Search trend "З Днем Медичного Працівника"
Updates feed
Comments
IMI recommends
10°
юлія стародубцевасвято сьогоднікордонгрошітсняке сьогодні святооперація «вівальді»військовийпентагонбезпілотний літальний апаратаргентина – болівіягордоннаціональний кешбеквінницяобленергографіки відключення світладтек графіквідключення світлавідключення світла київфораграфік відключення світладень захисників і захисниць україни1 жовтня святоштрафсубсидіяфінансова допомогатель-авіврівнепівнічна кореякарта повітряних тривогангеліна калінінаmore..
Про все це говоримо у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Вірою Савченко, виконавчою директоркою міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO Україна.
А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.
Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я — Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні говоритимемо про наслідки російських атак для української економіки та про те, як бізнесу зберегти стійкість. Наша гостя — Віра Савченко, виконавча директорка міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO в Україні. Пані Віро, вітаю вас!
Віра Савченко: Добрий день!
Ангеліна Завадецька: BDO спільно з Європейською бізнес-асоціацією у травні цього року презентували покроковий план для бізнесу — як діяти у випадку пошкодження майна внаслідок російської агресії. Хочу запитати: з якою метою ви готували такий посібник і наскільки, за вашою оцінкою, бізнес готовий, чи має напрацьовані стратегії відновлення, і чи вистачає йому урядових та неурядових рекомендацій?
Віра Савченко: Дякую за запитання і взагалі за увагу до цієї теми — на мій погляд, вона недооцінена, справді небагато інформації. У межах Європейської бізнес-асоціації наші експерти підготували цей посібник, і зараз ми вже готуємо його третю редакцію. З’являється так багато нового, щось змінюється, додаються державні програми підтримки, уточнення, роз’яснення — тобто вже третя редакція за досить короткий час. Якщо говорити, наскільки бізнесу легко зорієнтуватися в цих процесах, особливо після прильотів — хоча готуватися до цього треба завчасно, — то інформації дуже мало: різні державні органи випускають свої регуляції, і це іноді ніяк не поєднано між собою.
Тому ми й вирішили зробити цей посібник. Нова редакція, якщо не помиляюся, вийде за тиждень-два — понад 41 сторінка суто практичних рекомендацій, що робити. Обсяг інформації великий, навігація складна, саме тому ми намагаємося допомогти бізнесу зорієнтуватися. А чому вирішили випускати? Бо був великий запит: у компаній ставалися прильоти, вони зверталися куди могли, зокрема й до бізнес-асоціації, питали, що робити. І тут дуже важливий обмін досвідом — багато компаній та асоціацій, які вже проходили певні етапи, ним ділилися. Тобто посібник написаний не лише з голови консультантів: там є й практичні поради від тих, хто, на жаль, уже пережив такі випадки і поділився своїм шляхом.
Ангеліна Завадецька: Останнім часом російські атаки на український бізнес посилилися. За вашими оцінками, їхній вплив гірший, ніж торік? І які наслідки ви бачите за секторами, за регіонами — для конкретного бізнесу і для економіки загалом?
Віра Савченко: Я оперую тільки публічними, доступними даними. З того, що відбувається зараз, — так, цьогоріч атаки саме на приватний сектор посилилися порівняно з минулим роком. Найбільше страждає логістика, складська інфраструктура, але так само — енергетика, харчова промисловість. Бачила статистику (щоправда, джерело не на виду, але вона схожа на правду), що постраждав приблизно кожен п’ятий хлібозавод — ось такі зараз масштаби руйнувань.
Постраждали й машинобудування, і ретейл — дуже багато галузей. Київщина, Дніпро, Одеса, Запоріжжя — регіонально вже немає такого поняття, як глибокий тил: навіть там, де раніше вважалося більш-менш безпечно, зараз великі руйнування. Гадаю, якусь нову макростатистику ми побачимо лише на рівні RDNA наступного року. Київська школа економіки рахує цифри пошкоджень; з того, що доступно з публічних джерел, збитки українського приватного сектору — це десь від $7 до $17 млрд. Точно сказати складно, але приблизно такими цифрами оперують різні дослідження.
Максим Самойлюк: У посібнику, який ми вже згадували, є покрокова інструкція — що робити бізнесу і в якому порядку у випадку прильоту. Пропоную пройтися цими кроками. Якщо, не дай Боже, прилітає ракета чи дрон — що бізнес має зробити найперше?
Віра Савченко: Дуже дякую за запитання, воно справді критичне — у критичних ситуаціях багато людей губляться. У перші години найважливіше — безпека людей: переконатися, що всі в безпеці, надати необхідну допомогу, викликати екстрені служби (101, 102, 103). Потім якомога швидше задокументувати — поки не почали прибирати наслідки — і починати збирати документи, йти по інстанціях. Зараз є три необхідні шляхи.
Перший — зафіксувати сам факт: акт комісійного обстеження, запис у Реєстрі пошкодженого майна. Другий — оцінити розмір збитку (якщо є страховий поліс або плануєте подавати, наприклад, до суду). Третій — підтвердження форс-мажору, яким займається Торгово-промислова палата. Тобто це десь 5–7 пакетів документів, причому на деякі з них досить обмежений термін — їх не можна збирати умовно пів року. І подавати їх треба теж у кілька інстанцій — залежно від того, чи є страховка, чи бере компанія участь у програмі експортно-кредитного агентства (ЕКА), — десь у 5–7 інстанцій. І ось тут одна з головних проблем: деякі державні органи не визнають документи іншого державного органу, і підприємствам доводиться подавати дублюючі пакети до одних і тих самих органів. Це дуже затягує будь-які процеси.
Ангеліна Завадецька: А з якими саме органами ця дискомунікація?
Віра Савченко: Наприклад: обстеження не є підставою для банку, витяг із реєстру не працює для страховика, сертифікат ТПП — для податкового списання. Тобто кожен документ фіксує щось своє, а коли в підприємства згоріли офіс, сервери, сервіси — дуже складно готувати всі ці пакети. З того, що я чула від бізнесів, які збирали документи після прильотів: навіть якщо вони беруть участь у програмі ЕКА і мають право на компенсацію, саме збирання документів займає до двох місяців, а може, й трохи більше.
Тому про якесь швидке відновлення зараз говорити дуже складно — саме через цю потребу в дерегуляції. Забігаючи наперед: і Європейська бізнес-асоціація, і інші асоціації, і приватні підприємства постійно надають урядові зворотний зв’язок; сподіваюся, деякі процеси спростяться, але наразі — не менше 5–7 пакетів документів.
Ангеліна Завадецька: А чи треба до когось звертатися, щоб завели кримінальну справу проти Росії, чи це відбувається автоматично?
Віра Савченко: Ні, це відбувається автоматично: на місце викликається поліція, і відомості автоматично вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але підприємству варто переконатися, що це зроблено, і дізнатися номер кримінального провадження. Тобто певні кроки зробити треба, але саме внесення відбувається автоматично.
Максим Самойлюк: Отже, переконалися, що персонал у безпеці, зафіксували пошкодження, справу проти Росії завели автоматично. Наступний важливий крок у посібнику — зібрати всі документи на майно. Але що робити, якщо разом із товаром чи обладнанням згоріли й усі документи? Податковий кодекс дає бізнесу поза зоною бойових дій лише 5 робочих днів, щоб письмово повідомити податкову, і 90 днів, щоб відновити архіви. Як у такій ситуації не нарватися на штрафи?
Віра Савченко: Ці терміни все одно потрібно намагатися дотримати. Знищення архівів треба включити в загальну доказову базу — зафіксувати, що тут зберігалися документи і що вони втрачені, — і методично відновлювати. Дуже складно, коли знищилося все і його неможливо відновити. Але щось можна: узяти витяг із державних реєстрів, поновити установчі документи, взяти дублікати у контрагентів, виписки в банку тощо.
Зараз багато що є в електронних кабінетах — у кожного підприємства вони є в різних установах, — тому значна частина відновлюється, і це не така велика проблема, але терміни бажано не пропускати. З останньої комунікації з податковою бачу, що вона готова йти на індивідуальні рішення й відкрита до діалогу. Тобто якщо вийти на комунікацію і пояснити свою критичну ситуацію, є шанс на відкритий діалог і запобігання неприємним моментам — краще, ніж не комунікувати і пропустити всі терміни.
Ангеліна Завадецька: Наступний етап — оцінити збитки. Хочу запитати: чи можна включати у збитки простій? Як бізнесу порахувати, скільки коштує один день, коли він не працює, і який мінімальний запас грошей потрібен для перезапуску?
Віра Савченко: Тут можна підійти з двох боків. З одного боку, є затверджена Фондом держмайна методика, за якою оцінюють збитки. З іншого — якщо підприємство хоче взяти участь у програмі ЕКА, у програмі компенсації, то ймовірний збиток воно оцінює саме, не залучаючи оцінювача за жодною методикою: тобто оголошує суму ймовірного збитку, на яку хоче увійти в програму. А вже після настання випадку треба залучати сертифікованого оцінювача, який за цією методикою робить оцінку, і тоді вже подавати, наприклад, на компенсацію.
Щодо простою: зараз у програмі ЕКА застрахувати бізнес-діяльність не можна — лише майно: будівлю, виробництво, комунікації, інфраструктурні об’єкти, а простій поки ні. Упущену вигоду — прибуток, який ви не отримали через зупинку, — для суду, наприклад, ЕКА не приймає. Ми подали пропозицію розширити програму на простій, але позитивного рішення поки немає. Чому я постійно посилаюся на експортно-кредитне агентство і наводжу його як приклад? Бо поки що для бізнесу це єдина працююча і наявна програма масової компенсації після прильотів. Є точкові рішення для великих інвесторів чи інші програми, але масова, державна — одна, від ЕКА, тому всі орієнтири зараз на неї.
Ангеліна Завадецька: Просто уточню: за цією програмою бізнес сам прораховує ймовірні збитки, коли подається, і рахується лише майно. А якщо станеться приліт — заходить команда, яка переоцінює ці збитки? Ось цей момент хотіла уточнити.
Віра Савченко: Коли стався приліт, а ви учасник програми: ви оцінили, наприклад, своє майно на ₴10 млн — це був перший ліміт, зараз ₴30 млн — і сплачуєте пів відсотка. Якщо стався приліт, то, щоб отримати компенсацію, вам уже потрібен звіт незалежного оцінювача: ви викликаєте його за свій кошт, подаєте цей звіт в ЕКА, і вже за ним вони компенсують. Так зроблено, бо коли звіт оцінювача вимагався спочатку — на вході в програму — багато бізнесів казали, що це дорого й складно; щоб спростити вхід і зробити програму масовішою, звіт оцінювача перенесли на момент після настання випадку.
Максим Самойлюк: Що робити з податками і персоналом? Коли приміщення чи склад зруйновані, виробництво стоїть, грошей немає — як законно діяти керівнику, щоб не втратити команду і не загнати компанію в борги? Чи може бізнес тимчасово не платити податки? Що загалом вигідніше — оголосити простій і платити не менше двох третин окладу, чи повністю призупинити дію трудового договору, коли зарплату не виплачують взагалі?
Віра Савченко: Закон дає кілька легальних інструментів, і їх можна комбінувати; у новій версії нашого гайду ми навіть робимо матрицю відповідності — що з чим можна поєднувати. Якщо відновлення не сильно зруйнованого підприємства — питання тижнів, можна оформити простій і платити не менше двох третин окладу: це дорожче, але зберігає команду. Для тих, хто може працювати віддалено, — дистанційна робота з повною зарплатою. Якщо ж горизонт невідомий або тривалий, можна призупинити дію трудового договору, і зарплата не виплачується. Це не звільнення, але дуже великі ризики втратити команду, тож підприємство має саме вирішити, що краще: частково платити й зберегти команду, щоб потім швидко відновитися, чи піти на ризик втрати команди.
Призупинення — це майже нуль витрат проти двох третин фонду оплати праці, але треба дивитися; іноді варто комбінувати залежно від відділу та інших факторів. Робочий принцип — гібрид: частину команди на дистанційку, частину — у простій, а призупинення — тільки там, де роботи фізично немає і невідомо, коли її можна відновити. Щодо податків: немає такого, щоб їх не платити, але є часткові механізми. Можна звертатися по відстрочку чи розстрочення податкового боргу, комунікувати з податковою; списання знищених активів зменшує фінансовий результат. Кожна ситуація індивідуальна, але точно не можна не платити податки просто через сам факт, що по вашій компанії був приліт.
Ангеліна Завадецька: А ці податкові знижки, про які публічно говорить і малий, і великий бізнес після прильотів, — чи це взагалі можливо? Наскільки це допомогло б, якщо ви рахували?
Віра Савченко: Це поки лише пропозиції, проєкти. Не думаю, що податкова погодиться на такі знижки — це нереалістичний інструмент. Я більше вірю в так звані tax incentives — податкові стимули. Є два законопроєкти — якщо не помиляюся, їх подавав депутат Дмитро Кисилевський, — за якими податки можна буде зараховувати: за рахунок майбутніх податків фінансувати будівництво чи інвестицію.
У світі цей інструмент працює: інвестор заходить у країну, і частину його інвестицій потім компенсують податками. Це реалістичніший інструмент, і дуже сподіваюся, що ці два законопроєкти приймуть і бізнес зможе цим користуватися. А просто податкові знижки через сам факт пошкодження, мені здається, — нереальний інструмент; хоч про нього й говорять, мабуть, його не приймуть.
Максим Самойлюк: А чому? Адже про це говорить багато бізнесів, і з останніх найбільших прикладів — «Розетка» теж про це говорить. Чому ви все-таки вважаєте, що на це не підуть?
Віра Савченко: Тому що потрібні гроші в бюджет, а ситуація в бюджеті теж не найкраща. Якщо підприємство працює і може працювати далі, йому одразу після прильоту потрібна ліквідність — пільгові кредити, а не податкові знижки. Деякі податки нараховуються за підсумком року — це довготривалий ефект. А швидка програма компенсації, програма пільгового кредитування — з мого досвіду, бізнес запитує саме це.
Ангеліна Завадецька: Ніби все зафіксовано — але чи є реальний шанс колись отримати компенсацію і від кого саме? Додам, що в посібнику зазначено: зафіксовані збитки можна передавати до Міжнародного реєстру збитків через «Дію». Чому національне судове рішення проти Росії — це підстава отримати компенсацію в майбутньому?
Віра Савченко: Тут працює формула: без зафіксованих сьогодні збитків завтра не буде нічого. А із зафіксованими збитками — це вже питання політичних рішень і часу; це вже не питання «якщо». Тому фіксувати треба, але зараз, окрім інструменту від ЕКА, іншого компенсаційного інструменту немає. Можна йти до суду — українського чи міжнародного. В Україні, наскільки я знаю, лише одна судова справа завершилася — здається, у Сумській області, зі стягненням майна, що належало чи Росії, чи якомусь російському бізнесу.
Тобто це поодинока справа. У міжнародній практиці — я не судовий юрист і знаю про це трохи опосередковано — краще працює інвестиційний арбітраж: багато великих українських компаній подавали позови і вигравали їх. Дуже гарна практика по Криму: після 2014 року багато українських компаній втратили там активи; і Україна, і Росія до минулого року були членами цього міжнародного арбітражу. Торік членство Росії за договором завершилося, але подавати на неї позови можна ще років десять. Тобто позов подає не держава Україна, а конкретний інвестор, бізнес — до Росії. По Криму вже є кілька справ, є судова практика; рішення ухвалювали на користь українських інвесторів.
Наскільки я знаю, не лише по Криму, а й по інших активах уже було 2–3 позитивних рішення в судах Нідерландів. Практика напрацьовується, далі питання — стягнення: десь російські активи вже заблоковані, десь ще блокуються. Механізм складний. Але велика подяка тим компаніям, які проходять цей шлях, витрачають гроші на міжнародні арбітражі й напрацьовують практику, яка, впевнена, потім допоможе всьому українському бізнесу притягнути агресора до відповідальності. Як саме це буде, який механізм — поки сказати складно, але вже те, що створено реєстр і бізнес може подавати туди через «Дію», досить легко заявляючи про свою шкоду, — це великий крок уперед. До того ж це сталося зовсім недавно: раніше подавати записи до цього реєстру могли лише фізичні особи.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чи є вже там цифри по втратах фізичних осіб і бізнесу? Скільки вже назбиралося?
Віра Савченко: Ні, на жаль, актуальних даних цього реєстру я не знаю — бізнес лише кілька місяців як отримав можливість подавати через «Дію», тому це поки неспівставні цифри; як заноситимуть минулі періоди, мені складно сказати. Як на мене, найактуальніші втрати бізнесу зараз не в цьому реєстрі, а в підрахунках Київської школи економіки та Світового банку, які публікуються в RDNA.
Максим Самойлюк: Ви згадали, що коли документи згоряють разом з усім, це велика проблема. Як бізнесу захистити свої документи й дані заздалегідь — що для цього варто зробити?
Віра Савченко: Гадаю, в Україні вже майже не залишилося підприємств, які ведуть облік лише на папері — фінансова функція майже всюди оцифрована. Але треба переконатися, що ви користуєтеся надійною хмарою, не використовуєте вороже програмне забезпечення, а паролі не записані всі на одному папірці, який лежить в офісі й про який знає лише одна людина. Бухгалтерія, облік, корпоративна пошта, документообіг, база клієнтів, договори — це дуже важливо.
Усі правовстановлюючі документи бажано мати в копії — техпаспорти, креслення; тобто все, що потрібно для роботи, має мати резервну копію. Є правило «3-2-1»: три копії, два типи носіїв і одна географічно віддалена копія. Контур можна трохи спростити, але бажано переносити в хмару — тим паче що це зараз доступно. Є українські дата-центри, які надають такі послуги, є й міжнародні — від Amazon, Microsoft. Тобто це справді легко і не так дорого й складно, як може здатися. Перехід у хмару — не лише запобіжник: він допоможе бізнесу ефективніше працювати, бо це і спільна робота над документами, і багато інших переваг.
Ангеліна Завадецька: Коли бізнес зазнає ударів, очевидно, що не всі можуть витягнути ремонт і відновлення самотужки. Тому уряд розробив кілька фінансових інструментів підтримки — від прямих гарантій до страхування ризиків, частину ми вже сьогодні згадували. Як ви загалом оцінюєте ці програми? Чи багато бізнесів можуть на них розраховувати і чи вони дієві?
Віра Савченко: Тут, мабуть, найбільша проблема в тому, що роки йдуть, а сильних позитивних змін у цьому напрямі, на жаль, немає. Є програма компенсації від експортно-кредитного агентства — вона запрацювала 1 січня цього року. Особисто я дуже дякую урядові, що вона є. Ми й самі вступили в цю програму й користуємося нею; слава Богу, ситуацій, коли довелося б просити компенсацію, у нас не було. Добре, що вона є, але з офіційних цифр, які я бачу, десь близько 400 бізнесів подали заявку на вступ. Це невелика кількість — програма не стала масовою.
Гадаю, уряд це теж розуміє: у програму вже двічі вносили корективи — збільшували ліміти, спрощували (наприклад, спершу прибрали оцінку на вході), — і зараз готується третій пакет змін. Дуже сподіваюся, що програма стане ще зручнішою. Наскільки я знаю, до майнової компенсаційної складової пропонують додати Київ і Київську область, а також орендоване майно — раніше можна було лише власне.
І дуже дякую вам, що піднімаєте це питання, — так ми певною мірою рекламуємо програму, щоб більше бізнесів про неї знали й могли вступити, адже вона справді недорога: пів відсотка, це гарна можливість. Але в програмі є обмеження: вона повністю фінансується з бюджету, і може статися так, що в разі великих пошкоджень грошей у бюджеті просто не вистачить, щоб компенсувати всім, — навіть якщо все правильно оформлено, сплачено внесок і є всі документи. Тому очікуємо — навіть не від уряду, а від Верховної Ради — можливого збільшення фінансування цієї програми в бюджеті. Але тут попит народжує пропозицію: що більше бізнесу увійде в програму, то легше буде адвокатувати збільшення фінансування. Є також програми компенсації для переробних підприємств — здається, там компенсують до ₴16 млн.
Переробні підприємства — наші флагманські, тому для них більша підтримка, і це теж добре. Зараз говорять про «5-7-9», щоб трохи розширити підтримку на ширше коло бізнесу. Тобто інструменти є, і вони гарні; сказати, що держава нічого не робить і не допомагає, не можна. Але є певні недоліки й на боці самого бізнесу — треба активніше брати участь у цих програмах, більше давати зворотний зв’язок; що масовішими вони стануть, то краще буде всім.
Максим Самойлюк: Російські удари руйнують майно підприємств, і один із варіантів фінансування відновлення — кредит. Але щоб отримати кредит, потрібне майно під заставу, а воно ще вчора було, а сьогодні могло згоріти. Немає майна — немає кредиту, немає кредиту — немає майна. Як бізнесу вийти з цього замкненого кола?
Віра Савченко: Складне питання. По-перше, є дуже гарна пілотна програма ЄБРР із «ПриватБанком» і «Райффайзен Банком» щодо часткового списання боргів за знищені війною активи. Дуже важливо, щоб — якщо пілот покаже гарні результати — він став системним компонентом цієї архітектури, а не залишився просто експериментом.
Це вже конкретна програма, яка клієнтам цих установ дає таку можливість. Є також державні портфелі гарантій, які заміщують банку частину застави: «5-7-9» на відновлення, гарантії ЕКА для експортерів, застава рухомим майном, майбутнім врожаєм, правами вимоги; є навіть лізинг — обладнання замість кредиту під заставу рухомості. Тобто якісь рішення є, але питання застави під кредит дуже критичне, особливо для великого бізнесу, де суми й застави великі, — тут масового рішення, на жаль, немає. Його треба напрацьовувати всім разом.
Ангеліна Завадецька: Ви вже неодноразово згадували експортно-кредитне агентство. З 1 січня 2026 року працює ця програма компенсацій — до ₴30 млн на одного суб’єкта. Щоб узяти участь, є нюанс: бізнес має сплатити одноразовий внесок — пів відсотка від суми ймовірного збитку, тобто до ₴150 тис. при максимальному ліміті.
Віра Савченко: Коли ви купуєте страховий поліс і наприкінці його дії з вами нічого не сталося, вартість полісу вам теж не повертають.
Ангеліна Завадецька: Пригадую фільми — не пам’ятаю, американські чи ні, — де, щоб отримати страхову виплату, люди собі щось ламають чи щось підпалюють, аби тільки їм виплатили.
Віра Савченко:Тобто так, це квазістраховий інструмент. Це не зовсім страховка, а компенсація на прифронтових територіях — там це зменшений страховий платіж. Чи виправдано? Думаю, дуже, бо ЕКА, до речі, працює на всіх прифронтових територіях: у них немає такого, що «100 кілометрів від лінії фронту не працюємо» чи «50» — програма покриває всюди. На цих територіях просто немає іншого варіанту — страхові там не працюють. Тому за пів відсотка отримати можливість компенсувати вартість майна до ₴30 млн — як на мене, дуже виправдано.
Це, щоправда, не вирішує проблеми великого бізнесу — великих компаній, великих логістичних центрів, які теж є на прифронтових територіях і працюють, — це колосальна проблема; але для малого й середнього бізнесу, який теж становить велику частину нашої економіки, це дуже гарна програма. І, як я вже казала, чекаємо на її подальше оновлення. Якщо додадуть орендоване майно та інші покращення, які заплановані, буде дуже добре. Внесок — це солідарний механізм, тому він і не повертається: сплачують багато, а компенсують тому, до кого прилетіло; самих внесків для функціонування програми недостатньо — там велика бюджетна складова.
Максим Самойлюк: Є ще питання ліміту в ₴30 млн: адже зараз потерпають і більші бізнеси, чиї збитки суттєво перевищують ₴30 млн, — та сама «Розетка», та сама «Фоззі Груп» та інші компанії, які росіяни регулярно обстрілюють. Під цю програму компенсації вони не підпадають. Які варіанти є для них? Можливо, для них є якісь інші рішення?
Віра Савченко: Інших варіантів немає. Страхові не страхують, а ця програма для них надто маленька. Є точкові програми для великого бізнесу, але — для нових інвестицій: американська DFC дозволяє застрахувати великі нові інвестиції, у ЄБРР є своя програма, але теж для нових інвестицій. Якщо ви хочете, умовно, побудувати в Україні завод, який коштуватиме десятки мільйонів, то знайдете під це якесь іноземне дороге покриття.
А для вже наявного великого бізнесу в Україні інших програм немає. І тут відповідь, мабуть, у якомусь довгостроковому рішенні, бо програма ЕКА — це швидкі кроки для малого й середнього бізнесу тут і зараз. Треба розробляти комплекснішу програму страхування воєнних ризиків — довгострокову, яка після завершення війни зможе еволюціонувати в повоєнну. Бо навіть якщо завтра бойові дії закінчаться, воєнний ризик нікуди не зникне: у нас багато замінованих територій, вибухові ризики залишаються, та й Росія лишається сусідом.
У світі є багато прикладів, коли програма компенсації під час війни згодом еволюціонувала у страхові програми проти терористичного ризику, проти катастроф, і далі ефективно працювала. Тільки комерційним ринком ми тут не впораємося, тільки державною компенсацією — теж. Потрібна багаторівнева програма, яка включала б і комерційний ринок, і державну компоненту, і міжнародний перестраховий ринок. Наскільки я знаю, уряд над такою програмою працює — то активніше, то менш активно, пріоритети змінюються. Дуже сподіваюся, що це перспектива не тижнів, а місяців, і така програма таки запрацює, наблизивши нас до комплексного розв’язання проблеми. Бо поточна програма — це nice to have, але досить точкове, короткострокове рішення.
Максим Самойлюк: У ЕКА є ще одна програма — не лише компенсація збитків, а й часткове покриття премії на страхування воєнних ризиків: якщо премія перевищує 1%, держава через ЕКА готова компенсувати різницю понад 1%, але з лімітом ₴3 млн на рік.
Що ви думаєте про цей інструмент і наскільки він реально зменшує фінансове навантаження на бізнес, який потребує такої страховки?
Віра Савченко: Це, власне, дві компоненти однієї і тієї ж програми; вона теж запрацювала 1 січня цього року. Умовно, поділ такий: на прифронтових територіях — компенсація збитків, а на решті території — компенсація страхового внеску, бо на прифронтових страхові не всюди страхують. Це теж гарна програма для бізнесу.
Зараз, якщо йти до комерційних страхових, у більш-менш спокійних регіонах ставка буде десь 4–6%, у ризикованіших — 8, 11, 12%, а подекуди страхові взагалі не працюють. І ці 8–12% для бізнесу — це дорого й складно, тож компенсація вартості страховки до 1% — дуже гарний інструмент. Так само скажу, що заявок на нього подано не так багато, тож сподіваюся, що програма житиме й працюватиме далі і що більше бізнесів до неї звертатиметься.
Важливий момент: там теж дуже короткі терміни — треба відразу після укладення договору зі страховою, у п’ятиденний строк, подати документи до ЕКА, щоб вступити в програму і щоб вони компенсували різницю у відсотках. До 1 серпня цього року — буквально до позаминулого тижня — діяла ретроспективна модель: можна було вступити в програму й за старим договором страхування, укладеним раніше, ніж за 5 днів до подання.
Зараз цей період завершився; дуже сподіваюся, що його продовжать чи відкриють новий, щоб і за старими договорами можна було вступити. З останніх новин, що я чула, по цій програмі теж збільшать ліміти: зараз компенсують до 1%, але не більше ₴3 млн на рік, — здається, є пропозиція збільшити це до ₴5 млн, що теж непогано. Тож програма гарна, треба користуватися; вона стимулює страховий ринок — більше полісів, а що ефективніше працює ринок, то більше з’являтиметься інших страхових продуктів. Нам потрібна масовість цих програм, тому дуже сподіваюся, що ця компонента програми ЕКА теж запрацює масовіше.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чому, на вашу думку, — ви називали цифру близько 400 бізнесів, які скористалися програмою до ₴30 млн, — чому так мало, і як це змінити?
Віра Савченко: Це цифра з відкритих джерел, точної я не знаю — нею оперували в новинах. У будь-якої добровільної страхової моделі є свої пастки. Перша — катастрофічна короткозорість: людина, бізнес системно недооцінюють рідкісні події з великими збитками — «у мій об’єкт не влучить». Тобто наша психіка нормалізує навіть таку фонову загрозу: вона велика, ми всі це розуміємо, але не настільки, щоб усі масово пішли купувати поліс і вступати в програму ЕКА. Друге — так зване гіперболічне дисконтування: це коли премія платиться сьогодні, а захист — у якомусь абстрактному майбутньому.
Гроші за участь у програмі ЕКА і страховий поліс треба заплатити сьогодні, і коли є дефіцит обігових коштів, коли складно за всіма іншими напрямами, ця витрата програє будь-якій операційній. Ну і просто ліквідні обмеження: цих порівняно невеликих коштів у компанії може на цьому етапі не бути. І, на жаль, недовіра до виплат. У нас у країні до будь-якого страхування є певна недовіра — навіть за популярними полісами медичного чи автомобільного страхування буває складно довести право на виплату й доводиться довго її чекати.
Тому бізнес і тут не до кінця вірить, що він вступить у програму і одразу після прильоту отримає компенсацію в повному обсязі. Тому треба комунікувати. Мені б дуже хотілося бачити успішні кейси — коли компанія, що брала участь у програмі, справді отримала виплату. Гадаю, тоді програма стане масовішою.
Ангеліна Завадецька: Якщо уявити ідеально підготовлений до криз український бізнес — який він? Можете, на ваш розсуд, розділити цю підготовку на малий, середній і великий бізнес, чи це радше єдині поради для всіх?
Віра Савченко: Питання обширне. Дуже складно сказати «витрачайте максимум ресурсів на підготовку до можливого прильоту» або, навпаки, «покращуйте лише короткострокові речі» — кожен має вирішувати сам. Ситуація в нас унікальна, і говорити, як робити правильно, складно. Але точно в кожної компанії має бути план безперервності діяльності. Якщо його досі немає — після стількох років це, мабуть, проблема. Ми говорили про хмарні сервіси, перехід у хмару — це теж має бути. Точно має бути підготовлений персонал — і тренінгова, і безпекова складові.
Зараз у нас цього немає, але колись ми до цієї моделі дійдемо. Наприклад, у Британії страхова модель, заснована на захисті від ризиків тероризму, має цікаву річ: поліс на 10% дешевший для компаній, які самі вкладаються у свою безпеку і роблять низку речей, тобто зменшують імовірність настання шкоди і, де можуть, її вплив. Умовно: якщо одне підприємство вкладається, будує укриття, персонал навчений, вони розосередилися, а інше нічого не робить — і в обидва стався приліт, — то перше, мабуть, швидше відновиться і, можливо, справді заслуговує на якусь знижку в полісі чи трохи більшу компенсацію. Це стимул стати підготовленою компанією; гадаю, це буде гарний крок, якщо його впровадять держава чи сам ринок. Багато компаній зараз релокуються.
Сенс у децентралізації, мабуть, є, але казати всьому бізнесу з прифронтових регіонів «релокуйтеся на Західну Україну» — теж, мабуть, неправильно. Тому підготовлений бізнес — це той, хто займається своїм ризик-менеджментом: навіть із тими ризиками, з якими нічого не може вдіяти, — якщо він їх визнає і чесно прораховує, це вже частина підготовки. Усі ризики зняти ми не можемо, але хоча б знати про них і готуватися — це важливо.
Зараз є багато можливостей з боку приватного ринку: допомогти скласти план безперервності діяльності, перейти в хмару, навчити працівників, замовити навіть приватне ППО чи укриття. Тобто, залежно від сфери, кожен бізнес може багато зробити, щоб не бути захопленим зненацька, а розуміти ці ризики й те, що може статися в критичній ситуації.
Запис Що робити бізнесу після «прильоту» та хто компенсує збитки спершу з'явиться на Громадське радіо.
А ще детально розбираємо, що робити бізнесу одразу після прильоту: як зафіксувати пошкодження, які документи зібрати, як оцінити збитки та куди звертатися по компенсацію.
Ангеліна Завадецька: Вітаю! Ви слухаєте або дивитеся подкаст «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку. Мене звати Ангеліна Завадецька, я комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк: А я — Максим Самойлюк, старший економіст ЦЕС. І сьогодні говоритимемо про наслідки російських атак для української економіки та про те, як бізнесу зберегти стійкість. Наша гостя — Віра Савченко, виконавча директорка міжнародної аудиторської та консалтингової компанії BDO в Україні. Пані Віро, вітаю вас!
Віра Савченко: Добрий день!
Ангеліна Завадецька: BDO спільно з Європейською бізнес-асоціацією у травні цього року презентували покроковий план для бізнесу — як діяти у випадку пошкодження майна внаслідок російської агресії. Хочу запитати: з якою метою ви готували такий посібник і наскільки, за вашою оцінкою, бізнес готовий, чи має напрацьовані стратегії відновлення, і чи вистачає йому урядових та неурядових рекомендацій?
Віра Савченко: Дякую за запитання і взагалі за увагу до цієї теми — на мій погляд, вона недооцінена, справді небагато інформації. У межах Європейської бізнес-асоціації наші експерти підготували цей посібник, і зараз ми вже готуємо його третю редакцію. З’являється так багато нового, щось змінюється, додаються державні програми підтримки, уточнення, роз’яснення — тобто вже третя редакція за досить короткий час. Якщо говорити, наскільки бізнесу легко зорієнтуватися в цих процесах, особливо після прильотів — хоча готуватися до цього треба завчасно, — то інформації дуже мало: різні державні органи випускають свої регуляції, і це іноді ніяк не поєднано між собою.
Тому ми й вирішили зробити цей посібник. Нова редакція, якщо не помиляюся, вийде за тиждень-два — понад 41 сторінка суто практичних рекомендацій, що робити. Обсяг інформації великий, навігація складна, саме тому ми намагаємося допомогти бізнесу зорієнтуватися. А чому вирішили випускати? Бо був великий запит: у компаній ставалися прильоти, вони зверталися куди могли, зокрема й до бізнес-асоціації, питали, що робити. І тут дуже важливий обмін досвідом — багато компаній та асоціацій, які вже проходили певні етапи, ним ділилися. Тобто посібник написаний не лише з голови консультантів: там є й практичні поради від тих, хто, на жаль, уже пережив такі випадки і поділився своїм шляхом.
Ангеліна Завадецька: Останнім часом російські атаки на український бізнес посилилися. За вашими оцінками, їхній вплив гірший, ніж торік? І які наслідки ви бачите за секторами, за регіонами — для конкретного бізнесу і для економіки загалом?
Віра Савченко: Я оперую тільки публічними, доступними даними. З того, що відбувається зараз, — так, цьогоріч атаки саме на приватний сектор посилилися порівняно з минулим роком. Найбільше страждає логістика, складська інфраструктура, але так само — енергетика, харчова промисловість. Бачила статистику (щоправда, джерело не на виду, але вона схожа на правду), що постраждав приблизно кожен п’ятий хлібозавод — ось такі зараз масштаби руйнувань.
Постраждали й машинобудування, і ретейл — дуже багато галузей. Київщина, Дніпро, Одеса, Запоріжжя — регіонально вже немає такого поняття, як глибокий тил: навіть там, де раніше вважалося більш-менш безпечно, зараз великі руйнування. Гадаю, якусь нову макростатистику ми побачимо лише на рівні RDNA наступного року. Київська школа економіки рахує цифри пошкоджень; з того, що доступно з публічних джерел, збитки українського приватного сектору — це десь від $7 до $17 млрд. Точно сказати складно, але приблизно такими цифрами оперують різні дослідження.
Максим Самойлюк: У посібнику, який ми вже згадували, є покрокова інструкція — що робити бізнесу і в якому порядку у випадку прильоту. Пропоную пройтися цими кроками. Якщо, не дай Боже, прилітає ракета чи дрон — що бізнес має зробити найперше?
Віра Савченко: Дуже дякую за запитання, воно справді критичне — у критичних ситуаціях багато людей губляться. У перші години найважливіше — безпека людей: переконатися, що всі в безпеці, надати необхідну допомогу, викликати екстрені служби (101, 102, 103). Потім якомога швидше задокументувати — поки не почали прибирати наслідки — і починати збирати документи, йти по інстанціях. Зараз є три необхідні шляхи.
Перший — зафіксувати сам факт: акт комісійного обстеження, запис у Реєстрі пошкодженого майна. Другий — оцінити розмір збитку (якщо є страховий поліс або плануєте подавати, наприклад, до суду). Третій — підтвердження форс-мажору, яким займається Торгово-промислова палата. Тобто це десь 5–7 пакетів документів, причому на деякі з них досить обмежений термін — їх не можна збирати умовно пів року. І подавати їх треба теж у кілька інстанцій — залежно від того, чи є страховка, чи бере компанія участь у програмі експортно-кредитного агентства (ЕКА), — десь у 5–7 інстанцій. І ось тут одна з головних проблем: деякі державні органи не визнають документи іншого державного органу, і підприємствам доводиться подавати дублюючі пакети до одних і тих самих органів. Це дуже затягує будь-які процеси.
Ангеліна Завадецька: А з якими саме органами ця дискомунікація?
Віра Савченко: Наприклад: обстеження не є підставою для банку, витяг із реєстру не працює для страховика, сертифікат ТПП — для податкового списання. Тобто кожен документ фіксує щось своє, а коли в підприємства згоріли офіс, сервери, сервіси — дуже складно готувати всі ці пакети. З того, що я чула від бізнесів, які збирали документи після прильотів: навіть якщо вони беруть участь у програмі ЕКА і мають право на компенсацію, саме збирання документів займає до двох місяців, а може, й трохи більше.
Тому про якесь швидке відновлення зараз говорити дуже складно — саме через цю потребу в дерегуляції. Забігаючи наперед: і Європейська бізнес-асоціація, і інші асоціації, і приватні підприємства постійно надають урядові зворотний зв’язок; сподіваюся, деякі процеси спростяться, але наразі — не менше 5–7 пакетів документів.
Ангеліна Завадецька: А чи треба до когось звертатися, щоб завели кримінальну справу проти Росії, чи це відбувається автоматично?
Віра Савченко: Ні, це відбувається автоматично: на місце викликається поліція, і відомості автоматично вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Але підприємству варто переконатися, що це зроблено, і дізнатися номер кримінального провадження. Тобто певні кроки зробити треба, але саме внесення відбувається автоматично.
Максим Самойлюк: Отже, переконалися, що персонал у безпеці, зафіксували пошкодження, справу проти Росії завели автоматично. Наступний важливий крок у посібнику — зібрати всі документи на майно. Але що робити, якщо разом із товаром чи обладнанням згоріли й усі документи? Податковий кодекс дає бізнесу поза зоною бойових дій лише 5 робочих днів, щоб письмово повідомити податкову, і 90 днів, щоб відновити архіви. Як у такій ситуації не нарватися на штрафи?
Віра Савченко: Ці терміни все одно потрібно намагатися дотримати. Знищення архівів треба включити в загальну доказову базу — зафіксувати, що тут зберігалися документи і що вони втрачені, — і методично відновлювати. Дуже складно, коли знищилося все і його неможливо відновити. Але щось можна: узяти витяг із державних реєстрів, поновити установчі документи, взяти дублікати у контрагентів, виписки в банку тощо.
Зараз багато що є в електронних кабінетах — у кожного підприємства вони є в різних установах, — тому значна частина відновлюється, і це не така велика проблема, але терміни бажано не пропускати. З останньої комунікації з податковою бачу, що вона готова йти на індивідуальні рішення й відкрита до діалогу. Тобто якщо вийти на комунікацію і пояснити свою критичну ситуацію, є шанс на відкритий діалог і запобігання неприємним моментам — краще, ніж не комунікувати і пропустити всі терміни.
Ангеліна Завадецька: Наступний етап — оцінити збитки. Хочу запитати: чи можна включати у збитки простій? Як бізнесу порахувати, скільки коштує один день, коли він не працює, і який мінімальний запас грошей потрібен для перезапуску?
Віра Савченко: Тут можна підійти з двох боків. З одного боку, є затверджена Фондом держмайна методика, за якою оцінюють збитки. З іншого — якщо підприємство хоче взяти участь у програмі ЕКА, у програмі компенсації, то ймовірний збиток воно оцінює саме, не залучаючи оцінювача за жодною методикою: тобто оголошує суму ймовірного збитку, на яку хоче увійти в програму. А вже після настання випадку треба залучати сертифікованого оцінювача, який за цією методикою робить оцінку, і тоді вже подавати, наприклад, на компенсацію.
Щодо простою: зараз у програмі ЕКА застрахувати бізнес-діяльність не можна — лише майно: будівлю, виробництво, комунікації, інфраструктурні об’єкти, а простій поки ні. Упущену вигоду — прибуток, який ви не отримали через зупинку, — для суду, наприклад, ЕКА не приймає. Ми подали пропозицію розширити програму на простій, але позитивного рішення поки немає. Чому я постійно посилаюся на експортно-кредитне агентство і наводжу його як приклад? Бо поки що для бізнесу це єдина працююча і наявна програма масової компенсації після прильотів. Є точкові рішення для великих інвесторів чи інші програми, але масова, державна — одна, від ЕКА, тому всі орієнтири зараз на неї.
Ангеліна Завадецька: Просто уточню: за цією програмою бізнес сам прораховує ймовірні збитки, коли подається, і рахується лише майно. А якщо станеться приліт — заходить команда, яка переоцінює ці збитки? Ось цей момент хотіла уточнити.
Віра Савченко: Коли стався приліт, а ви учасник програми: ви оцінили, наприклад, своє майно на ₴10 млн — це був перший ліміт, зараз ₴30 млн — і сплачуєте пів відсотка. Якщо стався приліт, то, щоб отримати компенсацію, вам уже потрібен звіт незалежного оцінювача: ви викликаєте його за свій кошт, подаєте цей звіт в ЕКА, і вже за ним вони компенсують. Так зроблено, бо коли звіт оцінювача вимагався спочатку — на вході в програму — багато бізнесів казали, що це дорого й складно; щоб спростити вхід і зробити програму масовішою, звіт оцінювача перенесли на момент після настання випадку.
Максим Самойлюк: Що робити з податками і персоналом? Коли приміщення чи склад зруйновані, виробництво стоїть, грошей немає — як законно діяти керівнику, щоб не втратити команду і не загнати компанію в борги? Чи може бізнес тимчасово не платити податки? Що загалом вигідніше — оголосити простій і платити не менше двох третин окладу, чи повністю призупинити дію трудового договору, коли зарплату не виплачують взагалі?
Віра Савченко: Закон дає кілька легальних інструментів, і їх можна комбінувати; у новій версії нашого гайду ми навіть робимо матрицю відповідності — що з чим можна поєднувати. Якщо відновлення не сильно зруйнованого підприємства — питання тижнів, можна оформити простій і платити не менше двох третин окладу: це дорожче, але зберігає команду. Для тих, хто може працювати віддалено, — дистанційна робота з повною зарплатою. Якщо ж горизонт невідомий або тривалий, можна призупинити дію трудового договору, і зарплата не виплачується. Це не звільнення, але дуже великі ризики втратити команду, тож підприємство має саме вирішити, що краще: частково платити й зберегти команду, щоб потім швидко відновитися, чи піти на ризик втрати команди.
Призупинення — це майже нуль витрат проти двох третин фонду оплати праці, але треба дивитися; іноді варто комбінувати залежно від відділу та інших факторів. Робочий принцип — гібрид: частину команди на дистанційку, частину — у простій, а призупинення — тільки там, де роботи фізично немає і невідомо, коли її можна відновити. Щодо податків: немає такого, щоб їх не платити, але є часткові механізми. Можна звертатися по відстрочку чи розстрочення податкового боргу, комунікувати з податковою; списання знищених активів зменшує фінансовий результат. Кожна ситуація індивідуальна, але точно не можна не платити податки просто через сам факт, що по вашій компанії був приліт.
Ангеліна Завадецька: А ці податкові знижки, про які публічно говорить і малий, і великий бізнес після прильотів, — чи це взагалі можливо? Наскільки це допомогло б, якщо ви рахували?
Віра Савченко: Це поки лише пропозиції, проєкти. Не думаю, що податкова погодиться на такі знижки — це нереалістичний інструмент. Я більше вірю в так звані tax incentives — податкові стимули. Є два законопроєкти — якщо не помиляюся, їх подавав депутат Дмитро Кисилевський, — за якими податки можна буде зараховувати: за рахунок майбутніх податків фінансувати будівництво чи інвестицію.
У світі цей інструмент працює: інвестор заходить у країну, і частину його інвестицій потім компенсують податками. Це реалістичніший інструмент, і дуже сподіваюся, що ці два законопроєкти приймуть і бізнес зможе цим користуватися. А просто податкові знижки через сам факт пошкодження, мені здається, — нереальний інструмент; хоч про нього й говорять, мабуть, його не приймуть.
Максим Самойлюк: А чому? Адже про це говорить багато бізнесів, і з останніх найбільших прикладів — «Розетка» теж про це говорить. Чому ви все-таки вважаєте, що на це не підуть?
Віра Савченко: Тому що потрібні гроші в бюджет, а ситуація в бюджеті теж не найкраща. Якщо підприємство працює і може працювати далі, йому одразу після прильоту потрібна ліквідність — пільгові кредити, а не податкові знижки. Деякі податки нараховуються за підсумком року — це довготривалий ефект. А швидка програма компенсації, програма пільгового кредитування — з мого досвіду, бізнес запитує саме це.
Ангеліна Завадецька: Ніби все зафіксовано — але чи є реальний шанс колись отримати компенсацію і від кого саме? Додам, що в посібнику зазначено: зафіксовані збитки можна передавати до Міжнародного реєстру збитків через «Дію». Чому національне судове рішення проти Росії — це підстава отримати компенсацію в майбутньому?
Віра Савченко: Тут працює формула: без зафіксованих сьогодні збитків завтра не буде нічого. А із зафіксованими збитками — це вже питання політичних рішень і часу; це вже не питання «якщо». Тому фіксувати треба, але зараз, окрім інструменту від ЕКА, іншого компенсаційного інструменту немає. Можна йти до суду — українського чи міжнародного. В Україні, наскільки я знаю, лише одна судова справа завершилася — здається, у Сумській області, зі стягненням майна, що належало чи Росії, чи якомусь російському бізнесу.
Тобто це поодинока справа. У міжнародній практиці — я не судовий юрист і знаю про це трохи опосередковано — краще працює інвестиційний арбітраж: багато великих українських компаній подавали позови і вигравали їх. Дуже гарна практика по Криму: після 2014 року багато українських компаній втратили там активи; і Україна, і Росія до минулого року були членами цього міжнародного арбітражу. Торік членство Росії за договором завершилося, але подавати на неї позови можна ще років десять. Тобто позов подає не держава Україна, а конкретний інвестор, бізнес — до Росії. По Криму вже є кілька справ, є судова практика; рішення ухвалювали на користь українських інвесторів.
Наскільки я знаю, не лише по Криму, а й по інших активах уже було 2–3 позитивних рішення в судах Нідерландів. Практика напрацьовується, далі питання — стягнення: десь російські активи вже заблоковані, десь ще блокуються. Механізм складний. Але велика подяка тим компаніям, які проходять цей шлях, витрачають гроші на міжнародні арбітражі й напрацьовують практику, яка, впевнена, потім допоможе всьому українському бізнесу притягнути агресора до відповідальності. Як саме це буде, який механізм — поки сказати складно, але вже те, що створено реєстр і бізнес може подавати туди через «Дію», досить легко заявляючи про свою шкоду, — це великий крок уперед. До того ж це сталося зовсім недавно: раніше подавати записи до цього реєстру могли лише фізичні особи.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чи є вже там цифри по втратах фізичних осіб і бізнесу? Скільки вже назбиралося?
Віра Савченко: Ні, на жаль, актуальних даних цього реєстру я не знаю — бізнес лише кілька місяців як отримав можливість подавати через «Дію», тому це поки неспівставні цифри; як заноситимуть минулі періоди, мені складно сказати. Як на мене, найактуальніші втрати бізнесу зараз не в цьому реєстрі, а в підрахунках Київської школи економіки та Світового банку, які публікуються в RDNA.
Максим Самойлюк: Ви згадали, що коли документи згоряють разом з усім, це велика проблема. Як бізнесу захистити свої документи й дані заздалегідь — що для цього варто зробити?
Віра Савченко: Гадаю, в Україні вже майже не залишилося підприємств, які ведуть облік лише на папері — фінансова функція майже всюди оцифрована. Але треба переконатися, що ви користуєтеся надійною хмарою, не використовуєте вороже програмне забезпечення, а паролі не записані всі на одному папірці, який лежить в офісі й про який знає лише одна людина. Бухгалтерія, облік, корпоративна пошта, документообіг, база клієнтів, договори — це дуже важливо.
Усі правовстановлюючі документи бажано мати в копії — техпаспорти, креслення; тобто все, що потрібно для роботи, має мати резервну копію. Є правило «3-2-1»: три копії, два типи носіїв і одна географічно віддалена копія. Контур можна трохи спростити, але бажано переносити в хмару — тим паче що це зараз доступно. Є українські дата-центри, які надають такі послуги, є й міжнародні — від Amazon, Microsoft. Тобто це справді легко і не так дорого й складно, як може здатися. Перехід у хмару — не лише запобіжник: він допоможе бізнесу ефективніше працювати, бо це і спільна робота над документами, і багато інших переваг.
Ангеліна Завадецька: Коли бізнес зазнає ударів, очевидно, що не всі можуть витягнути ремонт і відновлення самотужки. Тому уряд розробив кілька фінансових інструментів підтримки — від прямих гарантій до страхування ризиків, частину ми вже сьогодні згадували. Як ви загалом оцінюєте ці програми? Чи багато бізнесів можуть на них розраховувати і чи вони дієві?
Віра Савченко: Тут, мабуть, найбільша проблема в тому, що роки йдуть, а сильних позитивних змін у цьому напрямі, на жаль, немає. Є програма компенсації від експортно-кредитного агентства — вона запрацювала 1 січня цього року. Особисто я дуже дякую урядові, що вона є. Ми й самі вступили в цю програму й користуємося нею; слава Богу, ситуацій, коли довелося б просити компенсацію, у нас не було. Добре, що вона є, але з офіційних цифр, які я бачу, десь близько 400 бізнесів подали заявку на вступ. Це невелика кількість — програма не стала масовою.
Гадаю, уряд це теж розуміє: у програму вже двічі вносили корективи — збільшували ліміти, спрощували (наприклад, спершу прибрали оцінку на вході), — і зараз готується третій пакет змін. Дуже сподіваюся, що програма стане ще зручнішою. Наскільки я знаю, до майнової компенсаційної складової пропонують додати Київ і Київську область, а також орендоване майно — раніше можна було лише власне.
І дуже дякую вам, що піднімаєте це питання, — так ми певною мірою рекламуємо програму, щоб більше бізнесів про неї знали й могли вступити, адже вона справді недорога: пів відсотка, це гарна можливість. Але в програмі є обмеження: вона повністю фінансується з бюджету, і може статися так, що в разі великих пошкоджень грошей у бюджеті просто не вистачить, щоб компенсувати всім, — навіть якщо все правильно оформлено, сплачено внесок і є всі документи. Тому очікуємо — навіть не від уряду, а від Верховної Ради — можливого збільшення фінансування цієї програми в бюджеті. Але тут попит народжує пропозицію: що більше бізнесу увійде в програму, то легше буде адвокатувати збільшення фінансування. Є також програми компенсації для переробних підприємств — здається, там компенсують до ₴16 млн.
Переробні підприємства — наші флагманські, тому для них більша підтримка, і це теж добре. Зараз говорять про «5-7-9», щоб трохи розширити підтримку на ширше коло бізнесу. Тобто інструменти є, і вони гарні; сказати, що держава нічого не робить і не допомагає, не можна. Але є певні недоліки й на боці самого бізнесу — треба активніше брати участь у цих програмах, більше давати зворотний зв’язок; що масовішими вони стануть, то краще буде всім.
Максим Самойлюк: Російські удари руйнують майно підприємств, і один із варіантів фінансування відновлення — кредит. Але щоб отримати кредит, потрібне майно під заставу, а воно ще вчора було, а сьогодні могло згоріти. Немає майна — немає кредиту, немає кредиту — немає майна. Як бізнесу вийти з цього замкненого кола?
Віра Савченко: Складне питання. По-перше, є дуже гарна пілотна програма ЄБРР із «ПриватБанком» і «Райффайзен Банком» щодо часткового списання боргів за знищені війною активи. Дуже важливо, щоб — якщо пілот покаже гарні результати — він став системним компонентом цієї архітектури, а не залишився просто експериментом.
Це вже конкретна програма, яка клієнтам цих установ дає таку можливість. Є також державні портфелі гарантій, які заміщують банку частину застави: «5-7-9» на відновлення, гарантії ЕКА для експортерів, застава рухомим майном, майбутнім врожаєм, правами вимоги; є навіть лізинг — обладнання замість кредиту під заставу рухомості. Тобто якісь рішення є, але питання застави під кредит дуже критичне, особливо для великого бізнесу, де суми й застави великі, — тут масового рішення, на жаль, немає. Його треба напрацьовувати всім разом.
Ангеліна Завадецька: Ви вже неодноразово згадували експортно-кредитне агентство. З 1 січня 2026 року працює ця програма компенсацій — до ₴30 млн на одного суб’єкта. Щоб узяти участь, є нюанс: бізнес має сплатити одноразовий внесок — пів відсотка від суми ймовірного збитку, тобто до ₴150 тис. при максимальному ліміті.
Віра Савченко: Коли ви купуєте страховий поліс і наприкінці його дії з вами нічого не сталося, вартість полісу вам теж не повертають.
Ангеліна Завадецька: Пригадую фільми — не пам’ятаю, американські чи ні, — де, щоб отримати страхову виплату, люди собі щось ламають чи щось підпалюють, аби тільки їм виплатили.
Віра Савченко:Тобто так, це квазістраховий інструмент. Це не зовсім страховка, а компенсація на прифронтових територіях — там це зменшений страховий платіж. Чи виправдано? Думаю, дуже, бо ЕКА, до речі, працює на всіх прифронтових територіях: у них немає такого, що «100 кілометрів від лінії фронту не працюємо» чи «50» — програма покриває всюди. На цих територіях просто немає іншого варіанту — страхові там не працюють. Тому за пів відсотка отримати можливість компенсувати вартість майна до ₴30 млн — як на мене, дуже виправдано.
Це, щоправда, не вирішує проблеми великого бізнесу — великих компаній, великих логістичних центрів, які теж є на прифронтових територіях і працюють, — це колосальна проблема; але для малого й середнього бізнесу, який теж становить велику частину нашої економіки, це дуже гарна програма. І, як я вже казала, чекаємо на її подальше оновлення. Якщо додадуть орендоване майно та інші покращення, які заплановані, буде дуже добре. Внесок — це солідарний механізм, тому він і не повертається: сплачують багато, а компенсують тому, до кого прилетіло; самих внесків для функціонування програми недостатньо — там велика бюджетна складова.
Максим Самойлюк: Є ще питання ліміту в ₴30 млн: адже зараз потерпають і більші бізнеси, чиї збитки суттєво перевищують ₴30 млн, — та сама «Розетка», та сама «Фоззі Груп» та інші компанії, які росіяни регулярно обстрілюють. Під цю програму компенсації вони не підпадають. Які варіанти є для них? Можливо, для них є якісь інші рішення?
Віра Савченко: Інших варіантів немає. Страхові не страхують, а ця програма для них надто маленька. Є точкові програми для великого бізнесу, але — для нових інвестицій: американська DFC дозволяє застрахувати великі нові інвестиції, у ЄБРР є своя програма, але теж для нових інвестицій. Якщо ви хочете, умовно, побудувати в Україні завод, який коштуватиме десятки мільйонів, то знайдете під це якесь іноземне дороге покриття.
А для вже наявного великого бізнесу в Україні інших програм немає. І тут відповідь, мабуть, у якомусь довгостроковому рішенні, бо програма ЕКА — це швидкі кроки для малого й середнього бізнесу тут і зараз. Треба розробляти комплекснішу програму страхування воєнних ризиків — довгострокову, яка після завершення війни зможе еволюціонувати в повоєнну. Бо навіть якщо завтра бойові дії закінчаться, воєнний ризик нікуди не зникне: у нас багато замінованих територій, вибухові ризики залишаються, та й Росія лишається сусідом.
У світі є багато прикладів, коли програма компенсації під час війни згодом еволюціонувала у страхові програми проти терористичного ризику, проти катастроф, і далі ефективно працювала. Тільки комерційним ринком ми тут не впораємося, тільки державною компенсацією — теж. Потрібна багаторівнева програма, яка включала б і комерційний ринок, і державну компоненту, і міжнародний перестраховий ринок. Наскільки я знаю, уряд над такою програмою працює — то активніше, то менш активно, пріоритети змінюються. Дуже сподіваюся, що це перспектива не тижнів, а місяців, і така програма таки запрацює, наблизивши нас до комплексного розв’язання проблеми. Бо поточна програма — це nice to have, але досить точкове, короткострокове рішення.
Максим Самойлюк: У ЕКА є ще одна програма — не лише компенсація збитків, а й часткове покриття премії на страхування воєнних ризиків: якщо премія перевищує 1%, держава через ЕКА готова компенсувати різницю понад 1%, але з лімітом ₴3 млн на рік.
Що ви думаєте про цей інструмент і наскільки він реально зменшує фінансове навантаження на бізнес, який потребує такої страховки?
Віра Савченко: Це, власне, дві компоненти однієї і тієї ж програми; вона теж запрацювала 1 січня цього року. Умовно, поділ такий: на прифронтових територіях — компенсація збитків, а на решті території — компенсація страхового внеску, бо на прифронтових страхові не всюди страхують. Це теж гарна програма для бізнесу.
Зараз, якщо йти до комерційних страхових, у більш-менш спокійних регіонах ставка буде десь 4–6%, у ризикованіших — 8, 11, 12%, а подекуди страхові взагалі не працюють. І ці 8–12% для бізнесу — це дорого й складно, тож компенсація вартості страховки до 1% — дуже гарний інструмент. Так само скажу, що заявок на нього подано не так багато, тож сподіваюся, що програма житиме й працюватиме далі і що більше бізнесів до неї звертатиметься.
Важливий момент: там теж дуже короткі терміни — треба відразу після укладення договору зі страховою, у п’ятиденний строк, подати документи до ЕКА, щоб вступити в програму і щоб вони компенсували різницю у відсотках. До 1 серпня цього року — буквально до позаминулого тижня — діяла ретроспективна модель: можна було вступити в програму й за старим договором страхування, укладеним раніше, ніж за 5 днів до подання.
Зараз цей період завершився; дуже сподіваюся, що його продовжать чи відкриють новий, щоб і за старими договорами можна було вступити. З останніх новин, що я чула, по цій програмі теж збільшать ліміти: зараз компенсують до 1%, але не більше ₴3 млн на рік, — здається, є пропозиція збільшити це до ₴5 млн, що теж непогано. Тож програма гарна, треба користуватися; вона стимулює страховий ринок — більше полісів, а що ефективніше працює ринок, то більше з’являтиметься інших страхових продуктів. Нам потрібна масовість цих програм, тому дуже сподіваюся, що ця компонента програми ЕКА теж запрацює масовіше.
Ангеліна Завадецька: Віро, а чому, на вашу думку, — ви називали цифру близько 400 бізнесів, які скористалися програмою до ₴30 млн, — чому так мало, і як це змінити?
Віра Савченко: Це цифра з відкритих джерел, точної я не знаю — нею оперували в новинах. У будь-якої добровільної страхової моделі є свої пастки. Перша — катастрофічна короткозорість: людина, бізнес системно недооцінюють рідкісні події з великими збитками — «у мій об’єкт не влучить». Тобто наша психіка нормалізує навіть таку фонову загрозу: вона велика, ми всі це розуміємо, але не настільки, щоб усі масово пішли купувати поліс і вступати в програму ЕКА. Друге — так зване гіперболічне дисконтування: це коли премія платиться сьогодні, а захист — у якомусь абстрактному майбутньому.
Гроші за участь у програмі ЕКА і страховий поліс треба заплатити сьогодні, і коли є дефіцит обігових коштів, коли складно за всіма іншими напрямами, ця витрата програє будь-якій операційній. Ну і просто ліквідні обмеження: цих порівняно невеликих коштів у компанії може на цьому етапі не бути. І, на жаль, недовіра до виплат. У нас у країні до будь-якого страхування є певна недовіра — навіть за популярними полісами медичного чи автомобільного страхування буває складно довести право на виплату й доводиться довго її чекати.
Тому бізнес і тут не до кінця вірить, що він вступить у програму і одразу після прильоту отримає компенсацію в повному обсязі. Тому треба комунікувати. Мені б дуже хотілося бачити успішні кейси — коли компанія, що брала участь у програмі, справді отримала виплату. Гадаю, тоді програма стане масовішою.
Ангеліна Завадецька: Якщо уявити ідеально підготовлений до криз український бізнес — який він? Можете, на ваш розсуд, розділити цю підготовку на малий, середній і великий бізнес, чи це радше єдині поради для всіх?
Віра Савченко: Питання обширне. Дуже складно сказати «витрачайте максимум ресурсів на підготовку до можливого прильоту» або, навпаки, «покращуйте лише короткострокові речі» — кожен має вирішувати сам. Ситуація в нас унікальна, і говорити, як робити правильно, складно. Але точно в кожної компанії має бути план безперервності діяльності. Якщо його досі немає — після стількох років це, мабуть, проблема. Ми говорили про хмарні сервіси, перехід у хмару — це теж має бути. Точно має бути підготовлений персонал — і тренінгова, і безпекова складові.
Зараз у нас цього немає, але колись ми до цієї моделі дійдемо. Наприклад, у Британії страхова модель, заснована на захисті від ризиків тероризму, має цікаву річ: поліс на 10% дешевший для компаній, які самі вкладаються у свою безпеку і роблять низку речей, тобто зменшують імовірність настання шкоди і, де можуть, її вплив. Умовно: якщо одне підприємство вкладається, будує укриття, персонал навчений, вони розосередилися, а інше нічого не робить — і в обидва стався приліт, — то перше, мабуть, швидше відновиться і, можливо, справді заслуговує на якусь знижку в полісі чи трохи більшу компенсацію. Це стимул стати підготовленою компанією; гадаю, це буде гарний крок, якщо його впровадять держава чи сам ринок. Багато компаній зараз релокуються.
Сенс у децентралізації, мабуть, є, але казати всьому бізнесу з прифронтових регіонів «релокуйтеся на Західну Україну» — теж, мабуть, неправильно. Тому підготовлений бізнес — це той, хто займається своїм ризик-менеджментом: навіть із тими ризиками, з якими нічого не може вдіяти, — якщо він їх визнає і чесно прораховує, це вже частина підготовки. Усі ризики зняти ми не можемо, але хоча б знати про них і готуватися — це важливо.
Зараз є багато можливостей з боку приватного ринку: допомогти скласти план безперервності діяльності, перейти в хмару, навчити працівників, замовити навіть приватне ППО чи укриття. Тобто, залежно від сфери, кожен бізнес може багато зробити, щоб не бути захопленим зненацька, а розуміти ці ризики й те, що може статися в критичній ситуації.
Запис Що робити бізнесу після «прильоту» та хто компенсує збитки спершу з'явиться на Громадське радіо.
Go to hromadske.radio
За добу 31 серпня внаслідок російських атак постраждала логістична та енергетична інфраструктура кількох великих українських компаній. Пошкоджені або знищені розподільчі центри та обладнання, а один із працівників ДТЕК отримав поранення. «Аврора» Внаслідок чергової російської атаки на Київщині руйнувань зазнав ще один розподільчий центр мережі «Аврора». За словами CEO компанії Тараса Панасенка, ніхто зі співробітників не постраждав — усі працівники під час атаки перебували в укритті. Про інші наслідки удару в компанії планують повідомити пізніше. «Нова пошта» Російський безпілотник атакував термінал «Нової пошти» в Одесі. Внаслідок удару повністю зруйнована головна сортувальна лінія. У компанії зазначили, що знищене обладнання не підлягає відновленню. Серед працівників термінала загиблих і травмованих немає. Щоб продовжити доставку відправлень, «Нова пошта» запустила резервні логістичні схеми. VARUS У ніч з 30 на 31 серпня росіяни атакували склад VARUS у Київській області. Співробітники компанії не постраждали. Водночас атака завдала значних збитків: пошкоджено та знищено велику кількість товарів. У VARUS попередили, що найближчим часом можливі затримки з постачанням і тимчасова відсутність окремих товарів у магазинах. Компанія вже працює над відновленням поставок. Усі магазини мережі наразі відкриті та працюють у звичному режимі. Auchan Унаслідок російської атаки уламок дрона пошкодив дах складу Auchan. Жоден співробітник не постраждав. У компанії повідомили, що постачання вже відновлюється, а магазини поступово наповнюються товарами у звичному режимі. ДТЕК Росіяни також атакували одну із шахт ДТЕК у Дніпропетровській області. Внаслідок удару поранення отримав працівник підприємства. Йому надали першу допомогу та доправили до медичного закладу. За даними компанії, його стан стабільний. Окрім шахти, протягом останніх днів серпня росіяни тричі атакували енергетичні об’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області. Обладнання зазнало суттєвих пошкоджень. За останні дві доби енергетикам вдалося повернути електропостачання для 40 000 родин. Ще близько 30 000 споживачів тимчасово залишаються без електрики. Нагадаємо, за перше півріччя 2026 року 61% українських ритейлерів, які подали порівнювану фінансову звітність, отримали прибуток. Сукупний дохід цих компаній зріс на 18% — до 817,14 млрд грн. Читайте також: У Польщі сталася пожежа на заводі виробника дронів для армій Польщі та України. Що відомо?
Go to ain.uaФото: ДСНС
Удар знову вразив логістичну інфраструктуру мережі, але працівники встигли сховатися. Наслідки для роботи компанії та масштаби втрат ще оцінюють фахівці.
Російська атака на Київщину 31 серпня знищила ще один розподільчий центр мережі мультимаркетів “Аврора”.
Про це повідомив співвласник мережі «Аврора» Тарас Панасенко у Facebook.
Співвласник мережі Тарас Панасенко написав у Facebook, що під час удару працівники перебували в укритті. Завдяки цьому ніхто зі співробітників не зазнав поранень.
Унаслідок чергової ворожої атаки сьогодні знищено ще один розподільчий центр мережі “Аврора” на Київщині. Найважливіше, що ніхто з наших співробітників не постраждав: усі колеги перебували в укритті.
– Тарас Панасенко
Тарас Панасенко зазначив, що остаточні масштаби руйнувань і наслідки влучання уточнюють.
Другий знищений центр “Аврори” на Київщині за кілька днів
Це другий розподільчий центр “Аврори” в Київській області, який російські війська знищили протягом останніх днів. 27 серпня ранкова атака зруйнувала інший логістичний об’єкт торговельної мережі.
Попри значні втрати майна, працівники обох об’єктів не постраждали.
Не пропустіть інші новини:
- У селі Мила на Київщині ліквідовують наслідки російської атаки: пошкоджено 366 об’єктів, жителям передають будматеріали та надають гуманітарну допомогу.
- Російська атака пошкодила розподільчий центр мережі «Аврора» на Київщині. Працівники не постраждали, однак інші складські об’єкти торговельних компаній зазнали руйнувань.
- Росія вночі атакувала шахту ДТЕК у Дніпропетровській області. Поранений працівник підприємства отримав медичну допомогу, його стан стабільний.
Go to mezha.net
Джерело: Bloomberg
Щонайменше 919 осіб загинули, тоді як близько 4800 залишаються зниклими безвісти у Непалі та Тибеті після обвалу льодовика, котрий спричинив масштабні повені.
Кількість зниклих безвісти різко зросла на шостий день рятувальних робіт.
У Непалі повідомили про 903 загиблих та 4247 зниклих безвісти. Тим часом, у Тибеті заявили про 16 загиблих і 546 осіб, яких розшукують у повіті Г’їронг.
Повені завдали значної шкоди інфраструктурі Непалу. Зокрема, пошкоджені щонайменше 12 гідроенергетичних проєктів у районах Нувакот і Расува. Лише серед працівників та учасників гідроенергетичних проєктів зниклими безвісти вважаються 933 людини.
Нині армія Непалу намагається деблокувати людей з тунелів на кількох гідроенергетичних об’єктах. На різних ділянках допомогу надають команди з Китаю, Індії та Південної Африки. Понад 10 тисяч осіб уже вдалося врятувати. До ліквідації наслідків стихії залучили майже 20 тисяч співробітників силових структур.
Непал, одна з найбідніших економік Азії, постала перед складним завданням відновлення. Катастрофа сталася на тлі зростання витрат на пальне через війну в Ірані, а також слабшого туризму та уповільнення економічного зростання.
Обвал льодовика стався в середу. Потоки льоду, бруду, каміння та води пройшли долиною в Непалі, зруйнувавши поселення та відрізавши села від транспортного сполучення.
Вважається, що частина людей може залишатися під селевими потоками.
Міністр закордонних справ Непалу Шишир Ханал заявив, що країна звернулася по спеціалізовану міжнародну допомогу для рятувальних і відновлювальних робіт. Серед необхідної допомоги — обладнання для відкриття тунелів, важкі дрони для доставки вантажів у віддалені райони та судово-медична підтримка для ідентифікації загиблих.
- Непал планує домагатися від Китаю значно ширшого та оперативнішого обміну даними про льодовики, рівень води, лавини й інші природні загрози після катастрофічної повені в Гімалаях.
- Рятувальники у Непалі та Тибеті продовжують пошуки тисяч осіб, котрі зникли після обвалу льодовика у Гімалаях, що спричинив масштабну повінь.
- Кількість громадян України, зниклих безвісти через повінь у Непалі, зросла з 56 до 64.
Запис Повені у Непалі: підтверджено 919 загиблих, кількість зниклих зросла до 4800 осіб спершу з'явиться на Букви.
В Україні реагування на системні порушення, побиття, катування та хабарництво з боку військовослужбовців Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) залишається недостатнім, а більшість гучних кримінальних справ закінчуються умовними термінами, мінімальними штрафами або переведенням фігурантів до інших підрозділів. Попри відкриття проваджень, багатьох обвинувачених навіть не відстороняють від посад під час судового слідства, що підриває довіру громадян до мобілізаційного процесу, йдеться у розслідуванні hromadske.
Трагічні наслідки
Випадки жорстких затримань неодноразово призводили до трагічних наслідків. Зокрема, 6 серпня 2026 року на території Коростенського районного ТЦК помер 46-річний Андрій Стесюк із міста Овруч. Чоловік майже 20 років мав хронічне захворювання кишківника, психічний розлад та важив близько 200 кілограмів. Військові силоміць посадили його в авто по дорозі до магазину та доправили на військово-лікарську комісію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Бусифікували» під час очікування відстрочки: Лубінець повідомив про мобілізацію науковця
Голова ВЛК Сергій Пісоцький того ж дня визнав Стесюка придатним до служби в небойових частинах, однак коментувати своє рішення журналістам відмовився. У Житомирському обласному ТЦК повідомили, що чоловік перебував у розшуку з 22 лютого 2025 року через неявку за повісткою. Після проходження комісії його доставили до районного ТЦК, де на задньому дворі йому стало зле. Медики «швидкої» констатували смерть о 15:34. Офіційна причина, озвучена за результатами розтину, — гостра серцева недостатність та гострий інфаркт міокарда.
Офіс уповноваженого з прав людини розпочав перевірку обставин події. Секретаріат омбудсмана направив запити до:
Військової служби правопорядку;
Житомирського обласного ТЦК;
Центру екстреної медичної допомоги та обласного бюро судово-медичної експертизи.
Представник омбудсмана також звернувся до Офісу генпрокурора щодо можливого протиправного заподіяння смерті та перевищення владних повноважень військовими (ст. 115 та 426-1 Кримінального кодексу України). Поліція відкрила справу за ч. 1 ст. 115 ККУ.
Побиття звільненого з полону морпіха
Ще один резонансний випадок стався в Одесі. 4 грудня 2025 року 27-річний морпіх 36-ї окремої бригади морської піхоти Роман Покидько, який проходив реабілітацію після російського полону, прямував до шпиталю. Його зупинили дев'ятеро працівників ТЦК. Незважаючи на надані медичні документи та посвідчення учасника бойових дій (УБД), військовослужбовці застосували газ, побили його, заштовхали в авто, а згодом викинули на ходу.
У судовому порядку розглядалися кілька пов'язаних епізодів:
Владислав Павлов (заступник начальника Пересипського районного ТЦК) — отримав штраф 17 тисяч гривень за відсутність відеореєстраторів у груп оповіщення. Водночас щодо нього тривають судові розгляди за внесення неправдивих даних про 138 військовозобов'язаних у липні 2023 року та сприяння виїзду за кордон. За нього двічі вносили заставу (300 тис. та 240 тис. гривень). Наразі він виконує обов'язки начальника Пересипського ТЦК.
Олександр Кучерявенко та В'ячеслав Афанасьєв — отримали підозри за умисне завдання легких тілесних ушкоджень та насильницькі дії. Справу передали до суду в січні 2026 року, однак рішення досі немає. Одеський ТЦК не проводив службового розслідування та не відстороняв їх. У липні 2026 року Кучерявенка перевели до 53-ї бригади.
Повторний злочин Афанасьєва — у лютому 2026 року його оштрафували на 17 тисяч гривень за відсутність відеозапису під час побиття двох людей у листопаді 2025-го. Уже у квітні 2026 року Державне бюро розслідувань затримало його за викрадення людини та розбій. 21 квітня 2026 року він разом із спільниками викрав чоловіка, який мав при собі 30 тисяч доларів, побив його та погрожував зброєю, вимагаючи гроші під загрозою відправки до штурмової бригади. Наразі Афанасьєв перебуває під вартою у СІЗО.
Статистика вироків
За даними Державної судової адміністрації, реальні строки за статтею про катування (ст. 127 ККУ) або незаконне позбавлення волі (ст. 146 ККУ) у 2023–2025 роках отримали поодинокі військові. У 2025 році за катування засудили трьох людей, у 2024-му — жодної, у 2023-му — одну. За незаконне позбавлення волі засудили трьох військових у 2025-му, п'ятьох у 2024-му та трьох у 2023-му.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Убивство військового ТЦК у Львові: 25-річний чоловік пустив у хід ніж і дістав кулю від поліції
За матеріалами реєстру судових рішень, у грудні 2025 року судили працівників ТЦК із Рівненщини Михайла Гранчака та В'ячеслава Мельнікова. 21 лютого 2025 року поблизу Дубна вони побили Василя Бреня, який їхав на велосипеді та вистрілив із сигнального пістолета. Його заштовхали в авто й катували, вимагаючи анкетні дані. Попри призначення чотирьох років ув'язнення, суд звільнив їх від відбування покарання з іспитовим строком від 1 до 1,5 року. Третій фігурант, Олександр Олексійчук, у липні 2026 року отримав аналогічний умовний термін і зараз очолює групу розвідки штабу у військовій частині.
У Тернополі в травні 2026 року суд розглянув справу щодо побиття чоловіка біля магазину «АТБ» у жовтні 2023 року. Чоловіка назвали «колаборантом» через місце народження в РФ, силоміць доставили до ТЦК та зламали йому три ребра, кістку кисті й щелепу. Обвинувачений отримав три роки позбавлення волі з умовним терміном на один рік, а його спільник — штраф 850 гривень.
Катування у Верховинському ТЦК
У Верховинському районному ТЦК на Івано-Франківщині триває процес щодо чотирьох військовослужбовців. У ніч проти 11 листопада 2025 року у лікарні Олександр Машанов відмовився від проходження ВЛК. За даними слідства, підполковник Анатолій Чорней щонайменше 19 разів ударив його в ділянку паху, після чого чоловіка залишили в кайданках на бетонній підлозі. Після мобілізації потерпілому у військовій частині ампутували ліве яєчко.
У серпні 2026 року двох обвинувачених, серед яких заступник начальника ТЦК Анатолій Чорней, випустили із СІЗО під заставу по 399 360 гривень. Чорнея перевели до 167-ї бригади, а інший фігурант, сержант Віктор Байдужа, продовжує службу у Верховинському ТЦК.
Судові вироки за хабарництво
Упродовж 2023–2025 років за отримання неправомірної вигоди (ст. 368 ККУ) засудили 24 військовослужбовців:
Олександр Калмичков — у січні 2025 року зафіксовано отримання ним двох хабарів по чотири тисячі гривень за фейкові повістки та шість тисяч доларів за допомогу з визнанням непридатності. У травні 2025 року суд призначив йому п’ять років реального ув'язнення.
Ігор Вінярський — в Одесі у січні 2026 року засуджений за продаж десяти фіктивних повісток на суму 85 тисяч гривень. Реальне покарання замінили на два роки службового обмеження з відрахуванням 20% грошового забезпечення на користь держави. Чоловіка звільнили у залі суду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Група людей напала на автомобіль працівників ТЦК у Тернополі: є постраждалий
Вплив на суспільство
Через складність процедури звільнення військових зі служби під час кримінального провадження більшість фігурантів переводять у бойові частини або залишають на посадах. Подібні випадки створюють підґрунтя для системних маніпуляцій у соцмережах. Лише за першу половину серпня 2026 року публікації про безкарність працівників ТЦК зібрали понад 4,9 мільйона переглядів.
19 серпня 2026 року заступниця міністра оборони України Любов Галан під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради визнала, що наявний механізм реагування на порушення з боку працівників ТЦК є недостатнім і система потребує боротьби з першопричинами зловживань під час мобілізації.
Раніше повідомлялося, що запланована реформа територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вже визначена урядом як один із першочергових пріоритетів, а стратегія змін уже розроблена. Реалізувати її має Міністерство оборони. Серед запропонованих підходів — цифровізація роботи ТЦК та посилення ролі рекрутингу замість примусової мобілізації.
Трагічні наслідки
Випадки жорстких затримань неодноразово призводили до трагічних наслідків. Зокрема, 6 серпня 2026 року на території Коростенського районного ТЦК помер 46-річний Андрій Стесюк із міста Овруч. Чоловік майже 20 років мав хронічне захворювання кишківника, психічний розлад та важив близько 200 кілограмів. Військові силоміць посадили його в авто по дорозі до магазину та доправили на військово-лікарську комісію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Бусифікували» під час очікування відстрочки: Лубінець повідомив про мобілізацію науковця
Голова ВЛК Сергій Пісоцький того ж дня визнав Стесюка придатним до служби в небойових частинах, однак коментувати своє рішення журналістам відмовився. У Житомирському обласному ТЦК повідомили, що чоловік перебував у розшуку з 22 лютого 2025 року через неявку за повісткою. Після проходження комісії його доставили до районного ТЦК, де на задньому дворі йому стало зле. Медики «швидкої» констатували смерть о 15:34. Офіційна причина, озвучена за результатами розтину, — гостра серцева недостатність та гострий інфаркт міокарда.
Офіс уповноваженого з прав людини розпочав перевірку обставин події. Секретаріат омбудсмана направив запити до:
Військової служби правопорядку;
Житомирського обласного ТЦК;
Центру екстреної медичної допомоги та обласного бюро судово-медичної експертизи.
Представник омбудсмана також звернувся до Офісу генпрокурора щодо можливого протиправного заподіяння смерті та перевищення владних повноважень військовими (ст. 115 та 426-1 Кримінального кодексу України). Поліція відкрила справу за ч. 1 ст. 115 ККУ.
Побиття звільненого з полону морпіха
Ще один резонансний випадок стався в Одесі. 4 грудня 2025 року 27-річний морпіх 36-ї окремої бригади морської піхоти Роман Покидько, який проходив реабілітацію після російського полону, прямував до шпиталю. Його зупинили дев'ятеро працівників ТЦК. Незважаючи на надані медичні документи та посвідчення учасника бойових дій (УБД), військовослужбовці застосували газ, побили його, заштовхали в авто, а згодом викинули на ходу.
У судовому порядку розглядалися кілька пов'язаних епізодів:
Владислав Павлов (заступник начальника Пересипського районного ТЦК) — отримав штраф 17 тисяч гривень за відсутність відеореєстраторів у груп оповіщення. Водночас щодо нього тривають судові розгляди за внесення неправдивих даних про 138 військовозобов'язаних у липні 2023 року та сприяння виїзду за кордон. За нього двічі вносили заставу (300 тис. та 240 тис. гривень). Наразі він виконує обов'язки начальника Пересипського ТЦК.
Олександр Кучерявенко та В'ячеслав Афанасьєв — отримали підозри за умисне завдання легких тілесних ушкоджень та насильницькі дії. Справу передали до суду в січні 2026 року, однак рішення досі немає. Одеський ТЦК не проводив службового розслідування та не відстороняв їх. У липні 2026 року Кучерявенка перевели до 53-ї бригади.
Повторний злочин Афанасьєва — у лютому 2026 року його оштрафували на 17 тисяч гривень за відсутність відеозапису під час побиття двох людей у листопаді 2025-го. Уже у квітні 2026 року Державне бюро розслідувань затримало його за викрадення людини та розбій. 21 квітня 2026 року він разом із спільниками викрав чоловіка, який мав при собі 30 тисяч доларів, побив його та погрожував зброєю, вимагаючи гроші під загрозою відправки до штурмової бригади. Наразі Афанасьєв перебуває під вартою у СІЗО.
Статистика вироків
За даними Державної судової адміністрації, реальні строки за статтею про катування (ст. 127 ККУ) або незаконне позбавлення волі (ст. 146 ККУ) у 2023–2025 роках отримали поодинокі військові. У 2025 році за катування засудили трьох людей, у 2024-му — жодної, у 2023-му — одну. За незаконне позбавлення волі засудили трьох військових у 2025-му, п'ятьох у 2024-му та трьох у 2023-му.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Убивство військового ТЦК у Львові: 25-річний чоловік пустив у хід ніж і дістав кулю від поліції
За матеріалами реєстру судових рішень, у грудні 2025 року судили працівників ТЦК із Рівненщини Михайла Гранчака та В'ячеслава Мельнікова. 21 лютого 2025 року поблизу Дубна вони побили Василя Бреня, який їхав на велосипеді та вистрілив із сигнального пістолета. Його заштовхали в авто й катували, вимагаючи анкетні дані. Попри призначення чотирьох років ув'язнення, суд звільнив їх від відбування покарання з іспитовим строком від 1 до 1,5 року. Третій фігурант, Олександр Олексійчук, у липні 2026 року отримав аналогічний умовний термін і зараз очолює групу розвідки штабу у військовій частині.
У Тернополі в травні 2026 року суд розглянув справу щодо побиття чоловіка біля магазину «АТБ» у жовтні 2023 року. Чоловіка назвали «колаборантом» через місце народження в РФ, силоміць доставили до ТЦК та зламали йому три ребра, кістку кисті й щелепу. Обвинувачений отримав три роки позбавлення волі з умовним терміном на один рік, а його спільник — штраф 850 гривень.
Катування у Верховинському ТЦК
У Верховинському районному ТЦК на Івано-Франківщині триває процес щодо чотирьох військовослужбовців. У ніч проти 11 листопада 2025 року у лікарні Олександр Машанов відмовився від проходження ВЛК. За даними слідства, підполковник Анатолій Чорней щонайменше 19 разів ударив його в ділянку паху, після чого чоловіка залишили в кайданках на бетонній підлозі. Після мобілізації потерпілому у військовій частині ампутували ліве яєчко.
У серпні 2026 року двох обвинувачених, серед яких заступник начальника ТЦК Анатолій Чорней, випустили із СІЗО під заставу по 399 360 гривень. Чорнея перевели до 167-ї бригади, а інший фігурант, сержант Віктор Байдужа, продовжує службу у Верховинському ТЦК.
Судові вироки за хабарництво
Упродовж 2023–2025 років за отримання неправомірної вигоди (ст. 368 ККУ) засудили 24 військовослужбовців:
Олександр Калмичков — у січні 2025 року зафіксовано отримання ним двох хабарів по чотири тисячі гривень за фейкові повістки та шість тисяч доларів за допомогу з визнанням непридатності. У травні 2025 року суд призначив йому п’ять років реального ув'язнення.
Ігор Вінярський — в Одесі у січні 2026 року засуджений за продаж десяти фіктивних повісток на суму 85 тисяч гривень. Реальне покарання замінили на два роки службового обмеження з відрахуванням 20% грошового забезпечення на користь держави. Чоловіка звільнили у залі суду.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Група людей напала на автомобіль працівників ТЦК у Тернополі: є постраждалий
Вплив на суспільство
Через складність процедури звільнення військових зі служби під час кримінального провадження більшість фігурантів переводять у бойові частини або залишають на посадах. Подібні випадки створюють підґрунтя для системних маніпуляцій у соцмережах. Лише за першу половину серпня 2026 року публікації про безкарність працівників ТЦК зібрали понад 4,9 мільйона переглядів.
19 серпня 2026 року заступниця міністра оборони України Любов Галан під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради визнала, що наявний механізм реагування на порушення з боку працівників ТЦК є недостатнім і система потребує боротьби з першопричинами зловживань під час мобілізації.
Раніше повідомлялося, що запланована реформа територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки вже визначена урядом як один із першочергових пріоритетів, а стратегія змін уже розроблена. Реалізувати її має Міністерство оборони. Серед запропонованих підходів — цифровізація роботи ТЦК та посилення ролі рекрутингу замість примусової мобілізації.
Go to zn.uaCyberCalmТретина користувачів ШІ довіряє чат-ботам те, що приховує від рідних
DuckDuckGo оприлюднила результати опитування 1944 дорослих американців про приватність у розмовах зі штучним інтелектом. 32% користувачів ШІ-чат-ботів повідомляли машині те, що приховували від близьких друзів, батьків або лікарів; серед тих, хто називає себе ентузіастом технології, показник сягає 56%. Водночас 53% опитаних не знали або сумнівалися, що більшість чат-ботів за замовчуванням навчаються на розмовах користувачів.
Чат-бот перетворився на простір без осуду
Дослідження опубліковано 25 серпня 2026 року у блозі Spread Privacy, який веде компанія DuckDuckGo. Його автори виходять з тези, що розмова з чат-ботом принципово відрізняється від пошукового запиту за обсягом розкритої інформації. Типовий запит у пошуковику — кілька слів. Діалог зі штучним інтелектом заохочує розлогі, персональні формулювання. Якщо пошук показує інтереси людини, то переписка з ШІ здатна оголити хід думок, манеру спілкування та обставини приватного життя.
Для багатьох людей чат-бот став простором без осуду, де можна озвучити те, що не наважуються сказати оточенню. Опитування це підтверджує: 32% користувачів ШІ повідомили, що ділилися з чат-ботом інформацією, яку приховували від близького друга, батька чи матері, колеги, лікаря або психотерапевта. Серед респондентів, які вважають себе ентузіастами ШІ, таких 56%.
Батьки відвертіші з машиною майже вдвічі
Найпомітніший розрив дослідники зафіксували між батьками та бездітними користувачами. Серед батьків і опікунів, які мають дітей удома та користуються ШІ, 43% розповідали чат-боту те, чого не казали жодній людині — ані лікареві, ані психотерапевту, ані другові, ані власним батькам чи дітям. Серед користувачів без дітей удома цей показник становить 25%.
Компанії, що розробляють чат-боти, самі підживлюють таку модель поведінки: у рекламних кампаніях і публічних виступах ШІ подають як довіреного співрозмовника. Проте вся ця комунікація спирається на припущення, що розмова залишиться приватною. Здебільшого це не так.
Шість базових фактів, про які не знає майже половина опитаних
Респондентам запропонували оцінити власну обізнаність щодо шести тверджень про те, як зберігають, переглядають і розкривають розмови зі звичайними ШІ-сервісами:
- чати з ШІ можуть бути витребувані судом або правоохоронними органами;
- чати з ШІ можуть стати публічними в межах судового процесу;
- роботодавець має доступ до робочих і корпоративних ШІ-акаунтів;
- налаштування видалення та припинення зберігання відрізняються залежно від постачальника;
- безкоштовні акаунти часто мають слабший захист приватності, ніж платні;
- розмови можуть переглядати люди — штатні працівники та підрядники.
Результат виявився показовим. 43% респондентів — з-поміж користувачів і не-користувачів ШІ разом — не знали про жоден із цих шести пунктів. Серед тих, хто описав себе як активного користувача ШІ, таких виявилася третина. Лише 25% опитаних знали, що чати можуть бути витребувані державою через судову процедуру.
Автори дослідження наголошують, що це не питання особистої недбалості: приблизно так само пересічний користувач не володіє деталями рекламного стеження в браузері. Ідеться про галузеву проблему, а не про провину окремої людини.
Чим більше люди знають, тим менше їм це подобається
Після того, як респондентам пояснили фактичний стан справ, 58% заявили, що їм некомфортно від використання їхніх розмов для навчання моделей. 30% обрали найсильніше формулювання — «дуже некомфортно».
Рівень довіри виявився низьким незалежно від обізнаності. Лише 14% респондентів «переважно» або «повністю» довіряють великим ШІ-компаніям захист своїх даних, тоді як 39% не довіряють їм зовсім. Уряд США отримав ще гіршу оцінку: 48% опитаних не довіряють йому взагалі.
Приватність за замовчуванням вимкнена
Більшість сервісів ШІ-чату використовує розмови для навчання моделей, якщо користувач самостійно не відмовиться від цього в налаштуваннях. Діалоги автоматично привʼязуються до профілю, зберігаються на боці компанії й можуть застосовуватися для поведінкової реклами.
Це вже не гіпотеза. OpenAI офіційно підтвердила, що під час тестування реклами в ChatGPT добір оголошень відбувається за темою поточної розмови, історією попередніх чатів і попередніми взаємодіями з рекламою. Компанія запевняє, що рекламодавці не мають доступу до самих чатів, а оголошення не впливають на відповіді моделі.
Окрему категорію ризиків становлять витоки. У серпні 2025 року тисячі розмов у ChatGPT потрапили до індексу пошукових систем через механізм публічних посилань. Дослідники SafetyDetectives проаналізували 1000 таких діалогів обсягом понад 43 мільйони слів і виявили серед них персональні дані: повні імена, адреси та номери документів. Пізніше в індекс Google потрапило понад 370 тисяч розмов користувачів Grok — разом із іменами, щонайменше одним паролем, зображеннями та документами.
Тема давно вийшла за межі окремих інцидентів. Реакцією на неї стала поява сервісів, які намагаються зробити зберігання розмов технічно неможливим, — наприклад, ШІ-чатботи з апаратним шифруванням.
Як налаштування приватності влаштовані у чотирьох найбільших чат-ботах
Опитування DuckDuckGo фіксує, що правила відрізняються залежно від постачальника, але не показує, як саме. Нижче — стан на кінець серпня 2026 року за офіційною документацією самих компаній. Ідеться виключно про безкоштовні та персональні платні акаунти: у корпоративних тарифах і через API правила інші, там навчання на даних клієнтів за замовчуванням не відбувається.
СервісНавчання на розмовах за замовчуваннямДе вимкнутиСкільки зберігаються розмовиChatGPT (OpenAI)Увімкнено для безкоштовного тарифу, Plus і Pro на персональному робочому просторіSettings → Data Controls → «Improve the model for everyone» → вимкнутиІсторія — до видалення користувачем; тимчасові чати стираються протягом 30 днівGemini (Google)Увімкнено, якщо активний перемикач «Keep Activity»Gemini Apps Activity → вимкнути «Keep Activity»; альтернатива — тимчасовий чатАвтовидалення через 18 місяців (можна змінити на 3 чи 36 або скасувати); при вимкненому «Keep Activity» — 72 годиниClaude (Anthropic)Визначається вибором, який користувач зробив під час оновлення умов у 2025 роціSettings → Privacy → «Help improve Claude»5 років, якщо навчання дозволено; 30 днів, якщо ніCopilot (Microsoft)Увімкнено для більшості споживчих акаунтів; частина категорій користувачів і низка країн виключеніПрофіль → Privacy → «Training on conversation activity» і «Training on voice conversations»Історія розмов — 18 місяцівЗ таблиці випливає кілька практичних висновків. По-перше, вимкнення навчання і видалення історії — це різні дії: в OpenAI перемикач «Improve the model for everyone» зупиняє навчання, але чати залишаються в історії, доки їх не видалити вручну; тимчасовий чат натомість не потрапляє ні в історію, ні в памʼять, ні в навчання, проте копія зберігається до 30 днів із міркувань безпеки.
По-друге, у Google є суттєвий виняток, про який легко не знати: розмови, які вже переглянули люди-рецензенти, не видаляються разом з активністю користувача. Вони відʼєднані від акаунта і зберігаються до трьох років. Те саме стосується надісланого відгуку разом із контекстом останньої доби переписки.
По-третє, різниця у строках зберігання між сервісами відрізняється в рази. Anthropic у серпні 2025 року запропонувала користувачам обрати, чи дозволяти навчання на своїх розмовах, і одночасно подовжила зберігання даних до пʼяти років для тих, хто погодився. Для тих, хто відмовився, строк залишився 30-денним. Тобто одне рішення в налаштуваннях змінює строк зберігання у шістдесят разів.
Окремо варто зауважити ситуацію з Microsoft. Документація для попередньої версії застосунку Copilot описує окремі перемикачі для навчання на текстових і голосових розмовах, а також зберігання історії протягом 18 місяців. Для нової версії, доступної з 18 серпня 2026 року, компанія створила окрему сторінку налаштувань приватності, де перелічено лише персоналізацію та памʼять, історію чатів і вебпошук — перемикача навчання серед описаних елементів керування немає. Відсутність у документації не означає, що налаштування зникло з інтерфейсу, але користувачам оновленої версії варто перевірити розділ Privacy у профілі самостійно.
Ще одна відмінність стосується реклами. Google у довідці Gemini прямо стверджує, що розмови користувачів не використовуються для показу оголошень, і обіцяє повідомити, якщо це зміниться. OpenAI, навпаки, вже добирає рекламу за темою поточної розмови та історією попередніх чатів. Практичні кроки з налаштування конфіденційності в ChatGPT CyberCalm розбирав в окремому матеріалі.
Що з цим робити, поки немає регулювання
DuckDuckGo пропонує розглядати ситуацію оптимістичніше, ніж це заведено в дискусіях про цифрову приватність. Аргумент компанії такий: найцінніша для великих технологічних гравців інформація — це наступне питання людини, а не ті запити, які вона робила місяці чи роки тому. ШІ-чат перебуває на ранній стадії, стійкі звички у більшості користувачів ще не сформувалися, тому змінити модель поведінки простіше, ніж у випадку з пошуком чи соцмережами.
Практичні кроки, які випливають із результатів дослідження:
- перевірити в налаштуваннях чат-бота, чи вимкнено використання розмов для навчання моделі — за замовчуванням цей перемикач зазвичай увімкнено;
- користуватися режимом тимчасового чату для разових запитів, які не потрібно зберігати в історії;
- не вводити в чат персональні дані — повні імена, адреси, номери документів, медичні висновки, реквізити;
- враховувати, що корпоративний акаунт не є приватним: адміністратор організації має до нього доступ;
- обережно поводитися з функцією «поділитися розмовою» — саме вона стала причиною публічних витоків у ChatGPT і Grok;
- обирати сервіси з прозорою політикою обробки даних і перевіряти, чи описано в ній терміни зберігання.
Тут варто зробити застереження. Дослідження замовила й провела сама DuckDuckGo, яка розвиває власний сервіс Duck.ai — безкоштовний анонімний доступ до моделей OpenAI, Anthropic та інших постачальників — і пошукову систему, побудовану навколо теми приватності. Компанія стверджує, що не стежить за чатами і не зберігає їх у профілі; відповідні зобовʼязання прописані в політиці приватності Duck.ai. Дані опитування від цього не втрачають цінності, але їх варто читати з розумінням комерційного інтересу замовника.
Методологія
Опитування замовила й провела DuckDuckGo. Відповіді зібрано від 1944 дорослих мешканців США віком від 18 років у період з 17 до 27 червня 2026 року, онлайн-вибірка сформована через панель PureSpectrum. Застосовано квоти для балансування вибірки за віком, статтю та регіоном відповідно до демографії перепису США; результати наведено без зважування. Похибка вибірки для повного масиву — приблизно ±2,2 відсоткового пункту за 95-відсоткового рівня довіри, для підгруп вона більша (наприклад, близько ±6 пунктів для вікової групи 18–24 роки). Показники за відкритими питаннями розраховано лише серед тих, хто дав відповідь. Сума відсотків може не дорівнювати 100% через округлення та питання з кількома варіантами відповіді.
Ця стаття Третина користувачів ШІ довіряє чат-ботам те, що приховує від рідних раніше була опублікована на сайті CyberCalm, її автор — Наталя Зарудня
Українське законодавство чітко визначає вичерпний перелік форс-мажорів, які дозволяють легально відкласти візит до військкомату за повісткою. Серед них — хвороба, втрата рідних, стихія або бойові дії. Проте, це не означає, що в даному випадку громадянину не треба йти до військкомату взагалі. Навіть за таких обставин громадянин зобов'язаний попередити ТЦК впродовж трьох діб.
На цьому наголосили у пресслужбі Сил оборони України, передає Новини.LIVE.
Які обставини дають право не йти до ТЦК та СП
Отримання повістки означає обов'язок прибути до територіального центру комплектування у визначений термін, проте держава передбачила винятки для непередбачуваних ситуацій. Закон виділяє лише чотири конкретні обставини, які офіційно вважаються поважними причинами для неявки військовозобов'язаного до ТЦК та СП.
Зокрема, перенести дату візиту можна через серйозні проблеми зі здоров'ям, тобто хворобу громадянина, або ж через смерть когось із його близьких родичів. Окрім родинних та медичних факторів, до уваги беруться й зовнішні загрози. Так, легальною підставою для неявки є перешкоди стихійного характеру.
Також дозволяється не йти до військкомату, якщо безпосередньо в районі розташування відповідного центру комплектування тривають воєнні дії.
Водночас жоден із цих форс-мажорів не скасовує дії повістки назавжди. Військовозобов'язаний повинен виконати чіткий алгоритм дій, щоб його неявка не вважалася ухиленням. Насамперед, якщо сталася подія із наведеного переліку, про неї необхідно повідомити представників ТЦК та СП у триденний термін. Після цього людина все одно зобов'язана фізично з'явитися до установи, маючи на це сім днів.
Новини.LIVE повідомляли раніше, що поширені в соцмережах твердження про вимогу дозволу від ТЦК для укладення або розірвання шлюбу є фейком. Для розлучення військово-облікові папери взагалі не потрібні, а от під час одруження вистачить електронного документа з "Резерв ", тож працівники ДРАЦС не мають законних підстав вимагати жодних довідок із військкомату.
Аудит підприємств із критичним статусом має фінішувати до 1 вересня 2026 року. Компаніям, які успішно підтвердили свою важливість для економіки чи оборони, не треба окремо інформувати про це ТЦК. Кадровики пояснили, що буде з відстрочками заброньованого персоналу у цьому випадку.
На цьому наголосили у пресслужбі Сил оборони України, передає Новини.LIVE.
Які обставини дають право не йти до ТЦК та СП
Отримання повістки означає обов'язок прибути до територіального центру комплектування у визначений термін, проте держава передбачила винятки для непередбачуваних ситуацій. Закон виділяє лише чотири конкретні обставини, які офіційно вважаються поважними причинами для неявки військовозобов'язаного до ТЦК та СП.
Зокрема, перенести дату візиту можна через серйозні проблеми зі здоров'ям, тобто хворобу громадянина, або ж через смерть когось із його близьких родичів. Окрім родинних та медичних факторів, до уваги беруться й зовнішні загрози. Так, легальною підставою для неявки є перешкоди стихійного характеру.
Також дозволяється не йти до військкомату, якщо безпосередньо в районі розташування відповідного центру комплектування тривають воєнні дії.
Водночас жоден із цих форс-мажорів не скасовує дії повістки назавжди. Військовозобов'язаний повинен виконати чіткий алгоритм дій, щоб його неявка не вважалася ухиленням. Насамперед, якщо сталася подія із наведеного переліку, про неї необхідно повідомити представників ТЦК та СП у триденний термін. Після цього людина все одно зобов'язана фізично з'явитися до установи, маючи на це сім днів.
Новини.LIVE повідомляли раніше, що поширені в соцмережах твердження про вимогу дозволу від ТЦК для укладення або розірвання шлюбу є фейком. Для розлучення військово-облікові папери взагалі не потрібні, а от під час одруження вистачить електронного документа з "Резерв ", тож працівники ДРАЦС не мають законних підстав вимагати жодних довідок із військкомату.
Аудит підприємств із критичним статусом має фінішувати до 1 вересня 2026 року. Компаніям, які успішно підтвердили свою важливість для економіки чи оборони, не треба окремо інформувати про це ТЦК. Кадровики пояснили, що буде з відстрочками заброньованого персоналу у цьому випадку.
Go to novyny.liveВійськовозобов'язаних громадян України не можуть мобілізувати чи відправити на медичний огляд, поки ТЦК розглядає їхні документи на відстрочку. Сама процедура перевірки даних займає до семи днів, проте термін можуть зміститися та подовжитися через запити до інших державних органів.
Про це попередили в пресслужбі Сил оборон України, передає Новини.LIVE.
Як довго триває розгляд документів на відстрочку та чи можуть мобілізувати на цей період
Подання документів на відстрочку від мобілізації автоматично захищає громадянина від раптового призову до лав збройних сил. Поки спеціальна комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не ухвалить остаточне рішення, військовозобов'язаного категорично заборонено направляти на проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності. Відповідно, на весь період вивчення документів людина повністю захищена від направлення на військову службу.
Щодо термінів опрацювання самих заяв, то законодавство відводить комісіям ТЦК та СП рівно сім днів. Цей час починає рахуватися виключно з моменту фізичного надходження пакета документів, які підтверджують право на звільнення від служби, до представників комісії.
Проте існують ситуації, коли швидкий розгляд справи неможливий. Це відбувається тоді, коли представникам військкомату бракує даних і вони змушені звертатися по додаткову інформацію до інших державних органів.
У такому разі базовий семиденний термін офіційно подовжується. За таких обставин комісія зобов'язана розглянути документи та винести свій вердикт не пізніше, ніж наступного дня після того, як отримає відповідь від відповідної державної установи на свій запит.
Також Новини.LIVE писали про те, що отримане бронювання не діє безстроково. В Україні закон містить вичерпний перелік підстав для його втрати, зокрема позбавлення компанії статусу критично важливої або виконання оборонного контракту. Будь-які зміни щодо анулювання відстрочки одразу фіксуються в електронному Реєстрі військовозобов'язаних.
Хоча бронь тимчасово унеможливлює призов до війська, вона не скасовує базових обов'язків військового обліку, тому працівник цілком може отримати повістку. Ігнорувати такі виклики не можна, оскільки ТЦК має законне право викликати громадянина для звірки персональних даних, огляду документів чи направлення на медкомісію.
Про це попередили в пресслужбі Сил оборон України, передає Новини.LIVE.
Як довго триває розгляд документів на відстрочку та чи можуть мобілізувати на цей період
Подання документів на відстрочку від мобілізації автоматично захищає громадянина від раптового призову до лав збройних сил. Поки спеціальна комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки не ухвалить остаточне рішення, військовозобов'язаного категорично заборонено направляти на проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності. Відповідно, на весь період вивчення документів людина повністю захищена від направлення на військову службу.
Щодо термінів опрацювання самих заяв, то законодавство відводить комісіям ТЦК та СП рівно сім днів. Цей час починає рахуватися виключно з моменту фізичного надходження пакета документів, які підтверджують право на звільнення від служби, до представників комісії.
Проте існують ситуації, коли швидкий розгляд справи неможливий. Це відбувається тоді, коли представникам військкомату бракує даних і вони змушені звертатися по додаткову інформацію до інших державних органів.
У такому разі базовий семиденний термін офіційно подовжується. За таких обставин комісія зобов'язана розглянути документи та винести свій вердикт не пізніше, ніж наступного дня після того, як отримає відповідь від відповідної державної установи на свій запит.
Також Новини.LIVE писали про те, що отримане бронювання не діє безстроково. В Україні закон містить вичерпний перелік підстав для його втрати, зокрема позбавлення компанії статусу критично важливої або виконання оборонного контракту. Будь-які зміни щодо анулювання відстрочки одразу фіксуються в електронному Реєстрі військовозобов'язаних.
Хоча бронь тимчасово унеможливлює призов до війська, вона не скасовує базових обов'язків військового обліку, тому працівник цілком може отримати повістку. Ігнорувати такі виклики не можна, оскільки ТЦК має законне право викликати громадянина для звірки персональних даних, огляду документів чи направлення на медкомісію.
Go to novyny.live
Двоє з героїв цієї історії – теж ветерани, які служили в ТЦК – вже загинули: один на фронті, куди повернувся сам, другий – просто на вулиці тилового міста, під час перевірки документів. Це історія про те, як зношується суспільний контракт між державою і чоловіками призовного віку – і чому в цій війні гинуть навіть ті, хто вже відвоював своє. Більше про це розповість програма "По живому". "Моя мрія здійснилася": Михайло Ковалівфото: Михайло КовалівМихайло Ковалів був активним студентом – Революцію гідності зустрів на Майдані, а з початком війни на Донбасі пішов у військо. Повномасштабне вторгнення застало його вже на фронті, і, за його власними словами, це було майже бажаним випробуванням: він говорив про війну як про можливість здійснити щось на кшталт лицарської місії, порівнюючи сучасних воїнів із запорізькими козаками, січовими стрільцями та вояками ОУН-УПА. Водночас він з гіркотою відгукувався про тих співвітчизників, кому, на його думку, важливіше "повний холодильник ковбаси, ніж доля країни".Поранення Ковалів дістав під Рубіжним на Луганщині, рятуючи побратимів. Через інвалідність повернутися у бойовий підрозділ він уже не міг – і пішов служити в Дрогобицький ТЦК та СП. Свою нову службу він описував без пафосу: працюватиме, поки не набридне, поки не поранять знову або, за його словами, "поки, не дай Боже, я не буду живий" – але з чистою совістю, бо зробив усе, що міг.Ковалів не зрадив цим словам. Після відновлення він знову пішов у військо. Торік, 25 липня, зв'язок із ним обірвався, а за кілька днів, 31 липня, рідні дізналися: Михайло загинув.Юрій Бондаренко: убитий не на фронті, а на службі в тилуЮрій Бондаренко, фото: соцмережіДруга історія – про ветерана Юрія Бондаренка, якого наприкінці минулого року вбили не на передовій, а на вулиці Львова, під час звичайної перевірки документів.Бондаренко, харків'янин за народженням, пішов добровольцем ще у 2015 році, воював на Донбасі у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону, а після важкого поранення був звільнений у запас. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся до лав Сил оборони, захищав рідний Харків, але через погіршення стану здоров'я був переведений на службу в Галицько-Франківський РТЦК та СП у Львові – за словами колег, у тилові підрозділи "з меншим навантаженням".Увечері 3 грудня група оповіщення ТЦК зупинила для перевірки документів чоловіка на вулиці Червоної Калини. За версією слідства, той відмовився показати військово-обліковий документ, спровокував сутичку – і вдарив Бондаренка ножем у пахову ділянку, пошкодивши артерію; ще одного військового поранив ударом у голову. Попри зусилля лікарів, Бондаренко помер наступного дня.Підозрюваного, 30-річного Григорія Кедрука, затримали того ж дня і взяли під варту без права застави. Йому інкримінують заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у зв'язку зі службовою діяльністю потерпілого, що спричинило смерть. За цією статтею загрожує до 12 років позбавлення волі. Слідство у справі триває вже майже рік, родина загиблого подала цивільний позов про моральну компенсацію.Смерть Бондаренка стала однією з найгучніших ілюстрацій того, наскільки небезпечною стала для самих співробітників ТЦК служба, яку суспільство звикло вважати відносно безпечною – "тиловою".Сихів: коли на бік ухилянта стає натовпНе менш промовиста історія трапилася влітку у львівському районі Сихів. Увечері 8 липня під час спільного рейду з поліцією військові зупинили для перевірки документів чоловіка, який із середини червня перебував у розшуку за порушення правил військового обліку. Його забрали на медичну комісію – а групу оповіщення, що залишилася на місці, оточив натовп, який поступово зростав. За даними прокуратури, у заворушенні взяли участь близько 200 людей: службовий автомобіль ТЦК заблокували, розхитували, стрибали на ньому – і врешті перекинули й пошкодили."Йому запропонували проїхати в Сихівський РТЦК для уточнення даних та проходження військово-лікарської комісії. Після цього даний громадянин сів в автомобіль. Прибула група невідомих осіб", – описував початок конфлікту заступник начальника Львівського ТЦК та СП Петро Сторожук.Слідство у цій справі досі триває: під варту без права застави відправили щонайменше п'ятьох фігурантів – серед них чоловіків, які, за версією слідства, підбурювали натовп до протиправних дій, і людину, яка особисто провокувала конфлікт із військовим, намагаючись зірвати з нього форму. Один з учасників сутички, за даними слідства, напав також на заступника начальника районного управління поліції.Читайте також: Хто громив авто ТЦК у Львові: оператор дронів у ЗСЧ і військовий у відпустці"Треба стати чоловіком": погляд зсередини системиУ самому ТЦК наполягають: серед працівників – величезна частка ветеранів, і звинувачення в тому, що вони "відсиджуються", несправедливі. "Люди думають, що ми в бойових діях не були і просто тут ходимо і хочемо допомоги на своє місце. Але це неправда. У нас у всіх є УБД", – каже Юрій Машталір, працівник Дрогобицького ТЦК, який воював на Луганщині й Донеччині, де й отримав поранення.Машталір формулює свою позицію жорстко: якщо чоловік живе в державі, яка воює, він має принаймні стати на облік, а якщо придатний – захищати спершу родину, а тоді вже державу. На аргумент "мені держава нічого не дала" в нього одна відповідь: тоді йди захищати сім'ю.Наразі, за загальними оцінками, у системі РТЦК працює понад 35 тисяч людей, значна частина яких (близько половини) – ветерани.Порушення трапляються і з боку самих ТЦКЗакарпатський ОТЦК та СП, фото: з відкритих джерелПроте картина не однобічна. Паралельно фіксуються й системні порушення з боку самих військових ТЦК. Показовий приклад – справа на Закарпатті: з лютого по квітень цього року посадовці одного з районних ТЦК (Ужгородського) без жодних законних підстав утримували щонайменше 21 людину на території тимчасового мобілізаційного пункту. За даними прокуратури, строком до 48 діб. Слідство встановило й факт відвертого катування. Зокрема, черговий пункту прикував одного із затриманих кайданками до металевої драбини й залишив у такому стані на цілу ніч. Порушення виявили після моніторингового візиту представників апарату омбудсмена, після чого прокуратура повідомила про підозру трьом посадовцям ТЦК. Правозахисник, ексзаступник генерального прокурора Олексій Баганець називає системною проблему саме фактичного затримання й утримання військовозобов'язаних на території ТЦК – без судових рішень, без адміністративних протоколів і без будь-якої іншої належної правової підстави, часто ще й за участю поліції.Три тисячі скарг за п'ять місяцівМасштаб проблеми підтверджує і статистика омбудсмена Дмитра Лубінця. Адже лише за перші п'ять місяців цього року до його офісу надійшло понад три тисячі офіційних скарг на дії ТЦК та СП – і це без урахування випадків, які апарат омбудсмена виявляє самостійно через медіа, соцмережі чи свідчення очевидців. Найчастіші претензії – застосування сили, робота в балаклавах без розпізнавальних знаків, силове затримання без належних підстав.За словами Лубінця, він порушував це питання перед кожним міністром оборони, чию каденцію застав на посаді з 2022 року, але реальний ефект дала лише публічність. Коли резонансні випадки, як закарпатський, потрапляють у медіа, реакція з боку відомств стає швидшою й предметнішою, ніж на будь-які закриті доповідні записки.Замість висновкуОбидві сторони цього конфлікту, а це і військовозобов'язані, які бояться і не довіряють системі мобілізації, і самі співробітники ТЦК, серед яких – поранені ветерани на другій, тиловій лінії служби, – де-факто заручники однієї й тієї ж проблеми. Адже держава вже роками не може вибудувати якісну і прозору мобілізаційну систему, якій довіряло б як суспільство, так і самі військові.Поки цього не станеться, ціна конфлікту й далі вимірюватиметься не лише судовими справами й скаргами омбудсмену, а й людськими життями – як життя Юрія Бондаренка, вбитого не на фронті, а на вулиці тилового міста.Цей матеріал підготовлено в межах проєкту за фінансової підтримки IMS (International Media Support) та Фонду медіа-інтегритету. Зміст публікації є виключною відповідальністю редакції "Еспресо" і не обов’язково відображає погляди чи позицію IMS або її донорів.Читайте також: "Мама народила не для війни": чому на п'ятому році вторгнення суспільство і ТЦК досі не можуть порозумітися
Go to espreso.tvРодичі зниклих прибувають до тимчасових моргів, але стихія залишила службам надзвичайно мало шансів на швидке візуальне впізнання.
У районі Читван у Непалі розпочали масові поховання невпізнаних жертв руйнівних паводків і зсувів, що кілька днів тому вдарили по гімалайському регіону. Тіла сотень людей течією віднесло далеко від постраждалих долин у районі Расува, поблизу кордону з Китаєм.
Як стало відомо з Reuters
У лісі Девгхат, приблизно за 200 кілометрів від зони стихійного лиха, влада викопала сотні могил. Стежки, якими нещодавно гуляли місцеві жителі, перетворилися на тимчасове місце поховання тіл, що через сильне розкладання неможливо швидко ідентифікувати.
У нас не залишилося іншого вибору, тому ми були змушені піти на цей крок. Нас турбував ризик для громадського здоров’я через стрімке розкладання тіл.
– Ганеш Ар’ял, головний окружний посадовець Бхаратпура в Читвані
У суботу в Девгхаті поховали 96 невпізнаних загиблих. На неділю було заплановано поховання ще понад 100 тіл, тоді як рятувальні групи продовжували знаходити жертв у річках і під завалами.
За останніми даними, внаслідок раптової повені, спричиненої обвалом льодовика, загинули близько 750 людей. Понад 3 тисячі осіб вважаються зниклими безвісти. Потоки води пройшли гірськими долинами вздовж непальсько-китайського кордону, завдавши масштабних руйнувань.
До роботи з тілами залучили приблизно 100 рятувальників, поліцейських та інших посадовців. Вони фотографують останки, допомагають родичам під час упізнання та готують загиблих до поховання.
Кожне місце поховання документують: над землею і під нею встановлюють ідентифікаційні позначки, а також фіксують точні координати. У невпізнаних загиблих відібрали зразки ДНК, щоб у майбутньому останки можна було знайти та ексгумувати після встановлення особи за зверненням рідних, офіційними записами або результатами генетичної експертизи.
Індія вже направила до Непалу судово-медичну групу, яка допомагатиме аналізувати зразки ДНК. Непальська сторона також координує роботу з фахівцями з Китаю.
Переповнені морги та складна ідентифікація тіл
У лікарні Бхаратпура запах розкладання відчувається ще біля входу, приблизно за 200 метрів від тимчасового моргу. Там близько 50 поліцейських і працівників лікарні працюють із доставленими тілами, здебільшого маючи лише звичайні хірургічні маски.
У приміщенні на підлозі лежали близько 125 тіл. Багато з них кілька днів перебували у воді та вже суттєво розклалися. Морг розрахований лише на 50 тіл, тому не справляється з таким навантаженням.
Тіла швидко розкладаються. Понад половину з тих, які ми знайшли досі, вже неможливо впізнати. У багатьох не видно облич.
– інспектор Аніл Тхапа
За кількасот метрів від лікарні виставковий центр Читвана став місцем, куди приїжджають родини зниклих людей. Біля зали, де мали показати фотографії знайдених тіл для візуального впізнання, зібралося понад 200 осіб. Дехто прибув із віддалених районів, про що свідчили рюкзаки та валізи.
Кілька сімей розповіли, що приїхали ще напередодні, але так і не змогли потрапити до зали. Неподалік старий одноповерховий будинок переобладнали на тимчасове сховище для тіл, які очікують на ідентифікацію.
Біля будівлі встановили три намети, серед яких пункт допомоги Непальського Червоного Хреста та поліцейський пункт реєстрації. Під столами палили пахощі, однак вони майже не перебивали важкий запах.
У темних кімнатах тіла в мішках складені на двоярусних ліжках. Біля входів розмістили сухий лід, а кондиціонери й промислова охолоджувальна установка працюють безперервно, намагаючись уповільнити розкладання.
Пошукові роботи тривають
Під час пошукової операції до тимчасового сховища прибув автомобіль із 13 тілами. Станом на 10:00 за місцевим часом біля будівлі стояли шість машин швидкої допомоги, ще один транспорт очікував можливості розвантажитися.
Родичі продовжують чекати зовні, сподіваючись дізнатися, чи є серед знайдених їхні близькі. Постійне надходження нових тіл свідчить про масштаби катастрофи та складність роботи, яка чекає на служби ідентифікації.
Коли я приходжу сюди працювати, то не можу думати про їжу. Не те що їсти – мені навіть не хочеться пити воду.
– інспектор Аніл Тхапа
Рятувальники й надалі обстежують річки, зруйновані долини та завали, тоді як сотні сімей очікують на будь-яку інформацію про зниклих родичів.
Дивіться ще:
- Працівники цвинтаря La Esperanza у Венесуелі вирили близько 500 місць і резервну зону для 150 невпізнаних жертв після двох потужних землетрусів.
- Масштабні повені та зсуви в Непалі забрали до 794 життів. Серед зниклих безвісти – 56 українців, пошуки тривають, а державні установи подають різні дані.
- Іспанія залучила додаткових судмедекспертів, щоб встановити особи 80 мігрантів, які загинули після масових переправ із Марокко до Сеути.
Go to mezha.netНа Одещині правоохоронці розслідують вбивство 15-річної дівчини, у причетності до якого попередньо підозрюють 19-річного односельця. Про це повідомила поліція.
Зазначається, що напередодні, 28 серпня, мати 15-річної дівчини заявила в поліцію про її зникнення, після чого правоохоронці розпочали пошуки.
"Під час проведення слідчо-оперативних заходів у суботу, 29 серпня, правоохоронці виявили на смітнику в цьому ж селі тіло дитини. Руки були зв'язані, а тіло заховане в мішок. За попередньою інформацією, смерть настала від удушення", – пише Одеська обласна прокуратура.
Цього ж дня правоохоронці затримали 19-річного мешканця села, ймовірно, причетного до злочину. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу.
[social type="telegram" url="https://t.me/odesa_prokuratura/4019"]
У межах кримінального провадження призначено низку судових експертиз, зокрема судово-медичну, які допоможуть встановити всі обставини та точну причину смерті дівчини.
Раніше повідомлялося, що у центрі Дніпра група чоловіків влаштувала конфлікт із працівниками охоронного агентства, який переріс у бійку та стрілянину. Поліцейські затримали двох підозрюваних.
Нагадаємо, 29 серпня, в Одесі сталася стрілянина в одному з багатоквартирних будинків Київського району. За попередньою інформацією чоловік застосував мисливську рушницю і вбив своїх батьків.
Зазначається, що 50-річний чоловік із мисливської рушниці вбив своїх батьків і поранив брата, постраждалого госпіталізували.
Після скоєного зловмисник зі зброєю забарикадувався у квартирі, а коли прибули поліцейські – застрелився.
Читайте також: дев'ятикласник на Закарпатті вистрілив в однокласника під час уроку – Нацполіція (оновлено).
- Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Негода, нові зсуви та небезпечні водойми перетворили пошукову операцію на боротьбу з часом, а родичі чекають бодай на звістку про близьких.
Рятувальники в Непалі та Китаї 30 серпня продовжили пошуки тисяч людей, які зникли після обвалу льодовика в Гімалаях. Потужний потік льоду, каміння, багнюки та уламків 26 серпня пройшов гірськими долинами й руслами річок по обидва боки непальсько-китайського кордону.
Як повідомляє Reuters
Кількість загиблих зросла до 750. За оцінкою Червоного Хреста, наслідки катастрофи могли зачепити понад 90 тисяч людей. Китайська сторона пов’язує трагедію з кліматичними змінами.
Непальське управління з ліквідації наслідків стихійних лих заявило про 734 загиблих, 2 498 зниклих безвісти та 7 514 врятованих. У китайському повіті Гірунг загинули 16 людей, ще 546 вважаються зниклими.
Китай також шукає 261 іноземця з 23 країн, які зникли в Тибеті поблизу важливого прикордонного переходу з Непалом.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час телефонної розмови з непальським колегою 29 серпня назвав зсув найтяжчим транскордонним лихом для двох країн за останні роки. Він наголосив, що пошуково-рятувальна операція відбувається в особливо складних умовах.
Негода та нові зсуви ускладнюють пошуки зниклих
Сильні дощі, підвищення рівня води та нестабільний гірський рельєф неодноразово змушували припиняти рятувальні роботи з 28 серпня. У Непалі місцеві жителі й рятувальники перемістилися на височини після того, як через нові опади почала підніматися вода в річці Трішулі.
Після катастрофи на кордоні Непалу та Китаю утворилося озеро. Воно почало переливатися в річки Лхенде-Кхола і Трішулі, що спричинило побоювання нової хвилі підтоплень. До вечора 29 серпня воду з озера переважно відвели, однак безпілотники зафіксували нижче за течією новий зсув.
Зсув стався приблизно за 2,8 кілометра від озера, перегородив русло та сформував ще одну водойму. Це створює додаткову загрозу для населених пунктів, розташованих нижче за течією.
У Непалі пошукові групи особливо зосереджені на сотнях людей, які, ймовірно, залишаються заблокованими в тунелях гідроелектростанцій, пошкоджених повінню.
Представник Міністерства закордонних справ Непалу Лок Бахадур Чхетрі заявив, що країна потребує міжнародної допомоги для проведення операцій у тунелях, ДНК-досліджень, зберігання тіл у холодильних камерах і судово-медичної ідентифікації останків, що розкладаються.
Індійські та китайські фахівці вже долучилися до робіт із розчищення тунелів і підтримки рятувальної операції.
У Непалі почали масові поховання невпізнаних жертв
Через кілька днів після трагедії влада Непалу почала масово ховати сотні невстановлених загиблих. Родичі зниклих людей продовжують шукати близьких у лікарнях, моргах і центрах допомоги.
У районі Читван, який не зазнав прямого удару стихії, річкова система несе тіла із постраждалого регіону Расува до річки Нараяні. Перед похованням правоохоронці фотографують тіла, беруть зразки ДНК та фіксують інші ознаки, що можуть допомогти встановити особу загиблих пізніше.
Серед тіл, які ми знайшли дотепер, понад половину неможливо впізнати. У багатьох немає облич. В окремих випадках залишилися лише руки або ноги, в інших – лише частини тіла. У багатьох випадках відсутня більш ніж половина голови.
– Аніл Тхапа, поліцейський
29 серпня в Непалі поховали понад 100 невпізнаних тіл. 30 серпня влада продовжила готувати нові могили для ще сотень жертв стихії.
Китай пов’язав обвал льодовика зі зміною клімату
Китайський державний телеканал CCTV заявив, що повінь спричинила нестабільність льодовика, яка виникла під тривалим впливом глобального потепління. Там назвали подію новим і помітним проявом кріосферних катастроф на Тибетському плато.
За висновками китайських науковців, потік із непальського боку дістався прикордонного переходу Гірунг за шість-сім хвилин. Вода, багнюка й уламки знищували будівлі, а люди намагалися врятуватися втечею.
Китай залучив до ліквідації наслідків понад 2 100 рятувальників і виділив щонайменше 220 мільйонів юанів на допомогу постраждалим. На місце скидають із повітря обладнання та необхідні запаси, а військові використовують техніку для виявлення ознак життя під завалами.
Дивіться ще:
- У Непалі рятувальники шукають працівників у тунелі гідроелектростанції після руйнівної повені. До операції залучили фахівців з Індії та Китаю, а кількість загиблих сягнула 750 осіб.
- Відновлення Непалу після повені, спричиненої обвалом льодовика, може коштувати до 5 мільярдів доларів. Сотні людей загинули, тисячі зникли безвісти.
- Кількість загиблих унаслідок аварії пасажирського порома на озері Кариба в Зімбабве зросла до 80 людей. Рятувальники продовжували пошукову операцію.
Go to mezha.netВійськовозобов'язані повинні повідомляти про зміни своїх персональних даних незалежно від того, чи мають вони бронювання або відстрочку від мобілізації. Йдеться про зміну місця проживання, номера телефону та електронної пошти. За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на ZNAJ.UA.
Коли потрібно оновлювати дані
Військовозобов'язані мають повідомляти про зміни облікових даних. Наявність бронювання від мобілізації або чинної відстрочки не скасовує цього обов'язку. Зокрема, якщо людина змінила місце проживання, вона повинна повідомити про це та стати на військовий облік за новою адресою. На виконання цієї вимоги відводиться сім днів із моменту зміни місця проживання. Також актуальними мають залишатися контактні дані військовозобов'язаного, зокрема номер телефону та електронна пошта.
Як повідомити про зміни
Оновити необхідну інформацію можна особисто, звернувшись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Частину даних також можна змінити через електронний кабінет військовозобов'язаного. Після оновлення інформації варто зберегти підтвердження. Для електронного звернення це може бути відповідний запис або скриншот, а при особистому зверненні — документальне підтвердження прийняття інформації.
Який штраф передбачений
Якщо військовозобов'язаний не повідомив про зміни у встановлений строк, це може вважатися порушенням правил військового обліку. Розмір штрафу залежить від обставин порушення та норми, за якою людину притягають до відповідальності. За порушення правил військового обліку під час особливого періоду військовозобов'язаному може загрожувати штраф від 17 000 до 25 500 гривень. Це передбачено статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Раніше Новини.LIVE писали, що зміна медичного закладу для повторної військово-лікарської комісії не передбачена законодавством. За словами адвокатів, керівництво ТЦК видає направлення виключно до тієї лікарні, за якою закріплений військкомат, а інша установа можлива лише для дообстеження.
Також Новини.LIVE повідомляли, що військовозобов'язані громадяни отримують повістки, які можуть розносити не лише працівники територіальних центрів комплектування. Відмова від повістки, яку приніс навіть голова ОСББ чи староста, уже автоматично робить призовника порушником.
Крім того, Новини.LIVE інформували, що голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що ТЦК потребують негайного реформування. За його словами, ті дії, які вчиняють представники зараз, лише послаблюють фронт.
Чотири рівні етапи можуть стати опорою в ніч, коли думки не зупиняються, а тіло реагує на кожен тривожний сигнал.
Тривалі повітряні тривоги, нічні удари дронами й ракетами та безперервний потік тривожних новин змушують багатьох українців жити в умовах хронічного стресу. Одним із простих способів швидко знизити напруження вважають квадратне дихання – техніку, яку можна виконувати майже будь-де.
Як повідомляє bbc.com.
Її суть полягає в повторенні чотирьох однакових за тривалістю етапів: вдиху, затримки дихання, видиху та ще однієї затримки перед наступним вдихом. Найчастіше кожен етап триває чотири секунди.
Як квадратне дихання допомогло пережити тривогу
Для Марії Медіни ця практика стала особливо важливою після руйнівних землетрусів у венесуельському місті Ла-Гуайра, звідки вона родом. Жінка живе у Флориді, більш ніж за 1500 миль від дому, тому постійно переживала за родичів і друзів.
Через тривогу Марія майже не могла спати. У такі моменти вона використовувала квадратне дихання, якого вперше навчилася у 2020 році. Тоді жінка здобувала освіту в магістратурі та одночасно працювала повний робочий день. Після початку пандемії коронавірусної хвороби поєднувати ці обов’язки стало надто складно, тож вона звернулася до психотерапевта.
У моменти, коли я відчуваю, що майже нічого не можу зробити, наприклад лежачи вночі в ліжку й дивлячись у стелю, я знаю, що ця техніка мені допоможе.
– Марія Медіна
Тренер із дихальних практик Стюарт Сандеман пояснює: під час квадратного дихання людина робить вдих упродовж чотирьох секунд, затримує повітря на такий самий час, видихає і знову затримує дихання перед повторенням циклу.
Інтервали можуть мати різну тривалість, але всі вони повинні залишатися однаковими.
– Стюарт Сандеман
Саме рівномірний ритм із чотирьох частин і пояснює назву цієї практики. Вправу часто виконують перед ситуаціями, які можуть викликати тривогу: іспитом, важливою презентацією, публічним виступом або складною розмовою.
Фіксованої тривалості практики немає. Для одних людей достатньо кількох хвилин, тоді як інші виконують вправу до 15 хвилин. Марія використовує її перед сном або вночі, коли прокидається і не може знову заснути.
Чому затримка після видиху має значення
Дихальні практики мають давнє походження. Їх застосовували в йозі, а також у бойових мистецтвах. У сучасному світі квадратне дихання стало популярним завдяки здатності одночасно переключати увагу та впливати на роботу нервової системи.
Стюарт Сандеман зазначає, що цю техніку, за його словами, використовують військовослужбовці спеціальних підрозділів Військово-морських сил США перед небезпечними ситуаціями. Він також навчав дихальних практик гравців збірної Англії з футболу.
Нещодавнє дослідження, проведене науковцями Техаського державного університету та Університету Торонто в Міссісазі, було опубліковане в червні в науковому журналі з психонейроендокринології. Вчені вивчали, як квадратне дихання впливає на організм під час напружених ситуацій.
Результати показали, що вправа може стримувати різке підвищення частоти серцевих скорочень та інших фізіологічних показників стресу.
Лікарка загальної практики Гелен Гарр, яка працює з медичними працівниками, що мають проблеми з психічним здоров’ям, вважає квадратне дихання одним із найбільш науково обґрунтованих інструментів для контролю реакції організму на стрес.
Я рекомендую квадратне дихання багатьом своїм пацієнтам, тому що це один із найефективніших науково обґрунтованих способів узяти під контроль нашу реакцію на стрес і роботу нервової системи.
– Гелен Гарр
За її словами, найбільше фізіологічне значення має четвертий етап – затримка дихання після видиху. У цей момент у крові поступово підвищується рівень вуглекислого газу. Мозок сприймає таку зміну як сигнал тривоги, через що виникає природне бажання вдихнути.
Під час фінальної затримки в організмі накопичується вуглекислий газ. Коли мозок фіксує підвищення його рівня, він сприймає це як сигнал тривоги, і людина відчуває сильне бажання вдихнути.
– Гелен Гарр
Поступове звикання до таких коливань, пояснює лікарка, може допомогти організму спокійніше реагувати на відчуття нестачі повітря та зменшити схильність до паніки. Під час стресу дихання часто стає швидшим і поверхневим, а це додатково змінює рівень вуглекислого газу в крові.
Квадратне дихання тренує нас звикати до коливань рівня вуглекислого газу в крові та мозку й допомагає долати відчуття паніки.
– Гелен Гарр
Ранкова практика та відчуття контролю
28-річна Бріттані Ламм виконує квадратне дихання не перед сном, а щоранку. Вона дізналася про цю техніку в інтернеті кілька років тому, коли переживала складний період в особистому житті та шукала спосіб упоратися зі стресом.
Я роблю це щоранку. Насправді я щойно виконала цю вправу перед нашою розмовою.
– Бріттані Ламм
За словами Бріттані, практика особливо корисна, коли людина прокидається з тривогою і відчуває, що не може зупинити потік нав’язливих думок. Зосередження на послідовності вдихів і видихів повертає увагу до тіла та створює відчуття контролю над власним станом.
Якщо ви прокидаєтеся з тривогою, це чудовий інструмент, який допомагає повернутися до відчуття власного тіла й перестати зациклюватися на думках.
– Бріттані Ламм
Згодом Бріттані почала вивчати інші дихальні практики та використовувати їх у роботі коучки з особистого розвитку. Вона має освіту з психології та проходить підготовку, щоб стати ліцензованою психотерапевткою. На початку розмов із клієнтами жінка іноді виконує вправу разом із ними, особливо якщо йдеться про емоційно складні теми.
Водночас Бріттані визнає, що дихальні вправи не можуть бути універсальним рішенням для всіх людей і всіх ситуацій. Існують різні техніки, які застосовують залежно від самопочуття та обставин.
Дихальні практики не є універсальним рішенням для всіх. Існує безліч різних технік для різних станів і життєвих ситуацій.
– Бріттані Ламм
Марія Медіна також радить цю вправу друзям і колегам, які переживають складні періоди. Після землетрусів у Венесуелі, жертвами яких, за оцінками, стали щонайменше 6300 людей, її найближчі родичі залишилися живі. Водночас найкраща подруга Марії втратила дім, а серед її знайомих є люди, які втратили рідних і друзів.
Безсоння час від часу й досі повертається, однак квадратне дихання допомагає Марії переживати найважчі ночі. Його ефект пояснюється не миттєвим усуненням проблеми, а можливістю зосередитися на ритмі дихання, трохи знизити фізіологічне напруження та повернути відчуття контролю над власним станом.
Схожі новини для вас:
- 60-денний тест показав, що щоденні вправи, дихальні практики і зміни сну зменшують біль і покращують вирівнювання постави.
- Кортизоловий коктейль – популярний напій для зниження стресу, але наукових доказів його ефективності немає. Експертка пояснює склад, вплив і ризики.
У Бучанському районі на Київщині триває рятувальна операція. Станом на 14 годину кількість загиблих зросла до 37 людей. Про це повідомив голова КОДА Тимур Ткаченко.
"На жаль, кількість загиблих у Бучанському районі зросла до 37. Страшна і непоправна втрата. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Робота на локації триває. Рятувальники та всі відповідні служби продовжують працювати на місці трагедії", – повідомив він.
Також є поранені. Усім надають медичну допомогу. Близько 400 людей евакуювали.
"Правоохоронні органи проводять перевірку, відкрито кримінальне провадження щодо обставин трагедії через російський удар. На п'ятому році повномасштабної війни ми не маємо права допускати повторення трагедій, подібних до тієї, що сталася у Вишневому, та цієї у Бучанському районі", – повідомив Ткаченко.
30 серпня у Київській області оголошено День жалоби.
"На знак скорботи та пам'яті на Київщині будуть приспущені Державні Прапори України. Проведення розважальних закладів буде обмежено. Прошу поставитися до цього з повагою та розумінням, і також обмежити гучне виконання музики в області", – повідомив Ткаченко.
Ліквідація наслідків російського дронового удару у селі Мила під Києвом триває з вечора.
"Розгорнуті штаби на місці для допомоги людям. Залучені всі необхідні служби. Працюють підрозділи ДСНС – понад 300 працівників. Був удар по складу з подальшою детонацією. На жаль, є значні руйнування навколишньої інфраструктури: пошкоджено житлові будинки, пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю", – заявив президент Володимир Зеленський.
Він зазначив, що поранено десятки людей. Серед загиблих голова Дмитрівської громади Тарас Дідич.
"Були доповіді прем'єр-міністра Сергія Корецького, міністра внутрішніх справ Івана Вигівського. Обов'язково ті, хто допустив це, мають понести відповідальність за свої рішення. Слідчі Нацполіції та Служби безпеки України проводять досудове розслідування, відкрито кримінальне провадження за статтею про службову недбалість. Є норми: боєприпасів поруч із будинками, іншою житловою забудовою бути не може. Обов'язково будуть відповідні висновки", – повідомив президент.
[social type="telegram" url="https://t.me/V_Zelenskiy_official/20625"]
Він також зазначив, що окупанти цієї ночі ударили й по інших регіонах – Одещина, Дніпровщина, Київщина, Запоріжжя, Суми, Херсонщина, Харківщина, Миколаївщина, Донеччина, Чернігівщина.
"Понад 260 ударних дронів було, також "бандеролі". Фактично безперервні атаки реактивними дронами на Київ. Україна не може бути сама в пошуку рішень для захисту від таких ударів, і я дякую кожному, хто допомагає з додатковими пакетами підтримки та санкційними кроками проти росії", – зазначив він.
Нагадаємо, прокуратура України розслідує обставини детонації на території підприємства та дії відповідальних посадовців внаслідок ворожої атаки у Бучанському районі Київської області.
За попередніми даними, 28 серпня близько 20:10 внаслідок атаки рф на території одного з підприємств у селі Мила сталося падіння або влучання безпілотного літального апарата, тип якого встановлюється.
За даними прокуратури, на території підприємства виникла масштабна пожежа та почалася детонація.
Зазначається, що в Бучанському районі внаслідок атаки знищено приватний будинок, ще сім – пошкоджено. Також пошкоджено пожежний автомобіль і пансіонат для людей похилого віку.
Читайте також: другу добу поспіль ворог атакує Київ та Київщину: є потерпілі, перекрито рух трасою Київ – Чоп – подробиці (оновлено).
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
"На жаль, кількість загиблих у Бучанському районі зросла до 37. Страшна і непоправна втрата. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Робота на локації триває. Рятувальники та всі відповідні служби продовжують працювати на місці трагедії", – повідомив він.
Також є поранені. Усім надають медичну допомогу. Близько 400 людей евакуювали.
"Правоохоронні органи проводять перевірку, відкрито кримінальне провадження щодо обставин трагедії через російський удар. На п'ятому році повномасштабної війни ми не маємо права допускати повторення трагедій, подібних до тієї, що сталася у Вишневому, та цієї у Бучанському районі", – повідомив Ткаченко.
30 серпня у Київській області оголошено День жалоби.
"На знак скорботи та пам'яті на Київщині будуть приспущені Державні Прапори України. Проведення розважальних закладів буде обмежено. Прошу поставитися до цього з повагою та розумінням, і також обмежити гучне виконання музики в області", – повідомив Ткаченко.
Ліквідація наслідків російського дронового удару у селі Мила під Києвом триває з вечора.
"Розгорнуті штаби на місці для допомоги людям. Залучені всі необхідні служби. Працюють підрозділи ДСНС – понад 300 працівників. Був удар по складу з подальшою детонацією. На жаль, є значні руйнування навколишньої інфраструктури: пошкоджено житлові будинки, пансіонат для людей похилого віку та людей з інвалідністю", – заявив президент Володимир Зеленський.
Він зазначив, що поранено десятки людей. Серед загиблих голова Дмитрівської громади Тарас Дідич.
"Були доповіді прем'єр-міністра Сергія Корецького, міністра внутрішніх справ Івана Вигівського. Обов'язково ті, хто допустив це, мають понести відповідальність за свої рішення. Слідчі Нацполіції та Служби безпеки України проводять досудове розслідування, відкрито кримінальне провадження за статтею про службову недбалість. Є норми: боєприпасів поруч із будинками, іншою житловою забудовою бути не може. Обов'язково будуть відповідні висновки", – повідомив президент.
[social type="telegram" url="https://t.me/V_Zelenskiy_official/20625"]
Він також зазначив, що окупанти цієї ночі ударили й по інших регіонах – Одещина, Дніпровщина, Київщина, Запоріжжя, Суми, Херсонщина, Харківщина, Миколаївщина, Донеччина, Чернігівщина.
"Понад 260 ударних дронів було, також "бандеролі". Фактично безперервні атаки реактивними дронами на Київ. Україна не може бути сама в пошуку рішень для захисту від таких ударів, і я дякую кожному, хто допомагає з додатковими пакетами підтримки та санкційними кроками проти росії", – зазначив він.
Нагадаємо, прокуратура України розслідує обставини детонації на території підприємства та дії відповідальних посадовців внаслідок ворожої атаки у Бучанському районі Київської області.
За попередніми даними, 28 серпня близько 20:10 внаслідок атаки рф на території одного з підприємств у селі Мила сталося падіння або влучання безпілотного літального апарата, тип якого встановлюється.
За даними прокуратури, на території підприємства виникла масштабна пожежа та почалася детонація.
Зазначається, що в Бучанському районі внаслідок атаки знищено приватний будинок, ще сім – пошкоджено. Також пошкоджено пожежний автомобіль і пансіонат для людей похилого віку.
Читайте також: другу добу поспіль ворог атакує Київ та Київщину: є потерпілі, перекрито рух трасою Київ – Чоп – подробиці (оновлено).
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Go to 5.uaFozzy Group скорочує витрати після російських атак на складську та виробничу інфраструктуру. Про це AIN повідомили у пресслужбі Fozzy Group. Компанія призупинила преміювання, перегляд зарплат і найм на відкриті вакансії в офісах. Російські атаки на Fozzy Group У серпні внаслідок російських атак постраждали 10 розподільчих центрів Fozzy Group, які забезпечували постачання товарів до магазинів «Сільпо», «THRASH! ТРАШ!», «Фора» та FOZZY. Також було знищено супермаркет «Сільпо» у Кривому Розі, а в ніч із 27 на 28 серпня постраждали гіпермаркет FOZZY та виробничі об’єкти у Вишневому. У компанії кажуть, що втратили частину логістичної та виробничої інфраструктури, а також товарних запасів. Через перебудову маршрутів і ланцюгів постачання суттєво зросли логістичні витрати. «Зараз наш головний операційний пріоритет — стабілізувати постачання. Паралельно ми переглядаємо витрати, щоб компанія могла пройти цей період фінансово стійко», — заявили у Fozzy Group. Які обмеження запровадила компанія Fozzy Group не проводитиме запланований на осінь перегляд зарплат для офісних працівників. Також компанія: призупинила преміювання за III та IV квартали; з 1 жовтня призупинила програму добровільного медичного страхування; заморозила найм на відкриті вакансії в офісі. Водночас компанія продовжує наймати працівників у супермаркети, розподільчі центри, виробництва та інші операційні підрозділи. У Fozzy Group наголошують, що ці обмеження не є безстроковими. Компанія планує переглянути їх, коли матиме чіткіше розуміння фінансових результатів і грошових потоків. Нагадаємо, російські атаки знищили приблизно 90% логістики, яку продуктові торговельні мережі використовували для постачання товарів. Через це ритейлерам доводиться перебудовувати систему доставки продуктів. Атаки росіян на український бізнес У ніч на 5 серпня росія завдала масованого удару по Києву та Київській області. Під удар потрапили логістичні центри, виробничі підприємства, складські комплекси та залізнична інфраструктура. Тоді руйнувань зазнали інфраструктура «Епіцентру», «Біосфери», «Укрзалізниці», «Нової пошти», Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine. Крім того, влучання трьох балістичних ракет повністю знищило розподільчий складський комплекс Rozetka в Броварах, який працював із 2017 року. Він був найбільшим і найавтоматизованішим обʼєктом компанії, де обробляли понад 100 тисяч замовлень на день. 12 серпня 2026 року стало відомо, що Rozetka скоротила частину працівників після знищення російським ударом складського комплексу в Броварах, де працювали понад 1 000 людей. Видавництво «Ранок» оголосило, що тимчасово обмежить зарплати працівників, скоротить витрати та перегляне бюджет після російської атаки та пожежі внаслідок неї на складах у Харкові. За словами генерального директора «Ранку» Віктора Круглова, видавництво втратило 8 млн книжок. 27 серпня росіяни знищили розподільчі центри «Будинку Іграшок», мультимаркетів «Аврора» та ROSHEN. Попри втрату логістичних хабів і частини товарів, бізнеси запевнили, що продовжують свою операційну діяльність. У ніч на 28 серпня внаслідок російської атаки були знищені сортувальні центри «Нової пошти» в Сумах і в Київській області. Через російські атаки також зазнали руйнувань склади Book.ua, видавництв Vivat, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Сreative women publishing, «Крапки» та «Основи». Читайте також: Росіяни знищили сортувальні центри «Нової пошти» у двох областях. Також постраждали склади українських видавництв
Go to ain.uaУ Києві внаслідок комбінованої атаки РФ у ніч на 27 серпня та протягом дня зафіксували наслідки більш ніж на 10 локаціях. Кількість постраждалих зросла до 4 людей, двох із них госпіталізували.
Про це в етері Громадського радіо розповіла речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп.
«Внаслідок комбінованої атаки на столицю вночі та з 27 серпня були зафіксовані наслідки на більш ніж 10 локаціях. Також кількість постраждалих протягом дня зросла до 4 осіб. Двоє з них госпіталізовані у медичні заклади столиці. Їм надається там вся необхідна допомога. Двом надали допомогу на місці, і вони не потребують подальшої госпіталізації.
Наразі майже на всіх локаціях рятувальники вже ліквідували та локалізували пожежі. Наслідки ліквідовуються також. Залучені за необхідності муніципальні служби, районні міські, державні адміністрації. Пошкодження зафіксовано близько в 10 будинках, а також у закладі медичному столиці», — розповіла Поп.
Найсвіжіші дані щодо пошкоджень стосуються Печерського та Голосіївського районів. Зокрема, у Печерському районі пошкоджений житловий будинок, а в Голосіївському та Печерському районах — автомобілі.
Також пошкоджені освітні заклади, зокрема музична школа, а в Голосіївському районі — бізнес-комплекс «Торонто» та кілька розташованих поруч закладів.
Через роботу рятувальників на окремих локаціях тимчасово обмежували рух транспорту. Поп пояснила, що це було необхідно для забезпечення проїзду спеціальної техніки. Наразі рух майже на всіх ділянках відновили.
Найбільше пошкоджень, за її словами, зафіксували у Голосіївському районі. Також наслідки атаки є в Оболонському, Шевченківському та Печерському районах.
«Найбільше пошкоджень зафіксовано саме в Голосіївському районі. Пошкодження є в Оболонському, Шевченківському районі та Печерському. Найбільше саме в Голосіївському, потім Оболонський, Шевченківський, Печерський. Хочеться також зазначити, що незважаючи на те, що вже стартує навчальний рік, ворог цілеспрямовано продовжує бити не тільки по житловій забудові та тероризувати цивільне населення, а також знищує освітні заклади», — наголосила Катерина Поп.
Нагадаємо, що 27 серпня російські окупанти вночі атакували Київщину дронами й ракетами, під ударом знову були склади.
За даними голови ОВА, відомо про двох постраждалих у Бориспільському районі — 15-річну дівчину та 73-річну жінку. Допомогу їм надали на місці, госпіталізації вони не потребують.
Росіяни впродовж останнього місяця регулярно атакують склади на Київщині. Наймасованішим такий удар був у ніч на 5 серпня. Тоді, зокрема, окупанти били по розподільчих центрах «Сільпо», внаслідок чого шестеро їхніх працівників загинули. Також окупанти зруйнували ключовий склад Rozetka у Броварах на Київщині. Це призвело до того, що компанія оголосила про скорочення штату.
Далі удари по складах продовжились. Напередодні стало відомо, що через атаки на склади свій штат також скорочує маркетплейс Maudau, який входить до тієї ж групи, що й «Сільпо».
Запис Атака РФ на Київ: найбільше пошкоджень зафіксували у Голосіївському районі спершу з'явиться на Громадське радіо.
Про це в етері Громадського радіо розповіла речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп.
«Внаслідок комбінованої атаки на столицю вночі та з 27 серпня були зафіксовані наслідки на більш ніж 10 локаціях. Також кількість постраждалих протягом дня зросла до 4 осіб. Двоє з них госпіталізовані у медичні заклади столиці. Їм надається там вся необхідна допомога. Двом надали допомогу на місці, і вони не потребують подальшої госпіталізації.
Наразі майже на всіх локаціях рятувальники вже ліквідували та локалізували пожежі. Наслідки ліквідовуються також. Залучені за необхідності муніципальні служби, районні міські, державні адміністрації. Пошкодження зафіксовано близько в 10 будинках, а також у закладі медичному столиці», — розповіла Поп.
Найсвіжіші дані щодо пошкоджень стосуються Печерського та Голосіївського районів. Зокрема, у Печерському районі пошкоджений житловий будинок, а в Голосіївському та Печерському районах — автомобілі.
Також пошкоджені освітні заклади, зокрема музична школа, а в Голосіївському районі — бізнес-комплекс «Торонто» та кілька розташованих поруч закладів.
Через роботу рятувальників на окремих локаціях тимчасово обмежували рух транспорту. Поп пояснила, що це було необхідно для забезпечення проїзду спеціальної техніки. Наразі рух майже на всіх ділянках відновили.
Найбільше пошкоджень, за її словами, зафіксували у Голосіївському районі. Також наслідки атаки є в Оболонському, Шевченківському та Печерському районах.
«Найбільше пошкоджень зафіксовано саме в Голосіївському районі. Пошкодження є в Оболонському, Шевченківському районі та Печерському. Найбільше саме в Голосіївському, потім Оболонський, Шевченківський, Печерський. Хочеться також зазначити, що незважаючи на те, що вже стартує навчальний рік, ворог цілеспрямовано продовжує бити не тільки по житловій забудові та тероризувати цивільне населення, а також знищує освітні заклади», — наголосила Катерина Поп.
Нагадаємо, що 27 серпня російські окупанти вночі атакували Київщину дронами й ракетами, під ударом знову були склади.
За даними голови ОВА, відомо про двох постраждалих у Бориспільському районі — 15-річну дівчину та 73-річну жінку. Допомогу їм надали на місці, госпіталізації вони не потребують.
Росіяни впродовж останнього місяця регулярно атакують склади на Київщині. Наймасованішим такий удар був у ніч на 5 серпня. Тоді, зокрема, окупанти били по розподільчих центрах «Сільпо», внаслідок чого шестеро їхніх працівників загинули. Також окупанти зруйнували ключовий склад Rozetka у Броварах на Київщині. Це призвело до того, що компанія оголосила про скорочення штату.
Далі удари по складах продовжились. Напередодні стало відомо, що через атаки на склади свій штат також скорочує маркетплейс Maudau, який входить до тієї ж групи, що й «Сільпо».
Запис Атака РФ на Київ: найбільше пошкоджень зафіксували у Голосіївському районі спершу з'явиться на Громадське радіо.
Go to hromadske.radioГаазький трибунал засудив Ратко Младича до довічного ув’язнення 8 червня 2021 року після тривалого судового процесу
Його смерть завершила багаторічне ув’язнення, але не поклала край суперечкам про злочини, які досі по-різному оцінюють у Сербії.
Як повідомляє онлайн-медіа Радіо Свобода.
Засуджений за воєнні злочини, геноцид і злочини проти людяності Ратко Младич помер у Гаазі у віці 84 років. На момент смерті він відбував довічне ув’язнення.
Міжнародний суд визнав Ратко Младича винним у геноциді близько 8 тисяч боснійців у Сребрениці влітку 1995 року. Вирок також стосувався терору проти мирних жителів під час облоги Сараєво та інших злочинів, скоєних у період Боснійської війни 1992–1995 років.
Останні місяці життя Ратко Младич переніс кілька інсультів. Його родина та сербські посадовці зверталися з проханням про звільнення з гуманітарних причин, однак Гаазький трибунал не задовольнив ці звернення.
Покарання, окрім того, що є стримуючим фактором, має висловлювати засудження міжнародною спільнотою цієї поведінки та її небажання миритися із серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права та прав людини.
– Грасіела Гатті Сантана
Арешт Ратко Младича та довічний вирок
Ратко Младича затримали в Сербії 26 травня 2011 року. Перед арештом він майже 16 років переховувався від правосуддя та залишався найбільш розшукуваним обвинуваченим у Гаазі.
Після затримання його передали до Міжнародного кримінального трибуналу з питань колишньої Югославії. Остаточне рішення про довічне ув’язнення набуло чинності 8 червня 2021 року.
Розгляд справи розпочався 16 травня 2012 року та тривав 530 днів. За цей час суд допитав 592 свідків і розглянув близько 10 тисяч доказів.
Ставлення до вироку в Сербії
У Сербії частина суспільства досі заперечує геноцид босняцького населення. Ратко Младича та Радована Караджича, якого також засудили до довічного ув’язнення, чимало людей вважають національними героями.
Ієрархи та священство Сербської православної церкви також не визнають геноцид у Боснії і Герцеговині й називають Міжнародний трибунал для колишньої Югославії “антисербським”. Смерть Ратко Младича поставила крапку в його багаторічному ув’язненні, однак не завершила суперечки навколо злочинів Боснійської війни та їхньої оцінки.
Інші новини, які можуть вас зацікавити:
- 11 липня 2025 року відзначають 30-ту річницю геноциду в Сребрениці, вшановуючи пам’ять понад 8000 жертв трагедії 1995 року.
- Російські війська 26 серпня атакували Херсонщину авіацією, артилерією та дронами. Поранення дістали дев’ятеро цивільних, серед них працівник ДСНС. У регіоні пошкоджено житлові будинки, медичний заклад, автомобілі та господарські споруди.
- Суд у Сирії засудив колишнього великого муфтія Ахмеда Хассуна до довічного ув’язнення. Його визнали винним у підбурюванні до міжконфесійних заворушень і виправданні вбивств за режиму Башара Асада.
Go to mezha.net
За час повномасштабної війни Польща стала одним із головних хабів релокації українського IT. Компанії відкривали там офіси, переводили співробітників на польські контракти та починали активніше наймати локально.
За чотири роки масова хвиля релокацій сповільнилася, а сама Польща почала змінювати правила для українців. Політична підтримка українців щороку поступово знижується — з 94% поляків, які підтримували на початку 2022 року, до 57% наприкінці 2024-го. Вже у 2026 році 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше.
Ми запитали в українських IT-компаній, скільки їхніх співробітників зараз працює в Польщі, як змінилися найм і робочі процеси, які формати контрактів обирають фахівці. А ще, чи відчувають вони зміни польської політики та чи впливає вона на становище айтівців, які там працюють.
💻 Скільки нових працівників та локацій з’явилося в ІТ-компаній у Польщі
Українці у Польщі загалом становлять 5% усіх працівників. Очікується, що до 2030 року вони будуть створювати 3,2% ВВП Польщі.
Для українського ІТ у перші місяці повномасштабної війни Польща була основним місцем релокації співробітників за кордоном. За даними опитування DOU, на початку 2022 року у Польщі оселилося 35% айтівців з-поміж тих, які виїхали. У 2025 році найбільша частка айтівців, які виїхали за кордон, проживала у Польщі — 39%.
Окрім цього, українці відкривають свої ІТ-підприємства в Польщі. Ми розповідали, що у 2022-2023 роках у Польщі відкрилося понад 400 ІТ-компаній. Нині їх понад 600.
За чотири роки польські хаби стали для деяких компаній чи не найбільшими після українських. Наприклад, SoftServe має у Польщі близько 1500 співробітників і шість локацій. Це найбільше представництво компанії за кордоном (нагадаємо, що в Україні в SoftServe — близько 7000 працівників). З лютого 2022-го компанія найняла у Польщі понад 1300 людей (але це число не враховує відплив спеціалістів, які переїжджали або ж поверталися додому).
SoftServe у Польщі
У 2023 році компанія відкрила офіс у Варшаві, зокрема тому, що в країні побільшало співробітників з України. Точну кількість саме релокацій з України компанія назвати не може, оскільки частина працівників згодом поверталася додому.
Компанія N-iX (близько 2000 працівників в Україні) більшість своїх польських локацій відкрила після початку вторгнення. До того компанія мала хаб у Кракові, але в серпні 2022 року відкрила там повноцінний офіс. Згодом з’явився новий хаб у Вроцлаві, а у 2025 році — офіс у Варшаві. Зараз польська команда загалом налічує понад 400 фахівців.
«За останні кілька років наша команда в країні зросла: у 2024 році вона налічувала близько 300 спеціалістів, у 2025 — понад 400, і зараз ми зберігаємо цей рівень», — кажуть у команді N-iX.
У команді додають, що понад 200 фахівців компанії після 2022 року перейшли працювати на польські контракти. Водночас компанія наймала людей безпосередньо в Польщі: за 2022-2026 роки там було понад 500 відкритих ролей.
У 2023 і 2024 роках в N-iX було по 140 відкритих позицій, а пік по кількості був у 2025 році — 188. У 2026 році темп найму сповільнився — за перші вісім місяців року компанія опублікувала 56 вакансій.
У Ciklum (близько 1800 співробітників в Україні) від початку повномасштабного вторгнення контракти з польським офісом уклали 120 фахівців. Нині компанія має два офіси в країні.
Про умови роботи в Польщі, процес легалізації та податкові ставки для співробітників ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.
Нині хвиля релокацій до Польщі стихла, кажуть наші співрозмовники. Натомість дедалі більше українських спеціалістів, які тривалий час проживають у Польщі, переходять на польські контракти.
У SKELAR (понад 1200 працівників в Україні) польська команда налічує 241 людину. З них 232 були працевлаштовані після 2022 року, тоді як релокацій було 29. Торік компанія відкрила офіс у Варшаві, щоб перевірити попит серед українців, які переїхали за кордон.
«Та оскільки почали активно зростати і масштабуватись, Варшава стала для нас ще однією повноцінною точкою тяжіння», — кажуть у SKELAR.
Через це, до слова, компанії довелося розширювати офісну інфраструктуру. Коли українських бізнесів у Польщі побільшало, зріс попит на комерційну нерухомість, оренда офісів подорожчала, тож доводилося швидше шукати приміщення, оптимізувати площі.
Подібні тенденції і в менших компаніях. У продуктовій компанії Railsware, яка працює на польському ринку з 2016 року, у Польщі перебуває приблизно чверть загальної команди — станом на липень 2026 року це 55 фахівців. З 2022 року було 18 релокацій до Польщі, а понад 40 людей компанія вже найняла безпосередньо там. Команда має в Польщі два офіси — у Варшаві та Кракові.
Є також компанії, які не мають офісу в Польщі, але наймають там співробітників на віддалені позиції та забезпечують певні бенефіти. Наприклад, в appflame, яка має 550 людей у команді, зараз у Польщі живуть 23 фахівці — усі вони релокувалися туди після 2022 року.
👨💻 Як ІТ-компанії наймають у Польщі
Коли хвиля релокацій сповільнилася, компанії почали наймати більше працівників на місцевому ринку праці. Зараз, кажуть співрозмовники, найм працівників стабільний, а в команди наймають як українців, так і поляків.
Вакансії в Польщі шукають приблизно тими самими способами, що й в Україні, — через LinkedIn, кар’єрні сторінки та рекомендації, але додають локальні платформи та враховують особливості польських кандидатів.
Наприклад, у N-iX близько 90% вакансій у Польщі закривають через прямий пошук у LinkedIn.
«Найчастіше шукаємо .NET/FullStack, Automation QC, JavaScript FrontEnd, Java та Data Engineering-фахівців. Серед інших каналів найму використовуємо локальні платформи — No Fluff Jobs, Just Join IT, DOU Polska, Pracuj.pl», — зазначають у команді.
N-iX у Польщі
SoftServe теж знаходить найбільше кандидатів через прямий пошук.
«Найбільший попит сьогодні маємо на спеціалістів із кібербезпеки, Cloud і DevOps, Data Engineering, Al/ML і бекенд-розробки. Також відкриті позиції є у напрямах Robotics, Business Analysis, NVIDIA та Omniverse. Найефективнішою для пошуку кандидатів для нас є No Fluff Jobs, також використовуємо Just Join IT, The Protocol та inhire», — діляться в компанії.
Тими ж платформами користуються й інші компанії, наприклад, Ciklum. У Польщі компанія наймає фахівців у напрямах Java, .NET, JavaScript, DevOps, QA, Data та Business Analysis. Близько третини вакансій Ciklum відкриті одночасно для кандидатів з України та Польщі.
«Сьогодні більше відкритих вакансій припадає на Україну. Водночас приблизно 30% позицій уже відкриті одразу для кандидатів з обох країн, що свідчить про зростання гнучкості з боку клієнтів», — пояснюють у команді.
Співрозмовники додають, що різниця між польським та українським ринками для компаній не лише в тому, де шукати кандидатів. Відрізняється темп найму.
«Українські кандидати зазвичай частіше шукають нові можливості, а коротший notice period часто дозволяє швидше завершувати процес найму. У Польщі кандидати менш активно змінюють роботу, адже переходити на нове місце зазвичай довше через особливості місцевого законодавства [за трудовим договором термін попередження про звільнення становить від двох тижнів до трьох місяців залежно від стажу, тоді як в Україні загальне правило — два тижні, — ред.]», — діляться в Ciklum.
Для частини компаній межа між українським та польським ринками поступово стирається. У Railsware, яка працює у форматі remote-first, вакансії рідко прив’язують до конкретної країни. Для пошуку кандидатів у Польщі теж використовують локальні платформи.
SKELAR, навпаки, цілеспрямовано шукає в Польщі українських фахівців через LinkedIn, DOU, Djinni, реферальну програму, професійні спільноти, Telegram-канали та власні заходи. Зараз 70% польської команди працює в офісах, решта — гібридно.
SKELAR у Польщі
✍ Які формати працевлаштування і соцпакет
Після релокацій українські айтівці певний час працювали за українськими ФОПами, кажуть співрозмовники. А згодом почали переходити на польські умови.
Найпоширеніші варіанти — трудовий договір та B2B
B2B, зокрема, дає більшу гнучкість і перевагу в чистому доході. Однак такий тип договору не дає соціальних гарантій, кажуть співрозмовники.
У Польщі фахівці, які працюють за Employment Agreement (трудовий договір), мають гарантований законом соцпакет:
20 або 26 днів оплачуваної відпустки залежно від стажу;лікарняні відповідно до польського трудового законодавства;медичне страхування та доступ до Benefit Cafeteria (система компенсацій і пільг на роботі, де співробітник може самостійно вибирати потрібні послуги чи опції з фіксованого бюджету компанії).
Водночас такий формат має менше гнучкості щодо графіка, зокрема перенесення робочих і вихідних днів, додають співрозмовники.
«B2B-формат у Польщі, навпаки, дає більше гнучкості в організації графіка, але не передбачає класичного соцпакета, притаманного трудовому договору. При цьому для B2B-фахівців зберігаються можливості для навчання та розвитку», — діляться в N-iX.
Як працює B2B-контракт:Це формат індивідуального підприємництва, аналог українського ФОПа. Працівники самостійно обирають оптимальну для себе модель оподаткування (наприклад, фіксований податок 19% або податок на дохід від обороту — Ryczałt, який для IT-послуг становить 8,5–12,5%).
У Ciklum також підкреслюють різницю між двома моделями: працівники за трудовим договором підпадають під польське трудове законодавство, тоді як фахівці на B2B працюють як незалежні підприємці й самостійно планують графік і періоди відсутності, погоджуючи їх із замовником.
Ще один варіант співпраці використовує Railsware — Umowa o dzieło, або контракт на виконання конкретної роботи.
«Цей формат реалізується через нашого польського партнера-офіційну інституцію. Він є дуже популярним завдяки зниженому податковому навантаженню. Для технічних спеціалістів, як-от інженерів, які створюють інтелектуальну власність, діє пільга: 50% їхнього доходу не оподатковується, оскільки є витратами на створення продукту (KUP). Цей договір також є надійною юридичною підставою для отримання посвідки на проживання (Karta Pobytu) в Польщі», — кажуть у Railsware.
Разом із ним компанія пропонує B2B через індивідуальне підприємництво (JDG — аналог українського ФОП).
«Вибір формату — суто індивідуальний і динамічний, оскільки залежить від особистих юридичних обставин кожного колеги. Зокрема його податкових та юридичних обставин, сімейного стану й планів щодо подальшого резидентства», — пояснюють у Railsware.
Офіс Railsware у Кракові
При цьому самі компанії намагаються зберегти бенефіти для працівників, які переїжджають. У SoftServe кажуть, що і в Україні, і в Польщі працівникам доступні медичне страхування, психологічна підтримка, програми фізичного добробуту та професійного розвитку. Водночас частина умов, зокрема відпустки та державні свята, визначають за місцевим законодавством.
У SKELAR додають, що інші аспекти роботи в Польщі не відрізняються від українських:
«Графік роботи, кількість оплачуваних днів відпустки та підходи до організації залишаються єдиними для всієї компанії. Через мінімальну різницю в часі між Україною та Польщею команди працюють практично синхронно. Команди мають однаковий доступ до навчання та інших корпоративних заходів, навіть якщо ті проводятьмся асинхронно», — діляться в команді.
appflame, яка наймає спеціалістів віддалено, пропонує польським колегам корпоративні бенефіти, як-от компенсація за облаштування робочого місця, коворкінгів, компенсація послуг няні, репетиторів для дітей, абонементи у спортзал, консультації психолога чи медичних оглядів.
💸 Наскільки польські зарплати вищі за українські
Польський IT-ринок обходиться компаніям дорожче за український, кажуть співрозмовники. Але назвати одну точну різницю в зарплатах складно: самі компанії наголошують, що на кінцеву суму впливають податки, соціальні внески, формат контракту, спеціалізація та рівень фахівця.
У SKELAR оцінюють різницю саме у витратах роботодавця: спеціаліст у Польщі обходиться приблизно на 15-20% дорожче, ніж в Україні. А в Railsware говорять про 15-25% вищу медіану для деяких популярних IT-ролей (Full Stack або QA Engineer) у Польщі в брутто-еквіваленті.
За підрахунками DOU, якщо медіанна зарплата QA Engineer в Україні становить $2350, то в Польщі це може бути $2600-2900.
У N-iX кажуть, що різниця в компенсаціях в Україні та Польщі може становити 30-40% на користь польського ринку — залежно від ролі, рівня спеціаліста та формату співпраці.
📌 Як на айтівців впливають суспільні настрої у Польщі
Польща вже неодноразово робила жорсткішими правила перебування для українців, поступово відмовляючись від спеціальних умов, запроваджених після початку повномасштабної війни.
Зокрема, змінювалися вимоги до підтвердження статусу, перебування та працевлаштування, а частину спеціальних правил перевели до загального міграційного законодавства. Хоча тимчасовий захист для українців у Польщі зберігається, умови його отримання стають жорсткішими.
Крім того, від початку 2026 року в Польщі побільшало негативних настроїв щодо українців. 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше, свідчить дослідження польського соціологічного інституційного центру.
А ще — побільшало злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Лише у першій половині 2026 року від українців надійшло 180 заяв про такі злочини. Це на третину більше, ніж за такий же період 2025 року.
Наші співрозмовники з ІТ-компаній кажуть, що поки це не впливає безпосередньо на їхніх співробітників. У N-iX пояснюють, що українські фахівці звертають увагу на зміну публічної риторики, перегляд окремих програм підтримки та загальний інформаційний фон. Але немає масового відпливу спеціалістів чи конфліктів на робочому місці через політичні настрої.
«Зміни в суспільно-політичному контексті Польщі впливають на українських фахівців переважно через загальне відчуття невизначеності. Тема можливого переїзду до інших країн іноді з’являється в розмовах, але радше як частина довгострокового планування, а не як помітний тренд», — кажуть у команді.
У Ciklum наразі теж не бачать суттєвого впливу політичних змін на щоденну роботу команд чи настрої щодо виїзду.
«Питання вибору країни проживання чи подальшої релокації залишаються індивідуальним рішенням кожного спеціаліста», — зазначають у команді.
Ciklum у Польщі
У SKELAR кажуть, що більша частина польської команди складається з українців, тож на робочому місці проблем не виникає, адаптуватися простіше. З питаннями легалізації в країні компанія допомагає, тому у цій площині теж не бачать труднощів.
Співрозмовники загалом кажуть, що політичні настрої не перетинаються зі щоденною роботою команд.
«У нас польські та українські колеги роками працюють в одних командах, закривають одні спринти й дедлайни, вирішують спільні виклики, і жодні коливання суспільної думки на це не вплинули. У нашому офісі в Кракові польський і український прапори висять поруч. Не тому, що ми робимо політичний жест, а тому, що тут працюють люди, яким цікаво разом створювати класні продукти», — зазначають у Railsware.
У команді зауважують, що нинішня політична напруга не подобається ані полякам, ані українцям. Але кажуть, що медійна картинка «змін у суспільно-політичних настроях Польщі» і реальність «на місцях» відрізняються.
«Нам прикро бачити новини про прояви ксенофобії у польському суспільстві та випадки агресії щодо українців. Але ми не оцінюємо все суспільство за поведінкою окремих його членів. На щастя, українські колеги в Польщі не стикалися з конфліктними ситуаціями на цьому тлі, але у разі інцидентів ми будемо готові надати фахівцям необхідну підтримку. Наразі ж найкращий індикатор — те, що жоден з українських колег досі не мав приводу її просити», — діляться в компанії.
💼 Польща як окремий технічний хаб — погляд айтівців
Для українських ІТ-спеціалістів Польща після 2022 року поступово перетворилася на окремий європейський технічний хаб. Senior UI Engineer у Netflix Іван Лапа каже, що обрав Польщу саме через поєднання кількості вакансій, присутності міжнародних компаній і відносно доступної вартості життя.
«У Варшаві є багато офісів великих компаній — Netflix активно рекрутує, Google постійно наймає. Є також Facebook і Amazon. Кандидатів і вакансій, звісно, теж більше», — розповідає він.
Окремо звертає увагу на співвідношення зарплат і вартості життя. За його словами, на керівних позиціях по Umowa o pracę можна отримувати до 150 000 євро, а на B2B можна отримувати близько $120 000 на рік. Податкове навантаження при цьому залишається конкурентним порівняно з іншими європейськими хабами.
«Варшава — це новий технічний хаб, де ціни все ще досить гарні, а зарплати уже досить класні. На umowa o pracę ми платимо 35% податків. В Берліні чи в Амстердамі було б 45%, я думаю, точно. А на B2B можна платити до 17% податків», — зазначає він.
За його словами, у Польщі й зокрема Варшаві за останні роки сформувалася велика українська ІТ-спільнота, а разом із нею — звична для фахівців інфраструктура та професійне середовище.
Цю думку доповнює й інший співрозмовник DOU — Head of Engineering, який побажав залишитися анонімним. Він звертає увагу не лише на ринок праці, а й на умови для українців загалом. За його словами, Польща підтримує українські державні свята, проводить акції та мітинги на підтримку українців, а низка сервісів уже має українськомовні версії. Він також вважає, що Польща зацікавлена в тому, щоб українці залишалися в країні, зокрема через їхній внесок у розвиток економіки та конкуренцію на ринку.
За чотири роки масова хвиля релокацій сповільнилася, а сама Польща почала змінювати правила для українців. Політична підтримка українців щороку поступово знижується — з 94% поляків, які підтримували на початку 2022 року, до 57% наприкінці 2024-го. Вже у 2026 році 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше.
Ми запитали в українських IT-компаній, скільки їхніх співробітників зараз працює в Польщі, як змінилися найм і робочі процеси, які формати контрактів обирають фахівці. А ще, чи відчувають вони зміни польської політики та чи впливає вона на становище айтівців, які там працюють.
💻 Скільки нових працівників та локацій з’явилося в ІТ-компаній у Польщі
Українці у Польщі загалом становлять 5% усіх працівників. Очікується, що до 2030 року вони будуть створювати 3,2% ВВП Польщі.
Для українського ІТ у перші місяці повномасштабної війни Польща була основним місцем релокації співробітників за кордоном. За даними опитування DOU, на початку 2022 року у Польщі оселилося 35% айтівців з-поміж тих, які виїхали. У 2025 році найбільша частка айтівців, які виїхали за кордон, проживала у Польщі — 39%.
Окрім цього, українці відкривають свої ІТ-підприємства в Польщі. Ми розповідали, що у 2022-2023 роках у Польщі відкрилося понад 400 ІТ-компаній. Нині їх понад 600.
За чотири роки польські хаби стали для деяких компаній чи не найбільшими після українських. Наприклад, SoftServe має у Польщі близько 1500 співробітників і шість локацій. Це найбільше представництво компанії за кордоном (нагадаємо, що в Україні в SoftServe — близько 7000 працівників). З лютого 2022-го компанія найняла у Польщі понад 1300 людей (але це число не враховує відплив спеціалістів, які переїжджали або ж поверталися додому).
SoftServe у Польщі
У 2023 році компанія відкрила офіс у Варшаві, зокрема тому, що в країні побільшало співробітників з України. Точну кількість саме релокацій з України компанія назвати не може, оскільки частина працівників згодом поверталася додому.
Компанія N-iX (близько 2000 працівників в Україні) більшість своїх польських локацій відкрила після початку вторгнення. До того компанія мала хаб у Кракові, але в серпні 2022 року відкрила там повноцінний офіс. Згодом з’явився новий хаб у Вроцлаві, а у 2025 році — офіс у Варшаві. Зараз польська команда загалом налічує понад 400 фахівців.
«За останні кілька років наша команда в країні зросла: у 2024 році вона налічувала близько 300 спеціалістів, у 2025 — понад 400, і зараз ми зберігаємо цей рівень», — кажуть у команді N-iX.
У команді додають, що понад 200 фахівців компанії після 2022 року перейшли працювати на польські контракти. Водночас компанія наймала людей безпосередньо в Польщі: за 2022-2026 роки там було понад 500 відкритих ролей.
У 2023 і 2024 роках в N-iX було по 140 відкритих позицій, а пік по кількості був у 2025 році — 188. У 2026 році темп найму сповільнився — за перші вісім місяців року компанія опублікувала 56 вакансій.
У Ciklum (близько 1800 співробітників в Україні) від початку повномасштабного вторгнення контракти з польським офісом уклали 120 фахівців. Нині компанія має два офіси в країні.
Про умови роботи в Польщі, процес легалізації та податкові ставки для співробітників ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.
Нині хвиля релокацій до Польщі стихла, кажуть наші співрозмовники. Натомість дедалі більше українських спеціалістів, які тривалий час проживають у Польщі, переходять на польські контракти.
У SKELAR (понад 1200 працівників в Україні) польська команда налічує 241 людину. З них 232 були працевлаштовані після 2022 року, тоді як релокацій було 29. Торік компанія відкрила офіс у Варшаві, щоб перевірити попит серед українців, які переїхали за кордон.
«Та оскільки почали активно зростати і масштабуватись, Варшава стала для нас ще однією повноцінною точкою тяжіння», — кажуть у SKELAR.
Через це, до слова, компанії довелося розширювати офісну інфраструктуру. Коли українських бізнесів у Польщі побільшало, зріс попит на комерційну нерухомість, оренда офісів подорожчала, тож доводилося швидше шукати приміщення, оптимізувати площі.
Подібні тенденції і в менших компаніях. У продуктовій компанії Railsware, яка працює на польському ринку з 2016 року, у Польщі перебуває приблизно чверть загальної команди — станом на липень 2026 року це 55 фахівців. З 2022 року було 18 релокацій до Польщі, а понад 40 людей компанія вже найняла безпосередньо там. Команда має в Польщі два офіси — у Варшаві та Кракові.
Є також компанії, які не мають офісу в Польщі, але наймають там співробітників на віддалені позиції та забезпечують певні бенефіти. Наприклад, в appflame, яка має 550 людей у команді, зараз у Польщі живуть 23 фахівці — усі вони релокувалися туди після 2022 року.
👨💻 Як ІТ-компанії наймають у Польщі
Коли хвиля релокацій сповільнилася, компанії почали наймати більше працівників на місцевому ринку праці. Зараз, кажуть співрозмовники, найм працівників стабільний, а в команди наймають як українців, так і поляків.
Вакансії в Польщі шукають приблизно тими самими способами, що й в Україні, — через LinkedIn, кар’єрні сторінки та рекомендації, але додають локальні платформи та враховують особливості польських кандидатів.
Наприклад, у N-iX близько 90% вакансій у Польщі закривають через прямий пошук у LinkedIn.
«Найчастіше шукаємо .NET/FullStack, Automation QC, JavaScript FrontEnd, Java та Data Engineering-фахівців. Серед інших каналів найму використовуємо локальні платформи — No Fluff Jobs, Just Join IT, DOU Polska, Pracuj.pl», — зазначають у команді.
N-iX у Польщі
SoftServe теж знаходить найбільше кандидатів через прямий пошук.
«Найбільший попит сьогодні маємо на спеціалістів із кібербезпеки, Cloud і DevOps, Data Engineering, Al/ML і бекенд-розробки. Також відкриті позиції є у напрямах Robotics, Business Analysis, NVIDIA та Omniverse. Найефективнішою для пошуку кандидатів для нас є No Fluff Jobs, також використовуємо Just Join IT, The Protocol та inhire», — діляться в компанії.
Тими ж платформами користуються й інші компанії, наприклад, Ciklum. У Польщі компанія наймає фахівців у напрямах Java, .NET, JavaScript, DevOps, QA, Data та Business Analysis. Близько третини вакансій Ciklum відкриті одночасно для кандидатів з України та Польщі.
«Сьогодні більше відкритих вакансій припадає на Україну. Водночас приблизно 30% позицій уже відкриті одразу для кандидатів з обох країн, що свідчить про зростання гнучкості з боку клієнтів», — пояснюють у команді.
Співрозмовники додають, що різниця між польським та українським ринками для компаній не лише в тому, де шукати кандидатів. Відрізняється темп найму.
«Українські кандидати зазвичай частіше шукають нові можливості, а коротший notice period часто дозволяє швидше завершувати процес найму. У Польщі кандидати менш активно змінюють роботу, адже переходити на нове місце зазвичай довше через особливості місцевого законодавства [за трудовим договором термін попередження про звільнення становить від двох тижнів до трьох місяців залежно від стажу, тоді як в Україні загальне правило — два тижні, — ред.]», — діляться в Ciklum.
Для частини компаній межа між українським та польським ринками поступово стирається. У Railsware, яка працює у форматі remote-first, вакансії рідко прив’язують до конкретної країни. Для пошуку кандидатів у Польщі теж використовують локальні платформи.
SKELAR, навпаки, цілеспрямовано шукає в Польщі українських фахівців через LinkedIn, DOU, Djinni, реферальну програму, професійні спільноти, Telegram-канали та власні заходи. Зараз 70% польської команди працює в офісах, решта — гібридно.
SKELAR у Польщі
✍ Які формати працевлаштування і соцпакет
Після релокацій українські айтівці певний час працювали за українськими ФОПами, кажуть співрозмовники. А згодом почали переходити на польські умови.
Найпоширеніші варіанти — трудовий договір та B2B
B2B, зокрема, дає більшу гнучкість і перевагу в чистому доході. Однак такий тип договору не дає соціальних гарантій, кажуть співрозмовники.
У Польщі фахівці, які працюють за Employment Agreement (трудовий договір), мають гарантований законом соцпакет:
20 або 26 днів оплачуваної відпустки залежно від стажу;лікарняні відповідно до польського трудового законодавства;медичне страхування та доступ до Benefit Cafeteria (система компенсацій і пільг на роботі, де співробітник може самостійно вибирати потрібні послуги чи опції з фіксованого бюджету компанії).
Водночас такий формат має менше гнучкості щодо графіка, зокрема перенесення робочих і вихідних днів, додають співрозмовники.
«B2B-формат у Польщі, навпаки, дає більше гнучкості в організації графіка, але не передбачає класичного соцпакета, притаманного трудовому договору. При цьому для B2B-фахівців зберігаються можливості для навчання та розвитку», — діляться в N-iX.
Як працює B2B-контракт:Це формат індивідуального підприємництва, аналог українського ФОПа. Працівники самостійно обирають оптимальну для себе модель оподаткування (наприклад, фіксований податок 19% або податок на дохід від обороту — Ryczałt, який для IT-послуг становить 8,5–12,5%).
У Ciklum також підкреслюють різницю між двома моделями: працівники за трудовим договором підпадають під польське трудове законодавство, тоді як фахівці на B2B працюють як незалежні підприємці й самостійно планують графік і періоди відсутності, погоджуючи їх із замовником.
Ще один варіант співпраці використовує Railsware — Umowa o dzieło, або контракт на виконання конкретної роботи.
«Цей формат реалізується через нашого польського партнера-офіційну інституцію. Він є дуже популярним завдяки зниженому податковому навантаженню. Для технічних спеціалістів, як-от інженерів, які створюють інтелектуальну власність, діє пільга: 50% їхнього доходу не оподатковується, оскільки є витратами на створення продукту (KUP). Цей договір також є надійною юридичною підставою для отримання посвідки на проживання (Karta Pobytu) в Польщі», — кажуть у Railsware.
Разом із ним компанія пропонує B2B через індивідуальне підприємництво (JDG — аналог українського ФОП).
«Вибір формату — суто індивідуальний і динамічний, оскільки залежить від особистих юридичних обставин кожного колеги. Зокрема його податкових та юридичних обставин, сімейного стану й планів щодо подальшого резидентства», — пояснюють у Railsware.
Офіс Railsware у Кракові
При цьому самі компанії намагаються зберегти бенефіти для працівників, які переїжджають. У SoftServe кажуть, що і в Україні, і в Польщі працівникам доступні медичне страхування, психологічна підтримка, програми фізичного добробуту та професійного розвитку. Водночас частина умов, зокрема відпустки та державні свята, визначають за місцевим законодавством.
У SKELAR додають, що інші аспекти роботи в Польщі не відрізняються від українських:
«Графік роботи, кількість оплачуваних днів відпустки та підходи до організації залишаються єдиними для всієї компанії. Через мінімальну різницю в часі між Україною та Польщею команди працюють практично синхронно. Команди мають однаковий доступ до навчання та інших корпоративних заходів, навіть якщо ті проводятьмся асинхронно», — діляться в команді.
appflame, яка наймає спеціалістів віддалено, пропонує польським колегам корпоративні бенефіти, як-от компенсація за облаштування робочого місця, коворкінгів, компенсація послуг няні, репетиторів для дітей, абонементи у спортзал, консультації психолога чи медичних оглядів.
💸 Наскільки польські зарплати вищі за українські
Польський IT-ринок обходиться компаніям дорожче за український, кажуть співрозмовники. Але назвати одну точну різницю в зарплатах складно: самі компанії наголошують, що на кінцеву суму впливають податки, соціальні внески, формат контракту, спеціалізація та рівень фахівця.
У SKELAR оцінюють різницю саме у витратах роботодавця: спеціаліст у Польщі обходиться приблизно на 15-20% дорожче, ніж в Україні. А в Railsware говорять про 15-25% вищу медіану для деяких популярних IT-ролей (Full Stack або QA Engineer) у Польщі в брутто-еквіваленті.
За підрахунками DOU, якщо медіанна зарплата QA Engineer в Україні становить $2350, то в Польщі це може бути $2600-2900.
У N-iX кажуть, що різниця в компенсаціях в Україні та Польщі може становити 30-40% на користь польського ринку — залежно від ролі, рівня спеціаліста та формату співпраці.
📌 Як на айтівців впливають суспільні настрої у Польщі
Польща вже неодноразово робила жорсткішими правила перебування для українців, поступово відмовляючись від спеціальних умов, запроваджених після початку повномасштабної війни.
Зокрема, змінювалися вимоги до підтвердження статусу, перебування та працевлаштування, а частину спеціальних правил перевели до загального міграційного законодавства. Хоча тимчасовий захист для українців у Польщі зберігається, умови його отримання стають жорсткішими.
Крім того, від початку 2026 року в Польщі побільшало негативних настроїв щодо українців. 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше, свідчить дослідження польського соціологічного інституційного центру.
А ще — побільшало злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Лише у першій половині 2026 року від українців надійшло 180 заяв про такі злочини. Це на третину більше, ніж за такий же період 2025 року.
Наші співрозмовники з ІТ-компаній кажуть, що поки це не впливає безпосередньо на їхніх співробітників. У N-iX пояснюють, що українські фахівці звертають увагу на зміну публічної риторики, перегляд окремих програм підтримки та загальний інформаційний фон. Але немає масового відпливу спеціалістів чи конфліктів на робочому місці через політичні настрої.
«Зміни в суспільно-політичному контексті Польщі впливають на українських фахівців переважно через загальне відчуття невизначеності. Тема можливого переїзду до інших країн іноді з’являється в розмовах, але радше як частина довгострокового планування, а не як помітний тренд», — кажуть у команді.
У Ciklum наразі теж не бачать суттєвого впливу політичних змін на щоденну роботу команд чи настрої щодо виїзду.
«Питання вибору країни проживання чи подальшої релокації залишаються індивідуальним рішенням кожного спеціаліста», — зазначають у команді.
Ciklum у Польщі
У SKELAR кажуть, що більша частина польської команди складається з українців, тож на робочому місці проблем не виникає, адаптуватися простіше. З питаннями легалізації в країні компанія допомагає, тому у цій площині теж не бачать труднощів.
Співрозмовники загалом кажуть, що політичні настрої не перетинаються зі щоденною роботою команд.
«У нас польські та українські колеги роками працюють в одних командах, закривають одні спринти й дедлайни, вирішують спільні виклики, і жодні коливання суспільної думки на це не вплинули. У нашому офісі в Кракові польський і український прапори висять поруч. Не тому, що ми робимо політичний жест, а тому, що тут працюють люди, яким цікаво разом створювати класні продукти», — зазначають у Railsware.
У команді зауважують, що нинішня політична напруга не подобається ані полякам, ані українцям. Але кажуть, що медійна картинка «змін у суспільно-політичних настроях Польщі» і реальність «на місцях» відрізняються.
«Нам прикро бачити новини про прояви ксенофобії у польському суспільстві та випадки агресії щодо українців. Але ми не оцінюємо все суспільство за поведінкою окремих його членів. На щастя, українські колеги в Польщі не стикалися з конфліктними ситуаціями на цьому тлі, але у разі інцидентів ми будемо готові надати фахівцям необхідну підтримку. Наразі ж найкращий індикатор — те, що жоден з українських колег досі не мав приводу її просити», — діляться в компанії.
💼 Польща як окремий технічний хаб — погляд айтівців
Для українських ІТ-спеціалістів Польща після 2022 року поступово перетворилася на окремий європейський технічний хаб. Senior UI Engineer у Netflix Іван Лапа каже, що обрав Польщу саме через поєднання кількості вакансій, присутності міжнародних компаній і відносно доступної вартості життя.
«У Варшаві є багато офісів великих компаній — Netflix активно рекрутує, Google постійно наймає. Є також Facebook і Amazon. Кандидатів і вакансій, звісно, теж більше», — розповідає він.
Окремо звертає увагу на співвідношення зарплат і вартості життя. За його словами, на керівних позиціях по Umowa o pracę можна отримувати до 150 000 євро, а на B2B можна отримувати близько $120 000 на рік. Податкове навантаження при цьому залишається конкурентним порівняно з іншими європейськими хабами.
«Варшава — це новий технічний хаб, де ціни все ще досить гарні, а зарплати уже досить класні. На umowa o pracę ми платимо 35% податків. В Берліні чи в Амстердамі було б 45%, я думаю, точно. А на B2B можна платити до 17% податків», — зазначає він.
За його словами, у Польщі й зокрема Варшаві за останні роки сформувалася велика українська ІТ-спільнота, а разом із нею — звична для фахівців інфраструктура та професійне середовище.
Цю думку доповнює й інший співрозмовник DOU — Head of Engineering, який побажав залишитися анонімним. Він звертає увагу не лише на ринок праці, а й на умови для українців загалом. За його словами, Польща підтримує українські державні свята, проводить акції та мітинги на підтримку українців, а низка сервісів уже має українськомовні версії. Він також вважає, що Польща зацікавлена в тому, щоб українці залишалися в країні, зокрема через їхній внесок у розвиток економіки та конкуренцію на ринку.
Go to dou.uaКабмін оновив правила роботи реєстру "Оберіг". Тепер дані військовозобов'язаних можуть оновлюватися автоматично, а перевірити свою справу та особисті дані, що прив'язані до неї, можна через "Резерв " або письмовий запит до ТЦК. У разі помилок громадяни мають право подати заяву на їх виправлення. Ігнорувати неточності не варто, адже це важливо для коректної роботи військового обліку.
Про це Новини.LIVE повідомляє з посиланням на інформацію від Полтавського ОТЦК та СП.
Як перевірити дані про себе в системі "Оберіг"
Громадяни мають право безоплатно перевіряти актуальність своїх даних. Доступ до інформації можна отримати через мобільний застосунок "Резерв ", Єдиний державний вебпортал електронних послуг (за наявності відповідної технічної можливості) або шляхом подання офіційного письмового запиту до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем обліку.
Якщо ви плануєте уточнити усі свої персональні дані через ТЦК, то в письмовому зверненні необхідно зазначити повне ім'я, дату й місце народження, фактичну адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспортні реквізити. За бажанням можна додати електронну пошту й контактний телефон.
Знайшли помилку у реєстрі про себе — як це виправити
Помилки виправляються системою автоматично, якщо можлива звірка з іншими базами даних або після особистого звернення особи до органу ведення реєстру, де вона стоїть на обліку.
Якщо некоректні дані внесла інша установа, заяву слід спрямовувати безпосередньо туди. Коли ж хибна інформація підтягнулася з іншої державної бази, виправлення здійснюється лише після надходження уточнених відомостей від відповідного відомства.
Новини.LIVE писали раніше, що в Україні суттєво побільшало мобілізованих віком від 50 років, яких попри хронічні хвороби визнають придатними до служби. Юристи зазначають, що ВЛК масово ігнорує паперові медичні документи на користь записів у системі Helsi. Водночас є правило, куди не можуть відправляти на службу чоловіків віком від 50 років.
Також юристка Віра Тарасенко спростувала чутки, що Верховна Рада скасовує тотально всі бронювання від призову з 1 вересня 2026 року. Насправді цього дня закінчиться масштабна перевірка підприємств на критичність, а ті, хто не відповідатиме вимогам, не зможе й бронювати надалі працівників.
Join to the Platform
Слово і Діло3.5 thous. of news
Texty.org.ua1.9 thous. of news
Радіо Свобода16.3 thous. of news
Український тиждень1.3 thous. of news
Еспресо21.6 thous. of news
Бабель8.6 thous. of news
New Voice77.3 thous. of news
Громадське радіо8.6 thous. of news
Дзеркало Тижня22.1 thous. of news
Суспільне82.4 thous. of news
Українська правда25.2 thous. of news
Last comments
Польські посадовці обурилися комунікацією Володимира Зеленського щодо ракет для Patriot
Болгарія погрожує заблокувати 21-й пакет санкцій ЄС проти РФ, якщо з нього не приберуть главу РПЦ Кирила та співзасновника "Лукойла"
Vitalii3 Jul. 20:02В політиці шлюхи не переведуться ніколи.
Двоетапна перевірка у месенджерах: як налаштувати WhatsApp, Telegram, Signal, Viber і Messenger
Росія завдала ракетно-дронового удару по Україні, ППО збило 82 безпілотники
Білорусь втратила частину можливостей допомагати рф атакувати Україну - ЛещенкоVitalii27 Jun. 21:22Хтось ще слухає що каще СерЛещ?!
Механіки застерігають від купівлі цих дорогих автомобілів
samohodbox.com.ua22 Jun. 16:26Найбільша проблема дорогих автомобілів починається не з купівлі, а з першого серйозного ремонту.На практиці власники часто стикаються не лише з високою вартістю робіт, а й з пошуком правильних запчастин. Особливо коли мова йде про Range Rover, Mercedes-Benz, BMW або Porsche.Саме тому перед покупкою будь-якого преміального авто варто заздалегідь перевірити доступність та вартість основних вузлів і запчастин. Багато корисної інформації про OEM-номери та підбір деталей можна знайти на SamohodBox.Надійність автомобіля — це не лише бренд на капоті, а й вартість його утримання.
Голова Пентагону вперше за тривалий час прибув на міністерський саміт НАТО: не стримувався у критиці союзників та зробив заяви щодо України – подробиці (Відео)Vitalii18 Jun. 17:19When morons are in charge of the USA. :(- Центр протидії дезінформації викрив російську кінопропаганду як системну загрозу
Українців попередили про штрафи за камуфляж: коли «піксель» може стати проблемою
Нейт9 May. 14:09Військова і вважаю що носіння форми цивілами це аморально, для мене це на рівні як начепити чужі ордени (ну тобто тіпа приписуєш собі заслуги і досягнення яких ніколи не мав). Виняток - тактичний одяг у волонтерів, вони хоч і не воюють але роблять для перемоги не менше. Ну тобто або працюй на перемогу або не допускай щоб про тебе думали що ти працюєш на перемогу коли це не так- Втрати військ рф перевищують їхнє поповнення - Жмайло
- СБУ розслідує вербування «злодієм в законі» мешканців Львівщини для роботи на спецслужби РФ
Музей збройних сил у німецькому Кобленці заборонив українцям відвідувати експозицію
Ihor Chaban14 Apr. 16:13Бояться що би що???😅
Угорці обрали свободу, це добра новина для України і Європи - Мерц- На Закарпатті озброєний чоловік викрав жінку з дитиною, при спробі затримання стріляв у поліцейськогоIhor Chaban14 Apr. 15:59Ужас, народ божеволіє!
«Сяйво» обходить конкурентів: Українці обрали назву національної LLM
Alexander30 Mar. 21:47Це просто крінж- Для важкої роботи. Renault планує запустити 350 людиноподібних роботів на своїх заводахIhor Chaban25 Mar. 13:25350 людей залишуться без роботи! жесть!
- Передача МіГ-29 Україні була хибним рішенням – президент Словаччини
SR-Team8 Feb. 10:58цитата-Жодна інша країна не вчинила так, щоб після передачі власного озброєння стала покладатися виключно на допомогу своїх сусідів", хочу нагадати ,а Україна за Будапештом як позбулася своєї зброї ,ядерної,літаків ТУ-160 ,теж надіялась на так звані "гарантії" !Щось слабонькі у нас дипломати ,не вміють 'дипломатично"по морді врізати!!! 
Військові показали, як нині виглядає Куп'янськ
Підтримка (Support)30 Dec. 2025 15:48Сумно ((- Зеленський обговорив з Мерцом підготовку до зустрічі з Трампом
Леонід Биков26 Dec. 2025 19:45Балакай не балакай, а путлєр на своїй хвилі... - Російські спецслужби вербують агентів через TelegramНейт1 Dec. 2025 06:35особисто стикалась ще з іншими методами, військова але думаю цивіли теж можуть зіткнутись з чимось схожим. коли десь в публічних чатах пишеш про свої проблеми (думаю особливо коли це невдоволення своїм командуванням, невдоволення владою або невдоволення роботою правоохоронних органів) то в особисті пишуть люди які тіпа тебе підтримують, більшість наші і пишуть щиро але серед них є і русня. так от з тих хто мені писав один одразу почав з того що він кацап і пропонує перейти до них, звісно одразу послала і заблокувала. а другий довго прикидався нашим (можливо навіть з окупації) і його видавало тільки те що якось надміру цікавили такі речі як де я, де мій підрозділ, скільки нас тут і так далі.. звісно я йому ніхєра не казала і теж залокувала але по факту він тупо намагався маніпулювати і цілком можливо що є лохи які через брак досвіду через отаких от нахаляву нададуть кацапам інфу самі того не розуміючи. самим цим ситуаціям мабуть більше року але можливо кацапи продовжать отак вишукувати людей у яких є певні проблеми які в теорії можуть зробити їх вразливими до маніпуляцій, при тому деякі все ж вміють прикидатися своїми тому все шо нам залишається це звертати увагу на підозрілі моменти типу надмірної цікавості і не довіряти нікому
Ранкова звичка, яка підсилює мозок і допомагає отримати підвищення — що показало дослідження
Village UA23 Nov. 2025 23:52пити каву?- Небезпечна рослина сусіда почала "захоплювати" чужий двір: відео вразило МережуVillage UA22 Nov. 2025 11:19кропива?
- Топ-7 собак, які ніколи не втомлюються: породи для по-справжньому активних сімейVillage UA22 Nov. 2025 11:14там 100% є хаскі)
- Трамп зробив гучну заяву про втрату Україною територійVillage UA22 Nov. 2025 11:12голодний дєдок, вже мікрофон жере)
- Яка зброя реально змінить ситуацію на фронті: експерт відповівVillage UA21 Nov. 2025 18:55якісна)
- Трамп оголосив дедлайн для погодження Україною мирного плануVillage UA21 Nov. 2025 18:54трамп гнилий дєд, який постійно забуває випити таблетки)
- Анджеліна Джолі в ТЦК: Мережа вибухнула мемамиVillage UA5 Nov. 2025 22:22такі новини мені подобаються!
- Орбан розкритикував "невдячність" Києва за підтримку від УгорщиниVillage UA4 Nov. 2025 23:02коли його вже викинуть у вікно?
- Квіти, що захищають оселю від зла й негативуVillage UA4 Nov. 2025 19:00валерянка?
Фіналісти конкурсу кумедних фото природи 2025 — коли переможець неважливий
Miro Baida3 Nov. 2025 19:22Дійсно хороша новина- Чому не можна віджимати пакетик чаю: багато хто не знаєVillage UA2 Nov. 2025 13:56в кого?
- Новорічний зворотний відлік: скільки днів до зустрічі 2026 рокуVillage UA1 Nov. 2025 12:10а хто зустрічатись має?
- Розвідка США розкрила несподівані постачання для війни РФ: що приховують Китай і МоскваVillage UA30 Oct. 2025 11:57моцква пишеться з маленької)
- Туск розніс Орбана: лідер найбіднішої країни в ЄС "зачарований Москвою"Village UA28 Oct. 2025 21:44фото супер!🤣
- Навіщо досвідчені господарі залишають кореневища від капусти після збору врожаю на городіVillage UA24 Oct. 2025 14:14щоб поламати об них ноги.
- Зеленський прибув з візитом до Лондона: з ким зустрінеться президент УкраїниVillage UA24 Oct. 2025 14:13з кимось)
- Росія створила фейковий Telegram, який стежить за користувачами — ЦПДПідтримка (Support)21 Oct. 2025 23:33А оригінальний тоді що робив? ))
- Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію, а Бережну призначили міністеркою культури. Головне за день
Лютий Махновець21 Oct. 2025 22:12"міністерка"?... а якби чоловік, то - "мініструк"?...