе посередництво Бразилії можна зробити висновок, що європейці про всяк випадок уже готують для себе варіант "Б".
Коли техніка плавиться на фронті
14 серпня винищувач НАТО збив дрон над Латвією. Це була перевірка в дії статті 5 про колективну безпеку в умовах спеки. У деяких країнах, як-от у Німеччині, Великій Британії, Швеції, від спеки зазнали пошкоджень залізничні колії, покриття доріг та навіть мости, а це військова логістика. Також спека зробила м'якими злітні смуги військових аеродромів.
Боєприпаси, на подив, хоч і залізні, та теж не витримують. У балістичних ракет з'являються похибки у блоці наведення, у БПЛА слабке місце - акумулятори. Найчутливішими виявилися РЕБ і системи зв'язку. І, нарешті, особовий склад, який у спеку понад 40°C не може фізично діяти ефективно.
Дипломатичний герць і азійський відголосок
Аномально високі температури, звісно, закладені в окремий блок "кліматичних ризиків" у Стратегії НАТО, але поки не змодельовані як чинник впливу на геополітику.
А ми його вже відчуваємо. 14 серпня ЗМІ повідомили про фермера з Південної Кореї, у якого на полі картопля спеклася просто у землі. Нещодавно із Сеула надійшов сигнал про відмову від передачі Україні зброї. Навряд чи корейський уряд орієнтувався на фермера, та спека зіграла у цьому рішенні не останню роль.
Критичного значення набувають морські експортні маршрути
Як і у нестачі ракет для нашої ППО через війну США з Іраном. Європа, можливо, була би щедрішою на ракети. Однак її, як і Штати, непокоїть можлива міграція з Північної Африки та Близького Сходу через голод. Критичного значення набувають морські експортні маршрути, як-от Ормуз, Босфор, Чорне море і Арктичний шлях, за які вже зійшлися у дипломатичному та частково збройному герці Вашингтон, Пекін і Москва. Підготовка кампанії кандидата у президенти США Дональда Трампа проти Куби - з тієї ж опери.
Випробування кліматом
Перші три воєнні зими в Україні були аномально теплими, та Росія використала грудень 2025 - лютий 2026 року із сильними морозами для ударів по критичній цивільній інфраструктурі. Влітку 2026 року Кремль обстрілює порти Великої Одеси та міст у Маяках. Отже, Путін беззаперечно використовуватиме й інші кліматичні "подаруночки", і не лише проти нас.
Масштабні лиха, як-от агресію чи посуху, краще долати разом
Офіційний Київ намагається зміцнювати партнерство. Так, українські фахівці допомагали Франції долати масштабні лісові пожежі, що посилило дружбу між країнами. Україна працює на випередження і, здається, зможе достукатися до партнерів: масштабні лиха, як-от агресію чи посуху, краще долати разом. Найближче засідання "Рамштайн" покаже це.

У четвер, 13 серпня, відбулася низка матчів-відповідей 3-го раунду кваліфікації Ліги конференцій сезону-2026/27.
Сербський Партизан спокійно пройшов казахстанський Тобол. Після впевненої звитяги (0:3) в першій грі "чорно-білі" не збавили темпу та добили своїх опонентів у матчі-відповіді.
Азербайджанський Карабах відігрався після першої зустрічі з київським Динамо та залишив українську команду без участі в єврокубку в цьому сезоні. Рахунок відкрив Муаддіб, а вже згодом Олексій Кащук, який є вихованцем донецького Шахтаря, забив другий м'яч. Команда Ігоря Костюка не змогла відповісти влучними ударами.










Читайте також :


Динамо поступилося Карабаху та попрощалося з єврокубками в сезоні-2026/27






А андоррський клуб Інтер Клуб Ескальдес здобув розгромну перемогу над естонською Флорою.
Зокрема, у наступних поєдинках РФС в меншості зазнав поразки від Яблонця, а Шериф, який у минулому на чолі з українським тренером Юрієм Вернидубом обігрував мадридський Реал, розгромно поступився Санкт-Галлену.
Ліга конференцій-2026/27
3-й кваліфікаційний раунд, матчі-відповіді, 13 серпня
Карабах (Азербайджан) – Динамо К. (Україна) 2:0 (1:0)Перший матч – 0:1Голи: 1:0 – 12 Муаддіб, 2:0 – 69 Кащук
Ільвес (Фінляндія) – Рієка (Хорватія) 1:1 (0:0)Перший матч – 0:1
Флора (Естонія) – Інтер Клуб Ескальдес (Андорра) 0:4 (0:1)Перший матч – 0:2
Тобол (Казахстан) – Партизан (Сербія) 1:2 (1:0)Перший матч – 0:3РФС (Латвія) – Яблонець (Чехія) 1:2 (1:2)Перший матч – 0:2Динамо Мінськ (Білорусь) – Брага (Португалія) 0:0Перший матч – 0:1 Дунайська Стреда (Словаччина) – Твенте (Нідерланди) 3:3 (0:1)Перший матч – 0:6Мідтьюлланн (Данія) – Богеміанс (Ірландія) 3:2 (1:0)Перший матч – 2:0МЛ Вітебськ (Білорусь) – Борац Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) 2:1, пен. 2:4 (1:0, 1:1)Перший матч – 0:1Норшелланн (Данія) – Валюр (Ісландія) 5:0 (2:0)Перший матч – 2:0Тромсе (Норвегія) – ЧФР Клуж (Румунія) 2:1 (1:0)Перший матч – 5:0Хаммарбю (Швеція) – Ракув (Польща) 0:1 (0:1)Перший матч – 0:0Вадуц (Ліхтенштейн) – Інтер Турку (Фінляндія) 2:2 (1:1)Перший матч – 1:2НСІ Рунавік (Фарерські острови) – Лугано (Швейцарія) 2:2 (1:0)Перший матч – 0:2Дріта (Косово) – Тре Фйорі (Сан-Марино) 5:0 (3:0)Перший матч – 4:1Санкт-Галлен (Швейцарія) – Шериф (Молдова) 5:1 (2:1)Перший матч – 3:1Шкендія (Північна Македонія) – Хіберніан (Шотландія) 0:0Перший матч – 1:2Сьйон (Швейцарія) – Ноах (Вірменія) 2:1 (0:1)
Перший матч – 2:2Гент (Бельгія) – Гетеборг (Швеція) 1:1 (1:0)Перший матч – 1:0Дьйор (Угорщина) – ФК Рига (Латвія) 1:1 (1:0)Перший матч – 0:1Мотервелл (Шотландія) – ГІК (Фінляндія) 2:0 (0:0)Перший матч – 1:1Шелбурн (Ірландія) – Аякс (Нідерланди) 2:2 (1:2)Перший матч – 1:3Динамо Сіті (Албанія) – Ауда (Латвія) 4:0 (2:0)Перший матч – 0:1Хайдук Спліт (Хорватія) – Жальгіріс (Литва) 4:0 (0:0)Перший матч – 5:2Аустрія Відень (Австрія) – Бейтар Єрусалим (Ізраїль) 1:2, після д.ч., пен. 4:2Перший матч – 2:1Нагадаємо, що раніше у матчах-відповідях 3-го раунду відбору ЛК Копенгаген розгромив Дебрецен, Рапід пройшов Пайде, Хапоель Т-А вибив Катовіце.