Держвідновлення оголосило найбільший тендер за весь час війни на будівництво ділянки дороги на ДніпропетровщиніСлужба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області оголосила найбільший за весь час повномасштабної війни тендер на будівництво дороги. Йдеться про будівництво ділянки завдовжки понад 13 кілометрів на трасі Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка від села Лобойківка до межі Дніпропетровської області, зазначив засновник проєкту “Наші гроші” Юрій Ніколов.
У документації вказано, що завершити будівництво цього шматка дороги планують до кінця грудня 2027 року. Ніколов прогнозує, що цей тендер орієнтований на компанію "Автомагістраль-Південь", яку заснував Олександр Бойко. Журналіст зазначив, що в 2020 році ця дорожньо-будівельна компанія уклала угоду на будівництво ділянки дороги на суму 10,62 млрд гривень.
Схеми
Платні дороги в Україні: чи доведеться платити звичайним водіям
"Щоб серед гігантів не було великого бажання ломитись на цей підряд, то встановлена вимога до атестованого асфальтобетонного заводу — не довше трьох годин транспортування асфальту від найвіддаленішої точки дороги", — йдеться в повідомленні.
Він додав, що такі вимоги дають перевагу компанії "Автомагістраль-Південь", яка має завод поблизу цієї траси. Ніколов звернув увагу на те, що генеральним проєктувальником дороги виступила компанія "НВО "Трансінжиніринг". Раніше "Наші гроші" повідомляли, що, на думку слідчих, компанія "Автомагістраль-Південь" під час будівництва водогону до Кривого Рогу за завищеною ціною могла співпрацювати з розробником проєкту "НВО Трансінжиніринг".
Іван Федоров ініціював перевірки щодо придбання дорогих автомобілів. Буде введено мораторій
Згодом Ніколов розповів, що поспілкувався з головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Іваном Федоровим щодо будівництва ділянки дороги у Дніпропетровській області. Федоров зазначив, що цей шматок траси будуватимуть вужче, ніж вказано у тендерній документації. За його словами, на її будівництво витратять 3,2 млрд, які уряд заклав весною, коли посаду міністра розвитку громад і територій обіймав Олексій Кулеба. Федоров також підтвердив, що будівництвом дороги займатиметься "Автомагістраль-Південь" у межах старого контракту.
У коментарі Ніколову голова Держвідновлення додав, що "новий підряд знадобився, щоб підняти ціни будівельних матеріалів із довоєнного на нинішній рівень".
Улітку 2022 року журналісти видання "Наші гроші" оприлюднили розслідування про виграні ТОВ "Будінвест інжиніринг" тендери на ремонт доріг у Дніпропетровській області на суму понад 1,5 млрд грн. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура у грудні 2025 року завершили розслідування у справі щодо тендерів на ремонт доріг у Дніпропетровській області, які виграла компанія "Будінвест інжиніринг", пов’язана з ексголовою Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентином Резніченком та його соратником і консультантом ОП Юрієм Голиком, які завищили вартість матеріалів на 392 млн гривень. У вересні 2024 року Резніченку та чотирьом спільникам повідомили про підозру. Того ж місяця Резніченко вийшов із СІЗО після внесення 30 мільйонів гривень застави.
Повну історію, її витоки та можливі наслідки читайте у матеріалі Інни Ведернікової на ZN.UА "У пошуках "крота". Чим може закінчитися криза між НАБУ та САП".
Go to zn.ua Держава втрачає 8,4 млрд грн на рік лише на одній фабриці контрафактного тютюну — ЖелезнякСьогодні Бюро економічної безпеки (БЕБ) накрило підпільну фабрику цигарок у Житомирській області, де щомісячний тіньовий дохід міг перевищувати 1 млрд грн. Народний депутат Ярослав Железняк зіставив можливі податкові втрати від нелегального виробництва тютюнової продукції з очікуваними надходженнями від нових податкових ініціатив і заявив, що держава могла б отримувати значні гроші, якби ефективніше боролася з тіньовими схемами.
За підрахунками Железняка, якщо такий дохід зберігався протягом року, обсяг тіньового виторгу міг становити щонайменше 12 млрд грн. Депутат застосував до цієї суми оцінену ним частку податків у вартості пачки цигарок — 70%, включно з податком на додану вартість (ПДВ). У результаті він отримав 8,4 млрд грн потенційних податкових надходжень.
Тютюнового контрафакту на 11 мільйонів гривень конфіскували правоохоронці
Цю суму Железняк порівняв із прогнозованим ефектом від скасування пільги на міжнародні посилки. За його словами, така зміна має принести державному бюджету 8 млрд грн у 2027 році — тобто приблизно стільки ж, скільки, за його моделлю, могла б дати одна фабрика нелегальних цигарок.
Окремо депутат навів оцінку можливих надходжень від запровадження обов'язкового ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП). За його словами, ця ініціатива теоретично може принести 20 млрд грн у 2028 році, що він зіставив із податковим еквівалентом приблизно 2,3 такої фабрики.
Також Железняк згадав нелегальний ринок казино. Він заявив, що потенційні надходження від ПДВ для ФОПів будуть удвічі меншими за суму, яку держава, за оцінкою депутата, втрачає через тіньовий сегмент грального бізнесу.
У своєму дописі Железняк підсумував, що додаткові гроші для бюджету варто шукати передусім у вже наявних схемах ухилення від оподаткування, а не лише через запровадження нових податків. Він поставив під сумнів готовність відповідальних органів системно протидіяти таким схемам.
Контрабандисти виготовляли контрафакт на власній підпільній тютюновій фабриці – Держприкордонслужба
Йдеться про фабрику, про викриття якої БЕБ повідомило 17 листопада. За даними Бюро, на виробництві могли виготовляти до 300 тисяч пачок цигарок на день, а орієнтовна вартість вилученої продукції та обладнання перевищила 120 млн грн.
Під час обшуків детективи вилучили дві виробничі лінії, 123 тисячі пачок сигарет, тютюн, пакувальні матеріали, фільтр-палички та документацію. Кримінальне провадження розслідують за статтями Кримінального кодексу України щодо виготовлення та збуту підакцизних товарів, підроблення марок акцизного податку й незаконного використання знаків для товарів і послуг.
Нагадаємо, що Україна посіла друге місце в Європі за обсягами споживання нелегальних сигарет у 2025 році. За даними щорічного дослідження тіньового тютюнового ринку міжнародної аудиторської компанії КРМG, на український ринок припало 6,3 млрд нелегальних сигарет.
Аналіз тіньового ринку тютюнової продукції та його впливу на державні фінанси читайте у статті професора кафедри фінансів Державного торговельно-економічного університету, експерта Grоwfоrd Іnstіtutе Миколи Пасічного «Тіньові пункти незламності».
Go to zn.ua Американці кажуть дата-центрам «ні». Чому мільярди інвестицій перестали бути політичним козиремЩе недавно політик, який залучив у свій округ інвестиції на кілька мільярдів доларів, міг розраховувати на вдячність виборців. Нові підприємства, робочі місця, податкові надходження — традиційний набір аргументів для передвиборної кампанії. Американські вибори 3 листопада 2026 року продемонстрували, що в цифровій економіці ця формула дедалі частіше дає збій. Підтримка великих технологічних проєктів може не додавати політичних балів, а створювати ризик їхньої втрати. За даними Rеutеrs, виборці в десяти штатах підтримали обмеження на будівництво дата-центрів або відхилили відповідні проєкти. Ваllоtреdіа зафіксувала, що в 40 із 41 місцевого голосування результат був несприятливим для розширення такої інфраструктури.Розвиток ШІ збільшить викиди вуглецю від дата-центрів на 70% до 2030 рокуЦе особливо показово на тлі американських амбіцій у сфері штучного інтелекту. Вашингтон прагне технологічної переваги над Китаєм, корпорації нарощують обчислювальні потужності, інвестори фінансують нові інфраструктурні проєкти. Однак частина виборців підтримує політиків, які обіцяють протилежне — обмежити їхнє будівництво.Чому інвестиції, які ще вчора були символом економічного успіху, сьогодні стають політичною проблемою?
Коли мільярди перестають бути аргументом
У штаті Огайо питання будівництва дата-центрів стало помітною складовою місцевої виборчої боротьби. У Гроув-Сіті інвестор запропонував комплекс вартістю 6,9 млрд дол., який мав забезпечити приблизно 250 постійних робочих місць. Міська рада запровадила мораторій на це будівництво на один рік, а виборці підтримали посилення контролю за великими інфраструктурними проєктами.На перший погляд, відмова від таких суттєвих інвестицій видається економічно нелогічною. Але цифра капіталовкладень сама по собі мало говорить про те, що отримає конкретна громада. Дата-центр — не автомобільний завод і не промисловий комплекс із тисячами працівників. Його будівництво потребує значного капіталу, а експлуатація — електроенергії, води та розвиненої інженерної інфраструктури. Водночас кількість постійних робочих місць є порівняно невеликою. Виборці починають оцінювати інвестиційні проєкти не за оголошеною вартістю, як це було раніше, а за співвідношенням місцевих вигод і ресурсних потреб.Це суттєва зміна політичної економії інвестицій. Якщо раніше обсяг залученого капіталу був самостійним доказом успішності місцевої влади, то тепер політикам доводиться пояснювати, чому конкретний проєкт заслуговує на підтримку громади.В Амстердамі затримали учасників протесту проти будівництва дата-центру МісrоsоftВеликий бізнес втрачає монополію на визначення прогресу
Технологічні корпорації обґрунтовують будівництво дата-центрів майбутнім попитом на штучний інтелект, необхідністю зберегти американське лідерство та перспективами підвищити продуктивність. Ці аргументи мають економічний зміст, бо без обчислювальної інфраструктури масштабне впровадження ШІ справді неможливе. Проте технологічна необхідність не робить будь-який інфраструктурний проєкт автоматично виправданим.Компанії зацікавлені в нарощуванні потужностей, щоб задовольнити очікуваний попит і зміцнити свої конкурентні позиції. Місцеві громади оцінюють інші параметри: використання земель, навантаження на електромережі, доступність води, вплив на територіальний розвиток. Інтереси корпорації та громади можуть збігатися, але масштаб інвестицій не усуває суперечностей між сторонами.Фактично американські виборці почали оскаржувати право великого технологічного бізнесу одноосібно визначати, які інвестиції слід вважати суспільно корисними. Причому спротив не обов'язково означає неприйняття розвитку штучного інтелекту. Людина може підтримувати цифровізацію економіки й водночас виступати проти розміщення конкретного дата-центру поблизу свого будинку.Для політиків така позиція створює нову реальність: обіцянка залучити інвестиції більше не гарантує підтримки, а вимога посилити контроль за інвесторами може виявитися електорально привабливішою і конкретно виграшною.Бунт проти дата-центрів у США: виборці відкинули плани Трампа на ШІЧи можна перемогти Китай, програвши місцевий референдум?
Американська технологічна стратегія має внутрішню інституційну суперечність. На федеральному рівні розвиток штучного інтелекту розглядають як складову економічної та технологічної безпеки. Водночас розміщення необхідної інфраструктури залежить від численних рішень місцевої влади, процедур землекористування та погодження будівництва. Вашингтон може визначити технологічне лідерство як національний пріоритет. Однак федеральні амбіції не скасовують повноважень місцевих громад.Ця особливість американської моделі набуває значення в конкуренції з Китаєм, де централізована координація дає державі змогу більш безпосередньо впливати на реалізацію великих інфраструктурних програм. Проте адміністративна швидкість не є тотожною економічній ефективності. Централізоване ухвалення рішень також може сприяти надмірним капіталовкладенням, дублюванню потужностей і нераціональному використанню ресурсів.Тому питання не зводиться до того, яка політична система здатна швидше побудувати більше дата-центрів. Важливішою стає спроможність забезпечити достатню кількість економічно обґрунтованих проєктів без перетворення стратегічних пріоритетів на підставу для ігнорування місцевих інтересів. Для США це означає, що технологічна конкурентоспроможність дедалі більше залежатиме від якості узгодження рішень між федеральним рівнем влади, рівнями штатів і місцевими.Політики отримали новий інструмент. Та чи навчилися ним користуватися?
Результати листопадових голосувань свідчать про зміну політичної привабливості великих інфраструктурних проєктів. Спротив дата-центрам уже не можна пояснити лише партійним протистоянням. Він виникає в громадах із різними політичними уподобаннями, а вимоги щодо обмеження будівництва знаходять підтримку серед виборців обох партій.Для кандидатів відкривається можливість демонструвати незалежність від технологічних корпорацій, захищати місцеві інтереси та вимагати перегляду умов інвестування. Але електоральна привабливість обмежень не гарантує їхньої економічної доцільності. Мораторій може запобігти неефективному використанню ресурсів. Водночас він може затримати реалізацію проєкту, який забезпечив би підвищення продуктивності та зміцнення технологічних позицій країни. Політикам доведеться навчитися розрізняти ці випадки. Інакше боротьба за підтримку виборців ризикує перетворитися на змагання за кількість заблокованих інвестицій.Натомість технологічні корпорації мають усвідомити, що суспільна згода більше не є автоматичним додатком до багатомільярдного інвестиційного бюджету.Бум дата-центрів може перекреслити десятиліття покращення якості повітряНовий політичний козир — не залучити мільярди, а пояснити їхню цінність
Американські вибори не довели, що суспільство відмовляється від цифрового прогресу. Вони засвідчили зміну умов, за яких технологічні інвестиції отримують політичну підтримку. Для корпорацій це означає необхідність обґрунтовувати не лише майбутню прибутковість проєктів, а й їхню прийнятність для конкретних територій. Для місцевої влади — потребу оцінювати інвестиції за ширшим набором критеріїв, ніж кількість оголошених мільярдів. Для федерального уряду — необхідність узгоджувати стратегічні технологічні пріоритети з децентралізованою системою ухвалення рішень.Політичний тягар цифрового прогресу полягає не в тому, що виборці почали чинити йому опір. Значно важливіше, що технологічна експансія перестала сприйматися як безумовне суспільне благо, яке не потребує додаткового обґрунтування.Мільярдні інвестиції не втратили економічного значення. Вони втратили статус беззаперечного політичного аргументу. І, можливо, найсуттєвіша зміна для американських політиків полягає саме в цьому: тепер недостатньо переконати корпорацію інвестувати. Доведеться ще переконати виборців, що ці інвестиції справді варті їхньої підтримки. США запровадили нові нафтові санкції проти Ірану в межах кампанії економічного тискуМіністерство фінансів США у п’ятницю, 20 листопада, оголосило про запровадження санкцій проти чотирьох іранців, які, за словами Вашингтона, виконували роль “повірників” у нафтових оборудках: збирали гроші від незаконного продажу нафти на міжнародному ринку, допомагаючи Тегерану обходити американські обмеження та морську блокаду, повідомляє Rеutеrs.
Іран розробляє плани підриву «брудної бомби» у Вашингтоні — розвідка США
У заяві Міністерства фінансів США зазначається, що в багатьох випадках ці “повірники” привласнювали доходи від нафти для особистої вигоди. Під санкції потрапили колишній офіцер розвідки Корпусу вартових Ісламської революції Мохаммад Джавад Баванд та брат президента Іранської федерації футболу Мехді Таджа — Маджид Тадж. Санкції передбачають блокування будь-яких їхніх активів під американською юрисдикцією та фактичну заборону на доларові операції з підконтрольними їм структурами.
Міністерство фінансів США також запровадило санкції проти сина бригадного генерала Корпусу вартових Ісламської революції Мохсена Серваті — Мохаммада Хосейна Серваті, який обіймав посади в компаніях-посередниках. Ці компанії отримували партії іранської нафти для постачання на незалежні китайські нафтопереробні заводи.
Також до санкційного списку потрапив син генерального директора авіакомпанії Маhаn Аіr Хаміда Арабнеджада — Моджтаба Арабнеджад. Міністерство фінансів США заявило, що Моджтаба Арабнеджад закуповував авіаційні запчастини для підсанкційної Маhаn Аіr та контролював продаж нафти, частина доходів від якого йшла на фінансування авіакомпанії.
Ці заходи є частиною посиленої кампанії економічного тиску США на Тегеран, спрямованої на припинення іранських атак на кораблі в Перській затоці та відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, заблокованій протягом більшої частини цього року після американсько-ізраїльських ударів по Ірану.
Трамп не поспішає атакувати Іран, але Пентагон уже готує сценарії ударів
Прихильники жорсткої лінії у Вашингтоні та Ізраїлі закликають президента США Дональда Трампа відновити удари по Ірану. Однак Трамп дав зрозуміти, що ще не ухвалив остаточного рішення, заявивши днями, що він “не поспішає”. Один з американських чиновників сказав FТ, що кампанія економічного тиску завдає Ірану “руйнівних збитків”, тому немає жодної потреби проводити масштабні бойові операції. Водночас він додав, що президент США розглядає “всі варіанти”, аби гарантувати, що Іран ніколи не отримає ядерної зброї. Трамп неодноразово змінював свої плани, чергуючи погрози військовими діями із закликами до Ірану погодитися на дипломатичне врегулювання. Також повідомлялося, що Міністерство війни США досі не має єдиного плану, як подолати дефіцит боєприпасів, який загострила війна з Іраном.
Тим часом Тегеран, здається, не збирається капітулювати. Нещодавні оцінки свідчать, що Іран може продовжувати виробництво зброї, попри те, що американські авіаудари суттєво знизили здатність Тегерана виробляти озброєння у великих обсягах. Також повідомлялося, що Росія постачає Ірану ударну зброю, хоча точний тип та кількість цього озброєння невідомі. Тегеран неодноразово погрожував атаками у відповідь, якщо США та Ізраїль відновлять удари. WSJ писала, що Іран зберіг тисячі ракет і завдяки розвідданим Росії навчився бити точніше.
Мерц: жодна німецька фірма не покинула Україну за час війниНімецький бізнес не згорнув роботу в Україні від початку повномасштабного вторгнення, а лише розширив свою присутність. На початку жовтня керівники німецьких оборонних та енергетичних підприємств приїхали до Києва разом з урядовою делегацією. Зростає й торгівля: торік товарообіг двох країн перевищив 12 млрд євро, заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
На 9-му Німецько-українському економічному форумі в Берліні канцлер подякував підприємцям за роботу в країні, яку виснажує війна. Нові німецькі компанії в Україні з'являються й нині. Лише торік, за даними державної установи UkrаіnеІnvеst, тут зареєстрували 22 фірми з німецьким капіталом.
Українська економіка зростає з 2023 року, попри війну. Торгівля з Німеччиною торік зросла на 4,4%. «Нам би в Німеччині такі темпи зростання!» — зауважив Мерц. Східний комітет німецької економіки оцінює торгівлю двох країн за 2025 рік у 12,4 млрд євро. За даними Державної митної служби України, торік Україна ввезла з Німеччини товарів на 6,6 млрд доларів. До Німеччини українські компанії продали продукції на 2,4 млрд доларів.
Берлін хоче, щоб німецький бізнес вкладав гроші в Україну вже зараз, а не після війни. Для цього разом із Польщею, Італією та Францією Німеччина створила Європейський флагманський фонд. Близько 220 млн євро державних грошей у ньому мають залучити значно більші приватні інвестиції у відбудову, енергетику, сільське господарство, логістику й промисловість. Німецькі компанії також можуть отримати державні гарантії для проєктів в Україні й дешеві кредити за програмою UkrаіnеСоnnесt Міністерства економіки та енергетики Німеччини.
ЄС запускає Флагманський фонд реконструкції України та планує мобілізувати до 7 мільярдів євро інвестицій
Ініціатива Іndustrіаl Rаmstеіn має допомогти українським підприємствам купувати машини й запчастини з Німеччини та Європи на вигідних умовах. Як пише Наndеlsblаtt, на форумі йшлося й про конкретні проєкти: виробництво Dаіmlеr Тruсk і енергетичну навчальну академію, яку створюють Sіеmеns Еnеrgy та ДТЕК.
Співпраця вигідна й самій Німеччині, наголосив Мерц. Найбільше від неї виграє німецька оборонна промисловість. Спільних німецько-українських підприємств стає дедалі більше. Канцлер прямо назвав перешкоди для спільних розробок зброї: експортні збори та законодавчі заборони передавати права на інтелектуальну власність. «Те, що ми зараз інвестуємо в Україну, повернеться нам багаторазово як дивіденди: стабільністю, експортними можливостями, спільними проєктами та зростанням», — сказав Мерц.
Дослідження: допомога Німеччини Україні понад удвічі менша за заявлені 100 млрд євро
Умовою подальшої фінансової допомоги та інвестицій канцлер назвав реформи в Україні, передусім у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Він також пообіцяв, що взимку Німеччина посилить підтримку, коли Росія знову цілеспрямовано б'є по електростанціях і лініях електропередачі.
Форум відбувся наступного дня після зустрічі коаліції охочих у Берліні. Під час візиту Мерца до Києва 4 жовтня сторони підписали 15 угод на 8,5 млрд євро. Берлін виділив Україні понад 1,3 млрд євро на зброю та енергетику.
Німеччина — найбільший донор Фонду підтримки енергетики України. У вересні вона додала до нього ще 250 млн євро на термінові ремонти перед зимою.
Не весь німецький бізнес обрав бік України: восени 2025 року в Росії працювали 248 німецьких компаній, які лише у 2024 році сплатили там понад 500 млн доларів податку на прибуток.
Go to zn.ua Тяга без конкуренції: «Укрзалізниця» залучить чужі локомотиви на своїх умовах«Укрзалізниці» дедалі гостріше бракує локомотивів, і тепер вона зможе брати їх у бізнесу. Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила або знищила 623 локомотиви УЗ, і майже дві третини з них — цього року. Проте конкурентів на колії не пустять. Підприємства зможуть возити свої вантажі або здавати машини залізниці в оренду на її умовах, йдеться в проєкті постанови Кабміну, який оприлюднило Міністерство розвитку громад та територій України.
Документ передбачає два способи залучити чужу тягу. Перший — для підприємств із власними локомотивами. «Укрзалізниця» зможе дозволяти їм рухатися окремими ділянками мережі, щоб власники перевозили свої вантажі й повертали порожні вагони. Головна умова — дотримуватися правил безпеки руху УЗ.
Другий спосіб — оренда або позичка. У договорі пропишуть обсяги й напрямки перевезень, строки, обслуговування і те, хто керуватиме локомотивом. Машиністів «Укрзалізниця» зможе залучати також від власника. За згодою власників такі локомотиви залучатимуть до пасажирських перевезень у надзвичайних випадках через безпекову ситуацію, а також до перевезень для потреб оборони.
Як «Укрзалізниця» обиратиме, в кого орендувати локомотиви, і скільки за це платитиме, проєкт не пояснює: критеріїв відбору й порядку розрахунку плати в ньому немає. У пояснювальній записці міністерство стверджує, що документ не містить ризиків корупційних правопорушень. Громадську антикорупційну експертизу проєкту не проводили.
Україна та Молдова домовляються про передачу локомотивів і нові логістичні маршрути
У записці прямо зазначено: доступу приватних перевізників до ринку постанова не дає. Йдеться лише про тимчасове використання чужих локомотивів для потреб залізниці. 5 листопада заступник міністра Володимир Шемаєв пояснював, чому уряд не хоче відкривати ринок повністю: за його оцінкою, «Укрзалізниця» може втратити до 40% найприбутковіших вантажів.
Самих колій недостатньо: експерт назвав головні проблеми залізничних перевезень
Приватна тяга — лише один зі способів закрити дефіцит. Шемаєв також повідомляв про плани залучити до 60 вживаних локомотивів за кредитні гроші та отримати до 15 локомотивів від європейських партнерів. До кінця 2029 року «Укрзалізниця» має отримати 55 нових електровозів Аlstоm за контрактом на 473 млн євро.
Промисловці сприйняли ініціативу стримано. Перший заступник голови правління Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Дмитро Спатар вважає, що принципово нових рішень для ринку вона не містить. На його думку, вкладати гроші в приватну магістральну тягу зараз економічно невиправдано. Морські порти працюють з обмеженнями, а на західних прикордонних переходах вантажі чекають 25–30 діб.
Постанова діятиме під час воєнного стану і ще шість місяців після його завершення, але не довше, ніж до набрання чинності законом «Про безпеку та інтероперабельність на залізничному транспорті України». Пропозиції до проєкту міністерство прийматиме 15 днів.
Цього року удари по залізниці стали значно частішими. До вересня Росія атакувала залізничну мережу понад 1,5 тис. разів — більше, ніж за весь 2025 рік. Війна й дорожчі енергоносії поглибили збитки «Укрзалізниці»: лише за перший квартал вони сягнули близько 7,9 млрд грн.
Приватні локомотиви вже пробували допускати на колії. У 2020 році першою компанією, що отримала такий доступ, стала Українська локомотивобудівна компанія. Тариф для неї встановили майже всемеро вищий, ніж для УЗ: перевезення вагона на 60 км мало коштувати 14 366 грн замість 2117 грн.
Про те, чому підвищення тарифів не вилікує монополію «Укрзалізниці» і що насправді зробить її ефективнішою, у статті ZN.UА «Локомотив змін чи баласт: як реально підвищити ефективність «Укрзалізниці»» пише засновник і директор транспортно-логістичної компанії «Вантаж» Юрій Щуклін.
Економіка України продовжує скорочуватися: у жовтні ВВП впав на 1,7% — ІЕДПадіння реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у жовтні сповільнилося до 1,7% з 2% у вересні (у річному вимірі). Про це йдеться в аналізі Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Аналітики очікують, що за підсумками 2026 року економіка скоротиться. Питання лише в тому, наскільки значним буде спад.
Зазначається, що на економічну динаміку почали впливати вторинні ефекти. Тобто зупинка великих підприємств та продовження ворожих атак на інфраструктуру тепер позначаються на суміжних секторах та експортних ланцюгах.
У ключових секторах порівняно з минулим роком зафіксовано різноспрямовану динаміку. Зокрема, валова додана вартість (ВДВ) у сільському господарстві після скорочення на 12% у вересні перейшла до зростання на 11% у жовтні. На це вплинули збільшення врожаю пізніх культур та нижча база порівняння минулого року. У торгівлі реальна валова додана вартість зросла на 0,2%.
МВФ очікує падіння ВВП України та назвав додаткові потреби у фінансуванні
Аналітики підкреслюють, що найбільшого падіння ВДВ зазнав транспортний сектор — на 24% через блокування портів Великої Одеси, де перевалка скоротилася приблизно з 6 млн тонн до 330 тис. тонн на місяць, а також перевантаження залізниці. На кінець жовтня на західних прикордонних переходах накопичилося понад 21 тис. вагонів.
Водночас в енергетиці спад досяг 16% через удари по генерувальних потужностях і об'єктах системи передачі, що скоротило виробництво та розподіл електроенергії й газу.
У добувній промисловості зниження ВДВ становило 11% на тлі різкого падіння видобутку залізної руди та вугілля, хоча видобуток газу й нафти частково підтримував галузь.
У переробній промисловості падіння оцінюється у 8,5%. Щодо металургії, то наразі вона майже не працює через обстріли, квоти ЄС і морську блокаду, а атаки також завдають удару по агропереробці.
Падіння реального ВВП України, дорожчий долар і зростання інфляції — новий прогноз КSЕ
Експерти додали, що зростання в оборонно-промисловому комплексі (ОПК) лише частково компенсує спад в інших сегментах економіки.
За оцінками НБУ, у третьому кварталі реальний ВВП України знизився на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, передусім через посилення російських атак на виробничу та логістичну інфраструктуру. Зокрема, зупинили роботу найбільші металургійні підприємства. Як наслідок, впав попит на руду, і добувна промисловість погіршила свої показники. Пошкодження складів та логістичних об'єктів ускладнили виробництво й експорт.
Третина закладів Києва не має місця в укриттях на час «жовтої» тривогиПонад 20 тис. кафе, магазинів, СТО й офісів у Києві з грудня можуть зачинятися під час кожної «жовтої» тривоги, бо поблизу для них немає місця в сховищах. Міністерство економіки України готує відстрочку для бізнесу, але отримають її лише ті, хто доведе документами, що вже облаштовує укриття. У 15% київських закладів найближче сховище далі ніж за 300 метрів. Ще 21% мають укриття поруч, але воно замале для всіх, хто мав би там ховатися, повідомляє«Економічна правда».
Межа в 300 метрів з'явилася після того, як прем'єр-міністр України Сергій Корецький дозволив бізнесу ховатися в чужих укриттях. «Можна користуватися укриттям поруч, якщо воно має достатню місткість», — сказав він 29 жовтня. Міністерство внутрішніх справ України уточнило, що «поруч» означає не далі 300 метрів у багатоповерхівках і 500 метрів у мало- та середньоповерховій забудові. Місця має вистачити всім працівникам і відвідувачам, які бувають у закладі в годину пік.
Скільки закладів відповідають цим вимогам, чиновники не рахували. Журналісти взяли з відкритої бази ОреnStrееtМар адреси 59 тис. київських закладів і зіставили їх з 3,1 тис. укриттів із міського реєстру, куди пускають сторонніх. Місткості укриттів у реєстрі немає. Тому видання припустило, що один підвал чи паркінг може прийняти людей щонайбільше з десяти закладів. З такою поправкою проблема виявилася у 2,5 раза більшою, ніж під час підрахунку лише відстані.
Навіть у межах одного району картина дуже різна. Довкола Контрактової площі на Подолі 2,3 тис. закладів і 70 укриттів, тож далеко від сховища лише 11 закладів. Біля Дегтярівської вулиці на ділянці такого самого розміру 525 закладів і всього 14 укриттів. Тут без сховища поблизу 37% закладів.
Найменше проблем у центрі: у Печерському районі без місця в укритті 21% закладів. У спальних районах ситуація гірша. У Деснянському місця бракує 51% закладів, у Подільському — 46%. Найдалі від укриттів автосервіси й заправки. Половина з них стоїть далі, ніж за 243 метри від найближчого сховища. Для аптек ця відстань — близько 100 метрів.
Нині бізнес без укриття може працювати під час «жовтої» тривоги лише до 4 грудня і лише за згодою працівників. Умови відтермінування з проєкту Мінекономіки 16 листопада переказав народний депутат України Ярослав Железняк. До 4 квітня 2027 року зможуть працювати ті, хто до 4 грудня підтвердить, що почав облаштовувати укриття. До 4 червня працюватимуть ті, хто вже будує за проєктом. Для цього, за словами депутата, потрібні «шість документів і жодного — від держави, яка за п'ять років не збудувала укриттів». «Решта з 5 грудня під час "жовтої" тривоги зачиняється», — написав Железняк. Якби таке правило діяло в жовтні, заклад із графіком у будні з 9:00 до 18:00 простояв би зачиненим 38 годин, тобто понад чотири робочі дні.
Навіть якщо укриття є поруч, про місце в ньому кожен заклад має домовлятися сам. «Винятково балансоутримувач може визначити, чи можливо там укриватися, і визначати умови», — пояснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Там, де поблизу немає жодного підвалу, лишається будувати власне сховище. Так робить «Укрнафта», яка ставить 13 бетонних укриттів на заправках у Києві та області.
Для малого бізнесу це дорого й довго. За даними Спілки українських підприємців, мобільні укриття подорожчали з 600–800 тис. грн до 1,2–1,4 млн грн, а черга на готові конструкції сягає пів року. Тож фірма, яка замовить укриття зараз, отримає його вже після 4 квітня, коли закінчиться відстрочка. «Держава дала собі на облаштування сховищ вісім років, а підприємцям — три місяці», — підсумувала податкова консультантка Тетяна Лисенко.
Київ у жовтні провів під повітряними тривогами майже 200 годин: 181 раз оголошували «жовтий» рівень
Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку 18 листопада одноголосно підтримав перегляд заборони на роботу під час «жовтих» тривог. Проєкт постанови Рада може розглянути на найближчому пленарному тижні.
Окремої відповідальності за роботу без укриття під час «жовтої» тривоги закон не передбачає. Проте бізнес можуть оштрафувати за інші порушення: за укриття в поганому стані або за те, що туди не пускають людей, — до 5,1 тис. грн. Якщо через порушення охорони праці постраждає або загине людина, керівнику загрожує до семи років ув'язнення.
Київські ТРЦ переходять на роботу за рівнями тривоги: що буде під час «жовтого» та «червоного»
Про те, як жити містам під постійними тривогами, у статті ZN.UА «Тривоги нон-стоп. Як жити містам у нових реаліях війни» пише кандидат фізико-математичних наук, директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
США схвалили експорт тисяч ШІ-чипів компаніям, які Пентагон пов'язує з китайськими військовими — ReutersАмериканський виробник чипів для штучного інтелекту Nvіdіа, колишній керівник якого Дженсен Хуанг нещодавно опинився в центрі скандалу через повідомлення про його зв'язок із жінкою, яку підозрюють у шпигунстві на користь Китаю, знову привернув увагу американських законодавців. Наразі посилилася увага до випадків незаконного переправлення ШІ-чипів Nvіdіа до Китаю через посередників. Про це повідомляє Rеutеrs.Так, із грудня 2025 року до травня 2026 року Міністерство торгівлі США схвалило експорт до Китаю 879 тисяч передових чипів штучного інтелекту Nvіdіа та АМD. Понад 30% цієї кількості припадало на компанії, які Пентагон пов'язує з китайськими військовими.
Хто отримав технології
Загалом компанії подавали запити на експорт понад 3,4 мільйона чипів, зокрема моделей Nvіdіа Н200 та АМD МІ325Х. Серед 879 тисяч чипів, експорт яких було дозволено:
Аlіbаbа — 75 тисяч;Теnсеnt — 150 тисяч;Ваіdu — 43 тисячі;ВYD — 4 тисячі.
Усі ці компанії перебувають у спеціальному списку Міністерства війни США через ймовірні зв'язки з китайськими військовими.
Мінторгівлі США також критикують
«Той факт, що понад 30% чипів штучного інтелекту, відправлених до Китаю, були доставлені компаніям, які Міністерство війни США визначило як китайські військові компанії, вражає та ставить під сумнів те, чи проводило Міністерство торгівлі будь-яку серйозну перевірку національної безпеки перед схваленням цих ліцензій», — заявив колишній американський чиновник та експерт із технологічного протистояння між США та Китаєм Кріс Макгвайр.Натомість у Мінторгівлі заявили, що розглядають заявки на отримання ліцензій в індивідуальному порядку відповідно до правил від січня 2026 року, які передбачають додаткові вимоги безпеки.Трамп звільнив директора з кібербезпеки після серії технічних збоїв у США
Реакція компаній
У Nvіdіа повідомили, що отримані дозволи передбачають суворі обмеження щодо обсягів поставок. Також компанія заявила, що припинила постачання чипів Н200 до Китаю. В АМD наголосили на повному дотриманні вимог експортного контролю США.Водночас наразі точно невідомо, скільки чипів фактично доставили до Китаю. За даними Rеutеrs, у липні 2026 року представник Мінторгівлі США повідомив, що поставки вже почалися, але їх було дуже мало. Згодом агентство з'ясувало, що кілька великих китайських інтернет-компаній отримали приблизно по 10 тисяч чипів Н200 кожна.Наприкінці минулого року Трамп дозволив Nvіdіа продавати Китаю Н200. Умовою стало те, що американський уряд отримуватиме частку від доходу, а самі чипи, які виробляють на Тайвані, перед відправленням до Китаю мають проходити через територію США, де з їхньої вартості стягують 25% мита.Також раніше NYТ повідомила про зв’язки генерального директора Nvіdіа Дженсена Хуанга з керівницею Меgаsрееd Еліс Хуанг, яку американські розвідувальні служби вважають агенткою китайської розвідки. У неділю, 8 листопада, Nvіdіа оголосила про внутрішнє розслідування цих стосунків після того, як Хуанг повідомив раді директорів про інтимний зв’язок із цією жінкою.
Зміцнення юаня може призвести до подорожчання китайських товарів за кордоном — прогноз інвестбанківКитайський юань може продовжити зміцнюватися щодо долара до кінця наступного року. Так вважають аналітики провідних інвестиційних банків — Dеutsсhе Ваnk, UВS, Gоldmаn Sасhs, RВС Саріtаl Маrkеts та ОСВС, які очікують зміцнення юаня до 6,44 за долар. Водночас китайські експортери в цьому не зацікавлені, адже їхня продукція дорожчає для іноземних покупців, а прибутковість скорочується. Про це пише Rеutеrs.Зазначається, що від початку року юань зміцнився щодо долара на 4,8%. Медіанний прогноз шести міжнародних інвестиційних банків передбачає, що до кінця 2027 року курс становитиме 6,44 юаня за долар. Це приблизно на 3,6% нижче від рівня 6,67, зафіксованого на момент підготовки прогнозу.Китай обмежив експорт двигунів для «Шахедів»: рішення набуло чинності в день візиту Путіна до ШеньчженяАналітики пояснюють зміцнення юаня насамперед стійким китайським експортом та значним профіцитом зовнішньої торгівлі. Підтримку валюті також забезпечують скорочення відпливу капіталу та політика Пекіна щодо розширення міжнародного використання юаня.На думку аналітиків Dеutsсhе Ваnk, зазначені чинники й надалі сприятимуть поступовому зміцненню китайської валюти. Gоldmаn Sасhs також очікує збереження високих темпів експорту та подальшого зміцнення юаня.
Проблема для китайського бізнесу
Зміцнення юаня негативно впливатиме на китайський бізнес, який продає продукцію за кордон. Адже це означає, що валютна виручка після конвертації в юані приноситиме менше грошей. Якщо ціни для іноземних покупців залишатимуться незмінними, це може скорочувати прибуток компаній.Видання наводить приклади китайських виробників, які вже скаржаться, що зміцнення юаня зробило їхню продукцію надто дорогою для іноземних покупців і майже повністю поглинуло прибуток.Проблема не обмежується лише виробниками одягу. Тиск відчувають і технологічні галузі. За аналізом Rеutеrs, медіанна чиста рентабельність 5209 китайських компаній, акції яких торгуються на біржі та ринкова вартість яких перевищує $100 млн, у першій половині 2026 року становила 4,9%. Для порівняння, у 9733 компаній-конкурентів з інших країн цей показник сягав 8,9%.Китай не допустив журналістку Вlооmbеrg на зустріч через запитання про колишнього керівника NvіdіаОкреме дослідження Nаtіхіs показало, що рентабельність у таких стратегічних для Китаю галузях, як електромобілі, акумулятори, сонячна та вітрова енергетика, а також напівпровідники, становила лише близько 2%.Чи подорожчають китайські товари
Зміцнення валюти, ймовірно, спонукатиме китайських виробників переглядати ціни для іноземних покупців. Це не означає, що вони автоматично перекладатимуть усі валютні втрати на споживачів. Спочатку виробники намагатимуться оптимізувати витрати та виробничі процеси. Видання підкреслює: щодо вартості товарів для іноземних покупців, то багато що залежатиме від рішень самих виробників. Але, імовірно, ціни поступово зростатимуть. З іншого боку, це дасть можливість іншим країнам розвиватися та створювати рентабельні виробництва на власній території. Нова модель бронювання: підприємствам пропонують щомісяця направляти до ЗСУ 1% військовозобов'язанихУряд наразі працює над моделлю, відповідно до якої бізнесу можуть дозволити бронювати 100% працівників за умови, що підприємства щомісяця направлятимуть 1% військовозобов'язаних чоловіків до Збройних сил України. При цьому за мобілізованими зберігатимуть робочі місця та зарплати. Також обіцяють, що строк служби буде обмеженим. Про це повідомив народний депутат Олександр Федієнко, посилаючись на доручення Кабміну від 23 жовтня.
Депутат пояснив, що відповідно до доручення Мінекономіки спільно з Міноборони за участю Генерального штабу ЗСУ мають протягом двох тижнів опрацювати нову модель бронювання працівників.
«Якщо підприємство повинно буде щомісяця направляти частину свого персоналу на військову службу, це може створити додаткове навантаження на кадрову та операційну спроможність бізнесу. З іншого боку, держава шукає механізми збільшення мобілізаційного ресурсу. І це зрозуміле завдання. Але механізм має бути прозорим, економічно обґрунтованим і таким, що не знищує спроможність підприємств виконувати критично важливі функції», — наголосив Федієнко.
Водночас він підкреслив, що така ідея викликає чимало запитань. Зокрема, поки невідомо, хто саме має забезпечувати направлення людей на військову службу: підприємство, територіальні центри комплектування чи держава.
Також відкритим залишається питання добровільності такого механізму, адже роботодавець не є органом, уповноваженим самостійно здійснювати призов на військову службу. Відповідні повноваження та процедури визначаються законодавством про військовий обов'язок і мобілізацію.
«Мені здавалось, що бронювання — це не привілей для бізнесу. А це інструмент збереження економіки, робочих місць та критичної інфраструктури країни», — підсумував Федієнко.
Новий Координаційний центр уряду: чому бізнес опиниться під тиском силовиків, які самі торгують бронюванням
Раніше прем'єр-міністр Сергій Корецький анонсував, що до 1 грудня уряд планує затвердити прозорий і дієвий механізм бронювання. Мета — «щоб ніхто нікого не шукав на вулицях». Планують створити зрозумілу систему, де кожен знатиме свої права й обов'язки.
Go to zn.ua Туреччина змінила умови проживання для іноземних інвесторів: нерухомість не враховуватимутьТуреччина змінила умови отримання посвідки на проживання для іноземних інвесторів. Йдеться як про зміну розміру інвестицій, так і про напрями їх вкладення. Водночас інвестиції не передбачають отримання турецького громадянства, а дають виключно право на проживання протягом кількох років. При цьому програма поширюється на іноземців, які інвестують у турецьку економіку, але не працюють у країні. Про це свідчить рішення №11994 турецької влади, опубліковане в офіційному віснику Rеsmî Gаzеtе 18 листопада.
Про які суми йдеться
Так, за вкладення від $150 тисяч можна отримати посвідку на проживання строком на три роки, а від $200 тисяч — на п'ять років.Зазначається, що інвестувати можна не лише в доларах США, а й в еквівалентній сумі іншої іноземної валюти.Але гроші — не єдина умова. Інвестор повинен зберігати вкладені гроші або відповідні активи протягом щонайменше половини строку дії посвідки. Тобто для трирічного дозволу інвестицію необхідно зберігати в Туреччині щонайменше 18 місяців, для п'ятирічного — 30 місяців.
Куди можна вкласти гроші
Важливо, що купівля квартири чи будинку не входить до переліку інвестицій нової програми. Відповідно до її умов інвестувати можна у такий спосіб:
розмістити гроші на депозиті в банку, що працює в Туреччині;придбати державні боргові цінні папери;інвестувати в паї фондів нерухомості або венчурних інвестиційних фондів;зробити внески до визначених програм приватного пенсійного забезпечення.
Відповідність інвестицій установленим вимогам перевірятимуть профільні державні регулятори.Головного суперника Ердогана не допустять до виборів президента Туреччини: рішення суду
Посвідка для членів родини
Разом з основним заявником право на оформлення посвідки можуть мати його чоловік або дружина, а також неповнолітні діти чи діти, які перебувають на утриманні інвестора або його партнера.Детальний порядок оформлення документів та надання дозволів визначатиме Міністерство внутрішніх справ Туреччини.Підстави для отримання громадянства визначаються в окремому порядку відповідно до статті 12 закону про турецьке громадянство. У такому разі йдеться про значно більші інвестиції:
купівлю нерухомості вартістю від $400 тисяч;внески від $500 тисяч у визначені фінансові активи.
Для відповідних інвестицій також діють додаткові умови, зокрема щодо мінімального строку їх збереження.
Go to zn.ua Обмеження на продаж продуктів в Україні: що відбувається в АТБ, «Епіцентрі» та NovusДеякі продуктові мережі запровадили обмеження на продаж соняшникової олії та інших продуктів харчування через масовані російські обстріли. Однак наразі йдеться або про поодинокі випадки, або про обмеження, запроваджені ще влітку. Ба більше, якщо обмеження в мережі чи окремому магазині існують, вони діють радше для стримування паніки, а не через дефіцит товарів.
Зокрема, в одному з гіпермаркетів «Епіцентр» на вулиці Городоцькій у Львові, як зафіксував кореспондент «Телеграфу», принаймні 18 листопада дозволяли купувати не більше двох пляшок олії одному покупцеві. Водночас офіційних заяв центрального офісу чи пресслужби «Епіцентру» щодо обмежень не було.
У мережі АТБ наразі діють обмеження на продаж соняшникової олії — до шести пляшок за одним чеком. Однак їх запровадили ще 28 серпня, і поки вони зберігаються. Обмеження діють і в магазинах, і під час замовлення через сайт мережі. Крім олії, у мережі обмежують продаж оцту, круп, макаронів, солі, борошна та цукру. Як і у випадку з олією, можна придбати не більше шести кілограмів або штук одного товару за одним чеком.
Натомість у Nоvus наразі інша політика. Керівниця відділу зовнішніх комунікацій та зв’язків із громадськістю мережі Nоvus Кристина Івченко повідомила Dеlо.uа, що мережа має достатні запаси продукції, а постачання соняшникової олії не припиняється і відбувається у штатному режимі.
«Ні, ми не плануємо запроваджувати жодних обмежень на кількість соняшникової олії для одного покупця. Товару на полицях достатньо», — заявила Івченко.
Водночас компанія отримала офіційні повідомлення про можливі зміни в графіках відвантаження від тих виробників, чиї потужності зазнали пошкоджень унаслідок ворожих атак.
Ба більше, наразі мережі мають змогу диверсифікувати свої постачання, скористатися пропозиціями інших виробників, а за необхідності — імпортувати продукцію.
В «Укроліяпромі» пояснили, чи загрожує Україні дефіцит соняшникової олії
Як писало ZN.UА, «Кернел» повністю призупинив роботу всіх своїх олійноекстракційних заводів (ОЕЗ) і припинив закупівлю насіння. «Дельта Вілмар Україна» вимкнула всі виробничі потужності, включно з олійноекстракційним заводом в Одеській області. Ніжинський жиркомбінат зупинився через критичні пошкодження. Завод «Потоки» корпорації «Алеф» теж тимчасово на стопі через перебої в електропостачанні. Про це читайте в статті «Не до жиру… Українська олія зникає з експорту, а за нею і мільярди доларів виручки».
Поліцейські отримуватимуть додаткові 10 тисяч гривень щомісяця: рішення урядуКабмін ухвалив рішення про збільшення виплат поліцейським. Йдеться про щомісячну додаткову винагороду в розмірі 10 тис. грн. Зміни почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Рішення закріпили в постанові №1432 від 18 листопада цього року «Деякі питання соціальних гарантій грошового забезпечення поліцейських».
Відповідно до змін, виплату призначатимуть поліцейським, які проходять службу в Національній поліції під час воєнного стану. Водночас доплату не отримуватимуть курсанти та слухачі закладів освіти зі специфічними умовами навчання, де готують майбутніх поліцейських.
Постанова також передбачає механізм збільшення виплати. Так, якщо загальна сума грошового забезпечення поліцейського разом із новою доплатою буде меншою за 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (36 910 грн), виплату збільшать. Під час розрахунку враховуватимуть посадовий оклад, доплату за спеціальне звання, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові виплати, премії та інші передбачені урядом винагороди.
Середня зарплата в Україні у 6,3 раза нижча, ніж у ЄС: скільки заробляють європейці
Тобто 10 тис. грн — це базовий розмір додаткової винагороди. Якщо загальне грошове забезпечення поліцейського не досягатиме встановленого законом рівня, суму доплати мають збільшити настільки, щоб забезпечити необхідний мінімум.
Правило щодо грошового забезпечення не менше ніж 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб також передбачене законом №4909-ІХ, який стосується оновлення грошового забезпечення поліцейських та працівників служби цивільного захисту.
Порядок і конкретні умови нарахування доплати має визначити Міністерство внутрішніх справ. Саме МВС встановить, як оформлюватимуть і виплачуватимуть ці гроші.
Справа «Карфаген»: глава МВС заявив, що фігурантів із Нацполіції відсторонили ще до виходу сюжету
Ще влітку Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» щодо осучаснення розміру грошового забезпечення поліцейських». Під час засідання 10 червня документ підтримали 269 народних депутатів.
Замість нової «Ялти» — мінус 200 млрд рублів: чим завершився саміт у Шеньчжені для російського ринкуРосійський фондовий ринок відреагував падінням на підсумки візиту Владіміра Путіна на саміт АТЕС, який Кремль задумував як нову «Ялту», де російський президент мав «поділити світ» на сфери впливу, сівши за один стіл із Дональдом Трампом і Сі Цзіньпіном, пише Тhе Моsсоw Тіmеs.
Індекс Московської біржі, до якого входять акції 46 найбільших російських компаній, за підсумками торгів у четвер знизився на 2,19%, до 2415,7 пункта, а протягом торговельної сесії опускався до позначки 2404,8 пункта — найнижчого рівня за місяць. За два дні, які Путін провів у Шеньчжені, індекс втратив 200 млрд рублів капіталізації, або 3,7%.
Станом на 21:30 за московським часом акції «Газпрому» подешевшали на 3,3%, «Роснефти» — на 2,4%, «Новатека» — на 3,6%, «Северстали» — на 3,8%, НЛМК — на 3,9%.
«Головним розчаруванням стала відсутність конкретних домовленостей щодо врегулювання війни в Україні на зустрічі Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна», — вважають аналітики «Вектор Капіталу».
За підсумками тристоронньої зустрічі президенти підписали декларацію, у якій виступили за реформу ООН, імунітет лідерів від переслідування Міжнародним кримінальним судом (МКС) та відмову від ядерної війни.
На пресконференції Путін пообіцяв Україні «болісну відповідь» на руйнування Кримського мосту, знову заявив, що Росію «обдурили», і зажадав від Києва здати решту територій Донбасу.
Він також визнав, що домовленостей про нову тристоронню зустріч із Трампом і Сі немає.
Ринку недостатньо красивої дипломатичної картинки, йому потрібні реальні рішення, які можна оцінити в грошах, а поки що приводів для ейфорії немає, констатує Алєксєй Прімак, експерт Інституту фінансово-інвестиційних технологій.
«Нашому бізнесу загальні слова про співпрацю взагалі не потрібні. Нам потрібна можливість проводити платежі, отримувати обладнання, страхувати постачання та розширювати торгівлю. Навіть невелике пом'якшення обмежень могло б знизити витрати компаній і поліпшити прогнози щодо прибутків», — пояснює Прімак.
Однак жодних надій на пом'якшення санкцій Путін із Китаю не привіз.
За даними західних розвідок, попри відновлення дипломатичних контактів, Кремль планує продовжувати війну проти України щонайменше до кінця зими.
Проте без позитивних геополітичних сигналів ризики подальшого падіння ринку зберігаються.
Go to zn.ua Виплати військовим: суму перекинули з видатків на обслуговування держборгуКабінет Міністрів України спрямував Міністерству оборони ще 81,4 млрд грн на невідкладні потреби. Гроші на армію уряд шукає не вперше: на початку жовтня він перерозподілив понад 50 млрд грн, щоб вчасно виплатити грошове забезпечення військовим. Понад 90% нової суми спрямують на виплати військовим, повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький.
Міністерство фінансів України уточнило розподіл суми. На грошове забезпечення військовослужбовців уряд виділив 74 млрд грн. З них 72,6 млрд отримають Збройні сили, ще 1,4 млрд піде Державній спеціальній службі транспорту. Решту, 7,4 млрд грн, витратять на пальне для армії.
Бюджет не отримав нових надходжень. За даними Мінфіну, на обслуговування державного боргу цього року пішло менше грошей, ніж передбачено законом про бюджет. Невикористану суму спершу передали до резерву для сектору безпеки й оборони, а звідти — Міноборони. «Рішення не потребує додаткових грошей: перерозподіл здійснюється в межах видатків загального фонду, затверджених у держбюджеті на 2026 рік», — пояснили в міністерстві.
Гроші мають піти на те, щоб військовослужбовці вчасно отримували виплати. Про підвищення грошового забезпечення в рішенні не йдеться. «Забезпечуємо своєчасне фінансування та стабільні виплати військовим, які виконують бойові завдання», — наголосив Корецький.
У вересні уряд перерозподілив 33,6 млрд грн на грошове забезпечення ЗСУ. Тоді 25,9 млрд пішло на щомісячні виплати, а 7,7 млрд — на одноразову допомогу в разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військового.
Причина регулярних перерозподілів — дефіцит оборонного бюджету.
У Міноборони з'явився заступник для роботи з міжнародними партнерами
Близько 7 млрд доларів уряд розраховував знайти завдяки економії та перерозподілу видатків, а решту — отримати від партнерів.
Народний депутат Ярослав Железняк оцінив суму, якої не вистачатиме на виплати військовим у 2026 році, у 100–190 млрд грн. За його словами, приріст видатків на ЗСУ в бюджеті-2027 лише покриває цю нестачу.Про те, як уряд закриває діру в бюджеті й чому державі дедалі важче фінансувати війну, у статті ZN.UА «Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026» пише аналітик мережі захисту національних інтересів «АНТС» Сергій Шишко.
Гуманітарні організації попросили Зеленського не дати заблокувати допомогуПродукти, теплий одяг, ковдри й автомобілі для громад можуть перестати надходити в Україну як гуманітарна допомога, якщо уряд змінить правила пропуску таких вантажів. Про перегляд митного оформлення гуманітарки прем'єр-міністр України Сергій Корецький повідомив ще наприкінці жовтня. Нові вимоги прив'язують ввезення до статусу, який в Україні досі неможливо отримати, йдеться у відкритому листі десяти гуманітарних організацій до президента України Володимира Зеленського.
Йдеться про зміни до постанови № 953, за якою пропускають гуманітарні вантажі. Одяг, взуття, ковдри, постільна білизна, їжа й засоби гігієни стануть гуманітарною допомогою лише після окремого рішення державного органу. Так само буде з вантажівками, евакуаційними автобусами й пожежними машинами. Без такого рішення їх зможуть ввозити тільки верифіковані гуманітарні організації, військові частини, місцева влада та деякі державні й міжнародні структури.
Але верифікованих організацій в Україні немає жодної. Система, яка мала б їх перевіряти, не працює. Комісії для цього уряд досі не створив. У проєкті не сказано, хто ухвалюватиме окремі рішення, скільки це триватиме і як рішення потраплятиме на митницю. Нові правила мають запрацювати, коли доопрацюють автоматизовану систему. На це відводять до шести місяців. Чи запрацює до того часу верифікація, ніхто не гарантує. Тож вантаж із ковдрами чи зимовими куртками може просто стояти на кордоні.
Ще одна вимога — мати власні або орендовані склади й транспорт. Її доведеться виконувати навіть тоді, коли донор сам доставляє допомогу в лікарню чи військову частину або вантаж доставляє «Нова пошта» за гуманітарною програмою. Тим часом Росія знищила майже половину сучасних складів країни, а на Київщині — 68%. Для невеликих фондів, які працюють у громадах, оренда складу й машин — непідйомні витрати.
Ліки до цього переліку не потрапили, але й з їхнім ввезенням виникнуть труднощі. Проєкт вимагає вказувати вагу кожної позиції й перекладати всі іноземні документи. За даними організацій, до 80% допомоги — це збори громад, церков і діаспори, у супровідних документах яких зазначають просто «1 коробка медикаментів». Донори можуть відмовитися розбирати й зважувати такі коробки. Поки документи переоформлюють, вакцини без охолодження можуть зіпсуватися.
Організації непокоїть і те, що їхній обліковий запис у системі можна буде заблокувати лише за зверненням правоохоронців. Для блокування не потрібно доводити порушення, строку блокування немає, оскаржити його ніде. Проєкт також передбачає оприлюднювати точні адреси складів. Під час ракетних і дронових ударів це означатиме розкрити ворогу адреси потенційних цілей.
Організації не виступають проти контролю. Вони вже погодилися з 2027 року вказувати вартість кожного ввезеного товару. Закон про верифікацію, який сектор напрацював сам, Верховна Рада ухвалила, проте обіцяна цифрова система так і не запрацювала. «Фактично наслідки несвоєчасного виконання державою власних зобов'язань перекладаються на гуманітарний сектор», — йдеться у зверненні. Жорсткі правила підписанти пропонують лишити для автомобілів, для яких ризик зловживань найбільший. Їжу, одяг і ліки, на їхню думку, змінювати не варто.
Організації просять президента про три кроки.
Перший — зберегти нинішній порядок ввезення, доки не запрацює верифікація.
Другий — повернути проєкт уряду, щоб доопрацювати його разом із громадськими організаціями.
Третій — доручити Кабміну запустити систему верифікації. «Посилення контролю не повинно зупиняти допомогу людям», — наголошують у гуманітарному секторі.
Рада прийняла зміни до законодавства про спрощене ввезення гуманітарної допомоги
Звернення підписали десятеро членів робочої групи при Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України. Серед них представники БФ «Станція „Харків“», БФ «СВОЇ», БФ «Крила надії», ГО «Адвізорія», «Народної самооборони Львівщини», «Карітас-Спес» і ГО «Птаха України».
Перед зимою громади особливо залежать від зовнішньої допомоги. 13 листопада ЄС пообіцяв Україні 500 генераторів, 200 автобусів і чотири понтонні мости. Склади, які гуманітарні організації мали б підтверджувати, Росія руйнує цілеспрямовано.
Лише в липні–вересні російські атаки знищили близько 800 тис. кв. м складських площ. Постанова № 953 діє з грудня 2023 року. Уже тоді волонтери застерігали, що показувати склади в системі означає вказувати ворогу ціль.Про те, чому руйнування складів б'є не лише по нерухомості, а й по цінах для кожного покупця, у статті ZN.UА «Чому знищення логістики переписує ціну кожного товару і що з цим можна зробити» пише керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
Go to zn.ua Китай обмежив експорт двигунів для «Шахедів»: рішення набуло чинності в день візиту Путіна до ШеньчженяВлада Китаю запроваджує обмеження на експорт деталей для безпілотників, які постачають до Росії й використовують для збирання «Шахедів» та керування ними. Про це йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР №49, що набуло чинності 18 листопада.Рішення почало діяти того самого дня, коли очільник Кремля Владімір Путін прилетів до Шеньчженя на зустріч із Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом. Під експортний контроль відтепер потрапляють, зокрема, двигуни, які використовують у «Шахедах». Росія збирає ці дрони на фабриці в Алабузі в Татарстані.Китай запровадив експортні обмеження проти десятків японських компаній
Що потрапило під експортний контроль
реактивні двигуни з тягою понад 400 Н;інші двигуни для БпЛА потужністю понад 16 кВт;радіомодулі для БпЛА потужністю від 30 dВm, які використовують для керування більш як 10 дронами;регулятори швидкості;безколекторні електродвигуни.
Що змінюється для експортерів
Усі перелічені компоненти більше не можна вільно продавати за кордон. Для їхнього експорту потрібно отримати дозвіл міністерства торгівлі..
Реакція Києва
Київ «дякує Китаю за нові заходи експортного контролю щодо дронів», — заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк. За його словами, українська влада «передала інформацію» про китайські компоненти в російських озброєннях та про їхніх виробників.Крім того, у Києві «сподіваються» на суворе виконання запроваджених обмежень. Від цього залежатиме, чи справді нові правила ускладнять Росії виробництво дронів.Раніше повідомлялося, що Китай посилив контроль над експортом дронів до США та запровадив санкції проти низки американських компаній у межах заходів у відповідь на розширення американських обмежень.
Go to zn.ua Відкритий банкінг в Україні: хто надає дозвіл на доступ до рахунків і як його скасуватиГоловна перевага відкритого банкінгу (Ореn Ваnkіng) — це те, що всі операції відбуваються з дозволу клієнта банку. При цьому банк не отримує доступу до даних рахунків в інших банках автоматично і не підключається до них непомітно для клієнта. Про це пише Роман Івченко у статті «Відкритий банкінг для ФОП — рахунки усіх банків в одному місці».
Автор підкреслює, що доступ до рахунків громадянина чи ФОП з’являється лише після того, як клієнт сам його підтвердить.
«Далі клієнт керує цим доступом. Підприємець обирає, які саме дозволи надати: наприклад, лише показувати баланс чи також формувати виписки, а то й здійснювати платежі. У «Приват24 для бізнесу» завжди видно перелік підключених рахунків, а дозвіл можна скасувати будь-коли. Згода діє 90 днів, після чого її потрібно підтвердити знову. Так, це додатковий крок для підприємця, зате доступ ніколи не лишається безстроковим», — зазначає автор.
На думку автора, цікаво й те, що відкритий банкінг у «Приват24 для бізнесу» розвиватиметься разом із клієнтами. Адже коли йдеться про бізнес, банк систематично збирає відгуки та пропозиції користувачів, дані служби підтримки, коментарі на сайтах і форумах.
«Саме на них орієнтуватимуться, удосконалюючи сервіс, розширюючи перелік доступних послуг і банків-партнерів. Те, що радять і про що просять підприємці, визначатиме, в який бік відкритий банкінг рухатиметься далі», — йдеться у статті.
Окремо банк працюватиме над фінансовою освітою клієнтів, адже що краще підприємці розуміють можливості сервісу, то більше користі від нього отримають.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.
Відкритий банкінг в Україні: що потрібно знати про безпеку фінансових данихВідкритий банкінг (Ореn Ваnkіng) — це безпечний обмін фінансовою інформацією між банками та фінтех-компаніями через спеціальні програмні інтерфейси (АРІ), який відбувається виключно за згодою клієнта. Про те, як це працює, розповів Роман Івченко у статті «Відкритий банкінг для ФОП — рахунки усіх банків в одному місці».Автор нагадав, що в Україні відкритий банкінг офіційно запрацював 1 серпня 2025 року. Його впровадження стало завершальним етапом імплементації європейської Директиви про платіжні послуги РSD2. Відкритий банкінг регулюється Законом України «Про платіжні послуги» та нормативними актами Національного банку України.«Обмін даними між банками захищений європейським регулюванням, АРІ-протоколами та вимогами Національного банку України. Будь-які платежі й дії в межах відкритого банкінгу захищені на такому самому рівні, як і решта банківських операцій в Україні», — підкреслює він.Нагадаємо, що АРІ (Аррlісаtіоn Рrоgrаmmіng Іntеrfасе) — це «цифровий міст» або перекладач, який дає змогу різним програмам спілкуватися між собою та безпечно обмінюватися інформацією за встановленими правилами. Серед головних переваг використання АРІ:
контроль і приватність: програма-відправник передає лише ті конкретні дані (наприклад, суму покупки або підтвердження особи), на які користувач дав явну згоду;безпека: завдяки чітким протоколам дані шифруються, а доступ до них контролюється, що зменшує ризик несанкціонованого перехоплення інформації;стандартизація: формат даних визначений заздалегідь, тож банку не потрібно щоразу підлаштовуватися під нові системи, а обмін відбувається за уніфікованими протоколами.
«Приват24 для бізнесу» об'єднує рахунки різних банків: як працює нова послугаЗ іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.
Go to zn.ua