Search trend "ціни євро на гривні"

Національний банк України впродовж наступних двох-трьох кварталів очікує поступове перенесення на ціни девальвації курсу гривні до євро, яка вже відбулася.

Національний банк України очікує поступове перенесення на ціни девальвації курсу гривні до євро, яка вже відбулася, впродовж наступних двох-трьох кварталів.

Національний банк України переглянув свій прогноз щодо динаміки цін на пальне, вказавши на пришвидшення зростання у найближчі роки. За новими оцінками, у 2025 році зростання цін буде вищим, ніж передбачалося раніше, а в 2026-2027 роках темпи зростання ще більше прискоряться. Про це йдеться в липневому Інфляційному звіті НБУ. Національний банк підвищив річний прогноз зростання цін на пальне до 4,0% на кінець 2025 року. У попередньому (квітневому) звіті очікуване зростання оцінювалося на рівні лише 1,2%. У другому кварталі 2025 року зростання цін на пальне суттєво сповільнилося. У березні річна інфляція в цьому сегменті становила 9,9%, тоді як у травні вона знизилась до 1,2%. Це було зумовлено зниженням світових цін на нафту; профіцитом дизельного пального та автогазу на внутрішньому ринку; ціновою конкуренцією між автозаправними мережами, особливо в сегменті бензину. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ пояснив, чому зросли ціни на пальне і чого чекати до кінця року Ці фактори тимчасово стримували зростання роздрібних цін на пальне в Україні. Однак у червні тренд змінився. Річний темп зростання цін на пальне підвищився до 3,1%. Серед ключових причин нестабільність світових нафтових котирувань і ослаблення гривні щодо євро. Ці фактори знову посилили інфляційний тиск на внутрішньому ринку пального, знівелювавши попереднє уповільнення цін. У першому півріччі 2025 року продаж пального (бензин, дизель, автогаз) на заправних станціях становив 3,62 млрд літрів. Це на майже 7% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас сумарна вартість реалізованого пального майже не змінилася і становить 182,9 млрд грн.

Вартість харчових продуктів в Україні стрімко наближається до рівня країн Євросоюзу. Більше того, деякі позиції вже коштують дорожче, ніж у сусідніх державах. Зокрема, вершкове масло в Україні вже на 2025% дорожче, ніж у Польщі. Про це свідчать дані з липневого "Інфляційного звіту" Національного банку України. За інформацією НБУ, з 2020 року продовольча інфляція в Україні перевищила 35%, тоді як загальна - близько 25%. Основні причини зростання - це глобальні кризи (пандемія, війна, енергетична нестабільність, порушення логістики), а також локальні фактори: кліматичні умови, вартість виробництва, дефіцити у певних секторах агросектору. У структурі споживчих витрат українців продукти харчування займають значну частку - майже 40%, тому будь-яке зростання цін болісно відображається на бюджетах домогосподарств. Від 2016 року ціни на продукти в Україні (у перерахунку на євро) зросли на 79%, тоді як у країнах ЄС - на 46%. При цьому подорожчання відбувалося нерівномірно. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ попередив про майбутнє зростання тарифів: що зміниться Так, хліб, крупи, овочі та фрукти в Україні залишаються дешевшими завдяки нижчим витратам на працю, сировину та логістику. Соняшникова олія теж значно доступніша - приблизно на 20-25% дешевша, ніж у Польщі, завдяки потужному внутрішньому виробництву. Натомість вершкове масло в Україні вже дорожче за європейське, зокрема польське, що пояснюється вищою собівартістю виробництва та меншою державною підтримкою у порівнянні з ЄС. Аналогічна ситуація спостерігається і в сегменті свинини та молочної продукції, які подорожчали через слабкість українського тваринництва та відсутність ефективних субсидій. У той же час м'ясо птиці та яйця в Україні залишаються дешевшими. Це результат масштабного промислового виробництва, вертикальної інтеграції та високої ефективності великих агрохолдингів. Після тимчасового зниження цін у євровому еквіваленті через ослаблення гривні у 20232024 роках, з початку 2025 року вартість харчів знову почала зростати, і розрив із європейськими цінами продовжує скорочуватися. Одним із головних стримуючих чинників є купівельна спроможність населення: коли ціни підходять до "психологічної межі", споживачі переходять на дешевші альтернативи або знижують обсяги споживання. З іншого боку, слабкий розвиток окремих галузей, особливо тваринництва, штовхає ціни вгору. Також має значення податкове навантаження: в Україні ПДВ на продукти становить 20%, тоді як у Польщі - лише 5%, а деякі продукти взагалі звільнені від оподаткування. Зміцнення торговельних зв'язків з Євросоюзом, зокрема в межах угоди про ЗВТ, призвело до активізації імпорту продовольства. Це частково пояснює зростання внутрішніх цін - вони "підтягуються" до європейських. За даними НБУ, у першій половині 2025 року імпорт деяких товарів зріс у рази: свинини - у 4,4 раза, молока - у 1,6, круп - на 48%, овочів - удвічі, а яблук - аж у 8 разів. Це пов'язано з як високими внутрішніми цінами, так і з недостатньою пропозицією на ринку. Згідно з прогнозами НБУ, до кінця поточного року тарифи на електроенергію, газ, опалення та гаряче водопостачання не переглядатимуться. Однак з огляду на виклики в енергетичному секторі, у 2026 році може розпочатися поступове приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Регулятор наголошує, що точні строки та масштаби змін поки залишаються невизначеними. Різке підвищення тарифів для ліквідації накопичених дисбалансів може створити додатковий інфляційний тиск і потребуватиме збільшення обсягів державної підтримки для населення.

Національний банк України знизив офіційний курс долара до гривні на 2 копійки. Станом на 31 липня, згідно з офіційними даними, вартість одного долара США встановлена

The "Come Back Alive" Foundation is close to the Ukrainian military. The front line of the Russian-Ukrainian war is not only the front. It is where the war for Ukraine is going on. In hospitals, in warehouses, landfills, in mass media, in offices. We supply and repair equipment, train soldiers and officers, help transform the Armed Forces, provide first-hand accounts of war and stem the flow of propaganda and disinformation. Provides the Ukrainian army with the most important tactical advantage.

На початку серпня євро змінюватиметься більш помітно, аніж долар. Крім того не є виключенням, що курс валюти може дивувати відповідно до чинників, які впливатимуть на формування ціни. За всіма прогнозами, максимально допустима ціна євро сягатиме 49,50 – 49,70 гривні. Повний текст новини

Скасування торгових пільг з боку Євросоюзу коштуватиме Україні приблизно $700 млн у 2025 році. Про це повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук. "У квітні ми розглядали це як один із ризиків. Але оскільки тривалого рішення досі не знайдено, певних втрат уникнути не вдасться. Ми оцінюємо їх у межах $700 млн у цьому році", - заявив представник НБУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: НБУ залишив облікову ставку без змін: що далі з гривнею та цінами Він розповів, що попри втрату пільг, значна частина українського експорту залишиться на європейському ринку. Частину поставок, за словами Нацбанку, можуть переорієнтувати на інші країни. Втрати від скасування преференцій стали одним з факторів, що вплинув на коригування макроекономічного прогнозу. Так, очікуване зростання ВВП на 2025 рік знижено до 2,1%. Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз інфляції до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027-му. Це відбувається через вищий ціновий тиск, наслідки війни, гірші врожаї та послаблення гривні до євро. НБУ зазначає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.

Підвищення цін на пальне в Україні, яке спостерігалося останнім часом, було спричинене двома тимчасовими факторами, які вже втратили актуальність. У другій половині року суттєвих коливань вартості бензину й дизелю не прогнозується. Про це заявив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук під час брифінгу. За його словами, перша причина зростання цін - це короткострокове підвищення вартості нафти на світових ринках, яке було викликане ескалацією конфлікту на Близькому Сході. Однак ситуація стабілізувалася досить швидко, і вплив цього чинника вичерпався. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на пальне стрімко зростають: що зміниться через нові акцизи Другий фактор - зміна валютного курсу: зміцнення євро щодо гривні. Оскільки акцизи на пальне в Україні прив'язані саме до євро, зростання його курсу напряму вплинуло на вартість пального для кінцевого споживача. "До кінця року ми не очікуємо помітних цінових коливань. Загальне зростання вартості пального за підсумками 2025 року, за нашими оцінками, буде меншим за 10%", - повідомив Ніколайчук. Він також додав, що в середньостроковому прогнозі НБУ закладено стабільний (боковий) тренд цін на нафту, тому суттєвого впливу цього сегмента на інфляцію не очікується. У першому півріччі 2025 року продаж пального (бензин, дизель, автогаз) на заправних станціях становив 3,62 млрд літрів. Це на майже 7% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас сумарна вартість реалізованого пального майже не змінилася і становить 182,9 млрд грн.

Під час війни не повинні існувати приватні енергетичні компанії, каже Юрій ГАВРИЛЕЧКО, економічний експерт, кандидат наук з державного управління Опишіть, будь ласка, стан української економіки на четвертому році повномасштабної війни. &еnsр;Якщо враховувати, що з 2014-го влада ігнорує війну з точки зору організації економічних процесів, то наша економіка перебуває в тому стані, в якому і має бути. Уряд і Мінекономіки продовжують ігнорувати чинне законодавство, зокрема Закон про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, ухвалений ще 1993 року, що є одним із найякісніших. Переведення економіки на воєнні рейки це найперше визнання факту, що ми перебуваємо в особливому періоді. Він офіційно настав з ухваленням указу президента про воєнний стан ще на початку 2022-го. Після цього Мінекономіки мало провести оперативний аудит, скласти перелік наявних ресурсів, визначитися з напрямами державного фінансування, які видатки є обов'язковими. Також треба було перевести діяльність усіх органів влади на штатний розпис воєнного часу. Це передбачає структурну зміну державного управління, щоб воно відповідало стану війни. Нічого такого не зробили. Неможливо підходити до економіки воєнного стану з лекалами мирного часу. Будь-які речі, що їх роблять нині, апріорі шкідливі не тому, що погані, а тому, що не відповідають викликам часу. Потрібні гроші треба підвищувати податки? Ні, під час війни податки можна взагалі скасувати. Можна й варто націоналізувати галузі, від яких залежить обороноздатність країни, насамперед це енергетика й логістика. Під час війни не повинні існувати приватні енергетичні компанії. Неможливо здійснювати оперативне і стратегічне керівництво галуззю, коли є безліч агентів із власними інтересами. Бізнес диктує свої закони, війна свої. Підприємства ВПК можуть бути приватні, але там обов'язково має бути не лише державне замовлення, а й державний нагляд і контроль якості. А енергетику треба оперативно контролювати під час прильотів. Це неможливо зробити, коли центрів ухвалення рішень багато, він має бути один. Та сама ситуація з виробництвом і розподілом продовольства мовляв, бізнес сам себе порішає. А ціни на продукти карколомно зростають, і на полицях магазинів усе більше імпортних харчів. Єгипетська картоп­ля втричі дешевша за українську нонсенс. Польські молочні продукти та балтійський буряк також коштують менше. Це означає, що держава витрачає надцінний валютний ресурс на закупівлю продуктів, яких у нас має бути з надлишком. У містах знищують малі архітектурні форми під гаслами боротьби з контрабандою і контрафактом. Як наслідок малий та середній бізнес ліквідовують руками держави. Дрібні й середні виробники не цікаві мережам, ви не побачите їхньої продукції на полицях магазинів. Тому з кожним ліквідованим МАФом знищують п'ять-шість робочих місць у системі виробництва продуктів. Бізнес диктує свої закони, війна свої Коли в бізнесу немає можливості працювати в Україні, він починає працювати за кордоном. Торік Польща витратила на наших біженців майже 3 мільярди злотих державної допомоги, тоді як українці принесли до польського бюджету 15 мільярдів податків. Це є наслідком регуляторної діяльності уряду та парламенту. Ще важливий момент Нацбанк України робить усе, щоб заморозити розвиток української економіки. Бо можливість отримати до 23 відсотків річних депозитних сертифікатів Нацбанку робить для банків ­безглуздим процес кредитування бізнесу. Якщо гроші не ідуть у бізнес, а лежать у НБУ, це додатковий фактор інфляції. Нацбанк не може мати самостійних доходів, бо не надає банківських послуг, не кредитує бізнес він кредитує уряд, що сприяє зростанню інфляції. Маємо найбільші за всю історію України обсяги золотовалютних резервів і найнижчий курс гривні. І ці гроші не працюють на перемогу золотовалютний резерв, непотрібний всередині України, не витрачають на закупівлю зброї. Більшість проблем у нашій економіці створили парламент, уряд та Нацбанк, і вони лише зростають і загострюються. Чому не вдається перевести економіку на воєнні рейки? Хто відповідальний за це? &еnsр;Є якісний закон про мобілізаційну підготовку, що передбачає переведення економіки на воєнні рейки з початком особливого стану. За попереднього президента воєнний стан запроваджували на місяць. Нині він діє вже понад три роки. Що заважає ухвалити такий закон, я не знаю. Але наслідки того, що його не ухвалили, ми бачимо тепер. Переведення економіки на воєнні рейки не пов'язане з ухваленням цього закону. Механізм запровадження воєнного стану спокійно дає уряду змогу її перевести. Чому не переводять, питання до прем'єр-міністра та міністра економіки. Але якщо уряд чогось не робить отже, він не може це зробити, не вміє. Тому треба змінювати його на інший уряд, спроможний це здійснити. У березні 2022-го ухвалили зміни до Кримінального кодексу, що звільнили чиновників від кримінальної відповідальності за будь-які дії чи бездіяльність, якщо вони навіть завдали шкоди. Не можна вимагати від цього уряду працювати краще. Потрібен інший уряд. А який має бути цей інший уряд? &еnsр;Потрібно з'ясувати, що саме заважало працювати краще чинному уряду і які якості мають бути в іншого уряду, щоб не повторювати помилок. Спершу провести аналіз діяльності, потім за його результатами зробити висновки. Реальна інфляція за чотири роки сягнула 70 відсот­ків, що призвело до нерегульованого зростання цін. Як із цим боротися? &еnsр;Природа інфляції проста це перевищення державних видатків над державними доходами. У нас багато років поспіль відбувається виробнича інфляція через зростання рівня оподаткування і вартості енергоносіїв збільшується собівартість виробництва. Водночас у нас постійно дефіцитний бюджет. Нині це переважно через повномасштабне вторгнення, але основна причина під час війни жоден бюджет структурно не змінився. Бюджети з 2014-го до 2025-го однакові за структурою, з усіма видатками мирного часу. На потреби Міноборони виділяють значно більше коштів, але це кількісні зміни, а не структурні. Ми продовжуємо фінансувати непотрібні інституції, наприклад органи місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій. Луганщину майже повністю окуповано, відповідно, всі обласні державні органи потрібно розформувати, а їхній штат перевести до державного кадрового резерву. Але ці органи існують і фінансують їх із бюджету. Торік Київ виділив 700 мільйонів гривень на озеленення. Усе це інфляційні кошти, які можна було б витратити на зброю і боєприпаси. Якщо уряд чогось не робить отже, не вміє Під час війни з інфляцією можна боротися через замороження цін, запровадження державної системи розподілу товарів, націоналізацію ключових галузей економіки і планового виробництва необхідних речей. Не вистачає не тоді, коли розподіляють, а тоді, коли щось зникає як у Запорізькій області зникло пів мільйона тонн гуманітарної допомоги, якої досі не знайдено. Залізничний вагон це 50 тонн. 10 тисяч вагонів кудись поділися. Є різні механізми розподілу. Є галузі, куди краще взагалі не лізти і вони працюватимуть. Доки держава не лізла у волонтерство воно працювало. Щойно почала його регулювати з'явилося безліч фактів корупції. Єдине, що мала робити держава, розслідувати випадки шахрайства й карати шахраїв. Світовий банк провів моніторинг умов життя в Україні. Доходи найменш забезпечених знизилися, найбільш забезпечених зросли. Чи не загрожує це соціальними заворушеннями? Чи є в держави ресурси для боротьби з бідністю? &еnsр;Так зазвичай буває, коли під час війни продовжують діяти ринкові механізми. Економіка воєнного часу не має нічого спільного з ринковою. Щодо соціальних заворушень не певен швидше люди продовжать голосувати ногами, тобто виїздитимуть з України. Рівень їхньої кваліфікації дає змогу працювати за фахом. Єдина умова знання мови. За три роки ті, хто хотів працювати, мову вивчили. В Європі криза структурного безробіття почалася набагато раніше, ніж в Україні. Структурне безробіття це коли людей вистачає, а належного рівня кваліфікації ні. Українці частково розв'язали проблему браку кваліфікованих кадрів. Для боротьби з відтоком людей треба вирішити ті проблеми, які створила чинна регуляторна політика, а потім говорити про ресурси. Щоб людина могла реалізуватися в Україні, потрібно створювати умови. У нас зазвичай нарікають на державні центри зайнятості. Нині є можливість перенавчання бюджетним коштом у навчальних закладах. Багато підприємців замовляє в центрів зайнятості таку послугу навчання майбутніх працівників під їхні робочі місця. Система є, але вона потребує адекватного державного маркетингу. А з цим погано найкращі ініціативи так і лишаються ініціативами, бо на їх просування теж потрібні кошти й фахівці, які спілкувалися б і з бізнесом, і з освітянами, і з безробітними. Щоб мотивувати людей повертатися, треба заздалегідь їм пояснити, що саме держава зробить для них. У Польщі ціни на товари майже такі самі, як в Україні, а зарплата вп'ятеро вища. В Україні є потенціал збільшення зарплати в ті самі п'ять разів. Для цього держава має перебудувати регуляторну й фіскальну систему в такий спосіб, щоб бізнесу було цікаво сплачувати заробітну плату, а не витрачати гроші на підкуп чиновників і захист від податкових перевірок. Для цього слід змінити регуляторну політику, побудувати адекватну фіскальну політику й заморозити це на найближчі 20 років. Тоді люди повернуться, бо якщо можна добре заробляти вдома, то навіщо їхати на чужину? Президент Володимир Зеленський доручив підготувати рішення щодо тривалого мораторію на перевірки бізнесу, щоб убезпечити його від тиску. Чи буде це втілене і які наслідки матиме? &еnsр;У президента є оперативний і ефективний механізм втілення в життя рішень РНБО через свої укази. Що заважає написати такий указ? Це можна вирішити за один день. Скільки втрачає держава, щоб перекрити негаразди від існування системи перевірок? Якщо ця система дає підвищення надходжень до бюджету на 50 відсот­ків жодних проблем. Якщо на пів відсотка її треба ліквідувати. В економіці все обраховується грошима. У нас уже був мораторій на перевірки бізнесу достатньо ефективний, але його швидко згорнули, бо чиновникам кортить заробити на бізнесі. Під час війни перевірки бізнесу мають бути лише на підприємствах ВПК, і тільки на тих, що виробляють продукцію, через експлуатацію якої на фронті виникли проблеми. Про інші перевірки можна забути. Десять тисяч вагонів кудись поділися Має бути чітка відповідь на запитання: те, що робить виконавча влада разом із законодавчою і судовою, підвищує спроможність країни до опору чи ні? Якщо підвищує, то є сенс робити це, якщо ні сенсу нема і фінансування треба припинити. Чи реально сподіватися на фінансову допомогу від США у світлі поведінки Дональда Трампа? &еnsр;Ми не знаємо нічого про поведінку Трампа і про мотивацію його діяльності. Жодних контактів у Держ­депу й нашого посольства немає. Нова адміністрація не сприймає ані посла, ані посольство. Допомога це коли тобі щось дарують. Чому США мають нам щось дарувати? Допомога в державних відносинах це результат тієї чи тієї політики. Очевидно, що адміністрація Трампа продовжить курс на ізоляцію США від розв'язання світових проблем, окрім тих, що є ­стратегічними для Вашингтона, як-от вступ в ірансько-ізраїльську війну. Ізраїль і США зв'язані союзницькими відносинами. У нас союзницького договору зі Штатами немає, то про яку допомогу йдеться? Уряд вкотре змінює бюджет посеред року. Як і 2024-го, він знову поклався на оптимістичні сценарії, які не справдилися через позицію США. Про що це свідчить? &еnsр;Перегляд бюджету нормальна практика, враховуючи рівень інфляції. А оптимістичні сценарії не справдилися через ідіотизм вітчизняного Мінфіну. У ньому немає фахівців з обрахунків. Якщо ти постійно помиляєшся, то ти фахівець із помилок. За європейськими стандартами, фахівець це той, хто присвятив певній роботі 5 тисяч годин поспіль. Якщо в уряду впродовж десятиліть планові прогнозні показники не збігаються з реальністю отже, в уряді є лише фахівці з помилок. Якщо Міністерство фінансів розраховує лише на американську допомогу це означає, що воно не вміє працювати. Це все одно, якби ви сьогодні почали розраховувати на те, що завтра виграєте мільйон у лотерею. Якщо цього не станеться, ви ж не обвинувачуватимете організаторів лотереї? Неможливо обраховувати бюджет, сподіваючись, що нам виділять гроші в подарунок. Бюджет не слід обраховувати, покладаючись на сподівання, це маячня. Якщо є домовленість про кредит або грант, її можна внести в розрахунок бюджету. В Мінфіні сподіваються, що в МЗС домовляться. Нічого не дивує в цій схемі? Не має одне міністерство сподіватися на те, що інше міністерство щось зробить. Є таке поняття крива Лаффера, що відображає залежність бюджетних доходів від податкових ставок. Якщо податки вищі від певного рівня, доходи бюджету починають падати, тому що бізнес або перестає працювати, або йде в тінь. В Україні підприємства, що є основними платниками податків, піти в тінь не можуть вони просто припиняють роботу. 26 червня Трамп підписав торговельну угоду з Китаєм і заявив про намір підписати аналогічну угоду з Індією. Водночас він розгортає торговельну війну з Канадою. Що означає така переорієнтація США із Заходу на Схід? Як вона вплине на світову економіку? &еnsр;Трамп другий президентський термін поспіль виконує те, що пообіцяв 2016-го, намагається повернути до США виробництво й нормальний освітній процес. Для цього він розпочав реформи в середній школі, його адміністрація веде війну з університетами. Ми це спри­ймаємо як наступ на вищу освіту, але більшість американського суспільства сприймає це позитивно, бо не розуміє, чому держава витрачає мільярди доларів на кредитування навчання за спеціальностями, роботи за якими немає в сучасному світі. Щоб повернути виробництво у США, потрібно не лише створити там привабливі умови, а й відновити систему підготовки кваліфікованих кадрів. Китайці й індійці як конкуренти не потрібні Трампу, тому торговельні війни, а також уся його діяльність, спрямовані на те, щоб прибрати зі світового ринку Всесвітню організацію торгівлі як регулювальний орган. І це йому вдалося, коли 2018 року США фактично заблокували арбітражну діяльність ВТО. Якщо постійно помиляєшся, то ти фахівець із помилок Китай вийшов на перше місце з виробництва у світі. Він конкурує за виробництво не зі Штатами, а з Індією. У КНР досить висока заробітна плата й об'ємний внут­рішній ринок, але індійці перебирають виробництво все більшої кількості товарів. В Індії доволі високий рівень освіти й нижча зарплата. На цих економічних суперечностях між Делі й Пекіном намагається грати Трамп, щоб повернути виробництво у США. Можливо, він домовився з Китаєм про поділ європейського ринку. Суттєво зростає євро, що в перспективі може вбити європейську економіку її товари стають неконкурентними на світовому ринку, в Європу зайде більше товарів із Китаю та США. Це може вдарити і по Штатах, бо збіднілі європейці будуть неспроможні купувати ці товари. Чи ослабить ірансько-ізраїльська війна економіку та військову міць Росії? &еnsр;Якщо ця війна триватиме й надалі, то так. Якщо нинішня пауза у воєнних діях зафіксується на тривалий час, то ні. Усі учасники війни Ізраїль, Іран і США оголосили про свою перемогу. Активні фази арабсько-­ізраїльських війн зазвичай довго не тривали. Якщо й тут активна фаза буде нетривала й почнеться підготовка до наступної війни, Іран витрачатиме більше ресурсів на роботу свого ВПК. І нам буде дещо легше через те, що зменшиться кількість шахедів, які прилітають до нас. Однак війна на виснаження створить більше проблем у російській економіці, ніж ірансько-ізраїльська війна. Як розвиватиметься економіка найближчі пів року? З якими показниками прийдемо до 2026-го? &еnsр;Падіння української економіки триватиме. Не бачу жодних шансів, що ситуація зміниться. Світова економіка перебуватиме у стагнації, бо ніхто не розуміє, куди рухатися далі в найближчі роки. Усі намагатимуться робити запаси на майбутнє, золото дорожчатиме, енергоносії дешевшатимуть. Усі країни збільшуватимуть оборонні замовлення. Чи пожвавить це економіку важко сказати. Але Європа слідом за США почне думати про власну систему освіти для підготовки кваліфікованих інженерів, що вироблятимуть зброю. Також дорожчатиме продовольство, як це завжди відбувається в нестабільні історичні періоди.

Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз інфляції до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027-му. Це відбувається через вищий ціновий тиск, наслідки війни, гірші врожаї та послаблення гривні до євро. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу на Yоutubе. НБУ зазначає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції. "Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження", - повідомив регулятор у четвер. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня тане: банкіри прогнозують подальше знецінення на 10% За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення. У Нацбанку пояснили, що інфляція знижуватиметься завдяки діям регулятора у сфері монетарної політики, поступовому зростанню врожаїв, помірному тиску з боку світових цін, покращенню ситуації на ринку праці, стабільності валютного ринку та належному рівню зовнішньої фінансової підтримки. "Інфляція очікувано досягла піку у травні та повернулася до зниження у червні (14,3% р/р). Водночас вона була вищою, ніж прогнозувалося, передусім через вплив несприятливих погодних умов на пропозицію продуктів харчування", - коментує регулятор. Водночас базова інфляція сповільнилася швидше, ніж очікувалося, знизившись до 12,1%. Втім, фундаментальний ціновий тиск залишався відчутним через різке подорожчання продовольства та високі витрати бізнесу на сировину й заробітну плату. "Ситуація на валютному ринку була стійкою, зокрема, завдяки попереднім заходам НБУ з посилення процентної політики. Коливання гривні до долара США були помірними, а послаблення до євро досі мало незначний проінфляційний ефект", - вважає НБУ. Регулятор також зауважив, що інфляційні очікування різних груп економічних агентів були неоднорідними: домогосподарства дещо погіршили свої прогнози, що підтверджувалося також зростанням інтересу до теми інфляції в інтернет-запитах. Водночас короткострокові очікування фінансових аналітиків покращилися, а середньострокові залишалися стабільними, що свідчить про їхню впевненість у тимчасовому характері нинішнього інфляційного сплеску. Загалом очікування всіх респондентів були контрольованими та нижчими за фактичний рівень інфляції. НБУ у липні залишив облікову ставку без змін. Назвали, що далі з гривнею та цінами.

До попереднього місяця інфляція зросла на 0,8%, а в річному вимірі склала 14,3% (проти 1,3% та 15,9% відповідно у травні). Середньомісячні темпи інфляції у нас уже рік тримаються на рівні +1,0%. Червневе зниження темпів приросту інфляції було недостатнім, щоб вийти на прогнозні показники НБУ для першого півріччя 2025 року. Квітневий прогноз НБУ передбачав інфляцію 13,8%, а прогноз річної давнини - 9,8%. Таким чином похибка інфляційних прогнозів НБУ на 2-місячному горизонті складає 4%, а на річному горизонті – 32%.Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить понад 30 відс. пунктів, що говорить про домінування немонетарних (ситуативних) факторів інфляції в її динаміці. Уже рік ціни на комунальні послуги (електроенергію, газ, опалення, воду) залишаються фіксованими. Значною мірю було знижено вплив девальваційно-інфляційної спіралі на інфляцію (річна девальвація гривні до долара США склала лише +3%).Однак інфляційну естафету перехопили продовольчі товари: зростання цін понад 20% зафіксовано на яйця (+59%), хліб (+22%), овочі (+24%), фрукти (+52%), вершкове масло (+28%), олію соняшникову (+34%), молоко (+21%), м'ясо (+23%). Натомість майже відсутній приріст цін на послуги відпочинку (+1%), комунальні послуги (+2%), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+2%), залізничний пасажирський транспорт (+1%), автомобільне паливо (+3%). Впали ціни на одяг та взуття (-5%).Ключова риса української інфляції – переважно витратний характер приросту  цін. Численні неринкові чинники (воєнні руйнування, погодні чинники, підвищення тарифів) зумовили зростання гуртових цін промислових виробників за рік на 29%, що формує вагомий тиск на ціни споживчого ринку. Витратні фактори інфляції не реагують на зміну ключової ставки. Перенесення росту проміжних витрат виробників на ціни реалізації відбувається незалежно від зміни вартості кредитних ресурсів.Водночас споживчий попит на душу населення залишається нижчим довоєнного рівня (лише 91%). Споживчий попит поступово відновлюється, однак внаслідок дії воєнних факторів він залишається асиметричним і  представлений переважно товарами першої потреби. Читайте також: Інфляція і власність: які перспективи очікуватиВплив монетарної політики на інфляцію. НБУ вже третій рік поспіль зберігає ультражорсткі параметри  монетарної політики. З 7 березня ключову ставку підвищено до 15,5% річних, а з 4 квітня ставку за 3-місячними депсертифікатами збільшено до 19,0% річних.Однак ключова процентна ставка НБУ не здатна помітно вплинути на інфляцію із-за домінування витратних чинників інфляції та слабкості трансмісійних каналів монетарної політики (кредитного, валютного, фондового, депозитного). Банки за воєнні роки так і не змогли залучити вагомих обсягів гривневих депозитів у банківську систему. Зараз строкові гривневі депозити населення становлять лише 6% від споживчих витрат. За 5 місяців  2025 р. гривневі строкові депозити  населення зросли лише на 23 млрд. грн, при тому що на придбання іноземної валюти населення витратило 135 млрд грн за цей же період. Вплив валютної політики на інфляцію. З жовтня 2023 р. НБУ реалізує політику керованого гнучкого валютного курсу. З того часу гривня девальвувала на 14% відносно долара США і на 24% відносно євро. Це спричинило виникнення девальваційно-інфляційної спіралі. Тобто політика валютної лібералізації виступила додатковим проінфляційним чинником в Україні. Наразі облікова ставка не впливає на валютний канал монетарної трансмісії, оскільки девальвація гривні відбувається внаслідок директивних рішень НБУ щодо валютних інтервенцій, а не внаслідок ринкових коливань обмінного курсу. Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП) і має проінфляційний вплив. Водночас стримувальним фактором фіскальної інфляції є переважно оборонний характер фіскального дефіциту та пригнічення споживчого попиту  факторами воєнної невизначеності. Облікова ставка не впливає на фіскальний канал інфляційної динаміки, оскільки розмір фіскального дефіциту диктується воєнними потребами, а не міркуваннями вартості внутрішніх запозичень. До того ж понад 90% фіскального дефіциту покривається із зовнішніх джерел, на доступність яких не впливає облікова ставка НБУ. Фактор воєнної інфляції. Облікова ставка НБУ не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі. Під впливом війни змінюються пріоритети у споживчих настроях населення та компоненти витрат виробників. Споживання критичних для життя товарів відбувається незалежно від розміру процентних ставок. У складі ціни товарів з’являються складові додаткових витрат на безпеку, логістику чи енергозабезпечення. Читайте також: Про заощадження та можливості розвиткуПро витрати на монетарну політику. Більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарної політики НБУ, яка обходиться дуже дорого для платників податків. Витрати НБУ на монетарну політику за 2022-2025 рр. склали близько 250 млрд грн, в т.ч. у 2024 р. - 76 млрд грн, за 6 міс. 2025 р. - 40 млрд грн.Інфляційні прогнози. За підсумками 2025 р. НБУ очікує зниження інфляції до 8,7%, що вбачається малоймовірним, з огляду на ефекти перенесення цін виробників, погодні катаклізми та значний фіскальний тиск. Більш релевантним виглядає прогноз Мінекономіки, яке очікує інфляцію розміром 9,5% за підсумками року.Похибка інфляційних прогнозів НБУ складає 30-50% на річному горизонті. Це говорить як про нерезультативність антиінфляційних інструментів монетарної політики, так і про неадекватність застосовуваних НБУ моделей інфляції, які орієнтовані на попит (згідно з класичними стандартами планування монетарної політики), і не містять факторів росту витрат.  Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники – високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, відновлення відкладеного попиту у разі припинення воєнних дій, девальвація гривні до євро. Дезінфляційні чинники – суттєве гальмування економічного росту (реальний ВВП за 5 міс. 2025 р. зріс лише на +1,0% проти попереднього року), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, відносна курсова стабільність (яка забезпечується валютними інтервенціями НБУ), стримування попиту внаслідок продовження воєнних дій. В найближчі місяці очікується деяка стабілізація рівня річної інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.Інструменти подолання інфляції. З огляду на переважно структурний характер української інфляції її подолання повинне фокусуватися на застосування монетарних інструментів розширення пропозиції, а не звуження попиту. Потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку розвитку кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва, що знижуватиме ризики структурної інфляції й водночас сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.  

Електромобілі залишаються вигіднішими за авто з двигуном внутрішнього згоряння. Навіть якщо їх заряджати виключно на публічних зарядних станціях. Про це повідомляють аналітики Інституту досліджень авторинку. Згідно з підрахунками, за середнього споживання електроенергії на рівні 20 кВт&mіddоt;год на 100 км пробігу, поїздка на таку відстань коштуватиме в середньому 360 грн при зарядці на комерційних станціях. Для порівняння, поїздка на легковику з газобалонним обладнанням (при витраті 12 л/100 км пропан-бутану) обійдеться у 410 грн, а на бензиновому авто (10 л/100 км) - понад 600 грн. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зростає попит українців на електромобілі: в червні була придбана рекордна кількість нових авто Найвідчутніша економія - при домашній зарядці. За поточними тарифами: - При звичайному (однозонному) тарифі вартість 100 км пробігу становитиме до 90 грн (за ціною 4,32 грн/кВт&mіddоt;год). - При нічному тарифі (2,16 грн/кВт&mіddоt;год) - всього 45 грн за 100 км. Також фахівці проаналізували вартість електроенергії на мережевих зарядних станціях: Через АС порт (повільна зарядка) - 14,82 грн/кВт&mіddоt;год. Через DС порт (швидка зарядка) - 17,65 грн/кВт&mіddоt;год. Ціни на зарядку в основних операторів залишаються стабільними порівняно з попереднім місяцем. Натомість аналітики прогнозують подорожчання бензину та дизеля до кінця липня на одну-дві гривні, що зумовлено зростанням цін на нафту та підвищенням курсу євро. У червні 2025 року в Україні суттєво зріс попит на нові електромобілі. Зокрема, минулого місяця громадяни придбали майже 1400 авто. Український автопарк від початку 2025 року поповнили 5598 нових легкових електромобілів, пише Інститут досліджень авторинку. На ринку нових електромобілів домінували легкові моделі від китайських і європейських брендів. Лідером залишається ВYD (Вuіld Yоur Drеаms), слідом ідуть Vоlkswаgеn, Ноndа та Zееkr. Серед преміальних брендів також вирізняються Аudі та ВМW, тоді як Vоlvо, Міnі й МG демонструють стримане, але стабільне зростання інтересу.

У червні 2025 року споживча інфляція в Україні знизилася до 14,3% у річному вимірі, порівняно з 15,9% у травні. Такий розвиток подій був очікуваним - з урахуванням високої бази порівняння за минулий рік, особливо щодо адміністративно регульованих тарифів, зокрема на електроенергію, повідомив Національний банк. За оцінкою НБУ, головними факторами сповільнення стали: - Адміністративні ціни зростали повільніше - +10,9% у річному вимірі, адже минулого року в червні відбулося одноразове підвищення тарифів. - Базова інфляція (тобто очищена від сезонних та цінових коливань) знизилася до 12,1%, завдяки попереднім заходам монетарної політики та стабільному енергозабезпеченню. - Інфляція на ринку послуг сповільнилася до 14,4%, що сигналізує про зниження тиску з боку ринку праці. "Інфляція досягла піку в травні й, як очікувалося, почала знижуватись у червні. Але фактичний рівень дещо перевищив прогноз через несприятливу погоду", - пояснили в НБУ. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Інфляція в Україні сповільнилася: у червні ціни зросли на 0,8% Що подорожчало найбільше? - Сирі продукти харчування подорожчали на 28,7%.Ціни на м'ясо, кісточкові фрукти, яблука та ягоди зросли через весняні заморозки, зменшення поголів'я худоби та подорожчання кормів. - Оброблені продукти також подорожчали швидше - +18,2%. Особливо м'ясна продукція та кава (через світові ринкові тенденції). - Водночас овочі подорожчували повільніше завдяки новому врожаю та зростанню імпорту. У червні ціни на паливо зросли на 3,1%, переважно через нестабільність світових цін на нафту ы послаблення гривні до євро. Водночас на ринку скрапленого газу спостерігалося послаблення тиску завдяки надлишку поставок. Ціни на непродовольчі товари сповільнилася до 3,6%. Зокрема, ціни на одяг і взуття залишаються нижчими, ніж торік. Дорожчання товарів тривалого вжитку також незначне. У НБУ очікують, що у другій половині 2025 року інфляція продовжить знижуватися. Хоча ризики залишаються - передусім через погодні умови та волатильність зовнішніх ринків. Інфляція в Україні повертається до спадної динаміки, хоча певні продукти й послуги дорожчають швидше через фактори, які складно контролювати - погода, імпорт, глобальні ціни. Водночас фундаментальний тиск на ціни зменшується, що створює передумови для стабілізації в другому півріччі. У травні споживча інфляція в Україні зросла до найвищого рівня з початку року - 15,9% у річному вимірі, що перевищило прогноз Національного банку. Аналітики пояснюють стрибок цін суттєвим подорожчанням сирих продуктів харчування, зокрема продукції тваринництва - молока, м'яса та яєць, а також окремих овочів і фруктів. Ці категорії постраждали через зростання виробничих витрат, зменшення поголів'я та несприятливі погодні умови.

Долар подорожчав в банках, обмінниках і на чорному ринку. Натомість євро показує як спад, так і ріст ціни на ринку. Наприклад, в обмінниках курс продажу валюти впав на 10 копійок. Повний текст новини

Євро в обмінниках та на чорному ринку перевалив за понад 49 гривень як у разі купівлі, так і у разі продажу. Водночас долар в обмінниках показав деякий спад і опустився до 41 гривні при обміні. Повний текст новини

НБУ встановив курси валют на сьогодні, де долар подорожчав на 6 копійок, а курс євро – на 14 копійок, досягнувши 48,78 гривні, що знову побило рекорд ціни. Втім з липня євро встановлено на рівні, що сягає майже 49 гривень, що вперше в історії. Повний текст новини

НБУ встановило сьогодні курс офіційного євро на рівні 48,64 гривні, що є новою максимальною ціною валюти. З понеділка, 30 червня, ця позначка зросте знову. Натомість курс долара показує спад. Повний текст новини

Громадяни України почали активніше купувати дорогоцінний метал тоді, коли ціни на нього пішли вгору. У січні-травні 2025 року українці придбали у банках 7394 унцій золота - близько 229,95 кілограма. Загальна вартість придбаного дорогоцінного металу становить 22,47 млн доларів. Про це пише Європейська правда в четвер, 26 червня. За даними Національного банку, обсяги купівлі золота за перші п'ять місяців року перевищили обсяги продажу золота населенням на 1023 унції (або близько 31,8 кг). Загалом, від початку року банки викупили у клієнтів 6370 унцій золота (198,13 кг) на суму 19,36 млн доларів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Песимізм інвесторів щодо долара сягнув 20-річного максимуму Обсяги купівлі золота населенням у 2025 році скоротилися на 2320,9 унції (близько 72,18 кг). За перші п'ять місяців минулого року населення купило у банках 9715 унцій золота на суму 21,59 млн доларів. Обсяги продажу золота банкам становили 13,4 тис. унцій (41,67 кг) на загальну суму 29,59 млн доларів. Загалом у 2024 році українці купили у банках 21,55 тис. унцій золота на загальну суму 51,07 млн доларів. Обсяги продажу золота населенням становили 25,13 тис. унцій на загальну суму 58,8 млн доларів. Зазначається, що українці почали активніше купувати золото тоді, коли ціни на нього пішли вгору. Натомість у 2024 році, до різкого стрибка цін, обсяги продажу золота населенням перевищували обсяги його купівлі. Внаслідок зростання цін на золото у 2024-2025 році міжнародні резерви України збільшилися на понад 1 млрд доларів. Національний банк України на 8 коп. знизив курс долара до гривні. Водночас курс євро становить 48,63 грн за 1 євро.

НБУ встановив сьогодні курс офіційного євро на рівні 48,20 гривні, що є рекордним показником. Втім вже завтра, 24 червня, ціна опуститься суттєво. Натомість курс долара помірно, але також тяжіє до позначки у 42 гривні. Повний текст новини

Національний банк України знизив курс долара до гривні. Валюта вперше подешевшала після зростання протягом чотирьох днів поспіль, свідчать дані на сайті регулятора. Офіційний курс на 29 травня встановили на рівні 41,59 грн за 1 долар (-0,0855 грн). Офіційний курс євро становить 47,07 грн за 1 євро (-0,2343 грн). ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціни на черешню в Україні найвищі за останніх 10 років На міжбанку курс впав на 9 коп. до 41,56-41,60 грн/долар (купівля-продаж) порівняно із закриттям попереднього дня. На готівковому ринку курс долара не змінився - 41,80 грн. За євро в обмінниках пропонують 46,6 грн. Продають за 47,7 грн. У останній тиждень травня основні валютні коливання залишатимуться в раніше встановлених межах. Офіційні курси валют очікуються в діапазоні 41,6-41,8 грн за долар та 45,5-47 грн за євро. Про це розповів Тарас Лєсовий, директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності Глобус Банку.