Gazeta.ua

У фортеці Еребуні у Вірменії археологи виявили добре збережену фреску віком понад 2600 років, яку вже назвали безпрецедентною знахідкою для цієї археологічної пам'ятки.
Посольство Франції у Вірменії повідомило про відкриття та зазначило, що попереднє датування відносить фреску до другої половини сьомого століття до нашої ери або початку шостого століття до нашої ери. Цей період вважається одним із найбурхливіших в історії Урартського царства, повідомляє Аrkео Nеws.
Фахівці поки не оприлюднили детального тлумачення зображених фігур і декоративних мотивів. Водночас винятковий стан збереження фрески вже привернув увагу дослідників.
Стародавні настінні розписи належать до найвразливіших археологічних знахідок. Протягом століть пігменти можуть втрачати колір або відокремлюватися від штукатурки через вплив вологи, тиску ґрунту та зміну природних умов.
"Нещодавно знайдена панель може допомогти дослідити матеріали, кольори та техніки, які використовували урартські художники. Науковий аналіз також дозволить встановити, як готували поверхню для розпису та чи виготовляли пігменти з місцевих мінералів", - зазначають дослідники.
Фортецю Еребуні заснував у 782 році до нашої ери цар Аргішті І, один із наймогутніших правителів Урартського царства. Її звели на пагорбі Арін-Берд із видом на Араратську рівнину на території сучасного Єревана.
Клинописний напис, знайдений під час досліджень, підтверджує заснування Еребуні та є прямим свідченням існування цього давнього поселення. Археологи також виявили 23 кам'яні написи, які розповідають про будівництво та розвиток фортеці за правління кількох урартських царів.
Еребуні виконував не лише оборонну функцію. Усередині укріплень розташовувалися храми, адміністративні будівлі, склади та житлові приміщення. Центральне місце в релігійному комплексі займав храм, присвячений головному божеству Урарту Халді.
Раніше знайдені фрагменти настінного живопису свідчили, що будівлі фортеці були значно яскравішими, ніж це можна побачити за сучасними руїнами з каменю та глиняної цегли. Стіни важливих приміщень прикрашали релігійні сюжети, геометричні орнаменти та інші декоративні композиції, які підкреслювали статус фортеці як центру царської та культової влади.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Завод із Древнього Єгипту знайшли археологи
Попереднє датування нової знахідки відносить її до завершального етапу існування Урартського царства. Наприкінці сьомого та на початку шостого століть до нашої ери на Стародавньому Близькому Сході відбувалися масштабні політичні зміни. Ассирійська держава припинила існування, виникали нові регіональні держави, а правителі Урарту поступово зникали з письмових джерел.
"Ця фреска має цінність не лише як добре збережений зразок урартського мистецтва. Вона також допомагає дослідити маловивчений період історії. Подальші розкопки й лабораторні дослідження можуть встановити, де спочатку розташовувалася панель, що саме вона зображувала та чи належала вона до останнього етапу існування фортеці або вже до наступного культурного періоду", - зазначають археологи.

У Єгипті археологи знайшли велике похованняіз 250 саркофагів із муміями, а також схованку з бронзовими статуями.
Знахідка розташована в некрополі Саккара неподалік Каїра.
Мумії добре збереглися.