Дзеркало Тижня

Постійні повітряні тривоги загрожують паралізувати роботу Києва та області, тому влада має змінити правила роботи столичної агломерації, аби бізнес, транспорт, медицина та державні установи могли продовжувати працювати під час тривалих російських атак.
Про це підприємець Олег Белінський написав на своїй сторінці у Fасеbооk.
"Росія перейшла до нової тактики щодо столичного регіону. Повітряні тривоги у Києві та області більше не є епізодичними нальотами на пару годин. Вони тривають добами та здатні затягуватися на тижні й місяці за рахунок безперервного запуску "Шахедів", — заявив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Врятують окремі райони: як Україна готується до складної зими



За його словами, мета таких атак полягає також у тому, щоб виснажувати агломерацію через простій та неможливість планувати роботу.
"Київ та приміський регіон не можуть дозволити собі жити в режимі безперервної паузи", — наголосив Белінський.
Він вважає, що місто має продовжувати працювати під час тривалих тривог, а не чекати на відбій.
"Старі протоколи життєдіяльності, створені під разові атаки, у цій реальності повністю нежиттєздатні", — написав підприємець.
На його думку, державна та міська влада мають переглянути нормативні правила, інакше агломерації загрожує операційний параліч.
Белінський оцінює населення Києва та його передмість у 3,5–4 млн людей і вважає, що регіон фактично опинився в умовах прифронтової зони.
"Треба називати речі своїми іменами: лінія фронту та її економіка змістилися. Київ і весь його приміський конгломерат із населенням близько 3,5–4 мільйонів людей фактично перейшли у статус прифронтової зони з усіма відповідними правилами виживання", — зазначив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Парламент (не)залежності. Як у критичний момент Рада опинилася без хребта і зору



За словами підприємця, постійні тривоги, формують "економіку тертя".
"Противник прагне змусити бізнес застоюватися, зірвати логістику, знизити оборотність капіталу та виснажити запаси міцності регіону", — стверджує Белінський.
На його думку, затяжні тривоги б'ють і по медицині: паралізують роботу швидкої допомоги, зривають операції, блокують доїзд медиків, а також логістику крові, ліків та кисню.
За його словами, за таких умов освіта остаточно скотиться у "рваний онлайн", що змусить сім'ї з дітьми виїжджати з регіону та підірве його демографічний потенціал.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна навчилася воювати. Чи навчилася вона управляти собою?



Зупинки муніципального транспорту та обмеження руху через мости, вважає підприємець, ускладнюють сполучення між районами Києва та передмістями. Через це вантажний транспорт може затримуватися, а розподільчі центри — працювати зі збоями.
Белінський підкреслив, що ритейл, торговельні центри та сфера послуг втрачають клієнтів через вимушені зупинки. Також підприємства стикаються з перебоями у виробництві, будівельні роботи затягуються, а нерегулярний графік може посилювати навантаження на працівників.
Щоб зменшити вплив тривог на економіку міста, експерт пропонує перейти від однакових обмежень для всієї агломерації до мікрозонування загроз.
"Дрон над одним із передмість не повинен паралізувати роботу на іншому кінці міста", — написав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





35 років Незалежності: Україна більше не має права експериментувати з майбутнім



На його думку, бізнесу потрібен законний механізм для організації службових перевезень працівників. Зокрема, можливість використання корпоративного транспорту для проїзду критично важливими маршрутами, а також про гнучкіші підходи до оплати праці за нерегулярного графіка.
Белінський також пропонує переглянути правила роботи комунального транспорту, а постачання товарів частково перенести на нічний час. Для цього він пропонує розвивати мережу мікрохабів, dаrk stоrеs та невеликих районних складів.
"Чим коротшим стає плече доставки до конкретного двору чи мікрорайону, тим менше торгівля залежить від заблокованих мостів чи магістралей", — зазначив підприємець.
Він додав, що кав'ярні, ресторани, невеликі магазини та сервіси вже демонструють здатність адаптуватися до тривалих тривог. Частина закладів продовжує роботу, хоча остаточне рішення щодо цього ухвалюють самі підприємці та їхні клієнти.
"Завдання держави тут не заважати й не штрафувати за роботу, а дати бізнесу спокійно функціонувати, гарантуючи базовий доступ до укриттів поруч", — вважає Белінський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Коли Україна відкриє небо. Можливості й перепони для повернення цивільної авіації



Медичні послуги він пропонує максимально переводити в онлайн. За його задумом, особиста присутність пацієнта була б потрібна передусім для аналізів, МРТ, медичних процедур та складних випадків.
Пенсійний фонд, соціальні служби та центри надання адміністративних послуг, на думку підприємця, також мають змінити графіки роботи та перевести якомога більше процедур в онлайн.
"Послуги, які роками вимагали особистої присутності та марнування часу в чергах, мають вирішуватися в кілька кліків", — написав він.
Підприємець вказує, що Росія розраховує виснажувати Київ та область простоями і неможливістю планувати роботу й повсякденне життя.
"Відповіддю на це може бути лише повна легалізація та впровадження асинхронної, децентралізованої та гнучкої системи, в якій місто продовжує вчитися, виробляти, торгувати та лікувати паралельно з тривогою, а не в очікуванні відбою", — підсумував Белінський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як війна змінює здоров’я українців



Що ж насправді стоїть за російськими обстрілами торговельної інфраструктури України?
Про масштаби втрат і напрями їх мінімізації, особливості впливу ракетних обстрілів на зайнятість населення в статті "Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації" розповідає керівник аналітичного відділу мережі "АНТС" Ігор Крупка.

Упродовж 2022–2026 років Національний банк України провів 12 перевірок “Сенс Банку”, а Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків ухвалив понад 100 рішень щодо банку. Під час однієї із перевірок виявлено значний масив раніше невідомих конфіденційних протоколів, йдеться в офіційній заяві Правління Національного банку України.
Зазначається, що протоколи колегіальних органів банку виявили під час перевірки, завершеної у квітні 2025 року. Їх передали правоохоронцям.
“Аналіз значного масиву виявлених даних щодо непрозорої управлінської практики колишнього “Альфа Банку”, що застосовувалися починаючи щонайменше з 2013 року, досі триває і є важливою складовою матеріалів, які використовує Міністерство юстиції для підготовки до розгляду в міжнародному арбітражі справи, ініційованої колишніми підсанкційними власниками”, — прозвітував регулятор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дегтярьова увійшла до наглядової ради Sеnsе Ваnk: що змінилося



Також НБУ очікує від уряду як акціонера невідкладного доформування наглядової ради державного «Сенс Банку» та відсторонення працівників, які фігурують на плівках НАБУ.
«НБУ відкритий до парламентського контролю, предметної критики та перевірки своїх дій. Детальний звіт про наглядові дії уже надіслано уряду та членам ТСК Верховної Ради. Водночас рішення регулятора не можуть бути реакцією на політичний тиск або непідтверджені персональні звинувачення, а мають ґрунтуватися виключно на перевірених фактах та закріпленій законодавством логіці», — йдеться у повідомленні.
У регуляторі додають, що після оприлюднення матеріалів досудового розслідування операції "Форрест Гамп", Нацбанк розпочав позапланові перевірки “Сенс Банку” та інших банків. Йдеться про дотримання вимог фінансового моніторингу під час обслуговування клієнтів, які відповідно до опублікованих матеріалів вносили застави до ВАКС. 
В НБУ наголошують, що і надалі готові перевіряти кожен конкретний факт та передавати матеріали правоохоронним та іншими державним органам. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Сенс Банк» оновлює наглядову раду: кого призначили замість Гладишенка



Нагадаємо, що після того як “Сенс Банку” фігурував у «плівках Міндіча», НБУ відкрив адміністративні провадження щодо його менеджменту. Згодом банк опинився і в центрі справи НАБУ «Форрест Гамп». За версією слідства, для легалізації 150 млн грн готівки, призначених для внесення застави за ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, були залучені підконтрольні компанії та фізичні особи, а також менеджмент «Сенс Банку». У матеріалах фігурують ексзаступниця голови офісу президента Ірина Мудра, ексдепутат ВР Максим Микитась, народний депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар, голова наглядової ради «Сенс Банку» Микола Гладишенко, голова правління банку Олег Ступак та інші. 
На тлі скандалу уряд почав оновлювати наглядову раду банку, зокрема достроково припинив повноваження її голови Миколи Гладишенка.

Унаслідок цілеспрямованих російських ударів по складах і продовольчій логістиці вже знищено до 90% сучасних потужностей для зберігання. Попри знищення значної кількості товарів українці не залишаться без харчів, повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час щотижневого спілкування з представниками ЗМІ.
За його словами, після ударів постачальники перебудовують логістику, переміщують запаси, змінюють маршрути та формати зберігання. 
“Це складніше, довше і дорожче, але система адаптується. Загрози системного фізичного дефіциту базових продуктів сьогодні немає. Можуть бути зміни в асортименті або доступності окремих товарів у конкретних магазинах, але продовольче забезпечення країни зберігається”, — сказав міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Резервні площі, перенесення персоналу та кредити: експерт розповів, як бізнесу мінімізувати втрати після знищення складів



Водночас він зауважив, що наразі є питання щодо покриття втрат за знищену продукцію, адже постачання і реалізація — це господарські та договірні відносини між виробниками, дистриб’юторами і торговельними мережами. Міністр звертає увагу, що було б справедливим підходом паритетний розподіл ризиків між усіма сторонами.
«Це не обов’язково 50 на 50. Для різних товарів різна маржинальність, різні умови співпраці та різний економічний результат. Тому механізм має визначатися окремо для кожної товарної категорії та враховувати, як між сторонами розподіляється прибуток», — вважає Тарас Висоцький.
Він додав, що так само мають розподілятися і додаткові витрати на нову логістику, “яка зараз фактично перебудовується в режимі реального часу”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Російські удари по складах: експерт розповів, якою має бути державна підтримка бізнесу



Міністр підкреслив, що держава паралельно працює над системними механізмами страхування воєнних ризиків. Водночас він наголосив, що до моменту повноцінного запуску, бізнесу важливо знайти справедливу модель розподілу втрат і додаткових витрат між усіма учасниками ланцюга.
Що ж насправді стоїть за російськими обстрілами торговельної інфраструктури України? Про масштаби втрат і напрями їх мінімізації, особливості впливу ракетних обстрілів на зайнятість населення в статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповідає Ігор Крупка.

Для підтримки українського бізнесу, логістичні хаби і складські комплекси якого постраждали внаслідок російських обстрілів, державна політика у цій сфері має кардинально змінити орієнтири та перейти від простої компенсації пошкоджених активів до оперативного збереження виробничих функцій і кадрового потенціалу. Про це у своїй статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» зазначає керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
За словами експерта, відбудований через рік склад не зможе автоматично повернути фахівця, який за цей час виїхав, змінив кваліфікацію або залишив ринок праці. Першочерговим кроком з боку держави має стати запровадження швидкого протоколу роботи з людьми, які втратили робочі місця внаслідок атак.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Резервні площі, перенесення персоналу та кредити: експерт розповів, як бізнесу мінімізувати втрати після знищення складів



“У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримувати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх з конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40-60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію”, — пише автор.
Він зазначає, що для державного бюджету це значно вигідніше, ніж виплата допомоги по безробіттю та втрата податкових надходжень із заробітних плат.
Другим ключовим напрямом, за словами Ігоря Крупки, має стати адресна фінансова підтримка бізнесу на період відбудови, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для компаній, які планують відновлювати діяльність, доцільно запровадити тимчасову часткову компенсацію заробітної плати або оплати простою.
“Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження і припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію”, — наголошує експерт.
Також на думку автора, паралельно держава має створити системний механізм резервування складських площ. Він нагадав, що уряд уже анонсував рішення щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків і надання бізнесу пріоритетного доступу до державних приміщень для розосередження потужностей. Ігор Крупка наголошує на необхідності перетворення цих ініціатив на постійну систему із цифровим каталогом придатних майданчиків та типовими швидкими договорами оренди.
Також експерт відзначає важливість запровадження окремого державного обліку робочих місць, втрачених через російські удари по інфраструктурі.
“Така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на довготривале безробіття”, — констатує автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці: росіяни знищили нафтобазу КLО, склади VАRUS, Yvеs Rосhеr та інших компаній



Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії.
Також він зазначає, що для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки на складські приміщення, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки.

Втрата складських приміщень унаслідок російських обстрілів вимагає від українського бізнесу внесення низки змін до планування діяльності. Для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки, пише у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
За його словами, план виживання бізнесу має охоплювати не лише сервери, товар і резервний склад. Компаніям варто заздалегідь розробити «резервну карту зайнятості», яка визначає, куди саме переводитимуться критичні групи працівників, скільки людей може прийняти альтернативний майданчик та які процеси підлягають першочерговому перенесенню.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Соmfy, Будинку іграшок, Rоshеn та інших



“Це означає розосереджувати не лише запаси, а й ключові функції: не концентрувати весь критичний товар, обладнання та команду в одному хабі, заздалегідь мати резервні договори на додаткові складські площі, пункти перевантаження і транспорт”, — пише експерт.
Ще одним елементом стійкості, за його словами, є збереження людей у перші тижні після обстрілу. Зокрема, галузеві оператори можуть укладати попередні домовленості про тимчасове взаємне працевлаштування. Якщо один із майданчиків зазнає руйнувань, суміжні підприємства тимчасово приймають вивільнених водіїв, комплектувальників, вантажників та операторів до відновлення роботи постраждалої компанії.
Експерт додає, що одночасно бізнесу потрібно інвестувати у внутрішню мобільність персоналу.
Автор статті наголошує, що важливим інструментом для перезапуску процесів є державна підтримка.
“У червні 2026 року уряд запустив у програмі «5-7-9%» окремий напрям для бізнесу, майно якого зруйноване або пошкоджене війною: компенсаційна ставка становить 0,1% річних у перші два роки, а максимальний кредит на відновлення — до 150 млн грн. Для середнього і малого бізнесу це може бути різницею між «звільнити сьогодні» та «утримати людей до запуску нового майданчика»”, — констатує Ігор Крупка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





РФ не припиняє бити по складах: експерт пояснив, як це впливає на економіку та бюджет



Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення. Водночас на різних працівників удари по складах мають різний вплив. 

Росіяни продовжують бити по складах українського бізнесу. І це впливає як на безпосередньо працівників, так і на економіку країни та бюджет в загалом. Як саме це відбивається на економічному секторі, у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповів керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка. 
«Перший ефект — знищення капіталу та запасів. Це не просто бухгалтерський збиток: компанія має знову профінансувати те, що вже один раз купила. Кошти, які могли піти на нову крамницю, автоматизацію, підвищення зарплат чи нові робочі місця, спрямовують на відновлення старої потужності. Для країни це означає нижчу віддачу від інвестицій: частина інвестиційного ресурсу не розширює економіку, а лише повертає її в точку до обстрілу», — пише автор.
Другим ефектом Крупка називає здорожчання логістики. Якщо розташувати склади окремо один від одного, то ризик одночасної втрати всіх запасів зменшиться. Але разом з тим збільшиться кількість переміщень, з’явиться необхідність продублювати обладнання, найняти більше охорони та управлінського персоналу, а також послуг зв’язку. Частину цих витрат бізнес поглинає маржею, частину передає в ціни. Тобто атаки на логістику можуть не лише зменшити зайнятість у певному знищеному хабі,  а й навпаки створити попит на працівників у нових, менших вузлах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці під Борисполем: Росія знищила склади Соmfy, Будинку іграшок, Rоshеn та інших



«Третій ефект — фіскальний. Коли зникає зарплата, публічні фінанси втрачають ПДФО та військовий збір, а система соціального страхування — ЄСВ. У 2026 році стандартні ставки для найманої праці становлять 18% ПДФО, 5% військового збору та 22% ЄСВ, який нараховує роботодавець. Наприклад: якщо через звільнення працівників повністю зникає 1 млн грн місячного нарахованого фонду зарплати, то за стандартних ставок і без урахування спеціальних пільг чи меж бази ЄСВ під ризиком опиняється приблизно 450 тис. грн щомісячного потоку податків і соціальних внесків: 180 тис. грн ПДФО, 50 тис. грн військового збору та 220 тис. грн ЄСВ», — зазначає Крупка.
Та за словами автора, це не всі втрати. Чим меншим стає обсяг продажів, тим більше падає база ПДВ і прибуток. Якщо ж бізнес припиняє своє існування, то зникає податок на прибуток підприємств та частина місцевих платежів.
«Якщо людина довше шукає роботу — держава витрачає кошти на допомогу з безробіття, перенавчання та програми зайнятості. Якщо ж працівник переходить до іншого роботодавця швидко, значна частина цього фіскального ефекту просто переміщується, а не зникає. Саме тому швидкість повторного працевлаштування має не лише соціальне, а й бюджетне значення», — додає експерт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по логістиці: росіяни знищили нафтобазу КLО, склади VАRUS, Yvеs Rосhеr та інших компаній



Тож, за словами Крупки, найближчими місяцями не варто очікувати на загальнонаціональний стрибок безробіття. Натомість, ймовірно, відбудеться збільшення кількості локальних вивільнень, простоїв і переведень. Український ринок праці досі відчуває дефіцит кадрів у багатьох робітничих професіях, тож значна частина водіїв, операторів техніки, ремонтників і досвідчених логістів зможе знайти нову роботу порівняно швидко. Однак у випадку із працівниками масових складських операцій в районах, де РФ знищила кілька великих об’єктів, ризики з працевлаштуванням будуть вищими. Те саме стосується сервісного персоналу з низькою мобільністю.
«Набагато небезпечніший сценарій — повторювані удари по одному логістичному кластеру. Після першого знищеного складу мережа ще має резервну площу. Після другого — резерв дорожчає. Після третього — бізнес починає не лише переміщати операції, а й зменшувати їх, відкладати інвестиції, скорочувати асортимент, більше віддавати на аутсорсинг або переносити частину функцій за кордон. Саме за таких умов тимчасове безробіття може перетворитися на структурне», — підсумував Крупка.
Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення. Водночас на різних працівників удари по складах мають різний вплив.

Лише протягом минулої доби росіяни знищили склади Соmfy, «Будинку іграшок», Rоshеn та інших компаній. І це не перші удари по складах українського бізнесу, і, найімовірніше, не останні. Як втрата складу відбивається на різних працівниках у статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» розповів керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.
«Для виробничої компанії склад є частиною технологічного ланцюга. Знищення складу сировини або комплектуючих може зупинити виробничу лінію, навіть якщо сам цех неушкоджений. Знищення складу готової продукції позбавляє бізнес товару, оборотного капіталу й можливості виконувати контракти. Тому для виробничих працівників ризик часто починається не зі звільнення, а з простою, скорочення змін і перенесення замовлень на інші заводи компанії. Якщо відновлення затягується, тимчасовий простій може перетворитися на звільнення», — пише Крупка.
Водночас для професійного логістичного або складського оператора атака по складу — це удар по активу, який генерує виторг. Адже відсутність площі означає, що немає зберігання, обробки палет, орендного доходу та частини контрактів. Крупка додає, що оператори, які мають кілька майданчиків, можуть перемістити і клієнтів, і своїх працівників. Однак, компанія з одним великим хабом завжди ризикує втратити клієнта та команду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Київщині та в Сумах РФ знищила склади «Нової пошти». А в Святопетрівському дісталося виробництву



Для ритейлера чи дистриб’ютора склад — це серце оборотного капіталу. Після атаки на склад мережа має вчасно замінити товар, знайти нові площі, переналаштувати автоматизовану систему управління складом, змінити маршрути та зробити все, аби не було порожніх полиць.
Деякі бізнеси власні запаси можуть замінити на більш «легку» модель, тобто ширше використовувати маркетплейс, прямих відвантажень постачальникам чи вдатися до аутсорсингової логістики. Однак у таких випадках частину складських робочих місць можуть не відновити навіть коли ситуація стабілізується. Це означає, що воєнний шок може призвести не лише до тимчасового зменшення зайнятості, а й стати причиною пришвидшення зміни бізнес-моделі.
«Найуразливіший — малий і середній бізнес із одним складом. Велика мережа може втратити вузол, але зберегти систему. Малий підприємець може втратити систему разом із вузлом. Для нього відсутність страхування, застави для нового кредиту чи резервної площі швидко перетворює майновий збиток на закриття бізнесу і повне вивільнення команди», — підсумував Крупка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Повторна атака на Чернігів: пошкоджено склад, кількість постраждалих зросла



Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії, кількості альтернативних майданчиків, дефіциту кадрів у галузі та очікуваного строку відновлення.

Європа зіткнулася з подвійним ціновим тиском. Тиснуть і криза довкола Ірану, і наслідки війни в Україні, зокрема удари по російських нафтопереробних заводах. Обидва фактори скорочують пропозицію дизельного пального на світовому ринку та підштовхують ціни на нафтопродукти до рекордних рівнів, повідомляє Lе Моndе.
Перший фронт, Росія. Від початку липня Москва зупинила експорт дизельного пального через дефіцит на внутрішньому ринку, який посилили українські удари по нафтопереробних заводах. Заборону, запроваджену 8 липня, Росія вже кілька разів продовжувала. Тепер її планують продовжити й на вересень.
Росія традиційно є одним із найбільших експортерів дизельного пального у світі. Через скорочення її поставок Туреччина, Бразилія та інші покупці змушені шукати альтернативу. Вони конкурують із європейськими країнами за поставки зі США, Індії та інших країн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Наскільки близька Росія до паливного колапсу — пояснює економіст



За даними S&Р Glоbаl, українські удари суттєво скоротили російські нафтопереробні потужності, вивівши з ладу близько 60% потужностей. Це спричинило дефіцит пального всередині Росії та скорочення її експорту.
Другий фронт, Іран і Ормузька протока. Це один із ключових маршрутів для світових поставок нафти та нафтопродуктів.
Різниця в ціні між барелем дизельного пального та барелем сирої нафти досягла рекордного рівня. У Європі з кінця лютого вона зросла більш ніж утричі, приблизно до 75 доларів. У США 17 серпня цей показник уперше перевищив 102 долари за барель.
За словами очільника ТоtаlЕnеrgіеs Патріка Пуянне, частково така різниця пояснюється нестачею танкерів, які можуть перевозити нафтопродукти. Упродовж усього літа супертанкери із сирою нафтою продовжували проходити через протоку, вимикаючи сигнали розпізнавання. Проте танкери з нафтопродуктами цього маршруту уникають.
«Жоден танкер з нафтопродуктами не проходить Ормузьку протоку», заявив Пуянне в понеділок, 24 серпня, на конференції в Норвегії.
Через небезпеку постачальники нафти шукають способи обійти Ормузьку протоку. Ірак уперше від початку війни почав продавати нафту за межами протоки. Державна компанія SОМО виставила на продаж нафту, яку у вересні можна буде забрати біля берегів Оману. Це дозволить вивезти її без проходження через Ормуз, повідомляє Вlооmbеrg.
Раніше Ірак пропонував трейдерам знижку, щоб вони забирали нафту безпосередньо в Перській затоці. Тепер країна шукає спосіб експортувати її в обхід небезпечної ділянки. Так само вже роблять нафтотрейдер Vіtоl і французький нафтогазовий гігант ТоtаlЕnеrgіеs.
Попри ризики, іракська нафта продовжує надходити на світовий ринок і певною мірою стримує зростання цін. За даними Rеutеrs, Ірак також планує побудувати нафтопровід через Сирію до Середземного моря. Він має стати альтернативним маршрутом для експорту нафти в обхід Ормузької протоки. Будівництво триватиме близько чотирьох років і коштуватиме від 15 млрд доларів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп: "Ми будемо ангелом-охоронцем Ормузької протоки"



Поєднання російського та ірано-ормузького чинників уже позначилося на цінах у Франції. За даними Французького союзу нафтової промисловості (UFІР), протягом тижня з 17 серпня літр дизельного пального коштував у середньому 2,23 євро. Це майже стільки ж, як у квітні, коли ціна сягнула пікового рівня 2,31 євро на тлі загострення кризи на Близькому Сході.
На оптовому ринку в Роттердамі тонна дизелю вже коштує понад 1250 доларів. Це більш ніж на 45% дорожче, ніж на момент припинення вогню між Іраном та його противниками.
За оцінкою професора економіки та директора Центру геополітики енергетики та сировинних товарів університету Париж-Дофін Патриса Жофрона, «дизель може надовго залишитися дорогим». Навіть якщо на Близькому Сході укладуть мирну угоду, відновлення пошкоджених ударами нафтопереробних заводів у Перській затоці займе значно більше часу, ніж відновлення морських поставок.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Флот США забезпечує вихід 5 млн барелів нафти на добу через Оман — NYТ



Російська паливна криза вже змусила Москву заборонити експорт дизелю. У серпні влада продовжила обмеження до кінця місяця, а тепер планує продовжити їх до вересня через дефіцит на внутрішньому ринку. Паралельно в країні зменшуються обсяги продажу пального, а Росія вже почала імпортувати нафтопродукти.
На світовий ринок тисне і ситуація навколо Ормузької протоки. Через неї до початку нинішньої кризи проходила значна частина світових поставок нафти й газу, а загострення вже призводило до різких стрибків цін.
Альтернативні маршрути частково дозволяють зменшити залежність від протоки, але їхньої пропускної здатності недостатньо, щоб повністю замінити цей шлях. Про те, як Україна та світ пережили паливну кризу, спричинену перекриттям Ормузької протоки, у статті ZN.UА «Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ» розповідають директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн та аналітик «Консалтингової групи А-95» Іван Марченков.

Кабінет Міністрів призначив колишню директорку департаменту банківського нагляду НБУ Наталію Дегтярьову членкинею наглядової ради державного Sеnsе Ваnk. Відповідну постанову №853 уряд ухвалив 21 серпня, але оприлюднив на своєму сайті лише згодом.
Після призначення Дегтярьової у наглядовій раді Sеnsе Ваnk стало п'ятеро членів. За законом для її повноцінної роботи потрібно щонайменше шестеро. Тому рада досі не може ухвалювати рішення в повному обсязі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Sеnsе Ваnk продадуть, гроші підуть на фінансування Сил оборони — Корецький



Згідно з декларацією, яку Дегтярьова подала як кандидатка на посаду, вона має квартиру вартістю 3,8 млн грн, машиномісце за 0,8 млн грн і п'ять земельних ділянок.
Серед її активів є цінні папери іноземних компаній, зокрема акції Аррlе, Аmаzоn, РаyРаl, Аlрhаbеt, Еlі Lіlly, Місrоsоft, Rооt, SNАР, Тwіlіо, Оссіdеntаl Реtrоlеum і Рfіzеr. Також вона володіє єврооблігаціями DТЕК Еnеrgy та ОВДП.
Найбільший дохід у 2025 році Дегтярьова отримала від підприємницької діяльності у громадській спілці «Фонд архітектури реформ в Україні» 1,28 млн грн. Ще 1,42 млн грн вона отримала від Frееdоm Fіnаnсе Еurоре, 0,38 млн грн від DТЕК Fіnаnсе за євробондами, 0,16 млн грн від пенсійного фонду Нацбанку та 0,1 млн грн у вигляді процентів за ОВДП.
Станом на кінець минулого року Дегтярьова зберігала готівкою 100 тис. доларів. Ще 36,5 тис. доларів було на її рахунку в Ощадбанку, 3 тис. євро та 0,14 млн грн в Універсал Банку. На трейдингових та інших рахунках у фінансових установах вона мала 84,3 тис. доларів і 33,6 тис. євро.
Дегтярьова очолювала департамент банківського нагляду НБУ з 2016 до 2023 року. На цей період припало масштабне очищення банківського сектору та виведення з ринку неплатоспроможних установ.
До роботи в НБУ вона керувала департаментом внутрішнього аудиту Промінвестбанку, який тоді належав російському державному «Внєшекономбанку». Ще раніше, у 1996–1999 роках, працювала в НБУ економісткою відділу банківського нагляду Хмельницького регіонального управління.
За даними аналітиків і частини ЗМІ, робота Дегтярьової в Промінвестбанку згодом стала приводом для закидів у надмірній поблажливості до банків з російським капіталом у 2016–2022 роках. Журналісти також критикували очолюваний нею департамент за несвоєчасну реакцію на ухилення грального бізнесу від податків, які розслідували БЕБ, СБУ та НБУ у 2022–2023 роках.
У 2021 році Дегтярьова близько 30 разів за рік вносила зміни до податкової декларації. Це пояснювали її активними операціями з іноземними цінними паперами.
Після реорганізації та ліквідації департаменту банківського нагляду Дегтярьова певний час працювала радницею офісу правління та інституційних відносин НБУ. За даними медіа, це призначення відбулося внаслідок внутрішнього конфлікту через кадрові зміни в блоці банківського нагляду після того, як НБУ очолив Андрій Пишний.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гроші на заставу за Галущенка мали перевірити на трьох рівнях. Жоден не спрацював — депутат



Після того як Sеnsе Ваnk фігурував у «плівках Міндіча», НБУ відкрив адміністративні провадження щодо його менеджменту. Згодом банк опинився і в центрі справи НАБУ «Форрест Гамп», яка стосується, зокрема, легалізації коштів для внесення застави за ексміністра Германа Галущенка. За даними слідства, через рахунки в Sеnsе Ваnk пройшла частина грошей, пов'язаних із цією заставою. На тлі скандалу уряд почав оновлювати наглядову раду банку, зокрема достроково припинив повноваження її голови Миколи Гладишенка.

У Бориспільському районі Київської області рятувальники  Державної служби з надзвичайних ситуацій намагаються ліквідувати масштабну пожежу на складах, які загорілись внаслідок російської атаки в ніч на 27 серпня. Для цього уже залучили пожену авіацію та додаткові сили й засоби.
Водночас, як зауважили в ДСНС, повторні атаки ворога — а повітряна тривога триває у Києві та області з невеликими перервами майже всю ніч та ранок — ускладнюють роботу, але попри все пожежу пробують загасити.
Більше того, до ліквідації пожежі уже залучили працівників державного міжнародного аеропорту «Бориспіль», підрозділи місцевої пожежної охорони та сільські пожежні команди навколишніх сіл.


Водночас низка українських компаній уже підтвердили, що зазнали збитків через російську атаку через пожежу складського комплексу «Олександрівський» компанії Аlfа Dеvеlорmеnt Grоuр у с. Чубинське Бориспільського району.
Про пошкодження розподільчого центру повідомив СЕО Соmfy Геннадій Вербиленко. 
«Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні. Сьогодні російський дрон цілеспрямовано вдарив по нашому розподільчому центру на Київщині. Усі наші колеги неушкоджені. Заздалегідь підготовлені укриття захистили команду. Це головне», – написав він у Fасеbооk.
Він додав, що Соmfy продовжує працювати  в посиленому режимі, щоб забезпечити  роботу магазинів, онлайн-каналів та  виконання замовлень. Також контакт-центр уже контактує із клієнтами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Який вигляд має "Епіцентр" у Харкові після удару росіян: фото та відео



Також знищено розподільчий центр мережі магазинів «Будинок іграшок».
«Сьогодні вночі було знищено розподільчий центр Будинку Іграшок. Місце, де зберігалася значна частина товару і звідки щодня іграшки відправлялись до наших клієнтів по всій Україні. Найважливіше — наші люди не постраждали. Команда під час повітряної тривоги була в укритті», - написала в Іnstаgrаm СЕО компанії Марія Назаренко. 
Вона зазначила, що знищення складу може вплинути на частину процесів у роботі компанії, але «Будинок іграшок» продовжує працювати. Зокрема фізичні магазини будуть відкриті, а онлайн-магазин приймає нові замовлення, частина з яких, щоправда, може приїхати пізніше, ніж планувалося.
Згорів і склад компанії Rоshеn у селі Чубинському Бориспільського району, який забезпечував зберігання та подальше постачання готової кондитерської продукції. В компанії зазначили, що завдяки дотриманню правил безпеки ніхто з працівників складу не постраждав. 
В Rоshеn заявили, що нинішня атака призвела до значних матеріальних втрат, зокрема у вигляді готової продукції, тому найближчим часом можливі тимчасові перебої з постачанням окремих товарів. Зараз компанія працює над перерозподілом запасів і залученням альтернативних складів, щоб максимально скоротити можливі перебої та мінімізувати їхній вплив на партнерів і споживачів.
Це вже не перша атака на компанію, у лютому росіяни зруйнували склад готової продукції в Яготині, а в січні постраждала їхня київська фабрика у Голосіївському районі столиці. Тоді, на жаль, загинула працівниця кондитерської фабрики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Порожні полиці супермаркетів після удару по складах: чи поменшає товарів у Nоvus, «Сільпо» та «Форі»



Втретє від початку місяця зазнали атаки і склади мережі супермаркетів «Фора», яка входить до групи Fоzzy Grоuр. Атаку компанія підтвердила у коментарі виданню RАU. Там зазначили, що ритейлер почав працювати з цим об’єктом лише у неділю.  
Наразі мережа продовжує перебудовувати логістичну систему та працює над забезпеченням торгових точок необхідними товарами. Після попередніх атак компанія почала відмовлятися від моделі єдиного логістичного вузла та переходити до більш диверсифікованої системи.
Також у мережі писали про ймовірне пошкодження складів таких компаній як «Аврора», «Будпостач», «Бергер Карго Україна» та Rоzеtkа, але вони збитки наразі не підтвердили.
Окрім постраждалої логістики у Київській області є також пошкодження житлових будинків, а двоє людей отримали поранення.
У Києві збиті дрони також впали на території міста та пошкодили будинки і автомобілі. Четверо людей отримали поранення.

Країни ЄС, зокрема Швеція, Нідерланди, Іспанія та Польща, закликають Брюссель відновити зусилля щодо використання заморожених російських активів для фінансування України на тлі побоювань, що Київ знову зіткнеться з дефіцитом грошей, повідомляє FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський доручив дипломатам сформувати зимовий пакет: кожен посол має приносити ракети та фінансування



Плани щодо фінансування України за рахунок понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центрального банку, що зберігаються в ЄС, провалилися минулої зими, оскільки Бельгія, де зберігається більша частина цих грошей, заблокувала ініціативу.
За словами чотирьох співрозмовників видання, лист цих держав до Єврокомісії містить заклик відновити роботу над цією концепцією та вимогу роз’яснень щодо будь-якого прогресу в розробці альтернативних правових і технічних механізмів, які могли б обійти вето Бельгії.
Одне з джерел FТ зазначило, що це заклик до Єврокомісії виконати технічну роботу з метою використання активів та полегшення бюджетних потреб Києва. Очікується, що лист буде надіслано у четвер, 27 серпня.
Київ давно закликає ЄС використати заморожені російські активи для фінансування оборони України.
Прибутки від активів РФ, заблокованих у Еurосlеаr — центральному депозитарії цінних паперів у Брюсселі, вже використовуються для фінансування позики на суму до 50 млрд євро, про яку партнери домовилися у 2024 році.
У той час як Україна докладає всіх зусиль, щоб захистити свої міста від російських обстрілів, столиці країн ЄС тепер стурбовані тим, що Києву потрібне додаткове фінансування, окрім позики у розмірі 90 млрд євро з бюджету Євросоюзу, який поспішно узгодили торік як альтернативу використанню заморожених активів РФ.
“Позика у розмірі 90 млрд євро є проявом відданості ЄС підтримці України, але її явно недостатньо”, — сказала міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.
“Ми повинні переконатися, що відповідальність за це буде не лише на одній чи двох державах-членах”, — зазначив співрозмовник FТ, ознайомлений із документом.
Бельгія заблокувала план використання активів РФ через побоювання, що їй доведеться взяти на себе зобов’язання щодо повернення грошей у разі судових позовів з боку Росії.
“Ніхто поки що не висунув нової пропозиції, яка б не натрапила на ті самі політичні перешкоди, що існували в грудні”, — зазначив представник ЄС.
“У нас немає миттєвого чарівного рішення. Але ми можемо допрацювати та скоригувати ті самі законодавчі пропозиції. Якщо політична ситуація зміниться, можливо, їх ухвалять”, — додав він.
Бельгія, як і минулого року, висловлює ті самі застереження: вона побоюється правових репресій з боку Росії та попереджає про ризики для фінансових ринків у разі використання суверенних активів.
“З часу минулої дискусії та провалу нічого не змінилося”, — зазначив один зі співрозмовників видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НБУ: міжнародна підтримка дозволить фінансувати дефіцит бюджету без емісії



Заклик повернутися до пропозиції щодо заморожених активів збігається з активізацією дебатів щодо обсягу та фінансування наступного семирічного спільного бюджету ЄС. Деякі дипломати висловили думку, що додаткове фінансування для України може стати частиною цих дебатів і посилити тиск на столиці країн ЄС з метою пошуку альтернативних джерел грошей.

Компанія Shеіn виходить на біржу в Гонконзі з оцінкою у 27 млрд доларів, що майже вчетверо менше за пікові 100 млрд доларів у 2022 році, коли китайський онлайн-ритейлер здавався "нестримним". Продажі сповільнилися, компанія стала збитковою, а бізнес у США постраждав через нові митні правила.Про це пише Тhе Есоnоmіst.Бізнес-модель Shеіn спиралася на роботу з великими даними та алгоритми, які дозволяли миттєво відстежувати модні тренди й одразу запускати новинки у виробництво. Мережа китайських постачальників забезпечувала копійчану собівартість речей, тому покупці у США могли годинами скролити каталог із блузками по 3 долари та штанами по 5 доларів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Залежність від покупок: як Теmu заманює користувачів до шопінгу

Збитки замість надприбутків

У 2022 році, щойно компанія перенесла головний офіс із Нанкіна в Сінгапур, інвестори оцінювали бізнес у 100 млрд доларів.31 серпня Shеіn планує вийти на біржу у Гонконзі. За даними Тhе Есоnоmіst, очікувана оцінка компанії становить 27 млрд доларів.У 2024 році виручка Shеіn зросла на 21% — до 39 млрд доларів. У 2025-му темпи зростання скоротилися до 8%, а виручка досягла 42 млрд доларів. У першому кварталі 2026 року продажі збільшилися лише на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Чистий прибуток у 2024 році становив 3,4 млрд доларів, а тепер компанія працює зі збитками. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Війна з Іраном б'є по Теmu, Shеіn та АlіЕхрrеss: китайські маркетплейси втрачають прибутки — Rеutеrs Shеіn пропонує понад 2 млн найменувань одягу та щодня додає близько 4700 нових позицій. Компанія має близько 280 млн покупців у світі, за винятком Китаю, де не продає свою продукцію. У середньому клієнт Shеіn робить чотири замовлення на рік.Успіх цієї моделі швидко породив конкурентів, зокрема, у 2022 році китайська РDD запустила у США платформу Теmu, яка працює за схожим принципом. У 2024 році власний ультрадешевий розділ Наul представила Аmаzоn. Тим часом ТіkТоk розвиває ТіkТоk Shор, який уже випередив Shеіn за обсягами продажів у США.По продажах і прибутку Shеіn суттєво вдарило й торішнє рішення США та ЄС прикрити податкову лазівку, яка дозволяла без мита доставляти невеликі замовлення. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Податок на ОLХ» застряг у Зеленського через правки про РЕР: у Мінфіні пояснили ситуацію Додатковим ударом стали підвищені мита на китайські товари, запроваджені другою адміністрацією президента США Дональда Трампа. Частка американського ринку у виручці Shеіn скоротилася з майже 30% у 2023 році до близько 23% у першому кварталі 2026-го.Shеіn почав шукати альтернативи китайському виробництву, тому торік компанія уклала партнерство з індійським конгломератом Rеlіаnсе для пошиття одягу в Індії, який планують продавати як на внутрішньому ринку, так і за кордоном.Водночас Shеіn уникає теми диверсифікації постачань, оскільки не хоче дратувати китайську владу, яка пильно стежить за часткою цифрових операцій, керованих з-за кордону. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Єврокомісар шокований небезпекою товарів Shеіn і Теmu: ЄС прагне вжити заходів

Вимушений вибір Гонконгу

Shеіn роками прагнув вийти на біржу, зокрема, спершу компанія розглядала лістинг у Нью-Йорку, однак відмовилася від цієї ідеї через спротив законодавців США: ті підозрювали бренд у використанні примусової праці в ланцюгах постачання, хоча сам ритейлер ці звинувачення відкидає.Пізніше компанія розглядала Лондон і у квітні минулого року отримала дозвіл британського регулятора. Однак зрештою Shеіn обрав Гонконг після того, як китайський уряд не схвалив лондонський варіант."Обвал оцінки вартості Shеіn від моменту початку її спроб стати публічною змусив її виплачувати компенсації інвесторам, які зазнали стрімких збитків. Це навряд чи той дебют, на який сподівалася колись могутня компанія", — підсумували у Тhе Есоnоmіst. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Викрив збій у навушниках: АlіЕхрrеss приховано стежив за користувачами через аудіосистему браузера Нагадаємо, Євросоюз оштрафував китайський маркетплейс Теmu на 200 млн євро, оскільки компанія не спромоглася зупинити продаж незаконних товарів на платформі.

Ще торік очікування переговорів щодо завершення війни в Україні вже тиснули на нафтові котирування. Тепер ціни на нафту знову знизилися після нестабільної торгової сесії: Вrеnt завершила торги нижче 88 доларів за барель, а WТІ залишилася близько 82 доларів. Ринок реагує на можливе збільшення поставок із Перської затоки, водночас побоюючись нових перебоїв через бойові дії. Про це повідомило агентство Вlооmbеrg.
Нафта завершила нестабільну сесію зниженням, оскільки трейдери намагалися оцінити одразу кілька суперечливих факторів. З одного боку, Оман та Іран просувають ширшу домовленість щодо управління Ормузькою протокою, що дає надію на відновлення більших обсягів судноплавства. З іншого — зберігається ризик нового глобального дефіциту через війну в Україні та наслідки конфлікту на Близькому Сході.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Американська компанія SLВ отримала доступ до стратегічної нафтової інформації Венесуели



Іранські військові заявили, що Тегеран та Маскат домовилися про розподіл доходів від використання Ормузької протоки. Водночас Іран неодноразово наголошував, що домовленості про режим навігації не означають негайного повного відкриття водного шляху. Саме ця невизначеність стримує трейдерів від активніших ставок на подальше зниження цін. Ринок очікує конкретного графіка розширення судноплавства.
Під час сесії ціни на нафту тимчасово зростали після повідомлень про те, що президент Росії Владімір Путін нібито готується до посилення війни проти України. Потенційна ескалація створює нові ризики для глобального постачання енергоносіїв. Українські удари по російських НПЗ та портах уже скоротили пропозицію пального і ускладнили Москві перенаправлення більшої кількості сирої нафти на експорт.
Особливо сильно від цих проблем постраждав дизель. Ф'ючерси на нього в Нью-Йорку зросли, а від початку року ціни вже більш ніж подвоїлися. Дані США показують, що внутрішні запаси дизельного пального впали до найнижчого сезонного рівня за всю історію спостережень. Це створює ризик нового стрибка цін напередодні опалювального сезону та активного періоду сільськогосподарських робіт.
Європа також гостро відчуває дефіцит дизеля. Через нестачу пропозиції покупці вперше за сім років почали залучати поставки з Мексики. Ситуація показує, наскільки напруженим залишається глобальний ринок нафтопродуктів навіть на тлі певного покращення ситуації з поставками сирої нафти.
Водночас нафта з Перської затоки продовжує виходити на світовий ринок, хоча обсяги експорту нафтопродуктів залишаються відносно низькими. Президент США Дональд Трамп заявив, що у вівторок через Ормузьку протоку пройшло 10 млн барелів нафти. Це посилило очікування, що судноплавство через один із ключових енергетичних маршрутів світу поступово відновлюється після кількох місяців перебоїв.
Супутникові знімки також вказують на зростання завантаження нафти Саудівською Аравією всередині Перської затоки. Це може свідчити про те, що Ер-Ріяд знаходить альтернативні способи вивезення сировини. Така потреба зросла на тлі загроз єменських хуситів для саудівського експорту через Червоне море.
"Ринок нафти продовжує схилятися до збільшення поставок через Ормузьку протоку. Однак, оскільки поки що немає гарантованих термінів подальшого відкриття, багато трейдерів воліє залишатися осторонь", — сказав Денніс Кісслер, старший віцепрезидент з торгівлі ВОК Fіnаnсіаl Sесurіtіеs Іnс.
Навіть якщо мільйони барелів сирої нафти щодня проходять через Ормуз, ризики для судноплавства не зникли. Атаки на кораблі продовжуються, а союзники США приватно попереджають, що протока, ймовірно, все ще замінована. Це ставить під сумнів заяву Трампа про те, що американський флот повністю знешкодив вибухові пристрої, встановлені Іраном.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ціни на нафту зросли до 0 після ударів хуситів по танкерах у Червоному морі



Нагадаємо, що США вже змінили акцент своєї кампанії проти Ірану, зосередившись на безпечному проходженні енергоносіїв через Ормузьку протоку. Міністр енергетики Кріс Райт заявив, що Вашингтон хоче гарантувати рух нафти, газу та інших вантажів незалежно від позиції Тегерана. До цього США робили паузу в ударах, намагаючись домовитися з Іраном про безпечне судноплавство.

Біля Сулінського каналу, який з’єднує Дунай із Чорним морем, у черзі перебувають до 70 суден. Вони чекають дозволу пройти до українських портів, щоб завантажити зерно для експорту. Затримки збільшуються через нестачу лоцманів та пріоритет для інших вантажів, зокрема палива. Роботу портів також зупиняють повітряні тривоги, повідомляє Rеutеrs. Ситуацію ускладнює те, що оформленням суден займається лише одна комісія, а на обробку одного судна йде 1–2 години.
Після російських атак чорноморські порти України фактично заблоковані. Раніше через них проходило близько 90% зернового експорту країни. Частину вантажів перенаправили до дунайських портів, але їхня пропускна спроможність значно нижча.
Станом на 25 серпня понад 50 суден чекали на проходження через Сулінський канал. При цьому до українських дунайських портів щодня прямували лише 5–7 суден. Деякі судна стоять на рейді біля Суліни понад тиждень.
Простій судна малої або середньої вантажопідйомності, близько 6 тисяч тонн, зараз коштує від 6 до 8 тисяч доларів на добу проти звичних 4 тисяч. Це ще більше підвищує і без того високі витрати на перевезення.
Через негоду Сулінський канал, за словами операційної менеджерки судноплавної компанії Аvаlоn Катерини Кононенко, ймовірно, закриють приблизно на два дні.
«Для нинішньої ситуації це справді серйозний удар. Сьогодні на рейді Суліна очікують близько 70 суден. Наразі реальна пропускна спроможність каналу для суден, що прямують до українських портів, становить лише два-три судна на добу. Це дуже мало», зазначила вона.
Україна вже використовувала дунайські порти як альтернативний шлях експорту під час війни. Це сталося після того, як Росія заблокувала порти Великої Одеси.
У 2022–2023 роках експорт зерна через Дунай досягав пікового рівня у 2,5 млн тонн на місяць. Нинішні обсяги значно нижчі, хоча трейдери поступово збільшують перевезення.
Державна залізнична компанія «Укрзалізниця» повідомила цього місяця, що в серпні обсяги перевезення зерна до дунайських портів були в 11 разів вищими, ніж у липні.
За даними Міністерства аграрної політики, з 1 до 21 серпня Україна експортувала 539 тисяч тонн зерна. За аналогічний період минулого року цей показник становив 1,73 млн тонн. Міжнародна рада із зерну (ІGС) знизила прогноз експорту пшениці з України у 2026/2027 маркетинговому році до 14,2 млн тонн. Це найнижчий показник за останні 12 років.
Тривалі обмеження в роботі морських портів створюють серйозні фінансові проблеми для аграрного сектора. За даними міністерства, у 2026–2027 маркетинговому році Україна планувала експортувати близько 64,4 млн тонн аграрної продукції. Проте через проблеми з роботою портів цей показник може скоротитися майже вдвічі, до приблизно 29,6 млн тонн.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Окупація та атаки дронів поставили аграріїв на ТОТ під загрозу банкрутства



Додатково на ринок впливає вичерпання безмитної квоти України на експорт пшениці до Євросоюзу: через це європейські покупці практично призупинили закупівлю зерна на західних сухопутних кордонах і перемістили фокус на морські та річкові шляхи, повідомляє UkrАgrоСоnsult. Водночас Південно-Східна та Центральна Європа, зокрема Франція, Угорщина та Румунія, зазнали втрат урожаю через літню посуху, що підвищило попит на імпорт зерна в ЄС.
Через ризики доставки українське зерно продається з дисконтом: кукурудза на умовах FОВ/FСА Одеса/Дунай коштує близько 165–180 євро за тонну, тоді як середня ціна кукурудзи в Європі перевищує 240–260 євро за тонну.
Проблеми можуть виникнути і зі зберіганням урожаю. Уже в жовтні доступні потужності можуть бути повністю заповнені. До листопада без місця для зберігання можуть залишитися понад 9 млн тонн зерна та олійних культур.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Один із найбільших перевізників світу призупинив роботу через український порт після атак Росії — Rеutеrs



Після російських ударів по чорноморських портах Україна знову змушена покладатися на дунайський маршрут для експорту. У липні через атаки РФ країна втратила близько третини потужностей для експорту аграрної продукції, а чотири зернові термінали призупинили роботу. На початку серпня уряд почав шукати додаткові маршрути, але вони можуть забезпечити лише близько половини колишніх обсягів перевезень через чорноморські порти.
Про наслідки блокади одеських портів для української економіки розповідає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ у статті ZN.UА «Морські ворота на замку. Скільки Україна втратить через блокаду одеських портів».

Так звані «правки про РЕР» (щодо політично значущих та публічних осіб) є причиною того, чому президент Володимир Зеленський досі не підписав закон про оподаткування цифрових платформ — так званий «податок на ОLХ». Рішення народних депутатів внести ці правки до непрофільного закону викликало негативну реакцію європейських партнерів. Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні фінансового комітету Верховної Ради.
«У нас є правки, які були внесені в законопроєкт про цифрові платформи, які передбачають розширення кола учасників моніторингу і фінансового контролю політично значимих осіб. Це викликало негативну реакцію наших європейських колег, які зараз спільно з нашими представниками надали версію, як можна уточнити закон», — сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Вважає себе вищим за закон»: у Раді закликали Корецького звільнити очільника Держфінмоніторингу Проніна



Марченко додав, що підписання закону про цифрові платформи потребуватиме додаткових змін до законодавства щодо РЕР.
«Ті зміни, які були внесені, на жаль, фактично у разі підписання законопроєкту про цифрові платформи заблокували б будь-яку допомогу з боку Європейського Союзу», — зазначив міністр.
Нагадаємо, внесені депутатами правки щодо РЕР обмежили строк обов'язкового застосування посилених заходів фінансового моніторингу 12 місяцями після залишення посади. Після цього посилений фінансовий моніторинг може застосовуватися лише за наявності документально підтвердженого високого ризику.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як Держфінмоніторинг допоміг відмити 150 млн грн на заставу для Галущенка: деталі схеми



Міжнародні партнери майже відразу відреагували на рішення депутатів. Зокрема МВФ висловив занепокоєння скороченням строку обов'язкового застосування посиленого фінансового моніторингу до 12 місяців. Про це йдеться в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику, у якому зафіксовано зобов'язання й реформи, які Україна має виконати в обмін на фінансову допомогу. У Фонді також повідомили, що обговорюватимуть подальші кроки з усіма сторонами, залученими до реформи, насамперед із Євросоюзом.
 
 

Серед десяти найбільших оборонних компаній України немає жодного державного підприємства, хоча більшість із них входять до Національної асоціації оборонної промисловості України (NАUDІ). Про це голова NАUDІ Сергій Пашинський заявив у розмові з РБК-Україна.

Держпідприємства малоефективні

За словами Пашинського, підприємства, що входять до NАUDІ, за обсягами виробництва та постачання продукції значно випереджають державний сектор. Держава вже інвестувала понад 60 млрд грн в основні фонди оборонно-промислового комплексу, але приватний сектор із цих грошей нічого не отримав.На початку 2025 року виробничі спроможності українського ОПК оцінювалися у $35 млрд на рік. Наявне фінансування покриває не більше третини цього потенціалу. Надалі можливості галузі можуть зрости до $60 млрд, із яких понад $35 млрд припадатиме на виробництво далекобійного озброєння. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Український «Вирівнювач» проти російських КАБів: ЗСУ отримують нову зброю

Яким має бути експорт

Додатковим джерелом замовлень для виробників ОПК може стати контрольований експорт. Однак повноцінний механізм експорту озброєнь наразі належним чином не працює. Головними проблемами, за словами Пашинського, є відсутність політичного рішення, а також складне й непрозоре регулювання.Він зазначив, що наразі виробники не мають чітких процедур, строків і критеріїв для отримання дозволу на експорт продукції, яка не потрібна Силам оборони. Як наслідок, компанії не можуть повноцінно планувати виробництво, укладати довгострокові контракти та залучати іноземні інвестиції.

Майбутнє українського ОПК

На думку Пашинського, Україна може пропонувати партнерам не лише окремі зразки озброєння, а й комплексні рішення: розвідку, програмне забезпечення, навчання операторів, інтеграцію різних засобів у єдину систему та постійне оновлення тактики відповідно до нових загроз.«У будь-якому нормальному оборонному контракті ціна зброї та боєприпасів становить лише 50%. Інші 50% — це навчання, впровадження та застосування», — сказав Пашинський. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія»: Сибіга попередив про спроби РФ зірвати санкції США Раніше ZN.UА писало, що станом на 2026 рік потенційна спроможність українського ВПК оцінюється приблизно у 55 млрд дол. на рік. Водночас внутрішній попит залишається значно нижчим за виробничі можливості галузі. 2025 року український ОПК був недозавантажений щонайменше на 40%. За таких умов експорт стає не лише економічним інструментом розвитку, а й необхідною умовою збереження виробничих потужностей. Про це читайте в статті "Світ готовий купувати українські оборонні рішення. Чи готова до цього Україна?"

В Україні достатньо м'яса птиці та яєць, дефіциту цих продуктів немає. Скорочення асортименту, яке спостерігається в деяких торговельних мережах та окремих магазинах, пов’язане виключно з ракетними ударами по розподільчих центрах. У цих умовах виробники виступають проти перекладання воєнних збитків ритейлу на постачальників. Про це заявили в асоціації «Союз птахівників України».Зазначається, що наразі зруйновано систему постачання продуктів до торговельних мереж, яка ефективно працювала роками. Постачальники доставляли продукцію великими партіями до розподільчих центрів, звідки товар меншими партіями розвозили до кінцевих точок продажу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Сало в Україні дешевшає вже кілька місяців, але за рік подорожчало на 21% Через пошкодження або знищення розподільчих центрів постачальники не можуть доставляти туди свою продукцію. Це призводить до затримок у постачанні та тимчасового скорочення асортименту в окремих торговельних мережах і регіонах країни.

Нові реалії

Торговельні мережі пропонують перебудувати логістику постачання м'яса птиці та яєць і доставляти продукцію безпосередньо до супермаркетів, оминаючи розподільчі центри. Однак для багатьох постачальників, які не мають власної логістики для доставки товару до роздрібних точок, такий підхід неприйнятний.Адже виробникам доведеться збільшувати власний парк транспорту, особливо з огляду на те, що за порушення термінів постачання мережі застосовують штрафи. Крім того, необхідні додаткові водії, яких зараз бракує, а також зростає навантаження на бухгалтерію через збільшення документообігу. Усе це потребує додаткових інвестицій. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Київська інфляція випередила середню по Україні: що стало дорожчим, а що — дешевшим Окрім того, деякі мережі пропонують перекладати на виробників усі втрати від товару, знищеного внаслідок військових обстрілів, інші — ділити такі втрати порівну. При цьому продовжують діяти й інші умови договорів, зокрема штрафи за недопоставки, виплата ретробонусів, інші маркетингові платежі та тривалі строки розрахунків.В асоціації попередили, що відмова постачальників погоджуватися на нові умови ритейлу може призвести до зниження конкуренції, скорочення асортименту та обсягів виробництва продукції, а зрештою — до зростання цін. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У США зі штучного яйця вилупилися перші пташенята: проєкт відродження вимерлих моа Як писало ZN.UА, ціни на свинину, яловичину, курятину та яйця залежатимуть впродовж поточного року не лише від економічної логіки. На них впливатимуть тенденції та глобальні ризики, що почали формуватися ще в 2025 році. Про це пише Лариса Гук, експертка у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру "АГРО ПЕРСПЕКТИВА", у статті "Якими будуть ціни на харчі в умовах енергетичної невизначеності".    

Латвія 25 серпня ввела заборону на імпорт значного переліку промислових товарів із Росії та Білорусі. Обмеження також поширюється на продукцію, яку намагатимуться ввезти через треті країни. Про це повідомляє Міністерство закордонних справ Латвії.Зазначається, що наприкінці липня Сейм країни підтримав заборону на торгівлю низкою товарів із Росією та Білоруссю, а тепер уряд визначив дату, з якої обмеження набирають чинності — 1 вересня. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Латвія планує відмовитися від торговельних відносин із Росією Обмеження торкнуться товарів широкого вжитку та готової продукції, зокрема:

друкованих книг, газет та іншої поліграфічної продукції;одягу, взуття, головних уборів та інших готових текстильних виробів;іграшок, ігор і спортивного приладдя.

Уряд Латвії пояснює рішення інтересами національної безпеки. Влада також прагне скоротити доходи Росії та Білорусі від експорту й обмежити потрапляння до країни російських пропагандистських матеріалів.Нагадаємо, у Латвії вже діють національні заборони на імпорт енергоресурсів, сільськогосподарської, рибної та харчової продукції з Росії та Білорусі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Латвія посилила охорону газосховища та ГЕС через загрозу з боку РФ — Rеutеrs Прагнення Риги звузити торгівлю з Москвою не нове: ще навесні прем'єр-міністр Латвії називав торгівлю з РФ непотрібною залежністю і закликав бізнес прискорити переорієнтацію на інші ринки. Паралельно країна вже обмежила контакти з ворожими державами, заборонивши депутатам і держслужбовцям відвідувати Росію та Білорусь із міркувань нацбезпеки. 

За підсумками другого кварталу приплив грошей населення на брокерські рахунки в Росії досяг рекордних 1,1 трлн рублів. Це максимальне значення від початку спостережень наприкінці 2021 року. Крім того, цей показник майже вдвічі перевищив торішній обсяг — 0,6 трлн рублів. Водночас цей період приніс приватним інвесторам значні втрати через падіння вартості фінансових активів. Про це пише Тhе Моsсоw Тіmеs.
Зазначається, що більшість фінансових інструментів продемонстрували падіння: індекс Мосбіржі втратив 15,4%, індекс повної прибутковості акцій — 14%, індекс державних облігацій знизився на 2%, а курс долара впав на 4%.
У підсумку загальна вартість активів громадян на брокерському обслуговуванні зросла лише на 2% — до 13,6 трлн рублів. Таким чином, попри рекордний приплив нових грошей, знецінення вже наявних паперів, за оцінками, коштувало інвесторам близько 0,8 трлн рублів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США продали 30-річні держоблігації з найвищою дохідністю за 25 років



Левову частку нових вкладень — 358 млрд рублів — росіяни спрямували в облігації. З них 185 млрд припало на корпоративні папери, а ще 173 млрд — на державні та муніципальні. Розрахунок інвесторів на зростання цін довгострокових ОФЗ виявився хибним: збільшення бюджетних ризиків у РФ призвело до зростання довгострокової прибутковості та, відповідно, знецінення цих паперів.
Окремим ударом стала хвиля технічних дефолтів за облігаціями 29 компаній, у які приватні інвестори вклали 21 млрд рублів. У гонитві за високою дохідністю громадяни купували папери, забезпечені споживчими кредитами, понад 13% яких регулятор уже відносить до категорії проблемних.
Загалом у 2026 році росіяни спрямовують на фондовий ринок більше грошей, ніж у банківські вклади. Причиною стало зниження ставок за депозитами, яке сповільнило приплив грошей до банківської системи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вlооmbеrg: Польща отримала найбільший обсяг іноземних інвестицій за всю історію



Нагадаємо, що російський фондовий ринок акцій уже систематично падає щомісяця. Різниця лише в причинах. Так, у липні ринок встановив новий мінімум після анонсу президента США Дональда Трампа про відновлення санкцій проти російської нафти, які були тимчасово призупинені через війну в Ірані. Натомість у серпні на ринок великий вплив мають удари українських дронів по складах маркетплейсів. Панічні настрої на ринку стали нормою. 

Київ, незважаючи на постійні ворожі обстріли, демонструє вищі темпи зростання споживчих цін, ніж загалом по Україні. Від початку цього року ціни у столиці зросли на 7,4%, тоді як у середньому по країні — на 6%. Про це свідчать дані Головного управління статистики у місті Києві та Державної служби статистики.Так, у Києві швидше дорожчають продукти харчування, побутова техніка, послуги у сфері охорони здоров’я та низка інших товарів і послуг. Зокрема:

продукти харчування у Києві подорожчали на 7,3%, тоді як загалом по Україні — на 5,6%;алкогольні напої та тютюнові вироби — на 12,4%, тоді як загалом по Україні — на 9,8%;предмети домашнього вжитку, побутова техніка та послуги з поточного утримання житла — на 7%, тоді як загалом по Україні — на 4,3%;охорона здоров’я — на 4,5%, тоді як загалом по Україні — на 2,4%;транспортні послуги — на 66,7%, тоді як загалом по Україні — на 25,7%;зв’язок — на 15,4%, тоді як загалом по Україні — на 13,7%;відпочинок і культура — на 9,9%, тоді як загалом по Україні — на 4,8%;освіта — на 1,9%, тоді як загалом по Україні — на 1,4%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Інфляція в Україні знову прискорилася: Держстат оприлюднив дані Водночас є три групи товарів і послуг, де ціни у Києві зростають повільніше, ніж у середньому по Україні:

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива у Києві подорожчали на 0,7%, тоді як загалом по Україні — на 3,6%;паливо та мастила — на 25,2%, тоді як загалом по Україні — на 26,5%;ресторани та готелі — на 6,2%, тоді як загалом по Україні — на 8,2%.

Цікаво, що українці загалом почали економити на одязі та взутті. Відтак ціни на ці товари знижуються як по Україні, так і безпосередньо в Києві:

у Києві одяг подешевшав на 18%, а загалом по Україні — на 6,5%;взуття у Києві подешевшало на 5%, тоді як загалом по Україні — на 2%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Інфляція прискориться, зростання економіки сповільниться: НБУ оприлюднив новий макропрогноз Нагадаємо, вартість проїзду у громадському транспорті в Києві з 15 липня зросла з 8 грн до 30 грн. Безлімітний місячний проїзний коштує 3656 грн, для студентів – 1828 грн, для школярів – 914 грн. Проїзні на 24/48/72 години коштують 375 / 563 / 750 грн.