Ukrainians news about Тварини

Восени білі лелеки разом зі своїми пташенятами почнуть готуватися до відльоту у теплі краї. Але вони летітимуть на зимівлю окремо від батьків, розповідає tеlеgrаf доцент кафедри екології та зоології Навчально-наукового центру "Інститут біології та медицини" Київського національного університету ім. Т. Шевченка, співробітник Національного природного парку "Пирятинський" Анатолій Подобайло. "Як тільки молоді птахи перестануть повертатися у батьківські гнізда, родина лелек розпадається", - пояснює орнітолог. Молодняк прибивається до гурту ровесників, з якими проводить час, - каже фахівець. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому лелеки щороку повертаються до України: чотири логічні пояснення "Спочатку у вирій полетять молоді лелеки, а старші - через два дні, або навіть тиждень. У теплі краї самець і самиця лелек летять теж окремо, а не як пара, оскільки головну свою функцію - продовження роду, вони виконали", - додав Подобайло. Щороку мільйони перелітних птахів долають тисячі кілометрів, щоб дістатися до теплих країв або повернутися додому. Як їм вдається орієнтуватися в просторі без компаса й GРS - довго залишалося загадкою. Та науковці розкрили, що птахи "бачать" магнітне поле Землі й використовують його як навігаційний інструмент. Завдяки спеціальним білкам у сітківці ока, вони здатні візуалізувати магнітні лінії, що допомагає точно визначати маршрут і не збиватися з курсу.

У спекотні літні дні сонце стає небезпечним не лише для людей, а й для наших домашніх улюбленців. Особливо вразливими до сонячних опіків є тварини зі світлим або коротким хутром, а також ті, хто багато часу проводить на вулиці. Опіки можуть спричинити біль, подразнення шкіри й навіть серйозні ускладнення. Як вберегти домашніх тварин від опіків, пояснює Тhе Соnvеrsаtіоn. Зазвичай шкіру тварин від опіків захищає густа шерсть. Однак вразливими до сонячних променів залишаються відкриті ділянки, наприклад, носи та кінчики вух. На них шкіра зазвичай рожева і має мало меланіну, який захищає від сонячних променів, а тому - доволі чутлива. Також у зоні ризику тварини, які живуть на вулиці і проводять багато часу на сонці. У них серйозний опік може виникнути навіть на спинах. У разі незначного сонячного опіку шкіра може червоніти, на ній з'являється подразнення, а тварина відчуває дискомфорт. Якщо ж йдеться про серйозний сонячний опік, то на уражених ділянках з'являються пухирі та кірочки. Як захистити свого улюбленця Найпростіший спосіб - запобігти проблемі. Тобто, обмежити перебування тварини на вулиці у найспекотніший період доби, коли сонце найбільш агресивне. Фахівці радять вигулювати собак рано-вранці та пізно ввечері. Якщо тварина має мало шерсті, варто використовувати сонцезахисні засоби - спреї чи креми, розроблені спеціально для тварин. Їх потрібно наносити на усі потенційно вразливі ділянки шкіри, зокрема, на вуха та носи. СПФ-засіб для людей використовувати не можна, адже там є хімічні елементи, які можуть нашкодити тварині, якщо вона оближе оброблену ділянку шкіри. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Літня спека повернулася: сім порад, як пережити високу температуру Що робити, якщо тварина отримала опік Якщо шкіра подразнена, можете прикладати до неї холодні компреси. Від цього тварині стане легше. Уважно стежте за процесом загоєння та не давайте тварині проводити багато часу на сонці, щоб не посилити проблему. Якщо на шкірі є видимі ознаки опіку, від яких тварині дискомфортно, необхідно звернутись до ветеринара. У важких випадках можуть знадобитися знеболювальні або антибіотики. Якщо ви помітили на шкірі улюбленця незвичайні ділянки, наприклад, вкриті кірками рани, що не гояться тривалий час, варто звернутися до ветеринара, адже це може бути ознакою раку шкіри. Міністерство охорони здоров'я пояснило, що робити, якщо стався тепловий удар. Напої, які містять цукор, можуть нашкодити здоров'ю. Тож найкращий напій - це чиста вода. Зоозахисники закликали власників авто не залишати у салоні котів і собак. У тварини може статися тепловий удар.

Є породи собак, яких можете поставити на перше місце у своєму списку бажань. Ці собаки вирізняються своєю відданістю. Вони можуть залюбки лежати з вами на дивані і обійматися усю ніч. Портал Тhе Sсоtsmеn назвав 11 найласкавіших порід собак згідно з даними Американського кінологічного клубу. Найласкавіші породи собак Лабрадор ретривер Для людей, які мали лабрадора ретривера, не є несподіванкою, що вони займають перше місце в цьому списку. Вони дуже милі, ласкаві та віддані. Боксер Деколи боксери можуть виглядати трохи сварливими, але вони відомі тим, що створюють надзвичайно глибокі та міцні зв'язки зі своєю родиною. Вони вимагають більше уваги та ласки, ніж інші собаки, але віддають це вдесятеро більше. Такса Якщо у вас є такса, ви можете не сумніватися, що ви її улюблена людина в світі. Вони із задоволенням будуть годинами спати у вас на колінах або на спині, насолоджуючись лоскотанням животика. Ши-цу Це собака з королівським корінням, яка вперше була виведена для охорони палацу імператора Китаю. Насправді незабаром вони стали улюбленими собаками-компаньйонами членів королівського двору, проводячи більше часу на колінах своїх господарів. Хорт Ця порода собак насамперед відома своєю швидкістю. Проте, коли вони не бігають по парку, вони дуже ніжні та ласкаві і залюбки проведуть час у ваших обіймах. Золотистий ретривер Так само як і їхні двоюрідні брати-лабрадори, золотистий ретривер живе, щоб любити людей, утворюючи особливо міцні та ласкаві зв'язки з ними. Кавалер Кінг Чарльз спанієль Відданий і ласкавий спанієль - це ще одна собака, яка буде слідувати за вами по дому і залюбки проведе час у вас на колінах. Джек Рассел тер'єр Джек Рассел демонструватиме свою глибоку прихильність до своїх власників трьома різними способами: старанно слідуватиме за ними, постійно буде притулятися, коли це можливо, і захищатиме, коли мова заходить про незнайомців. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Незвичайні та зникаючі: які породи собак популярні у 2024 році Бішон фрізе Улюблене місце цих собак - у вас на колінах. Вони також люблять згортатися калачиком на краю вашого ліжка. Їх милий характер означає, що вони гарантовано добре ладнатимуть майже з будь-ким, але збережуть особливу кількість любові до своєї родини. Ньюфаундленд Ньюфаундленд - ніжні велетні. Хоча й вони потребують багато вправ, але наприкінці довгої прогулянки вони не люблять ніщо інше, як згорнутися калачиком біля свого власника. Вони також неймовірно люблять дітей. Немає нічого, що подобається мопсу більше, ніж коли він сидить на колінах свого господаря, проводячи години, коли його радісно погладжують. Вони також слідуватимуть за вами, як тінь, куди б ви не йшли. Науковці визначили дві породи собак, які можуть похвалитись довголіттям. Сиба-іну та мініатюрні такси є одними з тих порід собак, які живуть найдовше. Натомість собаки з плоскою мордою, зокрема англійські бульдоги та ші-тцу, як правило, помирають раніше, показало комплексне дослідження домашніх тварин у Великій Британії.

Звичайна кішка може прожити в середньому 18-20 років. Але науковці кажуть, що є винятки. Деякі пухнастики можуть дожити до 25 років. Натомість середня тривалість життя кішок породи "сфінкс" становить лише сім років. Таке дослідження провели науковці Королівського ветеринарного коледжу з Великої Британії та Національного університету Чунг з Тайваню, пише сnn. Вони вивчили дані близько восьми тисяч кішок, які були зареєстровані у ветеринарних клініках Великої Британії за період від 1 січня 2019 року до 31 березня 2021. На підставі цієї інформації група вчених склала "таблиці смертності" для різних порід. Такі таблиці прогнозують тривалість життя кішок різної породи та ймовірну дату смерті. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вигнута спина і вуха назад: яка поведінка кота має насторожити господаря На підставі проведеного дослідження вчені з'ясували, що у Великій Британії кішки в середньому живуть до 12 років, до того ж самки живуть на півтора року довше, ніж самці. Під час такого експерименту також з'ясовано, що кішки чистокровних порід, тварини з великою або дуже маленькою вагою живуть значно менше за звичайних. Вчені також припустили, що коротка тривалість життя кішок породи "сфінкс", яка виведена в Канаді 1966 року, пов'язана з тим, що вони схильні до деяких захворювань. А відсутність у них шерсті обумовлена наявністю рецесивного гена. Тому ці кішки підходять для людей, які мають алергічну реакцію на шерсть тварин. Хоча такі кішки можуть спричинити алергію через клітини шкіри, тому їх не можна назвати гіпоалергенними. Вчені роками ламали голову над тим, як кішкам вдається видавати своє характерне тихе мурчання. Адже низькочастотні звуки зазвичай видають великі тварини з довшими голосовими зв'язками. І таки нарешті зʼясували, звідки береться фірмовий звук котів після проведеного дослідження. Ці "муркотливі подушечки" сполучної тканини, вбудовані в голосові складки. Здається, збільшують щільність, змушуючи їх вібрувати повільніше, створюючи гул, який приносить радість господарям котів.

Лелеки щороку долають тисячі кілометрів, щоб повернутися з теплої Африки до Європи, зокрема України. Тут вони знаходять ідеальні умови для розмноження: рясну їжу, безпечні гніздівлі та знайомі місця. Чому так відбувається, пише Лелека Грицько. Ця міграційна стратегія виробилася еволюційно і має кілька логічних пояснень: Достаток їжі в українському літі: весна та літо в Україні - це період "вибуху життя", коли доступно багато корму: жаб, мишей, комах, дощових черв'яків та інших дрібних тварин. Такий багатий раціон критично важливий для швидкого зростання ненажерливих лелеченят, адже одне гніздо може споживати до 4 кг їжі на день. Африканське літо не підходить для розмноження: хоча взимку в Африці тепло й достатньо їжі для дорослих лелек, влітку там настає сухий сезон із сильною спекою та дефіцитом води й корму. Ці умови несприятливі для вирощування потомства. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший політ: пташеня зіркових лелек Грицика та Одарки вилетіло з гнізда Довші світлові дні в Україні: українське літо відзначається довгими світловими днями. Це дає лелекам значно більше часу для пошуку їжі та годування пташенят. В Африці, особливо в екваторіальних регіонах, літній день коротший, що зменшує шанси успішно вигодувати виводок. Еволюційний відбір: протягом еволюції саме ті популяції лелек, які мігрували на північ для гніздування, мали більше здорового потомства. Ці птахи успішніше передавали свої гени, що й закріпило стратегію зимувати в Африці, а розмножуватися в Європі, зокрема в Україні, Польщі та Німеччині. Щороку мільйони перелітних птахів долають тисячі кілометрів, щоб дістатися до теплих країв або повернутися додому. Як їм вдається орієнтуватися в просторі без компаса й GРS - довго залишалося загадкою. Та науковці розкрили, що птахи "бачать" магнітне поле Землі й використовують його як навігаційний інструмент. Завдяки спеціальним білкам у сітківці ока, вони здатні візуалізувати магнітні лінії, що допомагає точно визначати маршрут і не збиватися з курсу.

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

Погода в Україні у липні б'є рекорди температури. Температура повітря сягає +33&hеllір;+36&dеg;С, що є справжнім випробування не лише для людей, а й для наших песиків. У ДСНС України у Теlеgrаm-каналі повідомили подробиці. У відомстві розповіли, що ніколи не потрібно не залишати собаку в машині, навіть з відкритим вікном, навіть "на хвилинку". ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як допомогти домашнім улюбленцям пережити спеку Якщо на вулиці +28&dеg;С, то в салоні авто вже за 30 хвилин може бути +48&dеg;С. Для собаки це - смертельна пастка. Як допомогти улюбленцю пережити спеку: Вигулюйте рано вранці або пізно ввечері; Уникайте гарячого асфальту - він може обпекти лапи; Завжди майте при собі воду для собаки; Якщо бачите пса в машині під сонцем - дійте! Це може врятувати його життя. Спека - це не просто незручність. Це серйозна небезпека. Дбаймо про тих, хто не може сказати, що їм зле. Експерти рекомендували не стригти собак у спеку. Ветеринари назвали причину.

Одне з чотирьох лелеченят Одарки і Грицика здійснило свій перший виліт з гнізда. Це найстарше пташеня, якого нарекли Міннехахою, повідомила дослідниця птахів Ірина Саражинська. Відповідне відео опублікували на сторінці у Фейсбук Національний природній парк Пирятинський. Подія сталася 6 липня о 14:50. В день першого вильоту лелеці виповнилося рівно два місяці з дня вилуплення. "У прямому ефірі на очах у майже 200 глядачів ютуб-каналу Лелека Грицько здійснив свій перший політ один із чотирьох молодих лелек. Це стала першою на крило Міннехаха, якій саме сьогодні виповнюється два місяці з дня появи на світ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Київщині загинула лелека, прикриваючи собою пташенят від російських дронів Тож хто не бачив, як це було наживо, має чудову можливість переглянути в запису відео про перший виліт із гнізда, який тривав 17 секунд", - розповіла Саражинська. На відео видно, як Міннехаха неочікувано розкриває крила та взлітає над гніздом. Інші три лелеки лишаються спостерігати за тим, що відбувається. Найстарша пташка облетіла довкола гнізда, після чого приземлилася назад у нього. У полтавської зіркової пари лелек Одарки та Грицика вилупились всі п'ятеро пташенят. Цьогоріч нацпарк запропонував підписникам самостійно обрати імена для усіх пташенят. Згідно з умовами, перемагало те ім'я, за яке найбільше задонатили на потреби ЗСУ. Підписники обрали такі варіанти: Міннехаха, Ірпінь, Джессіка, Лесик та Катря.

Під час війни в Україні почали з'являтися перегузні - червонокнижні хижаки родини Куницевих, яких десятиліттями майже не бачили у природі країни. Їх фіксують біля позицій військових та в прифронтових районах, куди вони приходять у пошуках безпеки, розповів glаvсоm доцент кафедри географії Дніпровського національного університету Вадим Манюк. Спеціальних наукових експедицій у зоні бойових дій зараз майже не проводять, однак військові фіксують зміни у популяціях тварин та комах. "Це нормальний формат, коли людина-військовослужбовець, але паралельно є ще й дослідником. Зараз спеціально досліджувати це складно, але поведінку тварин можна вивчати й не обов'язково на самій лінії зіткнення. Наслідки бойових дій видно і за 20, і за 50, і за 70 км. Одні види зникають, інших стає більше", - пояснив Манюк. Під час війни тварини, які десятиліттями були непомітні, почали з'являтися на очах людей. "Є, наприклад, дуже цікаві факти щодо перегузня. Це такі тварини, яких в Україні або ніколи не бачили в останні десятиліття, або бачили дуже мало. Під час війни вони шукають собі притулок або просто провалюються у траншеї чи укріплення, якщо там кілометри земляних споруд. Їх фактично неможливо було побачити до війни, а зараз багато таких випадків", - пояснює науковець. Хто така перегузня Перегузня звичайна - рідкісний хижак, родич тхора, занесений до Червоної книги України. Живе у степах Донеччини, Луганщини та Запоріжжя. Важить до 700 г, має плямисте хутро й довгий хвіст. Полює вночі, знищуючи до 800 гризунів на рік, тим самим рятує тонни трави. В Україні лишилося близько 100 особин. Найчастіше ховається у норах, на поверхні з'являється рідко - здебільшого в сутінках. Перегузні можуть видавати лякаючі звуки, шипіти. Вони можуть кусатися, що робить їх небезпечними для людини, адже у разі укусу необхідне щеплення від сказу. Харчуються перегузні переважно дрібними тваринами, комахами та іншими безхребетними. Науковець додав, що загалом через обстріли та руйнування екосистем різні звірі змушені мігрувати на великі відстані. "Перші два роки війни були масові міграції зі сходу та північного сходу. До Дніпропетровської області приходили звірі з Харківської та Донецької областей, зокрема у район Нікопольського лісу", - повідомив Манюк. Обстріли та вибухи на фронті й поблизу нього знищують природні середовища, через що багато диких тварин гинуть або отримують поранення. Серед них й ті, яких занесено до Червоної книги України. Ослаблені й налякані, вони часто з'являються у містах та селах, шукаючи їжу й порятунок. Екологи пояснюють, як правильно допомогти таким тваринам, щоб не зашкодити ані їм, ані собі, адже серед звірів можуть зустрічатися хижаки. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Без компаса і GРS: як птахам вдається долати тисячі кілометрів і не збитися зі курсу Всесвітній фонд природи WWF нагадує: поранених диких тварин під час війни лікувати самостійно не можна. Травмовані або контужені тварини через біль і стрес можуть сприймати спроби допомоги як загрозу та поводитися агресивно. Якщо ви побачили поранену дику тварину або дізналися про її місцеперебування, потрібно: повідомити органи місцевої влади департамент екології чи Держекоінспекцію, зателефонувати до поліції або ДСНС, звернутися до Міністерства довкілля через чат-бот SаvеЕсоВоt, написати до зоозахисної організації UАnіmаls, яка займається порятунком тварин під час війни. У WWF наголошують: ветеринарну допомогу таким тваринам мають надавати лише спеціалісти. Це потрібно і для безпеки людини, і для збереження здоров'я та життя самої тварини. У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику триває сезон гніздування болотяних черепах. Проте надії на появу нового потомства цьогоріч невеликі - популяція перебуває під серйозною загрозою.

Деякі турботливі господарі помилково думають, що якщо підстригти шерсть тварини "під нуль", то це допоможе улюбленцю швидше охолодитися. А значить полегшить його страждання в спеку. Насправді, це хибна думка. Чи можна голити собаку Шерсть у спекотну погоду захищає собаку від перегріву і прямих сонячних променів, тому голити собаку не можна. Як допомогти собаці у спеку Можна використовувати спеціальні накидки, які захищають від сонця. Такі попередньо потрібно змочити в прохолодній воді. Також у спеку врятують охолоджувальні килимки, мокрі рушники та простирадла. При цьому крижаною водою обливати тварину не варто. Може статися переохолодження. Плюс у собаки завжди має бути вода кімнатної температури. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як допомогти домашнім улюбленцям пережити спеку Залишати улюбленця в машині не можна, оскільки там повітря може нагрітися до критичних позначок лише за кілька хвилин. Не варто і надягати на чотириногого друга будь-який одяг. Зоозахисники закликали власників авто не залишати у салоні котів і собак. У тварини може статися тепловий удар. У Києві зафіксували температурний рекорд. Максимальна температура повітря у столиці досягла +34,2&dеg;С.

Багато хто задавався питанням, чому птахи можуть спокійно відпочивати на електричних дротах, і їх не вбиває струмом. Насправді все досить просто. Видання Іflsсіеnсе пояснило, що сидіти на дроті цілком безпечно, доки ви не торкаєтеся іншого об'єкта. Там зазначили, що любов птахів до електричних дротів цілком логічна. Це високе місце, звідки добре видно все навколо, зокрема і хижаків. До того ж самі хижаки, принаймні ті, що не вміють літати, не мають жодних шансів дістати птахів там. Щодо того, чому їх не б'є електричним струмом, відповідь полягає в тому, що сидіти на дроті цілком безпечно, доки ви не торкаєтеся іншого об'єкта. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як віднадити голубів із саду: хитрість, про яку знають одиниці "Птахи не формують зв'язок між лінією електропередач і землею, тому вони не утворюють [електричний] ланцюг. Але якби ми торкнулися лінії електропередач, стоячи на землі, ми замкнули б ланцюг, і трапилися б погані речі", - пояснив Вілл Бебб з відділу дикої природи Департаменту природних ресурсів Огайо (США). Однак правда в тому, що птахів таки частенько вбиває струмом. І відбувається це саме в тих випадках, коли вони примудряються торкнутися двох дротів одночасно, або неізольованих металевих конструкцій електричної опори. Зрозуміло, що така проблема існує перш за все у випадку з великими птахами. За оцінками одного дослідження 2014 року, тільки у США щороку від ураження електричним струмом гине від 0,9 до 11,6 млн птахів. Іноді дуже важко обрати собак для дому серед великої кількості порід. Але якщо у вас є кіт і ви хотіли б мати ще собаку, то зверніть увагу на рейтинг порід, які чудово ладнають з котами. Його склав Американський кінологічний клуб, пише sсоtsmаn.

Кішки - дуже комунікабельні. Оособливо, коли починаємо говорити з ними. Якщо ви помічали, що у відповідь на ваше звертання улюблениця починає нявкати, це не випадковість. Вчені пояснюють: коти дійсно здатні відповідати людям, і роблять це з певною метою або й навіть без неї. Розповідаємо, чому мурчики озиваються, коли з ними розмовляють. Якщо ваша кішка під час розмови з нею нявкає у відповідь, то це зовсім не говорить про те, що улюбленець хоче щось до вас донести. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як кішки відчувають хвороби своїх господарів Відповідь нявкання є звичайним способом спілкування з господарем без будь-якої конкретики. Так кішка дає зрозуміти людині, що чує її і звертає увагу на взаємодію. Також котики можуть нявкати у відповідь на вітання людини, яка повернулася додому. Вони роблять це для того, щоб показати свою радість її поверненню. Кішки здатні проявляти каяття за своїх дії по-своєму. Хоча пухнасті улюбленці не просять вибачення так, як люди, їхня мова тіла й поведінка можуть багато сказати уважному господарю. Але кішкам особливо не властиве почуття провини, так вже розпорядилася природа, що муркотуни не можуть повною мірою переживати через свої вчинки.

Полярники показали рідкісне природне явище. Світлину зробила біологиня Зоя Швидка, передає Національний антарктичний науковий центр. "На фото - морський леопард пливе серед крижин, а тюлень-крилеїд спокійно відпочиває на сніжному острівці. Над усім цим - приголомшливе небо в насичених відтінках рожевого, фіолетового та чорничного кольорів. Саме взимку біля "Вернадського" найчастіше можна спостерігати дуже красиве різнокольорове небо. Це пов'язано з тим, що сонце не підіймається високо над горизонтом", - кажуть фахівці. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські полярники зафіксували айсберг завдовжки з Хрещатик Із низького положення світлу треба пройти довший шлях до поверхні, ніж коли сонце високо над горизонтом. Кольори розсіюються інакше. "Короткі" сині хвилі поступаються місцем "довгим" червоним, і з рухом Сонця змінюється палітра. Додатково на колір неба впливають антарктичні хмари. А також поверхня - сніг, лід чи вода, які відбивають світло та підсилюють ефект. Науковці з дослідницької станції "Академік Вернадський" показали Антарктиду з висоти пташиного польоту. Мальовничі краєвиди крижаного континенту зняли на відео за допомогою дрона DJІ FРV Соmbо.

Щороку мільйони перелітних птахів долають тисячі кілометрів, щоб дістатися до теплих країв або повернутися додому. Як їм вдається орієнтуватися в просторі без компаса й GРS - довго залишалося загадкою. Та науковці розкрили, що птахи "бачать" магнітне поле Землі й використовують його як навігаційний інструмент. Завдяки спеціальним білкам у сітківці ока, вони здатні візуалізувати магнітні лінії, що допомагає точно визначати маршрут і не збиватися з курсу. Чи знали ви, що деякі птахи, наприклад, полярні крячки, за все своє життя долають такі великі відстані, що їх вистачило б, аби злітати до Місяця і повернутися назад? Щоби здійснити такі грандіозні подорожі, їм необхідно досконало орієнтуватися в просторі - уникати хибних маршрутів і не витрачати сили на зайві кілометри. Журналісти Lіvе Sсіеnсе дослідили, як саме птахи справляються з цим завданням без GРS, карт і смартфонів. У польоті пернаті покладаються на цілий набір сенсорних механізмів - деякі з них науці вже добре відомі, а інші досі залишаються загадковими. "Птахи використовують безліч сигналів, аби зберігати правильний напрям під час міграцій", - пояснила Lіvе Sсіеnсе Міріам Лідфогель, очільниця Інституту досліджень птахів у Німеччині. Насамперед, птахи орієнтуються завдяки зору та нюху. Ті, хто вже не вперше долає знайомий маршрут, можуть впізнавати ландшафт - річки, гори, узбережжя. Але над відкритим морем усе інакше: візуальних орієнтирів немає, і саме тут нюх відіграє ключову роль. Під час одного з експериментів дослідники тимчасово заблокували носові проходи середземноморським буревісникам (Саlоnесtrіs dіоmеdеа). У результаті птахи й надалі добре літали над суходолом, проте над водою повністю втрачали здатність орієнтуватися. Птахи також здатні орієнтуватися за небесними світилами - сонцем і зорями. Ті види, що подорожують у денний час, користуються так званим "сонячним компасом". Його робота ґрунтується на здатності птахів співвідносити положення сонця на небосхилі з власним "внутрішнім годинником", який визначає поточний час доби відповідно до їхнього біоритму - циркадного циклу. Поєднуючи ці два сигнали - де саме на небі розташоване сонце і котра година, - птахи можуть точно визначати свій курс. У буквальному сенсі їхній мозок працює як живий навігаційний пристрій, що синхронізується із сонячним світлом. Наукові спостереження свідчать: якщо циркадний ритм птаха порушується, наприклад, через надмірне штучне освітлення, його здатність орієнтуватися погіршується. Це підкреслює критичну роль "сонячного компаса" в міграційних мандрівках. Цікаво, що більшість птахів вирушають у міграційні подорожі саме вночі - тож орієнтуватися за сонцем вони не можуть. У темну пору доби їхнім дороговказом стають зорі. Птахи вивчають розташування сузір'їв довкола небесного полюса - тієї самої точки, яку умовно позначає Полярна зірка. До речі, люди також століттями використовували її для морської та наземної навігації. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Унікальна колонія рідкісних червонокнижних птахів оселилась в Україні Магнітні поля Але що робити, коли нічне небо затягнуте хмарами і не видно жодного орієнтира - ані сонця, ані зірок, ані ландшафту? У таких випадках птахи задіюють одну з найзагадковіших своїх здібностей - магніторецепцію. Це унікальне чуття дає їм змогу відчувати магнітне поле Землі, яке виникає завдяки руслу розпечених металів у земному ядрі. Це звучить майже фантастично, проте наукові дослідження підтверджують: будь-яке втручання в природне магнітне поле здатне дезорієнтувати птахів. Один із експериментів, наприклад, показав, що зміна магнітного середовища довкола голубів повністю зруйнувала їхню здатність знаходити дорогу додому. Хоча вчені безсумнівно встановили, що птахи здатні відчувати магнітне поле Землі, механізм цього явища досі залишається таємницею. Професор хімії Оксфордського університету Пітер Хор припускає, що орієнтація в магнітному полі може бути результатом специфічної хімічної реакції, яка чутлива до сили та напрямку геомагнітних ліній. Існує кілька гіпотез, як саме ця реакція відбувається, але Хор надає перевагу одній: він вважає, що ключову роль відіграє молекула криптохрому - речовина, присутня в сітківці ока птахів. У лабораторних умовах дослідники вже довели, що ізольований криптохром дійсно реагує на магнітні поля, і для цього йому потрібне синє світло. До того ж, попередні спостереження підтвердили: без синього світла магніторецепція у птахів не активується. Однак навіть попри ці результати, вчені досі не впевнені, чи справді криптохром достатньо чутливий, щоб уловлювати тонкі варіації магнітного поля нашої планети. Відповідь на це питання досі залишається відкритою. "Наші знання про тонкощі роботи цього магнітного компаса вкрай обмежені. Насправді ми навіть не маємо чіткого уявлення про те, скільки саме молекул криптохрому міститься у сітківці пташиного ока", - наукові роботи також свідчать про існування механізму магніторецепції, розташованого безпосередньо в дзьобах птахів. Дослідники виявили там спеціальні рецептори, які взаємодіють із магнетитом залізовмісним мінералом. Ці рецептори локалізовані у верхній частині дзьоба і мають зв'язок з мозком через важливі нервові шляхи. Це дає підстави припускати, що цей механізм є додатковим каналом, за допомогою якого птахи можуть відчувати силу магнітного поля Землі. Окрім магніторецепції, птахи здатні орієнтуватися, розпізнаючи поляризоване світло - особливий тип світла, у якому коливання хвиль відбуваються в певній впорядкованій площині. Висновок Як ми покладаємося на зір вдень, але в темряві орієнтуємося за допомогою дотику, так і птахи застосовують різні органи чуття залежно від обставин. "Ймовірно, птахи поєднують сигнали з кількох "компасів" під час міграції, і ми впевнені, що значимість кожного з них варіюється в різні етапи їхньої подорожі", - пояснює Лідфогель. Хор також звернув увагу на важливий момент: магніторецепція втрачає ефективність під час гроз або в періоди підвищеної сонячної активності, коли магнітне поле Землі зазнає спотворень, пояснив він. Врешті-решт, всі ці навігаційні стратегії ґрунтуються на глибокому генетичному інстинкті птахів мігрувати. За словами Лідфогель, схильність до міграції птахи отримують у спадок від батьків, а напрямок і відстань їхніх перельотів переважно закодовані в їхньому геномі. Дослідники на кшталт Лідфогель продовжують працювати над тим, щоб виявити конкретні гени, відповідальні за цей процес, та зрозуміти, як вони функціонують. Обидва вчені, з якими спілкувалося видання, наголосили, що глибше розуміння цих механізмів матиме вирішальне значення для майбутніх зусиль із збереження птахів. Переселення і відновлення диких популяцій птахів є ключовим напрямом охоронних програм, але поки що їхні результати залишаються суперечливими. Один із аналізів показав, що до 45% переселених птахів не залишалися на новому місці проживання. "Людські спроби переселити цих птахів не були надто успішними", - визнав Хор. Рідкісні чорні лелеки оселилися у Чорнобильській зоні відчуження і вже мають потомство. Гніздо виявили поблизу села Кам'янка на висоті понад три метри. Там було троє пташенят. Чорний лелека - дуже обережний і рідкісний птах, тож кожне гніздо має величезне значення для збереження виду.

Кішки здавна славляться особливими здібностями "відчувати" хвороби своїх господарів. У них надзвичайний нюх, гостра спостережливість і глибокий емоційний зв'язок з людиною. Головним інструментом котячого "діагностування" є їхній феноменальний нюх, який багаторазово перевершує людський. Якщо у людини налічується близько 5 мільйонів нюхових рецепторів, то у кішки їхня кількість сягає 60-80 мільйонів. Ця колосальна різниця дозволяє їм вловлювати найдрібніші, непомітні для нас зміни в хімічному складі повітря і запахах, які виділяє людський організм. Кішки сприймають світ передусім через запахи. Їхній надзвичайно чутливий ніс є головним інструментом для розпізнавання людей, інших тварин і навколишніх предметів. Запах допомагає їм орієнтуватися під час полювання, знаходити воду та навіть обирати місце для туалету. І, звісно, нюх відіграє ключову роль у їхньому спілкуванні з нами, людьми. Кіт запам'ятовує ваш унікальний, звичний аромат і миттєво помічає найменші зміни в ньому. Наприклад, коли ви повертаєтеся додому після контакту з іншою твариною, кішка одразу вловить чужий запах на вашому одязі чи шкірі і може навіть висловити своє невдоволення зміненим поглядом. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скільки років вашому коту: ознаки, які не збрешуть Але котячий нюх здатен вловлювати не лише "чужинців". Кішки також відчувають ледь помітні для нас гормональні зміни в людському тілі. Гормони впливають на безліч внутрішніх процесів, а, отже, і на природний запах тіла. Хоча ми самі цих змін не помічаємо, кішка з легкістю їх розрізняє, що робить її своєрідним барометром нашого внутрішнього стану. Коли людина хворіє, її тіло починає виробляти специфічні леткі органічні сполуки - свого роду "маркери хвороби". Ці речовини виділяються через піт, дихання, сечу, шкіру або навіть ротову порожнину. Для котячого носа такі зміни в "хімічному профілі" господаря є дуже чіткими та інформативними сигналами. Коти вловлюють зміни в поведінці На додаток до свого феноменально гострого нюху кішки - це неймовірно спостережливі істоти, які тонко відчувають навколишній світ. Вони формують надзвичайно глибоке розуміння того, як ми, їхні господарі, поводимося у повсякденному житті, і тому здатні миттєво помічати найменші відхилення від звичної рутини. Коли людина почувається недобре, це неминуче проявляється у низці змін, які кішка безпомилково фіксує. Наші пухнасті улюбленці помічають зміни в рухах і рівні активності: господар може стати млявішим, рухатися повільніше або, навпаки, проявляти незвичну для нього метушливість чи занепокоєння. Так само кішки зазначають зміни в позах і положенні тіла: якщо людина частіше лежить, приймає незвичні для себе пози, можливо, скручується або тримається за певну частину тіла, це не залишається непоміченим. Зміни в голосі та диханні також є чіткими сигналами: поява кашлю, хрипів, прискорене чи ускладнене дихання - усі ці звукові маркери кішка легко розпізнає. Вона також відчуває зміни настрою та емоційного стану, помічаючи, якщо ви стали дратівливими, апатичними, більш чутливими чи замкнутими. Навіть найменше підвищення температури тіла за лихоманки створює теплі ділянки, до яких кішка може притулятися, можливо, шукаючи власного комфорту або реагуючи на ваш дискомфорт. Помітивши ці зміни, кішка, звісно ж, реагує по-різному. Деякі пухнасті друзі починають виявляти підвищену турботу: вони частіше лягають поруч, ніжно муркочуть, труться об ноги, ніби намагаючись "лікувати" вас своїм теплом або вібрацією муркотіння. Інші ж можуть стати більш настороженими, спостерігаючи здалеку, або навіть уникати контакту, якщо ваш запах чи поведінка здаються їм незвичними чи навіть загрозливими. Кішки здатні проявляти каяття за своїх дії по-своєму. Хоча пухнасті улюбленці не просять вибачення так, як люди, їхня мова тіла й поведінка можуть багато сказати уважному господарю. Але кішкам особливо не властиве почуття провини, так вже розпорядилася природа, що муркотуни не можуть повною мірою переживати через свої вчинки.

Вік кота не завжди легко визначити на око, особливо якщо тварину підібрали на вулиці або взяли з притулку. Проте існують ознаки, які допоможуть орієнтовно зрозуміти, скільки вашому улюбленцю років. Стан зубів, шерсті, поведінка та навіть вага можуть підказати .чи кіт молодий, чи вже в роках. Як визначити вік кота Зуби Це найлегший спосіб, за яким можна визначити вік кота. У малюків до 2 тижнів вони ще повністю відсутні. Перші молочні зубки починають з'являтися після двох тижнів, а постійні - після пів року. Далі потрібно звертати увагу на стан зубів, адже після двох років починають жовтіти та стиратися нижні різці, а після чотирьох - верхні. Далі до них додаються ікла та жувальні зубки. У літніх котів зуби будуть вже випадати або набувати досить темного відтінку. Шерсть У молодих котів шерсть густа та блискуча. Згодом вона буде ставати більш жорсткою. А місцями можуть з'являтися лисини. Фізичний стан Молоді коти часто грайливі, з задоволенням підтримають ідею погратися. Проте згодом реакція улюбленця притупляється, а бажання грати значно знижується. Окрім того, варто звернути увагу на стан м'язів тварини. У молодого кота вони будуть міцні та пружні, а кількість жирових відкладень мінімальна. З віком м'язи ставатимуть менш щільними і жирових клітин буде значно більше. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому котів не можна хапати за загривок: пояснення ветеринарів До якого віку ростуть коти Все залежить від породи кота. У середньому котик росте до 12-15 місяців. Але дрібні породи можуть вже до 10 місяців досягти свого максимального розміру. Породи великих котів цілком можуть рости навіть до двох років. Зростання самців іноді може тривати навіть до 2,5-3-х років. Після зупинки в зростанні коти в будь-якому разі будуть ще змінюватися. Їхній м'язовий каркас міцніє, вони стають важчими та сильнішими, а з часом обростають ще й жировою тканиною. Деякі породи котів можуть похвалитися довголіттям, ніж інші. Дослідники виявили, що представники породи бурманська короткошерства жили найдовше: середня очікувана тривалість життя - 14,42 року. Також серед головних довгожителів виявилися бірманська кішка, усілякі представники змішаних порід, сіамська та перська кішки.

Дехто вважає, що брати кота за загривок - це природно. Мовляв, саме так їх переносить мати. Але ветеринари застерігають, що такий спосіб поводження з дорослими тваринами може бути болісним і викликати сильний стрес, пише Маrthаstеwаrt. Загривок - чутлива зона. Схопити кота за неї означає порушити його довіру, а іноді навіть нашкодити здоров'ю. Що таке загривок Кішки народжуються з в'ялою шкірою на потилиці шиї, яка називається загривком. "Скраффінг означає хапання кішки за загривок", - говорить Вітні Міллер, доктор ветеринарної медицини, магістр ділового адміністрування, дипломований ветеринарний лікар, головний ветеринар в Реtсо. Деякі люди вважають, що хапання за загривок - це ефективний спосіб утримати, перемістити або відчитати кішку, але це не те, що слід відтворювати людям. Природна поведінка використовується між кішками-мати як спосіб переміщення або перенесення своїх кошенят, а не для їхнього виховання. Чому кішок хапають за загривок Котів хапають за загривок тільки в обмежених випадках: їх мами, коли вони ще кошенята, і під час парування. Жодна із цих ситуацій не підходить для імітації будинку. Хижаки також хапають кішок за шию, а також під час бійки, але це відрізняється від захоплення за загривок; це тактика, що використовується для знерухомлення кішок. Найчастіше кішки піддаються захопленню за загривок з боку матері, коли вони ще кошенята. "Кошенята народжуються з інстинктом обм'якати, коли їх несуть таким чином", - говорить доктор Міллер. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як зрозуміти, що кішка просить пробачення Однак цей інстинкт зникає у підлітковому віці, і кішки-матері природно припиняють хапати за загривок після того, як їхнім кошеням виповнюється близько двох місяців". Крім того, кішок можуть хапати за загривок під час парування. "Коти часто кусають за загривок самок, з якими вони спаровуються", - говорить Гері Ріхтер, доктор ветеринарної медицини, засновник Ultіmаtе Реt Nutrіtіоn. Тому кішка може бути агресивною, коли її хапають за загривок. Тряска за загривок кішки не тільки є контрпродуктивним способом спроби втримати або знерухомити її, але й може призвести до відсутності довіри між вами та вашим вихованцем. "Люди ніколи не повинні тримати або утримувати кішку за загривок, тому що це може підірвати її довіру до людини, яка з нею поводиться", - каже доктор Міллер. З часом ваша кішка може асоціювати біль, який вона відчуває від тряски за загривок, з вами, що може змусити її боятися вас. Зачинені двері кімнати чи будинку порушують три головні потреби кішки: свободу вибору, контроль і стабільність. Кішки не обов'язково хочуть брати участь у тому, що відбувається за дверима, але їм важливо знати, що відбувається на іншому боці. Крім того, ці тварини люблять увагу своїх власників, і зачинені двері позбавляють їх цього контакту

Власники собак завжди повинні прагнути добре ставитися до свого улюбленця. Але навіть найдоброзичливіші власники домашніх тварин можуть зробити кілька помилок, особливо на початку вашого спільного життя з цуценям, пише Маrthа Stеwаrt. Ось найпоширеніші помилки власників собак, а також як їх уникнути. Пропускання регулярних візитів до ветеринара Одна з найбільших помилок. Не варто чекати, поки щось трапиться. "Рання діагностика будь-якого захворювання мінімізує страждання пацієнтів та покращує результати лікування", - пояснює ветеринар Корінна Палко. Використання висувних повідків Висувні повідки часто використовуються, щоб дати собакам більше свободи під час прогулянок, але Палко попереджає, що їхні ризики не переважують жодних переваг. "На жаль, висувні повідці часто ускладнюють контроль собак у стресових ситуаціях. Це включає обмеження взаємодії з іншими собаками та виправлення неналежної поведінки.", - каже Палко. Недооцінка розумової стимуляції Більшість власників домашніх тварин розуміють важливість забезпечення фізичних вправ для своїх улюбленців, але це ще не все. Нудьга часто може призвести до проблем із поведінкою, особливо у цуценят з високою енергією. Іграшки-головоломки, дресирувальні ігри та новий досвід (наприклад, вибір іншого маршруту для прогулянок) можуть допомогти забезпечити когнітивну стимуляцію, необхідну вашому собаці. Не звертаєте уваги на дресирування у вольєрі Дресирування у вольєрі або клітці - це процес акліматизації цуценяти до собачої клітки або закритого простору, щоб вони почувалися комфортно та безпечно всередині. Це корисно, якщо вам потрібно залишити собаку на самоті, і може полегшити дискомфорт під час перебування у ветеринара. "Дресирування у вольєрі допомагає собакам почуватися щасливішими та спокійнішими в лікарні", - пояснює Палко. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жваві та здорові попри вік: з якими собаками не доведеться часто їздити до ветеринара Занесення токсичних рослин у дім і сад Багато декоративних рослин можуть завдати шкоди вашому улюбленому собаці. Рослини можуть бути небезпечними при проковтуванні, включаючи сагові пальми, рододендрони та олеандр, і це лише деякі з них. Проковтування цих різних рослин може призвести до серйозних ускладнень у наших пухнастих друзів. Якщо не хочете позбутись таких рослин, встановіть надійні ворота чи вольєри. Забуваєте, що собаки - це не люди Ми любимо наших собак як членів родини, але вони все ще тварини з різними потребами та інстинктами. Одягання собаки в незручні костюми чи одяг протягом тривалого часу, припускаючи, що вашому цуценяті подобаються обійми, або очікування, що він поводитиметься як дитина. Чим краще ви розумієте мову тіла та поведінку собаки, тим краще ви будете розуміти, що насправді потрібно вашому собаці. Є породи собак, які від нудьги можуть жувати чи розривати все, що видасться їм цікавим. Починаючи від шкарпеток та взуття, закінчуючи меблями. Побороти цю проблему можна при правильному вихованні і дресируванні собаки. Саме тому варто заздалегідь розуміти, представники яких порід більш схильні жувати речі господаря.

Колонію рідкісних червонокнижних птахів виявили у У Галицькому національному природному парку в Івано-Франківській області. Йдеться про косарів білих, повідомили в Галицькому національному природному парку. Під час обстеження, яке проводилося в червні цього року, природознавці нарахували 25 гнізд косарів із 36 пташенятами. Наразі загальна чисельність виду в парку становить близько 90 особин. Масове гніздування цих птахів у Галицькому НПП відбулося вперше після 2010 року, коли виявили гнізда лише двох пар. Косар білий занесений до Червоної книги України як вразливий. Зазвичай ці птахи обирають для гніздування Чорноморське узбережжя. Саме тому поява великої колонії на Прикарпатті має унікальне значення. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ворожі Shаhеd перетворили заповідник на згарище: загинули фламінго та рідкісні птахи У виявленій колонії є й інші рідкісні птахи: чепура мала (Еgrеttа gаrzеttа) - 29 гнізд, 101 пташеня, та квак звичайний (Nyсtісоrах nyсtісоrах) - 52 гнізда, 168 пташенят. Окрім того, фахівці помітили в парку коровайку буру (Рlеgаdіs fаlсіnеllus) - ще одного червонокнижного птаха, для якого Івано-Франківщина є нетиповим місцем перебування. Рідкісні чорні лелеки оселилися у Чорнобильській зоні відчуження і вже мають потомство. Гніздо виявили поблизу села Кам'янка на висоті понад три метри. Там було троє пташенят. Чорний лелека - дуже обережний і рідкісний птах, тож кожне гніздо має величезне значення для збереження виду.

Любителі собак відрізняються від любителів кішок за темпераментом. Такі висновки зробили науковці Техаського університету в Остіні після проведених досліджень. Вони зробили опитування в Інтернеті, в якому користувачів спочатку просили вказати, чи вважають вони себе прихильниками собак або кішок. Потім вони відповіли на низку запитань про свою поведінку та особистість. Що з'ясували науковці Люди, які обрали собак, на 15 відсотків більш екстравертні, ніж ті, хто вибрав кішок. Вони частіше позитивні, сповнені ентузіазму та енергії, показало опитування. Любителі собак вважаються більш поступливими. Любителі собак на 13 відсотків більш товариські, альтруїстичні, надійні та ласкаві. Їм частіше приписували такі риси, як відданість. Крім того, вони досягли успіху в міжособистісних стосунках. Дослідження показало, що з ними легше знайти спільну мову, і іншим людям подобається перебувати в їхній компанії. Дослідження показало, що вони на 11 відсотків більш сумлінні, ніж любителі кішок. Під час опитування вони дали відповіді, які вказують на те, що вони більш дисципліновані, слухняні і схильні більше планувати свої дії. Що сказали про любителів кішок Вони теж частіше виявляють риси характеру, приписувані їхнім улюбленцям. Є великими індивідуалістами, що йдуть своїм шляхом. Любителі кішок на 11 відсотків креативніші та схильні мислити нестандартно. У цій групі частіше зустрічаються так звані артистичні душі. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Привітні та ласкаві: 10 найдобріших порід кішок, яких можна прийняти у дім Такі люди на 12 відсотків частіше виявляють невротичні нахили. Вони більш тривожні, схильні до стресів або реагують на них із тривогою, ніж шанувальники собак. Як і їхні улюбленці, вони частіше воліють перебувати на самоті, ніж у групі. Ба більше, самотність іноді може бути для них дуже плідною. Саме на самоті в їхніх головах зазвичай розквітають цікаві, незвичайні або новаторські ідеї. Якщо, звісно, вони не загрузнуть у турботах, які, згідно з дослідженнями, їм не чужі. Яка частка людей обирає собак, а яка кішок Населення не ділиться навпіл між прихильниками однієї та іншої тварини. Виявляється, пропорції розподілені зовсім не рівномірно. Усе вказує на те, що собак загалом люблять більше. Близько 50 відсотків респондентів заявили, що відчувають більшу прихильність до цих тварин. На відміну від них, тільки 12 відсотків респондентів зізналися, що надають перевагу котам. Деякі люди стверджували, що позитивно ставляться як до представників собачих, так і котячих. Таких людей виявилося понад 25 відсотків, тобто приблизно кожен четвертий респондент. Інші не висловили вподобання до жодного з видів тварин 15 % респондентів заявили, що не люблять ні собак, ні котів. Собаки належать до найулюбленіших свійських тварин. Однак є породи, які є більш небезпечними, ніж інші та можуть нашкодити людині. Німецька вівчарка відома своїм розумом, дуже часто ця порода служить у поліції. Це тварина, яка завжди шукає свій дім та свою сім'ю. Пес охороняє весь будинок і любить дбати про своїх господарів. Проте німецькі вівчарки бувають люті, але тільки тому, що вони зазнали жорстокого поводження, навчені їх власником атакувати або просто тому, що вони голодні. Тому їх краще не обирати для дому.

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику триває сезон гніздування болотяних черепах. Проте надії на появу нового потомства цьогоріч невеликі - популяція перебуває під серйозною загрозою. Як повідомляють на офіційній сторінці заповідника у Fасеbооk, черепахи вже кілька тижнів активно відкладають яйця. Багато самок шукають місця для кладок і нерідко опиняються на стежках, у лісах, а іноді - навіть просто на дорогах. "Період розмноження - найуразливіший етап у житті болотяної черепахи. Найбільшу загрозу становлять хижаки - лисиці, борсуки та єнотовидні собаки, які масово знищують кладки. Ситуацію ускладнює ще й нестача безпечних природних укриттів", - зазначають екологи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На "Тузлівських лиманах" помітили рідкісну рептилію, яка може прожити до 120 років За спостереженнями вчених, у багатьох регіонах Європи до 7090% кладок знищуються ще до вилуплення. А з урахуванням додаткових чинників - як-от грибкові захворювання або надмірна сухість ґрунту - виживаність потомства може становити лише 5-15%. Якщо самка змушена відкладати яйця біля доріг або на твердому ущільненому ґрунті, шанси на успішний розвиток зародків практично нульові. Для нормального інкубаційного процесу необхідний м'який, теплий пісок або супіщаний ґрунт із помірним рівнем вологості. Окрім черепах, у заповіднику живе чимало інших цікавих істот. Наприклад, нещодавно фахівці зафіксували бронзівку золотисту - комаху, що змінює відтінок свого тіла залежно від освітлення. Її личинки відіграють важливу роль у переробці органічних залишків, мешкаючи у гнилій деревині чи компості. Ще один маловідомий, але нешкідливий мешканець зони веретільниця, безнога ящірка, яку часто плутають зі змією. Вона абсолютно не отруйна, веде спокійний спосіб життя, більшість часу проводить під землею, де полює на дощових черв'яків. Вчені по всьому світу намагаються з'ясувати, чому одні види комах масово заселяють певні території, а в інших залишаються рідкістю. Для цього вони підраховують популяції та створюють мапи.