Можливо, Трампові погрози про вторинні санкції — не порожні балачки, але Україна потребує рішучіших дій Читака з Дональда Трампа не дуже, тож навряд у відпустці він прочитає «Нову тотальну війну» (Тhе Nеw Тоtаl Wаr) — книжку колишнього британського депутата-консерватора Боба Сілі. Але на тлі жорсткішої політики США щодо Росії щойно опублікована книжка могла б бути корисною принаймні […]
В Україні ще, мабуть, не народився такий командир, який (за найменшої, звичайно, можливості) не відпустив би додому бійця хоча б на добу під час сінокосу. Днів для такого діла завжди обмаль, і вони не розтягуються. До того ж сінокіс і жнива йдуть упритул, і нема на те ради й не буде, бо це сільське господарство. […]
Привіт, мені 34, і це третя революція на моїй пам’яті. Певна, що майже ніхто з моїх європейських однолітків не міг би сказати цієї фрази. Я заздрю їм. Жити в країні, де твориться історія, дуже непросто. Помаранчева революція лишається туманним спогадом моїх ранніх підліткових років. На площу мене тоді не пускали, але дозволяли малювати плакати вдома: […]
Президент Еманюель Макрон заявив про визнання держави Палестина. Офіційно це станеться на черговій сесії Генасамблеї ООН у вересні. І хоча Франція всього лише приєднується до 143 країн з-поміж 193 членів організації (серед них, до слова, Україна), в Євросоюзі такі країни становлять меншість, тож сюрприз удався. Тепер аналітики чухають потилицю, навіщо це Макрону: утерти носа Трампу; […]
Різниця біологічного інтелекту (БІ) і штучного інтелекту (ШІ) в тому, що останній ніколи не створить позитивно заряджені мислеформи, оскільки не має для цього Енергії, і, відповідно, не запліднить ними маси. Мислеформи з творчою Енергією оволодівають масами як те, що вони люблять; вони спонукають до активності в певному напрямі, до розширення свободи вияву, свободи творчості, а […]
Леся Українка і її коло мали складні стосунки з релігією на межі ХІХ–ХХ століть. Причин цьому кілька — філософські віяння вільнодумства, емансипаційний рух, що повставав проти фрази «Да убоится жена мужа своего» під час обряду вінчання, особисті духовні пошуки. Але одна з ключових причин — це те, що тодішня церква була виключно російською, з відповідними […]
«Я постійно думаю про те, що ми — наступні», – каже Султанат щоразу, як ми випадково перетинаємося на пресконфереціях. Цю фразу вона повторює три роки поспіль, – власне, від початку повномасштабного вторгнення. А нещодавно знайшла мене у соцмережах і подзвонила. «У Казахстані неспокійно, впевнена, росіяни повернуться до нас зі зброєю». Султанат працювала на казахському опозиційному […]
The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!
нехай і на сей раз вони в нас не вполюють нічого Григорій Чубай Я не переказуватиме змісту цього закону. Тим паче що й так усі все знають. Принаймні ті, хто хоче знати, не ховаючись у просторому і зручному лігві незнання і нерозуміння. Ситуація насправді доволі критична для демократії, яка проте не є єдиною. Популярні зараз […]
З огляду на ослаблення іранського режиму внаслідок авіаударів Ізраїлю і США, в Німеччині розгорілася дискусія про те, чи можлива і бажана «зміна режиму» в Ірані ззовні. Як правило, таку цільову установку відкидають, аргументуючи це тим, що вона призведе лише до посилення хаосу, насильства і нестабільності в регіоні. Інтервенції Заходу в Афганістані, Іраку та Лівії є […]
Коли ажіотаж (сварка? хайп? срач?) трохи відлунав, можна спробувати відносно тверезо підбити підсумки. Я, безумовно, не про Ліну Костенко — Ліна Василівна не має потреби в моєму захисті, вона за життя здобула той статус, який дозволяє дивитися із заслуженого нею символічного п’єдесталу на наші ворушіння десь там, унизу. І не про Жадана — Сергій має […]
Слабку оборону України не порівняти з серйознішою проблемою нестачі ракет у Європі. Прокидаючись зранку, європейці читають новини про щоденні обстріли російських безпілотників і балістичних ракет на Україну. Якби вони знали, які вразливі їхні власні країни до таких атак, спалося б їм менш спокійно. Як зазначив на нещодавньому брифінгу академік з Осло Фабіан Гоффманн, позиція Європи […]
У кінці ХІХ століття тематична суголосність української літератури з європейською стає дедалі відчутнішою. Таке співзвуччя не в останню чергу ґрунтувалося на модерністській естетиці. Позаяк увиразнились індивідуалістичні проблеми людського духу, персональної та громадянської свободи, соціально-психологічної та сексуальної тожсамості, жіноче питання, роздуми про національне суспільство тощо. Ці та подібні запити ставали візитівкою творів Ольги Кобилянської. Літераторка народилась […]
Кілька місяців тому я наважився запропонувати, здається, непоганий, а, головне, простий, як дві копійки, сценарій для Офісу президента й самого президента – сценарій примирення влади й суспільства в країні, що воює. Він, сценарій, отримав певне схвалення серед тих, хто з ним ознайомився, принаймні в приватному спілкуванні несподівано для мене це висловили чимало знайомих і незнайомих […]
Петрові Сергійовичу Гірнику вже за шістдесят, а по здоров’ю значно більше. Два роки тому він поховав сина-добровольця, затим дружину, ще когось із близьких родичів і тепер живе один. У нього великий будинок, зо три гектари землі над річкою, а головне добро — на банківському рахунку, і це десь пів сотні тисяч євро. Син був одинак, […]
На завершення нашої шеститижневої мандрівки по Європі ми дісталися Копенгагена, столиці Королівства Данії. Востаннє я був у Данії ще студентом 45 років тому, але так і не доїхав до Копенгагена, тож ми з Міркою вирішили, що три дні в цьому місті дасть нам приблизне уявлення, що тут і як, а на додачу в копенгазькому Центрі […]
Мій товариш, досить відомий політик, який на початку великої війни добровільно пішов на фронт і відпахав простим лейтенантом (боюся помилитися, може, старшим лейтенантом) на передовій півтора року, раптом зателефонував мені й запропонував подумати над такою темою: «за що ми воюємо?» Мовляв, бійці досить часто ставлять таке питання й потребують простої, чесної й переконливої відповіді. Мовляв […]
За вікном гримає, і хотілося би, щоб це була літня гроза… але ні, це чергова не тиха ніч від рашистів. Після таких ночей зазвичай рідні, друзі та знайомі запитують: як ти? Я ж завжди (на щастя) відповідаю: жива і ціла. Найстрашніше те, що не тихі ночі вже стали нормою для українців. Ми ніскільки не дивуємося […]
В Україні словосполучення «культурна політика» ніколи не користувалося популярністю. Цю тему або оминали в розмовах, або, у кращому разі, наводили як приклад оксиморону. Наші політики традиційно ставилися до своєї культури як до бідного родича, на якому і не заробиш, та якого, на жаль, і не здихаєшся: яких тільки експериментів на ній не випробовували, а вона […]
Псевдоісторичний «литвінізм» сіє розбрат між Литвою і Білоруссю Напівзабута, напівсира теорія, яка називає сучасну Білорусь законною спадкоємицею Великого князівства Литовського, може видаватися такою ж бентежною і тривіальною, як суперечки про спадщину Священної Римської імперії. Але незалежно від сумнівного фактажу, так званий «литвінізм» відповідає трьом важливим цілям Кремля. Оскаржує сучасну литовську державність. Розпалює суперечки між білоруською […]
У 2019 році я підписала контракт. В один зі своїх перших днів на службі, перед батальйонним шикуванням, почула розмову: — У третій роті тепер ціла купа дівчат, — сказав молоденький сержант. — Та й узагалі, 24-та [бригада] вже стає жіночою, — підтакнув інший військовий. Я була п’ятою дівчиною у своїй третій роті, яка на той […]