Search trend "Нідерланди – Німеччина"

У 2025 році Україна отримає від партнерів більше військової допомоги, ніж за будь-який попередній рік повномасштабної війни. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров у Fасеbооk. Умєров наголосив, що 28-ме засідання Контактної групи з питань оборони у форматі "Рамштайн" підтвердило непохитну підтримку України. За його словами, обсяги допомоги наступного року перевищать усі попередні показники. "Партнери залишаються надійними. Їхня рішучість зростає. Маємо значні результати", - зазначив міністр. Він розповів про рішення, які було ухвалено під час засідання. Велика Британія виділяє рекордні &роund;350 млн на постачання дронів. Це дасть змогу передати Україні 100 тис. безпілотників у 2025 році. Загалом підтримка Лондона наступного року становитиме &роund;4.5 млрд. З них &роund;247 млн спрямують на навчання українських військових. Німеччина затвердила новий пакет допомоги на 5 млрд. Це рішення вже схвалив Бундестаг. До німецького пакета входить не лише передача озброєння. Також передбачено фінансування далекобійних систем, які виготовлятимуться на території України. Крім того, йдеться про передачу ППО, боєприпасів і різних видів зброї. Нідерланди надсилають допомогу на 400 млн. До неї входять морські дрони, катери та протимінний корабель. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уперше без США: що означає відсутність глави Пентагону на "Рамштайні" Бельгія запропонувала довгострокову підтримку. Щороку до 2029 року Україна отримуватиме від Брюсселя 1 млрд. У пакеті також є протимінний корабель. Норвегія виділяє $700 млн на дрони. Частину коштів спрямують на розвиток оборонної промисловості України. Ще $50 млн передадуть до фонду NSАТU Тrust Fund. Канада підтримує Україну сумою в $45 млн. У цей пакет входять дрони, системи РЕБ, ІТ-рішення, а також броньовані машини Соyоtе і Віsоn. Швеція надає 440 млн. Ці кошти спрямують на міжнародні програми закупівлі артилерійських снарядів, дронів та іншого озброєння для України. Міністр подякував країнам-партнерам, які продовжують підтримувати український опір. "Особлива подяка моїм добрим друзям, міністру Гілі та міністру Пісторіусу, за організацію цієї зустрічі", - додав він. Умєров також підкреслив, що Україна прагне справедливого миру. Він має бути довготривалим і підкріпленим єдністю міжнародної спільноти. "Разом ми працюємо заради цієї мети. Єдність наближає справедливий мир", - зазначив міністр. 4 червня 2025 року у штаб-квартирі НАТО відбудеться засідання Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"), ініційоване Німеччиною та Великою Британією. "Сьогодні "Рамштайн" продовжує свою роботу: формат еволюціонував, нове лідерство взяли на себе Велика Британія та Німеччина, а США залишаються ключовим учасником Контактної групи. Україна пам'ятає, що саме завдяки ініціативі США у квітні 2022 року була створена ця важлива платформа", - наголосив міністр оборони України Рустем Умєров.

Нідерланди нададуть Україні новий пакет військової допомоги у розмірі 400 млн у сфері морської безпеки. Відправлять патрульні катери та морські БПЛА та інші необхідні засоби. Про це сказав виконувач обов'язків міністра оборони Нідерландів Рубен Брекельманс напередодні засідання у форматі "Рамштайн", повідомляє Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна суттєво збільшує виробництво дронів та роботизованих комплексів - Зеленський Пакет підтримки включатиме понад 100 суден. "Сьогодні для UDСG я оголошую про новий пакет підтримки, новий пакет підтримки у розмірі 400 мільйонів у сфері морської безпеки. Він включатиме понад 100 суден - патрульні катери, транспортні катери, перехоплювачі, кораблі спеціальних операцій. Тобто широкий спектр з понад 100 суден. По-друге, пакет також включає морські безпілотники", - сказав він. Німеччина готова купити системи протиповітряної оборони Раtrіоt у партнерів, щоб передати Україні. Наразі тривають обговорення з партнерами.

У ніч на минулу неділю, з Москви, в бік Уральських гір, одночасно вилетіло шість російських бортів: АН-148, ТУ-154, ТУ-134, ТУ-214, Іл-62, Іл-76МД. Це літаки урядового призначення. Відбулася репетиція термінової евакуації російського військового і політичного керівництва&hеllір; Такі наслідки СВО "Кієв за трі дня": на четвертому році війни, рашистська верхівка вчиться втікати з Москви в тайгу, в Сибір, за Урал&hеllір; Здобули! Трамп ніяк не наважиться публічно визнати, що сам себе призначив дурнем в діалозі з Путіним Дональд Трамп нарешті відреагував на масовані атаки Києва та інших українських регіонів. "Не пізнаю Путіна, що з ним робиться, чорти б його побрали&hеllір; Нащо він убиває людей?" - риторично запитував сам у себе дід Дональд&hеllір; Також Трамп сказав, що Путін збожеволів&hеllір; Знов за рибу гроші. Дітям малим відомо, хто такий насправді Путін, а найсильнішій (формально) людині в світі - досі було невідомо&hеllір; Трамп ніяк не наважиться публічно визнати, що сам себе призначив дурнем в діалозі з Путіним. Ну, принаймні зараз він погрожує Кремлю безпрецедентними санкціями. Побачимо, що воно з того вийде насправді. Як висловився президент Франції Емманюель Макрон, Дональд Трамп нарешті зрозумів, що Путін його дурить. А чи таки зрозумів?... "Путін грається з вогнем" - написав Трамп пізніше в соціальній мережі. Слава богу, є ще в Америці конгресмени рейганівського ґарту. Зокрема, член палати представників Дон Бейкон сказав: "Настав час для чесності. Мирні переговори не мають жодного впливу на Путіна. Поки ми не почнемо рішуче діяти, результату не буде". Проукраїнський сенатор-республіканець Чак Грасслі звернувся до президента з жорсткою вимогою вжити надпотужні санкції проти Кремля. Сподіваюся, саме такі політики домінуватимуть в конгресі Сполучених Штатів. В оточенні Трампа є антиросійська група, яка має більше впливу на Трампа, ніж всілякі "голуби миру". Відразу після згаданих заяв Трампа щодо Путіна, обвалився московський фондовий ринок. За кілька годин торгів індекс Мосбіржі втратив 1,51%, а капіталізація скоротилася на понад мільярд доларів. Трамп навчився обвалювати фондові ринки. Так чи інакше, але завуальовані погрози американського президента таки трохи налякали Москву. Міністр закордонних справ Росії Лавров запропонував провести новий раунд переговорів в Стамбулі, а прессекретар кремлівського диктатора Пєсков допустив пряму зустріч Володимира Зеленського і Путіна. Росія тягне час, вона думає, що час на її боці. Але так воно не є. Міністр оборони України Умеров передав Росії документ щодо позиції України на переговорах. Його зміст на разі невідомий. Хотілося б думати, що він витриманий у риториці "листа запорожців турецькому султану". ...п'ять країн - США, Британія, Франція, Німеччина - дозволили Україні бити вглиб Росії по її стратегічних об'єктах Відразу п'ять країн - США, Британія, Франція, Німеччина - дозволили Україні бити вглиб Росії по її стратегічних об'єктах. З цієї нагоди російські пабліки збуджено малюють графіки з радіальними колами, що позначають дальність ймовірних українських ударів. Це - добре! До того ж, нам можуть передати омріяні німецькі "тауруси". Прем'єр Мерц сказав, що не буде публічно анонсувати передачу Україні нового озброєння. Хай все робиться тихо. Втім, уже відомо, що Німеччина найближчим часом передасть нам ракети РАС-2 для ЗРК "Раtrіоt" разом з 4-ма ЗРК Іrіs-Т. Європейська комісія та найвпливовіші держави-члени ЄС наполягають на зниженні верхньої межі ціни на російську нафту до $45. Така ціна на нафту для російської економіки майже летальна. Клани італійської мафії замість того, щоб конфліктувати між собою, починають все більше співпрацювати в різних сферах, - про це бідкається Національне антимафіозне управління (DІА). Сіцилійська Коза Ностра, неаполітанська Каморра та калабрійська Ндрангетта укладають ділові союзи. Бодай хтось в цьому шаленому буремному світі зрозумів, що основа в єдності та партнерстві, а не в війні і ворожнечі. Українські сили оборони атакували РФ впродовж всього тижня. Аеропорти західної частини Росії живуть в режимі перманентного "ковра". Завдано ударів по стратегічним підприємствам російського ВПК, зокрема по заводу в Татарстані, який випускає "герані", тобто "шахеди". Дрони СБУ вразили завод "Радуга" в Підмосков'ї, який виробляв крилаті ракети. 80 відсотків бойових можливостей базуватимуть на безпілотних та автономних системах. ЗСУ, наші технології та досвід стали за взірець для армій країн НАТО Британська армія, використовуючи бойовий досвід України, представила нову концепцію ведення війни, за формулою: "40-40-20". Згідно з новою моделлю, 80 відсотків бойових можливостей базуватимуть на безпілотних та автономних системах. ЗСУ, наші технології та досвід стали за взірець для армій країн НАТО. Німеччина оголосила про пакет військової допомоги на 5 мільярдів євро. Серед іншого йдеться про контракт з компанією Dіеhl Dеfеnсе на виробництво систем ІRІS-Т і ракет для них. Нідерланди в понеділок завершили передачу Україні всіх 24-х винищувачів F-16. Дякуємо! Швеція надасть Україні військову допомогу на понад півмільярда доларів. Туреччина та Бельгія хочуть доєднатися до "коаліції дронів". Наступного тижня, скоріше за все, таки відбудуться нові переговори між українською та російською делегаціями, за участю представників Заходу. Чогось аж такого важливого від тих переговорів чекати не варто. Бо то все - "з пустого в порожнє". В будь-якому випадку історію нині пишуть не в Стамбулі, а під Покровськом і Торецьком. А головна новина цього тижня безумовно така: від завтра вже літо. Літо 2025 року. Хай воно буде нашим, хай буде українським! Тримаймося!

На футбольному поєдинку 5-го туру групи А1 жіночої Ліги націй Німеччина - Нідерланди український суддя Світлана Грушко.

Світлана Грушко обслуговуватиме гру Німеччина &ndаsh; Нідерланди

У межах Міжнародної коаліції дронів Латвія передала Україні ще 1500 ударних БПЛА. Дрони придбали за кошти Фонду коаліції дронів, до якого Латвія внесла 5 млн, повідомив 27 травня міністр оборони Латвії Андріс Спрудс. "Ще 1500 бойових безпілотників доставляються з Латвії в Україну. Дві латвійські компанії поставлять 12 тис. безпілотників у першій половині року в межах Міжнародної коаліції дронів", - написав він. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литва витратить 1 млрд на міни і зуби дракона для укріплення кордону Коаліцію дронів сформували в лютому 2024-го під час 19-ї зустрічі у форматі "Рамштайн". Цю ідею запропонувала Латвія. Разом із Великою Британією вони координують роботу ініціативи. Зараз у коаліції налічується 18 країн: Латвія, Велика Британія, Австралія, Чехія, Данія, Франція, Естонія, Італія, Нова Зеландія, Канада, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Німеччина, Швеція та Україна. Європейські міністри оборони провели нові переговори щодо потенційного розгортання військ в Україні. Наразі приблизно шість країн погодились надіслати своїх солдатів. Серед них: Велика Британія, Франція та країни Балтії.

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 22 травня.У світових лідерів з'явилася нова проблемаФото: скриншот з відео Білого домуУ світових лідерів з'явилася нова величезна проблема – розбірки в Овальному кабінеті Трампа, пише СNN.Президент Південної Африки Сиріл Рамафоса став останнім лідером, який став жертвою кампанії МАGА в середу, коли Трамп прочитав йому лекцію про неправдиві твердження. Іноземні лідери тепер на свій страх і ризик заходять у священне лігво президента США, який проводить прес-конференції так, ніби це поєдинки в клітці. Як з'ясували Україна та Йорданія, чим більш вразливою є країна, тим більш ворожий прийом вона зазвичай отримує.З огляду на зростаючі політичні ризики появи в Овальному кабінеті, не буде дивним, якщо деякі лідери переглянуть те, що колись було жаданим запрошенням, а тепер стало політичною пасткою. Це може мати дипломатичні наслідки, оскільки країни Глобального Півдня, такі як Південна Африка, зараз більше дивляться на Китай, ніж на США.Кожна зустріч в Овальному кабінеті тепер відбувається під тягарем тіні брутальної розправи над президентом України Володимиром Зеленським з боку Трампа та віцепрезидента Джей Ді Венса в лютому цього року, зазначає СNN.Здається, Рамафоса зробив висновки з цього шоку. Хоча він і був приголомшений, але відреагував на засідку президента швидше з подивом, ніж з відвертим гнівом. Він терпляче намагався пояснити Трампу факти – не те щоб це мало якесь значення.Для більшості президентів фотосесії в Овальному кабінеті - нудна справа. Преса поспішає, щоб почути, як кожен з лідерів виголошує банальні фрази про міцні відносини між двома країнами. Іноді репортерам вдається поставити кілька запитань, перш ніж їх виганяють на офіційну прес-конференцію, яка відбудеться пізніше.Це змінилося під час другого терміну Трампа, який зруйнував навіть ті бар'єри пристойності, які президент залишив на місці під час своєї першої каденції.В Овальному кабінеті стало більш людно і гамірно.Венс часто сидить на дивані в Білому домі поруч із членами кабінету міністрів, чекаючи, коли вони накинуться на нього. Це незвична роль для віце-спікера. За часів адміністрації Обами тодішній віце-президент Джо Байден часто уникав уваги, сидячи в глибині кімнати. Відвідувачі Трампа повинні бути в центрі уваги медіа-пакету МАGА, шукаючи, як і президент, вірусних моментів. Під час візиту Зеленського один з таких репортерів запитав президента, який носить польову куртку у військовому стилі на честь фронтовиків, чому він не вдягнув костюм, щоб продемонструвати повагу, нагадує видання.Бренд Трампа базується на тому, що він є аутсайдером і руйнівником. Він повернувся до влади з рішучим наміром зруйнувати глобальні політичні та торгівельні системи, які сприяли зміцненню могутності США, але які, за його словами, обкрадають американців. Що може бути кращим способом продемонструвати свої якості сильної людини, ніж лаяти іноземців в ефірі?Ритуальне приниження Трампом своїх відвідувачів означає, що світові лідери тепер мають складний новий вимір у своїй підготовчій роботі. Вони повинні подумати про те, як будуть сприйматися своїми виборцями вдома. Якщо вони не зможуть протистояти Трампу, то виглядатимуть слабкими. Якщо вони дадуть рішучу відсіч, вони можуть отримати внутрішній імпульс – як Зеленський, – але можуть зашкодити своїм національним інтересам, якщо залишать Трампа ображеним.І лідери повинні намагатися уникати того, щоб опинитися в пастці перед камерою, коли Трамп скаже або зробить щось, що підкреслить їхню відносну слабкість порівняно зі Сполученими Штатами.У лютому, наприклад, король Йорданії Абдалла виглядав дуже незручно, коли Трамп тиснув на нього, щоб він прийняв біженців з Гази. Такий наплив міг зруйнувати крихку політичну рівновагу Йорданії та саму монархію. Однак Абдалла також знав, що його країна залежить від допомоги США у сфері безпеки, тому він не міг заперечити своєму співрозмовнику.Найуспішнішими відвідувачами Овального кабінету є ті, хто роздає похвали Трампу, не надто принижуючи себе.З театральним блиском Стармер витягнув листа від короля Карла ІІІ, який запрошував Трампа відвідати країну з державним візитом, і говорив про те, що це велика честь, оскільки Трамп вже мав подібне запрошення від покійної королеви Єлизавети ІІ. Стармера не називають природженим політиком, і він отримав найвищі оцінки на батьківщині за свій надзвичайно вправний виступ.Іншим лідером, який змагається за те, щоб стати мостом між Європою і Трампом, є прем'єр-міністрка Італії Джорджія Мелоні. Як правий популіст, який часто відвідує Мар-а-Лаго, Мелоні має перевагу в тому, що перебуває серед друзів Трампа.Але, як палка прихильниця України, вона опинилася на хиткому ґрунті, який вирівняла завдяки своїм політичним навичкам. У якийсь момент Мелоні перебила свого перекладача і сама взяла на себе обов'язки перекладача, щоб переконатися, що Трамп повністю зрозумів пункт про збільшення Італією витрат на оборону.Лідери ніколи не знають напевно, що може трапитися з Трампом.Минулих вихідних Венс був у Ватикані на інавгураційній месі понтифіка і передав йому ефектний білий конверт з президентською печаткою, який містив запрошення відвідати Білий дім. Було чутно, як Лев сказав "колись" – можливо, маючи на увазі свій намір прийняти цю пропозицію.Але, здається, не поспішав. Можливо тому, що майже неможливо уявити собі людину, яку римо-католики вважають представником Бога на Землі, яка добровільно підкориться ведмежій ямі Овального кабінету і дещо світській риториці Трампа. Але видовище двох найвідоміших американців на планеті у старовинному офісі було б непересічним.Західні країни розкрили масштабну російську кампанію кібершпигунстваФото: УФОТООдинадцять західних країн звинуватили сумнозвісну хакерську групу російської військової розвідки в атаках на оборонні, транспортні та технологічні компанії, які беруть участь у наданні допомоги Україні, повідомляє Роlіtісо.Сполучені Штати, Велика Британія, Німеччина, Чехія, Польща, Австралія, Канада, Данія, Естонія, Франція та Нідерланди оприлюднили спільну заяву про російську державну кампанію, спрямовану на організації, які беруть участь у "координації, транспортуванні та доставці іноземної допомоги Україні".Країни заявили, що підрозділ 26165 російської військової розвідки - відомий у світі кібербезпеки як "Fаnсy Веаr" – проводив кампанію протягом понад двох років, використовуючи різноманітні тактики, включаючи цільові шахрайські електронні листи та викрадені паролі.За їхніми словами, російські хакери, які брали участь у кампанії, атакували державні організації та приватні компанії в оборонному, транспортному, морському, авіаційному та ІТ-секторах, а також у сфері управління повітряним рухом. Під удар потрапили організації з Болгарії, Чехії, Франції, Німеччини, Греції, Італії, Молдови, Нідерландів, Польщі, Румунії, Словаччини, України, Франції та Сполучених Штатів. Західні країни прямо пов'язали кібер-кампанію з війною Росії в Україні, заявивши, що атаки посилилися після лютого 2022 року. Як йдеться у звіті, оскільки російські війська "не змогли досягти своїх військових цілей, а західні країни надали допомогу для підтримки територіальної оборони України, підрозділ 26165 розширив свою діяльність на логістичні організації та технологічні компанії, що беруть участь у наданні допомоги".Кілька російських хакерських груп активізували свою діяльність у той час, але підрозділ 26165 зосередився на шпигунстві, зокрема на підключених до Інтернету камерах на українських прикордонних переходах і щонайменше на одній організації, що займається промисловими системами управління на залізниці.На підрозділ 26165 раніше були накладені санкції ЄС за хакерські атаки на німецький Бундестаг у 2015 році. Її також пов'язують зі зламом Національного комітету Демократичної партії США у 2016 році та електронних поштових скриньок Соціал-демократичної партії тодішнього канцлера Олафа Шольца у 2022 і 2023 роках.Нещодавно Франція звинуватила його в організації кібератак на виборчу кампанію президента Еммануеля Макрона у 2017 році.

Перемога проєвропейського кандидата довела ефективність "санітарного кордону" проти політиків, які намагаються зруйнувати Європу. Та ті не полишають спроб розхитати політичну ситуацію на континенті і це залишається неабиякою загрозою для України. Президентом Румунії стане мер Будапешта Нікушор Дан, проєвропейський політик, чиї позиції були сильними зі старту перегонів. За нього проголосували 53,6% виборців. Його конкурент, ультраправий Джордже Сіміон, здобув 46,4% голосів і поспіхом, щойно закрилися дільниці, проголосив себе переможцем. З його дописом у соцмережі навіть виник курйоз, бо Сіміон використав прапор Чаду замість румунського. А поразку він згодом таки визнав. Чинник Джеорджеску Увага Європи і США до виборів у Румунії була прикута з листопада 2024 року. Тоді перший тур перегонів виграв євроскептик Келін Джеорджеску, але результати голосування були анульовані. Віце-президент США Девід Венс через це навіть звинуватив Європу у порушенні демократії. Та підстави для резонансного рішення були не політичними, а безпековими. Президент Клаус Йоганнес із посиланням на дані спецслужб заявив про зовнішнє втручання у перебіг виборів. Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід" Румунські ЗМІ відкрито писали про "російський слід", адже Джеорджеску, за їхніми даними, відмовився оприлюднювати звідки брав гроші на виборчу кампанію. Тож Джеорджеску не зміг балотуватися на повторних президентських виборах і найвідомішим кандидатом від ультраправих став Джордже Сіміон. "Один проти всіх" У Сіміона були непогані стартові позиції: він успадкував частину передвиборчих тез від Джеорджеску і цим залучив його симпатиків на свій бік, не мав сильних конкурентів-консерваторів. А ще він пообіцяв призначити Джеорджеску прем'єром, якщо переможе. Натомість єврооптимісти зробили ставку на центриста, відомого борця з корупцією, математика, незалежного політика і мера столиці Нікушора Дана. Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати Щоб його не ототожнювали з іншими політиками, Дана не підтримали інші проєвропейські кандидати, навіть Елена Ласконі, котра виходила у другий тур президентських виборів із Джеорджеску у листопаді 2024 року. У першому турі повторних виборів 4 травня Дан відставав від Сіміона майже на 20% голосів, що, можливо, дало підстави лідеру ультраправої партії "Альянс за об'єднання румунів" ("АОР") втратити пильність. Однак єврооптимісти розуміли: на кону зовнішньополітичний вектор Румунії мінімум на найближчі кілька років. Українські громадяни переживали подібне у 2004 та у 2013 роках. До чого тут Москва "Якби переміг Сіміон, у Європі виник би умовно проросійський анклав "Угорщина - Словаччина - Румунія". На ролі цієї країни як бази допомоги Україні можна було би поставити хрест", - наголосив політичний експерт Андрій Смолій. Три авіабази НАТО, Європейський центр навчання пілотів на F-16, збройний хаб, елементи системи ПРО (актуальні і для Молдови, і для України), - це все Румунія. Та не тільки: через великий дунайський румунський порт Констанца відбувається експорт українського сільськогосподарського збіжжя. Завдяки дунайській альтернативі небезпечним чорноморським експортним шляхам українська економіка отримує суттєвий дохід від продажу сільгосппродукції, а низка країн Африки та Азії позбавлені загрози голоду. А офіційний Київ може активніше відстоювати свої інтереси і Чорноморському регіоні, що і робить. Тому не дивно, що президент Володимир Зеленський і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн першими привітали Нікушора Дана з перемогою. Коли Венс критикував Європу за скасування першого туру румунських виборів, він мав пам'ятати, що і в Києві 2004 та 2013 років, і в Бухаресті 2024 року прямо називали Росію стороною, котра намагалася вплинути на результати волевиявлень, хоча офіційно Москва спростовувала це. Точка неповернення У Кремлі перемогою проєвропейського кандидата нвдоволені. Речниця МЗС РФ Марія Захарова послалася на заяву власника Теlеgrаm Павла Дурова про те, що французька розвідка нібито вимагала втручання у румунські вибори (МЗС Франції твердження Дурова спростувало). Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон Ще б пак - Росія замість плацдарму отримала санітарний кордон. Але завдяки чому Дану вдалося переломити хід перегонів? Результати першого туру 4 травня показали втому румунів від політичних суперечок "або - або". Підтримка кандидата від "АОР" була переважно голосуванням "проти всіх", однак більшість таких виборців вітали би альтернативу. Незалежний Нікушор Дан її дав: закликав їх до єднання на противагу тезам конкурента, котрі охарактеризував як "хвилі ненависті". Джордж Сіміон, до речі, визнав: "Ми були одні проти всіх". Мережі ширші Відносно мирний фінал карколомних румунських президентських перегонів не означає спокою. Адже програла не лише Росія, а й МАGА - група радикальних республіканців-трампістів у США. На це вказав Ірінеу Дарау, румунський сенатор від правоцентристської партії "Порятуймо Румунію". Дан, схоже, усвідомлює ризик, оскільки заявив про намір "добре пояснити партнерам" рішення про анулювання першого туру виборів у 2024 році та "повернути довіру" Трампа. Не виключено, що певні впливові кола у США допоможуть йому: агенція JРМоrgаn вже заявила про очікуване зниження політичних ризиків для Румунії через перемогу єврооптиміста. Утім, доведеться докласти зусиль, адже Сіміон відкрито підтримував МАGА. Є ознаки роздратування Білого дому: Ілон Маск публічно підтримав Павла Дурова в історії зі "французьким втручанням" у румунські вибори. Ультраправий реванш попереду? Найбільшим здобутком румунських виборів є подолання розколу між виборцями всередині країни та діаспорою (як це було у Молдові). Румуни, котрі голосували на території Молдови, віддали 88% голосів за Дана, їхні співгромадяни в Угорщині - понад 92% голосів, в Естонії - 87%. І всередині країни переможець здобув більшість голосів. Однак новий президент має докласти неабияких зусиль, щоби зберегти цю єдність. Першим випробуванням стане формування коаліції Першим випробуванням стане формування коаліції. Сіміон в альянсі з Джеорджеску має понад 40% голосів, від котрих неможливо відмахнутися. На додачу - розкололася діаспора. У таких країнах як Франція, Велика Британія, Ірландія, Німеччина, Австрія, Бельгія, Ісландія, Нідерланди, Італія та Іспанія у румунських громадах понад 50% голосів набирав Джордже Сіміон. Чому? Історик та аналітик Іон Іоніце звертає увагу на зростання симпатій до ультраправих, особливо у Центральній та Східній Європі. "Враховуючи спадок багатьох років тоталітаризму, ситуація може розвиватися стрімко. Суспільство може прийти до точки, в якій демократія є лише видимістю", - наголошує він. Чому треба поспішати Тому Україні треба поспішали зі вступом до ЄС, вважає народний депутат України з фракція "Європейська Солідарність" Володимир Ар'єв, адже "недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських кандидатів у президенти Польщі - це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких пов'язували з Москвою. Нам треба вступити до ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років". Про наростаючу загрозу реваншу ультраправих свідчать парламентські вибори у Німеччині та у Франції. На дострокових перегонах до Бундестагу переміг опозиційний альянс "ХДС-ХСС", проте другу позицію за активної підтримки Ілона Маска здобула ультраправа "Альтернатива для Німеччини". У Франції лише завдяки ситуативному альянсу центристів Емманюеля Макрона із лівими між першим і другим туром дострокових перегонів ультраправих відкинули на третє місце. Цікаво, що і у Франції, і в Німеччині до них застосовано процедурні заходи: Марін Ле Пен, лідерка однієї з правих французьких партій, засуджена за злочин, у діяльності "АдГ" суд побачив елементи екстремізму, хоча зараз ці звинувачення тимчасово знято. Внутрішнє балансування Водночас зі зростанням симпатій європейських виборців до ультраправих сил мобілізуються у згуртовуються симпатики єврооптимістів, тому говорити про неминучий правий реванш-2 зарано, вважає український дипломат Роман Безсмертний. Нині, принаймні, Україні можна спокійно дивитися у найближче майбутнє. На відміну від Сіміона, котрий є персоною нон-грата і для нашої країни, і для Молдови, Дан виступає за підтримку України, за її членство у ЄС та у НАТО.

Нападника збірної Аргентини Ліонеля Мессі визнали найкращим гравцем в історії. Восьмиразовий володар Золотого м'яча в рейтингу виявився вищим за бразильця Пеле і свого співвітчизника Дієго Марадону, свідчить рейтинг міжнародної федерації футбольної історії та статистики (ІFFНS). П'ятиразовий володар Золотого м'яча Кріштіану Роналду посів четверте місце, не увійшовши до трійки лідерів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Опублікували рейтинг найбільш високооплачуваних спортсменів світу П'ятірку найкращих замкнув Йоган Кройф. Далі в списку - Роналдо, Зінедін Зідан, Франц Беккенбауер і Альфредо Ді Стефано. Найкращі футболісти в історії за версією ІFFНS: Ліонель Мессі (Аргентина); Пеле (Бразилія); Дієго Марадона (Аргентина); Кріштіану Роналду (Португалія); Йоган Кройф (Нідерланди); Роналдо (Бразилія); Зінедін Зідан (Франція); Франц Беккенбауер (Німеччина); Альфредо Ді Стефано (Аргентина/Іспанія); Роналдіньо (Бразилія). Кіліан Мбаппе встановив новий рекорд результативності у своєму першому сезоні за мадридський "Реал". Він перевершив показник, який тримався майже три десятиліття.

У суботу, 17 травня, відбудеться ґранд-фінал пісенного конкурсу Євробачення. Учасники 26-ти країн презентуватимуть свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Концерт розпочнеться о 22:00 за київським часом. Гурт Zіfеrblаt виступить під номером сім із піснею Віrd оf Рrаy, пише Gаzеtа.uа. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. За годину до показу шоу, о 21:00, на телеканалі "Суспільне Культура" розпочнеться трансляція проєкту "Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення-2025". Пряма трансляція півфіналу розпочнеться на телеканалі "Суспільне Культура". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Також пряму трансляцію можна буде послухати на "Радіо Промінь", а ефіри можна буде дивитися на сайті "Суспільне Культура" та "Суспільне Євробачення". Станом на зараз букмекери прогнозують Україні 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн.Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними.СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Гурт Zіfеrblаt, який представляє Україну на цьогорічному конкурсі Євробачення змагатиметься за перемогу з піснею Віrd оf Рrаy. Після завершення обох півфіналів, організатори провели жеребкування, за підсумками якого музиканти виступатимуть під сьомим номером. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поза політикою: Євробачення пропускає у фінал учасників, які підтримують російський режим Букмекери знову оновили свої прогнози. Гурту Zіfеrblаt прогнозують 13-те місце. До трійки перших входять Швеція, Австрія і Франція. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель.Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

Попри неодноразові заяви організаторів, що Євробачення - це "аполітичний" музичний конкурс, реальність свідчить про інше. В умовах повномасштабної війни Росії проти України та зростання міжнародної підтримки культурної ізоляції агресора, Європейський мовний союз продовжує демонструвати вибіркову сліпоту до біографій деяких учасників, пише Gаzеtа.uа. Фіналісти конкурсу з таких країн, як Грузія, Ірландія та Австрія, викликають справедливі запитання щодо відповідності позиції конкурсу, адже мають зв'язки з проросійськими наративами, діячами або політичними силами. Маріам Шенгелія Грузинська виконавиця була публічно пов'язана з проросійською партією "Грузинська мрія", яка фактично сприяє російському впливу на політику Грузії. Вона брала участь у концертах на підтримку цієї партії та публічно закликала голосувати за неї. Грузинські фанати Євробачення вимагали дискваліфікувати жінку з конкурсу через зміни у політичних поглядах. Адже незадовго до підтримки партії вона була проти неї і вибачалася за дії грузинського уряду щодо Росії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Lаіkа Раrty Ірландія цього року представила пісню, авторкою якої є колишня росіянка Лариса Тормей. Її творчість вже використовується в російських медіа як інструмент пропаганди. Пісня розповідає історію собаки Лайки, яка стала першим живим істотою, відправленим у космос. Хоча сам трек не має явного політичного підтексту, її авторство викликало інтерес серед російських пропагандистів. Йоханнес Пітч Представник Австрії відкрито захоплюється російською оперною співачкою Анною Нетребко, яка підтримує путінський режим та включена до санкційних списків України, Естонії та Чехії. Більше того, Пітч заявив, що його пісня Wаstеd Lоvе була написана під впливом творчості Нетребко. Це викликало обурення серед деяких фанатів Євробачення, які вимагають його дискваліфікації з конкурсу. У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія.

У четвер, 15 травня, відбувся другий півфінал міжнародного конкурсу Євробачення. Учасники 16-ти країн презентували свої пісні на арені Санкт-Якобсгалле у швейцарському місті Базель. До фіналу пройшли Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта та Греція, пише Gаzеtа.uа. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Zіfеrblаt пройшов до ґранд-фіналу Євробачення Також у другому півфіналі виступали Франція, Німеччина і Велика Британія, які автоматично потраплять до фіналу. Ґранд-фінал Євробачення відбудеться у суботу, 17 травня. За перемогу боротимуться Україна, Греція, Литва, Ізраїль, Вірменія, Данія, Австрія, Люксембург, Фінляндія, Латвія, Мальта, Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія, Португалія, Іспанія, Італія, Швейцарія, Франція, Німеччина і Велика Британія. Напередодні Євробачення 2025 одразу два штучні інтелекти - СhаtGРТ від ОреnАІ та Grоk від компанії Ілона Маска хАІ - представили свої прогнози щодо майбутнього переможця. Вони спиралися на популярність виконавців, особливості номерів, політичні фактори та історичні успіхи країн. Аналітика проводилася на запит ОВОZ.UА. Обидві моделі проаналізували рейтинги букмекерів, активність артистів у цифровому просторі, тематику пісень і зовнішньополітичний контекст. Попри спільні критерії, результати вийшли різними. СhаtGРТ віддав перемогу Швеції. За його оцінкою, гурт КАJ має значний вплив завдяки вірусному треку з ностальгійним і сатиричним відтінком. Модель також високо оцінила Ізраїль. Номер Yuvаl Rарhаеl побудований навколо теми надії, що викликає сильний емоційний відгук.

Мобільний оператор lіfесеll значно розширив покриття 5G у роумінгу для своїх абонентів. Як повідомила пресслужба компанії, з квітня 2025 року користувачі можуть підключатися до мобільного інтернету п’ятого покоління вже у 61 країні світу. Серед них — європейські країни: Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, […] Сообщение Lіfесеll відкрив доступ до 5G-роумінгу в 61 країні: перелік країн появились сначала на ТехноФан.

Про це пише Роlіtісо.Зазначається, що Бельгія, Болгарія, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Греція, Хорватія, Латвія, Литва, Угорщина, Польща, Португалія, Словенія, Словаччина, Фінляндія та Чехія прагнуть більшої гнучкості для зміцнення власної обороноздатності.12 із них вже подали офіційні запити до Єврокомісії.Застосування цього винятку дасть країнам можливість збільшити свої витрати на оборону до 1,5% від валового внутрішнього продукту щороку протягом чотирьох років, не порушуючи при цьому фіскальних правил ЄС.Як зауважили автори, Німеччина – єдина з великих економік ЄС, яка планує скористатися цим положенням. Країни з обмеженими бюджетними можливостями, такі як Італія чи Франція, не просять фіскальної гнучкості для закупівлі військового обладнання – так само, як і країни зі значно кращим станом державних фінансів, наприклад Нідерланди чи Швеція.Попри те, що Данія належить до другої групи, вона також вирішила приєднатися до ініціативи, аби надіслати політичний сигнал."Рішення Данії активувати положення допоможе надіслати зовнішньому світу сигнал про єдність країн ЄС у зусиллях із переозброєння", - заявила міністерка економіки країни Стефані Лосе.Єврокомісія закликала держави ухвалити відповідне рішення до 30 квітня, щоб узгодити фіскальну політику перед фінансовими ринками та одночасно активувати положення до липня. Втім, цей термін не є обов’язковим, зазначають у Роlіtісо.Міністр економіки Іспанії Карлос Куерпо заявив, що його країна ухвалить рішення "протягом найближчих місяців".Своєю черго міністр фінансів Італії Джанкарло Джорджетті висловив переконання, що Рим може досягти цільового показника НАТО у 2% витрат на оборону, якщо підкоригує свою звітність, включивши до неї більше статей. За його словами, країна чекатиме на саміт НАТО в червні, коли мають бути узгоджені нові стандарти витрат для всіх країн. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SІРRІ) оприлюднив звіт, згідно з яким у 2024 році світові витрати на оборону досягли рекордних $2,7 трлн.

У РФ детонує 51-й арсенал ГРАУ Після фальшивого 30-годинного перемир'я, нав'язаного Україні Російською Федерацією, фронт повертається до звичного режиму бойових дій. Агресор завдав авіаударів по Запоріжжю, атакував дронами Харків.Саме зараз палає один із найбільших арсеналів міністерства оборони РФ - 51-й арсенал ГРАУ. Імовірно, за масштабами він поступається лише арсеналу в Торопці, знищеному у вересні 2024 року. Хоча 51-й арсенал і дещо менший за площею, але він зберігав велику кількість артилерійських снарядів, ракет різного призначення, включно з балістичними, також міни та інше озброєння. Арсенал розташований поблизу селища Барсове, що в Киржачському районі Володимирської області. Відстань до українсько-російського кордону становить приблизно 530 км, а до Москви - близько 70 км. Це означає, що арсенал мав би бути захищений системами протиповітряної оборони.Згідно з повідомленнями та відео з місцевих tеlеgrаm-каналів, на об'єкті стався потужний вибух, після якого почалася вторинна детонація, вибухали інші сховища. Наразі невідомо, що стало причиною - чи атака українських дронів, чи підрив на місці.Вороже міністерство оборони повідомляє, що внаслідок займання на території військової частини відбулася детонація боєприпасів. Генеральний штаб Збройних Сил України поки що не підтвердив інформацію про атаку на 51-й арсенал ГРАУ. Думаю, що згодом з'явиться більше подробиць, що саме сталося, а також які наслідки мали вибухи на цьому важливому для противника складі боєприпасів і балістичних ракет.Ситуація на фронті - втрати ворогаПроте наш Генеральний штаб повідомив про загальну картину за підсумками минулої доби - йдеться про бойові зіткнення. За добу було зафіксовано 165 таких випадків, це середній показник. Більшість зіткнень відбулася на Покровському напрямку:  противник здійснив 61 атаку, всі були зупинені й відбиті. Як і раніше, ворог використовував у своїх атаках бронетехніку, живу силу та автомобільну техніку.ОSІNТ-аналітики створили інфографіку, аналізуючи кількість зразків бронетехніки, танків, БМП та автомобільної техніки, які ворог використовував з 2024 року. На інфографіці червоний колір позначає збільшення знищеної автомобільної техніки. За минулий тиждень було знищено 1700 одиниць техніки, тоді як кількість броньованої техніки, зокрема БМП і БТР (позначено помаранчевим кольором), а також танків (позначено синім кольором), фактично не змінилася.Це свідчить про те, що ворог зараз найбільш активно використовує різну автомобільну техніку. І мені навіть важко визначити, належать мотоцикли, які активно використовують під час штурмів, до автомобільної техніки чи вони є частиною знищеної живої сили противника. До речі, сьогодні з'явилось кілька нових відео, зокрема, 31-ша окрема механізована бригада опублікувала відео, на якому видно, як ворог намагався наступати на наші позиції декількома хвилями, використовуючи як живу силу, так і вже згадані мотоцикли. 31-ша механізована бригада разом із 15-м окремим гірсько-штурмовим батальйоном знищували окупантів, використовуючи з нашого боку як дрони, так і артилерію. Загалом було знищено 16 ворожих мотоциклів та кілька груп російської військової піхоти.А інший наш підрозділ ГУР  "Артан" ще раз нагадав нам про те, як знищували противника на Запорізькому напрямку. Перед Великоднем там відбулася велика атака з великою кількістю бронетехніки, мотоциклів та інших зразків російського озброєння. Підрозділ "Артан" показав, як під час ворожих штурмів, у яких було залучено 300 російських вояків, 40 одиниць броньованої техніки, 3 танки та близько 10 багі, це все знищувалося за допомогою дронів і нашої артилерії. Саме ці дві складові зараз мають вирішальне значення для того, щоб стримувати просування ворога та завдавати йому максимальних втрат. РФ шукає шляхи для зміцнення свого ВПКАле коли ми говоримо про артилерію, то загарбник також робить ставку на цю систему озброєнь. Відомо, що 60% боєприпасів для артилерії Росія закуповує та отримує з Північної Кореї. Однак є наміри закуповувати артилерію та порохи з Китаю. Про це говорив президент України минулого тижня. Закордонні публікації також свідчать про те, що російська сторона намагається використовувати потенціал європейських держав для розвитку та зміцнення власної оборонної промисловості.Зокрема, була публікація у виданні Наndеlsblаtt, де зазначалося, що німецька компанія, яка заснована у 2006 році, закуповувала хром у Німеччині та постачала його до РФ. Цей хром використовувався на оборонних потужностях Росії. Хоча така схема не є зовсім новою, її реалізація в Німеччині вказує на те, що Росія намагається використовувати всі можливі способи й шляхи для зміцнення своєї оборонної промисловості.Олена Юрченко, директорка з питань аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України, старша аналітикиня Тrumаn зауважила, що ця публікація дійсно стосується одного з великих кейсів у російських постачаннях хромової сировини. Але є торговельні дані, які показували, що не лише Німеччина, але й Нідерланди використовувалися Російською Федерацією як експортний хаб для постачання хрому переважно в сировинній формі. Тобто перше, що показує ця публікація, - дає нам чіткий і яскравий кейс того, що через ЄС досі можливо привезти товар подвійного призначення, який потім можна використати для ремонту та відновлення російської артилерії. Розслідувачка продовжила, підкресливши другий важливий момент, - ця компанія має німецьку реєстрацію, але була заснована росіянами ще у 2006 році та має російський менеджмент із представництвом у Москві. Вона також, завдяки відкритим державним закупівлям, напряму пов'язана з російським військово-промисловим комплексом. Це другий великий патерн - наявність бізнесів у Європі, які були відкриті росіянами ще до початку повномасштабного вторгнення, або у 2014 році, до анексії Криму. Ці компанії продовжують працювати на російський ВПК. І, по-третє, ця історія є надзвичайно важливою з погляду подальшого таргетингу в санкційному процесі. Оскільки хром, як зазначалося у публікації, - це матеріал, який використовується для відновлення артилерійських стволів. Наразі РФ переважно відновлює радянський спадковий артилерійський парк, а не виробляє щось нове самостійно. Це сигналізує про те, що увага санкційної спільноти та громадянського суспільства поступово переходить на інші аспекти діяльності російського ВПК, не тільки виробництва, але й відновлення та ремонт запасів.Аналітикиня зазначила важливий факт про те, що мова йде не про постачання готового хрому, а хромової руди. Адже РФ вихваляється Уралом, який наповнений всіма можливими корисними копалинами, але насправді вона має багато "ахіллесових п'ят", за якими можна поділити корисні копалини на дві групи. Перша – те, що Росія вміє переробляти, але не має сировини, наприклад, хром або титан. Або навпаки - сировина, яка йде на експорт, тому що Росія не може її переробляти. Ця ситуація створює багато простору для подальшого санкційного тиску. Зараз обговорюємо хром, однак є ще, наприклад, берилій, тантал, титан, реній і навіть свинець, якого на території РФ є великі поклади, але доволі малий досвід з обробки всередині країни. Відповідно, для санкційної коаліції це створює сприятливі умови, щоб завдати РФ значного тиску.Дослідниця додала: щодо російських потужностей виробництва, то це наслідок радянської системи поділу праці між різними республіками СРСР: жодна республіка не мала повного циклу виробництва, відповідно, Російська республіка не була виключенням. Ці залежності залишилися, якими вони були в радянський період, - імпорт іде тепер з незалежних держав. Великою проблемою було те, що в пострадянський період було закрито дуже багато підприємств, які займалися виробництвом вибухових речовин. Якщо взяти російських виробників гексогену та октогену, то установки на заводі Свердлова були повністю розібрані десь у 2006 році, а їхнє відновлення почалося тільки у 2015 році. Відкривати дочірні підприємства та набувати нові виробничі потужності почали тільки у 2019 році. Адже гексоген та октоген – базові вибухові речовини, які підуть і до касетного боєприпасу, і увійдуть до складу твердого ракетного палива.Юрченко резюмувала, що на сьогодні у світі бум щодо замовлення різного роду сталей, металів та хімічних прекурсорів, які мають будь-яке військове призначення. Однак через санкції стабільні канали постачання закрилися - наприклад, як було з Узбекистаном чи Киргизстаном, які постачали до РФ нітроцелюлозу. Звісно, "останнім із могікан", до кого буде звертатися РФ, - це Китай. Але, знову ж таки, чим вище підіймається планка щодо причетності до військового використання, тим важче це буде постачати. Слід сказати, що протягом всього повномасштабного вторгнення Китай мав стабільну позицію та не перетинав червону лінію під назвою "пряме військове постачання" - це завжди був товар подвійного призначення. Поки нам бракує відомостей, щоб стверджувати, що Китай реально перетнув цю межу.   

"Еспресо" розповість про головні проєкти з розвитку атомної енергетики, наскільки вони перспективні та чи зможуть вони зробити Європу енергонезалежною.Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації, та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.  Автор - Олексій Їжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень, співзасновник Консорціуму оборонної інформації, текст упорядкував Володимир Федорович, "Еспресо".Якими потужностями атомної енергетики наразі володіє ЄвропаЧастина Європейського Союзу активно відновлює та розвиває сектор атомної енергетики. Йдеться не лише про модернізацію старих потужностей, але й створення нових, більш ефективних реакторів і цілих станцій. Розпочати варто з переліку того, чим розпоряджається ЄС станом на сьогодні, адже вже тут можна буде простежити певну неоднорідність. Наразі 13 із 27 країн Старого світу експлуатують атомні станції, які налічують понад 100 енергоблоків. Однозначний лідер сфери - член "ядерного клубу" Франція, яка розпоряджається 56 енергоблоками. Таким чином країні вдається "зарядити" 63-70% національної мережі. Одразу за нею зі значним відривом облаштувались Іспанія (7 реакторів), Швеція (6 реакторів), а також Фінляндія, Угорщина, Бельгія, Словаччина, Болгарія, Чехія, Румунія, Словенія, Нідерланди та Хорватія. Поза Європою також є і Велика Британія, яка нещодавно від’єдналась. Остання розпоряджається 9 енергоблоками та вже зараз планує будівництво нових. Окремо можна виділити Фінляндію, яка здійснила прорив, увівши в експлуатацію енергоблок Оlkіluоtо 3 (ОL3), оснащений реактором ЕРR потужністю 1600 МВт – перший запущений у Західній Європі за 15 років. Лише він один, розпочавши роботу у 2023 році, забезпечує 14% мережі країни.Фото: gеttyіmаgеsЦентрально-Східну Європу представляють інші гравці цього ринку, зокрема Чехія, Словаччина та Угорщина, які працюють над модернізацією старих та активним розгортанням й будівнитцвом нових енергоблоків. Саме там жваво освоюють нові технології SМR (малі модульні реактори), детальніше про які згодом. Є на карті Європи також Польща, яка не має жодної діючої АЕС. Однак уже зараз там активно інвестують у цей сектор – готуються до будівництва двох масштабних станцій. Протиставленням цих країн є Німеччина, яка стала першою великою економікою, що повністю відмовилась від атомної енергетики. Апогеєм політики, що зачалась після катастрофи на японській Фокусімі, стала зупинка трьох останніх діючих реакторів у квітні 2023 року: Іsаr 2, Еmslаnd і Nесkаrwеsthеіm 2. Що цікаво, у 2022 році такий вектор зазнав значного тиску, однак рішення не переглядали, попри енергетичну кризу. Хто та що лобіює розвиток інтересу до атомної енергетикиНе потрібно звертатися до глибокої аналітики, аби зрозуміти, що одним із головних лобістів атомної енергетики в регіоні є її ключовий виробник – Франція. Зокрема у 2022–2023 роках президент Емманюель Макрон публічно оголосив про намір побудувати щонайменше шість нових реакторів типу ЕРR2 та інвестувати в розвиток малих модульних реакторів (SМR).Що не менш важливо, у 2023 році країна "ядерного клубу" ініціювала створення коаліції країн ЄС, які підтримують подальший розвиток атомної енергетики. До групи приєднались Чехія, Польща, Румунія, Угорщина, Словаччина, Болгарія та низка інших держав, які спільно лобіювали за включення ядерної енергетики до кліматичної політики ЄС. Вже за рік після цього, у лютому 2024 року, Єврокомісія оголосила про запуск Європейського альянсу з розвитку SМR — SМR Іndustrіаl Аllіаnсе. Коло включає провідні енергетичні компанії (ЕDF, СЕZ, Fоrtum, Rоlls-Rоyсе, Wеstіnghоusе), науково-дослідні установи та регуляторні органи. Метою такої групи є швидка сертифікація нових технологій, реалізація нормативно-правової бази та запуски пілотних проєктів у сфері до 2030 року. Саме Альянс займається просуванням та координацією впровадження нової ядерної генерації малого масштабу на рівні ЄС.На фоні цього торік, у 2024 році, чеська енергокомпанія СЕZ анонсувала придбання 20% акцій британської компанії Rоlls-Rоyсе SМR. Саме ця покупка стала першим транснаціональним капіталовкладенням в технологію малих модульних реакторів, які запускатимуть на території Східної Європи. Окрім того, фінська Fоrtum підписала договори з аж п’ятьма виробниками малих модульних реакторів зі США, Південної Кореї, аби реалізовувати нові проєкти на території Скандинавії. Серед приватних компаній активним просуванням атомної енергетики займається американська Wеstіngtоn Ноusе, яка також бере участь у будівництвах на території Польщі, Чехії, Словаччини та України.Важливим є те, що ця та інші компанії є активними учасницями SМR Іndustrіаl Аllіаnсе і провідними експортерами ядерних технологій до країн Центрально-Східної Європи, які прагнуть зменшити залежність від російських або застарілих радянських реакторів. Що ж до інституцій, які займаються просуванням сфери, то реалізація відбувається через кілька механізмів. Зокрема агентство Еurаtоm координує дослідження у сфері безпеки та технологій і має бюджет понад 1,3 млрд євро на 2021–2027 роки. фото: gеttyіmаgеsТакож на континенті діє масштабна Європейська платформа сталих ядерних технологій (SNЕТР), вона об’єднує понад 120 операторів і виробників, серед яких університети і лабораторії. Її місією є розробка нових типів реакторів, зокрема четвертого покоління. Також ідеться про Міжнародне енергетичне агентство, яке закликає уряди країн надавати державні гарантії для ядерних проєктів, щоби знизити інвестиційні ризики, викликані складністю та довготривалістю реалізації технологій у цьому секторі економіки.Не варто забувати і про Європейський інвестиційний банк. Попри свою обережну стратегію фінансування атомних проєктів, після прийняття таксономії ЄС він почав розглядати проєкти SМR і модернізації існуючих блоків як потенційно придатні для зеленого фінансування.Лобіювання атомної енергетики дало свої плоди. У 2023–2024 роках розпочались міждержавні консультації між ЄС, Великою Британією, Канадою та США щодо єдиної процедури сертифікації й ліцензування нових типів реакторів. Таким чином країни намагаються знизити забюрократизованість процесів у галузі, прискорити схвалення подальших проєктів та забезпечити експортний потенціал європейських технологій. Нові проєкти на європейській карті атомних технологійСеред найбільших проєктів фігурує будівництво нової АЕС Sіzеwеll у Великій Британії, яка буде оснащена двома реакторами типу ЕРR загальною потужністю 3,2 ГВт. Реалізацією останнього займається приватна ЕDF за фінансування британського уряду. Цей проєкт є частиною ширшої британської програми відновлення атомного сектору, в межах якої планується забезпечити до 25% електроенергії країни з ядерних джерел до 2050 року. Окрім того, Чехія планує розширення АЕС "Темелін" та "Дуковани" й розгортання першого в країні малого модульного реактора у партнерстві з британською компанією Rоlls-Rоyсе. Також там розглядають можливість будівництва до 3 ГВт нових атомних потужностей, щоб замінити вугільну генерацію, яку країна планує вивести з експлуатації до 2038 року.Цікавою є ситуація в Польщі, яка у 2022 році підписала угоду з компанією Wеstіnghоusе щодо будівництва першої АЕС у Пемброці. Проєкт передбачає спорудження трьох реакторів АР1000 з очікуваним введенням першого блоку в експлуатацію до 2033 року. Паралельно польська компанія Synthоs працює з GЕ Ніtасhі над проєктом SМR ВWRХ-300. Таким чином, уряд Польщі офіційно декларує боротьбу з карбонізацією та продукування енергетичної незалежності.Також Італія, яка повністю згорнула свої АЕС ще у 1990 році, оголосила повернення до атомних програм. Відтак у квітні цьогоріч три приватні компанії підписали угоду про створення консорціуму для спільного дослідження та підготовки до будівництва нових АЕС. Таким чином, у 2030-х роках у країні планують запустити будівництво першого модульного реактора.У раніше згаданій Фінляндії, з її надпотужним ОL3, у 2025 році планується введення в експлуатацію підземного сховища відпрацьованого ядерного палива Онкало — першого у світі сховища геологічного типу, розрахованого на безпечне зберігання до 100 тис. років. Ренесанс атомної енергетики не оминув і Румунію, де здійснюють модернізацію існуючих блоків АЕС Сеrnаvоdă за підтримки США, Канади та Франції. Також країна веде переговори з американською NuSсаlе щодо побудови нового модульного реактора. Вже зараз ідеться про фінансування з американських банківських установ. Розвиває свою атомну гілку й Угорщина. Проте тут виникає проблема, адже країна вирішила робити це у співпраці з Росатомом країни-агресорки, попри політичні заперечення Єврокомісії. Вже торік почались активні підготовчі роботи. Варто зазначити, що два реактори, які планують спорудити у межах цього проєкту, будуть єдиними в Європі, до функціонування яких залучена Росія.Обмеження та активні "проти" на європейському ринку атомної енергетикиПопри всі описані активні дії з боку ЄС, все ж є низка певних стримувальних факторів, які гальмують розвиток ядерних програм. Йдеться не лише про політичні розбіжності між державами, але й про технологічні, економічні та соціальні ризики, що можуть уповільнити або навіть зірвати реалізацію окремих проєктів.Одним із таких факторів є ініціатива проти включення ядерної енергетики до «зеленої таксономії» ЄС, яка дозволяє атомним проєктам отримувати доступ до сталого фінансування. Її підписантами у 2022 році стали Німеччина, Австрія, Люксембург і Португалія.Та ж ФРН, як основний антиатомний лобіст Європи, відмовилася приєднуватися до SМR Іndustrіаl Аllіаnсе, попри те що він фінансується Єврокомісією й об’єднує більшість ядерних країн-членів ЄС. Окрім того, міністерка довкілля Німеччини Штеффі Лемке публічно заявляла, що «атомна енергетика не є рішенням для кліматичної або енергетичної кризи". Вона підкреслила, що федеральний уряд вважає атомне енергетику "дорогою та небезпечною". Відтак серед основних викликів, які доведеться долати прихильникам атомних програм у Європі – це політична неоднорідність Старого світу. Однак не політикою єдиною, ідеться і про високу капіталомісткість проєктів атомної енергетики. Для порівняння: вартість одного енергоблоку типу ЕРR у Європі коливається від €8 до €12 мільярдів, тоді як терміни будівництва зазвичай перевищують 10 років.Навіть малі модульні реактори, які визнають дешевим технічним ноу-хау, потребують значних стартових інвестицій та відповідної інфраструктури.Тут одразу вигулькують і освітні проблеми, а відтак і брак спеціалізованих кадрів. У багатьох країнах Західної Європи навчальні програми з ядерної інженерії були згорнуті або значно скорочені впродовж 1990–2010 років. Тим часом, за різними оцінками, у найближче десятиліття галузі знадобиться понад 150 тисяч нових спеціалістів у межах лише ЄС. І на цьому моменті ми приходимо до того, що подолання однієї залежності продукує розвиток іншої залежності – ЄС продовжують імпортувати з РФ уран і технологічні компоненти. Однак на цьому ринку з’являються нові гравці, зокрема США, Франція, Канада та Казахстан, проте ринок все ще залишається вразливим до політичних та логістичних проблем.фото: gеttyіmаgеsОднією з проблем також є відсутність спеціалізованих кладовищ ядерних відходів. Прорив у цьому напрямі здійснила лише Фінляндія з її Онкало. А от у всіх інших членів ЄС це питання вирішується доволі складно через вибір локації, фінансування та відповідальність за утримання.То чи очікувати нам ренесанс атомної енергетики?Попри описані вище проблеми та стримувальні фактори, бачимо реальні зрушення у напрямі атомної енергетики, яка вважалась безперспективною та небезпечною понад 30 років.Її фактичними двигунами є розвиток низьковуглецевих джерел енергії, прагнення до стратегічної автономії ЄС та намагання створити в Європі конкурентну технологічну базу у вигляді SМR і ядерних реакторів нового покоління.Однак варто підкреслити, що темпи та масштаби цього розвитку залишають бажати кращого через складність реалізації, забюрократизованість, політичні розбіжності та необхідність неймовірно великих капіталів. Тут, знову ж таки, увагу привертають новітні малі модульні реактори, проте перші їхні запуски проведуть лише після 2030 року.Розвиток цієї галузі енергетики у Старому світі точно не буде рівномірним. Адже певні країни активно розвивають цей сектор, інші лише починають закладати його перші цеглини, а от треті, як та ж Німеччина, повністю від нього відмовляються.Таким чином, у нас формується мапа з кількох груп країн: держави з усталеними потужностями, які модернізуються (Франція, Фінляндія, Угорщина); країни, що вперше впроваджують атомну генерацію (Польща, Італія); і країни, що концентруються на новітніх технологіях (Чехія, Румунія).Попри те, що Німеччина, як економічний центр Європи, використовує свій вплив, щоби сповільнити, а подекуди й блокувати інституційне оформлення ядерного ренесансу в ЄС, тренд на континенті рухається зовсім в іншу сторону. У цьому контексті ФРН швидше заганяє себе в енергетичну ізоляцію. Читайте також: Нова митна політика адміністрації Трампа та накладена на неї пауза: перші наслідки та реакція світу

Відбулося вже двадцять сьоме засідання у форматі "Рамштайн", де Україна разом із партнерами обговорила нові кроки у сфері оборони. Після зустрічі було оголошено про додаткову військову допомогу та створення нової коаліції, передає Міністерство оборони. Зустріч відкрив президент Володимир Зеленський. У зверненні він подякував союзникам за підтримку та наголосив на терміновій потребі в системах Раtrіоt. "Сьогодні лише ці системи ППО можуть захистити українські міста від балістичних ракет, якими росіяни вбивають цивільних громадян та руйнують інфраструктуру та житлові дома", - наголосив Зеленський. Партнери, які приєдналися до обговорення, з моменту попереднього засідання вже оголосили про безпекову допомогу на понад $21 млрд. Участь у цьому взяли 51 держава. Оприлюднено нові пакети допомоги. Німеччина у 2025 році передасть чотири системи ППО ІRІS-Т та 300 ракет до них. Також планується передача 30 ракет до Раtrіоt, п'ятнадцяти танків Lеораrd-1, 25 бойових машин Маrdеr і ще 100 тис. артилерійських снарядів. Загальний обсяг допомоги від Німеччини до 2029 року сягне 11 млрд. Велика Британія виділить &роund;450 млн. Цей пакет містить сотні тисяч дронів, системи радіолокації та фінансування ремонту переданої техніки. Норвегія додала до цього ще &роund;100 млн, щоб підтримати британський пакет. У 2025 році Норвегія планує збільшити підтримку ще на 5 млрд. В межах окремої ініціативи виділяється ще мільярд, зокрема на ППО та боєприпаси. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Раtrіоt мають захищати життя: Зеленський показав нові фото війни і назвав пріоритет "Рамштайну" Бельгія заявила про свій внесок на 1 млрд. Данія оголосила двадцять п'ятий пакет підтримки загальною вартістю майже 900 млн. Литва готує виділення 20 млн на боєприпаси. Естонія невдовзі передасть десять тисяч артснарядів і сухі пайки. Нідерланди направлять 150 млн, щоб посилити українську систему протиповітряної оборони. Крім фінансової та технічної підтримки, було створено нову "коаліцію РЕБ". Ініціатором виступила Німеччина. "Це важливе рішення, яке відповідає вимогам часу та посилює наших воїнів на фронті. Спільно з партнерами ми будуємо сильну оборону України, яка наближає нашу перемогу та справедливий мир", - заявили в Міністерстві оборони.

Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас на брифінгу з нагоди засідання Ради асоціації Україна - ЄС, передає "Європейська правда"."ЄС і країни-члени можуть досягти цього результату вже цього року. Відколи ми почали діалог з країнами-членами, Україна вже отримала понад мільйон снарядів – у вигляді замовлень або обіцянок. Я продовжу роботу над тим, щоб ми цього року вийшли на показник у 2 млн", - сказала вона.Ініціатива Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України: що відомо17 лютого 2024 року стало відомо, що Чехія знайшла за кордоном джерела постачання сотень тисяч артилерійських боєприпасів, які вона могла б доставляти в Україну.Публічно про участь заявили Нідерланди, які передали на закупівлю боєприпасів 100 млн євро, а також Франція, Німеччина і Норвегія.22 лютого стало відомо, що Канада готова виділити до $22 млн на снаряди для України. Також прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо повідомив, що країна на €200 млн профінансує Чеську ініціативу.Згодом прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте заявила, що її країна сприятиме багатосторонній ініціативі Чехії щодо придбання та передачі Україні артилерійських боєприпасів.3 квітня міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський заявив, що Чеська ініціатива щодо закупівлі для України на зовнішніх ринках артилерійських боєприпасів здатна щомісяця здійснювати постачання Києву до вересня 2025 року.

Матеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (СDІ). Це об’єднаний проєкт українських аналітичних та дослідницьких організацій, спрямований на посилення інформаційної підтримки та аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики. Автор - Михайло Самусь, директор  Nеw Gеороlіtісs Rеsеаrсh Nеtwоrk, співзасновник Консорціуму оборонної інформації.Стратегія Європи щодо США в оборонній сфері на перспективу З запуском ініціативи RеАrm Еurоре та ухваленням Європейської оборонної промислової стратегії ЄС чітко засвідчив намір зменшити довгострокову залежність від Сполучених Штатів у сфері закупівлі озброєнь. Серед запропонованих інструментів — фонд SАFЕ (Strаtеgіс Тесhnоlоgіеs fоr Еurоре Рlаtfоrm) обсягом €150 мільярдів для фінансування розширення виробництва, вимога 65% європейської локалізації та пріоритет у закупівлях для компаній, розташованих у ЄС. Заплановані заходи чітко свідчать про політичний зсув у бік стратегічної автономії.Це викликало посилене невдоволення у Вашингтоні. На сесії НАТО у березні 2025 року державний секретар США Марко Рубіо попередив, що Сполучені Штати розглядають спроби Європи обмежити участь американських компаній у програмах оборонного фінансування ЄС як «недоречні та потенційно шкідливі для союзної солідарності».Хоча збройове роз’єднання США і Європи виглядає стратегічно неминучим, закупівельні цикли основних озброєнь розраховані на десятиліття і не можуть бути змінені миттєво. Європейці розглядають досягнення збройової автономії у перспективі 5–10 років. Проте зміна пріоритетів уже відбувається. Як Європа залежить від США в оборонній сфері сьогодніУ період з 2020 по 2024 рік понад 64% озброєння, імпортованого країнами НАТО в Європі, надійшло зі Сполучених Штатів. Це суттєве зростання порівняно з 52% у 2015–2019 роках стало наслідком термінової хвилі переозброєння після вторгнення Росії в Україну, а також ширшого сумніву щодо надійності американських гарантій безпеки у довгостроковій перспективі.Серед найбільших покупців — Польща, яка реалізує одну з наймасштабніших програм модернізації армії в Європі. Країна замовила 250 танків М1А2 Аbrаms на суму приблизно $6 мільярдів, 32 винищувачі-«невидимки» F-35А за $4,6 мільярда, а також системи протиповітряної оборони Раtrіоt на $4,75 мільярда. Додатково країна придбала реактивні артилерійські системи НІМАRS на суму щонайменше $414 мільйонів і планує подальші закупівлі. Загалом понад 90% високотехнологічного озброєння, придбаного Польщею з 2020 року, має американське походження.Італія також підтримує тісні оборонні зв’язки зі США. Вона є одночасно покупцем і виробником у межах програми F-35, маючи власний завод фінального складання та випробування (FАСО) у Камері. Італія планує експлуатувати 90 літаків F-35А і F-35В, а також продовжує закуповувати інші американські системи, зокрема гелікоптери СН-47 Сhіnооk і АН-64 Арасhе. НІМАRS також розглядається для закупівлі. Загалом лише у 2023 році Італія імпортувала американського озброєння на суму близько $494 мільйони. Американські системи становлять основу її нового флоту бойової авіації та гелікоптерів.Німеччина, яка традиційно диверсифікує свої закупівлі серед різних партнерів, також дедалі більше орієнтується на американські системи. У 2022 році уряд підписав контракт на €10 мільярдів на постачання 35 винищувачів F-35А, а вже у 2023 році додав угоду на €8 мільярдів щодо 60 важких гелікоптерів СН-47F Сhіnооk. Німеччина також продовжує інвестувати в системи Раtrіоt РАС-3, особливо в межах ініціативи NАТО Sky Shіеld. Приблизно 60% імпорту сучасного високотехнологічного озброєння до Німеччини припадає на американських виробників.Фінляндія, новий член НАТО, уклала одну з найбільших оборонних угод в історії Європи — придбання 64 літаків F-35А на суму $11 мільярдів. Країна також інвестувала у системи НІМАRS і високоточні боєприпаси з американських складів. Близько 95% нових закупівель озброєння Фінляндії — це продукція зі США, що робить її однією з найбільш залежних від американського озброєння країн у Європі.Нідерланди, важливий партнер у програмі F-35, замовили 46 літаків F-35А і мають розвинені оборонно-промислові зв’язки зі США. Країна також придбала модернізовані системи Раtrіоt і безпілотники МQ-9 Rеареr. За оцінками, 70–75% імпорту озброєнь до Нідерландів припадає на США.Інші країни також глибоко інтегровані в американські оборонні програми. Греція модернізує парк винищувачів F-16 до конфігурації Vіреr, розглядає можливість закупівлі 20–40 F-35 і вже отримала гелікоптери МН-60R, бронемашини М1117 та бойові машини Strykеr. Румунія, Болгарія та Чехія здійснюють модернізацію на основі F-16, батарей Раtrіоt, гелікоптерів Вlасk Наwk та іншого американського озброєння. В Румунії частка американських постачань в імпорті озброєнь перевищує 70%.Програма   F-35. Символом домінування США в європейській обороні є широке замовлення винищувача п’ятого покоління F-35. Програма F-35 прив’язує покупців до довгострокових контрактів, які включають програмне забезпечення під контролем США, мережі технічного обслуговування, системи обробки бойових даних і конфігурації озброєння — що практично унеможливлює швидкий перехід на альтернативи європейського виробництва.Винищувач F-35. Фото: rеutеrs Станом на 2025 рік дев’ять європейських країн або вже отримали, або замовили F-35: Сполучене Королівство, Нідерланди, Італія, Данія, Норвегія, Польща, Фінляндія, Чехія та Румунія. Німеччина і Бельгія також погодили плани придбати цей літак. Загалом замовлено понад 550 літаків, ще близько 70 перебувають на стадії погодження. Водночас фактично поставлено лише близько 130 одиниць. Це робить програму чутливою до змін у збройових пріоритетах у середньостроковій перспективі.Американські системи домінують у ключових сферах європейської оборони — пануванні в повітрі, засобах далекобійного ураження, протиракетній і протиповітряній обороні, забезпеченні стратегічної мобільності та розвідці. Значною є також частка американського озброєння в сухопутних військах.Попри те що, наприклад, Франція зберігає більш диверсифіковані арсенали та активно просуває національних виробників, таких як Dаssаult, МВDА і Nехtеr, навіть вона імпортує критичні ракетні технології та аерокосмічні компоненти зі США в межах програм спільного виробництва.Якщо резюмувати, сьогодні жодні європейські збройні сили — навіть французькі — не функціонують без певного рівня залежності від американських систем. Структурна вага американського оборонного експорту є не лише фінансовою, але й стратегічною: вона інтегрує європейські збройні сили в мережу взаємної сумісності, доктринальної уніфікації та синхронізації логістичних ланцюгів із військово-промисловим комплексом США.Європейські альтернативи американському озброєннюБойова авіація. Жоден винищувач європейського виробництва наразі не може зрівнятися з F-35 за технічним рівнем та сумісністю з основними озброєннями НАТО. Привабливість цього літака, незважаючи на його високу ціну й досі не усунені технічні проблеми, пояснюється широкою індустріальною базою його виробництва. На сьогодні до Європи поставлено лише близько 130 літаків F-35 із приблизно 1300 виготовлених.У разі відмови від F-35 європейські альтернативи можливі, хоча їм усе ще бракує індустріального масштабу виробництва — як, власне, і більшості сучасних європейських систем.Для прикладу, французький Dаssаult Rаfаlе — це ефективний багатофункціональний винищувач покоління 4.5, здатний виконувати місії з ядерною зброєю. Він експортується до Єгипту, Індії, ОАЕ, Греції та Індонезії. Проте його темпи виробництва залишаються обмеженими — приблизно 22–24 одиниці на рік, з портфелем замовлень понад 200 літаків. Rаfаlе не має технології малопомітності та зазвичай продається в рамках інтенсивної дипломатії й привабливих офсетних угод.Dаssаult Rаfаlе. Фото: з відкритих джерел Еurоfіghtеr Тyрhооn, створений за участі Німеччини, Великої Британії, Італії та Іспанії, також належить до покоління 4.5. Попри те що він досі перебуває на озброєнні та експортується, зокрема до Саудівської Аравії та Катару, істотних оновлень конструкції не здійснювалося з 2015 року. Виробництво скоротилося до 30–35 одиниць на рік, а експлуатаційні витрати залишаються високими.Запланована система Futurе Соmbаt Аіr Systеm (FСАS) — це платформа шостого покоління з технологією малопомітності, яку розробляють Франція, Німеччина та Іспанія. Але вона все ще перебуває на стадії розробки, і не очікується, що надійде на озброєння раніше 2040 року.Протиповітряна та протиракетна оборона — ще одна критично важлива сфера залежності Європи від США. Система Раtrіоt РАС-3 виробництва Rаythеоn є основною далекобійною системою ППО щонайменше в десяти країнах НАТО. Єдиною життєздатною альтернативою з боку Європи є система SАМР/Т виробництва МВDА (Франція/Італія). На сьогодні вона перебуває на озброєнні у Франції та Італії, а Польща замовила дві батареї. Її також придбали Саудівська Аравія та Сінгапур. Проте виробництво залишається надзвичайно обмеженим. Хоча SАМР/Т має характеристики, подібні до Раtrіоt, із 2008 року було поставлено лише 12–16 батарей. Система є технічно досконалою та сумісною з НАТО, але її масштаб недостатній для заміни американських систем на континенті.Система SАМР/Т. Фото: dеfеnсе-uа.соm Озброєння для сухопутних військ.  У цьому сегменті  Європа має низку власних альтернатив. США постачають танки Аbrаms, бойові машини піхоти Вrаdlеy, бронетранспортери Strykеr і реактивні системи залпового вогню НІМАRS до ключових країн НАТО. Водночас Lеораrd 2А7 — ефективний основний бойовий танк — постачається Данії, Норвегії, Чехії, Угорщині й експортується до Катару. Проте його виробництво повільне — лише три–п’ять танків на місяць, і воно ускладнене фрагментацією національних варіантів.Безпілотники, гелікоптери, ракети дальньої дії. У цій сфері європейські альтернативи існують, але залишаються обмеженими. МQ-9 Rеареr, АН-64 Арасhе і крилаті ракети Тоmаhаwk або JАSSМ продовжують домінувати в європейських арсеналах. Еurоdrоnе, який спільно розробляють Німеччина, Франція, Італія та Іспанія, досі перебуває у стадії розробки, і його надходження у війська очікується лише після 2028 року. Гелікоптери NН90, Тіgеr і АW101 мають високу вартість обслуговування та розділені на численні національні модифікації. Ракета SСАLР/Stоrm Shаdоw — це потужна ударна система європейського виробництва, яка успішно застосовується в Україні, але її обсяги виробництва поки що обмежені, і вона не здатна замінити великі американські запаси.Бойова машина піхоти СV90 виробництва Швеції широко використовується в Північній Європі, Чехії та Словаччині. Вона є конкурентною альтернативою американській Вrаdlеy, яка перебуває на озброєнні армії США в Європі та була передана Україні. Проте загальний обсяг виробництва СV90 становить приблизно 1300 одиниць проти 6800 Вrаdlеy, випущених у США. Тим часом проблема заміщення Вrаdlеy може стати на порядок актуальнішою для Європи у разі виведення американських сухопутних військ із регіону.БМП СV90 збройних сил Норвегії. Фото: аrmyіnfоrm.соm.uа Артилерія. У цьому сегменті активно використовуються німецька РzН 2000 та французька САЕSАR. Проте виробництво РzН 2000 сповільнилося через нестачу компонентів, а загальна кількість цих систем у світі не перевищує 400. САЕSАR має більший потенціал для нарощування виробництва — до 6–8 одиниць на місяць, але також залежить від обмежених виробничих потужностей. Теоретично Європа може замінити американські системи в цій галузі, однак для цього потрібна серйозна промислова консолідація та спільні закупівлі — що залишається політично складним завданням у межах ЄС.Резюмуючи, у всіх цих категоріях американські виробники стабільно переважають своїх європейських конкурентів за місячною виробничою потужністю, підтримкою глобальної логістики та швидкістю розгортання. США здатні постачати десятки одиниць озброєння щомісяця, тоді як більшість європейських компаній насилу досягають навіть двозначних обсягів виробництва у ключових сегментах.Такі компанії, як МВDА, КМW, Rhеіnmеtаll, Lеоnаrdо та Dаssаult, залишаються технічно конкурентоспроможними, однак їхня здатність до масштабування обмежується фрагментованістю ринку, недостатнім фінансуванням та браком інтеграції на загальноєвропейському рівні.Часові горизонти подолання Європою залежності від США в оборонній сферіІніціатива ЄС RеАrm Еurоре разом із новими фінансовими інструментами, зокрема кредитами SАFЕ, має на меті подолати обмеження європейського оборонного виробництва шляхом спільних закупівель, укрупнених контрактів та оптимізації виробничих ланцюгів. Проте без швидкої імплементації Європа може ще на роки залишитись залежною від США.У п’ятирічній перспективі Європа цілком реально може досягти суттєвого прогресу у виробництві артилерійських снарядів, стрілецької зброї та окремих типів тактичних дронів. Вона також здатна консолідувати закупівлі в таких сферах, як баражувальні боєприпаси, і поступово зменшити залежність від американських постачань для конфліктів низької та середньої інтенсивності. Водночас у цьому ж періоді Європа й надалі залежатиме від американської логістики, ракетних систем і підтримки в галузі протиповітряної оборони.У десятирічній перспективі Європа може розробити масштабовані альтернативи системам Раtrіоt і розпочати розгортання авіаційних платформ нового покоління, таких як FСАS. Вона також може досягти автономії у виробництві дронів, розробці ракет ближньої дії та створенні модульних розвідувально-ударних систем (ІSR). Такі досягнення суттєво наблизили б Європу до оперативної самостійності. Водночас навіть за найоптимістичніших сценаріїв Сполучені Штати залишатимуться незамінним партнером у сфері високотехнологічних військових спроможностей — зокрема у стратегічних повітряних перевезеннях, бойовій інтеграції та ядерній безпеці.Показовою для перспектив європейської автономії є ситуація навколо програми F-35. Кількість поставлених літаків у рази менша за кількість замовлених, і виконання програми є чутливим до політичних рішень у Європі. Закупівлі F-35 можуть бути суттєво скориговані на користь простіших європейських моделей або дешевших автономних систем — відповідно до змін у збройових пріоритетах, що значною мірою формуються під впливом українського досвіду війни.Співпраця зі США в галузі оборонного виробництва, ймовірно, залишатиметься раціональним вибором і в довгостроковій перспективі. Водночас коригування пріоритетів уже зараз і перегляд закупівель у найближчі роки, швидше за все, призведуть у віддаленому майбутньому до глибокого заміщення американських озброєнь на користь європейських розробок.Додаткові ресурси, які Європа виділяє на переозброєння, майже напевно використовуватимуться для розвитку власних оборонних систем, за винятком критично необхідних закупівель — зокрема тих, доцільність яких підтверджено українським досвідом війни.