Дзеркало Тижня - we.ua

Дзеркало Тижня

we:@zn.ua
19.9 thous. of news
Дзеркало Тижня on zn.ua
Відкритий банкінг для ФОП — рахунки усіх банків в одному місці
Хороша новина для підприємців: відкритий банкінг тепер доступний не лише фізичним особам, а й ФОПам. «Приват24 для бізнесу» стає єдиним місцем, де підприємець бачить і контролює рахунки, відкриті в різних банках. Розповідаємо, як це працює.Скільки рахунків — стільки й застосунків. Звична, але, погодьтеся, обтяжлива практика, особливо для підприємця, в якого кожна хвилина на рахунку. Відкритий банкінг це змінює: платіж із рахунку в іншому банку тепер можна здійснити в одному екрані. Раніше ПриватБанк запустив таку послугу для клієнтів - фізичних осіб та вебверсію для ФОП, а зараз - запускає для підприємців у застосунку.Відтепер бізнес-клієнт може отримати через «Приват24 для бізнесу» доступ до своїх рахунків в інших банках. Ключове — підприємець сам може скасувати дозвіл у будь-який момент. Наданий дозвіл діє 90 днів, далі клієнт за власним бажанням може поновити згоду на доступ до рахунків. Відкритий банкінг (Ореn Ваnkіng) — це безпечний і структурований обмін фінансовими даними між банками та фінтех-компаніями через спеціальні програмні інтерфейси (АРІ), який відбувається виключно за згодою клієнта. В Україні відкритий банкінг офіційно запрацював 1 серпня 2025 року. Його впровадження стало завершальною частиною імплементації європейської Директиви про платіжні послуги РSD2. Регулюється відкритий банкінг Законом «Про платіжні послуги» та положенням Національного банку України: httрs://bаnk.gоv.uа/uа/раymеnts/ореn-bаnkіng.Відкритий банкінг: міжнародний досвід та перспективи України

Що це і як працює

У «Приват24 для бізнесу» це виглядає так: підприємець підтверджує доступ до даних свого рахунку в іншому банку і бачить цей рахунок поруч із рахунками в ПриватБанку.Для щоденної роботи підприємця є все потрібне: можливість здійснити платіж, перевірити баланс або сформувати виписку за рахунком. Баланси всіх рахунків видно на одному екрані, тож не треба перемикатися між застосунками, щоб дізнатися потрібну інформацію чи зробити платіж. Для підприємця це заощаджений час на звірку надходжень і платежів.Першим партнером ПриватБанку став mоnоbаnk: це спільний старт найбільшого класичного банку та найбільшого фінтех-сервісу.Однак ця послуга, звісно, не була б такою цінною, якби йшлося лише про двох, нехай і найпопулярніших, гравців ринку. Що більше банків у сервісі, то більше рахунків підприємець зможе вести з одного місця. Тож партнерська мережа поступово зростатиме. Обмін даними між банками захищений європейським регулюванням, АРІ-протоколами та вимогами Національного банку України. Будь-які платежі й дії в межах відкритого банкінгу захищені на такому самому рівні, як і решта банківських операцій в Україні. АРІ (Аррlісаtіоn Рrоgrаmmіng Іntеrfасе) — це, простими словами, «цифровий міст» або перекладач, який дає змогу різним програмам спілкуватися між собою та безпечно ділитися інформацією за суворими правилами. Головні переваги АРІ:
    контроль і приватність: програма-відправник передає лише ті конкретні дані (наприклад, суму покупки або підтвердження особи), на які користувач дав явну згоду;безпека: завдяки чітким протоколам дані шифруються, а зловмисники не можуть змінити формат запиту чи перехопити зайву інформацію;стандартизація: формат даних визначений наперед, тож банку не потрібно щоразу підлаштовуватися під нові системи, а обмін відбувається за уніфікованими протоколами безпеки.

Хто і що вирішує

Головне: усе відбувається з дозволу клієнта. ПриватБанк не отримує доступу до даних рахунків в інших банках автоматично і не підключається до них непомітно для клієнта. Доступ з’являється лише після того, як підприємець сам його підтвердить.Бізнес-кредитка для підприємця — зрозумілий інструмент зростанняДалі клієнт керує цим доступом. Підприємець обирає, які саме дозволи надати: наприклад, бачити історію платежів чи переглядати баланси. У «Приват24 для бізнесу» завжди видно перелік підключених рахунків, а дозвіл можна скасувати будь-коли. Згода діє 90 днів, після чого її потрібно підтвердити знову. Так, це додатковий крок для підприємця, зате доступ ніколи не лишається безстроковим.ZN.UА

Чому спершу для малого бізнесу

ПриватБанк запускає сервіс насамперед для малого та середнього бізнесу, адже саме на підтримку таких підприємців банк орієнтується передусім. Логіка зрозуміла: такий бізнес зазвичай має меншу подушку безпеки, обмежену фінансову гнучкість і брак оборотних ресурсів, тож для нього має значення кожна зекономлена хвилина і кожне спрощення у фінансових процесах.Крім того, ФОПи нерідко самі ведуть облік і звітність, тож їм особливо потрібні інструменти, які спрощують цю роботу. Тому першими доступ до відкритого банкінгу отримали ті, хто найбільше його потребує. Ірина М., власниця книгарні-кав’ярні, ФОП на другій групі оподаткування: Така можливість мені не завадила б. Термінал і розрахунковий рахунок у мене в ПриватБанку, а онлайн-продажі — в mоnоbаnk. Постійно заходжу в різні застосунки, щоб перевірити, чи пройшла оплата, або вручну копіюю виписки. Не катастрофа, але я працюю одна, і щось завжди не встигаю. Бачити все в одному вікні було б зручніше, особливо для підготовки декларації. Олексій, графічний дизайнер, ФОП 3-ї групи: Я працюю з двома іноземними замовниками, кількома українськими компаніями та над разовими проєктами. У кожного замовника свої умови оплати, тож на подачу звітності йде щонайменше вечір: два банки, виписки в Ехсеl, конвертація в гривню валютних надходжень. Якби рахунки обох моїх банків були в одному вікні «Приват24 для бізнесу», життя стало б простішим. Марія, власниця магазину декору й посуду, ФОП 2-ї групи: У мене магазин крафтових товарів, багато дрібних замовлень. Оплату приймаю на рахунки в mоnоbаnk і ПриватБанку, тож у менеджера обидва застосунки буквально не закриваються, адже замовлення на склад він віддає лише після фіксації оплати. Якби надходження з обох рахунків були в одному вікні, було б значно зручніше. ПриватБанк запровадив новий спосіб переказу грошей: як він працює

Куди рухатиметься сервіс

Відкритий банкінг у «Приват24 для бізнесу» розвиватиметься разом із клієнтами. У банку систематично збирають відгуки та пропозиції користувачів, дані служби підтримки, коментарі на сайтах і форумах. Саме на них орієнтуватимуться, удосконалюючи сервіс, розширюючи перелік доступних послуг і банків-партнерів. Те, що радять і про що просять підприємці, визначатиме, в який бік відкритий банкінг рухатиметься далі.Окремо банк працюватиме над фінансовою освітою клієнтів, адже що краще підприємці розуміють можливості сервісу, то більше користі від нього отримають.Сервіс вписується і в європейський контекст: за такими стандартами обміну даними вже працює фінансовий ринок ЄС. Тож для України це ще один крок євроінтеграції на практиці. ПриватБанк — один із перших на ринку, хто відкриває своїм клієнтам новий європейський рівень зручності.Подивитися, як усе влаштовано, можна за посиланням рrіvаtbаnk.uа/busіnеss/ореnbаnkіng
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Незламний і передбачливий. Чому великий бізнес готує реструктуризацію наперед
Великі підприємства починають замовляти плани превентивної реструктуризації «у стіл», щоб у разі російського удару мати прораховані рішення щодо боргів.Український бізнес може все. Як зазвичай про нього говорять медійно? Незламний, потужний, до всього пристосується. Одним словом, дуже зручний бізнес.Немає електроенергії? Куплять генератори. Дорого заправляти? Поставлять сонячні панелі, збудують власну електростанцію. Немає води? Уже й біотуалети в офіси закуповують. Та це ще квіточки. Вітчизняні підприємці вже власними силами збивають російські дрони.Чого варта така «потужність»? Збитків, причому як прямих, за оцінками уряду, в 7,7 млрд дол., так і непрямих — серед 465 підприємств 41% респондентів повідомили про непрямі втрати через зриви постачання та зростання цін.Тому, попри всю повагу до нашої незламності, я усе ж таки поговорив би про підготовку до кризи.Державі час забезпечити безперервність роботи бізнесу, а не лише рахувати збитки

Держава допоможе?

«Доступні кредити 5–7–9%», кредити на відновлення майна й енергообладнання, гранти для відновлення переробних підприємств, компенсації воєнних збитків і витрат на страхування. За ними вже видають кредити та здійснюють виплати. Але не кожне постраждале підприємство відповідає умовам, може вкласти власні кошти чи отримає достатньо для відновлення. Крім того, можливості держави також обмежені: за серпень-вересень загальний фонд держбюджету недоотримав 32 млрд грн запланованих доходів.Візьмімо, наприклад, програму через Експортно-кредитне агентство (ЕКА). Один із напрямів програми — за пошкоджене або знищене майно можна отримати до 30 млн грн на підприємство сукупно за весь строк дії програми. Водночас на початку жовтня голова ЕКА повідомив, що виплат за цим напрямом ще не було: рішення ухвалені, але коштів для їхнього виконання агентство не отримало.А є ще відповідь, яку особисто нам неодноразово доводилося чути під час супроводу бізнес-клієнтів: позивайтеся до Росії. Звісно, потрібно фіксувати збитки, збирати докази, заявляти вимоги. Є міжнародний Реєстр збитків, але він не визначає суми належної компенсації і не призначає виплат. Для цього ще будується окремий міжнародний механізм. Тому документи готуємо й заяви подаємо, але майбутньою компенсацією не виплатиш зарплат зараз і не розрахуєшся з банком.ЄБРР запустив механізм відшкодування воєнних збитків для позичальників: як бізнесу скористатися?Так, у цьому ланцюгу є ще й банки, які часто є основними кредиторами бізнесу. Підприємство втратило виробництво або оплату за контрактом, а банк через це ризикує не повернути виданих коштів, особливо якщо знищене майно було в заставі. За даними НБУ, за січень–серпень частка непрацюючих кредитів у банківському секторі скоротилася приблизно з 13,9 до 11,5%, а в кредитах бізнесу — з 17 до 13,9%. Та наслідки осінніх ударів для банків ще доведеться оцінити: вони можуть потребувати більших резервів і погіршити їхні фінансові результати.Отже, підприємцю потрібно зберегти бізнес. Банку потрібен позичальник, здатний повернути борг. І про те, як цього досягти, краще домовлятися, поки обидві сторони ще мають вибір.

План «у стіл»

Нещодавно до нас звернулося велике виробниче підприємство. Наразі все нормально, воно працює. Однак власників непокоїть доволі актуальне запитання: якщо завтра прилетить у виробництво чи склад, що робити із зобов’язаннями? Надходження можуть зупинитися, а строки платежів залишаться.Отже, нас попросили підготувати план превентивної реструктуризації — заздалегідь розібратися, як можна буде врегулювати борги, якщо через обстріли підприємство не зможе працювати, як раніше. Зараз наша команда над цим працює. Зокрема, аналізуємо зобов’язання підприємства, опрацьовуємо можливі умови реструктуризації на випадок зупинки роботи або скорочення надходжень. Тут недостатньо просто запропонувати перенести дати платежів, потрібно обчислити, звідки підприємство братиме кошти, скільки зможе спрямовувати на погашення боргу, а скільки потребуватиме для роботи й відновлення.Запитання, яке обов’язково поставить кредитор: чому йому має бути вигідно погодитися? Тому під час підготовки плану порівнюють, скільки він зможе отримати в разі реструктуризації, а скільки — в разі ліквідації підприємства чи іншого можливого сценарію. За цими розрахунками стоять оцінка активів, прогнози надходжень, строки й витрати. На таку роботу потрібен час.Клієнт ще не вирішив, чи піде він у процедуру превентивної реструктуризації. Він просто хоче мати підготовлений план, який можна буде, так би мовити, покласти в стіл. Ми всі сподіваємося, що він там і залишиться.Звісно, якщо обставини зміняться, найімовірніше, умови доведеться переглянути, але основні розрахунки вже будуть готові, зобов’язання проаналізовані, класи залучених кредиторів сформовані, можливі варіанти реструктуризації опрацьовані. Якщо план знадобиться, починати з нуля не доведеться, а зекономлений час у таких обставинах на вагу золота.НБУ анонсував зміни для підтримки кредитування бізнесу під час війниПоказово, що це не перший такий запит від великого бізнесу, що працює. Раніше наша команда готувала план превентивної реструктуризації «в стіл» для іншого великого промислового підприємства.До речі, превентивна реструктуризація — це частина імплементації Директиви ЄС 2019/1023 про реструктуризацію та неплатоспроможність. Її ідея проста: життєздатному бізнесу дати можливість відновитися, а добросовісному підприємцю, який не впорався з боргами, — шанс почати знову.

Превентивно убезпечуємося

В ідеалі це має виглядати так: якщо підприємство ще працює, але вже бачить, що в наступний платіж за кредитом не вкладеться (або вкладеться, але не буде за що купити сировину чи виконати замовлення), власник може завчасно запропонувати кредиторам превентивну реструктуризацію — свій план урегулювання заборгованості. Кредитори його розглядають і голосують, а суд вирішує, чи затверджувати такий план.Що можна запропонувати? Перенести платежі, розтягнути погашення боргу на довший строк, домовитися про часткове списання, за потреби залучити додаткове фінансування, продати окремі активи, щось змінити в операційній роботі підприємства тощо. Скажімо, бізнесу потрібно відновити виробничу лінію. Тоді в плані потрібно показати, скільки грошей на це піде, коли вона запрацює і як після цього підприємство розраховуватиметься. От із цим уже можна йти до банку.Закон дає можливість вести цю розмову з кредитором під захистом суду. За заявою підприємства суд може тимчасово заборонити примусово списувати гроші з його рахунків чи продавати майно для стягнення боргу, зокрема й те, що перебуває в заставі. Ідея зрозуміла: якщо забрати, наприклад, обладнання, на якому бізнес заробляє, відновити роботу буде фактично нереально. Однак суду потрібно показати, як підприємство збирається відновитися й розраховуватися з кредиторами та чому без такого захисту це не вдасться. На окремі борги, зокрема із зарплати, така заборона не поширюється.Та розповідати про чарівну пігулку для бізнесу у вигляді «превентивки» було б не зовсім чесно. Це дієвий механізм, але традиційно в ньому майже все впирається саме в перемовини з кредиторами.Кредитний парадокс. Приріст є, прориву немаєУ нашій практиці превентивних реструктуризацій був випадок, коли домовитися не вдалося. Кредитори звернули стягнення на майно клієнта й отримали його у власність. Наразі актив залишається у власності фінустанов, продати його наразі не вдалося. Так банки отримали майно, яким потрібно управляти й на яке ще потрібно знайти покупця. Яким буде остаточний фінансовий результат цього рішення, покаже час.І все ж домовленостей стає більше. До превентивної реструктуризації був такий механізм — санація до відкриття провадження у справі про банкрутство. Складна в підготовці й погодженні, вона так і не стала поширеним способом розв’язання проблем із боргами. За 2019–2025 роки суди прийняли до розгляду 29 заяв і затвердили вісім планів.За неповні два роки роботи превентивної реструктуризації, станом на кінець вересня, маємо вже близько 15 відкритих процедур і п’ять затверджених планів. Частину з них ще оскаржують. Однак п’ять планів менш як за два роки проти восьми за шість років — різниця відчутна. І це ми ще не рахуємо планів «у стіл», з якими підприємства до суду ще не зверталися.Хтось спитає: чому так мало? Тому що витягнути підприємство з боргів і повернути його до нормальної роботи — це складно. Навіть у США, Британії та Франції більшість справ про неплатоспроможність одразу йдуть шляхом ліквідації. Тож наша динаміка мене більш-менш обнадіює, особливо з огляду на те, що відбувається це під час війни.

Готуємось до «найважчої» зими

Коли ми вже цілком серйозно обговорюємо власну генерацію, запасні склади й навіть приватну ППО, то, можливо, до гіпотетичних проблем із боргами теж варто підготуватися? Принаймні розуміти, з ким доведеться домовлятися, що можна запропонувати та коштом чого підприємство відновлюватиме роботу.Як перестати «сидіти на трильйонах» й відродити кредитування бізнесуАдже антикризова стратегія — це, як на мене, дещо ширше за перелік того, що потрібно купити до зими. Це плани «Б», «В», «Г» і далі за обставинами: як працюємо, якщо зникне світло, а якщо доведеться перенести виробництво, а раптом постачальник не зможе виконати зобов’язань і що робимо з власними платежами в кожному із цих випадків?Звісно, реальність потім внесе свої корективи — вона в нас у цьому сенсі дуже непередбачувана та ініціативна. Але значно простіше переглянути готові розрахунки, ніж уперше почати з’ясовувати, скільки грошей потрібно підприємству, щоб протриматися. Тому, готуючись до чергової «найважчої» зими, я усе-таки додав би до списку справ і фінансовий план на «час Ч», з яким потім можна йти до кредиторів шукати компроміси. Генератори вже, здається, навчилися обирати.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Цифровий слід боргу: як довести домовленість про повернення грошей
Уявімо ситуацію: людина переказала знайомому 40 тис. грн. У банківському застосунку залишилася квитанція, у месенджері — відповідь «отримав, дякую». Через кілька місяців відправник вимагає повернути позику, а отримувач називає гроші допомогою, яку повертати не домовлялися.Це умовний приклад. Він показує вразливість приватних грошових відносин: банк точно фіксує платіж, а зміст домовленості може залишитися невизначеним. Сторони погоджуються, що гроші передано, проте по-різному пояснюють, навіщо.На мою думку, саме цей розрив має бути відправною точкою аналізу боргу без розписки. У листуванні потрібно шукати підтвердження того, яке зобов’язання пов’язувало людей із конкретним переказом. Для позики це принципово: стаття 1046 Цивільного кодексу України пов’язує передання коштів з обов’язком повернути таку саму суму.

Зафіксовано в платіжному документі

Показовою є справа №755/16831/19. У постанові від 9 серпня 2023 року Верховний суд відмовив товариству у стягненні 2,5 млн грн як позики. Компанія переказувала гроші фізичній особі, зазначаючи поворотну безвідсоткову фінансову допомогу та номер договору. Отримувачка заперечувала домовленість про позику.Позичаєте гроші знайомим? Юрист пояснює, як не втратити їх назавждиСуд звернув увагу на походження запису про призначення платежу, яке формує відправник. За встановлених обставин воно не підтверджувало погодження отримувачкою умов позики та дотримання письмової форми, обов’язкової для позикодавця — юридичної особи.Звідси випливає практичне питання до власних доказів: де зафіксована воля другої сторони? Докладне пояснення відправника може залишатися одностороннім, навіть коли його повторено в кількох платіжних документах.Водночас відмова у стягненні саме позики не означає, що суд визнав гроші подарунком. Можливість іншої правової кваліфікації потребує окремого аналізу обставин і процесуальних меж спору.

Як різні докази пояснюють один одного

У справі №523/16981/20, розглянутій Верховним судом 19 липня 2023 року, банківські документи поєднувалися з листуванням у Vіbеr про повернення коштів і частковим погашенням. Номер співрозмовниці пов’язали з відповідачкою, зокрема через відповідь банку про його використання для ідентифікації у Приват24. Рішення про стягнення боргу залишили без змін.У цій доказовій картині повідомлення пояснювали перекази, подальші платежі узгоджувалися з поверненням коштів, а банківські відомості допомагали встановити учасницю розмови. Для підготовки власної справи цінний саме такий взаємний зв’язок.Однак у справі є окрема думка судді Ольги Ступак. Вона вважала докази укладення договору позики неналежними та недостатніми й пропонувала відмовити в позові. Ця позиція не змінила результату розгляду, але її потрібно враховувати, описуючи дискусію щодо форми договору та доказування.Проблемні позичальники держбанків почали краще платити за боргамиОбставини двох справ і склад їхніх учасників відрізняються. Їхнє зіставлення допомагає визначити питання до доказів, а прогноз результату потребує аналізу конкретної ситуації.

Три питання до одного повідомлення

Пропоную перевіряти листування послідовно.Перше питання — хто написав повідомлення. Назва контакту відображає запис у телефоні його власника. Для встановлення співрозмовника можуть знадобитися номер, дані облікового запису, реквізити, зміст попереднього спілкування та інші відомості.Друге — яких грошей стосується розмова. Репліка «поверну» може виглядати переконливо, поки не з’ясується, що сторони обговорювали інший переказ. Варто зіставити суму, валюту, дату, прохання про гроші та відповіді отримувача.Третє — як підтверджуються укладення договору та його умови з урахуванням вимог до форми. Стаття 1047 ЦКУ передбачає письмову форму для позики від десятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а коли позикодавець — юридична особа, незалежно від суми. Стаття 207 регулює фіксацію змісту правочину, зокрема електронними засобами, та його підписання.За загальним правилом статті 218 ЦКУ, недодержання письмової форми не спричиняє автоматичної недійсності правочину. Водночас у разі заперечення такого правочину діє обмеження на підтвердження його показаннями свідків.Отже, можливість дослідити повідомлення як доказ і висновок про доведеність позики потребують окремого обґрунтування. Це розмежування захищає від завищених очікувань щодо одного вдало сформульованого повідомлення.

Що потрібно зберегти для перевірки домовленості

У постанові від 21 червня 2023 року в господарській справі №916/3027/21 Велика палата Верховного суду пояснила значення встановлення авторів і змісту електронного листування та його оцінки разом з іншими доказами. Для цивільного спору порядок подання електронних доказів визначає стаття 100 Цивільного процесуального кодексу України.Практичну підготовку варто почати з хронології. Біля кожного спірного переказу зазначити повідомлення, яке пояснює його підставу, відповідь отримувача та відомості про подальші повернення. Це авторський спосіб упорядкування матеріалів; він допомагає побачити прогалини до звернення до суду.Зберігати доцільно банківські документи, відповідну розмову з контекстом, голосові повідомлення, вкладення та дані співрозмовника. Якщо кошти на прохання позичальника переказували третій особі, важливо і його вказати щодо такого платежу.Експорт чату, резервні копії та доступ до вихідних повідомлень допомагають зберегти інформацію. Водночас потрібно залишити можливість перевірити її походження та цілісність.За статтею 100 ЦПКУ електронний доказ подають в оригіналі або належно засвідченій електронній копії; передбачено також подання посвідчених паперових копій. Учасник зазначає, у кого є оригінал. Суд може його витребувати. Якщо оригінал не подано, а відповідність копії оригіналу поставлено під сумнів учасником справи або судом, доказ не береться до уваги. Паперова копія електронного доказу не набуває статусу письмового доказу.

Строк повернення

Доведена домовленість про позику ще потребує відповіді на запитання, коли її належало виконати.Фінансування дефіциту держбюджету: плани уряду на внутрішні позики суттєво скоротилисьЯкщо строк повернення не встановлений або визначений пред’явленням вимоги, стаття 1049 ЦКУ передбачає тридцять днів від дня її пред’явлення, якщо договором не встановлено іншого.У вимозі доцільно визначити суму, валюту та підставу повернення. Потрібно зберегти її зміст і докази обставин пред’явлення адресатові. Фрази на кшталт «віддам пізніше» потребують оцінки в контексті всіх домовленостей.

Що варто зробити до переказу

Мій практичний висновок — приділити оформленню домовленості стільки ж уваги, скільки перевірці банківських реквізитів. Заздалегідь погодити суму, валюту, повернення, відсотки або їхню відсутність і належно оформити ці умови. Після передання коштів зберегти підтвердження їхнього отримання.Якщо спір уже виник, корисно перевірити, які докази підтверджують кожне пояснення платежу та які обставини залишаються непідтвердженими. Такий аналіз дає більше, ніж добір лише зручних фрагментів розмови.Цифровий слід стає переконливішим, коли дає змогу відновити спільну домовленість сторін: хто отримав гроші, на яких умовах і який обов’язок узяв на себе.Усе це стосується українського матеріального права та цивільного судочинства України. Для транскордонних відносин застосовне право, компетентний суд і виконання рішення потребують окремої перевірки.
Дзеркало Тижня on zn.ua
НБУ погодив власникам «Нової пошти» купівлю БТА Банку
Власники «Нової пошти» отримали дозвіл Національного банку України на купівлю БТА Банку — одного з найменших банків України. Раніше вони оголосили про намір придбати 100% акцій банку й створити на його основі банк фінансової інклюзії. 12 листопада регулятор ухвалив рішення після розгляду документів заявників, повідомляє НБУ.
Йдеться про співвласників групи Nоvа, до якої входить «Нова пошта», Володимира Поперешнюка і В'ячеслава Клімова. Вони набудуть весь капітал банку: опосередковано — через низку компаній групи, а безпосередньо — через ТОВ «НоваПей Інвест». Нині весь банк опосередковано належить громадянину Казахстану Кенесу Ракішеву. Купівля дасть власникам Nоvа змогу перейти до створення банку фінансової інклюзії, наголошують у НБУ.
Банк фінансової інклюзії — новий тип фінустанови, який працює за обмеженою банківською ліцензією. Такі банки мають надавати доступ до безпечних фінансових послуг на територіях з особливими умовами, передусім прифронтових і деокупованих. Там через безпекові ризики немає банківських відділень, а дистанційні канали працюють з перебоями. Серед послуг, які може пропонувати така установа, НБУ називав зняття готівки, обмін валюти, платежі, заощадження та кредити. За оцінкою Світового банку, у 2021 році фінансові послуги охоплювали лише 84% населення України — на 11 відсоткових пунктів менше за цільові 95%. Повномасштабне вторгнення загострило проблему, бо мережа відділень і банкоматів скоротилася через руйнування й закриття установ.
Конфлікт між "Укрпоштою" та НБУ: чому досі немає банку фінансової інклюзії
Про плани створити повноцінний банк співвласник Nоvа В'ячеслав Клімов розповів ще в березні 2026 року. Раніше БТА Банк планували придбати співвласники фінкомпанії «Є Гроші» В'ячеслав Мішалов і Дмитро Шевчук: у січні 2025 року Антимонопольний комітет України дозволив їм це зробити. Вони хотіли долучити банк до свого мікрофінансового бізнесу. 2 листопада вони відмовилися від купівлі й припинили процедуру погодження в НБУ. Після цього група Nоvа стала єдиним відомим претендентом. Через десять днів регулятор ухвалив рішення на її користь. Станом на 1 вересня БТА Банк мав 338,49 млн грн активів — найменший обсяг серед 59 українських банків, а його прибуток за січень–серпень становив 1 млн грн, свідчать дані НБУ.
25 березня Верховна Рада України 269 голосами схвалила за основу законопроєкт про фінансову інклюзію.
3 червня парламент ухвалив закон про банки фінансової інклюзії, а 24 грудня 2025 року його підписав президент України Володимир Зеленський.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Binance закриває рахунки в ЄС: хто не встиг вивести гроші, той заплатить
Криптобіржа Віnаnсе закриє 31 грудня акаунти клієнтів у Франції, Іспанії, Італії та Польщі, на які поширюються європейські обмеження. Біржа не отримала ліцензію для роботи в ЄС, яку нові правила вимагають від усіх криптокомпаній. Ті, хто не виведе гроші до 29 листопада, щомісяця сплачуватимуть щонайменше 10 USDС за залишок на акаунті, повідомляє Сryрtо.nеws.
«Акаунти, яких це стосується, буде закрито з 31 грудня 2026 року», — заявив представник Віnаnсе. Поповнити такі акаунти вже не можна, але вивести криптовалюту й звичайні гроші клієнти ще можуть. Біржа відкидає розмови про негайне заморожування й не називає, скільки акаунтів закриє в кожній країні.
Клієнти у Франції отримали листи, у яких ішлося про те, що Віnаnсе Frаnсе закриє акаунти в межах упорядкованого припинення діяльності. Такі самі повідомлення отримали клієнти в Іспанії, Італії та Польщі.
Це може зачепити й українців, які живуть у цих країнах. За даними Євростату, наприкінці серпня під тимчасовим захистом там перебували понад 1,3 млн людей, які втекли від війни в Україні: майже 940 тис. у Польщі, майже 274 тис. в Іспанії, майже 74 тис. у Франції та близько 57 тис. в Італії. Скільки з них користуються Віnаnсе, невідомо.
Плата становитиме 0,025% від залишку криптоактивів щомісяця, але не менше ніж 10 USDС. Мінімум діє для акаунтів із залишком приблизно до 40 тис. доларів. За залишку в тисячу доларів плата становитиме 1%, за залишку в сто доларів — 10%. Якщо залишок на акаунті менший за суму плати, можуть списати весь залишок. Такі умови викладено в листах, які отримали клієнти; публічно Віnаnсе їх не підтвердила.
Першу плату розрахують 29 листопада й спишуть упродовж трьох днів, другу — після 24 грудня. Спочатку плату спишуть із USDС, а якщо їх бракує — з інших криптоактивів. Хто виведе весь залишок до 29 листопада, плати уникне, але біржа не обіцяла скасувати звичайні комісії за виведення.
ЄС продовжив тимчасовий захист українців до березня 2028 року
Якщо після 31 грудня на акаунті залишаться криптоактиви, їх можуть вважати неактивними. За умовами користування, Віnаnсе може конвертувати або переказати такі активи, а для їх повернення можуть знадобитися додаткові перевірки.
Наприкінці жовтня з гаманців Віnаnсе вивели токенів на суму близько 6,3 млрд доларів, а ФБР пов'язало атаку з Північною Кореєю. Згодом біржа заявила, що покрила 95% викраденого й поетапно відновлює виведення грошей.
В Україні Віnаnсе, поряд із WhіtеВІТ, належить до найпопулярніших криптобірж.
Про те, чому ринок криптовалют в Україні досі працює без чітких правил і кому це вигідно, у статті ZN.UА «Впіймай крипту, якщо зможеш!» пише журналіст і телеведучий 1 1 Євген Плінський.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Українці в жовтні купили валюти майже на мільярд доларів більше, ніж продали
У жовтні населення України купило готівкової валюти на 0,99 млрд доларів більше, ніж продало. У вересні ця різниця становила 0,74 млрд доларів, а торік у жовтні — 0,75 млрд. Українці придбали готівки на 2,3 млрд доларів, а продали на 1,3 млрд, повідомляєНаціональний банк України.
Різниця збільшилася через зростання купівлі та скорочення продажу. Порівняно з вереснем купівля готівки збільшилася на 214 млн доларів, а продаж скоротився на 32,9 млн.
У жовтні населення купило готівкових доларів на 1,5 млрд доларів, що на 122,6 млн більше, ніж у вересні. Продаж становив 968,4 млн доларів, що на 9,3 млн менше, ніж місяцем раніше. Готівкових євро населення купило на 738,8 млн доларів у доларовому еквіваленті. Це на 99,3 млн більше, ніж у вересні. Продаж скоротився на 16,6 млн, до 291,4 млн доларів.
На ринку безготівкової валюти клієнти банків купили 11,8 млрд доларів, а продали 7,6 млрд. Порівняно з вереснем купівля зросла на 43,2 млн, а продаж скоротився на 214,2 млн. Операції між банками збільшилися на 134,3 млн, до 9,8 млрд доларів. Порівняно з жовтнем минулого року купівля безготівкової валюти клієнтами банків зросла на 2,4 млрд доларів, продаж скоротився на 408,5 млн, а міжбанківські операції збільшилися на 2,9 млрд.
За місяць офіційний курс гривні до долара послабився майже на 67 копійок, до 45,53 грн за долар, а до євро гривня зміцнилася на 25 копійок, до 50,68 грн за євро. Офіційний курс гривні до долара п'ять разів оновлював історичний мінімум, востаннє — до 45,6008 грн за долар.
Обсяг валютних інтервенцій Нацбанку в жовтні сягнув рекордних 5,998 млрд доларів, перевищивши вересневий максимум.
НБУ продав рекордний за рік обсяг валюти: скільки витратили у вересні
У жовтні бізнес також збільшив попит на валюту. Національний банк пояснив підвищений попит різким збільшенням бюджетних видатків і руйнуванням логістики, через яке скорочується пропозиція валюти від агропромислового комплексу та металургії. До цього додалося занепокоєння населення через погіршення безпекової ситуації.
Про те, чому Нацбанк витрачає мільярди на підтримку курсу гривні, у статті ZN.UА «”Чорний" ринок: курс 47,50 грн/дол. взято. Чого чекати далі» пишуть редактор відділу мікроекономіки та бізнесу ZN.UА, кандидат економічних наук Сергій Следзь і адвокат Вадим Башта.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Китайські втрати, американські ілюзії: чи можна купити технологічне лідерство?
Найнебезпечніші економічні міфи — ті, на основі яких ухвалюють цілком реальні рішення. Останні події на китайському фондовому ринку вже породили чимало гучних висновків про кризу технологічної моделі КНР, її відставання у сфері штучного інтелекту (ШІ) та нібито неминучу перемогу США в глобальних технологічних перегонах.Біржові втрати поспішають оголосити технологічною поразкою, падіння капіталізації — скороченням виробничого потенціалу, а трильйонні оцінки американських компаній — доказом переваги їхньої бізнес-моделі. Проблема в тому, що такі судження, повторювані достатньо часто, поступово набувають статусу незаперечних істин, хоча причинно-наслідкові зв'язки, на яких вони ґрунтуються, далеко не завжди підтверджуються фактами. Ми ризикуємо стати заручниками цих інтерпретацій, формуючи інвестиційні очікування, політичні рішення та довгострокові економічні стратегії на основі уявлень, які можуть мати мало спільного з реальними процесами. Саме тому варто розібратися, що насправді відбувається в китайському та американському технологічних секторах і які висновки з цього можна зробити.

Пів трильйона доларів втрат. Чи означає це поразку Китаю?

26 жовтня індекс SТАR50, який об'єднує 50 великих і ліквідних компаній технологічного майданчика SТАR Маrkеt Шанхайської фондової біржі, закрився на 40,4% нижче від червневого максимуму, а наступного дня втратив ще 4,81%. За оцінкою Rеutеrs, сукупна капіталізація компаній індексу скоротилася приблизно на 480 млрд дол., а ширший індекс СSІ 300 знизився на 20% і формально перейшов у стан ведмежого ринку. Ці цифри стали зручним приводом для маніпуляцій: біржовий обвал почали подавати як доказ технологічної поразки Китаю та підтвердження переваги США у сфері штучного інтелекту. Проте падіння акцій на 40% не означає втрати Китаєм 40% технологічних можливостей: біржова капіталізація відображає ринкову оцінку компаній, а не обсяг їхніх технологічних ресурсів чи виробничих потужностей.США та Китай наближаються до паритету в галузі ШІ: Пекін може стати лідером у низці ключових технологій — ВlооmbеrgАмериканський досвід показує, що для вузького галузевого індексу таке падіння болісне, але не виняткове. Після краху доткомів у 2000–2002 роках індекс Nаsdаq Соmроsіtе втратив близько 78%, а 2022 року індекс напівпровідникових компаній Рhіlаdеlрhіа Sеmісоnduсtоr Іndех знизився від піку приблизно на 45%, і жодна з цих корекцій не зупинила технологічного розвитку США. До того ж SТАR50 не є індексом конкурентоспроможності китайського штучного інтелекту: до нього входять переважно виробники чипів, електронних компонентів і обладнання, тоді як найбільші китайські розробники моделей Аlіbаbа, Теnсеnt і Ваіdu котируються в Гонконгу й США, а Нuаwеі не є публічною компанією. У першому півріччі індекс зріс більш як на 64%, переважно завдяки попиту роздрібних інвесторів, і після обвалу просто повернувся майже до рівня початку року. Падіння котирувань відображало перегляд інвесторами очікувань щодо майбутніх прибутків технологічних компаній. На переоцінку їхніх перспектив могли впливати завищені попередні оцінки, інтенсивна цінова конкуренція, невизначеність щодо комерційної віддачі від ШІ та американські обмеження на доступ до передових напівпровідників. Визначити внесок кожного із цих чинників лише за динамікою індексу неможливо. Для інвесторів, які купували акції на піку їхньої вартості, це означає суттєві втрати, але аж ніяк не свідчить про технологічну поразку Китаю.

Китайська держава може підтримати технології. Однак чи здатна вона підтримувати їхні біржові котирування?

Для Пекіна штучний інтелект і напівпровідники є складовою промислової політики та технологічної автономії, тож держава зацікавлена у власній технологічній інфраструктурі навіть за низької поточної прибутковості, тоді як приватний інвестор очікує доходу, співмірного із ризиком. Проте фінансування розробок і купівля акцій державними фондами для стабілізації ринку є різними механізмами: інтервенції пом'якшують короткострокові потрясіння, але не усувають потреби компаній доводити життєздатність своїх бізнес-моделей. Китайський досвід демонструє ризик змішування технологічних цілей держави з прибутковістю приватних інвестицій: технологічна незалежність має цінність для держави, але не гарантує інвесторові прибутку від придбання акцій за будь-якою ціною.Битва за ШІ-домінування: стратегія Китаю створює нові виклики для США та Європи

Американські трильйони: прибутки чи аванс за майбутнє?

Показовою стала оприлюднена 26 жовтня реєстраційна заява Аnthrоріс щодо виходу на Nаsdаq. За перше півріччя 2026-го виручка компанії зросла з 1,16 до 16,3 млрд дол., проте операційний збиток становив 693 млн дол., а чистий сягнув 80,7 млрд дол. Щоправда, понад 72 млрд дол. останнього припадає на бухгалтерську переоцінку конвертованих облігацій через стрімке зростання вартості компанії, а не на поточні операційні втрати. Позитивний операційний грошовий потік у 3,9 млрд дол. свідчить про здатність компанії генерувати кошти від поточної діяльності, але не гарантує окупності майбутніх інвестицій. Сама Аnthrоріс у реєстраційній заяві попереджає, що нинішні темпи зростання виручки можуть не зберегтися. Обговорювана оцінка компанії в 1,5–2 трлн дол. залишається очікуванням інвесторів до визначення ціни розміщення, а не підтвердженою біржовою капіталізацією.Американська модель розвитку ШІ потребує дедалі більших капіталовкладень. За корпоративними прогнозами, сукупні капітальні вкладення Аmаzоn, Аlрhаbеt, Місrоsоft і Меtа 2026 року можуть сягнути близько 735 млрд дол. Значна їхня частина пов'язана з розбудовою інфраструктури штучного інтелекту, однак ці суми охоплюють також інші напрями інвестицій, тому їх не можна повністю ототожнювати з витратами на ШІ. Частину інвестицій уже доводиться фінансувати боргом: довгострокові зобов'язання Аlрhаbеt зросли з 46,5 до 125,1 млрд дол., а вільний грошовий потік став від'ємним. Американські технологічні компанії мають реальні доходи та клієнтів, але стрімке зростання виручки ще не гарантує окупності інвестицій. Купуючи акції за високими оцінками, інвестори фактично платять сьогодні за прибутки, які компаніям ще належить заробити.

Хто заробляє на ШІ, а хто отримує вигоду від його використання?

Хто перший захопить масовий ринок штучного інтелекту — США чи Китай?Порівняння доходів розробників приховує відмінність між комерційною успішністю технології та економічними результатами її застосування. І американські, і китайські компанії поєднують платні та відкриті моделі ШІ, однак у Китаї важливу роль відіграє поширення відносно дешевих моделей, доступних для завантаження і модифікації. Це знижує витрати на їхнє впровадження та створює передумови для отримання економічних вигод підприємствами, які використовують ШІ, навіть якщо самі розробники мають невисоку прибутковість.За даними Міжнародної федерації робототехніки, 2025 року в Китаї встановили 354 тис. промислових роботів — 59% усіх нових установок у світі, причому понад половину попиту на внутрішньому ринку забезпечили китайські виробники. Державний план «ШІ » передбачає, що до 2030 року рівень проникнення нових інтелектуальних пристроїв і програмних агентів перевищить 90%. Вигода від застосування ШІ може відображатися не у прибутках розробників, а в результатах підприємств, які його використовують, зокрема через підвищення продуктивності та зниження витрат. Водночас масштаби роботизації характеризують рівень промислової автоматизації Китаю, але самі по собі не доводять результативності впровадження генеративного ШІ.Китай готовий підтримувати навіть малоприбуткові приватні технологічні компанії, розраховуючи на ширший економічний ефект. 2020 року група інвесторів за участю державних структур міста Хефей і провінції Аньхой вклала близько 1 млрд дол. у китайський бізнес приватного виробника електромобілів NІО, отримавши 24,1% його капіталу. Компанія, своєю чергою, зобов'язалася розвивати в Хефеї управлінську, дослідницьку та виробничу діяльність. Подібна державна підтримка сприяла становленню китайських виробників сонячних панелей і акумуляторів як світових лідерів, але водночас загострила проблему надлишкових виробничих потужностей. На ній неодноразово наголошувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, застерігаючи, що субсидоване китайське виробництво перевищує внутрішній попит, а надлишкова продукція витісняє конкурентів на світових ринках. Цінова конкуренція, відома в Китаї як «нейцзюань», підриває прибутковість самих китайських виробників. Поширення дешевих технологій може приносити вигоди економіці навіть за низької прибутковості розробників, однак фактичне підвищення продуктивності внаслідок використання ШІ ще потребує статистичного підтвердження.

Китай продає американські облігації. Чи пов'язано це з обвалом?

Поширене твердження про панічний продаж Китаєм облігацій США також не підтверджується. За даними Міністерства фінансів США, у серпні китайські вкладення в казначейські папери скоротилися з 618 млрд дол. до 590,7 млрд, тобто на 4,4%, а з листопада 2025 року — приблизно на 13%. Скорочення китайських вкладень може відображати диверсифікацію резервних активів, зміну їхньої ринкової вартості та інші операції з управління портфелем. А серпнева статистика, за визначенням, не може підтверджувати реакції на жовтневий біржовий обвал.Ефект бумеранга: санкції США лише прискорили технологічний стрибок Китаю — Тhе ЕсоnоmіstНаявні дані не дають підстав пов'язувати скорочення китайських вкладень в американські казначейські папери саме з жовтневим обвалом технологічних акцій. Такий зв'язок теоретично можливий через відплив капіталу, тиск на юань і валютні інтервенції центрального банку, але для підтвердження цього сценарію потрібні відповідні статистичні дані. Після біржової кризи 2015 року резерви Китаю за два роки скоротилися приблизно на 830 млрд дол. Нині ознак повторення такого сценарію немає: під час жовтневого обвалу юань зміцнювався і 26 жовтня досяг 6,67 за долар, найвищого рівня з червня 2022 року, а вересневе скорочення резервів на 38,1 млрд дол. китайський валютний регулятор пояснив переоцінкою активів після зміцнення долара.

Китайсько-американське суперництво у сфері штучного інтелекту: що насправді показали ринки

Жовтневе падіння котирувань китайських технологічних компаній не доводить технологічної поразки КНР, так само як високі ринкові оцінки американських розробників ШІ не засвідчують беззаперечної переваги США. В обох країнах залишається відкритим питання економічної віддачі від інвестицій, хоча ризики мають різну природу: у США вони пов'язані насамперед з окупністю масштабних капіталовкладень у розробку моделей та обчислювальну інфраструктуру, у Китаї — зі здатністю перетворити широке впровадження відносно дешевих технологій на зростання продуктивності підприємств.Перегони США та Китаю за лідерство у сфері ШІ: Аnthrоріс назвала два сценарії для людстваВідмінності між американською та китайською моделями не зводяться до протиставлення приватного капіталу й державної підтримки, оскільки обидва механізми використовуються в кожній країні. У США значну роль відіграють фінансові ринки, які дають змогу залучати масштабні інвестиції під очікувані доходи, але водночас створюють ризики переоцінки активів, надмірного інвестування та формування потужностей, попит на які може виявитися нижчим за прогнозований. Китайська промислова політика надає більшої ваги технологічній автономії, розвитку виробничої бази та більшому поширенню технологій, проте державна підтримка не усуває ризиків надлишкових потужностей, виснажливої цінової конкуренції та низької прибутковості виробників. Неефективний розподіл капіталу можливий в обох моделях: відрізняються механізми ухвалення інвестиційних рішень, розподілу ризиків і покриття можливих збитків.Масштаб інвестицій свідчить про амбіції учасників технологічних перегонів, але не про їхні економічні результати. Американські компанії можуть виправдати трильйонні оцінки майбутніми прибутками, а Китай — отримати значну економічну віддачу від поширення технологій, розробники яких сьогодні потерпають від цінової конкуренції. Але можливий і протилежний результат: масштабні капіталовкладення не окупляться, а дешеві технології не забезпечать очікуваного приросту продуктивності. Технологічне лідерство не зводиться ні до обсягу вкладених коштів, ні до біржової вартості компаній, ні навіть до здатності створювати найпотужніші моделі ШІ. Вирішальним стане те, хто зуміє перетворити технологічні можливості на стійкі економічні переваги.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Чому банки не поспішають підвищувати депозитні ставки
Національний банк помітив  високу інфляцію в Україні та почав закручувати монетарні гайки. Менш як за два місяці він уже вдруге підвищив ключову ставку. 18 вересня облікова ставка зросла з 15,5 до 16% річних. Нагадаємо, що попереднє підвищення ставки НБУ з 15 до 15,5% відбулося 31 липня. У принципі такі рішення банківського регулятора мають зчитуватися ринком як однозначний сигнал про необхідність підвищити дохідність гривневих депозитів, однак масового зростання депозитних ставок в українських банках не відбулося і, схоже, найближчим часом не очікується.

Ліки від інфляції

Одночасно з підвищенням облікової ставки НБУ погіршив прогноз рівня інфляції на кінець 2026 року. Споживча інфляція, за його оцінками, може сягнути 10% (попередній прогноз — 9,4%), а базова — 9,2%. На думку Нацбанку, підвищення облікової ставки має змусити банки збільшити ставки за гривневими депозитами для гарантованого захисту заощаджень українців від інфляції. Водночас висока ключова ставка має підтримувати привабливість депозитів і стимулювати населення нести гроші в банки, у такий спосіб прибираючи з обігу надлишкову гривневу масу, яка підживлює інфляцію. Окремим сигналом для ринку стала заява НБУ про готовність і надалі посилювати відсоткову політику.У відповідь на посилення відсоткової політики Нацбанку частина українських банків, переважно невеликих, почала підвищувати ставки ще в серпні. Однак великі та середні фінансові установи не відреагували на пожорсткішання  політики НБУ, а деякі найбільші банки навіть знизили ставки.Як почуваються депозити в гривні в умовах валютної лихоманкиЗа даними порталу «Мінфін», за вересень цього року середня дохідність шестимісячних і тримісячних депозитів практично не змінилася, а ставки за дев'ятимісячними та річними вкладами зросли лише на 0,33%.

Відсоткові тендери

Разом із ключовою ставкою зросла і максимальна дохідність тримісячних депозитних сертифікатів НБУ — з 19 до 19,5% річних (ключова ставка плюс 3,5%). Сьогодні вони залишаються одним із головних джерел заробітку банків, але тепер скористатися цим інструментом зможуть не всі: із 7 серпня Нацбанк перестав задовольняти заявки банків автоматично й почав раз на два тижні проводити відсоткові тендери з лімітованим обсягом депозитних сертифікатів.Як показав досвід перших тендерів, попит на депозитні сертифікати НБУ суттєво перевищував обсяги, виставлені на аукціон. У результаті висока конкуренція серед банків за можливість розмістити гроші в депозитних сертифікатах НБУ одразу ж призвела до зниження їхньої реальної дохідності.За результатами першого розміщення 7 серпня ставка впала на 0,3% порівняно з максимальними на той період 19% — до 18,71% річних. За підсумками другого аукціону від 21 серпня заробітки банкірів, яким пощастило виграти тендери, просіли ще більше — на 0,6%, до 18,59% річних. На другому аукціоні НБУ задовольнив лише 39 із 76 заявок від 17 банків на загальну суму 40 млрд грн. Незадоволений попит зріс до 12,1 млрд грн порівняно з 7,1 млрд грн 7 серпня.На аукціоні 18 вересня склалася ще більш незвичайна ситуація. Після підвищення облікової ставки до 16% стеля дохідності депозитних сертифікатів офіційно зросла до 19,5%. Але банки ще активніше збивали ціну (дохідність) у своїх заявках, щоб гарантовано пройти за конкурсом, і в результаті реальна середньозважена ставка закріпилася в діапазоні 18,59–18,65% річних. Тобто банки практично розміщували кошти з тією ж дохідністю, що й до підвищення ставки НБУ, а розрив із максимальною ставкою становив уже майже 1%.Відсотки за депозитами в банках Україні зросли: коли завершиться "високий сезон"За задумом НБУ, зміна підходу під час розміщення депозитних сертифікатів має посилити конкуренцію між банками за вкладників. Але, на думку деяких банкірів, аукціони Нацбанку призвели до зворотного ефекту. Оскільки реальна дохідність депозитних сертифікатів на аукціонах знижується, у банків, особливо в тих, які не мають проблем із ліквідністю, поки що не з’явиться достатнього економічного стимулу масово переглядати депозитні програми в бік підвищення.Утім, найближчими місяцями їм усе ж доведеться реагувати на ситуацію та підвищувати ставки. Оскільки банки більше не можуть безлімітно й пасивно заробляти на тримісячних сертифікатах НБУ, вони змушені ретельніше управляти своєю ліквідністю. Щоб виконувати нормативи НБУ та формувати портфелі під купівлю тримісячних паперів, фінустанови і надалі підтримують високу привабливість середньострокових гривневих депозитів, особливо на шість і дев’ять місяців.

Чому банки зволікають

Основні причини, чому банки наразі масово не підвищують ставок за гривневими вкладами, — достатній рівень ліквідності та відсутність у більшості банків гострої потреби в додатковому ресурсі.За оперативною статистикою Нацбанку за серпень, загальний портфель коштів населення в банках зріс на 0,5% (або на 7,2 млрд грн) і досяг позначки 1 трлн 536 млрд грн.Водночас, за підрахунками фінансових аналітиків, приріст строкових депозитів населення у серпні сповільнився до мінімуму за 12 місяців: плюс 1,6 млрд грн, або лише 0,3%, порівняно з липнем. Частка депозитних вкладів населення також показала цього ж місяця помітне зниження на користь поточних (карткових і розрахункових) рахунків.Вітчизняні банкіри не можуть не помічати цих тривожних тенденцій, але повноцінно боротися за вклади клієнтів за допомогою підвищення дохідності депозитів в умовах війни їм не дозволяла ситуація з кредитами. Гроші банкам практично нікуди вкладати. Попит бізнесу катастрофічно тане, а кредитувати населення не ризикують самі банки. Утім, останнім часом ситуація почала дещо покращуватися.

Депозитам допоможуть кредити

За підсумками другого кварталу 2026 року, банківська система продемонструвала зростання кредитних портфелів бізнесу та населення. У липні обсяг виданих резидентам кредитів становив 1,388 трлн грн, у серпні, за оперативними даними НБУ, — 1,44 трлн. Схоже, така тенденція збережеться й до кінця року. 2026-го тривають процеси пом’якшення деяких умов споживчих позик, зокрема завдяки досить високій конкуренції. Однак найактивніша конкуренція розгорнулася в сегменті кредитних карток. Причина досить проста: кредитна картка дає банку змогу вибудовувати довгострокові відносини з клієнтом, поступово привчаючи його жити на кредитні гроші.Нацбанк зберіг облікову ставку на попередньому рівні: в НБУ пояснили рішення інфляцїєюОстанні рішення НБУ можуть, до речі, додатково стимулювати банки активніше розвивати кредитування. Незадоволений попит на депозитні сертифікати за підсумками відсоткових тендерів створює у банків додатковий вільний ресурс, який вони раніше без проблем вкладали в сертифікати НБУ, і змушує їх активно спрямовувати ці гроші в кредитування. На думку НБУ, ця ситуація дасть можливість також середній реальній ставці за споживчими кредитами на ринку України залишитися незмінною, попри підвищення облікової ставки, і значно пожвавить кредитування.

Перспективи на осінь

Якщо облікова ставка залишиться поблизу нинішнього рівня, істотного та швидкого перегляду дохідності депозитів до кінця листопада не відбудеться. Можна очікувати, що кількість банків, які переглядають дохідність строкових гривневих депозитів, поступово зростатиме, і більшість активних учасників депозитного ринку так чи інакше працюватимуть з оновленими ставками або новими умовами залучення коштів.На рівень дохідності гривневих депозитів сьогодні впливає ціла сукупність зовнішніх і внутрішніх чинників. До зовнішніх, звісно, насамперед можна віднести поточний рівень облікової ставки НБУ та очікування від його подальшої монетарної політики. Але не менш важливими є інфляційні та курсові очікування пересічних українців, адже саме вони значною мірою визначають привабливість гривневих вкладів. Свою роль відіграє й загальна ситуація на фінансовому ринку.Водночас кожен банк враховує й власні внутрішні фактори: поточну потребу в додатковому фінансуванні, структуру та вартість ресурсної бази, терміни залучення коштів, кредитні плани та потребу в ресурсах для їхнього фінансування. Рішення про підвищення ставок кожен банк ухвалюватиме, коли йому знадобиться додатковий ресурс.Коментуючи рішення НБУ посилити політику, банкіри зазначають, що ринок реагуватиме на нього поступово. Тобто спочатку ставки за гривневими депозитами підвищуватимуть банки, які потребують залучення додаткової ліквідності. Насамперед дрібні фінансові установи. Великі та середні гравці із солідним запасом ліквідності, найімовірніше, займуть вичікувальну позицію, а зрозуміліша тенденція сформується лише під кінець осені або навіть під кінець року.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Японія надала 51,5 млн доларів на українську медицину
До державного бюджету України надійшло 51,5 млн доларів від уряду Японії на розвиток системи охорони здоров'я. Гроші перерахував Світовий банк у межах проєкту ТНRІVЕ. Транш став можливим після того, як більше пацієнтів з інсультом почали лікувати в лікарнях, де часто застосовують тромболізис, повідомляє Міністерство фінансів.
Фінансування надав Міжнародний банк реконструкції та розвитку з цільового фонду АDVАNСЕ Ukrаіnе, який підтримує уряд Японії. Повна назва проєкту: «Трансформація охорони здоров'я шляхом реформи та інвестицій в ефективність».
ТНRІVЕ працює за моделлю «Програма кредитування з прив'язкою до результатів» (Рrоgrаm-fоr-Rеsults). Гроші надходять лише тоді, коли Україна досягає заздалегідь визначених індикаторів. Загальний обсяг програми становить 1,2 млрд доларів, із них Україна вже отримала 449 млн.
Головна мета проєкту полягає в тому, щоб зробити ефективнішою Програму медичних гарантій(ПМГ). Для цього потрібно чіткіше визначати пріоритетні медичні послуги, оптимізувати мережу надавачів допомоги, запровадити сучасні методи оплати й посилити Національну службу здоров'я України (НСЗУ).
Пенсії та субсидії за рахунок міжнародних партнерів: Україна отримала грант від Японії та Канади
Усього ТНRІVЕ передбачає десять індикаторів. Серед них щорічний стандартизований перегляд пакетів послуг ПМГ і достовірніші дані в електронній системі охорони здоров'я. Ще один індикатор передбачає більше грошей на первинну допомогу: вищу капітаційну ставку та нові економічно доцільні послуги, зокрема лікування артеріальної гіпертензії. Окремо йдеться про селективне контрактування стаціонарів, концентрацію стаціонарних послуг і ширше відшкодування витрат лікарень за подушним принципом. Проєкт також має поширити сонячну енергетику в медзакладах і змінити правовий статус НСЗУ, додавши нові механізми нагляду.
За впровадження, моніторинг та оцінку проєкту відповідає Міністерство охорони здоров'я. ТНRІVЕ триватиме до 30 березня 2028 року.
Реальних грошей на підвищення зарплати лікарям може не вистачити — депутат
Влітку минулого року Україна вже отримувала за ТНRІVЕ 50 млн доларів від Світового банку як частину 22 млрд доларів зовнішнього фінансування.
Цього місяця Світовий банк перерахував за цією програмою ще понад 800 млн доларів на виплату пенсій. Видатки на Програму медичних гарантій у 2027 році уряд планує збільшити до 225 млрд грн проти 191,5 млрд грн цьогоріч.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Фінал «депозитного курорту»: час конвертувати гривню в валюту
Настав час знімати вершки з гривневих депозитів, поки зимовий «забіг оленів» не перетворив вашого здобутку на простий спогад. Маржа безпеки стала надто вузькою, тому радимо швидко зафіксувати прибуток у валюті. І залишити гривню тільки на поточні витрати.Серія наших матеріалів, що стартувала у першому кварталі, будувалася на чіткому математичному розрахунку. Ми пропонували вкладникам класичний валютний арбітраж — стратегію, за якої ви тимчасово заходите у короткостроковий гривневий депозит із високою ставкою, щоб переграти ринок і на фініші купити більше іноземної валюти, ніж мали на початку.Вкладники, які чітко дотримувалися цієї стратегії, здійснили двоколовий маневр через два послідовні 4-місячні гривневі депозити та вдало монетизували сприятливу кон'юнктуру ринку. Фіксація валютного прибутку саме зараз — єдина раціональна стратегія контролю ризиків. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Гривневі депозити залишаться привабливими до кінця року, але є дві умови

Валютна математика

Підраховуємо урожай двоколового маневру…Його підсумок має вигляд ідеального кейсу з підручника з інвестування. Два послідовні кола 4-місячних депозитів під 11,2% чистих річних дали 7,47% прибутку за дві третини року плюс додатковий дохід від капіталізації відсотків:
    Сценарій «Євро» (Подвійний виграш). Ми рекомендували розділити ризики навпіл: фіксувати першу частину капіталу в липні після фінішу депозитів, розміщених узимку й навесні, та пролонгувати решту гривні на ще один короткостроковий термін. Курсовий бонус спрацював саме завдяки цій тактиці. Вона дала змогу підхопити євро на тимчасовому просіданні, поки друга половина капіталу продовжувала працювати на депозитну дохідність. Перша частина спочатку заробила банківський відсоток у гривні, а в липні її конвертували в євро по ~51 грн (проти зимового курсу близько 52 грн/євро). Така комбінація принесла дохід, що значно перевищує відсоток за звичайним валютним депозитом (близько 0,25% нетто річних на 3-місячних вкладах).Сценарій «Долар» (Сухий банківський результат). Тут обійшлося без курсового бонусу — наприкінці літа долар повернувся до середніх позначок початку весни. Але гривня зібрала чистий валютний урожай за дві третини року: отримана маржа також виявилася значно вищою, ніж якби весь цей час гроші просто лежали на доларовому депозиті.
Головної мети цієї комбінації повністю досягнуто — це підсумковий валютний зиск. Тобто можливість отримати на руки відчутно більше доларів чи євро, ніж було на старті, завдяки тому, що ви не заморозили своїх коштів у валюті на початку року, а примусили гривню працювати аж до осені.Проте трейдери недарма кажуть: «Арбітраж — це підбирання десятицентових монет перед паровозом, що мчить. Прибуток стабільний, доки ви швидші за машину». Іншими словами, наразі депозитна винагорода випереджає девальвацію гривні. Намагатися зайти на третє коло з виходом у січні — це спроба витиснути сухий лимон просто перед носом у зимового курсового шторму. Тож час забирати монети й відходити з колії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ НБУ скорочує підтримку ринку: що відбувається з гривнею

Штиль перед штормом

Релакс на валютному ринку в перший місяць осені — це короткий міст перед традиційними валютними осінньо-зимовими гірками. Попереду жовтень—січень — період новорічних закупівель, фінальних бюджетних виплат і сезонного нервування ринку.Головні ризики та драйвери турбулентності:
    пастка швидкого безготівкового ринку. На тлі рекордних інтервенцій НБУ підняв ліміт купівлі безготівкової валюти для громадян у чотири рази — конверт до 200 тис. грн (попередній ліміт — 50 тис. грн). Схема «сьогодні гривня — завтра валюта» зняла бар'єри. Регулятор намагається збити тиск із «сірого» ринку, але в разі найменшого панічного тригера цей канал миттєво перетвориться на потужний пилосос для висмоктування ЗВР;грудневий вал бюджетних асигнувань. Наприкінці року Мінфін традиційно закриває підсумкові річні акти й виплескує на ринок гігантські обсяги гривневої ліквідності. Ця гаряча маса миттєво шукатиме прихистку у валюті;передоплата. Зруйнована логістика обмежила можливості торгівлі працювати в борг. Закуповувати товар подеколи доведеться за умови 100% попередньої оплати, що створить жорсткий кумулятивний попит на євро та долар;синдром порожнього обмінника: ефект зимового ажіотажу. Наприкінці року спрацьовує психологічний детонатор. Суміш побоювань щодо енергосистеми та курсів вмикає панічний рефлекс: скуповувати долари та євро за будь-яку ціну. Це створює саморозганяльний ажіотаж, який здатний за лічені дні максимально розірвати спред між офіційним і готівковим курсами;ризик календарної паузи у траншах. Якщо пік внутрішнього попиту збіжиться з вакуумом у зовнішніх надходженнях, НБУ опиниться перед вибором: виснажувати резерви далі чи дозволити курсу плавно просісти до нових орієнтирів;вимушена логістична премія. Блокування портів і переорієнтація на залізницю й автошляхи підвищують собівартість кожного експортного долара. Валюти в країну фізично заходить менше, а витрати на її генерацію зростають;ризик енергетичного імпорту. Посилення ударів по інфраструктурі восени сформує терміновий додатковий попит на імпортне паливо, генераційне обладнання та комплектуючі, що створить додатковий тиск на міжбанк.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Скільки грошей українці зберігають у банках: названо суму та частку валютних вкладів Спрогнозувати точний день, коли ринок накриє чергова хвиля попиту, неможливо. Але зустрічати зимовий пік із гривнею у кишені — найгірша стратегія.Регулятор не зможе нескінченно палити резерви заради утримання ілюзії стабільності гривні, адже головний тиск чекає попереду. У бюджетних розрахунках фіксується сухий факт: розрив між реальними видатками держави та гарантованими надходженнями залишається критичним. З огляду на те, що внутрішній потенціал прямого вилучення ресурсів через податки контрпродуктивний, а запозичення незабаром упруться у стелю, єдиний важіль для перекриття цього балансового розриву — емісійний механізм.Причому рішучість регулятора підсилиться у випадку, якщо дипломатичні зусилля щодо дострокового авансування міжнародних траншів, запланованих на наступний рік, не дадуть бажаного результату. У такому разі НБУ може піти на контрольований вихід за межі ринкових очікувань. Замість прогнозованого гравцями плавного знецінення на 2–3% регулятор може послабити коридор, у якому «гуляє» гривня, значно відчутніше, ніж закладає консенсус-прогноз.Звісно, значний обсяг валютних резервів і далі спокушає Нацбанк «грати м'язами» і «годувати» міжбанк «підсиленим харчуванням», тобто незвично гігантськими продажами валюти, як це відбувається протягом усього року. Проте коли внутрішня інфляція вже стабільно випереджає базові прогнози, утримання курсового плато стає дедалі дорожчим. Уповільнення девальвації лише накопичує дисбаланси, які регулятору однаково доведеться вивільняти через поступове вирівнювання курсу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Українці можуть купувати вчетверо більше валюти вже сьогодні

Як обіграти систему та вийти у плюс

На гривневих рахунках варто залишити лише оперативний резерв «на хліб» (і не на завтра, а на найближчі місяці) та поточні витрати, щоб під час тимчасового просідання ринку не скидати валюти за невигідним курсом.Рожеві окуляри щодо безлімітної зовнішньої допомоги варто зняти: наступний рік буде значно жорсткішим за поточний. І це зовсім не гіпотеза, а незаперечний факт. Сигнали кредиторів стають вимогливішими, а простір для фіскальних маневрів вичерпується. У держави просто не залишається альтернатив, окрім закриття бюджетного дефіциту через курсову та цінову корекцію.Поки Мінфін і Нацбанк шукають вимушений баланс між наповненням бюджету та довірою до гривні, ринок готується до вирівнювання накопичених дисбалансів. У цій грі регулятор ніколи не попереджає про розворот тренду на прискорений. Тому основний пул активів слід конвертувати у захисні інструменти завчасно — згадувати про валюту на вершині курсового ажіотажу так само пізно, як шукати парашут уже у вільному падінні. Переграти інфляційно-девальваційний податок зможе лише той, хто замість інертного плавання за течією обирає гнучку стратегію захисту особистих фінансів від знецінення.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Revolut підтвердив витік персональних даних частини клієнтів
Британська фінтех-компанія Rеvоlut підтвердила витік чутливих персональних даних частини своїх клієнтів. Зловмисники використали схему імперсонації, надсилаючи фальшиві запити на інформацію з електронної скриньки, яка використовувала домен справжнього державного органу, повідомляє Rеutеrs.
За словами компанії, постраждала «дуже обмежена» кількість клієнтів. Rеvоlut повідомив їх особисто, однак точну кількість постраждалих у компанії не розкривають.
Серед скомпрометованих даних були повні імена, дати народження, поштові та електронні адреси, номери телефонів, а також копії паспортів і водійських посвідчень. За даними ТесhСrunсh, яка ознайомилася з повідомленням для постраждалих клієнтів, зловмисники також могли отримати доступ до верифікаційних селфі, банківських виписок та історії транзакцій. Серед них були й операції з біткоїном.
Після виявлення шахрайства компанія одразу заблокувала підозрілу адресу. «Виявивши це, ми одразу заблокували адресу та повідомили відповідний державний орган, а також правоохоронні органи, органи захисту даних і фінансові регулятори», зазначив представник компанії.
Дослідник із кібербезпеки, відомий під псевдонімом ZасhХВТ і який спеціалізується на розслідуваннях у сфері криптовалют, повідомив, що, за його інформацією, атака була прицільною. Переважно вона була спрямована на заможних клієнтів Rеvоlut та власників криптовалютних активів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Подалі від американських Vіsа, Маstеrсаrd та РаyРаl: цифровий євро переходить до етапу тестування



Витік стався під час підготовки Rеvоlut до можливого виходу на біржу. За оцінками, це може збільшити капіталізацію компанії до 200 мільярдів доларів. У листопаді приватна оцінка Rеvоlut становила 75 мільярдів доларів.
Лондонський фінтех має понад 80 мільйонів клієнтів і працює як банк у більш ніж 30 країнах. Компанія також отримала дозволи на розширення діяльності в ЄС, Великій Британії та США.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Співзасновник Rеvоlut, який відмовився від російського паспорта, переїхав із Британії



Rеvоlut вийшов на український ринок у лютому 2025 року, але вже за кілька місяців призупинив реєстрацію нових клієнтів через відсутність ліцензії Національного банку України. НБУ окремо заявляв, що литовська банківська ліцензія Rеvоlut не дає компанії права працювати з українськими резидентами, а на її клієнтів не поширюється українська система гарантування вкладів.
У грудні 2025 року Rеvоlut почав закривати рахунки українських резидентів. Виняток зробили для українців, які офіційно проживають та зареєстровані в країнах Європейської економічної зони. Їхні рахунки компанія продовжила обслуговувати. Це особливо важливо з огляду на нинішній виток даних, оскільки значна частина українців за кордоном і далі користується сервісом.
Дзеркало Тижня on zn.ua
В Україні можуть скасувати операції до 5000 грн без ідентифікації
Народна депутатка України від партії "Слуга народу" Ольга Василевська-Смаглюк заявила про можливе скасування операцій до 5000 грн без ідентифікації клієнта. За її словами, українські правила планують змінювати в межах наближення до стандартів Європейського Союзу. Про це Василевська-Смаглюк повідомила в інтерв'ю на Yоutubе-каналі видання "Економічна правда".
Йдеться, зокрема, про внесення готівки через термінали самообслуговування та інші перекази, які зараз можна здійснювати без пред’явлення документів або додаткової верифікації. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк наразі очолює підкомітет з питань функціонування платіжних та інформаційних систем і запобігання легалізації доходів Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Вона повідомила, що відповідні законодавчі ініціативи вже напрацьовують. Вони мають змінити чинні правила фінансового контролю.
"У нас була така креативна ідея, без ідентифікації проводити операцію до п'яти тисяч гривень. Ви знаєте, це реалізовано, але насправді це суперечить європейським стандартам ЄС. Ми це будемо скасовувати рано чи пізно. Тому що ідентифікація важлива і потрібна для будь-яких операцій, тому що і два мільони можна набути по 100 разів по п'ять умовно", — сказала депутатка в інтерв'ю під назвою "Як працює фінмон і чому він дає збій?".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Обмеження карткових переказів: що може змінитися з 1 лютого



Водночас український ліміт у 5000 грн діє з 28 квітня 2020 року і за нинішнім курсом становить менш як 100 євро. Це значно нижче за загальний поріг, встановлений новим європейським регламентом щодо боротьби з відмиванням коштів.
Регламент ЄС 2024/1624 передбачає, що без обов’язкової ідентифікації можна здійснювати готівкові платежі на суму до 3000 євро, якщо національне законодавство конкретної держави не встановлює жорсткіших правил. Ця норма міститься у статті 61 документа регламенту Європейського парламенту та Ради про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму. За нинішнім офіційним курсом 3000 євро становлять приблизно 154,6 тис. грн. Це більш ніж у 30 разів перевищує український поріг у 5000 грн.
Для платежів від 3000 до 10 000 євро у ЄС передбачена ідентифікація клієнта. Покупець має надати паспорт або ІD-картку, а продавець — зафіксувати та зберегти необхідні дані. Готівкові платежі понад 10 000 євро заборонені. Такі суми мають сплачуватися карткою або через банківський рахунок.
Водночас окремі країни ЄС встановили власні жорсткіші обмеження. У Франції та Іспанії ліміт становить 1000 євро. У Греції він дорівнює 500 євро, що зараз є найнижчим показником серед країн ЄС. Італія поки застосовує ліміт у 5000 євро. У Нідерландах і Бельгії він становить 3000 євро. В Іспанії та Франції — 1000 євро, у Греції — 500 євро. У Німеччині, Фінляндії, Австрії, Швеції, Люксембурзі та низці інших країн окремий нижній ліміт не встановлений. Водночас при операціях на суму понад 10 000 євро продавці можуть вимагати документи клієнта.
Таким чином, український поріг у 5000 грн, або близько 97 євро, є значно нижчим за ліміти, які діють у країнах Євросоюзу. У фінансовому середовищі України на тлі девальвації гривні також обговорювали можливість не зменшення, а підвищення цього порогу.
Останнім часом в Україні паралельно посилюється фінансовий контроль. Навесні увага фінансового моніторингу була зосереджена на великих операціях із готівкою. У серпні Національний банк також вимагав від банків посилити правила під час готівкового обміну валют.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як фінансовий моніторинг перетворюється на виклик для клієнтів банків



Нагадаємо, що в Україні вже посилювали контроль за окремими банківськими операціями підприємців через нові ліміти на перекази. З 14 серпня для ФОП першої групи, яких банки віднесли до ризикових, встановили межу до 600 тис. грн на місяць. Для ФОП другої та третьої груп ліміт становить до 3 млн грн, а для компаній-оболонок — до 5 млн грн. З 14 листопада ці показники мають знизитися відповідно до 400 тис. грн, 1 млн грн і 2 млн грн. Перевищення ліміту не є порушенням, але банк може провести додатковий фінмоніторинг і попросити документи про економічний зміст операції та походження коштів.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Чому українці не відмовляються від депозитів навіть в умовах валютних ризиків
Коливання валютного ринку стали серйозним випробуванням для українських банківських вкладників. У квітні—червні гривня помітно ослабла щодо основних світових валют, а прискорення інфляції посилило сумніви в ефективності гривневих депозитів як традиційного інструменту збереження заощаджень. На цьому тлі багато хто очікував масового відпливу коштів із банків і зростання попиту на іноземну валюту. Однак українці відреагували інакше. Попри валютну нестабільність, клієнти банків зберегли довіру до банківської системи й продовжили нарощувати обсяг гривневих вкладів. Депозити у гривні залишаються одним із найзрозуміліших і найзатребуваніших інструментів збереження особистих фінансів, особливо в умовах обмеженого вибору реальних альтернатив.

Зростання гривневих вкладів триває

Депозитний портфель населення встановив новий історичний максимум — станом на 1 липня 2026 року загальний обсяг вкладів фізичних осіб і фізичних осіб-підприємців у банках України сягнув 1749,0 млрд грн, лише за червень збільшившись на 48,6 млрд. Основним драйвером залишаються гривневі депозити, обсяг яких за місяць зріс на 39,5 млрд грн — до 1156,9 млрд. Водночас після кількох місяців спаду популярності почали зростати й валютні вклади. У червні вони збільшилися на 9,2 млрд грн — до 592,4 млрд.За роки повномасштабної війни поведінка українських вкладників істотно змінилася. Якщо раніше різкі валютні коливання майже автоматично призводили до переведення частини заощаджень у готівкову валюту, то сьогодні українці дедалі більше оцінюють не лише курсові ризики, а й реальну дохідність інструментів. Це свідчить про поступове підвищення фінансової зрілості населення.Слід зазначити, що українці традиційно довіряють свої заощадження найбільшим, насамперед державним, банкам. Ринок депозитів залишається висококонцентрованим. Понад 1040 млрд грн припадає лише на трійку лідерів: Приватбанк, Ощадбанк і «Універсал Банк» (mоnоbаnk). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як почуваються депозити в гривні в умовах валютної лихоманки

Банки не поспішають підвищувати ставки

Станом на початок липня середні ставки за строковими гривневими депозитами для фізичних осіб перебували в діапазоні 12,8–13,5% річних залежно від строку розміщення коштів. Після сплати податку фактична дохідність становить близько 9,8–10,4% річних.Депозитні ставки є сьогодні головним орієнтиром для вкладників. Однак питання привабливості гривневих депозитів полягає вже не так у розмірі відсоткової ставки, як у тому, чи зможе вона компенсувати інфляцію та можливе ослаблення гривні. Відповідь на нього залежить одразу від кількох чинників: подальшої динаміки споживчих цін, ситуації на валютному ринку та рішень Нацбанку у сфері грошово-кредитної політики.Із перших днів літа на депозитному ринку спочатку запанувало затишшя. На початку літа фінансисти лише трохи підвищили ставки за депозитами для фізосіб і, схоже, були готові взяти традиційну літню паузу. Однак стрибок курсу американської валюти щодо гривні в червні змусив банкірів реагувати: спочатку оперативно підвищувати ставки, а потім так само швидко знижувати їх після стабілізації курсу.У результаті Український індекс ставок за гривневими депозитами фізичних осіб на три, шість і дев’ять місяців хоч і незначно, але знизився (найсуттєвіше — за дев’ятимісячними депозитами: з 14,59 до 14,11% річних). Трохи зросли лише ставки за вкладами на рік (з 13,93 до 14,02% річних).Схожу картину демонструють і середньоринкові ставки. За даними порталу «Мінфін», за літні місяці дохідність шестимісячних і дев’ятимісячних депозитів практично не змінилася, ставки за тримісячними та річними вкладами трохи зросли.Вітчизняні банкіри очікують, що за відсутності істотних макроекономічних потрясінь цього літа депозитний портфель фізичних осіб в Україні демонструватиме позитивну, хоча й стриманішу динаміку. Причиною стриманості може стати чинник відпусток і традиційне літнє збільшення споживчих витрат українців.Незважаючи на окремі випадки підвищення дохідності, банківська система загалом не відчуває дефіциту ліквідності. Тому широкомасштабної «гонки ставок» ринок наразі не очікує. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Українці нарощують депозити: які банки обрали для заощаджень

Що далі?

Літо минає без ознак цінової чи курсової паніки, а отже, гривневі депозити й надалі залишатимуться одним із найзрозуміліших інструментів для збереження та примноження коштів. На користь таких прогнозів свідчать відносно стабільна макроекономічна ситуація та облікова ставка НБУ, яка залишалася незмінною на рівні 15% річних від початку року аж до кінця липня. Нещодавнє підвищення облікової ставки до 15,5% може лише посилити привабливість усіх гривневих інструментів.Статистика за червень цього року свідчить про уповільнення інфляції до 7,2% у річному обчисленні. Споживчі ціни в червні завдяки зниженню цін на овочі та яйця порівняно з травнем навіть знизилися на 0,1%. Тобто в подальшому закручуванні монетарних гайок у НБУ потреби немає, втім, як і в послабленні.Якщо інфляція й далі сповільнюватиметься, а гривня залишиться відносно стійкою, то ставки не завадять потенційним вкладникам отримати дохід і зберегти купівельну спроможність своїх коштів. Утім, згідно з оновленим прогнозом Національного банку України, інфляція наприкінці 2026-го очікується на рівні 10%.Уряд у своїх макроекономічних прогнозах передбачає інфляцію на кінець року на рівні 9,2%. Поки що у банкірів немає підстав сумніватися в реалістичності таких прогнозів. (Хоча прогнози, найімовірніше, не повністю враховують значне зростання вартості автомобільного пального через війну в Ірані.) Тобто розміщення коштів цього року на депозит строком 6–9 місяців або на рік за середньоринковими ставками дає змогу не просто зберегти їхню купівельну спроможність, а й потенційно отримати додатковий дохід у межах 3–4% навіть з урахуванням 23% оподаткування.Єдиний чинник, який може вплинути на привабливість депозитів, — ситуація на валютному ринку. Але й тут повернулася відносна стабільність. Після стрибків у квітні—червні курс національної валюти практично повернувся до початкових березневих показників. А за рік гривня хоч і подешевшала, але її падіння не можна назвати катастрофічним. Депозитна гривня перемагає долар Так, офіційний курс долара США, за даними НБУ, станом на 27 липня 2025 року становив 41,76 грн, а 27 липня 2026-го — 44,81 грн. Таким чином, за рік американська валюта подорожчала приблизно на 3,1 грн, або на 7,3%. З огляду на масштаби воєнних ризиків і зовнішніх економічних викликів таке ослаблення гривні можна вважати помірним, і воно не стало достатньою підставою для масового перетікання коштів населення з гривневих депозитів у валюту.І все ж сьогодні курсова стабільність залишається головним чинником ризику для гривневих депозитів. Для депозитів на 6–9 місяців можна орієнтуватися на курс 46,5–47,0 грн за долар. Для річних депозитів — приблизно 49,0–50,0 грн. Якщо курс залишатиметься нижчим за ці рівні, а річна інфляція перебуватиме в межах значень, прогнозованих НБУ й урядом, гривневий вклад може не лише компенсувати зростання цін, а й забезпечити вкладнику хоч і невеликий, але реальний чистий дохід.***Отже, у другому півріччі істотних змін на депозитному ринку, найімовірніше, не відбудеться. За умови збереження облікової ставки НБУ на поточному рівні банки коригуватимуть умови за вкладами точково, без різкого підвищення чи зниження дохідності. Основну конкуренцію між установами, як і раніше, буде зосереджено навколо депозитів строком 6–12 місяців, де вкладники зможуть отримати найвигідніші умови.Якщо макроекономічна ситуація залишиться стабільною, а інфляція й надалі сповільнюватиметься, гривневі депозити збережуть статус одного з найнадійніших і найзрозуміліших інструментів збереження коштів. Вони не забезпечать вкладникам високого прибутку, але дадуть змогу зберегти купівельну спроможність заощаджень і отримати помірний реальний дохід.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
55 днів без відсотків за бізнес-кредиткою: при яких умовах це працює для ФОП
За кредитною програмою «Бізнес-картка для ФОП»  від «ПриватБанку» та Маstеrсаrd щомісячної комісії немає, а відсоткову ставку застосовують лише після завершення пільгового періоду на 55 днів, пояснює особливості програми у статті «Бізнес-кредитка для підприємця — зрозумілий інструмент зростання» для ZN.UА журналіст Роман Івченко.
«Поки ви повертаєте кошти в межах пільгового періоду, до 55 днів, платите лише відсотки за фактичним боргом», - вказує він.
Так, якщо 1 лютого витратити з картки 25 тис. гривень на закупівлю обладнання чи інші потреби і повернути їх до 25 березня, то ані відсотки, ані комісію не нарахують. (Це якщо 1 лютого не було «мінусу», або був пільговий період на нього). Якщо ж гроші ще не повернуті, то нарахують лише відсотки за фактичні дні користування.
«Якщо не вклалися в 55 днів, то з першого числа наступного місяця нараховується ставка 36% річних (3% на місяць). На ті ж 25 тис. грн за місяць прострочення це 750 грн відсотків. Відчутно, саме тому важливо вкладатися в пільговий період», - підкреслює автор.
Також після завершення пільгового періоду потрібно щомісяця вносити не менш як 7% від суми заборгованості на кінець попереднього місяця. А раз на рік повністю погашувати борги за кредитом.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Не втратити шанс на розвиток: як працює кредитний ліміт бізнес-картки



Знімати готівку або переказувати кошти на особисті рахунки з картки можна з комісією 3%, що немало. А от проводити безготівкові розрахунки з контрагентами, сплачувати податки, платити за пальне чи рекламу можна без комісії.
І головне - якщо впродовж місяця карткою не користувались, то не потрібно нічого платити. Так само, якщо гроші повернули на рахунок того ж дня.
ZN.UА
Підключити програму можна онлайн. Для цього у розділі  «Приват24 для бізнесу» потрібно зайти у гілку «Кредити → Кредитний ліміт/Овердрафт → Кредитний ліміт «Підприємницький» і підписати заяву. Після цього надати актуальну фінансову звітність та оновити анкетні дані.
Обов'язковою умовою для відкриття кредиту є наявність бізнес-картки «Ключ до рахунку», яку можна відкрити у момент подачі заявки.
Останнім кроком буде визначення місця  ведення бізнесу через застосунок «ПриватКамера» або через менеджера банку.
На рахунку кошти з'являться впродовж трьох робочих днів.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Бізнес-кредитка для підприємця — зрозумілий інструмент зростання
Українські підприємці довели: їхня стійкість і здатність адаптуватися не міф. Блекаути, логістичні колапси, відплив кадрів, курсові стрибки — і, попри все це, бізнес не просто тримається, а думає про розвиток: додаткові склади, нове обладнання, ще одна точка продажу. Ця небачена життєздатність тримається на одному простому факті — українські підприємці навіть у найважчі часи не перестають мріяти про майбутнє і будувати плани. Щоб ці плани, масштабні чи скромні, ставали реальністю, потрібні гроші. Найчастіше питання не в тому, що їх немає взагалі, а в тому, що всі вони вже працюють — в обороті, в запасах, у поточних витратах.Саме для цього ПриватБанк разом із Маstеrсаrd запустили кредитну бізнес-картку для фізичних осіб-підприємців — доступне фінансове плече поза обіговими коштами для підприємця, який знає, куди хоче рухатися, але потребує додаткового ресурсу для старту. Картка доступна всім користувачам «Приват24 для бізнесу».

Що це таке і як воно влаштоване

Кредитна бізнес-картка для ФОП — не кредит у звичному розумінні. Банк не видає грошей одним траншем під конкретну мету і не вимагає щомісяця платити фіксовану суму незалежно від того, скористалися ви коштами чи ні. Логіка тут інша: банк відкриває окремий кредитний рахунок із певною сумою, яку можна використовувати частинами і повертати у зручному темпі в межах встановлених правил.Ключове тут — «окремий рахунок». Власні кошти і кредитні живуть у різних «кишенях»: завжди видно, де ваші гроші, а де банківські. Коли все змішано в одному місці, підприємець часто живе в ілюзії, що грошей вистачає, аж поки не виявляється, що більшість із них треба повертати. Окремий рахунок прибирє цю пастку і спрощує облік: бухгалтер не буде вам вдячний, але принаймні не проклинатиме вас у звітний період.  Коментар ZN.UАТетяна Р., бухгалтер, 14 років практики з ФОПами«Я веду облік кількох ФОПів і скажу чесно: більшість проблем зі звітністю починаються не з помилок у цифрах, а з того, що підприємець не розуміє, де його гроші, а де позикові. Коли все в одному рахунку — це гарантована плутанина наприкінці кварталу.Окремий кредитний рахунок — це подарунок бухгалтеру. Я бачу два чіткі потоки: власні кошти і кредитні. Не треба нічого вручну розносити, не треба щоразу питати клієнта, звідки прийшли ці гроші й чи треба їх повертати. Все вже структуровано.Для ФОПів на єдиному податку це особливо важливо, адже кредитні кошти не дохід, і змішувати їх із виручкою не можна. Окремий рахунок знімає це питання автоматично. Менше помилок, менше правок, менше нервів — і в мене, і в клієнта. Крім того, оскільки кошти банку не є доходом платника податків, їх не треба вносити до книги обліку доходів чи до декларації єдиного податку, як і сплачувати з них податки».Розмір ліміту розраховується індивідуально, виходячи з офіційно задекларованого доходу, за формулою: ліміт = задекларований дохід х 10%. Максимум — 500 тис. грн.Застава і порука не потрібні, комісії за відкриття немає. І важлива деталь, про яку часто не знають: перш ніж підписувати будь-які документи, можна зробити попередній розрахунок просто у «Приват24 для бізнесу». Система покаже, який ліміт доступний саме вашому ФОПу на підставі вашої останньої декларації. Це займає кілька хвилин і ні до чого не зобов'язує.ZN.UА

Кому це реально потрібно

Картка розрахована на бізнес-витрати, і перелік того, на що її можна використовувати, досить широкий:
    купівля товару, транспортні та поштові витрати, зв'язок і логістика;господарські потреби — обладнання, паливо, канцтовари, меблі;представницькі витрати — виставки, конференції, офіційні прийоми;відрядження — готелі, квитки, оренда авто в Україні та за кордоном;розрахунки з постачальниками за матеріали та комплектуючі;утримання приміщень — оренда та комунальні послуги;оплата ліцензій, витрат на рекламу, податків, зборів і дозвільних документів.
Конкретні ситуації переконують краще за будь-що. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ НБУ анонсував зміни для підтримки кредитування бізнесу під час війни Кав'ярня, ресторан, кейтеринг. Власник однієї кав'ярні знайшов приміщення для другої — локація хороша, орендодавець чекає. Але гроші на ремонт і перше обладнання в обороті не накопичилися: вони весь час працюють у першій точці. Саме тут кредитна бізнес-картка стає фінансовим плечем для розвитку, а не милицею для виживання. Підприємець заздалегідь розраховує свій ліміт за декларацією, розуміє, на що вистачить, і ухвалює рішення з позиції впевненості, а не вимушеності. Картку використовує частинами — спочатку на ремонт, потім на закупівлю обладнання — і повертає у міру того, як нова точка починає приносити виручку.Магазин або дистриб'ютор. Галузева виставка це не витрата, це інвестиція: нові контакти, нові контракти, розуміння того, куди рухається ринок. Але реєстраційний внесок, квитки, готель і представницькі витрати на місці — все це треба оплатити задовго до того, як виставка принесе перший результат. Кредитна бізнес-картка покриває ці витрати одразу, без вилучення грошей з обороту. Підприємець їде, налагоджує зв'язки, повертається з новими замовленнями і повертає кошти вже з виручки від контрактів, які щойно уклав. Саме так виглядає інструмент, який працює на розвиток, а не проти нього.ФОП, що надає послуги. Великий проєкт рідко виконується поодинці, часто потрібен підрядник: дизайнер, розробник, копірайтер, перекладач. І майже завжди підрядник хоче аванс ще до того, як клієнт заплатив замовнику. Кредитна бізнес-картка дає можливість закрити цей аванс одразу, не чекаючи надходження і не відмовляючись від проєкту через брак стартового ресурсу. Отримав оплату від клієнта — повернув кошти на картку. Чисто, передбачувано, без заморожування власних грошей.В усіх трьох випадках логіка одна: картка не замінює ваших грошей і не латає дірок — вона дає ресурс для кроку, який ви вже вирішили зробити.

Скільки це коштує насправді

Поки ви повертаєте кошти в межах пільгового періоду, до 55 днів, платите лише відсотки за фактичним боргом. Щомісячну комісію з 1 липня 2026 року скасовано повністю.Простий приклад: 1 лютого взяли з картки 25 тис. грн на закупівлю обладнання, реалізували і повернули гроші до 25 березня. Якщо до 1 лютого «мінусу» не було (або був, але в пільговий період), не нараховуватимуться ані відсотки, ані комісія. В іншому разі лише відсотки за фактичні дні користування коштами. Щомісячна комісія більше не нараховується.Якщо не вклалися в 55 днів, то з першого числа наступного місяця нараховується ставка 36% річних (3% на місяць). На ті ж 25 тис. грн за місяць прострочення це 750 грн відсотків. Відчутно, саме тому важливо вкладатися в пільговий період.Ще один нюанс: щомісяця потрібно вносити не менш як 7% від суми заборгованості (поза пільговим періодом) на кінець попереднього місяця. І раз на рік — повне погашення: якщо скористалися 1 січня, до 31 грудня рахунок має бути «чистим».Для чого картка підходить, а для чого — ні?Знімати готівку або переказувати кошти на особисті рахунки дорого: комісія 3%. Зате безготівкові розрахунки з контрагентами, оплата податків, оплата пального чи реклами без комісійних узагалі. Важлива деталь: якщо протягом місяця карткою не скористалися, то не платите нічого. Взяли і повернули того ж дня — теж нічого. Гроші чекають, поки знадобляться.

Як підключити

Увесь процес відбувається онлайн, спеціально відвідувати відділення не потрібно.У «Приват24 для бізнесу» зайдіть у розділ «Кредити → Кредитний ліміт/Овердрафт → Кредитний ліміт «Підприємницький» і підпишіть заяву. Потім надайте актуальну фінансову звітність та оновіть анкетні дані. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Податки в Україні зростатимуть. Чого чекати бізнесу та громадянам Зверніть увагу: з 1 липня 2026 року для встановлення ліміту обов'язковою умовою є наявність бізнес-картки «Ключ до рахунку». Якщо її немає, то її можна відкрити у момент подачі заявки. Останній крок — позначити місце ведення бізнесу через застосунок «ПриватКамера» або через менеджера банку. Кошти з'являться на рахунку протягом трьох робочих днів.ZN.UА***Бізнес в Україні сьогодні — це постійна робота з непередбачуваністю. На ситуацію на фронті чи курс долара не вплинеш. Але можна заздалегідь підготувати ресурс для наступного кроку, ще до того, як він стане терміновим.Кредитна бізнес-картка для ФОП не для всіх. Вона має сенс для тих, хто вже знає, куди хоче рухатися, і може впевнено сказати: «За 55 днів гроші повернуться». Якщо так — картка коштуватиме менше, ніж ви думали, і дасть більше, ніж очікували.Перевірити просто: попередній розрахунок у «Приват24 для бізнесу» займе кілька хвилин і покаже реальну цифру ще до будь-яких зобов'язань. Зверніть увагу: з 1 липня 2026 року продукт оновлено — щомісячну комісію скасовано, ліміт тепер розраховується за декларацією, мінімальний щомісячний платіж знижено до 7%, ставка поза пільговим періодом становить 36% річних.httрs://рrіvаtbаnk.uа/busіnеss/krеdytnyі-lіmіt-ріdрryіеmnytskyі
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Коли фінтех зустрічає ШІ. Трильйонні можливості для світових фінансів і шахраїв
Штучний інтелект структурно змінює модель сучасного фінтеху. Точніше, не сам ШІ, а технології, які породжуються його розвитком. Як і завжди під час науково-технічної революції, це несе як можливості, так і системні виклики.Зокрема, це стосується і питань безпеки фінансової системи. ШІ відкриває тут нові можливості для захисту, але водночас і величезні варіанти для тих, хто хоче «хакнути систему».Це нагадує постійне змагання зломщика та інженерів, які виготовляють нові версії замків: на кожен новий замок зломщик готує нову відмичку.Та спочатку розберемось, як працює нова криптовалютна міжнародна фінансова система.Стара Бреттон-Вудська модель спиралася на сильний долар і золотий стандарт долара. Ямайська валютна система, яка прийшла на зміну Бреттон-Вуду у 70-х роках минулого сторіччя, формувалася вже пулом світових резервних фіатних валют і механізмом «ринкового курсоутворення».Насправді глобальна фінансова модель спиралася на той самий долар і доларові фінансові інструменти, насамперед на трежеріс (облігації казначейства США). Певну підтримку долару формував його статус як валюти «нафтових розрахунків» — петродолара.Однак останніми роками низка світових центробанків активно скидали трежеріс. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Фінансисти розчарувалися в “ШІ-поколінні”: критичне мислення знову стало головним активом — FТ При цьому світові центральні банки активно купували золото. У структурі їхніх резервів золото обігнало трежеріс: за даними Європейського центрального банку, до кінця минулого року золото досягло 27% валютних резервів світових центробанків, а частка трежеріс скоротилася до 22%. Що стосується трежеріс, то, наприклад, Китай на піку мав портфель цих цінних паперів у розмірі 1,4 трлн дол. Наразі у нього в резервах залишились облігації США вартістю 640 млрд дол. Трежеріс активно продають частина країн Глобального Півдня — Індія, Китай, Бразилія.Загроза великих воєн змушує країни накопичувати золото та коригувати резерви у трежеріс.

Чому центробанки скидають трежеріс і купують золото

Загроза ліквідності для фінансової системи США є цілком очевидною: наприклад, відплив глобальної ліквідності з доларових активів спостерігався на піку запровадження Трампом системи імпортних мит. Або на піку війни на Близькому Сході: саудити та ОАЕ продавали свої портфелі американських облігацій. Як США хочуть компенсувати відплив глобальної ліквідності з доларової фіатної системи? Передусім за рахунок розвитку механізму квазіприватних грошей — стейблкоїнів.Тобто за рахунок розвитку фінансових «лінків» між фіатом і криптою. Саме тому Трамп подав до Конгресу низку законів: про випуск криптовалют, про розвиток механізму квазіприватних грошей і про заборону Федеральній резервній системі емітувати цифровий долар (аби він не став конкурентом стейблкоїнам).Нинішній міністр торгівлі в адміністрації Трампа Говард Лютник, будучи власником легендарної після 11 вересня 2001 року фінансової компанії, неодноразово наголошував на необхідності створити фінансові лінки між криптою та фіатом і розвивати стейблкоїни, які мали стати основою нової світової фінансової системи.

Що таке стейблкоїн і як працює Теthеr: USDТ, ЕURТ, СNНТ, ХАUТ

Стейблкоїн забезпечується певним базовим активом. Це можуть бути долар, євро, золото, юань, трежеріс (доларовий інструмент).Наприклад, компанія Теthеr та її однойменний криптовалютний стейблкоїн USDТ (курс до долара США — один до одного). Це один із яскравих фінансових лінків між фіатними грошима та ринком криптовалют.Крім токена, прив'язаного до долара (USDТ), компанія випускає стейблкоїни і для інших валют: євро (ЕURТ), юаня (СNНТ), а також криптовалюту, забезпечену фізичним золотом (ХАUТ). Наразі вартість токенізованого золота Теthеr перевищила 23 млрд дол.Стейблкоїн ХАUТ — це один токен, який дорівнює одній тройській унції золота. Компанія спільно з Lеdn (найбільшим криптовалютним кредитором) запускає платформу з видачі кредитів у фіатних валютах під заставу USDТ та ХАUТ, тобто стейблів у доларі та золоті.Кредитування, забезпечене золотом, — це раніше була прерогатива центральних банків. Нині ця технологія йде «у народ».Токенізація національних активів стає ключовим чинником глобальної конкурентоспроможності.Через п’ять-десять років значна частина приватних інвестицій йтиме в токени, забезпечені різними видами активів тих чи інших країн світу.Прямі іноземні інвестиції поступатимуться місцем токенізованим інвестиціям.Це урок і для українського бізнесу: хочете залучати інвестиції — токенізуйте активи. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Штучний інтелект як зброя та важіль впливу: на саміті НАТО обговорять питання безпеки ШІ — Роlіtісо Проте повернімося до Теthеr. Ця компанія має вже 140 метричних тонн золота і є найбільшим корпоративним власником цього дорогоцінного металу, обганяючи і деякі країни, наприклад, Україну.Теthеr токенізує проєкти штучного інтелекту, бігдати, а також проєкти відновлюваної енергетики. В останньому випадку взагалі безпрограшна модель: інвестиції в ШІ стимулюють попит на чисту енергію.

Портфель Теthеr у трежеріс може обігнати Японію та Британію до 2030 року

Також такі компанії, як Теthеr, стають фінансовими насосами для прокачування ліквідності в систему трежеріс. І ця модель не залежить від санкцій і відносин між країнами. Зараз компанія під свій стейбл у доларі сформувала портфель трежеріс у розмірі 117 млрд дол. Це вже перевищує вкладення багатьох країн світу у цей актив.За різними оцінками, портфель компанії в трежеріс до 2030 року може становити 1,4 трлн дол. і обжене портфель нинішніх ключових інвесторів американського боргу — Японії та Британії. Прокачування ліквідності в трежеріс не залежить і від відсоткової політики центральних банків.Наприклад, очікуючи зниження базових відсоткових ставок ФРС, усі інвестори очікують скорочення прибутковості трежеріс і зростання їхньої ціни. Тому активно купують і навпаки. Однак Теthеr купує трежеріс, виходячи з підвищення попиту на свій стейблкоїн у доларі з боку клієнтів, стратегія зростання або падіння прибутковості впливає на його політику лише опосередковано.Тобто більше ніякого кері-трейду, коли інвестори фондувалися, наприклад, в Японії майже під нуль та інвестували в американські боргові цінні папери (довгий час ставка японського центробанку була від’ємною).Тепер потоки ліквідності до системи американського держборгу не залежатимуть від монетарної політики інших держав. Ідеальна модель. У рамках цієї моделі скидання трежеріс можливе лише у разі закриття власниками своїх токенів у доларах.У цьому випадку клієнти вимагатимуть фіатний долар, і Теthеr буде змушена продати частину портфеля трежеріс, щоб отримати необхідну готівку. Але це можливо лише у разі глобального цифрового та енергетичного блекауту, який вразить світову бігдату. Але тоді «ляже» все, не лише Теthеr.Ну, а поки що прогноз полягає в такому: до 2030 року значна частина фіатних валют перейде в стейбли, тобто в систему блокчейн, що, до речі, суттєво вдарить по традиційних системах банківських розрахунків.Будь-яка велика компанія прагнутиме токенізувати свої активи та випустити власний стейблкоїн. Відбудеться злиття СеFі та DеFі, тобто централізованих фінансових систем і децентралізованих. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ажіотаж довкола Мythоs від Аnthrоріс: чому нова модель ШІ налякала уряди та світові банки Ця нова характеристика глобального фінтеху необхідна для розуміння таких тенденцій:1) сучасний розвиток фінансових технологій буде нерозривно пов'язаний із продуктами та технологіями ШІ. Час фіатних валют стрімко видозмінюється;2) ШІ буде «движком» нової цифрової моделі розвитку фінтеху;3) використання ШІ нестиме суттєві ризики щодо безпеки операцій, і це більш складні виклики, ніж навіть «кол-центри» з механізмами «кидків за телефоном»;4) злиття СеFі та DеFі, тобто централізованих фінансових систем і децентралізованих, позбавить можливості заблокувати зовнішні атаки з використанням ШІ в рамках умовно ізольованих фінансових кластерів;5) ШІ може поставити режим атак на фінтех на «промисловий рівень».

Що каже МсКіnsеy про ШІ в банківському секторі

МсКіnsеy у своєму аналітичному звіті з питань застосування ШІ в секторі фінтеху «Ухвалення рішень на основі штучного інтелекту для банку майбутнього» зазначає:«Банки вже зміцнюють відносини з клієнтами та знижують витрати, використовуючи штучний інтелект для керування взаємодією з ними.Успіх вимагає, щоб стеки можливостей включали правильні елементи ухвалення рішень.Поточний перехід до цифрових каналів створює для банків можливість обслуговувати більше клієнтів, розширювати частку ринку та збільшувати дохід за менших витрат.Найголовніше, що банки, які використовують цю можливість, також мають доступ до більших, багатших наборів даних, необхідних для роботи механізмів ухвалення рішень на основі розширеної аналітики (АА) і машинного навчання (МL).Розгорнуті у великих масштабах, ці можливості ухвалення рішень на основі штучного інтелекту можуть дати банку вирішальну конкурентну перевагу, створюючи значну додаткову цінність для клієнтів, партнерів і банку.Банкам, що прагнуть конкурувати на глобальних і регіональних ринках, на які дедалі більше впливають цифрові екосистеми, знадобиться всебічний стек можливостей ШІ та аналітики, що складається з чотирьох основних рівнів: переосмислення взаємодії, ухвалення рішень на основі ШІ, базова технологічна та інформаційна інфраструктура, а також передова операційна модель».Штучний інтелект може допомогти виявляти шахрайські операції, формувати технології нової алгоритмічної торгівлі фінансовими інструментами, створювати новий рівень сервісу для клієнтів.МсКіnsеy вважає, що ШІ може принести у фінтех приблизно трильйон доларів додаткової капіталізації щороку.Проте інтеграція ШІ в ядро фінтеху несе системні ризики для кібербезпеки. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Що таке Мythоs від Аnthrоріс: інструмент кібербезпеки, який сам став загрозою Тут може виникнути феномен «умовного шахрайства», наприклад, у контексті маніпулювання алгоритмами торгівлі в інтересах певних гравців. Це буде, так би мовити, «шахрайство в законі».Але може посилитись і класичне шахрайство: мовні моделі на базі ШІ можуть призвести до витоку персональних даних клієнтів. Хмарну інфраструктуру можуть атакувати хакерські моделі на базі ШІ. Особливо вразливими будуть складні, структуровані хмарні системи фінтеху.Можливості ШІ у секторі фінтеху:
    алгоритми машинного навчання, які аналізують мільйони транзакцій за секунду для виявлення аномалій і превентивного блокування підозрілих операцій; оцінка кредитоспроможності: ШІ знижує ризики повернення коштів банками, враховуючи сотні параметрів при оцінці платоспроможності клієнта; комплаєнс (КYС): автоматизована перевірка клієнтів і верифікація документів із баз даних.
На противагу цьому, ризики ШІ для фінтеху — це:
    дипфейки та соціальна інженерія: шахраї генерують переконливі голосові повідомлення та відеодзвінки (наприклад, «від імені керівника» або «родича»), щоб змусити переказати гроші; розумний фішинг: ШІ дає можливість створювати граматично бездоганні персоналізовані фішингові листи та шкідливі сайти; атаки на алгоритми: спроби зламати чи обдурити самі банківські системи захисту за допомогою інших алгоритмів.
Звісно, що таке змагання зломщика та інженера замка — це вічний процес. Ніхто не відмовлятиметься від можливостей ШІ, так само, як ніхто не відмовився від Інтернету через хакерські атаки чи від мобільних телефонів унаслідок «кидків із кол-центрів».На кону стоїть один трильйон доларів на рік додаткової капіталізації, і від цих грошей ніхто не відмовиться.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Літня валютна аномалія: чому валюта пішла «на зліт» у червні замість традиційної «відпустки»
Раніше «бакс» ріс в основному під ялинку чи восени. Але тепер старі правила зламалися, валютний курс штормить нон-стоп, маємо повний злам сезонності. За п’ять місяців поточного року гривня вже просіла на 6% до долара США. «Схуднення» до євро — понад 4%.Курси НБУ на 1.01.2026 у 42,35 грн/дол. і 49,79 грн/євро сьогодні здаються курсами-«привидами» з минулого життя. Минуло лише кілька місяців і… казка скінчилася — гривня вийшла на нове плато.Національний банк України наразі змушений перейти до збільшення амплітуди коливань. До цього призводять:
    сезонні гойдалки імпорту (бізнес закуповує паливо під сільгоспроботи та комплектуючі для відновлення енергосистеми);наприкінці кварталу Кабмін закриває хвости з виплат на оборонні й соціальні потреби, гігантська маса гривні потрапляє на ринок і починає «пилососити» долар, створюючи чергову девальваційну хвилю;гальмуюча економіка;валютні пом’якшення НБУ;тиск МВФ;витрати з гривневих карток за кордоном;психологічний фактор і спекуляції.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Експерти спрогнозували курс долара на літо

Ерозія мільярдів

Нацбанк практично спалює резерви, щоб не підірвати довіру до національної грошової одиниці. В результаті він опинився в ситуації цугцвангу. Адже будь-який наступний хід НБУ призводить до поглиблення макроекономічної пастки. Що робити: запустити девальвацію, щоб реально збалансувати імпорт? (Але ж тоді ринок відповість панікою, миттєвим виносом депозитів і тотальною втечею з гривневих активів. А саме на цих активах, через викуп ОВДП комерційними банками, зараз тримаються фінансування дефіциту бюджету та оборонні виплати.) Чи безлімітно заливати ринок валютою? Але ж резерви однаково закінчаться раніше, ніж паніка.Спалити резерви чи підірвати довіру до нацвалюти й фінансувати військові виплати емісією — ось реальний вибір регулятора. Та замість радикальної хірургії НБУ обрав терапевтичну девальвацію. Валюта дешевшає мікрокроками, що дає можливість бізнесу й населенню адаптуватися, не руйнуючи довіри до гривневих активів.Нацбанк очікувано обрав стратегію контрольованих інтервенцій. Хоча ціна висока. За п’ять місяців поточного року 18,3 млрд дол. витрачено НБУ на валютні інтервенції. Це на 3,7 млрд дол. більше, ніж за аналогічний період минулого року (14,6 млрд дол.). Прайс на утримання гривні продовжує зростати, а золотовалютний «сейф» — спустошуватися. Довідка ZN.UА.57,3 млрд дол. ЗВР станом на 1.01.2026 р.45,7 млрд дол. ЗВР станом на 1.06.2026 р.Поточного року ЗВР зменшилися на 11,6 млрд дол. Курс долара в Україні: якого цінового коридору триматиметься Нацбанк весь 2026 рік Брюссель та інші донори дедалі сильніше закручують фінансові гайки, висуваючи суворіші вимоги до реформ, антикорупційного контролю та цільового використання коштів. Затримка чергового траншу через політичні торги в ЄС здатна миттєво зруйнувати баланс. Цього року міжбанк особливо схвильований. І на це є причина.90 млрд євро від Євросоюзу — це гарна цифра. Проте в контексті курсу гривні вона не надто вражаюча. Дві третини там «мілітарі», причому з кешбеком європейським зброярам. А от чисті бюджетні 30 млрд євро (поточного року 16,7 млрд євро) розмазані на два роки.Трейдери та великі імпортери чудово бачать, коли «західний кран» прикручено. Вони починають скуповувати долар про запас, очікуючи на подальше просідання гривні. Цей психологічний тиск прискорює девальвацію навіть без реального браку валюти.

Повзуча девальвація під крапельницею

Інерційний сценарій, коли «два кроки вперед, один крок назад», має цього року ймовірність 100%.Тобто гроші від ЄС ідуть, але мікродозами, з жорстким аудитом і постійним «викручуванням рук». НБУ продовжує займатися фінансовим еквілібризмом на межі фолу. Нас чекає «повзучий девал» — гривню будуть знецінювати хірургічно, щоб не злякати ритейлу та вкладників. Імпорт дорожчатиме, підтискаючи інфляцію вгору, але банки триматимуть клієнтів високими ставками за депозитами. Ми не падаємо в прірву, але залишаємося на фінансовій «крапельниці» Заходу, балансуючи між дефіцитом бюджету та порожніми кишенями громадян.

Архітектура короткого виграшу

Щодо особистих фінансів — виграють ті, хто під час зимового «забігу оленів» на валютному ринку обрав «коридорний арбітраж» і приєднався до «депозитного ралі». Це той варіант, коли вкладник переграє ринок на короткій дистанції за один або два періоди розміщення коштів на чотиримісячному депозиті під близько 15% річних. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Євро замість долара: українці скуповують європейську валюту рекордними темпами Гривня має всі шанси зміцнитися в серпні й вересні та після конвертації принести вкладникам розкішний валютний зиск. Зрештою, ті, хто обмежився одним періодом короткої гривні на депозиті, вже зараз підраховують «зайві» долари та євро, що потрапили до кишені.Фініш літа — національна грошова одиниця опиниться у «зеленому коридорі». Причин тому кілька:Кінець літа та початок осені є періодом найнижчої бізнес-активності, попит на валюту падає, втрати ЗВР менші.На ринок заходить перша масивна хвиля нової експортної виручки.Пауза в енергетичному імпорті. У серпні та вересні зазвичай спостерігається кліматичне затишшя — літня спека вже спала (менше кондиціонерів), а опалювальний сезон ще не почався.Акумуляція міжнародної допомоги. Західні партнери нарешті фіналізували свої зобов'язання, тому на рахунки НБУ зайдуть великі планові транші.Сезонний психологічний спокій населення. Наприкінці літа люди традиційно витрачають накопичену гривню в реальному секторі — на підготовку дітей до школи, ремонти, закриття сезону відпусток і закупівлю продуктів на зиму.Ці п'ять факторів створюють ідеальний короткостроковий «депозитний курорт», який надає гривні перепочинок перед важким зимовим періодом. Спостерігаючи повну комору валюти у регулятора, спекулянти не наважаться грати проти гривні. Населення заспокоїться й припинить панічно скуповувати долари в обмінниках. Однак це вікно зачиниться дуже швидко.

Депозитна рулетка

Вкладники з пізнішим терміном закінчення депозитів (пізньої осені, взимку) можуть потрапити в класичне «новорічне ралі» (знецінення гривні). Жовтень—грудень — це зона «червоних ліхтарів». Ризики валютних втрат різко зростають через три фактори. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бізнес не змінив своїх прогнозів щодо інфляції, але переглянув очікування щодо курсу валют — НБУ Сезонна бюджетна експансія. Наприкінці року на ринок одномоментно спрямовуються сотні мільярдів гривень під закриття річних зобов'язань, що миттєво конвертується комерційним сектором і посилює девальваційний тиск на міжбанку.Енергетичний імпорт. Початок опалювального сезону змушує державу та бізнес масово скуповувати валюту для імпорту газу, вугілля та енергообладнання.Психологія очікувань. Бізнес заздалегідь закладає у бюджети на наступний рік вищий курс долара, що стимулює превентивну купівлю валюти вже у грудні. Додатковим тригером виступає традиційний курсовий сюрприз — офіційні маяки у державному бюджеті, які автоматично розігрівають девальваційні настрої на ринку.Стратегія «пересидіти літо в гривні й вийти у валюту у вересні» є максимально виграшною. А от залишатися в гривневих депо на зиму — це вже гра в фінансову рулетку з високими ставками. Розворот ринку та перші ознаки тиску на гривню проявляться вже на фініші вересня, коли бізнес запускає новий діловий сезон і починає готуватися до зими.Населення вступає у гру трохи пізніше, після фінансування закупок на зиму. І гривневий депозит може «підірватися» на раптовому стрибку курсу в будь-який момент. З комфортного гривневого «зеленого коридору» головне вчасно вийти раніше, ніж ринок перейде в режим жорсткого дефіциту валюти.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Насправді задекларовані громадянами України доходи скоротилися, особливо іноземні
Нещодавно Державна податкова служба (ДПС) повідомила, що майже 299 млрд грн доходів задекларували громадяни України за результатами кампанії декларування за 2025 податковий (звітний) рік.Відомство зазначило, що загалом подано майже 176 тис. декларацій про майновий стан і доходи, або 103% до показника минулорічної кампанії декларування.Щоправда, викликало деякі сумніви те, що ДПС не порівняла загальної задекларованої суми 2025 року з аналогічним показником 2024-го. Відсутність окремих показників може багато про що розповісти...

Декларування доходів

Звернувшись до повідомлення ДПС річної давності про результати кампанії декларування за 2024 рік, можна багато чого зрозуміти. Адже торік відомство зазначило, що за підсумками 2024 року громадяни задекларували 326 млрд грн (170 тис. декларацій). Отже, загальна сума задекларованих доходів громадян за 2025 рік є меншою на 27 млрд грн, або на 8,3%, за відповідний показник 2024 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Подання декларації про доходи: чи мають це робити військовослужбовці Вибірковість у наведенні показників є звичною практикою вітчизняних органів влади. Розглянутий тут приклад — лише один із багатьох. Проте вибірковість свідчить, що діалог влади з бізнесом не є повністю відкритим і щирим, а реальний зворотний зв’язок — формальний і малозмістовний. Це робить ускладненим, якщо не неможливим, отримання податковим органом довіри платників податків.

Декларування іноземних доходів

Більш цікавою є картина, коли порівняти задекларовані громадянами України іноземні доходи за 2024 і 2025 звітні роки.У тому ж повідомленні від 21 травня в.о. голови ДПС Леся Карнаух зазначила: «До кампанії [декларування за 2025 рік] активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи. Загалом такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників... порівняно з минулим роком їх кількість збільшилась на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів — 20,7 мільярда гривень».За результатами попередньої кампанії декларування за 2024 податковий рік, про які повідомляв Руслан Кравченко — голова ДПС на той момент, загальна сума задекларованих громадянами іноземних доходів становила 34,2 млрд грн.Тобто показник декларування громадянами України іноземних доходів за підсумками 2025 звітного року також є меншим, але вже на 13,5 млрд грн (34,2 – 20,7), або на 39,5% (20,7/0,342 – 100), за цей показник за підсумками декларування доходів громадянами за 2024 звітний рік. І це відбулося при збільшенні кількості суб’єктів декларування на 3,4 тисячі осіб (з 9,3 тисячі до 12,7 тисячі платників), або на 36,6% (12,7/0,093– 100). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки За наведеними податківцями показниками ми спостерігаємо ситуацію, коли при значному зростанні кількості громадян, які задекларували іноземні доходи ( 36,6%), зменшилася загальна сума таких доходів (-39,5%).Якщо при цьому врахувати показники річної інфляції та падіння курсу гривні, то реальний перепад у задекларованих громадянами України іноземних доходів буде ще більш різким.

Питання потребує додаткового дослідження

Така ситуація з іноземними доходами громадян особливо цікава, коли ми згадуємо, що останніми роками посадові особи податкової на публічних заходах і через власну комунікаційну платформу постійно наголошують про посилення обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами, в тому числі автоматичного із використанням Загального стандарту звітності (СRS), а також про посилення ризико-орієнтованості діяльності органів ДПС і використання для цього системи управління податковими ризиками (СУПР ДПС).Схоже, що постійні нагадування-залякування платників податків у стилі «Великий Брат стежить за тобою» Джорджа Орвелла наразі мають зворотній ефект.Такий маніпулятивний підхід податківців не замінить переважно відсутньої реальної двосторонньої комунікації з платниками та роз’яснювальної роботи, наприклад, щодо того, як саме ДПС використовує систему управління податковими ризиками, дворічний експеримент із запровадження якої завершується вже через кілька місяців. Стабільність чи стагнація? Чим загрожують економіці наростаючі дисбаланси Непрозорість запровадження такої системи, з одного боку, викликає багато питань і сумнів щодо її реального повноцінного запровадження та ефективності, а з іншого — побоювання, що податківці, непрозоро використовуючи СУПР, безпідставно та всупереч положенням податкового законодавства самостійно розширюють свої повноваження.Ситуація з різким зниженням іноземних доходів громадян України потребує поглибленого аналітичного дослідження Мінфіном і ДПС цього питання, встановлення реальних причин негативної динаміки, ухвалення подальших обґрунтованих рішень і чесної комунікації з цього приводу із платниками податків.Такий аналіз доречно було б здійснити в розрізі держав, у тому числі окремо для тих, з якими Україна має чинні угоди про уникнення подвійного оподаткування.Безумовно, при такому аналізі необхідно використовувати дані про розміщення українців, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року та отримали статус тимчасового захисту.Має сенс враховувати й результати опитувань таких громадян щодо їхнього бажання повернутися до України після завершення широкомасштабної російсько-української війни.

Наслідки посилення уваги податківців

Повернемося до різкого зменшення загальної суми іноземних доходів громадян України за наслідками 2025 звітного року порівняно із попереднім звітним роком. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Банки можуть втратити можливість кредитувати бізнес через підвищені податки — НБУ З великою ймовірністю взаємопов’язаними наслідками цієї негативної динаміки для платників податків стануть:
    посилення уваги до повноти відображення таких доходів громадянами — податковими резидентами України;спроби розширити коло громадян України, які, за оцінкою контролюючого органу, не задекларували у повному обсязі своїх іноземних доходів;збільшення кількості випадків і поглиблення використання податкової інформації, отриманої від іноземних компетентних органів в автоматичному режимі;активізація обміну податковою інформацією, в тому числі за запитами, із іноземними компетентними органами;збільшення кількості запитів від податкових про надання платниками податків додаткової інформації про свої діяльність, операції, доходи;збільшення кількості штрафних санкцій, пов’язаних із недекларуванням, неповним і несвоєчасним декларуванням громадянами своїх доходів.
Такі наслідки стосуватимуться доходів громадян не тільки 2024 і 2025 років, а й доходів як до 2024 року, так і наступних після 2025-го звітних років.Опосередкованим, але важливим для розуміння питання контролю над іноземними доходами громадян України та їхнього подальшого належного оподаткування є посилення останніми роками суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) моніторингу доходів (розрахунків) громадян України.Банківські установи також беруть дедалі активнішу участь у забезпеченні прозорості функціонування ринку платіжних послуг. ПДВ для ФОП: бізнес розповів, де владі шукати альтернативи для наповнення держбюджету  Так, 14 травня за участі Національної асоціації банків України та Асоціації українських банків було підписано оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, яка встановлює жорсткіші обмеження розрахунків і механізми контролю, особливо для новостворених і неактивних ФОПів, юридичних осіб з ознаками ризикової діяльності, а також посилює протидію використанню так званих дропів.Оновлений Меморандум передбачає і подальшу роботу над удосконаленням механізмів обміну інформацією між учасниками ринку; автоматизацією антифрод-систем; розвитком інструментів підтвердження доходів клієнтів.Результати запровадження жорсткіших підходів СПФМ, у тому числі банківськими установами та безпосередньо самим Держфінмоніторингом, зокрема, до контролю над трансграничними розрахунками, а відповідно, й іноземними доходами громадян України, впливатимуть і на результати податкового контролю органами ДПС за такими доходами.Громадяни України, особливо ті, які тривалий час перебувають за межами України, але продовжують бути податковими резидентами, на думку вітчизняних податкових органів, мають врахувати наведене у своїй діяльності.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Нацбанк погіршив прогноз зростання ВВП: як це вплине на розвиток економіки?
У цьому році очікується стримане зростання економіки, яке пришвидшиться в наступні роки. Про це на брифінгу у четвер сказав голова Нацбанку України Андрій Пишний, додавши, що НБУ погіршив прогноз зростання ВВП на поточний рік, повідомляє пресслужба НБУ 30 квітня на офіційному сайті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рекордний внесок НБУ: держбюджет отримає понад 146 мільярдів гривень



Сповільнення екномічної активності на початку 2026 року пояснюється, передусім, наслідками атак Росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими, зауважив Пишний. Також сповільненню сприяла стримана бюджетна політика з огляду на затримки надходжень зовнішньої допомоги. 
"Економічна активність дещо пожвавилася в міру скорочення енергодефіцитів навесні, однак загалом у І кварталі зростання реального ВВП, за оцінками НБУ, сповільнилося до 0,2% р/р.", — повідомив очільник НБУ.
"Надолуження бюджетних витрат у міру надходження міжнародної допомоги сприятиме пожвавленню економіки впродовж наступних місяців. Водночас, ураховуючи гірші результати І кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році з 1,8% до 1,3%", — додав він. 
З поступовою нормалізацією умов функціонування економіки України та зниженням геополітичної напруженості очікується пришвидшення зростання реального ВВП — до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках. Цьому передусім сприятимуть стійкий споживчий попит, пожвавлення інвестиційної активності, відновлення енергосистеми, а також нарощування врожаїв, зазначив Пишний. Також сприятиме те, що суттєво знизилася невизначеність щодо зовнішньої підтримки. Зокрема у квітні ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро в межах програми Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Надходження першого траншу заплановане на червень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер високо оцінив зусилля НБУ в боротьбі з інфляцією



Нагадаємо, раніше Мінекономіки порахувало зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) України за минулий рік — економіка країни зросла на 2-2,3%. Міністерство очікувало, що в 2026 році цей показних буде на рівні 2%, навіть якщо війна триватиме весь рік, водночас визнаючи, що дефіцит електроенергії та посилення російських атак на бізнес буде головним викликом у 2026-му.
Основними драйверами економічного зростання в Україні у 2026 році називають будівництво, внутрішню торгівлю, переробну промисловість, оборонний сектор. Також Кабмін сподівається на стимулювання бізнесу за допомогою грантів на відновлення. 
Але на даний момент прогнози Мінекономіки і НБУ мають розбіжності.
Go to zn.ua
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site zn.ua.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization