Дзеркало Тижня

Перебої з постачанням енергоносіїв через Ормузьку протоку уже загрожують виробництву добрив, ускладнюють світову логістику та збільшують витрати на перевезення зерна, посилюючи ризик глобальної продовольчої кризи. На тлі цього Росія активізувала атаки на торговельні судна, портову інфраструктуру та морські маршрути у Чорному й Азовському морях. Унаслідок цього міжнародні ціни на пшеницю досягли найвищого рівня за два роки. Кукурудза, ріпак та інші важливі сільськогосподарські товари також почали дорожчати. Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Росія та Україна протягом останнього часу значно активізували удари по торговельних суднах і портах у Чорному та Азовському морях. Це поставило під загрозу стабільність експорту зерна та спричинило різке зростання міжнародних цін на сільськогосподарську продукцію.
Пшениця подорожчала до найвищого рівня за останні два роки. Котирування кукурудзи та ріпаку також пішли вгору, оскільки учасники ринку дедалі більше побоюються перебоїв із постачанням продукції з чорноморського регіону.
Нинішні порушення поки що не досягли масштабу 2022 року. Тоді після початку повномасштабного вторгнення Росії завантаження суден в українських портах фактично зупинилося, а світові ціни на зерно сягнули рекордних значень.
Однак нове загострення відбувається у вкрай несприятливий момент для глобальної продовольчої галузі. Через війну з Іраном рух через Ормузьку протоку періодично обмежується, що створює загрозу для постачання добрив, пального та інших ресурсів, необхідних аграріям. Водночас аномальна спека пошкоджує посіви у Європі. Формування погодного явища Ель-Ніньйо створює додаткові ризики для врожайності та може спричинити нові перебої у світовому сільському господарстві.
Упродовж кількох місяців Росія завдавала авіаційних і ракетних ударів по українській інфраструктурі, що використовується для експорту зерна. Пошкоджень зазнали об’єкти, якими керують найбільші світові компанії з торгівлі сільськогосподарською продукцією, зокрема Вungе та АDМ.
У липні Москва посилила цю кампанію. Російські війська почали частіше атакувати вантажні судна, а також головні українські зернові термінали у Чорноморську, Одесі та Південному. Через інтенсивні удари Україна втратила приблизно третину своїх потужностей для експорту зерна через Чорне море.
11 та 12 липня Росія також атакувала порт Ізмаїл на Дунаї. Після порушення традиційних чорноморських маршрутів цей порт перетворився на один із найважливіших альтернативних центрів експорту українського зерна.
Україна станом на 20 липня атакувала 183 балкери та танкери, пов’язані з Росією, у Чорному та Азовському морях. Крім того, у липні Україна завдала ударів по двох ключових російських портах в Азовському морі. Росія суттєво обмежила рух Донсько-Азовським каналом – водним шляхом, який сполучає річку Дон з Азовським морем.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році спричинило найрізкіше зростання світових цін на продукти харчування за всю історію спостережень. Однією з головних причин стала роль чорноморського регіону у глобальній торгівлі сільськогосподарськими товарами.
Чорне море є одним із найважливіших у світі коридорів для експорту аграрної продукції. Через нього проходить значна частка міжнародної торгівлі пшеницею, кукурудзою та соняшниковою олією. Українські порти є критично важливими воротами для постачання зерна до країн Африки, Близького Сходу та Азії. Багато з цих держав мають обмежені фінансові можливості й не можуть легко перейти на дорожчу продукцію з інших регіонів.
Будь-які перебої у чорноморських портах одразу впливають на ціни, доступність продукції та транспортні витрати. Аналітик Крlеr із зернових та олійних культур Метт Дарраг наголосив, що пшениця з чорноморського регіону зазвичай є найдешевшою на глобальному ринку.
За його словами, покупці, які особливо чутливі до ціни, будуть змушені або скорочувати імпорт, або погоджуватися на вищу вартість продукції. В обох випадках наслідком може стати прискорення світової продовольчої інфляції.
Світові запаси зерна поки залишаються достатньо великими завдяки високим урожаям попередніх років. Крім того, Румунія, Болгарія та Сербія можуть частково замінити Україну й Росію як альтернативні постачальники чорноморської пшениці.
Для України зерно залишається одним із головних джерел надходження іноземної валюти. Тому порушення роботи чорноморських маршрутів має наслідки не лише для світового ринку, а й для української економіки.
Через атаки фермерські господарства отримуватимуть менші доходи. Водночас витрати на транспортування продукції зростатимуть, що створюватиме додатковий тиск на економіку країни під час війни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Глобальна криза. Чому ринки у неї не вірять і що буде, коли повірять



Нагадаємо, що ризики для світової продовольчої безпеки зростають не лише через порушення експорту зерна, а й через можливі перебої з постачанням добрив на тлі загострення ситуації в Ормузькій протоці. Країни Перської затоки забезпечують близько чверті світового експорту карбаміду, тоді як із Близького Сходу надходить третина сірки, необхідної для виробництва фосфорних добрив. Китай виробляє 44% світових фосфатів, 30% азотних добрив, 23% сірки та 13% калію. Це дає Пекіну значний вплив на глобальний аграрний ринок. Особливо вразливою залишається Індія, уряд якої через залежність від постачальників Перської затоки прискорив закупівлю карбаміду та звернувся до Китаю з проханням допомогти покрити дефіцит.

У понеділок, 20 липня, на автозаправних станціях (АЗС) спостерігається масове підвищення цін на пальне, яке можна було прогнозувати ще тиждень тому. Однак це лише початок нової хвилі подорожчання. Про це повідомив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн у своєму Fасеbооk.Він зазначив, що світовий ринок нафти почав зростати ще 7 липня, а ціни на українських АЗС відреагували лише через два тижні."Це до розмови про те, що дорожчає швидко і де ж запаси. Ось вони – тримали ціни два тижні", — написав Куюн.Пальне дорожчає через загострення ситуації навколо Ірану та нову блокаду Ормузької протоки, що спричинило зростання світових цін на нафту до 90 доларів за барель.Крім того, на ринок впливає дефіцит нафтопродуктів у Європі. Постачання нафти на європейські нафтопереробні заводи скоротилося, Росія припинила експорт дизельного пального, а також почала шукати бензин на світовому ринку.

Буде важко

На думку експерта, дизельне пальне може подорожчати щонайменше до 86 грн/л (нині — близько 79 грн/л), а бензин А-95 — щонайменше до 83 грн/л (станом на ранок — 77 грн/л)."Можливі якісь корективи у процесі через подальші коливання зовнішнього ринку, але швидше за все лише у бік збільшення. Охолодження на Близькому Сході поки не проглядається. А ця фаза кризи може бути важчою, оскільки найближчі два місяці є піком сезонного споживання, а запаси нафти та нафтопродуктів у світі виснажені й не встигли відновитися", — підсумував Куюн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Росіянам наказали посилити дроновий терор прикордоння і прифронтових районів: битимуть по АЗС та транспорту Як писало ZN.UА, головним висновком із весняної кризи є те, що український паливний ринок не був унікальним ані на етапі зростання, ані на етапі зниження. Ціни на українських АЗС мали схожу динаміку з європейськими країнами. Про це читайте у статті Сергія Куюна та Івана Марченкова "Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ".

«Укрзалізниця» повідомила про подорожчання проїзду в кільцевій електричці Києва Кyіv Сіty Ехрrеss. З 22 липня ціна разового квитка в касі зросте до 37 гривень.У компанії заявили, що приводять вартість разового проїзду в Кyіv Сіty Ехрrеss у відповідність до тарифів на проїзд у громадському транспорті Києва. При цьому додали, що готують систему проїзних абонементів для пасажирів, які регулярно користуються міською електричкою.«Утримувати й ремонтувати поїзди, забезпечувати їхню роботу та оплачувати електроенергію стає дедалі дорожче. Доходів від продажу квитків уже недостатньо, щоб покривати ці витрати», - пояснили своє рішення у компанії.Також там поскаржились, що з 2021 року Київ не компенсує витрати на перевезення пільгових категорій пасажирів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Тарифи на проїзд у громадському транспорті: де вже підвищили ціни та які міста готують подорожчання Таким чином  вартість проїзду Київською кільцевою електричкою вже цього тижня зросте майже вдвічі і разовий проїзд коштуватиме:

30 грн у разі придбання квитка у застосунках «Укрзалізниці» та «Київ Цифровий»;34,20 грн при оплаті через валідатори або термінали самообслуговування «Київ Цифровий»;36,70 грн при оплаті квитка у терміналах самообслуговування «Укрзалізниці»;37 грн під час покупки квитка у касах або безпосередньо у роз'їзного касира у вагоні.

Водночас зберігаються всі чинні пільги — студенти зможуть купувати квитки зі знижкою в застосунку, а ветерани та пенсіонери — оформлювати безкоштовні проїзні документи в касах.Нагадаємо, з 15 липня в Києві вартість проїзду у метро та іншому комунальному транспорті міста зросла з 8 до 30 гривень.

Стратегія економічного розвитку України до 2042 року, до створення якої був причетний новий міністр економіки Олександр Кравченко, наразі має доволі абстрактний опис. У документі немає конкретних кроків, які необхідно зробити для досягнення поставлених цілей. Про це пише редакторка економіки ZN.UА Юлія Самаєва у статті «Україна-2042. Стратегія за два мільйони, розчарувань на мільярди, перспективи нульові».«Ця стратегія — черговий доказ глибокої кризи в українському держуправлінні: ті самі пропозиції, той самий брак деталей, та сама відсутність сміливості», — підкреслює авторка. 

Це вже було

За словами авторки, усі пропозиції умовно поділяються на три групи.Перша — ініціативи, які вже реалізуються, як-от реформа БЕБ (триває з 2021 року), смарт-спеціалізація регіонів (розпочалася ще у 2016 році) чи Міжнародна консультативна рада з інвестицій (діє з травня цього року).Друга група — роками «недороблені» ініціативи, зокрема врегулювання боргу за «зеленим» тарифом, автоматичне відшкодування ПДВ та ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом.Третя — «вічні» реформи, які роками перебувають на етапі обговорення, зокрема новий Трудовий кодекс, запуск обов'язкового накопичувального рівня пенсійної системи та відкриття ринку залізничних перевезень.

Відсутній аналіз помилок

«За логікою, документ мав би пояснити, що завадило вже діючим ініціативам стати проривними, що заважає доробити "недороблене" і з яких причин не злітають "вічні реформи". Бажано — з прогнозом вимірюваних ефектів від реалізації всіх цих потужних планів. Та де там. Купа питань без відповідей», — зазначає авторка.

Недоліки структури

Документ, на думку Самаєвої, погано структурований. Про це, зокрема, свідчить таблиця, яка відображає зв'язки між цілями, завданнями та урядовими пропозиціями. За словами авторки, ці зв'язки є розмитими, а самі пропозиції не дають відповіді на головне запитання: як саме досягти поставлених цілей?Зокрема, незрозуміло, яким чином новий Трудовий кодекс, пенсійна реформа та інтеграція ветеранів мають забезпечити збільшення робочої сили на 3 млн осіб.

Відсутність конкретики

«Добре, що ми вписали корпоративне управління як один із кроків, що забезпечує ефективність держави. Всі так роблять. А чого ж такого нашому корпоративному управлінню не вистачає, щоб у майбутньому усякі "василі веселі" не погоджували одноосібно наглядових рад у держкомпаніях?» — підкреслює авторка.Поруч із реформою БЕБ у документі тепер згадується і реформа Держфінмоніторингу. Однак, як зазначає Самаєва, незрозуміло, чи передбачає вона реальні зміни в роботі цього органу. Адже, на її думку, він не працюватиме належним чином, поки голову Держфінмоніторингу призначають, а не обирають.

Протиріччя

На думку авторки, у тексті стратегії більше протиріч, ніж узгоджених рішень. Серед прикладів вона називає поєднання дерегуляції із суперзарегульованими нормами ЄС, використання прогресивного ПДФО як інструменту детінізації економіки та очікування зростання приватних інвестицій у бізнес за одночасного незмінного високого попиту на ОВДП.Стратегія економічного розвитку України на 2027–2042 рокиЗ іншими статями Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посиланням. 

Проєкт Стратегії економічного розвитку України на 2027–2042 роки є спільною працею українського уряду, Світового банку, КSЕ та однієї з найбільших міжнародних консалтингових компаній світу — МсКіnsеy. Участь останньої в процесі, за словами джерел видання, коштувала Україні близько 2 млн доларів донорських коштів, пошуком яких особисто займалася Христя Фріланд. Про це пише редакторка економіки ZN.UА Юлія Самаєва у статті «Україна-2042. Стратегія за два мільйони, розчарувань на мільярди, перспективи нульові».
"Тож очікування були на кожен долар із цих двох мільйонів. Утім, у самому документі офіційно визнано лише внесок Світового банку, який надавав «аналітичну підтримку». МсКіnsеy ж фігурує лише раз як один із можливих учасників дорадчого органу для залучення капіталу, а не як розробник аналітики. Решту взагалі не згадали", — пише авторка.
Однак участь МсКіnsеy та керівника її українського офісу Олександра Кравченка у підготовці документа була ключовою. Відомо, що він був членом основної проєктної команди, а загалом до написання стратегії долучилися кілька десятків працівників МсКіnsеy.
"Робоча презентація МсКіnsеy, із якою ми мали можливість ознайомитися, за структурою, цілями та завданнями ідентична проєкту стратегії, який ми описуємо. З яких причин МсКіnsеy не згадують серед авторів, сказати важко. З одного боку, якість продукту настільки низька, що їм могло бути соромно ставити під ним свій підпис. З іншого — не соромно було брати гроші за відвертий непотріб", — підкреслює авторка.
За словами Самаєвої, найгірше те, що Олександра Кравченка на посаду міністра економіки рекомендував новий прем'єр-міністр Сергій Корецький, будучи впевненим у його високій кваліфікації та здатності пропонувати нестандартні рішення.
"То як же бачить Україну новий міністр економіки?" — риторично запитує авторка.
Нагадаємо, що новим міністром економіки та екології став член Ради директорів Київської школи економіки Олександр Кравченко. Верховна Рада проголосувала за його призначення "пакетно" — 264 голоси "за". 
З іншими статтями Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посиланням.
 

Проєкт Стратегії економічного розвитку України на 2027–2042 роки, який налічує понад 50 сторінок і є в розпорядженні редакції, свідчить, що уряд нашої країни не планує економічного прориву. Відповідно до документа, Україна майбутнього буде майже такою самою, як і зараз, без особливих змін. Про це пише редакторка економіки ZN.UА Юлія Самаєва у статті «Україна-2042. Стратегія за два мільйони, розчарувань на мільярди, перспективи нульові»."Загалом усе в дусі урядової політики останніх років: мріємо не масштабно, цілимося у найближчі мішені, розвиваємо те, що і так розвивається", — підкреслює авторка.Стратегія є наступною ітерацією Національної економічної стратегії-2030, у розробці якої уряду допомагав Світовий банк. Наразі вона передбачає три етапи реалізації: негайні реформи до завершення активної фази війни, середньострокові — у перший рік після війни (прогнозовано 2027-й) та масштабне зростання впродовж 3–5 років після її завершення.Драйверами подальшого економічного зростання, якщо воно відбудеться, мають стати:

продуктивність — з 1,3% до 5% на рік;інвестиції — з 16% до 24% ВВП;людський капітал — чистий приплив на ринок праці 3,1 млн осіб.

Стратегічні цілі:

макроекономічна стабільність;поліпшення бізнес-середовища;відновлення та модернізація критичної інфраструктури;збільшення кількості кваліфікованої робочої сили.

Кожна ціль містить ключові завдання, частково деталізовані до конкретних пропозицій.Пріоритетними секторами економіки визначено транспорт, ІТ, важке машинобудування, оборонну промисловість, АПК, виробництво будівельних матеріалів, електронних компонентів, критичної сировини та відновлювану енергетику.З іншими статтями Юлії Самаєвої можна ознайомитися за посиланням. 

Національний банк України збільшив продаж іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку минулого тижня. Так, з 13 по 17 липня, порівняно з попереднім тижнем, продаж валюти зріс на 23,3%, що стало найбільшим обсягом із початку поточного року. Про це свідчать дані НБУ.
За минулий тиждень Нацбанк не купував валюту, тоді як продав 1 074,31 млн доларів.
З початку року НБУ купив 1,05 млн доларів, тоді як продав 25 794,34 млн доларів.
Нагадаємо, що у 2025 році Нацбанк купив 42,15 млн доларів, тоді як продав 36 103,47 млн доларів. За 2024 рік НБУ купив на міжбанківському валютному ринку 126,28 млн доларів, а продав 35 312,64 млн доларів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нацбанк України представив нову банкноту — 2000 гривень



Повідомлялося, що в травні долар оновив історичний максимум і продовжив висхідний тренд в Україні. Хоча при цьому валюта дорожчала не більш як на 2 копійки на день.
Щодо перспектив на літо, то фінансові експерти не очікують значних коливань: поточна динаміка є цілком контрольованою, а плавне послаблення гривні — логічний наслідок глибокого дефіциту торговельного балансу України. 
Як писало ZN.UА, у 2025–2026 роках в економіці України посилюються зовнішні дисбаланси, пов'язані з дефіцитами зовнішньої торгівлі й нарощуванням боргових зобов'язань. Від кризи платіжного балансу і різкої девальвації гривні країну поки що втримує постійний приплив міжнародної фінансової допомоги. Про це читайте у статті "Зовнішньоекономічна вразливість України: індикатори, ризики та шляхи виходу". 
 
 

В Україні шириться хвиля підвищення тарифів на проїзд у громадському транспорті. Так, після підвищення вартості проїзду в Києві з 8 до 30 грн за поїздку з 15 липня інші міста також замислилися над переглядом тарифів. Про це пише видання «Хвиля».Плани щодо підвищення тарифів уже оголосили:

у Черкасах — там готують підвищення вартості проїзду до 30 грн;у Сумах опубліковано відповідний проєкт. Вартість проїзду в маршрутках може зрости з 15 до 20 грн;у Полтаві приватні перевізники вже вимагають підвищити тариф до 25 грн.

Як змінилися ціни

Наразі у Львові з травня проїзд у маршрутках коштує 30 грн при оплаті готівкою та 26 грн — банківською карткою. Знижений тариф у 23 грн доступний для власників місцевої LеоСаrd.В Одесі в червні вартість проїзду в маршрутках підвищили з 20 до 25 грн.У Дніпрі тарифи на автобуси та маршрутки зросли з 20 до 23 грн, тоді як проїзд у трамваях, тролейбусах і метро залишається на рівні 10 грн.У Запоріжжі вартість проїзду в маршрутках зросла з 17 до 25 грн.У Харкові проїзд у метро, тролейбусах і комунальних автобусах залишається безоплатним для всіх пасажирів, тоді як у приватних маршрутках він коштує 30 грн.У Хмельницькому з 20 липня проїзд в автобусах і маршрутках становитиме 20 грн, а у тролейбусах — 14 грн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Києві офіційно підвищили вартість проїзду до 30 гривень Депутати ВР планують зробити так, щоб пенсіонери платили за проїзд значно менше, ніж решта українців.  Законопроєкт №5651-2, що готується до другого читання, пропонує системне розв’язання проблеми, перетворюючи пільговий проїзд із декларативного права на послугу, що реально працює. Про це читайте в статті "У транспорті — без конфліктів: закон, що змінить життя пенсіонерів".     

Депутати Верховної Ради планують переглянути розмір прожиткового мінімуму, до якого прив'язані пенсії, соціальні виплати та державні гарантії. Про це повідомив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Про це пише видання «Економічні новини».
Чинний рівень прожиткового мінімуму суттєво відстає від реалій. Його фактичний розмір в Україні мав би становити щонайменше 11–12 тис. грн на місяць, вважає Гетманцев.
На його думку, наразі держава не має можливості встановити такий рівень виплат. Що робити? Влада має визначити реальний розмір прожиткового мінімуму та розробити план поступового наближення до нього.
Також депутат запропонував змінити сам підхід до використання цього показника: прожитковий мінімум потрібно поступово зрівняти з мінімальною пенсією для непрацездатних громадян, мінімальною заробітною платою та неоподатковуваним мінімумом доходів громадян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Соцдопомога замість пенсії: хто може оформити



Окремо Гетманцев виступив за те, щоб прожитковий мінімум не був автоматично прив'язаний до спеціальних виплат окремим категоріям посадовців. Йдеться, зокрема, про зарплати суддів, прокурорів та інших працівників державного сектору. Це дозволить підвищувати соціальні стандарти для більшості українців без збільшення значних бюджетних виплат окремим категоріям.
Крім того, депутат запропонував, щоб мінімальна заробітна плата відповідала оновленому прожитковому мінімуму та не оподатковувалася. На його думку, це могло б підтримати людей із найнижчими доходами.
Наразі з 1 січня 2026 року загальний прожитковий мінімум в Україні становить 3209 гривень на одну особу. Однак розмір прожиткового мінімуму для різних категорій громадян може відрізнятися. Так, для дітей він є вищим, ніж для працездатних осіб.
Також читайте, які соціальні виплати залежать від прожиткового мінімуму.

За підсумками першого півріччя 2026 року українські платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Це 48,8% усіх податкових надходжень до бюджету країни. Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби з посиланням на в. о. голови ДПС Лесю Карнаух.«Є речі, від яких стійкість країни залежить не менше, ніж від здатності тримати оборону. Належна сплата податків – це те, без чого держава також не вистоїть. Майже кожна друга гривня податків, яка сьогодні надходить до бюджету України, – це внесок великого бізнесу», – сказала вона.Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження від великих платників зросли на 40,1 млрд грн, або 7,4%.У ДПС уточнили, що найбільше зросли надходження від:

податку на прибуток підприємств – на 19,5 млрд грн ( 14,6% до відповідного показника минулого року);податку на доходи фізичних осіб та військового збору – на 13,3 млрд грн ( 16%);податку на додану вартість – на 9,9 млрд грн ( 7,1%);акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 8,6 млрд грн ( 15,1%);рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення – на 7,1 млрд грн ( 35,2%).

Найбільший приріст надходжень спостерігався в таких галузях:

постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 15,9 млрд грн ( 30,9%);фінансова та страхова діяльність – 15,1 млрд грн ( 13,5%);переробна промисловість – 11,3 млрд грн ( 9,5%).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Податкова бачить закордонні рахунки українців: що змінилося у 2026 році Раніше Міністерство фінансів відзвітувало про видатки загального фонду державного бюджету за перше півріччя поточного року – вони становили 2,23 трлн грн. Найбільше коштів спрямували на безпеку та оборону – за шість місяців на ці потреби витратили 1,4 трлн грн, що становить 63% усіх видатків загального фонду. Зокрема, лише у червні на армію було витрачено 263,5 млрд грн.

Український ринок ювелірних прикрас майже повністю належить вітчизняним виробникам. На них припадає близько 99% золотих ювелірних виробів, які проходять державне клеймування в Україні. Відповідно частка імпортної продукції в цьому сегменті становить лише близько 1%. Про це повідомляє Ореn4Вusіnеss.
Водночас ринок срібних прикрас значно більше залежить від закордонних постачальників – майже кожен третій виріб цього сегмента, що проходить державний пробірний контроль в Україні, виготовлений за кордоном.
Зазначається, що загалом у першому кварталі 2026 року імпортними були 14% усіх ювелірних виробів, які отримали державне пробірне клеймо. Середній показник за 2020–2026 роки становить 16%.
Нагадаємо, що практично всі імпортні ювелірні вироби перед продажем в Україні повинні пройти державний пробірний контроль. Державне пробірне клеймо підтверджує, що фактичний вміст дорогоцінного металу відповідає пробі, заявленій виробником.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Викидає кристали золота в атмосферу: в Антарктиді розташований унікальний вулкан




Повідомлялося, що президент США Дональд Трамп отримав у подарунок розкішну золоту каблучку, інкрустовану сотнями дорогоцінних каменів, від представників алмазної галузі бельгійського Антверпена. Подарунок був вручений після того, як галузь домоглася скасування американських мит на імпорт діамантів. 

В Україні продовжують зростати вимоги до страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію. Якщо поточного року пенсію у 60 років можуть оформити українці, які мають 33 роки страхового стажу, то у 2027 році ця вимога зросте ще на рік – до 34 років. А вже у 2028 році мінімальна вимога щодо страхового стажу становитиме 35 років. Про те, як формується механізм визначення страхового стажу, розповіла заступниця голови правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко.За її словами, у 2028 році зростання вимог до страхового стажу планують припинити, але як довго діятиме таке правило, невідомо. Оскільки ситуація з фінансуванням пенсійної системи в Україні залишається непростою.Водночас у 2026 році деякі українці можуть вийти на пенсію і без 33 років страхового стажу, але за умови, що цього року їм виповнюється 63 або 65 років:

у 60 років — щонайменше 33 роки страхового стажу;у 63 роки — від 23 до 33 років страхового стажу;у 65 років — від 15 до 23 років страхового стажу.

Наступного року вимоги будуть такими:

у 60 років — щонайменше 34 роки страхового стажу;у 63 роки — від 24 до 34 років страхового стажу;у 65 років — від 15 до 24 років страхового стажу.

Громадяни, які не матимуть навіть 15 років страхового стажу, права на пенсію за віком не матимуть. Вони можуть претендувати лише на державну соціальну допомогу, але за умови відповідності встановленим критеріям. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Без пенсії, але з державною допомогою: кому і скільки виплачують у 2026 році Повідомлялося, що в Україні планують змінити систему пенсійних нарахувань. Наразі Кабмін працює над новою формулою, яка має суттєво збільшити пенсії для окремих категорій громадян. Так, майже вдвічі може зрости пенсія у людей із великим страховим стажем та високими офіційними заробітками. 

Франція та Німеччина закликали до нових “надзвичайних заходів” для захисту європейської промисловості від стрімкого зростання китайського імпорту, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Франція та Німеччина хочуть створити європейську альтернативу Раlаntіr 



У п’ятницю, 17 липня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон заявили, що зростання торговельного профіциту Пекіна щодо ЄС становить екзистенційну загрозу для європейської промисловості.
Виступаючи разом із Мерцом після зустрічі поблизу Кельна, Макрон зазначив, що позиції двох країн “ніколи раніше не були настільки узгодженими щодо питання Китаю”. Він додав, що міністри фінансів Франції та Німеччини у вересні оголосять пропозиції щодо “захисних заходів”.
“Ми виступаємо за захист наших підприємств. Нам потрібні надзвичайні заходи та процедури раннього попередження, які Єврокомісія зможе впровадити, щоб негайно реагувати та захистити нашу промислову базу”, — сказав Макрон.
Мерц підтримав занепокоєння Макрона, зазначивши, що ЄС має вирішити проблему торговельного дефіциту з Китаєм “у розмірі мільярд доларів на день”.
“Так далі не може тривати, бо це справді погіршує ситуацію в Європі”, — сказав Мерц, закликавши до “відвертого та відкритого діалогу” з Пекіном.
Обидва лідери водночас наголосили, що не прагнуть “відокремитися” від Китаю.
Ці пропозиції стануть частиною поточних політичних дискусій між Єврокомісією та державами ЄС для розробки нової стратегії щодо Китаю цього року.
Торгівля з Китаєм була однією з багатьох тем, які обговорювали Франція та Німеччина під час щорічного спільного засідання урядів. Макрон і Мерц також заявили, що продовжуватимуть співпрацювати в оборонних проєктах, попри провал спільної програми зі створення винищувачів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС і Китай встановили дедлайн для досягнення прогресу у вирішенні торговельних розбіжностей



Такі застереження підкреслюють дедалі більшу узгодженість позицій Парижа та Берліна щодо Китаю. Хоча Франція давно виступає за більш інтервенціоністську торговельну політику, Німеччина традиційно відстоювала вільну торгівлю та відкриті ринки, що відображає інтереси її економіки, орієнтованої на експорт, та залежність виробників від Китаю. У 2024 році тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив проти запровадження ЄС мит на китайські електромобілі.
Позиція Німеччини зазнає дедалі більшого тиску, оскільки найбільша економіка Європи перебуває у стані стагнації вже протягом останніх шести років, а німецькі виробники втрачають частку ринку на користь китайських конкурентів як на внутрішньому ринку, так і на своїх традиційних експортних ринках. Мерц нещодавно змінив свій погляд щодо Пекіна. На тлі труднощів, з якими стикається німецька промисловість, він почав схилятися до застосування протекціоністських заходів, що наблизило його до позиції Франції.
Вlооmbеrg писало, що ЄС побоюється торговельного конфлікту з Китаєм та не наважується на жорсткі заходи проти Пекіна.

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати. Наразі вона становить близько 30 тис. грн на місяць. За рік цей показник зріс на 6 тис. грн (із 24 тис. грн). Водночас різниця між зарплатами найбільш і найменш оплачуваних працівників залишається значною – від мінімальної до понад 90 тис. грн. Про це пише РБК-Україна з посиланням на дані Державної служби зайнятості.

Регіони-лідери

Найвищі середні зарплати наразі пропонують роботодавці в таких регіонах України:

Київ – 38 тис. грн;Вінницька область – 36 тис. грн;Херсонська область – 34 тис. грн;Дніпропетровська область – 31 тис. грн;Харківська область – 31 тис. грн.

Найвищі зарплати

Найбільші зарплати отримують фахівці з високою кваліфікацією, значним досвідом роботи або ті, хто працює у професіях із дефіцитом кадрів. До переліку вакансій із найвищими зарплатами увійшли:

операційний директор – 92 тис. грн;водій міжнародних перевезень – 66 тис. грн;рієлтор – 58 тис. грн;автомаляр – 57 тис. грн;програміст – 52 тис. грн;автослюсар – 47 тис. грн;шеф-кухар – 46 тис. грн;кранівник – 37 тис. грн.

Кому платять найменше

Найнижчі зарплати роботодавці пропонують працівникам, які виконують нескладну або некваліфіковану роботу і не потребують спеціальної освіти чи тривалого навчання. Зокрема, це:

двірник;прибиральник;кухонний робітник;мийник посуду;листоноша;укладальник-пакувальник.

Для більшості таких вакансій роботодавці пропонують мінімальну заробітну плату, яка у 2026 році становить 8 647 грн на місяць. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зарплата працівників: який відсоток може відраховувати роботодавець Повідомлялося, що статистичні дані щодо розміру середньої зарплати в Україні є завищеними. Реальний рівень середньої заробітної плати наразі становить менше ніж 20 тис. грн. На показники суттєво впливають високі виплати військовослужбовцям. Тобто наразі методика розрахунку цього показника не є коректною.

Дані Державної митної служби суперечать інформації операторів ринку щодо значного падіння експорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, експорт зернових та зернобобових культур з України у 2026/27 маркетинговому році станом на 17 липня становив 1,7 млн т, що у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Про це повідомляє Державна митна служба.
Зазначається, що пшениці експортовано 706 тис. т, або у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Постачання ячменю на зовнішні ринки становило 103 тис. т, що на 84% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону. Кукурудзи експортовано 898 тис. т, що у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
Експорт жита поки що не здійснювався.
Водночас експорт борошна з України відстає на 59% і становить 0,9 тис. т.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гумові капці, фіктивне зерно і «скрутки» ПДВ. П'ять схем обкрадання бюджету України на мільярди доларів



Раніше повідомлялося, що сільгоспвиробники не поспішають продавати зерно нового врожаю через різке падіння закупівельних цін. Передусім це стосується пшениці другого та третього класів, а також фуражного зерна.
Нагадаємо, що Україна втратила близько третини потужностей для експорту сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, через російські ракетні та безпілотні атаки на ключові чорноморські порти. Більше того, Росія систематично завдає ударів по всьому транспортно-логістичному ланцюгу.

Президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити мита проти Канади у відповідь на дим від лісових пожеж. Однак незрозуміло, чи має він юридичні повноваження для цього, пише WР.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп активізував заяви про фальсифікацію виборів у США: СNN пояснює можливий мотив 



“Ми покладаємо на Канаду відповідальність за те, що вона неналежним чином доглядає за своїми лісами та чагарниками, через що до Сполучених Штатів доходить забруднене та шкідливе для здоров’я повітря”, — написав Трамп у Тruth Sосіаl у п'ятницю, 17 липня.
Трамп додав, що планує зателефонувати прем’єр-міністру Канади Марку Карні, щоб обговорити пожежі на тлі економічної напруженості між США та Оттавою.
Напередодні сенатор-республіканець Берні Морено (штат Огайо) заявив, що наступного тижня подасть законопроєкт про запровадження санкцій проти Канади. 
“Уряд Канади не вклав коштів у заходи запобігання лісовим пожежам, зокрема у проріджування лісів та посилення боротьби з підпалами”, — йдеться в заяві Морено.
Штат Огайо межує з канадською провінцією Онтаріо. Четверо республіканських членів Палати представників, які представляють Мічиган — ще один штат, що межує з Канадою на півночі, — також написали Карні листа.
Білий дім не уточнив, на підставі якого закону Трамп може запровадити нові мита. Представник адміністрації Трампа Куш Десаї заявив, що президент США має “численні повноваження щодо мит” і планує ними скористатися. 
Цього року Верховний суд США суттєво обмежив можливості Трампа щодо запровадження мит, постановивши, що він не може використовувати надзвичайні повноваження для запровадження таких тарифів. Це позбавило Трампа ключового інструменту, який він використовував для тиску на іноземних лідерів та переформатування світового порядку під час свого другого терміну. Після рішення суду Трамп запровадив глобальне десятивідсоткове мито на підставі іншого торговельного законодавства, але термін дії цього мита закінчується наступного тижня.
Відповідаючи на запитання про американські звинувачення, Карні заявив журналістам у четвер, 16 липня, що боротьба зі зміною клімату “є відповідальністю всіх країн, зокрема й США”.
Прем’єр Онтаріо Дуг Форд сказав, що США могли б надати більше допомоги в боротьбі з пожежами, як це робила Канада для свого сусіда в минулому. 
“Можливо, замість того, щоб скаржитися, вам слід надати підтримку, відправити допомогу. Адже ми робили саме те саме для наших американських друзів,”, — сказав Форд.
Міста на північному сході Канади та США страждають від сильного задимлення, спричиненого сотнями лісових пожеж, що вирують по всій Канаді. Багато з цих пожеж вийшли з-під контролю, а деякі з них призвели до евакуації населення та матеріальних збитків. Пожежі повністю знищили одну з племінних громад на півночі Онтаріо.
Gеtty Іmаgеs
У п’ятницю Детройт, Чикаго, Вашингтон та Нью-Йорк очолили список міст із найгіршою якістю повітря у світі, що змусило місцевих чиновників виступити з попередженнями про обмеження перебування на відкритому повітрі через потенційні наслідки для здоров’я від вдихання диму.
ЕРА/АLЕХ WRОВLЕWSКІ
ЕРА/ Сhrіstорhеr Nеundоrf


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Взимку гине більше людей": міністр енергетики США применшив наслідки смертоносної спеки в Європі



Зміна клімату, спричинена діяльністю людини, призводить до тепліших і сухіших умов влітку, що посилює активність лісових пожеж, роблячи екстремальні пожежі інтенсивнішими, частішими та масштабнішими. Також спостерігається тенденція до подовження сезону лісових пожеж, який є частиною природного циклу.
З початку свого другого терміну в Білому домі Трамп завдав нищівного удару по кліматичній політиці США, підтримуючи галузь викопного палива, водночас агресивно скасовуючи заходи з охорони довкілля. Він також взяв на приціл галузі відновлюваної енергетики, заблокувавши фінансування на мільйони доларів, призначене для низки проєктів із чистої енергії.
Погодні гойдалки, аномальні сезони та кліматична нестабільність — чому світ дедалі більше входить в епоху кліматичного хаосу — в інтерв’ю ZN.UА розповідав науковець Геннадій Міліневський: "Від хвиль спеки до весняних морозів: чому клімат стає дедалі менш передбачуваним".

Через війну багато українців втратили можливість подорожувати, однак потреба у відпочинку залишається. 45,3% респондентів стали відпочивати рідше через воєнний стан, 34% не змінили своїх звичок, а 20,8% зазначили, що почали відпочивати частіше. Про це свідчить дослідження Rіbаs Ноtеls Grоuр та Rіbаs Іnvеst, пише видання Dеlо. 

Попит

Зазначається, що дехто з українців став більш обережним і почав економити, тому відкладає поїздки. Інші, навпаки, сприймають відпочинок як спосіб підтримати себе в умовах постійного стресу. Це підтверджує і регулярність літніх поїздок. 75,5% опитаних кажуть, що відпочивають щороку. Ще 9,4% – раз на два роки, 5,7% – раз на три роки. Лише 9,4% відповіли, що не мали літнього відпочинку протягом останніх трьох років.Отже, літній відпочинок залишається потребою для більшості українців. Він може бути коротким за часом, але не зникає. 92% респондентів планують відпочинок цього літа. Майже 70% обирають Україну, 22,6% – закордон, і лише 7,5% не планують поїздку.Найпопулярнішими напрямками залишаються Одеса та узбережжя, які розглядають 69,8% опитаних, а також Карпати – 52,8%. Ці два формати – море і гори – залишаються основними сценаріями літнього відпочинку.

Тенденції

Раніше літня відпустка часто асоціювалася з розвагами та активностями, зараз акцент зміщується на відновлення. Серед популярних занять – прогулянки на природі (71,7%), пляжний відпочинок (67,9%), відвідування ресторанів і кафе (62,3%), SРА-процедури (47,2%). Це більше не про нові враження, а про потребу зняти напругу, побути в безпечнішому середовищі, відновити сон. Змінюється також тривалість відпочинку. Найпопулярніший формат серед опитаних – 3–5 ночей, його обрали 45,3% респондентів. Кожен четвертий планує поїздку на 6–10 ночей. Ще 11,3% обирають кілька коротких поїздок протягом літа. У Rіbаs Ноtеls Grоuр підтвердили тренд: середня тривалість підтверджених бронювань на літо 2026 року зросла до 3,8 ночі проти 3,1 ночі у 2025 році. Сімейні бронювання в середньому становлять 4,6 ночі, групові – 5,4 ночі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Літня валютна аномалія: чому валюта пішла «на зліт» у червні замість традиційної «відпустки»

Ціна

Ціна залишається бар'єром для більшості. 83% опитаних назвали високу вартість фактором, який може вплинути на вибір місця відпочинку. 75,5% звертають увагу на рівень комфорту, 62,3% – на локацію.Найбільша частка респондентів готова платити 3000–6000 грн за ніч на двох – 43,4%. Ще 39,6% розглядають діапазон 1500–3000 грн. Тобто основний ринок зосереджений у межах 1500–6000 грн за ніч. Преміальний сегмент також існує, але він залишається вузьким: 7000–12000 грн готові платити 5,7% опитаних, понад 12000 грн – 1,9%.

ВlасkRосk встановила новий рекорд у світовій фінансовій індустрії. За підсумками другого кварталу 2026 року під управлінням американської компанії перебувають активи на 15,34 трлн доларів — більше, ніж будь-коли раніше, повідомляє Еurоnеws.
Масштаб цієї суми важко переоцінити: вона перевищує річний валовий внутрішній продукт Німеччини, Японії, Великої Британії та Індії разом узятих. Саме тому ВlасkRосk давно перебуває в центрі дискусій про концентрацію фінансової влади. Компанію часто називають «невидимим акціонером світу», адже її фонди входять до числа найбільших інвесторів тисяч корпорацій — від технологічних гігантів і банків до фармацевтичних та оборонних компаній.
У ВlасkRосk пояснюють рекорд припливом грошей інвесторів, зростанням фондових ринків і високою популярністю біржових фондів іShаrеs. За квартал компанія залучила 192 млрд доларів нових інвестицій, а за останні 12 місяців — 868 млрд доларів.
Ще один напрям, на який звернули увагу аналітики — активне розширення ВlасkRосk на ринку приватних інвестицій. Після придбання НРS Іnvеstmеnt Раrtnеrs компанія збільшує вкладення у приватне кредитування та інфраструктурні проєкти. Це підживлює давні побоювання критиків, які вважають, що найбільші інвестфонди поступово посилюють контроль не лише над фінансовими ринками, а й над об'єктами реальної економіки — від енергетики до транспортної інфраструктури. Водночас жодних доказів існування «прихованого управління» економікою, про яке часто пишуть прихильники конспірологічних теорій, немає.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вlасk Rосk і майбутнє, яке вони нам створюють



ВlасkRосk багато років утримує статус найбільшої у світі компанії з управління активами. Одним із ключових факторів її зростання вважають платформу Аlаddіn, яку використовують не лише в самій компанії, а й великі банки, страхові компанії та пенсійні фонди для оцінки ризиків і управління інвестиційними портфелями. Через її масштаби систему нерідко називають «фінансовим мозком Волл-стріт», хоча офіційно це програмний комплекс для аналізу ризиків та управління інвестиційними портфелями.
Компанія також бере участь у проєктах, пов'язаних із післявоєнним відновленням України, а її генеральний директор Ларрі Фінк регулярно входить до кола учасників найвпливовіших міжнародних економічних форумів.

Міністерство фінансів відзвітувало про видатки загального фонду державного бюджету за перше півріччя поточного року – вони становили 2,23 трлн грн. Про це йдеться в повідомленні на сайті міністерства.Найбільше коштів спрямували на безпеку та оборону – за шість місяців на ці потреби витратили 1,4 трлн грн, що становить 63% усіх видатків загального фонду. Зокрема, лише у червні на армію було витрачено 263,5 млрд грн.Загалом видатки загального фонду були на 354,1 млрд грн, або на 18,9%, більшими, ніж за аналогічний період 2025 року.

На оплату праці працівників бюджетної сфери спрямували 851 млрд грн, або 38,2% видатків. Ці витрати порівняно з аналогічним періодом 2025 року зросли на 15,9%.384,9 млрд грн, або 17,3% видатків, спрямували на субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам і організаціям. За рік ця сума збільшилася на 61%. Зокрема, ці кошти були використані на придбання товарів для забезпечення потреб Збройних сил України.352,1 млрд грн, або 15,8%, пішли на соціальне забезпечення – виплату пенсій, стипендій, пільг, субсидій та інших видів допомоги. Це на 12,3% більше, ніж за перше півріччя 2025 року.262,4 млрд грн, або 11,8%, уряд витратив на оплату товарів і послуг. Ця сума зросла на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.184,5 млрд грн, або 8,3%, спрямували на обслуговування державного боргу. За рік ця сума зросла на 2,6%.142,7 млрд грн, або 6,4%, пішли на трансферти місцевим бюджетам. Порівняно з першим півріччям 2025 року цей показник зріс на 39,8%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Україна отримала ,35 млрд від Світового банку на підтримку бюджету Як писало ZN.UА, держбюджет періоду повномасштабного вторгнення є хронічно дефіцитним і складним. Ми маємо критичну залежність від траншів міжнародних донорів, абсолютну більшість власних податків і зборів (більш як 2 трлн грн щорічно) витрачаємо на сектор оборони та безпеки. За таких умов логіка дій Кабміну мала би бути чіткою: максимальна економія кожної гривні, жорстка адресність соціальних видатків і підтримка бізнесу, що генерує податки. Про це читайте в статті "Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки". 

 

Починаючи з 17 липня в державній системі онлайн-бронювання часу для перетину кордону "єЧерга" стартує тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів. Про це інформує Державна митна служба України.
Зазначається, що однією з категорій, які отримають пріоритет під час формування електронної черги, стануть підприємства зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО).
"Також пріоритет надаватиметься перевезенням, що здійснюються з використанням транзитних декларацій Т1 або книжки МДП (ТІR). Перевірка наявності та чинності відповідних спрощень відбуватиметься автоматично завдяки інтеграції інформаційних ресурсів Державної митної служби України з системою «єЧерга»", – додали у ДМС.
Новий механізм працюватиме за принципом 3:5, що передбачає пропуск трьох транспортних засобів із пріоритетом після п'яти вантажівок, які такого пріоритету не мають.
"Запровадження пріоритетності для компаній зі статусом АЕО є черговим кроком у розвитку системи митних спрощень та створенні додаткових переваг для доброчесного бізнесу", – зазначили у ДМС.
Функціонал тестуватимуть на всіх пунктах пропуску, де здійснюється митне оформлення вантажних транспортних засобів масою понад 3,5 тонни.
Наразі в Україні статус авторизованого економічного оператора мають 128 підприємств.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна та Польща обговорили скорочення черг на кордоні — Кулеба



Наприкінці 2022 року в Україні зʼявилася система «єЧерга», яка впровадила електронну чергу для перетину кордону українськими перевізниками, які мають ліцензію на міжнародні перевезення вантажу. У липні 2023 року уряд розширив дію «єЧерги» на автобуси та легкові автівки.