Ukrainians news about Опінії

Під час першого й поки що останнього візиту до Амстердама це вразило мене чи не найбільше: «копії» картин ван Гога в натуральну величину, олією на полотні в сувенірному кіоску. Ціна задоволення — 30-40 євро, принаймні тоді, тепер має бути дорожче. Нідерландська столиця дихає ван Гогом, він — її принада, принаймні в туристичному вимірі, десь на […]

«Міністерство закордонних справ Польщі не рекомендує подорожі в Україну, зокрема до Львова, через серйозні ризики, пов’язані з воєнними діями». Пізно, ми вже у Львові, і навіть провели першу ніч в укритті. Сьогодні раненько, щойно прокинулися птахи, ми поїхали до поховань загиблих на Личакові. Знаю, з нашого боку це просто жест, бо що ми ще сьогодні […]

Не всі згадки про філософію Фридриха Ніцше в Україні завше закінчувалися беззастережними зачудуваннями. Щойно перші хвилі модерністського мистецтва рознесли віншування німецькому мислителю, відразу знайшлись і його відверті гонителі. Часом їхня критика виглядала слушною, подекуди натягнутою, деколи хибною, деінде вигаданою. Та хай уже там як, а прецінь Юрія Кміта, письменника, літературознавця, перекладача й етнографа, варто визнати […]

Його підкупляюча простота цінніша всіх його винаходів і компаній: розумних багато – простих мало. Розум в поєднанні з простотою ціниться Богом, і Він надає такому сприяння. Велич на значному рівні його б убила. Добрий дивак стає світовою фігурою. Я не належу до його критиків, ні до його фанатиків, але мені імпонує його космізм. Оскільки він […]

1990 рік. Україна у складі Російської імперії, яка тоді називалася СРСР. Саме цю імперію кривавою, загарбницькою війною хоче сьогодні відновити Путін. Верховна Рада України першого скликання, вперше обрана українським народом на альтернативних виборах, готує і 16 липня 1990 року ухвалює Декларацію про державний суверенітет України. Декларація ґрунтується на засадах понад тисячолітньої історії державотворення українського народу, […]

Проблема розколу й нерішучості альянсу загубилася в тіні Трампа Боягузтво не личить військовому альянсу. Але саме боягузтвом позначився нещодавній саміт НАТО в Гаазі. Лідери альянсу, які зібралися в столиці Нідерландів, показали, що Дональда Трампа бояться більше, ніж Владіміра Путіна. Щоб улестити президента США, вони скоротили порядок денний, відсунули Україну на другий план, применшили загрозу з […]

The Mission of «Sprava Hromad»is the support of our army. The key to victory at the front is the support of the army in the rear! Now again, as in 2014, the army needs our unity in matters of aid!Starting with basic things like clothing, and ending with high-precision equipment, such as optical-radio-electronic surveillance complexes, our community buys and supplies the troops with everything they need, which forms a new, more advanced army! In this process, we, Public Affairs, take over all the routine processes from "understanding what the military needs to beat the enemy" and ending with handing him the keys to the dream equipment! However, we can overcome this path only under one condition: only together with you!

«Трамп диктує, Орбан блокує, Європа терпить, – іронічно узагальнює французький часопис Lе Роіnt. – Між війнами на Близькому Сході, відсутністю обіцяного Трампом миру в Україні та важкими торгівельними переговорами із США, європейські лідери переживають одну кризу за іншою, але мусять тримати курс. І це не просто». Проте не все так погано в європейському домі. Більшість […]

У літературі ХІХ століття є кілька показових маркерів цивілізації та прогресу — того, що відокремлює дикий світ від простору окультуреного. І одним із найвиразніших, безумовно, є залізниця. Там, де з’являються колії, невдовзі будуть поселення, дами в капелюшках, заклади, де можна випити келих кларету чи бодай чашку чаю з молоком. Залізниця була символом тріумфу науки, втіленням […]

Соціологія, здається, ще не підрахувала, скільки українців мають родичів, не кажучи вже про друзів, у Росії — а варто було б. Підозрюю, що хтось там є ледь не у кожного. Принаймні, кого не спитаю в тій-таки Охтирці, чую: «Та є». Не «є», а саме «та є». «Ви там усі з глузду з’їхали», — почув охтирчанин […]

Путін націлюється проти нас, а наша оборона — хиткіша, ніж ми думаємо Уявіть собі картину: міністр закордонних справ у відчаї благає президентську адміністрацію США допомогти Британії протистояти російській атаці. Холодна відповідь з Вашингтона: «Ми не хочемо війни в Європі — ми рекомендуємо деескалацію». Якщо вам бракує уяви, спробуйте послухати новий подкаст «Воєнні ігри» (Тhе Wаr Gаmе), в […]

Надії на майбутні зміни в Росії на Заході досі пов’язують із діяльністю «російської опозиції». Однак сьогодні це навряд чи реальна сила в боротьбі з путінським режимом, а передусім спроєктований образ західної громадськості. Адже остання залюбки чіпляється за ідею, буцімто в тіні диктатури існує «інша», краща Росія, готова відкрити новий розділ демократизації та зближення із Заходом […]

Виправдання ракетних ударів по Україні, фейки про звірства української армії проти цивільних на Курщині, підробні газетні шпальти та відео у світовій пресі, маніпуляції з ШІ-чатботами – не увесь перелік прикладів російської дезінформації та пропаганди. Країні-агресорці щоразу вдається «пробивати дно» і вигадувати щось нове, що, з одного боку, відбілило би її репутацію, з іншого, – залякало […]

Послаблюється хватка Росії у невизнаній Придністровській Республіці. Аби без вибриків! Чи може Кремль розмістити 10 тисяч солдатів у сепаратистській мінідержаві Придністров’я? Така перспектива, про яку в інтерв’ю Fіnаnсіаl Тіmеs згадав прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан, загрожуватиме головному порту України, Одесі, й змінить геополітику Чорноморського регіону. Та спершу росіянам треба туди якось дістатися. Молдова практично не має виходу […]

У травні спеціалісти Місrоsоft Rеsеаrсh та Університету Карнеґі-Меллона опублікували статтю, в якій з’ясували, як саме генеративний ШІ впливає на критичне мислення. Їхні висновки невтішні, але передбачувані: люди, зайняті інтелектуальною працею, повідомили, що відчувають зменшення когнітивних зусиль і впевненості в собі. Дослідники опитали 319 працівників сфери знань, які використовують інструменти генеративного ШІ (СhаtGРТ, Соріlоt та інші) […]

Надія Бернар-Ковальчук написала статтю «Складнощі фреймування: історичне письмо в умовах війни» — про те, як зберігати аналітичну дистанцію й усвідомлювати власну включеність, деконструюючи старі наративи і створюючи нові. В Україні вже кілька десятиліть лунають застороги, аби, спростовуючи радянське та російське, не уподібнюватися йому за формою, лише міняючи колір. У нас досі є запит на просвітницькі […]

Днями прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з представниками релігійних організацій, під час якої наголосив на потребі бійців Сил Оборони в посиленні духовного супроводу. «Є запит на те, щоб процес заміщення посад військових капеланів з боку церков і релігійних організацій відбувався набагато швидше», — підкреслив глава уряду. Усе правильно. З відкритих джерел можна дізнатися, що […]

Наступного ранку після виборів президента Польщі ми вирушили у подорож до Істрії в Хорватії. Подорож дозволила нам відірватися від метушні та напруження серед тих, хто програв і ентузіазму опозиції, яка отримає свого президента, але й так виборці поділилися навпіл, а про 30 % тих, хто не голосував, не варто згадувати, оскільки таким чином вони віддали […]

— Нічого нам не розказують про Америку. Нічогісінько! — Це ти про що? Хто не розказує? — Ті, що в тєлєку. Хто ж іще! Побалакав тут з одним чоловіком. Сиділи з вудками на Ворсклі. Все знає. Все мені розказав. Спитати, чому він вважає, що все про все йому мають розказувати по тєлєку? Та ні. Я […]

«Від імені американського народу я хочу привітати росіян з Днем Росії», – звертається до народу-агресора Державний секретар Сполучених Штатів Марк Рубіо. Очільник дипломатичного корпусу найсильнішої військової потужності світу повідомляє з офіційної сторінки Держдепу, що його країна «віддана підтримці російського народу в його прагненні до світлого майбутнього». Щодо відданості у підтримці, сумнівів останнім часом стає все […]

На початку ХХ століття на українській культурній сцені опріч «Молодої музи» виокремилося ще одне модерністське формування, що гуртувалося довкола часопису «Українська хата» (1909-1914). Серед його учасників якнайбільше відзначилися — видавець і прозаїк Павло Богацький, публіцист і письменник М. Сріблянський (Микита Шаповал), а також літературний критик Андрій Товкачевський. І якщо «музаки» лиш означили нові мистецькі тенденції, то […]